Тарас Слобода

Сторінки (1/60):  « 1»

Минають дні… останній подих літа…

Минають  дні…  останній  подих  літа…  
Чи  ти  ще  та,  яка  була  колись:
В  осінній  передчасно  цвіт  одіта  
Котру  боялись  і  котрій  клялись?  

Летіло  листя  пожовтіле  клена  
Тобі  до  ніг,  мені  до  забуття  
Чи  справді  ти  була  така  шалена
Чи  я  тобою  марив  без  пуття?  

Чи  може  доля    граючись  із  нами,
Мелодії  відчувши  дисонанс:
Історію  новими  іменами  
Напише  про  любов,  але  без  нас  

Із  невідомих  досі  серцю  літер  
Слова  кохання,  пристрасті  слова
Розносить  не  обдумуючи  вітер  
Повстане  з  них  прелюдія  нова

У  натовпі  зустрітись  доведеться  -  
В  буденність  жарти  доля  запліта
Та  буде  непідкорена  фортеця
Минають  дні,  сезони  і  літа…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847915
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Давай, удвох за мріями в погоню

Давай,  удвох  за  мріями  в  погоню:
В  Париж,  в  Мілан  –  та  хоч  на  край  землі!  
Поки  образа  спить  на  підвіконні  
Поки  курличуть  в  небі  журавлі    

Куди  сховатись?  Вибрики  осінні  
Надміру  швидко  юні  крадуть  дні
Кокетка  ніч  малює  наші  тіні  
Жовтогарячим  пензлем  по  вікні  

Усе  пливе,  ти  поруч  й  так  далеко,
Без  тебе  я  по  справжньому  не  жив  
Закоханих  лякає  небезпека
Прожити  без  очікування  див  

Нашвидкуруч  училися  кохати
Цнотлива  пристрасть  в  зародку  бліда  
Мов  ціла  вічність  дві  хвилини  втрати,
Ми  бранці  часу  –  та  не  втім  біда…  

Давай,  удвох  махнем  навколо  світу
Упав  Париж,  Мілан  у  ніг  твоїх  
Не  раз  зривали  заборони  квітку  
Та  хто  осудить  нас  за  цей  огріх  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847812
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


У світлі безглуздих обставин

У  світлі  безглуздих  обставин,    
В  падінні  моральних  ідей  -    
Аншлаг  на  кохання  виставу    
(глядач  безупинно  іде)  

 В  бурлеску  новин  каламуті  
 Повітря  від  жовчі  вже  тхне,
 Закоханих  мрії  почуті  
 Із  сотні  один  тай  зітхне

 В  перерві  аншлаг  до  буфету
 (емоціям  місця  нема)
 Кохання  димить  сигарета  
 Безглузда,  безлика,  німа  

 Виводять  людей  на  паради,
 Дурман  ще  п’янить  де-не-де      
 В  театрі  не  знають  пощади  -  
 Завіса  таки  упаде!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847088
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.09.2019


Коли потяг у даль загуркоче

"Коли  потяг  у  даль  загуркоче..."  В.Сосоюра

Коли  потяг  у  даль  загуркоче,  
Розвіваючи  дим  від  багать  
На  пероні  заплакані  очі  
Буде  вітер  твої  цілувать  
Буде  в  погляд  вплітати  грайливо
Тих  очей  неосяжну  блакить  
Ти  скажи:  ну,  хіба  це  не  диво
Так  уміти  сповільнити  мить?
Теплим  поглядом  спогади  чисті  
Як  росинка  на  кінчику  віт  
Принесе  у  пожовклому  листі  
Запах  юності,  юності  квіт  
І  не  буде  ромашка  губити  
Надаремно  свої  пелюстки  
Ти  дозволила  лиш  пригубити  
Те,  що  поспіхом  пив  залюбки  

Нерозважливо  стали  чужими  
В’яне  квітів  дурман  в  боротьбі:
Карі  очі  кохаю  дружини  
Але  сняться  чомусь  голубі  
Кожен  вечір  із  присмаком  м’яти  
Я  відроджуюсь  знову  в  тобі  
Карі  очі  навчили  кохати  
Та  згубили  мене  голубі  

Надто  довгою  вийшла  розлука  
Та  не  здалися  ми  попри  це  
Гру  кокетливу  тіней  застукав  
за  твоїм  худорлявим  лицем
Дотик  пристрасті,  сміх  під  вербою
Вже  давно  не  тривожить  мене  
Живучи  у  обіймах  з  журбою
Цінувати  навчився  сумне
На  останок  скупою  сльозою
Оросила  юнацьке  плече  
Перелякане  серце  грозою  
Вже  не  так,  як  колись  –  та  пече  
Непідкорені  губи  червоні  
Не  звільнили  мене  від  обмов  
Хай  залишиться  там,  на  пероні  
Недосказане,  недолюбов…

Нерозважливо  стали  чужими  
В’яне  квітів  дурман  в  боротьбі:
Карі  очі  кохаю  дружини  
Але  сняться  чомусь  голубі  
Кожен  вечір  із  присмаком  м’яти  
Я  відроджуюсь  знову  в  тобі  
Карі  очі  навчили  кохати  
Та  згубили  мене  голубі  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845329
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.08.2019


В. Шевчуку "Хай кожен вірш дається наче вперше!"

(Одному  із  кращих  авторів  сьогодення!...  хоча  він  і  буде  заперечувати)

Буває  часто:  граючись  словами  
Влучаєш  в  ціль,
                                                     без  сліз,  без  крові
                                                                                                                   і  ніби  просто  так...
Поета  дар  бродити  між  сліпцями,
Щоб  істину  знайти  поміж  рядками  
Кохання  сіль,
                                             щоб  чорноброві
                                                                                                       відчули  вже  на  смак…  
Нестримна  сила  створена  думками!  

І  попри  це  –  на  відстані  парсеку
Спиняєш  час,
                                                 бо  запис  «демо»  
                                                                                                         залишить  нас  в  боргу  
За  холод  і  за  невимовну  спеку,
За  кожну  мрію:  і  близьку  й  далеку
Ми  ж  повсякчас
                                                       вперед  ідемо    
                                                                                                     спиняючи  жагу,
Бо  сильні  духом  -  люблять  небезпеку  

Забути  б  страх  –  незрілості  невдачу
Не  впасти  би,
                                             не  збитись  з  шляху
                                                                                                               на  пів  дороги  десь  
Спираючись  на  істину  ледачу,
Бо  сильні  не  надіються  на  вдачу
Це  лиш  раби  
                                           від  згадки  жаху
                                                                                                 запал  ховають  весь…
Надіюся,  твій  розпач  не  побачу!

І  у  віршах,  як  сотні,  як  уперше  
Я  віднайду:  
                                       ранковий  смуток,
                                                                                                   упевненість  свою  
Щоби  на  мить  простий  аматор-вершник
Здобув  удосталь  віртуальних  звершень  
І  на  ходу,  
                               на  заздрість  круто,
                                                                                               я  вистою  в  бою…
 Хай  кожен  вірш  дається  наче  вперше!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843391
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.07.2019


Настирно ти вриваєшся у сни

Настирно  ти  вриваєшся  у  сни,
Грайливо  кокетуючи  зі  мною  
І  байдуже,  що  поруч,  за  стіною
Закохані  чекають  до  весни  

Спокусливо  всміхаєшся  мені  
І  вдячний  небу  я  за  осінь  й  зиму  
Закоханим  байдуже  до  мейнстриму  
Бо  пристрасть  хвацько  держить  в  стремені  

Давно  вже  здався  ,  бо  і  сам  не  знаю  
Чого  чекати  від  приходу  літа,
Коли  стоїш  у  цвіт  вишень  одіта  
Живу  сьогодні,  -  знову  засинаю…  

Куди  мене  ці  мрії  приведуть,  
Чи  течія,  бувало,  не  дволика?
Для  космосу  любов  ця  не  велика
І  не  богемна  -  та  чи  в  цьому  суть?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843120
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.07.2019


