Anasko

Сторінки (1/22):  « 1»

ЧОМУ?

Як  важко  усвідомити  фінал  твого  життя,
І  що  назад  тобі  стежини  вже  нема.
Чому  залишив  ти  мене  тоді
Й  пішов  на  зустріч  з  Смертю  ти  на  самоті?
Чому  ти  не  боровся  з  нею  за  життя?
Чому  так  легко  здався  і  пішов  з  життя?
Чому  зі  мною  попрощався  мовчки  ти?
Чому  не  зрозуміла  намірів  її  лихих  тоді?
Постійно    відчувала  поряд  тебе  я  її  важку  ходу
Чому  не  підняла  я  сполох?  І  за  це  себе  я  не  прощу!
Твоя  душа  в  кінці  поразки  закричала  від  туги
Я  чула  біль  її  і  безпорадність,  бо  згоріли  всі  мости.
Твоя  душа  в  ту  ніч  все  кликала  мене
Й  не  відпускала  ні  на  крок  від  себе  в  той  момент  мене.
Немов  мій  ангел-охоронець    ти  постійно  потім  поряд  був
Бо  так  любив  мене  й  мою  любов  відчув.
Я  знаю,  що  живеш  ти  поряд,  лише  в  іншій  площині,
Й  зустріну  я  тебе,  татусю,  та  вже  в  іншому  житті.
26.11.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134342
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2009


СМЕРЧ

Весна  із  болем  увірвалась  у  моє  буття
Й  мов  смерч  з  корінням  вирвала  тебе  з  мого  життя.
Це  Смерть  пронеслась  вихром  повз  безжально,  мов  стріла
Й  поцілила  у  тебе  і  залишилась  я  серед  них  одна.
Мов  скло,  розсипалось  на  друзки  все  моє  життя,
Й  зібрати  ці  шматки  не  в  силі  вольова  моя  душа.
Я  стала  катом  й  тіню  власного  буття,
А  з  плахи  даної    немає  й  не  було  нікому  вороття.  
26.11.08.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134325
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2009


РАНА

Як  жити  далі,  знаючи  що  втратила  тебе  я  назавжди?
Як  спокій  у  душі  моїй  знов  віднайти?
Перетворила  душу  у  глибоку  рану  Смерть  лиха,
Тоді  з  тобою  поряд  відчувала  її    я.
Ця  рана  кровоточить  і  болить,
Або  німіє  й  нечутливою  стає  на  мить.
23.09.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134324
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2009


ПОРАЗКА

У  пам’яті  твій  образ  бережу,
Й  понад  усе  у  світі  я  тебе  люблю.
Я  кожну  рисочку  обличчя  твого  пам’ята,
Та  й  кожна  рисочка  моя  є  копія  твоя.
Ти  –  найдорожче,  що  було  в  житті.
І  як  без  тебе  жити  далі,  ти  скажи  мені?!
Тобі  нелегко  теж  залишити  мене,
І  тому  поряд  часто  відчуваю  я  тебе.
Присутній    ти  постійно  в  моїх  снах,
Адже  родина  наша  так  безжально  потерпіла  крах.
Пробач  мені  за  море  сліз  гірких,
Я  знаю,  що  тобі  там  важко  через  них.
Пробач,  за  силу  волі  втрачену  мою,
Й  за  те,  що  я  програла  боротьбу.
Не  можу  сил  зібрати  я  усіх  своїх,
І  жити  далі  по  законах  правди  та  порад  твоїх.
Я  пам’ятаю  -  протилежне  обіцяла  тобі  я,
Та  сил  нема,  й  мене  вже  більш  нема.
20.09.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.06.2009


БЕЗЛИКА

Ти    думаєш    боюся    я    тебе?
І    ти    зламала    повністю    мене?
Бо    ти    ввірвалась    вихром    у    наш    дім
І    розколола    нас    як    блискавка    і    грім?
Бо    ти    безжальна    й    невблаганна    Смерть,
Що    нищить    все    до    тла    й    ламає    вщерть?
О    так,    ти    випила    до    краплі    кров    мою,
І    розтерзала    душу,    мов    стерв’ятник    здобич    їсть    свою,
Ти    вимила    глибокий    яр    із    моїх    сліз,
Та    назбирала        безнадій    моїх    аж    повний    віз.
Та    святкувати    ти    не    поспішай    успішність    справи    й    свій    тріумф,
Бо    не    боюся    я    тебе    і    всіх    твоїх    бездумств.
Тебе    і    Відчай    я    відчула    всім    своїм    єством
І    знаю    що    потрібно    вам    обом:
Ви    збили    з    ніг    мене    і    серце    вирвали    моє,
Й    мене    залишили    одну    поміж    життям    і    царством,    що    і    є    твоє.
Підвестись    й    нині    сил    мені    не    вистача,
Душа    пуста    й    навколо    лише    сліз    ріка.
Та    вирвусь    із    тенет    всіх    підданих    твоїх
Й    поволі    знищу    кожного    із    них:
Із    Страхом    впоралась    одразу    я,
Й    без    нього    ти,    Безликo,    ой    слабка!
Я    підведусь    –    ти    сумнівів    не    май,
Й    в    моїй    душі    тоді    твоїм    діянням    буде    край.
13.09.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.06.2009


