Олексій Тичко

Сторінки (3/207):  « 1 2 3 »

Шашлик по – уманськи.

Незвичний  смак  заморської  маслини,
Засмаглий,  аж  до  чорного  шашлик.
Багаття  гасне,  хай  палають  рими,
У  нас  ще  дух  романтики  не  зник.

Тут  комарі  кружляють  –  хижі  звірі,
Червону  кров  смакують  як  вино.
В  тісному  колі  юні  ще  і  зрілі,
Гостинно  прихистило  нас  рядно.

Зміщався  дим  і  запахи  гурмана,
Слова  сплелися  у  нічну  строфу.
Парнасу  слуги,  рима  не  банальна,
Звучать  по  черзі  в  довгу  ніч  глуху…

16-18  липня  відбулася  зустріч  поетів.

http://www.youtube.com/watch?v=OAQ_jY5wkwY&feature=player_embedded

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203286
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.07.2010


Настінний оберіг

Сумні  думки  мої,  меланхолійні,
Печуть  мене  до  болю  без  вогню.
Бо  знову  вечір,  промені  і  тіні.
І  в  небі  видно  первістку  зорю.

Із  диска  в  диск,  повзе  магнітна  плівка.
Не  хочу  тиші!  Грає  раритет.
Кружляє  дим  і  різних  згадок  кліка,
У  цю  добу  три  пачки  сигарет.

Сміються,  янголята  –  сувеніри,
Рядами,  я  поставив  на  столі.
Маестро  грай!  Душі  болять  зневіри,
Печаль  і  сум  в  цей  вечір  –  королі.

І  слоник  на  фаянсовій  основі,
Не  встиг  подарувати…  Чи  не  зміг.
У  тебе  вишиваночки  бузкові,
Тепер  в  пилу…Настінний  оберіг.
3.07.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010


Біла ворона.

Біла  ворона.

«Ти  Дон  Кіхот»  –  так  прозвучало    від  поета,
І  паралелі  малював:  що  я    -  це    він!
Із  піхов  меч  і  на  млини,  через  тенета,
І  проти  течії  потужної  -  Гольфстрім.

Відкрив  забрало,  в  руки  меч,  і  у  запалі
Шукаю  правду,  не  жалію  битих  ніг.
Забув  про  вік,  веду  війну,  горю  в  заграві,
Хоч  перемоги  смак  відчути  ще  не  зміг.

Нужденним  грітиму  я  руки  у  долонях.
Не  підтасую  гарне  слово  під  момент.
В  обхід  не  йду,    і  не  блукаю  у  основах,
Старорежимний,  несучасний,  рудимент.

Нехай  сміються  в  очі  білої  ворони,
Таким  родився  в  рік  завзятого  Бика.
У  болях  падаю,  не  маючи  соломи,
Як  б’ють  у  спину.  Заганяючи  кілка…
27.06.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2010


Ностальгія

Ностальгія

                                           Т.  Ш.

Вологий  клімат,  сиві  Альпи,  Апенніни.
Співуча  мова  милозвучна,  та  чужа,
Тобі  щоночі  сниться  хата,  білі  стіни,
І  двір  матусі,  чорнобривцями  межа.

Знайомі  вулиці,  у  заростях  садиби,
Ще  сниться  запах  –  пахнуть  руки  молоком.
Турбують,  манять  незабутні  краєвиди.
І  курява,  за  чередою  над  селом.

Топтати  трави,  що  від  спеки  поруділі,
Пройтися  тихо  по  околиці  села.
І  щоб  нав’язлива  примара  ностальгії,
Хоч  на  години  -    відпустила,  відійшла.
19.06.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010


Так гарно ввечері читаються вірші.

Між  нами  сотні  кілометрів,  ти  далека,

Ще  й  монотонна  метушня  і  втома  днів.

Я,    пізно  ввечері  читаючи  Руденка,

У  ностальгії  потону  поміж  рядків.

 

Тону  у  відстанях,  для  нас  вони  ворожі,

Лягли  на  мапу,  немалий  у  них  масштаб.

І  наші  погляди  й  думки  такі  несхожі,

та  ряд  обставин,  я  навічно  у  них  раб…

 

Я    не  шкодую  про  відрядження  безсонне,

В  далеку  юність  взяв  квитки  у  почуття.

Гарячим  стало  усе  мертве  і  холодне,

Незрілий  муж,  а  ніби  юності  дитя.

 

Дві  протилежності  не  вірять  забороні,

Хоча  у  різних  лабіринтах  снів  і  мрій.

Будують  замки    паперові  і  картонні,

У  ситуації  неясності  складній.
07.06.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194721
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010


Ловець останнього променю.

Чіткий  і  яскравий,    нав’язливий  спогад.
В  коротких  штанцях  я  біжу  по  стерні,
За  сонцем  біжу,  що  сідає  десь  поряд,
і  плачу  уголос,    образа  в  мені.

Межа  світла  й  ночі  зникає  поволі,
Шукаю  де  сонце  сідає  в  траву.
Бродяга  околиць,  і  день,  і  у  зорі,
Блукаю  полями,  топчу  ковилу.

Засмаглий  хлопчисько,  замурзане  личко,
Босоніж,  допоки  не  падає  сніг.
Дитячі  простори  -  маленьке  містечко,
Троянда  вітрів,  перехрестя  доріг.

Ловив  вечорами  останню  заграву,
Наївний  я  біг  не  шкодуючи  сил,
А  мрію  дитячу,  на  землю  упалу,
Не  зміг  доторкнутись.  Утік  небосхил…


1.06.10  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010


У світлі торшера.

Це  я  торкаюся  до  тебе,
Волосся  гладжу  в  тишині.
А  ти  мовчи,  мовчи,  не  треба,
Не  треба  слів  твоїх    мені.
У  них  тонули  погодинно,
В  повторах  змісти  відцвіли,
Звучали  голосно  і  сильно  
У  ніч  без  сну,  у  ніч  сови…

У  напівтемряві  кімнати
Рука  в  руці  у  цей  момент.
Волосся  чую  аромати,
І  ми  нарешті  тет  -  а  -  тет.
Ця  ніч  гріховна  і  зрадлива  
веде  розмову  хай  тепер.
І  тінь  лягає  довга,  дивна
У      світлі,  що  дає  торшер.
Торкає  меблі  і  шпалери,
Розмитий  контур  -  я  і  ти.
І  кожний  раз  у  нас  прем'єра.
І  ти  не  кажеш:  «Відпусти».

10.05.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010


Старі фотографії

Захопить  сум  мене  в  полон,  і  я  порину,
Мої    емоції  -  на  піках  висоти.
Я  пошукаю  серед  фото  в  товщі  пилу  
ту  Божу  іскру,  що  так  рветься    із  пітьми.
Нестримний  час,  і    пожовтіли    раритети,
і  поламалися  кути  й  діагональ,
у  жовтих    плямах  із  минулого  портрети,
у  них  там  біль  душі,  там  гордість  і  печаль.

В  лозових  кріслах  у  одежі    того  крою  
Цей    інтер’єр    мене  несе  у  їхні  дні,
на  фото  мама,  і  бабуся  молодою…
дідусь  і  тато  –  у  серйозності      сумні.  
Давно  їх  душі  попрощалися  з  тілами,
Уже  їм  легко…вони  вільні,  ніби  птах.
У  снах  туманних  розмовляють  тихо  з  нами,
Летять  у  гості      серед  ночі  під  мій  дах.

 07.10  .2006.

перероблений    2010

послухати  і  подивитися    http://www.youtube.com/watch?v=R0taPu4F5iA

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191192
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010


Я порахую зорі…

Я  порахую  хмари
І  пішки  піду  по  них.
Дивні  мої  забави
У  променях  золотих.
Я  порахую  хвилі
І  гребенів  сірий  вал.
Піною  б’ють  бурхливо
У  світлі  нічних  заграв.
Я  порахую  маки
У  полі  із  краю  в  край.
Ніжні  кохання  знаки.
Бо  тут  небайдужим  -  рай…
Я  порахую  зорі,
Бо  мрійник  в  душі,  фантаст.
Небом  пливу  поволі,
Я  скинув  ваги  баласт,
Бо  відчуваю  крила…
Жити  без  мрій  ніяк!
Птаха  я  сива  -  сива,
А  мріяти  ще  мастак!
09.05.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188712
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010


Монах

Я  стану  братом  для  монаха,
Колишній  знову  буде  стан.
Любов  я  покладу  на  плаху,
Піду  у  спокій  вільно,  сам.
В  келійні  стіни  -  вогкі,  голі,
в  ікони  срібні,  золоті.
Гріхи  молитиму  до  болю,
А  головне  -  на  самоті!

Мій  шлях  у  храм  -  уже  сьогодні,
Затерти  образ    і  твій  лик.
Втомили  репліки  холодні,
І  слово  кожне,  й  думка  -  в  "штик"!
Я  повернуся  в  стан  торішній,
Де  тихо,    штиль  –  неначе  мрець.
Спокійний  буду    і  безгрішний,
Сумний,  самотній…Це  кінець!
10.04.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185098
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010


Слово колись уб’є.

Слово  колись    уб’є.

Образ  чомусь  розмитий,  як  силует  в  тумані.
Вірші  свої  гортаю,  чую  паперу  хруст.
Слово  звучить  луною,  фрази  висять  останні,
Втратили  міру  двоє,  зрілий,  здоровий  глузд.
Вліво    і  вправо  столу  -  вірші  тобі    та    інші.
Губить  фрагменти  пам'ять,  те,  що  було  твоє.
Грубо  казали  змісти,  двоє  у  фразах  грішні,
Слово  лікує  душу,  слово  колись  і  вб’є…

Шелест  паперу  в  тиші,  гулом  по  всій  кімнаті.
Тиша  до  сліз  болюча,  тиша  -  незвичний  стан.
Запах  весни  із  вікон,  ми  у  боргу,    в  розплаті  -
Осені  вічні  бранці,  в  ній  перейшли  за  грань…
17.04.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010


Я дякую тобі.

Я  щиро  дякую  тобі
За  ті  слова,  що  ти  сказала.
Нехай  літа  не  молоді,
Та  смакувала  чорна  кава.
Серед  чужих  і  голих  стін
У  ароматах  безнадії
Прийшов  на  пам*ять  раптом  Грін,
Романтик  паруса  і  мрії.
Я  знову  дякую  тобі,
Що  мрії  мали  різнокрилі,
За  шторм  в  застояній  воді,
І  ревнощі...  забуті...  милі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177584
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010


Другу

Другу    Н.  Д.


Багато  хто  уміє  говорити,
А  слухати  умієш  тільки    ти!
Коли  нагрянуть  сірі  колорити,
Що  б’ють,  і  досягаючи  мети,
Лякають  нерозгаданими  снами,
Образами,    що  сказані  у  слід.
Здається  мені  божими  дарами,
Твої  чесноти,  сяють  -  наче  німб.  

У  повній  тиші  будеш  мене  чути,
І  без  поради,    слухати  усе.
Щоб  чистого  від  бруду,  і  отрути,
Виром  життя  пускати  .    Хай  несе…      
06.03.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176221
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


Колола чорним голка льон

Ти  натрудила  очі,  спину,
Втомились  руки  –  спочивай!
Хрестом  ти  вишила  картину,
Пройшлася  голка  з  краю  в  край.
Прикраси  блузки  і  сорочки,
Орнамент  казки  ніби  сон.
Нитки  червоні  у  рядочки,
і  чорні  нитки  в  білий    льон.

