| Сторінки (4/377): | « | 1 2 3 4 | » |
горохом об стіну б'ємося
від безвиході
намистинами червоних коралей
розсипаємось
по світу
годі їх зібрати
усі не знайдеш
проросли зернями до чужої землі
14.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Якщо поезія - це голос, то я німа
Слів бракне в мене в роті. Їх там катма
Усе моє безсилля, замало слів...
Тверде плече підставить ніхто не зумів...
Якщо моя душа - це вірші, вона в сльозах
В осиротілих дитячих сумних очах
Якщо моє тіло - це стяг, то він в крові
Що проросте калиною на нашій землі
Якщо моя поезія - це голос, я безголоса
Приблуда у чужих світах голодна й боса...
14.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
Доста марити в снах моїх, Красене кароокий!
Доста бОрхати хтиві мої думки!
Зовсім байдУже мені, чи ти одинокий...
Пристрасний. В снах моїх ти саме такий.
Доста млосно дивитися в очі мої зі світлини.
Доста сни із реальністю плутать в мені.
Ті стовидійні секунди, ба навіть хвилини
Хай непорушно сидять на мрійливому дні.
Щоби ніхто і не думав, сновиджу про кого...
Щоби ніхто і не знав, що у мене в думках...
Знову триває життя після сну нетривкого...
Мама, дружина - однак не лише я така...
29.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Я перете́рплю. І місяць цілий.
І два. І рік. І скільки там треба...
Аби здоровий ти був і вцілілий
Й відвоював наше мирне небо.
Я переси́джу. В підвалі, в ліжку,
У Польщі, Чехії... в холодній ванній...
Щоб мав ти спокій хоча би трішки
І зосередився на відвоюва́нні...
Ми переможемо. Це неодмінно!
Кожен із нас - механізму гвинтик.
Молимо Бога ми щохвилинно -
Нехай би МИР якнайшвидше виник.
28-29.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
по далеким неизведанным тропам
я пройду чуть дыша
и неслышно
там запомниться мне твой отчаянный
искренний взгляд
ты беспечным осиновым листом
облетишь вокруг тела подруги
и на плечи угрюмые ляжешь
невесомым вечерним закатом
я пытаюсь запомнить мгновенья
в них близки мы
и очень далеки
между нами моря-океаны
и твои равнодушные строки
ты когда-то был нежен и страстен
неподвижен в своей отчуждённости
а сейчас где ты – не ясно
но надеюсь в любимых объятьях
твои очи
зеленым причалом
приманили десятки плавучих домов
там тонули в них без остатка
ты от них насыщался сполна
а сейчас ты и сам словно якорь
кинул корни в чьих-то теплых
неизведанных водах
оставайся навеки счастливым
и умей разглядеть в ней любовь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838847
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2019
поверхнево
на кінчиках пасм
відчуваються доторки спогадів
через пальці
заходячи в нутрощі ран
прослизають
крізь тернисті закутки
у серці
проходять навпомацки
як болюче із нами грає у карти
безпомічна пам'ять
кожен лик із колоди нагадує спогади гіркі
чи пісенні безпечні дитячі глумливі говірки
чи кохані розбурхані хтиві солодкі вуста
або ж темний безрадісний тяжко-оманливий страх
02.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Та нема таких віршів, яких ще не бачив світ.
Не течеш вже любов’ю у моїх венах більше.
Ти колись метеликом бився у мій живіт.
Зараз же я пишу нецікаві банальні вірші.
Та нема того сонця, якого не бачив день.
І нема тих очей, що сльозами не променіли.
Ти – душа, що жадає крилатих звучних пісень.
А у мене в душі морок осів потемнілий.
Та нема таких криг, які б не кохали зим.
Та нема таких чайок, які б не воліли неба.
Так і я невимовно жадаю бути поряд із ним.
Це моя споконвічна насущна життєва потреба.
І нема таких весен, у яких не цвітуть каштани.
А у море вливається грізна строката ріка.
Це, здається, давно уже більше не поміж нами.
Коли поряд моєї щоки затремтіла твоя рука.
І нема таких днів, коли серце моє спокійне.
І не рветься щодуху крізь ребра на волю.
Може думки мої ти колись все ж таки покинеш.
Та наразі чимало років пульсуєш в скроні.
03.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019
холод обнимает мои ноги гнусным гномом,
врезаясь острыми клыками по самые бедра…
я пробираюсь сквозь замерзшие льдины
Северного моря,
которое проглотит меня так же,
как и десятки умерших кораблей…
их усталые мачты указывают мне направление
к тебе
и на каждой из них я отчетливо вижу
твое имя
значит ли это, что ты уже мертв?
и растёкся морозным воздухом
по убитым железным телам?
или это знамение того,
что я так и не дойду до спящего вблизи города
а останусь в холодной воде
в обнимку с убийственным гномом,
шепча твое имя
29.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824913
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2019
я пишу в пустоту
и слова
кажутся предсмертным вздохом
рассыпаются на буквы
и иероглифы
написанные на скалах
умываются они кровью
с печени
Прометея
огонь дал он нам
а мой огонь в сердце отнял ты
кричу в пустоту
словно безмолвный якорь
твоих тревог
счастлив ли там где ты есть?
или в пропасть судьбы
канул
в Лету
я Харон
вечных снов
и наших забытых писем
друг другу
а слова недосказаны
монетами стали
в глазах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814890
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2018
Наш кофе с тобой недопитый
остался нетронут
Манящий унылый конверт
пораскидывал фразы
И грустный уставший чужой
и избыточный город
Отталкивал нас и не грел
равнодушно ни разу
Наш кофе холодный
разлился на мраморный стол
И сахар горчит
недопущенный в теплые воды
Устали вовек мы
от этих беснующих ссор
Свободы так жаждут сердца,
теплоты и свободы
п.с. прости, автор оригинала... вдохновил меня твой стих... давно ничего не писала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2018
коли втрачаєш близьку людину –
втрачаєш частку себе
розриваєш той невидимий зв’язок
ніби нитку Мойри
що плете і плете нашу долю
насправді ця втрата і є маленька смерть
частки душі
усі спогади то розлітаються навмання
то скупчуються докупи і б’ють болем
у серці
усі недоказані слова не дають заснути
ні вдень
ні вночі
роєм копошаться у скронях
а в очах навіть сторонні помічають безпросвітний сум
як важко втрачати близьку людину
особливо якщо вона досі жива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
обрізала своє волосся,
зрізавши разом з ним
чиїсь брудні слова
покрила волосся фарбою -
засмальцювала чиїсь негідні думки
та помисли
Я сама собі тотем
і захист
і прихисток
Я сама собі жриця
і палкий всеохоплюючий вогонь
у домашньому огнищі
Я навкруги зруйную все,
всіх,
оточуючих,
небажаних,
негідних,
брудних
Я - чистота
бо Я - правда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018
Жовтень, привіт! Як там у тебе справи?
П’єш чай, запиваєш дешевим портвейном?
Листя скидаєш… Жбурляєм його ногами,
Тримаємо каву в руках, паруючи вейпом.
Жовтень, привіт! Чому ти прийшов так рано?
Літо прогнав і завзято затяг у осінь…
Ми не загоїли ще учорашні рани.
І давить на нас ця гнітюча небесна просинь.
