Biryuza

Сторінки (7/697):  « 1 2 3 4 5 6 7 »

просто аби сказати

це  лише  випробування
аби  дізнатись  про  загустілу
мужність  в  філіжанці  темряви
і  навчитись
вчасно  залишати  моря  непотрібності.
це  тільки  визнання
своєї  нездатності
ділити  свій  час  з  тобою,
ділитись  на  бурі  пустельних  текстів
без  бажання  доводити  щось.
це  тільки  чергова  покинутість
ще  не  зовсім  вписана
в  рамку  прощань
чи  прогулянок  поблизу,
але  повз.
це  тільки  знання  про  те,
чому  заборонено  здійснюватись
наче  сумнівна  єдність
і  тому
темрява  саме  вчасно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013


вечірнє

розсип  вечора
обвуглені  зорові  канави
я  втручаюсь  кроками  в  хід  історій
хворій  моїй  уяві  нема  місця
поруч  твоїх  мовчань
тривалих
тривалості  моїй
теж  не  дісталось  місця.
звідси  уже  не  раз
її  проганяли.
розсип  вечора
голосними  на  це  звучання
грань  скляна
чи  обом  остання
як  порізи  після
гулянь.
всі  веселощі-
тільки  привід
для  обачливих
і  святих
те,
що  справді
мені  правдиво
в  тебе  викличе
тихий  сміх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013


розкіш

розкіш  мені  оточувати  твоє  лігво,
прасувати  долонями  спокій  на  комірцях.
рік  від  мене  відтяв  іржаву  колишність,
підіймаючись  вище
займаю  увагу  рясну
і  несу  її  так
наче  це  мій  єдиний  
вихід
і  несу  її  так
наче  спогаду
зимню  труну...
безраптово  вернусь,
опускаючись  здогадом  ритму
в  серце  лігва
холодного
цукром  пророчого  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013


ще одна партія. .

ще  одна  шахова  партія  на  твоєму  відчуженні,
сполучники  у  їдкому  мовчанні  говорять,
що  ми  не  одні.
я  поволі  одужую
у  горлянці  з  зів’ялою  ружею
замість  кількості  дотиків
чую  обмеження  днів.
на  спині  майже  сну  
дріботіє  натхнення  комахами
і  щоб  з  страху  не  бігти
лаштую  пробачень  торги
я  з  твоєї  нудьги  проростаю
і  спокій  відлякую,
бо  загоєні  рани  -
то  тільки  забуті  борги.
ти  відплати  чекаєш
і  скиглиш  у  риму  монетами
з  трьохкрапкових  будинків
єднання  на  вулиці  втіх.
і  шкода  не  тому,
що  бувала  з  тобою  відвертою,
а  тому,
що  таким
ти  ні  разу  відбутись  не  зміг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013


твоє

більше  жодних  символів
на  паперових  простирадлах
завтра  клич  стане  деревом  
і  почне  заглядати  у  скляну  пащу  
твого  будинку.
завтра  дім  почує  мій  голос
і  запарує  спокоєм
в  очікуванні  листів
від  осені.
так  буває  лише
коли  сполучні  дроти
беруться  памороззю
і  єдиним  правильним  рішенням
є  
простягнути  теплу  долоню
в  форзаці
твоїм  очам

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013


відверто

звісно,  
мені  б  лише  впиватися  чорнотою
і  відчувати  казки  на  дірявий  смак
з  тобою  чи  не  з  тобою,
святково  або  ж  ніяк
мені  б  лише  збільшення  кілометражу
навколо  блідої  шиї  хоч  раз.
він  безнастанно  говорить,
хоч  й  не  розкаже
усе  в  призначений  час.

мені  б  лише  вашу  упертість
хмелем
і  множ  на  сім.
смерті  нема
відверто
смерть  розчинилась  в  нім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013


залишайся… я швидко

мій  дім  -  люлька,  напхана  тютюном
випалює  мене  роками,
таврує.
не  стане  жодних  розчулень
аби  перебинтуватись  дорогою
і  врешті  зізнатись  собі,
що  це  ТИ.
гордині  останні  краплі
як  прострочений  еліксир.
я  лише  сполоханий  звір
під  прицілом  старого  мисливця
і  чомусь  не  мовчиться
і  чомусь  так  не  хочеться  йти.
на  заметах  паруючих
твого  тремтіння  сліди.
тільки  глибше  щоденних  горінь
віддає  нам  тютюнобайдужістю
я  застрягла  снігами
в  дитячості  димарі
залишайся
я  швидко  одужую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


перебувачи в грі

я  готую  зміни  в  іржавій  каструлі,
ти  так  чуйно  рахуєш  усі  мої  здатності
й  вади,
що  колись  я  не  втримаюсь
і  лишень  втіхи  ради,
впаду.
ось  тоді  всі  дари  передбачення
раптом  стануть  набутими  вщент.
наша  близькість  замовкне  розпачливо
і  складе  нам  з  повторень  букет.
геть  без  остраху,
змучений  спрагою,
ти  осушиш  три  склянки  дня
і  війна  буде  програна,
грець  з  відвагою,
взявши  варив  моїх  незнання.
ти  так  чуйно,
мені  не  належачи,
пишеш  іншості  про  снагу.
неприступною  псевдовежею
возведуся  під  шурхіт  струн.
і  для  рішень  твоїх  обачливих
я  зіграю  цю  гру  падінь.
хай  не  має  надсила  значення,
але  є  в  ній  пророцтва  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013


моя дитина

жодного  натяку  на  те,
що  в  тобі  запалала  інакша  ера,-
все  так  само  мовчить,
визираючи  слушні  нагоди.
біля  ніг  у  калачик  згорнувся
слухняний  Цербер
і  у  неба  твого
так  невчасно  відходять  води.
ніч  із  танень  зійде
і  опуститься  нам  на  спини
в  ковдру  з  мовних  чудес
загорне  хтось  мою  дитину.
їй  не  стане  плачу,
тільки  чутка  про  це  пришестя.
сліпотіючи  холод  чуй,
кожне  зморене  сном  "нарешті"
без  арешту  в  неволю  
і  за  плащем,
щоб  всі  схови  
між  нас  надійно.
із  далекої  рідності
надплемен
досі  кличе  стара  дитина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013


сік сподівань

браслети  нашої  дружби
плетені  голосом  і  відстанню
синьою  скатертиною  на  підлозі
наші  лічені  дні
як  знудьгована  осінь
готові  із  власної  волі  у  сни.
розпочни  з  густої  самотності
я  народжуюсь  в  потязі
під  розмови  і  жарти  масні.
кольоровими  косами  на  зап'ястках
так  буває  не  часто
та  справа  далеко  не  в  цім.
я  плекаю  наш  дім
і  його  сутінкові  кімнати
кожне  свято  -  мелодія
й  танець  сивіючих  прим.
скажеш  їм,  що  чекання-
то  зайві  кордони..
достигаючі  ґрона  
браслетів
на  звалищі  зим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013


*

плавай
рибо
у  своїх  паперових  морях
збирай  лотки  місяців
і  будуй  дорослість
нехай  Ніна  в  тобі  зеленіє
безмежжям  дерев
безкорисністю  свіжої  кори
і  кольором  літнього  глузду
печер  з  крейди  бажаю
на  ділянках  твого  блукання
аби  написане
стало  тихим  на  дошці  часу
і  коли  ти  зійдеш  у  метро
згасне  світло
як  знак  біганини  по  колу
так  буде  колись
а  зараз
плавай
рибо
у  своїх  паперових  морях

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013


гіперболізація невідомого

хтось  прославить  себе  зухвалістю,
надіславши  поштою  зграйку  прозорих  шпіонів
на  адресу  минулих  помешкань.
вони  старанно  вивчатимуть  щільність  простору
та  дитячі  загоєння  на  дорослих  колінах
вони  будуть  плести  канати  з  твоїх  простирадел,
визначати  прикордонні  зони  на  ліжку
і  ти  вже  не  зможеш  бути  єдиноможливим  володарем
царство  твоє  вже  дещо  пошарпане
кишить  цими  словонепробиваючими  мурахами
і  на  всі  твої  запитання
відповіддю  буде  лише  целофановий  шепіт  у  шафах
тоді  від  безвиході  
ти  розплачешся  прикметниковими  сльозами,
що  тільки  встигнуть
відбутись  вінками  з  лавру
на  повітряних  головах

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013


йуеіаоєяию

заметілі  майже  безправ'я
на  голову  розтисячну
з  переруділим  волоссям
пересинілими  очима
і  голосом  вже  пересказаним
мої  ренусійні  стани
як  забрискане  часом  скло
збільшує  панораму  алергії
я  вмію  
натискати  на  безклавішшя
твоєї  душі
де  в  процесі  засвоєння
вигадок  кутобоких
обираю  застуди  вбрання
вириваючись  кашлем  у  голос
спалахом  гніву  з  горла
безпечно  німують  крона  печалі
канат  перемоги  вже  за  спиною
лишилось  лише
одягнути  пальто
і  знайти  рукавички

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013


рахуючи кроки

озера  спраги  залишені  нами  на  потім,
друзі  планують  кордони  і  втечі.
і  так  недоречно  земля  зацвітає  снігом,
ще  б  трохи  і  небо  молочне  
збігло
ще  б  трохи
і  ранок-невіглас
примусив  гойдати  життя  на  мотузці
бувало  відпустить  у  затінок  совість
а  ти  їй  натомість
 у  далеч  квитки
такі  доленосні  вокзали
злітають  з  твоєї  руки
такі  запізнілі
з  моєї
скляною  змією  крізь  простір
два  келихи  часу
і  злості
тримаючись  снів
жебрака
 така  ж  заблукала
ми  зграя
шляху  повертань  не  спіткаєм
і  значить  є  сенс
далі  йти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013


ти думав так просто?

