| Сторінки (7/622): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Двоє закоханих, десь років по п"ятнадцять,
Кіноафішу розглядають. Посумніли:
- Не повезло нам. А ми ж так в кіно хотіли.
Ти ж подивись - сьогодні знову плюс шістнадцять.
І повернулись, все йшли мовчки, невеселі,
Аж раптом каже, розлютившись юна Ганна:
Скажи, хіба нам вдома вдвох було погано,
Навіщо, Петре, мене витягнув з постелі?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779753
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.03.2018
Моя перша спроба написання пародії на вірш Михайла Онищенка "Сам стоял я, в общественном месте".
Його вірш тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778766#com3480986
Я в общественном месте, здесь
Притаился и сжался весь.
Здесь чудесный обзор и вид,
И мой взгляд от любви горит.
Женский взгляд каждый я ловлю,
И почти я их всех люблю.
Только бабушек старых - нет,
Я на них дал себе запрет.
Остальных всех целую всласть,
На колени могу упасть
И поклясться в любви своей
Той вон... Этой... И ей... И ей.
Я боюсь, что пройдёт жена
(В супермаркет пошла она),
Заревнует, убьет, как пить...
А ведь я так хочу любить.
Здесь любовь привалила мне,
Хоть в цене она, не в цене,
Я не Бог вовсе, не пророк,
От любви получил урок.
Я набрал её полмешка.
Вот и дождик пошёл... Пока...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779704
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.03.2018
Ти завтра прийдеш в білій теплій шубці,
З чужого наче знятої плеча,
І буде вітер гуготіти в грубці,
І буде парувати чорний чай.
Якби ти знала, як тобі радію
Холодній, непривітній і сумній.
На тебе покладаю всю надію,
Благаю порятуй і відігрій.
Не піддавайся віхолі зимовій,
Тобі цей білий пух не до лиця.
Які б не були зими гонорові,
Та все ж колись закінчиться і ця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
Забыл, не помню... Как все просто.
Плюю на прошлое своё,
И от рожденья до погоста
Считаю в небе воронье.
За ними белых стай не вижу,
Ни лебедей, ни голубей.
Я то, что было, ненавижу,
А значит я люблю людей.
Но с ними не встречаюсь взглядом,
Не поднимаю головы.
И не пугайте прошлым адом,
Меня там не было, увы...
Все было фальш, притворство, маска.
Как вспомню то, что я не знал,
Стыда все заливает краска,
Но не лицо, а пьедестал.
Мы наш, мы новый... Снова, снова
Родства не помнящий Иван
Поднимет (как-бы за основу)
Д.....м наполненный стакан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778597
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.02.2018
Колись хтось сказав мені - Вірші твої всі сумні.
Для кого й навіщо будуєш ти сходинки в небо?
Не знаю навіщо. Не знаю, для кого так треба...
Напевно нікому... Напевно одній лиш мені.
Казали мені - Твої вірші якісь не такі...
А я їх люблю, хоч вони й завдають мені болю.
Я думку, як пташку, мерщій випускаю на волю.
Мабуть передчасно, бо крила її ще слабкі.
Колись хтось сказав мені - Кинь це, воно не твоє,
Папір витрачати не варто, смішні ці потуги.
Та вірші в мені не витримують й досі напруги,
І слово штовхається вперто у серце моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2018
Помовчи... Помовчи...
Осінь дихає часто,
Бо ось-ось вже народить чорні хмари сумні.
Хмари виллють дощі
На оманливе щастя,
Що всміхалося влітку і тобі, і мені...
Помовчи, помовчи,
Обіймаючи чашку,
Обпікаючи пальці долі трунком гірким.
Дорікай, та не вчи,
Бо збагнути це важко,
Чому я тебе знала не таким. Не таким...
Помовчи, помовчи...
Чим зарадиш словами,
Що як листя померле нам спадає до ніг.
А минуле гірчить...
І зима вже між нами
Розбудовує вежі і в лице сипле сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Зло не скрывается сейчас,
Оно кричит на всех углах,
И ропщет, учит, судит нас,
С улыбкой злою на устах.
Оно не прячется, увы!,
Оно бросает грязь в лицо,
И во главе всей злой молвы
Всегда в обнимку с подлецом.
А Правда как всегда скромна.
Заметит кто ее наряд?
И душу открывать она
Уж врятли будет всем подряд.
Ее не жалует никто,
Ее уже не узнают,
И от нее бегут... Зато
За медный грошик продают.
Вот и молчит она сейчас,
Закрыла сердце и глаза,
И ждет ее наступит час,
Когда все сможет рассказать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776005
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.02.2018
Я не знаю тебе сто років,
А ти поруч, за кілька кроків...
Хто ти?..
Випиваю твоє мовчання,
І вже гасну, як зірка рання...
Хто ти?..
Я вже інша, бо маю досвід.
Ти - лиш сиве своє волосся...
Хто ти?..
Вечір нас поверта до ночі.
Не розкажуть і твої очі -
Хто ти?..
Відчуваю, що це останнє
Незрадливе моє кохання...
Хто ти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
Величне місто. Пізньої години,
Де супермаркет зваблює вогнями,
Я бачила обличчя України
З сумними Богородиці очами.
Вже на морозі задубіли руки,
А хуртовина все штовхала в спину,
Нікого не торкали її муки,
Й гіркі її слова "Купіть хустину!"
Вона в молитві рук не простягала,
І не просила слізно копійчину,
Вона єдину хустку продавала
В надії заробити на хлібину.
Як ми могли? Стискає серце сором...
Як ми могли, хотіла би я знати.
Її обличчя нам гірким докором,
Чиясь бабуся, жінка, чиясь мати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2018
Посварилися сусіди, хтось когось образив,
І один із них про помсту подумав відразу:
Викопаю я сусіду яму біля двору,
Щоб упав він в неї вранці, бісова потвора.
Так і сталось. Серед ночі, мороком покритий,
Під ворота до сусіда прийшов яму рити...
Він копає і в уяві картини малює,
Як сусід вже пада в неї, який біль відчує...
Може впаде його жінка... Або хоч корова...
І радіє він, що помста буде пречудова.
Так копав він у задумі й викопав (О. Боже!)
Таку яму глибочезну - вилізти не може...
Може хтось для себе, люди, істину відкриє:
В яму першим попадає той, хто її риє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774600
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2018
Десь там у світі жила людина,
Була у неї душа красива -
Щира і ніжна, наче дитина,
Добра, порядна, дуже правдива.
Завжди людині вихід підкаже,
Вчинки недобрі викрити вміє,
В чому не права мовчки покаже,
Впав, то підніме, все зрозуміє...
Тільки набридло все це людині,
Хоче вона самостійною стати,
Каже душі: ти замовкнеш від нині,
І перестанеш мене ти повчати.
Ось тобі хустка - закрий свої очі,
І затули понадійніше вуха,
Рота закрий, адже я цього хочу,
І непристойні слова ти не слухай.
Так і осліпла душа, оніміла,
Повністю стала до всього глухою.
Тільки тепер із душою такою
Гине людина... Сама захотіла.
Ходять навкруг атрофовані душі,
Гучно волають, благають - Почуйте!
Душі-каліки, слабкі і недужі...
Згляньтеся хоч на свою... Полікуйте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774575
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2018
Я рассыпаюсь на осколки,
Я растворяюсь в темноте...
И от молитвы мало толку,
И от распятья на кресте.
И холод проникает в вены,
Пугает пустота внутри,
А кто-то тихо, вдохновенно
Твердит: опомнись, не дури...
Но разорвав наполовину
Все то, что было не связать.
Уже и горы мне не сдвинуть,
И журавля не отыскать...
Давно исчезнувшая между
Былым и будущим в сети,
Я никогда не стану прежней,
Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774194
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2018
Життя вже котиться під гору,
Чим далі, тим стрімкіше мчить…
В цю неповторну свою пору
Впіймати намагаюсь мить.
Ще скільки книг не прочитала,
Скільки цікавого ще є,
А часу залишилось мало,
Він проти мене повстає.
Кудись діваються години,
А за хвилини вже й мовчу.
Спішу пройти свої стежини,
І пронести свою свічу.
І надивитися на небо,
Вібрати сонячне тепло,
Щоб дарувати кому треба…
Радіти за своє село…
А час сміється мені в очі,
Кудись тікає навмання,
І байдуже йому, що хочу
Своє поповнити знання.
Робота – дім, робота знову…
Як врівноважити цей хід?
Ось чистий аркуш за основу,
І новий віршик на обід.
Собі я голову морочу,
І запитаю ще у вас,
Бо все ж я знати дуже хочу -
Де час ховається від нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Время засыпет нас всех песками забвения,
Будет смеяться и плакать над нашими душами.