Жовтень, привіт! Обіцяєш бути чемним?
Не надто лити дощі та пускати морози?
Бо хочеться вірити, що осінь ця недаремно
Настала зарано.
Зарано настала осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018
вогонь проходить крізь мене -
тонку листву
і я займаюся з невимовно палкою силою
в мені вибухають всі
надто відверті рани
чи можна зобачене якось спинити знов?
в місця, де досі
цвіли каштани,
швидкими кроками заходить осінь
а їжаки, що впали
долілиць,
в думках скрутились
в тугий калач
лелеки крилами б'ють
в чоло
на ньому осідають
сивинки часу
й хвостом пернатим, що в вирій повернутий
плещуть по щоках
часу не гай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805853
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.09.2018
Тебе нема й не з’явишся ніколи
Печальним вітром рознесешся навкруги
І платтям бірюзовим і шовковим
Впадеш на плечі важкої туги
В прощальний день зіллєшся з щік сльозою
І криком надпотужного жалю
Прийдеш прощатись з світом і зі мною
Та я тебе саму не відпущу
Усе стерплю, бо віддану люблю…
30.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801298
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2018
Твої губи не пахли ваніллю
Й вони не мали присмаку вишні
З них сивий дим тільки-тільки вийшов
Та все одно до себе манили
Ніжні, палкі, соковиті, кохані
Нагадую їх і на серці щем
Не поцілую ніколи їх ще
Губи з присмаком диму й печалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018
Зашарієшся, ніби сонце
вчорашнього вечора.
І зірвешся із кручі у захід
яскраво-багряний.
Твій стрибок прирівняється
до божевільної втечі.
Ти чудний, надто вдумливий
і ніби трішечки п’яний.
Зсутулишся, немовби той місяць
вчорашньої ночі.
Блідолиций звабливий твій лик
викликає нестяму.
І тонкими руками
в обійми свої заохотиш.
Я розсиплюсь зірками в тобі,
як святими ночами.
Прошмигнеш у глибини душі
розполоханим кролем.
І пухнастим малим кошеням
доторкнешся до щік.
Я відкрию в собі усі нерви
надірвано-голі.
А устами закрию палкий
розтривожений крик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018
Нападайте одне на одного, гризіться, наче шакали.
Чи, як голодні хижі собаки, кидайтесь на міцні грати.
Невже усіх бід на світі дотепер сатані ще замало?
Ніколи ні в якому разі діти не повинні вмирати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Каждый из нас по жизни – клоун
Под гримом скрывает страх и боль
Улыбками как лучами солнца
Впивается в лица смотрящих
Гримасничает и смеется
А слезы затапливают сердце внутри
Которое он на ладони
Вручает даром беснующейся толпе
Когда же он дома один
Смывает свой едкий грим
В зеркале отражается
Одинокий унылый мим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779829
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2018
Ти безсердечний залізний дроворуб
Неотесаний мужлан Дикого Лісу
Ходиш забутими стежками
Де давно не ступали навіть звірячі лапи
Й забуваєш писати листи
Хоч би чіпляв звістки на шиї голубів
Раптом би долетіло хоч якесь
Але ж ти неграмотний безсердечний лісник
Сокира тобі за перо
Кора за папір
Хоч тут збіглося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
якби можна було висушити
найтерпкіше море
я б пішла босими ногами
по солі морській
до тебе
якби можна було випити океан
я би до дна осушила його безкрайність
присмачуючи тоніком й лаймом
якби можна було перелетіти
неосяжну водну глибочінь
я би впала посеред неї
обпеченим ікаром
бо не знаю
чи треба тобі я там
з крилами і без
затридев’ятьземель
затрьомаморями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
між ногами стогне вітер-Нот
надуває теплу срамоту
і гонить величний корабель в нечистоти
а лоно змучене й самотнє
свистить і вабить ніжним співом Сирени
заблукай в ньому,
хижий засмальцьований Одіссею
потонеш у ньому навіки
а вірне лоно Пенелопи
заросте чагарниками
ніхто його не поле і не оре
бо її коханий мандрівник
загубився в стидному триликому лоні
слизької Медузи Горгони
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2018
Сніг іскриться
Ніби мурахи по твоїй шкірі
Котрі хочеться злизати язиком
І одразу згадується
Як той таки блудний язик
Торкався ненароком
Соромливо
Бурульки
Що впала з даху додолу
А ти нестримне
бешкетне дівчисько
Береш у руки заборонене яблуко
І твій шершавий язик
Ніби змій спокуси
Вештається ріками вен
По чиїйсь шкірі
Вона збільшується
І набуває брунатного кольору
Пульсує
Як покинуте кошеня під насипом снігу
Невблаганно жадає теплих рук
Обіймів
Поцілунків
Зцілення
Не зрадь його безпорадність
Та очікування
Торкнися язиком
до іскор пухкого снігу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
зима – це наша з тобою пора
коли крижане повітря пронизує тіло і душу
ми шукаємо забуття в теплих обіймах
вони такі самовіддані та розпачливі
ми тонемо щороку в них як востаннє
а наступного року все повторюється знову
розпачливі самовіддані теплі обійми
у крижану байдужу зиму
це наша пора –
пора розставань та знаходжень
пора поцілунків та криків
пора подарунків та фальшивих обіцянок
як же мені набридла ця чотирисезонність
якби було лише літо
був би шанс ніколи тебе більше не зустріти
був би шанс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
приб’єшся до мене якось цуциком
таким руденьким і кошлатим
і будеш скиглити щоночі біля мого ліжка
а я наступатиму кожного разу тобі на хвоста,
як вставатиму
і матюкатимусь
де ти такий страшко взявся на мою голову
а потайки кидатиму тобі на підлогу
варену ковбасу
щоб не здох
повертатимуся ввечері після тяжкої роботи
а ти чекатимеш мене з подертими капцями в роті
падлюка
і дивитимешся мені в очі своїми зіницями замученого кошеняти
вдарю мабуть раз тебе
більш не буду
бо ти і так кошлатий страшко
доля тебе й так покидала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
Котиться перекотиполе по світу
Немає ніде йому прихистку
Перекочується між сьогодні і завтра
Завертає у минуле
Розминаючись з майбутнім
Котиться перекотиполе сходом
Повідривало йому кінці
Змучене таке перекотиполе вернулось назад
На захід
Розтрощене, розчавлене, розхристане
Поцілував його вогонь
І теплом своїм став йому домом
Зробилось перекотиполе попелом
Повернулось на початок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2017
«Як звідси і аж до Місяця» –
між нами така далечінь
І прірва тяжіє немислима, і звуки забулись давно
У небі птахи не кружляють вже,
незрима туга нависла там
Де мрії здіймалися увись…
там мряка і крижана пустота
«Як звідси і аж до Місяця» –
так довго триватиме подорож
Якщо я хоч раз наважуся піти за тобою в світи
Озера постануть по ступні мої, а гори лише по груди
І кроком своїм рішучим усе залишу позаду
«Як звідси і аж до Місяця» –
моя непохитна любов
І відчайдушна прихильність
до зелених яблук вічей
А пам'ять нависне над мороком і стане вона незліченною
Бо те, що у простір закинуто –
залишиться там назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Коли поблякнуть хмари і зійдуть останні сніги –
я буду з тобою…
Коли пломенисті листки вмруть на холодній землі –
я буду з тобою…
Коли відчайдушний рівчак загине у буйстві ріки –
я буду з тобою…
Коли вагітні сади народять нові спілі життя –
я буду з тобою…
Коли життєдайні жнива розкотяться по стиглих полях –
я буду з тобою…
___
Коли ж я втрачатиму себе серед інших;
своє тіло у пластах розчарувань;
свої очі у кришталиках сліз –
будь зі мною теж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Янтарный вечер наступил – в окно смеется
И очень тихо за порог заходит солнце
Вздымает ветер ручейки осенних листьев
И птичий крик кидает в дрожь, как будто выстрел
Янтарный вечер наступил – собрались дети
Идут с работы налегке друзья-соседи
И не унять веселья в нашем переулке
Все потому, что осень – время для прогулки
Ведь наполняется природа буйством красок
А переливы за окном кричат контрастом
И наслаждаться нужно в разную погоду
Ведь осень – расчудесная частица года
п.с. второй экспромт за два для на фото. вот прям завораживают.