ГАЛЮЦИНАЦІЯ

Фізіологія  на  носі,
З  посмішкою  єхидни,
Все  кривляється  й  махає,
Кулачком,  так  гнівно.
Сєченов  і  Павлов  також,
Спогляда  з  конспекту,
Суплять  брови,  морщать  лоба,
Лупляться  як  мертві.
Чи  ти  знаєш,  що  є  мозок?
Що  таке  нейрон?
Як  не  знаєш,  то  побачиш,-
Завтра  буде  фронт.
Не  бери  з  собою  конспекту,
Не  край  собі  душу,
Вже  ніщо  не  допоможе,
Хоч  дай  чорту  душу.
П’ятий  день  і  п’яту  нічку
Я  гризу  науку:
Два  дні  вишку,  два  -  психушку,
І  тепер  фізушку.
Чи  то  дурень  чи  осел
За  день  може  вивчить?
Вже  нічого  не  сприймаю,
Але  мушу  вивчить.
Вже  не  мрію  про  подушку,
Про  сни  кольорові,
Вже  цілує  мене  Павлов…
Які  в  нього  ноги!
То  пригорне  вже  до  серця,
І  ніжно  шепоче:
“Не  клюй  носом  у  конспекти,
Придавила  очі!”
Ось  розплющила  я  очі,-
Павлова  немає,
Лиш  концепція  його
В  конспекті  сіяє.
26.12.1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131576
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2009


ТИМЧАСОВІСТЬ

Минає  час,  і  разом  все  навкруги.
Минають  люди,  погляди,  думки.
Минає  все,  і  навіть  хмари  білі,
Що  втілюють  усі  мої  думки.
Минув  вже  вік,  мине  іще  і  другий,
І  зникну  я,  і  всі  мої  думки.
Я  загублюся  в  цьому  часі  бурнім,
Що  поглинає  все,  що  навкруги.
Я  є  пісок  в  пустелі,  що  навкруги
Засипав  все,  лишивши  лиш  зірки.
Я  лиш  одна  краплина  в  сивій  зливі,
Що  заливає  все,  що  навкруги.
Чи  будуть  люди  схожими  на  мене?
Чи,  може,  вже  не  буде  більш  людей?
Можливо,  але  час  іще  минає.
І  з  ним  зникає  все,  що  навкруги.
26.02.2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2009


Звільнення

Звільнилась  повністю  моя  душа,
Тебе  в  моєму  серці  вже  нема.
Нарешті  розірвала  ці  тенета  я,
І  ця  заслуга  є  не  лиш  моєю,  а  й  -  твоя.
Дивлюся  у  блакитні  очі  я  твої
Й  не  бачу  в  них  я  більше  глибини.
Мій  погляд  байдуже  крізь  тебе  мчить
І  серце  не  тріпоче,  а  лиш    байдуже  мовчить.
22.10.2007р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128876
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009


Пишу рядок я за рядком

Пишу  рядок  я  за  рядком,
В  надії,  що  прочитаний  вже  до  кінця  цей  том.
Але  щоразу,  коли  сумно  на  душі,
Гортаю  я  сторінки  й  знову  боляче  стає  мені.
Де  безпощадне  вогнище  знайти  мені,
Яке  б  перетворило  в  попіл  том  і  спогади  мої?
20.02.06р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128875
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009


БІЛИЙ ПРАПОР

Як  важко  стримувати  сльози  у  собі...
Не  зрозуміти  вам,  що  сльози  —  це  є  
білий  прапор  у  моїй  душі.
Від  них  душа  все  важчає  в  мені
Й  нестерпно  цей  тягар  носити  у  собі.
Ненавиджу  заплакану  я  душу,  та  й  не  лиш  свою,
І  як  хотілося  б  вважати,  що  за  це  себе  я  не  прощу.
Бо  сльози  —  це  є  слабкодухість,  й  не  лише...
Вони  принижують  в  душі  перед  собою  всю  мене.
15.12.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128785
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009