Національні  колорити,
На  білім  фоні  квітне  сад,
У  візерунках  ніжно  вшиті,
Фантазій  буйних  довгий    ряд.
04.03.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010


Заручник стихії

Довга,  вічна  зима.  Білі,  сніжні  замети,
сили  злі  чи  природи  черговий  каприз
вбили  мрії  усі,  і  бажання  і  злети,
замело...Крива  настрою  падає  вниз.

Я  заручник  стихії  і  вітру,  і  снігу,
безсилий  впливати,  вже  находить  злоба...
Мій    знервований  крок  по  квадратному  лігву.
Не  їду  до  тебе…За  добою  -  доба...
21.01.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174368
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010


Дежавю

Відчуття  дежавю  -  уявляю  Париж,
бо  слова  -  із  французьким  акцентом.
По  траві  без  доріг,  чи  снігами  без  лиж
при  нагоді  пішов  би...  Моментом.
Шлях  до  мрій  в  Мулен  Руж,  в  золоте  вар"єте,
млин  червоний  в  перекладі  мови.
Рухи  тіл  і  вино,  все  солодке,  густе,
насолоди  червоні  хороми.

Хай  пече  гіркота,  бо  прийшла  мріям  смерть.
До  Парижа  дороги  -  в  тумані,
Бо  соха  кожний  день,  кінь  замучений  геть,
Зморшки  ріжуть  чоло  моє  ранні.
Знову  смак  дежавю.  І  цим    мріям  кінець…
Поховав  під  старі    осокори.
Це  собаче  життя!  Ну  нехай  йому  грець!
Не  побачу  Париж  я  ніколи.
22.02.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173724
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010


Обридле олів"є

Знову  шампанське,  Новий  рік  і  олів’є,
Іде  мобільне  наше  зближення    поволі.
Я  Богу  дякую,  що  ти  у  мене  є  -
Яскравий  спалах  мудро  писаної  долі.

Одна  квартира,  у  ній  двоє,  і  чужі...
Обом  їм  тісно  у    незатишній    кімнаті.
Слова  різкі  про  ненагострені  ножі,
Про  обридлі  інгредієнти  у  салаті.
Із  року  в  рік  гірчичний  смак  у  олів’є,
Вогні  по  колу  від  яскравої  гірлянди.
І  кожний  думає  і  мріє  щось  своє,
Під    впливом  свята,  і  сучасної  естради.

13.02.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010


Вітер

Ти  вільна,    як  вітер,  кружляєш  у  полі,
Щоб  пестить  волосся,  вмивати  дощем.
Твоя  насолода  уся  -  в  непокорі,
Здається,    живеш    лише  сонячним  днем.
Ти  -  вітер  пустелі,    бродячої  спеки,
Рабиня  емоцій,  натхнення  слуга.
Падіння  глибокі,  і  гордості  злети,
Ти  вільна,    як  вітер,  і  добра,  і  зла.

Пишу  через  плюс  імена  –  одна  доля,
Розмашисті  літери  витреш  сама.
З  піску  змиє  хвиля  і  вітер  із  моря,
Ти  -  вічний  неспокій  ,  і  штилю  нема.
Смієшся  уголос,  щоб  плакати  в  зорі,
А  справді  щаслива  ти  тільки  у  сні.
Подушка  холодна  мокріє  поволі,
Ти  -  втомлений  вітер.  А  може,  ще  ні  ?
05.02.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172313
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010


Печальний маестро

Останні  гастролі  старого  театру,
Костюми,  валізи    і  грюкіт  коліс.
Аншлаги  у  касах,  поклони  таланту,
У  залі  навстоячки  крики:  На  «біс!».
І  знову  він  грає  сонату  душевну,
Звучать  його  ноти,  не  знаючи  меж.
Під  ноги    троянди,закидали  сцену.
Любов  і  повага,  фанатів  кортеж.

Звучить  тихо  скрипка,  маестро  в  печалі,
В  театрі  обридла  мелодія  струн.
Смичок  в  каніфолі  і  лак  Страдиварі,
Уже  не  чарує…Від  цього  і  сум.
Міняються  швидко  і  стилі,  і  моди.
Пакує  валізи  і  скрипку  в  футляр.
Мінливий  глядач,  а  смаки  -  як  погода.
На  іншого  світить  сценічний  ліхтар.

 http://www.youtube.com/watch?v=9SZJe_IPdLQ      -  продивитися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171166
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010


Жестом чи словом. .

Я  невільник  у  тебе  в  полоні,
Раб  обставин,  звичок  лакей.
Мучать  думи  глибокі,  бездонні,
Не  приходить  у  спальню  Морфей.
Ти  дай  знак  мені  жестом  чи  словом,
Натякни,  біля  ніг  буде  раб....
Прилетить  в  блискавиці  із  громом,
Чи  в  морози,  в  густий  снігопад.
Помани  під  зірки  новорічні,
В  дзвони  Пасхи  Великодніх  днів.
Ти  скажи  мені  в  грудні  у    січні,
Тільки  знаю  –  не  буде  цих  слів!

Відшумлять  швидкоплинні  сезони,
В  мріях,  в  тайні  помре  дивний  стан.
З  відчуттями  легенької  втоми,
Я  закрию  цю  книгу-роман.
23.01.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169778
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010


Без зайвих фраз

Понесу  на  руках  міледі  
У  кімнату  де  згас  ліхтар.
Через  вікна  зірки  у    небі,
Світять  ясно,  не  має  хмар.

Рухи  плавні  і  трішки  мляві,
Без  натягнутих  зайвих  фраз,
Безсловесно  розкажуть  карі,
Очі  в  профіль  і  у  анфас.

Візерунки  з  гіпюру  модні,
Танець  тіл  ніби  менует.
І  не  вперше  уже  сьогодні,
Чую  шепіт….  твій  комплімент.
10.01.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169102
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010


Останній епікриз

Худа  у  чорнім  балахоні  скаже  «годі»
Від  пункту  «А»  до  пункту  «Б»  доїхав  віз.
Прийшов  безгрішним,  а  піду  з  клеймом  на  лобі.
В  лікарні  випишуть  останній  епікриз.

Чесноти  і  гріхи,  скелети  і  гордині,
Не  весело  тягнув  скрипучий,  древній  віз,
Багатства  не  скопив,  а  тільки  думи  в  скрині.
Що  в  голову  прийшли  під  оберти  коліс.

В  зіркових  небесах  там  вічність  нескінченна,
Дарована  творцем,  але  на  жаль  не  нам.
Смугасті  мої  дні,  погасить  сила  темна,
Покірно  в  судний  день  піду  у  інший  стан.
23.01.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168246
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2010


Хрещенські морози.

Хрещенські  морози.

Я  пальчики  ніжні,  маленькі  долоні
Зігрію  теплом  нерозтрачених  сил.
Хрещенські  морози  сезони  холодні,
А  цей  як  ніколи,  казав  старожил.

Обставини  різні  від  нас  незалежні,
Неправильний  хід  і  життя  ставить  «шах»
Скриплять  під  ногами  сніги  перемерзлі,
Ми  разом,  нам  тісно  в  широких  стежках.

Квартальні  розлуки,  холодні  вокзали,
В  стосунках  чимало  дрібних  катастроф.
Не  вабить  і  запах  гарячої  кави,
Негайно  і  зараз  залишитись  вдвох.

Хай  дивляться  скоса  і  заздрять  нам  люди,
Ще  декілька  кроків,  останній  ліхтар.
Зупинки  на  стежці,  обійми  крізь  шуби,
Цілунків  французьких  солодкий  нектар…..
23.01.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010


Прощай

Не  раз  в  житті  сказав    «прощай!»,
Як  проводжали  у  дорогу.
Одних  -  у  пекло,  інших  -  в  рай,
Ще  й  під  молитву  слізну  й  строгу.

Тобі  живій  кажу  «прощай!»
Під  біль  пекучий  наостанок.
Я  на  межі,  терпінню  край,
ти  вмерла  у  мені  в  цей  ранок.

Живи  як  знаєш!...І  прощай.
Не  турбуватиму  словами.
Ти  птаха  вільна,  тож  гуд-бай!
Літай  у  мріях  небесами.
09.01.2010.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2010


Осінній гість

Слова  живі,  не  паперові,
але  й  вони  –  ще  тільки  звук.
Розмова  стихне  на  півслові…
Цілую  губи…пальці  рук.
Слова  банальні,  однотонні
згубили  сутність,  певний  зміст.
Шляхи  далекі.  Ти  у  втомі.
У  пізню  осінь  милий  гість.

Для  тебе  все,  щоб  очі  карі,
в  цей  вечір  не  були  сумні.
Цей  інтер’єр,  його  деталі
і  парафінові  вогні.
Розвіє  вітер  сіру  мряку.
Погасне  осені  потоп.
Прогнози  вірні  були  Раку,
правдивий,  мудрий  гороскоп.

Зблизька  я  бачив  очі  карі,
не  із  портрета  через  скло.
І  не  важливо,  що  там  далі.
Важливо  те,  що  це  було…
08.12.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162958
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009


Створений образ

послухати,подивитися  можна  тут-

http://www.youtube.com/watch?v=dPN9Drsrm5w


Я  образ  твій  ліпив  із  глини,  
чеснот  добавив  з  голови.  
Ім’я  зачарувало,рими…  
Я  мрійник  давньої  пори.  
Віддався  силі  мимоволі,  
тонув  в  забутих  почуттях.  
Надії  вмерли  ніби  хворі,  
вітри  розвіють  сірий  прах.  

Короткі  фрази  бо  останні,  
на  жаль  немає  вороття.  
Казав  слова  прості,банальні.  
Такий  наївний-як  дитя!  
Лікує  час  усі  хвороби.  
Романтик,мрійник  і  поет,  
не  зрозумів  смаки  і  моди.  
Невчасним  був  його  сонет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009


останні дзвінки.

Затихає  роман.
Повноводна  ріка  обміліла.
І  потоками  з  гір  не  бурлить  
По  квітучій  весні.
Замовчав  телефон.  
Не  балакає  слухавка  сіра.
Під  овальним  портретом  
У  рамці  на  білій  стіні.
Ці  останні  дзвінки,
Розпорошені  речення  в  часі.
Від  натягнутих  слів  
В  німих  паузах  губиться  все.
Ці  короткі    гудки.
А  були  ще  хвилини  в  запасі.
Чути  слів  аргумент.
Уявити  знайоме  лице.

За  словами  слова.
І  здалося  звучали  не  щиро.
Затуманений  зміст  .
Про  високих  матерій  бар’єр.
Нерозбірливий  текст.
Кожна  буква  в  ряду  стоїть  криво.
Я  римую  пишу  і  читаю,
Допоки  не  стер.
Буде  крик,буде  відчай.
Що  рветься  із  мене  на  волю.
Щось  не  так,не  зумів
Чи  злякався  різких  перемін.
Замовчав  телефон.
він  не  з'єднує  більше  з  тобою
Дивна  тиша  турбує.
і  не  будить  дзвінок  увесь    дім.
15.12.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161486
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009


Прозорі гардини

На  вікнах  в  кімнаті  гардини  прозорі,
Там,  мабуть,  веселощі,гамір  і  сміх.
Я  йшов  просто  в  осінь,маршрут  мимоволі,
Проліг  біля  вікон-змінити  не  зміг.
Самотності  в’язень  і  осені  бранець,
Промочені  ноги  і  кашель  з  грудей.
Я  йду  по  асфальту-блищить  ніби  глянець,
Дійшов  я  до  вікон,  дійшов  до  людей.

