Ольга Кричинська

Сторінки (1/99):  « 1»

Панічний блюз посеред зими 2022 року

Все  сьогодні  на  смак  як  вода  Рубікону,
Надто  тим,  хто  не  вірив  ніколи  нікому,  
Присягаючись  в  шалі  любити  до  скону,

Але,  рідний,  направду,  хто  ж  знав?

Відправляли  на  схід  ешелонами  вірші.  
Вартувало,  мабуть,  спромогтися  на  більше  -
Позичаючи  в  Бога  затишшя,  між  іншим,  

Запитати  про  сутність  застав.  

Марно  й  пізно  тепер  прокладати  маршрути,
Розкіш  втечі  назавжди  відібрано,  любий,  
Як  же  голосно  й  зле  проповідують  люди  -  

Тут  уже  не  почути  сирен.

Я  сама  по  собі  мов  тривожна  валізка,
Тобто  -  зайвий  тягар  і  ніякого  зиску.
Вбережи  нас  від  муки  зустрітися  в  списках

Навіть  викреслених  імен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022


Бог дрібниць

А  попри  те,  що  нічого  ніким  не  обіцяно  -
Кожен  відчує  себе  восени  ошуканим.
Бог  переписує  світ,  легковажить  дрібницями
І  залюбки  походжає  пустими  луками.

Знову  зневаженим  натще  приймати  вироки,
Разом  із  листям  згрібати  докупи  суще,
Менше  звірятися  духівникам  і  лірикам.
Менше  займати  місця  у  власній  мушлі.

Знову  пунктирами  лінії  серця  встеляться,
Недоплачі  кам’янітимуть  грудками  солі.
Бог  переписує.  І  розпускає  вервицю.
Не  поспішає.  Перебирає  поволі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


Inside I`m burning

Він  відсмикує  руку,  
                                         неначе  боїться  опіку.
Я  вдаю,  що  не  бачу,
                                         інакше  цей  світ  розколеться.
Зависає  в  повітрі  
                                         нездійснена  мрія  дотику.
Всі  шукають  розради,  
                                         а  ми  на  її  околиці

Відступаємо  вміло,  
                                   не  гребуючи  відреченням
І  не  сміючи  
                                   врятуватись  обом  розлукою.
Ця  пропасниця  серця  
                                     межує  із  порожнечею.
 Я  його  розумію,  
                                         коли  він  відсмикує  руку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021


Everything is illuminated

Нехай  буде  світло  -  утішливе  і  зникоме.
Нехай  буде  пам’ять  -  оманлива  і  коротка.

Її  невидимки,  залишені  тут  свідомо,
Усе  ж,  попри  назву,  дуже  впадають  в  око.

Тож  я  уявляю,  направду,  без  краплі  люті,  
Волосся,  яке  шматує  травневий  вітер.

І  я  приміряю  до  себе  її  відсутність,  
Шовкову  білизну  та  доброго  чоловіка.

Життя,  чи,  точніше,  відрізок,  подібний  до  нього,
Вона  проживає  надвоє,  а  я  -  під  сурдинку.

Нехай  буде  світло,  як  вперше  -  лише  прологом.
Нехай  буде  пам’ять  -  у  вигляді  невидимки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021


Вишенька від вишеньки

...  камінці  загортали  в  обгортки  від  барбарисок,
пригощали  і  друзів,  і  недругів  -  все  ж  тимчасове
і  навіки  віків,  за  законами  передмістя.
Конституцію  літа  писали  без  краплі  крові.

...  обривали  в  бездонний  слоїк  вишневе  тіло,
прогинали  гілки,  споглядаючи  сонця  захід,
кісточками  стріляли  влучно,  хоча  й  без  цілі,
а  вуста  наливалися  соком,  можливо,  ягід.

...  присягались  ніколи  більше,  нізащо  в  світі
та  шукали  пригод  на  хвильку  або  на  тижні,
пропускали  усі  обітниці  через  сито,
поцілунків  іще  не  псувала  кислинка  вишні,

але  шкіру  вкривали  сироти  безбороннно,
віщувала  зворотній  відлік  серпнева  тиша,
вже  бентежили  душу  враз  спорожнілі  крони,
вже  точив  черв‘ячок  перших  сумнівів  або  віршів.

...  розбивали  ущент  надвечір’я  глуху  акустику
відчайдушно  вбирали  тепло,  необачно  і    гамузом
(згодом  з’являться  в  серці  отвори,  в  грудях  -  вузлики,
десь  завбільшки  із  вишеньку,  за  попереднім  анамнезом).

Після  себе  залишимо  наміри  і  безсилля,
Камінці  у  обгортках,  обставини  без  пом’якшень.
Кілька  літрів  варення,  якого  ми  не  любили.

А  дерева  іще  цвістимуть,
Проте  інакші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021


Склянка напів склянка

Я  розпаровую  непорушне  -
Це  вже  не  втіха,  а  більше  пам’ять.
Напів-яка  твоя  склянка,  друже?
Вінця  надщерблені  ніжно  ранять.

Я  уможливлюю  невимовне,
Слів  колообіг  на  зашморг  схожий,
Терпкість  запросить  до  танцю  жовна  -
Друзів  вина  і  провини  ношу.

Щоб  шкодувати  тепер  довіку,
Просто  поклавшись  на  долі  милість  -
Я  відкорковую  неуникне.
Це  більше  спрага,  аніж  сміливість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021


Amantes – amentes

І  піврічна  зима,  
і  одвічна  потреба  тепла  
Знерухомлений  дух  
спонукають  приборкати  вітер.
Ми  занадто  подібні,  
аби  добирати  слова.  
Був  би  братом  мені  -  
перейшли  би  з  тобою  у  квітень.

Був  би  братом  мені  -  
перейшли  б  без  вагання  убрід
Чистих  намірів  води
і  вийшли  напевно  сухими.
Але  нами  давно  вже  керує
розвінчаний  міт,
Надто  тісно  пов’язаний
з  слабкостями  людськими.

За  взаємною  згодою  
двох  ненадійних  сторін
Це  вбиватиме  довше,  ніж  потім  
триватиме  помин.
Був  би  братом  мені  -  відпустила    б  
із  серцем  легким.
Та  на  березі  березня  
вкотре  вимолюю  повінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


in principio erat Verbum

Повіриш  у  вірш,  бо  походиш  від  слова
І  в  слово  повернешся  наприкінці.
Впусти  мене  в  свій  редагований  сховок,  
Де  сповіді  стягуються  у  рубці.  

Усі  ми  перевертні.  Бога  подобу
Скидаємо  легко,  щоб  стати  ніким.  
Тримайся  ж  від  мене  подалі,  добре?
(на  відстані  зігнутої  руки).    

На  відстані  праведної  розмови,
Що  зріє  в  оскомині  словобудов,
Бо  жоден  із  нас  не  походить  з  любові
І  жоден  із  нас  не  погодив  любов.  

Тому  оминемо  її,  ніби  пастку,
Плекаючи  пам’ять  старих  попелищ...
Для  кожної  ж  рими  призначено  паству:
Ти  зрештою  схибиш  -  повіриш  у  вірш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Lunga pausa

Це  вже  було.  Отже,  знову  буде.
Вічно  нова  насолода  секвенцій.
Взуйся  в  чуже,  аби  спала  полуда  -
Так  виправдовують  втрачені  сенси.

Тут  перетнулись  нечуле  з  незримим,  
Тішила  серце  хода  контрапункту.  
Жертви,  однак,  перевищили  рими  -
Так  зупиняють  гібридні  стосунки.

Нам  відгукнеться  все  це  безсоння,
Ще  дисонанси  скалічать  душі...
Вдруге  цей  шлях  я  пройду  босоніж  -  
Так  загартовується  байдужість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021


Сестро, сестро

Сестро,  надходить  пітьма.
Мовчки,  про  око  людське,
Жінка  здирає  сама
Стрічку  «Не  руш  -  крихке».

Кригою  вмиється  світ,  
Спинить  свій  рух  ріка.
Жінка  не  хоче  молитв  -  
Знає,  що  плоть  слабка.

Знає,  що  дух  слабкий
І  перехід  на  слизьке
Жінка  прийме  як  бій
І  переможе  себе.

Сестро,  вповзає  зима
В  душі  усіх  святих  -  
Падає  жінка  скляна
У  первородний  сніг.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020


Mox Nox

Всі  монологи  ще  стануть  розмовами.
Кожне  зізнання  спіткнеться  об  істину.
Хто  ми,  аби  сперечатись  з  основами
Ніжних  законів  скорочення  відстані?

Нас  зустрічатимуть  кулями  й  танцями,
Смерть  обиратиме  кращих,  ми  виживем.
Нас  називатимуть  спершу  повстанцями,
Потім  коханцями,  значно  пізніше.  І

Ночі,  відведені  нам  для  поезії
Вперто  освятимо  гнівом  і  полум‘ям.
Видибни,  Боже,  на  нашому  березі,
Хай  спалахне  серед  темряви  полудень.

