| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Упала хрустальная ваза,
В полете секундно зависла,
Так хрупко, как чистые смыслы,
Заметны для сердца, не глаза.
И вдребезги, пола коснувшись,
Одразу вона розлетілась.
Душа відірвалась від тіла,
Момент рівновагу порушив.
Цей світ кришталевий, як ваза.
Тонкий, наче подих дитини.
Ніщо не лишилось незмінним
Падінням усього й одразу.
І брязкають скельця розбиті.
Від звуку птахи стрепенулись,
Момент перекреслив минуле
Й майбутнє, лишивши лиш миті...
А миті, як скельця, руками
Складати, складати, складати...
І рушать у битву солдати
Роками, роками, роками...
На рівні вселенського часу
Роки - це не більше, ніж миті.
Та серцю властиво щемити
Від тої розбитої вази...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Боль умножается, переходя в астрал.
Осень дождями рыдает, а ты не можешь.
Где-то сквозь шорох капели звучит хорал
И пронимает и душу, и тело дрожью.
Память не ведает дней, что вдали грядут.
Будет ли завтра? Утерян от дверцы ключик.
Время устало и падает на ходу,
И замирает в каком-то лесу дремучем.
Морок сгущается, реки его - металл,
Дрожь прошибает вибрацией до основы,
И дребезжит этот мир, он давно устал
Падать, прощаться, прощать... начинаться снова.
И замирать от зияющей пустоты,
И, как воронку, ее заливать цементом.
Жизнь моя, милая, есть у меня лишь ты
Только сейчас.
Потому и живу моментом.
Серце моё, ты вершина моя, заря,
Где в поднебесии сыщешь себе приюта?
В тёмном лесу собирать пора якоря,
Чтобы на этом закончилась Кали-юга.
Осень не вечна, есть выход из мрачных уз.
Как у Хайнлайна, находится дверца в лето...
Если надежда и время идут в союз,
Мир запускается.
В том и моя есть лепта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975377
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2023
Ты стоишь за моей спиной
И ты знаешь: я точно выживу.
Ты всегда за меня стеной.
Даже там, где поземка выжжена,
Даже там, где горит слеза,
Где матерые волки зарятся.
Путь вперед или путь назад –
Я прошу: будь со мной, пожалуйста!..
Даже если я не права
И веду себя как ребенок,
Если кружится голова,
Если нервы плывут и стонут,
И цепями в груди звенят,
Где кареткой зависло сердце...
Ты всегда, знаю, за меня,
Мой единственный страстотерпец!
Научи меня быть собой,
Не оставь меня в этой стуже.
Что ни день – бесокрылый конь
Подбирается ближе, глубже,
Чтоб туда увезти, где стынь,
Лютый холод и медь молчанья…
Защити меня!
...Захисти
І навчи пісень покаяння.
І я знатиму – щастя ось,
Де мій прихисток і свічадо.
Сльози ріками, наче Рось,
Нищать греблю мого мовчання.
І печаті летять в золу,
І лишаються тільки трави.
Ти – мій ангел. І я люблю.
Бог у серці єдино правий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
ВИРВА
Коли не діють правила й закони,
Змістився час життя, змінився вимір.
Коли перейдено усі кордони,
Настав момент шукати в серці вирву.
Де є вона, було раніше світло,
Текли річки розслаблено і вільно.
Буяли трави, віяв вільний вітер.
Але їм не повірили й повільно
Закрили двері, затулили тінню,
І зашморгом на шиї ліг біль світу.
Там вирвано надію із корінням,
Там викрито і викривлено світло.
Від зради, від образи, від ракети
Та вирва стала чорною дірою.
І відчаєм тепер чуття затерті.
Й вода в її річках здається кров'ю.
Як хочеться сховати очі долу,
Не визнати: тут біль, космічна пустка.
І відчувати вирву як бездолля,
Щоб тільки не торкатись того згустка.
Але упали правила й закони,
Змістився час життя, змінився вимір.
Перейдено всі лінії й кордони,
Настав момент, щоб визнати ту вирву.
І, визнати, що біль - іще не вирок.
І дати серцю час текти, як мирра.
