Askorbinka

Сторінки (1/5):  « 1»

А ти так і не покохав…ангела

Забув,  де  є  межа,
І  не  спитав  мене  ні  разу,
І  наче  кінчиком  ножа
у  серце  запустив  фатальну  фразу!

Нехай  так  буде,  як  ти  хочеш,
Нехай  мене  із  серця  стер,
Живи  тепер  ,як  собі  можеш,
Та  блиск  в  очах  ТВОЇХ  помер!

Чому  в  ТВОЇХ  ???
Який  же  ти  наївний...
Я  ангелом  твоїм  була,
Тепер  душа  моя  із  вітром  східним
Загинула,летить...
                             вона  колись  жила!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010


Минуло…Жаль…

Так  вільно  себе  можна  почувати,  тільки  тоді,  коли  повністю:  на  всі  сто,  впевнена  у  собі.Таке  відчуття  я  переживаю  поряд  з  тобою  .Я  так  вдячна  долі,  що  перейшла  на  наступний  етап  свого  життя  саме  з  тобою.  Легко,  весело,  вільно  і  незалежно...Не  сіра  маса,  яка  мене  оточує,  а  яскрава  плямочка  усіх  кольорів  райдуги  -  це  ти!
Не  все  одразу,  не  інтенсивно,  без  емоційних  вибухів  і  феєрії  почуттів…Все  рівномірно,  спокійно,  просто  класно  =)
         Дякую  тобі!!!  Реально  щаслива:  душевна  рівновага,  почуття,  що  ти  комусь  потрібний,  по-справжньому  потрібний,  цікавиш  когось,  що  ти  для  когось  -  не  весь  світ  –  (дуже  глобально  сказано),  а  так,  просто  рідна  і  потрібна  частиночка  –  шматочок  сонячного  промінчика  на  яскравому  пейзажі  твого,  саме  твого  життя…
         Але  все-таки  я  займаю  якесь  місце  у  твоєму  житті,  це  вже  добре!
Я  не  прив’язуюсь  до  тебе,  ти  до  мене.  Живу  вільно,  ти  теж…Життя  навчило…
         Ти  сяєш  біля  мене  ,  я  біля  –  тебе.  Не  приховую  себе  за  маскою,  яка  є,  така  –  Є.  І  ти  мене  приймаєш  саме  такою.  Я  не  граю  ролі  у  театрі  життя.  Реальність,  нехай  і  не  така,  яку  малювала  собі  у  снах  і  мріях  ,  нехай  з  своїми  казусами  і  сюрпризами,  але  ж  реальність,  яка  задовольняє.  А  що  таке  мрії  і  сни?  Це  ідеологія…яку  ми  хочемо  бачити.  ,Не  завжди  все,  що  хочемо,  те  маємо.
       Я  тобі  просто  вдячна,  що  ти  з’явився  у  моєму  житті!  Ти  допоміг  мені  жити  далі  і  радіти!  ТИ  Є!!!  І  я  тебе  ціную,  що  ти  просто  поруч…!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170700
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010


Реальність…

Так,ти  не  поруч...Тебе  я  відчуваю,
І  серце  б"ється  швидше,замирає,
Я  відчуваю  запах  твого  тіла...
О,Боже,милий,я  посміла...
Посміла  я  забутись,закохатись!
Мої  думки  почали  десь  ховатись,
Вони  десь  там,десь  біля  тебе:
Мені  здається,  я  земля,ти  -  небо!
Коли  я  плачу  -  ти  мене  втішаєш,
Коли  сміюсь  -  ще  більше  звеселяєш.
Так  легко  із  тобою  поруч  бути,
Я  вірю:ці  почуття  не  стерти  й  не  забути.
"ЛЮБЛЮ..."-  сказала,хоч  боюся...
"ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ..."-  надіюсь,вірю,не  здаюся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010


Ти…про тебе…

Мої  думки  зараз  не  на  парі,  вони  не  сприймають,  те  ,що  відбувається  навколо:  про  що  говорить  викладач,  про  що  перешіптуються  одногрупники  та  подруги.  Вони  десь  там,  біля  ТЕБЕ...
Саме  біля  ТЕБЕ,  вони  практично  живуть  в  ТОБІ,  відчувають  ТЕБЕ,  кожну  твою  клітиночку  і  навіть  молекулу,  твій  подих,  мої  думки  переплітаються  з  твоїми,  нече  старе  дерево  переплітаються  у  скроні  гілочками,  вони  проростають  один  в  одного,  живуть  одним  життям...
Коли  буде  йти  дощ  —  вони  будуть  насолоджуватись  кожною  крапелькою;  коли  буде  віяти  легенький  вітерець  —  вони  разом,  практично  в  унісон,  вдихаюти  свіжий,  прозорий  і  чистий  потік  повітря;  коли  падає  сніг  —  вони  разом  будуть  пити  вологу,  що  залишилась  від  сніжинки,  яку  вони  розтопили  спільним,  нероздільним  теплом...
Кохання...  Як  багато  чудового,  неповторного,  неймовірного,  що,  здається,  виходить  за  рамки  реальності,  поєднується  в  цьому  слові...Але  це  може  зрозуміти  тільки  той,  хто  кохав  і  був  коханим.
Коли  кохаєш,  то  нічого  у  повсякденному  житті  не  зламає  і  не  потурбує  тебе,  усі  проблеми  зрівнюються  до  мінімуму,  якими  би  вони  не  були  супер-мега  важливими.
Часто  говорять:“Кохання  надає  крила...”  Хтось  сприймає  це  відносно,  хтось  буквально,  а  щасливі  це  відчувають:  усередині  все  перевертається,  серце  у  тисячі  разів  б’ється  швидше,  у  голові  усі  думки  зводяться  до  одного:  до  НЬОГО…  Єдиного,  неповторного,  найкращого,  найкрасивішого,  наймилішого,  найніжнішого,  най-най-най...
Усі  перебільшення,  усі  ідеальні  уявлення  і  гіпотези  зливаються  і  гармонійно  поєднуються  лиш  у  НЬОМУ
Здається,  що  усе  життя,  і  навіть  більше,  а  можливо  і  цілу  вічність,  готова  поряд  іти  з  коханою  людиною,  тримаючи  за  руку,  і  ні  на  мить  не  відпускаючи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170638
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010


Меланхолія…

Так  хочеться  і  жити  і  померти,
В  один  момент,  в  одну-єдину  мить,
Парадоксально  з  голови  все  стерти,
Бо  серце  плаче  кровю  і  болить...

Усі  думки  неначе  заблукали,
Нехай  живу  емоціями  я,
І  сльози  перстали  тіло  обпікати,
Втікла  у  невідомість  мрія  плекана  моя...

Чому?Ти  смієш  ще  питати?
Усе  було  в  твоїх  руках...
Тепер  тобі  не  стану  заважати
І  все  озвучую  лише  в  своїх  думках...

Усе  в  тобі  :любов,  розчарування,  
Сльоза  і  радості,й  шаленого  жалю,
І  погляд  щирого  зізнання
Я  Бога  про  взаємність  лиш  прошу...

Благаю  про  надію,про  бажання,
Про  чисті,  щирі  почуття
Для  щастя  треба  зовсім  мало:
Щоб  поруч  був,  і  правду  у  очах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010