Тут  скло  розділяє…Така  ти  далека!
Скрізь  шибку  мутну  бачу  щастя  момент.
Замокла,потухла  моя  сигарета,
А  я  не  помітив….  Бо  там  силует,
Дощами  розмитий,погаслий    у  часі,
Німе  чорно-біле  без  звуку  кіно.
В  будинку  старому  з  кута  на  терасі…..
Я  жив  тут  колись.  Моє  це  вікно.
17.11.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009


Знову осінь (пісня)

http://youtu.be/FkJ6e_9nUAU
демо-версія  пісні
Оксана  Первова-Рошка  -  музика
Олексій  Тичко  -  слова



Осіння  гіркота,вдягає  жовті  ризи,

нахлинула  всерйоз,  не  відпускає  вмить.

Чи  осені  хандра,чи  це  душі  капризи,

що  ностальгічний  сум  реальний,  аж  болить.

Приспів:

Я  покладу  листок,весь  мокрий
із  дірками,

удома    на  камін,як
цінність,  раритет.

Лежать  сухі  у  ряд,  для  мене
ніби  шрами,

від  болю  у  сезон,  що  коле  як
багнет.

ІІ  куплет

Задумливість  алей,блукаю  під  дощами,

промок  мій  сірий  плащ  і  змокло  вже  чоло.

Топчу  я  жовтий  лист,лежить  від  під  ногами,

ловлю  себе  на  думці,що  так  уже  було…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009


два голоси Надія Дейнека-Олексій Тичко

Два  голоси.

Надія  Дейнека  і  Олексій  Тичко.  


Я  заблукала  в  лабіринті  снів  і  мрій,
несила  опиратися  коханню.
Ти  пригорни  мене  до  себе  і  зігрій.
Вже  стільки  весен  я  була  в  чеканні.
Гарячий  подих...Ніжний  дотик  рук.
Пливе  по  тілу.  Серце  завмирає.
Ти  в  божевіллі    чар  солодких  мук.
Я-  у  полоні  неземного  раю!
Ми  розчинились  в  мареві  бажань,
Злилися  в    щасті  під  покровом  ночі.
І  вже  нема  ні  страху,  ні  вагань.
 Я  з    лабіринту  йти  назад  не  хочу...
                                             ***
Ти  залишайся  ще  надовго  в  лабіринті,
ще  пригортайся  і  торкай  мене  в  цю  мить.
Тіла  і  душі  для  кохання  в  нас  відкриті,
не  наша  осінь  за  вікном  щось  гомонить.
Гарячий  подих,  ніжні    фарби  насолоди,
по  тілу  руки,  для  яких  нема  межі..
В  полоні  чар  від  ще  не  втраченої  вроди,
питаю:»  Ти  це  ,чи  осінні  міражі?».
Якби  навічно  залишатися  в  тенетах,
у  царстві  світлім  насолоди  і  бажань,
щоб  потонуть  в  яскравих  піках  і  моментах,
піти  з  реальності  надовго,  десь  за  грань….
07.11.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009


Після Голгофи

Світанок  не  скоро,мій  погляд  на  стелі,
в  руці  я  без  втоми  тримаю  портрет.
В  душі  сіра  пустка,  я  ніби  в  пустелі,
і  тільки  пливе  сизий  дим  сигарет.

Ще  будуть  світанки,  в  тумані  від  диму,
у  роздумах  ночі  ,  кошмари  у  сні.
Створили  так  складно  нещасну  людину.
А  може  це    щастя?....Що  біль  у  мені!

До  тебе  торкався,вмирав  у  обіймах,
родився,  воскрес  і  не  вірив  очам,
а  потім  ще  довго,  стояв  на  колінах.
з  поклоном  молився,  небесним  дарам.  

Весь  шлях  на  Голгофу,  пройшли  ми  обоє,
кричав  дикий  натовп,плював  нам  услід  .
Під  градом  каміння  стояло  нас  двоє,
ще  юна  дівчина  і  сивий  як  дід.

Душа  пнулась  в  небо  з  побитого  тіла,
а  камінь  все  падав…У  злобі  лихій,
забули  в  екстазі,  що  притча  веліла,
хай  кидає  той,  хто  немає  гріхів…..

Тобі  збудували,  тюремні  хороми.
А  я  відчуваю  самотності  страх.
Не  треба  в  подяці  вже  бити  поклони.
Тепер  буду  знову  -  келійний  монах!

28.08.20009  р.

 подивитися  можна  тут-    http://www.youtube.com/watch?v=MTuFIfSvI_0

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009


Ранкова кава

Гострий  сонця  промінь  бігає  по  стінах,
хоче  доторкнутись  шиї  і  руки.
Клята  та  щілина  на  моїх  гардинах,
все-таки  розбудить…Спи  кохана  спи!

Ти  така  красива,ледь  відкриті  губи,
посмішка  легенька,набік  голова.
Із-під  ковдри  видно  білі  твої  груди,
вигини  овальні,  контури  стегна.

Мідна  турка  кави,  хай  бурлить  на  кухні,
я  залюбувався…Піною  стече.
Сяду  тихо  в  крісло  не  пом’явши  сукні,
ковдрою  я  вкрию,  руку  і  плече.

Хай  розбудить  кава  у  цей  світлий  ранок,
і  відпустять  чари,  що  взяли  в  полон.
Милувався  довго  ніби  наостанок,
поки  ти  дивилась  свій  хороший  сон.
16.10.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009


Прохання до осені

Подаруй  мені  день.  Я  ж  здалека  приїхав  сьогодні.
Як  на  зло  увесь  шлях  малював  дощ  картинки  на  склі.
Уже  осені  дні,пожовтілі  і  майже  холодні,
а  уява  малює  рожевим  по  жовтій  імлі.

Подаруй  мені  ніч.  Подаруй  її  всію  без  останку,
я    так  довго  чекав,  тільки  в  осінь  придбавши  квиток,
ти  заручнику    мрій,подаруй  усю  ніч  до  світанку.
Жалкувати  не  треба….  За  наш  необдуманий  крок.  

Вперше  осінь  прохав,  щоб  темніло  все  швидше  і  швидше,
сонця  диск  мов  завис  заблукавши  у  жовтій  листві.
Дощ  замовк  вже  давно,тільки  вітер  дерева  колише  ,
мріям  в  такт,що  постійно  танцюють  в  моїй  голові.
26.10.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2009


Знову осінь

Знову  осінь

Осіння  гіркота,вдягає  жовті  ризи,
нахлинула  всерйоз,не  відпускає  вмить.
Чи  осені  хандра,чи  це  душі  капризи,
що  ностальгічний  сум  реальний,  аж  болить.

Задумливість  алей,блукаю  під  дощами,
промок  мій  сірий  плащ  і  змокло  вже  чоло.
Топчу  я  жовтий  лист,лежить  від  під  ногами,
ловлю  себе  на  думці,що  так  уже  було…

Я  покладу    листок,весь  мокрий  із  дірками,
удома    на  камін,як  цінність,раритет.
Лежать  сухі  у  ряд,  для  мене  ніби  шрами,
від  болю  у  сезон,  що  коле  як  багнет.
13.10.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.10.2009


Осінні розмови під кленом

Мене  питає  пізня  осінь  привселюдно,
під  шум  падіння  пожовтілого  листа.
Чому  шкребе  так  на  душі,чому  паскудно?
Журба  нахлинула  давуча  і  густа.
Стою  задумливо  мовчу  я  біля  клена,
понуро  голови  похилені  в  обох.
Клен  розгубив  свою  красу,красу  зелену,
а  на  моїх  стежках  росте  старезний  мох.
По  них  у  юності  я  бігав  безоглядно,
куди  ж  подівся  цей  протоптаний  маршрут?
Відповідати  на  питання  мені  складно,
думки  розбурхані  і  загнані  у  кут.

Із  братом  кленом  ми  щось  дійсно  розгубили,
він  ще  поверне  свою  зелень-я  вже  ні!
Нема  науки  і  нема  такої  сили,
щоб  повернутися  назад  ,  в  щасливі  дні.
06.10.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2009


балконна вязниця

Балконні  перила  як  грати  тюремні,
обмежений  простір  -  метр  на  три.
Сидить  сивий  лицар  і  мрії  даремні,
в  картини  вкладає,  будує  містки.

А  пензель  малює,  кладе  градієнти,
і  фарби  рожеві  по  всім  полотні.
Узори  квіткові,  то  смуги  –  моменти,
коли  не  чув  голос,сумні  були  дні.  

Сумна  атмосфера  у  даль  відлетіла,
дзвінкий  чую  голос,  веселий  твій  стиль.
Знайомі  всі  тембри.  Як  дотик  до  тіла….
Для  мрії  не  відстань…Всього  двісті  миль!

Я  ноти  складаю,вплітаю  в  романси,
в  уяві  акорди,реальний  весь  звук.
балконна  в'язниця,уб'є  мої  шанси,  
відчути  насправді  тепло  твоїх  рук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148443
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2009


Осінні замальовки

В  багаттях  літо    догорить,  багряним    цвітом,
у  небо  димом  полетить,  у  сиву  даль.
Сезон  відкритий  для  прощання,  з  теплим  літом,
хоча  мені  його  тепла,  чомусь  не  жаль….

Клубами  дим  ,нехай  вітри  несуть  по  світу,
суха  трава,  весь  час  потріскує  й  горить.
А  жар  багаття  ,ніби  реквієм  по  літу,
що  нас  покинуло  так  швидко,в  одну  мить.

Холодні  ранки,  і  настирливі  тумани,
сезонні  зміни,і  очікування  стан.
Осінні  квіти,засинають  під  тинами,
їх  заколихують  дощі  й  густий    туман.

На  клумбах  в’яне,  і  тускніє  цвіт  гербери,
торкнула  осінь,позолоченим    крилом.
В  нічному  небі  мало  відблисків  Венери,
вона  у  літі,і  кохається  з  теплом.

Летять  заплутані,  канати-павутини,
це  літо  бабине  ,мінливість  і  каприз.
Художник  жовтим,  розмальовує  картини.
Останній  штрих…Все  листя  падає  униз.
14.09.2009р.
можна  послухати  і  подивитися  тут  -http://www.youtube.com/watch?v=DvapjabRQvo

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009


Дзвінок у минуле

Той  самий  будинок,похилена  вишня.
На  клавішу  тисну  –  дзвінок  голосний.
Мелодія  давня,  незмінна,  колишня,
під  гавкіт  собачий,  охриплий,  не  злий.

Він  лапу  подав,  мабуть,  родич  ще  того…
Давно  я  не  був,  не  живе  скільки  пес.
Почув  босі  ноги  –  і  навстіж,  розлого
відкрилися  двері...  Твій  образ  воскрес!  

Ти  ледь  посміхнулась,  самими  очима.
Нерадісний  погляд.  Чи  просто  це  гра?
Ще  з  того  сторіччя,для  мене  незрима,
а  ти  без  емоцій,  скупа  на  слова.

Гірчить  мені  кава,  коньячний  весь  запах,
не  в  радість,  не  в  смак  уже  й  Бахуса  грам.                                                                                            Шпалери  сучасні,  портрети  у  рамках.
(І  свій  ненароком  помітив  я  там.)