ГІСТЬ

Хтось  завітав  сьогодні  у  гостини  до  душі
Й  постійно  щось  нашіптував  мені.
Це  Відчай?  А  можливо  лише  Смерть?
Бо  спонукає  все  вона  мене  піти  з  життя  подалі  геть.
Я  намагаюся  не  слухати  її,  та  я  не  бачу  цілі  у  житті.
Заради  чого  й  кого  я  повинна  жити?
Й  чому  по  вашому  в  житті  повинна  все  робити?
Я  серед  вас  чужа,  не  зрозуміти  цього  вам.
Можливо  гість  правий  і  подарую  я  життя  йому,  
А  не  всім  вам?!
15.12.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009


ПРИНЦИП БУМЕРАНГУ

Чи  є  жорстокою  і  злою  я?
Мабуть,  та  злість  ця  не  моєю  є,  а  є  твоя.
Минуло  досить  часу  й  повертаю  я  тобі  її.
Невже  забув  про  принцип  бумерангу  у  житті?

Жорстока?  Так,  але  далеко  я  не  зла,
Бо  у  душі  моїй  на  тебе  зла  уже  давно  нема.
Я  віддаю  тобі  усе,  що  не  належить  вже  мені.
Я  віддаю  лиш  те,  що  ти  колись  забув  в  мені.
15.12.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128769
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2009


ПРОВИНА

Коли,  здавалось,  відчуття  провини  позбулася,
З’явився  ти  з  метою,  щоб  я  знов  здалася.
Щоб  знов  відчула  у  собі  я  ту  провину.
Адже  ти  знаєш,  що  лише  з  цим  почуттям  
Я  все  таки  загину...
З’явився  ти  переді  мною  у  моєму  сні:
Ти  все  мовчав,  й  мені  це  нагадало  ті  жахливі  дні.
Ти  натякнув,  що  холодно  і  голодно  тобі
Й  позбавила  тебе  любові  я  не  лише  в  сні.
Ти  був  спокійний,  та  відчула  я,
Що  ти  сумна  і  обездолена  душа.
Ти  зрозумів,  що  не  любила  я  тебе
Й,  мабуть,  у  тому  сні  зненавидів  мене.
13.12.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128768
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2009


НЕЗДІЙСНЕНА МРІЯ

Я  мрію  опинитись  в  небесах,
Щоб  пробудились  почуття  в  моїх  очах,
Щоб  я  відчула  подив,  радість,  страх,
Позбулась  плоті  й  стала,  мов  прозорий  птах.
Щоб  почуттів  в  мені  було  аж  через  край,
І  розчинилась  в  атмосфері  я,  немов  у  лісі  гай.
Хотіла  б  стрімголов  я  кинутись  униз
Й  відчути  те,  що  почуває  під  час  гри  артист.
Воліла  б  облетіти  я  весь  світ
І  вражень  мати,  як  обширний  звіт.
По  Колізею  мандрувати  я  б  хотіла,
 До  фараонів  пірамід  спустилася  б,  і  не  зомліла.
І  загадкового  Бермудського  трикутника    роздратувала  б,
Але  можливості  звільнитись  з  вод  його  я  вже  не  мала  б.
25.09.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2009


ВИКЛИК

Як  важко  відчувати  втому  й  біль,  
Спустошення  душі  й  від  себе  лише  тінь.
Як  прагне  стомлена  моя  душа
Звільнитись  від  тенет  суспільства  —  
Й  це  моя  мета.
Мета  чи  мрія?  І  у  цьому  вся  біда.
Не  вистачить  сміливості  
І  не  дозволить  мені  інша  “я”.
Та  інша  “я”  —  терпляча  й  не  слабка,
Бо  зневажає  слабкодухість,  адже  це  життя.
Життя,  що  не  жалітиме  тебе,
Життя,  що  так  зректися  прагне  вже  мене,
Життя,  яке  кидає  виклик,  але  я
Боротимусь  на  смерть  чи  на  буття.
Поразки  не  уникнути  мені,
Та  час  пішов  і  бути  вже  війні.
23.09.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128641
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2009


