killer`s_fiance

Сторінки (1/10):  « 1»

SHE - 2

She  stole  your  heart  long  time  ago
and  never  gave  it  back
She  needed  playing,  even  though
It  could  turn  out  to  crack

She  swore  she  wouldn't  start  the  game
she  needs  to  be  admired
But  every  game  is  not  the  same,
She  can't  refuse  to  play.

It's  never  late  to  set  the  fire
as  any  dream's  distorted...
Oh  ain't  she  tired  of  such  a  life?
Well  she's  already  started...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2009


SHE

She's  so  afraid  to  fall  apart
in  love  she  allways  ceases...
and  every  year  she  steals  a  heart
or  couple  to  be  pleased

So  that  she  hides  or  runs  away
or  flees  to  distant  dreams
and  noone  ever  found  the  trace
and  she  was  never  seen

The  love  is  what  she's  likely  to  refuse
and  what  she  ever  felt  she  would  deny.
That's  how  she  lives:  to  find,  to  win,  to  use,
a  weak  dependant  woman  strong  inside.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2009


дещо про відносини

Ти  не  спіши,

Бо  головне  –  пробачити.

Ти  не  боїшся,  що  зі  страху  щось  пропустиш?

Ти  знаєш,

а  я  звикла  завжди  бачити

В  очах  твоїх  цей  натяк  на  безумство.

 

А  в  них  вогні.  Зелені  і  шалені.

До  несхочу,  до  крику  запальні.

Жахливо  божевільні,  нескоренні,

Які  приборкати  вдалось  мені.

 

Ти  був  правий.  Усе  навколо  плинне,

І  вся  ця  сталь  –  це  тимчасові  ролі.

А  поряд,  зовсім  близько  ці  хвилини

І  щось  легке,  неначе  присмак  долі.

 

…Щоразу  з  нової  сторінки,

                                                                           З  нової  мети

А  мрії  ті  ж  самі,

                                     Які  поставив  ти.

А  погляди  лишились.    Ті  ж  самі

                                                       Інстинкти  боряться  в  тобі.

Я  все  одно  живу  на  полі  бою,

Щоб  далі  бути  хворою  тобою

На  імпліцитній  і  виснажливій  війні.

 

В  якій  вже  котрий  раз  здаюсь  тобі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009


суїцидальний

немов  Джен  Ейр,  от  тільки  в  ритмі  капоейри
як  Бріджит  Джонс,  бо  ти  кругом  людей  смішиш
ти  звикла  все  тримати  в  пазурах  пантери
ти  все  псуєш,  все  нищиш  і  біжиш

а  примхи  долі  все  в  тобі  зламали
і  ти  тиняєшся  між  рабством  і  вогнем
тобі  сміливості  навряд  чи  бракувало
а  от  рішучості  все  менше  з  кожним  днем

за  що  ж  це  доля  так  тебе  віддячила?
де  ти  згубилась,  що  тебе  розбило
важливо,  щоби  ти  себе  пробачила
не  втратила  себе...або....любила.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009


Криза-Криза

.....
.......
.........
............
Пробач  мені
любов  мою  обмежену,
на  мені  клином  не  зійшовся  світ.
Та  ти  дозволь  мені  хоча  б  простежити,
куди  наш  теплий  світ  далеко  зник?...

Куди  пропали  ночі  і  світанки?
Забути  їх  і  все  собі  мине?...
забудь  свою  приречену  коханку,
Самотність  є  частиною  мене.

Ти  -  спекулянт,  бо  ти  моя  потреба.
Бо  моє  серце  зникло  в  наших  днях...  
а  ключик  залишається  у  тебе.
чи  ти  його  нікому  не  віддаш?....

І  жаль,  що  помста  буде  відповідною,
а  порожнечу  не  заповнити  нічим...
Моя  любов  завжди  буде  ліквідною,
А  ти  завжди  будеш  моїм  моїм  моїм.....
.........
........
....
...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2009


весна is coming

Своїм  життям  ти  не  нагадуєш  принцесу,
Смійся  ти,  о  незрівнянна,
що  макарони  стали  вже  делікатесом;
що  прокидаєшся  із  сонцем,  
О  дитя  весни....
Бо  вдень  ти  смачно  спиш  і  бачиш  сни.
Що  чай  зелений,  наче  простір  нив,
якийсь  безмежний  сум  в  тобі  розлив,
і  ти  в  сумних  мотивах  так  приречено
по  клавішах  стікаєш  в  порожнечу...
Те,  що  в  очах  твоїх  -  безодня  ігор.
Що  сонце  в  тобі  бореться  зі  снігом,
Що  в  тьмяних  пристрастях  своїх
не  маєш  серця,  ані  почуттів.
А  тільки  стоси  вирваних  віршів.

І  ти  біжиш  в  сніги
або  в  пустелі.
Навмисно  будні  ти  ведеш  такі  веселі.
Щоб  від  суспільства  назавжди  втекти,
ти  хочеш  в  ньому  тінь  себе  знайти
і  поховати....

