| Сторінки (28/2720): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m2-hLskvH2s[/youtube]
Не забувай мене ніколи,
Для мене втрата ти важка.
Нехай в тумані видноколи,
Мене почуй із далека.
І то нічого, що далеко,
Відчую подих теплий твій.
Хай принесуть його лелеки,
Забуть мене ти не посмій,
Не забувай мене весною,
Яку чекали ми колись.
І навіть лютою зимою,
Прошу, до мене відгукнись.
Коли впаде пожовкле листя,
Відчуй мій шерхіт під ногами.
Всміхнись й до мене озирнися,
Рахує відстань вже роками.
Не забувай у час гіркий,
Коли вже буде не до мене.
Здолай і вітер ти рвучкий,
Здійсни бажання незбагненне...
НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ Н І К О Л И...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eW5Y-88fnTo[/youtube]
Чогось чекання - це прекрасно,
Весну, наприклад, чарівну.
Якщо приходить іще вчасно,
Так від морозів рятівну.
Душа бува чогось чекає,
Чого не знає ще й сама.
І до думок таких звикає,
В надії, що це не дарма.
Перон - це інше вже чекання,
Коли когось безмірно ждеш.
Якщо ця зустріч все ж остання,
Не смій! Її не обійдеш.
Колись згадаєш в час осінній,
Від болю стиснеться душа.
Але тепер ніщо не зміниш,
Думка оця не потіша.
Коли приходжу на вокзал,
В надіїї все іще чекаю.
І тих емоцій цілий шквал,
Бо між людьми тебе шукаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=loIKIXXlqLc[/youtube]
Ясне, погоже синє небо,
Навколо білий сніг блищить.
Затих давно крилатих щебет,
На землю ніч давно спішить.
Пливе по небі блідий Місяць,
За нами пильно спогляда.
Не нарікає на самітність,
Не знає що це холода.
Скував он річку мороз лютий,
У кризі човник міцно спить.
Не можуть хвилі сколихнути.
Ну як йому це зрозуміть?
Хотів він кинути доріжку,
Та де шукати її слід?
Зима підставила підніжку,
Чи не тому це Місяць зблід?
У хвильки зашпори зайшли.
Та хто зуміє відігріти?
А як хотілося весни,
Щоб між собою гомоніти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hbk7dFYYnZ8[/youtube]
Мілкий дощ накрапує в долоні,
Я підставлю ще йому лице.
Вже зимові коні на припоні,
Ти скидай своє вже сідельце.
Відпочинь, тобі ми дуже вдячні,
Іноді наводила ти страх.
Це робила, знаю, необачно,
І тому ці сльози на очах.
Та тобі ми все пробачили,
Бо, зима, ти справжньою була.
Хоч таку не передбачили,
Але як ти гарно все ж цвіла.
Відцвіла,тому і постаріла,
Ми весну чекаєм молоду .
Вже не та у тебе зараз сила,
Ти притиш тепер свою ходу...
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cvzbroVPHO8[/youtube]
Все, що бажалося - збулося,
Один єдиний тільки раз,
Та в невідомість подалося:
Спиною повернувся час.
______________________
В кав"ярні затишно і тепло,
В чей час цвіла уже весна.
Надворі тільки ледве смеркло...
Із хмари місяць виринав.
Напроти столик, два фужери,
В однім надпите ледь вино.
Якась таємна атмосфера,
А він дивився все в вікно.
В стакані квітка незабудка,
Гіркий в обгортці шоколад.
А я сиджу, немов за свідка,
Який же буде тут розклад?
На сцені музика все грає,
Що додає якісь жалі.
Чомусь вона так серце крає,
Це ж не про мене, взагалі.
Та то мені це так здається,
Чомусь згадала про своє.
А тьмяне світло тихо ллється,
Чомусь хвилююсь за чуже.
Тривожно глянув на годинник,
Відпив ковток іще вина.
В фужері гралися краплини...
Та раптом, що це? Дивина!
Вона прийшла, хоч не чекав вже,
Присіла поряд край стола.
Раділо серце за чуже.
Така історія була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Gf1D2ECGhKY
[/youtube]
Купає квітка пелюстки
У склянці кольоровій.
І розправляє колючки,
Ця квітка пурпурова,
Оця незвідана краса.
Чомусь сумує серед ночі,
Не вся ще скрапала роса,
І ніби сльози це дівочі.
Цю квітку ти подарував,
Сказав, що так на мене схожа.
Я знаю: ти так жартував,
Бо я була тобі байдужа.
Чому ця квітка с колючками,
Про що ти так хотів сказать?
Я їх торкаюся руками,
Загадку хочу розгадать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v0hUl27RQO4[/youtube]
Ще зима, мороз, завії,
Можу я весну чекать.
Не лякають сніговії,
Я учуся рахувать.
До весни це скільки кроків?
Я рахую. Мабуть, п"ять.
А мені це скільки років?
Зараз буду рахувать.
Скільки пальчиків у мене,
На одній моїй руці?
Я тримаю їх у жмені,
Порахую швидко всі.
Чи сім"я велика в нас?
Можу я про це сказать:
Тато, мама, кіт Тарас.
Ні! не буде знову п"ять.
Порахуйте ви самі,
Правду зможете сказать?
Скільки нас в одній сім"ї?
Хочу вас про це спитать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=govgGB1SIW4[/youtube]
Тихо й затишно в кімнаті,
Рудий котик в кріслі спить.
Десь сховалися пернаті,
Сніг тихенько мерехтить.
Всі ми ходим обережно,
Щоб кота не розбудить.
Поглядаємо люб"язно,
Треба сон його щадить.
Вітерець в вікно постукав,
Кличе йти пиріг ліпить.
Нашорошив котик вуха,
Ліг на спинку й знову спить.
Але вітер не змовкає,
Кличе знову гу-гу-гу.
Так він котика лякає,
Щоб розвіяти тугу.
У димар залізе спритно,
Хоч так душу відведе.
Бо йому чомусь самотньо,
Може, сон в кота вкраде..
Котик спить у теплій хаті,
Вкрився хвостиком пухким.
Звідки котику це знати,
Що вітрець в житті один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LvtylsFmbAk[/youtube]
Надворі тихо пада сніг,
Яка красива ця ідилія.
І вітерець в гілках притих,
Його спіткала меланхолія.
Не хоче він розваг в цей час,
Бо про життя своє роздумує.
Про це вже думав і не раз,
Буває інколи сумує.
Заплаче іноді в дротах,
Що він один, такий самотній...
Та раптом зірветься, як птах,
І знову ніби безтурботний.
І стане він, немов дитина,
Спішить так сум свій розігнать,
З дерев поскидує хустини,
Тепер його вже не впізнать.
Кидає сніжки в скло віконне,
То до берізки припаде,
То засумує без причини,
І знову в відчай упаде.
Присяде тихо на пеньочок,
І важко так чомусь зітхне...
" Прошу, спочинь від заморочок"...
Мене почує - і засне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jdejMlJpBW8[/youtube]
В такі холодні темні ночі,
Коли завія плаче за вікном.
Не хочуть спати чомусь очі.
Невже лякає вітролом?
Та ні! Причина тут не в цьому,
Думки рояться раз - по - раз.
Вночі не знають вони втоми,
Приходять в гості в такий час.
І не тому, щоб випить чаю,
Щоб заспокоїлась душа.
Мене для іншого шукають,
Це не для них - мене втішать.
Мене знайдуть вони без втоми,
Щоб більше болю завдавать.
Бо не змогла поставить коми,
За це все будуть нарікать.
Де заховатись, куди дітись?
