| Сторінки (3/207): | « | 1 2 3 | » |
Погасимо свічки, щоб не коптіли,
Був би асфальт… Забудем про хрести.
Проспектами катів, уже без віри
В минуле у безпам’ятстві піти...
Хай пам’ятники в ряд, яка різниця?
Убивцям нації, чи й ще кому?
Освітимо дороги до в'язниці
І напрямки в Сибір, на Колиму.
Зруйнуємо церкви, надгробні плити,
"Братам" наші герої - вороги.
І будемо піснями сльози лити,
Співати про сумне завжди могли.
Пробачимо усе - війну, наругу,
Забудем мову, буде в нас "язик".
Збудуєм Україну іншу, другу,
Щоб дух свободи вивітрився, зник.
Для мене, українця, є різниця,
Не хочу, не однаково мені.
Комусь Росія мила, навіть сниться,
А я Європу бачу вдалині.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Засніжені вершини і безмовні,
Не кожному дано туди дійти.
А звідтіля земля мов на долоні,
Все видно до дрібниць із висоти.
Холодні, вічні недосяжні гори,
Блукають хмари серед їх вершин.
Роки ідуть за сотнями мільйони,
По колу, по спіралі часу плин.
Внизу: кохаються, страждають, плачуть,
В постійній боротьбі добро і зло.
Святкують...І оплакують невдачу,
Усе старе, бо так завжди було.
Міняються правителі, знамена,
Раби вмирають і вмирає знать.
Щороку опадає листя клена,
А сиві гори мовчазні стоять.
Тоді як ніч вдягає чорну рясу,
Удень, як метушня по всій землі.
І що їм - дощ, вітри і стрілки часу,
Все знають, пам'ятають, бо живі...
І що їм революції, майдани,
Їх не здивують зради і війна.
Ні квіти в полі ніжні і духмяні,
Ні чаші болю випиті до дна.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019
Наблукався до втоми по листі осіннім,
Біля хат, що руйнуються без хазяїв.
Йду у осінь, за мною минулого тіні
Випадково чи ні, я на цвинтар забрів.
Тут ні зради нема, ні нестерпного болю,
Ні амбіцій, що рухають людство вперед.
Тільки осінь манлива веде за собою,
Підсолоджує смуток, як коливо мед.
Дати, прізвища в ряд, поруділі світлини,
Квіти мертві з пластмаси і квіти живі.
Каже притча, що Богом ми зліплені з глини
І у землю підемо в назначені дні.
Пробачаю усім і мені пробачайте,
З чистим помислом треба по цвинтарю йти.
Чи почуєте сказане сестро і брате,
До живих говорю, і у кого хрести.
Спокій, тиша і сум... і так близько до Бога,
Листя падає в тишу, як шепіт молитв.
Є стежки забуття, є у вічність дорога
І заплутаний довгий життя лабіринт.
Їм уже не важливо де - правда, неправда,
Тут зупинений час вписав дату свою.
Не засуджую тих хто спіткався і падав,
Не судіть і мене… як умію живу.
2019
https://www.youtube.com/watch?v=MHchMkHKVyQ&feature=youtu.be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Колись матуся дмухала на рану,
І біль стихав, неначе й не було.
Подмухайте і Ви на душу рвану,
Погладьте сиве від років чоло.
Я пригорнуся, як колись до мами,
Не плаче чоловік уголос, - ні!
Що буде потім і що буде з нами?
А зараз гарно Вам, як і мені.
Осінній вечір стукає у двері,
Сезон прощання з літом за вікном.
Загадки вічні таїнства матерій
І магія тепла Ваших долонь.
Не треба слів, не буде і прелюдій,
Бо мудрий спокій поміж нас присів.
І не важливо, що там скажуть люди,
Про солод ще не скоєних гріхів.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Яблука солодкі, білі і червоні,
Падають дозрілі у густу траву.
Хоч одне впіймаю на свою долоню,
Дивний стан нахлинув - сон чи наяву?
Плід в моїх долонях, яблуко пізнання,
Істину шукаю не знайду ніяк.
З дерева Едему врожаї останні,
Непотрібні людям навіть за мідяк.
Сад, старі дерева, бур'янові хащі,
Смак мого дитинства, дідові сорти.
За гріхи великі наші і не наші,
Помирають села, дворища, хати.
Яблуня старенька, здичавіла майже,
Сорт і смак забутий - не моя вина.
Щось питати марно, бо ніхто не скаже,
Тут безлюдна тиша і тому німа.
Стовбур усихає, вмер наполовину,
Покосилась хата, скоро упаде.
Від стіни і призьби до гнилого тину,
Вже слідів людини не знайти ніде.
Стану, оглянуся, я ж не поспішаю,
В ароматах яблук ностальгічний смак.
Бігав, як по колу, без кінця і краю,
Придивився бачу, якось жив не так.
Де моє дитинство, юності забави?
Згадки накотились, стали в довгий ряд.
І сумні й веселі, тьмяні і яскраві
Це уже минуле, не вернеш назад.
День дійде до краю, сонця промінь згасне,
Тихо йде по травах яблуневий Спас.
Липень догорає, серпень прийде вчасно,
Я сюди вернуся, знаю, ще й не раз...
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018
Не вперше осінь пише свій етюд,
У мене знову дежав’ю торішнє.
Усі тривоги множаться, ростуть,
Багрянцями вкриваються неспішно.
Зруйновано до тла мій Вавилон,
В минуле відійшли літні устої.
Тумани наяву, а ніби сон,-
Химери там і дійсність у двобої.
Неначе жовтим снігом замело,
Дощами третя вмилася Пречиста.
Повільно опускаюся на дно,
У шелесті дощу, чи може листя.
З осінньою хандрою сам на сам,
І щоб вона мені не говорила,
Я бачу низько стелиться туман,
Тому сумні: думки, слова і рима.
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017
Світ божеволіє, я в божевільні…
З неї ніхто не вернеться живим.
Душі розп’яті і рани суцільні,
Мрії згоріли, розвіявся дим.
Межі затерті, заходим за грані,
Сіються зерна неправди кругом.
Скоро впадуть бастіони останні,
Підем до ідолів зла на поклон.
Чути не хочуть мій глас у пустелі,
Руки в мольбі піднімав догори…
Не зупинити – у вікна, у двері
Запахи: пороху, крові, війни.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2017
Поезія і я.
Кохання до безтями,
Давно уже в стосунках
Межі перейшли.
В обнімку, тільки вдвох,
До райської поляни,
На поле страсті йдем -
Там світло і столи.
І я не без гріху,
Бував не раз у житі,
Цнотливістю і ти
Хвалитись не могла.
Ми голі, без стиду і
Душі не закриті,
У тиші шепіт губ і
Скрип мого пера.
Прелюдії і пристрасть,
Ми раби кохання,
Натхнення із небес для
Нас обох – святе.
Утомлені, згасає вже
Зоря остання.
Зачаття і пологи…
Вірш у люди йде.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
В селі святкують день картоплі.
Мішки, лопати, дим багать.
Долали кілометрів сотні,
Своїм батькам допомагать.
Нехай картопля не вродила,
А дітям, внукам не біда.
Матуся стала сива, сива
Була весною не така…
Далекий шлях, батьківська хата,
Маршрут наї́жджено давно.
У ранню осінь шлях до свята:
До мами, тата у село.
Пожовкле листя у картоплі,
У мами зморшки на лиці.
Позаду дні тяжкі, спекотні,
Життя згасають каганці.
І знову осінь тепла, рання
На свято їхати куди?
Уже нездійсненне бажання.
Лопати, відра...Деруни.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
І я згорю
В осатанілому вогні,
Як ти згорів колись мій
Старший побратиме.
І рваних ран,
І шрамів безліч на мені
Не менше й на душі,
Хоча вони незримі.
У ребра гаком ти
Покараний не раз,
І до хреста прибитий
Цвяхом – не за себе.
Розп’яли і мене,
За просто так, на Спас,
Зажурливо щоб
Не дивився в синє небо.
На палю, у вогні,
У ребра гострий гак,
Боліло менше як
Від слів хули, огуди.
А ти мовчав.
І не почули слова – «Так»,
І я мовчу.
Іще сильніше стиснув зуби.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
Літо–Осінь
Минулого тіні, майбутнього світло,
А я десь по центру, між двох рубежів.
