Петро М.

Сторінки (1/14):  « 1»

Війна проклята, що ж ти наробила?

Погасло  сонце,  що  у  небі  світить,
Погас  і  місяць,  що  у  вечері  блистить.
Пожовкле  листя  що  на  дереві  осіннє,
На  ньому  більше  вже  не  шелестить.

І  застогнали  гори  у  Карпатах,
Пронісся  вітер  шумний  степовий.
Заплакала  під  тином  стара  мати,
А  погляд  її  був  якийсь  пустий.

Коханий  син  якого  так  чекала,
Вже  більше  не  повернеться  назад.
Вона  б  його  ще  до  грудей  прижала,
Та  не  чекала,  що  життя  поверне  так.

Війна  проклята,  що  ж  ти  наробила?
Для  чого  зруйнувала  ти  життя?
Куди  не  глянь  довкола  все  в  могилах,
А  біля  них  старенькі  матері  стоять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448600
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.09.2013


Лист Коханій

Пишу  листа  тобі  кохана,
Сказати  хочу  що  люблю.
Тебе  нікому  не  віддам  я,
Тобі  я  Сонце  доведу.

Душею  лину  лиш  до  тебе,
І  серце  б'ється  лиш  тобі.
Я  зірку  подарую  з  неба,
Неземній  твоїй  красі.

У  снах  до  тебе  я  прилину,
Щоб  образ  твій  побачити  ще  раз.
І  серце  моє  не  покине,
Клубочок  ніжних,  теплих  фраз.

Які  я  мрію  так  почути,
З  твоїх  чарівних,  ніжних  губ.
І  у  обіймах  щоб  відчути,
Кохання  подих  з  твоїх  вуст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013


Тебе любив, мене ти вбила!

Похмуре  небо,  вітер  лютий,
Я  не  самотній,  я  забутий.
Пожовкле  листя,  дерева  голі,
Ми  ще  не  вмерли,  ми  лиш  кволі.
Любов  невдала,  розбите  серце,
Це  не  симптом,  душа  роздерта.
Лице  похмуре,  сльози  рікою,
Замерзле  почуття,  дурію  з  болю.
Слини  ковток,  бракує  кисню,
І  ось  вдихнув,  ніяк  не  звикну.
На  видих  вже  немає  сили,
Тебе  любив,  мене  ти  вбила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Хай небо блискавки кидає

Хай  небо  блискавки  кидає,
Хай  громами  воно  сварить.
Тому,  що  серце  не  кохає,
І  більше  в  грудях  не  болить.
Хай  дощ  осінній  посилає,
І  штормові  вітри  хай  дмуть.
Ти  пам’ятай,  що  я  вже  не  кохаю,
І  що  назад  усе  вже  не  вернуть.
Я  буду  Богові  молитьсь,
Хай  Він  покаже  легший  шлях.
Як  у  серцях  чужих  селитись,
І  жити  у  людських  думках.
Як  правильно  кохати  і  чекати,
І  вірити,  а  з  рештою  і  знати.
І  у  житті  своєму  більше  не  втрачати,
Оту  єдину  що  буду  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Пробач що полюбив

Пробач  за  те  що  полюбив.
Пробач  за  те  що  не  зумів,
З  тобою  залишитися  назавжди.
Пробач  що  не  зумів  сказати  правди,
Пробач  що  не  зумів,  а  було  варто.
Пробач  що  болю  я  завдав,  та  плакати  не  варто.
Це  почуття  твоє  уже  замерзле.
Я  знаю  з  болю  розірвалось  серце.
І  розійшлися  дві  дороги  наші.
Ти  по  одній  пішла,  і  опинилась  в  щасті,
А  я  на  оборот  інакший  шлях,
Та  так  я  істини  і  не  досяг.
Я  загубився  у  своїй  душі,
Я  не  находжу  шляху  у  житті,
Але  радію  тільки  лиш  одному,
Що  затишок  і  спокій  у  твоєму  домі.
Та  все  ж  прошу  в  останній  раз,
Усі  мої  провини  ти  пробач.
Усі  нещастя  що  тобі  зробив.
Прошу  будь  ласка  ти  мені  прости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2010