Был ли Мессия и было ли предназначение,
Время не скажет, хотя мы его и не слушаем...
Время развеет нас среди галактик искрами,
Будет играючи нас разделять на созвездия.
Малой частицей любви, но такою искренней,
Будем стремиться к слиянию, но не к возмездию...
Время не лечит, скорее оно безжалостно,
Часто нас всех поражает своим равнодушием.
Как бы мы с временем не воевали яростно,
Только не справиться нам с его грозным оружием.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773166
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.01.2018
У животных есть такой закон -
Если ты силён, то что-то значишь.
Только жизнь свою кладешь на кон,
Если вдруг от боли ты заплачешь.
Даже если зверь попал в капкан
И от дикой боли еле дышит,
Предпочтет он умереть от ран -
Его стон никто не должен слышать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773092
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 24.01.2018
Ало... Це ти! Впізнала, мамо
Твій голос серцю дорогий.
Без нас сумуєш? Ми так само,
А надто в вечір дощовий...
Як це можливо, де ти, звідки?
Чи серце витрима моє?
Кого мені гукати в свідки,
Що тебе чую, що ти є?..
Ні, я не плачу... Вже не плачу.
Тобі відомий кожен крок
Мого життя? Ти мене бачиш?
А я звертаюсь до зірок...
Ти бережеш мене? Я знала,
Що всіх, кого любила, теж.
Це ти нам допомогу слала.
Твоя любов не мала меж.
Пробач, що слів сказала мало
Про те, як я тебе люблю.
Збагнула це, коли не стало
Тебе... Пробачити молю.
Говориш не слова єдині
Дають нам щастя відчуття?
Говориш - сила у родині?
Так, лиш у ній моє життя.
Я чую, мамо, що ти з нами...
Я чую... На зв"язку... Весь час...
Ми на землі, ти між зірками...
Я вірю, що ти бачиш нас.
Так легко стало, наче крила
З"явились й піднесли у вись.
Як гарно ми поговорили...
Ти пам"ятаєш?.. Як колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
Меня нет, я давно умерла,
В тот же день, когда ты меня предал.
Я жалела тебя, как могла,
Ведь ты чувства любви не изведал.
Меня нет, я из жизни ушла
И теперь я уже не с тобою.
Я одна, хотя нас еще двое,
Только сердце сгорело дотла.
Меня нет и не будет. Прости.
Никогда я уже не воскресну.
И уже по иному пути
Поведет меня ангел небесный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771858
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2018
Мені здається серед ночі,
де зірка в вишині горить,
Неначе твої сумні очі
на мене дивляться згори...
Неначе голос тихий чую,
він десь із всесвіту луна...
Я за тобою так сумую,
ми тут всі разом, ти - одна.
Чи біль тебе хоч там залишив,
чи там тебе хоч хто зустрів?
Я тут втомилася від тиші,
як і втомилася від слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2018
- Ой, лікарю, робити що, не знаю,
Нога моя болить, як присідаю.
- А якщо ні, болить? - Ні не болить...
- То ж заплатіть сто гривень та і йдіть.
- Але ж пораду яку- небудь дайте!
- Ось вам порада - більш не присідайте!
***
- Якась ейфорія у мене: і сонце сміється,
І люди навколо привітні, і хочеться жити,
Зайти в супермаркет і безліч всього накупити...
Ой, лікарю, це не хвороба? Вам так не здається?
- Зарплата у вас, дорогий, за три дні все минеться.
***
- Медична в тебе є освіта, доню? -
Старий дідусь у медсестри питає.
Дівча так впевнено йому відповідає:
Так, "Доктор Хаус", діду! П'ять сезонів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768342
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.12.2017
Розгорівся скандал, як багаття:
- Нове плаття моє не помітив!
- Та, помітив...
- А це - старе плаття!
Жінку в стані війни не спинити.
***
Він пиво п"є, і раптом мовить:
- Люблю тебе! А жінка: - Диво!
Це алкоголь в тобі говорить.
- Та, ні! Я розмовляю з пивом!
***
- Я б поспілкувався охоче.
Давай про життя, що минає?..
- Та в мене і часу немає...
- Коротше, ти випити хочеш?
***
- Салатик їси? І радієш!
Ти ж м"ясо й картоплю змішала,
Гриби й майонез... Ти ж худієш!
Салатик я їм. Я ж сказала!
***
- Нам треба добрішими бути,
Образа щоб вмить забувалась.
Та як же це можна забути?
Людина ж щосили старалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763005
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.11.2017
До продавця звертається власник магазину:
- Ви щойно обслуговували одного мужчину...
Він взяв товар і вийшов, я добре роздивився.
Як ви це допустили, що він не розплатився!
- Немає в нього грошей, щоб зараз все віддати.
Він принесе їх завтра, бо завтра в них зарплата...
- Які ж бо ви наївні! Повірили на слово!
Придбав взуття без грошей і повернеться знову?!!
- Авжеж, він повернеться, біда ця невелика,
Бо він поніс додому два правих черевика!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752889
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.09.2017
Розбудив Миколу вранці дзвінок телефону.
- Що за терміновість, Петре? - відповів з розгону.
- Привіт, куме. Пробачай вже, що турбую зрання,
Та у мене є до тебе таке запитання:
Порадь, друже, що придбати мені для дружини?
Виручай мене, бо завтра в неї іменини.
- Ну, задумався Микола, я навіть не знаю...
Я у випадку такому дружину питаю.
То ж дізнайся у своєї, що вона бажає.
- Не підходить. Таких грошей у мене немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750161
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.09.2017
До побачення, літо!
Ти чудовим було,
Дарувало нам квіти
І липневе тепло.
Обсипало багряним
Водоспадом заграв,
Огортало духмяним
Свіжим запахом трав.
До побачення, миле.
Ще зустрінемось ми...
Твоє яблуко стигле
Доживе до зими.
Ти ще прийдеш... Я знаю,
Що би там не було...
Я тебе вже чекаю...
Ти чудовим було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2017
Посвящается памяти Алены П.
Ты будешь жить и чувствовать заботу,
Весной купаться в солнечных лучах.
Сможешь ходить со всеми на работу,
Молиться Богу в церкви при свечах...
Ты будешь жить... И, вероятно, долго,
Разбрасывая мысли и слова.
От мук свободен совести и долга,
На память изучив свои права.
Ты будешь жить. Это твоя награда -
Такая малость от других людей.
Ты не пройдешь все эти муки ада
Как те, кто схоронил своих детей.
И шепчет мать дрожащими губами
Тебе, убийце девочки родной:
- Ты будешь жить, а дочки нету с нами...
Её убив - расправился со мной...
Ты будешь жить - гуманный суд вещает,
Убитых невозможно возвратить.
А мать в немом вопросе застывает:
"За что дано убийце право жить?!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746944
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 20.08.2017
Що я залишу наостанок -
Одне-однісіньке «Якби…»?
І чим мене зустріне ранок
Моєї нової доби?
І що від існування дива
Впаде у схованки душі,
Коли не кожен день щаслива,
Коли не пишуться вірші?
Коли чекаю щось такого,
Що навіть серцем не збагну.
Ні, не залишиться нічого,
І я у часі потону.
Коли ж надійде порятунок,
І я повірю, що воскрес,
Що понесу? Який дарунок
Підняти зможу до небес?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722126
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2017
У гірському селі, де вода і повітря цілющі,
Молодий журналіст у старезного діда питає:
- Ви напевне зовсім, так здається мені, непитущі?
- Зовсім ні, я три літри вина кожен день випиваю.
- То, можливо, не палите ви і тютюн з цигарками?
Не цікавитесь сексом зовсім з молодими жінками?
- Я палю, як і всі. І кидати не бачу причини.
І з жінками кохаюся часто. Я що не мужчина?
- Як же вам так вдалося до років поважних дожити?
Скільки звичок шкідливих у вас, ще й не кинули пити...
Тут старий трохи зблід, безпорадно повітря хапає:
- До яких таких років?! Мені й сорока ще немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720676
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.02.2017
І чесність, і порядність у наш час
З секретом успіху пов'язані чудово -
Якщо цих якостей немає в вас,
Тоді вам успіх гарантовано, панове.
***
Всерівно ми помрем, хоч як би не молились...
Не стане нас. Це Смерті ремесло.
Та є одна причина, щоб ви не журились,
Адже до того часу, як ми народились,
Нас на Землі ніколи не було.
***
Гірке життя? Ну, з чого ви взяли?!
У чім моя вина щодо буття?
Я не таке, щоб ви мене кляли.
Це ви - дурні.
З повагою.
Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720620
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.02.2017
Одна душа, покинув как-то своё тело,
На встречу с Богом, в небеса к нему взлетела.
Увидев дверь, возле неё остановилась,
И осмотрев себя, немного удивилась -
Она была прозрачна и легка,
Но только почерневшая слегка.
Все злые помыслы, проступки и пороки
Лежали сверху, вызывая стыд глубокий.
Душа сначала огорчилась, приуныла,
Потом плохое положительным прикрыла,
Может быть Бог так не заметит черноту
И даст увидеть Рая красоту.
Бог посмотрел и тихо молвил - Проходи.
А райский сад сверкал росою впереди.
Душа жила в этом раю, а время шло.
Но тяготилась здесь душа - мешало зло.
Ей было стыдно и неловко жить в раю,
Нося открыто черноту внутри свою.
И снова к Богу на поклон идёт душа:
- Видно для рая я не слишком хороша.
Мне тяжело. Мои грехи, прошу, прости,
Меня очисти да и с миром отпусти.
- Прости, прости... - шептала, выбившись из сил.
- Но я давным-давно за все тебя простил!
Я не могу покой и рай пообещать,
Пока себя ты не научишься прощать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720083
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.02.2017
Наші два серця не співпадають.
Різними стежками душі блукають.
Хто їх на світі звів воєдино?
Хто поєднав їх - чужі дві людини?
Чи відбувають кару небесну?
Чи є надія, й кохання воскресне?
Що Богу відомо - те людям не знати.
А я ж така вперта, що буду питати...
Питаю - мовчання... Знову питаю...
Вже сонце встає, і вже знову сідає.
Мовчання... Мовчання... І роки злітають...
Чому ж наші душі так не співпадають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718953
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.02.2017
Не егоїзм - хотіти жити так,
Як хочеться вам всім у цьому світі.
Малюйте власного життя графіті,
Захоплюйтесь ним, пробуйте на смак...
Та не беріть пусте до голови,
Почуйте, що віщують наймудріші:
Егоїстично думати, що інші
Повинні жити й мислити, як ви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2017
Мама п'ятирічну Катю в садочок збирає.
Одяглися, вийшли з хати, ось мама й питає:
- Можеш мені, моя доню, щось пообіцяти -
Нецензурних слів в садочку більше не казати,
Щоб в подальшому ми з татом цих проблем не мали?
- Намагатимусь, та нерви зовсім слабкі стали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718514
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.02.2017
Жила бабуся, нічия, старенька,
Свої останні міряла роки,
Тварин любила, наче рідна ненька,
І годувала голубів з руки.
Злітались вранці всі разом до неї,
Вона їм щедро сипала зерно.
І ті без остраху, неначе до своєї
Нерідко залітали у вікно.
Та час прийшов, і землю полишила
Та, що була закохана в птахів.
Її душа до неба полетіла
На крилах її милих дітлахів.
А тіло в домовині ще лежало
Коли злетілась хмара голубів...
Вони бабусю в вічність проводжали,
А люди плакали, побачивши птахів...
А дві голубки, наче сяйво, білі
Враз виникли із сизої імли,
На плечі до бабусі тихо сіли,
І аж до цвинтарю злетіти не могли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2017
До чого ми дійшли, і сміх, і гріх...
Чи брати в руки хрест, чи може вила...
Коли брехня влаштовує усіх -
Найбільша правда буде вже безсила.
***
Ні праведних немає, ні святих...
Що ми прийдешнім віддамо у спадок?
Залишився лиш безлад після тих,
Хто в світі прагнув навести порядок.
***
Ніколи розуму вершин не досягти,
Знання ніде кінця свого не має.
Розум завжди відносини ламає,
А мудрість налаштовує мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717677
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 11.02.2017
Чоловіки, здається так мені,
Щоб жінка до вас стала прислухатись,
Не завжди треба голосно кричати -
Навчіться розмовляти уві сні.
***
Біда не в тім, що молодість проходить.
Це ще дрібниці, друже, не журись.
Біда одна ніколи не приходить -
І старість теж закінчиться колись.
***
Як кіт учений чоловік жонатий:
Іде наліво - то пісні співає,
А вправо - враз казки розповідає,
Й ховає погляд свій злодійкуватий.
***
Якщо підберете собаку кволу,
Дасте життя ій сите на весь час -
Вона не покусає вас ніколи,
Вона цим відрізняється від нас.
***
Хоч стану нижча від найнижчоі трави,
Та моя думка є законна квота.
Хто вибачається, не завжди не правий,
Не завжди правий, хто відкриє рота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717379
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.02.2017
Мужчина - одиниця, жінка - нуль.
Мала ціна, як кожен з них один.
Як стане щось одне із двох півкуль -
Цікаво змінить шлюб іх чисел плин.
Мудра жона за чоловіком є,
Число і силу збільшує обох.
В десять раз більша сила ця стає,
Вони перемагають все удвох.
Коли ж вона попереду його -
Руйнує свого чоловіка вщент,
Бо сили в чоловіка у того
Залишиться лиш нуль, один процент.
Проста ця арифметика смішна,
Та частка правди в ній бере своє -
Не лізь вперед, бо ти слабка одна,
За чоловіком ти сильніша є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717187
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.02.2017
Я котёнок без имени,
Мне два месяца только...
Умоляю, возьми меня.
Мне и страшно, и горько...
Кругом стены бетонные...
Я умру... Помогите!
А вы все непреклонные,
Пожалеть не хотите.
Снег под лапками плавится,
Ветер жизнь выдувает...
Может кто-то оглянется,
Во мне друга узнает.
Кровь застыла от холода,
Зжальтесь люди немножко.
Внутри больно от голода,
Бросьте хлеба, хоть крошку.
Почему равнодушные,
Пряча взгляд, убегаете?
Неужели, бездушные,
Состраданья не знаете?
Вы для нас что-то высшее,
И мужчины, и женщины...
Вы считаете, слышал я,
Всех нас братьями меньшими.
Станьте же себе верными,
По делам не спешите.
Будьте же милосердными -
Выжить мне помогите!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716859
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 07.02.2017
Жив у подружжя дуже вірний пес,
Його любили, як свою дитину.
Та не буває в світі без чудес -
Двоє бездітних народили сина.
Пес відійшов якось на другий план,
І вже про нього так не піклувались.
В очах собачих гіркоти туман -
Любов вся немовляті діставалась.
Побачили якось таке батьки:
Собака із дитячоі кімнати
Виходить... Закривавлені клики...
Та радісно стрибає друг хвостатий.
І виникло уявлення страшне,
Подумали батьки, що сталось горе...
І чоловік з рушниці як пальне,
І вбив собаку, від здогадки хворий...
Агукав у кімнаті їхній син,
А поряд пошматована лежала
Страшна змія, і з декількох частин
На килим і підлогу кров стікала.
О, як я міг?!! Я свого друга вбив...
А він від смерті врятував малого -
Над псом хазяїн щиро голосив,
Та вже не міг подіяти нічого...
***
Коли судити будете когось,
Згадайте цю повчальну притчу, люди.
Хай омине вас те фатальне щось,
Що часто відбувається повсюди.
Пробачте, що відверто так кажу,
Напевно є в душі щось нездорове,
Коли ми переходимо межу
В своїй зарозумілості, панове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2017
На срібному весіллі чоловік
Замріяно все згадує минуле:
- Ти пам'ятаєш, мила, не забула?
А я так не забуду це повік.
Все пролетіло, й мені так шкода
Те, як жили ми у старій квартирі,
Хоча й бідненько, та зате у мирі.
Була в мене дружина молода,
Старий диванчик, що завжди скрипів,
Дивились телевізор чорно-білий,
Велосипед у нас був заржавілий,
Не мали ми ні грошей, ні скарбів.
Тепер, що я хотів, у нас все є:
Будинок, меблі, дорога машина,
Та ти не юна вже ота дівчина,
Тобі вже п’ятдесят, кажу як є.
Та двічі в одну річку не ввійду,
Туди, де спав із юною жоною…
- Та годі вже, не плач так наді мною,
Знайди собі дружину молоду!
Буде все так, і навіть не молись,
Тебе я, мій коханий порятую,
Все, що ти мав раніше, гарантую:
Злидарювати будеш, як колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716372
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.02.2017
Щоб у вирі життя на плаву вам бути,
Не потрібне якесь особливе вміння -
Не тримайте за пазухою каміння,
З тягарем таким можете потонути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714749
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.01.2017
Немає в світі гіршої від бід,
Коли кохання й щастя полишають.
І тому, що всі дивляться їм в слід -
Попереду нове не помічають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714558
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2017
Під тиском живемо в час непростий,
Під тиском влади, сили й таке інше...
Під тиском не напишеш гарних віршів.