Моє сьогодення – це осінь і літо,
Шукав своє місце, знайти не зумів.
Іду у сезони, ходжу поміж ними,
Душа молода ще, а тіло вже ні.
По листі опалім, стежками рудими
На літо оглянусь – воно вдалині.
А в осені пісня звучить лебедина,
Акорди журливо вертають назад.
У серпень нестримно душа моя лине,
Туди, де для двох усю ніч зорепад.
Куйовдиться сиве волосся на вітрі,
Залисини плямами на голові.
Наліво – у осінь, направо – у літо,
Обидві дороги мені дорогі.
2017
Відео - https://youtu.be/dLh738feQUE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Між бути-не бути завжди є межа,
Її перетнемо, бо грішні.
В поета спочатку вмирає душа
І зовсім не пишуться вірші.
Словесна згасає тоді благодать,
Парнасом освячене диво.
Вмирають поети, як довго мовчать
І рими сміються зрадливо.
Живи ще поете, натхненно твори!
Для всіх, а чи просто - для себе…
Ти творчості стяг свій тримай догори,
До ніг опускати не треба.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
Майдан. Надії шкереберть,
Вклонилась Богу перша сотня,
Забрала їх небес безодня.
Така за мрії плата – смерть.
Хотіли правди і свобод
Не ми перемогли, а звірі.
Прийшли вовки в овечій шкірі
І доїдають свій народ.
2017.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
Чорно-біле, наївне кіно,
Кадри фільму двома кольорами.
Боже мій, як давно це було –
П’ятилітки, майбутнього плани.
Відшуміло, пройшло і нема
Нас кружляло, як пір’я на вітрі.
Допили спраглу юність до дна,
Ще у тому, в минулім столітті.
Все згоріло, розвіявся дим
Тільки попелом згарища вкриті.
А на згадку, ще купа світлин
В них і сум є, і радості миті.
Щирі посмішки, щира печаль,
Ми там справжні без гриму і фальші.
Зараз інші, змінились, на жаль.
В перемінах не стали ми кращі.
2017.
Відео тут - https://youtu.be/RU38xi2tysc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2017
Коптять у небо люльки - димарі,
Вдягли дахи на себе шапку білу.
Колядники, історії старі,
Я чую їх і радуюсь, і вірю.
Життя і смерть у вічній боротьбі,
Ісус родився, звістка йде у двері.
Горіхи, мак, родзинки у куті,
Узвару смак і дідух у оселі.
Дванадцять страв сьогодні на столі,
Одінемо сорочки вишиванки.
Морози візерунками на склі,
Вони у нас завжди, аж до Меланки.
Хай буде віра з нами цілий рік,
Різдво Христове і церковні дзвони.
Надія, що тримає нас і світ
Не тане, як сніжинка на долоні.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
За вікном зима, уже зустріли 2017 рік. А я думками у літі, у серпні і у роздумах про швидкоплинність нашого життя… Дякую усім причетним до створення цієї пісні.
За основу взято цей текст –
Серпнева ніч
Знову падають зорі у воду,
Віддзеркалює став небеса,
Повна тиша у Божій господі,
Спить довкілля, не сплю тільки я.
У безмежнім космічнім роздоллі
Думи бродять по небу сумні.
Бачу - хрестиком вишиті зорі
Зажурились на темному тлі.
Човник-місяць завис на орбіті,
Зустрічаємо вдвох зорепад.
Зорі падають в серпень, у літо,
Їм не буде повернень назад.
Приспів
Догорять і бажання, і мрії,
Впала зірка, згасає життя.
І колись в дні журливі, осінні
Серед ночі впаде і моя.
2012
Відео тут - https://youtu.be/6VdgFyHHIJk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017
За основу взятий цей вірш
Годинник, хоч на трішки зупинись.
Година-дві, повірте, це немало.
Запалимо свічу і як колись.
Вино наллю домашнє у бокали.
Настояне давно, а не гірчить,
Теплом руки чи то душі зігріте.
Не часто випадає така мить,
Осінній спокій бабиного літа.
Позаду метушня буремних днів
І будні сірі, біготня по колу.
Хотів завжди, сказати не зумів,
Те що відчув я не довірив слову.
І знову промовчу, бо що слова,
Важливі в цьому світі вчинки наші.
Для мене ти така як і була,
Загадка, не розгадана у часі.
Мої літа, вплелися у твої,
Ми дерева родинного коріння.
У щебеті онуків у дворі,
Удвох дощі зустрінемо осінні.
2016.
Відео тут - https://youtu.be/o8UHqPUEBdQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016
За основу взятий цей вірш -
Твоя пора настала року,
Ще любиш осінь, чи вже ні?
У мегаполісі Нью-Йорку
Від України вдалині.
Чи каву п’єш у ліжку зранку,
Чи кольорові твої сни,
Як там живеться, емігрантко?
Зимою, влітку, восени…
Прийшла неждано осінь знову -
І над Гудзоном, і Дніпром
Малює дощ туманну долю,
Глибоку лінію долонь.
На вітрі айстри б’ють поклони,
Бушує море - океан.
В калюжі жовте листя тоне,
Я тут, а ти далеко- там…
2013
Відео - https://youtu.be/0X4kZTBZcF8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
І верби не так, і стежки лягли криво,
Були у дитинстві широкі, прямі.
Галопом, як коні, розтріпані гриви,
Пробігли роки, не стриножені дні.
У душах окрилена юність і досі,
Літа, що минули неначе, як сни.
І ви, ще не сиві то цвіт абрикоси,
Чи вишні на вас опадав щовесни.
Зібралися друзі мої біля ставу,
Шашлик і багаття усе як завжди.
Дим стелиться низом, лягає помалу
На стежку криву і на листя верби.
Не тонуть у водах небесні сузір’я,
Підкралася ніч в край де верби ростуть.
І як на духу, про невдачі і мрії,
Про смисли життя й затуманену суть.
2015
Відео - https://youtu.be/ao0cqcEb16I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016
Поїду до діда, насправді, до хати,
Давно у зажурі самотня стоїть.
Сувоями згадки почну розгортати,
Хай прийде минуле у нинішній світ.
Небілені стіни і призьба не чорна.
Сліпі, тьмяні вікна, немиті в пилу.
Лози здичавілої висохлі грона,
Упали на стежку дитинства мою.
Доли, домоткані доріжки картаті
І лава на ній, ще маленьким сидів.
До пахощів м’яти і сіна у хаті,
Добавився запах вологих кутів.
Ще будуть у шибці світанки згорати
І півні будитимуть сонне село.
Я ще при нагоді вернуся до хати,
Приїду до діда. Згадаю його.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016
Слова - Олексій Тичко Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Відео - https://youtu.be/413aKqaDx0w
Сімейні світлини
По колу рух і вічна метушня,
Немає спокою і благодаті.
Вони чекали кращого,і я -
Наївні люди, мрійники завзяті.
Не будемо сьогодні ми про це,
Торкаю пил минулого століття.
Бабуся, дід і мамине лице,
Осінні фото й силуети літа.
Заплутала історія сліди,
Загадки, таємниці, біла пляма.
Світлини на тлі жовтої журби.
Лягло минуле на столі рядами.
Військові фото: шаблі, галіфе,
На сукні хрест сестрички жалібниці,
А часу хвиля уперед несе.
Дитячі поруділи й наші лиця.
Я бачу очі, ніби, ще живі,
Душі люстерко непідзвітне часу.
Не видно колір, мабуть голубі,
Вони одні на всю родину нашу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
За основу взятий цей вірш -
Осінній настрій
А я із осінню давно – «на ти»,
Вона мені немов сестра по крові.
Привіти шле дощами з висоти,
Пейзажі розмальовує казкові.
Весна і літо відійшли ураз,
Обіцянки пустопорожні стерли,
Що сяяли, немов іконостас,
Манили, ніби ізумруди, перли.
Ми попід руки – я і листопад,
Брудні не обминаємо калюжі,
Усі глибини міряєм підряд,
В лице, у спину погляди байдужі.
Ще буде осінь, може, й не одна,
Але такої, мабуть, вже ніколи.
Знервована, промокла, затяжна,
Ніби сестра, а тисне, як окови.
