наталіса

Сторінки (1/16):  « 1»

Десь там, на забутій Богом землі…

Десь  там,  на  забутій  Богом  землі…
Де  не  ступав  брудний  чобіт  кретинів…
Там  височіють  великі  й  малі…
Дерева  райських    мандаринів.

Там  снилися  сни  прадавній  людині.
І  світло  лилося,  як  солодкий  нектар.
і  день  за  днем…  і  вчора  й  нині.
Босі  п*яти    торкалися  хмар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


зима

І  було  б  так  усе  нічого…
Лиш  сніг,  замітаючи  поріг,
Шепоче  про  самотність  без  упину,
І  про  холодну,  темну  зиму…

Той  холод  торкається  кісток…
І  зранку,  згонячи  з  вікна  пташок,
Махаю  пальцем  їм  не  строго…
А  я?  Та-так…  усе  отак    -  нічого…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


мить

Сидіти  на  підвіконні  висотою  у  10  життів.
Хапати  проміння  пожадливим  поглядом….
Сивий  голуб  крильми  у  небі  залопотів,
Гнаний  нещадним  голодом.

а  нам  що…  розфарбовую  маркером  будні.
І  буде  так,  як  десь,  колись  у  когось  вже  було…
Самотні  вулиці  раптово  стали    людні.
І  голубів  десь  вітром  рознесло…

Р.s.
І  було  б  так,  як  у  середньовічному  романі…
І  він…  вона…  і  кількадесят  персон…
- О,  ні!  Щастя  вам  не  личить,  пані!
Підвіконня,  самотні  вулиці  –  ваш  фасон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011


щось таке…

і  йти  вперед  без  дороговказів
шукати  краще  ніж  було  в  житті
обернешся  і  побачиш
скількома  поворотами  було  знехтувано
і  скільки  людей  було  втрачено
тільки  таблички
обведені  червоним  кольором
ВХІД  ЗАБОРОНЕНО!

йду  без  дороговказів
із  страхом  знову  помилитися
і  не  повернути
туди
 де  давно
 чекають
щастя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011


ти спиш.

Ти  спиш.  Солодкі  твої  сновидіння.
А  я  зустрічаю  світанок…
Шукатимеш  в  них  розуміння,
про  безкінечність  і  ранок.

Погаснуть  зорі,  запалає  край  неба,
І  чути  твій  подих  спокійний.
Чого  іще  для  щастя  треба,
Коли  ти  є,  як  сонце  нетлінне.

І  жайворон  свище  за  гіллям,
І  свіжість  п`янка  розливає  сили
Я  тішуся  любий  єдиним  знанням,
Що  спиш  ти  і  сни  тобі  милі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010


тому що навпроти…

Душа  горить,  а  в  тебе  світло  гасне.
Куди  несе  тебе  твій  ліфт?
Зірветься  чашка  і  об  підлогу  лясне.
І  вітер  не  донесе  тобі  «привіт».

Вгорі,  вісім  вікон  від  низу.
Сто  метрів  –  де  знайдеш  ти  «вхід».
По  радіо  все  про  якусь  там  кризу…
Клятий  дощ  розмив  твій  слід.

Таксі  когось  набридливо  чекає,
Білий  звір  в  червону  цятку.
Папуга  потрохи  вже  літає,
Щоб  передать  тобі,  що  все  впорядку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010


ти мовчиш…

Стоїш  давно  ти  на  краю,
Й  собі  ніколи  не  простиш,
Того,  що  був  вже  майже  у  раю,
І  ти  не  плачеш,  ти  мовчиш.

Стоїш,  розгубивши  свої  сили,
Минуле  у  минулому  залиш,
Бо  й  без  раю  ж  якось  жили.
та  ти  не  плачеш  -  ти  мовчиш.

Стоїш…  грію  змерзлу  руку,
Допомогло    б  якби  ж,
Віддала  б  душу  я  на  муку,
 …  І  Плачу  я,  а  ти  мовчиш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192557
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010


М І С Т О

М  і    с  т  о
Холодні  вулиці  забули  про  цвітіння,
Занедбаний  двір  чекає  порятунку.
А  я  потрохи  гублю  вміння,
Сміятися  з  гіркого  трунку.

Сніг  чи  дощ  -  сонце  сірості  не  візьме
Від  міста,  що  потрохи  так  гниє,
А  вітер  зник,  як  би  навмисне,
…  від  мене  все  тікає,  що  моє.

сьогодні  правда,  а  завтра  ні,
очі  сверблять  від  бруду
втома    умостилась  на  спині,
і  як  кричати?...    вже  не  буду.

Боротьба,  немов  би  з  вітряками,
Не  знає  ні  кінця,  а  ні  початку.
З  поразками  ріднюся  мов  з  братами,
І  брешу,  що  усе  в  житті  впорядку.