Вечір. . Тиша… Ми в полоні диму

Вечір..  Тиша…  Ми  в  полоні  диму,
Віскі…  Танго..  Танець  для  обох
Хай  до  губ  не  підібрати  риму  -  
В  дотику  вся  велич  перемог  
Мов  кокетка,  очі  затулила,  
Грація  у  вигинах  плеча  -  
Все  таки,  п’янка  жіноча  сила  
Серце  ранить  краще  від  меча  

Вечір…  Тиша…  В  хаосі  полоні  
Віскі…  Танго…  Посеред  октав,
По  спітнілих  пристрасних  долонях  
Я  тебе  мов  книгу  прочитав  
І  даремним  видався  супротив  
Нам  обом  знайомий  цей  мотив  
Бо  ж  кому  всміхалися  навпроти  
Очі  карі  повні  теплоти  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842788
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.07.2019


Я тебе пробачити не в силі,

Я  тебе  пробачити  не  в  силі,  
Боже  мій!  –  поглянь,  яка  краса  
Вітер  коси  гне  верби  похилі,
Заграючи  плачуть  небеса  

Ми  з  тобою  вже  давно  не  діти  
Наша  юність-  вічна  боротьба
Прийде  час  -  і  будемо  радіти.
Прийде  час  і  зникне  ворожба

Я  давно  плюю  на  ідеали  
Хто  придумав  цей  манірний  стрій?  -  
Все  віддам,  щоб  тільки  зустрічали
Очі  милі  в  темряві  пустій  

Я  тебе  пробачити  не  в  силі,
Закриваю  очі  –  образ  твій  
Підкоряєш  ти  мене  навиліт  
Змахом  нецілованих  ще  вій  

І  пливе  байдуже  сьогодення,
Крутиться  у  хаосі  подій,
Я  тепер  усе  своє  натхнення  
Інвестую  в  човник  із  надій

Хай  пливе,  нехай  мене  дурманить  
Хто  сказав,  що  не  дістатись  дна  
В  серці  оповитому  туманом  
Будеш  вічна,  стигла,  не  одна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840883
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.07.2019


Вибрало кохати серце карооку….

Вибач,  та  на  зустріч  не  ступити  кроку  
Я  тепер  попався  в  пастку  назавжди
Вибрало  кохати  серце  карооку
А  де  очі  карі  –  спокою  не  жди…

Не  піду  питати  у  циган  про  долю
Не  заплачу,  -  мужньо  вистою  в  бою
Як  травневий  вітер  обікрав  тополю
Так  і  я  розтратив  молодість  твою

І  летіли  стріли  сірих  чар  у  спину  
Крадькома  реальність  валячи  з  під  ніг  
Я  не  вартий  вічність,  але  на  хвилину  
Подаруй  не  погляд  –  свій  цнотливий  сміх  

Знаю,  -    я  для  тебе,  лиш  момент  пройдешній  
Недолуга  згадка,    неглибокий  слід  
Та  в  діла  духовні,  у  діла  сердешні  
Здайся,  не  кривляйся,  манячи  услід  

Заплітають  коси  вже  вітри  весняні
І  уста  червоні  на  чужій  щоці
Я  колись  важливе  не  сказав  коханій
Я  колись  пастельні  вибрав  олівці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838394
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.06.2019


Як живеш сьогодні? – поділись зі мною….

Як  живеш  сьогодні?  –  поділись  зі  мною,  
Хто  тепер  закрався  у  твої  думки?
Тільки  не  вагайся  і  не  будь  сумною  
Байдуже,  що  літо  хоче  навпаки  
Віриш,  що  готовий  я  для  тебе  досі  
Осушити  залпом  цілий  океан  
Та  грайливий  вітер  в  русому  волосі  
заплітає  в  коси  твій  новий  роман    

Скільки  ще  навколо,  нас  чекає  світла
(не  замінить  навіть  вечір  при  свічах)    
Скільки  не  старався  -  тільки  ти  розквітла  
Не  у  карих  –  сірих,  у  чужих  очах  

І  безглуздо  листя  зеленіло  клена  
Час  –  ще  той  дотепник,  хоч  і  б’є  у  ціль  
Тільки  не  забути  цю  любов  шалену  
Незбагнену  пристрасть,  мого  серця  біль  
Розпустили  віти  вже  весняне  листя  
Викрасти  б  хвилину,  ніжний  погляд  твій    
І  зіпсутий  аркуш,  заново,  начисто  
Цілувати  очі,  жадно  поміж  вій  

Скільки  ще  навколо,  нас  чекає  світла
(не  замінить  навіть  вечір  при  свічах)    
Скільки  не  старався  -  тільки  ти  розквітла  
Не  у  карих  –  сірих,  у  чужих  очах  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836918
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.05.2019


Коли вже весна відпочине…

Коли  вже  весна  відпочине  й  візьметься  до  справи  
І  першим  промінням  наситяться  спраглі  серця  
Я  душу  оголю,  впаду,  обіймаючи  трави,
Невдачі  усі  перекресллю  штрихом  олівця  

В  полоні  тенетах  я  очі  відкрию  й  відразу  
Пливтимуть  по  небу,  у  тінях  кумедних  хмарин  
Минулого  жаль,  сьогодення  й  майбутні  образи
Я  буду  самотній,  та  більше  не  буду  один  

Квапливо  весна  буде  грати  незвідані  ролі
У  поспіху  гублячи  першу  цнотливу  красу  
Чи  вистачить  часу  вмирати  у  тобі  поволі  
Чи  вистачить  сонця  зігріти  холодну  росу

Ні  ти,  ані  я,  -  вже  давно  не  володарі  часу  
Своє  відцвіло,  залишилося  м’яте,  пусте  
Та  все  ж,  попри  біль,  недозрілу  любов  передчасно  
Посадимо  вдвох,  і  хто  знає,  що  там  проросте…    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836385
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.05.2019


І буде слово… Гріх… І каяття (імпровізація на тему автора Ірина Кохан)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832863

І  буде  слово…  Гріх…  І  каяття  
І  буде  бал..  І  демони  безсилі…    
Мені  б  крізь  терни  у  твоє  життя  
Ввірватись…  
                                     Й  залишитись  
                                                                 В  ньому  на  хвилину  

І  буде  осінь  сипати  слова,
П’янкі  смарагди  в  непогожу  днину  
Ти  будеш  йти  по  парку,  ділова  
Уся  в  думках…
                                     Уся  в  собі…
                                                                 З  галузкою  жасмину  

І  принесуть  спізнілі  журавлі  
Від  тебе  звістку    -  сліз  скупих  краплину  
Нехай  чужими  були  на  землі      
Але  у  вічності
                                 З  тобою  розлучусь,
                                                                                       І  у  тобі  загину  

І  в  час  коли,  надумають  боги  
Усім  безсмертним  пощипати  крила  
Я  розіб’ю  всі  кляті  береги  
І  заберу  з  собою  навіки  
                                             Все  те  що  ти  не  зберегла  
                                                                                                                 але  в  мені    відкрила  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834844
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.05.2019


Хай мости догорять

Імпровізація  на  тему  

[i]http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826399[/i]

Хай  мости  догорять,  хай  зима  спопеліє  до  тла  
І  не  буде  у  нас  ні  сьогодні,  ні  завтра,  ні  вчора  
Наші  душі  вже  сплять,  та  не  в  змозі  спинитись  тіла  
Що  мені  твоє  “ні”,  що  мені  твоїх  губ  непокора  

Хай  мости  догорять,  хай  світанок  леліє  зорю  
На  колінах  хита  передвісницю  нашого  смутку  
Випий  чашу  мою,  я  в  тобі,  як  колись,  догорю  
Бачу  очі  твої,  бачу  стиглу  в  полях  незабудку

Хай  мости  догорять,  хай  нові  побудують  серця  
Хай  не  буде  сьогодні,  не  буде  ні  вчора  –  лиш  завтра  
Тільки  тиша  кругом,  тільки  гасне  мелодія  ця,
Догорає  вогонь,  без  іскри  не  розбурхати  ватри

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826978
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Вже п’ятий рік…


Вже  п’ятий  рік  диявол  нас  кружляв…    
Весна,  весна  –  ти  викрала  наш  спокій
Чи  вірив  хтось,  чи  знав,  чи  уявляв,  
Що  може  бути  світ  такий  жорстокий  

Що  може  «брат»  нагострити  ножа,
Зухвало  пулі  цілячи  у  спину  
«країна  зла»  холодна  і  чужа  
Що  можеш  дати  ти  своєму  сину?