Завжди під тиском буде гірше й гірше -
Закон термодинаміки такий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714359
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.01.2017
́Порой бывает мысли и слова
Вдруг исчезают буд-то растворяясь,
И словно отдыхает голова,
В бессилии на руки опускаясь.
И все стает бессмысленным почти,
Словно лимон в испитом чёрном чае.
Как буд-то не "онлайн" и не "в сети",
А где-то выше журавлиной стаи.
И странно так смотреть со стороны,
Как я - никто - поникла одиноко,
И то ли грежу, то ли вижу сны
Забытые и всплывшие до срока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713381
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.01.2017
Кто-то сказал – Спасу я всех,
Я вас купил большой ценою,
Я истину вам всем открою,
Что не для собственных утех.
Я научил бы вас всему,
Но вы ещё слабы и слепы.
Попытки ваши все нелепы -
Жить по закону своему.
Идя обычно наугад,
Душа, как малая частица,
Одним вопросом будет биться -
О чем же небеса молчат?
И где же рай, и где же ад?
И на земле, как и на небе,
Душа взмывает словно лебедь,
И возвращается назад.
И мечется, и жаждет то,
Что скрыто всем под небесами…
Кто-то сказал – Решайте сами,
Просеяв ложь сквозь решето.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713170
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.01.2017
Посварилося подружжя (а причина завжди є),
Чоловік своїй дружині ультиматум видає:
Я так вирішив, так буде, і на свому я стою:
З цього часу я кохання лиш за гроші продаю!
На долівці – одна гривня, а на ліжку буде п'ять,
Якщо схочеш на природі – викладай аж двадцять п'ять!
- Ну, раз так! Двадцять п'ять гривень жінка миттю дістає.
- На природі?
– На долівці! І на всі, що в мене є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712314
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2017
У любові немає невдач,
Просто ти його дуже хотіла.
То було не кохання... Не плач...
Бо воно для душі, не для тіла.
Ти для себе його берегла,
Ти його огортала собою,
Ти чекала від нього тепла,
І потребу лиш бачила свОю.
А в любові немає "Мені",
"Я" в коханні навік розчинилось.
Твоі очі від того сумні,
Що кохання тобі лиш наснилось.
"Я нікому його не віддам!" -
Ці слова виключають кохання.
Чоловік він, і вирішить сам,
А ти пестиш своі сподівання.
Відпусти, коли це не твоє,
Бо кохання не ділять на двоє.
І з долонь воно пристрасть не п'є.
Відпусти, почуття це не твОє.
Бо кохання для інших живе,
Не шукає свого в половині.
Із сльозами воно не спливе,
Бо воно - протилежність гордині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2017
Пришёл однажды парень молодой
И мудрецу задал вопрос такой:
- Как ты живёшь без ссор и без обид,
Всегда приветливый имеешь вид?
Прошу тебя, учитель, не молчи,
Как жить со всеми в мире научи.
- Возьми с собой картофель и пакет,
И я раскрою мой тебе секрет:
Обидчика коль встретишь на пути -
В пакет картофель сразу опусти.
Иль ты кого обидишь невзначай
Один картофель каждый раз бросай.
Пакет все время ты носи с собой.
Ты так секрет постигнуть должен мой.
И вот прошёл примерно где-то год,
И парень к мудрецу пакет несёт:
- Как можно все это носить с собой,
Ведь тут картофель свежий и гнилой,
И запах жуткий, очень тяжело...
И смысла не пойму я, как на зло!
И улыбнулся хитро так мудрец:
- Страданьям можно положить конец.
Смотри в пакет - вот так в душе твоей:
Что ни обида - камень тяжелей.
А ты все копишь их, хранишь в себе,
И портят они жизнь всегда тебе,
Гниют и поедают изнутри.
Ты на себя со стороны смотри:
Хочешь обиду в сердце завести,
Подумай, тяжело будет нести.
И чтоб на сердце тяжестей не брать,
Старайся никого не обижать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711513
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.01.2017
- Ало, кохана! Я скоро прийду,
Пробач, що пізно... Але я не п"яний!
Я ще з собою друзів приведу.
- Приводь, я стіл накрию, мій коханий.
В нас є кон"як... Тут чоловік знітився...
Довго мовчав, на телефон дивився...
- Пробачте, я напевне помилився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711098
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.01.2017
Скільки жінка не старалась – коханців водила,
І до шафи їх ховала, щоб не знайшов милий,
І під ліжко, й на балконі, все собі на втіху,
Та чоловік з відрядження так і не приїхав.
***
- А об'яви, що в газетах, дають результати?
- Авжеж, дають. Нам не довго довелось чекати:
Вчора ми дали об'яву, сторожа шукали,
А сьогодні й результат є – офіс обікрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710582
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.01.2017
- Останнім часом я читав багато,
Як може алкоголь людину вбити.
- То ти горілку врешті кинеш пити?
- Та, ні. Я мабуть кину це читати.
***
- Прокинулась вчора й злякалась,
Тебе віднайти намагалась.
І де тебе, милий, носило?
- А де ти прокинулась, мила?
***
Дівчина плаче у хлопця на грудях:
- Батьки мої проти! Весілля не буде!
- Та не побивайся, і не перебільшуй.
Хіба це ще горе? Знайду собі іншу.
***
- Ало, кохана! Чуєш мене? Чуєш?
Не сердься, мила, я благаю слізно -
У нас корпоратив, я буду пізно!
- Та, добре, добре, якщо гарантуєш…
***
- Старанніше прасуй свої штани,
Адже з колегами ідеш до ресторану.
Я знаю, які злі в тебе вони -
Скажуть, що я в тебе хазяєчка погана.
***
На іспиті з літератури в школі,
Питає викладач дівчину, Олю:
- Як ваше прізвище, скажіть нам панно?
- Як не складу – Кареніна я, Ганна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710381
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.01.2017
Рік Півня прийде й принесе надію,
Життя всміхнеться нам у всій красі.
Ви бережіть сміливі свої мрії
І майте сили справдити їх всі.
Будьте завжди здорові і багаті,
Сміливо йдіть до власної мети.
Спроможний Півень дати раду в хаті,
В сім'ї і лад і спокій зберегти.
Буває Півень надто войовничий,
Бо він рятує рідне і своє.
Захистимо ми край свій мальовничий,
Бо в нас для цього сила й гордість є.
Нехай співає вдосвіта натхненно
Вогненний півень радісних пісень,
І будить сонце для всіх нас щоденно,
І добрі звістки нам приносить день.
Із Новим роком, роком для сміливих,
Яскравим роком радісних подій.
Я вам бажаю усмішок щасливих
І здійснення всіх заповітних мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709513
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2016
Ти - ворог мій, і всі прокляття в силі,
Хоч знаю, що вони від сатани.
Та танцювати на твоїй могилі
Не зможу, коли збудуться вони.
Ти - ворог мій. Коли підеш до Бога
Співать не зможу радісних пісень.
Твоїй душі потрібна допомога -
Я в церкві свічку запалю в цей день.
А смерть, дивись, все ходить за тобою.
Спійма - притисне до своїх грудей.
І прийде час, не затулю собою
Від гніву Божого і осуду людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708568
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2016
Земля здригалась, падала на небо,
Душа боліла і страждало тіло...
Благали очі - більше так не треба!
А поряд все гуло й палахкотіло.
Орнамент смерті малювали кулі,
Наосліп вибираючи маршрути,
І що там накували нам зозулі
Забулося. Повітря би вдихнути.
Не вір, що тут не страшно помирати,
Та страх на волю вирватись не сміє,
Бо ми країни вірнії солдати,
Боронимо її ми як умієм.
Беззахисні серця перед злобою,
Та правді в вічі дивлячись жорстокій,
Стискаю я міцніше свою зброю,
Йду з нею завойовувати спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707728
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2016
Хто живе в тіні прихистку Божого,
Той під дахом небесним поселиться.
Він говорить: врятуєш ти кожного,
Шлях до Тебе з надією стелиться.
Від тенет злого духу розставлених
Він позбавить, бо йде з допомогою.
Під крильми над тобою розправлених
Твоя зброя – це істина Богова.
Жаху ночі не будеш боятися,
Ні стріли, ні хвороби смертельної.
І з лукавим не будеш ти знатися,
Бо уникнеш спокуси пекельної.
Тисячі будуть недругів падати,
Не спроможні до тебе торкнутися.
Будеш бачити все, будеш відати –
Гріх не зможе відплати позбутися.
Ти сказав – лиш на Бога надіюся,
Його захисток вибрав свідомо ти.
Як полова хвороби відсіються,
В твоє житло їм вже не проникнути.
Своїм Ангелам вірним Він дав наказ
Захищати тебе на шляхах усіх.