Коли є вирва, значить, є і вибір,
І в ньому сила, і, можливо, віра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
МЕДИЦИНА
Обстеження спершу, а далі
Виписує лікар рецепти і дози.
І нерви стають, як зі сталі:
Що скальпелем можна уже без наркозу.
А все, виявляється, просто:
Протези зубів і корекція зору,
Розтяжки для збільшення зросту
І ще лікування усього, що хворе.
А грілкою можна зігріти
Душевність, що трохи прибили морози?
Пішли між людьми мої діти:
Я вивела в світ свої вірші і прозу.
«У цього немає мізинця, -
Сказав один «лікар». – Куди ти дивилась?
А той уже чимсь заразився!
Цей ніби нічого, та скривлено виріс!»
І всі одностайно: «Є вади!
Не мучились щоб…»
І за пострілом постріл.
Консиліум, рада, нарада.
Обстеження – реанімація – розтин.
Душею погляньте в незриме!
Потрібна корекція стилю і змісту?
Чи ж вірш – протезовані рими?!
Мікстура від фальшу, гляди, перекисла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
Быть бурной, буйной и неистовой...
Бороться с правдами и смыслами.
И трепетать, как пламя с ветрами.
И припадать к тебе, свирепому...
Чтоб резко взял за руки тонкие,
Чтоб повернул и дальше - звонко так:
Как те исконные и древние
Любились громко под деревьями!
Чтоб рвал... и мял... и жадно зарился...
Возьми меня в свой плен, пожалуйста!
Достань меня до дна, до крайности!
И брызни пеной пряной радости!..
Я зацелую и за нежностью
Зажжется свет твоей мятежности...
Оковы все на землю сбросим мы
И там, на ложе яркой осени,
В безвременье соткем желание...
Уста к устам, и рук касания
Текут ручьями по излучинам...
Ах как вдвоём себя измучим мы!
Ах как взорвемся светозарно мы!
Ах как взовьемся мы пожарами!
Чтоб после бури, искр и пламени
Друг к другу припадать изранено
И нежить, петь и греть в объятиях
Двумя мирами необъятными...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750430
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 13.09.2017
Застегни на себе свою душу – потертый пиджак.
Не грусти, что дано только сеять – не жать, не рожать.
Сам себе Диоген, сам себе Лао Цзы и Жан-Жак
(И как вы догадались, Жан-Жак – далеко не коньяк).
Застегни. Застони. Заглохни.
Мир сложился, и ты уложил его в старый рюкзак.
Горы ждут. И жгутом для души пролегает стезя.
Уходи. Сам себе автозак ты и автовокзал.
Одиночество – знать, что любим, но без шанса сказать:
«Извините, ребят, мне плохо».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673309
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.06.2016
ГЕТТО
Курят гашиш арабы.
Кельты приносят жертвы.
Движутся иудеи тридцать девятый год.
Вешаются малолетки
На сухостое смерти.
В мир потрясенно глядя, плачет Чеширский Кот.
Мама, война не где-то.
Мама, случилось с нами
То, что давно пророки в Книгах вещали нам.
Мама, вокруг же – гетто!
Мы под крылом цунами.
Мама, такая карма: в нас мировой цунам.
Ангелы, Херувимы –
С птицами улетели!
Мама, какой красивый строится в небе клин...
Мы на тропе военной.
День идет за неделю.
И тот, кто самый смелый, – сам станет херувим.
Волосы спали наземь,
И не глаза – глазницы:
Жизнь покачнулась тонко, в руки взяла скрижаль.
Вороны крячут бурю –
Буря спешит убийцей.
Мама, давай поищем место – переезжать!
Сны – как дороги ветра
В райские кущи душам.
Ящик нам всем покажет призрачный компромисс.
Мама, дай обниму я!
Всех в этом мире плющит.
Здесь потерять рассудок – самый реальный риск.
Рая не обещали.
Или мы пропустили.
В мороси мира жребий: ласковый свист свинца
Или едва знакомый
Посвист родной свирели.
Войны, что безначальны, знаем – и без конца.
Лиц у войны хоть много –
Ни одного не видно.