Чи  за  ідею,  хоч  один  піде,  
Як  сотні  наших  істинних  героїв  
Безлике  у  багатстві  і  бліде
Твоє  лице  –  це  кожен  з  нас  засвоїв  

Хай  через  крок  «у  завтра»  перейдемо:
Свобода,  як  ніколи,  нам  під  стать  
Будь  проклята,  невіри  діадемо  -  
Незламних  духом  рани  не  болять  

Ми  перемогу  внукам  привеземо  
Та  чи  розсудить  вчасно  нас  війна  -  
Земля,  колись  багата  чорноземом  
Змішалась  з  кров’ю  –  всьому  є  ціна…  

Вже  п’ятий  рік  зловіще  перед  сном  
Цинічний  не  стихає  звук  гармати,
Лиш  мати,  мати  –  плаче  за  вікном    
Й  реальність  відмовляється  приймати  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826834
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.02.2019


І я колись прийду в твої думки


І  я  колись  прийду  в  твої  думки,  
У  сни  ще  рано  до  приходу  літа
А  знаєш,  я  б  сьогодні  залюбки  
Хотів  би  від  дощу  тебе  зігріти  

Не  будувати  планів  на  щодень  
Рутина  для  романтиків  -  хвороба  
А  знаєш,  ти  поцілила  в  мішень,
Коли  на  мене  глянула  з-під  лоба

Бо  у  грайливо  стомлених  очах  
Я  бачив  пристрасть  –  як  же  ти  горіла!
Всміхаєшся  і  плачеш  водночас,  
І  осінь  не  така  вже  чорно-біла

Так  хочеться  знайти  таки  слова
Творити,  щоби  ти  мене  почула  
І  знаєш,  вся  спільнота  світова  
Тобі  би  із  полегшенням  зітхнула

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825279
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.02.2019


З роками змінилося все (15-річниця закінчення школи)


З  роками  змінилося  все,  навіть  друзі  навколо  
Дитячі  амбіції  вже  непристойно  малі
Чи  буде  чекати,  чи  двері  відкриє  нам  школа,
Чи  вдасться  спіймати  усмішку  старих  вчителів?

Чи  просто  поглянути  в  стомлені  працею  очі,  
Бо  кожен  із  нас  був  у  чомусь  колись  неправий  
Старіємо  ми,  а  Вам  молодість  Бог  напророчив  -  
В  дитячій  енергії  силу  черпаєте  Ви!

Когось  вдалечінь  переніс  буревій  сьогодення
І  досвід  набутий  не  раз  у  нагоді  нам  став  
Всю  мудрість  життя  ми  не  вивчили  ще  достеменно,
Та  хто  би  подумав  –  вже  й  ми  режисери  вистав!    

Можливо,  комусь  не  вдалось  журавля  упіймати  
Синиця  важливіша  часом  буває  стократ  
Вже  значення  слів  зрозуміли  ми  «батько»  і  «мати»  
Усмішку  малечі  вагою  у  триста  карат  

Тому  й  не  бентежить  сьогодні  холодна  погода,
За  стінами  краще,  за  стінами  в    грудях  щемить:
Бо  школа  для  нас  –  була  перша  серйозна  пригода  
Пройшло  вже  п'ятнадцять?,  -  Та  ну!  –  це  всього  лише  мить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825273
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.02.2019


Я забуду тебе…


Я  забуду  тебе,  коли  перша  зоря  упаде  
Осліпляючи  світ  у  обійми  квітневої  ночі  
У  непізнанне  нам  місяць  стежку  нову  прокладе  
Без  образ  і  жалю  кращу  долю  для  тебе  наврочу  

Я  забуду  тебе,  коли  сивий  туман  опаде  
На  ранкові  поля,  не  підкорені  досі  вершини
Тільки  серце  не  спить,  мить  розлуки  нестримно  гряде  
Стане  білою  ніч  і  заплачуть  від  болю  мужчини  

Я  забуду  тебе,  коли  квіти  зів’януть  в  саду  
Під  п’янкий  зорепад  для  обох  нас  цвіла  матіола  
Тільки  схожу  на  тебе  навряд  чи  колись  я  знайду  
І  погасну…,  а  ти  -  не  опустишся  більше  з  престолу  

Я  забуду  тебе.  На  останньому  змаху  пера  
Озирнуся  й  усе  в  чорноту  замалюю  навколо  
Наша  юність  пройшла…О,  яка  швидкоплинна  пора…
Та  кому  я  брешу  –  я  тебе  не  забуду  ніколи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825112
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.02.2019


Не пиши ні слів, ні обіцянок


Не  пиши  ні  слів,  ні  обіцянок  
На  німому  клаптику  листа  
Дай  очей  напитись  наостанок,  
Дай  сльозою  ранити  уста

Що  мені  твої  чудні  манери,  
Через  гордість  я  перестрибну  
Й  виплесну  на  аркуші  паперу  
Карих  стріл  безмежну  глибину
 
Не  суди,  нехай  Господь  розсудить,  
Дай  своє  узяти  сивині  
Не  такі  чужі  з  тобою  люди,
Щоб  топити  пристрасть  у  вині  

Бо  коли  на  зубожілій  ниві  
Змочу  ноги  у  живій  воді  
Станемо  нарешті  ми  щасливі  
Та  не  будем  більше  молоді  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822920
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.01.2019


Розгулялась зима не на жарти…


Розгулялась  зима  не  на  жарти,  
Розтривожив  серця  перший  сніг  
Чи  я  погляду  більше  не  вартий,
Чи  мене  не  зігріє  твій  сміх?

Ти  цілуючи  очі  відводиш,
Заметіль  за  вікном  і  в  душі…
Чого  варті  скарби  без  свободи,
Чого  варті  без  музи  вірші?

Наче  я  і  не  жив,  і  не  мріяв,
Наче  юність  на  білім  коні  
Прискакала  і  врешті  зустрів  я
І  застиг  від  холодного  «ні»

З  головою  у  пристрасть  поринув  
Не  рахуючи  шанси,  проте  
Непідкорену  мною  вершину  
Компліментами  хтось  замете

Розгулялась  зима…  Не  до  жартів,
Раз  в  житті  лиш  такий  буревій
Тільки  доля  нам  сплутала  карти  
Ти  не  та,  я  –  давно  вже  не  твій

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822403
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.01.2019


Ти зіграла для мене цю роль


Ти  зіграла  для  мене  цю  роль  
Тільки  грою  це  важко  назвати  
Кожен  з  нас  у  падінні  герой  
Що  готовий  на  подвиг  до  страти  

Так  і  я,  завжди  поруч  мов  тінь  
На  півкроку,  ось  там,  за  юрбою    
Серед  сотень  зірок  мерехтінь  
На  коліна  упав  я  без  бою  

Бо  моя  запалала  зоря  
Чорно-білими  фарбами  зранку
Хоч  минулого  ще  догорав  
шанс  цілунок  спіймать  на  останку….

