ТВОЇ СЛОВА, ПОДРУЖЕНЬКО, СЛОВА (Поетесі Надії Кметюк)
Твої слова, подруженько, слова...
То не слова, то мабуть дивні птиці.
Зелений гай у розмаїтті дня
І безліч квітів... З кольором блакиті
ведуть розмову, наче гомонять.
О, там либонь, твоя колисонька небесна?
І райдуги весло і лебедина пісня.
Тюльпан вогнистий прикращає весни,
Причепурив своє зелене листя,
Мов келихи червоного вина.
Піонія невинна плаче... Багряніють
її пелюсточки розвітли, мов серця.
Так утішають кожного в подвір'ї,
Даруючи всім Божого добра,
Що навіть заросилася травинка.
Де ти знаходиш, Надю, ці слова
Бузка чарівність і п'янку черемху?
Може секрет, що там твоя душа
що ранку, мов як лебедем возреслим
Розсиплюєш по пагорбах квітки.
Може, дарунок з неба хтось прислав,
Із тих ікон, що дивляться у очі?
Невже ці весни хтось таки приспав,
І Божий Світ, що так любити хоче,
Що сонечком і веснами цвіте?
А ти все оживляєш золотим пером
І надихаєш кожному - Любові,
Як плаче сад, за зроненим листком,
Так боляче за кожного у слові,
І молишся, щоб спраглих напоїть
молитвами, в яких шукають правди,
І лине спів Архангела пречистий,
Так хочеться, туди пішком піти
Припасти до колін, де так врочисто
Тебе зустріне Божа благодать.
Ранкова чистота в написаних віршах,
Весна - октава квітів, стежечка росиста.
Здається, бачу я тебе у снах,
Де у словах розквітла квітонька містична.
В надії ми шукаємо свій шлях...
Чарівний вірш, напоєний любов"ю, прекрасними художніми образами, красою української природи її райськими чарами.У своєму вірші Вам вдалося передати душевну красу поезій Надії, красу Божого світу, багатство української мови, чисту шляхетну любов до ближнього.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, Надія на це заслужила В неї поезія дуже душевна, хороша. Згадую десь був 2000 рік. Надрукували мій вірш "Ти такий близький й далекий" разом на сторіночці з її віршем про весну. Скільки радості було в мене. Дякую, Зіновій, що знаходите час почитати. Приємно за коментар
ЧАРІВНИЙ ВІРШ, БАГАТИЙ НА РОЗМАЇТТЯ ЛЕКСИКИ, В ЯКИХ РОЗКРИТІ НЕ ТІЛЬКИ ДОСТОЇНСТВА ТВОЄЇ ПОДРУГИ, ЯК ПОЕТА І ОСОБИСТОСТІ, А ТАКОЖ ТВОЄ ВМІННЯ ПЕРЕПЛІТАТИ СЛОВА У РИМОВАНІ РЯДОЧКИ, ЯКІ ПО ВІНЦЯ НАПОВНЕНІ НІЖНІСТЮ, ТЕПЛОМ І ЛЮБОВ‘Ю. У ВІРШІ ТИ ПИШЕШ, ЩО ЗАХОПЛЮЄШСЯ ТВОРАМИ НАДІЇ, В МЕНЕ ВИНИКЛО СИЛЬНЕ БАЖАНЯ ПОЧИТАТИ ЇЇ ТВОРИ ПРЯМО ЗАРАЗ. ЦІКАВО, ХТО ЦЯ ЖІНКА, ЩО ВИЗВАЛА ТАКИЙ ШКВАЛ ЕМОЦІЙ І ТАКУ ЕКСПРЕСИВНІСТЬ В ТВОЇЙ ПРИСВЯТІ
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою матусею у невеличкому містечку на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
Живе вона в м.Коломиї. У мене є два її видання "Ave Марія" і "Божі Очі", одну з книжок мені подарувала її мати. Ми обмінялися книгами, в якій був написаний для її дочки вірш. Саме о цей, який надрукувала (тільки краще допрацювала і переробила). Я принесла її червону троянду, але на жаль Надю не бачила. Вона не виходила і не розмовляла. Це був 2002 рік.