В  минулім  сторіччі  далекі  дороги,
у  пошуках  істин  під  відблиск  заграв.
А  зараз  коньяк.  Із  душі  монологи...
Якби  ж  так  раніше...  Якби  ж  я  все  знав...
04.09.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144727
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2009


Нас не вінчали небеса

Ми  не  були  з  тобою  в  храмі,
рушник  весільний  не  для  нас.
Не  нам  майстрів  ікони  давні,
і  золотий  іконостас.

Не  запрягли  в  карету  коні,
струнких,  елітих  для  їзди,
з  під  даху  не  злітали  сонні,
злякавшись  дзвону  голуби.

Для  королеви  без  корони,
з  дзвіниці  ніби  як  з  небес,
не  прозвучали  срібні  дзвони,
момент  підкреслити  й  процес.

Ми  не  блукали  серед  степу,
нас  не  п’янила  сон-трава.
Ні  в  літній  дощ,  ні  в  сильну  спеку,
не  заманила  ковила.

Ми  не  були  з  тобою  в  житі,
де  мак,  ромашки  польові,
ростуть  по  межах  нам  відкриті,
покриті  пилом  в  куряві.

Не  освятились  житом,степом,
не  обвінчали  небеса.
Милуюсь  на  столі  портретом,
мій  ангел-чистий  як  роса…..
18.08.2009р.

Можна  послухати,подивитися  тут-      http://www.youtube.com/watch?v=Mg844v9XMnM

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2009


Гра в чотири руки

Дві  пари  рук  і  піаніно,
гра  ніби  співи  в  унісон.
Ведемо  рух  безперебійно,
до  нижніх,  до  мажорних  зон.
У  переливах  різні  ноти.
на  слух  сплітаємо  в  акорд,
різкі  тональні  повороти,
під  впливом  різних  шкіл  і  мод.
На  жаль  кінець,  втомилось  тіло,
і  нотний  зорепад  погас,
та  вже  й  бажання  відлетіло,
на  все  приємне  є  свій  час.
21.08.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009


Вірш про вірші

Зелені  квіти  із  пластмаси,
і  ваза  також  не  кришталь,
не  віддзеркалює  прикраси,
стола  облуплена  емаль.
Мій  стіл,  де  стосами  папери,
де  пошук  рими  на  слова,
де  не  завжди  вдаються  перли.
під  довгий  скрип  мого  пера.  

Але  без  суму  і  в  надії,
рядки  складаю  у  катрен,
свої  бажання  не  дозрілі  ,
розпорошив  на  безліч  тем.
Нехай  сміються  критикани,
про  риму  кажуть  і  стопу.
А  я  пишу,  про  біль  і  рани,
надію  маю  -  не  в  пусту!

Ще  напишу  і  про  кохання,
про  осінь,квіти  і  весну,
я  знаю,  рима  не  остання,
ще  напишу  про  цю  красу...

13.08.09р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2009


Шлях до істини

Вечірня  самотність  і  зоряна  тиша,
найкращі  моменти  коли  сам  на  сам.                                                                  
Моя  насолода  у  цьому    найвища,
 для  роздумів  мудрих  збудований  храм.
До  істини  крок,через  тишу  ввійду  я,
без  речень  у  голос,без  пафосу  слів,
без  реплік  розумних  і  шуму  застілля,
пізнаю  все  сам,що  колись  не  зумів.

Тонка  і  прозора,  іще  невловима,
як  промінь  в  зіниці,як  іскра  в  ночі.
Неначе  поетові  бажана  рима,
зненацька  з'явилась    і  б'є  по  плечі.
У  тиші  у  роздумах    істину  видно,
її  не  пізнаєш    на  фоні  порад.
А  жити  наосліп  мені  вже  обридло,
я  бачу  всі  маски,прощай  маскарад!
05.07.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140705
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009


Березовий сік

Береза  сік  дає  повільно,
холодні  краплі  і  мутні,
із  шумом  падають  постійно,
і  розтікаються  на  дні  .  
Північний  вітер,  не  весняний,
процес  тепла  призупинив,
а  я  чекаю  перший,  ранній,
ковток  холодний  на  розлив.
Бо  твердо  знаю-  це  як  віра,
як  тільки  дасть  мені  ковток,
моя  берізка  білошкіра,
життя  піде  в  новий  виток.
Після  весни  червнева  спека,
а  потім  липень  і  жнива,
із  серпня  осінь  не  далека,
пожовкне  листя  і  трава...

Я  все  рахую  краплі  соку,
під  монотонні  звуки  -“Кап”.
Не  підганяй,  ці  пори  року,
не  поспішай,  прийдуть  і  так....
18.07.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2009


П"яний сон

Стою  у  білому  палаці,
в  гламурних  шортах  до  колін.
Я  на  Карибах  чи  Ямайці  ,
серед  колон  і  серед  стін.
Засмаглі  слуги  у  бікіні,
тонкі  на  бедрах  вірьовки,
несуть  в  поклоні    сік,  мартіні
і  повні  фруктів  тарілки.
Ласкаве  сонце  в  окуляри,
басейн,підстрижені  кущі,
лунає  струнний  плач    гітари,
щось  грає  ніжне  для  душі....

Біль  в  голові,  це  біль  похмілля,
нема  палацу  і  колон,
в  вікно  поглянув  на  подвір'я,
і  зрозумів.....Що  це  був  сон!
Пливуть  померлі  мухи  в  супі,
бо  він  прокис,  став  як  полин.
Облізлі  стіни  у  халупі,
грязні  тряпки  замість  гардин.  
Ну  я  й  проснувся...Краще  спати!
Швидко  назад  там  де  басейн,
у  інкрустовані  палати,
бо  там  мартіні  і  портвейн!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136838
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2009


Вишнева наливка

Вишнева  наливка  тягуча  й  солодка,
міцніша  текіли  і  краща  за  ром.
Великі  ковтки  хоча  й  мить  ця    коротка,
гальмують  в  душі  мій  неспокій  і  шторм  .
Хай  свічка  горить,в'ється  полум'я  вгору  ,
чим  сутінки  глибші  тим  вище  вогонь.
А  тіні  малюють  на  стінах  потвору,
сміється  вона  і  бере  у  полон.
В  полон  кожен  вечір  беруть  довгі  тіні,
несуть  на  руках  її  в  стрічках  портрет.
Кляну  свою  долю  і  муки  постійні,
сплелися  нещастя  в  печальний    квартет.
Проснувся  я  з  сумом  і  з  ним  же  й  лягаю,
рахую  всі  довгі  безрадісні  дні,
і  сам  вечорами  нагукую  стаю,
молюся  то  богу,  а  то  сатані.....
Щоб  чорні  круки  знов  збиралися  в  коло,
клювали  у  серце  ...А  смерті  нема.
Наливка  пом'якшить,затихне  все  скоро,
відійде,  розтане  ця  чорна  стіна.


23.06.20009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009


Троянди

Я  поколов  до  крові  руки,
кровинки  капають  у  низ.
Немає  болі,  а  ні  муки,
бо  це  душі  такий  каприз.

Я  гладив  ,пестив  аж  до  крові,
і  не  жалкую  що  це  так,
троянди  білі  і  бордові,
 ростуть  у  ряд  на  кожен  смак.

Змішалась  кров  із  пелюстками,
краплинки  впали  із  руки.
Добро  хай  буде  з  кулаками,
краса  хай  має  колючки....
30.06.2009.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135910
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2009


Я лордом уже не стану...

Герой  не  її  роману
не  принц  і  нема  коня.
Я  лордом  уже  не  стану,
і  яхта  то  не  моя.....

Що    може  поет  безславний,
римуючи  на  свій  лад?
Ну,  вірш  написати  гарний  ,
вручити  букет  троянд.

В  надіях  сліпих  і  марних,
читати  вірші  з  колін,
почути  в  словах  банальних,
з  луною  твій  сміх  від  стін....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2009


Літо - осінь.

Я  опускаюсь  на  коліна,
вдихаю  запах    трав  сухих.
Вдихаю  запах  літа  й    сіна,
покинув  безліч  справ  своїх  .
легенький  дотик  ,  шарудіння,
і  аромат  бере  в  полон,
асоціація  осіння....
Вже  на  поріг  новий  сезон.

Пройшла  остання  косовиця,
вже    скоро  осінь  ,  листопад.
Нагряне    швидко  жовтолиця,
затарабанить  невпопад.
Дощами  в  скло,об  листя  жовте,
під  колісниць  небесних  блиск,
з  дерев  спаде    все  листя    мокре,
холодним  стане  сонця  диск.

15.06.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134012
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2009


Хоспіс

Чи  день  чи  ніч,  нема  кордону
в  палаті  світло  -голубій.
Лиш  медсестра  турбує  сонну,
цю  атмосферу  без  надій.

Були  надії  ,  але  вмерли.
Болюче  тіло  теж  туди....
Пігулка,шприц  в  надриві  нерви,
широкий  крок  до  пустоти.

Казенний  дух  чужих  приміщень,
і  запах  ліків...Скоро  смерть.
Безсилість  медиків  їх  рішень,
і  слів  неправди  круговерть.

Вже  й  ніби  смерть  як  нагорода,
не  буде  більше  болю  й  мук,
і  невблаганна  сива  й  горда,
обірве  серця  слабий  стук.

А  в  несвідомості-  заграви,
тікає  промінь  із  під  ніг.
Зелений  гай,  високі  трави  ,
дитячі  посмішки  і  сміх.

Життя  і  смерть  ,  логічні  дії,
хто  народився  той  помре.
Приходять  в  згадках  всі  події,
що  було  добре  і  що  зле...
10.06.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2009


Зіркова безодня.

Мерехтять  затуманені  зорі,
загубився  ведмедиці  слід,
я  блукаю  у  хмарах  як  в  морі,
а  вони  все  пливуть  десь  на  схід.

Придивляюсь  напруживши  очі,
в  нескінченність  у  сизий  туман,
я  думками  в  зірках  серед    ночі,
я  поринув  в  безмежності  стан.

Побудую  з  фантазій  карету,
коні  -мрії  поставлю  у  ряд,
я  покину  цю  сиву  планету,
буду  мчати  в  зірковий  парад.

Полечу  і  розтану    в  безодні,
довгу  ніч  проведу  я    без  сну.
Ну  а  дні...  Дні  байдужі  ,  холодні,
тільки  ніч,  тільки  в  ній  я  й  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2009


Солдатських душ поводирі

Є  така  легенда,  що  душі  всіх  хто  загинув  захищаючи  свої  землі,  відразу  летять  у  рай.



                                                         

Читають  пошепки  молитви  
Небесних  душ  поводирі  
В  скорботній  тиші  поля  битви,
Де  вже  безсилі  лікарі.
Щоб  відкривали  Божі  брами  
У  рай  шляхи  захисникам,
Проходять  ангели  полями,
Схилились  тут,  схилившись  там.

В  очах  солдат  -    перисті  хмари,
Поліг  хоробрий  легіон,
Густі  гойдає  вітер  трави,
туманить  погляд  вічний  сон.
Закриють  очі  янголята  
легеньким  дотиком  руки.
Війна  велика,  довга,  клята,
скупа  на  почесті  й  вінки.

