Ninel`

Сторінки (1/22):  « 1»

МИНУЛЕ ЗАМІТАЄ СНІГ

Схилились  верби  до  води,
Купають  ніжно  свої  віти.
Минули  біль  і  холоди,
Навіщо  знову  білі  квіти?

Нащо  повернення  у  світ,
Яким  давно  переболіла?
Кохання  того  впав  вже  цвіт...
Як  я  тоді  його  хотіла.

Звучать  тепер  оті  слова,
Які  від  тебе  так  чекала.
Та  пам"ять  терпить,  ще  жива.
І  біль  у  серці  не  приспала.

Безсонні  ночі,  день  за  днем.
Так  час  ішов,  життя  спливало.
Минуле  часто  міражем
Ледь  тьмяним  світлом  оживало.

Уже  дорослим  став  твій  син.
Згадай  ту  зустріч  на  пероні.
І  до  сих  пір  в  душі  полин.
Від  гіркоти  іще  в  полоні.

А  далі  все  немов  хвилина,
Крутилась  обертом  земля.
Для  мене  головне  -  дитина,
Душа,жаль  -  зорана  рілля.

Щаслива  наша  вся  родина,
Вітри  не  збили  мене  з  ніг.
Дивлюсь  із  гордістю  на  сина...
Минуле  замітає  сніг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016


ПЕРЕГОРІЛА…

Вже  все  на  так...Перегоріла,
В  моїй  душі  тепла  нема.
І  холод  оверложив  тіло,
Покрив  все  інеєм  сповна...

Думки  полохають  волосся:
-  Не  гри,  любові  я  хотіла!
Летіла  я...лиш  Вам  "здалося",
Та  вуглем  стали  мої  крила...

І  ще  дивилась  до  безтями,
У  ніч,  на  темний  оксамит
І  думала:    лише  із  Вами,
Це  небо  навпіл  і  весь  світ...

Довіку  бути  вдвох  гадалось,
Від  мрій  крутилася  земля,
І  вслід  -  жорстоке:"Вже  так  сталось,
Пробач,  що  більше  не  моя"...

Тепер  не  дміть  на  попелище,
Не  зводьте  вже  святий  вогонь!
Не  чіркайте  сірник,  бо  свище  -
Там  вітер,  де  була  любов...

Все  в  темних  кольорах  навколо,
Торкає  серце  заметіль.
Замість  "Прощай",  кажу:  "Ніколи",
Лишилась  пам`ять,  а  в  ній  біль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013


ДАРУНОК ДОЛІ

Дощі  із  сумом  осінню  сплелись,  
Гуде  в  міжвітті  вітер  очманілий.  
І  звідки  Ви  оце,  тепер  взялись,  
Коли  на  серці  холоди  засіли?...  

Ніби  для  мене  зустріч  берегли,  
Долоні  ніжно  гріли  без  вагань.  
Й  серед  жоржин  осінніх  скинути  змогли  -
Сльозу  із  щік  моїх  у  океан...  

Барвистий  килим  щедро  розіслали,  
Із  золота  дерев  і  цвіту  хризантем,  
Щоб  я  по  ньому  легко  так  ступала,  
В  слідах  згубивши  душевний  щем  

Своїми  розгорнули  Ви  руками,  
Навислі  хмари  над  моїм  чолом.  
Сказали  тихо:  "Ти  і  є  та  сама  -  
Яких  до  тебе  в  світі  не  було"...

Розвіялася  осені  журА,  
Зцілили  мою  душу  Ви  від  болю.  
Не  знаю,  без  любові  б,  як  жила?
Напевно,  Ви  мені  дарунок  долі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012


ПИТАЄ ЛИСТОПАД МЕНЕ ПРО ВІК

Згорів,немов  вогонь,  ще  один  рік.
Пробіг  по  долі  на  баскім  коні.
Питає  листопад  мене  про  вік
Й  багряним  листям  сипле  сум  мені.

Мої  думки  в  осінній  заметілі,
Торкають  серце,що  чомусь  болить.
Журба  сльозою  тулиться  на  вії,
Бо  все  життя  -  лише  коротка  мить.