2015
Відео - https://youtu.be/TsU8lfEBNJI
Музика, запис і виконання Володимира Сірого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Осінній настрій
А я із осінню давно – «на ти»,
Вона мені немов сестра по крові.
Привіти шле дощами з висоти,
Пейзажі розмальовує казкові.
Весна і літо відійшли ураз,
Обіцянки пустопорожні стерли,
Що сяяли, немов іконостас,
Туманили, манили, ніби перли.
Ми попід руки – я і листопад,
Брудні не обминаємо калюжі,
Усі глибини міряєм підряд,
В лице, у спину погляди байдужі.
Ще буде осінь, може, й не одна,
Але такої, мабуть, вже ніколи.
Знервована, промокла, затяжна,
Ніби сестра, а тисне, як окови.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Не вперше осінь пише свій етюд.
На мене тисне дежав’ю торішнє.
Мої тривоги множаться, ростуть,
Багрянцями вкриваються неспішно.
Зруйновано дотла мій Вавілон,
В минуле відійшли мої устої.
Тумани наяву, а ніби сон –
Химери там і дійсність у двобої.
Неначе жовтим снігом замело,
Дощами третя вмилася Пречиста.
Повільно опускаюся на дно
У шелесті дощу, чи, може, листя.
З осінньою хандрою сам на сам
І що б вона мені не говорила,
Я бачу – низько стелиться туман,
Тому й сумні думки, слова і рима.
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611457
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2015
Армійське фото
В альбомі знайшов давнє фото своє,
Минулого ніжні тенета.
Затерте, у плямах рудих де-не-де,
Привіт моя юність далека.
Наївно-замріяний, ніби не я,
Ще майже не голені щоки.
Попереду все…Тридцять років життя,
Що ляжуть у зморшки глибокі.
Три пари чобіт на чужій стороні,
Зносив у минулім столітті.
Архівні світлини, армійські мої,
Минулого духом зігріті.
Період застою назвали той час,
Для когось афганські надломи.
Два роки в шинелі, а потім в запас,
Три смуги, сержантські пагони.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Літо, спека і «бронік» четвертого класу,
Піт їдучий по шкірі у зоні АТО.
Захищаємо ми територію нашу
І окроплене кров’ю святе полотно.
Жовто-сині стяги в них пшениця і небо,-
Україна і символи понад усе!
Тут АТО, чи війна, але в бій іти треба,
Східний вітер нещастя по світу несе.
Буде тиша і мир, але ще не сьогодні,
Вміло снайпер працює, доповнює «Град»,
Згасне свічка, тоді до «Небесної сотні»,
Там уже у строю генерал і солдат.
Не жалійте, не плачте усе ж не даремно,
Хай вертаються швидше в міста голуби.
Як не ми, тоді хто? Захищатиме землі,
Чоловіча робота, було так завжди.
2014 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
Дивитися і слухати тут - https://www.youtube.com/watch?v=eG99WxRqjSI
за основу взятий цей вірш -
Я думав буде часу досить,
Ще поговоримо колись.
Мене вітри по світу носять,
А ти пішла у небо, вись.
Слова подяки тобі мамо,
По-чоловічому ховав.
Завжди казав не все і мало,
А зараз не почуєш там.
Трохи мудрішого вже сина,
Бо сам – і батько, і дідусь.
Стезя життєва швидкоплинна,
Нарешті став і оглянувсь.
Згадав матусю біля вікон,
При сонці і нічній зорі.
Весною, осінню і літом,
Чекала кроків у дворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Ти не будеш моя, відпускаю, як птаху на волю.
Вже долоні спітніли в пальці обм’якли – лети!
Може стихне, зболить, метушнею покриє густою,
Ніби димом пожежі , бо згорають останні мости.
Відпускаю на волю тебе І у спеку від згарищ.
Монотонно шепочуть Прощальну молитву вуста
Не була ти моя, а тепер взагалі відлітаєш,
Дихай волею вповні… а мені тільки дим. Гіркота.
приспів
Ти як птаха лети у небесну стихію,
Небо завжди пристанище вільних усіх.
Я втрачаю тебе, тому вірю й не вірю,
Приручити й утримати так і не зміг.
2010
Послухати і подивитися тут- http://www.youtube.com/watch?v=AxrTyze6dh8
музика і виконання Володимира Сірого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Не легко бути Богом, всім прощати,
Гріховні сповідання чути знов.
У полум’ї свічі в куту кімнати,
Чи в золоті сусальному церков.
І слухати про зраду й шлях Іуди
В неоголошеній, але війні.
Він сильний, Він прощає, а ми люди
Ніколи не пробачимо, вже ні…
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
За основу взяті ці слова -
Бузкові міражі
Розбудила весна мою душу і тіло,
Змерзлі мрії нарешті торкнулись висот.
Срібло снігу зійшло, його тло посивіле,
Розчинилось в теплі, як і холод невзгод.
Зацвітає бузок біля двору, під тином,
Я колись посадив на весні його сам.
Ну а зараз, чарує він кольором синім,
І на нього лягає ранковий туман.
Намалює туман в світлих контурах мрії,
Нечіткі твої риси в ранковій імлі.
Зі снігами зійшли дні холодні і сірі,
А весна розбудила надії мої.
Приспів
Планети рух іде по колу,
Секунди складено у дні.
Ми загубилися з тобою –
У слові. Часі. Метушні.
відео - https://www.youtube.com/watch?v=aAZygH2vhjg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Світлини з дитинства
Дивлюся фото з поруділими краями,
Дитячі лиця, не впізнати - хто є хто.
І на папері, і у пам’яті є плями,
Хоча минуло сорок років, а не сто.
І де ви зараз усі діти зі світлини,
Які стежини протоптали по землі?
Чекали «пташку» і ображені застигли,
Бо не діждались… Ще наївні і малі.
На жаль, ми гості, тимчасові в цьому світі
Гортаю фото - ви живі , чи уже ні?
І тільки згадки на папері ніжно-світлі,
Беззвучно плачуть, бо сумують у мені.
Приспів
Розрісся бузок і акація біла,
Торкаються неба уже явори.
Це часу хода все змінити зуміла,
І ми не такі, як в дитинстві були.
відео тут- https://www.youtube.com/watch?v=Mwm44XxRJSA
Музика Віктора Охріменка
Виконує Володимир Сірий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Дикої черешні стовбур обнімаю,
Де-не-де засохла, бо уже стара.
Глиняна дорога, хата біля гаю,
Зліва і до краю – все поля, поля…
По межі черешні, дворики ошатні,
Дідусева хата на краю села.
Аура рожева, як у шістдесяті –
Це усе насправді чи уяви гра?
Нахиляю гілля, згадую минуле,
Терпко-гіркуваті дістаю плоди.
Раз було дитинство – не буває вдруге,
Жодна моя стежка не веде туди.
Тут усе незмінне, тільки я змінився,
Не біжу босоніж пізнавати світ.
Рву плоди дитинства і торкаю листя –
Вірю і не вірю… Сам уже я дід.
2013.
Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ajAwqOINvcc
Музика Віктора Охріменка, виконує Володимир Сірий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Цей світ старий напевне вижив із ума,
Чи вже обридла всім байдужість сіра.
Впливає місяця зворотна сторона,
а може вибух розпачу й зневіри?
Нема прогнозів наперед, ні ворожби,
Дійшли до бою і до тиші миру.
Крихкий баланс, немов завис і як завжди –
Кому мечі, хтось миру хоче щиро.
Недосконалий світ це – бачив, чув і знав,
Не вперше на планеті барикада.
Дим чорний лине до небес, емоцій шал
В бою за гідність, а не за посади.
2014
фото до вірша тут - http://nathnennya.ucoz.ru/publ/cherkaska_obl/oleksij_tichko/barikadi/7-1-0-3448#comments
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
Молитва, хрести і ризи,
Пливе на руках труна.
Емоції, хвилі, криза -
Дороги назад нема.
Іде не війна – а розстріл,
Режим демонструє суть.
Жалоба покрила простір,
А нас убивають, б’ють…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
Твоя пора настала року,
Ще любиш осінь, чи вже ні?
У мегаполісі Нью-Йорку
Від України вдалині.
Чи каву п’єш у ліжку зранку,
Чи кольорові твої сни,
Як там живеться, емігрантко?