Любощі  згодом  вивчатимуть  слідчі,  а
Докази  стліють  за  терміном  давності.
Знаєш,  як  пахне  розлючена  дівчина?
Згарищем,  кров‘ю,  підривом  державності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


Київ вечірній

Жодних  планів  на  завтра,  на  місяць,  на  рік  вперед.
Дні  на  диво  минають  безболісно,  всі  як  один.
А  у  шафі  відсутні  скелети,  пішов  скелет
І,  на  щастя,  немає  причини  піти  за  ним.

Круговерть  порожнечі  нагадує  чимось  джаз.  
Тут  витягує  жили,  а  там  тільки  створює  фон.
З  карти  міста  стирають  кав‘ярні,  де  знали  вас,
Хоч  би  Київ  не  зник  взагалі  через  цей  шаблон.  

І  поставити  б  свічку,  пробачивши  всім  усе.
Та  розібрано  на  сувеніри  твій  храм  душі.  
Там,  де  серце  було  -  пролягає  тепер  шосе.  
Почуття  небезпечні,  якщо  вони  не  прості.

Жодних  планів  на  завтра,  на  місяць,  на  рік.  Тому
Часу  вдосталь,  аби  врятувати  хоча  б  себе  
І  аби  ненароком  в  молитві  згадату  ту,  
В  чию  шафу  відчинену  він  без  вагань  зайде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018


Лінія серця на лівій долоні

Коханий,  тримавши  тебе  за  руку
я  вірила  щиро,  як  вірять  у  бога,
що  попри  набуту  у  радості  муку
не  взяла  у  всесвіту  й  крихти  чужого.

Єдиний,  так  смішно...  здавалося  часто  -  
долоня  твоя  -  це  долоня  дитини,
яка  переможе  століття  нещастя
твоєї  родини,  моєї  родини.

Колишній,  колишня,  колишнє,  колишні.
одна  з  найкоротших  -  граматика  болю,
а  руки,  роз'єднані  задумом  вищим  -
кволі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017


"Adios, Pahnulko" для кларнета соло

Я  тебе  вимріяв,
Я  тебе  висміяв.
Я  все,  що  міг  -  зробив.

Що  твої  виміри?  Ось  мої  висновки  -
В  крапці  пустих  рядків.

Серце,  душа  моя,
Дівчинко,  радосте...
Перетворися  в  ніщо.

Вдай,  ніби  двері  закрилися  намертво
В  день,  коли  я  пішов.

Переступи,  прокляни,
Відпусти  мене.
Перепиши  ці  вірші.

Наші  ж  обітниці  чесно  розділимо:
Горе  й  хвороби  -  твої.

Горе  й  хвороби  твої,
Тож  у  залишку  
В  мене  немає  боргів.

Я  тебе  вимріяв  просто  із  жалощів
З  жалощів  й  розлюбив
.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017


Крупна риба

                                           [i]  Татові  на  свято[/i]

Життя  -  це  річка.  І  кожен  берег  -  
Нова  пригода.
Повідай,  мила,  мені  про  шерех,
Про  темні  води.

Покрий  зі  мною  цю  твердь  стежками,
В  нас  вдосталь  сили.
Життя  -  це  річка.  А  ти,  кохана,  -  
Мій  кращий  вилов.

Де  зблисне  хвиля  лускатим  сріблом  -
Там  наша  зграя.
Допоки  водиться  в  річці  риба  -  
Життя  триває.

Повір  рибалці,  повторюй  чітко
Слова  до  висі:
Ловися  рибко,  мала  й  велика,
Лишень  ловися...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016


Випадковий попутник

Тим,  кого  я  ніколи  не  знатиму.

Вибач,  дитино,  я  тобі  справді  ніхто,  
Просто  здається,  ти  зможеш  це  перетерпіти.
Сповідь  за  часом  -  один  із  тунелів  метро,
Але  в  кінці  нас  чекатиме  все,  окрім  світла.
 
Той  мій  молодший...чула  би  ти  його  сміх.
(він  мені  в    тиші  ввижається  мов  потороча).  
Я  надивитись  на  нього  так  і  не  встиг.  
Кліпнув  очима  -  і  в  мене  не  стало  синочка.  

Старший  тримається,  старший  -  то  сіль  землі.
Він    її  гризтиме,  та  не  віддасть  і  клаптика.  
І  повернеться,  напевно,  як  я  -  старим,  
Матиме  ордена,  але  не  матиме  братика.

Ще  промине  кілька  місяців,  може  -  роки,  
Бог  змилосердиться,  я  обійматиму  сина...

Встигни,  дитино,  виживи    і  народи.
Тільки  НІЗАЩО,  НІКОЛИ  не  кліпай  очима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


Його старі туфлі

Лють  моя  ніжна,  суть  її  -  невичерпна.
Ти  -  моє  тіло,  єдине  з  його  продовжень.
Я  розв'язала  вузлики  ще  у  серпні.    

І  підбиваю  підсумки,    ти  ж  -    підошви.
 
Все  наше  горе  -  з  часом  таки  дрібнішає,  
Всі  наші  наміри  -  вже  сміховинні    вигадки.
Ми  були  найжорстокішими  і  безгрішними.

Боже,  благослови  цих  блаженних  виродків.  
 
Їм  небагато  й  треба  -  позбутись        милості,
Скинути  ніжність  і  ні  за  що  не  боротися.  
Та  відвернися,  якщо  вони  не  осміляться.

Тіло  продовжить  тіло  і  стане  лотосом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Числа

Покажіть    мені  як  воно  буде  потім,
Через  тисячу  ранків,  мільярди  видихів
Коли  пам'ять  заповниться  ніби  соти
Іменами  інших,  сьогодні  невидимих.

Опишіть  мені  ті  кілометри  радості,
Що  чекають  на  кожного  хто  посміє
Обміняти  десяток  причин  не  здатися
На  мільйони  пустопорожніх  мрійок.

Та  якщо  ви  не  можете  перемотати
Всі  ці  ранки,  і  видихи,  і  дороги    
Наче  плівку,  то  годі  уже  трактатів
Як  мені    залишити  його,  одного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015


Краплі від

Спершу  рахуєш  дні.  
                                                   Скільки  лишилось  до.
Серце  твоє  смішне  
                                                   Дихає  передчуттям.
Стежки  його  криві  
                                                   Вкрили  твоє  чоло.
Ти  їх,  блаженна,  звеш  
                                                   Лініями  життя.


Все  говори,  як  є.
                                                 Не  замовкай  на  пів.
Голос  його  пустий.
                                                 Мова  його  густа.
Сонце  впаде,  мов  м'яч.
                                                 Лусне,  неначе  гнів.
Світ  порятує  любов,
                                                 Бажано,  не  твоя.


Бог  у  відпустці,  тож
                                                 Не  визволяє  від.
І  почуття  живі.
                                             Просто  не  життєздатні.
Серце  твоє  смішне.
                                                 Та  достигає  глід.  
Спершу  рахуєш  дні.  
                                                 Потім  рахуєш  краплі.                                    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015


Хлопчикам

Хлопчики  падають,  ніби  осіннє  листя.
Їх  поглинає  щедра  колись  земля.
Господи,  як  занепало  твоє  обійстя,
Дай  йому  миру,  якщо  не  несеш  меча.

Мов  колосочки,  чорніють  у  полі  хрестики,
Ти  тут  не  вперше  збираєш  такі  жнива.  
Тисячі  кличуть  додому  своїх  Телесиків,
А  повертаються  човники  без  весла.

Горя  і  болю  кожному  чесно  відміряно.
Господу,  кажуть,  видніше  згори...  Проте,
Хлопчики,  де  б  не  були  ви,  в  що  би  не  вірили  -  
Просто  тримайтеся  гілочки...осінь  йде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014


Не збудеться

Ця  любов  вимагатиме  жертви  без  зайвого  поспіху,
Як  бубнявіє  шкіра  за  кільки  годин  до  дощу,
Так  і  серце  виношує  кулю  задовго  до  пострілу...
Ти  щось  чув  про  це,  любий?  Я  знаю,  що  ти  про  це  чув.

Як  палала  жага  -  так  палатимуть  потім  свідоцтва
Незаслужених  радостей  і  неіснуючих  свят.
Пив  мене  мов  вино,  а  тепер  -  тишком  спльовуєш  оцтом.  
Ампутовані  мрії...як  довго  вони  болять?

Знаю  все  наперед,  до  одного  ж  не  буду  готова  -  
Як  любов,  мов  чужа,  враз  поставить  питання  руба…
Серце  вміло  виношує  кулю  не  знати  для  чого,
А  під  серцем  –  нікого.  Нікого  під  серцем,  любий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014


Моїй небесній

З  землі  постали  і  ввійшли  в  собор,
Земні  герої  і    сини  господні…
Бог  вимовив  уперше  «Коридор!»
І  ангели  дали  дорогу  сотні.

Ви  вдома,  хлопці.  Ви  таки  дійшли.
Чумацьким  шляхом  чи  по  Інститутській  –  
Нестерпно  юні,  людськості  посли,
Ви  не  дали  піддатися  розпуці…

Візьміть  її,  омріяну  віками,
Нехай  вона  нарешті  вас  прийме…

Небесна  сотня  десь  поміж  зірками
Знайшла  вже  ту,  яка  понад  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014


Дзвони Майдану

                                           Пам'яті  Сергія    Нігояна


Братику,  я  з  тобою,  нам  вороття  немає,
Хто  обирає  спротив  –  знати  не  буде  сну,
Знаєш,  моя  хатинка  стала  нарешті  скраю  –  
Ворога  стріла  перша,  виставивши  стіну...

