Макієвська Наталія Є.

Сторінки (13/1266):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

С ВЕСНОЙ ВАС ДРУЗЬЯ!

ПЛАЧЕТ  ГОРЬКО  КОРОЛЕВА  ЗИМА,
ПРИШЕЛ  КОНЕЦ  ЕЕ  ВЛАВСТВОВАНИЮ,
ТЕКУТ  РУЧЕЙКИ  ПО    ВПАЛЫМ  ЩЕКАМ,
МЕШАЕТ  ОНА  ВСЕМ  ПРАЗДВОВАНИЮ...

ЮНОЙ  ВЕСНЕ  ,  ВСТУПИВШЕЙ  НА  ПРЕСТОЛ
ПО  ДАТЕ  ГОДОВОГО  КАЛЕНДАРЯ...
ГОВОРИТ:  ,,НЕ  СПЕШИ  ТЫ  ТАК,  ПОСТОЙ"
ВОЗДУШНЫЙ  ПОЦЕЛУЙ  ЕЙ    НЕЖНО  ДАРЯ.

ПОСЫЛАЕТ  НАВСТРЕЧУ  МОРОЗЫ
И  СНЕЖНЫЕ  БУРИ,  ЧТО    СКОВЫВАЮТ    
ЛЬДАМИ,  ТЕКУЩИЕ  РЕКОЙ  СЛЕЗЫ,
МЕТЕЛИ  ВОЮТ,  ВОЛКОМ  ЗАВЫВАЮТ...

ВЕСНА  НЕ  УСТУПАЕТ  СТЕРВОЗЕ,
СОЛНЦЕ  В  НЕБЕСА  ОНА  ВЫПУСКАЕТ,    
ЕГО  ЛУЧИ-  СТРЕЛЫ,  КАК  ЗАНОЗЫ
И  СЕРДЦА  СНЕЖИНОК  ПОД  НИМИ  ТАЮТ...

СОЛНЦЕ,  СЛОВНО  АМУР,  ТЕПЛОМ  ДУШИ
 И  ЛЮБОВЬЮ,  ЗИМУ  ОДОЛЕВАЕТ...
ТЫ  ТОЛЬКО    ЭТОГО  ДЕЙСТВА    И  ЖДИ,
 СМОТРЯ,  КАК  ОНО  НАСКВОЗЬ  ВСЁ  ПРОНЗАЕТ!

ВЕСНА  В    РАДУГЕ  ЦВЕТОВ  ЗАКРУЖИТ,
В  ИЗУМРУДАХ  ТРАВЯНЫХ  ЗАСВЕРКАЕТ...
НАС  ОНА  КРАСОТОЙ  СВОЕЙ  ПЛЕНИТ,
СЛАДКИМ  ФЛЕРОМ    ОДУРМАНИТ,  ОПЬЯНИТ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.03.2021


ДО 150 РІЧЧЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (МОЇ ПОЧУТТЯ)

,,ТАК!  Я  БУДУ  КРІЗЬ  СЛЬОЗИ  СМІЯТИСЬ,
СЕРЕД  ЛИХА  СПІВАТИ  ПІСНІ,
БЕЗ  НАДІЇ  ,  ТАКИ  СПОДІВАТИСЬ,
БУДУ  ЖИТИ!    ГЕТЬ  ДУМИ  СУМНІ!"
                                                                               (Леся  Українка)

У  НЕЛЕГКІ  ЧАСИ  МОГО  ЖИТТЯ,
У  ХВИЛИНИ  ВІДЧАЮ,  ЗНЕВІРИ,
КОЛИ  ЗРАДИЛИ  МОЇ  ПОЧУТТЯ,
КОЛИ  Я  СЕРЙОЗНО  ЗАХВОРІЛА...

Я  ЗГАДУВАЛА  ЛЕСИНІ  СЛОВА,
ВОНИ  ДАВАЛИ  МЕНІ  НАДІЮ,
ЩО  ВСЕ  МИНЕТЬСЯ,  ТАК  У  ВСІХ  БУВА...
Я  СИЛЬНА  ,  Я  ЗБОРЮ,  Я  ЗУМІЮ!

КОЛИ  РОЗБИЛО  МЕНЕ  НЕЩАСТЯ́
Й  Я  НЕ  ВІДЧУВАЛА  СВОГО  ТІЛА,
А  ДУША  ВІДЛІТАЛА  В  НЕБУТТЯ
Й    ЗАГУБИЛА  ПО  ДОРОЗІ  КРИЛА...

Я  ЗГАДУВАЛА  ЛЕСИНІ  СЛОВА,
ВОНИ  ДАВАЛИ  МЕНІ    ТУ  ВІРУ,
ЩО  БУДЕ  ЗА  МНОЮ  ПЕРЕМОГА,
СПОДІВАЮЧИСЬ  НА  БОГА  ЩИРО.

ВОНИ    ДАВАЛИ  МЕНІ  ТУ  СИЛУ,
ЩО  СЦІЛЮЄ  НА  СМЕРТНОМУ  ОДРІ,
БО  Я  ЇЇ  ПЛЕКАЛА  Й  ПРОСИЛА,
А  ЩЕ  МОЛИТВИ  СВЯТІ,  ГОСПОДНІ!

ЧИ  ЗАПЛАКАЛО  ВІД  БОЛЮ  ДИТЯ
ТА  ЧИ  БУЛО  ЗРАДЛИВЕ  КОХАННЯ,
ТО  МЕНЕ,  ПРИКЛАДОМ  СВОГО  ЖИТТЯ
ЛЕСЯ  УКРАЇНКА    РЯТУВАЛА!








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021


Я НЕСУ ДЛЯ ВАС ВЕСНУ, О, ЛЮДИ!

Я  НЕСУ  ВЖЕ  ДЛЯ  ВАС  ВЕСНУ,  О,  ЛЮДИ!
КЛАДУ  ЇЇ  НА  ЗЕМНЕ  РОЗКІШНЕ  БЛЮДО,
ТАМ  Є  ОДНА  ВІТАМІНКА  ДЛЯ  СЕРЦЯ,
ВОНА  У  ВАС  КОХАННЯМ  Й  ЛЮБОВ'Ю  ЗВЕТЬСЯ.

ДОДАЮ  ДО  ВСЬОГО,    НАПІЙ  ПРОЗОРИЙ
ДЛЯ  КРАЩОГО    ВАШОГО  ЛЮДСЬКОГО  ЗОРУ,
ДОЩІ  ЦІЛЮЩІ,  БОЖЕСТВЕННІ  СЛЬОЗИ,
ПОБОРОТИ  СЕБЕ  ВІД  НИХ  Я    В  ЗНЕМОЗІ.

ДЛЯ  ПОВНОЇ  ГАМИ,  РОСИ  ВІДЕРЦЕ
ДОДАМ  Й    ВЕСЕЛКИ  НЕВЕЛИЧКЕ  ЦЕБЕРЦЕ,
ОЗЕРА,  РІКИ,  МОРЯ,  ОКЕАНИ...
ОМИЮТЬ  І  ЗАГОЯТЬ  ЗЕМНІ  ВСІ  РАНИ!

Я  ДОДАМ  АРОМАТ  КВІТУЧИХ  САДІВ
ДЛЯ  СЦІЛЕННЯ  ВАШОЇ  ЛЮДСЬКОЇ  ДУШІ!
ДЛЯ  ДУЖОГО  ЗДОРОВ'Я  -  КИСНЕВИЙ  КРАЙ
ЛІСІВ  ,  ГАЇВ,  ЗЕЛЕНИХ    ЛЕГЕНЬ    -  ЗЕМНИЙ    РАЙ!

А  ЩЕ  СМАРАГДОВИХ  ТРАВ  ЛУКИ  Й  ПОЛЯ
ПРИБАВЛЮ...ПРИРОДА  ОЖИВА  І  СЦІЛЯ...
ЩЕ  ТРОХИ  ДАМ    СОНЦЯ  -  ВІТАМІНУ  ,,ДЕ"
І  ВСЕ,  ЯК  РУКОЮ  ЗНІМЕ  ,  І  В  МИТЬ  ПРОЙДЕ!

СОЛОВ'ЇНИ  СЕРЕНАДИ,  ШЕПІТ  ВІТРІВ
І  СТРІЛИ  У  ВАШІ  СЕРЦЯ  АМУРІВ...
ВЕСНА,  ЛЮБОВ,  КРАСА,  ТО  БОЖА  БЛАГОДАТЬ,
ПРО  ЦЕЙ  ДАР  ЛЮДИНО,  ВАРТО  ПАМ'ЯТАТЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021


ВЖЕ ЙДЕ ВЕСНА, ДІВА ЧАРІВНА

ВЖЕ  ТАНЕ  ТЕПЛА  Й  ПУХОВА  КОВДРА,
ЯКОЮ  ВКУТАНА  МАТІНКА  ЗЕМЛЯ,
ВЖЕ  СТОЇТЬ  ПЕРЕД  БОГОМ  У    ОДРА,
ОДЯГНЕНА  В  ХУТРА  Й  ПРИКРАСИ  ЗИМА  !

І  ВЖЕ  СОНЦЕ  ЧАСТІШЕ  ВИПОВЗА
НА  ВОЛОШКОВІ  БЕЗХМАРНІ    НЕБЕСА,
А  ПІВНІ  ВСЕ  ДЗВІНКІШЕ  Й  РАНІШЕ
ПРО  НОВИЙ  ДЕНЬ  НАМ  НА  ЗОРІ  СПОВІЩА!

ГУРТУЄТЬСЯ  ПРИРОДА,  ОЖИВА
ВСЕ  НАВКОЛО  НАС  І  ДЗЮРЧА  ,  І  СПІВА...
БО  ВЖЕ  ЗА  ВИДНОКОЛОМ  ЙДЕ  ВЕСНА,
ДІВА  ,  ТАКА  ПРЕКРАСНА  І  ЧАРІВНА.

ЗА  НЕЮ  КВІТНУТЬ    САДИ  І  ПОЛЯ,
У  ВЕСІЛЬНОМУ  ВБРАННІ  ПРИРОДА  ВСЯ,
ЩЕБЕЧЕ  Й  КУРЛИЧЕ  ПТАШИНИЙ  РАЙ,
О,  МУЗИКО!  ВЕСНЯНКУ,  ТИ  НАМ  ЗАГРАЙ!

ХАЙ  ВОНА  ЗАБРИНИТЬ  В  СЕРЦІ  МОЇМ,
А  МЕЛОДІЯ  ЇЇ  В  ДУШАХ  ЛЮДСЬКИХ,
ХАЙ  ЗАПЛАЧУТЬ  ВІД  ЩАСТЯ  Й  ЛЮБОВІ
ОЧІ  ЧОРНІ,  ЗЕЛЕНІ  Й  ВОЛОШКОВІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021


ДАРЮ ТЕБЕ ВАЛЕНТИНКУ ( ЛЮБИМЫЙ, СПАСИБО ЗА СЫНА)

[i][/i]ОТ  ВСЕЙ  ДУШИ  ВАЛЕНТИНКУ  ТЕБЕ  ДАРЮ,
ПОТОМУ,  ЧТО  ОЧЕНЬ  Я  ТЕБЯ  ЛЮБЛЮ
И  В  СВОЕМ  СЕРДЦЕ  Я  ТВОЕ  ИМЯ    ХРАНЮ,
БОГА  ЗА  ЭТО  ЧУВСТВО  БЛАГОДАРЮ!

МЫ  С  ТОБОЮ  ВСЕ  ЖЕ  ПОБЫВАЛИ  В  РАЮ
И  У  БЕЗДНЫ  НА  САМОМ  ЕЁ  КРАЮ...
У  НАС  ЖИЗНЬ  БЫЛА,  СЛОВНО  СКАЗКА  ПРЕКРАСНА,
МЫ  ВЗЛЕТАЛИ  В  НЕБЕСА  ОТ  ОРГАЗМА.

ЛАСКИ,  ПОЦЕЛУИ,  МУРАШКИ  ПО  КОЖЕ...
БИЕНЬЕ  СЕРДЦА    В  ВИСКАХ,  ЭТО  ТОЖЕ...
СЧАСТЬЕ,  СБЕРЕЧЬ  ОТ  ЧУЖИХ  ГЛАЗ  НЕВОЗМОЖНО,
ХОТЯ  СТАРАЛИСЬ  ПРЯТАТЬ  ОСТОРОЖНО.

МЫ  ВПАДАЛИ  В  ЭКСТАЗ  И  В  НИРВАНУ  НЕ  РАЗ,
ВЕДЬ  ЛЮБОВЬ  И  СТРАСТЬ  ОХВАТЫВАЛИ  НАС...
МЫ  С  ТОБОЮ  ЖИВЕМ  В  РАЗНЫХ  МИРАХ  СЕЙЧАС,
НО  ВСЕ  ЖЕ  ХРАНИМ  ЧУВСТВА  В  СВОИХ  СЕРДЦАХ!
 
ПОКА  СВЕТ  НАШИХ  ДУШ  НА  ЗЕМЛЕ  НЕ  ПОГАС,
МЫ    БУДЕМ  БЕРЕЧЬ  НАШУ  ЛЮБОВЬ,  СВЕТЯСЬ,
ЧТОБЫ  БЫЛО,  ЧТО  ВСПОМНИТЬ  НА  КРАЮ  ОДРА,
КОГДА  МЫ    С  ТОБОЙ  ПРЕДСТАНЕМ    ПРЕД  БОГОМ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904719
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2021


СОНЦЕ ЗАГЛЯНУЛО У ВІКОНЦЕ

СОНЦЕ,  ЗАГЛЯНУЛО  У  ВІКОНЦЕ,
ЗАБЛИСКОТІЛО  ЗОЛОТОМ  НА  СТЕЛІ,
ЛЯГЛО  ПРОМІНЧИКАМИ  НА  ЛИЦЕ
І  ОСВІТИЛО  СВІТЛИЦЮ  ОСЕЛІ...

А  ЗА  ВІКНОМ,  ПУДРИТЬ  НОСИК  ЗИМА,
МАЛЮЮЧИ  ВІЗЕРУНКИ  НА  ЩИБКАХ,
ВСЕ  МЕРЕХТИТЬ  ,  ПРИРОДА  ОЖИВА
І  ПЕРЛИНИ  РОЗСИПАНІ  НА  ДАХАХ..

НЕДОВГО  ЇМ  НА  СОНЦІ    БЛИЩАТИ,
МОРОЗОМ  ЗАКОВАНІ  Ж  БО  В  ЛЕЩАТА,
СКОРО  В  ПУТЬ  З  ДАХІВ  БУДУТЬ  РУШАТИ,
ДОСТАТНЬО  ЧАСУ  ТАМ  ПЕРЛАМ  ЛЕЖАТИ.

ЗГОДОМ  ТРАНСФОРМУЮТЬСЯ  ПЕРЛИНИ
У  СРІБЛЯСТІ  КУЛЬКИ,  ЖИВІ  КРАПЛИНИ,
В  ОБІЙМАХ  СОНЯЧНОГО  ПРОМІННЯ,
СТІКАЮТЬ    СЛЬОЗИ    ЇХНІ  БОЖЕВІЛЬНІ...

СНІЖНІ  КРИЖИНКИ  ТАНУТЬ  НА  ОЧАХ,
У  НИХ  ВБАЧАЄТЬСЯ  РАДІСТЬ  І  ПЕЧАЛЬ,
ТЕЧУТЬ  І    ДЗЮРЧАТЬ  ДЗВІНКОГОЛОСО,  
ВЕСНЯНО  -ЗИМОВІ  Й  НЕБЕСНІ  СЛЬОЗИ.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021


ПОЗДРАВЛЕНИЕ С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ ЩЕНКА МАСЮ

[b][/b]С  ДНЕМ  РОЖДЕНИЯ  МАСЮ  ПОЗДРАВЛЯЮ  
И  ВСЕГО  ПРЕКРАСНОГО  ЖЕЛАЮ!
ГЛАВНОЕ  ВЫЗДОРОВЕТЬ  И  НЕ  БОЛЕТЬ!
ПРОЖИТЬ  ЕЙ  В  СЕМЬЕ    МНОГО,  МНОГО  ЛЕТ!
А  ,  ОСТАЛЬНОЕ    КАК-ТО  ПРИЛОЖИТСЯ
И  СЧАСТЛИВО  У  НЕЕ    СЛОЖИТСЯ!
МАСЮНЯ,  УМНИЦА,  ВСЕ  ПОНИМАЕТ,
МИТЮШУ  ЛЮБИТ,  НО  ДОКУЧАЕТ...
А  БОЛЬШЕ  ВСЕХ  ОНА  ЛЮБИТ  ВОТ  ПАПУ,
ДАЕТ  ЕМУ  ПО-ДРУЖЕСКИ  ЛАПУ,
КОРМИЛЬЦ  ЕЕ    ОЧЕНЬ  БЛИЗКИЙ  И  РОДНОЙ,
ПОЭТОМУ    ОЧЕНЬ  ЕЙ  ДОРОГОЙ!
А  ЕЩЕ  МАСЮША  ЛЮБИТ  НИКИТУ,
С  НИМ  ИГРАТЬСЯ  НОГАМИ  ПРИВЫКЛА!
А    В  ДОМЕ  ОНА  ЕЩЕ    И  ПЫЛЕСОС,
УБИРАЕТ,  ЯЗЫКОМ,  КАК  НАСОС....
БУЛЬДОЖКА  ДОЦЯ,    БОЛЬШАЯ  ЧИСТЮНЯ,  
ХОЗЯЙКА,  ОХРАННИЦА,  ГАВКУНЯ!
ЗАЩИЩАЕТ  ПАПУ  ОТ  ВСЕХ  ЗЛОДЕЕВ,
НЕ  ПРОЙДУТ  В  ДОМ  ТАКЖЕ    ПРОХИНДЕИ!
ОНА  ТАКАЯ  КЛАССНАЯ  СОБАКА,
ОХ  И  ЛАПАТУЛЯ,  ЗАБИЯКА!
ОБНИМАШКА,  ЛИЗАКА,  ЦЕЛОВАКА,  
ПРЫГ,  СКОК,  НЕПОСЕДА,  ЗАДАВАКА!
НО  ВСЕ  ЖЕ  ОНА,  КАК  ПРИНЦЕССА  В  ДОМЕ,
ЧУСТВУЕТ  СЕБЯ    ДОВОЛЬНО  ВОЛЬНО,
НА  КОЛЕНЯХ  ЗАСЫПАЕТ  В  ИСТОМЕ,
 С  КОТОМ    ИГРАЕТ  И  ВСЕМ  ДОВОЛЬНА!

***
ДЕЙСТВУЮЩИЕ  ПЕРСОНАЖИ:
ПАПА-  ХОЗЯИН  ЩЕНКА,  ДЕВОЧКИ  МАСИ
МИТЮША-  КОТ
НИКИТА-  СЫН    ХОЗЯИНА[b][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904628
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2021


ЛЮТУЄ ЛЮТИЙ ЗА ВІКНОМ


ЛЮТУЄ  ЛЮТЕНЬ  ЗА  ВІКНОМ,
БО  ТАК  ЙОГО  ЗА  ВДАЧУ  ЗВУТЬ,
А  МИ  ,  ЧАЮЄМ  ЗА  СТОЛОМ,
ВСЛУХАЮЧИСЬ  У  ЛЮТИЙ  ЗВУК...

ЗАВИВ  НА  ЦІЛИЙ  СВІТ  ВОВКОМ,
ВІД  ОБРАЗ  І  ДУШЕВНИХ  МУК...
ЗАРЕВІВ  В  ОСТАННЄ  БИКОМ,
НАПУСТИВ  ЗЛИХ  КУСЮЧИХ  МУХ.

ЛЕГКО  ЇМ  КУСАТИ  ГУРТОМ,
НАПУСКАЮЧИ  В  ОЧІ  ПУХ...
ЗЛІТАЄ  ОЗВІРИЛИЙ  КОМ,
СТУКАЮЧИ  ПО  СКЛУ  ТУК,  ТУК...

ВСЕ  НАВКОЛО  ВИЄ  ХОРОМ,
МОВ  ,  СТОТИСЯЧНИЙ  УТРОБНИЙ  ЗВУК,
ГУРЧИТЬ  ВІХОЛА  МОТОРОМ,
З  НЕБЕС,  ІЗ-ЗА  ХМАР  ЙДЕ  ВІДГУК.

РОЗЛЮТИЛАСЬ  ЗИМА  НЕМОВ
ТОЙ  ЧОРНИЙ  ТА  ЗЛОВІСНИЙ  КРУК.
ВЖЕ  ЗОРІЄ  ВЕСНИ  ФАНТОМ,
ВІДЧУВАЄТЬСЯ  ЇЇ  ДУХ!

ВЕСЕЛО  БАВИТИСЬ  З  КОТОМ,
НЕ  ЗЛАЗИТЬ  ВІН  ІЗ  МОЇХ  РУК,
МУРКОЧЕ  ,  ЯК  ТИМ  ТРАКТОРОМ
ГУРКОЧЕ,  ЧУЄ  КОЖЕН  РУХ!

ОГОРТАЄ  ГРА  НАС  ТЕПЛОМ,
СТАРІ,  МОВ  ДІТИ  УХУ-ХУХ...
МАХАЄ  ВІТРУГАН  КРИЛОМ,
СТРАШНО  ГУПАЄ  ПО  ДАХУ...

СІМ'Я  ЗІБРАЛАСЯ  РАЗОМ
ДАВИТЬСЯ  СЛІЗЬМИ  ВІД  СМІХУ,
А  КОТИК  ЛИЖЕ  ЯЗИКОМ,
ПОТРОХУ  УСІХ  НА  ВТІХУ...

ЛЮТУЄ  ЛЮТЕНЬ  ЗА  ВІКНОМ,
НАКИДАЄ  ГОРИ  СНІГУ,
ВЕСНА  ВЖЕ  БОРЕТЬСЯ  ЗІ  СНОМ,
ГОТУЮЧИСЬ  ДО  ЗАБІГУ!

ВСІ  ЧЕКАЮТЬ  ЇЇ  ДАВНО,
ЯК  КОЛИСЬ  ЧЕКАЛИ  ЗИМУ,
БО  ОДНІЙ  ЇЙ  ТІЛЬКИ  ДАНО
РОЗТОПИТИ  В  СЕРЦІ  КРИГУ!













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


С НОВЫМ ГОДОМ КОРОВЫ И БЫКА!

 ДОРОГИЕ  И  ЛЮБИМЫЕ  ДРУЗЬЯ,
ПОЗДРАВЛЯЮ  ВАС    С    НОВЫМ  ГОДОМ  БЫКА!

СТАРЫЙ  ГОД,  ПОСКОРЕЕ  УБЕГАЙ
И  КОВИД  ПОБЫСТРЕЕ    ЗАБИРАЙ,
НЕ  НУЖЕН  НИКТО  НАМ  В  НОВОМ  ГОДУ,
СЕЙЧАС  ВАМ  ДАМ  РОГАМИ  ПО  БОКУ
И  КОПЫТОМ    ЗАЕДУ    ПО  ЗАДУ,
А  ГАДКУЮ  КРЫСУ  Я  РАЗДАВЛЮ!

ВСЕМ,  ЖЕЛАЮ  БЫЧЬЕГО  ЗДОРОВЬЯ,
БЫЧЬЕЙ  СИЛЫ,  БЫЧЬЕГО  ЗАДОРА  
А  БЫЧЬЕЙ  ЛЮБВИ  ХВАТИТ  ДЛЯ  ВАС  ВСЕХ,
КТО  ,  ОТНОСИТСЯ  ХОРОШО  К  ЗЕМЛЕ!

ОСЕМЕНЮ  КОРОВ  НА  ПЛАНЕТЕ,
ВОТ  ВЕДЬ  СКАЗАНО  В  БОЖЬЕМ  ЗАВЕТЕ:
РАЗМНОЖАЙТЕСЬ!    УМНОЖАЙТЕ  БЛАГА,
НЕ  СОРИТЕ  ПОПУСТУ  ДЕНЬГАМИ!

ЧТОБЫ  БЫЛ  ДОСТАТОК  В  КАЖДОМ  ДОМЕ,
СЧАСТЬЕ  И  ЛЮБОВЬ  В  НЕМ  НА  ПОДЬЕМЕ  ,
НА  ДУШЕ  УЮТНО  И  СПОКОЙНО!
ЧТОБЫ  ВСЕ  ВЕЛИ  СЕБЯ  ДОСТОЙНО!

ВСЕМ  СЧАСТЬЯ,  УСПЕХОВ  И  УДАЧИ,
ВСЕМ  ВСЕХ  БОЖЕСТВЕННЫХ  БЛАГ  В  ПРИДАЧУ,
МИРА  ,  РАДОСТИ,  ЛЮБВИ  И  ДОБРА
В  НОВОМ  ГОДУ  КОРОВЫ  И    БЫКА!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904438
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2021


МЫ В НИРВАНЕ В СИРЕНЕВОМ ТУМАНЕ

[b][i][/i][/b]СОЛНЦЕ    ЦЕЛУЕТ  ЛУЧАМИ  МАКУШКИ  ДЕРЕВЬЕВ,  КУСТОВ,
БУЯЮТ  МАЙСКИЕ  ТРАВЫ,  ПАХНЕТ  ВОКРУГ  СВЕЖЕСТЬЮ,
А  ЕЩЕ  ШУСТРЯК  ВЕТЕРОК,  ЧУТЬ-  ЧУТЬ  КАСАЯСЬ  ЛЕПЕСТКОВ,
СРЫВАЕТ  С  КУСТОВ,    СИРЕНЕВЫЙ  ПОКРОВ  С  НЕБРЕЖНОСТЬЮ.

МЫ  СМЕЕМСЯ,  КРУЖИМСЯ,  СЕМНАДЦАТЬ  ПОЗАДИ,    МЫ  ЮНЫ...
ШКОЛЬНЫЙ  ВЫПУСКНОЙ  ВЕЧЕР  И  ЦЕЛАЯ  ЖИЗНЬ  ВПЕРЕДИ....
У  КАЖДОГО  СВОЙ  ПРИЧАЛ  И  НЕИЗВЕСТНОСТЬ  СВОЕЙ  СУДЬБЫ...
У  КАЖДОГО  СВОИ  УСПЕХИ,  ГРЕХИ,  СВОИ  ПУТИ...

СЛОВНО,  ХРУПКОГО  ЭКЗОТИЧЕСКОГО  ЦВЕТКА    И  РОБЯ,
ТЫ  КАСАЕШСЯ  ГУБАМИ  МОИ  ПУХЛЫЕ  УСТА
И  ЦЕЛУЕШЬ,  ОБНИМАЯ    ПОД  СЕНЬЮ  СИРЕНИ  МЕНЯ,
ПРИЖИМАЯ    К    СВОЕЙ  ГРУДИ  ВСЕ  СИЛЬНЕЙ  МОИ  ПЕРСА...

ЗАМАНИВАЕТ  НАС  В    СИРЕНЕВЫЕ  СЕТИ  ГРЕХ  ЛЮБВИ,
МЫ  НЕ  В  СИЛАХ  БОЛЬШЕ  ЭТОЙ  СТРАСТИ  СОПРОТИВЛЯТЬСЯ  ,
ТОЛЬКО  МОЛЧИ!    ОБ  ЭТОЙ  ТАЙНЕ    НИКОМУ  НЕ  ГОВОРИ,
НЕ  ТО  РАЗОПНУТ  И  БУДУТ  ЗА  СПИНОЙ  УХМЫЛЯТЬСЯ...

ВОЙДЯ  В  РАЖ,  ТЫ  РЬЯНО    ЛОБЗАЕШЬ  ПОТАЕННЫЕ  МЕСТА,
ОБВОЛАКИВАЕТ    НАС  СТРАСТЬЮ  СИРЕНЕВЫЙ  ТУМАН,
БУДТО  ПО  КЛАВИШАМ,  ИГРАЮТ  ПО  КОЖЕ  ТВОИ  ПЕРСТА,
ТАНЦУЮТ  ТАНГО  НАШИ  ТЕЛА,  ВЗРЫВАЕТСЯ  ВУЛКАН...

НАСЛАЖДАЯСЬ  ДРУГ  ДРУГОМ  В  БОЖЕСТВЕННОМ  ВЕСЕННЕМ  РАЕ,
ПОД  СИРЕНЕВЫМИ  АРОМАТНЫМИ  НЕБЕСАМИ
МЫ  В  ИСТОМЕ,  ДОСТИГАЕМ  АПОГЕЯ,  МЫ  В  НИРВАНЕ!
НЕТ,    МЫ  В  ИЛЛЮЗИИ  ВОСПОМИНАНИЙ  САМИ  С  ВАМИ!
[b][i][/i][/b]

P.S.

ДО  АВТОРА  Л.Г.  НЕ  ВІДНОСИТЬСЯ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903646
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2021


ЧАРІВНА ВЕСНА

[b][i]Я  ЗГАДУЮ  ВЕСНУ  ВЕСЕЛУ  Й  ЧАРІВНУ,  
ЯК  Я  ПЛЕЛА  З  ТРАВ  КОСУ  ЗЕЛЕНУ,  ЗАПАШНУ,
ЇЇ,  ТАКИЙ  БУЗКОВИЙ  АРОМАТНИЙ  КВІТ
І  БАРВИСТИХ  МЕТЕЛИКІВ  НА  ТОЙ  ЗАПАХ  ЗЛІТ!

А  МИ  ЗАКОХАНІ  Й  ТАКІ  ЩЕ  МОЛОДІ,
ЦІЛУВАЛИСЯ  В  ТІЙ  ЇЇ  БУЗКОВІЙ  ІМЛІ,
ДУРМАН  КОХАННЯ  НАД  НАМИ  ВІТАВ,  ЛІТАВ,
У  ТАНЦІ  ДИВНОМУ  КРУЖЛЯВ  І  НАС  ЗАКРУЖЛЯВ...

У  НЕБЕСНОМУ  ВИХОРІ  ВЕСНЯНИХ  ЧАР,
МИ  ПОКЛАЛИ  ТОДІ  ВСЕ  НА  КОХАННЯ  ВІВТАР,
ПІД  МЕЛОДІЮ  СОЛОВ'ЇНИХ  СЕРЕНАД
НАС  ПОГЛИНУЛА  БЕЗОДНЯ  ВСІХ  ЇЇ  ПРИНАД...