дістатись  твоєї  берлоги
за  сорок  хвилин  у  чужому  місті.
ми  різні  лише  тому
що  нікого  окрім  не  бачим.
кожен  із  нас  береже
свої  схови,
заради  твого  святого
я  можу  лише  піти.
із  списку  моїх  святинь
кожному  нуль  обранства.
ти  маєш  цей  рік  за  щастя
я  маю  його  за  дикість.
сюжет  надпиває  швидкість
мовчання  дрижить  надпите
змертвілими  квітами  В  гущу
черствої  доби
зроби  
так  аби  
на  старому  місці
двісті  надписів
й  підпись  його  рябий.
зумій  світильники  оживити
я  ніч  опускаю  в  сито
і  бачу  як  попіл  чорнить.
гостра  хіть  
печаттю  на  дня  свідоцтво
ти  думав  так  просто
згортати  будинки  у  сни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013


натяком на чорнильність

тримай  віддзеркалення  ночі
де  розлиті  путівники
шлях  починається  з  долоні
твоєї
бо  долоня  твоя
то  шлях  до  мого  всесилля
бо  слабкість
це  поштовх  ліктем  у  душу
а  душа
то  мертві  клапті  листів
які  ненаписаністю  докоряють
за  докір  маєм  сумні  пісні
застуджений  голос  їх  нам  майструє
за  спокій  маєм  вірші
що  просять  лишатись  в  цих  стінах
тримай  віддзеркаленння  ночі
бо  ніч  то  путівник  у  моє  безсмертя
бо  я  живу  доки
в  долонях  твоїх  це  паперове  тіло
 натяком  на  чорнильність
нашої  суті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013


з витримкою . . Р. .

скляними  кульками  розбивається  липень
звідти  тобі  лише  квіти
без  натяку  на  колір  чи  запах.
завтра  розстелиш  святкову  скатертину
на  голе  тіло  майбутнього
і  вже  не  прийдеш.
мені,  звісно,  теж  доведеться  бути
кожен  грудень  чекати  завершень
лютий  відстежив,
значить  ще  маєм  час
в  комірчині  скупі  запаси
механізми  поламаних  прасок
механізми  розтрощених  душ
ти  не  мусиш  тримати  в  пам"яті
чи  щодня  себе  знуджено  гаяти
із  мовчань  виповзає  вуж
тільки  страх
небезпека  відсіяна
ми  знаходитись  вже  не  вміємо
мінус  поклик
і  хрестоплюс

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012


початок 27

мінус  один.  прозорі  вітряки  і  синці  від  срібла.  розсипаний  голос  замість  ковдри,  замість  ліжка,  замість  домівки...  суцільне  ЗАМІСТЬ.  Вичавлюю  лимонний  сік  на  провини,  жодних  надходжень.  Волосся  розповзається  зміями  на  чужі  території  і  змінює  загрубілий  колір.  Приживаюсь  у  чужих  морях  і  надсилаю  листи  додому  з  перервами  в  неможливість.
   Ти  пливеш.  Випливаєш  із  стелі  і  помиляєшся  небудинком.  Слухай,  русаляче  серце  злословить  хвилями.  А  я  обезхвилена.  (на  три  небудинки  далі  чи  ближче).  Мушлі  ковтають  всілякі  непромовленості,  увімкни  слухання.
   Відстань  як  відступ  чи  примусова  поразка.  Пролита  улюблена  книжка  на  пустелю  неспокою  і  я  продовжую  ці  грудневі  чекання.  Поруч  з  рибкою,  яка  промовляє  у  темряві,  –      «трава..вода…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012


подивись

дивись
розлоге  захмарення  стрітень
ніч  витікає  з  надпитих  очей
сходяться  дотики  
майже  нізвідки
дивись
десять  міст  
на  спині  породіллі
підсолоджую  сіллю
твій  страх
подивись
в  цій  забутості
тільки  я
розфарбовую  нашу  безглуздість
друзі  просто  замовкли
і  край.
роздивись
вечір  чаєм  пролився
на  одяг
жоден  з  нас  
ще  не  зрадив  природі
дивись.
твоя  вись
то  земля  для  посухи
я  відточую  рухи
просто
не  скаржся  на  зір

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012


оплаканий мною воїн

спроба  осилити  схему  дощу,
вмовити  хмари  рухатись  в  напрямку  часу.
вечір  смакує  гарячу  залежність,
відбираючи  ковдру  озброєнь.
з  тобою  поруч  занадто  людей,
мій  розбещений  воїне...
наче  силкуєшся  йти,
опустивши  очі  в  глибокі  кишені,
озираючись  навсебіч.
тебе  зовсім  не  кличуть
в  країни,  де  спокою  вщент.
місце  твоє  на  схилі  кволого  бунту,
ти  мусиш  бути  в'язницею  всім,
ти  безперервно  нам  мусиш  бути,
креслити  скаліченими  руками  опади
і  вмовляти...
направду  це  важливіше.
ніша  твоя  непосильна,  воїне,
затхлий  мир  -  тільки  відступ,
вбогі  недоїдки  знань.
і  коли  ти  востаннє  
опустишся  на  коліна,
всіляки  провини  
зійдуть  нанівець.
повернеться  забуте  із  мертвих.
воїне,  дихаєш  голосно  й  ледве
наче  й  сам  ти  оплаканий  мною
мрець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012


-09876

відкоркована  пляшка  майбутнього
на  столі  твоєму  крізь  дзеркало.
відбиваєшся  в  ньому  пробачений
наче  значень  зовсім  нема.
по  рахунку  єдиний  і  знайдений
шлях  до  місяця  переписаний.
за  огрядною  неможливістю
заховалась  дичава  зима.
ти  римуєш  мої  обезмовлення,
вибиваючись  звуками  мертвими.
щоб  здаватись  сліпою  жертвою
і  лишатись  щораз  крадькома.
відкоркована  пляшка  незустрічей,
помирань  від  дзеркал  покришених.
десь  з  іншою  п"єш  засмучення
тхне  незручністю  осінь  змучена
і  припинення  наших  здіймань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012


вицвітає золото на правиці

вицвітає  золото  на  правиці,
вітер  знов  вовтузиться,
спроби  йти.
ми  удвох  ошукані,
нам  не  спиться,
рештки  передроблених
несвятинь.
ти  покинь  обачливо
свою  сповідь,
холодом  замучений  внікуди.
мною  небо  морить
і  не  говорить
жодної  молитви  у  синь  води.
ти  не  озиваєшся
як  ніколи,
соло  опівнічне  у  сивий  дім.
тим  лаштує  помсту
прадавній  холод,
хто  не  вміє  мовчки  палати  в  нім.
вицвітає  золото  на  узбіччі,
двічі  не  вертаються  і  не  йдуть.
і  не  личить  болем  впиватись  в  вічі
в  час  коли  на  сонці
зникає  лють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012


дуже дуже дуже

ніякої  логіки  в  сенсах  твоїх  двояких,
знаки  на  шиях  замерзлих,
ланцами  днів,  що  проплакав.
свіжу  подяку  з  жадобою  далі  ковтками,
храм  пограбований
наче  й  не  було  храму.
опади  прямо  
в  пустелю  чужої  кімнати.
зміст  обіцяти
і  цупко  впиватись  в  форму.
чорну  спідницю  на  свято,
вписавшись  в  твої  хороми.
знати  лиш  те,
про  що  зможеш  вічність  мовчати.
радо  з  обіймів  
і  відліку  вчасна  кома.
тиша  вагома  
як  спосіб  піти  передчасно.
згасла  без  натяків  на  всебайдужжя,
душить  мотузкою  відстань,
вогні  примружиш.
кожне  питання  вмирає
під  щирістю  "дуже".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012


гірше цукрового леза на шиї

целафанові  візерунки,
в  одіяннях  загублених  він  попереду,
 випиває  натще  усі  атрибути  спокою
і  веде  нас  в  місця  неповернення.
чемним  дитям  заколисаним  відбуваю
терміни  покарань  застоєних.
скоїне  ним  
то  лише  перепустка  в  своє  тіло,
спроба  навчитись  відрізняти  і  йти.
неважливо  куди
і  не  надто  суттєво  до  кого.
мого  сліпого  провидця  
чекає  безмежжя  імен.
як  рентген  безтілесності
в  пору  вмирання  солодкого.
мить  зачасто  приходить  короткою
і  йде,  не  зігрівшись.
гірше  цукрового  леза  на  шиї
кожне  твоє  "зумію",
кожне  твоє  "вже  скоро".
в  одіяннях  загублених  той,
з  ким  мовчанням  говорю.
амінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012


від того, хто снив відчування

розграбована  абетка  відчувань  -
раннє  зимування  в  комфортних  берлогах.
зі  мною  майже  нікого,
трохи  надії  близь  кучугурів  смерті.
з  пересердя  пишу  цих  марностей  стоси.
хіба  ж  тебе  просять?
поволі  підносять  жертви,
тихіше  змовкають  і  тануть.
до  стану  небаченства  досі  волочуть,
ти  йдеш  проти  ночі,
згортаючи  ковдру  верблюжу.
ми  все  передружим,
ми  все  зафіксуєм  на  фото.
він  проти  тому,  що  
на  тиші  не  стерпить  одружень.
я  мужньо  зостанусь
аби  відшукати  сигнали
від  того,  кого  надто  мало,
від  того,  хто  снив  відчування.
ці  крайні  будинки-
твоя  цегляна  перезброя.
зупинка  для  свідків...
зупинка  для
"вже  не  з  тобою".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012


відступаю розплетеними розмовами

відступаю  розплетеними  розмовами
коли  знову  ти  геть  небачений
у  нарадчій  кімнаті  друкуєш  нові  хрести.
відпусти  в  день  коли  обірвуться  здогади
в  час  коли  перемолоте  
щастя  піде  на  спад.
дублікат  залишу  під  килимом
через  те,
що  не  так  молили  їх,
загубили  їдкий  азарт.
відступаю  додому  гордою,
захист  ковдрою,
ніч  пустелею.
все  так  само  цей  жест  одобрюю,
все  так  само  дороги  стелю  я.
відступаю  туди  де  зречення,
де  розмова  з  терпінь  гарячою.
кожне  речення  -  сум  за  втечею,-
втечі  більше  нам  не  побачити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2012