Але  ж  літа  мої  не  співпадають,
Зі  станом  тим,  де  тішиться  душа.
Ще  мрії  між  зірочОк  літають,
Їх  чітко  ділить  мудрості  межа.

 Не  всі  світанки  ще  свої  зустріла.
Не  всім  питанням  відповідь  дала.
І  досі,я  таки  не  зрозуміла,
Чи  правильно  в  житті  своїм  жила?

Та  я  завжди  одне  молю  у  Бога:
Здоровою  аби  була  сім"я.
Легкою,  щоб  давалася  дорога,
Якою  з  гордістю  прямую  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012


ГОЛУБКА

На  жовте  листя  глянула  в  вікно.
Крутить  його  вітер  з  усієї  сили.
Одне  завмерло,поцілувавши  скло,
А  інше  десь  далеко  полетіло...

Дріма  печаль  осіння  тихо  в  серці,
За  нею  туга  зміряних  років.
Мої  думки  сполохав  стук  у  скельце,
Вмить  мрії  розбудилися  від  снів...

Голубка  в  шибку  вдарила  крильми,
З  очей  слізьми  посипався  кришталь.
Хіба  буває  так  й  поміж  людьми,
Що  від  кохання  смуток  і  печаль?...

А  чи  було  таке,  колись  і  з  вами?
Не  розумію,  люди?  Поясніть!
Якщо  ж  і  найрідніші  стали  ворогами,
Тоді,  напевно,  просто  промовчіть...

А  ще  скажіть:  Чому  пекучий  біль,
Мов  нитка,  тягнеться  й  ніяк  не  рветься?
І  як  згребти  розсипану  ту  сіль,
Із  рани,  що  до  сих  пір  душею  зветься?...

Так  гірко  пташка  з  болем  відлітала.
У  відчаї  не  відзнайшла  поради.
Лише,  сумуючи,  вона  спитала:
Хіба  життя  існує  після  зради?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012


КОЛИШНІЙ

В  піалі  чай  зі  смаком  вишні.
Спинився  погляд  в  натовпі  людей.
Між  них  -  коханий  мій,  "колишній",
І  серце  ледь  не  вискочить  з  грудей.

За  столиком  в  кафе  затишнім,
Де  очі  в  відображенні  дзеркал,
Ти  не  один...і  я  вже  з  іншим,
Твій  не  мого  торкається  бокал.

Нервуєш  так...ця  мить  коротка,
Твої  слова  і  жести  невпопад.
Між  нас  тепер  перегородка,
І  той  з  вітрами,  сірий  листопад.

А  бачиш?...Я  таки  змінилась,
Мов  те  дівчисько,  виросла  з  образ.
Надіі  всі  давно  зносились,
Подарувала  доля  інший  шанс.

Вже  досить  тих  блукань  в  минуле,
У  кожного  із  нас  -  окремий  світ
Я  знов  щаслива!...Все  забула!
Жаль,  сину  ти  не  передав  привіт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012


…НЕ ЙДІТЬ ЗА МНОЮ…

Шукає  осінь  затишку  в  провулках,
Одягнута  у  фарби  золоті.
Накину  шаль  з  багряним  візерунком,
Іду  від  Вас...блукаю  в  самоті

Не  озирнусь...а  сльози  сушить  вітер,
Гортає  спогади  жива  душа.
Для  мене  стали  Ви  єдиним  в  світі,
Лиш  Вам  навіщо,  жінка  ця  чужа?

Прошу,не  йдіть  за  мною!...Опалий  лист
І  ностальгія  дме  у  скроні,
Мов  скло,розбивсь  життя  порожній  зміст,
Візьміть!..  Ці  ружі  не  мої  червоні!