Втомились  ангели  від  праці,
і  знов  спускаються  з  небес,
нема  різниці,  в  ніч  чи  вранці,
безперебійний  смерті  прес.
09.05.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129358
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2009


Замальовки з поїздки Чигирин - Суботів

Притихлий  шум  і  всі  розмови,
пішли  десь  геть  на  манівці.
Цікава  мова  про  основи,
в  словах  інтрига  й  на  лиці.
Гід  справу  знає  ,  пауз  мало,
ми  понеслись  через  віки...
Нам  люльку  ,  шаблю  і  кресало,
і  ми  вже  в  мріях    -  козаки!

Цей  край    легенд  і  артефактів,
що  знав  повагу  королів,
тут  в  самобутності  талантів,
я  відчуваю  міць  стягів.
Куди  не  кинь  ,  все  раритети....
ще  й    золотий  іконостас.
Музей  Богдана  і  портрети,
цитати  —  що  казав  Тарас.

Святкові  шаблі  і  буденні,
в  музеї    біля  булави.
Нам  трішки  сумно  в  сьогоденні,
не  все  зробили  ..Що  могли.
Колись  Богданова  держава  ,
була  в  Європі  головна.
Кричали  в  голос  -  Слава,  слава!
Тепер  такого  вже  нема.....

02.05.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128616
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2009


Вишиванка

Узор  вручну,  широка  планка,
легенький  запах  ковили,
моя  сорочка  вишиванка,
вся  ніби  сплетена  з  трави.
Дніпра  потоки,  степ,  простори,
по  лівій,    правій  стороні.                                                                                                                              
Червоно  -  чорні  всі  узори,
мережив  ряд  на  полотні.

Традицій  пласт,  легенди    роду,
духовний  символ,  оберіг,
калини  кущ,  дівочу  вроду,
на  полотні  все  хтось  зберіг.
Прості  орнаменти,  народні,
тягучі  як  пісні    степів.
Все  актуально  і  сьогодні,
хоча  й  прийшли  з  далеких  днів.

.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2009


Крадений нектар

На  дні  фужера  вин  краплини  ,
вином  ще  пахнуть  і  вуста.
У  нас  попереду  години,
допоки  ніч  стоїть  густа.
І  буде  соло  і  дуети,
накотить  вал  ,  оркестр  і  хор,
то  контрабас  ,  то  ніжність  флейти,
мажор  звучатиме  й  мінор....
Уже  немає  і  кордону,
ні  заборони  ,  ні  табу.
Хоча  й  у  ніч  ,  але  не  сонну,
під  цей  оркестр  з  тобою  йду.

Під  ранок  губи  вже  шершаві,
пройшли  ми  ціле  коло  втіх.
А  смак  в  гарячій  ,  чорній  каві,
нам  нагадає  —  що  це  гріх.
Лічити  дні  ,тоді    неділі  ,
ламати  графік  ,  календар,
щоб  в  ніч  одну  ,  дійти  до  цілі,
і  смакувати    цей  нектар.
Хай  буде  гріх!І  я  це  знаю.
Колись  в  молитвах  замолю,
себе  в  душі  я  теж  караю,
і  знов  в  обитель  йду  твою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2009


Жіночий інтернет

Гламурні  рамки  і  портрети,
там  серед  них  і  твій  в  рядку,
листи  чекаєш  в  інтернеті,
сайти  знайомств  і  все  в  пусту....
Казкові  мрії  ти  носила  ,
літала  десь  у  небесах.
Трішки  засмучена  й  красива  ,
я  ніби  знаю  весь  твій  шлях.

Летіла  ти  ,  згоріли  крила,
та  не  осипався  ще  цвіт.
І    не  холодна  ніби  крига,
і    не  колюча  наче    дріт!
Цього  сторіччя  павутина,
з'єднає  хай  -  щоб  бути  вдвох,
і  вечорами    вклавши  сина,
гортаєш  сайти  й    власний  блог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124838
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2009


Попелище

Я  розгрібаю  попелище,
погаслий  жар  .  Нема  тепла.
Летіли  іскри  вище  й  вище,
а  зараз  холод  і  зола.

Колись  летіли  в  небо  іскри,
кохання  жар  і  блиск  в  очах.
Рожевий  колір  у  палітри  ,
змінив  на  сум  і  сірий  страх.

Страх  ,що  загублено  всі    мрії,
і  страх  від  мертвих  всіх  надій,
а  дні  спливають  довгі  й  сірі,
в  кімнаті  без  тепла  ,  сирій.
28.03.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2009


Критикани.

Є  критики  ,  є  критикани  .
Заради  “красного  “  слівця,
так  осипають  нас  “дарами”
з  комфортом  під  бокал  винця.....

Про  свою  славу  й  гонорари,
й  нікчемний  стиль  мого  пера,
про  свої  перли  і  корали,
чого  в  моїх  віршах  нема....
Та  ще  й  напишуть  пустодзвони,
що    моя  мова  -  Чан  Кай  —  ШІ.
Несуть  вони    тягар  корони  ,
і  щоб    не  “пхав  “свої  вірші.
А  ти  міркуй  ,  розклав  папери,
про  коми  й  недолугість  рим.
Що  є  поети  -  лорди  й  сери,
не  місце  черні  поряд  з  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2009


Волошкові згадки

Стежину  протоптали  волошкову,
я  з  пам'яті  її  іще  не  стер.
Стару  вербу  і  річку  як  підкову,
що  з  вигибом  підходить  до    озер.
П'яніли  в  поцілунках  передчасно,
смакуючи  збирали  весь  нектар.
Волошки  у  ту  пору    цвіли  рясно,
і  молодість....  Фіксує  календар.

А  у  дощі    блукали  серед  грому,
віддавшись  силі  літніх  блискавиць,
а  то  ховались    під  вербову  крону,
і  чули  шум    небесних  колісниць.
Промокла  сукня  і  дівоче  тіло.....  
я  зігрівав  її    своїм  теплом,
так  обережно  зовсім  ще  невміло,
з  бажанням  від  незгод  прикрить  крилом

Волошки    відцвіли  уже  з  роками,
так  жаль  ,  що  вже  повернення  нема.
Не  наші  й  не  для  нас  цвітуть  полями,
а  нам  лиш  згадка    добра  ,  голосна......

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2009


Повернення

У  потяга  стоянка  лиш  хвилина,
про  це  і  сповістили  на  перон,
це    місто  не  чекає  свого    сина,
а  все  ж  я  дома  ,  це    уже  не  сон  .

Як  часто  в  снах  я  бачив  ці  тунелі  ,  
зелені  стіни  із  самих  дерев  ,
пернаті  що  співались  як  на  сцені  
артисти  ....  А  природа    режисер  .

Вже  не  такі  дерева  як  торішні,
а  ніби  мій  виконують  каприз  ,
від  сонця  почорнівши  усі  вишні,
ще  більше  нахилилися  униз.

Я  босим  протоптав  свою  стежину  ,
в  дитинстві  збудував  собі  тут  храм  .
І  де  б  не  був  ,  сюди  я  серцем  лину  ,
вклонитись  дорогим  мені  місцям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009


Слова

Слова  близькі  по  змісту  різні  
з  віками  сплетені  в  одне  .
Веду  я  пошуки  не  пізні,
яке  для  мене  головне?

Чи  тепле  слово  -  Батьківщина,
дитинства  спогадів  туман,
біля  водоймища  калина,
й  важкий  роси  прозорий  грам.
Пташина  пісня  над  садами  ,
що  зустрічає  після  сну,
й  зависла  тиша  вечорами
в  якій  я  весь  завжди  тону.

Казенне  слово  це  -  держава,
кордони  ,  армія,  закон,
для  громадян  це  не  забава,
бо  кара  ляже  як  прокльон.
Слуга  Феміда  у  держави,
стоїть  з  терезами  в  руці  ,
сліпа  розгляне  наші  справи,
без  тіні  смутку  на  лиці.

Я  розділяю  ці  два  слова  ,
мені  близьке  лише  одне.
Беру  росу  ,  зі  мною  й  мова,
це  й  буде  слово  головне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121415
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009


Моя оселя

Стоїть  оселя  невисока  
житло  шістнадцяти  сімей,
хранитель  святості  й  порока  
шафних  скелетів  від  очей.

В  пилу  застигли  полохливо  
гіркі  у  згадках  як  полин  ,
не  має  їх  -  то  це  вже    диво,
безгрішним  був  лиш  Божий  Син.

Ми  як  під  склом  як  на  долоні  
стіна  тонка  немов  картон  ,
всім  чути  радість  ,  чути  болі  
кохання  викрик  й  смертний  стон.

Життя  чужого  давні  свідки,  
через  стіну  і  у  вікно......
Нехай  шепочуться  сусідки  ,
своє  забувши  ,  вже  давно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121289
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009


Машина часу

Якби  мені  машину  часу  ,
щоб  повернутися  назад  ,
емоцій  добрих  повну  чашу
сюди  принести  ,щоб    без    втрат.
Не  розгубити  і  краплини
дитинства  босого  запал,
щоб  повернути  знову  сили,
і  вірить  в  те  ,  що  хтось  сказав.....
У  снах  літати  десь  по  небу,
без  втоми  тіло  і  душа,
духмяність  яблук  ,  запах  меду,
і  цвіт  бузкового  куща.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009


Мелодії юності

Я  знову  чую  як  співають  срібні  струни,
пливе  мелодія  спускається  з  небес.
І  під  акорди  геніальності  корони,
в  мені  одразу  дух  минулого  воскрес.

У  вік  минулий  де  був  Beatlez  із    Макартні  ,
на  хвилях  пам’яті  під  музику  без  вад
у  те  сторіччя  де  на  подвиг  були  здатні,
чомусь  так  хочеться  повернення  назад.

Де  довгий  чорний  чуб  росте  по  самі  плечі,
незвично  джинси  облягають  все  бедро,
такі    банальні  ,  а  мені  важливі  речі,
бере  за  душу  ....  Жаль  що  все  пройшло.

Стара    платівка  вся  затерта  йде  по  колу,
під  мого  серця  все  частіший  перестук  .
Нехай  знімає  із  душі  товсту  покрову,
і  повертає  мене  в  юність  її  звук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2009


Новорічний пейзаж

На  Новий  рік  під  звук  петарди,
під  блиск  заманливих  гірлянд.
Візьму  мольберт  ,  папір  і  фарби,
покину  шум    і  маскарад.
Вогні  бенгальські  і  бокали,
що  віддають  криштальний  дзвін,
відкрили  пам'яті  канали,
їй  стало  тісно  серед  стін.

Рука  сама  малює  сцени,
чомусь  всі  сірі  й  без  прикрас,
якісь  бліді  життєві  теми,  
і  темні  смуги  довгий  час.
Помилки  ,  зради  і  невдачі,
тут  домінують  в  кольорах,
лиш  де  не  де  тона  гарячі,
і  світлі  фарби  на  полях.

Я  зафарбую  всі  помилки,
а  замість  них  квітник  і  сад.
І  сірий  колір  ,  всі  сльозинки,
перефарбую  на  свій  лад.
Я  замалюю  колір  зради,
із  чорних  днів  на  голубі,
або  на  кольори  помади,
або  на  промінь  на  воді.

Колись  пекло  ,  колись  боліло,
назад  немає  вороття,
помилки  через  душу  й  тіло,
це  доля  власна    ,  вся      моя.
А  згадки  скачуть  серед  ночі  ,
летять  аж  іскри  з  під  копит,
моя  картина  ріже  очі  ,
бо  неприродній  колорит.