Тонет в пучине эха голоса трубный звук.
Мама, вдали ракета –
Спутником на орбите.
Мама, глаза закроем, не разжимая рук.
Нам за границы – стремно.
Здесь – ни ломать, ни строить.
Рая не обещали: слишком тяжелый крест.
Если вокруг ад, знаешь,
Жизнь ничего не стоит...
Но если путь чистилищ – значит, надежда есть.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2016
АНГЕЛУ
Ты стоишь за моей спиной
И ты знаешь: я точно выживу.
Ты всегда за меня стеной.
Даже там, где поземка выжжена,
Даже там, где горит слеза,
Где матерые волки зарятся.
Путь вперед или путь назад –
Я прошу: будь со мной, пожалуйста!..
Даже если я не права
И веду себя как ребенок,
Если набекрень голова,
Если нервы плывут и стонут,
И цепями в груди звенят,
Где кареткой повисло сердце,
Ты всегда, знаю, за меня,
Мой единственный страстотерпец!
Научи меня быть собой,
Не оставь меня в этой стуже.
Что не день – бесокрылый конь
Подбирается ближе, глубже,
Чтоб туда увезти, где стынь,
Лютый холод и медь молчанья…
Защити меня! ...Захисти
І навчи пісень покаяння.
І я знатиму – щастя ось,
Де мій прихисток і свічадо.
Сльози ріками, наче Рось,
Рвуть плотину мого мовчання.
І печаті летять в золу,
І лишаються тільки трави.
Ти – мій ангел. І я люблю.
Бог у серці єдино правий.
@ Оксана Рибась 2016
Илл.: Abbott Handerson Thayer
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016
Інколи багато чого цікавого можна знайти в гуглі :)
Зокрема, власні вірші, цитовані в найнеочікуваніших місцях - від сайтів популярних серіалів до відеоблогу східних єдиноборств.
Дякую, панове, що зазначаєте авторство!
Але для мене як для людини творчої важливо, що мої вірші Є, вони цитуються, читаються і вже живуть своїм власним життям, безвідносно до авторської волі.
Дорослішають :)
Запрошую до груп у соц.мережах, там буваю частіше і є змога більш різноманітного контенту:
http://vk.com/slovo_rybas
і https://www.facebook.com/groups/Slovo.Rybas/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456147
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Когда ветер играет бесчинно,
И ревет за окном буря злющая,
Женщине нужен мужчина,
Как спасательный круг тонущему.
Когда сон не приносит радость,
Алкоголь не дает блаженства,
Как услада, а не как сладость
Мужчине нужна женщина.
Мы веками ходили кругом,
Друг без друга слепо-глухие.
Потому что принять друг друга -
Как дотронуться до стихии.
Жизнь сама нас всему учила…
Так привычно… И так доверчиво…
Женщине нужен мужчина.
Мужчине нужна женщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367368
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2012
две птицы искали дали
две птицы летели пели
им небо и солнца пламя
пуховые колыбели
их вынес из мрака ветер
и крылья отёр о выси
две птицы летели к свету
две птицы искали смысл
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299416
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2011
В мире, где всё так зыбко,
Сеять хочу улыбку,
Словно прохладу туча,
Словно листву деревья,
Словно луга беззвучность,
Словно полёты перья,
Словно гитара звуки,
Словно глаза усладу,
Словно касанья руки,
Словно и слов не надо...
В мире, где всё так зыбко,
Многость моя и малость:
Сеять хочу улыбку,
Чтоб вырастала в радость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285927
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.10.2011
Бажаю відчути Любов -
Глибоку, красиву і сильну,
Щоб світло наповнило світ
І віру дало з кришталю.
Любов - це основа основ.
І ти почуваєшся вільним!
Бо душу здіймає в політ
Від слова одного: Люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2011
Те слово, що його не скажеш в телефон,
а тільки прокричиш у величі безмежності...
Тверди чи не тверди, мовляв, це тільки сон,
коли вже полюбив - забудь про обережність ти!
Запалимо свічки
Між ватрами розлук,
Зап'ємо море сліз
Водою із небес...
Далекий, ти близький,
Що не відняти рук!
