| Сторінки (2/176): | « | 1 2 | » |
ДОЛЯ ПОЕТА . . . (Думи про поезію)
А в поета всі надії -
Упіймать таки Пегаса...
Серед ночі думи-мрії
Роблять з шістки уже "Аса".
Та надії всі, як в Єви...
Й час тече піском крізь пальці.
Всі здобутки, що як леви,..
Стали раптом... ніби зайці.
І прожите відболіло,..
Залишило жменю літер -
Журавлями відлетіло,
Зникло в часі ніби вітер.
Отака в поета доля
Посеред своєї ниви -
Колосок і шматок поля,..
І волосся уже сиве.
І кричиш Богу молитву,
Що не все сказав ти людям...
... "Декларацію", як митну
Не покажеш Вишнім Судям...
Лиш конкретні твої справи
Для людей що-небудь значать:
Де брехав, а де був правий...
.. Це лиш Бог тобі пробачить...
ID: 225093
дата надходження: 28.11.2010 21:13:36
© дата внесення змiн: 11.04.2021 19:00:53
автор: Володимир Кухарчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
ВОЛИНЬ (Пам'яті Л. Українки)
Там на Волині
Живуть дівчата.
Очі в них сині,
Земля там багата.
Там Українка
Співала пісні.
Співала дзвінко
Коханій землі.
Ой, синя Волинь,
Де льон так цвіте,
Там неба синь
У Світязь впаде.
Коли волинянки
Розпустять косу,
Взують сап'янки,
І танцями зібють
Вечірню росу.
Сине небо над нами,
В річках синя вода.
Сни сині ночами
Пливуть в небеса.
Ой, ти тиха Волинь,
Ти, як льон розцвіти
І до мене прилинь
У незримі світи.
1991 р.
ID: 137560
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 15.07.2009 14:33:39
© дата внесення змiн: 15.07.2009 14:33:39
автор: Володимир Кухарчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
ДУША ЖІНКИ (жіноча тема)
. "Пустині дайте мені"
Ольга Кобилянська
В далеку пустиню, з сонцем пекучим,
Я втекла від людей, я втекла від юрби.
Хай біль там пройде. І з морозом тріскучим,
Я повернусь до тебе, в очах без журби.
Я змию з обличчя образи й облуду,
Я з світлим лицем до тебе вернусь.
Не пущу в душу більше я бруду, -
Я холодній росі та сонцю вклонюсь.
Так прийми мене таку, як я є...
Мені вже від тебе нічого не треба,
Як природа промінням раннім встає,
Так думками світлію я біля тебе.
ID: 133520
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 12.06.2009 11:49:53
© дата внесення змiн: 12.06.2009 11:49:53
автор: Володимир Кухарчук
Хоч вірш надрукований 12.06.2009 р. Але він чомусь не доступний для читачів,
тому викладаю його знову... Прошу критики і коментарів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
Прошу допомоги в поетів та читачів. В мене заблоковано декілька віршів. Наприклад вірш від 12.06.2009 ДУША ЖІНКИ (жіноча тема). Причина -
на сторінці висвічується такий запис: "Ошибка базы данных: недопустимый SQL
Ошибка MySQL : 1064 (У вас есть ошибка в синтаксисе SQL; проверьте руководство, соответствующее вашей версии сервера MySQL, чтобы найти правильный синтаксис рядом с '~~~') 'в строке 1) Сеанс остановлен."
Як усунути цю причину не знаю (така проблема є в багатьх авторів) Тому прошу допомоги в компентентних людей (поетів, читачів), яким вдалось усунути таку проблему. Що скажуть з цього поводу Євген Юхниця та редактори сайту?
Прошу поради та допомоги.
Вірш був такий;
. "Пустині дайте мені"
Ольга Кобилянська
В далеку пустиню, з сонцем пекучим,
Я втекла від людей, я втекла від юрби.
Хай біль там пройде. І з морозом тріскучим,
Я повернусь до тебе, в очах без журби.
Я змию з обличчя образи й облуду,
Я з світлим лицем до тебе вернусь.
Не пущу в душу більше я бруду, -
Я холодній росі та сонцю вклонюсь.
Так прийми мене таку, як я є...
Мені вже від тебе нічого не треба,
Як природа промінням раннім встає,
Так думками світлію я біля тебе.
Після перекладу тексту вірша на англійський;
. "Desert give me"
Olga Kobylyanska
In the far desert, with the scorching sun,
I ran away from people, I ran away from the crowd.
Let the pain pass there. And with a crackling frost,
I will return to you, in the eyes without sorrow.
I will wash away from my face resentment and deceit,
I will return to you with a bright face.
I will not let dirt into my soul any more, -
I bow to the cold dew and the sun.
So accept me as I am ...
I don't need anything from you anymore,
As nature rises early with rays,
So I shine with my thoughts near you
а потім з того англійського на український вийшов такий шедевр:
. «Пустеля дай мені»
Ольга Кобилянська
У далекій пустелі, при палючому сонці,
я втікала від людей, втікала від натовпу.
Нехай біль там проходить. І з тріскучим морозом
я повернусь до вас, в очах без смутку.
Я змию зі свого обличчя образу і обман,
повернуся до тебе зі світлим обличчям.
Я більше не впущу бруду в свою душу, -
я кланяюся холодній росі та сонцю.
Тож прийміть мене таким, яким я є ...
Мені вже нічого від вас не потрібно,
Як природа рано встає з променями,
Так я блищу своїми думками біля вас.
Пробував я в цьому перекладі знайти не дозволене словосполучення та не знайшов... Так і не знаю де ж той гріх, через який вірш заблоковано...
Допожіть поети та читачі вирішити цю проблему!..
Та читачі напевне теж не допоможуть, бо без регістрації на сайті голос їх теж заблокований, а раніше вони могли писати свої коментарі без лишніх заморочок (часто були дуже цікаві і об'єктивні думки...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Той величезний ясень біля хати
Закрив все небо, спинив і час.
Не міг колись я навіть знати,
Що він беріг від зла всіх нас.
Та час ішов і кляті супостати
Зрубали ясень, як прийшла зима.
Бо вийшло так,.. що біля хати
Електролінія лягла.
І розійшлися ми тихенько з дому,
Опустіло з часом все село...
От так цей ясень ставив кому
І снігом пам'ять занесло...
Цих ясенів спиляли так багато,
Що голе стало усе село.
Від світла не з'явилось св'ято,
А в серці зникло "джерело"...
Всі "отці" завжди несуть прогрес в народ,
Та все вилазить потім боком...
Жук колорадский згриз весь... город,
А "нове" пре... з кожним роком.
А ясень той стоїть перед очима,
Хоча пам'ять снігом замело...
Стоїть дитяче, тихе диво
І в небо тягнеться воно...
1970 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594906
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2015
Живи Україно, воскресла державо,
У нивах родючих, в селах, в містах.
Ми, твої діти, несем твою славу -
Слава твоя не померкне в віках.
Приспів:
Слава Вкраїні, слава навіки!
Слава твоя завжди в наших серцях.
Ми твоя радість, ми твої діти.
Нам у майбутнє прокладений шлях.
Мова, як пісня - пісня, як слава
Нас об'єднали в єдиний народ.
Мирна Вкраїна - наша держава
Впевнено йде до величних висот.
В єдності сила - в силі надія
Ми не загубим праведний шлях.
Велич держави вища в нас мрія -
Предки вмирали за неї в боях.
Натхнення та працю для неї віддаймо -
Хай процвітає Вкраїна в віках.
Вона наша мати, про це памятаймо -
Все в наших силах і в наших руках.
2002 - 2015 р.р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593903
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.07.2015
Старіємо тілом,
Старієм думками
І вже не ділом,
Ані руками
Часу назад не вернути.
Старіємо в мріях,
Старіємо в пісні.
Навіть в надіях
Ми уже прісні,..
Бо юними нам вже... ніколи не бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2015
Стою сьогодні знову за селом
І краєвиди ці ж - на видноколі...
... І руки так же пахнуть молоком,..
А ми такі... малі, обдерті й голі...
О, Боже мій! І що то були за часи -
Кругом кати - в домах,.. на всіх дорогах...
... А на ногах краплини крові та роси
І животіння у сирих берлогах...
А вони усе йдуть і "щастя" нам несуть -
На кожному стовпі - у транспорантах...
... І розум заливає та цинічна муть,
Та гулом відбивається в курантах...
Дитячий розум має свій шукати шлях.
Куди ж іти по цій кривій дорозі?..
... Дарма ж людей мільйони згинули в боях,
А ми на тому ж самому... порозі.
Іди дитя, неси життя своє у даль,
Торуй свою нетоптану стежину...
... Отож усім завжди чомусь так страшно жаль -
Найвищу мрію... ту, свою... єдину...
Чого життя таке жорстоке... Як каток,
Усіх рівняє під одну гребінку?..
Лишає від душі... лише малий шматок -
Жорстоку ставить всім одну оцінку...
І знов... стою в степу,.. а схід сонця
По небу стелить... вогняні сліди...
... Немає в світі долі охоронця,
Бо все це завжди мусиш... лише ти.
І давно така вже думка свердлить лоб,
Що аж скроні вкрились срібно сивиною,..
... Бо ціле життя прожити треба, щоб
Ви кінці його погодились зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461175
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2013
Осінь ронить свої сльози
У зажуреній душі...
А у серці вже морози -
Словом крапають вірші...
Небо теж чомусь всплакнуло -
І сховались в млі ліси...
А красиве літо було!..
Що ж лишилось від краси?
Гниле листя, голі віти -
Золотий же був наряд...
Де прикажите радіти?..
... І понурі всі підряд.
Лиш окремі оптимісти
Гріють душу коньяком...
..................................
... Вітер зиму вже за містом
Зустрічає будяком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455386
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2013
Стукає із сумом осінь у груди,
Затягнуло туманом весь крєвид.
Нам вже здається - тепла і не буде,
Сонце сховалось і небо навзрид...
Вітер зриває останні листочки,
Кида́є без жалю в жовту траву.
Наші бажання - зелені росточки,
Летять, як в димку,.. в імлу вікову.
Летять за вітром усі наші мрії,
Переходять у дощ, чи то туман.