Нема  балансу  світла  й  тіні  ,
реальність  зовсім  не  така  ,
бо  є  весна  і  дні  осінні.....
хай  не  малює  більш  рука.
Бо  мій  пейзаж  і  так  —  нічого...
це  просто  ніч  ,  це  Новий  рік!
Це  він  розклав  всі  фарби  строго,
із  упередженням  на  світ.

08.03.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2009


Зустріч однокласників

Випускникам  далекого  1978  року  присвячується.
                               Зустріч  однокласників.


Червневу  тишу  в  першій  школі,
турбують    кроки  школярів.
Пройшли  колони  сивочолі
минулих  літ  випускників.

Валєра,  Свєта    і  Галина  ,
чомусь  до  горла  аж  комок,
сентиментальна  хвиля  сильна,
далека  юність  тут  ...За  крок.
Знайомі  двері,  парта  й  вікна  
по  дошці  крейди  білий  слід,
і  радість  зустрічі  помітна
на  вухо  шепіт  -  "Ти    вже  дід?"

Старенька  школа  й  вчитель  сивий,
всі  віддались  в  полон  літам  ,
колись  наш  клас  був  галасливий,
і  знову  зараз  шум  і  гам.....
Ми  не  змінилися  з  роками  ,
ті  ж  інтонації  в  словах,
вже  й  п'ятдесят  не  за  горами,
а  той  же  блиск  у  нас  в  очах.


На  згадку  фото  біля  школи  ,
прощай  шкільний  офіціоз  ,
і  під  мобілочні  рингтони,    
в  яких  і  Бах  і  Берліоз  ,
ми  кавалькадою  до  столу  
де  дзвони  келихів  з  вином  ,
веселі    тости    йдуть  по  колу  
і  ллється  шум  над  всім  столом.

І  був  в  нас  тост  і    не  останній  ,
що  як  свіча  в  ночі  горить  ,
сумний  тому,  що  поминальний  
своїх  згадаємо  ….в  ту  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2009


Моя фортеця

Вечорами  приходжу  додому  ,
пил  відчувши  далеких  доріг  ,
Я  не  крапку  поставив  ,  а  кому
завтра  знову  ступлю  за  поріг  .

Окроплю  руки  й  шию  водою  ,
біля  крана  м’якенький  рушник  ,
змию  cум  ,  що  приніс  із  собою,  
назбирав  на  шляхах  мандрівник  .

Тільки  тут  я  у  повній  безпеці,
метушню  не  впускає  бетон,
тихо  й  добре  в  маленькій  фортеці.
День  минулий  перейде  у  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118976
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2009


Немезида

Немезида  в  давньогрецькій  міфології  богиня  помсти.  В  її  обов’язки  входило  карати  за  злочини  і  наглядати  за    справедливим      розподілом  різних  благ.                                              
                 
                                                                                                                                     
Збудую  храм  для  Немезиди,
буду  молитися  з  колін.
Я  їй  повідаю  про  біди,
і  сум  поллється  із  цих  стін.
Поллється  в    купол    у    синь  неба,
торкне  хрести  із  серебра.
Ягнят  смиренність  вже  не  треба,
щоб  не  втонути  в  царстві    зла.

Молюсь  до  неї...Немезиди,
піднявши  руки  до  небес.
Почує  плач    донька  Феміди  ,
благословить  татусь  ...сам  Зевс.
І  понесеться  колісниця,
В  ній  Немезида  в  повний  ріст,
з  важким  мечем,  що  аж  іскриться
за  нею    челядь  ...довгий  хвіст.

Нехай  бояться  –  їде  кара  !
Її  не  спинить  дощ  чи  сніг.
Для  когось  сон  дурний  ,  примара,
кого  мечем  ,  кому  батіг….
Мій  храм  –  міраж  із  куполами,
але  ж  я  чую  шум  копит...
Осипле  землю  як  дарами.
Очистить...Чувши  плач  молитв.
13.11.2008  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118777
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009


Замальовки ранньої осені

Знімає  вечір  мою  втому
бо  цілий  день  у  метушні.
Несу  на  плечах  я  додому,
всі  розпорошені  й  пусті,
великі  мрії  й  сподівання,
душі  порив  ,  що  вже    погас,
і  все  чекаю  весна  рання,
прийде  ,  наступить  кращий  час.
Запалить  полум’я  високе,
не  буде  серце  як  граніт.
Песимістичне  і  глибоке,
десь  відійде  ....У  інший  світ.

Листочки  падають  додолу,
ще    скільки  їх  в  календарі?
все  у  дорозі  і  по  колу,
я  із  світанку  й  до  зорі.
Рух  по  спіралі  і  до  низу,
колись  зупиниться  на  дні,
мов  пелену  накине  сизу,
погасне  полум’я  в  горні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118776
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009


Журавлі

Минає  все  ,  тільки  не  присмак  ностальгії,
що  підкрадається  тихенько  по  весні.
Коли  так  високо  у  небі  ,  ніби  мрії  ,
летять  десь  рівними  ключами  журавлі.

Летять  тудою    де    берези  білобокі  ,
весною  плачуть  і  тече  з  них  сік  сльоза.
Їх  бачать  душі  перемерзлі  й  одинокі,  
в  чужих  містах  і  без  домашнього  тепла.

І  хай  несе  на  своїх  крилах  весна    рання,
від  нас  привіт  душі  тепла  цілющий  грам,  
в  сезон  туманів  ,  що  розбудить  сподівання  ,
відкриє  шлях  до  оптимізму  землякам.

І  зазвучить  як  дзвін  з  високого  собору,
небесний  крик  у  дальніх  мандрах  журавлів.
Чоло  піднімуть  і  поглянуть  сумно  в  гору,
потонуть  в  згадках  ,    ніби  в  хвилях  нічних  снів.

                                             10.11.2006.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118747
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009


Відблиск свічі

Просились  ,  благали  .Пощади  немає.
Молились  з  слізьми  до  розбитих  дзвіниць,
терору  розгул  усіх  смертю  карає  ,  
під  цокіт  копит  вогняних  колісниць.
Безбожники  люті  від  крові  аж  п’яні  ,
манкурти  у  шкірі  ,що  хижо  блищить  ,
в  них  запах  безкарності  вбив  всі  останні
людські  почуття  що  були  у  ту  мить.

Ви  вірні  ідеям  ,  Ви  в  п’ятій  колоні
і  тінь  каяття  це  все  не  для  Вас.
Свічки  поминальні  не  гріють  долоні,
сумління  не  мучить  за  той  грізний  час.
24.11.2007.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009


Перемоги і поразки

Мої  поразки  галасливі  
тому  від  них  глибокий  слід  ,
а  перемоги  давні  й  сиві  ,
розтали  як  у  спеку  лід  .

За  перемогами    поразки,  
я  під  конем  то  на  коні  ,
фортуни  гнів,  а  потім  ласки  ,
у  смузі  темній,  а  то  ні  .

Така  коротка  світла  смуга,
без  мідних  труб  не  голосна  ,
за  нею  зразу  прийде  друга  ,
і  знову  темрява  рясна  ……

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118639
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Ангел

Скоро  знімуть  добродії  вмілі
крила  святості  ,  буду  без  них,
з  плином  часу  вони  потемніли
і  я  вийду  з  шеренги  святих.
Був    святий  ,  тепер  знову  на  волі,
буде  гріх    -  тоді  чистий  весь  лик.
Такі  різні  за  значенням  ролі,
до  таких  перемін  я  вже  звик.

Побувавши  у  різному  братстві,
братом  їхнім  я  бути  не  зміг,
всі  вони  в  ланцюгах  і  у  рабстві,
тільки  різні  поняття  про  гріх.
Вже  здається,  що  я  на  порозі,
і  пройшов  свій  до  істини  шлях.
Зрозуміти  лиш  тільки  не  з  в  змозі,
глибину  мудрих  знань,  їх  розмах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118638
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Шлях

Зелений  ряст  топчу  ,  блукаю,
шукаю  свій  єдиний  шлях.
Стежками  пекла  чи  до  раю,
не  зовсім  грішник  не  монах.
Я  йду  ,  підсвічує  Венера
по  гороскопу  я  ж  бо  рак,
в  кишені  книжечка  Бодлера,
бо  він  писати  був  мастак.

Я  босі  ноги  б’ю  до  крові,
сорочку  рвуть  на  лоскути  ,
колючий  ліс  й  гаї  дубові,
все  ж    не  зупинять  ,  буду  йти.
Не  потону  у  блиску  злата,
не  звабить  сірий  малахіт,
за  шлях  тернистий  буде  плата  ,
знайду  я  папороті  цвіт!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Зимові мандри

Йду  по  снігах  по  непрогорнутих  дорогах  ,
несу  «  вечерю»  я  по  родичах  своїх.
У  мене  сумка  вся  в  мереживі  й  в  узорах,
а  в  ній  гостинці  –  тож  пускайте  на  поріг!

Люті  морози    ,  що  скрипить  аж  під  ногами,
і  ці  сніги  ,  що  замели  мої  стежки,  
не  заважають  осипати  всіх  дарами
несу  цукерки  ,  горіхи  й  пиріжки….

Через  поля  в  друге  село  під  скрип  морозу,
вітрів  троянда  не  захопить  у  кільце,
зустрічний  вітер  обмерзання  збільшить  дозу,
та  ще  й  сніжинки  навскоси  в  моє  лице…

Я  з  спозаранку  в  темінь  ночі  в  завірюху,
у  ближні  села  проложив  глибокий  слід,
в  старі  хати  в  яких  снігами  вкрило  стріху
і    візерунки  на  шибках  малює  лід  .

Мене  так  радо  зустрічали  в  кожній  хаті,  
давали    «рубель»  ,  а  чи  просто  мідяки,  
і    не  багатший  я  в    кінці  чим  був  на  старті,  
міняли    мамині  лиш  часто  пиріжки.


Я  пізно  вечері  зігріюсь  в  теплім  ліжку
присниться  сон  ,  що  втік  з  полону  ,  вже  не  раб,  
та  ще  й  з  мішечком    у  якому  вперемішку,
пахучі  яблука  ,  горіхи  –  цілий  скарб!

А  королева  дуже  гнівалась  ,  кричала….
Та  що  керує  і  морозом  і  теплом,
а  потім  якось  посміхнулася  лукава,
ох  мабуть  буде…  Цей  хлопчак  мандрівником.
24.01.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118598
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Весна

Нехай  весна  прискорить  кроки,
я  вже  так  хочу  перемін,
щоб  розливались    крапель  ноти
щоб    землю  освятив  вже  грім  .
Щоб  я  почув  як  рівчаками
збігають  води  до  калюж,
а  в  них  ще  з  осені  листками,
закрутить  впоперек  і  вздовж.


Проб’ються  ніжні  первоцвіти  ,
тендітні  пагони  з  землі
іще  теплом  не  обігріті,
листочки  тягнуть  всі  свої.
Невмиті  ранньою  росою  ,
іще  незаймані  теплом,
а  вже  стеблом  відчувши  волю
зимовий  свій  скидають  сон.

                           02.03.2007.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Ювілей

Казали  ямбом  і  хореєм
злітали  з  губ  добрі  слова.
Вітали  дружно    з  ювілеєм,
за  те  що  сива  голова.
У  новім  статусі  по  праву,
бо  за  плечима  вже  літа,
то  ж  веселіться  всі  на  славу
а  ювіляру  гіркота….