І все, що навкруги
Проявлює тебе:
Твій погляд крізь вікно,
І тінь, що на стіні...
І що було давно...
І те, коли одні...
Хміліючи, текти
Рікою в океан...
І райдужні світи -
Це не самообман!
Запалимо свічки
Між ватрами розлук,
Зап'ємо море сліз
Водою із небес...
Далекий, ти близький,
Що не відняти рук!
І наш зустрічний рух
У сутіні воскрес...
Ми зможемо! Змогли
Повірити нестямно -
Щоб, вийшовши з імли,
Торкнутися серцями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
як повз останні відблиски зорі
повз біль і радість
небеса й безодню
летить життя
у скронях ліхтарів
цвяхами долі
вклинене сьогодні
зоріють квіти
і квітує зір
коли невтом'ям
світиться натхнення
довіра серцю -
скарбу між зневір -
досхідня зірка сходить
переддення
www.lensart.ru/picturecontent-pid-f2dc-et-5420513
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2010
Просто так улыбнулась волна,
Просто так заблестели снежинки.
Жизнь заполнена светом сполна,
Не дели её на половинки.
Просто так вскинешь голову ввысь:
И становятся искренней звёзды,
На приветствие их улыбнись -
Просто так! Просто так.
как непросто…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209336
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.09.2010
на двох пелюстках квітки-Всесвіту
лежали, вколисані Долею...
магніт потягнув нас за ниточки,
напружлились нервики-струночки,
а очі заплющено мружились,
неначе відчувши спів сонечка...
минуло з початку пів-Вічності,
нас кликали мандри-пригодоньки,
хтось просто блукав, ми мудрішали....
лежали під небом між вишнями...
до власної Зірки зверталися,
вона малювала нам обрії...
liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194156
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.06.2010
І знову повертаємось до старту,
Неначе фінішу і не бувало зроду.
Спокійна млявість кинута на карту,
І щастя править за винагороду.
За швидкістю летять вітрів сувої,
Кермо тримаєш – те, що поміж скронь.
Кохання болі стищує і гоїть
У одкровенні стиснутих долонь.
Безумний рух,
безмірний,
понад силу,
Не можу!
Кажуть: можеш!
Більше! Борше!
Не мовлячи про те, що рвуться жили,
Та ще й у грудях стискується поршень.
Повзе розмітка і тремтить повітря
Струмують сльози з кратерів зіниць.
О щастя! Ти клубочок теплих літер…
Тобою марим, падаючи ниць.
І з неба сходить світло загадкове,
Коли лежиш і п’єш солодкий вітер.
І формула єдиної любові:
Це Щастя – що ти є у цьому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2010
Час поволі стікав із покоцаних вінців графину
І сліпими очима вдивлявся у завтрашній зліт.
І на шиї сліди від майбутнього передзагину -
Закрутив тугим джгутом одвічний місяцелік.
Тиша передгрозова гріла руки об стінки графину,
Де покоївся Час, наче коник морський, у воді.
І прокинувся він, і занила під серцем провина,
Що заспав він, забув, заблукав у літах молодих.
Буря разила стрімко.
Буря валила зразу.
Вітер ридав орлино.
Вітер скрипів гіллям.
Тріснули биті стінки
Глухо і невиразно.
Час захлинався димом
Спалених телеграм.
Листом листи летіли,
В них виростали крила,
Час упав. Чувся вистріл.
Буря перемогла.
І майбуття, й минуле
Крильця свої згорнули,
І оголили вістря
Леза Добра і Зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2010
храм весни...
дикі сни...
паленій,
шаленій,
розпечи
тіло-піч,
закричи -
віч-на-віч!..
солод губ,
крила брів.
ти на зем-
лю
злетів,
а я впа-
ла
у небо.
я тобі
покажу
шепіт хмар
і дощу -
висоту...
небеса
мармурові...
серця струс.
скаче пульс.
обійми,
підхопи,
піднеси,
підійми
хміль бажань
до Любові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178596
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2010
Закрити очі й затулити душу...
Утомлено зітха старенький вечір.
А мушля вуха ловить незворушно
Слова до ночі тихого предтечі.