Вчора ще були великі надії,
Та осінь сьогодні,.. осінь, обман...
Юність наївна, загублені роки...
Це ж ви відлетіли тільки що в даль.
Тепер ми вивчаєм життя уроки -
Часу не вернеш, а так його жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454284
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2013
. "І була вся земля -
мова одна та слова одні"
Книга Буття, 11
Де ж ви сьогодні нащадки Адама,..
Чому ви згубились в облудності слів?
Хіба вас зродила не рідна мама,..
Чом... мудрість шукаєте в стаді ослів?
Де же ваш розум?.. І де ваша сила?..
Чого ви навчились за цілі віки?..
Чому Батьківщина стала не мила,
Чому рідне слово тепер не з руки?
Шукаєте мудрість в інших країнах,
Ніби там народились ваші батьки.
А Батьківщина осталась в руїнах
І мимо летять, ніби птиці роки...
О, Батьківщино!.. Моя рідна мово!..
І як же без вас нам у світі прожить?..
З'єднай нас в родину батьківське слово
І дай нам прозріння хоча би на мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Пам'яті Миколи Верищаки
Не вмирають поети,
Їх життя у віршах.
І пророчі куплети
Їх висвітлюють шлях.
Завжди душі їх з нами
В полум'яних рядках.
І живими словами
воскресають в умах.
Памятаймо, що слово
Має силу життя...
Оживає в нас знову
І летить в майбуття...
Слово і думка вічно живі!
Миколо, вони будуть жити в наших серцях.
Хай земля буде Тобі пухом!
Вічна пам'ять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314194
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2012
Ми вже прожили на світі чимало,
Багато доріг нам удалось пройти.
Море радості навча́ння нам дало.
Сьогодні до нас долучився і ти.
Приспів:
В Університеті ми Третього Віку,
Усі хто натхенням сьогодні живе.
Не ведем рокам ми печального ліку,
Бо нині відкрилось життя нам нове.
Ми душею радієм щоднини,
Як хризантеми осінні цвітем.
Тут, як діти одної родини
Усі разом до юності йдем.
Приєднайтесь до нас усі люди,
В кого думка у серці жива.
Разом дружні і сильні ми будем,
Бо нам в душу вернулась весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238275
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2011
Я знаю поки є такий нарід,
Жива ти будеш вічно Україно.
І не загине наш прадавній рід,
Ні перед ким не встане на коліна.
Ти виніс страшних війн тягар...
Віками йшли на тебе яничари.
На кожнім з них смерті нагар...
Та хто із них уникнув за це кари?..
Живи й трудись у правді мій народе,
Бо місія твоя незвична і нова.*
Хай колос розуму у тебе зроде,
Бо у зброї смерті... ти нині не слуга.
Хоч впав на тебе "Полині" чорний цвіт
Й сльозами матерів зросилось чисте небо...
Ми правду знайдем через десятки літ,
Бо ядерних ракет народу вже не треба.
Гордись народе, тим що зродить лоно,
Бо світло розуму у надрах вже горить,
Бо все одно розквітне правди гроно...
Ну зупинись,.. поглянь в майбутнє хоч на мить.
Я знаю, ти здолаєш всі невзгоди, -
Правда сплете з величності вінець...
Твої святі дніпровські, чисті води
Змиють з лиця всю нечисть накінець.
1994 р.
* Україна першою у світі відказалась від атомної зброї
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2010
А в поета всі надії -
Упіймать таки Пегаса...
Серед ночі думи-мрії
Роблять з шістки уже "Аса".
Та надії всі, як в Єви...
Й час тече піском крізь пальці.
Всі здобутки, що як леви,..
Стали раптом... ніби зайці.
І прожите відболіло,..
Залишило жменю літер -
Журавлями відлетіло,
Зникло в часі ніби вітер.
Отака в поета доля
Посеред своєї ниви -
Колосок і шматок поля,..
І волосся уже сиве.
І кричиш Богу молитву,
Що не все сказав ти людям...
... "Декларацію", як митну
Не покажеш Вишнім Судям...
Лиш конкретні твої справи
Для людей що-небудь значать:
Де брехав, а де був правий...
.. Це лиш Бог тобі пробачить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2010
Ви гляньте в минуле,
У Вічність...
Там стільки слів,
Легенд, казок,
Бажань, прокльонів і думок...
І все кристалізується у часі,
Росте і збільшується в масі,
І лине в нашу підсвідомість.
І ми багаті ніби,..
А натомість, -
Маємо лише проблеми
З тим клятим багажем.
Рішаєм безконечні теореми,
По серцю ріжемо ножем...
Мучимось!
А кажем, що живем.
І з тою карою вмираєм.
А радість!?.
А радість рідко маєм.
Живемо і не знаєм,
Що щастя - не коли узяв,
А руку помочі подав
І серцем своїм збагатився...
Ніхто бідою не нажився.
Не вір!..
Що з бідного по нитці
І вже в душі збудуєш храм...
Це тяжка кара людства -
Її узяв іще Адам.
І карму ту поніс в життя,
Як тяжкий гріх,
Якого і не було...
... Кололась доля, як оріх,
А зерна ми губили в часі...
І небо нас уже не чуло.
Людці на гроші були ласі
І множили цей гріх...
Коли ж розірвемо цей круг,
Коли сусід сусіду буде друг,..
А не вовк в овечі шкурі7
Коли ми станем щирі по натурі
І знімем цей проклятий гріх,
Що нас в полон узяв усіх?..
Хай рай опуститься на землю.
Та ні, душею я не темню...
Така найвища мрія
В мене є...
Що є моє,
Хай буде і твоє...
Тоді настане в світі рай.
І це від кожного залежить
Знай!!!
Молися Богу і бажай,
Щоб рай настав
В душі твоїй...
І світло розуму там сій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220929
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2010
Дорогий, ненаглядний читачу!
Я душу тобі сьогодні відкрив.
І тепер тобі вже рішати задачу,
Чи даремно на світі життя я прожив.
По дорогах життя я йшов тільки прямо.
Колін я не гнув ні перед ким і ніде.
Не йшов по байракам, не падав у яму, -
До людей я ішов, в яких слово живе.
Лиш дурнів я не любив... та фарисеїв.
Бо ці істину гнуть під ноги завжди,..
Щоб з ближніх зробити нікчемних пігмеїв,
А самим під "шумок" повзти до мети.
А мета в них дрібна та нікчемна,
Лиш би живіт свій набити сповна...
А щоб в сусіда в очах стала ніченька темна,
Л'ють у гранчак, не жаліють вина.
Якщо не вино, то слова пусті і брехливі
І ніщо їх не мучить: ні правда, ні совість, ні суть.
Ніщо їх не виправить, навіть смерть у могилі.
Бо так і підступно, з брехнею на той світ і йдуть.
Якби це були... тільки чужинці... чи іновіри,
А то знайомий, близький або ж сусід...
Вважає, що щастя здобуде на братові шкірі
І з люттю вже дивиться нишком у слід.
Дорогий мій,.. мій ненаглядний читачу
Я сьогодні стараюсь кинути в душу зерно,
Бо хочу рішити найважчу у світі задачу, -
Щоб людина людині завжди несла добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2010
. Новий виправлений варіант
Живи Україно, воскресла державо,
У нивах квітучих, в селах, в містах.
Ми, твої діти, несем твою славу.
Слава твоя не померкне в віках.
Приспів:
Слава Вкраїні, слава навіки!
Слава твоя завжди в наших серцях.
Ми твоя радість, ми твої діти.
Нам у майбутнє прокладений шлях.
Мова, як пісня - пісня, як слава
Нас об'єднали в єдиний народ.
Мирна Вкраїна - воскресла держава
Впевнено йде до величних висот.
Слава Вкраїні, слава навіки!
Слава твоя завжди в наших серцях.
Ми твоя радість, ми твої діти.
Нам у майбутнє прокладений шлях.
В єдності сила - в силі надія,
Нам не згубити праведний шлях.
Велич держави найвища в нас мрія -
Наші предки вмирали за неї в боях.
Слава Вкраїні, слава навіки!
Слава твоя завжди в наших серцях.
Ми твоя радість, ми твої діти.
Нам у майбутнє прокладений шлях..
Натхнення та працю для неї віддаймо -
Хай процвітає Вкраїна в віках.
Вона наша мати, про це памятаймо -
Все в наших силах і в наших руках.
2002 - 2010 р.р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207609
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2010
Тепер є ще другий варіант приспіву. І вам, читачам, є можливість вибрати який варіант приспіву кращий.
Живи Україно, воскресла державо,
В нивах квітучих, в селах, в містах.
Ми, твої діти, несем твою славу,
Слава твоя не померкне в віках!
Приспів:
1-й варіант 2-й варіант
Синє небо сіяє над нами, Слався Вкраїно, слався у світі,
Стигла пшениця жовтіє в полях. Слава твоя завжди в наших серцях.
Єднаймося браття, з'єднаймось руками Ми твоя радість, ми твої діти,
Під синьо-жовтий наш стяг! Нам у майбутнє прокладений шлях.
Мова, як пісня - пісня, як слава
Нас, як народ, об'єднали в віках.
Мирна Вкраїна, велична держава, -
Гордість твоя в працьовитих руках.
В єдності сила, в силі надія -
Нам не згубити праведний путь.
Велич держави - сьогоднішня мрія,
В цьому й життя нашого суть.
Натхнення та працю для неї віддаймо -
Хай процвітає Вкраїна в віках.
Вона ж наша мати, про це памятаймо -
Все в наших силах і в наших руках.
2002 р.
P. S.
Прошу вибачення в читачів за те, що сьогодні випадково видалив його з сторінки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204593
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.08.2010
Скільки літ пролетіло, а ніби, як мить,
Як з школи ми розійшлися по світу...
Але пам'ять вертає і серце щемить,..
Бо скільки в нас було юного цвіту.
Життя гартувало і черствіла душа,
Мліли від праці натруджені руки.
Здавалось, що наука не варта гроша,
За втрачений час та прийняті муки.
Та пам'ять вертає до першоджерел,
У далеке дитинство, в юність-буття.
Багаті розумом й душею тепер,
Ми дітей та онуків виводим в життя.