Хвилини щастя вже пройшли

Хвилини  щастя  вже  пройшли
Немов  вода  що  плине
І  залишились  ми  одні
Самотні  й  на  одинці
Ми  стали  наче  береги
Які  ріка  розбила
А  в  душах  наших  вже  сніги
Які  зима  напорошила
Ми  двоє  вже  по  різний  бік
У  двох  нас  різні  долі
І  у  моїй  душі  лиш  крик
І  серце  рветься  з  болю
Я  згадую  слова  твої
Й  чудові  наші  миті
І  очі  твої  чарівні
Немов  небес  блакиті
Я  не  забуду  погляд  твій
Що  так  світився  щастям
І  те  що  ти  казала  «мій»
Коли  ми  були  разом
Однак  обрала  інший  шлях
І  об’єдналась  не  зі  мною
І  очі  мої  у  сльозах
Сльозах  від  цього  болю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165224
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2010


Спогад

Мене  сьогодні  осінило
В  грудях  серце  затремтіло
Бачу  я  що  ти  не  та
І  тепер  ти  не  моя
Залишаюсь  я  один
Ну  а  ти  гуляєш  з  ним
І  тепер  сиджу  й  гадаю
Чому  снів  моїх  немає
Ти  пішла  вже  на  завжди
Не  приходять  навіть  сни
Я  шукаю  іншу  долю
Але  маю  тільки  волю
Хочу  я  знов  закохатись
Та  не  можу  вже  віддатись
В  ці  обійми  пристрасті
Радості  тепла  та  щирості
Страшно  вже  тепер  кохати
Знову  серце  розривати
І  втрачати  знов  втрачати
Ту  котру  буду  кохати
Не  загравати  а  любити
Їй  тепло  своє  дарити
Бажаним  для  неї  бути
Всі  гріхи  її  забути
Та  й  забутись  взагалі  
Про  ті  ночі  пристрасні
Про  тепло  що  ти  давала
І  коханим  називала
Ти  кохала  так  кохала
Але  все  ж  ти  проміняла
І  тепер  я  знов  один
А  ти  за  ручку  ідеш  з  ним
Я  проходжу  і  мовчу
В  грудях  серце  з  жалю  жму
Обертаюсь  я  назад
В  цей  чарівний  зорепад
І  останній  раз  дивлюся
Я  дивлюся  і  сміюся
Сльоза  стікає  по  щоці
Стискаю  руки  в  кулаці
Відвертаюсь  я  назад
Дивлюсь  на  чудовий  сад
Забуваю  я  тебе
Більше  спогад  не  прийде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164011
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010


Шумний вітер

На  дворі  шумний  вітер  свист  підняв,
І  на  моє  обличчя,  дощ  дрібненький  падати  почав.
Стікали  краплі  по  моїм  лиці,
Питали  люди,  навіщо  сльози  проливати  ці?
І  пояснити  я  хотів  що  це  не  сльози.
А  потім  зрозумів  що  я  не  зможу.
Та  і  навіщо  буду  я  брехати,
Коли  під  каплями,  я  буду  сльози  проливати.
За  нею  довго  я  буду  ридати,
За  неї  я  готовий  все  віддати,
І  до  землі  обличчям  я  впаду,
О  Боже,  як  же  сильно  я  її  люблю!!!
Коли  б  ти  знала  ці  мої  страждання,
То  може  б  сповнились  мої  бажання,
Але  не  скажу  я  тобі  ніколи,
Самотнім  буду,  але  гордим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010


Кохана…

Ой  кохана  моя,  мила,  
Душу  ти  мені  відкрила.
Ти  дала  мені  кохання,  
І  найкращі  сподівання.

День  дала  мені  найкращий,
Ніч  дала  мені  ясну.
І  не  знаю  я  чи  щастя,
А  може  біль  я  принесу.

Але  точно  знаю  мила,  
Біль  солодкий  буде  цей.
І  душа  буде  щаслива,
Серце  гратиме  пісень.

Моє  серце  теж  співає,
І  не  тільки,  ще  й  кричить.
Мила  я  тебе  кохаю,
Не  втрачай  мене  в  цю  мить.

Не  дай  мені  піти  від  тебе,
Люби  й  кохай  мене  завжди.
Бо  я  люблю  тебе  й  кохаю,
На  віки  мила,  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160786
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009


Місток кохання

І  знову  свічі  на  столі  погасли,
І  знову  темно  за  вікном,
І  тільки  спогади  зостались,
Як  добре  разом  нам  було.

Як  ми  з  тобою  зустрічались,
І  як  гуляли  у  садку.
Солодкі  миті  залишались,  
А  я  йшов  далі  по  містку.