ЗНОВУ  МРІЮ  ПРО  МАРЕВО  ТЕ  ЧАРІВНЕ,
ТАКЕ  БУРХЛИВЕ,  ПРИСТРАСНЕ  ВАНІЛЬНО  ХМІЛЬНЕ....
МОЖЛИВО  З  ПЕРЦЕМ  АЛЕ  ЗОВСІМ  НЕ  ГІРКЕ,
З  АБРИКОСОВИМ  ФЛЕРОМ  І  НІЖНО  ОСЯЙНЕ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021


ДО МОЇХ ПОЕТІВ ДРУЗІВ, ОЛЕГА ЛИШЕГИ ТА МИХАЙЛА ГРИГОРІВА, ЩО ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ

[b]Мені  так  холодно,  так  морозно,
хоча  в  душі  пекельний    вогонь  палає...
Від  голоду  та  спраги  моя  суть  страждає,  
не  обезсуть  її,  не  обезсуть...
Ой,  як  самотньо  стало  жити  мені,
без  друзів,  що  у  вічність  ,
так  швидко  один  за  одним  відійшли,
 ще  молоді  ,  ще  молоді...
Жити  й  жити  ж  бо  їм  ще  на  землі,
писати  свої  неповторні  вірші,  
впечатувати  слово  за  словом  свіжії  думки,
вести  за  собою,  як  то  Бог  велів!
Правду  в  цей  світ  нести,
бо  майже    без  їх    пекучих  слів,  нема  її!
Щезає  вона  потроху  рік  за  роком,
лише  й  залишається,  що  запах  пороху...
Ллються  дощами  сльози,  спливають  спогади,
замерзають  буквами,  словами  на  вікні...
Малює  мороз  картини  тих  спогадів  на  склі,  розтрісканих  від  старості  шибків...
Не  повернути  вже  мені  мою  молодість,  
ні  думок,  ні  слів,  ні  друзів...
Спрагла  й  стражденна  душа,  
шукає  свіжої  неторканої  водиці
із  нової,  ще  не  вибраної  криниці,
лишень  бо  не  гірка  була  б  вона!
Мовчать    і  спраглі  вуста  
від  завмерлих  почуттів,  пусто  без  слів,
Мабудь  зсохлася  й  сіра  речовина,  
десь  забутих  в  минулому  мізків!
***
(Сказала  ааааааааа....то  говори  вже  й  ббббббеееее...,  не  ятри    спогадами!)[/b]

***
(  Після  заново  прочитаних  віршів  Юрка  Гудзя)
На  фото    мої  друзі  й  сусіди,  всесвітньо  відоми  поети  Олег  Лишега  та  Михайло  Григорів  і  я    між  ними.  Молоді  й  веселі,  попереду  життя  довге  й  прекрасне...)  
(Нажміть  на  фото  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021


ЧАРІВНА ЗИМА

[i]
Чарівна  зима  прилетіла,  мов  на  крилах,
Сніжними  долонями  землю  обняла,
Білосніжною  вуаллю  ліси  накрила,
В  пухові  шубки  всі  деревця  одягла.

Закрутила  вона,  замела,  завіяла
Хуртовинно  -  сніжною  нас  лавиною,
Блимає  своїми  пушинками  віями,
Соромливо  стидаючись  провиною.

Та  не  соромся  ,  крути,  сніжним  комом  своїм,
Звеселяй  нас  ,  під  ногами  снігом  рипи,
Закружляй  у  вихорі  метеликів  рої,
Прокоти  нас  з  вітром  на  санчатах  з  гори!

Розмалюй  морозом,  зима,  на  вікнах  шибки,
Білі  квіти  на  склі,  провісники  весни,
Прикрась  навколо  візерунками  залюбки,
Скинь  зимонько,  тягар  з  душі  ,  не  ринь  у  сни!

Яка  ж  ти  морозна  ,  сніжна  і  справжня  зима,
В  срібло  всі  річки,  озера  закувала...
Зваблива  твоя,  зимо,  первозданна  краса,
По  королівськи  нас  всіх  атакувала.

Шапки,  кожушки  ,  сапожки  і  рукавиці,
Зігріває  нас  зимове  обладнання,
А  ще  оця  щаслива  усмішка  на  лиці
Та  на  всіх  одне    білосніжне  марення![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021


С КРЕЩЕНИЕМ ГОСПОДНИМ !

👼С  КРЕЩЕНИЕМ  ГОСПОДНИМ  Я  ВАС  ПОЗДРАВЛЯЮ@🙏❄🎁❤
КРЕПКОГО  ЗДОРОВЬЯ  ВАМ  ВСЕМ  ЖЕЛАЮ,
ПУСТЬ  СВЯТАЯ  КРЕЩЕНСКАЯ  ВОДА,
СМОЕТ  ВСЕ  БОЛЕЗНИ  НАВСЕГДА,
ЧТОБЫ  НЕ  ПРИСТАЛА  К  ВАМ  НИКАКАЯ  БЕДА,
ЧТОБЫ  НЕ  ОСТАЛОСЬ  ЗА  ДУШОЙ  МАЛО  МАЛЬСКОГО  ГРЕХА!
ПУСТЬ  ВСЕ  НЕВЗГОДЫ  ОСТАНУТСЯ  ПОЗАДИ,
А  СЧАСТЬЕ  И  ЛЮБОВЬ  ВАС  ЖДУТ  ВПЕРЕДИ@
ПУСТЬ  ХРИСТОС  КРЕЩАЕТСЯ
И    СВЯТЫМ  ДУХОМ  К  НАМ  ВОЗВРАЩАЕТСЯ!
АНГЕЛОМ  СВЕТА  НЕБЕСНЫМ,  
ГОЛУБЕМ  МИРА  ВЕСНЫМ!
ПУСТЬ  СВОИМИ  КРЫЛЬЯМИ  ВАС  ЗАЩИТИТ  И  СПАСЕТ,
МИР  И  РАДОСТЬ  В  КАЖДЫЙ  ДОМ  ПРИНЕСЁТ!
МОЛИМСЯ  О  ЛУЧШЕЙ  И  КРАСИВОЙ  ЖИЗНИ,
О  БОГАТОЙ  И  ПРЕКРАСНОЙ  РОДИНЕ,  ОТЧИЗНЕ!
АМИНЬ!🙏🌟💯😇❤🥂🍾🤗

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901780
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2021


З ВОДОХРЕЩЕМ ГОСПОДНІМ, Я ВАС ВІТАЮ!

З  ВОДОХРЕЩЕМ  ГОСПОДНІМ,  Я  ВАС  ВІТАЮ!
ГАРНОГО  ЗДОРОВ'Я  Я  ВАМ  ВСІМ  БАЖАЮ!
НЕХАЙ  СВЯТА  ЙОРДАНСЬКА  ВОДИЧКА,
ЗМИЄ  ВСІ  ХВОРОБИ  З  ВАС  І  ВАШОГО  ЛИЧКА  ,
ЩОБ  НЕ  ПРИСТАЛА  ДО  ВАС  НІЯКА  БІДА,
ЩОБ  НЕ  ЗАЛИШИЛОСЯ  ЗА  ДУШОЮ,  ХОЧА  Б  МАЛЕНЬКОГО  ГРІХА!
ХАЙ  ВСІ  НЕГАРАЗДИ  ЗАЛИШАТЬСЯ    В  МИНУЛОМУ  РОДИНИ,
А  ЩАСТЯ  І  ЛЮБОВ    ЧЕКАЮТЬ  НА  ВАС  КОЖНОЇ  ДНИНИ  Й  ХВИЛИНИ!
ХАЙ  ХРИСТОС  В  ЙОРДАНІ  ХРЕЩАЄТЬСЯ
ТА  ЧИСТИМ,  СВЯТИМ  ДУХОМ  ВЕРТАЄТЬСЯ!
ЯНГОЛОМ  СВІТУ  СВІТЛИМ  НЕБЕСНИМ,
ГОЛУБОМ  МИРУ,  ВІСНИКОМ  ПОЧЕСНИМ!
НЕХАЙ  СВОЇМИ  КРИЛАМИ  НАС  ЗАХИСТИТЬ  І  СПАСЕ,
МИР  І  РАДІСТЬ  В  КОЖНУ  ХАТУ  ПРИНЕСЕ!
МОЛИМОСЬ  ПРО  КРАЩЕ  ТА  ГАРНЕ  ЖИТТЯ  КОЖНОЇ  РОДИНИ,
ПРО  БАГАТСТВО  І  КРАСУ  НАШОЇ  НЕНЬКИ  УКРАЇНИ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021


СНіГ, ЛЕТИТЬ ЛАПАТИЙ…

СНІГ  ЛЕТИТЬ  ЛАПАТИЙ,
КРУЖЛЯЄ  НАД  НАМИ  ПУХНАТИЙ,
ПАДАЄ  ПІД  НОГИ,
ЗАМІТАЄ  ШЛЯХИ  Й  ДОРОГИ.

НАМ  НЕ  ПРОЇХАТИ,  
НЕ  ПРОЛІЗТИ  Й  НІЯК  НЕ  ПРОЙТИ,  
СНІГ  ДО  ЩІК,  ОЙ,    ЛИПНЕ,
ОЧІ  ,  ОЙ,  СЛІПНУТЬ,  А  ВІН  СИПЛЕ.

РАДІСТЬ  ДЛЯ  ДІТВОРИ,
ЛЕТЯТЬ  НА  САНЯХ  ВОНИ  З  ГОРИ,
А  ДВІРНИКАМ,    ГРЕБИ
ЛОПАТОЮ,  МІТЛОЮ  МЕТИ...

КРУЖЛЯЮТЬ  СНІЖИНКИ,
ТАНЦЮЮТЬ  МОВ  ТІ  БАЛЕРИНКИ,
ХОЧЕТЬСЯ    СПІЙМАТИ
Й  ВУСТАМИ  ЇХ  ПОЦІЛУВАТИ!

ПОДИХОМ  ЗІГРІТИ
ЗАМЕРЗЛІ  ДУШІ  НІЖНИХ  КВІТІВ...
І    ЗАШАЛЕНІТИ,
БО  МОЖНА  Й  СПРАВДІ  РОЗТОПИТИ.

З  ЇХ  ДУШ  ЛІПЛЯТЬ  ДІТИ
СНІГОВИКІВ,  ДЕ  РУКИ  ВІТИ,
А  НОСИ  МОРКВИНИ,
ЧОРНІ  ОЧІ,  МОВ  ТІ  ВУГЛИНИ!

ГРАЮТЬСЯ  У  СНІЖКИ,
БУДУЮТЬ  ФОРТЕЦІ  ЗАХИСНІ...
РАДІЙТЕ  ДІТОЧКИ,
ДАВНО  ЗАБУТІЙ  СНІЖНІЙ  ЗИМІ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021


СЕЮ, ВЕЮ , ПОСЕВАЮ …

СЕЮ,  ВЕЮ,  ПОСЕВАЮ  
С  НОВЫМ  ГОДОМ    ВАС,  Я  ПОЗДРАВЛЯЮ!
СЕЙСЯ  ЖИТО,  СЕЙСЯ  ПШЕНИЦА,  СЕЙСЯ  ДОБРО,  
ЧТОБЫ  НАМ  ВСЕМ  ПОВЕЗЛО!
СЕЙСЯ  ЛЮБОВЬ,  СЕЙСЯ  МИР,  СЕЙСЯ  СЧАСТЬЕ,  
ЧТОБ  БЫЛО  ВСЕ  У  НАС  ЗДОРОВО  И  ПРЕКРАСНО!
СЕЙСЯ  ЗДОРОВЬЕ,  ЧТОБЫ  НЕ  БЫЛО  НИКАКИХ  БОЛЕЗНЕЙ,  А  ОСОБЕННО  КОВИДА!
СЕЙСЯ  УСПЕХ,  СЕЙСЯ    УДАЧА  
И  МНОГО  РАЗНЫХ  УДОВОЛЬСТВИЙ,  
И  РАДОСТЕЙ    ВПРИДАЧУ  !
СЕЙТЕСЬ  ДЕНЬЖАТА,  ДОЛЛАРЫ,  ЕВРО,  
РАЗНЫЕ  БАНКНОТЫ....
ЧТОБЫ  МЫ  ИНОГДА  ОТДЫХАЛИ  ОТ  РАБОТЫ!
ВСЕМ  ИСПОЛНЕНИЯ  ЖЕЛАНИЙ  
И  СВОЕЙ  ЗАВЕТНОЙ  МЕЧТЫ!
ПУСТЬ  БУДЕТ  ТАК!  
БОЖЕ,  ОТ  ВСЕХ  БЕД  НАС  СБЕРЕГИ  И  СОХРАНИ!
АМИНЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901268
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2021


ЩЕДРІВОЧКА ЩЕДРУВАЛА….

ЩЕДРІВОЧКА  ЩЕДРУВАЛА,
ДО  ВІКОНЦЯ  ПРИПАДАЛА!
З  НОВИМ  РОКОМ,
З  МАЛАНКОЮ  ТА  ВАСИЛЕМ
ВАС  ВІТАЛА,  ПІСЕНЬКУ  СПІВАЛА:
ЩЕДРИЙ  ВЕЧІР,  ДОБРИЙ  ВЕЧІР,
ДОБРИМ  ЛЮДЯМ  НА  ЗДОРОВ'Я!
ГОСПОДАРЕ,  ГОСПОДИНЕ:
З  ЩЕДРИМ  УРОЖАЄМ  ВАС  
ВІТАЮ,
ЩОБ  РОДИЛИСЯ  ЖИТО,  ПШЕНИЦЯ
 Й  УСЯКА  НА  ГОРОДІ  ПАШНИЦЯ,
САДОВО-ФРУКТОВА,  ЯГІДНА,  ПОЛЬОВА,  БУДЬ  ЯКА!
ЩОБ  БУЛИ  ВИ  БАГАТІ  Й  ГОСТЯМ  РАДІ,
ЩОБ  БУЛИ  ЛЮБОВ,  ДОБРОБУТ  ТА  ЗЛАГОДА  У  ВАШІЙ  ХАТІ!
ЩОБ  БУЛИ  НА  СТОЛІ  ГАРНІ  З  МАКОМ  ПИРОГИ,  НАЛИСНИКИ  У  СМЕТАНІ,  ВИНА  МЕДОВО-ПРЯННІ,
ГОЛУБЦІ  М'ЯСНІ,  ОВОЧЕВІ,  ГРИБНІ...
САЛАТИ  КРУТІ,  МЛИНЦІ  В  ЧЕРВОНО-  ЧОРНІЙ  ІКРІ,
РІЗНІ  КОВБАСИ,  КРОВ'ЯНКИ  ДОМАШНІ,  ДОБРІ    ХОЛОДЦІ...
ОБОВ'ЯЗКОВО  УЗВАР  ДО  ЩЕДРОЇ  КУТІ,  
 НА  ГРИЛІ  РЕБЕРЦЯ  СВИННІ
 ІЗ  ЧЕРЕВЦЯ  ВІДБИВНІ  ,  
КАРТОПЛЯ  ЗАПЕЧЕНА  В  ПЕЧІ,  
РИБНІ  СТРАВИ  СМАЧНІ:
СІБАС,  ЛОСОСЬ,  ДОРАДО,  КАРПИ,
КАРАСІ...
ІЗ  СИРОМ,  КАПУСТОЮ,  ВИШНЕЮ...  ВАРЕНИКИ  ЗАПАШНІ,
ГОРІЛОЧКА  З  ПЕРЦЕМ,  НАЛИВКИ,  СОЛОДКІ  ТАКІ...
ЩОБ  ВОДИЛИСЯ  В  ХЛІВІ  :  ГУСИ,  КУРИ,  КАЧКИ...  
КОНІ,  ПОНІ,  КОРОВИ,  СВИННІ,  КОЗИ,  БИКИ...
СОБАЧКИ  Й  КІШЕЧКИ  БУЛИ  НА  ОБІЙСТІ  ДЛЯ  ОХОРОНИ  ТА  ДУШІ...
ШЕДРИЙ  ВЕЧІР,  ДОБРИЙ  ВЕЧІР,  
ВСІМ  ВАМ  ЛЮДИ  ШАНОВНІ  Й  ДОРОГІ,  ГОСПОДАРІ  ЗЕМЛІ!
СІЮ,  ВІЮ  ПОСІВАЮ  З  НОВИМ  ГАРНИМ  РОКОМ  ВАС  ВІТАЮ,  З  МАЛАНКОЮ,  З  ВАСИЛЕМ!
ХАЙ  ГОСПОДЬ  НА  МИР,  ЛЮБОВ,  ДОБРО,  ЗДОРОВ'Я,  ЩАСТЯ,  УСПІХИ  Й  УДАЧІ  ВАС  БЛАГОСЛОВЛЯЄ,  
ВІД  ВСІХ  НЕЩАСТЬ  ТА  ВОРОГІВ  ОБЕРІГАЄ!  
ХАЙ  БУДЕ  ТАК!  АМІНЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021


С РОЖДЕСТВОМ ХРИСТОВЫМ, ВАС Я ПОЗДРАВЛЯЮ

🙏🌟👼ВСЕХ    ПОЗДРАВЛЯЮ  С  РОЖДЕСТВОМ  ХРИСТОВЫМ!💯🌟🌠😇🎆✨🎄
ВСЕМ  ГОСПОДНЕГО  БЛАГОСЛАВЕНИЯ!  ❄❤😍    
ВСЕМ  ЖЕЛАЮ    СИЯНИЯ  ВИФЛЕЕМСКОЙ  РОЖДЕСТВЕНСКОЙ  ЗВЕЗДЫ!🌟🎆🌠  🙏👍👍👍🤗🤗🤗  ПУСТЬ  ЕЕ  ЛУЧИ  ПРОНИКНУТ  В  ВАШИ  СЕРДЦА,  
У  ВАШИ  ДУШИ  И  СОГРЕЕЮТ  ВАС,  
СВОИМ  ЛУЧЕЗАРНЫМ  ТЕПЛОМ  
НА  МНОГИЕ  ЛЕТА  И  ВЕКА!  🌟🎆✨🌠🙏👼😇🤩🌟🎄ХРИСТОС  РОДИЛСЯ!  СЛАВИМ  ЕГО!😇👼🌠🤗❤

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900501
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 07.01.2021


СВЯТВЕЧІР ! З РІЗВОМ ХРИСТОВИМ ВАС, ГОСПОДАРІ!

ВЖЕ  РІЗДВО  ХРИСТОВЕ  НА  ПОРОЗі  
СТУКАЄ  У  ДВЕРІ  РАЗОМ  З  КОЛЯДОЮ,
ЗІРКОЮ,  ЩО  ВИБЛИСКУЄ  НА  МОРОЗІ,
СПІВАЄ  РАЗОМ  З  ДИТЯЧОЮ  ЮРБОЮ:
,,ВІДКРИВАЙТЕ  ДВЕРІ,  ПАНЕ  ГОСПОДАРЮ,
ВІДКРИВАЙТЕ  ДВЕРІ  ПАНІ  ГОСПОДИНЕ!
ОЙ,  У  НАС  РАДІСТЬ  СТАЛА,
ЗІРКА  НА  НЕБІ  ЯСНО  ЗАСІЯЛА,
СИН  БОЖИЙ  НАРОДИВСЯ!
СИН  БОЖИЙ  НАРОДИВСЯ,
НАРОД  ,  ОЙ,  ЯК  ЗВЕСЕЛИВСЯ!
ХАЙ  БУДЕ  ЗАВЖДИ  ЗДОРОВ'Я  У  ВАС  
ТА  ІМУНІТЕТ  ПРО  ЗАПАС,
МИРУ  ТА  ДОБРА  ВАШОМУ  ДОМУ,
ХАЙ  БУДЕ  ЗЛАГОДА  В  НЬОМУ!
ЛЮБОВІ  ВАМ,  ДОБРОТИ  СОНЦЕСЯЙНІЙ,
ЩАСТЯ  НИНІ  Й  ДОВІКУ  ЗОРЕСЯЙНІМ,
ЩОБ  БОГ  ВАМ  ДАВ  ЖИТТЯ  НА  МНОГІЇ  ЛІТА,
А  ДОЛЕНЬКА,  СВІТЛИМИ  ШЛЯХАМИ  ЙШЛА!
ЩОБ  БУЛИ  ВСІ  РОДИЧІ  ВЕСЕЛІ  ТА  БАГАТІ,
ЩОБ  ГОСТЯМ  БУЛИ  ЗАВЖДИ  РАДІ  В  ХАТІ,
ЩОБ  БУЛА  СМАЧНА  КУТЯ  НА  СТОЛІ,
А  ДО  НЕЇ  МЕД,  ВИНО,  РІЗНІ  СТРАВИ,  ПИРОГИ,  ТОРТИ,  РІЗНОСОЛИ  КРУТІ....
А  ЗА  СТОЛОМ  ІСУС  ХРИСТОС  РАЗОМ  З  ВАМИ!
ОЙ,  У  НАС  РАДІСТЬ  СТАЛА,
ЗІРКА  НА  НЕБІ  ЯСНО  ЗАСІЯЛА,
СИН  БОЖИЙ  НАРОДИВСЯ,
НА  ЗЕМЛЮ  ВІН  СПУСТИВСЯ!
ПРИНІС  ЛЮБОВ  І  ЩАСТЯ  НАМ,
УСІМ  ТРУДІВНИКАМ,  ЗЕМЛІ  ГОСПОДАРЯМ!
СЛАВІМО  ЙОГО!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021


🙏❄🎄❤⛄С НОВЫМ ГОДОМ , ВАС ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!🎅🎄ԍ

С  НОВЫМ  2021  ГОДОМ,    ВАС,  ДОРОГИЕ  ДРУЗЬЯ!😇🎅🎄🤶❄💯🤗❄🌟🎄⛄🎉✨🎆🎇❤💋🥰😍🤩🎄❄🤗
СЧАСТЬЯ  ВАМ  ,  ЗДОРОВЬЯ,  ЛЮБВИ,  ПРОЦВЕТАНЬЯ,  
УСПЕХОВ,  УДАЧИ,  ВО    ВСЕМ  СОЗИДАНЬЯ!🌠🌞🌛🌜🌟
ТОЛЬКО  СВЕТЛЫХ  И  ЯРКИХ,  ПОГОЖИХ    ДНЕЙ!
СТРАСТНЫХ  И  ЛЮБВЕОБИЛЬНЫХ    НОЧЕЙ!❤🌟🎄❄❤
ПУСТЬ  ВСЕ  ПЛОХОЕ  И  ВСЕ  БОЛЕЗНИ  ОСТАНУТСЯ  ПОЗАДИ!💯    @
СВЕТ  РОЖДЕСТВЕНСКОЙ  ЗВЕЗДЫ🌟🎆  
И    СКАЗОЧНЫЙ  ЧАС  ВАС  ЖДУТ  ВПЕРЕДИ!
ОБЯЗАТЕЛЬНО  ИСПОЛНЯТСЯ  ВАШИ  ЖЕЛАНЬЯ  И  ВСЕЙ  РОДНИ!💯🙏👼❤🎄❄😇🎅🎄🤶💯
ВЫ  ТОЛЬКО  НА  НЕБО  ВЗГЯНИТЕ    И  МОЛИТВУ  ПРОШЕПЧИТЕ  ВНОЧИ!🙏👼😇🌜🌠🎆🙏
                                                     🎅  ДЕД  МОРОЗ    И  СНЕГУРОЧКА🤶

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899932
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2021


😇❤С НОВЫМ 2021 ГОДОМ, ВАС, ДРУЗЬЯ!👼🎄🎅❄🤶

🎄🙏👼❤🎅🤶🎄😍🤩🤗🥳❤❤
💯🎄🎆🎇🧨✨🌟🤩😍🤗💯
С  НОВЫМ  2021  ГОДОМ  ВАС,  ДОРОГИЕ  ДРУЗЬЯ!🙏👼❤
ВСЕМ  СЧАСТЬЯ,  ЗДОРОВЬЯ,  ДОБРА!
 ВСЕМ  ЛЮБВИ,  ВСЕМ  УДАЧИ,  УСПЕХА@  
ВСЕМ  ЖЕЛАНИЙ  И  МЕЧТЫ  ИСПОЛНЕНЬЯ!  
ВСЕМ    ДУШЕВНОЙ  И  ДУХОВНОЙ  КРАСОТЫ!  
ВСЕМ  СВЕТА  РОЖДЕСТВЕНСКОЙ  ХРИСТОВОЙ  ЗВЕЗДЫ!
ВСЕМ  ДОМАШНЕГО  УЮТА,  СОЗИДАНЬЯ
В  ЗЕМНОМ  ПРОСТРАНСТВЕ  МИРОЗДАНЬЯ,
ВСЕМ  ДУШЕВНОГО  ТЕПЛА,  
ВСЕМ  НЕБЕСНОЙ  БЛАГОДАТИ
НА  ВСЕ  ГОДОВЫЕ  КАЛЕНДАРНЫЕ  ДАТЫ!  
УРА!💯🙏👼😇🎄🥰🤩😍🤶🎄🎅🎉🎊🧨🎁🤗❤❤❤❤❤❤❤🌟❄

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899929
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2021


ОЙ, ЗИМА, СНЕГ, МЕТЕЛЬ, ПУРГА…

ОЙ,  ДА,  СНЕГ,  СНЕЖОК,  КОЛЮЧАЯ  МЕТЕЛЬ,
ВЬЮГИ  СНЕЖНОЙ,  ШУМНАЯ  КАНИТЕЛЬ,
ЗАКРУЖИЛА  НАС  ВДВОЕМ  ОНА  СПОЛНА,
ВЗЯЛА  В  СВОЙ  ПЛЕН  НАС,  ЗИМУШКА  ,  ЗИМА...

ВСЕ  ДОРОЖКИ,    ПУТИ  ЗИМА  ЗАМЕЛА,
УЖ  НЕ  НАЙТИ  НИ  ТЕБЯ,  НИ  МЕНЯ...
ТАНЦУЕТ  ВАЛЬС  ВОКРУГ  ИЗБУШЕК  ПУРГА,
ОСВЕЩАЕТ  ЛУННЫЙ  СЕРП    СВЫСОКА.

СКОРЕЙ  ПРОЩАЙ,    СЛЕЗНАЯ  ОСЕНЬ,  ПРОЩАЙ,
НАМ  ОЧЕНЬ  РАССТАВАТЬСЯ  С  ТОБОЙ  ЖАЛЬ...
РАЗДЕТЫ  ДЕРЕВЬЯ,  ПОЧТИ  ДОГОЛА,
ЛЕС  ЛИШЬ    ВДАЛИ  ЗЕЛЕНЕЕТ  В  СНЕГАХ...

НА  ДУШЕ  КОШКИ  СКРЕБУТ  МОНОТОННО,
ВЕТЕР  ВОЕТ  В  ТРУБЕ,  КАК-ТО  СТРЕМНО,
В  ТОПКЕ,  ОГОНЬ  ЯЗЫКОМ  ЛИЖЕТ  ДРОВА,
МЫ  ГРЕЕМСЯ  У  ОЧАГА  ДОМА...

ВОКРУГ  ИЗБ  ТАНЦУЮТ  ВЬЮГА  И  ПУРГА,
МОРОЗ  РИСУЕТ  НА  СТЕКЛЕ  ОКНА
БЕЛЫЕ    РОЗЫ,  АСТРЫ  И  ЛАНДЫШИ,
СНЕЖИНКИ  ,  УЗОРЫ  ПРЕКРАСНЕЙШИ.

НАПОМИНАЯ  НАМ  О  ЗНОЙНОМ    ЛЕТЕ,
ГДЕ  МЫ  ЛЮБИЛИСЬ  НА  МЯТНОМ    ПЛЕДЕ
ИЗ  ШЕЛКОВЫХ  ТРАВ  ПОД  ВУАЛЬЮ  ДУБРАВ,
КАК  МЕД  БЫЛ    ПОЦЕЛУЙ    И    КАК  ДУРМАН!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899820
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2020


ПРОЩАЙ , СМЕРТЕЛЬНИЙ, СТАРИЙ РІК!


Нехай  швидкіше  старий  рік  втікає  з  обріїв  земних
Та  покидає  людські  простори,  поля  і  луки,  ліси  й  гаї...
Щоб  ми  вийшли  із  в'язниці  своїх  улюблених  хатин,
Щоб  дихали  на  повні  груди  й  не  боялися  вірусних  роїв!

Іди  ти  на  хрін  Covidnа  пандемія  ,  йди  в  пекло,  там  згори!
Своїх  сестер,  братів,  усю  рідню  з  собою,  ти  також  забери!
О,  Боже!  Ти  нас  прости,  людей  безсовісних  і  тупих...
Захисти  і  спаси  від  смертельних  сил  і  тяжких  мук,  життя  вдихни!

Дай  нам  здоров'я  й  духу,  щоб  збороти  ,,чуму"  цю  злобну,
Яка  людські  душі  забирає  дуже  дієво  та  проворно,
Ми  знаємо,  що  винні,  що  помилок  ми  наробили  ,
Але  дай  надію,  щоб  ми  в  еру  Водолія  гідно  вступили!

Врятуй  Земну  планету  від  пекла,  життя  їй  збережи!
,,Прийшов  час  розставити  приорітети?"-  нам,  нерозумним  скажи,
,,  Відділити  зерна  від  плевел",  щоб  в  чистоті  ми  зросли?
Господи!  Будь  ласка,  дай  нам  любові  та  світла  й  ще  раз  нас,  прости!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020


В ГОРАХ БЛИЖЕ К БОГУ

[img]https://www.bing.com/th?u=http%3a%2f%2ffile.mobilmusic.ru%2fa9%2fd0%2ff2%2f984404.gif&ehk=91RN4W0jsuo7w6vh1Yw2dD1t4Wobu3ls87V%2fiSosuSo%3d&w=164&h=220&qlt=90&bgcl=ececec&pid=PersonalBing[/img]
[b][i]По  долинам  и  по  взгорьям,  по  ущельям,    
по  оврагам,    
в  лесах  ,  на  реках,  озёрах,  морях  иль  мелях,  
в  океанах,
В  небесах,    в  морской  бездне,    где  солнце,    где  ветер,
где  туман,
Где  брызги  водопада,  словно  шампанское  ,
бьют  по  мозгам....