Ось знову стукають в вікно.
На цей раз, може, порадіти?
А ранок вже цвіте давно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jZ4cMPIUApU[/youtube]
Чекаєм новий день. Що принесе?
Усі чекаєм, звісно, на удачу.
Когось, можливо, він усе ж спасе.
Ніхто не може це все передбачить.
Та все ж надія жевріє в душі,
Лаштуємося зранку до сюрпризів,
А потім забуваєм в метушні,
Що дні нові багаті на капризи.
І ми в думках соломку підстеляєм,
От тільки б знати: де впадеш?
Ми всі оце прислів"я добре знаєм,
Та по житті повільно все ж ідеш.
Таке життя: у кожного з нас різне,
І дякуєм за те, що ми живем.
Так жалко, що буває часто слізне,
Удачу хай приносить кожен день..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=E2HD64KpzEc
[/youtube]
Люби мене різною, як квіточку ніжно,
Люби в тепле літо, зимою, як сніжно.
Як сонце рум"яне, як трави духм"яні,
Щоб ми від кохання були, ніби п"яні.
Як дощик весняний, що пахне грозою,
Тримай мене міцно своєю рукою.
Хай місця не буде зимовим завіям,
Не зрадь лиш найкращим рожевим ти мріям.
Люби, коли плачу гіркою сльозою,
Зітри ти сльозинки своєю щокою.
В обіймах своїх заспокій мою душу,
Та вірність тобі ( ти повір) не нарушу.
Живе хай Любов ця - на зло всім вітрам,
Дарована Богом, призначена нам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=983_3sbKjSY
[/youtube]
А за вікном цвіте весна,
Он білий цвіт скидає вишня.
Навколо біла пелена,
Така красива, дивовижна.
Підхопить вітер пелюстки,
І, ніби білий сніг навколо,
В моє вікно кида жмутки,
І ось дерева зовсім голі.
Це не весна цвіте - зима,
Що на весну в цей час так схожа.
Так вторить вЕсну крадькома,
Робити, знає, так негоже.
Притихне, сяде відпочить,
І задоволена собою.
Та це буває тільки мить,
І знову сніг летить стіною..
А ми повірили в цю казку,
Рука в руці, весна в душі.
І хай зима цю скине маску,
Так тепло нам у цій тиші.
Серця від радості стукочуть,
Душа слідкує назирці,
А очі дивляться у очі....
Не заморозьте щастя пагінці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5aZAil3wSbo[/youtube]
Оця зима, неначе справжня жінка,
Так часто сльози ллє гіркі.
І котяться вони, як намистинки,
Такі мілесенькі, тримкі.
Земля швиденько сльози ці спиває,
Які тут творяться дива!
Трава крізь землю радо проростає,
І ніби вся природа ожива.
І бачимо весну ми ще незриму,
Думки не сніжні - весняні.
В цю мить ми забуваємо про зиму,
Здаються трави росяні.
Коли всі сльози висохнуть до ранку,
Підкине їх вам лютий морозець...
Впаде ваш погляд далі, за фіранку –
Й думки весняні знищить нанівець.
Примхлива, неповторна, так красива,
Ти можеш доторкатись до сердець.
І то нічого, що така плаксива,
Бо ти людського настрою творець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8YRqKJzCmJc
[/youtube]
Ти чув колись ці порухи душі,
Коли душа до тебе прилітала,
В сезон неспинних цих нічних дощів,
Коли ночами я не спала?
Я відкривала тихо твої двері,
Бо так боялась, щоб не розбудить.
Бо всі ті дні із пам"яті не стерті,
Так захотілось поряд посидіть..
Присіла тільки на одну хвилинку,
Поклала руку на твоє чоло.
Таку душі здійснила забаганку,
І їй на цей раз знову повезло.
А за вікном, як завжди непогода,
І тонкий місяць загляда в вікно.
Він там, у небі верховодить,
І від проміння в хаті осяйно.
Ти відчував мою колись присутність,
Коли приходила до тебе я вночі?
Чи рятувала так твою самотність,
Коли безперестанку йшли дощі?
Це час змінив усе безповоротно,
З тобою ми не молоді давно.
А я приходжу часто непомітно,
Другого просто більше не дано..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=usWdQcz5wMY[/youtube]
Ти довго вчив її тебе любити,
Вона тобі слухняною була,
Бо так боялась все це загубити,
Тому на тебе не тримала зла.
Та не цвіла любов ця первоцвітом,
Не часто гріла і в осінні дні.
Коли весна вкривалась білим квітом,
Обоє ви сиділи мовчазні.
Думками десь далеко все літали,
І кожен думав про своє в цей час.
І в дні такі обоє відчували,
Що обмілів чарівних слів запас.
І ось зима у очі заглядає,
А ви вже порізно, одні.
Вона на вас з-під лоба поглядає,
Чому ж ці погляди її сумні?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6msihS6AzsQ[/youtube]
Ще присмак літа залишився на губах,
І я його краплинками смакую.
Бо літо вже давно десь у бігах,
Мені ж узимку так його бракує.
Давно за північ, стогне хуртовина,
Дрімає тихо свічка на столі.
І капають із неї, мов сльозини,
В душі рояться днів отих жалі.
І не тому, що ти уже не поряд,
А що даремно пролетіли дні.
Вже не шукаю у пітьмі твій погляд,
Лиш зазирну в минуле в темноті.
А за вікном негода не вщухає,
Морозний вітер припада до скла...
Ти не прийдеш ніколи, я це знаю,
Твої сліди ця хуга замела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JhuB-252TSM
[/youtube]
Котик спав і снилась йому Мишка,
Солодко мурликав він у сні.
Нашорошив Котик гострі вушка,
Так повірив він оцій брехні.
Сон солодкий швидко закінчився,
За вікном пухнастий падав сніг.
Котик зрозумів, що помилився,
Досипати на бочок приліг.
Він уже не спить, лише дрімає,
Більше не повірить снам своїм.
У вікно Синичка заглядає,
Котик тут подумав: я її не з"їм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-Q1x4FxDcPo
[/youtube]
Ну як примусить долю покоритись,
Щоб була лагідна для нас?
І щоб вона змогла цьому скоритись,
І щоб в житті було так повсякчас.
Важка моя ця просьба - добре знаю,
Чому ж тоді в житті однім щастить?
А я свою, як є, завжди приймаю,
Не раз ти намагалась засмутить.
З тобою я борюся, як умію,
Прихильною ти не завжди була.
Життя - це боротьба - я розумію,
Додай мені хоч трішечки тепла.
Прошу про це я також і для друзів,
І за мою рідню тебе прошу.
Ти не тримай усіх нас у напрузі.
Почуй усе оце, що я пишу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=u-R3IQBKb8c[/youtube]
Ну як знати оте, що загубили?
Хто з вас колись загублене шукав,
Чи клеїли оте, що вже розбилось?
У роздумах, можливо, все ж блукав.
Оте, що вже не ваше, хтось знайшов,
І бережно хранить під серцем теплим.
А, може, подивився й обішов,
Залишив на землі, як лист пожовклий.
І десь лежить і мерзне серед снігу,
І нарікає: Чом не зберегли?
І весняну чекає все ж відлигу,
Щоб ще йому друге життя дали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k35xx1uk4Po[/youtube]
Важка, незвідана дорога,
Біжу до тебе навпростець.
Торкає душу засторога,
Та я іду, бо я - борець.
Бо я борюсь за своє щастя,
Хоч сили, може, вже не ті.
А у думках: чи це удасться?
Бо так далеко уже ти.