Містку  кохання  і  любові,
Де  зустрічались  ми  колись,
Тоді  так  ніжно  цілувались,
В  танку  кохання  ми  злились.

Цю  мить,  ніколи  не  забуду,
І  голос  твій  й  слова  твої.
І  ти  казала,  «Я  завжди  з  тобою  буду»,
«Ну  і  звичайно,  ти  навіки  мій».

Я  теж  скажу  що  ти  моя,
І  прошепчу  твоє  ім’я,
Тебе  нікому  не  віддам!!
Моя  кохана  ти  мадам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160785
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009


Солоний дош

На  дворі  шумний  вітер  свист  підняв,
І  на  моє  обличчя,  дощ  дрібненький  падати  почав.
Стікали  краплі  по  моїм  лиці,
Питали  люди,  навіщо  сльози  проливати  ці?
І  пояснити  я  хотів  що  це  не  сльози.
А  потім  зрозумів  що  я  не  зможу.
Та  і  навіщо  буду  я  брехати,
Коли  під  каплями,  я  буду  сльози  проливати.
За  нею  довго  я  буду  ридати,
За  неї  я  готовий  все  віддати,
І  до  землі  обличчям  я  впаду,
О  Боже,  як  же  сильно  я  її  люблю!!!
Коли  б  ти  знала  ці  мої  страждання,
То  може  б  сповнились  мої  бажання,
Але  не  скажу  я  тобі  ніколи,
Самотнім  буду,  але  гордим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160619
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


Патріот!

Лунають  вистріли  повсюди,
Під  шумом  куль,  підкошуються  люди.
Лютий  ворог  на  нас  йде,
Хто  ж  від  нього  нас  спасе?

Хто  ж  звільнить  нашу  Україну?
Непобоїться  стати  в  лави  з  сином.
У  руки  взяти  автомата,
І  за  країну  воювати.

Під  пулями  упасти  й  вмерти,
Та  знати  що  це  не  даремно.
Коли  любов  іде  з  душі,
Ніякі  пулі  не  страшні.

Народ,  що  прагне  бути  вільним,
Не  зупинити  нападом  чужинців.
Не  зупинити  вибухом  гранати,
Ані  вриванням  воїнів  у  хату.

Народ  простоїть  до  кінця.
Із  злості  затремтять  серця.
Лицем  на  землю  захисник  впаде,
Його  земля  мов  матінка  прийме.

Таких  як  він  на  пальцях  не  злічити,
Таких  як  він  не  в  силах  перебити.
Ряди  захисників  плечем  в  плече  стоять!
Нехай  від  страху  вороги  тремтять!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


Краса

Краса  –  це  істина  таємна  ?
Краса  –  це  найдорожчий  скарб?
Щоб  розгадати  цю  загадку
Потрібно  жити  до  кінця.

Потрібно  вірити  й  любити,
Потрібно  жити  цим  завжди.
Тоді  дотягнеться  вершина,  
Вершина  ніжної  краси.

А  на  вершині  ти  побачиш,
Красу  незвідану  оцю.
І  серце  стрепенеться  наче,
Пташина  зграя  на  гіллю.

І  понесе  тебе  те  серце,
У  душу  ніжної  краси.
І  у  душі  ти  там  побачиш,
Таємну  істину  краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009


Пробач за любов…

Пробач  за  те,  що  полюбив,
Пробач  за  те,  що  не  зумів,
З  тобою  залишитися  назавжди.
Пробач  що  не  зумів,  сказати  правди,
Пробач  що  не  зумів,  а  було  варто.
Пробач  що  болю  я  завдав,  та  плакати  не  варто.
Це  почуття  твоє  уже  замерзле,
Я  знаю,  з  болю  розірвалось  серце.
І  розійшлися  дві  дороги  наші.
Ти  по  одній  пішла,  і  опинилась  в  щасті.
А  я  на  оборот  інакший  шлях,
Та  так  я  істини  і  не  досяг.
Я  загубився  у  своїй  душі,
Я  не  находжу  шляху  у  житті,
Але  радію  тільки  лиш  одному,
Що  затишок  і  спокій  у  твоєму  домі.
Та  все  ж  прошу  в  останній  раз,
Усі  мої  провини  ти  пробач,
Усі  нещастя  що  тобі  зробив,
Прошу,  будь  ласка  ти  мені  прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160569
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009