стільки  разів  отак  ховала  ти  лице,
вже  була  ангелом  і  чортом,
що  однаково  ненавидять  себе,
під  емопанк,  під  bash,  під  шоколад
ти  просто  злишся,  просто  знищуєш  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2009


Otherwise

However  sturdy  you  may  seem  to  be
Whatever  you  may  say  to  look  severe
I’ll  never  know  what  you  may  sacrifice
But  there  will  always  be  an  “otherwise”

You  can’t  stand  neither  vassalage  nor  pleading,
I  wonder  –  have  you  yet  suppressed  your  feelings?
And  all  your  words  have  been  suffice
To  know  there  must  be  “otherwise”

Otherwise  you’d  be  tender,
Otherwise  I’d  surrender
After  I  fall  apart
Otherwise,  summer  ending,
We  would  just  quit  pretending
Having  a  chance  to  start
Absolutely  new  folder
Therefore  you’d  have  to  hold  me
Lest  I  should  lose  the  ground
Otherwise  keep  to  longing
“Otherwise”  won’t  make  stronger
“Otherwise”  brings  no  wounds

You  never  start  but  you’re  afraid  of  end
You  try  to  show  me  I’m  a  common  friend
Your  heart  is  a  controllable  device
Because  you’ve  never  thought  of  “otherwise”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2009


Back to 2005

Давай  вловимо  те,  що  парує  вночі,
І  забудемо  розбрат  енергій  своїх.
Всі  вони  –  протилежність,  як  Захід  і  Схід,
А  над  нами  –  сузір’я  колишніх  доріг.

Ми  сходили  дороги,  мов  стежки  з  вина,
Переплутані  з  межами  –  в  них  і  за  них.
Чи  відпустимо  те,  що  належить  не  нам,
Що  само  вибирає,  кудою  іти.

Скільки  б  зорі  не  гасли,  вони  мерехтять,
І  блукають  у  наших  серцях  мов  свічки.
Нас  єднає  лиш  темрява,  мертва  пам’ять,
Ти  мене  не  забудь,  але  краще  іди.

Відпустити  тебе  –  і  забути,  як  гріх,
Адже  надто  давно  ти  належав  мені,
Тільки  зорі,  мов  свічки,  а  зверху  –  лиш  сміх,
Хоч  всередині  відданість  тій  же  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121376
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009


A la Helena

Вона  –  нічний  хижак  з  очима  сарни,
Зимою  спить,  а  навесні  полює.
Самотність  –  це  частина  її  карми,
А  біль  вона  натхненно  ігнорує.

Раз  на  півроку  обирає  жертву,
Заплутує  її  у  хороводах…
Виснажує,  і,  кажучи  відверто,
Краде  у  неї  спокій  і  свободу.

Мисливиця,  що  сковує  в  кайдани,
Прив’язує  блискучими  очима,  
І…  відкриває  їй  всі  свої  рани,
Свій  світ,  закритий  мідними  дверима.

І  ставить  їй  бар’єр  -  свою  свободу,
У  недоступну  селиться  фортецю.
Та  жертви  не  долають  перешкоди,
І  їхній  вибір  –  це  ганебна  втеча.

Смішна,  закомплексована,  відважна...
Спочатку  частку  себе  їм  віддати,
А  потім  бігти  геть,  бо  недосяжна….
Тому  вона  приречена  страждати.

Сама  собі  повідрізала  крила….
І  тішиться  розвагами  весною.
Чого  їй  треба?  –  щоб  її  скорили,
І  дали  сенс  боротись  з  самотою.

Їй  треба  жити  в  мріях  нездійсненних
Або  з  небес  спуститися  у  дійсність…
До  того  будуть  весни  і  буденність,
And  all  the  hearts  I  break,  слова  із  пісні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009


Термопіли

Твоє  минуле  спить  на  термопілах,

В  середньовіччі  ти  ставав  жорстоким.

Куди  тікаєш,  мій  звабливий  кілер?

Буквально,  –  ми  ж  не  бачились  сто  років...

Не  в  цім  житті  я  здамся  сублімації,

Пливу  по  течії,  то  гасну,  то  полюю.

Що  ж  поробляєш  ти  в  цій  інкарнації?

З  ким  борешся,  яких  принцес  рятуєш?

Я  знаю,  ти  і  тут  такий  нескорений,

Ти,  може,  вже  повстанець  у  Непалі,

Або  забутий  Бушем  миротворець,

А,  може,  ти,  як  я,  –  себе  шукаєш...

Я  б  вже  поїхала  у  неживі  пустелі,

В  Ірак,  в  Тібет,  в  ООН  тебе  шукати,

Твоя  свобода,  ось  що  –  твої  скелі,

Тому  так  важко  в  ній  тебе  спіймати.

Ти  –  сильний,  ти  зі  Спарти  ще  незмінний,

І  я  –  єдина,  котрій  ти  скорився.

Та  я  без  тебе  залишаюсь  тінню,

В  житті,  де  є  великий  шанс  знайтися.  ́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121170
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009