Крути  мої  повстали,  крутяться  коліщата,
Ким  ми  були  раніше,  чи  пригадаєм  тепер…
Люди  мої  міцніші  навіть  за  барикади,
Землю,  в  яку  поляжуть,  хто  у  них  відбере?

Братику,  я  з  тобою,  дзвони  Майдану  кличуть,
Наші  бліді  обличчя  витесані  з  тривог.
Легко  триматись  в  холод  –  ми  полонили  січень,
Легко  тримати  зброю  –  бо  невагомий  Бог…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014


Наостанок

                                                                                             ...тоді  згадую  останню  її  фразу
                                                                                             і  завмираю  у  захваті:
                                                                                             яка  потрясаюча  назва  для  книжки-
                                                                                             "плач  так  щоб  мені  сподобалось"
                                                                                                                                                         І.  Малкович



Плач  так,  щоб  мені  сподобалось
І  зникни,  коли  скажу.
Я  центр  твоєї  області,
Я  знаю  твою  межу.

Бажаєш  добраніч  Господу,
Дарма,  що  він  завжди  спить,
Я  вміло  лишаюсь  осторонь,
Занурюючись  углиб.

Я  пляма  твоє  сповіді,
Я  осад  твоїх  молитв,
А  ти  витрачаєш  молодість,
Сама  обриваєш  цвіт.

Я  символ  твоєї  доблесті,
Ти  хочеш  цього,  і  край.
Плач  так,  щоб  мені  сподобалось,

Бувай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013


Про пісок

Його  мова  гаряча
                         мов  дотик  південних  пісків
І  немає  спасіння    
                         од  вітру  тієї  пустелі.  
Борони  мене,  Боже,  
                         пізнати  відчуження  скелі,  
Милосердя  озер,  
                         відчайдушну  свободу  степів.  

І  не  дай  цьому  духу
                       зустріти  інакшу  пору,  
Час  не  буде  щадити  
                         по  той  бік  любові  нікого...  
Борони  мене,  Боже,  
                           молитися  іншому  Богу
І  носити  під  серцем  
                           іще  щось,  окрім  піску.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013


В бронзі

Червень,  торкнися  прозорої  шкіри,
Тіло  моє  заслуговує  бронзи,
Я  дожила  до  останньої  віри  -  
В  сонце.

Не  пошкодуй  ні  безсоння,  ні  спраги,
Виснажи  душу,  безвольну  і  грішну,
Зливою  злизуй  цю  сіль  наче  благо,
Ніжно.

Нам  пораховано  дні,  а  не  ночі,  
Літом  керує  легенда  повернень...
Зникнеш...а  я  наречу  тебе,  хлопче,  
Червнем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013


Про ангелів

Мій  ангеле  змучений,  знаєш  останні  новини?
Мене,  мов  хлібину,  ламають  кохані  руки.
Сердечні  куранти  пробили  фінальну  годину  -  
І  крихти  любові  чекають  на  схвалення  круків.

Допоки  ти  вештався  десь  поміж  світлом  і  тінню,
Рятуючи  скривджених,  хворих,  зневірених,  мертвих,
Твою  підопічну,  для  тебе  занадто  невинну,
Стирали  на  крихти,  з  метою  єдиною  -  стерти.

Про  що  говорити?  Для  нас  все  позаду,  крилатий.
На  кого  прийшов  подивитись?  Мене  вже  немає.
Взяли,  мов  хлібину,  кохані,  омріяні,  кляті  -  
І  краяли,  краяли,  краяли,  краяли,  краяли,  края...

...либонь  не  знайшлось  тобі  місця  у  мене  між  ребер,
либонь  ти  чекав  на  молитву  чи  слушної  миті...    
Мій  ангеле  вірний...  а  ти  ж  не  повернешся  в  небо?
Там  круки  панують.
Безсмертні.
Невтомні.
Ситі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013


б/в

Ми  розмовлятимемо  на  рівних
Тільки  коли  я  помру,  коханий.
Вживану  душу  приймуть  за  винну
І  не  спитають  якого  храму.

Рік  пролетить  -  і  забуду  дотик,
Стане  мабуть  невимовно  просто,
Я  уподібнюсь  твоїй  істоті,
Звужу  до  крапки  серцевий  простір.

Що  нам,  порожнім,    чужі  образи?
Ми  їх  залишим    живим,  а  доти
Має  минути  достатньо  часу:
Тисяча  дотиків  —  тисяча  років.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013


Як життя?

Чаша  терпіння  і  чашечка  чаю,
В  мене  нічого  нового,  любий.
Я  переповнена,  я  розливаюсь,
Зірваний  голос  вмерзає  у  грудень.

В  мене  нічого  нового,  тільки
Я  все  частіше  дивлюсь  в  порожнечу,
Із  циферблата  зникають  стрілки,
Благословляють  мене  на  втечу.

Знаєш,  позаду  не  так  і  мало  -  
Кілька  життів  і  розривів  серця,
Я  витягаю  жалі  і  жала,  
І  досі  дихаю,  це  інерція.

Зрештою,  всіх  нас  поглине  грудень,
Схоже  тепер  недоречний  щебет,
В  мене  розтерзана  пташка  в  грудях.

Що  в  тебе?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012


Внутрішнє кабаре

всередині  трохи  горя  любові    диму
хоч  диму    мабуть  найбільше  бо  як  без  нього
прийняти  в  собі  цю  згаслу  напівлюдину      
точніше  недопалок    у  попільничці  Бога

всередині    трохи  пауз  і  кілька  крапок  
глибока  взаємодія  таємна  змова
бо  кажуть  що  замовляє  лиш  той  хто  платить
і  це  основа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


Після рими

Я  не  зможу  про  це  писати,
рими  стогнуть  від  мертвих  штампів,
для  поета  найвища  плата  -  
пережити  свої  естампи.  

Всі  епітети  вже  тілесні
і  фінал  —  просто  справа  часу.

Бог  воістину  з  нами  чесний,  
не  ховає  свою  відразу.

От  чому  ти  не  знайдеш  спокій,
от  за  що  мені  зріжуть  крила,
ми  пізнали  любов  на  дотик
і  поезія  тут  безсила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012


Про жінку

Не  маючи  учнів,  не  знаючи  істини,  йдеш
Назустріч  каліці,  неначе  назустріч  світлу.  
Він  буде  повільно  вмирати,  зникати,  а  все  ж
Нізащо  тобі  не  дозволить  себе  зцілити.

А  ти  називаєш  таємною  кожну  з  вечерь,
Чекаючи    Юду,  неначе  свого  чоловіка,
А  варто  лише  усвідомити  сутність  речей  -  
Ні  плоті,  ні  крові  твоєї  не  хоче  каліка.

Твій  сад  вже  дозрів  до  молитви  або  до  пожеж,
І  чаша  тебе  не  мине  —  вона  також  із  глини...

не  схилиш  коліна,    бо  раптом  нарешті  збагнеш  -  
не  винна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012


Про земне

Є  намріяне  й  правда.  І  більше  нічого  немає.
Не  дивуюсь  годинам  чекання,  бо  згідно  сузір’ю
Ти  з’являєшся  вчасно.  І  я  остаточно  приймаю
Найземніший  з  плодів,  хоч  чекала  троянд  в  узголів’ї.

Є  стрільці,  є  мішені.  І  я  не  дивуюсь  останнім.
Коронуй  мене,  рідний,  і  цілься  в  п’янку  серцевину.
Співчуваючий  натовп  зійшовся  на  свято  кохання,  
Натягни  тятиву,  я  ж  бо  рівну  триматиму  спину.

...лиш  як  навзнак  лежала,  а  яблуко  в  трави  котилося,
Мов  невтомна  спокуса,  засліплююче  і  жагуче,
Здивувалася  вперше  –  трояндам,  що  впились  в  потилицю,
І  чому  не  лунають  овації,  адже  ти  влучив…


́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


Розв'язка

Справді,  ну  що  я  таке  вигадую,
Хто  мені  лікар  і  хто  тобі  критик,
Будь  я  хоч  звабою,  владою,  Ладою  -  
Ти  не  повинен  мене  любити.

Речі  чимдалі  стають  простішими,
Простір  люб'язно  стає  закритим,
Будь  я  хоч  світлом,  відлунням,  тишею  -  
Ти  не  повинен  мене  любити.

Мрії  підошвами  стали  стертими,
Мало  дороги,  багато  провини,
Будь  я  хоч  трохи  живою,  мертвою  -
Ти  не  повинен

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


Про липень

Липень  либонь  не  вперше  пройшов  не  так.  Певно  не  вперше  липень  пройшов  не  з  тими.  Просто  чекав  на  риску  останній  такт,  а  опинився  в  пастці  моєї  рими.  Липень  скінчився  пляшкою  і  дощем,добре  вмирати  в  колі  найближчих  друзів.  Душу  ж  бо  скорчив  несамовитий  щем-  ти  не  наснився  знову.  І  я  боюся

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012


Або

Бо  справжні  приходять  мовчки,  немов  додому,
Скидаючи  зайвий  одяг,  колишніх,  страх,
Лягаючи  поряд  з  нами  не  через  втому,
Зникаючи  десь  опівдні  в  своїх  світах.