Не впадеш, не спіткнешся – піднімуть враз,
Неушкодженим будеш в руках у них.
І побореш ти зло навкруги себе,
Ще і змія і лева топтатимеш,
Бо шукаєш Мене. Захищу тебе,
Бо завжди ти ім'я Моє знатимеш.
Буде кликати він – відгукнуся я,
Стану поряд, в скорботі підтримаю.
Довгі роки життя і прославлення,
І спасіння Моє він отримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016
Кум із кумом по чарчині
За здоров"я п"ють своє.
- Вип"ємо за щастя нині,
Бо здоров"я уже є.
- Ні, здоров"я дуже мало,
Треба щоб воно було.
Вчора щастя поруч спало,
А здоров"я підвело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707129
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.12.2016
Сказала незажженная свеча
Своей ярко пылающей подруге:
«Жаль мне тебя, смешны твои потуги,
Расстаешь на глазах так, сгоряча.
Я счастлива и более, чем ты,
Лежу себе спокойно, не пылаю,
И жить я буду долго, точно знаю,
А ты скоро умрешь от суеты».
Горящая свеча дала ответ:
«Я не жалею, что живу сияя,
Своим огнем мрак ночи разгоняю,
Несу тепло я людям, яркий свет.
Огонь мой посылает ввысь молитву,
Я в доме каждом воздух очищаю,
На ёлке для ребенка я пылаю,
Всегда ради других иду на битву.
Скажу тебе – гореньем жизнь полна,
А в спячке – смерть. И ты ведь не живая.
От жизни в сон трусливо убегая,
Ты так и не воспрянешь ото сна.
Я счастлива, что я горю огнем,
И жизнь моя полна и совершенна.
Ну, что ж, сгорю, но я не буду бренна,
Мой свет везде останется, во всём!»
Услышав это, думай и молчи,
И выбирай – покой или горенье,
Глубокий сон, или души кипенье.
Так говорили тихо две свечи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706952
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.12.2016
ПРИТЧА
Зустрів чарівну квітку якось вітер,
І закохався в неї до нестями.
Він ніжно пестив пелюстки і віти,
І насолоджувався почуттями.
І розбудив у квітки подих вітру
Букет чудових ароматів дивних.
І він вдихав цих пахощів палітру
В єднанні з нею, в митях цих чарівних.
"Ось я віддам їй свою міць і силу,
Й отримаю ще більше чар від неї" -
Так думав вітер й кинувся на милу,
Дихнув на неї пристрастю своєю.
І впала квітка тиха і тоненька,
Зламалася. Не витримала. В'яне.
Задихав вітер ніжно "Встань, дурненька..."
Та вже не б"ється серце полум'яне.
***
Щоб справдилися ваші сподівання,
Навчіться ніжно й трепетно любити.
Не міряється пристрастю кохання.
Ти вкотре стримайся, ніж раз розбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
- При вашому стані здоров'я – горілку не пити,
І жирного їсти не можна, і киньте палити…
- А як же із сексом? – запитує хворий тужливо.
- З дружиною тільки… Вам більш ніж раз в місяць шкідливо.
***
- Признайтеся, лікарю, ці ваші трави і БАДи
Приносять хоч будь-яку користь чи, може, не дуже?
- Приносять, приносять! Запевнюю вас, милий друже -
Квартиру синочку придбав і дві дачі із садом.
***
- Ой, лікарю, в мене застуда жорстока, жахлива!
Ну, чом моя доля сумна і така нещаслива?
Порадьте що-небудь, і як мені бути надалі?
- Ось що я скажу вам – держіться від мене подалі.
***
- Ой, в мене живіт так скрутило, ні стати, ні сісти,
У лісі якихось я ягід зібрав і наївся.
- І що то за ягоди були? – Я не роздивився…
- Ну, це не до мене, голубчику, до окуліста.
***
- Ой, лікарю, в мене зі слухом щось… Кепсько точніше.
Я навіть не чую, як гази пускаю із себе.
- Оце вам пігулки, приймати їх тиждень вам треба.
- Покращиться слух? – Ні, це буде в вас значно гучніше.
***
- Безсоння мене, лікарю, дістало!
Всю ніч кручусь. Повік цього не знав би…
- А що ж ви хочете, таке життя настало.
Якби я так крутився, теж не спав би…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706533
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.12.2016
В це повірити складно,
Що є в світі таке…
Я дивлюсь безпорадно
На життя це людське.
Вранці йду на роботу,
А сусідська мала:
- В мене нові чобОти,
Мені тітка дала!
Пальтечко те худеньке,
А надворі – мороз.
Вся тендітна, маленька,
А говорить всерйоз…
Я іду поряд з нею,
А вона дріботить…
Бог дорослим суддею,
Чомусь серце болить…
- Що ти снідала, доню? -
Ось тут сцена німа,
І як постріл у скроню:
- В нас нічого нема…
- Ти голодна??? (Я хвора…)
І буденно-гірке:
- Так я ж їла учора…
(Душа входить в піке…)
- А, тобі на сніданок
Мабуть гроші дали?
Пам'ятатиму ранок,
Де мене розп'яли…
- Нема грошей у тата,
А зарплаті – кінець…
Я знайшла винувато
В сумці свій гаманець…
Руки дрібно тремтіли,
Дівча очі звело,
Щось мені шепотіло…
Люди! Що це було?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696644
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2016
- Як боляче!
- Іще одна хвилина, й все закінчиться...
- Хто я?
- Ти - людина!
- Що це за світло - тепле і яскраве?
- Це наше добре Сонце величаве,
Воно світитиме тобі повсюди,
Під ним ти жити і зростати будеш.
- Хто ти, весь білосніжний і красивий?
- Я - янгел-охоронець твій єдиний.
Я завжди буду поруч із тобою.
- Як холодно! Хто буде ще зі мною?
І хто про мене буде піклуватись?
Я кволий, що не можу навіть встати...
- На цій Землі у тебе буде мати,
Вона допомагатиме тобі зростати.
У кожного вона одна єдина.
Ти відтепер її дитина.
- А де ж вона, чому її не бачу?
Вона мене покинула неначе...
- Та ні, не бійся, скоро повернеться,
Почує, як ти плачеш, і - озветься...
- А де ж це Сонце? Чом його немає?
- Воно вночі за хмароньки сідає,
А вранці знову всім буде світити.
Не плач... Ще трішки треба потерпіти.
***
А пізно уночі не спали двоє,
Жіноче серце не знаходило спокою...
Вона по хаті ходить, в вікна заглядає...
- Мій милий, ніби хтось мене гукає.
Пішли зі мною, темно ж бо надворі.
- То все тобі здається, моя зоре.
Хто серед ночі може там гукати?
Вже пізно. Відпочинь. Нам треба спати.
- Мені здається плаче десь дитя...
- Куди ти йдеш?
- До баків для сміття...
Ось бачиш - це воно, все так і є.
Я стану матір"ю, дитя тепер моє...
І буде нашим... Дяка небесам!
Я вже його нікому не віддам!
***
- Мій Янгол, чом мовчиш, я хочу знати -
За мною повернулась моя мати?
- Так, хлопчику, тепер ти вже не сам.
Живи, й надалі вір у чудеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2016
Приїхали журналісти у село до бабці,
Роззуваються в кімнаті і шукають капці.
Бабця широко й гостинно двері прочиняє:
Та заходьте сміливіше - килимів немає.
Скільки себе пам"ятаю - по землі ходила,
Навіть в хаті я долівку нічим не встелила.
Та проходьте, не цурайтесь, до столу сідайте.
Вас цікавить моя доля? Не мовчіть, питайте.
Хлопець камеру лаштує, дівча - мікрофона,
А бабуся вся сіяє, як ота ікона.
Тож скажіть, будь ласка, пані, дівча проказало:
Чи в селі останнім часом жити краще стало?
Чи ви маєте проблеми? Чи всього доволі?
Чи маєте господарство? Що росте у полі?
Як тут з водопостачанням, а взимку - із газом?
Чи ви самі тут живете, чи з дітками разом?
Чи вам вчасно листоноша пенсію приносить?
Та чи вам тих грошей, бабцю, на прожиття досить?
Яка у вас медицина, чи є тут аптека?
І як ви влітку рятуєтесь, коли така спека?
Бабця тихо проказала - живу, як умію...
Ви назвали мене "пані"? Я ніяковію...
Були часи, та минули - тепер я не пані.
Бо пани зараз не носять черевики рвані.
В селі краще стало жити тим, хто розум має,
Хто скупив паї за безцінь, про прибутки дбає.
А в простих людей проблема - як їм далі жити,
Де роботу відшукати й з горя не запити.