В обмін на життя

Ненавиджу  буття  людське,
Ненавиджу  себе  за  те,  що  я  на  світі  є.
Ненавиджу  людей  я,  гомін,  страх,
Ненавиджу  життя  своє,  бо  йде  у  ньому  все  не  так.
Зустріти  хочу  Смерть  я,  чародійку
Й  потішити  я  хочу  цю  злодійку.
Віддам  життя  я  їй,  проклятій,
В  обмін  на  інше  у  її  заклятті.
О,  Чародійко,  почаклуй  лише
Й  перетвори  на  вітерець  мене.
В  обмін  на  це  життя  тобі  віддам,
Бо  хочу  бути  там,  де  вітер  лиш  панує  сам.
Як  хочу  я  поринути  у  небо
І  стрімко  вниз  я  хочу  кинутись  від  тебе.
Як  хочу  я  куйовдити  волосся  леву
І  навздогін  летіти  оленю,  а  потім  —  в  небо.
22.06.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009


Душа

Втомилась  я  боротися  з  тобою,
Бо  ти  —  душа,  і  володієш  мною.
Не  розумію  і  ненавиджу  тебе.
Ти  відпусти,  дай  спокій  і  облиш  мене.

Не  муч,  не  нищ  усе  хороше,  що  ще  є.
Облиш  і  не  чіпай,  бо  все  воно  моє.
Не  хочу  оболонкою  тонкою  я  ставати.
Тебе  позбутись  хочу,  і  лиш  спокій  мати!

Ти  утворила  простір  у  мені  самій.
Дай  спокій  ти  мені,  хоч  в  кількості  малій.
У  мене  є  лиш  ти,  а  в  тебе  —  лише  я.
Залиш,  благаю,  краще  буду  я  тепер  сама.
12.02.2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128400
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009


Бермудський трикутник

Немов  в  Бермудському  трикутнику  пливу,
Навкруги  мене  люди,  але  я  не  впізнаю.
Усе  і  всі  набридли  вже  мені
О,  океанські  води,  хочу  я  лежать  на  дні.

Лежати  хочу  я  на  дні  морському,
Де  не  дозволено  проникнути  нікому.
І  навіть  для  тоненького  проміння,
О,  води,  покажіть  своє  ви  вміння!

Заплуталась  у  власних  я  думках,
І  навіть  з  діями  тепер  я  не  владах.
О,  океане,  на  короткий  час
Ти  забери  мене,  немов  в  останній  раз.

Можливо,  серед  темряви  морської
Знайду  я  спокій  у  холоднім  царстві  твоїм.
Знайду  і  відпочину  від  усього.
Ти,  забери  і  прийми,  наче  свого.
21.02.2002р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128387
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009


Останній політ

Немов  безкрилий  птах,  в  повітрі  я  лечу.
Не  відчуваю  страх,  лиш  спокій,  й  далі  мчу.
Я  бачу  з  висоти  усіх  людей  Землі,
Такі  дрібні  вони  й  байдужі  всі  мені.
Я  відчуваю  все,  що  місце  моє  там,
Де  лише  біль  і  те,  що  дороге  так  вам.
Не  відчуваю  біль  і  радості  нема,
Тепер  я,  наче  тінь,  й  прозора,  як  зима.
Звільнилась  я  від  вас  і  ваших  почуттів,
Тепер  я  вільний  птах  й  мій  світ  -  це  світ  вітрів.
Та  ось  в  останній  раз  усіх  кого  люблю,
Побачить  ще  хоч  раз  я  хочу  -  і  знайду.
Знайду  серед  облич  таких  чужих  і  злих,
Знайду  хоча  б  на  мить  любов  і  ласку  в  них.
Знайшла  усіх  своїх,  з  якими  прожила
Усе  життя,  і  в  них  любов  черпала  я.
Та  ось  серед  людей  зустріла  я  одну,
Яку  любила  теж,  і  вже  не  промайну.
Залишусь  хоч  на  мить  я  біля  неї  тут,
Хоча  б  як  тонка  нить,  але  мене  вже  звуть.
Дивлюся  в  глибину  очей  я  голубих
І  в  них  я  все  тону.  Чи  зможу  я  без  них?
Як  буду  жити  там,  серед  вітрів  морських,
Не  зрозуміти  вам,  що  бачу  я  у  них.
І  теплий  подих  вже  не  грітиме  мене.
Дай  гляну  в  вічі  ще  і  вже  минай  й  мене.
І  погляд  лиш  сумний  услід  я  кину  вам,
Не  хочу  я  більш  йти  туди,  де  вас  нема.
Чи  зможу  бути  там  без  рідних  я  сама?
Не  зрозуміти  вам,  що  я  тепер  одна.
Одна  серед  вітрів  і  серед  білих  хмар.
Хто  мур  цей  дивний  звів  і  де  зник  серця  жар?
Де  ділись  почуття,  де  радість,  страх,  жага?
Це  не  моє  буття  і  доля  не  така.
Нехай  це  буде  сон,  що  налякав  мене,
Не  хочу  серед  крон  літати  з  вітром  все.
Листопад  2001р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128386
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009


Пустеля

Є  у  пустелі  місце  чарівне,
Де  відчуваю  я  щасливою  себе.
Нажаль,  пустелі  даної  немає,
Це  знаю  я  і  більш  ніхто  не  знає.