Зимою, влітку, восени…
Прийшла неждано осінь знову -
І над Гудзоном, і Дніпром
Малює дощ туманну долю,
Глибоку лінію долонь.
На вітрі айстри б’ють поклони,
Бушує море - океан.
В калюжі жовте листя тоне,
Я тут, а ти далеко- там…
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
Ранкова кава
Сонце на шпалері має форми дивні,
Скоро доторкнеться шиї і руки.
Клята та щілина на моїй гардині –
Зайчики розбудять... Спи кохана, спи...
Ти така красива, ледь відкриті губи,
Посмішка легенька, ніжна і ясна.
Зсунулася ковдра – видно твої груди,
Контури овальні, вигини стегна.
Закипає в турці ароматна кава,
Не до неї зараз — піною стече.
Сяду біля тебе, поки ти не встала,
Ковдрою укрию груди і плече.
Ароматні ранки, часу небагато,
Розбуджу цілунком сонну ще красу.
Ніч з тобою – щастя, ну а ранок – свято...
Не стекла ще кава, в ліжко принесу.
2009
Ранкова кава
За основу взятий цей вірш
Музика Йордани Дранчук
Виконує Йордана дранчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Дикої черешні стовбур обнімаю,
Де-не-де засохла, бо уже стара.
Глиняна дорога, хата біля гаю,
Зліва і до краю – все поля, поля…
По межі черешні, дворики ошатні,
Дідусева хата на краю села.
Аура рожева, як у шістдесяті –
Це усе насправді чи уяви гра?
Нахиляю гілля, згадую минуле,
Терпко-гіркуваті дістаю плоди.
Раз було дитинство – не буває вдруге,
Жодна моя стежка не веде туди.
Тут усе незмінне, тільки я змінився,
Не біжу босоніж пізнавати світ.
Рву плоди дитинства і торкаю листя –
Вірю і не вірю… Сам уже я дід.
2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Грудневі метілі у січні розтали.
У лютому - дощ, тому снігу нема.
На чорній землі де-не-де білі плями,
Капризи сезону - зима не зима.
Міняються люди, природа, планета
І я уже інший, бо мислі не ті…
Блукаю по місту, а думи-тенета
Ведуть у безлюддя, в нічні ліхтарі.
Берези, осики і трави пожовклі,
Вся фауна й флора позбулася сну.
Граки-старожили у парку самотні
Уже мігрували, чекають весну.
Блукаю у лютім, а настрою хмара
Свинцевими фарбами тисне всякчас.
Душа в непокорі сезону повстала,
Природа і та - проти мене. І нас.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Застільний музико, зіграй на баяні!
Натисни на клавіші строго у такт.
Сьогодні - веселі, щасливі і п'яні,
А завтра, я знаю, що буде не так.
Згадаємо дружно "акацію білу",
Вона у невмілих і то зазвучить.
Очистимо піснею душу зболілу
І кожний згадає своє у цю мить.
Ви, куме, налийте по вінця горілки,
Бо тяжко тверезим дивитись у світ…
Співаємо хором, горілка - як ліки,
ще сала шматками наріже сусід.
А Вам, до лиця, із півнями сорочка,
Нарешті помітив - кума, ох, кума!
Несіть, не жалійте капусту із бочки,
Ще тільки її на столах і нема.
Щасливі, бо п'яні, тверезим складніше.
Акорди уміло бере віртуоз,
Вже кум допилися, цитує нам Ніцше,
Сьогодні гуляєм - на повну, всерйоз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Ця осінь терзає душу
І б’є у слабкі місця.
То згадку дає кричущу,
То сон у якому я –
Пливу, розчиняюсь, тану
Від щастя й рожевих мрій.
П’янить аромат дурману
В ілюзії голубій.
Ще й пахне бузковим цвітом
Осінній міраж у сні,
Хоча і весна, і літо
Туманом удалині.
Я виріс уже із травня,
Дороги назад нема.
Нагадує осінь-панна,
Що юність бува одна.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Рука в руці, чого ще треба?
Колись і мріяти не міг.
Для нас усе - вечірнє небо,
яскраві зорі, білий сніг.
Тепло руки і дотик пальців,
Німі прелюдії бажань.
В пустелі сніжній цвіт акацій,
Потік гармоній – інь і янь.
Дві пари ніг одна стежина,
Нема маршруту і мети.
Далека зірка мерехтлива,
Покаже шлях куди іти…
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Хворіють страхом наші гени,
Ми діти вбитих поколінь.
Рушник і хрест на в’їзді в села,
Сумні нагадування всім.
Онукам зрадників Вітчизни,
Щоб не забулися вони.
Нащадкам тих, по кому тризна,
Свіча у вікнах восени.
Нас раз-по-раз ведуть на страту,
Ми мовчимо немов німі.
Пульсує кров, в ній вірус страху,
Він причаївся і в мені.
Шепоче в тиші щось зрадливо,
В ній тільки чути серця стук.
Героїв гени розгубили,
Верніться - Гонта й Кармелюк!
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
І знову чекати у сірій вітальні
Допоки запалять свічу...
У вікна - зачахлі надії останні,
Міжноття сумного дощу...
Леся Геник
Хай грає рояль, а свіча нехай ріже –
Сегментами ніч і мене…На шматки.
Вплелися у ноти: журливе і ніжне,
І щемно сумне, запитальне – де ти?
Ти в струнах, у нотах, в мелодії суму,
А може у зорях, десь там, за вікном?.
Чи може згораєш, як свічка безшумно
В обіймах гарячих, солодких, як сон?
Була й не була… Ніби звуки акордів.
Реально затихли, а в пам’яті є.
Ще довго звучатиме голос в господі,
І довго, ще гратиму щемно сумне.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
У собі не тримаю: ні зла, ні образи.
Що було, то було не повернеш назад.
У пустелі душі помирає оаза,
Засипає пісками криницю і сад.
Неповернення стан, рубікон подолали,
По межі, як по лезу ножа довго йшли.
Пам’ятатиму довго смак згірклої кави,
І погасле багаття, і холод золи.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Простиш бродягу?Так, напевне,
Прощають сильні, не слабкі.
Схиляю голову смиренно,
Бо ночі десь блукав і дні.
Жага несе мене постійно
В черговий раз пробач кажу.
І опускаюсь на коліна,
Бо перейшов тонку межу.
В завислій тиші скажеш знову,
На вид:сувора, строга, зла -
Мий руки і іди до столу…
Звучать заучені слова.
Мене прощаєш вдруге, втретє,
Тому вертаюся сюди.
В притулку для душі поета,
Є знову двоє, я і ти.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Лічені хвилини.
Не все сказали, бо не встигли.
Годинник лік веде тік – так.
Нечасті, лічені хвилини
Самотність має інший смак.
Пружину часу, як навмисно
Хтось відпускає швидко, враз.
А потім знову: мрії, мислі,
Ще й риму принесе Пегас.
Про дотик рук і трепет тіла,
як потяг віз мене чимдуж.
І про думки, що б’ють як стріли,
Про пастку для самотніх душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Броньовані двері чужої квартири,
Далекі дороги скінчилися тут.
Бажання і відчай на вході застигли.
Безвихідь душевна. Ми загнані в кут.
Ще й чашу терпіння розплескуєм повну,
В чеканні допоки цей шлях не проліг.
На східцях стандартних панельного дому
Змішалися: щастя, кохання і гріх.
Відкриються двері, ми в іншому світі
Там ночі безсонні на заздрість сові.
Заграви вечірні і зорі досвітні
Ненадовго наші, доба може дві.
Не юні герої, осінні романи,
А доля для чогось таємно звела.
Броньовані двері квартири по найму,
Нехай захищають від осуду й зла.
Півні не розбудять у місті чужому,
Немає їх там, та й не спали ще ми…
Назад понесем тільки згадки додому,
В безсонні розчинені ніби як сни.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Знову падають зорі у воду,
Віддзеркалює став небеса.
Повна тиша у Божій господі,
Спить довкілля, не сплю тільки я.
У безмежнім, космічнім роздоллі
Думи бродять по небі сумні.
Бачу хрестиком вишиті зорі,
Зажурились на темному тлі.
Човник – місяць завис на орбіті,
Зустрічаємо вдвох зорепад.