Є у мене й господарство - кішка та собака.
Хтось почне просити їсти - мало не балака.
Ми харчуємося разом, тим, що росте в полі.
Якщо рясні дощі пройдуть - то всього доволі.
І вода є у криниці, та не можна пити:
Там нітрати й хімікати, хочу ще пожити.
А зимою не бідую, що газу не маю.
Щоб зігрітись я поволі дровцята рубаю.
Бо живу одна, як палець, діти розлетілись,
Десь до міста поїхали і там залишились.
А я живу на пенсію, ще й платять нівроку:
"Мінімалку" отримую вже ось стільки років.
Маю право на доплату як війни дитина,
Тільки правди не доб"юся, от лиха година.
Хто пояснить - буду рада, вік молитись буду,
Чому я за своє право маю йти до суду.
А так пенсії достатньо, я ще й відкладаю:
То на смерть, а то онукам дещо надсилаю.
Лікарі у нас сімейні, скажуть - пожартують:
Нема ліків від старості. Ось так і лікують.
І аптека є аж в центрі, та хто туди ходить.
В мене завжди свої ліки, на городі родять.
А від спеки, любі діти, ніде не сховатись.
Вже зима не за горами, треба нагріватись.
Журналісти послухали бабусю стареньку,
Щось собі все нотували в блокноти тихенько.
Якось похапцем прощались і ховали очі...
Так ось чому наша молодь жить в селі не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694330
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.10.2016
В одне село прийшов і залишився
Дуже старий і мудрий чоловік.
Побудував будинок і обжився,
І доживав тут свій недовгий вік.
Робив цікаві подарунки дітям,
Він іграшки охоче майстрував.
І як найкращий чарівник у світі
Їх безкоштовно дітям віддавав.
А діти залюбки із ними грались,
Та все ж недовго, бо були такі,
Що швидко в їх руках вони ламались,
І сльози проливалися гіркі.
Батьки дітей прийшли якось до діда:
- Тебе ми поважаєм, діти теж,
Та, чоловіче, далі так не піде.
Навіщо дітям болю завдаєш?
Чому майструєш іграшки тендітні?
В руках дитячих всі вони ламкі.
І сльози й відчай в їх очах примітні.
Навіщо робиш іграшки такі?
- Послухайте, ось виростуть ці діти,
Хтось подарує серце їм своє.
Його вони не зможуть вже розбити,
Бо в них тепер вже обережність є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2016
Притча
Відважний лицар шляхом по пустелі
Ішов кудись вже втративши коня,
І в голові думки все невеселі,
А спрага й голод в спину підганя.
Ось вдалині десь озеро хлюпоче,
А меч важкий не додає ходи,
Та зброю він покинути не хоче,
З останніх сил плететься до води...
Таки дійшов. А там змій трьохголовий.
І лицар меч підняв і миттю в бій.
Знесилений, та все ще гоноровий,
Відтяв дві голови... - Юначе, стій!
Скажи, навіщо хочеш мене вбити?
За що мене мечем залізним б"єш?
- Прийшов води із озера попити...
- Прийшов попити? Так чому ж не п"єш?!!
***
І мудрість тут тонка в простенькій байці -
Без зброі люди якось проживіть.
Мир помирає в сварці й брудній лайці.
Ви ж - люди! Тому просто говоріть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693953
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2016
Мудрість і розум - не просто слова,
Що линуть невпинно гірськими потоками...
Мудрість у вчинках завжди ожива,
Ходить в мовчанні нечутними кроками...
Мудрість не буде сміятись в лице,
Розум не гляне повз тебе угору...
Кожний плекає своє деревце -
Погляд на вічність, свою точку зору.
Бійтеся правди, мудрі мужі -
Розум не візьмеш на небо з собою.
Кращі із квітів ростуть на межі,
Істина завжди вмира у двобої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2016
Перегукуються в мені,
І говорять дві різні мови.
Одна ніжна, що для розмови,
Інша - просто співа пісні.
Вони тихі і чарівні,
І не сваряться, й не воюють,
Ніжно душу мою лікують
Влітку, взимку і навесні.
І запалюють свій вогонь,
І горить для усіх багаття
Бо всі люди для мови браття,
І ідять всі з іі долонь.
Прийде час і всі мови враз
Будуть люди всі розуміти.
Ми тоді навчимось любити,
Жити в мирі і без образ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692596
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2016
Прикоснись ко мне, тишина,
Обними и прижмись покрепче.
Хоть по-прежнему я одна,
Но мне, правда, намного легче.
Я влюбилась в тебя... почти,
Поняла все твои секреты.
Тишина, ты меня прости,
Что закончилось наше лето.
Тишина, я в тебе тону,
Я купаюсь в тебе... живая!
Ты не дашь мне пойти ко дну,
Ты спасешь меня, точно знаю.
***
Приютила меня в тиши,
Обняла как всегда за плечи,
И дала карандаш - пиши:
"Здравствуй, жизнь! Или - добрый вечер!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692473
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.10.2016
Спогади падають в серце туманами.
Може то сни з їх гіркими оманами.
Тільки так тепло від доторку осені,
Хоч під ногами холодними росами
Стеляться, стеляться трави замріяні,
Листям заквітчані, золотом всіяні.
Спогади, спогади димом під кленами
Ріжуть уяву яскравими сценами.
Я пригорнусь до тополі високої:
Дай мені витримки, сили і спокою,
Ладу в думках і не мучитись в здогадах,
Не загубитись у снах і у спогадах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692360
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2016
Надихнув твір "Сепар" автор Сергій Пікарось
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691829
Подивіться у вічі правді,
Чому ви відводите погляд?
Ви вважаєте, що ви праві,
Бо у мене інший світогляд?
Я хотіла би вільно жити,
Вибирати свій шлях і волю.
Хіба треба для цього вбити,
І ніяк не можна без болю?
Хай вам буде і срібло й злато.
Ви вдоволені? Та аби ж то...
Я ж у вас не прошу багато -
Мені моє життя залиште.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691890
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.10.2016
Зять своій тещі есемеску строчить:
Ваш виріб (це дочка) від рук відбилась -
По господарству працювать не хоче,
І готувати досі не навчилась.
А теща зятю чемно віповіла:
Гарантія на виріб вже минає,
Свій вибір ви самі колись зробили, -
Відповідальність з себе я знімаю.
Внизу приписка жінчиноі мами:
Скоріше всього стався збій програми.
Ви своім ключиком де треба покрутіть,
Не допоможе - майстра запросіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691470
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.09.2016
Поважний і високий чин із рання
До лісу прилетів на полювання:
Всі розбігались врізнобіч тварини,
Ховали роги, голови і спини.
Аж раптом серед хащі крик злітає...
- Я вбив якусь тварину! - чин волає,
- Гей, єгерю, тобі одна хвилина,
Щоб миттю доповів, що за звірина?
Ось з хащі єгер вилетів і зблід:
- По паспорту це Пупкін, мій сусід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691090
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.09.2016
Три пастки є у сатани жорстокі,
Що крадуть твою радість і твій спокій,
Це жаль за тим, що сталося й пройшло;
Тривога за майбутнє також зло;
Невдячність за все те, що нині маєш.
Радій, коли цих пасток уникаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
Что-то ещё...
Что-то ещё
Хочется сделать своими руками.
Чувства не в счет,
Сердце не в счет.
Строю я стену любви между нами...
Много камней...
Много камней.
Руки запачканы грязью и кровью...
Будь же сильней,
Думай о ней,
Той, что назвали когда-то любовью.
Будет зима...
Будет зима.
Осень судьбу забросала листвою.
Посох, сума...
Снова сама.
Я у любви под высокой стеною.
Что-то ещё,
Что-то ещё
Мне не хватило, чтоб выстроить стену.
Жалость не в счет,
Верность не в счет...
Это не снять до седьмого колена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690235
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2016
Розрослись тополі -
Знак сили і волі,
Біля мого двору,
Побіля воріт.
Наберусь терпіння,
Підберу каміння,
Свою спраглу душу
Понесу у світ.
Мої охоронці
Від дощу і сонця,
Дві тополі в небо
Вітами летять.
Тільки вашу душу,
Я признатись мушу,
Вітру-буревію
Легко так зламать.
Може і не треба
Прагнути так неба,
Час ламає тіло,
Долю розбива.
Добре вам тополі,
Вам всього доволі,
А у мене в віршах
Лиш гіркі слова.
Я була вербою
Тихою, гнучкою,
А тепер тополя –
Це життя моє…
Хіба що зламаюсь,
Але не покаюсь,
Бо у мене сила,
Як в тополі є…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.07.2016
Слушать ты не обязан,
И мне не верить волен:
Если к коту привязан -
Ты однозначно болен.