В думках повертаючись в школу назад,
Від дитячих думок - шкільний наш мучитель...
До світлих прозрінь і тих мудрих порад,
Які привив в нашу пам'ять учитель.
Дай Боже вчителю сил та удачі
Слово правди до юного серця нести,
Бо нема більшої в нього задачі,..
Щоб шлях його вибрав завтра і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188272
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2010
. В співавторстві з Ninel
Згубила люстерко я колись в полі.
Дивилась у небо, чи то на сонце...
А в тому люстерку обличчя долі,
Якій приглянулось моє віконце...
Весною лелеки в небі летіли...
Я їх спитала, чи бачили долю.
" Летіли ми довго - крила зомліли,
А твоя згуба... ще ходить по полю.
Це той одинокий, сумний лелека,
Що пізно у вирій колись полетів...
Летів так важко, летів він здалека,
Щось краще напевне знайти він хотів."
Я в снах шукаю цю долю-люстерко
І мучать, тривожать вчорашнії сни...
У серці вже ніч, давно уже смерклось,
А її все немає... й нема... -
Журавлиної тої весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
. "В серці спішаться стежки та дороги"
"Автопортрет" А. Дубій
В майбутне відкрились шляхи-дороги
І думи волають, і серце кричить...
Це муза в папір приймає пологи -
Вірш народився перед вами в цю мить.
Що жило в душі, все вилилось в рими
І рядками слова лягли на папір.
Думи здолали морози та зими...
І істину бачить просвітлений зір.
А "людці"скрито, як підлу німоту,
Несуть у життя вже отравлений крам.
І розпинають всю людську чесноту,..
Розваливши дощенту совісті Храм.
Хто ж розбудить світлу Пам'ять народу
І хто розбудує духовності Храм...
Хто освятить Душу, Правду та Воду
І, як Хреститель,.. Совість поверне нам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.05.2010
Ти так бажано... єдина...
В цім гірскім, карпатськім лісі.
От й прийшла твоя година -
Горобці щебечуть в стрісі...
А весна біжить в Карпати
І кругом квітучий рай...
Так за що весну картати,..
Що розцвів карпатський край?
Розцвіли карпатські схили,
І бринять, як водограй....
... Як ці гори стали милі,..
Цей карпатський небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186830
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.04.2010
Ах, мрії,.. мрії.
Прикрию вії -
Я вже далеко...
Неси лелеко
Мене у вирій.
Тебе згадаю...
Як я кохаю!!!
День пролітає,
Тебе немає,..
А де не знаю.
Я знаю любий,
Що щастя буде...
Ти завтра прийдеш
І в нас все вийде...
Де ти не знаю,
Та я чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2010
Іду... За спиною з дірками мішок
І сипляться із нього з сумом вірші...
Не виросло багатства ні на вершок.
Дай Бог, слова хоча не стали гірші...
Вони ж напевне є моє багатство,
Нажите потом й тяжкими думками.
Мої найкращі друзі,.. моє братство,
Які лілеяв й пестив я роками...
Щоб потім вам їх щедро повернути,
Як прогірклий звіт про творчість та життя...
В цвітінні вишень,.. яблунь, в блиску рути,
Усе вернути... без суму й каяття.
Та чи цікаві будуть вам думки,
Якими жив я,.. з якими плакав?..
Ну от... і сповідь вийшла з-під руки -
Сумна й коротка,.. як кіт наплакав.
Навіщо ж вам ті думи,.. мої муки?
Насолоджуйтесь нинішним життям.
Я вам лише протя́гну мокрі руки...
Та всі вірші,.. як бажаним гостям.
Бо в них мої пісні і гіркі сльози,
І крик душі, молитва,.. і вічний зов,..
Горіння серця, віра,.. і морози...
.............................................
... Господи!.. От би родитись завтра знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2010
И вот на этой сумасшедшей планете
Напряженно на кончиках пальцев стою,
Торжественно песню пою я о свете,
Только за воздух, держась... на самом краю.
Какая радость от жизни такой,
Петь о весне среди зимних полей.
Но кажут мне - пой! Хоть падай, хоть стой
Может тогда... люди станут добрей.
Станут лучше и чище, хотя бы душой,
Перестанут похожими быть на зверей.
Ну, что тут поделаешь? О, Боже ты мой,
Сколько можно стоять у закрытых дверей?..
Истина всюду одна - стучи и откроют,
Хоть как бы трудно тебе в этой жизни было...
Достучишься - поймут и праздник устроят,
И отбросите вместе вселенское зло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185550
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.04.2010
Стих всегда, как кристалл:
Из света, мысли да звука.
Песня... из груди достал
И в руках застывшая мука.
Разве станешь читать
Пустые слова да звуки?
Разве станешь мечтать,..
В прорубь засунув руки?
Слово! Душу нынче согрей,
Брызни в сердце огонь...
Друг! Дай руку скорей,
Нас ждет поэтический конь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185335
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.04.2010
Вы думаете песни даются легко,
Если поют их, как на смертном одре.
Звучат они громко да летят далеко...
Но ранят, как пуля застрявша... в бедре.
Песня исходит, как страданье поэта,
Если она из души, а не просто слова...
Душа пред вами нараспашку раздета -
То ли вопли души,.. то ли песня нова.
А вы, восторгаясь, пронзительной болью,
Так не узнав, почему же рыдает душа.
Ее посыпаете горечью,.. солью,
Распевая, по пьяни, слова не спеша.
Тянете боль, как вино из бокала,..
Наслаждаясь тоской да звучанием нот.
И печально рыдает душа от вокала,
А на вашем лице... изумления пот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185236
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
З запахом меду
В заспанім носі,
Жену я череду,
І ноги босі
Краплі збивають роси...
А ще спокою мені не дає
Запах твоєї коси
Та стривожене серце моє...
Ось і твої сліди
На пушистій дорозі.
Як тут мимо пройти,
Як їх проминуть?
І я вже не взмозі
Очі від них відвернути...
А товстені тополі
Шелестять від часу,
Стоять собі долі...
Та й задивились
На юну красу.
А вітер колише
Запахів крила...
... Дівчино люба,
Дівчино мила,
Куди ти поділась
На цілі віки...
І знову цей запах
Приснився мені
У сні серед ночі.
І очі твої -
Сині, дівочі,
Як гарячі вогні,
Диханням пророчим,
Серце, крізь роки,
Обпалили мені...
Тепер,..
На схилі літ
Дитячий спомин
Зриває цвіт
В моїй душі.
І тихий гомін
Далеких літ
Знов розбудив
Моє
Дитинство...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2010
Далекий спомин, як нектар,
Такий солодкий тепер зранку...
Як васильків цілий гектар,
Мене торкнувся на світанку.
І запах липи крізь вікно
Лоскоче ніс і сон тривожить.
Нічне видіння, як в кіно,
Далекі спогади все множить.
І юність в пам'яті моїй
Спливає безліч раз підряд...
Далеких спогадів сувій
Вертає знов... мене назад.
А роки все летять й летять,
Їх неможливо зупинить...
Як рани спогади болять
І оживляють кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Йде дощ. Та ні, то сонце за вікном.
Той дощ у мені, як вічність йде...
Тривожить і п'янить старим вином
І тяжко вже... й сховатися ніде.
А час тривожно падає дощем
І дні наповнили мої долоні.
В душі стоїть тягучий,.. п'яний щем
Та іній сріблом криє сиві скроні...
А дощ іде. Вже мокрі мої щоки
І листям падають тривожні дні...
Крізь пальці протікають тихо роки,
А завтра, що... залишиться мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010
Ах, какие женщины ходят по планете...
Ох, какие женщины... Всех бы вас обнять!
Только мужички - волосаты... йети...
Все весной никак вас не хотят понять.
А весна крадётся в души осторожно
И весенней радости нам не избежать...
Замороженным, конечно, прикинутся можно,
Только иней зимний надо прогонять...
Вы поверьте, женщины, мы вас всех согреем.
Мы забыть заставим горесть и нужду...
Отдадим огонь весь, что в душе имеем,
Только вы нас ждите, как свою весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175594
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.03.2010
В жовтні 2003 року в газеті "Аргумент" був надрукований цей мій вірш.
Всі зараз слухали передвиборні промови притендентів та їхні програми.
Подивіться Як і Наскільки все змінилось з того часу...
А ЯКБИ Я БУВ...
(президентський сон)
Якби я, випадково,..
Проснувся зранку президентом,
То неодмінно, чесне слово,
Я скористався би моментом.
Я послав би все ДАІ
У ліс глухий по "дрова".
Хай слухають, як там шумлять гаї
Та по стежині, як "рулить" корова...
І поліцаїв теж послав
В науку до бандитів,..
Щоб кожний твердо знав,
Коли і як спокійно їм ходити.
Куди ж тоді послати
"Нещасних" наших депутатів?
І що у них узяти?..
Хіба що "корочки" мандатів.
А ще є податківці, комерсанти і банкіри
Військові, лікарі,.. помічників ціла "орава".
І тягнуть всі, не знають міри...
Яка вже тут буде держава?
Це ніби у тюрмі "сидіти",
Така у президента "тяжка" справа.
Не можеш твердо спати, лиш... потіти,
Коли на шию тисне вся держава...
Вже "краще" бути простим громадянином
І мати "красиве", "спокійне" життя.
Мало спати, ще менше їсти і під тином
"Шукати" смисл такого буття...
Це, як колись казав Сковорода,
У дні минулі та далекі -
"... У кожного свій ум, своя голова..."
Ну а мрії,..
А мрії летять і летять, мов лелеки...
Це з давніх-давен - коли б та якби
У роті росли смаковиті гриби,
Тоді би і ми щасливі були...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166478
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2010
Ми з тобою ідем,.. а кругом білий сніг.
Срібло криє засніжені скроні...
Юний образ я завжди у серці беріг,
Та сніг вперто вже сипле в долоні...
Як незримно пролетіли всі ці роки,
Як же швидко вони промайнули...
Ніби в водах бурхливих гірської ріки,
Наші мрії й пісні потонули...
І знову сьогодні ідемо-кружляєм
Цим зимовим засніженим садом,..
І тільки одне лиш бажання ми маєм,
Щоб грудень довше був листопадом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2010
Сійся ділами, родися багатством
Днів наших тривожне життя.