Где  свобода  полёта,  где  совсем  близко  к  нам  небеса,  
Где  захватывающая  наш  дух,  безкрайняя  высота,
Где  земная  глубина...Где  вольная  воля,  где  азарт
И  где  первозданной  природы,  божественная  красота...

Там  слышится  с  небес  по  всей  округе,  дыханье  Бога,
И  шелест  стоп  его,  и  словно  ветерок,  касанье    тоги...
И  шёпот,  шёпот,  шёпот...  шорох  и  где-то  вода  шумит...
И  жужанье  пчелы,  трещанье  цикад...Это  он  говорит!

В  журчанье  ручья,  в  ярких  цветах  и  в  ночном  крике  сыча,  
В  шёлковых  прянных  травах,  в  пеньи  птиц,  в  солнечных  жарких  лучах...
В  гитарной  струне,  на  разрыве  аорты,  в  песне,  в  речах,  
В  горном  цветке,  что  на  высоте,  едва  от  горя  не  зачах...

В  шуршанье  камней,  что  подают  нам  знаки  о  чем-то  в  мысль,  
Везде  голос  Творца!  Лишь  проснись!  Услышь!  Увидишь!  Прикоснись!
И  запомни  эти  звуки  на  всю,  оставшуюся    жизнь!
Ты  только  друг  держись,  о  мире  на  Земле,  Богу  помолись![/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887955
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2020


ПРОЩАЙ ЛЕТО, ПРИВЕТ ОСЕНЬ!

[img]https://www.bing.com/th?id=OIP.ZrLqG4gCRppA7BUIx6dj7QHaJy&w=200&h=220&c=7&qlt=90&bgcl=ececec&pid=PersonalBing[/img][img]https://www.bing.com/th?u=https%3a%2f%2f1.bp.blogspot.com%2f-Y7hNVms-nE4%2fWasJoEQfRlI%2fAAAAAAAAv6A%2frTuXr9SHWX8mEUutIvF_bvj-uC8EtYrJgCLcBGAs%2fs1600%2fHedroy-i-krasivoy-Oseni-.gif&ehk=ZYoLv5q0F4c0sKdlt0mes%2f5YE2NuTasHZl5BevhiMVM%3d&w=200&h=150&qlt=90&bgcl=ececec&pid=PersonalBing[/img]
[b]На  последнем  дыхании  знойного  лета,
Под  звездным  августовским  серебристым  пледом,
Мы  с  тобой  ворожим  у  тлеющего  костра,
Догорает  чья-то,  падающая    звезда.

Мы  грустим,  уже  близок  наш  час  расставанья,
Остануться  в  памяти  лишь  воспоминанья,
О  красоте  природы,  чистой,  первозданной,
О  тайных  и  волшебных  с  тобою  свиданьях!

Мир  вокруг  веретеном  крутился,  кружился,
Сматывал  нити,  ушедших    ярких  дней  судьбы,
В  клубок,  разорваных  на  части,  мыслей  свился,
Давай  помолчим,  пусть  сбудутся  наши  мечты!

Давай  помолчим  у  судьбоносного  витка,
Уже  горит  рыжим  пламенем  лисья  тропа...
Срывает  ветер  листья  на  скоростном  ходу,
Разлетаются,  вот,  вот  они  в  бездну  падут...

В  бездну,  танцующей  осенней  круговерти,
Остануться  одни  только  голые    ветви...
Но  нас  ждет  впереди  праздник  бабьего  лета,
Ведь  дама  Осень,  еще  не  совсем  раздета!

[i][/i][/b][img]https://www.bing.com/th?u=http%3a%2f%2fimage.blingee.com%2fimages17%2fcontent%2foutput%2f000%2f000%2f000%2f5ed%2f500163751_724785.gif&ehk=bxHWR2TDjVuQQWQ17n2ZWqLXZISPMT0aIckd3q8oN4U%3d&w=200&h=200&qlt=90&bgcl=ececec&pid=PersonalBing[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887937
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2020


Август. Последний аккорд лета

Уходит  лето  вместе  с  грушами  и  сливами,
С  солнечными  зайчиками  в  реке,  с  белым  наливом,
С  августовским,  словно  крем  брюле,  густым  туманом,  
С  незабываемым    терпким  розовым  ароматом.
С  янтарно-  медовым  вкусом  абрикос  на  губах  ,
С  июльским  жарким  солнцем,  уснувшем  в  бокале  вина,
С  бабочкой  ,  с  дрожащими    крыльями  в  чьих-то  руках
И  ее    полет...И  мальвы  сок  в  хоботке  ...Ох,  хмельна!

Алые  бока  клубники  манят  к  себе    взглядом,
Тают,  тают...  поцелуем  на  кончике    языка,
Афродизиаком,    волшебным  любовный  ядом...
Жаль,  не    успею  насладиться    им  до  конца...пока.

Я  запах  липы  и  акации  возьму  с  собой
Также  твою  улыбку  и  следы  на  голом  песке,
И  шум  прибоя...Рука  в  руке  ...мне  тепло  с  тобой,
Вот  опять  смыла  след,  бегущая  волна  вдалеке...

Мне  не  забыть  карые  глаза    спелых  черешен    
И  опустевший,  словно  сирота,  наш  вишнёвый  сад...
Как  будто  он  как  то  виноват  и  в  чем-то    грешен...
В  синих  небесах,  богемных  планет  столетний  парад...

Шёлк  травяного  пледа,    запахи  сена,  хлеба....
Также  симфонию  леса  под  оркестр  птичьих  трелей..
И  чистое,  прозрачное,  ванильное  небо
Между  плеяды  верхушек  сосен  и  свечек  елей.

И  вроде  сквозь  время,  плывущие  над  головой,
Словно  стадо  барашек,  причудливые  облака...
И  какой-то,  щемящий  внутри  страх  перед  грозой...
Блеск  и  зигзаги  молний...Раскаты  грома  свысока!
Звук,  гупающих  капель  по  сухой  земле  дождя...
Вот  такого  долгожданного  Вселенского  суда!
Целительная  влага  с  Божественного    ларца,
Как  в  сказке,  оживила  все  вокруг  живая  вода!

Мне  никогда  не  забыть  тебя  знойное  лето!
Ведь  наша  песнь  с  тобой  еще  так  до  конца  не  спета...
Она  продолжит  звучать  в  бабьем  лете  сентября  !
В  красках  леса  и  шуршанье  листопада      октября!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886223
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2020


Привітання Зі святом Івана Купала

Ой  на  Івана,  ой  на  Купала
У  лісі  зозуленька  кувала:
Бажаю  щастя,    бажаю  любові,
А  ще  кохання  й  здоров'я  доволі!
Знайти  квітку  папороті  чудову,
Не  звертаючи  уваги  на  її  охорону...
Щоб  оволодіти  мудрими  знаннями,
Найціннішими  скарбами
Всесвіту,    який  керує  людськими  життями,
Розмальовуючи    їх  різними  барвами...
Пустити  вінок  із  квіток  рікою,
Зустріти  свою  щасливу  долю  ,
Очиститися  від  гріхів  ватрою  жаркою,
Умитися  водою,  цілющою  Божою  росою!
Ой  на  Івана,  ой  на  Купала,
Зозуленька  багато  літ  всім  нам  накувала...
Щасливих,  добрих,  мирних,
Як  зорі  на  небі,  ясних  і  чарівних!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020


Вітання З Днем народження

[b]]Мій  любий,  племінничок,  Женуля!
Вітаю  тебе  З  Днем  народження![/b]

[b][i]Бажаю  щастя  тобі  земного,
Кохання  вічного  і  неземного,
Неба  мирного  над  головою,
Сонячного  й  такого  голубого...

Любові  рідних,  друзів  і  близьких,
Шляхів  прямих,  стійких,  тільки  не  слизьких...
Обіймів  ніжних,  сильних  та  дружніх,
Потиск  рук  друзів  дужих,  вчинків  мужніх...

Окрім  синочка,  май  ще  донечок,
Таких  гарних  янголят  чи  сонечок,  
Гомінких,  мов  дзвіночки  в  лісочку,
А  можливо,  як  джерельце  в  садочку.

Ще  бажаю  достатку  в  родині,  
Гармонії,  ідилії  щоднини,
Хай  збуваються  бажання  й  мрії!
Живи  у  вірі,  любові  й  надії!

Щоб  у  житті  все  було  в  тебе  гаразд,
Май  силу  і  здоров"я  прозапас!
Нехай  Господь  тобі  допомагає,
А  янгол  від  бід  оберігає!
[/i]
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


Вітання татку ( Зі святом тата, З Днем тата)

Всіх  татусів  вітаю  я  зі  святом,
Бажаю  здоров"я  і  сили  багато,
Щоб  працювали  ви  гарно  й  завзято,
Щоб  несли  ви  все  додому,  а  не  з  хати.

Щоб  для  своїх  дітей,  не  були  катом!
Щоб  змогли  ви  знайти  час  їх  обійняти,
Щоб  гордилися  діти  своїм  татом,
Бо  він  найкращий  у  світі  для  дитяти!

Щоб  у  всьому  могли  допомагати,    
Щоб  духовно  були  ви  для  них  багаті,
Щоб  у  різні  ігри  могли  ви  грати
Й  готувати  страви  смачніше  ніж  матір.

Щоб  у  футбол  могли  трохи  гуляти,
Щоб  не  сіли  ніколи  в  житті  за  грати,
Щоб  не  змогли  дітей  ви  покарати,
Бо  це  найстрашніше,  що  є  для  дитяти.

Щоб  добрими  були  ви  і  веселі,
Щоб  в  любові  й  добрі  зростали  нащадки,
Щоб  повними  були  ваші  кишені,
А  ви  раділи  татку,  що  всі  в  достатку.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020


С праздником Святого Духа

[b]С  праздником  Святого  Духа    я  вас  поздравляю,
Всех  благ  небесных  и  земных  я  вам    желаю!
На  Землю  с    небесной  сферы  Божий  Дух  спустился,
С  природой  он  воссоединился  и  слился,
Пропитал  все    вокруг  животворящими  лучами  
солнечной  праны,
Вдохнул  жизнь  целительными  устами
во  все  точки  й  мередианы,
Во  все,  что  дышет,  ходит,  ползает  и  летает,
Во  все  то,  что  нас  и  весь  земной  мир  питает,
Во  все  деревья,  травы  и  водные  просторы,
Во  все  клеточки    растущего  и  живого...
Наполнил  всех  силой,  здоровьем,  любовью,  добром,
Налил  травы,  дубравы  соком,  святым  вином...

***
Чтоб  хоть  на  время  остановить  кольцо  Сансары.
Очистите  свой  сосуд  для  Святого  Духа  и  лучшей  кармы![i][/i][/b]
08.06.2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2020


СЕНОКОС на лугах ТВОРЦА

[b][i]В  вуаль  одеты  луга,  поля,
Стелется  молочный  туман,
Ощущаю,  как  дышит  земля
И  словно  какой-то    дурман
Окутывает  дух  чабреца,
Терпкий  аромат  шафрана,
Клевера,  валерьяны,  горца,
Душицы,  пижмы,  бадьяна...

Запах  со  Вселенского  ларца
Витает  вокруг  духмяно,
Волшебный  земной  парфюм  Творца
Насыщает  пьяно-рьяно...
Аромат  полевого  хвоща,
Зверобоя,  Иван  чая,
Такой  густой  и  будто  слащав
Сильней  конского  щавеля...
Васильки,  полынь,  спорыш  трава...    
Вот  здоровья    кладовая!  
Целительная  Божья  рука
Дает  силу  помогая!

Упали  жемчужные  росы
На  изумрудные  косы,
Зазвенели  стальные  косы,
Стригут  косари  трав  косы.
Мята,  мать-мачеха,  ромашка...
Разрывают  диафрагму,
Поет  вдалеке  где-то  пташка,
А  я  пою  дифирамбы!
 [/i]
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880239
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2020


Зимо, зимонько прийди… (2)

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Ти  нам  снігу  принеси,  хуртовиною  замети
Всі  доріжки,  всі  шляхи,  всі  поля,  ліси,  дахи...
Білим  пухом  землю  вкрий,  сніжинками  заполони.

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Заметіллю  завий,  сичом  захукай...  як  в  минулі
Роки,  запороши  всі    сліди,  в  полон  нас  візьми,
Щоб  насолодилися  тобою  дорослі  й  малі.

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Не  на  довго,  на  час,  лютий  місяць  є  у  нас,  крутий,
Гей,  Морозе!  Де  ти?  Дідуган  старий  швидше  йди!
Заморозь  ставки,  озера,  ріки...Клас!  Захолоди.

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Хочемо  погратися  в  сніжки  досхочу,  як  колись,
Зліпити  бабу  снігову  з  друзями  своїми,
Покататись  на  санчатах  з  гори  …  Почути  сміх  скрізь.

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Намалюй  квіти  на  склі,  своїми  вустами  дмухни,
На  ялинки  накинь  перелинки,  мов  обійми,  
Одягни  берізки  в  шубки,  дуби  в  теплі  кожухи.  

Зимо,  зимонько,  прийди!  Радісно  гукаєм  ми!
Закружляй  нас  плавно  у  вальсі  чи  станцюй  нам  сальсу,  
А  на  останок  ще  й  танго  танок  з  небесними
Метеликами    до  весни...    Доки  півень    сп"є  росу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020


Віри, Надії, Любові й Мудрості!

[img]http://gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/09/15234173.jpg    [/img]
Я  так  хочу  Янголом  стати
І  увесь    божий  світ  обійняти,
Захистити  від  війн  і    від  бід
Нашу  країну  й  людський  земний  рід.

Щоб  прекрасна  планета  Земна,
Нашому  серцю  люба  й  дорога,
Не  кричала  більше  від  болю,
А  кохалась  у  нашій  любові!

У  веселці  й  луках  квіткових,
У  гаях  і  у  травах  шовкових,
У  вітрах,  у  шурхоті  листя,
У  дощах,  у  краплинах  барвистих....

У  природі,  де  мудрість  Бога
Закладена  нам  всім    здавна  сповна,
Чується  здаля  молитовна,
Мелодія    свята  й  неповторна...
Віри,  Надії,  Любові  й  Мудрості  всім  нам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017


МОЄ ДИТИНСТВО ЩАСЛИВЕ, СВІТЛЕ, БОСОНОГЕ… ( Присвячення с. Пархимову)

[i][b]Я  знову  згадую  своє  дитинство  босоноге
І  верби  могутні,  розлогі,  що  гнулись  край  дороги,
Стареньку,  "шевченківську  хату"  -  батьківську  колиску
Й  ластівок  гніздечко,    звите  над  порогом  зовсім  низько.

Під  стріхою  і  над  самісінькою  головою,
Що  дістати  можна    писклявих  ластовенят  рукою...
Берези    дві  білокорі  та    стрункі  осокори,
Над  духм"яними  травами  шуміли  ген,  на  просторі.
Бузок,  що  з  цікавістю  заглядав  у  шибки  вікон,
Хмелив    навколо  своїм  квітом,  мов  медом  терпким,  диким...
Любисток,  мальви,  м"ята,  чорнобривці  та  спориші,
Ви  рідними  стали  ще  в  дитинстві  для  моєї  душі.

Я  згадую  чорнилом  помазані  пальці  й  губи,
Щовковиць  дуже  солодкий  смак  і    сині  від  них  зуби,
Тріскотіння    пари  сорок  біля  хати  на  кленах
І  моріжок  у  дворі,  де  клуня,  зелений,  зелений.

«Півники»,  півонії  та  барвінок    синій  ,  синій,
Під    старою  яблунею...Бабусю  в  старій  свитині
На  лавці  під  тином...Глечики,  що  грілись  на  кілках...
Маки  червоні,  троянди  і  волошки  на  рушниках,
Вишиті    нитками,    в  кутку  хати,  над  образами...
Город,    вкритий    жовтими  кабаками  та  гарбузами
Поміж  картоплею,  з  оранжевими  животами,
Маму-квочку,  що  квокче  над    пухнатими  циплятами...

Ставок,    в  який  заглядали    старі  й  кудлаті  верби,
Шукаючи  у  відображенні    сонцелике    небо,
Карасі  та  коропи  по  лікоть,  плавали  в  ньому,
Рибалок,  що  тихо  ховались  в  очереті  німому  ...

Спутаних  коней,  що  мирно  паслися    біля  ставка
І  Зорьку,  що  несла  додому,  повне  вим"я  молока...
Я  згадую    в  лузі  синокіс  і  дзенькіт  стальних  кіс
На  світанку...А  вдалині,  на  горизонті,  чорний  ліс
В  серпанку...    Й  як  парне  молоко  з  чорним,  теплим  хлібом,
Ми  всі  смакували  після  косовиці  разом  з  дідом...
Тепло  й  радісно    стає  мені  від  згадки  про  ті    дні,
Щасливі  й  безтурботні  були  і  як  сонечко  ясні.[/b][/i]

******
Картина
«Шевченківська  хата»
Худ.Доброштан  І.В.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2017


Народження природи із лона Матінки Землі

[img]https://img-fotki.yandex.ru/get/44369/220779633.19/0_541a6a_ee461051_orig[/img]
[img]http://kartinkiprazdnik.ru/wp-content/uploads/2016/02/ya-dariu-tebe-vesny.gif[/img]
Чи  чуєш  ти,  цей  крик  природи  родовий,  
Напрочуд    громогласний  та  дзвінкий  
народження  із  лона  Матінки  Землі,
Після  сну  в  зимовій  сніжній  імлі?

Чи  відчуваєш  ти,  збуджений  доторк  вуст
на  собі,  пуп"янків  шелест  і  хруст...
Цей  абрикосово-весільний  фейєрверк  
весни  і  терпкий  аромат  смерек?

Чи  бачиш  ти,  сади  в  рожевому  вбранні,
Які  стоять,  немов  на  виданні  
в  білій  фаті...А  над  ними  гудуть  джмелі,
Мов  поважні  й  круті  менестрелі?

Чи  відчуваєш  ти,  пряний  від  квіту,  шлейф,
що  ніжно  хмелить?  Можливо  то  блеф?
Вже  бджоли  стосами  у  соти  несуть  мед,
збираючи  нектар,  тчуть  з  пилка  плед.

Щоб  вкрити  ним  всі  квіти  в  полях  і  садах  ,
Їх  працю    ми  побачим  по  плодам...
Чи  чуєш  ти  ,  клекіт  лелек  над  хатами,
Чи  бачиш  їх  політ  під  хмарами?

Чи  відчуваєш  ти,  бриніння  природи
навколо?  Чи  бачиш  її  вроду?
Як  знов  народжується  в  любові  життя?
Чи  чуєш  ти,  своє  серцебиття?

То  Господь  посилає  нам  ці  почуття,
Щасливу  мить    до  самозабуття,
Кохання,  пристрасть  і  наших  доль  з"єднання,
Вдосконалення  й  самопізнання.

*******
Картинка    Художник  Ярослав  Чижевський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727514
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2017


Десь там, за небокраєм, курличуть журавлі

Десь  там,  за  небокраєм,  курличуть  журавлі,
Летять  вони  додому,  до  рідної  землі,
Із  радістю  співають  ріднесеньке  :"курли  ,
Курли,  курли..."  Радісно  від  пісеньки  й  мені.

Лине  їх  миле  "курли"  в  міжпростір  та  ефір,
Розливається  тепло  в  змерзлій  душі  моїй,
В  проміннях    їх  нотки,  струменять  дзвінкіш  у  вир,
"  Курли,  курли..."  звучить  мелодія  з  рапсодій.

Чи  чуєш  ти,  мелодії  рапсодій  весни,
То  тихі  звуки,  то  дзвінкі  переливи  їх,
То  бурхливі,  а  то  одне  звучання  струни,
То  сумбурні  оркестри  й  цілі  хори  для  втіх?

Уже  чекають    журавлів    луки  та  поля,
Ставки,  річки,  зарослі  вербами  береги,
Стрічає  їх  з  хлібом-сіллю,  квітуча  земля,
Летіть  скоріш!  Осяйно  й  весняно  навкруги.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727354
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.04.2017


Твій образ з потойбіччя

[b]Щодень  і  щоночі  ,  з  вечора  і  до  рання,
Твій  образ  стає  перед  мої  очі,  коханий,
Зіткане  із  серпанку,  твоє  дивне  вбрання,
Ось,  ось  у  вітражах  Всесвіту  швидко  розтане.

Посмішка  на  блідих  вустах    доволі  сумна,
Ти  стоїш  десь  там,  між  паралельними  світами
І  між  нами  не  одна  вже  розквітла  весна
Й  не  одне  літо,  осінь,  зима...На  серці  шрами.

А  на  душі,  ще  не  загоїлися    рани,
Гірко  від  самоти...  А  ти?  Дивишся  з  висоти
Ванільного  неба  й  тобі  в  раю  так  прянно,
Мені    від  минулого    життя  нікуди    й  піти.

Тільки  й  залишилося  йти  у  Божі  храми,
Промовляти  під  образами    свої  молитви,
Витирати  сіль  відчаю    під  куполами,
Нести  свій  хрест  далі  важкий,  поки  не  зійдуть  шви.

А  ти?  Приходиш  маревом  з  потойбіччя  в  сни,
Бо  зв"зані  я  і  ти,  кріпко-накріпко    вузлами,
Дай  ще  мені  пожити  й    доленьку  доплести,
Закохатись  до  безтями,  кружляти    долами...

І  співати  сонети  разом  з  солов"ями
Й  гойдатися  на  перинах    в  обіймах  нірвани,
Писати  вірші    та  літати  між  зорями...
Мій  Янголе  пробач,    більше  не  хочу  омани.
[i][/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017


Ой, ходила дівчина бережком, бережком… (пісня)

[youtube]  http://www.playcast.ru/view/10047083/79c0f947aa6bdcb08a4bdb17eda76171e816d1c9pl[/youtube]
[i][b]]Ой,  ходила  дівчина  бережком,  бережком,
Зі  своїм  коханим  Іваном,  козаком,
Річечкою  бистрою  та  й  милувалися,
Познімали  сорочечки  й    купалися.

Плавали  вони  плавали    й  обіймалися,
А  потім    на  березі    цілувалися,
На  травах  шовкових  вони  та  й  качалися,
Пристрасно,  трепетно  й  ніжно  кохалися.

Допоки  сонце  за  обрій  та  й  не  присіло,
Тіло  від  гуркоту  сердець  тріпотіло
Та  й  тріпотіло,  немов  метелика  крила,
Поки  місяць  не  вдів  бриля  й  ніч  не  вкрила.

Світили  ясні  зорі  на  них    мерехтливо,
Вкривались  росою  їх  тіла  бурхливо,
А,  солов"ї  співали  їм  трелі  до  ранку,
Прощалися...  Козаку  в  похід  на  танку.

-Ой,  прощавай,  моя  люба  зоре  й  кохана,
Пора  мені  йти,    назустріч  з  ворогами,
Ти,  чекай  мене,  я  повернуся  вже  скоро
Й  тільки  з  перемогою,  поки  є  порох.

-  Ти  прощавай,  мій  милий  соколе  Іванку,
Я  чекатиму  тебе    з  ночі  й  до  ранку,
З  перемогою  до  мене  гідно  повернись,
Мій  коханий,  не  забарись,  не  забарись![/b]
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017


Невидиме сплетіння доль

[i][b]Змотаю    в  клубок  місячне  сяйво,  
А  в  другий,  сонячне  проміння,
Я  сплету  з  небокраю    яскраво,
Ніжної  шалі  павутиння.

Зв"яжу  своєї  долі    сплетіння
З  твоїм  таємничим  корінням,
Скрученим  путами  з  планетами
Невидимими  тенетами.

Додам  до  них  ниток  з  нічних  зірок,
Що  блискають  вгорі  неоном,
А  з  Венери,  магічний  волосок,  
Щоб  шаль  здалась  хамелеоном.

Накину  той  палантин  на  плечі
Й  полечу    до  тебе  надвечір,
Укриємось  чарівним  серпанком,
Щоб  кохатися    до  світанку.

Потім  забрати  в  свої  тенета
І  не  відпускати  більш  долю,
Кинути  їй  на  щастя  монету...
З"єднай  нас  Боже,  тебе  молю![/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017


Весна ступає, як та пава

[img]http://bestgif.su/_ph/36/2/14344268.gif?1430804322[/img]
Весна,  як  та  пава  ,  ступає  ходою,  йде  шовковою  травою,
З  усмішкою  ніжною,  любується  в  люстерко  своєю  красою,
Кидає  під  ноги  смарагди  та  яхонти  ,  зорею  ранковою,
Виглядає  сонце  із-за  хмарної  варти,  киває  головою.

Розсипаються    смарагди-яхонти    на  мільйони  скелець  навколо,
Мліють  вони  в  сонячній  імлі,  гріються    в  промінні  на  видноколі,
Виростають  з  них  яскраві  квіти,  розпускаються  віти...припекло,
П"ють  краплю  за  краплею  рясний  дощ,  щоб  мати  силу  в  своєму  лоні.

Прокидається    й  оксамитовий  спориш    після  зимової  сплячки,
Набирається  соку,  щоб  потім  заманювати  на  свої  стежки,
В  свої  обійми,  закохані  й  щасливі  пари,  вбрані  у  віночки,
Щоб  кохалися    в  тім  оксамиті,  а  над  ними  порхали  ластівки.

О,  Весно!  Роскішна  й  духмяна  ти  всім  до  смаку,  моя  люба  паво,
Ми  вип"ємо    з  твоїх  долонь  трояндо-бузкового  п"янкого    хмелю,  
Абрикосово-вишневого  запашного  і  хмільного  дурману,
Втішимося  ароматом  конвалій,  ясмину  ...Я  так  тебе  люблю!

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726244
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2017


"Сині кити", що гублять дитячі душі ( Суїцид в соціальних мережах ( для дорослих і підлітків)

Хижі  дахи  багатоповерхівок,    упираючись  в  небо,
Майданчик  для  польоту  "  метеликів"  в  безодню,
Де  немає  ні  тата,  ні  мами,  ні  друзів,
Ні  суперників,  ні  зрадників,  ні  коханих...
Там  тільки  ловець  душ,  з  рогами  та  копитами,
Усміхається  криво  і    поїдає  поглядом  вогняних  очей,
Чекаючи  на  свою  жертву,  яку  не  любили  вдома  на  землі,
Яку  не  обіймали,  не  голубили,  ні  цілували,  ні  пестили,
бо  заклопотані  заробітком  грошей,  випивкою,  наркотиками,
різними  турботами  свого  людського  життя...
А  їх  ,  своїх  нащадків,  недолюбили,  недооцінили,
Тому  вони    і  знайшли  те,  чого  шукали.
Гуляючи  в  інтернеті,  подорожуючи  соціальними  мережами,
Зустріли  "космічних    синіх  китів",  посередників,  між  життям  і  смертю.
Заковтують  дитячі  душі    ті  "  кити"  до  своїх  пащ,  що  переступили    межу
між  світами...Дають  хибну  надію  на  безсмертя.
Батьки!  
Бережіть  свої  квіти  бо  не  буде  надії,  дайте  їм  світло  ВІРИ
У  Божественне  начало  буття  й  небуття.  
Не  дайте  занапастити  душі,  ще  нерозквітлих  троянд.  
Віддайте  їм  свою  любов,  тепло  батьківської  душі,
Обійміть  своє  нерозумне  дитя.  Бережіть  своє  золото  
чи  ще  необроблений  діамант.

*******
До  церкви  ведіть,  до  Бога  йдіть!


Читати
http://espreso.tv/article/2017/02/24/syniy_kyt

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726062
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.03.2017


Твои глаза

[i][b]Твои  глаза,  синие  небеса,
Твои  глаза,  сводят  меня  с  ума,
Твои  глаза,  неземная  краса,
Твои  глаза,  словно    бездна  одна.

Растворюсь  я  в  них,  соленой  слезой,
Выпаду  весной,  я  сладкой  росой
Или  зажгусь  пленительной  звездой,
Чтоб  не  погас  костер  любви  земной.

Твои  глаза,  синие  небеса,
Твои  глаза,  сводят  меня  с  ума,
Твои  глаза,  неземная  краса,
Твои  глаза,  словно    бездна  одна.

Утонула  я  в  бездне    навсегда,
Не  выбраться  мне  с  плена    волшебства,
Пьянит  меня  взгляд,  будто  от  вина
И  то  не  моя,  а  твоя  вина.

Твои  глаза,  синие  небеса,
Твои  глаза,  сводят  меня  с  ума,
Твои  глаза,  неземная  краса,
Твои  глаза,  словно    бездна  одна.

Пусть  отразиться  сказка  в  их  глазах,
Пусть  вспыхнут  в  их  зеницах    чудеса
И  засияет  солнце    в  небесах,
И  вокруг  зазвенят,  птиц    голоса.[/b]

[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2017


Обійми мене ніжно Весно

[i][b]Обійми  мене  ніжно  Весно,  
Поцілуй  у  вишневі  вуста,
Нехай  змерзла  душа  воскресне
І  сповзе  зимова  німота.

Ти  зігрій  моє  серце  Весно,  
Нехай  розчиниться  кров  густа,
Щоб  не  було  мені  болісно,
Нехай  медом  стане  гіркота.

О,  Весно  моя  ти  жадана,
Вип"ємо  ми  хмільного  вина
Й  забурлить  любов  у  нас  сповна
На  двох  одна,    така  чарівна.

Пий  зі  мною  сонячну  прану,
Чаша  ще  невипита  до  дна,
Зве  нас  до  небес  у  нірвану,
Кохання  дзвінка  струна.
[/b][/i]




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017


Весна-Діва йде

http://www.playcast.ru/view/1504657/153363381fb0d26076b014d07f92dc9a47dff155pl


Розступіться  сніги,  заспокойтесь  хурделиці  й  заметілі,
Весна-  Діва  йде,  ступає  тихенько  й  величаво  мов  панна,
Гарне  личко,  мов  пролісок  ніжно-біле  і  чорнії  вії,
Як  янгола  ночі  крила  і  сама  вся  така,  бездоганна.

Смарагдові  очі,  шовкове  волосся  за  нею  стелеться,
По  полям,  по  узліссям  і  берегам  шлейфом  із  трав  плететься,
А,  оксамитові  вуста!  З  них  метелики  жваво  випорха,
На  сукню  із  веселки  й  барвистих  квітів  сіда,  як  у  Босха.