Зорі падають в серпень у літо,
Їм не буде повернень назад.
Догорять і бажання, і мрії,
Впала зірка, згасає життя.
І колись в дні журливі, осінні
Серед ночі впаде і моя.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Зграї собак у безлюдному місті.
Топчуть замерзлими лапами сніг.
Постать мелькнула десь метрів за двісті,
Скрипнули двері - в під’їзд хтось забіг.
Швидко в тепло, у квартиру комфортну,
Мабуть чекають дружина і син.
Заздрю по-білому, знаючи сотню
Може і більше вагомих причин.
Ну, а у мене, розірване коло.
В двері піду серед ночі чи дня.
Знову скандал і душа захолола.
Острів безлюдний - собаки і я.
Сніг хай остудить: емоції, рани.
Тиша поповнить терпіння запас.
Від нелюбимих ідемо роками,
А у любові – прощаємось раз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
На древній бруківці старезного Львова,
Я, срібну монетку на щастя знайшов,
А може в готелі, де ми подобово
Гуртом поетичних торкались основ.
Тонули в розмовах, в катренах і римі
У дотиках рук під столом, щоб ніхто –
Не бачив, не заздрив тим двом, що щасливі
вплітають і ніжність у строфи й тепло.
Повернення в місто, я хочу, щоб знову -
Нахлинув як дощ нерозсудливий стан,
Згубитись в кав’ярнях, в містичному Львові,
В будівлях які непідвласні рокам.
22.08. 12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Може, так починається осінь:
Спрагле літо, втомившись від спеки,
На поля, де зібрали покоси,
Побіжить проводжати лелеки?
Наталка Мазур
Зараз спека і дощ, зараз літо у повні.
Сінокоси, обжинки, Ілля потім Спас.
Тихо крадеться сум у нічному безсонні,
Бо природи закон теж торкнеться і нас…
Ще стежини не всі протоптав на планеті,
Тож сезон жовтолиций мене відпусти!
Не нагукуйте осінь у душу поета!
Не нагадуйте стиха про час і роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Будуть тьмяними вранішні зорі
У ранковій імлі голубій.
Розбуджу, і навмисно поволі
Доторкнуся губами до вій.
Потону в ніжних запахах тіла
В досконалості форм і краси.
І принади сформовані, зрілі
Без жалю, ти мені віддаси…
У цю ніч не вдалося заснути,
Тому ласки продовжу усі –
Зацілую оголені руки,
Перші зморшки на яснім лиці.
28.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Замучили коня, заїздили без міри.
Зносилися копита, де тільки не були…
Тягнув увесь вантаж, доїхав аж до прірви,
Немає більше сили – бо коні не воли.
То спека, то дощі на порвану попону,
Хльосткий батіг по шкірі, щоб цупив краще він.
Гектари для сохи для воза краму тони,
Допоки були сили - то й був потрібний кінь…
30.07.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
Сплелися два світи – реальний і ілюзій.
У першому тебе і в другому нема.
У сні і наяву, я сам ходжу по лузі
Мені чебрець під босі ноги і стерня.
Хотіли?Може й ні!Але зайшли за грані…
Повернення нема, померли почуття.
На різних берегах дві постаті в тумані
На лівому твоя, на правому - то я.
26.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Ця весна розбудила - і душу, і тіло.
Змерзлі мрії нарешті торкнулись висот.
Срібло снігу зійшло його тло посивіле,
Розчинилось в теплі як і холод невзгод.
Зацвітає бузок біля двору під тином.
В перших маточках ніжний, ранковий туман.
Заблукав, зачарований кольором синім,
З ним блукаю і я, знов без тебе і сам…
Намалює туман в світлих контурах мрії,
Нечіткі твої риси в ранковій імлі.
Не віддам добровільно, туман не розвію.
Бо останнє що є – ти і мрії мої.
17.05.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
За основу взятий цей вірш-
Перистий ведмедик – розпливчаті форми,
Прикривши від сонця і берег і ліс.
Пливе десь на захід - плювати на норми.
На паспортні служби, наявності віз.
Небесні бродяги за формою різні,
Я їх споглядаю, лежу на траві.
То щось еротичне, то лапи залізні,
Із нігтями гострими аж до землі.
Пливе, ніби тіло: є груди і руки,
Фантазій безмежних раптовий каприз.
Впізнав я амурів – за спинами луки,
Стрілятимуть в серце приціляться вниз.
Тяжіння тримає, я з ним в довгій битві,
Безкрилий, а хочу летіти до них,
І руки піднявши, неначе в молитві,
Стою на землі весь у мріях пустих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338691
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.05.2012
На білім тлі твоє волосся.
Був сон, чи бачив наяву?
Мені примарилось, здалося,
Фантазії вступили в гру?
Хотів багато я сказати,
А може це вдалось мені?
У напівтемряві кімнати,
Де білі, білі простині.
Холодна ніч, весни причуди,
Уже бузок майже відцвів.
Зацілував тебе…І губи -
Хоча і мріяти не смів.
По всій подушці, аж до краю
Твоє розпатлане пасмо…
Було чи ні?І сам не знаю!
Але я хочу…Щоб було!
07.05.12.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2012
В перших променях сонця погасли,
Розчинилися в криках сови.
Невагомі – ні тіла, ні маси,
Нерозгадані в темряві сни.
Роздоріжжя, тупик - а я босий!
Ріжу ноги, хтось кидає скло,
Поскладаю, як книги у стоси
Кадри - згадки, неначе кіно.
Дивні знаки: пророчі, вагомі,
Ретро - фільми й сучасні три – де.
Буде місяць сьогодні у повні
Тож до істини він приведе.
Хай обітницю знімуть і зорі.
Не мовчать, а розкажуть мені.
Сни чому у давучім мінорі,
А терпіння лишилось на дні?
В тиші ночі мелодія суму,
Забирає мене у полон.
Після першої серії в другу -
В серіал мій під назвою «Сон».
13.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Іще й не родились,незримі.
Веселі, а більшість сумні.
Усі ненаписані рими,
Неспокій приносять мені.
Свого поетичного воза,
(не знаю, для чого й кому)
Посвята, чи кара це Божа?
Натхненно, роками тягну.
Колеса скриплять без мастила,
Натер уже шию хомут.
Чоло потом втома покрила,
Зупинка далеко – не тут!
Везтиму на возі я вірші,
Не бачу кінця вдалині.
Хтось пише хай глибші і ліпші,
Пишу як умію свої.
12.04.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Безсоння, тиша, ніч.
До ранку, ще години.
Сумління як німе,
а може спить давно?
Зі стелі купу слів,
мені так тяжко з ними.
В них злети і падіння
глибоко, на дно…
Біда і не одна!
Безсоння, ще і строфи.
Розбурхані думки
немов бджолиний рій.
Не буду спати ніч,
не буду, а ні трохи.
Світанку я віддам
нічний здобуток свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Шикарний стіл на дві персони,
Щоб очі в очі, тет-а-тет.
Свічки, бокали майже повні,
Пісні виконує дует.
Криштальні дзвони у кімнаті
І тости всі про нас і нам.
Нема печалі, просто раді…
За вечір цей - я все віддам!
Запросить дама кавалера,
Легеньким дотиком руки.
У світлі лампи і Венери
По колу танець - я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Червоним сідає в околиці білій,
Пророче нам сонце і холод, і шал.
Пухнасті сніжинки лягають на вії -
Розтопить мій подих холодний кришталь.
Сніжинки на шиї збираю губами,
Товсте розстібнули зимове пальто,
Не скоро прийдемо з тобою до тями -
Лічили цілунки і збились на «сто».
Хай в одязі буде широка шпарина,
Бо манять на тілі низини й бугри…
Усе це для мене, а сили нестримні
Продовжують рухи любовної гри.
Заплутались руки в одежах із вовни,
Язик по – французьки… уже пересох.
Обійми і ласки, і тіла поклони:
Поділений холод січневий на двох.
Гаряча принцесо в засніженім царстві,
Твій принц біля тебе – одні навкруги.
У повнім безумстві, а може у щасті?
На метри, по колу розтали сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Незгідних волоче, покірні - самі,
Ідуть, як написана доля,
Колючими хащами і по траві,
У напрямку щастя і горя.
А доля-неволя диктує своє…
Ні вліво не можна, ні вправо.