фото https://photographers.ua/photo/utrenniy-svet-nad-vodoy-1128149/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2017
Как плачет осень в ноябре
Умыться б каплями
Ты торопись, лети ко мне
Хоть дирижаблями
Стучись воробушком в окно
Как попрошайка
Так плачет осенью оно (!)
Грудь наизнанку
Сердечко вместится в ладонь
Его цени
От всяких бурь его закрой
В своей груди
фото Александра Хромеева (https://photographers.ua/photo/kak-plachet-osen-v-noyabre-1127948/#comment6258765)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760414
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2017
Вот так сейчас укутаться бы в плед
С тобою вместе... И врости б в кровать,
И фильмы сутки напролёт смотреть,
Меж ними чай на кухне попивать.
Лежать, обнявшись, будто мотыльки
Любви хотят от лампочки тепла;
Когда рука касается руки,
И близость прожигает как до тла.
Пить кофе, а из глаз испить огонь
И страсть, охоту, пыл и нетерпенье.
И плед в экстазе режет мне ладонь.
_
Как хороши осенние мгновенья!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758934
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2017
скручуються вихором думки, збираючись в ураган
і розганяються до всеохоплюючої моці
краще не стій їм на шляху
урагани ж бо називають жіночим ім’ям не дарма
нам важко зупинятися у наших фантазіях,
у наших душевних поривах,
у наших необмежених протиріччях здоровому глузду
не заперечуй, бо твої заперечення здіймаються в небо,
як тріски будинків на моєму шляху
не нервуй, бо твої емоції розкручують вихор ще сильніше,
і я захоплюю цілі міста
не принижуй, бо планета може не вижити від моєї руйнівної сили
і краще не називай мене моїм ім’ям,
бо такого урагану ще не було,
назви ліпше «кохана»
і враз все стихне,
бо кохання – це річ в сотні раз менш загрозлива,
ніж моя ненависть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
скажи мені, що ти ніколи не любив
просто скажи і можеш іти геть
зроблю тоді я чай собі із кропиви
і вип'ю залпом, як горілку, вщерть
стану весела, жвава і хмільна́
може забуду руки й їх обійми
і поцілунки (ніби пив до дна)
по саме денце пив уста покірні
може забуду все це крізь роки...
(скоріше аж до смерті не забуду
така любов буває на віки...
я так шукаю погляд твій повсюди...)
забуду?... ні... ніколи...
назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755185
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.10.2017
по трамвайних венах
скачеш
колії стали в тебе замість
рук
хапаєшся ними за голову
натомість збиваєш електронні дроти
що виринають з твоїх очей
блиском в них відображаються сірі пасажири
на їхніх
сірих очах
лушпинням від дзернят влягається
смерть
опієм на твоїх губах осідає попіл
стихаєш у нетрях трамвайного депо
як в утробі у збляклого міста
що потопає у іншому вимірі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017
Я так сьогодні за тобою сумую, що ну…
І ниє, як завше між ребер у грудях так сильно
Ледь-ледь і дурницю якусь я бездумно утну
Яка ж моя туга велика, сумна і всесильна
Я так за тобою сьогодні сумую, що аж…
Хотіла б почути твій голос хоч раз в телефоні
От де віднайти мені ті́сний на серце бандаж
Аби воно так не воліло стрибнути в долоні
Поплисти до тебе, злетіти стрілою увись
Прибігти під двері твої, ніби змучений цуцик
Прилинуть хоч трошки до тебе й хоча би кудись...
____
Як важко твої поцілунки нестримні забути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2017
Есть у меня друг, которого кличут «ты где»
Нежиться любит на солнце, плещется он в воде
Ходит по тучам босой, бегает за стрижами
И вместе с ними толпой мчится под облаками
Есть у меня друг, его величают «зачем»
Любит он слушать рок, есть прошлогодний джем
Учиться у книжек былых, рассказывать стихотворения
И каждую ночь пред луной выискивать смыслы творения
Есть у меня друг, его называют «страсть»
Держит в охапке сильно, не даст никогда упасть
А вкусный и сладкий кофе он делает словно мастер
И черно-белую жизнь раскрашивает фломастерами
Есть у людей я. Меня не зовут никак
Сама прихожу тогда, когда в небесах знак
И часто срываюсь с них, и падаю в грязь лицом
Но в этом и есть смысл – остаться всегда молодцом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747439
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2017
час збирати каміння настав
кропіткою працею збирала його
у життєвий кам’яний пагорб
камінь за каменем
обтесано моїми усмішками та здобутками,
сльозами та кров’ю…
і виростав пагорб міцним та кремезним,
одиноким та мовчазним
дехто зазіхнув на нього
порозкидав урізнобіч
як важко, коли в тебе кидають каміння
а ще важче побачити в натовпі знайомі обличчя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
вона поєднала далеке й розпатлане
неприборкане й занадто вже рідне
важливіше обручки зі ста каратами,
порожнинне, духовне, споріднене
__
ми б ходили своїми дорогами далі
самотні чужинці на зламі площин
заробляли б мізерні гроші чи медалі
і писали б разючо-інакші вірші
надихалися б іншим стороннім взірцем
виряджались у маски би ми щогодини
не писали б на компі, а лиш олівцем
і були б паралельні звичайній людині
не зустріли би сотні важливих людей
не дружили, не плакали і не любили
ми би втратили тисячі вдалих ідей
якби нещодавно інтернет не створили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
поетична ринва зціджує дощ
із моїх думок
і напоює ними сухий грунт
в мені раптово виникає зневоднення
та спустошення
а все навколо потопає
у воді
у сенсі
занурюючись у потаємні закутки
мозкових звивин
у голові в невдахи
в моїй
П.с. фото моє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
приносиш себе у жертву
своїм тогорічним богам,
і думаєш:
нащо струмінь пускати із вени
рв’яно,
бо можна надрізи зробити
по тонких своїх руках,
аби кров текла так повільно,
щоб нили жертовні рани.
щоб ти пам'ятала той біль
і більше туди не впала -
у ту тогорічну яму
й на ті тогорічні граблі́.
тому зараз робиш боляче
з надто великим запалом,
щоб більше і в бік навіть той
не хотілося глянуть тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2017
Я мабуть не тямлю в семіотиці,
Бо твоїх знаків (уваги) зовсім не розрізняю.