аби … І

і  може  твій  затишок  зовсім  інакший,
в  словах  розчиняється,
тане  в  маршрутах.
для  того  аби  вже  сьогодні  забути
"нізащо"  жбурляю  в  обставин  пащі.
хоч  краще  від  цього  обом  не  стане,
законами  жанру  я  знехтую  всоте.
аби  побороти  правічне  згоряння,
аби  не  дізнатись  навіщо  і  хто  ти.
відсоток  терпіння  як  сходжені  рими,
обійми  терпкіші  і  холод  на  потім.
аби  кожне  "годі"  ховалось  як  злодій
коли  підступають  до  серця  обійми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012


порятуй (з невистачання)

порятуй  мене  від  вільного  танцю,  
де  розтерті  на  порох  руки  не  пахнуть  рухом,
де  на  власних  смертях  вже  давно  не  вчаться
і  на  те,  щоб  мовчати,  бракує  духу.
порятуй  від  спасінь  щоденних,
від  прочитаних  книг,  де  фінал  є  завше.
порятуй  врешті-решт  від  сцени,
де  вчорашні  обійми  вже  геть  не  наші.
значно  старша  ніж  ми  ця  суцільність  болю
і  з  підоги  як  з  пам"яті  лізе  фарба.
і  коли  ти  чекаєш  від  мене  отих  вседозволень-  
порятуй  від  інертності  слів  хоча  би.
порятуй  і  воздасться  тобі...так  кажуть,
я  ж  не  знаю...  
тому  мовчазні  продублюю  рухи.
і  від  сажі  під  шкірою  в  сни  одразу.
порятуй,
 бо  і  справді  бракує  духу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2012


. . ІС

прилітають  червоні  папуги
тріскотять  як  вогонь  світанком,
парують  дощем  на  підлозі.
хибна  осінь
 починає  мене  спочатку
і  приписує  як  заслугу,
як  із  вільності  опечатку,
запізнілого  трохи  друга.
ця  ж  заслуга  святих  угодників,
небожителів  перевтомлених.
ми  від  холоду  йдем  городами
урожаї  терпінь  збираємо
і  відходимо
в  покарання,
нагороджені  нетутешністю.
друг  мій  вештався  десь  до  осені,
а  тепер  хмарочоси  місяця
на  обличчя  бажанням  сипляться.
ми  провидці  собі  і  наново
місце  пишем  на  мапі  холоду.
і  блищить  заримоване  золото,
на  околицях  віє  тугою.
нам  вірші  прилітали  папугами,
щоб  мовчати  тепер  дозволити.
ти  не  птах,
ти  не  запах  гіркого  вечора.
розсипаєш  прощення  власне.
і  коли  розбиваю  речення,
розумію-
насправді  вчасно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012


подорожній вже не прийде

подорожній  вже  не  прийде,
обличчя  його  бліде  
накрите  питанням.
в  кожній  грані
розлито  за  край  прощань.
із  зіслань
подорожній  тепер  не  прийде.
тільки  ДЕ?
для  яких  запізнілих  призначень?
він  так  мало  до  програшу  бачив
і  тепер  не  озветься  ніде.
накриваюсь  питаннями...
лячно.
подорожній  в  мій  світ
не  прийде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012


*/

розстелений  спокій  на  ліжку,
павутиння  на  плечі  шаликом.
увібрала  в  себе  усі  попередження,
фарбувала  вії  натхненно  жовтим
і  дивилась  на  те  
як  ніхто  не  приходить.
з  моди  лізуть  ошатні  сукні
 з  них  лізу  непевно  і  терпко
мов  з  шкіри  
в  майбутнє.
розправляючи  пустку  могутню
і  в  знамена  спіткань  без  влучень.
ти  так  гучно  молишся,
що  мені  відбирає  дихання.
і  надміру  новою  віхою
на  шляху  постаю
твоїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012


спустошене

земля  над  спустошеною  головою
вузькою  алеєю  вздовж  
помнож  загублене  на  забуте
груди  наповнюєш  відчаєм  вщент
цей  момент  триває  безглуздо
кожна  муза  твоя
сіріша  за  дня  цемент.
кожен  зрадник  в  тобі
тихіший  за  морок  істини.
і  всі  відстані  завше
ховає  твій  мертвий  портрет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012


залишатись чужими

...  і  тиша  тобі  випала  ледь  помітна,
рівна  чеканню  шукає  інакших  доріг
тримаючи  в  серці  розбитий  горіх
і  старі  порізи,
підбираючи  риси  твої  з  підлоги,
вона  дякує  богу  за  те,
що  не  впала  ще  з  ніг.
у  сліпих  зазвичай  вчаться  бачити
коли  начисто  стерте  минуле  щемить.
ти  не  їдь,
забираючи  рештки  лляної  радості,
підкоряючись  відстані  двох  століть.
він  хвилину  мовчить,
відступивши  з  зброєю
і  помітність  всіляка  -  вчорашній  бій.
я  і  досі  з  собою  тебе  обговорюю
геть  чужою  лишаючись  у  чужій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2012


снись з четверга на п'ятницю

масово  зачиняються  клуби  загублених
без  інтересів  вештаєшся  слизькою  поверхнею.
ти  хочеш  бачити  мене  мертвою
і  ніяк  не  самотньою,
а  я  за  сотнею  втрачених  років  тяжію  кудись.
перебільшення  зайві,
 снись  з  четверга  на  п'ятницю
братись  пізно  за  осінь,-
колом  на  дні  зупинись.
крізь  
ніч  на  загублене  осуботнення,
небо  мовчки  жартує  сходженням
до  вершин  твоїх  снів  у  мені.
пригорни  листопадом

чи  просто  знаками..


бо  налякана  осінню  
досі  мовчить  на  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012


Останнє

завтра  прокидання  хвої
на  стовбурі  сумнівів  осені.
запросимо  вигадок  з  стрілами
аби  уміло  
прикриватись  грою.
геть  чужою
інакшою
проворно  прискати  лінню
краще  там
де  кожне  горіння  
стає  туманом.
ти  востаннє  бачиш  мене  такою
ти  востаннє  бачиш  мене
земне  уміння  дорослішати
відпускати  гріхи  у  зошити
остогидлим  дощем  холола
і  тепер  пора...
ДО  НІКОЛИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012


фінальна гра для Ж

клітинка  до  клітинки  зізнань  Жорстокої,
прокурене  горище  на  днищі  знань.
вона  уявних  звірів  частує  соками,
пролитими  із  прірви  в  чужу  гортань.
і  голос  десь  ховають  від  слів  від'ємники
крізь  зменшувальне  скло  на  тло  різниць.
болить  Жорстокій  світ  сухих  іменників,
де  тільки  кволе  щось  щоночі  мертво  спить.

клітинка  до  клітинки  чорнильним  золотом,
напишеться  для  когось  й  нудьга  стара.
заграє  врешті  хтось  в  мінорі  кригу-молодість
і  гріє  неможливістю  щораз  фінальна  гра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012


розмовляючи з руїнами

загортаю  скляну  дитину  в  тепло  вчорашньої  газети,
мені  здається,  що  для  того  аби  померти
 потрібен  голос.
вчора  бог  надсилав  сувеніри  з  обнадійливих  подорожей
і  в  листівці  писав,  
що  коли  стану  схожою  на  розмови  відверті,
він  знайде  трохи  часу  
і  відкине  від  мене  прихильність  смерті.
бог  фіксує  кожну  миттєвість  на  сірих  світлинах,
кожна  його  дитина  має  окремий  альбом  і  долю.
і  тільки  тим,  
в  чиїх  зорових  прогалинах  досі  бракує  солі,
не  пише  зранку  листів,
будучи  чистим  листом.
батько  шліфує  осінній  газон,  поспішаючи,
сипле  вказівками  в  скрині  поштові  і  сни.
проковтни  неодмінно  чиєсь  заспокійливе  зрадництво
і  чекай  сувенірів  край  часу  у  дні  вихідні.
загортаю  в  газету  дитину  скляну  й  передроблену,
голос  майже  озвучений,  тільки  бракує  світлин.
я  ніколи  не  знала,  що  світло  десь  поза  угодами,
там,  де  зайве  прощення  вростає  в  руїни  святинь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012


подалі від

подалі  від  твоєї  цвинтарної  землі
перетравлювати  своє  понівечене  дитинство,
лікувати  занедбані  виразки  спокою
і  знати,  що  жодна  крапля  жалю  не  стане  завадою.
я  не  хотіла  цієї  участі  в  щоденній  різанині,
слухати  наші  вбивства  і  обходитись  лише  синцями,-
нестерпнішає  дихання  через  тисячі  підіймань.
я  була  твоїм  ворогом  з  першого  слова,
ним  залишуся  й  до  останнього  звинувачення.
тільки  б  подалі  від  твоєї  цвинтарної  землі,
від  прізвища  твого  та  імені
теж  подалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2012


опівночі

тепер  маленькі  народи  твоєї  мови  на  інших  землях
отруєних  і  ледь  придатних  до  озвучення.
коли  приручених  відпускають
вони  вчаться  бути  окремо  з  помсти
гостями  лише  прикидаючись
шукають  інакших  шляхів
і  ти  знаєш,  знаходять.
стається  в  пригоді  кожна  загоєна  рана,
кожне  тремтіння.
встромлені  в  серце  лінії  як  вказівник.
криком  поділене  навпіл  недосипання,
рання  птаха  опівночі  
знає  безчассю  лік..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012


без прізвищ.