Будьмо щасливими друзями, братством,
Живімо красиво... без каяття...
Хай дні проростають у наші надбання:
У дітей, у здобутки, у нашу любов...
Хай сни нас тривожать красиві і зрання,..
Щоб в них повертались ми знову і знов...
Хай доля нас носить, ніби дитину
На своїх надійних і ніжних руках,..
Щоб ми з нетерпінням чекали на днину,
Щоб працею знищити сумніву страх.
Хай рік цей буде для нас особливий,
Хай успіх несе творчий шарм у діла...
Кожний день нехай стане неповторно красивий,
Щоб душа ніби квітка щастям цвіла!..
1. 01. 2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010
Чарівна Руслано,
Коли би ти знала,
Яку зрушила глибу
Черствого життя.
Щоб щастя ти мала,..
Бо в карпатську колибу
Незримо ступило н́ове буття.
Стара Європа ще не збагнула,
Що це за ритми з Карпатських гір.
Стара пісня б́ула,.. бул́а та загула/
Ритм новий ввірвався,.. як дикий звір.
В нім зелень Карпат та велич неба,
Люди веселі - повні життя...
Звени нова пісне. Сьогодні так треба.
За старим не буде уже каяття.
Мила Руслано!
Ти очі відкрила...
Може ще рано
В нас виросли крила
І Україна з тобою злетіла у вись...
Руслано мила!
Ще люди згадають про тебе колись,..
Як ти заспівала і турків скорила...
Ну, а сьогодні,.. Твори, живи і борись!!!
24.05.2004 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162578
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009
Як любляють люди жити в борг
Та завжди даром мати гроші...
Й ведуть з життям такий хитрющий торг,
Ніби час не дні,.. а з діамантів воші.
А дні ідуть і кануть в небуття
І як же бути нині брате?..
У Вічність йдуть... і гроші, і життя,
То як з багатством нам вмирати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161529
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
В орлиний політ
Кличе думка юнача.
Перед нею весь світ
Дрібніє неначе...
Фантастичні мрії
Завжди кличуть увись...
І серце хмеліє -
Учися, живи і борись!..
P. S.
Майбутнє завжди молодим.
Хай щастить вам у всьому!
Не пускайте життя тільки в дим,
А сприймайте його по-новому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161522
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
Сегодня за тебя я пью вино -
Душистое, искристое, хмельное.
Тоскою в сердце бьёт оно...
И в прошлом - время золотое.
Давно прошел уж листопад,
С деревьев лист слетел багряный.
Вот мне вернуться бы назад,
Когда тобою был я пьяный...
Но время не вернуть назад...
Оно, как в дымке, тихо скрылось.
Сегодня мысли вышли на парад
И память в них тоскливо рылась...
... А я во сне бегу и спотыкаюсь.
Еще немножко... и догоню тебя...
Ночами мучаюсь, страдаю, каюсь
И сам во всем виню себя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160824
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2009
І де ж цей жовтень златогривий,
Коли на дворі вже зима...
Мабуть не жовтень - кінь грайливий,
З небес майнув і вже нема.
Тепер така у серці туга,
Що слів не можу я знайти.
Там вчора юність моя була,
Що забрела в мої світи...
І ти, схвильованана душа,..
Знімися увись, в небесну даль.
Співай... задаром... без гроша,..
Бо днів минулих... нині жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160815
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Заблудился город, нынче, в дымке густого тумана.
Проспекты продрогли в мутных очках фонарей...
Золото-грусть из листьев старого, седого платана
Падая кружит, как вальс, среди голых ветвей.
Перспектива аллей в парке пеленою размыта.
Заснувшая площадь глухо съедает звуки шагов.
Стынет мысль, как и дух на осенних орбитах.
Все сыро и тихо. И результат ещё не готов...
Ибо в царстве иллюзий надёжно истина скрыта...
В мыслях правителей, с нами только игра в дурака.
А речи всех наших пророков - сытый пир у "корыта",
Где в политическом гриппе ловко карты тасует "рука".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159251
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.12.2009
Хвиля часу біжить і змиває малюнки вчорашні,
Ти сьогодні малюєш, а завтра їх змиє прилив.
Картини життя в долонях тремтять сьогочасні.
Ти ними страждав, молився і ними ти жив...
Сам пісню писав ти стривожено й тайно.
Сам життя ти любив, як ніколи й ніхто...
Мрії рвались з грудей завжди житєдайно,
Але час, як пісок,.. що упав в решето...
О, Боже мій милий, що роблять з нами події.
Події та час, що живе ніби сам по собі...
Які райдужні були всі наші надії,..
А сьогодні хвилина лишилась тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2009
Ох, бідний український селянине!..
Це скільки тих страждань ти переніс...
І в тридцять третім небо було синє,
Та більшовик світогляд свій приніс.
А ти ростив на нивах вічний хліб,
Та не довелось тобі його вже їсти...
Бо впав від голоду увесь селянский рід.
(За це й в тюрму немає кому сісти...)
Цей тридцять третій рік, як вік Христа.
Всю зиму смертю й голодом мел́о...
Шість місяців... нелюдського поста...
І впало трупом... українське село.
Мільйони кращих в світі трударів
Пішли невинно, як зерно у землю...
А хто остався мабуть таки здурів,
Бо говорив - "Я голода не помню..."
P. S.
В цей день журба покрила наші душі,
Цей день, як цв'ях у серці мучить нас.
В цей день схилити голову ми мусим,..
Щоб на планету не прийшов подібний час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158255
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2009
. "Життя це вічне повторення часу,...
Що спіраллю іде в безконечність віків."
Ні, ми не вмираєм...
Ми вашою тінню стаєм
І переходим в божественну масу...
А час уже не для нас.
Єдине, що маєм -
Це безконечність від часу.
А потім вплітаємся ми
У промені сонця,
В цвітіння весни...
Ми стукаєм в ваше віконце
Променем місяця,
Голубиним крилом...
Ми безконечно стелемо дні
На ваші щоденні дороги...
(Не поминайте нас злом),
Ми порохом впали самі
Під ваші натомлені ноги.
Тепер ви живете за нас...
І ловите сонця проміння,
А наші здобутки, як час
Незримо падають в ваші долоні...
Ви б'єте ногами те ж саме каміння,
А роки, як вічний каркас,
Стеляться сріблом
На вашіі скроні...
... Ви рукою махніть
І відчуєте дотик...
Невидимих рук
І минулих століть...
Ви гляньте уважно,
Підгляньте чуть-чуть,
Як дитя відкриваючи ротик,
Ловить безконечності
Істини суть,..
І біжить по дорозі відважно.
Ми підставили руки,
Ми бережем його від падіння.
І це наші вже муки,
Щоб не було каміння
На його нелегкому шляху...
... Ми ніколи не мрем...
Ми лиш вплітаємся в тінь
Безконечного часу.
В різних вимірах вічно живем...
В потім проростаєм у весняну цвітінь,
В золотисто-яблучну масу
І гарячим наливом
Обпікаємо руки
Малятам,
Що в школу ідуть
До свого...
Першого класу.
Ми не знаємо горя,
Ми не знаємо мук.
Ми черешнями зрієм
В твоєму дворі.
Це тисячі наших
Простягнутих рук
Вишні несуть
Твоїй дітворі...
Це наш голос звенить
Солов'я переливом...
Хто зупинить цю мить,
Коли сонце цілує
Заквітчану ниву...
І стискається серце
Жіноче від муки,
Від пісні природи, весни...
Це наші невидимі руки
Вам навівають лагідні сни...
Ми піснею линем з небес,
Захмелілого літом,
Голосистого... солов'я,
Щоб голос його ніколи не щез...
І не нудьтеся світом,
Коли завтра це буде
Вже пісня твоя...
... Так! Ми відходимо в тінь
І рідня за нами тихо заплаче...
А за нами підуть
Ряди інших уже поколінь
В яких жити ми будем неначе...
Ми повернемся вітром,
Тихим шелестом вишень в саду.
Ми станемо місячним світлом
І будемо крайні
В безконечному цьому...
Перетворень ряду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157718
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2009
Осінь... Осінь...
Вітер косить
На полях суху траву.
Небо в просинь,
Серце просить...
Де ж я молодість знайду?..
Відлетіло,
Відшуміло
Літо золоте...
У душі вино хмеліло,
Та пороша уже мете...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156977
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009
. "Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,
Де ж мені вас діти? "
Т. Шевченко
Закинув невід та й ловлю думки,
Думки свої глибинні та незрячі.
І пливуть у світ, опівночі, вони
Незримі та чудні,.. у сні неначе.
А скільки треба, щоб їх кристалізувати
В логічний, пронизливо сіяючий алмаз.
Та сумнів й час на них накинуть ґрати
І бідна думка втоне в пошуках не раз...
А пам'ять, як колодязь дум та знань,
Не відпускає цих птахів на волю.
Вона сортує їх,.. бере з них дань
І кожній думці призначає долю...
Пам'ять! Ти і тюремщик, і "хранитель".
Не роби з думок нещасних кріпаків...
Трудись, як будівничий, як учитель,
З любов'ю,.. без примусу та кулаків.
Нехай цвітуть твої думки, як літом квіти.
Дай зріти їм, кристалізуватися, рости, -
Так, щоб читачі завжди змогли радіти,
За гарну думку,.. яку на світ родила ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156625
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
Ти мене почекай,.. не спіши.
Торкнися тихо моїх долонь.
В душу свою незримо візьми
Серця мого поетичний вогонь.
А я думки тобі віддам,
Всі радості,.. свої печалі.
Собі оставлю тільки грам
Сумної пісні на вокзалі...
Іще секунда і поїзд полетить
Та забере мене з собою...
Одна лишилась тільки мить
І ми розтанемся з тобою.
І тільки згадка - пісня наша
Й твої сумні та сині очі...
Прощай, прощай подруга Саша,
Прощай зимове місто Сочі...
19.. р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2009
Гарячий шепіт про кохання
Як медом змазані вуста...
І вже палке моє бажання,
Ніби стрімкий політ з моста...
Бо ти наповнив серце цвітом
Й воно злетіло ніби птах...
Таким гарячим, буйним літом
Буяє квітами в полях...