Ти  здолала,  не  сотні  –  мене  
Заодно  небо  й  сонце  з  тобою  
Лиш  закоханий  мрію  збагне  
Й  відречеться  назавжди  спокою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822262
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Меланхолійне… (уривки)


Розтопились  воскові  фігури,
Засіріла  новорічна  мла  
Я  б  тебе  намалював  з  натури,  
Тільки  ти  на  зустріч  не  прийшла…
______________________________
Ще  довго  йти  до  істини  вершини  -  
Така  далека  світу  мудрість  вся  
Але  без  твого  серця  половини    
Ще  досі  у  підніжжя  топчусь  я…
_____________________________
Осінь  –  найкраща  пора  оправдатись  за  каверзи  літа  
Хочеш,  я  жовто-гарячими  фарбами  стримаю  сніг  
Та  не  моїми  губами  в  цей  вечір  холодний  зігріта,
Видно  таки  обіграти  осінню  хандру  я  не  зміг  
________________________________________
Давай  утечемо  удвох  –  манить  острів  безлюдний  
Кохання  азарту  напився  удосталь  гравець  
Та  право  на  слово  останнє  немає  підсудний,  
Бо  вчинки  усі  оправдання  звели  нанівець…
_______________________________________
Ти  ще  віриш,  що  я,  можу  бути  тепер  незалежним  
Від  життя  колотнеч,  від  буденності,  від  суєти?
Я  колись  вже  кохав,  віддававшись  коханню  безмежно  
Тепер  черга  твоя,  -  та  чи  здатна  за  мною  піти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821701
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2019


Ти моя біда і панацея

Ти  моя  біда  і  панацея,
Перемога  у  чужій  війні.
Але  вдячний  Богу  і  за  це  я:
Що  слова  складаю  у  пісні  

Ти  пожовклі  очі  листопаду,  
Перший  промінь  сонця  навесні  
Хто  тобі  дав  право  це  на  владу  
Керувати  мріями  у  сні?

Ти  моя  найбільша  таємниця,  
Світла  нитка  темної  душі
Хай  усе  задумане  здійсниться:  
Всі  про  тебе  оживуть  вірші  

Ти  моєї  юності  розрада,
Ти  оаза,  порятунок  мій  
Демони  підштовхують  до  зради,  
Тільки  ти  здаватися  не  смій!

Ти  грайливе  колихання  вітру,
Що  візьме  колись  і  заштормить  
Сотворив  же  Бог  таку  палітру  
Котру  люди  знищили  за  мить  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821010
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Ми стрінемось з тобою, моя панно

Ми  стрінемось  з  тобою,  моя  панно  
Та  чи  під  силу  нам  ступити  крок?
Весною  цілуватись  притаманно  
Закоханим  у  мареві  зірок

Чи  ми  ще  ті,  як  і  колись  гарячі,
Чи  час,  мов  скроні,  душі  побілив?
Лиш  сильних  загартовують  невдачі  
Чому  ж  нас  Бог  слабкими  сотворив?

Сухі  слова  зрадливо  на  папері  
Розходяться  з  країною  чудес  
Чому  же  ти  з  поміж  усіх  імперій  
Мені  мов  кара  послана  з  небес  

Ми  стрінемось  з  тобою,  моя  панно  
Нам  не  під  силу  стримати  цю  мить  
Війну  програли  та  мале  повстання  
Не  нам  судити  та  не  зупинить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820919
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Не приходять від тебе давно романтичні листи


Не  приходять  від  тебе  давно  романтичні  листи  
І  від  цього  зима  видається  бридкою  удвічі  
Як  поранений  птах,  збитий  пострілом  губ  холостим  
Стрімко  падаю  вниз  наостанок  всміхаюсь  у  вічі  

Невагомості  мить  –  мить  покути,  блаженства  й  розлуки
Чого  варті  слова,  коли  очі  говорять  за  них  
Я  німію  з  тобою,  без  тебе  до  шалу  розкутий  
На  балу  балагур,  наодинці  колега  сумних  

Прокляни,  розлюби,  хоч  ніколи  ти  так  не  любила  
Щоб  розпечене  серце  трощити  щомиті  об  лід  
Щоб  на  злеті  горіли  від  погляду  зраджені  крила  
Ти  не  плакала  –  знала  і  їм  посміхалась  услід  

Бо  не  в  тому  біда,  що  свіча  догоріла  завчасно  
Хто  страждав  зрозуміє  –  чекати  найважче  завжди  
Зупинись,  не  втікай,  швидкоплинне  кохання  прекрасне  
Бачиш,  знову  зима  замітає  за  нами  сліди  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820793
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2019


Ти сказала мені, що, романтики більше не в тренді

Ти  сказала  мені,  що,  романтики  більше  не  в  тренді  
Недописаний  лист,  фотографія  –  от  і  усе…
Тільки  мрії  прісні  відібрати  в  заручника  бренді  
Неможливо,  бо  вірити  здатен  я  довго  в  пусте  

Ти  сказала  мені,  що  ця  зустріч  сьогодні  остання  
Теплий  блиск  у  очах  не  мої  зігріватиме  сни  
Ми  ще  будем  одні,  та  без  натяку  вже  на  кохання
Ми  ще  будем  разом,  та  розділені  грою  весни  

Ти  сказала  мені,  цілувати  у  губи  не  стала  
І  ридала  й  всміхалась  ранима  жіноча  душа  
Та  не  з  піни  –  з  гріха,  ти  грайливо  учора  повстала
Щоби  я  надаремно  за  мріями  в  такт  поспішав…  

Ти  сказала  мені,  що,  романтики  більше  не  в  тренді  
І  без  бою  упав  –  підкоряючись  волі  твоїй  
Я  не  вірю  в  кінець,  бо  немає  кінця  у  легенді  
Якщо  янголи  зрадять  –  врятують  химери  земні

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820787
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2019


Ти чар останні вибрики весняні


Ти  чар  останні  вибрики  весняні
Фарбуєш  марно  в  теплі  кольори  
На  пів  шляху  не  стримати  повстання  -  
З’явись  мов  чудо,  й  тричі  повтори
Що  ще  не  час,  нехай  і  я  остину,
Доп’ю  вино  усіх  Твоїх  причасть  
Молитися  не  стану  без  упину,
Кохати  й  зневажати  водночас  
Бо  вірю  я,  в  саду  достигнуть  вишні
І  ти  таки  знайдеш  мої  уста  
Не  прокляне  -  благословить  Всевишній  
Ця  мить  остання,  грішна,  саме  та…
Тож  поверни  мені  хоч  на  хвилину,  
Мізерний  шанс  поцілити  в  мішень
Якби  горіла  хоч  на  половину  -  
То  я  б  тобою  марив  кожен  день

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817546
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018


Не гаснуть очі… стрілами у спину


Не  гаснуть  очі…  стрілами  у  спину  
Ти  дозріваєш  заборони  плід  
Стискаючи  до  крайнощів  пружину    -  
Поблажками  томитися  не  слід  

Нас  відділяють  кляті  кілометри  
Ти  досі  свіжа,  я  давно  погас  
Ховаючись  зі  страху  у  наметах
Я  оправдовуюся  «ще  не  час»

А  він  прийде  –  весна  спаде  на  груди  
Безликий  смуток  нас  покине  вмить  
І  байдуже  про  шо  гадають  люди  
Не  в  силі  смертні  зіпсувати  мить  

Бо  ще  горить,  не  плаче  і  не  в’яне  
А  я  б  волів  не  знати  Твоїх  чар  
Хто  покохав,  любить  не  перестане….  
Та  одиноко  в  щасті  серед  хмар  

Забутий  шанс  уста  поцілувати  
Без  спроби  здався  –  юності  вина  
Не  стало  сили  погасити  ватри  
Та  розлюбити...  Мертва  тишина  

У  сотні  раз  пекучіша  відмови  
Вона  хоча  б  обрізує  хвости  
Складаю  пазли  неба  й  пекла  змови  
Та  не  мене  цілуєш  і  не  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816585
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018


Я довго йшов… Вела навскіс дорога

Я  довго  йшов…  Вела  навскіс  дорога,
І  кожен  другий  підлості  навчав  
Та  юних  літ  незрілості  тривога  -  
Покута  за  усе,  що  не  змовчав  

І  не  стерпів,  бо  молодому  важко,
Запал  терпіти  швидко  покида
Лети  у  стрій  моя  безкрила  пташко  
Лети  подалі  й  Бог  Тобі  суддя  

Мені  залиш  про  себе  світлий  спогад  
Очей  бездонних  голубу  блакить  
Не  пробачай,  даруй  украсти  погляд  
Дозволь  собою  полум’я  гасить  
 