запаморочення  як  речення  за  упокій
в  мить  коли  загублені  ноги  допивають  запізнення,
я  знов  війною  лечу  на  це  місто,
котре  і  так  не  лікується  від  меморіальних  таблиць.
прізвища  клейкі  вростають  в  побиті  вулиці
і  добре,  що  мені  загрожує  втеча
без  прізвищ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2012


архів спокою

взаємозірка  на  верхів'ї  архіву  спокою
попільничним  вогнищем  освітлює  шлях
до  негоди  теплої.
одягаюсь  в  хронологічні  межі,
залишаючи  в  спальнику  долі  місце  для  випадку.
хтось  терпеливо  гортає  чернетку  твоєї  історії,
нагороджуючи  смерть  червоними  галочками
і  вчінням  напам'ять.
багатоголосся  давно  вже  прожитого
пролилось  на  тишу  вчорашньозавтрашнього  сьогодні
і  саме  тому  архіви  пахнуть  життям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012


я бачила лише

я  бачила  лише  ті  годинники,  
що  боязко  дихали  в  глибинах  його  призначення.
двічі  в  хвилину  вони  зупинялись  і  ковтали  майбутнє,
якого  насправді  ніде  й  не  було.
масивні  тіла  їх  з  дерева  вишні
застрягали  в  серцях  пересічних,
що  впали  в  око  йому  чи  вишневу  душу.
я  бачила  лише  тих  дітей,
які  сиріли  в  його  величезних  альбомах
і  плакали  з  світлин  приречено  й  мовчки.
я  не  сміла  торкатися  їх  виховання,
бо  знала,  що  майбутнього  їм  не  бачити
подібно  вишневим  годинниками
вже  на  поверхні  його  призначення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012


влучні постріли

процес  всиновлення  влучних  пострілів,
вщент  переповнені  хибами  безстрокові  сканворди.
прозорі  води  сліпих  очей  виливають  на  нас  кульмінацію.
рацію  має  той,  хто  не  бачив  себе  у  чужих  підвалах,
хто  горінь  не  лічив  на  німих  екранах
і  не  пив  дієслівної  рими  дарма  і  натще.
краще  засипатись  шумом  гендерної  нерівності,
чинності  набувають  зойки  на  рівні  сну.
малюю  виїзну  гру  в  твою  людяність  й  свою  мужність,
сутужні  часи  розподілу  ролей  і  функцій.
прости  собі,  проституція  вірить  в  своє  покарання,-
кожен  ляпас  буває  останнім,
кожен  має  свого  тирана,
кожен  пізно  чи  рано  ним  вчиться  бути.
ти  взутий  в  спокій,  здаєшся  учнем,
бо  постріл  жінки  буває  влучним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012


так нічиїми бувають

штукарські  витівки  в  персональній  колекції,
подихом  підганяєш  старі  вітряки.
бог  підсипає  у  холод  сезонні  спеції,
білими  комами  в  речення  вечір  вогкий.
так  нічиїми  бувають  будинки  на  диких  околицях,
так  пробачають  побої  і  плачуть  вночі.
так  від  зневіри  ніколи  й  нікому  не  моляться,
так  матір  сину  у  землю  холодну  кричить.
ніч  осипається  брудом  у  дім  обезсоненний,
поміч  кінцівки  відтяла  і  вдячність  їдка.
я  обіцяла,  а  значить  молитв  не  виконую,
з  олова  стійкість  кипить  на  вогні  дорікань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012


найстрашніша хвороба жовтня

жовтень  трапився  теплішим  ніж  зазвичай
і  в  ньому  клубочиться  зграйка  прощань  із  червнем.
вона  вперто  це  місто  щодня  вивчає
немов  переступить  невдовзі  
чи  здасть  екстерном.
усі  щоденники  в  шафі  лише  важливішають,
сукні  вечірні  вмирають  там  стосами.
він  вчить  самостійно  приймати  рішення
і  бути  для  інших  украй  дорослою.
він  тішиться  гострою  в  ній  необхідністю,
купує  щотижня  іграшки
й  лаштує  старанно  дім.
з  ним  можна  вмерти  від  надлишку  ніжності,
накриваючись  пледом  на  двох
 безнадійно  одним.
він  знає,  що  їй  потрібно  
і  тисне  щосили  фреші,
щоранку  цілуючи  цупко  її  чоло.
і  їй  виривається  подумки:  
"Боже,  ти  ж  стежив,
то  як  до  такого  усе  це  дійшло?"
і  хтось  зі  стіни  поправляє  на  лобі  терен,
знаючи,  що  колись  їй  хотілось  жовтня.
дівчинка  певна  -
в  землі  непотрібні  зерна
і  відбирає  у  осені  їх  сьогодні.
він  усміхається  якось  занадто  мудро,
каже,  що  час  ще  покличе  і  він  прийде.
трохи  бентежно,  від  себе  нестерпно  нудить:
"Боже,  ти  ж  бачив,  
чому  не  спинив  людей?"
дівчинка  спить,  сниться  його  турбота,
тільки  б  прокинутись  й  випити  свіжий  сік.
пледом  холодним  стискає  манірний  жовтень,
прагне  повернень  того,  хто  назавжди  зник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012


мою відсутність у поміч

новини  з  твого  поселення  тепер  не  надходять,
зв"язка  нових  паролів,  тиха  музика,інший  дім.
втім,  тепер  не  чекаю  появи  
і  нишком  не  йду  як  злодій.
ще  відтоді  як  наше  "годі"  стало  й  собі  святим.
ким  тримаюся  тут  невідомо  і  неважливо,
білі  гриви,  є  кучер  і  скоро  на  черзі  бал.
ти  не  знав,  що  годинники  надто  уже  полохливі
і  можливо  тому  цілу  вічність  собі  програв.
стільки  справ,
 обезцінень  сьогодні  в  цій  надкраїні,
винні  десь  поруч  мене  читають  забутих  Грімм.
віддаляючись,  пестиш  свою  гординю
й  по  цеглині  руйнуєш  і  так  опустілий  дім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012


переїжджаю (…)

на  зекономлену  чесність  придбаю  собі  ґвинтокрила,
в  неділю  рано  я  трохи  вміла  тут  бути.
розпечений  грудень  виблискує  знаком  руху,
залізні  мухи  пестять  своїх  пасажирів,
ті  ж  відлітають  додому
як  в  зорений  вирій.
в  квартирі  на  шостому  пишуть  Йому  конкуренцію,
ковтають  есенції  й  мовчки  плюють  через  зміст.
він  дописує  піст  у  понівечений  нотатник,
чує  як  близько  вже  кличуть  татом
і  не  бажає  від  голосу  цього  йти.
всі  перемоги  підвладні  єдиному  "раптом",
всі  перемоги  сповзають  на  тихий  мотив.
час  коли  слів  вистачає  лише  на  мовчанку,
склянка  до  краю  заповнена  згодою  сліз.
я  ґвинтокрил  відпустила  недільного  ранку
щоб  дописати  на  шостий  для  нас  переїзд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012


ось так воно

сьогодні  ніяких  небеснотілих  лицарів,
жодних  монументів  поблизу  мого  нежитла.
я  берегла  перебиті  чарки  для  особливого  випадку,
щораз  випадково  ранячись  в  гострі  вершини  дна.
ця  війна  почалась  з  передбаченомертвих  викликів,
через  брак  витримки  бачу  непослух  своїх  дітей.
шлейф  чужинства  в  цей  вечір-  рука  перев"язана  ниткою,
хочеш  витягни  звідси,  
а  хочеш  -  спущусь  сама.
бо  пітьма  мені  зовсім  не  те,  що  тобі  ввижається
і  ніяких  шуканств  чи  ошуканих  в  списку  старих  адрес.
бачиш,  хрест  вріс  у  груди  
і  це  неодмінно  залякує..
тих  хто  завше  в  очах  моїх  бачить  сенс.
а  його  ж  там  нема  
і  не  треба  вдавати  терплячого,
не  зумію  прихильність  ковтати  сама.
ми  таких  безперервно  на  вулицях  досвіду  бачимо,
тільки,  знаєш,  у  мене  ж  і  досвіду  вже  нема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


пришвидшення дня

повільність  лікується  раковими  пухлинами,
сни  пришвидшуються,  
ночі  безсоннішають.
ртуть  забивається  в  тріщини-
застиглі  рани  підлоги.
усі  допомоги  як  карти  мічені,
освідчення  в  люті  ставить  на  ноги.
нікого  вже  не  хвилюють  засушені  хвилі,
збіднілі  актори  зціджують  краплі  морські..
я  не  знаю  ще  скільки  лишилось  стрибків.
без  презирства  цей  світ  випромінюю,
цінною  порадою  комусь  випадаючи  завше.
чаші  виблискують  чужістю  лосно,
а  смерть  виливається  в  дикий  поспіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012


хащі міста

прогулянки  бетонними  хащами  міста,
де  бруківка  виконує  функції  пам"яті
і  розправлені  крила  круків  
опадають  на  голову  прапорами.
місцями  короткочасні  прозріння,
під  стовбурами  буків  тануть  льодяники  розпачу.
дітлашня  поспішає  до  старих  поліклінік,  
оживляючи  усміхнених  айболитів  для  того,
аби  заплакавши  від  голки  прокидань,
поховати  їх  в  сухих  землях  дитинства.
зміст  прийдешності  тішиться  в  кожнім  народженні,
розставляються  галочки  навпроти  "народився  і  жив".
тут  із  слів  виникають  площі  затишку  й  слави
та  німують  уголос  будинки  на  кронах  мостів.
звідси  гомін  кав"ярень  лунає  у  напрямку  творення,
дощ  стискає  в  долонях  смак  осені  дещо  густий.
хащі  міста  насправді  давно  вже  до  спокою  сходжені,
але  й  зараз  повз  них  ти  не  зможеш  байдуже  пройти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


міс То

концентрація  руху  в  глибинах  твоїх  годинників,
переповнені  вщент  маршрути  годують  чварами.
ми  заварюєм  сон  з  безнадійно  твердих  замінників
і  готуєм  до  бою  поснулі  на  завше  армії.
розійшлися  по  швам  асфальтовані  недовулиці,
сто  простягнутих  рук  на  одну  обмеженість.
хтось  побачить  з  гори  і  собі  розчулиться,
виплітаючи  втомлено  людськості  це  мереживо.
потім  графік  робіт  поза  серцем  усе  щільнішає,
місто  зранку  смакує  безсоння  за  ніч  розпатлане  .
і  направду  ніхто  тут  не  буде  ставати  іншою,
бо  мовчання  у  горлі  застрягло  терпінням  ватяним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


на зміну країн

твій  голос  вчиться  доноситись  з  інших  вікон,
на  дні  мого  віку  гніздиться  безпташшя.
я  знаю,  що  там  тобі  буде  краще,
тому  і  малюю  солдатську  стійкість.
так  рідко  здіймаються  в  спокій  стіни,
бурульчасте  серце  шепоче  запис.
ти  в  іншій  країні  стаєш  гостинним
і  відстань  вже  цілить  коронний  ляпас.
люстерко  натхнення  майструє  свято,-
ти  їдеш  туди  і  застанеш  осінь.
бо  досі  не  вмілось  мені  чекати
чи  жити  без  тебе  в  інакший  спосіб.
а  голос  твій  вчиться  лунати  далі,
долати  кордони  й  мовчати  важче.
відчалюєш  скоро  з  мовчань  вокзалів,
де  далі  гніздиться  моє  безпташшя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012