Годинним механізмом стука серце.
Неначе крила, перебита мова.
І душить духота і врешті рветься
Та нитка дії, що у голці слова.
... Та нитка дії, що у голці слова,
Зашиє крила - та воскресне мова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2010
солнца утренние шаги,
и на глади воды круги...
небо сеет лучистый свет,
опуская слепящий плед,
что раскрошит сомненья в пыль
и сошьёт оперенье крыл.
шар весеннести кругл и крут,
он в душе мастерит приют.
загустели и цвет, и звук:
сердца с космосом перестук.
и как женщина, что нага,
принимают дожди луга.
liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176328
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.03.2010
тільки шепіт
для нас доречний
коли мозок туманить ніч
ми відспівані
як приречені
співом вечору світлом свіч
ми заховані
десь під ковдрами
і не знати чи вихід є
і від шалу
твого утомлене
прагне ласки єство моє
у повітрі
ласкаві присмерки
тане воском солодка свіча
шепіт стратила
пристрасть призвуком
застогнати і закричать
Фото:
www.diary.ru.jpg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175479
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.03.2010
Вигострені нерви,
сточені слова.
Невагомість духу
у важкому тілі...
І безсоння вперте,
як нічний трамвай,
а слова до руху
липнуть, запітнілі...
Тишею розлився
спокій вищих сфер,
насуває крига.
Вето – порятунку.
Почуття, мов списи,
зламані тепер...
І луною крику
задушило думку –
галасує пам'ять
і здається: мить
розкроїла бутність,
зринула у вічність...
Той акорд останній
в серці ще дзвенить.
Я його на сутність
покладу і вивчу.
Ніч уже світає.
У депо трамвай.
А душа мандрує
стежечками віршів...
Є моє кохання,
тож і я жива.
З ним я гіркотую.
Та без нього – гірше.
www.suveni.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2010
Скульптору, Художнику по глині,
Образо-творцю–
Ігорю Войценку
Митець віддзеркалює даність,
І, прагнучи дійсність окрилить,
Витворює іншу реальність,
Не знаючи, як її сприймуть.
Ви – Майстер, що мислить і творить –
І кожну деталь смислом важить.
Виходить складне, неповторне...
Сьогодні побачила – Справжнє.
Це голосно – та не крикливо,
Це щиро й глибоко ідейно.
Маленькі скульптури на диво
Величні у світлі натхнення.
Ваш труд – титанічний, і змога
Відкритись засвідчує силу.
А слово не вмістить усього,
Тому кажу просто:
"Спасибі!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169482
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.02.2010
Камінцями на дні ріки
Давно сточені спогади.
Перетворені дні в роки
Заплелися світоглядом.
Вечір ллється, впадає в ніч...
І нічого не сталося:
Зміна масок – зміна облич –
Від колиски до старості...
Фото:
www.myjulia.ru/post/95010/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169307
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2010
До щастя звикати - легко.
Це - сонце, що гріє cерце.
Ще вчора таке далеке
За відгомоном інерцій.
Сьогодні ласкавить очі -
Тендітно-тривожне.
До щастя звикати - злочин!
Бо звикнути можна...
img0.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168000
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2010
в бездонному безмежжі слів
чуттям роззеленілись весни
у вогнику затишшя снів
надії стомлені воскресли
у звуках вічності октав
і на життєвих перевалах:
– як довго я тебе шукав
– як довго я тебе чекала
Фото:
www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2010
П р о с т і р...
Серцетанцем є пульсація життя.
Роси
Дзеркалами відбивають почуття.
Темно...
Сонце гається в міжхмарній глибині,
Щемно
Загортає мрії у конверти снів.
Сіро –
Рвуться в денність із пітьми міста й поля.
Віра:
В світанковій передпосмішці земля.
Тиша
Барвить звуками мовчання море слів.
Вишив
Ранок світлом гобелени почуттів...
ЧАС ТВОРІННЯ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2010
Притомилася напружена земля –
Спека.
Це засмаглий халамида-розгуляй
Серпень...
Завихрився день, та іскрами надій –
Настрій.