Мій  справжній  прийшов  запізно.  Або  зарано.
Без  сумніву,  став  останнім  з  моїх  причасть.
Прийшов  завдавати  болю,  ятрити  рани.
Любити  до  скону,  або  убивати  час.

Бо  справжні  —  не  завше  кращі.  Або  ж  ніколи.
Або  ж  ти  не  був  тим  справжнім.  Але  коли
Прийдеш  як  раніше,  болем,  жагучим  болем,
Роби  лише  те,  що  мусиш.  Лише  боли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012


Суто теоретично

Бо  якщо  божеволіти  —  краще  на  самоті.

Розпізнавши  в  нових  надіях  старі  симптоми,
Зав'язати  себе  у  вузол  твоєї  втоми
І  чекати  меча,  давши  змогу  тобі  піти.

Бо  якщо  зупинятися  —  краще  вже  наприкінці,
У  кишенях  душі  зайвий  дріб'язок  дражнить  розрадою,
От  би  тільки  не  стати  для  тебе  страшною  менадою  -  
Невтолима  жага  по  собі  залишає  мерців.

...  але  я  не  наважусь,  не  зможу  і  вже  не  звикну.
Загублю  у  тобі  монету,  не  взявши  згоди,  
Повертатимусь  знову  й  знову,  неначе  злодій.

Бо  ж  якщо  вже  любити...  то  мабуть-таки  довіку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012


Тремтіння

Я  дам  тобі  слово  не  здатися,  
А  ти  мені  —  не  заважати.
Так  легко  позбутися  святості,
Уже  не  чекаючи  свята.

Хай  мужність  не  стане  помилкою,
Я    виборю  в  тебе  спасіння  -  
Ковтаючи  шпильку  за  шпилькою,
Вбиваючи  тихе  тремтіння

Окрилених  неміччю  й  владою,
П'янкіших  за  сотню  келихів...

дай  слово,  що  він  не  питатиме,
чи  оживуть  метелики...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2012


Собі

ще  вони  нагадають  про  себе
страхом  жару  і  запахом  диму
нерозвіяна  сажа  чернеток
опаде  під  твоїми  очима

все  вертатимешся  до  початку
у  надії  зламати  мовчання
і  тобою  поставлена  крапка
зазміїться  ще    знаком  питання

і  на  серці  ще  скрутиться  гаддям
обернувши  сміливість  на  смуток

але  доти      підкинь  до  багаття
недосповідей  скошений  жмуток

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012


Далі буде

Щоб  не  ввійти  у  річку  вдруге,  достатньо  втопитися  в  ній  за  першим  разом...

Ти  зважуєш  за  і  проти,
вердикт  зависає  в  повітрі,
я  входжу  в  знайомі  води,
благаючи  в  Бога  титрів,
а  краще  -  "далі  не  буде...",
зумій  загасити  свічку,
звільнись  від  цієї  згуби...

а  зрештою...  в  нашу  річку
не  гріх  увійти  укотре  -  
хай  дно  благодать  чи  трунок...
ти  зважуєш  за  і  проти,
я  сплачую  свій  рахунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012


Балада про лицаря

Зніми  обладунки,  хіба  тут  доречні  реванші?
Ні  серця  ж,  ні  дами,  ні  вдячних  тобі  глядачів.
Для  них  ми  давно  уже  стали  героями  шаржів,
А  ти  роззираєшся  в  пошуках  кращих  мечів.

Облиш  свої  спроби,  зійди,  як  годиться,  з  арени
Без  звичних  для  тебе  вже  оплесків  і  конфеті.
Ми  довго  за  мене  боролись,  і  схоже,  даремно  –  
Нам  світить    довічне  неразом  у  незабутті.

Та  карою  стане  не  пустка  років  животіння,
Не  плач  за  жагою,  яка  переповнить  рядки,
Ти  болю  боявся,  а  справжні  ж  тортури  –  прозріння…

Зніми  обладунки,  навколо  лише  вітряки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


ЛГ

Ліричний  Герой  залишає  мою  оселю.
Він  схожий  на  тисячі  інших,  що  вийшли  із  рим,
Незримо  руйнуючи  стіни  душевних  келій,
Нечутно  торкаючись  полум'ям  цвіту  глибин.

Виходить  з  кімнат,  увібравши  тепло  ілюзій,
Периметром  згарищ  накресливши  долю  бажань.
Він  схожий  на  інших  -  на  тих,  що  не  кличеш  у  друзі,
А  в  серці,  без  служби,  ховаєш  на  цвинтарі  ран.

Ліричний  Герой  залишає  мою  оселю.
Хоч  схожий  на  тисячі  інших,  що  вийшли  із  рим-
Не  я  його,  він  сотворив  мене  в  закутках  келій...

абстрактний  ліричний  герой  із  обличчям  твоїм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


Достигання меду

Її  голос  до  меду  подібний,
Коли  мова  ведеться  про  мене.
Соти  натяків,  панни  не  гідних
Закладає  в  ній  внутрішній  демон...

Тож  коли  вона  рій  стоголосся
Перетворює  в  стримані  строфи,
І  коли  обрізає  волосся,
Аби  демон  ослабнув  хоч  трохи  -  

Дозволяю  останній  спокусі
Дочекатись  достиглої  мрії...

...її  демона  я  не  боюся  -  
він  цілує  мене  у  шию.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Просто

Я  не  питаю  дозволу,
Ставлю  лише  до  відома.
Просто  цієї  осені
Віру  мою  розхитано  

Саме  тобою,Господи.
Ми  розійшлися  в  істині.
Я  не  чекаю  поступу.
І  не  долаю  відстані.

Тож  обійди  увагою-
Не  наділяй  мотивами.
Не  обдаровуй  спрагою
Як  не  керуєш  зливами,

Не  відвертай  призначене,
Просто  прийми  до  відома-  
Разом  вдаємо  начебто
Я  відтепер  невидима.

Душу  мою  не  ранити
Осудом  пересмішника,
Годі  чекати  каменю  
В  світі  невтомних  грішників.

Просто  так  має  статися,
Я  не  питаю  дозволу.

Може  іще  звертатимусь,
та  не  цієї  осені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011


Балада про тебе

А  тобі  говорили  –  твій  янгол  ніколи  не  спить.
(те  чудовисько  з  крилами,  що  стереже  браму  вежі).
Розчинися  в  цих  стінах,  немов  у  легенях,  бо  світ  –  
Просто  гвинтові  сходи  у  пащу  чужого  безмежжя.

Наче  сонячний  зайчик,  відбившись  у  мармурі  стін  
Звичайнісіньким  пилом  спадав  час  на  личко  бліде.
Голосів  безтілесних  закляття  дрижало  мов  дзвін:
«Він  прийде.  Він  прийде.  Він  прийде.  Він  прийде.  Він  прийде…..»  -  

Так  тобі  говорили.  І    ти  виглядала  кортеж,
У  який  не  візьмеш  ні  надій,  ні  тривог,  ні  жалів….

…і  лише  дивувалась,  коли  із  навколишніх  веж
безтілесними  сходили  тінями  сестри  твої…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2011


Про переможених

А  інколи  хочеться  знати  -  ну  що  там,  далі?
Розтринькаю  серпень  і  враз  повернусь  у  себе.
Вивчатиму  надбані  зморшки,  немов  медалі
За  всі  незаслуги  й  неподвиги  перед  Фебом.

А  потім...  згортатиму  мрію  неначе  прапор,
І  мороком  в  душу  чужа  марсельєза  виллється...
І  днів  наших  славних,  пронизаних  наскрізь  браком
Чомусь  бракуватиме  попри  нестерпні  милиці.

А  потім...  прощатиму  іншим  свої  медалі,
І  буду  просити  у  Феба  нову  потребу
Сховати  у  римах  священне  ім"я.  А  далі  -  



Розтринькаю  серпень  і  враз  повернусь  у  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2011


Планета

А  ти  тут  був.  Набув,  здобув...забув?
Лишив  позаду  принців  та  валетів...
Так  легковажно  відчинив  засув  -
Мене  мені  відкрив  немов  планету.

О,  ти  тут  був.  Втішався  та  ішов
І  ніч  із  стін  у  тінь  сповзала  слідом.
Це  ж  не  кохання,  а  невдалий  шов
На  полотні  ненаших  краєвидів?

Чи  ти  тут  був?..Якщо  мовчання  днів
Не  вип"є  пам"ять  наче  чарку  соту  -  
Я  буду  тут.  У  сутінках  світів,
Відкритих  і  залишених  "на  потім".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2011


А віриш - …

А  віриш,  мені  здалося  -
відкинув  у  бік  Бог  п’яльця,
занурив  в  моє  волосся
твої  невагомі  пальці.
твоїми  вустами  втішно
залишив  на  шкірі  рани.
і  те,  що  не  стало  віршем
зрослося  його  нитками.