ти повертаєшся здалеку

кожного  ранку  ти  повертаєшся  здалеку,
вриваєшся  в  своє  тіло  неначе  грабіжник.
ніжно  встромляєш  спиці  в  плавку  прийдешність
і  решті  годин  випиватися  чарка  за  чаркою.
ніч  помарками  пишеться,  
кров"ю  спиваються  вишні,
бо  горішні  натхнення  так  рідко  трапляються  втішними.
я  не  здійснюю  зовсім  пророцтв  і  чекань  не  виказую,
те,  що  "разом  колись"  нам  під  тінню  було  
чи  ще  буде.
коли  в  груди  вселяють  давно  і  нестерпно  помазаних,
ти  стаєш  богохульником  й  знаєш,-
ще  трохи  і  знудить.
хто  ці  люди?
 навіщо  їм  дно  обіцяне?
я  тепло  від  молитв  загортаю  в  шалик.
і  воістину  скаргами  вже  переписана,
як  і  ти  повертаюсь  щоранку  здалеку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


до сьогодні так

вони  вміють  бачити  лише  плесом  ока,
чути  горищем  слухової  багатоповерхівки.
до  них  нізвідки  приходять  апостоли,
ногами  босими  вчать  цілувати  землю.
вони  ревно  заперечують  усілякі  війни,
підвищують  ціни  на  свою  неповторність.
в  рамках  чорних  тримають  своїх  пророків
і  доки  цей  світ  стоїть  їх  буде  вдосталь.
безмоста  прірва  створена  для  оминання,
повчання  влучно  в  відсутність  цілі.
і  хоч  я  вмію  плести  канати
все  ж  повертатись  не  бачу  сили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


сни про коріння

безперестанку  надходять  постріли  з  уст  випадкових,
ніч  пережовує  музику  й  інші  відвертості.
рівень  моєї  черствості  хтось  випробовує  тишею
і  коли  перебільшую  значення  снів,він  цілиться.
цій  восьминогій  реальності  бачаться  дивні  відступи,
ті,  що  за  часом,  говорять:  "бракує  хисту  їй".
потім  не  зникнеш  від  сорому  і  розповсюджень,
просто  не  вірила  дуже  у  галас  одужань.
знуджений  голос  на  іншому  березі  випадку,
я  обезглавлюю  критика  в  нетрях  терпіння.
сни  про  коріння  зникають  коли  зависоко,-
ризиком  й  спокоєм  пахне  нехай  це  "нині".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012


ті, що в русі

пласкі  долоні  тих,  хто  спостерігає  рух,
іноді  спостерігаючись  в  русі
чи  прямісінько  на  точці  перетину  вільностей.
автор  малює  відмову  від  авторства  там,
де  підошви  вмирають  від  передозування  шляхами.
зміна  галочок  навпроти  пунктів  про  вік,
ми  робимось  старими  тому,
 що  втомлюємось  бачити.
ми  втілюєм  безсмертя  лише  тоді,
коли  простягаєм  руки  невидимим.
пласкі  погляди  чіпляються  за  взаємність
і  тільки  ті,  що  в  русі
вміють  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


помер в

я  могла  б  як  і  він  замовити  похоронну  процесію,
весело  обирати  місце  на  кладовищі.
вище  хтось  малює  нам  дні  народжень  й  свідоцтва,
поливає  розуми  оцтом  щовихідних.
сніг  його  прокидань  залишає  сувої  листя,
в  цьому  місті  багато  стихійних  лих.
він  би  міг  обернутись  й  піти  ще  людиною,
рівноцінним  мовчанням  співати  інакших  пісень.
я  обвітрюю  день  і  дорога  похила  як  лінія,
пересилена  часом  гортає  картинки.  
підем.  
мені  тут  ні  до  чого  і  всі  документи  загублені,
перегуглені  прізвища,  стерті  імення  й  дощі.
розівчи  відчувати,  
вкриватись  численними  дублями
у  потопленім  місті  під  назвою  НІДУШІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012


слимакам

я  лишусь  без'язикою,
в  моїй  коморі  -  накопичення  мови.
я  б  не  відмовилась  від  теплої  крові,
самостійно  вичавила  б  її
з  чоловікоподібних  слимаків,
яким  язик  підноситься  до  квадрату.
я  й  справді  за  мир,
але  не  той,  що  непомітними  гратами
відбирає  звучання  пісні,
яка  тримає  
чи  то  просто  затримує.
вона  мені  бачиться  єдиноможливою
і  я  не  знаю  чи  слимаки  мають  кров,
та  бачу  як  захлинаються
слиною...
язик  їм  в  поміч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012


мої шукання

ці  шукання  затягнулись  вервицею  слів  на  горлі
страх  поштовху,
страх  гадючих  прихильностей
і  страх  всюди  бачити  страх.
вдалечі  хтось  відрікся  від  мене  тричі,
між  іншим,  нехай  веде  лік  до  шестя  нулів.
запорошених  слів  мало  для  листопадів,
мало  для  них  і  чужих  біографій.
запах  заповнених  зал,
смішкуватих  і  тимчасових  гримас.
ні  в  якому  разі  чекати  чогось,
лише  запевнятись,  що  ще  зарано.
бог  вмостився  на  підйомному  крані
й  монтує  для  мене  інакшість,
мовляв  "не  чекай  реакцій,
вчись  вчасно  заплющувати  ліхтарі...
а  тепер  на  рахунок  "три"-
прокидайся"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012


доки ми тут

парасолі  допили  всі  свої  надписи,
знаками  рівності  вицвітали  їм  візерунки.
на  зап"ястках  чаклунки  браслети  із  терну,
він  чемно  пише  щотижня  листи,
віднімаючи  від  мого  прізвища  вісім  годин
й  залишає  різниці  на  потім.
літери  голосні  розчиняються  в  його  роті  так,
що  мені  ввижається  слово  надмірним.
(ти  ще  не  покірна,
казна  як  витрачаєш  всі  свої  осені)
і  тоді  босою  я  в  його  сіре  око,
 бо  "доки  ми  тут  
небо  не  стане  мирним"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012


клубки тепла

осінь  відчиняє  свої  бібліотеки,
помалу  домальовуючи  птахам  читацькі  квитки
і  німби.
все  ніби  згортається  в  клубки  тепла,
маленькі  кульки  замовчаних  сподіванок.
ранки  тепер  -  це  спроба  всотати  запах  яблук
чи  може  останніх  серпневих  світлин.
старший  син  її  -  це  читець  мого  неспокою,
з  докору  розкладаю  сни  згідно  абетці.
мені  тепло,
бо  досі  є  речі,
які  потрапляють  в  серце
і  знаходять  там  дім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012


Дальня

пальці  ліниво  стискаються  у  кулак
і  навіть  якщо  б  я  не  бачила  знаку,
я  б  все  одно  шукала  мости  в  Будапешті,
знаючи,  що  твоє  "нарешті"
криється  десь  у  холодних  підвалах.
я  ж  знаю,  що  стало  ще  холодніше.
той,  хто  тебе  всю  цю  вічність  нищив
й  зараз  не  може  так  просто  піти.
стелі  самотніх  квартир,
тріск  здичавілих  камінів,
сині  полотна  і  лайка  Рода,-
я  не  приходжу  всоте.
погода  ковтає  діряві  пальта,
на  всеможливих  шпальтах
прохання  бути.
трикутні  сльози
і  ніжність  твоя  бісквітна.
мені  ще  погано  видно,
 але  я  скоро...
зорі  цілують  у  крона  старі  дерева
в  пам"ять  про  відстань  й  нове

тридцять  нуль  вісім  дванадцять
       Кора  Оліве

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012


писана

записи  систематично  губляться,
вигадуєш  заново  зріст,  колір  волосся,
національність.
вулиці  
втискають  у  себе  свіжі  будинки,
їх  стільки,
що  пальці  ховаються
на  відмову  лічити.
так  дивно  це,-
з  кожного  третього  вікна
дитячий  сміх,  
 в  посудинах  квіти,
а  твоїй  героїні  з  паперу
куди  себе  діти  
майже  нема.
вона  крокує  сама
і  шліфує  асфальт  материнства.
її  історія  чиста
та  пахне  надміру  брудом.
ти  пишеш  її  так,
щоб  знала  хто  такі  люди,
і  мовчки  на  неї  тиснеш.
вона  з  сторінок  виривається,
піддивляючись  спроби  піти.
їй  відомо  куди
і  чому  тебе  ваблять  тенета.
вона  ліпить  із  тебе  поета,
бо  самій  їй  цей  біль  не  знести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


ідіотка

голови  в  власному  соці,
соціум  усміхається  мені  з  біг-бордів.
акційний  квиток  додому,
стрибком  на  лівому  оці
і  можна  гарячою  гордість.
мене  не  приваблюють  мінус  відсотки,
всі  блиски  кісткою  в  горлі.
бліда  ідіотка  купує  колготки
і  в  очі  арома-солі.
колись  я  дозволю  їй  вийти  заміж
чи  може  туди  стрибнути.
бетон  її  послуху  стертий  із  клавіш
й  на  босі  протези  узутий.
її  не  приймають  і  дім  пустує,
висить  на  нитках  капрону.
волосся  усіяне  пломбами  жуйок
тепер  більше  сиве  ніж  чорне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