Если любовь к собакам
Это твоя стихия,
То подлечись, однако,
Это – шизофрения.
Страдает бездомный пес,
Ты не проходишь мимо -
Это серьезный вопрос,
Это – неизлечимо.
Хвори вердикт суровый,
Мало больных осталось.
Значит, вполне здоровый
Тот, кто так скуп на жалость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676511
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2016
- Порятуйте! Жити дуже хочу!
Всі говорять - лікар ви хороший.
- Добре, добре. Все зроблю охоче.
Та скажіть, чи маєте ви гроші?
- Грошей в мене, лікарю, немає,
Хоч і працював до забуття...
- Ну, тоді питання виникає:
І навіщо вам таке життя?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676257
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.07.2016
За добро придется отвечать,
Слыша недовольства и упреки.
Низкие и мелочные склоки
Затмевают сердца благодать.
За добро придется отвечать
Не перед людьми, не перед Богом,
А перед душой такой убогой,
Что хранит безверия печать.
За добро придется отвечать,
Ведь оно карается забвеньем,
Иногда потерей вдохновенья
И необходимостью молчать.
За добро ни лавров, ни венков,
Для него уловки и капканы,
В нем всегда отыщутся изъяны,
Скрытый смысл в нем для дураков.
И его не нужно расточать
Перед теми, кому вечно мало.
Не дари его кому попало,
За него придется отвечать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676247
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.07.2016
Милый дом, ты грустишь, страдаешь -
Скорбь живёт в тишине комнат,
Потому, что они помнят,
Как мы ходим всегда по краю...
Я скучаю... Ты знаешь... Очень.
Вот закат, вот уже вечер
И пора зажигать свечи...
Не уснуть нам с тобою ночью.
Будем слушать, как плачет время
Стрелкой загнанное в тупик...
Из иконы печальный лик
Не возьмет себе наше бремя.
И мы множим свои печали,
Мы молчим, ожидая... Что?
Не вернётся уже никто
Из заоблачной дальней дали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674035
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.06.2016
Не привязанная душа
Ни к кому, ни к чему на свете...
Она счастлива, хороша
И свободная, словно ветер...
А моя душа так щемит...
Привязалась... Привыкла даже...
Не похожая на гранит
И несчастная от пропажи.
До пристанища вечных душ
Невозможно коснуться взглядом...
Я пошла бы... Но не дойду,
И сейчас мне туда не надо.
Прорастает в душе печаль
И безжалостна, и опасна,
Ведь не сбросишь ее, как шаль,
Не забудешь, как сон ужасный.
Не привязывайся и впредь -
Бог накажет... Не раз, не дважды...
Потерять - значит умереть...
В этой жизни... И не однажды...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672555
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.06.2016
Я – кохання. Не сліпе й незряче,
Не бездумно йду, не навмання,
Все я помічаю, все я бачу,
Маю і свідомість і знання.
Я – кохання. Серце моє вільне
Від підозри, осуду, обмов.
Я – кохання, вічне, світле, сильне,
Чисте і цнотливе. Я – любов.
Не втрачаю віру і надію.
Будь-який недолік – це пусте.
Все пробачу, адже розумію –
Кожен має серце золоте.
Я – любов. Я – сонечко крізь хмари,
Я в житті є найсолодша мить.
Я вам подарую свої чари,
Тільки в серце ви мене впустіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671408
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2016
Ты все знаешь, Великий Боже,
Объяснить мне прошу, изволь,
Почему я собственной кожей
Ощущаю чужую боль?
Боль примятой травинки в поле,
И обломанного куста.
Отличается боль от боли,
Боль расставит все по местам.
Больно мне, когда плачет кошка,
Потерявши своих котят.
Больно, больно не понарошку,
Очень больно за всех подряд.
Понимаю, что в мире этом
Нынче жизнь не в большой цене.
Боль по сердцу, как рикошетом...
Бьют собаку, а больно мне.
Больно, больно... Подставлю руки -
Боль в ладонях не удержать...
Впустишь в сердце чужие муки -
И сумеешь добрее стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664999
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.05.2016
Увечері на кухні він, вона.
Він пиво п’є, вона чомусь сумна.
- Чому ти, мила, мовчазна завжди,
І на щоках наче від сліз сліди?
Весь день тебе удома не було.
- До мами я поїхала в село
По господарству їй допомогти…
Останнім часом якась дивна ти…
І вийшов з хати, грюкнувши дверьми,
Завів авто і вирвався з пітьми.
По місту до коханки він вже мчить:
- Чекаєш, мила? Буду через мить.
Попереду аварія страшна -
Розбився чоловік, жінка сумна
Ридає й побивається над ним:
- Ти був для мене щастям в світі цім.
А хто ж за мною плакатиме так?
Ось перевірю… Я вже знаю, як!
Знайомого хірурга попросив,
Щоб той його коханці позвонив.
Алло, хто це? Потрапив в ДТП?
І що від мене хоче він тепер?
Зламав хребет? Не можу, і не ждіть!
Дружина в нього є, їй і кажіть!
- Поздоровляю, друже, ти попав,
За мить одну їй непотрібним став.
- Надію маю, спробу ще одну -
Моїй дружині зателефонуй.
І вже дружина слухає цей жах,
А голос видає і біль і страх:
- То він живий? О. дяка небесам!
Чекайте, я за мить вже буду там!
І прилетіла пташкою у ніч…
Не розуміє… Диво… В чому річ?
Стоїть її коханий на ногах
І щастя сльози у його очах.
- Якби ти знав, що я пережила!
А це лиш твоя витівка була!
- Прости мене, що так вчинив! Прости!
Для мене в світі є лиш тільки ти!
- Прости і ти мовчання те моє,
Сказали, що коханка в тебе є…
Не вір нікому – ти в мене одна,
Кохана, мила, ніжна, чарівна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Локон, словно струящийся шелк,
Мягкость линий, податливость тела...
Голос сердца на время умолк,
Голос плоти пробился несмело.
Наш світанок на двох, наче мить.
Сонце спалить усі моі мріі.
Твоє серце усе ще мовчить,
Та кохати за двох я умію.
Сожалею, что был я жесток.
Ты сказала, что я твой избранник.
Но, ты - чистый и нежный цветок,
Я - навек неприкаянный странник.
Я не вірю. Живі почуття
Навіть в вічності нам не сховати.
Для кохання так мало життя.
Натякни лиш - і буду чекати.
Я сегодня молюсь на тебя,
Завтра буду свободным, как ветер.
Убивает любовь, не шадя
Тех, кто сам её ищет по свету.
Ти завжди з нею будеш живий,
Я не дам тебе скривдити долі,
Бо ти вільний завжди і правий -
Почуття помирають в неволі.
Я вернусь, когда стихнет гроза,
В те из дней, что приходят нежданно...
Я так вірю... Скотилась сльоза...
Я так вірю тобі, мій коханий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2016
Мовчить лиш той, хто лестити не вміє.
Душа завжди від захвату німіє,
Від горя і від браку почуттів.
Тоді говоримо завжди "Немає слів..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662161
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Летят стальные кони,
А за рулём - лихач,
За драйвом он в погоне,
Безжалостный палач.
Колёса подминают
И судьбы и тела...
Кого-то отпевают...
А скорость, как метла,
Сметает все преграды,
По трассе скат скользит...
Не надо гнать! Не надо!
Здесь люди, тормози...
По трассе мчась, как ветер,
Великий "Царь зверей",
Ты помни только эти
Два слова: "Не убей!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662102
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.04.2016
У церковному приході відзначають свято,
Зібралася уся паства і гостей багато.
Ллється музика органна солодка, єлейна,
У священика Степана дата ювілейна.
Ще на свято запросили поважного чина,
Відомого політика, бо була причина.
Та він чомусь затримався, гості сумували,
Вирішив Степан із сцени звернутись до зали:
- Поки ми чекаєм гостя, може йде він пішки,
Я про себе повідаю вам, панове, трішки.
Двадцять років, як служу я у цій церкві, друзі,
І признаюсь перші кроки проходив в напрузі.
Коли слухав першу сповідь, плакати хотілось
І боліла за вас, друзі і душа і тіло.
Памꞌятаю, як хлопчина сповідався тихо,
Говорив, що дуже грішний, скоїв страшне лихо:
Вкрав у матері всі гроші, спокусив сестричку,
Продав новий телевізор, свиню і теличку,
Любив витягати гроші із чужих карманів,
Часто водив до квартири друзів-наркоманів.
Я послухав і жахнувся, а що ж далі буде,
Якщо ходять в мою церкву такі лихі люди.