Бо  не  болить….,  не  день  а  ні  хвилину  
Із  образом  встаю  та  не  засну  
Без  співчуття    у  цей  же  час  загину  
Прийми  у  дар  мою  Тобі  весну  

І  розіпни!  Так  легше  зрозуміти  
І  оправдати  крок  у  небуття  
Опалі  пелюстками  плачуть  квіти  
Суди  мене  сьогодні  мій  Суддя  

Бо  по  неволі  перший  серед  грішних  
Кохання  раб  –  та  чи  моя  вина  
Що  серед  сотні  вбогих  та  розкішних  
Твій  Всесвіт  простір  мій  перетина  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816360
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018


Я шаленію, - знову вісімнадцять

«Я  в  твоїх  зіницях  вкотре  молодію,  
Знову  вісімнадцять!  досі  на  коні!»  В.Шевчук

Я  шаленію,-  знову  вісімнадцять
Стуляю  очі  –  досі  на  коні
Чомусь  для  мого  світу  затісна  ти,
Замало  сили,  спогади  прісні

Чи  буде  час  шукати  суть  розлуки  
Мені  б  напитися  безликих  чар
Наш  Бог  Тебе  створив  мені  для  муки  
В  пітьмі  густій  шукаю  свій  ліхтар  

А  ти  сіяєш,  ніби  стигла  вишня  
Втрачаю  глузд  від  погляду  і  знов,
Твоя  усмішка:  щира,  дивовижна  
І  заздрю  тим,  хто  стежку  цю  знайшов  

Втішаючись  далеким,  непідкупним  
Себе  в  погоні  трачу  на  пусте  
Чому  була  колись  ти  неприступна  
Коли  у  Тебе  вірив  мов  в  святе…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815597
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018


Ти моє непізнанне прокляття…


Ти  моє  непізнанне  прокляття…  
Знову  осінь,  знову  ця  хандра:
Демони  розпалюють  багаття,
Серця  струн  торкаючись  ядра  

Ти  моя  невідворотна  втома…  
Що  ховає  світлий  образ  твій?
Сірий  Всесвіт  ангелів  знайомих  
Причаївся  в  павутинні  вій

І  палають  кольором  багряним  
Мною  неціловані  уста,
Золотаві  локони  на  рани  
Падають  і  значить  неспроста  

Ти  для  мене  космосу  планета,
Відпусти  та  поверни  у  стрій!  
Муза  недолугого  поета,
Туга  нездійснених  вчасно  мрій  

Ти  остання  фарба  у  палітрі,  
Ти  прокляття  –  порятунок  мій!
Тільки  спогади  мої  не  витри,
Тільки  насміхатися  не  смій!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815582
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2018


Самотній вечір на порозі грудня…


Самотній  вечір  на  порозі  грудня…
Кохання  в’язень  взявся  за  перо  -  
Малює  крила  чорно-білим  будням,
Ховаючись  за  маскою  П’єро  

Інкогніто  приємніше  молитись,    
Та  не  до  Бога,  до  земних  ікон,
Напівпустий  стакан  вина  налитий  –  
Невіруючі  вірують  в  Закон  

І  сотні  вже  упали  на  коліна,
Сто  першим  бути  вперто  поспішав  
У  кожній  другій  зовнішність  Мальвіни,
Лиш  обраним  дарована  душа  

Щасливим  легше  ждати  переміни  
Без  остраху  від  руху  олівця  
Чому  ж  тоді  ця  маска  Арлекіна  
Обвила  спрутом  тінь  мого  лиця  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815130
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


Осінній день… На інші так не схожий,


Осінній  день…  На  інші  так  не  схожий,
Сьогодні  гріх  томитись  у  авто
Ловлю  усмішку  перших  перехожих  
Закутавшись  думками  у  пальто  

Усе  змішалось:  сьогодення  будні,
Яскраві  фарби  нездійснених  мрій
І  спогади  про  тебе  незабутні,
І  розпачу  нестримний  буревій  

Я  вперше  йду  легким  в  майбутнє  кроком
Ще  й  сніг  мені  сльозою  підморгнув  
Боюсь  лишень  упасти  ненароком,
Залишитись  в  минулого  в  боргу  
 
Бо  час  безликий,  та  лікує  рани  
Готовий  завжди  прийняти  нове  
Та  чи  достойний  щастя  каторжанин,
Що  не  своїм  життям  давно  живе?

Та  не  цілує  вчасно  вірні  губи
І  не  цінує  дотику  руки
Якщо  не  час  –  він  сам  себе  погубить  
Живи  тепер  і  тут,  і  навіки!

Чого  бажати  у  задвірках  Раю?
Красива  осінь!  Господи,  пробач,
Що  я  про  Тебе  в  щасті  забуваю
І  згадую  в  періоди  невдач  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814769
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018


Кумедно спотикаюсь на словах

Кумедно  спотикаюсь  на  словах  
Як  підліток,  чомусь,  ніяковію
Бо  ти  заради  слави,  для  розваг  
Мої  ущент  розтрощила  всі  мрії  

Збирав  по  краплі  у  єдину  суть,
Та  спогади  в  замазці  акварелі  
Нам  лиш  на  мить  покуту  принесуть  -  
Омріяний  оазис  у  пустелі  

А  потім  знову  –  вічна  тишина  
Болючіша  за  сотні  «ні»  відвертих
В  минулого  у  мене  є  вина  
Та  напиши  про  це  все  на  конверті  

Бо  я  для  тебе  –  і  тепер,  і  тут  
Готовий  вислухати  і  брехню  і  сповідь  
Усе  сакральне  крила  принесуть  
А  негатив  дощів  холодна  повінь  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814624
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018


Вже сонце сховалось за обрій…

Вже  сонце  сховалось  за  обрій,  -  
                                       дай  Бог  підібрати  слова!  
                                                         У  затінку  клена,  хоробра,  
                                                                                         берізка  росла,  ділова  
І  мужньо  боролась  з  вітрами,  -  
                                               киваючи  гілками  в  такт  
                                                                   Закоханим  часто  для  драми,  
                                                                                           потрібно  іти  на  контакт
Як  місяць  поплив  над  водою,
                                               зронила  уперше  сльозу  
                                                               Так  важко  здаватись  твердою  
                                                                                                                       з  м’якою  корою  внизу  
Так  важко  даються  ті  ролі,
                                                   де  маска  ховає  лице
                                                                       Безглуздо  вмирати  поволі  
                                                                                           не  краще  з  гарячим  свинцем?                                  
Набридло  від  зради  втікати,  
                                                     втрачаючи  глузд  на  ходу  
                                                                                 Образа  всього  в  три  карати  
                                                                                                                             згубила  красу  молоду  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813627
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018


Ти приходиш у снах….

Ти  приходиш  у  снах,  теплим  поглядом  Всесвіт  руйнуєш,
Не  торкаючись  губ  зводиш  плани  усі  нанівець  
Та  залиш  тільки  знак,  моє  серце  з  твоїм  дисонує  
Може  я  не  поет,  та  збрехати  не  дасть  олівець  

Я  так  довго  блукав  в  лабіринтах  безглуздих  обставин
У  погоні  втрачаючи  весь  до  романтики  хист  
Ти  надію  залиш  /на  субтоні  кохання  октави/  
 Доридати  таки,  дописати  омріяний  лист  

Я  тебе  віднайшов  у  задвірках  забутих  мелодій
Ти  сіяла  мов  зірка,  а  інші  –  начхати  на  них!
Жаль,  що  в  справах  амурних,  у  тридцять  –  всього  лише  злодій  
Що  безглуздо  краде  перші  промені  сонця  в  сліпих  

Поцілуй  же  мене,  щоб  тобою  удосталь  напитись  
Тих  п’ятнадцяти  літ  не  чекав  би  й  невірний  Фома  
Я  ж  чекатиму  вічність,  а  ти  –  обіцяй  хоч  приснитись  
Бо  зневірений  принц  свою  мрію  мов  щит  обійма  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813141
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018


Коли останній потяг відійде

Коли  останній  потяг  відійде  
З  напівпустого  Львівського  вокзалу  
Гаряче  серце  стане  вмить  бліде,
Бо  відпустити  сили  ще  замало  

Холодний  погляд  стомлених  очей,
На  двох  один  квиток  у  порожнечу
Солоний  дотик  губи  обпече  –  
Химерний  подарує  шанс  на  втечу  

Та  не  піду  ловити  стрімголов  
Весни  останні  сонячні  проміння  
Цілуй,  допоки  ще  не  охолов  
Тепер  і  тут,  ця  мить  коротка  й  тлінна  

Ступити  крок  залишилося  нам  
Бо  Ти  -  це  Я,  нам  більшого  не  треба
Ми  дякуємо  смертним  лиш  богам  
Хоча  навіки  поєднало  небо  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812875
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018


Поверни мене у свої сни….