слова  розімкнули  коло
в  провалля  зійшли  луною,
але  візерунки  долі  
не  стали  для  тебе  мною.
хай  п’яльця  знайде  і  вирве
орнаментів  мертві  квіти,
бо  ти  не  заповнив  прірви  -
собою  її  поглибив.

я  знаю,  що  стане  гірше  -
тому  вчусь  тримати  спину.
а  віриш  –  немає  сліз  вже,
лише  роздирають  рими…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011


Угода

Ні  завтра,  ні  потім,
                             а  тільки  сьогодні.
                                                                             Згода?
Бо  карти  розкрито
                             і  кожен  щось  виграв  і
                                                                             втратив.
Моя  несвобода,
                             твоя  нелюбов  –  
                                                                             нагода,
Нагода  позбутись  себе  
                             за  найменшої  
                                                                             плати.          

І  хай  жалюгідною  
                             здасться  комусь  
                                                                             колода,
Де  мічені  карти  
                             і  мічених  долей  
                                                                             паради  -
Здираючи  шкіру
                             міняю  свою  
                                                                             подобу.
Печатка  і  підпис.  
                             Лише  не  поставлено
                                                                             дати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2011


Добре

Як  добре,  що  він  не  минає.
І  жити  мені  не  дає.
Що  може  позбавити  раю,
Назад  взявши  слово  своє.
Бо  добре    обітниць  не  скласти-
Так  швидше  стирається  слід.
Йому  ж    запросити  у  пастку-
А  серце  відбило  би  ритм...
І  добре,  не  мати  пояснень.
І  добре,  що  пекло  у  жилах,
Йому  ж  доторкнутися  вчасно-
А  я  б  камертоном  тремтіла.
Допоки  йти  легко  по  краю,
Довірившись  долі-круп'є...

Допоки  він  ще  не  минає
І  жити  мені  не  дає.



все  добре

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2011


Терези

Твої  очі  такі  безкарні...
І  уже  не  лякає  ціна  -  
На  цій  чаші  -  примарне,  марне.
А  на  іншій  —  тебе  нема.  

І  тому  —  вже  не  граю  в  долю,
Не  ховаю  свого  безсилля...
Я  не  скута  своєю  роллю,
А  прикута  до  тебе  тілом.

(та  якщо  на  вустах  залишу
ледь  відчутний  присмак  сльози,
не  питай,  не  порушуй  тиші-
то  хитнулися  терези).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2011


Витинанка

Знаю,  це  туга  говорить,
Втома  дається  взнаки.
Та  я,  безнадійно  хвора,
Тобі  не  подам  руки.

Викажуть  відчай  вилиці,
Стесані  лезами  днів...
Скільки  ж  її  лишилося,
Рими,  що  ти  не  схотів?

Скільки  ж  його  примножиться,
Болю,  що  ти  завдав?
Бога  безладні  ножиці
Витнули  серце  з  заграв...

Сяє  нікчемним  запитом,
Просить  кінця  в  вогні...

Ти  ж  не  боїшся  втратити?

ні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2011


Отава

...а  я  не  просила  жодного.
І  жоден  не  став  у  стрій.
Молися  зі  мною,  подруго,
Мій  голос  такий  слабкий.

Так  звично  запахло  порохом,
Неначе  він  вже  вбивав.
Орфей  із  обличчям  ворога,
Володар  п'янких  отав.

Але  як  покличе  порухом
У  вир  спопелілих  днів-
Молися  за  мене,подруго...
бо  я  не  згадаю  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2011


Сказ…

Все  сказане,  Господи,  сказане!-
Приймаю,  долаю  і  йду.
Наповнять  єство  моє  паузи,
Не  знаючи  міри  й  жалю.

Збулося.  Окрилене  знаками,
А  часом  -  чутками  й  чуттям.
Таки  дочекалася,  дякую...
Намріяне  стало  життям.

Намріяне.  Й  нами  не  назване,
А  зібгане.  Сточене.    Вбите.
Бо  сказано,  Господи,  сказано.
І  права  нема  на  постскриптум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011


Крізь

Я  пройшла  не  повз  тебе,  друже-
Це  дороги  такі  сьогодні.
Не  ведуть  до  крихкої  суші,
Оминають  п'янку  безодню.
То  колись  я  просила  Бога
Дати  сил  по  воді  йти  вперто.
Я  чекала  на  тебе  довго-
Поки  вірила  у  безсмертя.
Але  мабуть  видніше  небу
Попри  темряву  хмар-деталей
Бездоріжжя  навколо  тебе...

Не  спинилася,  бо  впізнала-

Силуету  ескіз  графічний
І  свою  в  ньому  участь  як  тла.
Не  дивився  б  мені  в  обличчя-
Я  не  повз,  я  б  крізь  тебе  пройшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011


Let it snow

Мої  вікна  покажуть  як  тиша
Огортає  його  наче  вітер.
Ми  постали  з  снігів,  не  посмівши
По  собі  янголят  залишити.

І  тепер,  недоторканим  полем,
Білим  болем  той  сніг  став  і  снить
Нами,  виснаженими  од  ролей.
Нами,  висніженими  за  них.

Відлюбили,  немовби  сновиди,
Відмовчали,  неначе  глухі.
Нам  лишилося  тільки  віджити,
Надивившись  на  згірклі  сніги...

Відійду,  відхрещуся,  а  вітер
Перетворить  елегію  в  скерцо.
Аби  той,  що  за  склом,  не  помітив
Коливань...не  фіранок,  а  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011


Гра в шибеницю

Ти  загадуй,  а  я  просто  вдам,
Ніби  в  грі  головною  є  участь.
Коло  місяця  висне,  мов  штамп,
що  засвідчує  цю  неминучість.

Ти  викреслюй,  спочатку  мене,
А  вже  потім  і  літери  зайві,
Кілька  днів  чи  віків  -  і  мине...
аби  тільки  не  бачити  сяйва.

Аби  тільки  цей  місяць  не  смів
Розглядати  крізь  збільшене  скло
Наші  душі.  Не  викажи  снів
божеству  божевільних  П”єро.

Вже  відомі  і  жертва,  і  вбивця,
І  лежить  на  поверхні  мотив.
Як  здивується  нам  блідолиций...
я  ж  бо  знала,  в  що  граю.  А  ти...

....дочекаєшся  часу  для  страт
обведеш  вірні  літери  нишком
 а  тоді  мов  художник  чи  кат
домалюєш  мені  ліву  ніжку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011


Alea jacta est

Затиснула  риму  в  кулак,
Хоч  віри  не  стане  надовго
Утримати  дим,  а  відтак  -
І  твій  перехоплений  погляд.

Молитви  так  схожі  на  звіт,
А  зливи  -  на  знаки  незгоди.
...проллються  за  мною  услід,
Немов  рубіконові  води.

Нема  на  вагання  хвилин,
В  останніх  рядках  мого  звіту
Обтято  тремтливе  "не  він".
...розтиснути  і  відпустити

Як  спогад,  як  погляд,  як  дим,
Бо  серцю  не  треба  причини
Здолати  твій  зовнішній  Рим,
Свою  вбивши  внутрішню  риму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010


Уявна відповідь

Питаєш,  звідки  цей  біль?..

Труюся  живою  водою,  
Бо  відповідь  буде  глевкою,
Ковтнути  забракне  сил.

Трохи  тобі  зали́шу...
У  віці  моєму  не  личить  
Не  мати  шкідливих  звичок...
Звідки,  питаєш?  З    тиші  -

В  ній  так  багато  трунку....
Лягло,  наче  пастками,  листя,
Собі  не  знаходячи  місця,
Просячи  порятунку.

Біль  -  у  кожному  кроці.
А  осінь  з  запізненням  топче,
Немов  відігратися  хоче...
"Я  на  твоєму  боці!.."

Питаєш?..Відповідь  є-
Я  просто  любити  посміла.
Розхристана  і  знавісніла,
Як  осінь  -  беру  своє.



Питаєш,  звідки  цей  біль?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010


Переведення часу

Трохи  в  Бога  позичили  часу,
Ніби  він  їм  належати  стане,
А  самі  припадають  до  ряси  -  
Віддають  листю  мертвому  шану.

На  годинниках  стрілки  зимові
І  чекають  снігів  неофіти
Як  пришестя.  А  я  не  у  змові,
Мов  блаженна,  сповідую  літо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010


А краще б…

Згорнуся  листком  -  на  більше
Не  вистачить  сил  сьогодні.
Навколо    -  і  ті,  і  інші,
А  краще  б  -  не  було  жодних.

Ти  там  вимикаєш  світло,
Я  тут  -  у  своїй  кімнаті.
Ми  схожі,  ми  майже  рідні,
А  краще  б  тебе  не  знати.

Між  нами  -  години  й  милі,
А  краще  б  -  світи  й  століття.
Згорнуся  листком.  Я  вірю
У  милосердя  вітру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2010


Clairе de lune

Обійми  твої  розкриті.  
Платівка  не  гратиме  вічно.
Зрадливого  місяця  світло
Як  грим  упаде  на  обличчя,

Та  вже  не  сховає  туги.
Цілуй    наостанок  стиха  
Не  зморщок  проорані  смуги-  
Вкарбовані  пам'яттю  віхи.