І я вже, як бжола зростаю в массі,
Я переповнена пилком, нектаром...
Я розчинилась в просторі, у часі...
Ні! Про кохання ти шептав недаром.
Так стань гарячим, як вогонь.
Наповни душу п'яним трунком...
Не випускай лице з долонь,
Зігрій гарячим поцілунком.
А я тоді відкину лишній страх
І пилком розвіюсь в яснім світі.
Веселкою я стану в небесах,
Соловейком розчинюся в літі...
Так! Я стану кожним твоїм днем,
Піднімусь полум'ям у серці.
Ні! Ми у натхненні не помрем,..
Ми станем вітром в буйнім герці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155401
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2009
. "Кожний день для нас, як вокзал,
Кожний день невелика зупинка..."
Вокзали, вокзали... Ряди вагонів...
Радість зустрічей та горе розлук...
Та сотні ку́рток, пальто, і пагонів,
Десятки сплетених в радості рук.
Нині вокзал, як тривожний мурашник,
Кудись всі спішать... - часу немає,
А цей головою понуро поник -
Ніхто, мабуть,.. уже не чекає.
Вокзали, вокзали - розбурханий шум
Людського життя, людських поривань,
Останніх надій та стривожених дум
І гуркіт вагонів в дорожну рань...
Тут запросто можна і загубитись -
В чийомусь щасті,.. чи може в горі...
Чужими думками трішки напитись
І розчинитись в шумному морі...
............................................
... А я зустрічаю тут юність свою,
Що із далеких вернулася літ...
Чи нині впізнаю я постать твою,
Чи вернеться в пам'ять юності світ?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155101
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2009
Стоїть дівча чорнооке під тином
І продає давно залежалі товари.
Весело сміється з сусідом Мартином
І не звертає уваги на фінансові "чвари".
Така сьогодні в неї перша робота -
Дарувати похожим милі усмішки.
Стоїть на сонці, стоїть біля плота -
Чорноока,.. а засмагла лиш трішки.
1989 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009
В саду знову настав листопад,
Сумно дивиться сонце із неба.
А я в літо думками вертаюсь назад.
Я завжди повертаюсь до тебе...
Тихо листя в ногах шелестить.
Всі думки опустились додолу.
Тихо серце за літом болить,
Всі дороги замкнулись у коло...
Так і ходим у часі кругами
Та губим в дорозі юності сад...
Ось і час заблудився між нами
І падає днями, як листопад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154213
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
"Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить
І на апостольскім престолі..."
ЄРЕТИК Т.Шевченко
Тяжкі часи тепер настали -
Ну, як цю "правду" розуміти?
Усі здобутки, що ми мали,..
Ми розгубили ніби діти...
... Тепер гірке у нас життя -
Даремно підставляти груди.
Ніде ніякого пуття... -
Усюди правлять одні "юди".
Чи буде краще ще колись,
Коли настануть дні другі?..
Люд! Ти нині Господу молись,
Щоб заговорили всі "німі".
Коли прозріють всі "сліпі",
Коли сумління спалахне,..
Тоді у тисячолітньому Снопі
Зернина Правди проросте!
1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2009
Летить, летить осінній лист,
Багрянцем вкрилися сади.
Осіннє небо, мов батист,..
Роздерте краплями води.
Надворі знову листопад
І лист летить багряний...
Мені б вернутися назад,
Коли тобою був я п'яний.
Та час летить, як з вишень лист,
Назад не вернеться ніколи...
Пропав веселий, юний хист,
Покрився вже... порошею віхоли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009
Такі бувають у нас друзі,
Ті, що горілку з вами п'ють.
Співають оди при заслузі,
А під стіл отрутою плюють.
А потім з куцими думками,
Через годину, за спиною,
Назвуть вас дураками...
І сунуть дальше всі юрбою
Другого в дурні пошивать.
Отакі бувають часом "друзі"...
Ступають нишком на поріг
І не побажаєш їх катюзі -
Такі от друзі... просто гріх.
І ще хизуються, що підлі,..
Як гарно обплювали брата.
І всюди лещаться, мов рідні,
В надії, що відкрита знову хата.
О, брате мій, будь насторожі.
Завжди жени у шию фарисеїв.
Нехай десь-інде корчать свої рожі,
А ти обійдешся без "корифеїв".
Відкрий ти серце тільки другу,
Якого перевірив час в біді.
І не терпітимеш наругу,..
І не склонятимеш чоло в журбі.
2005 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2009
В тебе очі грайливі, зелені...
Проникливо дивляться ніби навскрізь.
В тебе світлі думки та мрії шалені
І діло до всього,.. завжд́и і скрізь.
Так біжи, шукай та радій...
Хай з́авжди тобі вдається усе.
Живи, твори у світі надій
І пошук радість тобі принесе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150047
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
В темну ніч на Івана-Купала,
В ніч незвичайну, повну чудес,
Дівча зілля у лісі чарівне шукала
І благала, щоб любов'ю коханий воскрес.
Що не зробиш для власного щастя?..
Десятки надій. Та думка проста, -
Іди, шукай, твори, може удасться
Зловити жар-птицю хоча б за хвоста...
І не збагнуть нещасній дівчині,
Що причина заложена в ній же самій,
Що душу не змінеш в цій одній днині...
... Ти серцем світися та хитрити не смій.
А кохання прийде, воно буде твоє
І ні в кого його віднімати не треба.
Тільки з правдою знайдеш кохання своє,
Воно прийде до тебе, як сонце із неба...
1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150032
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
Упали роси на покоси
І заіскрилися зірки...
Іде дівча худе і босе
І сипле чари із руки...
В моїх очах розквітли зорі,
Від неї зір не відірву...
Роки спливли в житейськім морі,
А я видінням тим живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2009
Нині чого вам так сильно журитись?..
Хіба невдача причина для смутку?
Завжди невдача причина учитись...
І нічого, що проблеми всі в "скрутку".
Ти завтра їх поступово розв'яжеш
І кожна проблема в даль відійде...
Мені і самому собі, ти докажеш,
Коли думка дорогу нову знайде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2009
Час, ніби сніг,
Тихо пада на сконі...
Як би ж я міг
Піймати його і в полоні
Тримати всю вічність...
Та він, у розгоні,
Став подібним на мокру сльозу.
І плаче душа на припоні...
А час нагинає життя, як лозу
І краплями падає в мокрі долоні.
А з долонь уже в річку.
В річку печального смутку,
Де роки порубані в січку.
І немає від часу прибутку,
Бо впав він в колодязь без дна...
Кожний день... і в свята, і в будні
Мучить, тривожно, думка одна.
Для кого цей час у бездонній студні...
... От будьте ви мудрі, -
Розв'яжіть цю вічну ділему.
Почешіть свої "кудрі",
Відчуйте цю безконечну проблему...
І впізнаєте сенс людсього життя.
І будете завжди уже на коні.
І не буде тоді дрібне каяття
Щоденно пливти в недоспівані дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148224
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2009
А час тече -
В життя, в пісні
Руба мечем
Минулі дні.
Тоскливий щем
Минулих днів,
Минулих літ
Осів на серці...
Я так хотів
Вернути цей
Весняний цвіт
В зелені трави,
В п'янящий запах
Жасмину...
... Іду!?.
Іду по днях,
Чи по годинах,
А в серці цв'ях -
Немає спину
Цьому потоку...
Кілок у спину -
Не зробиш кроку.
А він іде!
Жорстокий час...
Й сховатися нід́е.
І що для нас...
Усі надії
Уже далеко,
Упали мрії...
О мій лелеко!
Неси мене
Ще раз у світ,
Щоб зрозуміти
Плин...
Гірких цих літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148083
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Падає листя, листя багряне,
Падає тихо на сірий асвальт.
Падає листя, летить ніби п'яне,
А вітер в верхів'ях гуде ніби альт.
Листочки зелені, жовті, червоні,
Зірвані вітром, додолу летять...
Усі кольорові... на сірому фоні,
Багряним полум'ям сумно горять.
Листя осіннє шелестить під ногами,
Будить у серці і тугу,.. і сум...
А сіренький дощик, що сіє ночами,
Підняв у душі безконечність від дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147756
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2009
. "Осінь, осінь - скроні в просинь,
А серце багрянцем горить, -
Все юності спогадів просить,
Ніби зупинить осені мить..."
Іду тихо осіннім я садом,
Сум в душу закрався мені,
Стелить осінь стежки листопадом
І клен горить у багрянім вогні.
Полум'я сторуке обняло й мене,
В цім вогні горять мої мрії...
Я знаю - осінь скоро пройде
І серце зродить інші надії.
Я в осінь іду, а весну пам'ятаю -
Душі буяння, мрій незкінчений політ.
Ногами дитини біжу я по маю...
По ньому іду... стільки вже літ.
А осінь щораз все нова і нова,
Багряним полум'́ям завжди горить.
В цім вогні іскряться все нові слова
І неповторна... стає кожна мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147751
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2009
Любов у серці, як більмо на оці...
Стоїш засліплений від блиску сподівань.
Стоїш в людському, брехливому потоці
І з жадністью чекаєш сповнення бажань.
А вони течуть все мимо тебе...
Заносять в серце бурхливу каламуть.
Надіятись на кого?.. Лиш на себе,..
Бо перлин душі тепер їм не збагнуть...
І в чім причина, де оті слова,
Які змогли б ви нині зрозуміти...
Свідомість звузилась... Майже нора.
О, Боже! Не дай в цю пастку залетіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2009
. "Ми ідем через час
Ми ідем до Творця."
Я такий, як і ви...
Іду теж по тернистій дорозі.
Наді мною, як і над вами,
Упадуть колись хоругви,
Бо нести часу тягар
Ми вже будем не в змозі...
А сьогодні на серці нагар,
Бо ж час не стоїть
І холоне душа на морозі...
Хто ж жалітиме нас?
Чи піднімуть того,
Хто упав на порозі?
Хто душею воскресне хоча би ще раз...
... Я такий, як і ви,..
Живу в смутку й тривозі.
Бачу я, що поети-орли
Зручно вмостились в Пегаса на возі
І не потрібні їм вже воли.
Та час не стоїть,
І невідомо, що буде на розі...
.................................................