І  сонечка-кульбабки,  вітаючись,  голівками  нам  кива,
Звільнившись  з  просоння,  ніжаться,  мов  каченята  на  осонні,
Де  пройшли  весни  сліди,  там  квітнуть  сади  і  солов"ї  співа,
Свої  завітні  трелі  виводя  ,  і  ночі  стали  безсонні.

Бо  хочеться  слухати  й  слухати,  й  насолоджуватись  життям,
Споглядать  народження  світу  й  не  забувати  про  каяття,
Як  пташки  гніздечка  в"ють,  а  хрущі  над  вишнями  жваво  гудуть,
До  душі  весна  мені,  зцілює  прана  її.  Любов  зву  в  путь.

П"ють  бджоли  й  оси    з  пелюсток  запашних,  медово-терпкі  роси  ,
Аромат  бузку,  конвалій,  абрикос,  троянд  лине    духмяний,
Верби  роспустили    з  лози  коси,  милуються  ними  й  досі,
А    берізки,  сережкам  зраділи  сповна.  Настав  день  весняний.

********
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRC-_25IVBj86KPcJbAPh0dRI0aCwTm4Y17XCIO8tfhfAU7chq9yXq-xg[/img]
*Ієронімус  Босх
Живописець
Ієронімус  Антоніссун  ван  Акен,  більше  відомий  як  Ієро́німус  Босх,  Єронім,  Єру́н  —  нідерландський  живописець,  один  з  найвідоміших  майстрів  Північного  Відродження  ХV  cт.Вікіпедія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723884
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2017


Ти моє небо, а я твоя земля





[i][b]Ти  моє  небо,  а  я  твоя  земля,
Могутня,  міцна  і  плодовита,
Погляд  твоїх  очей  мене  окриля,
В  їх  безодню  дорога  відкрита.

Омий  мене  дощами  і  напої,
Хай  проллються  в  мене  соки  твої,
Нехай  запалає  серце  у  вогні
Та  забурлить  нове  життя  в  мені.

Зігрій  мою  суть  сонячним  промінням,
Обійми  мене  місячним  сяйвом,
Нехай  проросте  із  зерна  коріння,
Ми  назвемо  це  любовним  драйвом.

Як  проростуть  з  мене  шовкові  трави,
То  загояться  душевні  рани,
Як  розчешуть  мені  волосся  вітри,
Скинь  зі  своїх  небес  землі  дари.

Розпустивши  зелені  руки-віти,
Розквітнуть  сади  в  неземній  красі,
Запахнуть  тонким  ароматом  квіти
Й  задзвенить  хор  в  тисячу  голосів.

Розродиться  восени  моя  земля  
Плодами  весни  з  нашого  саду
Чи    може  з  небесного  раю,  хто  зна,
І  віддасть  нам  на  зиму  наш  спадок.

Ти  моє  небо,  а  я  твоя  земля,
А  між  нами  літо,  осінь,  зима
І  весна,  і  Святий  грааль  простеля,
І  нірвана,  і  прана,  і  далина  одна...

[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2017


Весняне


Прощаємось    ми  з  зимою,
Сонце  лиє  з  небес  промінці,
Пахне  навколо  весною,
Цвіркотять  у  кущах  горобці.

Схиля  голівки  до  землі,
Квітнуть  проліски,  такі  ніжні,
Впали  роси  на  них  в  імлі
Чи  то  сльози,  перлинно-сніжні?

Й  летять  із  вирію  птахи,
Покидаючи  чужі  краї,
Спішать  додому  на  дахи,
В  ліси,  в  сади,  в  зелені  гаї.

Стає  затишно  на  душі
Від  чистих  ароматів  весни,
Її  дзвінкої  метушні,
Від  тої  неземної  краси.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723497
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2017


Плаче батько Тарас на Чернечій горі … ( Шевченкові)

Плаче  батько  Тарас  на  Чернечій  горі,
Бо  мати  Вкраїна  у  великому  горі,
Стікає  стареча  сльоза  по  обличчю,
Йде  боротьба  за  волю  сторіччя  в  сторіччя.

Не  плачте  Ви  батьку,  не  журіться  мамо,
Батьківщину  в  рабство  ми  ніколи  не  здамо,
Не  буде  війна  йти  на  землі  довічно,
Постане  с  руїн  наша  країна  велична.

Не  будуть  литись  багряні  ріки  по  ній,
Не  буде  ховати  своїх  найкращих  синів,
Скоро  скине  рідна  ненька  Україна
Чорну  хустку  свою,  таку  страшну,  вдовину.

І  побудуємо  ми  нову  країну,
Незалежну,  Європейську  та  омріяну.


*******
Адреса:
Фото  та  малюнки
http://library.vspu.edu.ua/vistavki/shevchenko/shevchenko.htm

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722656
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2017


До Господа

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTUWOmPgEmZPWjNLYT0rSKWG3U56qfMRVJIHpGYtEAUjNXVl8A-lWGNit6Z[/img]

Чи  ти  бачиш  Господи,  як  плачуть  матері,
Вмиваючись  своїми  кровавими  слізьми,
Бо  гинуть  сини  на  війні,  мов  на  вівтарі,
Захищаючи  свою  Батьківщину  грудьми?

Чи  ти  чуєш  Господи,  як  волають  вони,
Возносячи  до  тебе  святі  ці  молитви,
Про  зупинення  кровопролитної  війни?
Можливо  вдосталь  тобі  людської  пожертви?

Чому  мовчиш  Боже,  Царю  землі  та  неба?
За  що  скажи  Господи,  пекельне  горе  це?
Чи  може  жертва  ця  тобі,  о  Боже,  треба?
Кричить  моя  душа  й  розбите  моє  серце.

Можливо  ти  призиваєш  до  священних  лав
Воїнів  світла,  бо  світ  у  гріхах  занепав?
Ти  розтлумач  цю  загадку  нерозумним  нам,
Бо  ми  у  відчаї,  дай  відповідь  матерям.

Прости  нас  за  гріхи  наші,  Господи,  прости,
Як  же  важко  біль  втрат,  по  життю,  Боже,  нести!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017


Весна сонцем сміється нам в обличчя

Весна  сонцем    сміється  нам  в  обличчя,
Заглядає  немов  в  люстерко  у  вічі,
Відзеркалюючи    в  них  протиріччя,
Як  на  картинах  художника  Да  Вінчі.

Підморгує  промінчиком  незвично,
Сніг  смутком  тане  на  душі,    хаотично,
Виглядає    ніби-то  прозаїчно,
Не  буває  все  на  цьому  світі  вічно.

А  зима  до  себе  в  полон  всіх  взяла,
Закрутила,  захурделила,  замела,
Заморозила...,хоч  душу  відвела,
Засніжила  ...  з  розуму    нас  вона  звела.

На  порозі    стоїть  весна  чарівна
І  вже  чується  здаля,  пісня  солов"я  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.02.2017


Вітання з Різдвом Христовим!

[img]http://bestgif.su/_ph/13/2/771943460.gif[/img]

Бажаю,  щоб  Коляда  щастя,  радість  і  мир  у  наш  дім  принесла,
Щоб  всіх  нас  осяяла  зірка  Різдв"яна́́  ,  що  на  небо  зійшла,
Щоб  співала,  соловейком  душа  і  лилася  молитва  свята
В  небеса  до  Христа...Щоб  закінчилась  скоріше  війна...  ота!
І  за  щедрим  столом  зібралась  вся  багатомільйонна  родина,
Нашої  неньки,  України  й  веселилась  кожна  людина,
Прославляючи  народження  Божого  сина!  Димилась  кутя
На  столі  й  солодкий  узвар  і  пухкі  пироги  ...  Гарне  життя!
І  щоб  мати,  яка  від  горя  посивіла,  обіймала  сина,
А  він  свою  дружину  й  доньку...  Щоб  про  всіх  дбала  Батьківщина,
Ми  віддаєм  їй  любов  свою  і  силу  й  кожного  дня  по  життю,
Бажаючи  миру,́  співаю  осанну,  народженню  Христу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710922
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2017


Вітаю вас З Новим 2017 роком та Різдвом Христовим!

Бажаю    щасливих  і  радісних  днів  увесь  рік,
Наповненими  сонячними  ранками,
Теплими  вечорами  та  зоресяйними  ночами,
Нехай  зігріває  ваші  душі  Віра,  Надія  та  Любов!
Нехай  завжди  буде  ясне  і  мирне  небо  над  головою,
Нехай  окриляє  й  оберігає  вас  благословення  Бога!
Будьте  завжди  здорові!  Натхнення,  наснаги,  добробуту,  
Здійснення  бажань  та  мрій,  сповнення  надій!
Півник

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710920
рубрика: Інше, Присвячення
дата поступления 08.01.2017


Уходят друзья… (Сама с собой веду беседу)

Рвется  жизни  струна,  затихают  вокруг  голоса,
Не  сказав  мне:  "Прощай",  уходят  друзья...  в  небеса,
А  я,  остаюсь    сама...  Чёрная,  как  смоль,  полоса,
Душа-  оголенный  нерв...  боль  ...  стразой  блестит  слеза.

В  сердце,  отравлены  стрелы  и  яд  на  губах  застыл,
Мечты  в  облака  улетели...  ад...    кто-то  забыл,
Кровоточат  раны...Одиночество  мне  оплатил...
Прости  ушедших,  построй  рай  ,  будь  мила,  найди    тыл.

Но,  я  хочу  быть  вместе  с  ними,  петь  песни  до  утра,
Слушать  анекдоты,  смеяться  от  души...мечтать,
Любить  так,  как  никогда...  лишь  бы  не  было  вновь  утрат,
Жить  счастливо  и  больше  в  вакууме  не  страдать...

К  сожалению  их  не  вернуть,  у  каждого  свой  путь,
Спутаны  мысли...Иней  в  волосах,  снег  на  висках...
Заметает  их  следы  метель...Хочется  круг  замкнуть
И  развеять  жизни  прах...Земля  и  так  вся  в  крестах...

Но  как  же  без  меня    пробудится  земля  ото  сна,
Закапают  с  крыш  капели  и  зазвенят    ручьи,
Заблаухает    на  полях,  в  лугах  и  лесах  весна,
Домой  вернутся  журавлей,  извечные  ключи?

***
Запоют  свои  песни    соловьи    о  любви  в  садах,
А  от  запаха  абрикос,  ландышей,  сирени
Закружится    голова...  И  прян  поцелуй  на  устах...
И    кто-то    согреет  дыханьем    твои    колени...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2016


Я пью вино твоих губ, хмельное…

[img]http://www.playcast.ru/uploads/2015/09/18/15108315.gif[/img]

http://www.playcast.ru/view/8445115/1243cb425c0dc1f6b64f71c38066dfe5289e292apl
http://www.liveinternet.ru/users/4734325/post386070143/
http://www.playcast.ru/view/8682836/19db9ead367253cabd66ee2fa2ddb0b55fb04297
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9f1_tP0zuEo[/youtube]

[i][b]Бросаясь  в    омут  любви  с    головою,
Я  пью  вино  твоих  губ,  хмельное,
Тону  в  нежной  истоме  ласковых  рук,
Никогда  не  забыть  мне  сладостных  мук.

Пьянит  слегка,  терпкий  запах  мигдаля,
Твой  флер,  сводит  меня  с  ума,  шаля,
От  шёлка  кожи,  пробегает  "  ци"-  волна,
Я  ныряю  в  море  страсти  в  глубь  ...до  дна,
А  там...  Ух!  Не  глубина...  Бездна  одна!...
И    поля...  цвета  васильков  и  льна....

Захватывает  меня  твоя  синева,
Манит  в  небеса,  в  действо  волшебства...
Зовёт  в  даль,  туда  где  есть  счастье  и  где  рай,
Где  только  ты  и  я,...весна,  и  вечный  май...

Растворяюсь  в  их  плену  по  кусочку,
До  самой  точки...Целуя  в  мочку
Ушка  и  в  завиток...  я  от  чувств  кричу,
В  бездну  иль  в  небеса...  точкой  лечу,
Души  от  одиночества  излечу...
Мне  это  ещё  по  плечу...тсс...  уже  молчу.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691639
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2016


ВСЕМ ВЕРЫ, НАДЕЖДЫ, МУДРОСТИ И ЛЮБВИ!

Порой  не  хватает  нам  ВЕРЫ,
Порой  не  хватает  ЛЮБВИ
И  МУДРОСТИ  к  сожаленью,
Но,  НАДЕЖДА  умирает  последней,
Поэтому  надейся  и  жди
ВЕРЫ,  МУДРОСТИ  и  ЛЮБВИ!  
*****
РАДУЙСЯ  И  ЖИВИ!

*****
Пусть    придёт  в  твой  дом
НАДЕЖДА,  ВЕРА  И  ЛЮБОВЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691618
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.09.2016


Запах лета

[img]http://pictures.ucoz.ru/_ph/2/2/819639681.gif[/img]

[i][b]В  окошко  заглянуло      лето,
Рыжим    лучом  и    ярким  светом,
От  жары,  догола  раздето...
Брызжет  морским  бризом  с  рассветом.

Запах  мяты  на  твоих  губах
И  спелой    вишни,  сводит  с  ума,
Тонко    пахнет  иван-чай  в  лугах,
Уходит  тая,  с  души      зима.

Абрикосами  хмелит    в  садах,
Терпко,  как  никогда,  опьяня,
Лето      солнцем  спряталось  в    плодах,
Воспоминания    в  них    храня.

Золото  песка  и  гроз  раскат,
Блеск    молний  в  небесах,  мишура  
Дождя  до  утра...капли  стучат...
По  гравию,  по  телам,  шурша.

Растворился  летний  аромат
В  волосах,  словно  с  полей  сбежа
Или  с  предгорья  дивных  Карпат,
Где  мольфары  в  лесах  ворожат...
[/b]


[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678115
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2016


Ой, на Івана, ой на Купала… (2)

http://surprisse.com/muscards/view/2015/07/07/7do8e48o0aa7ae4uedamhe071nh03edl.php

http://www.playcast.ru/view/6012980/cadba813ea833376772729ce28ff106536a5e715pl
Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Причарувала,  а  не  спитала:
Чи  любить  він  мене  чи  може  ні?
Чар  -зіллям  я  його  напувала,
"Коханий  мій,  серце  віддай  мені".

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Весілля  й  справді,  я  з  ним  зіграла,
А  потім  все,    спився  мій  коханий...
Інша  не  спала,  його  украла,
"Ой,  вернися  додому    Іване!"

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Не  вернувся  до  мене  коханий,
Хоч  я  його  любила  й  чекала,
Заріс  і  город  наш    реп"яхами,
Я  сама  ,  русалонькою  стала.

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Лоскочу  чоловіків,  женихів,
Затягую  їх  в  свої  тенета,
Збираю  я  душі,  повні  гріхів
І  чужі  серця,  така  прикмета.

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


О, цей бентежний запах твого тіла…

[youtube]https://youtu.be/jRqgh8WHfaM[/youtube]

[youtube]https://youtu.be/-SXSLvZN6fg[/youtube]
[i][b]Пече    й  клекоче,  десь  всередині,  жага  нестримних  почуттів,
Ще  горять  твої  поцілунки  на  згині  колін  і  в  ямках  ліктів...
На  зап"ястках  ...персах,  шиї...  й  донині  лоскоче  хвиля  звідтіль...
Я  душею  лину(  думки  неспинні),  відчуваючи  страх  та  біль...
Від  розлуки.    З  тих  доленосних  снів,  з  кожним  дотиком...він  яснів:
Проривався    між    морями  й  океанами      паралельних  світів...
Торкався  срібних  скронь  від  літ,  надихав  на  спалах...  нових  зірок
В  душі  чи  на  небі...До  якого  залишився  вже  маленький  крок...

(З"єднання  доль,  тепла  долонь,  жар  серця,  мук,  сліз...  і  шалений  ритм  ...)
Роса  на  шкірі,  ох  і  любов  оця!  В  життя  привносить  колорит...
І  цей  бентежний  запах  твого  тіла  ,  збираю  з  маленьких  крихт,
Я  розлуки  і  болю,  не  хотіла,  це    мій  останній  алгоритм...


Після  любовних  шалених    злив,  океану  прилив...  нірвана...
свідомості,  розплавлена  лава  від  хмелю...падіння  в  безодню  
чи  злет  до  раю...шелест  крил...душа  пропала...  і  ллється  прана
кохання  на  душевні    рани...  й  зцілює  їх...  без  кисню  і  водню.

Твій  пронизливий  погляд:  очі  в  очі,  мов  з  неба,  до  дна  єства,
обійми,  до  хрускоту    пальців  ,  пекучі  й  вологі,  п"янкі  вуста,
терпкі,  мов  мигдаль,  з  ледь  вловимим  пряно-магічним  трунком  на  смак,
(можливо  то  є  таємничий    знак:  не  залишитися  без  ознак  )
з  матриці  чар-зілля:  мандрагори,  вишні,  ванілі,  кориці,
пелюсток  троянди,  вересу,  смоковниці,  лаванди,    суниці...
одночасно  солодко-медові  (то  дія    нашого  "гріха")...
"гріх"  разом  з  праною  в  кожний  атом  тіла  й  душі  вповза  й  надиха.

Потім...сіль  сліз  на  вустах...від  життя  одна  нестерпнна  гіркота...
Кохання  моє  чи  твоє  вже  давно  жиє  в  паралельних  світах...
Сум  в  душі  від  втрат...Чорною  хусткою  ночі,  вкрива  самота
Груди  та  плечі...Сріблом  сяє  голова,  немов  корона  свята́.
Залишились  в  чеканні...бо  спалені  мости,  шляхи...  до  раю,
А  пекла  мабуть  забагато...життя  наповнене  їм  до  краю.
Я,  як  та    пилинка  в  павутині...Торкнись  і  зникне  реальність
Від  вітровію...Молюсь,  щоб    прийшла  скоріш  радість,    як  Бога    даність...[/b][/i]

[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/4/78/362/78362985_large_poc3.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


Жага спекотного літа

Заколисаний  піснями  вітру,  спить  в  колисці,  
Стомлений  від  спекотних  цілунків  сонця,  день,
Сховавшись  від  пристрасті  в    смарагдовому  листі,
В  шовкові  коси  трав...Чекає  у  снах,    знамень...

Від  дощу,  який  би  періщів,  мов  той  ятаган,
По  засмаглому  тілу  землі,  до  зойку:  "  Ой"!
Чи  :  "Ох"!  По  обпеченій  спині  бив,  як  барабан,
По  потрісканому  шляху...Як  славний  герой...

Під  зоряним  серпанком  ночі  стигне  все  земне,
А  неземне?..Між  хмарами,  парним  молоком
Парує...Загримить  гроза,  блискавка  спалахне...
І  в  горлі  ком,  застрягне,  якось  ненароком.

А  світанок,  закутаний  в  оксамит  туману,
Насолоджуватиметься  прохолодою  
Терпкої  м"яти,  чебрецю,  ромашки...й  дурману,
В  росяних  перлах..Й  неземною  їх  вродою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676276
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2016


Ціна свободи ( Обірвані струни душі…)

Ой!  Обірвалися  струни    моєї  душі,
Не  бринить  музика,  не  пишуться  вірші,
Не  співає  більше  й  соловейко  у  гаю,
Ллється  кров,  мов  водиця,  в  рідному  краю.

Плачуть  тато  і  мати,  сестроньки  і  брати,
Знищені  міста,  села  й  ріднії  хати,
Кацапськими  синами,  злими  ворогами,
Ріки  сліз  людських,  течуть  між  берегами.

Навколо  мінні  поля,  не  родить  хліб  земля,
Тільки    "зеленка"  глуха  і  свист  куль  здаля,
І  вбивці-снайпера́,  які  сіють  смерть  з  Кремля,
Чиєсь  молоде  життя,  вогнем  спопеля.

О,  Боже,  то  лиха  година  для  країни,
То  боротьба  за  свободу      України,
Проти  рабства    з  Імперією  зла!  Йде  війна,
За  волю  народу.  Смерть-  велика  ціна.

Щоб  ми  разом,    на  кінець,  піднялися  з  колін,
Заради  щастя  і  майбутніх      поколінь,
Щоб  процвітала  наша  рідна  Батьківщина,
Щоб  з  душі  лилася  пісня,  гарна  й    щира!
                                                                                             (  солов"їна)!





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2016


Ой, під липою, під златокосою…

[i][b]В  обіймах  літа,  у  серпанку  ночі,  
Мерехтять  у  небесах  зоряні  очі,
Такі  дивовижні  й  трохи  пророчі...
Летять  до  вирію  бажання  дівочі.

Ой,  під  липою,  під  златокосою,
Я  цілувалася  з  тобою,  босая...
І  вдихали  ми  аромат  чарівний,
І  пили  кохання  напій,  ой  та  хмільний.

Дивилися    з  небес  зоряні  очі,
Щось  ворожили  на  шляху  молочному,
Блимали,  махали,  час  зупиняли,
А  ми  все  стояли,  від  жаги  згоряли...

Ой,  під  липою,  під  златокосою,
Я  цілувалася    з  тобою  босая...
І  вдихали  ми  аромат  чарівний,
І  пили  кохання  напій,  ой  та  хмільний.

То  вино  пряне,    на  медових  росах,
Та  не  встояли  ми  хмільні  на  покосах...
Ой,  липо,  липонько!  Мила  дівонько,  
Сховай  ти  нас,  схили  свою  голівоньку.
 
Ой,  під  липою,  під  златокосою,
Я  цілувалася  з  тобою  босая...
І  вдихали  ми  аромат  чарівний,
І  пили  кохання  напій,  ой  та  хмільний.

Прикрий  наш  солодкий  гріх    від  зір  очей,
Під  серпанком  ночі,  від  погляду  людей,
Де    тільки  ми  та  цвіркуни  співочі,
Там  стуни  кохання  бринять  ,  що  є  мочі.

Ой,  під  липою,  під  златокосою,
Я  цілувалася    з  тобою  босая...
І  вдихали  ми  аромат  чарівний,
І  пили  кохання  напій,  ой  та  хмільний.

[/b]
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016


Зазолотила квітом липа…

[img]http://ukrainka.org.ua/files/87377_original.jpg[/img]

[i][b]Зазолотила  квітом  липа,
А  дощик  все  над  нею  схлипа,
Ще  більше    медом  вона  диха,
Я  насолоджуюсь  ним  стиха.

Вдихаю  липи,  духмяний  хміль,
Зникає  з  душі,  страшенний  біль,
Заліковуються  всі  рани,
Від  цілющої  її    прани.

Радію  я,  душа    літає,
А  соловейко  їй  співає
І  ллється  пісня  про  кохання,
Кінець  самотності  й  стражданням!

Вже  тануть  вуста  в  поцілунку,
У  медово-  хмільному  трунку...
Під  срібно-зоряним  серпанком,
Вип"ю  омани    філіжанку...

Ні,  ні,    кохання  жаданого,
Шаленого,  мережаного...[/b]





[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


Кохання- отруйний хміль



[i][b]Ти  знову  з"явився  на  дорозі  мого  життя,
Такий  поважний  і  крутий...повз  роки,
Я  гадала,  що  у  нас  все  в  минулому,  
Що  поставлені  всі  крапки...
Що  ми  не  друзі,  що  ми  чужі,  що  ми  вороги
І  нема  вороття,  почуттям?
Та  по  судинам  розлився  гІркий,  отруйний  хмІль,
Твого  зрадливого  кохання...і    біль
Ринув  з  серця  ,    з  душі...Не  зупинити  вже  потік,
Стриманих,  багато  років,  солоних  сліз,
Що  охопили  тіло,  роз"ятрили,  роками,  загояні  рани...
А  я  так  любила  ....Я  так  тебе  кохала...

Ти,  такий,  як  і  був...Знову  плетеш  оманливу  павутину,
Розпалюєш  пристрасть...А  я  давно  живу  в  самотині,
Мов  монахиня...Ні  поцілунків,  ні  побачень...
В  мене  було  вже  шалене  кохання...Пробач,  серце  плаче...
Мабуть  не  пробачило,  якщо  спомини  нахлинули  ...І  біль  ятрить...
І  душа,  мов  птаха,  безкр́ила,  не  злІтає,  бо  минуле  болить.[/b][/i]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016


О, май !- Весны, , Божественная благодать

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1Pz_Rxa3c-A[/youtube]

[img]http://topdizayn.com.ua/uploads/posts/2014-03/1395590836_animaciya-vesna.gif[/img]
[img]http://bestanimationgif.com/gallery/files/full/vesennee_nastroenie/2096-ya.timkas-ya.timkas-vesna-azar-005.gif[/img]
Я  целую  рассветы,  вместе  с  закатами,
Наслаждаюсь  дождём  с  громовыми  раскатами...
Бегу  босиком  ,  по  весенне-нежной  траве,
Дрожь  тела  от  зигзагов  молний,  где-то,  в  синеве...

Дождь  лижет  пятки  мне,  шепчет  слова    о  любви,
Целует  лицо,  глаза,  губы...лишь  капли  лови...
А  я  рвуся  с  его  крепких  объятий    к  тебе,
Но  я  не  знаю,  кто  же  победит  в  этой  борьбе?

Я  целую  цветы,  пью  росу,  словно  вино,
Душа    птицей  летит  над    землей,  ей  любо,  вольно...
Запах  жасмина  догоняет  и  дурманит,
А  розовый  ароматный  шлейф,  за  собой  манит.

Журчанье  ручья  после  дождя,    песнь  соловья,
Запах  свежескошенной  травы...-  для  души,  крылья,
Райский  сад,  Божья,  для    всех,  земная  благодать,
Только  б  мира  ,  Боже,  немножко  бы  тебе,  нам  дать!

Всем  мира,  наслажденья  и  любви!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669122
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.05.2016


Моя душа в раю з Богом гомонить

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ic2oBzeyaFk[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wghf4fiuPWE[/youtube]



Я  насолоджуюсь  весною,  вдихаю  запахи  бузку,
Хмелію,  млію,  в  нірвану  поринаю...  Моя  душа  в  ра́ю,
А  вишні,  вишні,  мов    ті  наречені,  красуються  в  садку,
У  цій  Божій  благодаті  я  літаю,  кохаю  й    відта́ю.

Гуляє  вітер  у  волоссі,  заплітає  роси    в  коси,
Про  щось  шепоче,  тихо  сам  з  собою  розмовляє  ,  гомонить...  
А  моя  душа,  миру  Україні  в  цей  час  в  Бога  просить,
Роса,  перлинами  стікає,  омиває,  на  сонці  бринить.

Ластівка,  Божа  пташка,  п"є  росу,  гніздечко  в"є,  щебече,
Про  весняну  красу  ,  про  любов,  про  сім"ю,  про  матінку  свою,
Щоб  була  вона  здорова,  щаслива...  Хай  в  серці    не  пече,
Я  теж  думаю  про  рідну  неню  ,  для  мене  любу  і  святу!

Шовк  трав,  ніжно  холодить,  пахне  м"ятою,  пряно-духмяно
І  черемхою  й  конваліями...Яблуні  на  вітру  тремтять,
Над  їх  пелюстками  гул  стоїть,  бджолами  роїть  ,  медвяно,
Джмелі,  медок  п"ють-  їдять,  тільки  крильцями  скляними  шамотять...

Зцілюється  душа  у  цій  красі  й  серце  вже  не  картає,
Все  навколо    шумить,  дзвенить,  співає,  цебенить...Хай  всім  щастить!


[img]https://lh3.googleusercontent.com/-BLQlOCMGMU0/VtSpS1WjpdI/AAAAAAACEZ4/jjccC3lFKhM/w600-h450/12317219.gif[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664762
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2016


Краса весняних почуттів ( Любовний хміль)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XapXYrd0tAk[/youtube][img]http://99px.ru/sstorage/86/2015/08/image_860808151312503537773.gif[/img]

[i][b]Вуста  твої,  медово-п"янкі,  потонули  в  трояндових  пелюстках  моїх,
Застигли  густим  медом  цілунка...  в  незбагненній  небесній  таїні  на  зорі,
В  потоці  чарівних  флюїдів  весни,  яка  вже  бринить    для  закоханих  всіх,
Розливається  хмільно-прянно  по  тілу,  торкається  серця  в  шепоті    вітрів.

Та  для  душі  ще  дуже  мало,  розстібнутих  гудзиків    ванільного  неба,
Потоків  сонячної  прани...вона  хоче  розмаю,  полинути  до  раю,
Купатися  в  серпанку    на  хвилях    кохання,  а  не  в  згубному  трунку  пекла,
Слухати  сонети  солов"я  в  зелених  дібровах,  гаях...Я  так  воскресаю.
 
В  обіймах  рук  твоїх  сильних,  я  тремчу,  колотиться  серце,  десь,  всередині,
Плавиться  мед  ,  стікає  лавою  в  кожну  клітину  й  немає  тієї  сили  
Щоб  протистояти  потоку...він  несе...і  не  видно    барв  ,  а  тільки  тіні...
Люблю!  Насолоджуюсь  обіймами  й  цілунками  ...Які  ж  то  миті  красиві!

Ловлю  ці  миті  в  травах  росяних,  у  веселці,  після  дощу,  у  кульбабі  
Сонцеосяйній  на  моріжку,  в  духм"яному  бузку,  у  всьому,  що  й  не  осягну,
У  м"яті,  в  любистку,  в  дзвіночках  конвалії,  в  зеленокосій  вербі...В  собі...
О,  Боже!  Як  я  тебе  люблю  за  цю  красу,  за  весну,  за  цю    казку  чарівну![/b]
[/i]
*******

Анімація
http://supergif.do.am/load/povsednevnaja_animacija/vesna/vesennij_poceluj/2-1-0-29154

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Весільна ода весні

Ще  вчора  сонечко  кидало  промінці
На  пуп"янки  дерев,  кущів,  ще  нерозквітлих,
Дихало  теплом,  цілувало  пагінці
Абрикос  ,  вишень,  по-дитячому  привітних.

А  сьогодні,    весільні  сади  у  фаті,
Задухм"янили  навколо  нас    терпко  й  п"янко...
Затанцювали    й    ненажери  крилаті
Над    вінком  із  пелюсток  ,  весело  і  палко...

Ароматом  хмільним  притягує  вінок,
Вже  гудуть  пухнаті  бджоли  й  кудлаті  джмелі
Над  ним,  танцюючи  свій    весільний  танок,
Збирають  нектар  пахкий,  трудівники  малі.