Таке враження, що я потрапила в інший вимір,
де говорять мовою невідомих досі натяків.
А ти ображаєшся на те, що я нетямуща.
Та я ж просто невчена!
(так легше)
Бо навіщо мені ці проблеми,
які потім
невідомими знаками
викарбуються на моєму серці…
Там і відомих знаків вдосталь,
що не зійшли ще досі.
Я навіть не зізнаюсь тобі в тому,
що знаю таке слово – семіотика.
Бо іноді корисно прикинутися дурепою.
Так легше.
26.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Стерня голка́ми так дзвінко
У шкіру впивалася стрімко
І боляче розривала
Душевні мої підвали
У п'ятки немов в Ахілла
Бджолою жалила тіло
_____________
Отак ми крокуєм спога́дками
І ранимо серце і п'ятки ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017
гербом на моїх грудях
вибитий твій образ
гімном на моїй спині
написані твої глузливі слова
я татуйована твоєю байдужістю
та незграбністю
на все тіло та частину душі
ніби шкіра тигра
оперезана різкими смугами
шрамами на моєму тілі
вирізьблені твої почуття
краплинами крові
на моєму серці
виступають твої обіцянки
цяцянки
краплинами жука-сонечка
глумляться наді мною роки
прожиті з думкою про тебе
як щось нездійснене
і швидкоминуче
як татуювання
на тілі
марева
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Хорошо, что вовремя разошлись.
А потом бы вдребезги, как стекло,
Или пеплом по́ ветру ввысь да ввысь.
Полюбить бы ровненько. Всем назло.
Чтобы вместе завтраки по утрам,
Кофейочек чёрненький да в постель…
А не истеричный тарам-барам,
Где внутри и извне холодна метель.
Только ровно – это совсем не то.
Нам же нужно чтобы все – эге-гей!
Чтобы в омут по́ уши – и так раз сто!
Подходи, касатик мой, не робей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737148
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2017
Прикрию від мук розтривожене серце.
Мені так шкода́ твоїх втрачених днів.
В мені твоя ту́га луною озветься.
Ти вперто боровся, побороть не зумів.
А зараз на волі боротимеш жах
І сумніви, болі, і нерозуміння
За те, що ти вижив на вістрі ножа
За нас. Та на нас не находить прозріння,
Що всі ті напасті будуємо ми,
Що надто жорстокі й байдужі живемо.
І для природи ми вже не дітьми,
А ворогами навіки стаємо.
Закрию від спогадів змучене серце,
А дзвони набатом в душі деренчать.
Ніколи забути не зможеш ти все це…
На серці печаль... навіки ця клята печать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017
Я приютила тебя в своем сердце. Обогрела.
Напоила теплым чаем, укутала в плед.
И оно всё больше пламенем возгорело.
И не унимается, не утихает, нет…
Я разорвала свое сердце на части, в клочья.
И пошила для тебя одеяло, чтоб ты не мёрз.
А оно стучит так отчаянно, сильно очень,
Умываясь от боли солёным озером слёз.
Я впустила тебя опять в своё сердце… Почему?
Чтобы ты там топтался грязными сапогами?
Ты снишься мне снова, я вою уже на луну.
И оттоптаны чувства тянут меня ко дну.
Лучше это было бы с кем-то другим, не с нами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731657
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2017
Приходь сьогодні, поговоримо про море,
Про шум тендітних неозорих хвиль.
Про те, чого не видно на просторі,
Але у наші душі лине звідусіль.
Приходь сьогодні, погоримо про вдачу,
Про всі падіння й злети у житті.
І на плечі одне у одного поплачим.
Так значно краще, ніж стогнати в самоті.
Приходь сьогодні, поговоримо про мужність,
Про воїнів, що жертвують собою;
Що на Землі людина – тільки гість,
Й сама себе винищує війною.
Приходь же зараз, поки є з ким говорити,
Бо завтра може й не настати для всіх нас.
Ми ходимо по лезу гострому із бритви.
І схаменутися давно прийшов вже час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2017
ти – метаморфоза
у нашому вимірі
крихка та тонка
холодна
зваблива
розчиняєшся у спогадах
як в солоній воді
сльози
зливаєшся воєдино
розтікаючись струменями
током по шкірі
на кінцевих закінченнях
пальців
вій
вуст
ти - сніг
у кришталевому шарі
оманливий та несправжній
теплий
приємний
якого хочеться торкатися
думками
словами
літерами
і писати про нього хокку
чи рубаї
бо прості вірші надто прості
для тебе
адже ти такий складний
для цього світу
ти його метаморфоза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2017
Позвони мне как-нибудь невзначай.
Потому, что мне очень плохо.
И раствори мое горе в чае
Или в горьком унылом кофе.
Поговори со мною по-дружески,
Не вспоминая былых минут.
Так часто нам не унять тоски, -
Слова поддержки все не идут.
Поговори, как никто другой.
Ты же меня так отлично знаешь.
Может печаль мне снимет рукой,
Той, которой заваришь нам чаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721385
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2017
иногда мне кажется, что я тебя люблю...
но не тебя скорее, а твой фантом
твое безликое отражение у меня внутри
которое прорывается наружу стихами
через рот...
иногда мне кажеться, что я готова бежать
на край света
на край моста
и прыгать вновь и вновь в твои строки на экране
объятьями которые для меня стали
иногда я хочу лишь стать пылинкой вселенной
чтобы прилететь к тебе
где бы ты ни бил
и осесть на твоих плечах
или губах
как твоя улыбка непременно всегда оседает на них...
я хочу быть твоей улыбкой...
твоей пылинкой
и твоим фантомом между строк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720927
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2017
Пристанище мое. Пристань. Приди.
Как дороги возле меня твои шаги.
Как тепло-трепетный твой томный взгляд.
Твои слова разрушат множество преград.
Мой нежный мотылек. Мой блудный плен.
Все звезды неба за тебя отдам взамен.
И все мурашки по моей продрогшей коже
Стремятся броситься в твои объятья тоже.
Мой милый. Мое солнце в полутьме.
Твои черты как будто выбиты на мне.
И пальцы, как по клавишам пиано,
Разбудят точечным касаньем рано.
Приду. Прильну. Прилягу близ тебя.
Всю твою боль себе возьму, себя губя.
И прошепчу ворчаньем утра в новом дне:
Со мной всегда любовь твоя, ведь ты – во мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2017
Давай поставимо крапку у цій тяганині,
Розіб’ємо всі металеві перила моста,
Що нас поєднав так давно і духовно донині.
Поставимо крапку. Ідея до болю проста.
Ти знову не чуєш і тицяєш кому огрядну.
Вона майоріє між нами, неначе муле́та.
Із нею укупі три крапки ти ставиш підрядні,
Що шию стискають, немов би то три амулета.
Постав же бо крапку. Несила це все побороти.
В житті ми окремо. Хоч серце моє – це бунтар.
Ти мій матадор, що в червоному дражнить навпроти.
Сховай же мулету, щоб я не завда́ла удар.
Матадор – у бою биків: тореадор, що наносить шпагою смертельний удар бику.