мамо, ми купували землю під водами

ми  купували  землю  під  водами,
до  країв  сповнені  часу  бальзамом.
бувало,  в  інакші  місця  повідходимо
і  всі  припиняють  чекати...  крім  мами.
саме  її  страхи  ледь  здійснилися,-
інша  країна  і  часу  нема  вже  давно.
(доню,  ти  мені  снилась  на  милицях,
доню,й  твоє  геть  не  прибране  дно)
та  мені  все  одно.
хай  вирішують  сонники.
я  тепер  не  відважусь  на  десять  німих  годин.
знаєш,  мамо,  від  човнів  відриваються  човники,
що  рятують  від  берега  й  інших  причин.
біля  мене  є  сад,  з  золотими  рибинами,
а  бажання  беззвучно  до  когось  пливуть.
мене  звуть  досі  рідною  й  винною
у  розлуках  назавжди,
але  не  в  цім  суть.
під  водою  шукають  не  суть  і  не  спокої,
бо  нічого  такого  на  вістрях  гачків.
я  для  нього  тепер  стала  надто  жорстокою
і  у  відповідь  завше  стискаюсь  без  слів.
наші  землі  підводні  закріплені  знімками,
можеш  їм  усміхатись  й  знімати  кіно.
я  вернуся  додому  самотньою  жінкою,
бо  занадто  олюднила  власне  дно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


мій чоловік

виклики  приймаються  блиском  ножиць,
ніжиться  впевненість  гостроязика.
мого  чоловіка  оживили  ще  на  хресті,
говорячи  "стій  рівно,  будь  витривалим",
а  його  обпікало,  
він  в  нашому  домі  всі  вікна  трощив.
він  жив  на  хресті  і
 носив  його  під  сорочку,
знаючи,  що  ближньому  тільки  три  рочки
і  треба  купити  від  кашлю  настій.
мій  чоловік  вечорами  в’язав  фото  зразкове,
казав:  "тіла  наші  помруть,
а  в  дітях  ми  житимем  знову,
ми  станем  з  тобою  занадто  безсмертні...",-
було  по  четвертій
і  він  вирушав  до  сну.
там  він  бачив  дубову  труну,
неодмінно  двохспальну.
він  знав,  що  колись  я  помру
та  мовчав  спеціально.
я  вчилась  йому  готувати  отруйні  вечері,
щораз  відчиняла  двері,
та  він  лишався.
на  пальці  як  на  папері  було  забіло,
мій  чоловік  гадав,
що  я  прикипіла.
і  хрест  його  тоді  робився  повітряним,
він  усміхався  й  лишав  паління...
а  я  не  знала  чи  довго  витримаю
в  глибинах  тиші  важке  каміння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


те, що обрали

лише  тепер  ти  можеш  обрати  собі  країну,
замісити  всі  прапори  і  гімни,  які  тобі  снились.
наслідки  ще  догнивають  в  надрах  причини,
множені  на  провини,  бинтовані  наче  вивих.
кінцівки  дієвості  кволо  простягнуті  долі,
список  героїв  щодня  дозріває  й  дешевшає.
агітнеможливість  мертвовідомі  очолюють
і  ця  безпорадність  ще  дужче  здається  безмежною.
відстежую  кожне  твоє  обезмовлення  й  витоки,
може  б  ковтнула  дітей  своїх  і  полегшало.
витримують  критику  думки  і  слів  паралітики,
а  решта....  вона  й  залишається  рештою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


дай сили шиплячим

Ше,  
я  в  розважальних  центрах
продаю  твої  ватяні  сенси
за  центи.
ти  подаєш  зернисті  карети,
розбиваєш  намети,
розбиваєш  келишки,  що  без  ніг.
я  вперто  дивлюсь  ті  стрічки,
де  поети  вмирають  від  заздрощів
і  напоїв.
я  з  тобою,  Ше,
хоч  і  боляче  різатись
в  кожне  твоє  "невже?"
мені  ще  навіть  не  сорок,
я  святкую  щодня  своє  повноліття,
я  фіксую  ці  миті
і  тоді  коли  ти  облинялий  морок.
на  підборах  стара
перев’язує  гострі  нігті  
чи  коси.
де  ж  тебе  носить?
мені  ще  нема  і  сотні,
а  я  вже  втрачаю  пам’ять.
Ше,  що  буде  з  нами,
коли  слово  не  схоче  дихати?
ти  мудріший,
купи  нам  квитки  і  підем.
ти  ж  несправжній,  Ше,
втихомириш  мене  й  підеш...
авжеж,  
святі  являються  тільки  сплячим,
а  ми  тут  гостюєм  й  нічого  не  значим...
Ше,  дай  сили  шиплячим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012


фінальне

розгортає  душа  ширшаві  напластування,
моя  остання  церемонія,-
ні  я,  ні  він.
ремонт  римованих  дахів,
хлів  з  сейфами  у  підлозі.
підло  зі,
але  й  без  тепер  не  дихається.
ся  галасливість  наввипередки,
рідкий  голос  густіє.
є  десь  ти,
на  тобі  ростуть  змії,
її  очі  будують  їхні  клубки.
кинь  монету,
ту,  що  має  досвід  липкий.
рій  доводить  нас  до  обставин,-
він  швидше  ніж  я...
абетка  бере  початок  зі  смерті,
на  "ер"  приблизно  мертвієм,
є  ми,
тобто  я  
на  грудях  із  
змієм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012


, +, = …

безпека  то  зламана  запальничка,
все  надто  ясно,  бракує  диму.
ти  переходиш  глибоку  річку,
така  ж  покинута  й  нелюдима.
ще  поруч  з  тими,  
кому  мовчиться,
хто  висипає  дощі  на  килим.
легкозаймисті  прозорі  лиця
шепочуть  вкотре:  
"не  долюбила"
ти  своє  тіло  чужим  лишала,
сама  ж  спішила  в  пустінь  затишну.
чимало  й  досі  брудних  вокзалів,
де  не  чекають  хвилину  тижні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012


зима близько

Боже,знайди  мені  кімнату  десь  затишніше,
окропи  її  стіни  тривалим  спокоєм
і  знаєш,  Боже,  я  стану  на  диво  іншою,
витискаючи  соки  надій
проливатимусь  соками.
я  берегтиму  цю  замкнутість
 і  плекатиму,
скільки  роззявлених  пельк  
вітром  клацають.
мені  не  годиться,
я  знаю,
щоб  з  катами,
але  інакших  не  бачу  я.
зима  пробирається,  Боже,
зловтішною
і  кожного  року  здається  раптовою.
і  знову  я  тут  помаленьку  гіршаю,
дивлячись  сни  під  стемніння  покровом.
на  що  я  готова?
на  самоспалення.
якщо  й  цієї  зими  в  стінах  тижні.
мої  святі  реагують  на  камені
гірше  ніж  на  отруєні  вишні.
вірші  даруй  мені  в  тім  освітленні,
чаєм  стрічатиму  снігопади.
віддані  завше  по  небу  розкидані,
тільки  для  кого..
для  чого  ради??

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012


сьогодні така

хто  тобі  натхнення  в  цьому  ЗАРАЗ?
камінці  мої  стали  мертвими,  
не  говорять.
зізнавалась  у  тому,  чого  не  сталось
крізь  бунтуючу  старість
і  гори.
їм  опалістю  вже  насмічено,
нам  же  схожості  майже  трішки.
і  хвилини  так  само  лічені,
і  так  само  чужинське  ліжко.
я  беру  твою  книжку,
падаю.
що  ж  доводити  з  переляку?
дух  медовий  у  димі  ладану,
"ти  сьогодні  така...  
НІЯКА."
дякую.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012


53-тє поле

розстелена  постіль,
нерухомість  завмерла  навхрест.
хтось  заклопотано  збирає  урожай  діянь,
ховаючи  зерна  свої  в  хитких  домовинах.
навколо  кружляють  круки,
шукаючи  винних,  -
тільки  розтяте  повітря  дарма.
ця  стіна  зводиться  непомітно,
небо  так  само  блакитне
і  на  жертовник  лягають  тексти.
мені  б  донести  твій  голос  до  птаства,
впасти  дещицею,  сни  розікрасти,
а  решта  бачиться  і  без  того.
коли  ноги  несуть  в  напрямку  долі,
ти  ладнаєш  ложе  своє:
53-тє  поле  
і  починаєш  жити  справжніше.
раптом  всі  ніші  здаються  смішними,
рими  стають  невимовно  білими,
а  те,  що  не  вміли  ми  чути
стало  "колись"
крізь  шляхи  розстеляється  постіль
і  нарешті  додому...
не  гості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012


хтось незнаючий

яскрава  стрічка  на  пустій  коробці,
ці  порожнечі  множені  на  глум.
і  струм  на  шкірі  пише  список  опцій,
які  віджили  тисячі  безумств.
тобі  не  тішиться  
і  наче  хтось  наврочив,
стоїш  на  перехрестях,  сниш  пісні.
і  якщо  б  хтось  пробачив  сині  очі,
ти  б  не  відрікся,
народившись  в  ній...
ти  б  не  лишився  списаним,
байдужим,
здолавши  власний  голос
й  німоту.
і  час  на  двох  мурує  теплі  лузи,
жбурляючи  не  тому  геть  не  ту.
а  я  їду  і  колір  вицвітає,
шукаю  міста
(тільки  б  назавжди)
і  хтось  незнаючий  утне
листа  їй,
ковтнувши  перед  зрадою  води.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012


грець йому

в  це  пекло  лише  без  запрошень,
з  випитими  очима  
і  голосом  переколеним.
я  не  дозволю  їм  вірити,
малюватись  приблизно  з  німбом,
заливати  сиві  думки  фарбою.
хтось  рівняє  це  вбивство  з  кармою
так  ніби
навпомацки  до  святині.
ці  сині  калюжі  втамують  спрагу
і  пошуки  чиїсь  зведуть  нанівець...
грець  йому...
я  збираю  ці  люті  скарги,
бо  воскреснути  здатен  той,
хто  не  бачив  небес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


зазираючи в твій час

двадцять  сім  втрачених  років,
мій  спокій  лише  зараз  отямлено.
серце  чуже  приваблює  каменем,
але  листи  вже  надіслані.
міжчасовою  відстанню  переписана,
ти  робиш  для  себе  висновок
і  більше  не  снишся.
віршем  опускаєшся  геть  спустошений,
просиш  гарячого  слова  й  мате.
між  нами  вперто  існує  те,
що  без  витримки  зору.
я  освітлюю  безвістю  коридори,
я  готова  поближчати,  невідступна.
згубна  звичка  -  тебе  воскрешати,
без  оплати  у  прірву  квитки.
твій  зіркий  спадок  з  холодним  змістом,
ще  двісті  нудних  місяців.
ти  хотів  щоб  крізь  час  святе
і  між  нами  цвітіє  те,
чому  мало  звичайних  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012