Та я спішу на зло вітрам,
Боюся знову запізнитись.
Котивсь дорогою туман...
Отут вже треба зупиниться.
Останній промінь красить небо,
Вмить загорівся горизонт.
Вже не спішу, а йду до тебе,
Тебе побачить - аргумент.
Тьмяніє небо, крик ворони,
Я ж не боюся, треба йти.
І блідий місяць, не червоний,
Дививсь на мене в німоті...
Збудив дзвінок по телефону,
Як довго в сні до тебе йшла.
Постукав хтось у скло віконне...
Невже тебе таки знайшла?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Червоні кетяги калини,
Із ягід бусинки зроблю,
Бо я дівча із України,
Найкращий край я свій люблю.
Вплету ще квіти в пишні коси:
Мачок, троянди і чебрець.
На них ще пахнуть сині роси,
Розносить запах вітерець.
Дівча усміхнене, щасливе,
її дитинство золоте.
Любити край свій - це важливо,
Любити край свій - це святе.
Цілує спілий вона колос,
А він вже гнеться до землі.
Землі своєї чує голос,
Бажає щастя дітворі.
А вітер стрічки розвіває,
Радіє стомлена земля.
Дозрілий колос вже співає,
І ця надія окриля.
[img]https://st2.depositphotos.com/2954445/12366/i/950/depositphotos_123665264-stock-photo-little-girl-with-a-wreath.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Життя дається тільки раз,
Про це ми добре усі знаєм.
Ми просим Бога, щоб нас спас,
Коли біда когось спіткає.
Тоді листаємо листки,
Коли і щось кому зробили.
На когось десь сплели плітки,
Когось чомусь не зрозуміли,
Чи відказали в допомозі,
Коли страждала так душа..
Та ми ж все ж кинули в дорозі,
Бо та душа була чужа.
Когось пробачить не зуміли,
І злість тримали довгий час..
Чому ж тоді ми збайдужіли,
Коли надіялись на нас?
Іще чимало помилок
В житті ми можем відшукати...
Та тут закінчився листок...
Хоч є чимало що сказати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vjVBSY-togc[/youtube]
Зима укрила землю снігом,
Пухнастим білим покривалом.
Та не залишилось і сліду -
Земля пожадно сніг спивала.
Зима дивилась, посміхалась:
Нащо ти стерла всі труди?
Вона щосили так старалась,
Та це нічого: півбіди.
І поки думала - гадала,
Трава крізь землю проросла.
Вона ще трохи почекала -
І все знов снігом замела.
Не хоче ще впускать весну,
Для неї дуже ранувато:
Я ще завії нажену,
Ще довго буду царювати.
Притихла - сили вже не ті,
Хоч сніг ще має в рукавах.
І їм наказує: летіть!
А ті сніжинки, ніби вата.
Крихкі, чомусь вже слабуваті.
(Тут сонце глянуло з- за хмар).
Не хочуть слухать - вайлуваті.
Лиш трішки вкрили тротуар.
І тут потік весь сніг водою,
Струмки неначе ожили,
Текли повільною ходою,
Чомусь так радісні були...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fcG1Qr7LG_w[/youtube]
Ти ненароком струн торкнувся,
Моєї ніжної душі.
То ніби час в тиші схитнувся:
Заграли струни мовчазні.
І стрепенулася душа,
Нові малюються етюди.
Немов все знову воскреша,
Давно забуті ці акорди
І відізвалося кохання,
Що вже мовчало скільки літ.
І миті ніжні хвилювання,
Перевернули увесь світ.
Душа уважно прислухалась,
Мов зачарована була.
Невже, вона знов закохалась,
У віртуоза - скрипаля?
І лине музика, торкає,
Знайти де сили, зупинить?
Мене вона чомусь лякає,
Чи, може, слабкості це мить?
Впустить у душу, помилитись?
Чому ж вона так спокуша?
Душе! Ти можеш запізнитись,
І стане та душа чужа....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VFdK7i4S-g8[/youtube]
Йди сміливо по слизькій дорозі,
Обережним будеш - не впадеш.
І не бійся, що печуть морози,
Так сміливо до мети дійдеш.
Не ховай обличчя від завії,
Сльози хай від вітру потечуть,
Хай сніжинки падають на вії,
Це вони від мрії так цвітуть.
Ти ідеш невпинно і уперто,
Хай не раз впадеш на цім шляху.
Діалог з життям веди відверто:
Не піддайся непогоді і страху.
Впав? Нічого, швидко підіймайся,
Це життя випробує тебе.
На ногах упевнено тримайся,
Ти відчув? Надія поряд йде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x9rEp3E2vMU[/youtube]
З ночі народився новий ранок,
Зазирнув в щілинку крізь в вікно.
(Затягнув навколо все серпанок),
На столі іскрилось ще вино.
У воді купають віти квіти,
Пахощі любистку враз відчув.
Довго сплять, ну треба ж так уміти,
Оцим двом він мовчи дорікнув.
Догоріли дрова у камині,
Свічка ледь жеврІє.. от дива!
Що побачиш крізь оцю щілину?
Це кохання з ночі спочива.
Що було вночі, хто може знати,
Здогадатись ранок так хотів,
Та в дорогу треба вирушати,
Новий день давно уже поспів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KfEpQMHfmrI[/youtube]
Довгі й так холодні темні ночі,
Пригорнусь до тебе, обійму.
Може, примхи це мої жіночі,
Та без тебе зовсім не засну.
Руку віднайду твою гарячу,
І до серця ніжно притулю.
І згадаю звичку я дитячу,
І дитинство миле уявлю.
Коло мене люба моя мама,
Відчуваю і тепер її тепло.
І тихенько вмиюся сльозами,
Так давно колись оце було.
Та цього ти зовсім не почуєш;
Спиш, щасливий бачиш сон.
Від зими ти так мене рятуєш,
В надважкий зимовий цей сезон.
Ти тихенько спиш в моїх обіймах,
І не сниться, знаю, ця зима.
Всі дерева вкутані в хустинах,
Сон мене потихо обійма.
За вікном завія чомусь плаче,
З пересердя стукає в вікно.
Але це уже не має значень,
Бо я міцно сплю уже давно...
_________________________
Бажаю всім доброї і спокійної ночі.
[img]https://kartinki-life.ru/articles/2018/09/29/krasivye-otkrytki-kartinki-s-pozhelaniem-spokoynoy-dobroy-nochi-i-sladkih-snov-chast-1-aya-18.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k35xx1uk4Po[/youtube]
А зима фарбує усе білим,
Світлі й в нас з тобою почуття.
Я кажу про це сміливо:
Не чужі ми зовсім - ти і я.
Червоніють китиці калини,
Піддадуть любові ще смаку.
Я вплету у коси горобину,
Ягідку красиву, хоч терпку.
Ну а ти - погладиш мої коси,
Ще - цілуй, цілуй мої вуста.
Витриш на щоках гарячі сльози,
Подивися - я вже не сумна.
Зовсім я не плачу за весною,
Просто, я боюсь холодних днів,
А коли ти поряд, тут зі мною,
Тільки б розуміть мене ти вмів.
І тоді зима вже не зима,
Кольорова буде вже картинка,
Бо вирує у душах весна,
І зігріє нас оця жаринка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VlJNliR572A
[/youtube]
Завітала в сад старий, знайомий,
Він уже у білому вбранні.
Сніг красивий, білий, невагомий,
Всі дерева тихі, мовчазні.
Де-не-де злетять з гілок сніжинки,
Писне десь пташинка із гнізда.
І давно засипані стежинки...
Так гнітить ця тиша, німота.