Та приходили до мене надалі і інші,
І поволі зрозумів я, що хороших більше…
***
Ось відомий всім політик уже прибуває,
Ось прямує до трибуни і розпочинає:
- Дорогого ювіляра сердечно вітаю,
Бо з ним нашу першу зустріч добре памꞌятаю.
А знаєте, чому день цей так запамꞌятався?
Бо я першим з його пастви в нього сповідався…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662045
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.04.2016
Две тысячи первый год –
Отчаянье, слезы, палата…
Не знали мы, что нас ждет,
И в чем, перед кем виноваты.
Безжалостны доктора,
Диагнозы, как приговоры.
И мне еще не пора
Пред жизнью задернуть шторы.
Но льется по венах смерть
И кто-то так звонко смеется…
Попробуй и сам поверь -
Нет слез, только смех остается.
И кто-то там песни пел…
И жизнь постигалась временем…
Кто выбраться не успел,
Тот жил с этим жутким бременем.
Но все изменилось вдруг,
И каждый ценил мгновения.
Был просто очерчен круг
Добра и любви спасения.
Так Хьюстон бы не смогла
Всю боль передать очаяния:
Ты пела и голос слаб,
Но крепло любви сияние.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661685
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.04.2016
Збираю я минулого сліди,
Де перші квіти дарував тобі я,
Де ти мене...
Ховала від біди,
Де помирав... від щастя...
Я в обіймах.
Десь так далеко...
краща та весна.
І місто за вікном нас не згадає.
Моя Чаклунка...
вже сьогодні не одна...
І не бездумно молодий я... знаю.
До тебе пам'яттю вертаюсь в снах,
В твоє тепло...
жагуче до нестями...
Де ніжність всесвіту в твоіх очах
І... відстаней немає...
поміж нами...
====================
Оригінал автора:
Я собираю прошлого следы,
где ты... меня,
спасала от ненастья,
а я дарил
весенние цветы,
и умирал...
в объятиях...
от счастья.
В далёком прошлом...
лучшая весна,
за окнами
не помнящий нас город,
моя Волшебница...
сегодня не одна...
и я уже...
не так бездумно молод.
В снах возвращаюсь
памятью к тебе,
в твоё тепло...
с безумными страстями...
к глазам,
с вселенской нежностью в себе,
...и...
нету расстоянья...
...между нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2016
В чиновника хвилина вільна є,
Він тепле крісло покида своє,
Водій вже до коханки його мчить.
Ось і під'ізд. Табличка там висить:
"Ліфт на ремонті". Все в очах пливе -
Коханка на двадцятому живе...
На п'ятий поверх швидко він злетів,
На шостому на сходинки присів,
На восьмому вже валідол дістав,
І вже аж на десятому сказав:
- О, Господи, отак не повезло.
Хоч би іі удома не було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659713
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2016
Сказал мне Бог: На свете горя нет,
Нет зла, страданий, твой напрасен плач.
Мир не жесток, и в этом весь секрет,
Глуп человек и сам себе палач.
Он ждет добра с оружием в руках,
Он жаждет счастья, причиняя боль.
Свет божества убив в своих сердцах,
По свету ищет чистую любовь.
Что ты найдешь, наивный человек,
Вдохнув всем сердцем пыль чужих дорог?
Что ропщешь на судьбу из века в век?
Ведь путь к себе ты отыскать не смог.
Смотри в себя. Что видишь там, внутри?
Горит ли там любви твоей свеча?
Живи и слушай, слушай и смотри,
Себя смиренью и любви уча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659540
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.04.2016
Старий під'ізд, де написи віщують,
Біля дверей котячий туалет.
На сходинках безхатченки лаштують
Для себе місце із старих газет.
Якась іржава кілька на папері,
Сухий окрайчик хліба і вино.
Ім затишно, бо всі закриті двері,
І п'ють по черзі доки бачать дно.
Один із них прорік із виду синій,
Брудну злизавши краплю із руки:
- Так гарно сидимо ми з вами нині.
Оце життя сьогодні, мужики!
А в цей же час у лондонському клубі
П'ють джентельмени каву з кон'яком,
Новини продивляються в ютюбі,
Попахуючи дорогим димком.
А на столах - всі мріі для гурманів,
На стінах Ботічеллі і Далі,
Зелений оксамит м'яких диванів
І крісел величаві кораблі.
Один з панів печально так зітхає
І врешті так ліниво промовля:
- Ви знаєте, а Захід загниває...
Приречений він, відчуваю я.
***
Моралі тут немає і не буде,
І не робіть із цього відкриття.
Що маєте - цінуйте завжди, люди,
І з радістю приймайте це життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2016
Чоловік на полюванні
Вихідні свої провів.
Сам веселий, друзі п"яні -
Непогано відпочив.
Вдома жінка, як ведеться:
- Як пройшло у вас все там?
- Цілий місяць не прийдеться
Купувати м"ясо нам.
- Що, тобі так пощастило,
Ти кабанчика убив?
- Не вгадала, моя мила,
Я зарплату всю пропив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659326
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.04.2016
Кум Іван і кум Микола поночі додому йшли,
Бо засиділись в пив-барі, спілкувались і пили.
У глухому перевулку, де ні світла, ні людей,
Оточили іх бандити із вимогами грошей.
Кум Іван не розгубився: Почекайте, каже, мить.
Щось Миколі тиче в руки і так гучно шепотить:
- Ось, Миколо, двісті гривень, що тобі заборгував.
Пам'ятаєш, рік по тому, я у тебе позичав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659278
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.04.2016
Із Миколи на уроці кепкувала Таня,
Бо мав відповіді учень на усі питання.
Обізвала «Ботаніком», весь клас розсмішила.
Стара вчителька на захист хлопцю поспішила:
- Ой, Тетяно, так не можна людей зневажати,
Може прийдеться у нього колись працювати.
Хлопець каже: Оця дівка – це не моя сфера.
Не планую в майбутньому бути сутенером.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658856
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.04.2016
В магазин прийшла Катруся і питає сходу:
- Скажіть, є у вас в продажі рюкзак для походу?
Може є у вас гантелі, бутси, або лижі?
- Ні, немає. У нас тільки тістечка є свіжі.
Ви що, жіночко, із глузду зꞌїхати готові?
Не бачите, що товари тільки продуктові?
- Тоді дайте ту велику коробочку з тортом.
Бог мій свідок, що хотіла зайнятися спортом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658841
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.04.2016
Распоясалась смерти метла,
Подметается тело за телом.
Молодая ещё... Умерла...
Молодой ещё... Смерть одолела.
И выносят, выносят гробы...
И пустеют дома и усадьбы.
И куда ты от этой судьбы?
Избежать её как бы, узнать бы.
Слёзы... Боль... Постаревшая мать
Не желает от Бога отсрочки,
Потому, что пришлось ей бросать
Горсть земли на могилу сыночка.
Ходит Бог, подбирая кресты
Тех, кто бросили их раньше срока.
Там теперь вырастают цветы
И крапива, полынь и осока.
Во дворе гнезда вьют снегири,
Зарастает травою дорожка.
И сидит у закрытой двери
Одичавшая рыжая кошка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657584
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.04.2016
Йому своі пісні співають рими,
Він прокидається і засинає з ними,
Стискаючи в обіймах олівець.
Який напій готується зі слів,
Із сонця променів, рясних дощів, вітрів
Для спраглих душ і для палких сердець.
Хто гостро так пізнав падіння й злет,
Зневагу і тріумф, так, це поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657327
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.04.2016
Всесильна, має свій електорат.
Коли є гроші – будеш кум, і сват.
Коли заплатиш, миттю порятує:
Закони будуть в тебе в кулаці.
У неї ключ від всіх дверей в руці.
Вона зараз на троні, всім керує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657234
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.04.2016
Щоразу треба їй все більше й більше,
Вона в житті займає свою нішу.
Штовхає інколи: «Візьми оце!»
Любить людей із довгими руками,
І зваблює, й шукає поміж нами,
Кого б зловити у своє сільце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657164
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.04.2016
Він все життя всьому навчає нас,
Для цього він завжди знаходить час.
На всі питання відповіді має.
Безжальним може бути і жорстким.
Пишатись треба вчителем таким.
Та дорого бере за те, що знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656806
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.04.2016
Вона завжди пряма і очі коле,
І не бува солодкою ніколи.
Бо неприємна і гірка на смак.
Її завжди не помічають люди,
Але шукають завжди вперто всюди,
Як істини єдиний, вірний знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656542
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.04.2016
Буває, що вона у когось спить,
Чи, може, вмерла, чи не хоче говорить.
Це як закон і як життя взірець -
Веде за руку по життю людину,
Підказує, навчає без упину.
Без неі, люди, усьому кінець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656407
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.04.2016