Поверни  мене  у  свої  сни:
Хоч  на  мить,  на  день,  чи  на  хвилину
З  ніг  на  голову  усе  переверни  -  
Доспівай  цю  пісню  журавлину

Поверни  мене  в  своє  життя  
Не  героєм  –  так  візьми  статистом
Бачиш  –  жовтень  вийшов  з  укриття,  
Балує  пожовклим  першим  листям  

Поверни  мені  спокійні  дні  
(Ночі  я  не  стану  і  просити)
Боже,  як  горять  очей  вогні
Сірим  чудом  з  присмаком  блакиті  

Відпусти  мене  й  мій  корабель,  
Ти  сама  обрала  інший  берег
Заблудитись  легко  поміж  скель  
Й  оправдатись  мовчки  на  папері  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812108
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018


Що таке сказати ще тобі

Що  таке  сказати  ще  тобі,  
Ти  й  без  слів  все  добре  розумієш  
У  химерній  нашій  боротьбі  
Я  програв,  бо  ти  більше  не  млієш

Довго  йшли  самотності  роки,  
Цілувати  залишила  фото  
Голову  від  дотику  руки  
Я  втрачав  у  кожному  польоті

Та  вертаючись  в  холодний  дім,
Обіймаючи  «чужу  дружину»
Сумував  наступних  років  сім  
Й  вірив  що  колись  тебе  –  єдину  

Я  зумію  викрасти  на  днях,  
Уїк-енд  –  нам  більшого  не  треба  
Миле  моє,  любе  чортівня,  -  
Крихітка  з  амбіціями  неба  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812075
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


Грається казково теплий вечір…


Грається  казково  теплий  вечір
Тінями  закоханих  дівчат:
То  блондинкам  полоскоче  плечі,
Бо  вони  -  кокектливо  мовчать,  
То  шатенок  хитро  поцілує
Ледь-достиглі  губи  крадькома  
Тільки  жаль,  що  ніч  не  спить  –  полює,    
Хоче  також  бути  у  керма!  

А  навпроти  скромно  причаїлись  
Дві  іскринки  в  чорно-білій  млі:
Хоч  пускають  в  невагомість  стріли,  
Та  пливуть  наосліп  кораблі.  
Бо  сіяють  очі  волошкові  
Спілістю  нескошених  полів  
Здатися  несила  юнакові  -  
Закохатися  сам  Бог  велів!  

І  зробив,  тримаючись  на  грані,
Самостійний,  несміливий  крок  
Й  вимовим  «без  Вас,  прекрасна  пані
Сил  нема  дістати  до  зірок
Тільки  вдвох  покоримо  вершину,  
Я  без  Вас  довіку  не  засну  
Мріяти  й  кохати  не  покину  –  
Вашим  іменем  назву  свою  весну...»

Промовляв  тремтячим  напівтоном,    
Кожне  слово  линуло  з  грудей
В  унісон,  несправним  камертоном  
Усміхалось  янголя  руде  
Й  відповіла  ближче  проти  ночі  
Найкрасивіша  з  усіх  дівчат:
«Любий  мій,  погляньте,  мої  очі,
Не  дарма  кокетливо  мовчать…»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811838
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018


Не судилося…


Не  судилося  нам  доторкнутись  осіннього  листя  
І  відчути  на  смак  гіркоту  у  сухому  вині  
Шлях  розлуки  простий  –  у  кохання  ж  дорога  терниста  
І  не  кожен  простак  зможе  скарб  відшукати  на  дні      

Не  дурманить  мене  більше  присмак  чужих  поцілунків  
У  самотності  часто  ми  бачимо  істину  ціль:  
Хто  шукає  –  знайде,  крок  один  лишень  для  порятунку,  
Але  як  після  цього  забути  минулого  біль?

І  зривати  плоди,  не  вагаючись,  з  райського  саду,
Проживати  цю  мить  мов  останню  і  кожного  дня
Обіймати  тебе  у  полоні  ночей  зорепаду  –  
Посадити  майбутнього  перше  цнотливе  зерня

Не  судилося  нам…  Хто  ж  суддя,  хто  глядач,  перехожий?  
Наша  доля  в  руках  нечутливих  до  болю  солдат  
Хоч  далекі  тепер  та  по  своєму  мріями  схожі:
Ти  кохаєш  навзрид    –  та  я  дужче  кохаю  стократ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811342
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


Ти знаєш…


Ти  знаєш,  так  часто  буває,  що  очі  не  дзеркало  зовсім:  
Душа  набагато  складніша  за  пазли  миттєвих  образ    
І  я,  помилившись  навзаєм,  сумую  незграбно  і  досі,
Бо  тільки  підбитий  на  злеті  наспівує  осені  джаз

У  жовто-гарячих  акордах  твоїх  нерозгаданих  клавіш  
Ховалася  велич  жіноча  (беззахисне  юне  дівча),
Піддавшись  пустому  безумству  я  так  прислуговував  славі,  
Що  в  тридцять  таки  не  навчився  торкатися  ніжно  плеча

Тонувши  у  губ  павутині,  не  стукало  серце  у  грудях:
Не  карі  дурманили  -  сині,  та  сині  кохати  не  час
Та,  попри  усі  заборони,  безглузді  людей  пересуди,      
Не  здався  і  ти  не  вагайся  -  бо  небо  і  сонце  за  нас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810956
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018


Довго в запечатаних конвертах…


Довго  в  запечатаних  конвертах
Плачуть  непрочитані  листи.
Я  з  тобою  був  завжди  відвертим,
Та,  чи  справді  цього  хочеш  ти?
Чи  можливо,  з  відчаю,  солоні
Цілувати  гріх  тобі  уста?
І  розбите  серце  у  долонях
Склеювати  час  ще  не  настав...

Ми  тоді  безглуздо  на  пероні
Вибухнули  хвилею  образ.
І  не  губи  цілувала  -  скроні,
Ніби  й  знала,  що  в  останній  раз
Марно  бився  в  почуттях  агоній,
Ти  змогла  таки  перемогти:
Й  зникла  у  дев’ятому  вагоні,
Всі  старі  розрушивши  мости

Знов  один  топчу  пожовкле  листя,
Не  рахуючи  безликі  дні.
Спогади  про  тебе  тільки  чисті
Виринають  часто  уві  сні.
Тож  розстав  свої  пріоритети,
Досить  вже  тривожити  мене.
Я  знайду,  я  зрозумію,  де  ти!
І  хандра,  як  осінь  ця,  мине

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809281
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018


Не цілуй юних губ…

Не  цілуй  юних  губ,  коли  в  завтра  взаємне  не  віриш  
Не  торкайся,  хай  інші  тривожать  ці  мрії  прісні  
Залишайся  у  тіні,  подалі,  за  крок  до  довіри  
Бо  не  всі  відчайдухи  свої  заспівали  пісні  

Скільки  нас  полягло  на  полях  романтичної  битви  
Скільки  паде  іще    -  тільки  Богу  відому  тепер  
Тільки  вени  не  ріж,  бо  сліди  від  кривавої  бритви  
Замалює  лиш  Бог,  та  чи  гріх  рятувати  в  четвер?  