Де знайти тут родості краплинку?
Не сумуй, знедолена душа.
Я знайду тобі хоч на хвилинку,
Хай тебе хоч трішки повтіша.
Роздивилась поглядом уважним,
Де ж знайти зимою ту красу?
Чи мої думки так безпорадні?
Але все ж упевнено іду.
У кінці стежини, що я бачу?
Це перехопило мені дух.
Ось тепер і вирішу задачу,
Сумнів у душі повільно вщух.
Це горить багаттям тут калина,
І радіє стомлена душа.
Навіть зупинилась хуртовина,
І її краса ця спокуша...
[img]https://fermer.blog/media/res/1/0/8/4/3/3/108433.pv1hyc.850.webp[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m5zSB6Km4ns
[/youtube]
Грайливий погляд збив із ніг,
Пройшов мурашками по тілу.
Питання виникло для них:
Невже це доля так хотіла?
Рожевий світ навколо ліг,
Усе вже бачать по - другому.
Не має значення вже й сніг,
Для них він теж вже кольоровий.
Не сніг - веселка осліпила,
В другому вимірі уже.
І виростають ніби крила,
Хай доля зустріч збереже!
Та чи зустрінуться ще знову?
На розсуд час все залишав.
Буває зустріч випадкова,
Все ж молодішає душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jdejMlJpBW8[/youtube]
Густий туман прослався по доріжці,
А я іду до тебе навмання.
Далеко чути тихий плескіт річки,
Мене завзяття знову підганя.
Туман вже розвівається повільно,
Спішу, я знаю, будеш ти чекать.
І як завжди, й на цей раз я повірю,
Та все ж боюсь в тумані заблукать.
Вже перший промінь - загорівся світ,
До тебе тут подати лиш рукою.
А хмари розцвіли, як дивоцвіт,
Іду швидкою все ж іще ходою.
Вдихну повітря я на повні груди,
Хвилинку, може, другу відпочить?
Хіба за це осудять мене люди,
Що я на зустріч можу так спішить?
Ще залишилось трохи, йду я швидше...
Поки-що вечір в полі не застав.
В напрузі все довкруж, замовкла тиша,
Лиш вітер щось на вухо вже шептав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cvzbroVPHO8[/youtube]
Ще скільки слів не сказаних тобі,
Та знаю я, що їх ти так чекаєш.
Не придавайся тільки ти журбі,
Що у душі старанно так ховаєш.
А я тобі їх зовсім не жалію,
Мої слова всі зіткані з добра.
Але сказати їх тобі не смію,
Що тільки що родились з-під пера.
Лиш кілька слів пришлю тобі в конверті,
Найкращі, що живуть в душі моїй.
Не ті, що вже давно людьмИ затерті,
А ті, що виткала я із своїх мрій.
А ти прийми іх радісно, з усмішкою,
Хай розцвітуть в душі серед зими,
Любистком пряним і ромашкою,
Як відголосок давньої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Ми не можемо вирвати жодної сторінки з нашого життя,
хоча легко можемо кинути у вогонь саму книгу (Жорж Санд)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6PgiRF_GpU0[/youtube]
Книга життя, її не перепишеш,
І не пройдеш удруге жоден день.
І що пройшло, того вже не покличеш,
Згадати інколи ми зможемо лишень.
Чуже життя прожити неможливо,
Воно складне й у кожного своє.
Яке воно було, вже неважливо,
Та головне, воно було твоє.
Так хочеться заглянуть у майбутнє,
Але до нього нам іще іти.
Лиш в сьогоденні бачимо ми сутність,
І треба висоту в нім досягти.
І хай зоря осяє сьогодення,
Бо кожен день - життєва боротьба,
Тому воно і має таке ймення.
Життя не день, не ніч і не доба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W5tlaGavEqc[/youtube]
А за вікном цвіте зима,
Немов черешня біла-біла.
Весну згадаю крадькома,
Затихне все, що наболіло.
Думки не зраджують весну,
Зиму образить теж не хочу.
Весну на хвильку поверну,
Про неї згадки так лоскочуть.
Зима по- своєму чарівна,
Бо до весни один лиш крок.
Хай моя думка примітивна,
Плету із слів цей ланцюжок.
Зима навчить, як треба ждати,
Наперекір природі йти.
Та що там буде, що гадати,
Та головне - не зрадь меті...
_______________________-
Вітаю всіх моїх друзів і читачів з
прийдешнім Новим роком.
Будьте всі щасливими, здоровими,
успішними.. Миру всім нам і добробуту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AIp84XQeAxI
[/youtube]
Зими шукаємо ми слід,
Далеко десь кайфує.
А де обіцяний твій сніг,
Там десь його смакують?
Прийшла у гості ти до тих,
Які тебе не знають.
Для них ти є не для утіх,
На тебе нарікають.
Тебе ж чекаєм ми давно,
Виглядуєм щоранку.
Нема тебе - ми мовчимо,
Ти зрозумій мовчанку.
Терпляче дивимось в вікно,
Плекаємо надії.
Тобі ж, напевно, все одно,
Здійсни ти наші мрії!
Ось сонце визирнуло з хмар,
Слабкий цей поцілунок.
Його приймаємо, як дар,
Зимовий падарунок.
Втомилось сонце, не до нас,
Іде на відпочинок,
А ти ступай на свій Парнас,
Не збийся із стежинок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fgxCWnLBOdU[/youtube]
Пройшовся дощ, як по бульвару,
І змив весь бруд, що на шляху.
Та вітер швидко прогнав хмари,
Надав дощу оцим страху.
А хмари мчали, озирались,
То тут, то там ще крапав дощ.
Та хмари все ще опирались,
Себе узріли в воді площ.
Висять на гілках лиш краплинки,
Прозорі, ніжні, дощові.
І кожна, як дощу дитинка,
Лишив на згадки ще живі.
Притих і вітер, задивився,
Не руш картинку чарівну!
Він поряд них все ж поселився,
Залишив гру цю гріховну.
По гілках бігає малеча,
Мабуть, не знає, що є страх.
Та враз завіяла хуртеча -
І зникли крапельки в снігах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YVOoETLPrfU[/youtube]
Життя непередбачене й складне,
В житті нічого не буває вічне.
Та винятком із правил є одне:
Тримає пам"ять, що було незвичне.
Оте, що нас тримає на плаву,
Без дозволу вселилось колись в серце.
І поки є, до пір отих живу,
Життя мого невичерпне джерельце.
Коли втрачаєш - все наперекіс,
Життя втрачає фарби - чорно - біле.
Та що зупинить тут потоки сліз,
Коли ріка життя вже обміліла?
Самотність - це як вирок для душі,
І як тепер оце усе змінити?
Не може бути, що ми уже чужі,
Ну як оце душі все пояснити?
І знову край вікна самотність й я,
А за вікном повільно вже світає.
Пробач, прошу, мене, душе моя,
Чому буває так, ніхто не знає...
--------------------------------------------
Події в творі не стосуються автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T-h7TPwcsFg[/youtube]
Ти йдеш таємними стежками,
Назустріч радісній весні.
В твій слід вступаю я ногами,
Тепліші вже зимові дні.
Тобі, як завжди, вітер в спину,
Не заблукай лиш на шляху.
І я спішу, не знаю спину,
В думках немає і страху.
Присяду трішки, лиш на хвильку,
Дивлюсь - чималий шлях пройшов.
А мої кроки так дрібненькі,
Та все ж біжу я стрімголов.
В думках благаю: озирнися,
Куди спішиш, ще є в нас час.