Мов  фея  чарівна,  наречена  весна,
Смарагдами    землю    вишиває,  гаптує,
Щоб  дивувала  нас  божественна  краса,
Щасливе  життя  малює...Воно  й  пульсує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658430
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2016


ДИТИНСТВА ЩАСЛИВІ РОКИ (БОЖИЙ ДАР )

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DP1ISqiD_5s[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X9EXU5MDemE[/youtube]
[i][b]Колись  я  в  дитинстві,  маленькою  феєю  була,
В  луках  і  полях  під  небесною  сферою  росла,
Вмивалася  разом  з  травою  на  зорі  росою,
Купалася  під  дощовою  сльозою  з  грозою.

Палке  сонце  ,  краплю  за  краплею  спивало  росу
І  цілющу  небесну  сльозу  дощову,  лиш  красу
Та  любов  залишало  мені  у  ті    дні,  чарівні,  
Я  розпускала  крила  й  літала  в  далі  мандрівні.

Над    травами  й  квітами  з  метеликами  нарівні,
Мої  польоти  духовні,  для  них  були  рятівні,
Я  лікувала  їм  рани,    цілувала    пелюстки,
Вдихала  запах  трав  п"янких,  обіймала  їх  листки.

Пила    солодкий  нектар  густий  і  як  вино,  хмільний,
Плела    разом  з  павуком  смішним,  узор  божевільний,
Крутий,  сакральний,  прадавній,  як  сама  свята  земля
Й  таємничий  Всесвіт  ментальний,  що  манить  нас  здаля...

Слухала  шепіт  трав,  тріск  цикад,  коників  стрибунців,
Споглядала  й  вслухалась  у    світ  маленьких  мудреців,
Як  божа  корівка  п"є  сік  терпкий,  на  жуків-бійців,
Як  розквітає  мак  в  обіймах  сонячних  промінців...

Дивилась,  як  мурашка  на  собі  травинку  несе,
А  поряд  ненажера  гусінь  по  листячку  повзе,
Як  бджоли  хоботком,  збирають  медок  з  конюшини,
А  джмелі  п"ють  хміль  з  квіток  волошок,  мов  небо,  синіх...
 
Говорила  я  з  ними,  я  їх  мову  розуміла,
Я  виросла    й  той  Божий  дар  зберегти  не  зуміла,
Я  думала,  що  завжди  буду  так  жити...літати...  
Та  крила  відпали...Хочеться  знову  малям  стати...[/b]
 
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016


У вересових луках ( Навіяне легендами Ірландії з віршів Шона МакЛеха)

Де    ельфи  і  красуні  феї  живуть,
А  гноми,  їх  багатства  стережуть,
На  пагорбах,  у  вересових  луках...
Там  де  голос  флейти  тане  в  звуках
вітру...Чарівники  ловлять  чужі  сни
у  тенета  сон-трави  навесні,
із  волосся  Венери    у  них  сумки  
ткані...  Вони  ловлять  туди  й  думки,  
туманні...На  межі,  поміж  порталу  
паралельних  світів  і  астралу...
Заманює  потойбічна  таїна  
та  спів  фей,  який  з  пелюстків  луна.
Людський  розум  спить  в  омані  чар-зілля,
бо  він  вже  на  грані  божевілля...
Краще    слухати  легенди  та  казки,
пити  вересовий  мед    залюбки
восени,  блукати  Всесвітом  в  тиші,
насолоджуватися    від  душі
красою  природи,  дарованої  
Богом!  Де  нема  війни  жодної,
де    тільки  мир,  гармонія  і  любов  
жадана...Там    серце  кохає  знов
і  знов...  Руни  говорять  з  першооснов:
В  Україну  прийде  мир...  З  нами  Бог!

*******
Назва  рослини  походить  від  грецького  kalunei,  в  перекладі  -  «чистити»  російська  назва  -  верес  -  утворилося  від  давньослов'янського  «вареснец»  -  «іній».
Верес  відображений  в  назві  першого  місяця  осені  в  українській,  білоруській,  польській  мовах  -  вересень,  верасень,  wrzesien

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656645
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 02.04.2016


Шону МакЛеху ( Вітання зі 101-шою весною)

[img]http://www.countrysideliving.net/PoM_Calluna_DarkBeauty_fl.jpg[/img]


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=U2x9_KKkKsk[/youtube]
[img]http://img-fotki.yandex.ru/get/5810/94038033.7/0_7b9a7_15b0f43a_-1-XL.jpg[/img]

Сьогодні  у  нас  свято,  перше  квітня,  день    сміху,
Радіємо    ми  весні,  ну  й  що,  що  йдуть  дощі,
П"є  спрагла  земля  божественні  краплі      на  втіху
Березі,  вербі...  Вже  зеленіють  спориші.

А  МакЛех  Шон  ,  десь  там,  стрічає  свою  101-шу  весну,
Великий    ірландський  поет,  майстер  верлібру,
Друг  Ураїни  й  народу  її...  Повз    сивину
Залишив    борозну,  віршовану  й  нетлінну...

За  ірландськими    смарагдовими  пагорбами,
Такими  древніми,  як  і  сама  та  земля,
Тче  Мудрець  срібну  нитку  часу  поміж  скарбами-
Словами,  навчає  життю  нас,  дітей,  здаля.

Скільки  пройдено  ним  шляхів,  доріг...  не  злічити,
Багато  рідних  та  друзів  пішло  за  межу
Земного  буття  в  паралельні  світи...Світити
Зірками  з  небес  і    раю...Я  чесно  кажу.

*******

Містере  Шоне!  

Я    Вас  від  душі  зі  Святом  народження    вітаю,
Всіх  земних  і  неземних  благ  Вам  від  серця  бажаю,
Живіть    Ви  ще  довго  й  довго  на  землі,  радійте  дням,
Що  Бог  Вам  нині  послав!  Нехай  співають  пташки  Вам
Серенади,  сонети...Кожну  мить  шануйте...словом
Нас  втішайте,  говоріте...    Вірші,  ради  Святого  
Патріка  пишіть...Натхнення  шаленого  й  крутого.
Ви  себе  бережіть  для  поколінь  та  для  країни,
Хай  Бог  Вам  допомагає  в  боротьбі  проти  війни...
Вип"ємо  келих  вина  за  свободу  Ірландії
Й  України  до  дна...І  за  Вас,  містере  Шон  МакЛех!
Поет,  співець,  казкар  Ви  наш!  Чиста  правда,  а  не  блеф.
Нехай  чарує  і  хмілить  квіт  вересу  у  віршах,
Майстру  слова    віват,  віват,  віват...Там  співа  душа!

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FVxe5WTtlTU[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656512
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2016


Олексі Удайку в День Ангела

Сьогодні  гарне  та  тепле,  весняне  свято,
День  Ангела  у    поета  й  Майстра  слова
Олекси  Удайко!  Працює    він  багато
Й  завзято.  Талант  ого,  ще  той  !  А  мова!

А  мова,  в  нього  ніжна,  така  чорноброва́,
Калинова,  волошкова  з  рути-м"яти,
Щира    українська,  колискова,  медова,
Що  хочеться  вчити  її  і  кохати
Всіх  на  світі.  В  піснях    вона  пташкою  співа
У  смарагдових  гаях  та  біля  хати
В  садах,  де  сина  чекає  мати...Ожива
Музика  у  віршах...Що  й  не  передати.

Дякуємо    Вашому  батькові  й  матері,  
Що  народили    на  світ  такого    сина
В  поліському  краю,    де  співали  кобзарі,
Де    Остапа  Вересая,  батьківщина.

Гідного  сина  українського  народу,
Козацького  роду,  співця  України,
Який  бореться  своїм    словом  за  свободу,
А  вірші  беруть  за  душу,    солов"їні.

*******

Віват  Майстру  слова!  Від  щирого  серця!
Нехай  шлях  по  споришам  ще  довго  стелиться,
Здоров"я  і  наснаги    Вам  ,  пане  поете
На  довгії  літа!  І  щасти  на  всіх  стежках!

*******
На  картинці:
Герб  Срібнянського  району  (проект)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655958
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2016


Весняні мрії

Ой,  ви  ночі  мої  волошкові,
Ой,  ви  маки  червоно-  п"янкі,
Ой,  ви  ранки  травнево-  бузкові
Та  троянди,  духмяно-  терпкі.  

Де  ж    ви  роки,  мої  ж  бо  молоді,
Такі  щасливі  та  золоті...
До  яких  поринули  володінь
І  куди?..    По  якому  путі?

Залишили  споришеві  стежки
І  конвалій  аромат  хмільний́́...
А  ще  рояться  в  голові  думки...
І  той  рій,  медово  -похмільнИй  .

А  мрії,    жасминово-  ванільні,
Пливуть  у  небеса  до  раю,
Де  вже  келихи  дзвенять  весільні,
Весняно  піняться  по  краю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016


Веснонько, весна! Прийди! ( Зазив Весни)

Веснонько,  весна!  Прийди!  Морок  зими  зніми,
Сонечком  на  небі  засяй,  пропливи  по-між  хмар,
Обійми,  обігрій  землю,  настрій    підніми,
Впусти  чудодійні  струми,    свій  божественний  дар.

Веснонько,  весна!  Прийди!  Тепло  нам  принеси,
Білим  лебедем  прилети  разом  з  лелекою,
Жайвором  заспівай  нам,  пісні  чи  романси  
Про  свою  дорогу  додому,  ой,  далекую.

Веснонько,  весна!  Прийди!  Застели  килими  
Смарагдово-шовкові,  трави  хмільні,  росяні...
Й  в"юнкі  спориші  на  стежки,  де  бродили  ми
Колись  з  тобою,  закохані  й  чудні  по  весні.

Веснонько,  весна!  Прийди!  Заквітуй  ці  сади,
Запали  серця  коханням,  щоб  вони  не  спали,
Раділи  життю.  Щоб  залишали  ми  сліди
Добрі  й  славні  на  землі,  щоб  гарно  у  нас  стало.

Веснонько,  весна!  Прийди!  Горе  з  пліч  забери
Матерів  та  синів  в  Україні  рідній  моїй,
Щоб  не  грохотали  гради.  Мир  нам  поверни,
Щоб  слухали  ми  тільки  серенади  солов"їв!

Веснонько,  весна!  Прийди!  Любов"ю  осяйни
Замерзлі  та  спраглі  душі,  беззахисні  наші,
Ми  прагнемо  твоїх  чар,  якоїсь  таїни
В  бузковому    розмаї,  в  серпанковій  тиші.


*******

Хоч  метеликом,  бджолою  чи  хрущем  пролети,
Березовим  соком  стечи  по  біло-чорній  корі,  
Крилом  ластівки  у  вишині  небес  нам  махни,
Щоб  бачила  себе  верба  у  дзеркалі    на  зорі,
Їй    зеленую  косу  заплети  біля  води...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655128
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2016


Зимовий привіт березню

Не  обіймай  мене  за  плечі  холодними  руками,
Не  торкайся    обличчя  морозними  долонями,
Не  цілуй  мої  вуста,    заледенілими  губами,
Не  сковуй  зима  стара,    душу  й  серце  кайданами.

Не  вкривай  моє  тіло  сніжно-ніжними  пестощами,  
Давним  давно  забутими,  бо  пройшла  твоя    пора,
Не  горнися  ,  не  любися,  не  втирайся  лестощами,
На  коси  віхолу  не  посилай...Достатньо    добра.

Я  хочу,  щоб  сонцелика  весна    теплом  обійняла,
Струсонула  попіл  зими  з  пуп"янок  абрикосів,
Розквітла  біло-рожевим  квітом,  тугу  з  душі  зняла
Й  зазвучав  скоріш  для  нас,  оркестр  пташиних  голосів...

Щоб  одягла  вінок  різнокольоровий  терпко-п"янкий
На  поля,  сади,  ліси,  на  трави  духмяно-  хмільні,
Де  дух  її  вже  лоскоче  й  бринить    ароматом    тонким,  
Мурашки  по  шкірі...  Мов  у  світі  ми  ірреальнім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.03.2016


ЖІНКА- ТАЇНА

Дівчинка,  дівчина,  жінка,  горда  панна,
Донька,  сестра,  бабуся,  а  головне  мама,
Стільки  ролей  у  житті  їй  притаманно,
Вона  терпляча,  наївна  й  дивна  гранд  дама.

Вона  весна  і  літо,  осінь  і  зима,
Що  може  зігріти  й  заморозить  почуття,
Її  сильна  любов    до  небес  підійма,
А  її  ненависть,  опускає  в  небуття.

ЇЇ  тонка  душа  плаче  й  серце  крає,  
Коли    вбиває  ще  молоде  життя,  війна,
Вона  сама  йде  на  смерть  і  захищає
Дітей  майбуття.  Неважлива  за  це  ціна.
 
Вона,  зваблива  коханка  й  ніжна  жінка,
Мудра  й  дбайлива  дружина,  чарівність  одна  ,
Вона,  примхлива    квітка,  діва-чаклунка,  
Муза,  яка  надихає...      Сама  таїна  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649711
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.03.2016


ВЕСНЯНИМ РАНКОМ…

[youtube]https://youtu.be/eBYNG3mjA00[/youtube]

[i][b]Сонячне  проміння,  розсипалося  серпанком,
На  оксамитову  із  різнотрав"я    вишиванку,
На  барвистий  вінок  ,  на  одвічну  земну  красу,
Обійняло  теплом  ранок,  випило  хмільну  росу.

Затанцювало    на  смарагдах,  весняний  танець,
Заграло  бісеринками,  немов  протуберанець
На  пелюстках  духмяних,  квіткововеселкових,
На  споришах  терпких,  аквамаринових,  шовкових...
   
Задрижало  в  повітрі    Мефістофелем  -  джмелем,
Загуділо  над  вишнями  в  садах,    хрущем-королем  ,
Замиголотіло  різнобарвними  крильцями
Над  кульбабовими  золотосяйними  рильцями.

Заспівало  жайвором  та  соловейком  сонет,
І  розлився  над  луками  й  лісами    дзвінкий  щебет,
Заглянуло  в  синьоокі  озера  та  моря
До  дна,  де  спочивають  якоря  й    догора  зоря...  

Вітаю,  весна  прийшла![/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016


Весняний сонячний клубок

Сонячний,  рум"яний  клубок,  викотився  на  небо  прозоре  і  чисте,  
Розпустив  на  всі    сторони  свої  нитки  золоті  й  променисті,  врочисто,
Позолотив  крони  ще  голих    дерев  і  загорілись  корони  на  них,
Потяглися  віти  до  ниток  отих,  щоб    своїм  теплом  вони  обплели  їх....
Обігріли  й  розбудили...А  вони  у  відповідь  бруньки  розпустили,
Дали  листок,  квіт,  а  ще  й  плід...Усіх  нас  потім  восени    смачно  пригостили,
Тим,  що  виросте  за  цей  короткий  час...під  прядивом  оцим  золотистим...
Обіймуть  вони  все  живе,  залоскочуть,  щоб  зростало  на  радість  тернисто...
А  земля  буде  прясти  й  ткати  і  вбирати  маленькі  промінчики  ці,
Щоб  народжувати  трави  духмяні  й  п"янкі  та  квіти  яскраві,  запашні...
На  яких  потім  метелики  поласують  медовими  гостинцями,
А  ми  понасолоджуємось  різнобарвними  і  ніжними    їх  крильцями...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647622
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 28.02.2016


ОДИНОКІЙ ТА СТРАЖДЕННІЙ ДУШІ

Цей  світ  такий,  доволі  прекрасний,
Цей  світ  такий  чарівний  і  класний,
Чому  ж  тоді  душа,  мов  у  пустелі,
Самотня  і    страждає  на    Землі?

Цей  світ  незвіданий,  потаємний,
Цей  світ  такий,  доволі  буремний,
То  чому  ж  тоді  не  знає  душа,
Навіщо  на  Землю  вона  прийшла?

Для  одних  тут  ніби  казковий    рай,
А  для  інших,  пекла  стражденний  край,
Та  пройти  страждання    доведеться,
Життя  йде  по  спіралі,  здається.

А  скільки  тих  повторень  буде  ще,
Якщо  не  стерпиш  пекло  ти    оце?
Ніхто  не  дасть  відповіді  тобі,
Живи  й    долай  перешкоди  тоді.

Шукай  розраду  в  красі  природи,
Не  звертай  увагу  на  незгоди,
Любов    плекай  у  серці  та  душі,
Молись  і  Бог  пошле  щастя  усім.
2010р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647437
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2016


Увертюра весни - мелодія кохання

[i][b]Ридає    гірко  небо,  плеще  сльозами  по  щоці,
Ковтає  земля    краплини,  розведені  в  молоці  
Туману,  що  плине    оголеним  лісом  та  яром,
Огортає  пледом,  дерев  віти,  весняно-пряно.

А  завтра,  сонце  промінням  осяйним    залоскоче,
Пограється  на  хвилях  дзвінких  струмків  так  охоче...
Зазирне  в  дерев"яні  хороми,  зігріє    крони
Беріз  мармурових.  І  стечуть  цілющі  гормони.

Защебечуть  пташки  хорАми,  заспівають  р"Яно
Пісні  життя,  мелодії  кохання  полум"яно...
Заятрять  в  душі  живі  пісні,  новими  струнами
Й  захочеться  жити,  любити  між  увертюрами...
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


ЗАГИБЛИМ НА МАЙДАНІ Й АТО ( Реінкарнація)

Я  йду,  я  йду  вже    додому  мамо,
Туди,  де  синьоокі  небеса,
Де  сонцесяйні  собори  й  храми,
Де  молитва  ніколи  не  згаса.

Я  покидаю  рідних  і  друзів
На  злеті,  ще  молодого  життя,
У  мене  на  це  мало  іллюзій,
Та  все  ж  важливе  й  мені  каяття.

Прости,  що  не  лишив  і  онуків,
Нікому  не  потрібні  сироти,
Де  ж  взяти  Вам  роботящі  руки?
Було  б  важко  злидні  побороти.

Я  злітаю  над  кронами  дерев,
Над  річкою,  що  пливе  в  тумані,
Серед  "градів"  і  вогневих  зарев,
До  друзів,  убитих  на  Майдані.

Уже  не  болить  мій  сердечний  нерв
І  не  витікає  кров  із  рани,
Несуть  мене  вітри  тільки  вперед,
Ввись,  до  таємничої  нірвани.

Там    тиша,  гармонія  і  благо
Й  молоком    стікає  в  вуста    роса,
Там  душі    танцюють  вальс  і  танго,  
Там  вічна  юність,  краса  й  чудеса...

Прощай  мамо,  до  зустрічі  в  раю,
Бо  в  пеклі  я  був,  на  Сході  в    АТО...
Я  скоро  повернуся...Я  знаю  ,
У  когось  буде  маля  зачато.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645894
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.02.2016


Україна…мовчання хвилина…

Хвилина  мовчання...І  стогін,  і  плач  на  Майдані,
Небесна  сотня  злетіла  в  небеса  і  споглядає,
Роки  чекання...Знову  зневіра...люди  в  печалі,
Якась  безвихідь...війна...країна  від  болю  страждає.

І  впивається  жало  в  серце,  і  котяться  сльози
По  бездоріжжю...Бо  непокарані  вбивці  невинних,
Бо  у  владних  кабінетах  свої    метаморфози...
Й  досі  прав"ять  вороги,  автори  наказів  злочинних.

Довели  до  відчаю  народ,  країну...невтішно,
Кожного  дня  домовини,  хрести..."Качи",  страждальний  спів,
Заморожені  реформи...Тарифи,  ціни...Грішно...
Й  бої  за  дзвін  монет...Скоро  підніметься  народний  гнів.

Об"єднаймося  ми  разом  в  цьому  пеклі  проти  зла
І  вирвемо  Україну  з  пазурів  лихого  звіра,
Щоб  наша  Батьківщина  щастям  і  любов"ю  цвіла,
Щоб  земля    добро  плодила  ,  а  в  душі  зростала  віра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645476
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2016


НА ПОРОЗІ ВЕСНА

http://www.playcast.ru/view/1504657/153363381fb0d26076b014d07f92dc9a47dff155pl
Весна  ,  тендітна,  розбишака  юнка,    сонечком  грайливо    усміхається  на  порозі,
Торкається  чарівною  паличкою,  дзвінких,  скляних    струмочків,  застиглих  на  морозі.
Розбуджує  їх  від  зимового  сну,  нехай  гарцюють  в"юнко  по  шляхах  невтомно,  гулко,
Рекламують  Весну  в  горах,  полях,    лісах,...віддзеркалюючи  небеса,  там,  де  не  мулко.

Вже  стали  дні  довші    й  ,ясні.  Прокидаються  поволі  в  душі  дивовижні    струни  палкі,
Вже  співають  пташки,  любовну  пісню,  чарівної    панночки,  оксамитової    весни,
Вже  квітує    сон-трава  й  кивають  радо  голівками  ніжні  підсніжники  милі  й  крихкі,
А  вітер  гуляє  зі  свіжим  подихом,  весняним...  Думки  без  війни,  Україно    прости...

Та  все  ж  пролітають  вони  й  бринять  десь  там,  в  глибині...І  стигнуть    гронами  калиновими,
Бо  вкривається  наша  земля  смертними  одрами  і  вінками  безсмертно-терновими...
Так    хочеться  жити  вільно  і  щасливо,  насолоджуватись  світом  чуттєво  й  спокійно,
Спостерігати  народження  нового,  споглядати  своє  внутрішнє  "  Я"  гармонійно.

О,  Всевишній,  зупини  кров"яний  потік!  Роздай  всім  нам,  пензлики    сонячно-  веселкові,
Щоб    створили  ми  нові  картини,  нового  життя,  мирного,  зоресяйного...в  коханні,
В  новій  життєдайній  країні,  Україні,  де  говорять  на  рідній  волошковій  мові,
Де  поважають  батьків,  де  люблять  дітей,  де  працюють  на  благо  люди,  весняно  вбранні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645366
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2016


І чую повз роки:

[i][b]Пролетіли  роки,  розійшлися  наші  з  тобою  шляхи  
Та  кохання  моє  живе,  воно  все  ще  царює  в  душі,
Скільки  пристрасті    у  нас  було    тоді,  що  зривало  дахи,
Стільки  ніжності  ти  дарував  мені  в  буденній    метушні...

Вже  давно  спалені  мости  та  спогади  не  відпускають...
Обіймають  тепер  мене  вітри  так  трепетно  за  плечі,
Ніжно  куйовдять  срібні  коси...  Сонце  сміється  ласкаво,
Огортає  шоколадом  тіло...Й  немає  порожнечі...
 
Сьогодні  терпко  цілують  мене  рясні  весняні  дощі,
Тануть  на  вустах  солодкі  полуниці  та  карі  вишні,  
Прохолодою  дихають  м"ята  і  шовкові  спориші,
Духмянить  влітку,  квіт  медової  липи...Думки  ж  бо  грішні.
 
Ці  слова:"Я  кохаю  тебе",    я  чую  в  зеленій  траві,
В  шепоті  листя  верби,  в  піснях,  які  співають  солов"ї,
В  морській  пінній  хвилі,  а  ще  в  лісі  й  у  полі...й  твоїй  крові,
В  голосі  сина:"  Я  люблю  тебе...  мамо",  мов  вони  твої.[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016


З роком Мавпочки!

Стукає  весела  Мавпочка  в  кожний  дім  і  хату,
Вітає  з  Новим  роком  усіх  бідних  та  багатих,
Бажає  миру,  щастя,  любові,  для  душі  свята,
Міцного  здоров"я,  здійснення  мрій,  друзів  багато,
Сонячних  ранків,  теплих  вечорів,  класних  добрих  днів,
Усміхнених  облич,  весняно-духмяних  почуттів,  
Довгих  років  життя  і  веселковоосяйних      снів,
Ніжно-закоханих  ночей  і  того,  чого  хотів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642027
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2016


ВАСИЛИЙ НОВГОРОДЦЕВ ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ГОРОДА КИЕВА (На заметку)

ВАСИЛИЙ  НОВГОРОДЦЕВ

ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ  ОПИСАНИЕ  ГОРОДА  КИЕВА

1784.

Географическое  описание  города  Kиевa,  сочиненное  киевского  гарнизона  поручиком  Василием  Ивановичем  Новгородцевым  с  прибавлением  описания  киево-печерской  лавры  и  всех  к  оной  принадлежащих  мест,  разных  ведомостей  о  киевских  монастырях  и  церквах  и  географического  описания  всего  киевского  наместничества  вообще  и  со  всеми  оного  уездами.  (Рукопись).
Поручик  киевского  гарнизона  В.  И.  Новгородцев,  конечно  по  поручению  начальства,  составил  весьма  обстоятельное  и  богатое  точными  сведениями  описание  Kиевa  и  киевского  наместничества.  Из  самого  сочинения  видно,  что  оно  писано  при  киево-печерском  архимандрите  Зосиме  и  пустынно-николаевском  архимандрите  Епифании  Могилянском  след.  не  позже  1786  г.,  т.  е.  последнего  года  архимандритства  Зосимы  Валкевича.  Ведомость  о  числе  киевcких  церквей  помечена  31  июля  1784.  К  тому  же  году  приурочивает  работу  Новгородцева  и  Закревский,  имевший  ее  под  руками.  Мы  пользовались  рукописью  сочинения  Новгородцева,  написанною  весьма  четким  и  красивым  старинным  почерком.  На  первой  странице  рукописи  помечено:  “cие  сочинение  переписано  из  рукописной  книги  в  лист,  принадлежащей  к  библиотеке  Kиевo-печерской  лавры”,  а  на  последней:  “1807  года,  июля  31  дня.  Сия  книжка  мною  нижеподписавшимся  прочтена  и  по  сличении  с  тою,  из  коей  переписана,  везде,  где  надобность  требовала,  исправлена.  Ириней,  викарий  митрополии  киевской,  епископ  Чигиринский”.  —  Из  обширного  сочинения  Новгородцева  заимствованы  нами  следующие  главы:  1)  географич.  описание  города  Киева,  2)  описание  киево-печерской  лавры,  3)  о  церквах,  на  пещерах  святых  обретающихся,  4)  о  типографии  киево-печерской  лавры,  5)  о  пустынях,  до  киево-печерской  лавры  принадлежащих....  8)  ведомость  о  числе  состоящих  в  городе  Kиеве  монастырей,  9)  о  монастырских  подворьях,  10)  ведомость  о  числе  состоящих  во  всех  трех  частях  города  Kиевa  с  предместьями  церквей.

ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ  ОПИСАНИЕ  ГОРОДА  KИЕBA.

Герб  киевский,  Архангел  Михаил,  изображен  в  голубом  поле,  стоящий  на  горе  в  воинском  снаряде,  в  правой  руки  [126]  держит  меч,  а  в  левой  щит,  глава  непокровенна,  около  главы  венец.

Города  ж  Подола,  где  жительствуют  мещане,  магистратская  печать  имеет  изображение:  Луна  с  тетивою,  и  называется  Куша.

Под  одинаковым  именем  заключаются  три  части:  одна  от  другой  отдельные:  то  есть,  I-я  Старый  или  верхний  Киев,  от  печерской  крепости  в  двух  верстах.  II-я  Киево-печерская  крепость  с  ее  предместьями.  III-я  Нижний  город,  так  называемый:  Подол,  от  печерской  крепости  в  3-х  верстах.

Но  как  основание  и  селение  означенных  частей  не  в  одно  время  происходило,  для  того  и  здесь  о  каждой  особливо  изъясняется.

Часть  I-я.

Старый  или  верхний  город  Киев  состоит  в  четырех  отделениях,  которые  обведены  земляным  валом  с  нарочито  глубокими  рвами,  и  называются:  1)  Андреевским,  2)  Софийским  3)  Михайловским,  4)  Печерским  отделениями.

1-е.  Андреевское  отделение  можно  полагать  за  начало  и  распространение  Киева...  думать  надобно,  что  гора  Зборичев  есть  та  самая,  где  апостол  Андрей  крест  поставил;  почему  ныне  и  называется  Андреевское  отделение,  а  укреплено  оное  земляным  валом.

Дира  могила  насыпанная  бугром  и  поныне  находится  в  расстоянии  от  Старого  Киева  в  3-х  верстах  недалеко  от  Кириловского  монастыря.  На  оном  месте  была  церковь  деревянная  Воздвиженья  креста  Господня  которая  около  1725  комендантом  Поросуновым  сломана,  а  в  1744  году  на  оном  месте  заложена  каменная  церковь  во  имя  апостола  Андрея  Первозванного.

2-е.  Князь  Ярослав  Георгий  Владимирович  создал  каменную  церковь  святыя  Софии,  и  учредил  митрополию,  и  оное  место  ныне  называется  Софийское  отделение  укрепленное,  как  выше  упомянуто,  земляным  валом  и  рвом,  в  котором  отделении  митрополиты  пребывание  имеют,  [127]

3-е.  В  1108  году  князь  Михаил  Святополк  сын  Изяславль  вместо  деревянной  построил  каменную  церковь  во  имя  Архистратига  Михаила,  и  верх  оной  вызолотил,  а  притом  обнес  каменною  стеною.  А  как  и  ныне  укреплен  оной  монастырь  земляным  валом,  и  нарочито  глубоким  рвом;  то  и  называется  Михайловским  укреплением  или  отделением.

4-е.  А  в  1679  году,  в  бытность  при  Киеве  российских  войск,  все  вышеозначенные  три  отделения  земляными  валами  укреплены,  а  тогда  и  от  Печерской  стороны,  зачав  от  Софийского  отделения  до  Михайловского,  все  селение  также  земляным  валом  обведено;  то  оная  часть  и  называется  Печерским  отделением,  и  так  все  оные  четыре  отделения  составляют  в  ceбе  ныне  Cmapo-киевскую  крепость.

Укрепление  ж  оной  крепости  состоит  из  старо-манерной  фортификации,  и  из  нескольких  по  новой  фортификации  уделанных  верхов.