Лишаю  все  Вам!...на  цім  балу  осіннім,
І  ту  красу,що  вже  за  мить  -  іржа,
Могли  б  Ви  стать  моїм  спасінням,
У  Вас  -  дружина!...а  я  ж  таки  чужа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012


ОСІННЯ ЗУСТРІЧ…

Просочивсь  вечір,  смаком  м`ятним,
Ніч  сумно  накидає  темну  шаль
І  хмари  папірцем  зім`ятим,
Пливуть  кудись,за  горизонт...у  даль

Хвилює  штори  теплий  вітер,
Забувшись,в  вальсі  кружить  тихо  час,
І  ніжність  ароматом  квітів  -
Через  роки  єднає  знову  нас

Блукала  зустріч  ця  мостами,
Губила  поцілунки  край  доріг  -
Вже  осінь  пише  нам  листами
І  жовте  листя  кидає  до  ніг

Зникає  втомлене  мовчання,
Скінчилась  почуттів  болюча  гра,
Та  й  нерозтрачене  кохання  -
Нам  повертати  з  вирію  пора

...Тихенько  сяду  на  коліна,
Струшу  з  очей  твоіх  сумну  печаль,
Життя  пробігло,  мов  хвилина,
Й  весільну  дітям  грає  вже  скрипаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012


Я ПАМ`ЯТАЮ…

Я  пам`ятаю,  як  ВИ  на  мальви  задивились,
Що  розрослися  під  вікном  моїм.
Скажіть,  навіщо  ж  Ви  мені  зустрілись
І  смутком  вкоренились  у  житті  чужім?...

А  може  зможете    Ви  відповісти,
Коли  в  безсонній  ночі  кави  я  наллю
Як  в  пору  ту,  коли  з  дерев  спадало  листя,
Нащось...  прошепотіли  потайки  "люблю"?...

А  чи  посмієте  згадати  Ви  колись,
Як  порожнеча  в  душу  завіта,
Про  ніжні  дотики,  що  солодом  лились
І  у  цілунках  танули    вуста?...

А  ще  чому...Ваш  погляд,  що  мене  зламав,
Висить  мов  тінь,  у  занімілій  тиші?
І  б`ються  спогади  у  скло  -  час  не  забрав,
А  ЗАМІСТЬ  ВАС....  лиш  сум  й  печальні    вірші...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011


ГІРКА СПОКУСА…

Всміхалось  сонце  віями  весни.
Чомусь  в  той  день  хотілося  літати.
Ти  вкрав  мене  на  білому  коні,
Галопом  мчали  в  ніжності  згорати...

Хиткий  місток  купався  у  воді
На  озері,  де  квітнуло  латаття.
Там  гордості  лишалася  тоді,
Коли  зім`яв  ти  моє  біле  плаття...

Знесилені  в  цілунках  до  незмоги,
Вдихали  аромат  трави  густої...
Душа  спиналась  дотиком  тривоги,
У  серці  щем  -  натяк  долі  пустої...

Давно  місток  нетесаний  скосився,
В  років  польоті  не  спинити  час...
Спокуси  результат  гірким  лишився,
Щаслива  мить  уже  не  звабить  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011


ЗУСТРІЧ…

Ця  зустріч  нам  пророчилась  у  снах
Життєвим  негараздам  всім  назло,
В  ній  місяць  пробиває  блиском  дах,
Іскрить  фужерів  кришталеве  скло

За  столиком  напроти,  як  колись...
Лиш  поза  нАми  спільні  плани...
Вино  ти  підливаєш  боячись,
Спливає  розум  мов  в  тумані...

Давним  -  давно,  щось  загубили  ми
Життя  і  час  назад  не  повернЕш...
Пробачила  обрАзи  всі  слізьми,
Змінила  Київ  я  на  Будапешт...

В  повільнім  танці    нас  питають  звуки:
Чи  винен  хто,  що  винного  нема?
З  своїх  плечей  знімаю  твої  руки,
Хоча  й  дружиною  колись  була...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011


ПРОЩАННЯ СКРИПАЛЯ…

В  кафе,  у  сутіні  вечірній,
Де  ллються  вина  золоті
Торка  струну  в  журбі  безмірній
Старий  скрипаль  на  самоті...

Злітав  смичок  в  його  долонях,
Мов  сотні  вольт  вмить  розірвав
У  зморшках  -  лоб,  туман  на  скронях:,
Прощальний  полонез  він  грав...

Від  музики  всі  заніміли...
Чомусь  йшла  обертом  земля
Печальні  струни  так  журливо
Ридали  в  пальцях  скрипаля...