Мулета – шматок яскраво-червоної тканини, якою під час кориди тореро дражнить бика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717202
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2017
Мовчу. Навіщо казати щось зайве. Навіщо слова
Недбало розкинула руки й лечу стрімголов
Й болить від раптового тиску моя голова
І ближні відходять від мене у ночі покров
Мовчу. Навіщо всі зайві розмови нудотні
Розкинуті руки стирчать ніби «хтось» на Голгофі
По світу блукаємо ниці і надто самотні
Й тонути у прикрощах ніби у бруді ми профі
Мовчу. Бо мовчання є золото в щирі хвилини
В потемках шукаю сердечно-відкритих людей
Вони ж позгинали додолу скалічені спини
Бо їхні відверті серця не потрібні ніде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Выключи свет, закрой все двери.
Спроси у меня – во что я верю.
Ты не услышишь ответ.
Выключи свет.
Поправь подушку, приляг на кровать.
Мое волненье попробуй унять.
Ты не услышишь вновь «нет».
Погасим свет.
Снимем одежды, приляжем вдвоем.
Всю ночь о любви телами споем.
И будем встречать рассвет.
Излишний свет.
А утром опять на работу – чужие.
Порознь руки и мысли другие.
Скажу мимолетом – привет.
Вечером? - «Нет».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715879
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2017
Покажи мне Аляску. Холодная, серая, злая?
Покажи мне ее. Ну какая она, ну какая?
Может теплая, словно в стакане разнеженный чай.
Или плед на плечах, опрокинутый так невзначай.
Может черная, будто бы вороны в вашем порту,
Что мечты разбивают о скалы на полному лету.
Или белая, словно зефир в чашке теплого кофе.
Может контур лица, отвернувшийся в сторону (в профиль).
И холодная, будто бы тысячи звезд во Вселенной.
Или пьяная, словно вино расплескалось по венам.
____
Заблудилась она в тихом омуте зелени глаз.
Покажи мне ее хоть на фото... Всего один раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2016
Тавро на долоні
Чи знак, чи відзнака
Неначе від долі
Крізь роки подяка
Відмічена Сонцем
Цілована Марсом
І погляд в віконце
Ти знову прекрасна!
Тавро на зап'ясті
Цілунки коханця
Минулі напасті
Прокинуться вранці
Троянда в Пустелі
Від спраги зачахне
Якщо у оселі
Коханням не пахне….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
Ты сказал писать о ком-то другом.
Пишу.
Бреда Питта бросила Джоли. Облом.
Грущу.
На Марсе не найдена жизнь.
Капец.
Люди перестают дружить
Вконец.
У Бренды из Беверли Хиллз
Рак.
Звезды часто падают вниз.
Знак.
Снег бывает и в ноябре.
Вода.
Посмотри ты в глаза мне
До дна.
Видишь, пишу не о тебе –
О других.
Только ты в каждой строке.
Ты в них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701729
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2016
[quote]Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.
Ліна Костенко[/quote]
Мне дети роднее, чем ты…
Но всё же сейчас не об этом.
Замерзшие в поле цветы
Тоскуют за красочным летом.
А я всё тоскую о нас,
О тех мимолётных мгновеньях.
Когда был минутою – час.
И мы утопали в забвении.
Роднее душе не сыскать.
Пыталась. Не вышло ни грамма.
А слезы вбирает кровать,
И часто нечаянно мама.
Богаты мы тем, как любили.
И ценны минуты любви.
Ведь если горели – мы были,
И жизнь мы не зря прожи́ли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2016
Зачем разрывается сердце и стучит так отчаянно.
И все дребезжит внутри как будто от землетрясения.
Ты сказал (соврал?), что позвонил мне в два ночи нечаянно.
А мне после этого полгода опять нет спасения.
Зачем мне твой голос такой вновь родной в телефоне.
И даже по первому звуку его я узнала.
И сердце мне так защемило от тона спросонья,
Что еле заснула и сны о тебе я видала.
Сейчас я с утра вся дрожу – не от гриппа отнюдь.
Всё думаю: что это было с тобою в два ночи?..
__
А сердце стремится порвать дребезжащую грудь,
К тебе полететь через мили оно очень хочет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699475
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2016
Над нами абсолютно разные созвездия.
У каждого свое небо и звезды.
Но вот Луна у нас на двоих одна…
Когда мне плохо – я вою на Луну.
Когда тебе плохо (или хорошо) –
ты утопаешь в стакане…
По сути, мы двое тонем в бездне…
Иногда я так часто вою на Луну, что чувствую,
как на спине пробивается темно-серая шерсть
и зубы превращаются в клыки,
которыми я кусаю себя изнутри до крови…
Я превращаюсь в одинокую волчицу…
Мне так одиноко в этом людном мире.
Тебе так людно в своем одиночестве…
Надеюсь, когда-нибудь, на дне твоего стакана
отразится моя Луна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692851
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 06.10.2016
Я, як та лисиця-фенек в пустелі,
Біжу назустріч усім незгодам;
Малюю лиця чужі на стелі
І розсипаю у чаші згодом.
Я, як той орел, що раптово вниз,
І крила склавши, чекає смерті.
Із стелі лиця - і на карниз,
А потім буквами у конверті.
Я, як мураха в суху погоду,
В листку лечу куди очі бачать.
Пісок малює у люстрі вроду…
Мабуть не втрачено все – це значить.
*люстро – дзеркало
22.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016
Чи пам’ятаєш ти ті вулички,
що у венах струменем біжать
і звиваються одна між одною,
як звивини пам’яті у наших головах
А чи той дощ, що падає на бруківку,
як наші сльози розтавання та розлуки
омивають наші сірі обличчя
Львів кличе своїм позаминулим покриком,
пращурів порохом
Личаківським сумом
Та електричним струмом
між нас
Львів чекає нас
photo by команданте Че
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Где-то за горизонтом… на самом краю Земли.
Я отпускаю тебя, ты крылья свои забери.
Где-то за горизонтом, где Солнце касается тучи.
Ты от меня улетел воспоминанием лучшим.
Ты птицей взмываешь в небо со свободой своею вдвоем…
Мы больше с тобой никогда эту песню любви не споем.
Прости, что я умолчала… одиночество разве свобода?
Когда пропасти горя и слез закрывают глаза небосводу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687140
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2016
[quote]Даже если бы
ты не была
моей,
подневольной,
рабыней,
чей-то женой,
подарившей ему дочерей,
сыновей.
Обезумевшей,
слабой,
смертельно больной,
собиравшей в ладони искры огня -
я бы любил тебя.
"Даже если". Джио Россо[/quote]
Я бы любила тебя…
за океаном и за тысячами морей
я бы любила тебя
и вечно была бы твоей
даже если бы убегал и прятался
в самые черные ямы
я бы любила тебя
и отдала себя бы до грамма
даже если бы ты уходил
в далекую синюю высь
я бы любила тебя:
далеко или близ
даже такого близко-далекого
даже слепого
я бы любила тебя снова и снова
и не глядя на то,
что аляска твоя холодна
я все же люблю тебя
хоть остаюсь здесь одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679184
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2016
Чи прагнув ти моїх гарячих сліз,
Що діями своїми розтривожив?
Під шкіру, ніби голкою, проліз
Й колЮчками встелив цнотливе ложе.
Чи ти хотів моїх очей сумних,
Які пашать, розпечені сльозами,
І забуття випрошують ночами...