Десь на обрії ворота золоті –
Спаські...
Вогнеплинно сонце вилилось у світ
Жаром,
А мислителі йдуть думки живопліт
Жати.
Зажеврілися відкриті небеса –
Захід.
І пливе останніх променів краса
В з а в т р а...
ЧАС СПОЧИНКУ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2010
какая важность,
что мир метелит?..
ведь нет морали
для двух в постели,
ведь если счастливы,
значит - правы:
два камня дивных
в одной оправе...
img0.liveinternet.ru/.../
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166528
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.01.2010
Перехрестя епох
І перетин доріг.
Наші погляди мружило світло.
Коли йшли ми удвох,
Нам дивились услід...
Твій візок до їх поглядів звиклий.
Твої очі – магніт,
Що притягував кров
До обличчя їм – совісті фарби...
У тобі (чи навік?)
Їм ввижалось тавро:
Ти ходити – не їздити! – мав би.
Співчували вони,
Так дивились на нас,
Що тупим ножем жалість – у душу.
Це провина вини.
Настовбурчений час
Краяв мить на шматки незворушно...
Тебе в пеклі годин
Диким словом простим
"Інвалід" – називати всі звикли...
Благодійник один
Тицьнув погляд пустий
Та копійок із тридцять – на відкуп.
"Ви чого?! Заберіть!" –
Мої нерви звелись...
В його милості жалощі зникли.
Нам дивились услід.
Ми дивились увись.
Наші погляди мружило світло.
phototur.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166210
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2010
Разверстая бездна неба,
Где тонут минуты тихо,
И сахарным пледом снега
Укутала ночь-портниха.
Тревога покой нам гложет,
А темень сжимает пальцы
На шее у нас – прохожих
На тракте земного танца.
Ждать долго и неотвратимо,
Ждать беспросветно, без слов.
И верить, что мой любимый
(Так просто) жив и здоров!
Укутаны мы
и спелёнаны
Под стражей
ночного всевластья.
Любовь измеряем
не тоннами,
А лишь миллиграммами
счастья…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163680
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2009
Вечір.
Пізно вже.
Люди в ліжечках.
Я на гойдалці
із надій і мрій.
Хмари вітром
злегка підстрижені,
А думки гудуть,
наче дикий рій.
Я гойдаюся –
і колишеться
Місяць-маятник,
що у небі є.
І гіпноз легкий –
пісня стишена –
Заколисує.
Заспокоює...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2009
Простір.
І тихо, ні звуку.
Погляд мій впертий у безмір.
Чогось чекаю у муках,
Очі у темряві
мерзнуть.
Спогади-образи тиснуть,
Серце здавивши чуттям:
Перший мій крок у дитинстві,
Кроки...
Драбина життя...
Серце, чому ти розквітло?..
Я озираюсь на здогад –
І натикаюсь на світло.
Це твій оголений погляд...
Музика –
крила –
угору! –
Пісня –
політ –
танець –
простір –
Думка –
чуття –
правда –
слово –
Все так велично і просто.
Музику Світла і Смислу
Тиша собою не здушить!
Бо у пориві злилися
Наші оголені
душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2009
Не дождь, а лес.
Таких деревьев дивных не припомню...
Порез небес,
А вместо нитей - молнии и волны.
Картина:
www.artandphoto.ru/stock/art1/1141/11185.jpg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162965
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.12.2009
перевтомлені
перевтілені
перероджені відчуття
неподільні
та неподілені
і наївні немов дитя
від очікувань пахне мріями
із коріння зростає сад
сили зміряні
та відміряні
як нездатність піти назад
як незламність і невідчудженість
і як вірна віра моя
ніч затемнена
в ній пробудженість
запалилась немов маяк
Фото:
img.artoff.ru/_i/100/orig/1947.jpg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2009
Cудили, судили люди,
Тавром заліпили світ.
- Ти ж любиш?
Скажи, що любиш!...
Не просто ж горюють груди...
Не просто ж душа болить...
Крізь дощ і тіняву сутінь
Ми виберемось на світ.
І святом нам буде будень,
І сяйвом засяє грудень,
Народиться білий світ...