Во  всех  отделениях  вышеписанных  находится  ныне:

В  Андреевском  каменных  церквей

3

В  Софийском:  мужеский  каменный  монастырь

1

Церкви

каменная

1

деревянных

3

В  Михайловском:  мужеский  каменный  монастырь

1

В  Печерском:  церковь  деревянная

1

Казенных  домов

каменных

3

деревянных

4

Партикулярных  дворов  деревянных

682

Из  оных  примечания  достойны:

Катедральный  монастырь,  в  нем  каменная  соборная  церковь  святыя  Софии,  то  есть:  Премудрости  Божия:  о  осмнадцати  престолах.  Монастырь  огражден  каменною  стеною.  В  соборной  церкви  лежат  мощи  священно-мученика  Макария  митрополита.  Архиерейские  покои  о  двух  этажах  каменные,  и  внутри  оных  домовая  церковь.

Монастырь  Златоверхо-Михайловский,  в  нем  каменная  соборная  церковь,  пространная  о  четырех  престолах.  [128]

Церковь  каменная  апостола  Андрея  Первозванного,  строенная  по  повелению  Ее  Императорского  Величества  блаженно-вечная  памяти  Государыни  Императрицы  Елисавет  Петровны  казенным  коштом  по  новой  архитектуре,  с  отменным  украшением;  под  низом  оной  для  священно  и  церковнослужителей  упокой.

Гарнизонная  школа  каменная  не  худого  строения.

Часть  II-я.

В  1679  году,  в  бытность  при  Kиеве  российских  войск,  при  которых  находился  малороссийский  и  войск  запорожских  гетман  Иван  Самойловичь,  на  память  своего  со  многочисленными  войсками  бытия  под  Киевом,  потщился  укрепить  Печерский  монастырь  земляными  валами.

А  когда  блаженной  и  вечной  славы  достойный  памяти  Государь  Император  Петр  Великий  в  1706  году  соизволил  быть  в  Kиеве,  то  при  высочайшем  своем  посещении  Печерской  лавры  прозорливым  оком  усмотрел,  что  для  фортеции  место  способное,  тогда  не  продолжая  намерения  своего,  высочайше  повелел  множество  великороссийских  и  малороссийских  войск  на  работу  командировать,  и  как  войска  собрались,  и  место  кругом  очищено;  тогда  Его  Величество  взял  на  свою  высочайшую  персону  инженерную  должность,  августа  в  15-й  день  того  ж  года  Киево-печерскую  крепость  изволил  заложить.  Оная  Киево-печерская  крепость  построена  на  новой  фортификации  с  прибавкою  нескольких  наружных  укреплений.

Ныне  ж  оная  почтена  главною  крепостью,  в  ней  Губернская  канцелярия.  Живут  генерал-губернатор,  обер-коммендант,  также  артиллерии  инженерного  корпуса  генералитет  и  штаб-офицеры.  В  оной  крепости  и  в  предместья  ее  строения:

В  крепости  мужеских  монастырей  каменных

2

Церквей  каменных

8

В  форштате  мужеских  монастырей

каменный

1

деревянный

1

Церквей

каменная

1

деревянная

1

За  форштатом  церквей  деревянных

2  [129]

В  предместьях  и  крепости  казенных  домов:

Каменных

9

Деревянных

27

Партикулярных  домов

1095

Из  вышеписанных  примечания  достойны:

Печерской  лавры  монастырь,  в  нем  соборная  церковь  Успения  Пресвятой  Богородицы  о  десяти  престолах,  в  которой  по  левую  сторону  подле  иконостаса  в  сребрянной  раке  лежат  мощи  первого  российского  митрополита  Михаила,  а  позади  столбов  на  правой  стороне  —  преподобного  Феодосия  под  спудом;  еще  ж  в  большой  церкви  на  правой  стороне  подле  иконостаса  соблюдаются  части  мощей  разных  святых,  между  которыми  глава  князя  Владимира,  и  перст  святого  первомученика  Архидиакона  Стефана.

В  монастыре  колокольня  новой  архитектуры  высотою  более  сорока  сажень,  и  на  ней  часы  по  старинному  искусству  суточные,  изрядное  строение  типографии  в  которой  печатаются  церковные  книги,  и  делается  литература.

В  том  же  печерском  монастыре  есть  еще  отдельной  монастырь,  называемый  Больничной,  в  котором  находятся  престарелые  и  немощные  монахи,  а  для  наблюдения  порядка  учрежден  особливый  игумен  под  зависимостью  печерской  лавры.

К  печерскому  монастырю  принадлежат  двое  пещеры,  одни  Антониевские,  или  так  называемые  ближние,  а  другие  Феодосиевские  или  дальние,  под  смотрением  печерских  начальников,  зависящих  от  печерского  архимандрита;  внутри  оных  в  каждой  пещере  по  3  церкви;  во  всех  пещерах  нетленных  видимых  мощей  86,  в  затворах  22,  да  мироточивых  глав  60.

Прежде  бывший  вознесенский  девичий  монастырь,  где  ныне  apmuллepийcкий  пушечной  двор;  в  нем  церковь  Вознесения  Господня,  и  другая  Покрова  Пресвятой  Богородицы.

Губернаторский  дом  деревянный  на  каменном  фундаменте  пространного  по  новой  архитектуре  расположения,  и  при  нем  каменные  службы.

Обер-комендантский  деревянный  же  дом;  от  дворцового  строения  деревянный  дом.  Каменная  гаубвахт  с  дежурною  и  [130]  комендантскою  канцеляриею  для  гарнизона;  казармы  каменные,  и  провиантской  не  малой  магазейн.  Из  означенных  казарм  в  одних  покоях  губернская  канцелярия.  Трое  крепостных  ворот  каменных;  одни  московская,  другие  васильковские,  тpeтие  киевские;  при  которых  чрез  каналы  подъемные  мосты;  другое  ж  в  крепости  немногое  строение  артиллерийского  инженерного  полку  командиров,  такожде  и  церковно-служителей,  состоит  в  деревянных  домах.

За  крепостью.

В  расстоянии  (от  оной)  одной  версты,  Ее  Императорского  Величества  на  каменном  фундаменте  деревянный  дворец,  и  пред  оным  два  флигеля  и  гаубвахт  каменные,  при  оном  же  дворе  хорошего  расположения  из  разных  фруктовых  дерев  и  виноград  сад.  Каменная  оранжерея  с  иностранными  фруктовыми  деревьями,  и  с  американскими  цветами  и  травами;  за  оным  дворцовым  садом  между  дорогами  внизу  есть  источник,  где  благоверного  великого  князя  Владимира  дети  крещены,  а  на  том  месте  построена  небольшая  часовня,  и  называется  Крещатик.

От  крепости  в  расстоянии  одной  версты,  Печерского  монастыря  загородный  двор,  прозываемый  Клов,  с  каменными  покоями  в  два  этажа  хорошей  архитектуры;  в  том  же  дворе  и  деревянная  церковь,  также  из  фруктовых  дерев  и  винограду  пространный  сад.  Ныне  в  оном  дворе  от  первой  армии  главный  гошпиталь  учрежден.

В  форштате  печерской  крепости.

Каменного  строения  Николаевский  монастырь,  обнесен  каменною  стеною;  в  нем  соборная  церковь  о  четырех  престолах,  архимандричьи  упокои  хорошей  архитектуры,  деревянные;  под  оными  каменные  службы.

Вне  монастыря:  деревянного  строения  церковь  святого  князя  Владимира,  и  немалого  пространства  полевой  осадной  двор,  артиллерийский  и  инженерный  деловой  двор,  гарнизонные  гошпитали,  Купеческий  гостинный  двор  с  лавками,  построенный  от  печерской  лавры.  [131]

Часть  III-я.

Около  оного  города  Киевоподола  кроме  палисада  укрепления  никакого  нет.

В  город  Киевоподоле  строения:

Монастырей  мужеских:  каменной

1

деревянных

2

Женский  каменной

1

Церквей

каменных

9

деревянных

11

Магистратского  строения  каменного

4

деревянного

1

Обывательских  дворов  каменных

3

деревянных

1926

Из  оного  строения  примечания  достойны:

Каменного  строения  Ратуша  старой  архитектуры  и  немалой  вышины  башня,  с  Российско-Императорским  гербом,  а  к  полуденной  стороне  на  боку  оной  изображение  архистратига  Михаила,  позолоченное;  на  оной  же  башне  часы,  и  в  каждой  полдень  играет  музыка  на  трубах  с  литавры.

Против  той  ратуши  сделан  колодязь,  над  которым  построен  новой  архитектуры  купол  с  постановленным  на  оном  резным  изображением  святого  апостола  Андрея,  держащего  в  руке  крест  и  внутри  при  колодязе  ангел,  держащий  сосуд  из  которого  чрез  подведенные  подземные  трубы  фонтан  изливает  в  тот  колодезь  воду,  а  из  оного  чрез  такие  трубы  прочие  колодязи  для  употребления  и  удовольствия  обывателей  наполняются.

Училищный  монастырь,  называемый  Братская  академия,  огражден  частию  каменной  стеною,  а  несколько  деревянною;  в  нем  соборная  церковь  Богоявления  Господня  с  двумя  приделами,  да  еще  где  собираются  студенты  в  классы,  (которые  построены  каменные  в  два  этажа),  церковь  зачатия  Пресвятой  Богородицы.  кельи  же  как  архимандричьи,  так  и  монашеские  и  прочих  служителей,  деревянные.....  Здесь  обучаются  не  токмо  малороссияне,  но  и  из  Польши,  как  православного  исповедания  так  и  из  униатов  без  всякой  платы:  в  оной  академии  обучаются  по  классам  [132]  на  латинском  языке  до  философии  и  богословии,  а  притом  кто  хочет  и  имеет  способ,  немецкому,  французскому,  греческому  и  еврейскому  диалектом,  также  и  другим  наукам;  а  как  для  обучения  показанных  наук  и  сироты  бывают,  то  к  жительству  оных  построены  не  малого  пространства  о  двух  этажах  деревянные  покои  и  называются  бурса.

Петро-Павловской  мужеский  монастырь,  в  нем  церковь  каменная  о  трех  престолах.  Кельи  и  ограда  деревянные.

Греческий  монастырь,  в  нем  церковь  каменная  во  имя  великомученицы  Екатерины.  Кельи  одни  каменные,  а  другие  деревянные,  и  ограда  такая  ж.  В  оном  монастыре  живут  монахи  греки  и  священнослужение  отправляется  на  греческом  языке.

Вознесенский  девичий  монастырь,  он  же  называется  и  Фроловский  огражден  каменной  стеною;  в  оном  монастыре  церковь  каменная  и  трапеза  о  двух  престолах.  Кельи  и  прочее  строение  деревянные.

При  кельи  монахини  Нектарии,  покойной  Долгоруковой,  церковь  во  имя  Воскресения  Христова  деревянная.

Немалой  каменной,  от  магистрата  построенной  провиантский  магазейн.

Каменной  же  гостииной,  или  постоялый  пространный,  и  не  худого  расположения  двор.

Партикулярная  аптека  каменная.  При  городе  Подоле  есть  пристань  судам.....

Течение  реки  Днепра  быстрое,  и  от  того  почти  каждый  год  оным  течением  положение  места  переменяет,  делая  новые  острова  и  косы.  При  Kиеве  чрез  реку  Днепр  в  весеннее  и  осеннее  время  бывает  на  судах  перевоз,  а  летом  наводится  из  плотов  наплавной  мост.  В  полуденной  стороне  на  берегу  реки  Днепра  на  высокой  горе  в  расстоянии  от  печерской  крепости  в  двух  верстах  Киево-Михайловский  Выдубицкий  монастырь,  построенный  великим  князем  Всеволодом  Ярославичем.  Далее  вниз  оной  реки  и  на  той  же  стороне  в  расстоянии  от  печерской  крепости  в  семи  верстах  Китаевская  пустыня,  подсудственная  печерской  лавре.....  Оная  пустыня  наименование  свое  имеет  от  [133]  бывшего  в  древние  времена  над  оною,  на  горе  земляного  укрепления  называемого  Китайгород,  или  Китаевское  городище,  которого  малые  знаки  и  поныне  видимы:  в  той  же  стороне  склонясь  к  западу,  в  расстоянии  от  крепости  в  пяти  верстах  Голосиевская  пустыня;  так  же  подсудственная  печерской  лавре.

Около  города  старого  Киева,  находятся  Софийского  монастыря  в  расстоянии  двух  верст  два  разоренных  двора.

А  при  Киево-Подоле  ведомства  Кириловского  монастыря  смежна  слобода,  называемая  Плоская  в  которой  есть  два  девичьих  Богословский  и  Иорданский  монастыри.  Далее  за  оной  слободой  в  расстоянии  от  Подола  2-х  верст:  Кириловский  мужеский  монастырь.

В  верх  по  реке  Днепре  в  полуночную  сторону  на  высокой  горе,  на  берегу  оной  реки,  по  течению  на  правой  стороне,  в  расстоянии  от  Киево-Подола  в  17  верстах  город  Вышгород.

В  верх  же  по  оной  реке,  и  на  той  же  стороне,  не  далее  от  польской  границы  в  расстоянии  от  Вышгорода  трех  верст,  ставропигиальный,  Киево-межигорский  мужеский  монастырь,  при  котором  есть  форпост  и  таможенная  застава.  От  Kиевa  в  западную  сторону,  расстоянием  18  верст  на  польской  границе,  построенный  великим  князем  Владимиром  Белгород,  а  ныне  называется  Белогородка,  где  учрежден  и  форпост.

Отсюда  на  польской  границе  склоняясь  к  полудню  в  расстоянии  от  Киева  34  версты  городок  с  небольшою  крепостью,  называемый  Васильков,  построенный  великим  князем  Владимиром,  и  местечко  тамошнее  принадлежит  к  печерской  лавре,  где  главный  форпост,  так  же  пограничная  таможня,  а  на  самой  границе  в  расстоянии  от  Василькова  четырех  верст  построен  великолепный  и  пространный  карантинный  дом.

Еще  ж  расстоянием  от  Киева  в  70  верстах  в  полуденную  сторону  в  местечке  Стайках,  принадлежащем  училищному  Братскому  монастырю,  при  редуте  виноградном,  учрежден  форпост  же,  и  таможенная  застава.

Ведомства  киевского  не  в  дальнем  расстоянии  от  города  Киево-Подола,  в  подгородье  Преорке,  и  в  урочищах  Бирковцах,  Стрельниках  и  Хлопачах,  так  же  и  около  [133]  киево-печерской  и  старо-киевской  крепостей  форштата,  есть  несколько  пахотной  земли,  на  которой  сеют  обыватели  рожь,  просо,  ячмень  и  гречку.

ОПИСАНИЕ  КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ  ЛАВРЫ.

Знаменита  сия  лавра  особливо  по  двум  пещерам  неподалеку  самого  монастыря  к  юго-востоку  обретающимся,  из  коих  первая  именуется  ближняя  или  преподобного  Антония,  другая  дальняя  или  преподобного  Феодосия.  В  них  почивают  от  древних  времен  нетленные  мощи  святых  угодников  Божиих,  многие  чудеса  источающие.

1-е.

Внутри  самой  лавры  каменная  соборная  церковь  о  седми  верхах.  В  ней  10  престолов:  1-й  главный,  Успения  Пресвятой  Богородицы.  2-й  святого  архистратига  Михаила  на  правой  стороне,  близ  полуденных  дверей.  3-й  святого  Иоанна  Богослова,  на  правой  стороне  в  приделе.  4-й  трех  Святителей  к  полудню  на  правой  стороне.  5-й  архидиакона  Стефана  на  левой  сторона  близ  северных  дверей  великой  церкви,  в  котором  имеется  кладбище  для  умерших,  и  где  наипаче  прежде  сего  pycские  и  польские  благочестивого  закона  вельможи  погребались.  6-й  святого  Иоанна  Предтечи  на  левой  стороне  к  полуночи.  7-й  на  хорах  на  правой  стороне  от  полудня  святого  апостола  Андрея  первозванного.  8-й  на  левой  стороне  от  полуночи,  Преображения  Господня.  9-й  при  входе  на  хорах  с  правой  стороны  преподобного  Антония  Печерского.  10-й  с  левой  стороны  преподобного  Феодосия  Печерского.

Сия  церковь  в  1718  году  случившимся  в  монастыре  великим  пожаром  в  крайнее  разорение  пришла  было;  но  по  повелению  благочестивейшего  государя  блаженной  памяти  Петра  великого  данною  из  государственной  казны  знатною  денежною  суммою  обновлена  и  украшена  при  державе  благочестивейшего  государя  Петра  второго,  благословением  же  святейшего  Правительствующего  Синода,  освящена  рукодействием  преосвященных:  архиепископа  киевского  Варлаама  Ванатовича,  епископов  [135]  черниговского  Иродиона,  и  переяславского  Иоакима,  при  архимандрите  Иоанникии  Сенютовиче  в  лето  от  Р.  X.  1729-е  Августа  14-го  дна;  ныне  ж  при  державе  благополучно  царствующей  великой  государыне  Екатерине  Алексеевне  вновь,  понеже  прежняя  железная  крышка  испортилась,  медными  листами  вся  покрыта,  и  внутрь  живописною  работою  украшена,  верхи  частью  сквозь  огонь,  а  частью  весовым  золотом  позлащенны.

2-е.

На  правой  стороне  соборной  церкви  стоит  каменная  трапеза,  в  которой  имеется  храм  святых  первоверховных  апостолов  Петра  и  Павла....  Вновь  отстроена  знатным  и  довольно  богатым  киевским  мещанином  Максимовичем  в  1694  году.

3-е.

Внутри  монастыря  от  церкви  саженей  на  20  к  юго-западу  стоит  превысокая  колокольня,  построенная  по  новейшему  архитекторскому  вкусу  архитектором  итальянцем  Готфридом  Шейденом.  Высота  ее  43  треаршинных  саженей,  два  аршина  и  два  вершка,  на  строение  ее  употреблено  российской  монеты  до  ста  тысяч  рублей.  Вид  ее  прекрасен  и  верх  позлащен  золотом  весовым;  строением  окончена  при  архимандрите  Тимофее  Щербацком,  что  был  после  митрополитом  киевским,  и  наконец  московским,  —  1745  года.

4-е.

Церковь  каменная  Живоначальной  Троицы  об  одном  верхе  и  об  одном  престоле,  на  воротах  западных  монастыря,  называемых  по  ней  Троицких,  построена  первоначально  князем  черниговским  Николою  Святошею  в  лето  от  создания  мира  6614-е  от  Р.  X.  1106-е.  Верх  ее  позлащен  сквозь  огонь;  при  оной  церкви  имеется  Больничный  монастырь  тем  же  князем  устроенный,  но  разновременно  от  неприятелей  разоренный;  ныне  возобновлен.  В  нем  обыкновенно  живут  больные  монахи;  имеет  над  собою  игумена,  киево-печерскому  архимандриту  подчиненного.  Здесь  такожде  имеется  каменная  трапеза,  и  в  оной  церковь  святителя  Христова  Николая.  Число  больных  и  престарелых  [136]  монахов  обыкновенно  простирается  от  25  до  35  и  более.  Сей  монастырь  имеет  особливые  свои  села  и  деревни,  и  на  оный  особливые  грамоты.

5-е.

Церковь  каменная  всех  святых  о  5-ти  верхах,  на  воротах,  называемых  экономических  потому,  что  близ  оных  стоит  келья  эконома  монастырского;  построена  бывшим  малороссийским  гетманом  Иваном  Мазепою  1698  года.

6-е.

Церковь  деревянная  Благовещения  Пресвятой  Богородицы,  при  кельях  архимандричьих;  устроена  по  благословению  святейшего  Правительствующего  Синода  архимандритом  Зосимою  в  лето  от  Рождества  Христова  1776-е.  Кельи,  в  которых  живет  архимандрит,  суть  о  двоих  этажах  каменные,  равно  как  и  прочие,  в  коих  живут  братия,  каменные  все,  только  об  одном  этаже.  Построены  вновь  1727  году,  покрыты  все  железными  листами  1777  году.

Ограда  около  монастыря  вокруг  каменная,  высотою  в  две  сажени  и  шесть  футов  со  многими  башнями,  перестроенная  после  разорений  неприятельских  бывшим  малороссийским  гетманом  Иваном  Мазепою  1698  года.

О  ЦЕРКВАХ  НА  ПЕЩЕРАХ  СВЯТЫХ  ОБРЕТАЮЩИХСЯ.

При  ближних  пещерах  церковь  каменная  Воздвижения  креста  Господня  о  трех  верхах  и  об  одном  престоле,  построена  1700  года  иждивением  полковника  полтавского  Павла  Герцыка;  освящена  преосвященным  митрополитом  киевским  Варлаамом  Ясинским  при  архимандрите  Иоасафе  Кроковском  месяца  Сентября  13  дня,  того  же  года,  которая  пришла  было  в  немалую  обветшалость,  почему  в  1769  году  новым  иконостасом  возобновлена,  а  снаружи  железными  полуженными  листами  покрыта.

Здесь  же  саженей  на  20  от  церкви  к  северо-западу  на  косогоре  стоит  колокольня  каменная  о  трех  этажах;  построена  1763  года  при  нынешнем  архимандрите  Зосиме.  Высота  оной  восемь  саженей  с  половиною.  [137]

При  дальней  пещере  церковь  Рождества  Пресвятой  Богородицы  на  горе,  построена  иждивением  киевского  полковника  Константина  Макиевского  при  архимандрите  Мелетии  Вуяховиче  в  лето  от  Р.  X.  1696;  но  в  1767  году  несколько  возобновлена.  Здесь  же  саженей  на  пять  от  церкви  немного  к  северо-западу  стоит  колокольня  каменная  о  двоих  этажах;  строение  оной  новейшего  вкусу;  построена  1761  года  при  архимандрите  Луке;  высота  оной  есть  саженей  девять.

Церковь  каменная  на  дальней  пещере  Зачатия  Пресвятой  Богородицы  построена  иждивением  Александра  Емельяновича  Новицкого,  жителя  местечка  Печерского,  (пришедшего  в  Киев  на  жилье  из  Польши,  повета  Овруцкого  из  местечка  Вязовки),  в  лето  от  Р.  Х.  1679-е  Мая  6  дня,  которая  пришла  было  совсем  в  обветшалость,  и  по  той  причине  в  1763  году  возобновлена.

О  ТИПОГРАФИИ,  ИЛИ  ПЕЧАТНОМ  ДОМЕ  КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ  ЛАВРЫ.

Печатный  дом  Киево-печерской  лавры  прежде  сего  был  вне  монастыря  неподалеку  оного,  насупротив  Николаевского  монастыря.  Строение  оного  было  деревянное,  так  как  и  церкви,  при  нем  бывшей,  во  имя  святой  Екатерины;  построил  его  архимандрит  печерский  Протасий  с  повеления  Константина  Ивановича  князя  Острозского,  воеводы  Троцкого,  гетмана  великого  княжества  Литовского.....  В  1706  году,  когда  блаженной  и  вечной  памяти  и  славы  достойный  государь  Петр  великий  1-й  зачал  строить  киево-печерскую  крепость,  велел  оный  деревянный  печатный  дом  и  церковь  снять,  и  печатание  книг  перенесть  внутрь  монастыря,  которое  и  перенесено  также  в  деревянное  строение;  а  в  1720  и  —  21  году  выстроен  внутри  монастыря  с  восточной  стороны  большой  огромной  каменный  дом,  в  котором  ныне  печатание  книг  на  шесть  станов  всегда  производится.

О  ПУСТЫНЯХ  ДО  КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ  ЛАВРЫ  ПРИНАДЛЕЖАЩИХ,  КОИХ  ИМЕЕТСЯ  ДВЕ.

Голосеевская  пустыня,  расстоянием  от  Киево-печерской  лавры  в  семи  верстах,  построена  архимандритом  Киево-печерской  лавры  Петром  Могилою  в  1631  году.  [138]

В  Голосеевской  пустыне  следующие  имеются  церкви:  церковь  каменная  в  два  апартамента,  построенная  вновь  бывшим  Kиевo-печерской  лавры  архимандритом  Тимофеем  Щербацким,  на  верху  престол  святого  мученика  Иоанна  Сочавского,  а  внизу  престол  святых  Варлаама  и  Иоасафа  индийских  пустынножителей.

Сии  церкви  стояли  обе  раздельно,  но  как  пришли  в  крайнюю  обветшалость,  то  во  время  перестройки  оным  архимандритом  Тимофеем  Щербацким  соединены  в  единую  церковь  святого  мученика  Иоанна  Сочавского,  которая  построена  была  первоначально  Петром  Могилою,  а  церковь  Варлаама  и  Иоасафа  создана  Kиево-печерской  лавры  архимандритом  Варлаамом  Ясинским.  В  сей  церкви  есть  знатная  часть  мощей  святого  мученика  Иоанна  Сочавского,  оставленная  Петром  Могилою,  между  прочими  частицами  мощей  других  святых,  также  частица  Животворящего  древа,  все  в  крест  святой  оправлено.

При  державе  ныне  благополучно  царствующей  великой  государыни  императрицы  Екатерины  Алексеевны  выстроена  церковь  деревянная  живоносного  источника  Пресвятой  Богородицы,  по  благословению  святейшего  Правительствующего  Синода,  Kиево-печерской  лавры  архимандритом  Зосимою  Валкевичем  1764  году  Окт.  21  дня.

Китаевская  пустыня,  расстоянием  от  Киево-печерской  лавры  в  10  верстах,  основана  киевским  губернатором  Димитрием  Михаиловичем  князем  Голицыным,  и  по  усердию  его  к  преподобному  Сергию  Радонежскому,  создана  в  ней  оным  же  князем,  по  благословению  святейшего  Синода,  деревянная  церковь  1716  года  во  имя  святого  Сергия,  которая  пришла  было  в  немалую  обветшалость;  почему  при  державе  ныне  благополучно  царствующей  государыни  императрицы  Екатерины  Алексеевны,  по  благословению  святейшего  Правительствующего  Синода  в  1767  году  на  том  же  месте  выстроена  каменная  церковь  в  трех  престолах:  1-й  Живоначальной  Троицы,  2-й  на  правой  стороне  Сергия  Радонежского,  3-й  на  левой  стороне  Димитрия  Ростовского,  и  приличным  благолепием  украшена  подаянием  христолюбивых  дателей,  тщанием  же  иеросхимонаха  Тимофея,  блюстителя  пещеры  преподобного  Феодосия,  и  в  том  же  годе  [139]  освящена  киево-печерской  лавры  архимандритом  Зосимою  Валкевичем  мая  24  дня.  В  деревянной  трапезе  сей  ж  пустыни  имеется  церковь  трех  Святителей,  построена  бывшим  киево-печерским  архимандритом  Лукою,  на  месте  погоревшей,  созданной  прежде  помянутым  князем  Голицыным,  освящена  преосвященным  Иларионом  Григоровичем,  членом  святейшего  Синода,  в  то  время  в  Киеве  случившимся.

Церковь  деревянная  теплая,  Собор  12-ти  апостолов,  под  одною  крышкою  с  прежнею;  построена  тем  же  архимандритом  Лукою,  по  благословению  святейшего  Правительствующего  Синода,  и  им  же  архимандритом  освящена.

В  Киево-печерской  лавре  монашествующих  и  мирских  разного  звания  людей  имеется.

Именно:

Архимандрит  Зосима  —  1

Намстник  —  1

Соборных  старцев  и  рядовых  иеромонахов  —  33

Иеродиаконов  и  монахов  —  61

Сверх  вышеписанных  жительствуют  в  лавре  по  указам  святейшего  Правительствующего  Синода:

Архимандриты:

Сербской  наций  Спиридон  —  1

Батуринского  монастыря  Варсонофий  —  1

Греческий  Косма  —  1

Свято-Троицкой  Сергиевой  лавры  бывший  келарь  иеpoмонах  Иннокентий  —  1

На  ближних  пещерах  —  16

На  дальних  пещерах  —  15

В  троицком  больницком  монастыре  —  14

В  Китаевской  пустыне  —  14

В  Голосеевской  пустыне:

Начальник  —  1

Ииеромонахов,  иеродиаконов  и  монахов  —  13  [140]

Келейников,  послушников  и  разного  звания  мастеровых  людей  —  450.

ВЕДОМОСТЬ  О  ЧИСЛЕ  СОСТОЯЩИХ  В  ГОРОДЕ  КИЕВЕ  МОНАСТЫРЕЙ.

1.  Киево-Софийский  катедральный  монастырь.  В  нем  первопрестольная  катедральная  каменная  церковь  во  имя  святой  Софии,  Премудрости  Божией,  а  в  оной  храм:  Рождества  пресвятой  богородицы,  да  других  престолов  17,  а  именно:  1-й  Анны.  2-й  собор  Архистратига  Михаила.  3-й  преподобных  отцов  Антония  и  Феодосия  печерских.  4-й  Успения  Богоматери,  5-й  святых  трех  святителей,  Петра,  Алексия  и  Ионы.  6-й  святого  равноапостольного  князя  Владимира,  где  в  алтаре  и  гроб  фундатора  сей  церкви,  благоверного  князя  и  самодержца  всей  России,  Ярослава  Владимировича,  нареченного  в  святом  крещении  Георгием.  7-й  Благовещения  пресвятой  Богородицы.  8-й  Святых  апостолов  Петра  и  Павла.  9-й  Вознесение  Господне.  10-й  Воскресение  Христово.  11-й  Страсти  Христовы.  12-й  Святого  апостола  Андрея  Первозванного.  13-й  Святителя  Христова  Николая.  14-й  Богоявление  Господне.  15-й  Рождество  Христово.  16-й  Иоанна  Предтечи.  17-й  Преображение  Господне.

Оная  первоначальная  катедральная  каменная  святой  Софии,  премудрости  Божией  церковь  устроена  благоверным  великим  князем  Ярославом  Владимировичем,  нареченным  во  святом  крещении  Георгием,  на  том  месте  где  оный  князь  Ярослав  печенегов  победил;  создана  сия  церковь  по  образу  Константинопольской  свято-софийской  церкви,  и  украшена  мусиею,  которой  остатки  в  большом  алтаре  поныне  имеются.....

В  оной  же  церкви  в  алтаре  придельном  святого-равноапостольного  великого  князя  Владимира,  1053  года  Ноября  7-го  и  создатель  оной,  великий  князь  Ярослав  Владимирович...  погребен.  Над  которым  при  стене  снаружи  из  белого  мрамора  надгробный  монумент  поныне  имеется.