всі твої файли

всі  твої  файли  будуть  збережені,
ми  разом  відстежим  зміни  сюжету,
повірим  у  лев'ячий  спокій
та  давні  прикмети,
створимо  місто  від  снів  незалежне.
вежі  фантазій  міцніють  щомиті,
крапають  дні  із  обачливих  звітів,
впишемо  пункт  неповернення  звідти...
ти  вирощуєш  квіти  у  комірках  поштових,
ними  дихаю  знову  я
наче  для  цього  й  спустилась.
крила  насправді  -  завада  польоту,
ми  тут  залишимся  доти
аж  поки  осипляться  крила.
і  що  б  ти  не  снила,
я  стану  надійною  вежею,
де  натяки  тануть,
а  файли  так  само  збережені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012


№…

це  літо  скринями  під  очима
обезскарбленими,
запустілими  травнями
недожатими  стигне.
скиглить  моє  дитинча,
прагне  досвіду.
прокидається  вдосвіта
і  стрибає  з  мостів.
стрімголів,
оминаючи  власне  тіло
і  у  груди  встромляючи
заздрощів  гострі  вила.
дитинча  виправдовує,
зневажаючи,
ліпить  щастя  з  піску
надто  гАряче,
оглядається  довго  услід.
і  якщо  я  б  могла  зупинитися,
роздивитись,
нахабно  не  знітившись,
кілька  літер  злетіло  б
з  його  ще  
бетонних  плит...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012


слизьке

назва  твоя  то  слизька  поверхня,
втриматися,  не  зіскочити.
я  інертна  до  крику,
обпалено-мертва.
майже  жертва  
і  з  уст  відриваюся  скотчем.
ти  лишаєш  на  потім
і  йдеш  переказаний.
в  роті  кислі  слова,
перевернуті  всоте.
ноти  мовкнуть  щорік
і  нудною  проказою
покривають  знетілені  води.
на  поверхні  люстер
чудернацькі  прогалини.
і  лікер  без  смаку  прямо  в  склянку.
зацвітають  безслідно
змістовні  галявини
на  холодних  руках  полонянки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012


св. серпень

з  кількох  складів  твоя  безіменна  структура,
серпень  як  мертвий  святий  залишає  мощі.
режисура  незграбна,  
грабуєш  численні  луври,
а  я  підробляю  спасителем
й  кличу  дощ.
так  зійшлось,  перебилось
і  ще  всіляко.
заважати  не  хочеться  більш  ніж  йти.
цей  святий  не  лишає  по  собі  знаків,
тільки  тіло  зотліле  на  висоті.
вибиваюся  з  черги  до  твого  дому,
а  його  не  існує  
як  наших  зим.
гематоми  стрічань  на  лиці  святому
заліковує  небо  тепер  ніким...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012


на вечір одягатися в сіре (з Холодним Космосом)

на  вечір  одягатися  в  сіре,
брехати  якнайбільше,  позаяк  скоро  вересень,
хтось  надрізає  його,  хтось  ріже,
присягаймося  його  світлу  у  непричетності,
у  півпам’яті  перерубленій,
де  поборники  смутку  латають  конверти.
недолюблені  місяцем
у  висотах  загублені
ще  з  просоння  малюють  оману  де  ти
ти  ж  бо  шукаєш  осінні  притулки,
сам  здатний  на  випади  недолюбові,
намальований  світ  на  отриманому  конверті,
ліворуч  в  кутку  -  півмісяць,
півмісяць  -  праворуч,
встромлений  в  твоє  існування
палкими  двокрапками  на  шиї  висить.
ми  були  починаннями  переписаними,
відстаню  й  спокоєм  ніжили  лезо,
під  вічність  без  повні  тужили  про  ріки,
де  місяця  світло  заходить  під  шкіру,
де  місяця  світло  віршами  назвемо,
розпочавши  відлік  новітній.
не  видно  жодних  спотворень
коли  ми  говорим  і  сієм  світила
на  вечір  одягнені  в  сіре

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012


залишись

мені  не  здолати  ці  скелі  інакше,
сірим  олівцем  перебудови  простору.
тепло  коли  наші  аури  сжожі  на  повний  місяць
і  смертельно  коли  перерізані  відстанню.
паперові  горнятка  заповнені  дощем,
нам  напитись  ним  як  знешкодити  небо
і  більше  не  кликати  тих,
в  чиїх  вухах  розквітли  ніччю  кущі  кропиви.
вознесися  і  залишись,
я  самотужки  розвантажу  вагони  слів
і  вже  не  потрібними  стануть  вигуки
на  прощання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


з її руки

від  її  спостережень  здіймаються  бурі,
руйнуються  мури  
й  крапають  вверх  літаки.
з  її  руки  вистрибують  теплі  темноти,
знаючи,  
що  хтось  вже  не  проти  піти.
від  її  самоти  долунають  сумні  мотиви,
вона  надто  смілива
і  тому  замикає  прощанням  роти.
як  і  ти  вона  робить  свій  вибір  наосліп,
тягне  погляд  бляшанками  зі  спини.
їй  здається,  що  так  чинять  всі  дорослі,
навіть  ті,  що  складають  сценарій  війни.
до  весни  не  дрімається,
що  їй  з  того  -
уявляє,  як  хтось  пише  десь  книжки,
оббиває  забутості  непороги
коли  згадує  запах  її  гіркий.
з  висоти  недосяжності  землю  видно,
вибиває  з  системи,
вона  вже  тут.
досі  вірить  у  простори  снів  блакитні
і  у  те,  що  колись  її  повернуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012


мій щойнонароджений Оракул

обережність  заважає  бачити,
ліпить  вузлики  із  паперу,
тромбами  лягає  на  дикі  простори
і  засинає  на  кілька  вбивств.
відсічений  спогад  на  узбіччі,
залишений  блукаючим  на  вечерю
і  потрібніший  більше  за  осінь.
десь  тебе  виливають  з  воску,
читають  на  вухо  книжки.
десь  ти  виливаєшся  з  форми
і  летиш  до  тісної  кімнати  й  нотатків...
врешті  напишешся,
 визнаю  тебе  кращим  з...
і  припиню.

мій  щойнонароджений  Оракул
осліп
кілька  діб  
малюючи  сонце...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012


на знак протесту

зАколоти
коли  ти  є  хтось  посилає  бунт
і  мушу  бути  в  густій  небезпеці
не  без...
з  небес  щось  на  кшталт  прокляття.
ти  говориш,  що  кляті  демони
гріють  пальці  в  словах...
та  де  вони?
я  не  впевнена  в  цьому  святі.
я  не  бачу
співці  біснуваті  щось  про  янголів
ледве-ледве.
опівнічні  самотні  жертви
ще  малюють  мене  прикуту
до  гарячого  леза  бунту
і  питають:
 чи  ба  не  проти
своїм  словом  тебе  заколоти?

і  тоді  опускаю  руки,
відпускаю  на  волю  круків
щоб  в  собі  безнастанно  нести
твої  вірші
на  знак  протесту

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012


пасма майже зустрічей

блискавки  потрапляють  в  очі
як  сигнали  з  долонь  твоїх  ефімерних,
заколисуючих  і  шукаючих.
плачі  зосереджені  на  краєчку  землі,
твого  заасфальтованого  ліжечка
і  коливань  рішучості.
квітучі  пасма  майже  зустрічей
змітають  з  шляхів  твоїх  осінь,
розсипаючи  натяк  на  спокій
і  теревені  тих,  що  трохи  спізнились.
я  снилась  тобі  всепрощаюча,
пильно  збираючи  блискавки  у  букети
і  згадки  раптові.
а  потім  мозаїки  випивались  безхмільно,-
аркуші  чисті  як  доказ  того,
що  всесильновільна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012


повернусь за тобою (з Холодним Космосом)

повернусь
за  тобою
в  твоє  епічно  стерте
минуле
стримуватимуть  хижі  до  мене  зорі
кривавитимуть  чорними  дірами  на  плечі
твоєслівні  космічні  кулі
й  очні  ягоди  перестиглі
котитимуться  гострими  скелями
двері  ми  замуруєм
наскрізь

вИзнає  хтось  невчасність  голосу
(п  о  в  е  р  т  а  ю  с  ь)
і  стрибає  у  вітер  тобою  почути  тишу
кажи  усім  що  я  більше  не  приходжу
що  кулі  у  мене  падають  все  глибше

вицвітають  на  очах  часу  кетяги,
випроставшись  знаками  оклику.
як  завше  до  старту  приходим  третіми,
пахнучи  вичавленими  серцями  і  соками

і  нікому  відтак  не  вдається  заснути
і  ніхто  цей  читає  казки  посмертно
як  завше  тобі  не  напише  що  буде
повертатись  за  тобою  найпершим  із  третіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012


з листівок

розповсюджую  передбачення,
розбиваю  вулиці  на  відбитки  поетів.
ми  з  тобою  зневажені
і  впроваджені  в  світ  як  таємні  проекти.
я  майже  здогадуюсь  де  ти,
знаю,  що  майбутнє—то  невипрана  пляма.
ти  виринаєш  із  гір  непотрібного  краму,
місцями  вже  набридаючий,
але  й  необхідний  так  само.
твоє  тіло  то  затертий  пергамент,
мінусуєш  на  ньому  часи,
малюєш  їдкий  темперамент,
а  потім  нудишся
й  сонце  їси.
тут  проси,  нарікай  і  тішся,
віршем  нутрощі  прохолоджуй—
тільки  вправно  мовчи  про  ту,
що  на  тебе  так  схожа.
інакше  жодних  горінь
чи  народжень  в  сорочці.
лише  гектари  самітництва
й  бог  на  чужому  боці.
і  листівки  надпалені  поіменно,
світло  зелене,
а  значить  ще  рано  йти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012


тоді ще

сенс  тоді  ще  напередодні
бавлюсь  знаками
й  все  без  пауз.
мої  вірші  дощем  голодні
і  від  вірності  мерзнуть  зараз.
їм  зосталась  дещиця  літер
мов  забутий  всіма  праобраз.
вітер  бавить
та  плачуть  діти,
промовляючи  безвість  вголос.
перехресні  тіла  на  кпини
сенс  тоді  ще  в  зими  граалі.
смерть,  що  пахне  кущем  малини,
смерть,  що  вірить  у  наше  *далі*...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012


безпорадність завершення

він  носить  з  собою  старі  фотокартки
й  захлялу  акваріумну  рибину.
я  бачу  як  в  стінах  його  черствої  кімнатки
веселі  скелети  ламають  спини.
мені  неодмінно  до  нього  в  сповідь,
інакше  навіщо  ця  милість  божа?
я  схожа  на  тінь  його,  що  говорить
про  те,  що  давно  ні  на  кого  не  схожа....