Непізнана, непізнанна,
Блаженна і навісна...
- Ти, мила, моя кохана.
Єдина моя коханка.
Кохана моя жона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2009
Бегут слова за поездом в ночи,
Бегут, боясь найтись и не согреться.
Они – от правды звонкие ключи,
Ключи к замочку раненного сердца.
На запад мчится поезд, а за ним
Слова - и пламя долгого страданья.
Они стремятся, чтобы снят был грим:
Испить устами страх непониманья.
И в пробуждении увидеть ту
Полуулыбку дивного блаженства,
Которая, хватая на лету,
Слова, стремиться тихо к совершенству.
Сквозь шум колёс и перестук судьбы
Слова хотят раскрыться и отдаться –
Тому, кому от них счастливым быть.
Стук поезда уступит ритму вальса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162559
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.12.2009
твои шаги
шуршат в ночи
беги беги
ищи ключи
ты близко но
не знаю где
не жизнь кино
как боль везде
твой шаг назад
твои стихи
как влажный взгляд
из-под руки
сверкает сталь
твоих волос
упал металл
в потоки слёз
твои глаза
горят в ночи
робка слеза
забудь ключи
приди на звук
приди на знак
мой милый друг
любимый враг
сквозь мир и мор
и шум и грязь
забыв про боль
и страх и власть
пройти пожар
душевных ран
принадлежа
другим мирам
приди когда
не ждут совсем
лишь эхо льда
на тракте вен
не режь держись
живи живи
замок на жизнь
табу любви
Адресс фото:
www.cirota.ru/forum/images/88/88452.jpeg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162271
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 21.12.2009
Повернутись до себе,
Наче після розлуки,
Коли невід у небі
Заламав крила-руки.
Зграя клином - у вітер,
Зачіпаючи миті,
Що у безвість розкриті
На колінах століття.
Як струна контрабасу,
Час розтягся у вічність.
Крики птиць - дикі фрази.
Сни пролились у вічі.
Об ранкові пороги
Вже оббилася втома.
Перемігши знемогу,
Повертаюсь Додому...
Адреса фото:
playcast.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2009
Крильця вже літо згортає,
І завмирає, як птах.
Сумніви сунуть стадами
В дивних, незнаних лугах...
Час відпочинку і таїнств,
Млосно від зайвих порад.
Промінь грайливо стрибає:
В осені бал-маскарад.
Зараз би тільки весняних
Теплих вітрів і дощу!
Голос густіє в туманах,
Певно, тому й шепочу...
Адресс фотографии:
http://design-mania.ru/inspiration/photo/rain-photo/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161340
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2009
Думки летіли під укіс,
Як під колеса візника.
Чуттями ти в мені проріс.
Коли ж здавалася гірка
Надемоційності ріка,
Свідомість зондувала смисл.
І вигострила долі спис,
Що вишиною обпіка:
Ти у мені.
У душу вріс.
Та у структуру ДНК.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2009
у руці рука,
до щоки щока.
ти бліда яка:
колір молока.
мерехтить печаль
у твоїх очах,
на устах загас
усмішки Пегас.
щоб відкритися
і розлитися,
треба вмитися
в сонця китицях,
сяйвом верховіть
засвітити світ,
в цю єдину мить
вічність перелить.
ти моя близька,
колір молока.
у руці рука.
я тебе коха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2009
Щупальці ранку світ тягнуть із темряви.
Все перевірено серця детектором.
Крихітка впертості духу та крапелька певності...
Очі, що світяться відблиском долі і денності...
Серце прикрите хіба що долонями.
Жевріє світло між ребрами й скронями.
Та не сховатися і не втекти від обов’язку –
Брукову сірість побарвити кроками босими...
Час до майбутнього стелиться нервами –
Віра у спокій впадає в дух зернами.
Голос таланту в засаді у заздрості труйної...
Букви на серці виводяться ранами-рунами.
Твори заморені, та не впокорені.
Книга буття і душа вже розгорнуті...
Кров'ю палає світило, відсвічене вікнами...
Тінь заступає і стелиться попід повіками...
Адресс фото: bitva.stb.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161005
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2009