Розкидані  долею  пастки,
Розтрощені  часом  пророцтва,
Віджиті  строкаті  маски,
Любові  тривкі  свідоцтва.

Дослухаю,  стиснувши  зуби.
Ти  добре  придумав,  що  краще
Покласти  на  музику  муку  -  
Так  менше  вчувається  фальші.

Платівка  як  місяць  дотліє,
Накресливши  голкою  рану.
Впаду  у  обійми,  як  в  мрію,
Яка  уже  сяйвом  не  стане.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2010


Поезія як докір

Це  боляче  -  вертати  щохвилини
В  похмурий  жовтень  спогади  ще  теплі,
Нанизую,  немовби  намистини,
Вичерпність  пауз  на  безглуздя  реплік.

Ти  не  приходь,якщо  нема  потреби.
Я  не  живу,  вслухаючись  у  кроки.
Прийми  вірші,  написані  до  тебе,
Не  як  присвяту,  а  лише  як  докір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2010


Він чекає

Після  прослуховування  твору  І.  Тараненка  "Пневма"  для  фортепіано  з  оркестром

Моя  сповідь  коротка  -  допоки  дозволить  свіча.
Забагато  дощів,  дисонанси  озвучили  кисень.
Я  боюсь  озирнутись,  бо  там,  за  пітьмою  плеча
Він  безмовно  чекає  моєї  останньої  пісні.

Добираю  слова.  Проживаю  єдиний  мотив,
Продубльований  чесно  і  чисто  відлунням  і  болем.
Я  боюсь  озирнутись,  бо  там,  за  межею  дощів
Він  безмовно  чекає  моєї  останньої  волі.

Не  карай  його,  небо,  за  те,  що  не  має  крила
І  за  те,  що  не  зміг  вберегти  мою  душу  від  клітки.
У  моєму  житті  це  далеко  не  перша  зима...
Забери  мого  янгола,  він  заслуговує  світла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2010


Це я

А  всього  імен  його  було  сорок  і  жодне  з  них  не  було  справжнім,  бо  справжнього  не  знав  ніхто,  навіть  він  сам.
                                                                                   Ю.  Андрухович  "Перверзія"


Не  дивуйся,  це  я  -  проїжджала  потрібну  зупинку,
Розмовляла  вві  сні.  Забувала  забрати  решту.
Несвідомо  і  легко  робила  погані  вчинки,
Дозволяла  чекати.  І  цілувала  перша.

Позичала  останні.  Лице  підставляла  вітру,
Одягала  вчорашнє,  молилася  тричі  на  день.  
(у  моєму  конспекті  є  дивні  сполучення  літер,
мабуть  це  анаграми  твоїх  сорока  імен).

Тільки  шкода,  що  ти  став  заручником  клятого  поділу
Між  моїми  словами  і  серцем,  яке  не  почути...
Не  дивуйся,  це  я,  посипаючи  голову  попелом,
Промовляю:  любила.  І  жодного  слова  спокути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010


Я не боляче, чесно

Скажи,  мала,  ну  скільки  тих  років
Дано  нам  просміятися  з  тобою?
Ти  як  дитина  ще  чекаєш  див,
Але  вода  лишається  водою.

Та  хто  сказав,  що  треба  нам  вина,
Хіба  вино  лишає  щось  на  згадку?
А  ти  спадаєш  з  кінчика  пера
У  речення,  яке  не  має  крапки

Скажи,  мала,  у  тебе  є  страхи?
Бо  я  не  вмію  вчасно  бути  поруч,
Сьогодні  ти  не  боляче  вкуси,
І  страх  зніми  рукою,  ніби  обруч.

Настане  ранок  -  сонце  обпече,
Але  ж  ми  знали  вічності  ліміти.
А  доти  -  просто  оголи  плече.
Дозволь  вкусити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2010


Мене

Звільни  мене  від  вереску  вагань,
Німого  божевілля  з  тілом  змови,
Напівзабутих  снів.  Напівбажань,
Обірваних  цим  вітром  на  пів  слові.

Звільни  мене.  Хіба  ж  ми  не  раби?
Хіба  ці  хмари  зріють  не  над  нами?
Все  змиє  злива  з  присмаком  вини.
Гірка  вода,  дарована  богами.

Звільни  мене.  Зніми  тягар  з  душі-
Слова  як  срібло,  вилите  у  кулі.
Слова  як  пил,  їх  душать  лиш  дощі.
Слова  ,  яких  я  досі  ще  не  чула.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2010


Перегорнути

Я  можу  без  сумніву  й  смутку
У  нетрях  гарячої  кави
Розтанути  грудкою  цукру,
Аби  лиш  тобі  смакувало.

Я  можу  без  страху  і  докору
В  кімнаті  моєї  бабусі
Лишати  твої  недопалки,
Аби  ти  лише  всміхнувся.

Я  можу  плисти  й  не  знати,
Де  дно  цих  очей  -  озер.
Я  можу  тобі  брехати.
Чому  ж  не  виходить  тепер?

Ще  трохи,  й  дійду  до  суті-
Болота  між  ніжних  трав...
...я  можу  це  перегорнути,
якщо  ти  уже  дочитав.

Лише  намагаюсь  сказати,
Хоча  ми  словами  й  ситі-
Навчися  мене  забувати.
Не  можу  тебе  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2010


Симфонія пожежі

Схились,  відзвучав  вже  день,
Спадає  завіса  додолу,
Немовби  старий  диригент
Пробачиш  мені  це  соло?

Софіти  небесних  сфер
Розвіють  моє  "  не  можу  ",
Я  стану  поміж  дерев,
Дивись,  ми  до  болю  схожі.

Птахи  не  бояться  вогню,
Бо  серце  моє  незриме,
Приймають  мене  за  свою,
Викльовують  стиглі  рими.

Так  легко  віддати  їм  
Все  те,  що  тебе  чекало.
Вродило  замало  слів,
Зате,  як  повільно  згорало...

Не  бійся,  ще  будуть  солісти,
Дограєш  без  цього  фрагменту.
Змовкаючи,  жевріє  листя  -
Не  треба  йому  диригента.

Зотліє  німий  кістяк,
Здіймуться,  мов  оплески,  крила.
Стук  серця  зламає  такт...
Схилися,  воно  любило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2010


Якщо

Якщо  ти  помилився  -  не  треба  вдавати  героя,
І  не  варто  згорати,шукаючи  кращих  доріг,
Бите  скло  не  лякає.  Найважче  -  іти  за  тобою,
Відректися  від  сорому  й  болю.  А  ти  би  так  зміг?

Йду  за  голосом,  тільки  не  змінюй  ні  тембру,  ні  стежки.
Скільки  кроків  в  словах,  скільки  страху  в  безодні  мовчанок.
Якщо  я  помилилась  -  то  хай  назавжди  і  без  решти,
Тьма  густішає  і  не  обманюй,  що  скоро  світанок.

Але  я  не  боюся,  бо  ж  сонце  -  не  краще  у  небі.
Вже  давно  тобі  зорями  вказано  відступу  шлях.
Я  блукаю  у  темряві,  хоч  і  немає  потреби  -  
Варто  тільки  повірити  вогникам  в  тво́їх  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010


Сон (?)

Стиснута  поміж  живих  монументів,
В  тромбі  дорожніх  вен
Збираєш  себе  з  чужорідних  фрагментів,
Так  доживаєш  день.

Пальці  німіють  під  творчою  кризою:
Кожного  разу  –не  ти.
Риси  роками  розмито  репризами,
Скільки  води…

В  мареві  дихає  музика  вулиці,
Хором  калік.
Те,що  в  тобі  ожило  і  ворушиться-
Знаєш,це  крик.

Втомлена  спокоєм,в  тьмяному  світлі
Вітр́инного  напису
Спиш,склавши  руки,немов  у  молитві,
Благаючи  ляпасу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010


Зникають

Ці  хмаринки  пливуть  ненавмисно-
Їх  прогнала  небесна  печаль.
Бачиш:  падає  завтрашнє  листя
У  скорботну  осінню  вуаль.

Я  ковтаю  цю  осінь,  ковтаю,
А  вона  безкінечно  гірка...
І  зникають,  зникають,  зникають,
Обпікаючи,  серпня  слова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181623
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010


Кружляння

Розсипається  в  небі  намисто.
І  купається  місто  в  зірках.
А  загублене  осінню  листя
Засинає  в  забутих  снігах.

Я  шукала  тепла,  та  пізно-
Бо  снігам  ще  кружляти  й  кружляти...
Я  немов  те  загублене  листя-
Засинаю  в  забутій  кімнаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180358
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010


Кінець світу

"Ти  програла,-розплакався  вітер,-
Йди  за  мною  на  свій  п"єдестал.
Не  дивись  на  поламане  віття
Серед  спалених  відчаєм  трав.
Чорна  хмара  над  полем  звисає,
Засіває  зерно  неживе.
Не  дивись,  як  воно  прориває,
Проростає  крізь  тіло  твоє.
Зерна  сумніву.  Чорне  суцвіття.
Піднімаються  вгору  птахи,
Ти  захочеш  із  ними  злетіти,
Але  схилять  додолу  гріхи.
Світ  загине,коли  сонце  сяде.
Час-  немовби  натягнутий  нерв.
Ти  побачила  тільки  початок
І  подумала  світ  вже  помер?
Йди  до  річки,  де  сонце  сідає
Й  люди  моляться  Богу,  а  ти
Не  дивись,  як  вони  ще  чекають
Й  просять  ідолів  вийти  з  води..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180357
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010


Передчуття

Передчуваєш  смерть,  а  може,  тільки  осінь.
Останній  літній  день,  немов  останній  день.
Якби  не  це,  то  може,  ти  не  відчула  б  досі
Такий  солодкий  присмак  липневих  череш́ень.