рік  розлітається  на  жмути  сивого  волосся,
притрушуючи  аркуші  вичавлені.
він  невимушено  доживає  віку  на  моєму  плечі,
обирає  колір  труни  й  плаче  над  заповітом.
звідти  вже  не  вертаються,  бо  не  хочеться,-
там  і  ковдри  тепліші  й  поштар  не  жалкує  листів.
з  обмілілого  вогнища  днів  я  одна  навшпиньки.
стільки  пахучих  усмішок  і  натхнення
розливається  часом  на  берег  чужих  життів.
він  ніким  не  оскаржений  і  не  виграний,
він  для  мене  відсутність  вибору
та  від  того  лише  тепліш.
і  коли  безпорадність  завершення
я  для  нього  трапляюсь  першою,
надсилаючи  в  прірву  вірш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012


вже встигла бути тобою

небесні  медальйони  дратівливо  зблискують,
підбирається  близько  ніч  і  стає  байдужою.
я  повільно  одужую  і  малюю  свої  хвороби,-
хто  би  міг  оцінити  цю  безвість  твоєю  подобою?
я  ще  спробую  бути  комусь  опівнічною,  марною
і  безкарно  благати  прозріння  для  інших  сліпих.
і  коли  б  ти  не  встиг  віднайти  волю  за  буцегарнею,
я  би  гарною  тінню  сурмила  у  спогадів  ріг.

ланцюжки  запізнень  і  міжміських  розмов,
знечів'я  домальовую  усміх,  поспішаючи  на  осінь.
зручність  пересування  під  землею,
літри  блакитного  клею  під  ноги  випадку
і  все  неодмінно  ріже  око  вчасністю.
святкові  дзвони  ведуть  до  світла
і  я  вже  встигла  бути  тобою,
плутаючись  в  зацепенілих  руках  і  віях.
той,  хто  вміє  викликати  дощ,  викликає  й  засуху.
ти  відточуєш  рухи  і  з  лінощів  бачиш  мене,
це  скляне  царство  вірить  в  стовпотворіння.
я  -  єдине  створіння,  яке  не  впаде  в  ріки  зради,
я  -  єдине  мовчання,  що  з  голосу  п'є  розраду...

ланцюжки  запізнень  і  міжчасових  потягів,
я  з  твоїх  марних  слів  обираю  для  себе  рими.
і  між  тими,  хто  вибрався  з  мертвості  тих  садів,
я  -  єдине  створіння  з  очима  безмежно  твоїми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012


ти не знаєш як тут

ти  не  знаєш  як  тут  усе  повторюється,-
кислі  вітання,  дні  ангелів  з  цукру
і  ввічливо-випадкові  дзвінки.
і  може  якби  я  була  хоча  б  трохи  мудрою
мені  б  не  ввижався  світ  докорів...
навпаки,
я  б  дивилися  як  малюки  ковтають  льодяники  сну,
заколисують  ляльці  труну...
я  б  сподівалася,  що  поверну
чи  вернуся  сама  в  свою  казку  хмільну.
мені  без  тебе  набридло  тлумачити  ці  діагнози,
в  радіусі  семи  обезглавлень  будую  наш  дім.
хоч  в  нім  не  оселяться  книги
*задушливі  паузи*
і  з  ними  ми  теж  не  оселимось  в  нім.
ти  не  знаєш  як  це  все  
аж  до  відчаю,
так,  що  хочеться  більш  не  вертатись  і  край.
і  якби  ти  зумів  лікуватися  іншою,
я  б  відбилась  від  кожної  з  наших  зграй.
ти  читай  безнадійно  смішного  перевертня,
перегортуй  жвавіше,
так  само  пиши.
ти  не  знаєш  як  тут  мною  ласують  велетні,
дожираючи  тишу  твоєї  душі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


101 удар

легше  ніж  слово  запаморочення
і  на  руках  ніжаться  яблука  жовтня
наче  діти  зморщеної  спокуси.
покровительські  витребеньки,
півнячі  змови  опівночі,-
все  тут  затишний  хаос  єдності.
колоситься  блиск  опустошених  голів,
стрибма  по  цятах  розваленої  моделі
твого  недосвіту.
в'ялені  очі  передсмертних  записок
сичать,  заглядаючи  у  роззявлене  небо.
ковток  вільнощів  
і  майже  спочатку....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012


лахміття відчужень

я  боюсь  швидкості.
коли  твій  крок  малює  одяг
на  примарному  зрості  вулиці,
доводиться  дрібнішати  серцем.
щораз  ближчим  стає  це  місто,
перетворюючись  на  слайди  випадку
і  тоді  всі  падіння  пробачаються  заздалегідь.
я  переписую  смерть  в  чистовик,
знаючи,  що  ти  звик  до  жилавих  земель.
наввипередки  з  правдою
я  все  безперервно  згадую
лахміття  відчужень
і  зближень  фіктивних.
дивно,
та  я  боюсь  швидкості
коли  твій  крок  малює  одяг
на  примарному  зрості  вулиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012


іншим

Паперові  горщики  палахкотять  цвітом,
дорослішаючи  на  рідких  балконах
тисячолітніх  склепів.
хтось  зневажливо  підгледів
зміну  поколінь,  поклонінь  
й  передчасних  видінь.
моя  перемелена  тінь  обирає  
тіло  собі  на  потім.
на  фінальній  ноті  земля  холоне,
струшують  попіл  швидкі  вагони
і  замикають  бачення,-
горщики  списані  
іншим  дощам  призначені..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


ВОНА

вона  завжди  мене  бачила  сорокарічною  жінкою,
обирала    колір  спідниць  й  імена  дітлахам.
я  ділилася  знімками  і  у  часі  зупинками,
мовляв:  "не  бути  мені  сивою  з  ними  там"
вона  казала,  що  я  все  встигатиму
і  нарешті  змирюся  з  цим  містом  колись,-
омину  свою  віру  в  всесилля  фатуму
і  знайдуся  раптово  (інші  ж  знайшлись).
а  мене  низь  мовчань  величала  "приречена",
загортала  у  списаний  кимось  папір
і  єство  моє  вовче  вбите  снами  овечими
знову  падало  в  землю...  наперекір.
їй  хотілось  для  мене  плеча  зачерствілого
і  здавалось  ця  правда  занадто  бридка...
але  знаєш,  ми  досі  не  мірялись  силами,
то  навіщо  туди,  де  ріка  сорокА?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012


лялька із власної волі

горище  пашіє  свіжими  таємницями,
невидимий  кат  вигадує  нам  передчасні  смерті
і  ляльки  з  власної  волі  котяться  вниз.
капризи  мої  підслуховуються,
сни  тріпочуть  в  зоні  ризику
і  схоже,  що  хмари  спустились  занизько.
ти  все  оббиваєш  пороги  моєї  чутливості,
додаєш  настій  вірності  в  безперервні  дощі...
на  цій  дещиці  спогаду  вже  ні  душі.
усе  розпочате  схоже  на  поштовх,
на  страх  безфінальності  старту.
забризкані  карти  в  обдертих  руках,-
червоні  вказівки:
"я  не  знаю  звідки,  але  вже  скоро..."
острах  мовчати  як  небо  протринькане  вчора.
горище  освітлене  свіжістю  знаків,  молись.
...  лялька  із  власної  волі  котиться  вниз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012


нарешті вдома

невагомість  зцілює  липкий  переляк,
знецінює  доторки  і  причали.
нас  зосталось  ще  трохи  
і  майже  за  так
віддаю  тобі  вік  свій  зухвало.
ми  не  числимось  в  списках
і  жоден  з...
існування  довести  не  схоче.
все  так  само  не  бачу  твоєї  межі,
пропиваючи  власну  жіночність.
твої  очі  без  кольору
і  порівнянь,-
білуватість  обличчя  без  тями.
ми  мінялись  словами,
шукаючи  грань-
поміняймося  врешті  тілами..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2012


Мені б хотілось. .

Мені  б  хотілось  виховати  собі  батька,
прослизнути  в  його  дитячий  сон  і  попередити
і  закричати  пронизливо  чи  принизливо:
"Тату!  Таточко!  Я  буду  тобі  донькою!
Я  захочу  пишатись  тобою
і  не  зможу...
Я  захочу  розповідати  щораз  себе
і  не  зумію...
Тату...  Таточко!!!"
Мені  б  хотілось  виховати  собі  батька,
але  часу  на  сон  тепер  зовсім  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012


приверзлося

приверзлися  поверхівки  на  вовчих  лапах,
з  вовчими  очима
і  з  бетонною  вірністю
майже  вовчою.
і  я  здаюсь  собі  занадто  пророчою,
закочую  рукава  і  хворію  своєю  уявою.
повільно  вичавлюю  привидів  з  мозку,
кидаю  їх  на  підмостки,  де  їм  не  жити,
а  потім  чомусь  усвідомлюю  -
вони  лише  дикі  діти
мені  б  їх  любити  як  рідна  матір,
чекати  їх  з  школи  життя  і  смерті,
прощати  те,  що  занадто  вперті
і  аж  тоді  відпускати...
а  я  проганяю  їх,  милих  бісів,
зчитую  магію  чисел
і  погляди  недововчі.
білим  малюю  ночі,  
світлі  квартири  чорним.
сіре  хутро  пригорне,  затріпає  серце-
приверзеться  ж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012