| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Човен самотній у морі пливе.
Де він свій смуток бере?
То серце мучить кохана любов,
Страждання терпке витримує знов.
В широкому просторі віками він блудить,
Від вічного сну кохану ту будить.
Хотів був і сам вже за нею піти,
Але «матінка-доля» не пускає туди.
Загинула врода і серце дівоче,
То море втопило коханої очі.
І досі той човен блукає в просторі,
З розколеним серцем надвоє.
**Так пісню співаючи, плаче співець:
Чим палкіше кохаєш – тим трагічний кінець.**
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010
Багряним сонцем променистим
Ввійде вона в кімнату вітром чистим,
Розколихає почуття в тобі.
На неї мить лиш озирнешся,
В блиску очей навіки зостанешся,
І в снах твоїх постійно в’ється,
Від подиху скоріше серце б’ється,
Мабуть, що згодом розіб’ється,
А ти не знатимеш чи справді чи видіння,
Зустрівши мрію – образ недосяжний,
Невже й вона кохатиме тебе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168378
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010