Ти ж навіть не подивишся на них.
Чи знав ти, що народжую у сні
Розмови, нездійснЕнні із тобою...
_____
Знов мої очі в дзеркалі сумні
Танцюють вальс з пекучою журбою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Поцелуй для меня – это воздух,
который передается через губы
при чувственном касании.
Мой спасатель насыщает меня кислородом:
эмоциями, энергией, жизнью…
передает мне спасательный круг на легкие,
которые сужаются и расширяются благодаря ему.
Этот круг не дает мне утонуть во мраке холодных вод
быта и реальности…
Когда меня не целуют,
мне становится трудно дышать…
И я не преувеличиваю.
Моему телу не хватает импульсов,
органам – кислорода,
губам – цвета и тепла.
Мне хочется искусать их в кровь,
чтобы хоть как-то насытить их…
красным теплым веществом.
Мне становиться все труднее дышать с каждым днем…
Спаси меня!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673706
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2016
Мовчання - це недолугість,
це суцільна людська байдужість
Це чисте сумління невідкритості
та лицемірства людської гідності
Воно вбиває своєю гучністю
Тихою звучністю
Брехнею правдивою
Посушливою зливою
з невідкритих пустотних уст
Мовчання - прах прадавніх пращурів
Воно віками давно пропащеє
Воно не має здоровий глузд
Бо лиш у слові є Божий помисел
Життєвий промисел
Мета буття
У щирих висловах
Й веселих приспівах
Цвіте життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2016
Если б я знала, что это наша последняя встреча,
Я бы больше тебя обнимала и целовала,
Зная, что этот миг - он не вечен.
И что времени нам осталось так мало.
Мне так от этого грустно. Я так устала...
Если бы я больше могла насытиться твоими объятиями
И утопать в глубине твоих карих глаз,
Я бы не стала сразу сбрасывать платье,
Выставляю все тело и голую душу тебе напоказ.
Просто ловила бы жадно из губ твоих много фраз...
28.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669915
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 02.06.2016
Дай спалити усе дощенту, усе дотла;
Відірвати розтріпані нитки з спідниці;
Відпустити самотнього птаха у небеса,
Хай нарешті зустріне не в клітці зірницю.
Дай усе розтрощити… пожовкли мої сніги;
Водогони давно позатикані листям й журбою.
І твої підлі бре́хні мені ж бо не до снаги.
Відриваю намоклі листки рукописні з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2016
Я не Любка, не Жадан, тим більше не Полозкова.
Я не маю свого стилю, не володію уміло словом.
Я не пишу гучних промов, не переказую сво́ї ві́рші.
Вони, звичайно, в мене не кращі. Але надіюсь, що і не гірші.
Я не Сосюра, не Симоненко й тим більше навіть не Блок.
Я пи́шу те, що відчуваю. І від цього маю життя урок.
У мене ритм часто кривий та епітети недосконалі.
Я пишу́ якомога щиро й не думаю, що буде далі.
Мені не треба ні визнання, ані ніяких важливих премій.
Лиш трохи часу й багато тиші, коли приходить самотній «геній».
Мені не треба любові фанів й не потребую чиєїсь ша́ни.
------
Лише розкрийте свої серця й відчуйте в ві́ршах відкриті рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016
Листочки складываются в пустой календарь…
Ни прочитать тех его строк. Ни выбросить.
За окном грустный и серый такой январь,
Поутру на снегу серого мороза сыпь.
Ты где-то, где так же холодно и снега.
И чайки замерзают на килях кораблей.
А я все мечтаю, как добраться туда,
И превратить январь для тебя в теплый апрель.
Мои письма никак не сложатся воедино…
Все какая-то ерунда и пишу все мимо…
Мы с тобой так далеки, ну а души как будто рядом…
И январь не помеха… Расстояние лишь преграда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639438
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2016
это не любовь, только лишь обман.
вижу точно это, слышу ясно.
у тебя, мой друг, есть один изъян:
любишь ты бросать слова напрасно.
это не любовь, только лишь мираж...
видимость твоего ко мне отношения.
просто ты в один момент входишь в раж,
где завоевать - главное достижение...
ну завоевал - это же не ново.
и опять я кинулась в ту же глушь...
канул в лету той "любви" кураж снова...
___
глупая... разрывает боль душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.01.2016
Я хотіла б з тобою кохатися, вдихаючи запах моря
Такий солоний, як твоє оголене тіло
Такий свіжий, як твій вранішній подих
Такий теплий, як твоя збуджена плоть
Я хотіла б з тобою кохатися, ковтаючи каву холодну
Читаючи на брудершафт книжки
Цілуючи твої сліди
На моєму зап’ясті
Я хотіла б з тобою кохатися, обіймаючи твої ступні
Що ступали вчора по холодному піску
Всотуючи нутро моря і його солоність
Ніби твоя збуджена плоть всотує мою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Жахлива ніч... І ранок такий самий...
Хочу туди... де сонечко яскраве
Кохається із небом у заграві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2015
Я хотела б раствориться в твоих объятьях
На минуту, на час, на всю жизнь.
Надеть на себя лучезарное платье,
И с тобою в танце кружить-кружить.
Я хотела б упиваться в твоих касаньях,
Рассыпаться на молекулы от тепла.
Очень нежно бери (прикасай) меня,
В нашей страсти сгорю я дотла.
Я хотела б надышаться твоим дыханием,
Ощутить твои губы с моими вблизи.
Только снова виною расстояние,
Сколько мне не кричи, не моли, не проси…
(…вылезают наружу пустые стихи…)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623915
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2015
Хотіла вибити на своєму тілі твоє ім'я,
проте воно випалене на моєму серці сльозами,
ніби натром.
Нутром відчуваю свою нікчемність
та неспроможність щось змінити,
прийняти…
відпустити.
Віддавна ти була тавром на моїй душі,
безіменним знаком оклику на моїх сторінках думок.
Тепер же ти небесним символом у моїй голові
злітаєш у синю блакить.
А серце болить.. болить…
Знаєш, як важко прокидатися не з тобою у цьому світі.
Як жахливо розуміти,
що нічого уже не змінити…
Любові так мало, щоби вона змогла розтопити
увесь той лід, що покрив минулі діяння...
Люблю, люблю, сумую… як востаннє…
ти пташка рання…
Що надто рано увійшла в світання…
життя…
сестра, сестра, сестра моя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Тривожаться внутрішні змії:
«Вилазити ми не сміємо
Із нетрів тривкої землі»,
що сумнівом жиє в мені…
Шиплять й язики висовують,
ба навіть вкусить норовлять.
Мій сумнів тривогу всотує,
й зростає на розмірів п'ять.
Пролазить у тріщини хтивості
І цноту отруює в серці.
Кричу від своєї сміливості,
яка у чужому озветься.
Себе прирікаю на сумніви
Щоразу, як ду́мки про тебе
Захоплюють розум невду́мливо…
….
Чи точно цей гріх мені треба?..
(Який ж бо це гріх? Це смішно.
У ньому ще я не помічена.
Й усе, що ми робимо – грішно,
Бо досі ще в церкві не вінчані)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622287
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.11.2015
Я пляшу, как юла, у тебя на руке.
Ты вздыхаешь сквозь занавес наших миров.