….  Сидіння  шкіряне  і  таке  холодне,
Автомобіль  –  нитка  для  порятунку.
Душа…      то  шось  таке  -  уже  негодне.
Коли  не  жде  від  долі  подарунку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010


Він

гарячому  серцю  не  уникнуть  помилок.
холодний  розум  прагне  перемоги...
я  не  лишаюсь...  за  спиною  крок,
шукатимеш  іншої  дороги.

сталевий  дріт  врізався  у  скроні.
брехня,  як  лезо  по  якому  йду.
щастя  ледь  не  втрапило  в  долоні,
а  я  ж  без  Нього  пропаду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192373
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010


ромашки

Непрощенний  гріх  закрив  двері  до  вічності.
покаянна  сльоза  замерзла  на  щоці.
Білими  ромашками    виплеканої  ніжності
Затанцюю  ніби  вперше…  ніби  у  кінці.

І  місяць,  як  рогалик  в  молоці.
Сховає  гріх  в  болоті  чистім.
Ромашки  розквітли  на  щоці
Де  сльози  цвіли  вогнисті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.12.2009


сонце-ліхтарі

світлоликого  сонця  ацтеків,
лиш  тінь  на  вуличнім  ліхтарі.
кудись  знову  тікають  лелеки
поклонятись  теплішій  зорі.

кам`яними  шляхами  шукаємо  "рай".
а  там  дзеркала  і  чорний  водограй...

крильми  збиваючи  росу,
справжній  рай  у  душу  занесу...

ВІРУ.  Від  зими  порятунок.
НАДІЮ.  На  повернення  лелек.
ЛЮБОВ.  Ацтецький  подарунок.
ЖИТТЯ.  Вщент  наповнений  глек.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009


дім забутої душі

Ти  знаєш  те,  що  так  дорого  мені...
А  я...  стіна  -  біла,  вапняна...
Портрети  висять  на  стіні.
витримана  вповні  гамма.

і  розмір  простий:  погруддя  й  нотатки
і  усміх  кривий...  криві  ж  і  загадки...
кішка  руда  ввосьме  втратила  рай..
чути  знову  протяжне  "п-р-о-щ-а-й".

ти  знаєш  те,  що  так  дорого  мені...
а  я...  як  тінь,  ховаюсь  за  тобою...
портрети  висять  на  стіні
з  ледь  помітною  журбою.

праворуч  -  репнуло  скло.
навпроти  -  підла  зрада...
чи  бути  інакше  могло?
...  краща  гірка  правда.

ти  знаєш...  знаєш  те,  що  дорого  мені.
а  я  ж...  стіна...  побита  почуттями...
портрет  твій  висить  на  стіні...
і  я  лаштую  нові  рами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149702
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009


ГІРКІ СМАЙЛИКИ

Погляд  старого  міста  по  старому  п`янить,
дощ  падаючи,  стає  гіркими  смайликами,
Тремтяча  струна  кволо-іржаво  кричить,
і  сонце  будиться  жайворонками.

Збіліле  небо  в  очах  крутиться,
Зболіла  душа  в  тілі  нудиться,
Те,  що  варте  -  хай  лишається,
що  мріється  -  збувається.

Гойдалка  падала  хвилею,
бути  хотіла  щасливою.
Радість  тікала,  як  тінь.
Чекала  торішніх  цвітінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149675
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009


ПАВУЧОК

Ти  з  нею...  не  з  нею...  і  без  мене.
Сам...  не  сам...  чи  один?
Може,  туди,  десь  за  небо,
де  більше  кольорових  картин.

Знак...  не  знак...  випадковість?
...  сітку  закінчив  павучок.
На  обличчі  твоєму  суворість,
зробити...  не  зробити  -  крок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009


осіння ніч

Самотні  вулиці  туманами  закутані,
чи  цигарковим  димом  спантеличеним  твоїм.
і  ми  блукаєм  в  місті  світом  позакручувані,
ховаєм  душі  змерзлокрижані.

Пахощі  сигари  підгорілої.
як  знак  із  Куби  норовливої...
шкварчання,  чад,  як  від  булочок  сезам
не  здатний  приховать  обман,

брехню  про  чужий  нам  світ....
Колібрі  -  це  ж  навіть  не  папуга...
до  раю  зарезервовано  політ.
На  мокрих    вулицях  туман  і  туга.

І  твій...
цигарковий...
кубинський...
слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009


дзига

Золотисте  вино  в  шклянках  духм`яниться,
...  грань  за  граню,  і  нема  їм  кінця.
В  скронях  незвично  п`яно  хмариться,
Тремтяча  рука.  Кава.Жар  лиця.    

І  буде  джаз,  гарячий  шоколад...
На  стіні  Петрарка  відверто  глузує.
Гасне  світло  -  він  тому  рад...
І  змерзло  погляд  солодкий  зомбує.

Я  не  заберу  руки,  що  гріється  в  долонях,
Бо  так  люблю  затишок  й  тепло...
...  і  вже  п`яніє  інша,  і  мов  зпросоння,
Нема  Петрарки...  і  тебе,  напевно,  не  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009