Веде у невдачі, а то - заграє
Тріумфами й криками - «Браво!»
Смиренно пройшов, оглянуся назад,
Устави побачив затерті.
Заручник обставин, умовностей раб,
я ніби не жив на планеті.
Окови порву! Тільки пізно уже…
На інший виток нема сили.
Здається прожив не своє, а чуже,
Виконував догми застиглі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012
Недопите моє глясе.
В шибку стукає ніч і злива.
Я тобі дозволяю все.
Молода ти моя, красива.
Нагромадила купу слів -
І у двері пішла відразу...
Я прощати завжди умів -
У собі не ношу образи.
Навздогнавши твій силует
У дощі - притулився станом.
Ну, а потім ми - тет-а-тет,
Ніби вперше чи у востаннє.
Поскидали плащі на стіл.
Заважає білизна в ліжку.
Буде шал, буде танець тіл
І по спині нова доріжка…
Я прощаю тобі усе:
(Ще орел, але в сивім пір’ї)
Недопиту в кафе глясе,
Нігтів слід по душі і шкірі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
Інтернет – роман
Поважна осінь. Пізня, сива,
Журбу сезонну принесла
В дощах заснула і застигла –
Ні слів, ні рими, ні тепла…
І тільки барви монітору,
Фарбують в інший колір світ.
Три слова лист, а настрій вгору,
Початок як завжди – «Привіт!»
У двадцять першому столітті
В полон на чари не живі.
Із павутиння сплела сіті -
Нічній, зажуреній сові.
Немов хлопчак - до монітора,
Боюся –«Так», боюся – «Ні»
Уява щось малює хвора
По віртуальній царині.
Тріпоче вітер мріям гриви,
Що ніби коні скачуть в даль.
Реальні думи зажурили...
Лікує душу віртуал.
26.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Брудний асфальт і мокрі тротуари.
Створила осінь решето з небес.
В дощах настирних потускніли барви
І грішний світ неначе тоне весь.
Вояж у осінь, шляхом ностальгії
В кінці маршруту чайник на столі.
В очах навпроти сум і безнадія,
Але не холод – щирі і не злі.
Нечастий гість, прийшов на світло вікон,
Немов комарик до тепла свічі.
Холоне у фаянсі чорний «Ліптон»,
і очі в очі, і рука в руці…
Не треба слів, не будем говорити!
У нашім літі сказано усе.
Хай буде тиша, ми з тобою квити…
Обох вітрами осені несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012
Три кроки до прірви. У шумах банкету
Ведуть нас сліпих попід руки вожді.
Падіння на дно. А хотілося злету.
Ми кращого варті. А, може і ні?
Смиренно – байдужі, неначе як п’яні.
Не перший в історії чорний нам день.
Покірно рахуємо кроки останні -
Колонами, строєм у ногу ідем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012
"Ігристе шампанське" і келих вина.
На гостях одежі святкових покроїв.
Чергове застілля – і року нема!
А нам тільки згадки…і запахи хвої...
Світили гірлянди, був шум за столом
І тости банальні, і тиша прозора.
Черговий рубіж. Ніч була ніби сон.
На жаль, ми на рік постаріли учора…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011
Немає слів і не турбують рими.
Панує втома. Неприємностей гарем.
Які на колір очі у дружини?
Давно забув у круговерті день за днем.
Пророчить дощ і ниє про печалі.
Рятують вечір суму зовсім ранні сни.
У тебе голубі? Чи може карі?
А може у кімнаті зовсім і не ти...
18.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
У натовпі щасливих це не я!
То тільки маска радості на шкірі,
Щоб заховати дійсні почуття,
Гримаси болю і сліди зневіри.
Бо я не той і ти уже не та…
Хоча лише дві осені позаду
якби у третю чистого листа
новий сценарій скласти листопаду.
Писати, підбираючи слова.
Підкреслити червоним інші дати,
У тексті ні байдужості, ні зла,
Не допустити біль гіркої втрати.
Але я знаю, що не буде так!
Бо долю не напишеш на папері,
Кружляє у чеканні чорний грак -
Надії він клюватиме померлі.
Я знову буду бранцем самоти,
Слугою і заручником у рими.
Віддамся нотам де звучала ти,
А ночі будуть довгими і злими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
Задощило чомусь... задощило...
Надворі прохолодно, й у серці.
Смутком душу мою оповило,
І залишилось десь там на денці.
Наталка Мазур
Закружляли легкі водевілі,
ще невинні, неначе, як флірт.
Поруділі, уже поруділі,
Опадають і змінюють світ.
Ні тепла, ні надії немає,
Тихо падає листя до ніг.
Холодає, уже холодає,
І комфортним стає мій барліг.
Ненадовго і якось нещиро,
Сонця промінь заглянув у скло.
Задощило, уже задощило,
Тож зігріти воно не змогло.
16.10.11р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
За основу взятий цей вірш-
Останні гастролі старого театру,
Костюми, валізи і грюкіт коліс.
Аншлаги у касах, поклони таланту,
У залі навстоячки крики: "на біс!".
І знову він грає сонату душевну.
Летять його ноти, не знаючи меж.
Під ноги троянди - закидали сцену.
Любов і повага, фанатів кортеж.
Звучить тихо скрипка, маестро в печалі.
В театрі обридла мелодія струн.
Смичок в каніфолі і лак Страдиварі,
Уже не чарує - від цього і сум.
Міняються швидко і стилі, і моди.
Пакує валізи і скрипку в футляр.
Мінливий глядач, а смаки - як погода.
На іншого світить сценічний ліхтар.
або відео -http://youtu.be/Q7PWDkHVNVk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2011
Поле зліва, поле справа, мак у житі,
Йду по стежці - у минуле мій маршрут.
Я за тінями дитинства у гонитві,
Бо дорослим розгубив єство і суть.
Босий стежкою іду до очерету,
Через поле і до тихої води.
Півень пісню відспівав у небо третю -
Долетів охриплий голос аж сюди.
На траві, чи на стежині біля ставу,
Проведу обряд повернення десь там.
В стан дитинства повернуся і помалу
Я у згадках зменшу кількість сизих плям.
Вітер часу постарався, щоб затерти
Контур ставу, колір маку, запах трав,
Щоб забулися наївні мрії-злети,
На поталу сірим будням їх віддав.
27.08.11р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2011
Щоночі настирливо сниться
Калини похилений кущ,
Матусі хатина й криниця,
У цвіті і яблунь, і груш.
Нехай ностальгію незриму
І сум на чужій стороні.
Розвіють кущі біля тину,
Бузок, що цвіте по весні.
Шпориш і стежина до ставу,
Що знає тепло моїх ніг.
У співах птахи без угаву,
Я знаю, тут мій оберіг.
Молитись, немов на ікону,
Просити прощення у всіх:
У мами, у рідного дому,
Бо довго не був, а це гріх.
05.06.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2011
У жовтім капризна пані,
Мене не відпустить, ні,
До юності днів, що п’яні
Від вражень і метушні.
Ox, осене, хмура, сива
Ні мудрості, ні тепла,
В пастельних тонах застигла
І холодом вієш, зла.
Вдихаю дими сезону
І тихо прошу: «Пусти»,
Бо чашу бажання повну
Несу, хоч горять мости.
Під ноги шляхи тернисті,
У очі їдучий дим,
Іду по осіннім листі.
Не буду я молодим...
08.08.11р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2011
Абрикосовий джем в ньому цукру по нормі,
Він солодких плодів нам зберіг аромат.
Плаче осінь і дощ тихо капає зовні,
А в кімнаті комфорт, ллється спокій і лад.
Чорний чай королеви останнього балу,
І щемливі світлини пожовклі, шкільні,
Потримали в руках фотографію вдалу,
Два портфелі потерті несу на спині.
Моя сива красуня і чаєм , і джемом,
Пригощала прибульця далеких епох.
Відспівав для закоханих Бітелз і Ленон,
А ми знову побачимось?Знає лиш Бог!
16.07.2011р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2011
Готельні східці нам слугують п'єдесталом,
І буде фото не портретне, групове.
Лягає сум, що тихо коле гострим жалом,
Уже прощатися для мене не нове.
Готель місцеві називають «Пентагоном»,
А гостям здалеку - він ніби як Парнас:
Вечірнім рупором поезії і домом,
Що чув сопрано від гостей, та ще і бас.
