Мій дикий ангел,
Ти зі мною,
Ти живеш в моїй душі.
Мій дикий ангел,
В тебе чорні крила,
Хоча випромінюєш
Любов в мені.
Ти дивишся на світ
Карими очима.
Бачиш сум і радість, біль.
У тебе уже пошарпані крила.
А ти все литиш,
Прекрасному в слід!
Ти читаєш книги
Дікенса й Франкові.
Любиш білі квіти
З поміж усіх.
Для тебе не існує
Поганої погоди,
Ти радий їй любій.
Мій дикий ангел.
У тебе сумнішають очі,
Коли бачиш ,
Що хось у біді.
Серце наливається кров'ю,
Коли допомогти,
Ти просто не взмозі!
Усмішка з'являється
На обличчу.
І ти готовий закружляти
У танку.
Коли бачиш,
Щасливу материнську усмішку.
Або закохані цілуються у кутку.
Мій дикий ангел!
Ти прагнеш висот,
Котрі тобі задає
Всевишній Господь!
Ти летиш усе вище,
До нього ввись,
Хоч немаєш уже зовсім сил.
І в знемозі відчуваєш,
Щоб ти не впав,
Він за крила тебе міцно тримає!
Мій дикий ангел,
Ти такий не досконалий.
Дещо ревнивий і запальний!
Можеш робити фатальні помилки.
Але Господь завжди тебе прощає,
Коли бачить щирі сльози каяття,
На твоїй заплаканій щоці!
Мій дикий ангел.
Ти крізь терна, вітер,
Людський сміх.
Пробираєшся із тіні,
Де світло б'є з усіх сторін.
І коли ти ненароком упадеш,
Мимоволі подумаєш: -"Ось, кінець!"
Ти підносиш очі до небес,
І просто летиш
До мрії вперед...!