Надію дай і посміхнися,
Нехай не втратимо свій шанс.
Зима завіяла, хурделить,
Ледь видно вже твої сліди.
Мороз так боляче вже жалить.
Все важче й важче мені йти.
Але завзяття це неспинне
Все ж сили знову надає...
Та це тривало лиш хвинину,
Бо поряд мене ти вже є.
Таке ж присниться в ніч зимову,
Я пригорнусь..яке тепло!
Така чудна ця передмова,
Неначе справді це було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jaOMChPi1yI
[/youtube]
Не все опало іще листя,
Хоч вже нагрянула зима.
Невже літати нема хисту,
Можливо, щось іще трима?
Чи ще пожити трохи хочуть,
Побачить небо голубе?
Вони до вітру щось шепочуть,
Чи оправдовують себе?
А вітер слуха так уважно,
І ніжно гладить їх крильми.
Та раптом - рух необережний,
І листя падає з слізьми.
Так не збулося, що гадалось,
Вони лежать вже на землі.
Іще хвилинку повагались,
Та їх надії замалі.
Постелить сніг їм ковдру білу,
У інший сон впадуть тепер.
І цю картинку посивілу,
Так швидко час прийшов і стер.
І сніг розтанув вже водою,
Лишилось сіре полотно.
Не стала казка ця журбою,
Бо це було давним - давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Старість - це не дефект, а розкіш, яка не всім дана.
Андре Моруа
---------------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqpFhm-3HuI[/youtube]
Хто не думав з нас про старість,
Про важкі часи?
Та й на них буває заздрість:
Доживуть не всі.
Тихо старість підкрадеться,
Хоч її не ждеш.
Буде час, ти озирнешся,
Та її не обійдеш.
Все згадаєш, що минуло,
Буде такий шанс.
Як все швидко промайнуло,
Стане сумно враз.
І життя вже стане іншим,
Повільнішим крок.
Навіть станем ми мудріші,
Старість - це урок.
Помилок все буде менше,
Досить вже було.
Лиш зітхатимемо глибше,
Слабше вже крило.
Та вже справа тут не в цьому,
Головне - живеш.
Будем вдячні ми за втому,
Бо повільно йдеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ugq5g38c8_E[/youtube]
Що ти робиш в дощову годину,
Так, як я теж дивишся в вікно,
Мрієш про весняну теплу днину?
Та тепер вже інше не дано.
Ти збираєш згадки по краплині,
Не сумуй, що це було давно.
Хай тебе зігріють в ці хвилини,
Я з тобою поруч все одно.
Я з тобою поруч...відчуваєш?
Ось рука торкнулася плеча.
Ти мене у тиші цій шукаєш,
Знаю, що тепла не вистача.
Бачу твої лагідні я очі,
Посміхнувся, мабуть, щось згадав.
Ніби такі довгі оці ночі,
Жаль, що ранок ніч оцю украв,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BpqYt1NNERg[/youtube]
Пролилась зима чомусь дощами,
Ми ж чекали білий ніжний сніг.
Чи не тими йшла до нас стежками,
Чи слабкий взяла вона розбіг?
Де й коли ти втратила ті сили,
Заблукала й збилася із ніг?
Може, осінь знову це схитрила,
І спинила твій звичайний біг?
У гостях у неї розморило,
Придрімала трішки, чи не так?
І з тобою довго говорила,
Підбирала всі слова у смак.
Ти слова улесливі приймала,
Вірила у щирість отих слів.
Ось її на цьому і спіймала,
Замість снігу пролила дощів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YVOoETLPrfU[/youtube]
Коли так гірко і погано,
І ти не знаєш, що робить,
Як лікувать душевну рану,
Яка в цей час отак болить?
Тепло, можливо, допоможе,
Гарячий чай додасть ще сил?
Та все ж здаватися негоже,
І не просить у вітру крил.
Спокійно все обдумать просто,
Не раз бувало так в житті,
Хитким ходила часто мостом,
Про це згадала я в тиші.
Та доля часто виручала,
Та не було тут і без сліз.
Її науку я вивчала,
Ховала десь на неї злість.
В житті надія й віра сильні,
Нехай врятують й на цей раз.
Думки відкину божевільні,
Вони тепер не для прикрас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mUQaPm0KJ9g[/youtube]
Місяць все гадає, у задумі:
Як же повернути цю весну?
Він про неї мріє, тепер в сумі,
Дума: може, все ж її верну?
У весну закоханий давно,
І на неї споглядав із неба.
Та тепер йому це не дано,
Для душі його вона так треба.
Може, кинуть срібну їй доріжку,
Запросить у гості хоч на час?
Але це зробити зараз важко,
Ось і втратив він останній шанс.
Кригою покрилася та річка,
Це на зло зробила все зима..
Заховала срібну оту стрічку,
В Місяць закохалася сама...
Ось такі тут трапились дива.
Де ж ти в час такий була, весна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jaOMChPi1yI[/youtube]
Ось й прийшла зимова ця година,
Хай освятить радістю всі дні.
Кожен час і навіть всі хвилини,
Не дозволь, щоб дні були сумні.
Ці бажання тепляться в надії,
Збережи тепло у всіх в душі.
Хай здійснять наші усі мрії,
Не дозволь нам жити в метушні.
Забаганки всі твої ми стерпим,
Хай мороз не вселиться в серцях.
Будемо тобі ми все ж покірні,
Бо в тобі ми бачимо творця.
Краще тебе, хто нам намалює,
Білі квіти на замерзлім склі?
Хто нас серед холоду здивує,
Подарує радість в кришталі?
Ми не будем, зимо, сумувати,
Знаєм, що ведеш нас до весни..
Тільки треба трохи почекати,
Тільки оці мрії не спини..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2nArhnmSpag[/youtube]
Якась в природі сталась метушня:
Зима скидає осінь із престолу.
Їй не дала дожити лише дня,
Зіпхнула із сльозами майже голу.
І вперемішку сльози, вітер, сніг,
Завіяла невчасно і сердито.
А у дротах почули вітру сміх,
Зима ж на все дивилась гордовито.
Засипала осінні пізні квіти,
Схилились під вагою до землі.
Повісила мереживо на віти,
Подумала: Хай будуть у теплі.
Тут вітер розгулявся із нечів"я,
Кидав сніжинки людям у лице.
Не думала зима про перемир"я,
Себе вважала неабияким творцем.
Крутила, засипала всі дороги,
Ударила маленьким морозцем.
Зима так святкувала перемогу,
На все дивилась осінь назирцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rhj3e5spFso
[/youtube]
Вже повільніші твої кроки,
Втрачаєш, осінь, ти права.
Уже не матимеш мороки,
Пройши уже твої "жнива".
Комусь чомусь не угодила,
Бо надто ранньою була.
І нас за носа ти водила,
Бо обіцяла ще тепла.
Та раптом землю снігом вкрила,
Загнала зашпори гілкам.
Мабуть, зимі ти так годила,
Та ми пробачим помилкам.
Не будем лаяти за сльози,
За сум осінній без причин.
Ти пам"ятаєш оті грози,
Що ти кидала між хмарин?
Та все ж була ти бездоганна,
Ще кілька днів цвіла весною.
Ти все робила так старанно,
Я задоволена тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Вірш - ремейк на твір Ніни Незламної
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896227
--------------------------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mNoI3cuXg68[/youtube]
Стоїть берізка златокоса,
Це вітер листя їй зберіг.
На неї дивиться він скоса,
Вона для нього оберіг.
Пірне у листя він несміло,
Погладить крильми цю красу.
Яке красиве біле тіло!
Тебе від осені спасу.