В  оном  монастыре  митрополит  1,  монахов,  келейников,  послушников  и  служителей  155.  В  том  же  монастыре  трапеза  [141]  с  церковью  во  имя  праведного  Лазаря,  состроена  на  погребах  каменных,  покрыта  жестью.  При  оной  трапезе  поварня  братерская,  покрыта  листовым  черным  железом.  Колокольня  на  воротах  монастырских,  покрыта  листовым  же  железом.  Дом  apxиеpeйский  на  каменных  погребах  покрыт  листовым  железом,  при  котором  пристроены  и  деревянные  кельи  архиерейские,  а  при  оных  и  церковь  домовая  архиерейская  с  храмом  Воскресения  Христова,  под  крышею  деревянною.  Духовная  консистория,  кельи  для  монашествующих,  каменных  27,  деревянных  14.  Вокруг  сего  монастыря  ограда,  в  коей  меры  488  кубических  саженей.

2.  Киевозолотоверхо-Михайловский  монастырь;  в  нем  церковь  каменная,  во  имя  святого  Архистратига  Михаила,  с  тремя  придельными  престолами,  а  именно;  1-й  Введения  пресвятой  Богородицы,  2-й  святой  великомученицы  Варвары,  где  и  нетленные  ее  святые  мощи  почивают,  а  3-й  святой  великомученицы  Екатерины.

Князь  киевский  Михаил  Святополк  церковь  создал  каменную  в  лето  от  Р.  Х.  1108,  и  монастырь  утвердил.  И  не  токмо  церковь  внутрь  благолепием  и  мусиею,  которой  остатки  доныне  в  великом  алтаре  имеются,  украсил,  но  и  верх  ее  позолотил.  От  чего  ныне  называется  сей  монастырь  Золотоверхим;  а  особливо  церковь  и  монастырь  знаменито  прославил  сей  великий  князь  чудотворными  святой  великомученицы  Варвары  мощами,  из  Царя-града  привезенными  в  приданое  супруге  его,  царя  греческого  Алексия  Комнина  дочери,  благоверной  княгине  Варваре  Алексеевне  данными,  и  доныне  нетленно  почивающими  и  чудодействующими.  В  оном  монастыри  монахов  73.

В  том  же  монастыре  трапеза  с  церковью  во  имя  святого  апостола  и  евангелиста  Иоанна  Богослова,  при  коей  трапезе  хлебня  и  поварня  братские,  а  под  ними  каменный  погреб,  покрыты  листовым  черным  железом.  Колокольня  на  воротах  монастырских  с  кельею  для  сторожей.  Настоятельские  кельи  деревянные,  при  коих  служительская  изба  с  кухнею,  и  сараем  под  деревянною  крышею,  в  саду  настоятельском  беседка  с  ледником  под  деревянною  крышею.  Погреб  при  кухне  настоятельской;  кельи  для  [142]  монашествующих  послушников,  и  разных  служителей,  каменных  4,  деревянных  14;  кроме  тех  еще  к  четырем  каменным  пристраивается  вновь  под  одну  линию  пятая.  Погребов  братских  2,  колодезь  под  крышею.  Вокруг  сего  монастыря  каменная  ограда.

3.  Kиевo-печерская  Лавра.

4.  Киево-Пустынно-Николаевский  монастырь,  в  нем  церковь  каменная  большая  во  имя  святителя  Христова  Николая  о  4-х  престолах,  а  именно  1-й  святителя  Христова  Николая.  2-й  Предтечи  и  крестителя  Господня  Иоанна.  3-й  Преподобных  отцов  Антония  и  Феодосия  печерских,  4-й  Варлаама  и  Иоасафа  царевича,  Индийских.  Сей  монастырь  состроен  в  лето  от  Р.  Х.  1690  месяца  июня  7  дня,  при  державе  блаженной  памяти  благочестивейших  государей  царей  и  великих  князей,  Иоанна  Алексеевича  и  Петра  Алексеевича,  коштом  и  старательством  ктиторским  бывшего  Малороссийского  гетмана  Ивана  Мазепы,  при  игумене  сего  ж  монастыря  Иоасафе  Кроковском,  по  благословению  святоусопшого  митрополита  Киевского  Варлаама  Ясинского.  В  оном  монастыре:  архимандрит  1.  Келейников,  послушников  и  служителей  104.

В  том  же  монастыре  трапеза  каменная,  при  коей  церковь  Покрова  пресвятой  Богородицы.  Колокольня  каменная,  на  ней  церковь  пресвятой  Богородицы  Благовещения,  об  одном  престоле.  Cия  колокольня  и  ограда  состроены  коштом  и  старательством  епископа  Смоленского  Гедеона  1750  года.

Вокруг  сего  монастыря  ограда  с  трех  сторон  к  концу  горы  от  реки  Днепра,  только  от  крепости  Киево-Печерской  половина  стены  каменная,  а  другая  половина  до  конца  горы  тесом  загорожена.

Архимандричьи  покои  в  2  этажа,  из  коих  —  1-й  каменный,  а  другой  верхний  деревянноы,  при  коих  церковь  Богородичная  всех  скорбящих.  Сии  покои  с  церковью  состроены  коштом  и  старательством  нынешнего  архимандрита  Епифания  Могилянского  в  прошлом  1762  году,  Сентября  25  дня....  Кельи  для  монашествующих  и  послушников  23.  [143]

Другая  церковь  во  имя  святителя  Николая  вне  монастыря  за  оградою  об  одном  престоле,  называемая  Слуповая.

При  оной  церкви  монахов  5;  кельи  для  монашествующих  и  послушников  деревянных  3.  Церковь  старинная  того  ж  святителя  Николая  об  одном  престоле  на  нижней  гoре  к  реке  Днепру.  При  сей  церкви  был  первобытный  Киево-пустынно-Николаевский  монастырь  на  Оскольдовой  Могилле...  В  предписанном  же  1690  году  перенесен  тот  монастырь  на  вышнее  место,  где  прежде  оного  ж  монастыря  виноград  плодился;  название  же  “пустинный”  оный  монастырь  от  древних  времен  принял....  На  сей  гoре  по  примечаниям  был  большой  лес  Николаевский  же  по  имени  церквей.

5.  Киево-Выдубицкий  монастырь,  в  нем  соборная  церковь  святого  архистратига  Михаила,  на  верху  оной  другой  престол  во  имя  благовещения  пресвятой  Богородицы;  покрыта  листовым  железом  на  деревянном  стропиле.  Оный  монастырь  и  церковь,  как  явствует  из  имеющейся  в  библиотеке  монастырской  рукописной  книги,  церковного  помянника,  и  другой  книги  печатной:  “благовестник,  или  толкование  на  евангелие  блаженного  Феофилакта  архиепископа  болгарского”,  на  листе  315,  создан  от  великого  князя  Всеволода  Ярославича,  внука  святого  Владимира  великого,  в  лето  от  создания  мира  6578,  а  от  Рожд.  Христ.  1070.  Освящена  ж  от  митрополита  Киевского  Иоанна,  при  том  же  князе  и  от  епископов:  Луки  Белогородского,  и  Исаии  Ростовского,  при  игумене  Лазаре  в  лето  6596,  и  по  111  лете  создания  того  монастыря  обновлен  сей  и  паки  при  владении  великого  князя  Киевского  Рюрика  Ростиславича,  каменными  стенами,  и  украшен  благолепием.  В  оном  монастыре  игумен  1;  монахов,  келейников,  послушников  и  служителей  44.

В  том  же  монастыре  церковь  большая  каменная  во  имя  святого  великомученика  Георгия  об  одном  престоле,  о  5  главах,  которые  покрыты  жестью,  а  шатер  листовым  железом,  по  деревянным  стропилам.  Которые  главы  ныне  за  обветшалостью  покрываются  вновь  белым  листовым  железом.

Трапеза  с  престолом  во  имя  преображена  Господня,  и  при  [144]  оной  братерская  поварня  с  4  в  низу  погребами.  Сии  оба  строения,  как  явствует  из  рукописной  записки,  лета  от  Р.  Х.  1696  июня  11  дня,  начаты,  а  совершилися  каменным  зданием  1701  июля  15,  коштом  Михаила  Миклашевского,  полковника  Стародубовского,  за  благословением  митрополита  Киевского  Варлаама  Ясинского.  Того  ж  1701  года  Октября  9  освящена  тем  же  преосвященным  архипастырем.  Колокольня  с  часами  железными.  Келий  игуменских  о  12  покоях  2;  одни  каменные,  а  другие  деревянные.  Келий  для  монашествующих,  деревянных  8;  вокруг  всего  монастыря  ограда  деревянная.

6.  Киево-братский  училищный  монастырь,  в  нем  церковь  каменная  во  имя  Богоявления  Господня  с  придельным  престолом  во  имя  ж  святого  Предтечи  и  Крестителя  Господня  Иоанна...  В  оном  монастыре  префект  1.  Монахов,  келейников,  послушников  и  служителей  47.  В  оном  монастыре  в  большой  церкви  имеется  чудотворная  икона  Пресвятой  Богородицы,  которая  находится  с  1662  года,  различные,  с  верою  приходящим  к  оной,  подавая  исцеления.  Близь  оной  церкви  колокольня  с  вхожими  великими  воротами.  С  левой  стороны  при  той  же  церкви  академические  каменные  школы  в  два  этажа,  при  которых  на  другом  этаже  от  восточной  стороны  церковь  каменная  во  имя  Благовещения  Пресвятой  Богородицы  с  одним  престолом.

Трапеза,  при  которой  церковь  во  имя  святых  мучеников,  князей  российских  Бориса  и  Глеба,  с  одним  престолом.  На  верхе  оной  академическая  библиотека.  Келий  9,  начальничья  каменная  1;  для  монашествующих,  деревянных  8;  вокруг  монастыря  ограда  частью  каменная,  а  частью  деревянная.  Близ  колокольни  монастырский  дом  гостиный,  под  которым  имеются  два  каменные  погреба.

7.  Kиево-Петропавловскиай  монастырь.  В  нем  церковь  соборная  во  имя  святых  верховных  апостолов  Петра  и  Павла,  фасоном  римских  костелов  состроена,  листовым  железом  ныне  покрыта,  в  оной  два  предельных  престола,  а  именно:  1-й  с  правой  стороны  Захария  и  Елисаветы,  а  2-й  с  левой  стороны,  где  была  пристроена  к  оной  церковь  по  обычаю  римских  [145]  костелов,  каменная,  Алексея  человека  Божия.  Под  сею  соборною  и  под  приделом  Алексея  человека  Божия  имеются  каменные  погреба.

В  оном  монастырь  монахов,  келейников,  послушников  и  служителей  16.  Колокольня  особо  устроена  от  церкви,  покрыта  белым  листовым  железом  с  двумя  амбарами  небольшими  вверху  и  внизу  ради  поклажи,  и  под  нею  выход  каменный  же.  Трапеза  деревянная  с  теплою  церквою  вновь  выстроенною,  во  имя  Захарии  и  Елисаветы,  с  тем,  чтоб  по  тесности  места  престол  сего  храма  из  большой  каменной  перенесть  сюда.  Келий  деревянных  игуменских  2,  для  монашествующих  8.  Около  сего  монастыря  ограда,  в  коей  меры  200  саженей,  деревянная.

8.  Екатерининский  греческий  монастырь.  В  нем  церковь  во  имя  святой  великомученицы  Екатерины  об  одном  престоле,  с  тремя  куполами  каменная.  Оный  монастырь  начал  строиться  1741  году  июля  17  дня  на  земле  купленной  собственными  приезжающих  из  Греции  и  Синай-горы  монахов  и  греков  деньгами,  для  священнослужения  и  преподавания  треб  христианских  и  погребения  умирающих  лиц  иностранных,  по  указу  святейшего  Правительствующего  Синода  на  представление  святоусопшого  преосвященного  митрополита  Киевского,  Рафаила  Заборовского.

В  оном  монастыре  монахов,  келейников,  послушников,  и  служителей  10.  В  том  же  монастыре  трапеза  1,  кельи  гостинные  для  приезжающих  разных  иностранных  и  других  знатных  лиц  на  каменном  фундаменте  деревянные  1.  Кельи  игуменские,  и  для  монашествующих  деревянных  8.  Вокруг  сего  монастыря  ограда  деревянная.

9.  Киево-Флоровский  девичий  монастырь.  В  нем  соборная  церковь  во  имя  Вознесения  Господня  с  одним  внизу,  а  двумя  на  хорах  престолами.  Монастырь  сей,  как  из  записи  значит,  1642  года  мая  20  дня  данной  от  законника  прежде  бывшего  монастыря  Печерского,  а  потом  Слуцкого,  Иоанна  Богуша  Гулкевича,  на  грунта  Флоровского  монастыря,  —  что  предками  его  Гулкевича  Якова  деда,  а  Богуша  отца  в  1566  году  мая  17  [146]  дня  церковь  Флора  и  Лавра  с  монастырем  заложены,  и  привилегиями  королей  Польских  Жикгмунта  и  Августа  утверждены.  А  в  1710  году  по  именному  блаженной  и  вечной  славы  достойной  памяти  Государя  Императора  Петра  Великого  указу  оный  монастырь  переведен  в  Киево-Подол.

В  оном  монастыре  монахинь,  келейниц,  послушниц,  и  служителей  184.

В  том  же  монастыре  трапезная  церковь  о  двух  пределах  внизу  и  на  хорах.

Больничная  церковь  во  имя  Воскресения  Христова.  Кельи  —  игуменская  и  для  монашествующих  —  деревянные  18.  Ограда  около  монастыря  с  трех  сторон  каменная,  а  с  4-й  от  горы  Киселевки  деревянная.

10.  Киево-Иорданский  девичий  монастырь.  В  нем  церковь  святителя  Христова  Николая  с  одним  престолом.  Оный  монастырь  построен  с  1650  года...  В  оном  монастыре  монахинь,  келейниц,  послушниц  и  служителей  217.  В  том  же  монастыре  трапеза  1.  Кельи  игуменские,  и  для  монашествующих,  деревянных  108.  Вокруг  сего  монастыря  ограда  с  колокольнею,  деревянные.

11.  Киево-богословский  девичий  монастырь.  В  нем  соборная  церковь,  во  имя  святого  Иоанна  Богослова  об  одном  престоле.  Сей  монастырь,  прежде  называемый  Свято-Софийским  девичьим  монастырем,  построен  был  благоверною  царевною  Софиею  Алексеевною;  имел  свое  положение  в  старом  верхнем  городе  Киеве,  чрез  одну  токмо  стену  с  мужеским  киево-золотоверхо-михайловским  монастырем,  в  котором  девичьем  монастыре  храм  устроен  был  в  честь  оной  царевны,  то  есть  св.  великомуч.  Софии  и  трех  ее  дочерей:  Веры,  Надежды  и  Любви.  В  котором  же  году  был  оной  монастырь  тамо  построен,  за  сгорением  по  случаю  пожара  письменных  документов,  справиться  не  по  чему.  А  в  1711-м  году,  по  повелению  блаженной  и  достойной  памяти  Государя  Императора  Петра  Первого,  переведен  на  настоящее  место,  и  устроена  в  оном  казенным  коштом  церковь  деревянная  во  имя  святого  Иоанна  Богослова.  В  [147]  оном  монастыре  монахинь,  келейниц,  послушниц  и  служителей  126.  В  том  же  монастыре  теплая  трапезная  церковь  во  имя  святых  праведных  Захарии  и  Елисаветы,  об  одном  престоле  деревянная.  Кельи,  игуменская,  и  для  монашествующих  деревянные  55.  Вокруг  монастыря,  ограда  с  колокольнею  деревянные.

12.  Киево-Кирилловский  монастырь:  В  нем  соборная  церковь  во  имя  святой  Живоначальной  Троицы,  с  четырьмя  престолами,  каменная.  В  оном  монастыре  монахов,  келейников,  послушников  и  служителей  37.  В  том  же  монастыре  трапеза,  и  в  ней  церковь  святителя  Христова  Василия  Великого,  с  одним  престолом  деревянная.  Колокольня,  в  коей  церковь  в  честь  Благовещения  Пресвятой  Богородицы,  с  одним  престолом  и  с  двумя  погребами  каменные.  Кельи,  настоятельская,  и  монашествующих  —  16,  деревянные:  вокруг  монастыря  ограда  каменная.

МОНАСТЫРСКИЕ  ПОДВОРЬИ.

В  верхнем  городе  Киеве  неподалеку  киево-золотоверхо-михайловского  монастыря.  В  оном  церковь  каменная  во  имя  святителей  Василия  Великого,  Григория  Богослова,  и  Иоанна  Златоустого  с  придельным  при  ней  престолом,  во  имя  нерукотворенного  образа  Господня,  каменные.  Близ  оной  колокольня  на  деревянных  столбах.  Кельи  для  начальника  тамошнего  и  служащих  две.  Вокруг  оного  подворья  ограда  деревянная.  Сия  трехсвятительская  церковь  начало  свое  имеет  с  1573  года.  В  ней  для  священнослужения  иеромонах  один.

На  Подоле.

Ставропигиального  Киeвo-Meжигopcкогo  монастыря.  В  нем  церковь  деревянная  на  каменном  фундаменте,  во  имя  святого  великомученика,  целителя,  Пантелеймона  об  одном  престоле  деревянная.  Келий  деревянных  4,  вокруг  оного  ограда  деревянная.  Cие  подворье  состоит  с  1615  года,  а  церковь  в  оном  построена  1769  года  с  позволения  Святейшего  Правительствующего  Синода.  В  оном  подворье  для  священнослужения  иеромонах  1,  послушников  3.

Епископское  Переяславское.  В  нем  церковь  во  имя  [148]  пресвятой  Богородицы,  Живоначального  ее  источника  с  одним  престолом.

Построено  cие  подворье  в  1715  году  для  приезду  в  Киев  Переяславских  епископов,  и  тамо  монашествующих:  и  издревле  принадлежит  к  катедральному  Переяславскому  монастырю.  В  оном  подворье  для  священнослужения  иеромонах  1.  Кельи  —  начальничья  и  для  служащих  —  2  деревянные.  Вокруг  сего  подворья  ограда  с  деревянных  досок  и  драни.

Итого  во  всех  монастырях  монашествующих  и  светских  имеющих  пребывание  1646.

ВЕДОМОСТЬ  О  ЧИСЛЕ  СОСТОЯЩИХ  ВО  ВСЕХ  ТРЕХ

ЧАСТЯХ  ГОРОДА  КИЕВА  С  ПРЕДМЕСТЬЯМИ  ЦЕРКВЕЙ.

 

В  верхнем  городе  Киеве.

1-я  Церковь  ружная  во  имя  Пресвятой  Богородицы,  честного  ее  рождества,  называемая  Десятинная,  с  престолом  на  верхнем  этаже  во  имя  святых  апостолов  Петра  и  Павла,  с  придельною  к  обоим  престолам,  ныне  сооружаемой  на  место  обветшалой  деревянной  колокольней,  и  с  оградою  вокруг  деревянною.

2-я  Церковь  ружная,  во  имя  святого  великомученика  Георгия,  иже  в  Киеве  у  златых  вратах,  или  пред  вратами  святой  Софии,  —  совместно  с  колокольнею,  и  сподним  каменным  погребом,  и  с  оградою  вокруг  деревянною.

На  место  оной,  зело  обветшалой,  деревянной,  заложена  в  744-м  году,  а  достроена  и  освящена  в  1752  году,  марта  15  дня,  совместным  укладом  блаженной  и  вечной  славы  достойной  памяти  великой  Государыни  Императрицы  Елисаветы  Петровны  1000  рублев,  и  Его  Императорским  Высочеством  Государем  и  Великим  Князем  Петром  Феодоровичем  500  рублев,  и  особо  от  прочих  доброхотов.  А  по  обветшалости  в  1783  году  из  вне  и  внутрь  тако  ж  и  крышкою  возобновлена  немалым  укладом  покойного  преосвященного  Гавриила  митрополита  Киевcкогo,  и  частью  от  разных  доброхотов.

3-я  Церковь  ружная  во  имя  святого  апостола  Андрея  Первозванного,  с  некоторыми  в  двух  этажах  покоями,  на  [149]  таком  известном  месте,  что  не  требует  ограды,  —  каменная.  Оная  церковь  заложена  в  1745  году  покойным  преосвященным  Тимофеем,  а  по  окончания  строения,  которое  весьма  хорошей  новой  архитектуры,  освящена  в  1767  году  покойным  преосвященным  митрополитом  Киевским  Арсением.  Устроена  ж  сия  церковь  по  высочайшему  повелению  Великой  Государыни  Императрицы  Елисаветы  Петровны,  не  малым  иждивением.

4-я  Церковь  ружная,  во  имя  Живоначальной  Троицы,  совместно  с  придельною  колокольнею,  и  с  оградою  вокруг  деревянною.  На  место  прежней  в  1731-м  году  зело  обветшалой  и  изгнилой,  построена  и  освящена  в  1732-м  году  декабря  в  20-й  день  с  кошту  бывшего  Киевского  полку  полковника  Роде,  и  всех  того  полку  чинов  и  прочих  доброхотов.

5-я  Церковь  во  имя  святителя  Иоанна  Златоустого,  совместно  с  предельною  колокольнею,  и  с  оградою  вокруг  деревянною.  На  место  прежней  в  1731  году,  неведомо  кем  сооруженной  и  обветшалой,  в  1768  году  с  доброхотного  подаяния  и  частью  из  дерева  прежней  оной  церкви  построена.

6-я  Церковь  во  имя  Покрова  пресвятой  Богородицы,  с  придельною  совместно  колокольнею,  и  с  оградою  вокруг  деревянною.  Взята  готовая  из  Печерской  крепости,  что  была  на  старом  базаре,  где  ныне  создана  каменная  преподобного  Феодосия,  и  построена  1699  коштом  Киевского  полку  полковника  Михайла  Сухарева,  и  всех  того  полку  чинов,  и  прочих  доброхотов,  и  освящена  покойным  митрополитом  Киевским  Варлаамом  Ясинским,  а  в  1718  году  всем  фундаментом  починена.

7-я  Церковь  во  имя  Стретения  Господня,  с  придельною  совместно  колокольнею  и  с  оградою  вокруг  деревянною.  На  место  зело  обветшалой,  неизвестно  в  котором  году  сооруженной,  небольшой,  в  1752  году  заложена  посредственная,  вокруг  оной  обветшалой  построена  с  кошту  разных  доброхотов,  а  освящена  в  1756  году.

8-я  Церковь  во  имя  Вознесения  Господня  на  Кудрявце.  Оная  церковь  построена  в  1718  году  покойным  преосвященным  митрополитом  Киевским  Иоасафом  Кроковским,  при  которой  на  [150]  колокольне  имеется  надпись  1603  года;  но  откуда  cия  колокольня  перенесена,  и  была  ль  прежде  на  том  месте  cия  церковь,  сведения  нет.

В  крепости  Печерской.

1-я  церковь  Вознесения  Господня,  внутрь  пушечного  двора,  каменная,  около  которой  заложен  теперь  огромный  каменный  арсенал.  Оная  церковь  построена  в  1705  году  коштом,  бывшего  на  том  же  месте  издревле,  киево-печерского  девичьего  монастыря  игуменьи  Марии  Магдалины.  И  как  по  высочайшему  блаженной  и  вечной  славы  достойной  памяти  Государя  Императора  Петра  Первого  усмотрению,  благоугодно  было  ему,  по  удобнейшему  местоположению,  быть  при  ней  пушечному  артиллерийскому  двору:  то  находящаяся  во  оном  старицы  переведены  на  Подол,  где  и  ныне  —  под  именем  Киево-флоровского  Вознесенского  —  монастырь  состоят.

2-я  церковь  Воскресения  Христова,  каменная,  состоящая  в  крепости  Печерской  близ  погорелого  наместничества,  около  оной  ограда:  столбы  каменные  с  решеткою  деревянною.

3-я  церковь  преподобного  Феодосия  Печерского,  состоящая  в  крепости  киево-печерской,  каменная,  без  ограды.  Которая  построена  была  пред  сим  деревянная  во  имя  преподобного  Фeoдocия,  во  время  из  пещер  перенесения  его  мощей  в  Лавру.  Которая  в  1699  году  перенесена  в  верхний  город  Киев,  где  и  ныне  находится,  и  переименована  храмом  пресвятой  Богородицы.  А  на  место  оной  выстроена  фундатором,  киевским  полковником  Макиевским  в  1700  году  во  имя  того  ж  преподобного  Феодосия,  каменная.  Примечания  достойная  сия  потому,  что  в  оную  церковь  присланы  1672  году,  для  охранения  града  Kиевa  от  предков  ее  Императорского  Величества  две  иконы:  1-я  пресвятой  Богородицы  Живоначального  ее  источника,  2-я  преподобного  Сергия,  Радонежского  чудотворца,  которые  обе  в  окладе  серебренном  вызолоченном.

4-я  церковь  Преображения  Господня,  состоящая  внутри  крепости  киево-печерской,  каменная  без  ограды.  Оная  церковь  построена  святым  равноапостольным  князем  Владимиром,  [151]  обновлена  киевским  преосвященным  митрополитом  Петром  Могилою  1641  году.  А  когда  блаженной  памяти  великий  государь  император  Петр  первый  залагал  крепость,  то  за  древность  оной  валом  обнес.

5-я  церковь  святого  и  равноапостольного  великого  князя  Владимира,  деревянная,  состоящая  на  форштадте  за  крепостью  киево-печерской,  с  оградою  вокруг  оной  деревянною.  Которая  сначала  построена  по  указу  святейшего  Правительствующего  Синода,  1755  года  Августа  4  дня  в  киево-печерскую  лавру  последовавшему,  от  христалюбных  доброхотных  дателей.  Которая  1766  году  сгорела  было,  и  вместо  сгоравшей  в  тож  именование,  и  на  том  же  месте  1772  года  по  благословению  покойного  преосвящего  Гавриила  митрополита  киевского,  вновь  заложена,  и  от  христолюбивых  дателей  и  паки  построена,  и  1773  году  его  преосвященством  освящена.

6-я  церковь  рождества  святого  Иоанна  Предтечи,  состоящая  за  киево-печерской  крепостью  в  слободе  Зверинце,  деревянная,  с  такою  ж  оградою.

В  оное  именование  на  показанном  месте  устроена  была  церковь  еще  за  бывшего  в  Kиеве  печерской  лавре  архимандрита  Иоанникия  Сенютовича,  который  сам  был  той  церкви  и  фундатор,  чему  уже  будет  до  60  лет;  а  за  обветшалостью  оной  в  тож  именование,  и  на  том  же  месте  вновь  устроена  коштом  и  старанием  той  же  церкви  прихожан  и  прочих  христолюбивых  дателей  1763  года.

В  Kиево-Подоле.

1-я  церковь  во  имя  Пресвятой  Богородицы  честного  ее  успения  с  одним  пределом  с  правой  стороны  святой  великомученицы  Парасковии.  При  ней  колокольня  каменная,  в  которой  храм  святой  великомученицы  Варвары  с  оградою  деревянною.  Построена  старательством  и  иждивением  некоторой  княгини  польской  благочестивой,  но  в  котором  году  неизвестно.  Горела  в  1651  году,  от  которого  пожара  и  повреждена  верхняя  часть:  а  в  1779  году  общим  милостинным  подаянием  состроена.  [152]

2-я  во  имя  святителя  Христова  Николая  Притиска,  с  тремя  пределами,  каменная,  с  оградою  деревянною.  Оная  церковь  была  деревянная:  но  в  каком  году,  и  чьим  иждивением  состроена,  неизвестно.  На  место  ж  той  деревянной  состроена  каменная  в  1631  году,  о  трех  престолах:  1-й  святителя  Христова  Николая;  по  сторонам:  с  правой  Космы  и  Дамиана,  а  с  левой  Покрова  Пресвятой  Богородицы,  иждивением  того  прихода  прихожанина  Петра,  по  прозванию  Железного  Гроша;  а  1712  от  пожара  сгорела,  и  без  починки  совершенно  оставалась  до  1750:  а  того  году  вся  вновь  возобновлена  коштом  от  доброхотов.  Придел  же  Покрова  Пресвятой  Богородицы  переименован  во  имя  новоявленного  чудотворца,  святителя  Христова  Димитрия  митрополита  Ростовского,  по  той  причине,  что  оной  святитель  родился  в  оном  приходе,  и  отец  его,  быв  сотником  киевским,  Саввою  Тупталом,  даровал  на  ту  церковь  дом  жилой  его  против  самой  той  церкви  состоящий.  В  оной  имеется  икона  святителя  Христова  Николая  чудотворца  и  до  днесь,  ради  которых  чудес  прозывается  та  церковь  Притиско-Никольская.

3-я  церковь  во  имя  Воскресения  Христова,  о  трех  престолах:  1-й  Воскресения  Христова,  2-й  с  правой  стороны  святых  апостолов  Петра  и  Павла,  3-й  с  левой  стороны  святого  великомученика  Евстафия  Плакиды,  каменная,  с  оградою  деревянною.

4-я  церковь  во  имя  святителя  Христова  Николая  Доброго,  о  трех  престолах  с  колокольнею  каменною,  в  которой  храм  во  имя  преподобного  Симеона  Столпника,  с  оградою  деревянною.  Оная  церковь  с  начала  деревянная  выстроена  той  церкви  протоиереем  Симеоном  Ширепою,  а  в  каком  году,  неизвестно:  и  сгорела,  будучи  зажжена  молниею.  На  место  коей,  состроена  каменная  ж  в  1705  году  о  трех  престолах:  1-й  во  имя  святителя  Христова  Николая,  2-й  с  правой  стороны,  Покрова  Богоматери,  и  3-й  с  левой  святого  апостола  Андрея  первозванного,  старательством  и  иждивением  вышеписанного  протоиерея,  с  помощью  доброхотных  дателей.  В  ней  имеется  икона  [153]  чудотворная  святителя  Христова  Николая,  которая  ради  чудес  и  Добрым  называется.

5-я  церковь  во  имя  Покрова  Пресвятой  Богородицы,  о  двух  этажах  каменная,  с  оградою  деревянною.  Сия  церковь  сперва  деревянная  состроена  была  в  1685  году  старательством  и  иждивением  мещанина  киевского  Николая  Тернавиота;  за  обветшалостью  ж  оной  состроена  в  1766  году  каменная  о  двух  этажах.  В  низу  святого  апостола  Иакова  Алфеова,  а  в  верхнем  Покрова  Пресвятой  Богородицы,  старательством  и  иждивением  доброхотов.

