Тигр в клетку

Сторінки (1/3):  « 1»

spiel mit

мені  так  холодно  —
то  тінь,  на  яку  я  чекала  все  літо,
вирвалась  з  вічних  львівських  корків
і  вловила  мене,  вполювала,
як  маленького  звіра,
мишеняту  на  кшталт  Елджернона.

тепер  тінь  крутить  мене
в  своїх  прохолодних  долонях,
невидячими  очима.
з  застиглим  в  них  виразом  розуміння
(звідки  воно  в  Тіні?
спитайся  сам)
вивчає  родимки,  потертості,
дрібні  ранки,
синці  —  невідомо  ким  подаровані,
звідки  взяті.

я  теж  примружую  очі  —
таким  чином  мені  легше  її  зрозуміти,
ледь  помітно  холонуть  руки,
сповільнюється  дихання  —
і  от  я  разом  із  нею.

я  і  вона.
ми  вдвох.
ми  —  одне.
танцюємо  на  чиємусь  підвіконні.
повільно,  так,  щоб  ніхто  не  зрозумів.
навіть  найприскіпливіший  —  щоб  не  помітив.

і  ніхто  не  розуміє
і  не  помічає.
навіть  той,  що  дивиться
на  нас  в  оптичний  приціл  
надсучасної  снайперської  гвинтівки.
(бачиш  його?  чорна  цятка,
битий  піксель  в  картині  світу).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015


приходи, приходи, приходи.

в  этом  городе  вырывающейся  из  рук  весны
пахнет  любовью  и  жженой  резиной,
любовь  сочится  из  окон  приглушенным  светом  в  гостиной,
голубым  неоном  вывесок  магазинов,
воздух  пьянящ,  его  вкус  то  ли  яблочный,  то  ли  винный,
и  карманы  пальто  для  двоих  ладоней  тесны.

я  иду.  без  наушников  —  так  приятнее,  так  честнее,
улыбаюсь  вечеру,  ночи,  всему,  что  только  может  случиться,
и  как  звезды  светятся  встречающиеся  в  толпе  лица.
думаю  —  это  надо  же  было  так  влюбиться
в  воду,  чтобы  совсем  не  искать  никакого  берега.

Моисей  знал  каждую  песчинку  синайских  пустынь,
Сапфо  узнавала  морские  ветры  по  первому  прикосновению.
я  сегодня  вечером  крепко  срослась  с  собственной  тенью,
чтобы  к  солнцу  тянуться  вечнозеленым  растением.
если  хочешь  увидеть  меня  такой,  я  жду  тебя,  приходи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015


слева направо

подарю  тебе  ветви  ивовые,  чтобы  дети  взрослели  послушными.  
чтобы  пули  летели  в  обратную  от  твоих  не  построенных  домиков  
я  вручу  тебе  зеркало  старое  
и  пойду  ночевать  в  амбар.  

ты  же  можешь  квартиру  нашу  искромсать  полумеродвушками  
и  на  каждую  положить  чувство  меры  своих  сторонников,  
всё  равно  окрестит  их  нарами  
мой  карманноживой  Икар.  

ему  тесно  с  любою  мерою,  да  и  с  всякой  твоей  под(р)у_ж/ш_кою  
он  не  больше,  чем  господин,  пристреливший  мальчишку-конюха:  
весь  такой  монолитноваловый  
весь  такой  до  корней  неправ.  

не  подкупишь  Икара  ни  золотом,  ни  войной,  ни  волшебной  кружкою,  
говорят,  завязал  ,бедолага,  даже  с  крыльями  чудотворца-Боинга.  
...  
позавидует  воле  Икаровой  
только  мой  люболов-радар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010