Стихала  скрипка  в  відмиранні,
Мов  жалощі  про  щось  пусте
Літа  маестро  вже  за  гранню,
Де  тліє  листя  золоте...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2011


…НАРЕЧЕНА…

Вкрилось  поле  золотистим  цвітом,
Збилось  табуном  тепло  вогнисте,
Розкидає  у  пориві  вітер  -    
Волошкове  райдужне  намисто

Сонцем  зморена  вона  у  полі,
Немов  латка,  гола  серед  жита,
Жне  серпом  і  дорікає    долі  -
Що  душа  порожня  і  розбита...

Чом  же  лиш  у  спогадах  лишилось?
Як  удвох  в  шовкову  падали  траву?
Заросли  стежини  де  любились  -
Не  зрівняти  вже  життя  криву...

Тисне  подих  біль  колишніх  днів,
Хоч  вже  й  білим  цвітом  вкрились  коси
Він,  дорослих  має  двох  синів,
А  вона...ще  НАРЕЧЕНА  й  досі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2011


ЖИТТЯ БЕЗ НЬОГО НЕ МАЄ ЗМІСТУ…

Голубить  сонце  поглядом  так  мило
В  обіймах  всіх  тримає  допізна.
Зустрілись,  де  пісок  торкає  хвиля,
І  морю  -    ні  початку,  ні  кінця.

Змішалися  від  насолоди  дати,
Дрібним  намистом  полетіли  дні
Писав  вірші...Він  слів  не  міг  казати
Слід  кинула  хвороба:  він  німий.

"Дрібниці  це",  -  подумала  про  нього
Морозом  душу  пробирає  жаль
В  думках  вона  просила  тихо  Бога
Аби...лиш  зрозумів  його  печаль

Вуста  він  цілував  -  а  з  серця  крик
Гріх  їй  за  що?  Дійшов  до  краю...
Затиснув  душу  й  мовчки  кудись  зник
Стоптавши  на  піску  своє  "Кохаю"

Закрили  хмари  сонце  золотисте
В  очах  її  давно  згубився  сміх
Життя  без  нього,  вже  не  має  змісту  -
Німіє  з  горя.  Ось  де  справжній  гріх!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011


У СЕРЦІ НЕ ЗІВ`ЯНЕ ТА ВЕСНА… (співавтор Н-а-д-е-ж-д-а)

Дякую  співавторові  чуйній,  талановитій,  прекрасній  людині  Н-а-д-е-ж-д-е,за  натхнення  та  ідею  у  написанні  цього  твору!
---------------------------------------------------------

Вмиває  дощ  скло  лобове  до  блиску
Негода  розгулялась  на    шляху
Знов  спогади  нанизую  на  нитку...
Не  зрадь  мене,  надіє,  так  прошу!

Твій  образ  притуляю  я  до  серця,
І  мається  в  очах  ота  весна...
Хоч  виплакане  сліз  мале  озерце,
Та  мрія  моя  чиста,  осяйна.

Спіткнулись  ми  з  тобою  об  каміння
І  рушився  між  нами  цілий  світ
Та  в  серці  десь  ховається  сумління:
Чому  ж  мовчиш  ти,  любий,  скільки  літ?

Земля  укрита  пелюстками  квітів
Це  яблунь  цвіт  розкидала  зима
Та  спогади  заставлять  ще  боліти,
Бо  в  серці  не  зів"яла  та  весна.

Ти  розкажи,  мій  соколе,  як  жити?
Чому  думки  не  йдуть  у  забуття?
Чи    зможу    я    весні    одна  радіти?
Та,  може,  вже  спізнилось  каяття?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011


НЕПРОЧИТАНІ ЛИСТИ…

...Непрочитана  тиша  листів..
В  них  -  ріка  сподівань,  ніжних  слів,
Фрази  збиті  в  сполохане  стадо  -  
Їх  горда  розлука  звеличує  радо...
Намагалась  листами  вдихнути  по  новій
Опустити  весь  біль  під  собою  і  над,
Воскресатись  лише  від  любові  -  
Повернулись  листи...  не  читав  адресат...
Я  хотіла  назустріч  зробити  лиш  крок,
Зомліти  в  обіймах,  цілунком  торкнути
І  летіти  удвох...у  коханні  горіти...
Знов  пишу...все  не  так...щось  не  те...
Поки  з  пам`яті  втома  все  не  змете  -  
Лиш  маленьку  надію,  серед  слів  пустоти
Залишаю  -  що  колись  прочитаєш  листи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2010