Я хочу в Умань, у готель, у парк, у «Флору»!
Назад крутнути стрілки часу - хижі, злі,
Вручить корони всім, хто вірно служить слову,
Бо ви по праву - Королеви й Королі.
25.07.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2011
Не міжсезоння, а уже пора осіння,
Тож листя падає, танцює вальс Бастон,
І ніби золотом оздоблює довкілля,
Скидає осінь пожовтілий балахон.
В гнітючій тиші привокзального перону
Відсутність повна і людей, і голосів,
Далекі звуки ріжуть слух, удари грому -
Небесний грюкіт до перону долетів.
Нема вогню - тютюн без діла у кишені,
Вселенська пустка і по ній блукаю я.
Пустельна осінь, мої пошуки даремні,
У тих місцях, де панувала метушня.
Нема людей, нема тепла, сумні перони,
Не зустрічають із букетами троянд.
Тут тільки я несу тягар глухої втоми:
Ні співчуття, а ні вогню, а ні порад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2011
У водах ставкових купаються зорі,
Бо ніч опустилась з небесних терен.
Накрила собою і сутінки голі,
І спекою зморену землю за день.
Від променів сонця околиця п’яна.
Розбудить латаття нічний зорепад.
Космічні картинки малює уява.
Закохані мріють у зоряний град.
Сузір’я покинув, щоб в дальній дорозі,
Горіти до тла і летіти з небес,
Падіння стрімкого спинити не в змозі,
Світити, згорати - у цьому їх сенс.
У блюдцях озер віддзеркалюють зорі.
Світанок крилом зупинив темний крок.
Так близько це небо, немов на долоні.
А я як частинка упалих зірок.
Занесений вітром з якогось світила,
(їх безліч висить у сузір’ях планет)
Любуюся ними. Притягує сила.
Ведемо розмови вночі тет-а-тет.
2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Погаслий вогонь не зігріє
Ні тіло, ні душу мою,
Безсилі вино і снодійне,
Безсоння вступило у гру.
Так холодно, сумно у домі,
Не віє теплом від золи.
Тож тягнуться в небо долоні,
Підняв у мольбі догори.
Фантазії манять і зорі,
Чи, може, ілюзій фантом,
А нерви оголені, хворі,
Розвіюють спокій, і сон.
Тяжіння земного окови,
Порву, полечу в небеса.
В політ проведуть тільки сови,
Бродячого, битого пса.
В легені космічного вітру -
Планети, подруги мої.
Блукалець по небу і світу,
Себе не знайшов на землі.
10.04.11р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011
Цвинтар для мрій, їх багато лежить під хрестами.
Цифри на дощечках смерті - і дні, і роки.
У самоту і у братські могили лягали,
З ними прощалися мовчки і клали вінки.
Світлим надіям відкрита у темінь дорога,
Мрії померли, згоріли і дим сизий ліг.
До сатани не звертались, а тільки до Бога,
ще не почув молитви і бажання усіх.
Реквієм в тиші луною звучить по довкіллю,
Мріям розтерзаним пухом хай буде земля.
Я незабудками горбики рясно засію
Ще і барвінок вперемішку – символ життя.
Сум і печалі розбурханий вітер розвіє,
Хмари свинцеві народять прозорі дощі,
Змиють намул і відродять нам вічне, нетлінне,
Будем боротись, у нас ще кипить у душі!
25.03.11р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2011
Липне ніч. І мислі – до душі,
нібито метелики – до світла.
Зрештою, лишилися вірші,
відео. Тебе нема у титлах.
Софія Кримовська
Титри у кадрі
З великих літер, рівним шрифтом імена,
І після титрів голос твій за кадром.
Слайд – шоу осені і жовтого стіна,
Униз, по черзі фото водопадом.
Рука в руці – то відповідно не на «Ви»,
Не чуємо чужі перестороги.
Плащів торкаються і плечі й рукави,
Нам листя тихо падає під ноги.
З екрану фото: кольорові і прості,
Легенький сум, дивлюся на світлини.
Бо знову осінь, але ми уже не ті…
Ми зовсім інші в цьогорічні зливи.
Малює осінь по минулому слізьми,
Дощем допише контури уява.
По склу химери, міражі у них не ми,
Напевне інший біля тебе справа.
26.03.11р
відео варіант - http://www.youtube.com/watch?v=4M0iZr1kB9c
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Д.Б.
Собачий гавкіт був причина.
Дитяча гра чи дійсно страх.
Тепло двох рук відчула шия,
Пройшлась рука і по щоках.
Нове, незрозуміло-щемне.
Спонтанний ніжності прилив.
Відчув, що статус є у мене -
Доріс до нього і дожив…
Кар’єрний ріст, падіння, злети,
Пусті звання, як мішура.
Міняє дід пріоритети,
І дійсно радий. Так. Пора!
Моя онука щебетуха.
У клопотах своїх дитя.
Шепоче весело на вухо.
Вона щаслива – то і я!
31.01.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2011
Немилосердна ера, ера злоби і гніву.
Болі у грудях, давлять тонни бетонних плит.
Трачу на вітер сили, майже немає віри,
Душу розколе навпіл те, що тепер болить.
Промінь надії гасне, темінь густа в тунелі,
Ноги мої відчули холод підземних вод.
Руки тягну у протяг, де ті до світла двері?
Швидко росте напруга в тисячі тисяч вольт.
Битий іду по лезах шляхом усіх гонимих,
Сам у собі блукаю, згасли мої вогні.
Бранець емоцій диких, фарби згущаю в римах,
Світ не такий паскудний, будуть ще кращі дні…
06.02.11.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2011
Повтори у снах.
Картини днів такі сумні, бо чорно-білі.
При світлі сонця. Наче я і не живу.
Броджу у снах, рожевих, світлих ніби мрії.
Ведуть вони у ілюзорну дику гру.
В одежах мокрих ми веселі і колишні.
У дощ блукальців не лякає перший грім.
Ти згадка-сон, мене в нічній турбуєш тиші,
Заходиш в сукні, що прилипла до колін.
Ми знову в червні, знову перша наша злива
І бульбашкові візерунки на воді.
Худенька, юна у наївності ранима.
Повтори в снах. Події в дощ. Як і тоді.
14.12.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2011
Вірші приходять мимоволі,
Настирна рима, як потік.
Тече там радість, крихти болю,
Усе, що знає дивний світ.
Потік емоцій, ніби лава,
А потім вибух на папір.
З куточка лівого управо,
Про напівправду й наговір.
Находить згадка, б’є по рані,
Душа поета - безліч ран.
І крики відчаю гортанні,
Лягають у словесний стан.
На серці біль, кохання муки,
А, може, щастя бути вдвох.
Усе так складно, не збагнути,
звідкіль цей поклик, сила строф?
25.01.11.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2011
Колись складуть вірші до купи
Вони без підпису, присвят.
Ховали їх, так мало бути,
Три крапки ставили у ряд.
Хтось докопається до суті,
Хоча і прізвищ там нема.
Дасть Бог вірші ще не забуті
І розшифрують імена.
Читають те, що склав натхненно.
О, Музо, - це тобі хвала!
Коли згущались хмари темні,
Писав в емоціях слова.
Твої вірші, немов романи,
Емоцій море - це твій стиль.
Нема межі, завжди на грані
Відвертість і душі надрив.
Стояли в ряд самотні крапки,
В кінці по тексту їх аж три.
Слова і рими згідно дати.
Палили ми тоді мости.
06.12.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2011
Бій під Крутами
Нерівність сил у чистім полі,
Розтанув сніг від теплих гільз.
Усе до купи: люди, коні,
Тачанки і соломи віз.
Студентські пальта і шинелі
На полі битви біля Крут.
У рай для душ відкриті двері,
тризуб і стяг упали з рук.
Прийшли під Крути тільки триста,
Спартанський дух, немов воскрес.
Упали, як у осінь листя,
Тілами вкрили сніг увесь.
Сусід північний - брат чи ворог?
Втоптав у сніг усі стяги,
А вітер ніс на Київ порох
І дим неволі навкруги…
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2011
Дощі загнали нас під дах у листопаді.
Ввійшла, нервово шарф затиснула в кулак.