На  хвилях  пам’яті  у  мандри,
вже  з  згадок  скинута  вуаль.
Під  ніжні  запахи  троянди,
що  ллються  з  столу  де  кришталь.
Тости  і  скло  немов  куранти,
за  побажанням  перезвін.
Хай  веселять  нас  музиканти,
хача    й  сумний  -  тут  тільки  він!

В  комок  зібрав  останки  волі,
нехай  на  поміч  йде  й  вино,
бо  так  щемить  ,що  аж  до  болі,
літа  не  вернеш  ….Все  пройшло.
17.01.2008.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2009


Зелений острів

Які  чудові  ці  моменти
мої  дороги  по  весні.
Такі  не  довгі  кілометри
під  гамір  пташок  в  куряві.
На  острова  свої    зелені  ,
в  бузок  що  квітне  по  межі,
і  де  із  легкістю  по  темі  
так  добре  пишуться  вірші.

Я  повернуся  до  калини
біля  криниці  у  дворі,
і  не  високі  старі  сливи
розкажуть  все  ,  лише  мені.
Про  білий  сніг  і  про  морози,
як  зимував  увесь  мій  двір.
Калини  колір,  її  сльози,
і  чи  приходив  в  гості  звір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2009


Колега

Красива  посмішка  широка  ,
і  хвостик  зачіска  як  стиль.
Моя  колего  кароока,
від  тебе  осінь,  безліч  миль.

То  бровки  вгору  ,  аж  дугою
радієш  вголос  на  весь  світ,
то  бачу  я  тебе  сумною,
проблем  дрібних  глибокий  слід.

Чудовий  вигляд  маєш  збоку  ,
та  ще  й  троянди  на  столі,
я  споглядаю  карооку,
ну  де  ж  літа  ті  …Молоді?

Якби  як  в  казці  по  велінню,
літа  зійшли  і  сивина,
і  фея  з  казки  тінь  осінню,
зняла  красуня  чарівна.

І  щоб  звучали  ті  чудові,
старі  мелодії  й  пісні,
вони  душевніше  ніж  нові,
ти  б  не  відмовила  мені….

Ми  закружляли  б  вдвох  по  колу,
п’янкий  із  нот  аперитив,
без  втоми  крутить  знову  й  знову….
Кружляє  нас    старий  мотив.
21.09.2007.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118518
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2009


Біла сукня

Як  віддавала  сукню  доні  ,
прозоро  –  білу  ніби  сніг.
Фатин  і  атлас  на  долоні  ,
перенесла  через  поріг.
Свого  весілля  день  згадала
так  наче  вчора  це  було….
Як  мама  сукню  теж  вручала,
а  час  злетів    вже  все  пройшло….

В  турботах  днів  ночей  безсонних
в  мілких  проблемах  малюків,    
незчулась  як  і  сорок  повних
товстих  із  стін  календарів
на  діл  зірвала  й  закружляли,
немов  осінній  листопад
тепер  тости  ,  дзвенять  бокали
і    «гірко»…..  Не  під  лимонад….
25.02.08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2009


Втеча

Амури  міфічні  в  них  луки  і  стріли,
стріляють  веселі  прицільно  з  плеча  .
Попали    у  серце,  розбити  зуміли
і  всі  оголили  мої  відчуття  .

Умовності  геть  і  людські  застороги,
тобі  приведу  я  гнідого  коня.
Тепер  допоможуть  лише  тільки  боги,
і  буде  далеко  ….нестерпна  тюрма.

Освітить  дорогу  богиня  Венера,
підкаже  маршрут  серед  темних  ночей.
Галопом  нестримним  на  дальні  озера
під  цокіт  гарячих  аж  в  милі  коней.

Ми  горді  собою  щасливі  і  сильні,
вдихаючи  волі  п’янкий  аромат.
Пройдемо  алюром  по  тихій  місцині,
любуючи  землю  де  виросте  сад.

А  недруги  ллють  ,  поливають  дощами,
від  нього  сховає  кохання    курінь.
Засудять  до  страти  ,  назвуть  втікачами,
з  високих  тюремних    тісних  для  нас  стін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2009


Час

По  небу  зорі  з  блиском  вічним,
їм  нескінченність  рідний  брат  ,
а  нам  простим    земним  і  грішним,
лиш  рахувати  кількість  втрат.

Я  пам’ятаю  їхні  лиця.
Я  знаю  їхні  імена.
Вони  частіше  стали  сняться  ,
всі  ті  кого  уже  нема…

Нещадний  час  ,  його  величність,  
без  воскресіння  і  чудес  ,
приносить  смерть    ,  а  може  вічність  ,
володар  людства  і  небес.  

Не  всіх  карбує  у  граніті,
й  у  барельєфах  на  стіні  ,  
але  всі  згадками  зігріті  ,
і  через  те  приходять  в  сні  .

12.06.2008  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118274
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2009


Каштани

Я  по  Хрещатику  з  думками,
під  ноги  падає  каштан,
осінній  бал  не  за  горами  
сезону  зміна,  новий  стан.
Каштани  гублять  всі  одежі,
із  звуком  падають  до  ніг  .
Я  не  створив  в  душі  пожежі,
та  й  обігріти  те  ж  не  зміг.  

Роки  минулі  ,  як  в  тумані,
без  тебе  наче  і  не  жив,
перехідні  короткі  грані
лише  у  пам’яті  лишив.
А  милі  контури  обличчя  ,
відходять    десь  на  задній  план.
Ти  гість  з  минулого  сторіччя  ,
а  я  за  тебе  все  -  віддам.

                                 20.09.2007р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2009


Роздуми і побажання

Снопами  іскри  з  під  копит  ,  
літа  прожогом  мчать  як  коні.
Дитинство  й  зрілість  –  тільки  мить!
Що  серебром  покрила  скроні.
Галопом  мчати  в  пустоту,
містки  палити  за  собою.
Коня  не  спиниш  на  скаку,  
і  час  не  втримаєш  рукою.
Назад  повернення  нема,
печуть  думки  мене  гарячі,
лягла  на  згадки  пелена,
нема  доріг  у  дні  юначі.
Дав  сили  кожному  Господь,
на  шлях  єдиний  непохожий  ,
старіє  з  віком  наша  плоть,
процес  незмінний  ,  задум  божий.

Нам  би  фундамент  з  трьох  китів,
надії  ,  вірності  й  любові.
І  в  круговерті  плинних  днів,
підтримку  мати  в  кожнім  слові.
Не  розчинитись  в  метушні,
що  наповзла  на  сьогодення.
І  щоб  не  вмерли  головні,
бажання  ,мрії  й  сподівання.

18.08.2008.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2009


Безкарність фантазій

Тонкі  простирадла    ,  квіткові  узори  ,
розстелене  ліжко  чекає    на  нас.
на  дні    у  бокалі  вина  темні  грони  .
Прикрили    фіранки  ,  щоб  промінь  погас.

Волосся  в  контрасті  на  світлому  фоні  ,
і  вже  неприступності  знята  чадра  ,
до  бархату  шкіри    торкнуться  долоні  ,
прелюдій  кохання  й    безмежності  гра.

Несе  нас  на  хвилях  кохання  шаланда  ,  
розгойдує  й  крутить  далеко  наш  штиль  ,
ще  й    приcмак  суниці  ,що  має  помада,  
по  морі  кохання  добавить    нам    миль.

Без  відліку  часу  ,  згубили  реальність  ,
затихли  з  довкілля  всі  інші  шуми.
Злилися  бажання  й  фантазій  безкарність  .
І  в  цій      насолоді    потонемо  ми….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118210
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2009


Твоє ім'я

Дим  тютюновий  ,  пожовклі  фіранки,
крутяться  п’яні  думки  в  голові.
Світять  у  вікна  самотні  світанки,
кава  холодна  й  вино  на  столі.
                                                                                                                                                         
В  сірій  кімнаті  у  світлі  торшера  ,
бачу  недавній  твій  дивний  портрет.
В  рамці  овальній  богиня  Венера,
фото  де  фоном  бузковий  букет.

Викрикну  ім’я  твоє  мимоволі,
що  відіб’ється    луною  від  стін.
В  відповідь  тиша  що  ріже  до  болі,
по  шкірі  мурахи  від  цих  перемін.

Я  чудодійне  шукатиму  зілля,
відьми  наварять  гіркий  еліксир,
щоб  не  кричати  в  ночі  твоє  ім’я
щоб  панував    в  душі  спокій  і  мир.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118136
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Столиця

Граніт  ,бетон  ,асфальтні  смуги,
автомобільна    метушня,
повзучий  шум  вісник  напруги,
ні  ночі  спокою  ні  дня.

Чужі  мелькають  мені  лиця,
людські  потоки    цілий  вал,
зустріла  холодно  столиця
в  ній  потонув  провінціал.

Втонув  цей  гість  в  бездоннім  морі,
серед  людей  як  серед  хвиль,
втомили  вулиці  просторі,
і  цей  скажений  життя  стиль.

Квиток  на  потяг  і  додому,
в  свою  столицю  головну,
пенати  рідні  знімуть  втому,
вернуся  в  тишу,  неземну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Годинник

Відпускаю  піщинки  на  волю,
через  пальці  проляже  маршрут,
дуже  швидко  та  ще  й  з  курявою,
дружно  ляжуть  по  черзі  на  грунт.
Вже  нагріли  шершаві  долоні,
в  очі  кинули  блиск  і  вогні,
побували  у  мене  в  полоні,
їх  тепло  відібрав  я  собі.

Зафіксує  і  світлу,  і  темну
милість  божу  і  кару  і    гнів.
Час  летить  як  піщинки  на  землю,
древній  мудрий  годинник    віків.
Все  на  місці  ,  роки  ніби  сонні,
але  швидко  стікає  пісок,
запорошені  сріблом  вже  скроні,
шрами  долі  ,  такий  гороскоп.

Ще  кристали  повернеш  у  руки,
час  не  вернеш  ,  пішов  в  сиву  даль.
Коли  радості  дні  ,коли  й  смути
що  було  то  пройшло  -  і  не  жаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Палата номер 5

Палата  номер  5

Верещаці  Миколі  Антоновичу

Чомусь  пізно  торкнувся  до  долі,
У    мирській    метушні  заблукав.
Заблудився    у  ній  і  поволі
В  другорядність  весь  час  поринав.
Дні  сьогодні  як  сірі  вампіри,
Відбирають  останки  всіх  сил,
Тож    мене  полонили  без  міри.
Напрям  долі  твоєї  згубив.

А  знайшов  тебе  в  домі  -  палаті,
Серед  суму  і  стін  без  подій.
Там  хвороби  як  доблесні    раті,
Дружно    кинулись…  вбивці    надій.
Твої  ноги  сплели  ланцюгами,
На    всі    рухи    прописаний    піст,
А    ти    пишеш,    чаруєш    віршами,
Міцний    духом    поет  -  оптиміст.

Так  втомили    матраци    казенні    
І    палата    під    номером      п’ять,
Довгі    ночі    безсонні    і    темні,
І    ці    ліжка,  що  поруч  стоять  .
Прийде    ранок,  а    з    ним    і    надія,
Проросте    як    з    зерна    новий    цвіт.
Може    вийде    хвороба    із    тіла.
На    надії    -    тримається    світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Осінній настрій

Горить  свіча  -  неначе  плаче,
розталий  віск  тече    по  ній  .
Дивлюсь  не  полум’я  гаряче,
у  чорній  темряві    нічній.