Або  як  несміливо(  очей  боялась  може?)
Зайшла  у  тиху  річку,  немов  зайшла  у  сон.
А  з  берега  сестра,  так  на  русалку  схожа
Все  кликала  до  себе,  до  себе  у  полон.

А  Рось  собі  плила,  миналася,  як  літо
Із  твого  тіла  сонця  стираючи  сліди.
І,  випливши  на  берег,  ти  не  могла  зігрітись
І  знала,що  удруге  вже  в  річку  не  ввійти.

Передчуваєш  смерть,  а  може,  тільки  осінь.
Немовби  павутинням  заплутано  думки,
І  може  через  це  ти  ще  не  знаєш  досі,
Чи  хочеться  померти  ,  чи  ,  може,  лиш  втекти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179813
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010


Осіннє

Розчинилися  вікна  осінні
І  змішались  листочки  із  нотами.
Мчать  з  курортів  машини  невпинні
І  наповнилось  небо  польотами.

Тихо  булькає  фортепіано,
А  за  вікнами  ніч  ожива.
Не  стяглися  ще  літнії  рани,
А  вже  осінь  на  плечі  лягла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010


Боса

Кажеш:"Це  танго,мила,
треба  дивитися  в  очі".
(тобі  пасуватимуть  крила,
якщо  ти  цього  захочеш).

"Можеш  мені  сказати
все,що  вважаєш  вагомим",
краще  ,мабуть,не  питати,
що  тобі  ще  невідомо.

Тільки  б  мені  зрозуміти-
хто  з  нас  чекає  пробачення?
"Треба  уже  полюбити,
інше-не  має  значення".

Скільки  приховано  правди
в  лініях  наших  рук?..
(кілька  вульгарних  жартів
стиснеш  в  куточках  губ).

Може  я  ще  й  не  любила,
звідки  тобі  про  це  знати?
(хтось  забере  твої  крила,
ти  ж  не  посмієш  літати)

Так,з  твого  верхнього  ярусу
легко  дивитись  у  вічі.
Танго  не  має  пауз,
Справжнє-триває  вічно.

Боже,як  тихо  стало,
ти  не  мовчав  ще  досі.
я  ж  тобі  все  сказала,
танцюю  неначе  боса!

"Це  було  танго.Слухай,
стало  таким  все  млявим",
з  болем  читаю  в  рухах-
я  тобі  вже  нецікава.

Різко  розправиш  плечі
(тобі  б  пасували  крила).
ти  ж  не  згадаєш  цей  вечір?


божеякялюбила

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178406
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010


Я також ні

́́Тепле  листя  сховало  принади
Прохолодного  тіла  землі.
Опускаються  тіні,  мов  грати.
Поглинаються  небом  ключі.

Той,що  поряд  іде,вже  не  взнає
Скільки  смутку  в  тобі  ще  тремтить.
Хто  тебе  вже  давно  не  тримає
І  чому  це  тобі  не  болить.

Наче  бранці-  йдем  в  ногу,по  колу,
Світить  нам  порожнеча  в  очах.
Я  вже  з  вами  іду,панове!
Зніміть  руку  з  мого  плеча...

Бо  мені  до  лиця  окови.
Бо  безвихідь  мені  до  снаги.

...ви  спіймали  мене,панове.
Ви  щасливі?Я  т́акож  ні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178357
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010


Душа

Це  був  мій  ліс.  Він  був  ще  зовсім  юним.
Зеленим  повкривалися  гілки.
Він  ріс  в  мені.  Як  пісня,  ліг  на  струни.
А  ви  ж    кидали  в  нього  цигарки.

Мій  тихий  ліс  не  пахне  вже  нічим.
Бо  юні  сосни  раптом  посивіли.
Це  був  мій  ліс...  Він  був  лише  моїм...  
Це  був  мій  ліс...А  ви  його  спалили...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010


Коли тобі десять…

Дощ  по  парасольках  весело  дзвенить,
Хтось  чомусь  зітхає,  хтось  кудись  спішить.

Хтось  стриба  в  калюжі,хтось  їх  обмина.
І  з  усіх  асфальтів  зникли  імена.

Стерлися  всі  квіти,  море  і  сади.
І  кудись  поділись  радісні  думки.

Скоро  дощ  скінчиться,  засміємось  знов...
Хтось  таки  напише:  я  плюс  ти-  любов.

Солодко  і  гірко  в  мене  на  душі-
Почалося  літо,  а  ідуть  дощі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010


Місто

І  день,  і  ніч-  то  злива  ,  то  туман,
Не  забувай  всміхатися  в  безодню.
Нема  куди  сховатися  рукам?
Вони  сьогодні  вдавано  холодні.

Брутальна  лайка  більше  не  здивує,
Мінливе  сонце  не  відверне  ночі,
Тобі  здалося,місто  не  сумує,
Це  просто  злива  засліпила  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177333
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010


І.

Не  діли  непохитне  й  крихке,
Вір  однаково  слову  і  диму...
Я  шукаю  уламки  тебе.
Так  минають  мої  години.

Але  ти  вислизаєш,  мов  шовк,
Не  даєш  і  схопитись  за  нитку.
Ніби  дощ  поміж  нами  пройшов,
Змив  розставлені  долею  мітки.

Стигле  гроно  не  падає  ввись.
Відчуваєш  болюче  тяжіння?
Скільки  згаяно  часу.  Дивись-
Нам  пора  вже  збирати  каміння.

Але  ти  вислизаєш  ,мов  шовк,
Розбиваєш  невидимі  стіни.
Дощ  пройшов.  Дощ  пройшов.  Дощ  пройшов.
Так  минають  мої  години.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010


Моє

Моє  життя  диктує  новий  розклад,
З"явилось  більше  часу  для  думок,
Мене  бентежить  кількість  цього  простору,  
Але  й  відмовитись  від  нього-  хибний  крок.

Так,  я  боюсь  все  знову  пригадати:
Людей,  події,  втрачені  дрібниці.
Судоми-  спогади  не  дозволяють  спати,
Мов  спраглі,  припадають  до  криниці,

Все  п"ють  і  п"ють.  І  випивають  душу,
Скільки  людей  загублено  дарма.
Вони  пішли,як  йде  усе  минуще.
А  може  цим  й  збіднилося  життя?

Обличчя-жести-погляди  і  кроки.
Вони  пішли.  Їх  вже  давно  нема.
А  ти  сидиш  у  темряві,  допоки
Не  пригадаєш  їхні  імена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176915
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010


Без назви

Я  в  очі  вам  дивитися  не  мушу,
Я  граю  гарно,  майже  з  почуттям,
Та  сіре  небо  випиває  душу,
Лишає  тільки  спогад  про  життя.
Та  я  давно  вже  не  сварюсь  з  богами,
Немає  сенсу  проклинати  час.
Я  знаю:  світ,  що  створений  не  нами
Не  може  бути  створеним  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010


Голден Колфілд

Ця  дорога  веде  у  жито.
Через  стільки  днів
Пам"ятаю  минуле  літо,
Хоч  нема  слідів

Пам"ятаю:Серпневий  ранок
І  висока  трава
Так  боліли  нестерпно  рани,
Значить  ще  жива

Пам"ятаю:зрізані  крила,
Наче  дві  коси,
Що  покинув  тут  хтось  безсилий,
А  тепер  лети

Пам"ятаю:  пекучий  вітер
І  суха  сльоза,
Так  багато  сьогодні  світла,
Почались  жнива

Пам"ятаю:  страшна  безодня
І  кривий  небосхил,
Я  стою  між  ніколи  й  сьогодні,
І  уже  без  крил

Пам"ятаю:  так  низько  летіли
Ті  птахи.  До  дощу.
Я  тоді  пояснити  не  вміла,  
А  тепер  пишу:

Пам"ятаю  минуле  літо,
Через  стільки  днів.
Я  стояла  над  прірвою  в  житі
І  ніхто  не  ловив

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010


Поетам

Кажуть,  т́и  забираєш  найкращих  іще  молодими,
Ти  даєш  їм  талант  і  ведеш  крізь  тенета  вогню.

(вклали  в  чортові  рами  тонкі  недоспівані  рими.
відірвали  від  дому  в  далеку  і  вічну  зиму.)

Йшли  назустріч  тобі  і  востаннє  до  нас  озирались.
Був  і  подив,  і  страх.  Роз"їдала  нутро  самота.
Монументи  епохи.    Від  слів  їхніх  що  нам    дісталось?
Недописаний  вірш.  Попелище  гіркого  життя.