Отак він думав ще й не раз,
І твердо вірив в свої мрії.
У мріях зводив на Парнас,
Та добре знав - хиткі надії.
Повільно листя золотіло,
Холола вже її душа.
А в вітру серце стукотіло,
Бо це його не утіша.
Та не займав це листя вітер,
Опало в час, коли він спав.
І стали голими всі віти,
Із сумом все це споглядав.
Так не збулося, що гадалось,
Тепер самотім зовсім став.
А як тепла йому бажалось!
Із жалем гілочки хитав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uC9fJOq1JF4[/youtube]
Сидиш ти в смутку край вікна,
І я присяду поряд тебе.
Вже скроні красить сивина,
Та про це думати не треба.
Про що ж ти думаєш, коханий,
Про що тепер твої думки?
Для мене ти завжди жаданий,
Тепло приємне від руки.
Присядь до мене ближче, прошу,
Підставлю я своє плече.
І так я смуток твій полегшу,
Нехай ненастрій твій втече.
Для мене голуб ти сизенький,
А твої очі - неба синь.
Ти - найрідніший, мій миленький,
Від дум осінніх відпочинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NNzLH6r7W-Y[/youtube]
Дрімає сон осінній під вікном,
Він так стомився вже мене чекати.
А я життя листаю знов альбом,
Чи в час такий захочеться вже спати?
Знайомі лиця друзів оживають,
Згадаєш те, що не вернеш назад.
Осінні ночі згадки навівають,
У час, коли осінній листопад.
Я чую друзів вірних голоси,
І розумію добре - це не сниться,
Відчую присмак гіркої сльози...
Уже світає, та мені не спиться.
Осінні ночі довгі і приємні,
Не схожі так на літні, замалі,
Але чомусь такі вони сумні,
І ллються гіркі сльози - кришталі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dPeuQmgE_J8[/youtube]
Повільно вітер колихає,
Дерев кістляві гілочки.
Здається ніби засинають,
І не болять їх кісточки.
Їм сняться сни такі чудові,
Ну що розбудить їх від сну?
Так пахнуть квіти ці медові,
Весну вдихають запашну.
І вітерець уже дрімає,
Складає крила...уже спить.
Із напівсну усе сприймає,
Внизу і лист не шелестить.
Пірнув спросоння в лист опалий,
Зігріє ковдра ця за мить.
Ідея все ж недосконала,
Від неї серце защемить.
Не можна спати йому довго,
Бо все життя його - політ.
Нема у нього вихідного,
І давить боляче цей гніт.
Розправив дужі свої крила,
Розбурхав тишу накруги.
І де взялася ота сила,
Щоб лінь свою перемогти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Край вікна горобчик примостився,
Труситься сіренький - вже зима.
Чом же ти, маленький, зажурився?
Не сумуй, хороший, задарма.
Бачиш, он насипала зернятка,
І кусочок сала на обід?
Де твоя матуся, де твій татко?
Я врятую від зимових бід!
Дивишся ти пильно в мої очі,
Я дивлюсь в засмучені твої.
ВІдчуваю - серденько стукоче,
Негаразди всі забудь свої.
Ну ось бачу: ти мені повірив,
Клюнув зЕрно, знявся й полетів.
А душа не знає болю міри...
Просто, ти не знаєш люських слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PcvkFhccg2g
[/youtube]
Ніби все про осінь написала,
І хвалила так, як це могла.
Всі слова найкращі вибирала,
А вона від радості цвіла.
Кинула пелюстки білих вишень,
Жаль бузок не встиг ще розцвісти.
Вірите? Скажу без перебільшень,
Намагалась у весну ввести.
Але ця весна була недовга,
Морозець ранковий припинив.
Не була зими це перемога,
Хіба цим мороз тут завинив?
Це зима зробила першу спробу,
Та все стало на свої місця.
Знов помилку робить осінь грубу:
Зиму дуже рано так впуска..
Покидають, може, її сили,
І що буде, їй це все одно.
Може, в гості просто запросила?
Що казать? Чекала так давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=K3EXHYvkwoE[/youtube]
Ще не впав останній лист із гілки,
Та в тривозі всі його думки.
Іще трохи й втратить він домівку,
І життя закриє сторінки.
Іще мить - зустріне невідомість,
Як там буде? - сумно на душі.
Сумувати ж не дозволить гордість,
( Занесу в дужки мої рядки ).
Затремтів на вітрі і - чекає.
Вітер спробу кинув ще одну.
Жах якийсь листочок обіймає,
Вітер все ж продовжує цю гру.
Хилитає гілки вже кістляві,
Вся увага на останній лист.
Та надії вітру тепер мляві,
І втрачає віру у свій хист.
Та все хоче в цьому розібратись:
Це жага тримає до життя?
Та з таким не треба все ж змагатись,
Він зробив для себе відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w6F0qNErXWo[/youtube]
Задощило на опале листя,
Осінь вже закінчує політ.
Почуття розхристані сплелися,
Бо зима лаштує свій прихід.
Десь іще з-за рогу виглядає,
Приміряє всі свої думки.
Їй не жалко осінь, хай ридає,
Не подасть плаксивій і руки.
Заморозить сльози? Ні, ще рано,
Листя вкрити снігом? Чи пора?
Що зробити їй із цим туманом,
Із-за нього осінь визира.
Подивилась: ні, вже не красива,
Постаріла осінь золота.
Ледь знаходить у собі ще сили,
А недавно все ж була не та.
Та не треба, осінь, плакать гірко,
Кожному відміряно свій час.
Ти усе зробила на п*ятірку,
Скористала вдало увесь шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Злетіла зірка, впала в море,
Чиєсь закінчилось життя.
Услід дивилися їй зорі,
Назад не буде вороття.
Вона недавно так палала,
Вселяла віру у життя.
Своє проміння посилала,
Скінчилось враз серцебиття.
Сумна картинка, не поправиш,
Летіла страждуща душа.
Нічим уже тут не зарадиш,
У інший світ вже вируша.
Їй освітив дорогу Місяць,
Прощай, пробач нам ти за все,
За цю приречену самотність,
Нехай там Бог тебе прийме.
Та ти ще снитись будеш довго,
Тим з ким земне життя провів.
Хай буде світлою дорога,
Пробач своїх всіх ворогів..
-------------------------------------------
Запрошую послухати мою пісню до написаного
вірша: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164197
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6PgiRF_GpU0
[/youtube]
Осіння жінка за вікном,
Ледь сивина прикрила коси,
Торкнула осінь їх крилом.
Чом по щоках котились сльози?
Красива жінка в цих роках,
Рум"янець грає на обличчі.
Вона уся в своїх думках,
Чому ж ці сльози так пекучі?
Зітре їх нищечком з очей,
Від всіх ці сльози заховає.
Скільки недоспаних ночей,
Хіба про це хтось з нас узнає?
Пройшла так осінь не одна,
Зима ввірвалася у груди.
Якась тривожить таїна,
Хіба за це осудять люди?
Душа все знає, та мовчить,
Вона цей смуток розуміє.
Його не може припинить,
А, може, просто не посміє.
У очі осінь заглядає,
Чи плакать з нею, може, - ні?
Та сенсу в цьому геть немає.
Чому жінки такі чудні?
Запорошила сиза мжичка
Чарівний образ, що в вікні.
Вже не в сльозах це миле личко,
Пройшли хвилини ці сумні.
Враз розпогодилося небо,
І сум гіркий уже пройшов.
Та все ж думки летять до тебе,
Тримає нас іще любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V-dyb9N87jU
[/youtube]
Спустіло ластівки гніздо,
Осиротіла ніби хата.