... Люди, будьте красиві в душі, -
Дайте руку тому,
Хто стомився в дорозі...
Життя це не тільки
Одні "бариші",..
Це відкрита душа
І в біді,.. і в тривозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147407
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.09.2009
. "Проходять дні, минають ночі -
Життя тече ніби ріка...
А серце щось незвичне хоче.
Щоб звучало гарно... у віках."
Приспів:
Ти життя, я ріка,
Я бурхлива ріка.
Мої води течуть,
Як у вічність віка.
В них і вічності суть,
І житєвий твій путь.
Я у тебе ріка -
Ти для мене життя.
І я кличу тебе
На мої береги,
Полюби ти мене
І любов збережи.
На кохання чекай,
Вір, що радість прийде.
І в нас буде ще рай,
І нас щастя знайде.
Всі надії в мені
Твою радість несуть.
Я так рада весні -
В ній вся правда і суть.
Я течу крізь віки
В мені вічна весна,
Як любов, як ріка.
Моє ім'я - Десна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146857
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
В глибокій студні -
Холодна вода.
Зав'язши в буднях,
Гублю слова...
Слова про воду кришталеву.
Слова про вишні білий цвіт.
Напругу днів, майже сталеву
Та плин життя із наших літ...
Як швидко витікають з нас роки
І губляться в сірому тумані...
І пусто на душі, і ніби не з руки
Тепер стирати старі плями,..
Бо за плечами вже роки
Летять у вирій журавлями...
(В житті буває всяк,.. вам сќажу,
Нехай це буде поміж нами.
Ні, нікого брудом я не мажу,
Про душу ви рішайте самі...)
Та якби вернутися у весну,
То я шукав би вже другу дорогу
Таку, щоб нести душу чесну
І серцем не кривить... ей-Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146835
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
Тихо сонце згасає
Серед сосен величних,
Знову день догоряє
На моїх очах.
А я вечором сяду
Біля дуба старого
І дитинство згадаю,
Що згубилось в ночах.
Перед мною воскреснуть
Дні далекі, минулі,
Що тривожили душу
Та печалили кров...
Мої роки, як птиці
Тихо в даль відлетіли
І зродили у серці
Журавлину любов.
Рідна ненько, ти земле
Прийми сповідь від сина,
Прийми думи тривожні,
Що зовуться життям...
Моя земле кохана,
Моя земле єдина
Своє серце для тебе
Я навічно віддам.
І летять мої думи,
Летять на простори -
Все життя перед мною
На долонях лежить.
Так прийми мою пісню,
Так прийми мою радість -
Тобі низько вклонюся,..
Перед тим, як спочить.
А сьогодні я серце,
І усі свої думи,
Що так довго роками
Для тебе беріг,
Всі без останку,
Усі до одної
Я сьогодні покладу,
Як квіти до ніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146729
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
А чи знаєте ви, що краще весни,
Коли сонце ховається в хмари...
І сняться внучатам чарівнії сни,
А небом пливуть багряні заграви?..
... Тільки літом дрімають зелені гаї,
Їм сниться весна крізь сиві тумани...
Не сплять тільки зорі, не сплять соловї,
Не сплять на леваді старі дідугани.
Вони з малишнею пасуть баских коней
Та згадують ночі далекі,.. натхнені.
Скільки їхніх думок,.. подій та людей -
В них час, ніби золото стиснуте в жмені...
Вони цідять по краплях його в словеса -
Все в юність далеку, в нескорені мрії...
Творять казку із слів, свої чудеса...
Та згіркла сльоза тихо висне на вії...
... Пролетіла у мріях їхня весна
І літо це теж, як гроза пролетить.
Остануться в серці внучат чудеса
І ще неповторна ця юності мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146374
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009
В чудні феєричнії дні
І в темно-тривожнії ночі,
Перед мною горять, як вогні
Твої незбагнено хвилюючі очі.
Ти сьогодні до мене прийди
У мої зачаровані сни...
В сни де, ніби в краплі води,
Хилять крону свою ясени.
З ними голову схилю і я.
Я душею з тобою світлію...
В мені світло і радість твоя
І до мрії дійти я зумію...
Я зранку розвеселий чомусь -
Погляд мій заворожено чистий.
І інакше на світ я дивлюсь -
Світ новий, прекрасний, іскристий...
І день стане сьогодні другим,
Як лазурно небесна вода.
Я тихо вклонюсь перед ним...
... І це знову твої чудеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146342
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009
Весна, як подих, як бажання
І ще надія та тривожні сни...
До тебе лину я щоденно зрання
І х́очу на руках тебе нести.
А зараз посилаю тобі квіти,
Всі запахи квітучої весни,
Щоб ти могла весні радіти,
Щоб я приходив в твої сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2009
У всіх ритмічно серце б'ється
І вічно зранку сонце сходить.
Мені усе життя здається,..
Що ритм у всьому верховодить.
Мугикаєм ритмічно ми під ніс
Мелодію на ритм приємну,
В вагоні, під ритмічний стук коліс,
Про путь до станції від'ємну.
Ритмічні коливання стегон у дівчат,
Коли весною зграйками гуляють.
Ритмічне цмокання у немовлят,
Як материнську грудь шукають...
Життя це ритм, суворий ритм,
А в нас в руках всього лиш мить.
Такий в житті цікавий колорит,
А час в безодню так й летить...
Ритмічно змінюються дні і ночі,
Ритмічний хід небесних всіх планет.
Ритмічно прикривають вії очі,..
Ритмічно попадаємо в полон тенет.
Що розтавив час, та ще жіночі чари.
От так ритмічно все життя живем.
Вверху ритмічно манять нас стожари,
І в ритмі часу ми... й помрем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144522
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2009
Іду по Львову вузенькими вулицями,
Думки рояться, як сонні джмелі ...
Доми між собою зажурено туляться,
Ніби місця немає на львівській землі.
Дощик розмірено з небес накрапає,
Листя пожовкле тихо падає вниз...
Вийшов священик, рукою махає,
Краплі дощу ніби змахує з риз...
Місто сховалось в мороку мряки,
Розчинились в тумані старовинні доми.
Я в тумані іду і сприймання двояке,
Ніби міста нема...
Залишився туман... та заплакані ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144273
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2009
Отак і раптово пройшло півжиття,
За плечима майнуло більше піввіку.
Тепер ти впізнав ціну всього буття
І знаєш, що треба тепер чоловіку...
Життя складається завжди з малих дрібниць.
Дім, машина, дача - це в принципі нуль.
Точніше залежність від дамских спідниць
Щоб міцніше тримати фортуну за руль...
Тож щоб від друзів уникнути гумору куль,
Щоб не падати в відчай, не падати ниць
Та не бити на лобі величності гуль,..
Ти завжди пам'ятай суть простих одиниць.
А сама важлива для нас одиниця -
Це добре здоров'я та радість життя...
І хай, на вигляд, ця маленька дрібниця
Завжди стоїть попереду... любого нуля.
Отож бажаю тобі величності днів,..
Хай радість заповнить кожну хвилину.
Бо кожний, із смертних, завжди б хотів
Зробити із серця могутню машину...
... А також, сьогодні, тобі я бажаю:
Щоб світ твій сіяв, як св'яткова світлиця
І час ніколи не падав у "мертвій петлі".
Щоб спереду надійна була одиниця,
А з-заду тулились вже всякі нулі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143151
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2009
Цей блиск очей - душі вогонь
Пече сьогодні мою душу.
І жар протягнутих долонь
В душі розплавити я мушу.
Із цього тигля йдуть слова,
Вони для тебе, любий друже.
І знову пісня, - вже нова,..
Для тих, хто серцем небайдужий.
Вслухайся ти у серця стук,
Бо там мелодія красива -
Не підведе тремтіння рук,
Ані зачіска срібно-сива...
Пісні в серцях, як в молодих,
Вони лунають і в столітніх...
Натхнення раптом, прямо в дих,..
Як збірка віршів всіх всесвітніх.
P. S.
Зігрій же душу ясний вогне,
Нехай душа з вогнем вокресне...
І хай буденністю не стогне,..
А зродить слово світле... й чесне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2009
. "За обрій летять і летять
Наші прожиті роки.
Вчора було лиш п'ять,
А сьогодні чути вже кроки..."
Ключі журавлині потягнулися в небо.
Летять і летять в синю даль журавлі.
Я знаю, за вами ридати не треба,
Та сумно і важко, сьогодні, мені...
Не курличте пісню печальну свою,
Ви в душу мою поселили тривогу.
Що знайду я в чужім та далекім кра́ю,
Коли я полину за вами в дорогу?..
Свою пісню не плачте, мої журавлі,
Серце рветься, ридає у мене самого.
Ви ж мене залишили на грішній землі,
Залишили в сльозах і в печалі одного.
Журавлі не спішіть у далеку дорогу,
Не курличте тужливу пісню-печаль,
Не будіть у душі безконечну тривогу,
Все, що було пройшло, а тепер тільки жаль.
Жаль моїх юних літ, жаль минулих пісень,
Що так швидко пройшли, промайнули...
А тепер у печаль повертаєте день,
Ключ останій за обрій уже повернули.
Журавлі, журавлі, друзі рідні мої!..
Я вам серце віддам,.. навіть душу.
З сумом сняться мені у саду солов'ї,
Та в дорогу далеку з вами я мушу...
... Рано чи пізно з вами я полечу...
В даль небесну незримо майну я за хмари.
Я не хочу журби, я не хочу плачу.
Я тіло віддам,.. а душу зустрінуть стожари.
Хай в останню хвилину насняться мені:
Синь бездонного неба,.. легкії хмари,
Шум зелених дібров,.. золотисті гаї,
Далекої юності замріяні чари...
Та липневії ночі, що їх п'ють солов'ї.
Все, що мав зал́ишу потомкам на згадку,
Лиш тривожне серце в собі понесу...
З легкою душею ступлю я на кладку,
Що розділя... ранішне сонце та чорну росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009
Вітаю всіх з СВЯТОМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ !
18 літ, як прийшла хвилина дороѓа,
Як Україна встала з попелища...
І розбудилась в нас любов, снаѓа.
Мабуть це було дано звище...
І от ви, люди, вільні - не раби,..