6-я  церковь  святых  страстотерпцев  Бориса  и  Глеба.  При  ней  другая  во  имя  Рождества  святого  Иоанна  Предтечи  в  ограде  деревянной.  Сия  церковь  на  место  польского  костела  построена,  каменная  в  1602  году,  коштом  киевского  мещанина  Онисима  Ходкевича,....  Другая  вместо  деревянной  теплой  состроена  в  1691  году  каменная,  во  имя  святого  Иоанна  Предтечи,  коштом  полковника  киевского  Григория  Карповича  Вольского.

7-я  церковь  святого  Пророка  Илии,  с  пределом  и  колокольнею  и  оградою  каменною.  Оная  церковь  в  1692  году  каменная,  иждивением  киевского  мещанина  Петра  Гудимы  сооружена.  В  ней  два  предала:  1-й  во  имя  Пророка  Илии,  а  2-й  с  левой  стороны  Усекновения  честной  главы  святого  пророка  и  предтечи  Иоанна;  1755  году  возобновлена  полковым  Асаулом  Павлом  Ивановым  Гудимою.

8-я  церковь  во  имя  святителя  Христова  Николая  Набережного,  деревянная.  На  место  коей  выстроена  каменная  о  2-х  приделах  во  имя  того  ж  святителя  с  оградою  деревянною.  По  сгорении  деревянной  церкви  на  том  же  месте  состроена  деревянная  ж  1677  году,  коштом  киевского  войта,  Ждана  Федоровича,  а  за  обветшанием  оной  по  близости  той  же  каменная  1772  году  состроена  о  двух  престолах  во  имя  Святителя  Николая,  а  с  правой  стороны  святых  жен  мироносиц  доброхотным  подаянием.  В  оной  имеется  икона  Святителя  Николая  чудотворца;  прозывается  церковь  Набережно-Николаевская,  потому  что  на  берегу  реки  Днепра  состоит.  [154]

9-я  церковь  во  имя  Преображения  Господня  деревянная,  с  оградою  деревянною,  о  трех  приделах;  и  другая  при  ней  теплая,  выстроена  во  имя  Вшествия  Спасителя  во  Иepycалим,  деревянная  же  прежняя  в  котором  году  и  чьим  коштом  построена,  неизвестно.  По  сгорении  коей  выстроена  в  1669  году  деревянная  о  3-х  престолах:  1-й  Преображения  Господня,  а  по  сторонам:  с  правой,  Стретения  Господня,  с  левой  же  —  святого  великомученика  Георгия  победоносца.  А  теплая  в  1781  году  выстроена  от  доброхотов.

10-я  церковь  во  имя  Рождества  Христова,  деревянная,  с  оградою  деревянною.  По  сгорении  древней  деревянной  церкви  состроена  в  1564  году  от  доброхотов  в  то  ж  именование,  коштом  и  иждивением  бургомистра  киевского,  Романа  Тихоновича,  1717  году:  а  по  обветшалости  оной  1744  году  от  доброхотов  сооружена.

11-я  церковь  сошествия  Святого  Духа  деревянная,  с  оградою  деревянною.  Прежняя  деревянная  церковь,  когда  и  чьим  коштом  состроена,  неизвестно.  По  сгорении  коей  в  1721  году  состроена  коштом  вдовствующей  киевской  мещанки  Домники  Андревной.

12-я  церковь  во  имя  Пресвятой  Богородицы  честного  Ее  введения,  деревянная,  с  оградою  деревянною.  Прежняя  церковь  в  каком  году,  и  кем  во  имя  святого  великомученика  Власия,  состроена  была,  неизвестно:  а  на  месте  том,  где  было  капище  языческое  божка,  Волос  называемого,  в  котором  жертва  скоту  приносилась;  от  сего  и  ныне  улица  именуется  быдлогонная.  В  1651  году  сгорела,  на  место  коей  состроена  в  1718  году  коштом  той  церкви  священника  Онуфрия  Лекщенского,  и  жителя  местечка  Баришовки  Павла  Демянова  сына  Леснецкого.

13-я  церковь  во  имя  святителя  Христова  Василия  Великого  с  оградою  деревянною.  Оная  церковь  деревянная,  когда,  и  чьим  коштом  была  состроена,  и  сгоревшая  1718  года,  неизвестно;  а  1727  году  состроена  вновь  в  то  ж  именование  общим  доброхотным  подаянием.

14-я  церковь  во  имя  святых  равноапостольных  царей  [155]  Константина  и  Елены  с  колокольнею,  каменная.  В  которой  храм  во  имя  святителя  Христова  Димитрия  митрополита  Ростовского,  с  оградою  деревянною.  Оная  церковь  прежняя,  в  каком  году  состроена  неизвестно;  а  1726  бургомистром  киевским  Гордеем  Минцевичем,  по  сгорении  деревянной,  сооружена  каменная,  в  то  ж  именование  от  доброхотов  поправлена,  а  в  1757  году,  построена  колокольня  от  доброхотов  же.

15-я  церковь  во  имя  Воздвижения  честного  креста,  деревянная,  с  оградою  каменною.  Оная  церковь  состроена  в  1747  году  коштом  киевского  мещанина  Артема  Трофимова  Кожемяки.

В  подгородье  Куреневщине.

16-я  во  имя  святых  апостолов  Петра  и  Павла,  деревянная  с  оградою  деревянною.  Сия  церковь  состроена  в  1752  году  старательством  и  иждивением  киевского  мещанина  Кондрата  Бушума.

В  подгородье  Преорке.

17-я  церковь  во  имя  святых  великомучеников  Георгия  и  Димитрия  об  одном  престоле,  деревянная  с  оградою  деревянною.  Сия  церковь  состроена  в  1722  году  иждивением  от  доброхотов.

Всего  во  всех  частях:  протопопов  и  попов  50,  их  жен  и  детей  178;  диаконов  15,  их  жен  и  детей  38;  дьячков  и  пономарей  70,  их  жен  и  детей  112.

На  подлинной  рукописи  после  первой  главы  подписано  так:  “cие  географическое  описание  сочинял  по  повелению  Его  Высокопревосходительства  господина  генерал-аншефа,  киевского  генерал-губернатора,  Новороссийской  губернии  главного  командира  и  кавалера  Федора  Матвеевича  Воейкова  (Ф.  М.  Воейков  был  генерал-губернатором  1766-1776г.  Отсюда  мы  должны  заключить,  что  труд  Новгородцева,  если  кончен  1784,  то  начат  гораздо  раньше.),  Киевского  гарнизона  поручик  Василий  Иванов  сын  Новгородцев”.

(пер.  ??)
Текст  воспроизведен  по  изданию:  Сборник  материалов  для  исторической  топографии  Киева  и  его  окрестностей.  Киев.  1874.

©  текст  -  ??
©  сетевая  версия  -  Тhietmar.  2005
©  OCR  -  Abakanovich.  2005
©  дизайн  -  Войтехович  А.  2001



Адреса  сайту    http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Novgorodcev/text.phtml

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641757
рубрика: Проза, Очерк
дата поступления 06.02.2016


Час спливає, а ми…

[youtube]https://youtu.be/uGpa5r_BC1Y[/youtube]
Час  спливає,  а  ми...топчемося  на  місці,
Час  спливає,  мов  той  вітровій  пустельний,
Світ  гойдає  нас  у  колисці,
Як  малих,  нерозумних  дітей...
Час  спливає,  а  ми...Не  згасили  вогонь
І    багаття  палає  у  кожному  серці...
Час  спливає...Ось,  сурми  заграють...
І  покличуть  до  пекла  чи  раю.
Час  спливає,  а  ми...топчемося  на  місці,
Не  створивши  нащадкам  свобідного  краю,
Ген,  за  обрій  летять  душі  воїнів  світла,
Їх  покликав  Всевишній  ...Та  комусь  цього  мало...
Час  спливає...


*******

СВОБІ́ДНИЙ,  а,  е,  заст.  Вільний.  Вдень  Ворони  були  повними  панами,  кракали,  сиділи  по  деревах  і  скалах,  чули  себе  вповні  свобідними  (Іван  Франко,  IV,  1950,  96);  Розмова  йшла  свобідна,  різнобарвна  і  легка  (Іван  Франко,  VII,  1951,  107);  Ти  [поете]  —  цар.  Шануй  свою  самотність  і  свободу,  Прямуй,  куди  тебе  свобідний  манить  ум  (Микола  Зеров,  Вибр.,  1966,  396);  Мов  свобідний  орел,  моя  думка  в  просторах  шугала  (Микола  Вороний,  Вибр.,  1959,  99);  В  його  мозку  родилися  прегарні  картини  вольної  волі,  свобідного  ділання  (Антін  Крушельницький,  Буденний  хліб..,  1960,  55);  Коли  не  було  інтелігенції  в  церкві,  о.  Василь  почував  себе  свобіднішим  у  повчанні  селян  (Осип  Маковей,  Вибр.,  1956,  325);  Зачепив  [Василь]  вірьовку  за  гвіздок,  рвонувся  всім  тілом  і  —  почув  руки  свобідними  (Гнат  Хоткевич,  I,  1966,  116).



**********

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640753
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.02.2016


Краплини вже по-весняному гуркочуть…

Зима  сльозами  з  даху  гірко  ляпотить,
Краплинами  об  бруківку  гуркоче,
Туманом,  немов  люлькою  миру  димить,
Струмками  по-весняному  дзюркоче.

Всміхається    сонце    із-за  хмар  грайливо,
Скубе  біле  руно    мов  зголодніле,
Розкидане  під  підошвами  дбайливо
На  шляхах  -  стежках  ще    заледенілих.

Бадьорить    ніжно-  тонкий    аромат  весни,  
Ллється    пісня  зворушлива  пташина...
Чарівна  фата  моргана  серед  зими
Й  чується  мелодія  журавлина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640114
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2016


Сьогодні на Майдані… ( Розстріл Небесної сотні)

[youtube]https://youtu.be/Qig7d9Gkxqs[/youtube]


Сьогодні  Беркут  на  Майдані  зранку  наступав,
На  Український  народ,  що  на  барикадах  стояв
І  постріл  перший  смертельний  на  весь  світ  пролунав,
Він,  у  вірменина,  Сергія  Нігояна  стріляв.

Він,  кров  Небесної  сотні,  кулями  розливав,
Душу  за  душею  брав  Беркут  і  брав,  пройдисвіт,  гад,  
Він,  серце  нації,  він  Україну  убивав!
Страшний  то  є  спогад,  бо  сьогодні  війна  і  б"є  град.

Снайпер  свою  справу  добре  знав  і  куль  не  беріг,
Витікало  чуже  життя  на  асфальт,  кропило  сніг,
Димова  завіса  ,  від  ворогів,  мов  оберіг,  
Палали  шини  у  вогні...Кіножах...Не  увісні...

Одна  за  одною  неслась  швидка  допомога,
В  лікарнях  усіх  поранених    вмістити  знемога...
Викрадення,  катування...смертельна  дорога...
Та  вийде  наш  люд  на  Віче  і  звернеться  до  Бога.

На  жаль  ,  реалії  життя...Убивства  та  війни...
Хочеться  зупинити  час...Об"єднатися  нараз...
Стати  сильніше  й  зробити  більше  для  країни,
Для  неньки  України,  для  батьківщини,  для  всіх  нас.

Адреса  відео:https://www.youtube.com/watch?v=Qig7d9Gkxqs

Відео  про  22  січня
http://gazeta.ua/articles/life/_krivava-sereda-revolyuciyi-pershi-geroyi-nebesnoyi-sotni-22-sichnya/672750

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637769
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.01.2016


Стікає росами, трава зеленокоса… (2)

Стікає  росами,  трава  зеленокоса,
Сонце  п"є  цілющу  святую  благодать,
Надихає  неймовірна  шовкова  краса,
Що  хочеться  від  щастя  голосно  кричать.

Вітерець,  хлібне  море  хвилями  колиса,
Кожну  стеблинку  немов  би  перебира,
Він  то  куйовдить,  то  чеше  коси  неспроста,
Чи  дозріли  жита,  може  стригти    пора?

Коли  спраглий  РА  наповнить    свої  тілеса
Й  зійде  роса  ,пострижуть  їх  женці  в  жнива,
А  над  травами,  сталь  забринить    стоголоса,  
Під  лезом,  заплаче  соком  трава  жива.

Зап"янять  нас  сінокоси  й  скотиться  сльоза,
Не  зупинити  Хроноса...Час  ожива...
В    молитві  руки  здіймаються  у    небеса,
Миру  та  любові  прагне  душа,    співа.

Природа  весною  раз  за  разом  воскреса,
Така  її  доля  могутня,  чарівна...
Я  вірю,  що  стануться    і  з  нами  чудеса,
Кохання  накриє    нас  з  тобою  сповна.

*****

Ра  в  давньоєгипетській  релігії  —  бог  Сонця,  творець  світу.  Його  зображували  людиною,  що  замість  звичайної  голови  мала  голову  яструба.  Його  основні  символи  —  сонячне  коло  та  обеліск.  Іноді  його  зображали  у  вигляді  барана.

На  картинке
Сунна  —  норвежская  Богиня  Солнца,  также  известная  как  Соль.




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636499
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.01.2016


Ех, зима, сніг, сніжок, хуртовина…

Ех,  зима,  сніг,  сніжок,  хуртовина,
Замела,  закрутила,  завила,
У  сніговій  облозі  й  хатина,
По  дах  сніжинками  її  вкрила.

Засніжила    всі  шляхи  й  доріжки,
Закувала  ріки    в  льодовики,
Сховала  під  ковдрою  моріжки,
На  дерева  вдягла  пуховики.

Сплела  сріблом,  візерунки  на  склі,
В  рунах  тих,  передбачення  її,
Щоб  читали  ми  послання-жалі...
Та  ми  сповнені  віри  й    надії.
 
Порхають  пташки  в  сніжній  купелі,
Цвірінькають  щосили  синички,
Навколо  розносяться    їх  трелі...
Мороз  покусує  мої  щічки.

Ховаюся  у  тепло    оселі,
Заварюю  мате  з  суницями,
Щоб  смачно  й  солодко  було  мені,
А  тобі,    пуер  з  полуницями...

Ех,  зима,  сніг,  сніжок,  хуртовина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636292
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2016


Ти спив мого кохання прану…

Ти  пив  мене  ,  коли  хотів,  мов  каву  чи  чай,
Кожного  разу  з  різним  смаком,  то    мигдалю,  
То  ванілі  чи  кориці...  й  одержував  драйв!
Насолоджувався,  знімав  піну  без  жалю.

Випивав  до  дна,  мов  келих  доброго  вина
Чи    ігристого  шампанського,    як  на  свята,
Смакував  поцілунками  протяжно  й  сповна
Кожну  п"ядь  пружного  тіла...  Ніжно  пригорта.

Серце,  мов  те  море,  потужно  клекотало
Й  калатало,  дзвонами  небесного  храму,
Душа  втікала  в  п"яти...(Тобі  було  мало),
Здіймалася  до  раю,  відчиняла    браму...

А  ти  все  пив  і  пив,  мого  кохання  прану,
Допоки  її  не  стало...Зникло  джерело,
Бо  я  люблю  з  бергамотом...Від  смаку  тану...
Ти  мене  й  не  питав:  чи  мені  смачно  було?





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636090
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2016


Мысленно и вслух… ( Встреча. через 25 лет) От былой красоты…

[i]Он,  мысленно:
От  былой  красоты  не  осталось  и  следа...
Лишь  отдалённо    угадываются    черты,
Столько  лет    уж  прошло...Прости...Ах,  всё  ерунда,
Остался  твой  голос  и    смех...Ау!  А  где  ты?

И  слово  острое,  как  кинжал....Но,  где  твой  стан?
Вместо  платья,  джинсы  и  безразмерный  свитер,
Похожий  на  мешок...И  не  говоришь:  "Отстань!",
Хоть  и  я  не  первой  свежести...  всё  ж    побритый...
 
Она,  вслух:
О,  Боже!  Нужно  предупреждать,  что    ты  придёшь,
Я    приоделась  бы,  глаза  подвела,  губы
Накрасила  ...(По  моему    телу  прошла  дрожь),
Взгянуть  на  бабушек  пришёл...(  ещё  есть  зубы)?

Сколько  зим  ,  сколько  лет    ...Ох,  ты  и  "Ален  Делон!"
Всё  также  питаешься    энергией  женщин,
Энергией  их  любви?  Вот  жучара!  Пардон!
Сон  мой,  сегодняшный,  оказался    ведь  вещим....

(Ответил  с  улыбкой:  "Ну,  да")

Она,  мысленно:
А  когда-то  обо  мне  мечтал...Молча  смотрел
И  вздыхал,  и  дрожал...Что  ж  теперь?  Старый  он...  дед...
Как  тогда...Я  для  него  молода....Бесспредел,
Взволновал  меня  старик...Но  сейчас,  осмелел...

*****

Реально
 [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2016


ЩЕДРІВОЧКА

Щедруємо  Вам,  пане  Господарю
Щедруємо  Вам,  пані  Господиня!
Ставте  кутю  на  покутті  й  молитву
До  Бога  звертайте,  щоб  дав  він  битву
Негідним  бусурманам,  всім  ворогам,
Що  топчуть  Україну  і  всім  катам!
Тим,  хто  стріляє  в  серце  нашим  синам,
Хто  розорює  храми,  б"є  по  хатам!
Щедрівочка  -ластівочка  літала  
З  миром  вас  на  своїй  землі    вітала!
Щоб  щасливими  виростали  діти,
Щоб  вам    ніколи  більше  не  хворіти,
Мати  достойну  пенсію  й  зарплату,
Гарну  квартиру  та  ще  й  в  селі  хату!
Щоб  кохання    у  вас  лилося  повз  край,
А  душа  злітала  з  Музою    у  рай!!!!
Україна  мала  свободу  й  волю,
Достаток  і  гарну  для  себе  долю!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635623
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.01.2016


Я б до тебе…Я б для тебе…

[b][i]Я    злетіла  б  до  тебе    співочою  пташкою
Та  не  виросли  в  мене    пташинії  крила,
Я    повзла  б  до  тебе  маленькою  мурашкою
Та  на  шляху  мене    буревієм    накрило.

Можливо    полетіла  б  легкою  пір"їною
Та  не  піднімають  мене  злі  вітровії,
Можливо  б    квітковою  пелюсткою    хмІльною
Та    в  терновім  вінку  пелюстки  восковії  .

Я  б  піднялася    в  вирій,  кульбабкою  милою
Та  сльози  до  землі  як  пушинку  прибили,
Я      дістала  б  високою  морською  хвилею
Та  зима  й  мороз  її́  в  лід    перетворили  .

Можливо      я  потекла  б  річечкою  дзвінкою
Та  каченяток    мені  треба    доглядати,
Можливо  б    торкнулась  душі,  піснею  палкою
Та  голос  потрібно  у  вогні  гартувати.

Я  вже  танцююча  сніжинка  на  твоїх  віях,
Ти  цього  навіть  аж  ніяк    не  уявляєш,
Я  тану  цілунком  на  вустах  в  танках-завіях...
Для  тебе  я  чаклунка,  фея...Що    бажаєш?

Можливо  Янгол...  В  твоїх  чи  своїх  фантазіях...
[/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016


Вже 9 днів немає Михайла ( Гірка правда)

Вже  дев"ять  днів  нема  поета,
мого  сусіда  і  товариша,
який,  мов  рідний  був  мені,
допомагав  в  скрутні  дні.
Старший  брат,  чоловік,
що  умів  робити  компліменти,
хоча  інколи  влізав    у  політику,
коли  перепивав...  
(Півлітра  горілки  і  дві  пачки  цигарок
його  щоденний  раціон)
І  не  зупинити  було  словесного  п....у...
Тоді  всі  сусіди  були..."нікчемами"  у  нього,
маленькими  людьми,  над  якими
возвеличувався  і  володарював  пан  Михайло.
Але  для  всіх  він  був  добрим,
від  душі...міг  віддати  останнє.
В  останні  роки  він  потребував  
   сторонню  підтримки,  допомоги...
Особливо  в  останні  тижні  й  дні.
Є  рідні  брати,  сестра,  донька,
якій  потрібні  були  тільки  гроші
та  квартира...Яка  чекала  на...
Не  квапилися  купувати  підгузки,
ліки...Не  квапилися  викликати  лікаря,
швидку...Не  йшла  до  тата,
хоч  і  живе  10  хвилин  автобусом  проїхати...
Чужі  люди  мили,  прибирали,  міняли,
купували,  готували  їсти,  
товкли-перетирали...викликали...
зносили  з  поверху  до  швидкої...
А  потім  закривали  повіки...
Телефонували  до  СМІ,  що  помер  
скликали  друзів  на  останнє  прощання...
В  цей  час  донька  святкувала  Різдво  в  Австралії,
коли  закопували  труну  з  татом  на  батьківщині
знаного  поета,  в  глухому  селі...на  Коломиївщині.
Сьогодні  чужі  (  можливо  вони  зріднилися)  люди,
сусіди,  пом"януть  тебе,  поставлять  свічку  за  упокій,
прочитають  молитву  і...вип"ють  за  твою  душу,  як  ти  любив.
Спочивай  там,  біля  батьків,  "Михасику"  з  Богом!
Світла  і  вічна  пам"ять  тобі!  Ми  будемо  згадувати  тебе!
Бувай!  Прощавай!  І  прости  нам,  що  було  не  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635045
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.01.2016


Пам"яті поета Михайла Григоріва ( читає вірші) з інету для ознайомлення

[youtube]https://youtu.be/ASlEhqlA6PI[/youtube]

[youtube]https://youtu.be/PjR9MEIF2mc[/youtube]
Вірші  http://onlyart.org.ua/?page_id=10424

Зі  сторінок  ЛітАкценту
ДАНА  ІНФОРМАЦІЯ  ЗА  04.01.2016  (передрук)

Учора,  03  січня,    в  Київській  міській  клінічній  лікарні  №1  о  15:30  помер  поет  і  перекладач  Михайло  Григорів.  Про  це  “ЛітАкценту”  повідомила  сусідка  пана  Михайла  Наталія.  В  лікарні  інформацію  підтвердили.

Йому  було  68  років.

Михайло  Григорів  є  представником  Київської  школи  поезії.  Навчався  у  Київському  державному  університеті  ім.  Тараса  Шевченка.  Закінчив  Латвійський  університет.  Працював  в  апараті  НСПУ.  Головний  редактор  газети  “Вісник  Чорнобиля”.  Автор  поетичних  збірок  “Вези  мене,  конику”,  “Спорудження  храму”,  “Сади  Марії”.  Перекладач  з  латвійської  мови.

Висловлюємо  щирі  співчуття  близьким  та  шанувальникам  поетаhttp://litakcent.com/2016/01/04/pomer-myhajlo-hryhoriv/

MediaSapiens  висловлює  співчуття  близьким,  колегам  та  шанувальникам  поета  і  журналіста.

Media  Sapiens
http://osvita.mediasapiens.ua/print/1411980811/pomer_kolishniy_golovred_gazeti_visnik_chornobilya_mikhaylo_grigoriv/

http://bukvoid.com.ua/events/sum/2016/01/05/103037.html

Михайло  Григорів  «Зелена  квітка  тиші»

Художник:  Штанко  Володимир

Чергова  книга  із  серії  «Сучасна  дитяча  поезія»,  що  схвалена  для  використання  у  загальноосвітніх  навчальних  закладах  Міністерством  освіти  і  науки  України.

Видатний  український  поет  створив  цикл  ліричних  верлібрів,  який  присвятив  дитинству  своєї  доньки.  А  молодий  київський  художник  Володимир  Штанко  намалював  цю  книжку  як  пригоди  чарівної  дівчинки-метелика,  що  пурхає  дивовижним  світом  краси,  тиші,  усміхненості,  зачудування.  Запрошуємо  і  вас  у  мандри  сторінками,  де  образ  твориться  з  пелюсток,  краплинок,  вітерців  і  крилець.

Книга  отримала  позитивну  оцінку  Міністерства  освіти  і  науки  України  та  «схвалена  для  використання  у  загальноосвітніх  навчальних  закладах».  

Буквоїд  Книгоспілка
http://old.grani-t.com.ua/ukr/books/386/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634213
рубрика: Інше, Присвячення
дата поступления 08.01.2016


РІЗДВО ( З привітанням)

Стоїть  велично  святково  вбраний  ліс  вдалині,
Дерева  й  кущі  в  кожухах  і  теплих  білих  шапках
Проглядають  багатосерійні  казки  у  сні,
Божа  краса!  Торкнувся  Янгол  крилом,  як  Божий  птах...

Тихо  падає  пухнастий  сніг,  ховає  сліди,
Димлять  трубками  хати,  топляться  печі  та  грубки,
Тріскотять  дрова...  Не  страшні  ніякі  холоди,
Тепло  на  душі...А  мороз  розмальовує  шибки.

Входить  Різдво  Христове  в  хату,  на  столі  кутя,
Ллється  молитва  свята...  Ніжно  торкається  плеча,
Цілує  в  голову,  як  мати  чи  тато  дитя,
Витирає  сльозу  на  щоці...Пломеніє  свіча.

Рип,  рип,  рип...рипить  білий  сніг  під  кіньми  із  саньми,
Їдуть  колядники  з  колядками...Дзвенять  у  бубни,
Бажають  миру  й  щастя  всім,  любові    між  людьми,
Процвітання    Україні  й  щоб  не  було  в  нас  війни.  

З  Різдвом  Христовим  вас,  мої  друзі!  Всім  Щасти,  щасти  і  щасти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634197
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2016


ПОЕТУ МИХАЙЛУ ГРИГОРІВУ ( Помер 03. 01. 2016 р. )

[youtube]https://youtu.be/ASlEhqlA6PI[/youtube]


Тихо  падає  сніг...Морозець  за  щічки  кусає,
Природа  завмерла  й  чекає    на  Зірку  в  небесах.
Скоро  вона  над  нами  Святим  промінням  засяє,
Сповіщаючи  нам  фанфарами  про  Різдво  Христа!

В  Свят-вечір    ми  пом"янемо  душі  рідних  і  близьких,
Які  пішли  в  небуття!  Посумуємо  за  ними...
Бог  їх  до  себе  призвав,  а  ми  вмиваємось  слізьми....
Поставимо  стопку  ,  а  на  неї  кусочок  хліба...

Знову  втрата...Й  не  зупинити    потік  душ    до  Царства  
Господа!  Мій  сусід  поет,  пішов  вчора  із  життя,
Засумував  він  за  друзями,  набридли  митарства,
В  Михайла  Григоріва  зупинилось  серцебиття!  

А  там  друг,  товариш  і  майже  брат  його    виглядав,
Я  просила,  щоб    не  забирав...Говорила:"  бувай"
Та  він  приходив  у  снах  бо  сам  без  нього  там  страждав...
Прости  мені  Михайло  за  все  і    з  миром  прощавай!


*****************
Учора,  03  січня,    в  Київській  міській  клінічній  лікарні  №1  о  15:30  помер  поет  і  перекладач  Михайло  Григорів.  Про  це  “ЛітАкценту”  повідомила  сусідка  пана  Михайла  Наталія.  В  лікарні  інформацію  підтвердили.

Йому  було  68  років.

Михайло  Григорів  є  представником  Київської  школи  поезії.  Навчався  у  Київському  державному  університеті  ім.  Тараса  Шевченка.  Закінчив  Латвійський  університет.  Працював  в  апараті  НСПУ.  Головний  редактор  газети  “Вісник  Чорнобиля”.  Автор  поетичних  збірок  “Вези  мене,  конику”,  “Спорудження  храму”,  “Сади  Марії”.  Перекладач  з  латвійської  мови.

Висловлюємо  щирі  співчуття  близьким  та  шанувальникам  поета.
http://litakcent.com/2016/01/04/pomer-myhajlo-hryhoriv/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633520
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.01.2016


Выход в астрал ( из реальной жизни)

Сквозь  прозрачную  шаль  иль  вуаль  зимней  ночи
и  шёлковую  ультрамариновую  дымку  ,
Глазастая  луна,  лучами,  что  есть  мочи  
как-то  безмятежно  смотрит  в  окно  -паутинку...

Томно  пронзая  моё  бессознательное  
спящее  "  я",  укрывая  серебристым  светом  
Кем-то  забытое  нагое  и  пустое
тело...Душа  застыла    между  землёй  и  небом.

О,  Бог  мой,  как  было  хорошо  и  приятно
свободно  летать  и  вдыхать  свет...  Божественный  свет  !
Свет  любви  ...Запах  лилий  и  роз...Так  занятно...
жаль,  не  суждено  покинуть    обитель  своих  бед.

Словно  бабочки  крыльями,  шуршат  снежинки  
по  стеклу...Утро...Я  просыпаюсь  и  жду...Чуда!
Свободу  и  волю    народу...Чтоб    слезинки
были    от  радости...Исчезли  зло  и  война!  Да?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633224
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 03.01.2016


Зима з Морозенком прийшла…Казку принесла

Діждались!  Прийшла  Зима  з  Морозенком,  не  сама,
Захурделила  снігом....Доріжки  й  шляхи  замела,
Ось  тобі  й  на...Краса...Весілля  зимове  у  нас,
Радіють    дійству  дітлахи...Вже  настав  казковий  час!

Навколо  пухкі  килими  й    розмальовки  на  склі,
В  сріблястому  сяйві  ліси,  гарно  вбрані  в  кожухи,
Димлять  трубкою  хати...  Топлять  печі  у  селі,  
Пар  випускають  комини...  В  сніжній  облозі  дахи.

Не  проїхати,  не  пройти...  Коней    би  запрягти...
Понестись  по  полю,  вдихнути  волю...Як  козаки...
Рубануть  шаблюкою...Й  Україну  зберегти,
Де  ж  ви  "  гетьманИ"-наших  пращурів  сини,  "Геракли"?

Гуде  вуликом  дітвора,  грається  у  сніжки,  
Летять  з  гірки  санчата...Хтось  ліпить  Снігову  бабу..,
Ковзають  по  льоду  дитячі  й  дорослі  ніжки...
Десь  там...  війна...снігова...Хтось  будує  барикаду...

Миру  вам,  народе!  Любові!  Й  Казкових  свят!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633031
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2016