По тиші дим пливе замішаний на яді.
Плащі на стіл, на купу кинуті, так-сяк.
Прозорі краплі в тиші падають додолу.
Калюжа кругла... А ми вдвох зайшли у кут.
Мечі-слова іще рубають по-живому.
Усе дрібне, а з ним шмат істини і суть.
Ще трішки болю – наші стихнуть монологи,
Яскраві, гострі, ніби каже їх поет.
Давно помітні на щоках сліди вологи -
Це слід дощу, чи сліз останній аргумент?
У листопад нам. Ні удвох, ані окремо.
Образи промінь тихо жеврів і зотлів.
Тепло руки. Твоє волосся. Ніч і темно.
А на прощання, знов і знов, не стало слів.
19.11.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Ти хто така? Ввійшла без стуку,
Не запитала – «Так» чи «Ні».
І внесла в спокій:шум, розруху
В мої основи головні.
Ти хто така? Безцеремонно
У ілюзорний дивосвіт,
В моє життя у його лоно,
Прийшла, залишила там слід.
Ти хто така? Не маєш права,
Чіпати спокій ніби сон.
Моє ти щастя, може кара?
Щоб не було, я йду в полон.
11.11.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
В таку погоду можна тільки пити:
Під шум дощу - на стіл вино, лікер.
Слова, слова… Уже, здається, квити -
Один-один. Хто переміг тепер?
Нема, нема і знову згадка блисне
У блискавицю і осінній грім.
Ідеш у непогоду, як навмисне,
В одежах мокрих у новий мій дім.
Пекуча згадка ріже по-живому,
Фізичний біль турбує, та не так:
Пішов у дощ, покинув стіни дому,
Самотній, як у небі чорний грак.
Одне за одним - від дрібниць, до драми,
Це ж тільки слово, а яка вага!
Холодне скло тримають білі рами,
Там міражі… Але тебе нема!
10.11.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010
В мареві бажання
На руках без втоми я несу міледі,
Східцями угору до м’яких перин.
Свідки тільки стіни і амури в небі,
Будемо ми справжні – маски геть і грим!
Ніжні, плавні рухи в них вмирають давні.
Хвилювання, боязнь ніби в перший раз.
З головою весь я у кипучій магмі,
Не погасле світло, не турбує нас.
Твій гіпюр і бісер будуть зараз зайві,
Рухи – ритуали, грацій менует .
Танець тіл по колу у гарячій лаві,
Вперше не востаннє, чую комплімент.
У блаженстві п’яні і слабкі у втомі,
Зовсім не турбують види у вікно.
Обриси туманні, відчуття бездонні.
Тонемо насправді, тягне нас на дно…
02.11.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010
Осінні рани.
Відкриє осінь свої рани,
Не наша в цьому є вина.
Навчуся жити із думками,
в яких тебе уже нема.
В календарі зітруться дати,
Під мовчазний в душі протест.
Повільно буду забувати,
Твій голос, посмішку і жест.
А зараз згадки ніби тіні,
Наздоганяють листопад.
Ведуть в елегії осінні,
В магічні знаки круглих дат.
Сезон оголить жовті грані,
Не вірю більше у дива.
Луною чую я останні,
Уголос сказані слова.
14.10.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010
Незваний друг
Чого сумний бродяга міста?
Розумні очі повні сліз.
Сліди нашийника – намиста,
Домашній був, не бачив ліс.
Зайди, зігрій кістки старечі,
Бо шерсть руда в дірках від ран.
Це символічно так, до речі,
Ти сам прийшов під мій паркан.
Не бійся друг, клади дві лапи,
Прописка в нас тепер одна.
Обоє ми зазнали втрати,
Лягай клубочком вздовж рядна.
Не заважаєш тут нікому,
Лежи у теплому куті,
На двох розділимо ми втому.
Смакуй кісткове асорті…
18.10.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2010
Ми були у раю
Ліхтаря ореол,
неприродно блищить як корона,
Ріжуть гострі кінці,
Своїм лезом розбурхану ніч.
Я у стінах не можу,
до купи:напруженість, втома,
Мене в путь веде осінь,
що зіткана із протиріч.
Ніби маятник промінь:
гойдається вправо і вліво,
Під ударами вітру,
Постійно скрипить на свій лад.
По наївності думав,
уже призабув і згоріло,
Сірим попелом згадки,
Лягли без повернень назад.
По алеї у дощ,
я доходжу до тіней і світла,
Мимо лавок зелених,
де ножем хтось вписав імена,
У химерах дощу,
уявляю тебе серед літа,
Хоча знаю, на жаль,
що повернень у липень нема.
Нахилились понуро
і верби над ставом в тумані,
Там де вдвох натоптали
у спеку стежин до води.
Ми були у раю,
дні згоріли в багатті останні,
і востаннє удвох,
нам не буде повернень туди.
03.10.10.
подивитися і послухати тут- https://www.youtube.com/watch?v=ZGrsdBjvlvc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2010
Дотик рук серед білого дня,
Хай шушукають недруги в спину.
Не важливо - дрібне, метушня…
Гнів і осуд складу я у риму.
Вірш на двох в ньому сум – пелена,
І солодкі цілунки – бо вкрали.
Не жона ти мені, не жона!
Я частинка від іншої пари.
Я шукаю логічність і суть,
Може, просто віддатися долі?
Сірі сни, сірі будні повзуть,
Не прошу каяття у поклоні.
Стихне осуд, замовкне і шум,
Нереальне відійде у тіні.
Не роздавить судилищ валун,
І ми знову…На зустріч. В обійми.
23.08.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2010
Все минуло, пройшло.
Нас минулих ніколи не буде.
Була юність бурхлива,
На жаль, без повторень на – «Біс»
Були ніжні тоді,
Зневажали жорстоке і грубе.
І любов’ю багаті,
романтики чуйні до сліз.
Розпорошаться згадки,
Розсиплються ніби намисто.
По дорогах у вічне,
Під чорні обабіч хрести.
Хай сумління мовчить,
У гріхах ми були ненавмисно,
Невеликі вони,
Тож, не мучать сумління кати.
Ми веселі, наївні,
В своїй безтурботності милі.
У минулому часі,
А зараз уже не такі.
Нам ще рік, чи до ста?
Щось навчились, достатні і зрілі.
Пункт призначення знаєм,
Ми зараз до нього в путі.
13.09.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2010
Ти не будеш моя,
відпускаю як птицю на волю.
Вже долоні спітніли,
і пальці обм’якли – «Лети!»
Поквартально зболить,
метушнею покриє густою.
Ніби димом пожарищ,
згорають останні мости.
Відпускаю з руки,
лети в дим і у спеку від згарищ.
Монотонно шепочуть,
прощальну молитву вуста.
Не була ти моя,
а тепер взагалі відлітаєш,
дихай волею вповні…
А в горлі першить - гіркота.
03.09.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010
Поети
Слів павутина і ночі безсонні.
Жовтий папір як осінній пейзаж.
Рими-тенета тримають в полоні.
Слово прозоре, крихке, як вітраж.
Муза капризна, у сутінках гола,
Контури тіла п’янять як вино,
Мила, покірна, буває і строга,
І недосяжна, як грецьке руно.
В пошуках рими, натхнення і теми,
Йдуть до емоцій – в них сила строфи.
Щоб записати рядочки, катрени
Щастя і горя... І людства гріхи...
Рими яскраві палають як зорі.
Вічності знаком освятить Парнас.
Пишуть придворні, борці в непокорі,
Вірш у майбутнє… І слово на раз...
08.08.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206537
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2010
Падіння яблук. Зрілих, ранніх.
В давно не кошену траву.
Червоних, білих, різнобарвних
У поруділу і суху.
Глухі падіння в спеку серпня,
Щемливий біль, щасливі дні.
Ставок, ріка, притока верхня,
Латаття білі на воді.
Емоцій пік, угору злети,
Падіння яблук повсякчас.
Строфа – цитата слів поета,
Це рай, чи пастка тут для нас?
Зів’януть квіти, трави скоро.
Розгубить яблуня плоди.
І будуть згадки щодобово.
Про рай, про нас, про шлях туди.
Де босих ніг не жалко зовсім,
Чотири дні - немов один.
Весна квітуча й рання осінь.
Злилися…Як вогонь і дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2010