Воскові  сльози  як  створіння,
течуть  причуди  неземні,
і  через  те  нудьга  осіння,
змішалась  з  воском  на  столі.

На  полотно  стекла    зелене,
на  скатерть,  що  як  настрій  мій,
гнітючий  сум  іде  до  мене
в  тривожній    тиші  гробовій.

Полоще  дощ  осінні  вікна,
і  по  шибках  стікає  в  низ,
сьогодні  в  фарб  сумна  палітра,
осінній  настрою  каприз.

Та  ще  і  згадки    прийшли  давні,
були      прийдешнім  скриті  днем  ,
у  ніч  таку    вони  вже  зайві,
у  ніч  розбурхану  вогнем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Зимовий рубін

Спустились  сніжинки  з  небес  із  безодні,
створили  для  кожного  кущика  дім  .
Сховали  прикраси    кристали  холодні  
прикривши  собою  червоний  рубін.

Горять  із  під  снігу  яскраві  всі  грони,
на  білому  фоні    як  промінь  з  пітьми,
чарують  мене  ці  садові  простори
і  вже  я  не  знаю  ,  чи  дійсність  чи  сни  …

Казкові  ,      пухнасті  із  снігу  всі  брили,
з  під  них  виглядають  червоні  плоди,
блищать  на  морозі  бруньки  у  калини  ,
покриті  всі  льодом  ,чистішим  сльози  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009


Серпневі зорі

У  темінь  ночі  в  небо  серпня
і  у    півсферу  із  світил….
Пішла  з  під  ніг  землі  поверхня,
лечу  на  мріях    замість  крил.

Лечу  в  красоти  Оріона  ,
в  Кассиопеї  мудрий  знак,
у  ореол  що  як  корона,
в  сузір’я  що  назвали  Рак.

Торкнусь  туманів  Андромеди,
проріжу  їх  немов  стріла,
а  потім  знову  в  довгі  рейди,
до  Скорпіона  і  Орла.

Небес  читаю  мудрі  знаки,
як  Нострадамуса  вірші
Чумацький  шлях  ,  Ведмедиць  лапи
і  зорепадові  дощі.
1.03.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


осінній бунтар

Пізня  осінь  дерева  всі  голі  
це  похмурий  сюжет  для  картин,
бачу  лист  непокірний  до  долі  ,
із  вітрами  один  на  один.

Сильно  крутять  його  на  всі  боки,
а  він  вперто  на  гілці  завис,
роздувають  вітри  свої  щоки,
щоб  зірвати  із  дерева  в  низ.

Тільки  духу  великі  запаси,
ще  тримають  листочка  в  ці  дні,
а  всі  інші  осінні  прикраси,
вже  лежать  на  холодній  землі.

Ще  висиш  ,  хоча  сили  вже  й  мало,
ти  в  цю  осінь  останній  бунтар,
все  воюєш  відкривши  забрало,
і  тримаєш  стихії  удар.
               18  .  12  .  05  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117991
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


Діти сонця

Нема  верби      нема  й  стежини  
шукає  марно  їх  поет  ,
були  дерева  молодими  
тепер  пеньки  та  очерет.
І  тільки  образи  портрети  ,
дитинства  друзі  молоді,
з  того  століття  силуети  ,
що  причаїлися  в  мені..
Я  чую  шум  веселий  галас  
з  багаття  в  очі  їдкий  дим  ,
віддамся  ігрищам  цим  зараз  ,
дитячим  забавкам  простим.
Засмагла  шкіра  ніби  бронза
і    душі  чисті    без  гріха,
ставків  бродяги  ,  діти  сонця  
життєва  перша  лиш  строфа.


Нема  верби      нема  й  стежини  ,
кругом  лише  один  бур’ян  ,
в  якого  бога  взяти  сили  
розвіяти  років  туман.
Знайомі  обриси  останні
зійдуть  із  плюскотом  води,
то  дні  буденні  то  пасхальні,
старіє  став  -  ми  теж  туди  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117951
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


Воля

Я  волі  хочу      демократи!  
Відчути  смак  її  сповна.
В  кишеню  вкину  шматок  мапи  ,
це  мрія  давня  й  головна.

Піду  від  дому  я  далеко  ,
бродяги  посох  це  мій  знак  ,
душі  і  тілу  буде  легко  ,
тягар  один  –  це  мій  рюкзак.

Не  колють  ноги  густі    трави  
давно  не  коле  й  борода.
Піду  у  сон  під  блиск  заграви  ,
і  вмиє  зранку  з  рік  вода.

Проляже  шлях  побачу  храми  ,
де  святості  лежать  пласти  ,
де    залікую  біль  і  рани  
через  молитву  і  пости..

Не  розіб’ю  я  ніг  до  крові,
від  мрій  не  буде  на  них  ран.
Мрії  наївні  і  казкові,
а  все  ж  порушили  мій  стан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117948
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


Нічний гість

Всі  дні  пусті  в  ночі  події,
душі  і  сну  нічний  каприз.
Були  фантазії  і  мрії  ,
і  в  нагороду  дивний    приз….
Ввійшла  тихенько  серед  ночі,
вінець  очікувань  і  мрій,
мій  ангел  світлий,  карі  очі,
близький  ,знайомий  образ  твій.

Бринять  душі  всі    ніжні    струни,
цей  милий  світлий  силует…
Відчув  її  тонкі    парфуми,
квіткових  запахів  букет.
Моя  ти  фея    дум  творіння,
ти  серцю  милий  гість  нічний  ,
у  шибки  б’є    сльоза  осіння,  
і  кличе  образ  неземний.

Міст  між  минулим    і  сьогодні  ,
реальність  сіра  й  світлі  сни,  
дари  Морфея  і  Господні,
життя  дві  різні  сторони.
Хай  біль  і  радість  прийдуть  знову
в  моїх  ілюзіях  нічних,
з  душі  зніматимуть  покрову,
всю  черствість  ,  сірість  днів  пустих.
20.12.2007.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


Поезія

На  крилах  пам’яті  й  любові  ,
у  дні  веселі  і  сумні,
лечу  туди  де  в  кожнім  слові,
без  перешкод  і  метушні.
Звучать  мелодій  дивні  ноти,
стоять  слова  не  просто  в  ряд,
фантазій  дух,  душі  польоти,
і  чистих  дум  легкий  заряд.

У  світ  поезії  на  крилах,
що  підіймають  до  зірок.
Я  потону  в  рожевих  хвилях,
емоцій  пік  лише  за  крок….
Лечу  туди  де  на  папері,
у  крапках  ,  комах  і  словах,
оази  рай  серед  пустелі  ,
солодкий  присмак  на  вустах.
27.02.2008.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117874
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009


Волошковий блюз

Ох  ці  волошки  сині  ,  сині,
рясно  –  квітучі  польові,
створили  рай  вони  в  долині,
думки  розбурхали  мої.
Нарву  букети  я  у  полі      
такі    красиві  ніби  ти,
сплетеш  вінок  як  в  молодої,
на  жаль  без  сукні  і  фати  .
Ми  вже  були  із  рушниками,
про  нас  вже  знають  небеса,
сердець  трикутник  ріже  рани  …
Ох    ці  волошки  ,    їх  краса    .    

Гріховні  зустрічі  таємні,
панельний  знає  наш  курінь,
де  всі  гардини  напівтемні,
що  не  пускають  сонця  тінь.
Ми  в  відчуттях  із  головою  ,
а  зради  давить    гіркий  смак
із  власним  серцем  у  двобої,
у  розумінні  –  щось  не  так…
Два  подарунки  березневі,
за  двох  жінок  завжди  молюсь,
і  все  я  йду  в  відкриті  двері,
у  волошковий  вічний  блюз....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2009


Зажурена садиба

Сільська  околиця,  зажурена  садиба,
покинув  рід  свою  хатину,  ще  один.
Зелене  листя  із  гілками  ніби  глиба,
вагою  давить  на  погнивший  старий  тин.
Я  бур’янами  через  сад  піду  до  неї,
до  сірих  стін  і  до  сліпих  віконних  рам.
І  тихо  скрипнуть  як  заплачуть  вхідні  двері,
порушать    спокій  і  розвіють    сонний  стан.

Так  защеміло  щось  у  грудях  як  ніколи,  
бо  ще  з  дитинства  весь  знайомий  ,  дорогий,
цей  запах  яблук,  запах  сіна  із  діброви,
ще  на    порозі    зустрічає    запашний.
І  жовті  фото  на  стіні  як  галерея,
це  між  минулим  і  сьогоднішнім  місток.
Їх  ще  живими  пам’ятає  ця  оселя,  
тепер  у  рамках  ,чорно  –  білі  у  рядок  .
                                                                                                     
Я  розбудив  оцю  обитель  ненароком,
стара  підлога  під  ногами  аж  скрипить.
Її  покину  потихеньку  тихим  кроком,
хай  засинає  одинока  –хай  поспить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2009


Зустріч

Двори  весною    цвітом  пишні  ,
густа  ховає  їх  листва,
я  до  кринички  біля  вишні,  
вгамую  спрагу  із  відра.
В  відрі  старому  і  в  криниці,
в  прозорім  холоді  води,
трудами  вітру  ,бджіл  та  птиці
пливуть  пелюстки,  дар  весни.

Білі  пелюстки  ніби  сукня
в  якій  ти  стала  на  рушник,
тоді  вітри  подули    з  грудня,
і  цвіт  природи  ніби  зник.
Чи  невгамовна  моя  спрага,
чи  долі  виклик  -  знову  ти,
запал  юначий  і  наснага,
мій  перший  дотик  до  краси.

Ти  і  в  самотності    красива
хоча  несеш  життя  тягар,
сама  виховуєш  ти  сина,
і  він  для  тебе  божий  дар.
Вино  червоне  й  запах  кави
чудовий  ранок  із  вікна,
за  довгу  ніч  ми  все  згадали,
покірна  ,  ніжна  ти  моя.

І  кожен  крок  нестерпні  муки,
мій  шлях  весною  -  гіркий  мед.
Я  знову  йду  у  цвіт  розлуки,
лежить  в  кишені  мій  білет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117421
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2009


Весна - осінь

Ми  перейшли  той  Рубікон  .  Зробили  крок.
І  так  єхидно  засміялася  гординя….
Ще  цвітом  вкриється  весною  наш  бузок,
дощами  вмиється  по  осені  калина,
порозростаються  бузкові  ,  ще  кущі
життя  продовжиться  багате  на  події.
Розмиють  спогади  по  осені  дощі  ,
а  на  стежках  сліди  розвіють  буревії….

Сьогодні  осінь  павутинками  летить,
і  заплітає  все  довкілля  кружевами,
моя  уява  розтривожена  не  спить,
і  гостро  ріже  по  живому  свіжі  рани.
Весна  і  осінь  ,  пори  року  у  мені,
не  як  сезон  ,  а  відлік  часу  і  гордині.
Весною  крики  журавлині  голосні,
то  знову  осінь,  царство  жовтої  богині.

Бузковий  цвіт  .  То    знову  осені  каприз,
ми  як  листочки  закружляли  із  вітрами.
Летим  по  колу,    то  угору  ,  а  то    вниз…
А    траєкторії  під  різними  кутами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117420
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2009