СЛОВА…

Терпкі  й  болючі  ті  слова
Коли  згубились  і  мовчать...
Питання  -  є,  відповідь  -  німа
І  вже  не  знаєш,  з  чого  починать...
Вже  ними  стільки  мучився,  болів
Здавалось  все  сказав,  завершив
Душа  повторності  просить  у  слів
Скажи  їх,  скажи,  як  вперше!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010


ЯКБИ ЗУСТРІТИСЬ…

Якби  зустрітись  ...так  само,  як  колись...
В  медових  травах,  у  волошковім  полі.
Щоби  два  погляди  в  один  злились
І  в  почуття  зануритись  по  самі  скроні.
Всю  втому  через  сито  пропустити,  мов  пісок
Завмерти  в  часі...кохати...  злетіти  до  зірок
Скусати  губи...слова  очима  -  обмаль  змісту
Та  біль?  Чому?...Скажи?...Хто  може  відповісти?
Життя  розділене  складами...Чужі  обручки
...Не  нами  вдіті...печуть,  як  вічні  рани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010


ЯК МАЛО ТИ МЕНІ СКАЗАВ…

Як  мало  татку,  ти  мені  сказав...
Пішов  з  життя...і  стало  гірко,  прикро,  боляче
Повітря,  справи,  квіти,  небо  -  все  ти  полишав,
Тепер  лиш  в  спогадах,  як  в  літі  -  сонячно...
А  біля  двору  розрослися  мальви  -  горді  квіти,
Сміються,  до  неба  тягнуться,  немов  тополі,
Згадала...  як  з  квіток  лялечки  ти  вчив  робити,
ПлАчу...чому  ж  так  рано  обірвалась  твоя  доля?...
Немов,  хто  вдарив  без  жалю  у  серце  грішне,
Вже  стільки  літ  .....,  а  біль  вулканом  дише
Чи  це  життя  таке?...    Чи  доля  така  невтішна?...
Щоби  печаль  свою,  писати  лише  у  віршах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2010


…НЕ ЗУСТРІНУ ТЕБЕ… (другові дитинства)

Зігнулись  верби...що  роcтуть  над  ставом,
Кує  спіткаючись  зозуля,  у  гаю,
Сміється  поле  кульбабками  у  травах,
Тебе  не  стало...і  я  як  вкопана  стою...
Не  пригадаємо  дитинства  ясні    дні,
Не  розкажу  тобі  про  болі  і  тривоги,
Бреду  по  нами  стоптаній  колись    землі,
Жаль  не  зустріну  тебе  на  цій  дорозі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010


СТОМИЛАСЯ ЗАБУТА ДОБРОТА…

Стомилася  забута  доброта,
Немов,  навмисне  хто  наврочив,
Дотлів  вогонь.  Душа  її  свята  -
Примружила  свої  порожні  очі

А  ще  за  мить,  летіла  із  грудей,
Поміж  жалю,  байдужості,  гріхів
Вся  по  дорозі,  віддалася  для  людей
Лишилася  гніздом...та  без  птахів

Могла  би  бути  цілющим  джерелом,
Що  живить  рани,  сили  повертає
Та  людські  душі  зачерствіли  давно
І  бур`яном  колючим  заростають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2010


ЛИСТ ТАТОВІ…

Пишу  листа  тобі  я  знову  ТАТУ,
Дощем  збігає  стомлена  сльоза...
Скільки  всього  тобі  я  хочу  написати,
...Аби  лиш  ти  почув  мої  слова...

А    знаєш,  ...я  як  загублена  зернина,
На  стомленому  полі,  де  зібраний  врожай,
Хоч  вже  й  доросла,  а  наче  ще  дитина
Пишу  тобі,  пишу......Лиш  ти  відповідай...

Та  відповіді  вже  не  дочекаюсь...
Крізь  все  життя  листи  журби-печалі  пронесу
І  на  портрет,  де  твоя  посмішка  зосталась,
Молитву  прочитаю  й  поради  попрошу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2010