Я  тебе  украду,  на  свій  ризик  з  гарячого  пекла  
Ти  ще  віриш,  що  й  я,  можу  в  Бога  тебе  боронить  
Я  не  здамся,  повір!    Наша  гра  не  даремно  запекла
Зустріч  ця  не  спроста  -  цілу  вічність  вартує  нам  мить  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807095
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018


Так хочеться забути все на мить…


Так  хочеться  забути  все  на  мить  
І  утекти  з  тобою  на  край  світу  
Щоб  під  вечірні  колихання  вітру  
Поринути  в  очей  твоїх  блакить  

Так  хочеться  поцілити  в  мішень
Знайти  ключі  -  рецепт  твого  кохання
Бо  наша  зустріч  була  надто  рання  
Щоб  скуштувати  з  рук  твоїх  вишень  

Так  хочеться  втекти  від  помило́к  
Відчути  моря  чудеса  взаємно
Облиш  мені  являтися  таємно  -    
Одному  не  під  силу  цей  ривок

Та  хочеться  розбити  телефон  
І  мужньо  в  очі  мовити  три  слова  
Та  ти  для  мрії  надто  кольорова
Й  ловлю  себе  на  думці,  що  це  сон

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806544
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018


Щось таке непізнане в тобі

Щось  таке  непізнане  в  тобі
Змушує  мене  ніяковіти  
Дивлячись  у  очі  голубі  
Я  тремчу,  але  дарую  квіти
На  півкроку  ближчі  до  небес
Ніж  учора.  Є  чому  радіти!  
Хватить  місця  в  серці  для  чудес  
І  тепла  щоби  тебе  зігріти

Не  принцеса,  без  світських  манер,  
В  погляді  невідворотна  втома  
Так  і  я  не  Едуард  Мане  
І  мені  ця  велич  не  відома
Може  чари?  –  я  і  це  прийму  
Тільки  припини  вже  ворожити
Бо  не  вірю  я  всьому  цьому  -    
До  нового  я  завжди  відкритий  

Не  карай,  ще  не  пізнавши  смак
Мого  безпринципного  кохання
Я  веду  себе  немов  дивак
Та  чи    сором  є  в  сердець  єднанні?
Щось  таке  задумливе  в  тобі
Змусило  мене  перегоріти  
Мабуть  й  правда:  очі  голубі  
Магія  котру  не  зрозуміти....  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806423
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018


Поляже «Імперія Зла» – колись впала і Троя

"..jeszcze  kurwa  nie  zapomnij  być  pogodnym!"  M.Wisniewski


Поляже  «Імперія  Зла»  –  колись  впала  і  Троя,
За  наші  страждання  вже  Бога  прохав  херувим.  
Чи  вистачить  часу  віддати  належне  героям:
Вклонитись  й  медалі  вчепити  на  груди  живим?

Чи  вистачить  мужності  визнати  рішення  кволі,
У  краще  життя  –  не  у  вічність  народ  поспішав
Ми  ще  у  ярмі  та  уже  не  в  задвірках  у  долі  -    
В  поранене  тіло  вселилася  вільна  душа!  

Не  віримо  більше,  бо  ігри  зі  смертю  нервові
Чи  вартий  поваги  хто  бізнес  на  честь  проміняв?  
Зелені  купюри  з  слідами  юнацької  крові  
Запущені  в  хід  –  на  біг-бордах  старі  імена…

Не  стане  щасливим  хто  лад  не  пильнує  у  домі,
Не  варто  робити  з  прямої  криву  перехресть  
Побудьте  весною,  хоч  день,  українці  свідомі:
Віддайте  політикам  милиці  –  воїнам  честь!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806191
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


Хто я для тебе

Хто  я  для  тебе  –  іграшка  цікава,
чи  може  просто  запасні  уста?
Ранковий  хаос,  недопита  кава  -
гріху  безмовні  свідки  торжества.  
Ховаєш  очі.  Сором?  –  Ні,  не  вірю!
У  нього  тінь  не  падає  з  чола,  
Твоя  ж  кривляється  обличчям  звіра  -  
У  гру,  без  шанс,  мене  втягти  змогла  
Я  не  пручався.  Келих  насолоди  
я  випив  залпом  –  плачте  небеса!
Не  в  тих  обіймах  спокій  свій  знаходив,
І  на  дарма  життя  переписав.
Жаліє  совість  –  я  стою  навпроти  
Володар  часу,  тисни  на  гальма!  
Душа  нікчемна,  підлої  істоти  
Залиш  жокею  вільні  стремена

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805668
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018


Сонце у вересні тішить серпневою зрадою

Сонце  у  вересні  тішить  серпневою  зрадою.
Осінню  гріх  покохати,  чи  скажете  –  «ні»?
Я  мимоволі  у  снах  наші  зустрічі  згадую  -    
Й  серце  радіє,  що  ночі  вже  довші  за  дні!

Видалась  осінь  закоханим  надто  багатою  
Стиглі  уста  спопеляла  зрадливо  умить  
Ваше  мовчання  порівнюю  часто  зі  стратою  
Тільки  вона  назавжди,  а  не  завжди  болить

Жовтень  зібрався  лякати  дощів  прохолодою,
Листя  пожовкле  у  вальсі  для  нас  закружляв.
Ви  проштрикнули  наскрізь  моє  серце  не  вродою  -  
В  посміху  щирім  все  теж  забавне  немовля…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805553
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018


Мені не спиться…

Мені  не  спиться…  Сон  -  прерогатива  
Тих  хто  в  кохання  бездну  не  пірнав  
Якою  ж  ти  була  тоді  красива  
Та  я  не  знав,  не  знав,  на  жаль,  не  знав…  

Чи  то  твої  зелено-сірі  очі,  
Чи  то  копна  волосся  золота  
Мені  всміхалась,  тільки  неохоче  
Я  безсоромно  цілував  уста  

Чужі  уста.  Твої    -  немов  вершина,
Той  непідвладний  досі  Еверест  
Ти  не  колола  серце  без  упину    -  
То  був  моїй  незрілості  протест  

Сьогодні  залишилось  тільки  фото  
Обривки  слів,  мелодія  сумна
І  врешті  зрозумів  я  хто  ти  –  
Моїх  надій  обірвана  струна  

Твій  погляд  я  із  пам’яті  не  витру,
На  ньому  ти  назавжди  молода
Цю  гру,  на  перший  погляд,  і  не  хитру  
Таки  програв,  але  не  в  тім  біда…  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798283
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018


Всі слова вже сказані до нас

Всі  слова  вже  сказані  до  нас,
Почуття  заїжджені  без  міри.
Струн  душі  осінній  резонанс  
Не  відчують  тільки  лицеміри  

Я  на  компліменти  не  мастак,  
Є  на  те  поети  й  музиканти.  
У  кохання  лінія  проста
По  ній  ходять  велетні,  атланти

Та  мені  про  велич  не  кажи,
Губи  –  то  моя  єдина  зброя.
В  Мельпомени  «на  балу  чужих»    
Не  шукай  ліричного  героя  

Я  лишень  нескорений  жебрак    -  
Кинь  мені  монету  порятунку:  
Бо  на  компліменти  не  мастак  -  
Тільки  серце  вищого  ґатунку  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798049
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018


Я колись упаду під життя тягарем на коліна

Я  колись  упаду  під  життя  тягарем  на  коліна.
Чи  спіймаєш  мене,  чи  потонеш  в  очей  глибині?
Чи  пробачиш,  чи  ні  –  мить  остання  в  коханні  безцінна,
Не  забути  її,  не  втопити  в  п’янкому  вині.  