О, як було це так давно!
Хто у цій тиші винуватий?
Безлистий клен сумує мовчки,
Згадав найкращі свої дні.
Шепоче вітер щось листочкам,
Їм не до втіхи - мовчазні.
Пора осіння неласкава,
Наводить сум такий гіркий.
Лиш залишилася уява,
Що розбавляє гніт німий.
Грайливий вітер не сумує,
Раз-по-раз стукає в вікно.
Можливо, так він щось віщує,
Та що там буде - все одно.
Лиш кущ калини, як відрада,
Горить на зло усім вітрам.
Одна хатина безпорадно
Все стерпить і болючий шрам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X2V3KF3gq-Y[/youtube]
Кохання любить неможливе,
Колись почула це в кіно.
Ці почуття, неначе злива,
В чуже все ж стукають вікно.
В надії все ще - відгукнеться,
Чужа душа, це не твоя.
А щось підказує: минеться,
А ми все ж віримо - моя.
Слова підібрані що треба,
Розтане швидко від них лід.
Але йому вони не треба,
Мовчанка злісна їм услід.
І йде розмова двох сердець:
Одне сліпе, чи глухувате,
І всі старання - нанівець,
Либонь, на щедрість небагате.
А друге в мріях усе мліє,
Хіба завжди це буде так?
Воно чекати дурне вміє...
Кохання жде, немов жебрак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-bl5TmcoWFA[/youtube]
Прийти, пробачить, взять за руку.
Хіба для цього треба слів?
Забуть ненависну розлуку...
Чи з вас зробить хтось так зумів?
На новий лад заграє скрипка,
І водоспадом почуття.
Чи потім буде цей постскриптум:
Було потрібне вороття?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns[/youtube]
"Вміти виносити самотність і отримувати від неї
задоволення - великий дар". Жартував Джордж Бернард Шоу
--------------------------------------------------------------------
Самотній сад укритий покривалом,
Пухнастим срібним полотном.
Закритий сум прозорою вуаллю,
Нудьгу приглушить слабкий сон.
Самотність...надважкий цей стан душі,
Коли душі нема кому відкритись,
Коли з тобою поруч всі чужі,
І все ж повинен ти із цим змиритись.
Мовчить у смутку тихо сад,
Зліта повільно жовте сухе листя.
Він повернути все хотів назад,
Але бажання в тиші всі зависли.
Він свідком був людських подій,
І про життя й любов міг пізнавати.
Неначе поряд них сидів,
Йому могли всі тайни відкривати.
Тепер крізь сон почув він гамір, сміх,
І добре знав, що це йому все сниться.
А сон на вії зрадницький приліг,
Не може він ніяк від сну звільниться.
Солодкий сон все ж треба додивиться,
Почути спів пташок у ранній час.
Примусить серце це частіше биться,
В минуле повернутись є цей шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=L3rHxRRhLhE[/youtube]
Запізнілі квіти ваблять ще красою,
Не такі, як літні, вибір не такий.
Це дарунок осені з рудою косою,
Він для нас безцінний, скажем, золотий.
Вони ззовні милі, зовсім не примхливі,
Нехай дощ, чи вітер - їм це не біда.
Вони ще живі, значить і щасливі,
Осінь на їх фоні краще вигляда.
Прилітають бджоли ще до них у гості,
Квіти їм дарують трішечки тепла.
І нема на осінь в нас і краплі злості,
Бо вона так щедра, цю красу дала.
Занесу у хату чорнобривці, айстри,
Буду пить очима неповторний цвіт.
Хай мені підтримають цей осінній настрій,
Стане кольоровим цей нестерпний світ*.
---------------------------------------
*нестерпний світ - мала на увазі нещасливе, жорстоке життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Коли ранок цвіте пурпурово,
Ну а сонце запалює обрій,
Це пробуджує день поступово,
Відкриває очиці цикорій.
Піднімає голівку до неба,
Ранні роси вмивають це личко.
І стікають повільно по стеблах,
Діаманти вкривають цю квітку.
Ніжні квітки здоров"я і сили,
В шовковистім убранні небеснім,
Що до себе красою манили,
Пахнуть затишком пряним, домашнім.
Чашка чаю з цикорієм, медом,
Гарантований настрій ранковий.
Ось такі в них властивості щедрі,
Всі ознаки такі загадкові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns[/youtube]
Тихо - тихо, ледь, поволі,
Повіває вітерець.
Він - господар зараз в полі,
Прикриває бур"янець.
Укриває землю листям,
Від морозів збереже.
Є чимало в нього хисту,
І роботу скрізь знайде.
Полетить - хмарки розвіє,
Вийде сонечко ясне,
Він зробити все зуміє,
Хто його наздожене?
Хто знайде цей вітер в полі,
Чи комусь це пощастить?
Він - самотній, все ж на волі.
Часто плаче, то мовчить.
Отака у нього доля,
Пожаліть нема кому.
Є розрада в нього - воля,
Це відомо лиш йому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IJMgGu_Sf5U[/youtube]
А до весни ще так далеко,
Зима і осінь пробіжать.
І знов повернуться лелеки,
А я їх буду виглядать.
Вночі почую їхній клекіт,
Про що захочу їх спитать?
Відчую серця свого трепіт,
Це про весну вони кричать.
А серед них один біленький,
Чомусь від зграї відставав.
Він був іще такий маленький,
Мабуть, уперше він літав.
Але старається щосили,
Летить уся його рідня.
Давно стомились його крила,
Та вже далеко чужина!
На хвильку він політ притишив,
На мене глянув з висоти.
Болючий погляд свій залишив,
Додав у душу суєти.
Лечу на крилах я фантазій,
Мої думки їм вслід летять.
Я їх тримаю в рівновазі.
Умію я весну чекать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SjeBo4n6OI8[/youtube]
Вітерець схопив зернинку,
Довго кудись ніс.
Зупинився на хвилинку,
Бачить - навкруг ліс.
Озирнувся, подивився,
Сонця тут нема.
Ніби трошки зажурився,
Непроглядна тьма.
Ні! Не кине тут зернинку,
Як їй прорости?
Враз побачив він хмаринку -
Символ чистоти.
От морока з цим зерням,
Хоч води доволі,
Лиш подумай, собі втям:
Краще кинуть в полі.
Там і простір, і рілля,
Пухка, як перинка.
Безмір поля дозволя,
Посадить зернинку.
Із зернинки - колосок,
Там зернят багато.
Смачний вийде пиріжок,
Це для вас, малята...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zRNUgFchnlc[/youtube]
А на вікні цвіте весна,
На зло холодній осені.
Не досягнуть їй до вікна,
Бо в гості не запрошена.
Пахучий ніжний аромат,
Дарують білі лілії.
В весну вертаюся назад,
Я рада цій ідилії.
Весна ця й осінь - різні.
У розпачі тепер душа.
Весна недовга, звісно,
Та трохи все ж мене втіша.
Зів"яне квітка й упаде,
Сумує підвіконня.
В моїх думках лише одне:
Була я в міжсезонні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3I6GDA4e06c[/youtube]
Чом зло цвіте, як бур"яни,
Не знає спину, непогоди?
Ненависть й зло, як табуни,
Чи є для цього перешкоди?
Десь підкрадеться ненароком,
Ужалить боляче до сліз.
Собі піде спокійним кроком,
Таку властивість має злість.
Не витягнуть жало із серця,
І ти вже в розпачі: як жить?
І до душі вже сум крадеться,
Ну як оце все зупинить?