Подивися  згори  на  країну  стовпів    соляних,
Що  ввійшли,  ніби  докір  в  солодку  знекровлену  землю.
Ти  схотів  відібрати  в  нас  кращих  і  молодих,
А  тепер  розкажи,  як  нам,  гіршим,  тримати  знамена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010


Чекаючи на …

Вечір  обгорнутий  ниткою  нерва,
В  тиші  бринить  неспокій.
Тягнуться  гіллям  до  Бога  дерева,
Стукають  у  передпокій.

Господи,  скільки  гілок  наболілих,
Мертвих,  терпких,  нелюбих.
Ти  не  забув,  як  ми  в  тебе  просили
Доброго  лісоруба?

Зглянься,  бо  кров  не  пульсує  у  жилах.
Ми  не  радіємо  сонцю.
Боже,  хіба  ж  ми  у  тебе  просили
Тління  в  сухій  оболонці?

Наша  кора  зачерствіла  і  груба,
Листя  щоночі  сниться...
...Боже,  це  пісенька  лісоруба?..
Швидше,  будь  ласка,  швидше!

Вечір  обгорнутий  ниткою  нерва,
В  тиші  бринить  неспокій.
Тягнуться  руки  крізь  мертві  дерева,
Стукають  у  передпокій.

Господи,  скільки  думок  наболілих,
Мертвих,  терпких,  нелюбих.
Ти  пам"ятаєш,  я  в  тебе  просила...
...Можеш  про  це  забути?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010


Нема

Немає  ні  друга,  ні  ворога.
Ні  Бога,  ні  ч́орта.Чому
Усюди  ввижається  коливо
І  пальці,  що  гасять  свічу?

По  друзях  справляю  все  поминки,
За  кожного  друга-  свіча
Запалена.  Туга  зболена,  
що  ще  зможу  стерпіти  я?

Торкаючись  нерва  оголеного
Сиджу  серед  свічок  сама.
Немає  ні  друга,  ні  ворога.
Нічого.  Нікого.  Нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176299
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010


Акварель

Розмалювала  день  цей  в  сірий  колір.
Розлила  в  ранок  ніжну  акварель.
Я  сіра  мишка.  В  замкненому  колі
Шукаю  двері  в  іншу  паралель.

Та  день  мине  і  завтра  буде  інший,
І  завтра  будуть  інші  кольори.
І  буде  настрій.  Будуть  інші  в́ірші.
Палітра  зміниться.Не  змінимося  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010


Лікарня

Сьогодні  дощ.  Ти  віриш  у  дощі?
Вони  приходять  часом  без  запрошень.
Несправжнє  літо  у  моїй  душі
Перетворилось  на  байдужу  осінь.

Лікарня  ця  не  вміє  засинати,
А  я  ,  мабуть,  заснула  до  весни.
Давно-давно  я  мріяла  літати,
Але  тепер...не  хочеться  й  іти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176237
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


Вода

Шумить  вода,  що  падає  із  неба.
І  я  не  сплю.Я  слухаю  цей  шум.
В  цю  ніч,  в  цей  дощ  усі  живуть  для  себе.
Шумить  над  вухом  мій  небесний  сум.

Що  нам  лишається?  Чи  є  в  нас  варіанти?
І  ніч,  і  дощ,  і  сум,  і  пустота...
Коли  небес  цураються  атланти
І  над  тобою  тільки  висота...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176236
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


Справжня історія Евридіки

"...і  погляд  твій-моя  раптова  смерть,
а  може,довгождане  воскресіння...
ти  повертаєшся  із  царства  мертвих,  де
мене  було  засуджено  на  тління.

...мені  накажеш  за  собою  йти,
а  я  заплачу-  зазирни  у  очі!
чи  вже  не  любиш  Евридіки  ти  ?..
за  руку  взяти  вже  мене  не  хочеш?..

...ти  мовчки  йдеш.  на  мить  не  озирнешся...
я  так  любила,  що  холола  кров...
кому  ти  завтра  лагідно  озвешся?...
кому  ти  проспіваєш  цю  любов?..

...та  озирнись!не  слухайся  людей,
що  кажуть  :  глянеш-й  втрачена  навіки..."

Останній  кадр-розгублений  Орфей...
І  довгождана  втеча  Евридіки.

"...бо  погляд  твій-моя  жадана  смерть...
а  далі-  тільки  спогади  про  тлінне.
...я  знаю,  що  ти  більше  не  прийдеш.
...мені  не  треба  світле  воскресіння."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176144
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


15 років

Я  прокинулась  рано  навмисне-
Я  себе  привітаю  сама.
І  мене  обіймає  так  ніжно  
Вже  п"ятнадцята  м́оя  весна.

Все  життя,  мов  беззахисна  квітка,
Я  боялася  світу  без  меж.
Відкривала  я  очі  зрідка-
В"януть  квіти  у  вазі  теж.

І  нехай  вже  гілки  ці  зелені,
Та,  можливо,  я  ще  не  цвіту....
Хто  обійме  так  ніжно,  крім  мене
Вже  п"ятнадцяту  м́ою  весну?́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


7. 07. 06

Потисни  мені  руку,  чоловіче.
Скажи  мені,  що  я  тобі  потрібна.
Відкинь  усе  і  зазирни  у  вічі
Сором"язливо,  тихо,  непомітно.

І  бережи  мене,  як  з  церкви  свічку,
І  не  дозволь  собі  сказати  й  слова.
Потисни  мені  руку,  чоловіче.
Щоб  я  на  мить  відчула  себе  Богом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010


Тет-а-тет

Сьогодні  в  нас  із  чаєм  тет-а-тет.
Лиш  я  і  чай.  У  склянку  ллю  кохання.
Нема  нікого.  я  і  чай  .  Ми  є.
У  нас  побачення.  Але,нажаль,  останнє.
Любов  солодку  випила  до  дна.  
На  згадку  не  лишила  і  заварки.
Порожньо  в  склянці.  Винна  в  цьому  я.
Кого  я  зможу  полюбити  завтра?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176015
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010


Модний час

Модний  час  наступив  і  пора  це  тобі  зрозуміти.
Маску  юності  вже  одягло  навіть  зморщене  місто.
Модерніст-  кутюр"є,що  відомий  нам  більше,  як  вітер
Із  дерев-манекенів  зриває  останнє  листя.

Не  повіриш,але  без  запрошення  в  осінь  не  зайдеш,
Бо  в  елітний  сезон  не  пропустить  примхлива  погода.
І  нехай  цього  року  у  моді  багато  фальші,
Ти  ж  не  підеш  туди,де  написано  "літній  розпродаж"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010


Іди

До  Неї  ти  від  неї  йдеш,
страсна  до  Неї  путь-
та,  на  котрій  і  сам  падеш,
і  друзі  -  теж  падуть.
                                   В.  Стус

У  цього  болю  є  своя  принада-
Він  тільки  твій,  він  лиш  тобі  болить.
Не  буде  друзів,  премій  чи  розради,
Розтане  пам"ять,  зникне,  відшумить.

Ти  ворогів  не  бачила.  Багато  ж  
Хто  відвернувся  від  очей  твоїх.
Чекай  в  кінці  не  премій,  а  розплати,
За  те,  що  не  жила  поміж  живих,

За  те,  що  йшла  дорогою  убитих,
За  те,  що  рани  лікувала  в  римах.
Ти  проминула  перехрестя  світу-
Твоя  ж  дорога  звалась  Україна...

Іти  у  сон,  у  марево  найважче,
Коли  ти  знаєш,  що  насправді  жде.
Ніхто  з  тобою  тут  вже  не  поляже,
Ніхто  тебе  уже  не  поверне.

Але  ти  йди.  Іди,  поки  є  сила.
Поки  дорога  ще  тебе  веде.
Та,  про  яку  ти  Господа  просила.
Та,  на  якій  ти  стратила  себе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010


Коротке

Життя  коротке  і  таке  тонке,
Що  все  здається-  обірветься  нитка.
До  серця  не  бери,  бо  це  мине,
Як  все  минуло  й  стало  непомітним.
 
Гладенька  нитка.  Жодного  вузла
Не  зав"язала  в  пам"яті  дорога.
Була  вона  вселюдна,  не  пуста,
Але  на  ній  ти  не  знайшла  нікого.

Так  мало  днів  і  стільки  сподівань  
І  знак  питання  на  початку  книги.
Ніщо  було  не  варт  твоїх  зітхань.
Стискання  серця,  вдаваної  криги.

Чекала  дива.  Трохи  більше  зранку
І  менше  ввечері,  лягаючи  на  ложе.
Шлях  простував,  мов  цілотонна  гама.
Все  далі,  вниз,  минувши  огорожі.

Життя  ж  протанцювало  свою  жигу,  
Стискаючи  отруту  в  кулаці...
Знак  запитання  на  початку  книги.
І  тільки  сумнів...сумнів  у  кінці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175956
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010


*

І  немає  вже  сили  коритися,
І  не  можна  ламати  себе.
Більшість  може  також  помилитися,
Але  більшості  прощено  все.

А  мене  охопила  знемога.
Бо  цей  біль  вже,мабуть  не  мине.
Якось  більшість  убила  Бога,
Що  їй  варто  убити  мене?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010