Как ты там спишь, живешь от меня вдалеке?
Ешь лимон, пьешь чай с медом?, - будь здоров.
Я смотрю в белокрылые небеса...
Как ты там, не болеешь, вылечился уже?
Иногда я похожа на глупого ежа,
Который засыпает в хитром уже.
Я убегаю от поезда по прямой.
Рельсы, шпалы, рельсы... Упала ничком.
Ты такой далекий, такой не мой.
Оставляешь важные строки на потом.
Я смеюсь, словно это в последний раз,
Заплетаясь в сети до самых ушей.
Все никак не отнять заколдованых глаз
От заката солнца на восьмом этаже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2015
Сонце вмирає на Заході, і з промінням
Розтають його хтиві обличчя-Януси.
Заливає безчесні хмари ця кров осіння.
І пташки все цитують мелодію Штрауса.
Десь на Сході Сонце родиться у стражданнях,
У надто важливих вагомих потугах осені.
І, можливо, для нього ця мить – є останнє,
Що воно залишить по собі на неба просині.
Я ж умирала удень, коли Сонце в зеніті.
І розкидає на змарнілий ґрунт свої колючки.
_____
Розуміння своєї ваги* приходить в ті миті,
Коли запорошують душу жалобні думки.
*вагомості
06.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619305
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2015
Так важко на душі: щемить, болить, пече.
І поряд не знайду розважливе плече.
А сльози, як потоки, вриваються в печаль.
Тебе нема, сестричко, тебе нема… Так жаль!
Сиджу я на могилі твоїй у котрий раз.
Й усі слова пусті і спомини образ.
І вже нічого не зарадить цій тузі непросвітній.
Тебе нема, сестричко, тебе нема на світі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618813
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.11.2015
«Чи є щось важливіше від життя?»
Спитала в Бога стиха в церкві я.
І відповів він спалахами свіч,
Що в Всесвіті це найбагатша річ,
Це найцінніше тисячі скарбів.
Задумайтесь про сутність оцих слів.
Бо поки не торкне Вас близько лихо,
Допоки не спіткнетесь на рівнині,
(по лезу ходите спокін віків й до нині…)
Тоді і Ви спитаєте у Бога стиха…
10.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
Юносте моя, де ти?
Чи мені це нині вже тридцять?
Світить в небі ясний півмісяць.
І зірки співають сонети.
Юносте моя, хто ти?
Загубилася десь у хащах...
Знаю, ти для мене пропаща...
Й не повернешся більше ти зроду...
Юносте моя, ну чому?
Так невпинно летять мої роки.
Я ж стою і не зрушу ні кроку...
Так же любо чекаю зиму.
Юносте моя, не журись!
Ліпше з фото на мене дивись!
Бачиш, гарна я мама й дружина,
В мене поряд щаслива родина!
І не думай, що було колись...
(тільки сльози рікою лились...)
п.с. на фото я в юності) там мені 18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610363
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.09.2015
Дивишся прискіпливо в очі і думаєш: «От дурна!»
А я всього лише хочу торкатися твоїх рук.
Раніше ти б випив залпом сльози мої аж до дна.
А тепер же тебе дратує будь-який здійснений звук.
Відштовхуєш обійми і дивишся люто очима.
А я лише хочу закрити від тебе жорстокий світ.
Ти ж неприступно ховаєшся заново за дверима,
Тому блакитні метелики б'ються у мій живіт…
І як тут тепер злетіти, ну як розгорнути крила?
Коли тобі обривають усі попередні змоги.
І знов за тебе боротись мені вже ніяк несила.
Я скинула свої крила. Встаю на обдерті ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Ты – прыгающая по облакам семицветная радуга,
которая сливается в белый,
чистый и непорочный цвет,
затмевающий всю вокруг темноту напрочь,
не разрешая ей подступиться к тобою избранным…
ты обволакиваешь своими разноцветными лентами,
наполняя их существование
и жизнь
новыми искренними эмоциями –
красный,
оранжевый,
желтый,
зеленый,
голубой,
синий,
фиолетовый…
мне же непременно достался фиолетовый,
ведь это цвет меланхолии и печали,
так свойственных мне сейчас…
детям твоим – конечно же красный –
цвет твоего любящего материнского сердца…
возвращайся уже наконец-то с небес,
с тех манящих пушистых облаков…
тут на земле труднее и не так просто.
но тут тебя ждут твои близкие
любящие тебя всем сердцем люди…
люблю и я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599180
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.08.2015
Словотворення ніяк не виходять з мого нутра.
Слововірші застрягли у мене десь на піднебінні.
Часом гостро відчую, що щось написати пора.
Та в душі все рясніють дощі непреривно-осінні.
Словозвуки застрягли на гландах й ангіною ллють.
Я мовчу від небачених досі болючих примар.
Так спеклася й принишкла в мені перебірлива лють,
Що врятує близько́го, ворожого ж кине у жар.
Словокігті деруть й роздирають заку́тки душі.
Їх кидає людина, що досі не вміла кохати.
Я ж пишу тільки словоболючі не гідні вірші.
І ховаю, ховаю, ховаю їх у шухляду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590177
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2015
Випадають із мене пелюстки час від часу.
Заглушає стугони серця невдячний грім.
Наливаю щоразу терпіння в переповнену чашу
Й повертаюся у жорстокий, проте рідний дім.
Розпадаюсь на різні шматочки щодня… щодня…
Тут я мати, дочка, дружина… а де я Жінка?
І вже зрідка мене називають на справжнє моє ім’я.
Все тускнію від браку уяви й браку відтінків.
Чи омиє мене незнаний досі нестримний дощ?
Чи пелюстки мої позлітаються в м́і́́цні бутони?
Чи сконаю, як в полі пшениця, залишена сторч?
Все шукатиму волі й снаги я мабуть до скону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Ты обнял бы меня, если бы я попросила?
Ну хотя б на две минуты... Ну ладно. На пять.
Вскоре тебе бы понадобилось много силы,
Что бы меня от себя, как репейник, отнять...
Просто мне некого чисто по-женски обнять...
Ты целовал бы меня вдоль по шее игриво,
Страстно закинув мне волосы, глядя в глаза?
Я бы тебе подыграла наверно правдиво,
Только печаль выдавала предатель-слеза...
Просто с листочка скатилась на землю роса.
Ты мои чувства наверное ранил бы тоже?
Это в крови у мужчин, как охота на лис.
Как на добычу наточен убийственный ножик.
Каждая новая женщина – девственный лист.
Просто обнятыми пальцами выстучать твист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578716
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.05.2015
Я взагалі нічого не пишу. Навіщо?
Все складаю вірші в пусту шухляду дарма.
Не заплющую, коли бачу сни, свої вічі.
Й випиваю зранку квапливі рухи до дна.
Я взагалі нічого не чую. Нема чим.
Закриваю подерті вуха і плачу мовчки.
Мені тато ніби не тато – чужий вітчим.
А мама – занадто мама. Але про це мовчи.
Я взагалі не бачу. Закриті повіки.
Ні обману, ні тиску з боку, ані холоду.
І того, що найближчий давно вже википів.