Це  місце  лиш  існує  у  моїй  душі,
Коли  нестерпно  в  серці  лиш  стає  мені.
Коли  стає  так  сумно  й  відчуваю  біль
І  щось  все  точить  там,  неначе  злий  той  змій.

Коли  життя  жорстоке  і  буденне
Все  обвило  навколо  мене,  мов  колючий  терен.
Коли  щось  горло  все  моє  стиска
Та  так,  що  дихати  не  можу  більше  я.

І  саме  я  тоді  мандрую  у  пустелю,
Де  все  навкруг  здається  солов’їною  треллю,
Де  спокій  свій  душа  моя  знаходить,
І  по  оазисах  вона  там  тихо  бродить.
27.06.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Серед холодних бірюзових хвиль пливу…

Серед  холодних  бірюзових  хвиль  пливу,
А  біля  мене  човен,  та  мину.
Не  зачіпатиму  його  я,  хоча  загибель  близько.
Пливтиму  далі,  доки  сонце  ще  не  низько.
Пливтиму  далі,  хоч  нема  кінця,
Ось  і  скінчиться  все  моє  буття.
І  холод  крижаний  пронизує  мене,
О,  човен,  милий,  вже  нема  й  тебе!
Залишилась  одна  я  серед    хвиль,
Якби  хоч  пропливти  ще  кілька  миль.
Над  головою  птах  ширяє  нижче  й  нижче,
Він  відчуває,  що  вже  смерть  моя  все  ближче.
Очікує  її  він  як  добра,  так  само,  як  я  поруч  корабля.
Усі  ці  марні  безнадійні  мрії,  не  хочу  бачити  я  очі  ті!
Чи  зможу  глянути  я  мужньо  в    вічі  смерті?
Як  жаль,  що  всі  ми,  люди,  не  безсмертні!
А,  може,  добре,  що  життя  з  кінцем,
Де  я  зустрінусь  із  гріхом  лице  в  лице,
Де  я  відчую  страх  і  відчуття  провини,
Де  вже  ніхто  не  скаже:  “Ми  не  винні!”.
Перед  очима  бачу  все  своє  життя,
Лиш  жалюгідне,  як  легке  виття.
Чому  я  бачу  лише  помилки,
А  добре  зникло,  як  тонкі  нитки?
Такі  вже  правила  у  смерті  та  життя,
Щоб  менше  злого  мало  наше  все  буття,
Щоб  потім  не  тремтіли  ми  від  страху,
Як  грішник,  що  боїться  йти  на  плаху.
27.06.20001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128343
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Що є життя. .

Що  є  життя  і  всі  ті  негаразди?
Які?  Нерадісні,  але  сумні,  жорстокі,
Які?  Безжалісні,  що  відбирають  мрії
Й  бажання  жити  й  хочеться  себе  згубити.
І  будь-яка  людина,  добра  чи  погана,
Зіткнеться  з  цим,  хоч  пізно,  може,  хоч  і  рано,
Але  зіткнеться.  Та  не  зрозуміє,
Що  й  це  минеться,  як  дитячі  мрії.
Минеться  все:  події,  люди,  друзі,
Залишиться  лиш  тінь  і  спогади  болючі.
Лиш  потім  очі  будуть  вже  сумніші
І  серця  клаптики  лиш  стануть  більш  жорсткіші.
І  там,  в  душі,  в  самісінькій  глибині,
Де  не  проникнути  тоненькому  промінню,
Там  тихо  стане  так,  що  аж  нема  відлуння
Від  почуттів,  добра,  немов  в  пустій  тій  клуні.
І  в  цей  момент  хотіла  б  я  злетіти
У  небеса  прозорі  та  холодні.
Щоб  осягнути  поглядом  усю  земельну  велич,
Відчути  страх  й  повітря  сильний  опір.
Відчула  б  радість?  Я  й  сама  не  знаю.
Напевне,  страх  і  відчуття  свободи.
А,  може,  лиш  мізерність  й  страх  смертельний,
Й  бажання  жити  далі  на  землі,  в  неволі?
І  я  б  боролась  за  життя,  перехопивши  подих,
Щоб  зрозуміти  сенс  його,  і  це  тривало  б  доти,
Поки  знайшла  хоча  б  одну  причину
Не  йти  з  життя,  а  в  нього  лиш  поринуть.
27.06.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2009