Але чому у вас похмурі лиця,
Чому за спинами пусті торб́и...
І радість лиш ночами сниться?..
Чому ви вибирали брехунів,
Завжди лиш тих, хто обіцяє байки?
Хіба, народе, цього ти хотів...
Де наша пісня... замість лайки?
Ти є Володар ("Повелитель"), а не раб!
Тобі належить для них писать закони.
А в своїй країні ти є найбільший скарб,
Твій контроль, як погляд Бога із ікони...
18 літ Вкраїно - це зрілості пора!
Пора народе владу брати в руки
І брехунів всіх гнати із "двора" -
З людей вже досить тої муки...
12.00 24 серпня 2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142657
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.08.2009
І знову день
Пішов у вечір,
Але на заході застиг,
Розправив раптом свої плечі
І біг хмаринок стих...
Бо там багряний звір
Світило наше зжер...
І мерехкотіння зір
Упало в синь озер...
Та зорі - це на сході.
Ну, помилувались...
Й годі.
Багряний захід
Притягує наш зір...
І десь в душі,
На самім споді,
Заліг тривожний сум...
(Задума була колись в моді.)
Бо день зродив багато дум,
Зродив й пішов
Собі за обрій.
А ти кричи собі - агов...
(Лиш хникати не смій!)
Хочеш ходи, хочеш сиди,
Чекай на метеорів рій...
... Бо ти лишився сам.
І лише думи при тобі,
Та ще тривожна ніч.
І мучишся ніби Адам,
З проблемами у собі...
І не у тому річ,
Що в серце впала
Темна ніч...
А справа в тім,
Що всі надії
Народжуються зранку.
І всі події
Чекають нового світанку.
А тут глуха лиш ніч -
Тремтіння зір...
Та відблиск свіч...
1990 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2009
За туманом горби,
За горбами туман.
Куди грішним іти,
Коли всюди обман.
На долині в туман
Заховались луги.
На них сірий жупан
Та криві береги.
Густі верболози
Вже закрили ріку.
Скриплять, як обози,
Що привезли "муку".
А в тумані "яри"
Та "круті" верболози...
І беззахисний ти -
Спаси тебе Боже...
Спаси від темної, злої юрби,
Що засіла в високих палатах.
В них за плечами з гріхами торби
Та безмірно висока зарплата.
Але сонце зійде
І розтане туман.
Серце радість знайде -
Заколоситься лан.
Лан прихованих мрій,
Лан завзятих бажань.
Для них серцем ти зрій
Та відважним ти стань.
1995 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142577
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2009
Суворий півострів в Каспійському морі,
Там сонце пекуче та безмежні піски,
Як розсипане берегом висланців горе,
Де за кожну провину по спині різки...
Тут чекали на тебе жара і морози,
Тут сум розчинявся в пісках безнадії...
Думи сохли в очах, як краплинами сльози
Та душу гнітили монотоні події...
Ти тілом зігнувся та дух не зламався,
Як гілка верби з дніпровського краю.
Гіркою сльозою ти зранку вмивався -
"Україно моя,.. як тебе я кохаю!"
Думками вертався у рідну Вкраїну -
Вночі нею снив, а вдень нею жив.
І пісню тужливу, свою солов'їну
Душею і серцем потайки пив...
А впертий погляд з-під насуплених брів,
Ніби казав - "З своєю землею я не прощаюсь."
І яку би біду ти там не зустрів,
Завжди говорив - "Караюсь, мучусь, але не каюсь."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142535
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2009
Час ніколи не положеш в банк,
Не будуть з нього йти проценти.
Вже не повернеш в моду "панк".
І ні для чого нині сантименти.
Шукай сьогодні власний шлях.
Шукай себе на вибитій дорозі.
І не чіпляйсь до інших, як реп'ях
Та дурнів не шукай на розі...
Шукай своє. У тебе ж голова
І розум, як бачу, в тебе є неначе.
Ну, що ти очі витріщив ніби сова,
Що на думку ти уже ледачий?..
Нащо тоді живеш на білім світі.
Щоб час і мрії звести нанівець?
Дивись, он соловей застряг у літі
І п'є весну, хоч літу вже кінець...
Живи красиво і час свій бережи.
Бо по житті два рази не пройдеш.
Про дур... і лінь нікому не кажи,
Так добре ім'я власне збережеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142514
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2009
Далеко в космосі зоря
Взірвалась знову нова...
І світло лине не згоря,..
І вимагає свого слова.
Безконечна енергія простору
Мутагенним пронизує мечем.
І творить в серці мрію нову,
По серцю ріже, як ножем...
Невже у Всесвіті ми є єдині,
Але чому думки такі чужі?..
Чому не в пошуку ми нині,
А ворогами стали на межі?
О брате мій, до мене озовись!
Не спи в житевій дрімоті...
В сіянні думки ти з'явись,
Як сонце в полудневій висоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Жінки бувають різні.
В одних із сумом очі
Та ще бажання пізні
І темні, в сльозах ночі.
А другі свердлять душу
І зір в них грізний...
Нещасні амазонки...
Уперто йдуть по кризі.
Один необережний рух,
Один гарячий погляд
І вже перехопило дух
І крижана вода...
Зімкнулась вище вух.
А скільки гонору було,
А скільки хтиви...
Зневагою покраяне чоло.
І де ви?..
А в цеї вид сумний,
То біль минулий...
Роки прошли і не збулось.
Вогонь бажань тепер вже снулий.
Чекала принца, чи когось...
На біло-вогнянім коні.
І де ж цей принц? Де?..
Кругом звичайні люди.
Пропало щастя молоде,
А в дітніх вже його не буде.
А третя враз пірнула
В омут життя із головою.
В коханні все забула...
З роботи ледь живою
Ішла і думала - як діти?
А потім внуки...
Було від чого плакати й радіти -
Життя наповнене украй...
...............................................
... На грудях орден Матері надітий
Твердив - ось материнський рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Берізонько моя, красуне білокрила,
Яку чудесну сукню ти уже наділа.
Зелені коси вчора розпустила
Й застигла... - чарівна, ніжна, біла...
Аж вітер заплутався в твоїм волоссі
І звідти вибратись ніяк не може...
Мелодії зродив він стоголосі
І всі несе в весняне ложе.
Облудливий, весняний вітер
Манить, шепоче тихо щось на вухо...
Слова зворушливі складає з літер,
Та листям шелестить підступно, сухо.
Берізко стій! Не піддавайся ти спокусі,
Не вір словам,.. що вітер шелестить.
Не вір мелодії, що тихо звонить в вусі,
Порив це вітру - зваблива лиш мить!
Красуне зупинись! Не піддавайся лиходію.
Твоя краса - народна пісня у віках.
Не звабити тебе вітрюзі-вітровію,..
Бо линеш ти у небо, у пісні, ніби птах.
А я в вітанні щодня складаю свої руки -
Хай буде завжди животворним в тебе сік.
Живи! Вслухайся у життя, в чарівні звуки.
Нехай красивим й довгим буде в тебе вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142479
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
. "Хто ти людино,..
Перед лицем Всесвіту?"
Основа Всесвіту -
Абсолютний Нуль...
Де врівноваженість -
Сума відємних і позитивних
Космічних куль
Та сфер...
Де світ один народився,
А інший помер.
І десь між ними,
В думці людини,
Живе Люциф́ер...
... Всесвіт!..
Незбагненість енергії,
Незвідані істини...
Щось в перегеї,
Десь в апогеї
В безконечність летить.
А людина - жменька матерії,
Замучена дійсність,
Як кактус у преріях
Торує свій шлях,
Між минулим - майбутнім,
В сьогоденні живе...
Ще сьогодні життя,
А завтра вже прах...
Всі великі надії
Застигли в Кільці.
Вчора були події,
А сьогодні оці,
Життя мемуари,
Тягарем безнадії,
Стигнуть в руці...
... А час, як Німб,
"Чорна діра" -
Функція швидкості,
Коректор відстані,
Безконечно у Всесвіті
По скрижалях пливе...
І незримо впирається
В душу людини...
І хоч вона старається
З часу Кільцем не зіткнутись,
Руками стискаючи
Зламаний руль,
Та не має причини,
Щоб їй не вернутись,
Назад -
В Абсолютний Нуль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009
Пишу, пишу...
И нет тому конца.
Но я в душе ношу
Свет твоего лица.
И вздор твоих очей,
И взгляд, как у стрельца,
И теплоту ночей...
Тревогу без конца.
Воспоминания плывут,
Искрясь и замирая.
Куда-то в даль меня зовут,
Куда-то в заросли земного рая.
А ты плывёшь мимо меня,
Меня не замечая...
Вдали искринками звеня -
Далёкая и неземная.
Ты руку протяни,
Меня слегка коснись,
За все меня прости,
Во сне хотя б приснись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142238
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.08.2009
* * * (СОН) * * *
"Кожен із нас є частинка Твоя"
Ніч...
Чорна фея
Оком зеленим
Душу мою пропалила
Навскрізь...
Стало небо чомусь
Незвично будденим
І незримо високо
Піднявся поріг...
Ще вчора я міг
Його перейти.
А нині око
Не осягне його висоти...
І ноги мої
Налились свинцем,
І перед Твоїм
Безмежним ЛИЦЕМ
Я мовчки упав...
(Що це за поріг?..
Чому важко його перейти?
Я так і не зміг...
Це ж він розділяє
Мабуть наші світи!..)
"Я - Твоя плоть,
Ти - Мій Творець!
Я душу приніс,
Невже це кінець
І все під укіс?.."
... А десь вдалині
Небокрай догоряв,
Як єдиний дороговказ...
І щось у мені
Надломилося враз...
... Я рукою до Тебе
Ще б дотягнувся.
Ще трішки...
І я би зміг...
Я в щось скоренько
Узувся б
Та за Тобою би біг
По тернистій дорозі...
Я усе б поміняв,
Усе, що в змозі.
Я все б віддав,
Усе, що мав...
Та сонце зійшло,
Неба край запалав
І світло Твоє
В мою душу ввійшло...
І я вже не знав
Куди ж дівся Ти...
Як до Тебе дійти,
Як дотягнутись до Тебе,
Бо обличчя Твоє
Стало Зіркою в небі...