Я  колись  принесу  на  обривках  ліричних  мелодій  
Всі  свої  почуття,  щоб  повірила  -  все  не  дарма!
Та  не  скину  ярма  –  «безпощадний  років  твоїх  злодій»    
На  розпутті  шепчу  про  кохання  слова  крадькома  

Я  колись  посміхнусь,  поцілунок  зірву,  наче  вперше,
Від  розпечених  губ  юне  серце  моє  защемить.
О  блаженна  ця  мить!  Розлюблю  тебе  тільки  умерши,
Та  безсмертна  душа  і  шумить,  і  болить,  і  тремтить…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797799
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018


За минулим плакати не стану… (In vino veritas…)

За  минулим  плакати  не  стану,
До  циган  гадати  не  піду  
Стало  б  сил  не  втратити  кохану,
Найріднішу  квіточку  в  саду  

Дай  нам,  Боже,  мудрості  й  любові:
Цінувати  й  вірити  в  святе.
Ми  колись  зустрілися  у  Львові  -  
З  цього  часу  квітка  ця  росте  

Наші  діти:  радість  і  покута  -  
Оправдання  в  Бога  на  суді.
Та  найважча  для  душі  отрута  
Може  часом  бути  у  воді  

Я  волав  би  щоб  життя  вібрато  
(За  морщинками  твого  лиця)
Згасло,  бо  змогла  подарувати  
Те,  що  не  зійде  з-під  олівця

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797222
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018


Пробач мене….

Пробач  мене  за  ранки  без  надій:
прісні,  самотні,  без  п’янкої  кави…  
У  світлі  марно-втрачених  подій
так  часто  я  тобі  й  собі  лукавив

Так  часто  я  від  себе  утікав,
так  часто  я  замовчував  «кохаю!»
Як  блазень  вперто  Бога  лиш  прохав
Не  доторкнутись  –  скуштувати  раю  

Та  рай  не  там,  не  тут  і  не  тоді    -  
В  обіймах  щирих  рідна  атмосфера  
Чи  ми  душею  все  ще  молоді,
Чи  нам  під  силу  хоч  одна  афера?  

Облиш  мені  являтися  у  сні,
Облиш  мої  спотворювати  ночі
Я  розквіту,  як  завжди,    -  навесні
Та  чи  на  довго  серце  затріпоче?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797106
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018


В. Шевчуку (навіяне "Трохи екзистенції")

«Я,  здається,  недавно  помер.  Написати  і  слова  не  можу!  
І  ловлю  себе  часто  на  думці,  що  не  я  всі  ті  вірші  писав.»    /  В.  Шевчук  

Крокуючи  упевнено  в  життя,
За  істину  доводиться  приймати:  
Що  не  у  тридцять  гаснуть  почуття    -  
З  роками  лиш  стихає  звук  гармати  

З  роками  лише  слабне  тятива,
Стріла  і  ціль  –  як  і  колись  єдина.
Здавалось  би:  уже  не  ті  слова  –  
Та  раб  провини  не  душа  –  людина!

За  те,  що  кожен  з  нас  недописав  -
суддя    -  глядач,    але  смішні  мірила:    
Піднятись  можуть  ті,  хто  вже  упав,
Поет  безсмертний  –  бо  у  нього  крила…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795423
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2018


Чи люблю тебе, чи проклинаю….

Чи  люблю  тебе,  чи  проклинаю  -  
все  одно  без  спокою,  без  сну…
Серцем  до  безпам’яті  кохаю,
розумом  цю  пристрасть  не  збагну.

Кожен  вечір  доторкаюсь  неба  
під  покровом  стомлених  зірок.
Тільки  зустріч  –  більшого  не  треба,
тільки  натяк,  несміливий  крок…

Ти  ж  мене  караєш  помилково
(гра  в  мовчанку  гірша  за  батіг)
Хоч  очима  кинь  банальне  слово,
щоб  його  у  пам’яті  зберіг  

За  минулим  плакати  не  стану,  
все  віддам  щоби  лиш  ти  змогла    
Доторкнутись  п’яними    устами,
від  обіймів  сонного,  чола

Я  готовий    у  життя  рутині
плавати  в  холодній  глибині.
Тільки  б  знати  що  і  ти  віднині  
назавжди  дарована  мені

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727273
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2017


*************

«Не  знаю,  ким  —  дияволом  чи  Богом  —
Дано  мені  покликання  сумне:
Любити  все  прекрасне  і  земне»  
В.  Симоненко.

«Не  знаю  ким  –  дияволом  чи  Богом  
Дано  мені  покликання  сумне»
Та  я  б  вдавав  усе  життя  спілого,
щоб  чари  ці  обходили  мене.

Я  думав  «зрілість»  -  ось  моя  свобода,
та  ти  невинно  коси  розплела    -  
і  на  коліна,  впасти  твоя  врода  
заставила,  і  вибила  з  сідла.

Я  сотню  раз  і  бравсь  і  зарікався
не  дати  більше  в  серці  слабину
Та  погляд  твій  так  тепло  посміхався  
і  я  у  нім  беззахисно  тонув

Та  знову  ми  не  мовили  ні  слова,
за  нас  сказали  очі  сотню  слів.  
Чи  то  насправді  ти  така  сурова,
чи  я  за  швидко  у  тобі  згорів….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722212
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017


Бродила Всесвітом галактика німа

Бродила  Всесвітом  галактика  німа,
обгорнута  у  шкуру  маргінала  
А  вслід  за  нею,  наче  крадькома,
одна  душа  повільно  шкутильгала

Неслась  вона  без  слова,  без  жалю,  
ображена  на  наміри  Господні:
ховатися  за  блиском  кришталю,    -  
тягатися  із  величчю  безодні

Хилила  голову  покорена,  проте:  
так  боляче  сприймати  все  на  віру,
невдячна  справа  –  вірити  в  пусте  
під  важкістю  холодного  ефіру  

Ходити  вслід,  нести  чужі  хрести
і  марнувати  силу  надприродну,
щоби  з  іскри  багаття  розвести  
і  осліпити  променем  безодню

Та  встигло  серце  терном  обрости,
без  світла  швидко  меркнуть  і  клейноди
Замало  в  нас  від  Бога  доброти  
і  забагато  розуму  й  свободи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607167
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015


Куди поділась юності жага….

Куди  поділась  юності  жага,  
невже,  з  роками,  канула  у  лету?  
А  та,  котрій  на  вірність  присягав  -  
тепер  всього  лиш  посмішка  з  портрету  

І  очі  карі  більше  не  горять  
вогнем  кохання,  ніжності  й  розлуки  
Невже  даремно  сходила  зоря
своїм  теплом  сплітати  наші  руки?

Невже  знайома  постать  у  вікні,
(зрадлива  тінь  у  образі  святому)  
була  лиш  раз  дарована  мені,
щоб  сотня  губ  торкалася  потому?  

Куди  поділись  юності  літа,
невже  все  ближче  ходимо  по  краю?
Таки  даремно  вітер  заплітав  
мої  слова  у  не  твоє  «кохаю»  

І  хай  у  днів  буденних  густині  
погасло  все,  що  ми  колись  любили,
але  при  зустрічі  сказати  «ні»
як  і  колись  мені  забракне  сили…  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450611
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2013


Зимовий день бродив по підвіконні

Зимовий  день  бродив  по  підвіконні,  
немов  жебрак  у  пошуках  тепла,
а    я  схиляв  тобі,  немов  іконі,
змарнілу  тінь  покірного  чола.
І  все  в  ту  мить  пливло  перед  очима,
здавалась    мить  зажата  і  тісна,    
бо  ти  була  надмірна  та  ранима,  
немов  би  тінь  спотворила  стіна  
та  не  тебе.  Навколішки  не  часто  
стаю  в  очей  тонути  глибині.
Чого  мені  прохати  крім  причастя,  
та  й  чи  покута  все  ще  у  вині,
чи  у  губах  невірних  і  розкутих?
ми  у  блаженстві  зраджених  ночей  
так  довго  пили,  мов  нектар,  отруту  
та  хто  ж  за  це  на  пекло  обрече…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406122
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2013


усе було…

Химерний  слід  від  спогадів  не  тане  -  
зрадливим  смутком  вперто  вирина,  
бо  ти  колись  мої  зросила  рани,
усе  було…,  та  спогадів  замало,  
гаряча  кров  на  біле  покривало,  
лягла  мов  краплі  теплого  вина…  

І  ми  удвох,  вдихнувши  повні  груди
терпкий  ковток  розлитого  вина,  
уперто  йшли  оголені  в  нікуди,
усе  було…  -  та  чи  у  нас  ще  буде
один  лише,  один  самотній  грудень,
чи  ціла  вічність?...  вічна  тишина…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399098
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.02.2013