Я ж все намагаюсь підігріти його воду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577403
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2015
Сновиди приходили в ночі, приносили в кошиках диво
Розтріскане скло у зіницях ховалось на стелі правдиво
Примруживши віко від світла, вдивляючись зором у небо
Сновиди з’їдали пів кошика й казали що завше так треба
Ні з ким не ділитися дивом й ховати його за зубами
Щоб інші сомнамбули ночі не вкрали його із кінцями…
А диво самотньо тускніло на дні потаємної ночі
Чому я таке надважливе? Чом всі так на мене охочі?...
27.12.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Увы, больна я не тобой. Простуда.
И голова болит, как с перепоя.
А вирус налетел из ниоткуда,
Увы, я так больна, но не тобою.
Я так больна и голос онемел,
Охрип и кажется совсем чужим.
Меня проклятый вирус одолел,
Лимон хотя бы в чай мне положи.
___
Увы, больна тобою безвозвратно.
Прикрытием является простуда.
И знал бы ты, как этому я рада,
Что чувства выплывают ниоткуда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568248
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2015
Корю себя за то, что первой нарушила общее (наше) молчание…
ведь твое молчание громогласнее любых слов.
И я уже не питаю иллюзий о твоей участи к моей судьбе…
ты просто был чертовски добр и снисходителен,
поэтому проявлял интерес.
Но он был слишком поверхностным.
Теперь я понимаю это. Твое равнодушие расставило все точки над ё.
Немного жалею, что вновь открыла душу постороннему человеку.
И где-то от этого покалывает внутри.
Но я просто не умею по-другому…
Или все, или ничего.
Как часто в моей жизни всплывали эти строки
и решали многое на нитке судьбы.
А она все крутиться и крутиться в бережных руках Клото.
Надеюсь, еще долго будет так же крутиться
и вытесывать причудливые фигуры в моей жизни…
А ты… так и остался таинственным странником
чужих берегов,
который мог бы быть мне так близок.
Но не разрешил этого.
Жаль…
Клото - в греческой мифологии "пряха"; старшая из сестер мойр, богинь судьбы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560361
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.02.2015
І знову снишся… вкотре входиш в сон.
Твої обійми рідні й так потрібні.
А на яву бракує знов розмов
Отих, де ми з тобою щирі й рівні.
Я знову сплю і мрію про слова,
Що ти ніколи досі не промовив.
Від них у мене б кругом голова,
Хоча для інших може й пустомови…
Я знову сплю. Й так боляче у грудях.
Що все це нездійсненне у реалі.
Але той сон у котре по полудні
Розвіється…
Чи снитимешся далі?...
Happy Valentin’s Dream!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015
Витягую тебе із панцира кожного дня.
А сама ховаюся в нього скоріше – чимдуж.
І на стелі вишкрябую літери – твоє ім’я.
Знаєш, я так хотіла б назвати котика дуже…
Я би спала з ним та обіймала б його тепло,
І заглядала б із ніжністю у його очиська.
Ти так чомусь далеко від мене і так вже давно,
А у цих зелених очиськах – здається, близько.
Він би щоранку втікав, але так ненадовго…
І повертався б у наш з ним спільний душевний дім…
___
Ти знову сховався у панцир… Надіюсь, не довго?
Я так хочу назвати котика твоїм ім’ям – Клім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Прирікаю себе повсякчас на смуток і тугу.
Не можу сказати важливого бли́зькому й другу.
Замикаю своє передсердя. Стороннім там зась!
Була би удома самбука. Таки б напилась!
Важливе вирішую похапцем… без медитацій.
Давно не чекаю від рідних (несправжніх) овацій.
Щось пи́шу, печу, вишиваю… даремно й дарма.
Натхнення та іскри у діях давно вже нема.
Сумую за чимсь нездійсне́нним, чужими дощами.
Не бачу підтримки ба навіть у рідної мами.
Кохаю свої недолугі думки та фантазії.
Й чекаю на вдалу чи може разючу оказію…
Багато пишу́… а як мало в словах цих є смислу.
Людина розумна. Що зробиш? Віршами я мислю.
_________
Як хочеться просто любові й потрібною стати!
Я серце відкрию… Було б перед ким відкривати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
НадихАюся тобою, надихАюся...
Неначе кисенем легені...
Дивно.
Та все суцвіттям на морозі не гойдаюся.
Бо на душі, як і надвОрі -
зимно.
Не надивитись на тебе, не дивитися.
Неначе очі запорошила
хуга.
Та мушу не журитись, а миритися,
Що маю десь (за океаном)
друга.
Не пересилити себе, та все не сила.
Буваю думками своїми
п'Яна.
І хай би де тебе та доля не носила,
Проте ти знай, що є така
троянда.
(всі співпадіння з реальними людьми є не зумисними)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
На стежках, якими ходили,
залишаються наші сліди.
На них залишаємось ми.
І куля земна атмосферою щільно не вкрита
Вона опоясана легкістю кроків в просторі.
Неначе на ній позолочена думками свита,
І наші сліди – такі неозорі й прозорі.
Стежками, що вже заросли,
Інші ходитимуть ми.
(думки такі собі...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
знать, что мы на одной территории
грустно
разбежаться и с разбегу в море бы
глупо
одолжить на три дня свое сердце
пусто
собирать второпях его сколки
хрупко
понимать, что ты где-то рядом
больно
вспоминать все беседы наши
печаль
ты опять улетаешь туда, где
вольно
самолет уплетает туч десерт
даль… даль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2014
Мені здається, що ми з тобою герої кіно «Будинок біля озера» -
знаходимося в одному місці, але у різний час.
Залишаємо одне одному послання під дощатою підлогою,
цілуючи при цьому листки паперу.
І відбитки наших губ перетворюються на прекрасних метеликів,
що снують туди-сюди у цій сірій будівлі часу.
І простір здається нічим іншим, як вокзалом чекання потягів із повідомленнями
з минулого-майбутнього-теперішнього
на крилах яскравих метеликів.
А як ти думаєш, що таке взагалі час для того, хто чекає?
Мабуть, це важезна петля, що закидає зашморг на годинники.
Це розмінна монета планет, яка насправді для них нічого не варта.
Адже що значить час у космічно-безкінечному просторі?..
А для звичайної людини, чекання – це біль зіниць,
які невтомно дивляться у даль.
Це страх та відчай одинокості…
і невимовно солодкі секунди при наближенні листа.
Ось він у твоїх руках.
Він пахне солодким цілунком адресанта та твоїми сльозами стомлених зіниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2014
Сонми повстануть, сотні підуть
В довгу дорогу, у дальній путь
До Божих брам, до їх лещат,
Що вже не пустять солдат назад.
Безліч говорять, мало – пом’януть
Тих, хто уже й не цвістиме, й не в’яне.
Тих, хто віддав свою юність у руки
Злим ворогам, що чорніші від круків.
Квіти рікою в зелених просторах,
А на могилах лише де-не-де.
І материнське ніхто не поборе
Горе…
Юний солдат до брам Божих бреде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543922
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2014
Прибрежная волна вздымается над нами.
Заходит в закоулки, причалы и дома.
Несется напролом. Она и есть цунами.
Вокруг немало волн. Но здесь она одна.
Вот так и я несусь и разбиваюсь в скалах
Разрухой и хаосом, любовью и тоской.
Среди людей потока я общее искала...
Но среди них все так же остаться мне одной
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541369
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.12.2014