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009
Отак вриваються в спокійний сон
Видіння й вогнянні слова рікою...
Ці чудеса ідуть з дверей, з вікон.
І перестаю я бути вже собою...
Ідуть незвіданні думки, слова
І я вже весь у їхньому полоні...
Вони, як карти долі і буття,
Пливуть крізь сон в мої долоні.
А я стою у витоків, як перст один
І перед мною Вічності Дорога...
Які слова, який величний їхній плин -
Та ці слова напевне йдуть від Бога...
Розумом людським це важко осягнути,
Цей скритий смисл та дивовижний лад.
І хочеться прозріння та ще найдовше чути
Величну музику словесних серенад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141935
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.08.2009
. "А багачу важче попасти в рай,
Чим верблюду пройти крізь вушко голки..."
БІБЛІЯ
А діти ви чиї?..
Неньки рідної сини.
Це ж ви народ об'їли,
Обпил́и...
Навколо пальця обвели.
Та й кинули край битого шляху,
Нещасну матінку свою,
Нехай тихенько помирає...
Людці, Людці!..
То хто ви во Христі?
Чого ви рвете обідраний рукав.
Та кожен так тягнув,..
Хоч добре ніби знав,
Що гине матінка його.
Та злом покритеє чоло
Ніяк спокою не дає.
А злоба, злоба...
Іч яка!
Тече і сочиться з-під лоба...
Він брата рідного згризе,
Не те, що бідного каліку.
А сусіди!..
Біснуються он як.
І це їм дай,
І це зроби,
І тільки після буде рай
У тво́їй хаті,
Якщо дозволим...
... Нещасна неньнко, ти моя!
Це ж скільки впало тобі муки,
Щоб битий шлях той перейти,
Несучи сльози у світи
І не опустити руки...
... Опам'ятайтесь діти,
Опам'ятайтеся сини!
За що мордуєте ви неньку.
Бо прийде час, пропадуть сни...
Затисне гріх і душу, і серденько,
І совість ваша, вагою в міліграм,
Ніде не дасть спокою вам,
Аж до самої смерті...
І горе ницим вам, старцям,
Що за годину, чи без чверті,
Признаєте свій гріх.
І Богу впадете до ніг.
І вже не горді, а як нікчемна мушка,
І просячи, щоб він вам допоміг
Пройти через оте єдине Вушко,
Що буде в нього у руці...
... А гріх над вами. Тяжкий Гріх!
І звідки прийде допомога?..
... Опам'ятайтеся людці.
І швидше якомога!
2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2009
Пишу письмо
И мысли эти,
(То свыше так дано),
Как птицы на рассвете
Летят к тебе,
Струятся сквозь окно.
Наперекор судьбе,
Несут в себе
Тоску и грусть.
Но я не жалуюсь
И не сержусь.
Тоска напала -
Ну и пусть!
Я погрущу
Тихонечко себе.
И душу опущу
В глубокий омут
Мечты и грёз...
А после подымусь
И светлой радостью,
До глубины слёз,
К тебе вернусь.
И тихо, нежно...
Поклонюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141512
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.08.2009
Сьогодні у тебе значний ювілей,
Де можна уже оглянутись назад.
В бокал помалу вина ти налий
І слухай уважно моїх порад...
Я нині, від серця, бажаю тобі, -
В житті правильне місце знайти,
Щоб в щоденній суєті-боротьбі
Впевнено завжди до цілі іти...
Хай мрії і справи шикуються в ряд,
Щоб гарною думка у тебе була...
Слухай людей та їх мудрих порад,
Щоб мрія завжди до вершини звала.
Будь мудрим й розумним в своїх ділах
І лінь, як завжди від себе жени...
Хай ніколи в душі не поселиться страх
Та ніколи й ніде не схиляй голови!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
. "Невловимий і безжальний час,
Як вирок він завжди для нас..."
Воно у клітці. Удар іще удар, -
Шалено б'ється серце у напрузі.
Залишається в аорті лиш нагар
Та ще рубці на ньому, по заслузі...
... Життя вганяє в жили кров,..
Як набої в грізний пістолет.
І будь хоч десять раз здоров,..
Ти витягнеш роковий білет.
І постріл вдарить прямо в ціль.
Здригнеться серце і поволі...
І все покриє сіра цвіль -
Кістки залишаться у полі.
... І де твоє усе життя,...
Для кого ти всі дні старався?
І що послав ти в майбуття,
Де ж діло, за яке ти взявся?..
Сьогодні усе ти можеш... Авжеж!
Сьогодні ще патрон застряг в стволі.
Чому безсило руки ти кладеш?..
Сьогодні!..
... Бо завтра мертвий будеш на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141436
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
Я горечь жизни познал,
Я истину искал в вине...
И вот на пол упал бокал,
А горечь вся на самом дне.
На самом дне души моей
И что поделаешь с собою?
Была б любовью ты моей -
Так был бы пьяный я тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141432
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.08.2009
Оксано, Оксано!
Сьогодні остання,
Ця пісня остання
У серці звенить.
Оксано, Оксанно!
Сьогодні ще рано,
А завтра вже пізно,
Бо день пролетить.
Бо роки, як птиці
У вирій злетіли,
А в тебе осталась
Одна лише мить.
Душа в тебе нині
Від жалю ридає,
Хоч серце кохає
Та в грудях болить.
Кохання, як пісня,
Як квітка чарівна,
Сьогодні ще зрання
У небо летить.
Сьогодні ти п'яна
Від свого бажання,
Сьогодні в коханні
Твоє серце згорить.
Живи і любуйся,
Кохай і красуйся.
Спини на хвилину
У вічності мить.
Оксано, Оксано!
Що б завжди ти знала
Де серце поклала.
Бо без пісні серця,
Як тобі жить?..
Оксано, Оксано!
Ця пісня остання.
Ця пісня, як ватра
В твоїм серці горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141320
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.08.2009
Ніч...
Та місяць за вікном.
В саду регочеться сова.
І твої губи, що горять
Вином...
І ще слова,
Гарячі та бентежні,..
Тривожать, як вино уяву...
(Та будьте в думах обережні
І не тривожте душу мляву.
Нехай вона поспить
І совість не тривожить.
Кохання - спалах,
Одна лиш мить,
А совість довго
Серце гложе...)
Кохана ніжно гладить руку
І шепче вогняні слова, -
Про страсть, бажання, муку...
А совість, бабка ця стара, -
Про час, борги і про розлуку.
Рутинні в неї всі слова...
... А серце хоче пісні, ласки.
Йому піднось кохання рай.
Воно з натхненням хоче казки...
.................................................
... Ніхто без серця жить не може,
Але й про душу пам'ятай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141178
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.08.2009
Тихо стучит в груди метроном,..
Скулы от затхлого воздуха сводит.
Вдохнул - выдохнул, что будет потом?
Все мы под небом единым ходим...
Кто мы,.. людишки, на шаре земном,
Что возомнили о счастье, о жизни?..
День пролетает, ночь будет потом,
Да воспоминания - горьки, осклизлы...
Разве за тем мы явились на свет,..
Чтоб отнимать друг в друга краюху?
Не могу поверить. Конечно же нет!..
Иначе проклял бы свою повитуху.
Где же наш разум? Где же наш ум?
Как же нам жить... на свете белом?..
Скулы сводит... от множества дум -
Поумнеем ли мы в этом мире незрелом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141174
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.08.2009
Любимый, единственный ты мой,
Взволнуй меня до глубины души.
Пусть звёзды засияют надо мной,
Мои ты слёзы осуши...
Пускай сияньем голубым
Мерцает небо в темноте.
Пусть мир покажется иным,
Когда во сне лечу к тебе.
Я знаю встреча будет скоро.
И все об этом говорит, -
Об этом шепчут осокоры,
Душа от этого горит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141151
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.08.2009
Мороз да снег,
Да солнце еще,
Да лёд в руке...
Но ей горячо.
Так, что пар идёт,
Когда на плечо
Ложится твоя рука...
... И вот вопрос -
Будет в сердце зерно
Или труха?..
Ведь от тебя
Зависит одно -
Взойдут ли ростки,
Или бурьян.
В руке будут цветы,
Или наган...
Да пуля в виске.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141148
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.08.2009
Як в дитячі роки,
З вишні впали соки
Й краплею застигли
На моїх губах...
Я лежав у травах,
В запашних отавах,
Лежав і не зчувся,
Полином пропах...
Яблука червоні,
Аж печуть долоні,
Як вони упали
В росяну траву?..
... І сльози солоні
Та сріблясті скроні
Відкрили сторінку,
Сторінку нову...
Книга ця печальна,
Ніби карта гральна.
Назва в ній незвична -
Це моє буття...
Там гортає вітер
Сторінки без літер.
І гірке на присмак
Все моє життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141083
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.08.2009
Словно дьявола пасть,
Все сожрала в человеке дотла
Животная, дикая страсть.
Стал человек, как метла...
Все метёт под себя,
Вся грязь пристаёт к нему.
Не видит ничего кроме "Я".
Зачем живёт? Почему?..
Смысла жизни ему не понять никогда.
Превращает он жизни в желтый металл.
Нету мыслей в него и нету стыда,
Но считает, что лучше он стал.
Сколько жить тебе человек?..
Ведь по пятам ползёт беда.
Может быть последний твой век,
А после не будет... даже следа.
Пропастью встал за спиной
Страшный двадцатый век...
Вспомни истоки. Вернись домой.
Ведь гордое имя твоё - Человек.
Ты одолел бесконечность пути
И множество бурь и преград...
Неужели не знаешь куда нынче идти.
Поклонись уму... Он всегда тебе рад.
Найди правильный, верный свой путь.
Найди только своё персональное Я.
Да сердце и душу свою не забудь,
Чтоб тебя не отвергла планета Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141060
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.08.2009
. "Разве жизнь оценит тот,
Кто о смерти и не думал."
Тишина... Глухота...
Нету ни ритма, ни звука.
Была жизнь - сейчас пустота.
Иди - догони. Впереди со всеми разлука.
Жизнь беззвучно перед глазами прошла.
Один раз прошла - не дважды...
Словно женщина другого нашла.
Шла. Улыбалась. Да исчезла однажды...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141026
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.08.2009