Який знайти хороший спосіб,
Як відповісти на це зло?
І тут у сум впадаєш зовсім,
І раптом - може повезло?
Знайдеш слова в своїй скарбничці,
Такі, щоб ворог занімів.
Найкращі, чисті, як водичка,
Щоб більше злитись не посмів.
Ви не повірите - всміхнеться,
Такого кроку не чекав.
Те, що почув, так й відгукнеться.
Цей вчинок злість чомусь злякав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PM7eTzPJzLI[/youtube]
Якщо в житті щось не хватає,
Візьми папір і олівці.
Усе малюнок залатає,
І зникнуть сльози на щоці.
Тоді ти будеш вже щасливим,
Якщо повіриш в чудеса,
Здійснитись зможе неможливе,
І засміються небеса.
Захочеш - підеш по веселці,
На крилах вітру політать.
І стане ясно так на серці,
І зірку зможеш ти дістать.
Ну що для щастя більше треба?
Думки у кожного свої.
Я ж намалюю синє небо,
Щоб не було уже війни.
І щоб рідня була здорова,
Дитячий сміх в хатах лунав,
Пройде хай мимо всіх хвороба,
Щоб кожен щастя своє мав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2nArhnmSpag[/youtube]
Я ще не все тобі сказала,
В запасі є багато слів.
Я їх старанно заховала.
Чи ти відчути їх зумів?
Що осінь знову у наряді,
Зі мною ти її зустрів.
Вбрання тримала у шухляді,
Тепер навколо світ розцвів.
Сади, поля всі вишивала,
Вплела калину для прикрас.
Оцим усим нас зчарувала,
Вона старалася для нас.
На листі краплі, як гірлянди,
Як сльози осені сумні.
Душа тобі здає екзамен,
Чи буть мені на самоті?
А ти учитель надто строгий,
Уважно слухав в котрий раз.
Мене пробачити готовий,
Без зайвих слів і без образ.
Спостерігала осінь пильно,
Щоб й слова тут не пропустить
У нас і в осені щось спільне...
Дозволю вам про це судить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TZUH_y-G_l8
[/youtube]
А осінь подивилась літу вслід:
Щасливої тобі дороги.
В душі до літа не тримала лід,
Та все ж була якась тривога.
Воно то не погано полежать,
Бока погріть трохи на сонці.
Та треба честь у всьому знать.
Сказати НІ! оцій зупинці.
І вітер без роботи занімів,
На сонці і собі дрімає.
А скільки б вже зробити він зумів,
Як осінь, в дрімоту впадає.
Хоч осінь мружить ніжно очі,
Та про роботу ще не забува,
Береться в"яло, неохоче,
І ось - жовтіє мокра вже листва.
Прокинувсь вітер з напівсну,
Струсив з дерев зів"яле листя.
А я ніяк ще не збагну:
Чому зриває листя з злістю.
Тут бачим осені помилку,
Невже у літо заблукала?
Навкруг розсипала веселку,
Вона оцим нас ошукала.
Скрізь веселкові бачим гами,
Став кольоровим увесь світ,
Немов би літо й осінь з нами,
Так осінь починає свй політ...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VCs5ZQSO5O4[/youtube]
Поскладало літо усі речі.
Що у них? Забрала лиш тепло.
Обережно кинула на плечі,
Ось і все знаряддя, що було.
Поспішала - човен он чекає,
Озирнулась кілька ще разів.
Те, що повернеться - добре знає,
Хто б тут сумніватися умів?
Сіла обережно, відпливає,
Ми ще відчуваєм літа смак.
Поряд вітер теплий сновигає,
Та вже осінь знаємо, однак.
Жменьку іще кинула тепла,
Що і досі нас ще зігріває.
Цяточку сховала сіра мла,
Тихо літня днина домліває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLUt_JV8qMg[/youtube]
Як тільки місяць народився,
То схожий так на немовля.
Усе навколо роздивився,
Йому все видно звіддаля.
Шумить під ним бездонне море,
Чомусь так страху додає,
А небо - небо - неозоре,
Краєчком море дістає.
Коли нап"ється небо моря,
Хмарки по небу поповзуть,
І розгуляється враз буря,
Дощі на землю упадуть..
Та раптом погляд зупинився,
На небі бачить він дива:
Вечірній зірочці вклонився,
На небі тільки що зійшла.
Замилувався він красою,
Думки прийшли якісь нові.
Її лиш зможе звать сестрою,
Бо вони рідні по крові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RWuuqtmyGCw[/youtube]
Далеко у морі я бачу маяк,
Та як допливти, досягнути?
У мріях все просто, насправді - ніяк,
Не можу я все це збагнути.
Магнітом притягує світло мене,
Он місяць кидає доріжку,
І море спокійне, неначе німе,
Підставити зможе все ж ніжку.
А хвильки ласкаві качають буйки,
До них допливу, а що далі?
Душа підганяє, складає байки,
Та знаю вони так невдалі.
І вітер притих, чи очікує щось?
Легенько штовха мене в море.
Невже, оце правда, чи, може, здалось?
Он цятка в краю неозорім.
Це - човник маленький пливе серед хвиль,
Розгнівалось море - кидає.
Лиш тільки недавно у морі був штиль,
Що буде з човном, я чекаю.
Той човник порожній, є два в нім весла,
Чи доля його посилає?
Розсіялась сіра у морі вся мла,
А човник пливе, то зникає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Пішла Маня на базар,
Вся у сріблі й златі.
Роздивилась на товар:
Що ж тут вибирати?
Те не свіже, те гниле,
Все тут не годиться.
Ніби є все, та не те.
Де ж його скупиться?
Перебрала все руками,
( нігті нафарбовані).
Всіх назвала жебраками,
Пішла задоволена.
Засміялись їй всі вслід -
Ноги ж не помиті!
Від парфум - такий сморід,
Хоч вся в оксамиті.
Не тримай свій гонор, Маню,
Будь простіша у житті.
І сходи ти краще в баню,
І будь щедра в доброті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=s8WrwYvP4Wc
[/youtube]
Сумна пора оця осіння,
Все рідше сонце визира.
Лише вона у цьому винна:
Рука торкається пера.
Писать про те, що наболіло,
Про те, що влітку не вдалось,
Про щось згадаю несміливо,
Про те, що втратила когось.
Дивлюся - небо посіріло,
Чи не така була та днина,
Когось любить так й не зуміла,
Якась була там плутанина.
Я не виню у всьому осінь,
Я розберусь сама в собі.
І це - найкращий, мабуть, спосіб,
Прийнять помилки всі свої.
Підводжу підсумки за літо,
Якраз для цього є вже шанс.
Згадаю все, що пережито,
Та щось підправить зможе час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hawurqFeoqs[/youtube]
Осіннім ранком йду у поле,
Хай відпочине тут душа.
І то нічого, що все голе,
Лиш лист осінній прикраша.
Рілля вже має інший вигляд,
Вона не чорна - золота.
На все кидаю ніжний погляд,
В душі зникає пустота.
А край дороги - кущ калини,
Це осінь фарби додала,
І я у захваті хвилини,
На річку погляд відвела.
Щось жебонять маленькі хвильки,
Горить шипшина, як вогнем.
Мені не сумно тут, ніскільки,
І десь зникає душі щем.
Отут, в степу, я не самітня,
Зі мною вітер - поводир.
А осінь це - не спека літня,
Скажу, що осінь - мій кумир.
Тому віддамся їй всім серцем,
Змогла порадувать мене,
Хоч і буває часто з перцем,
Та все проходить й це мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FRv5V62p4Xo[/youtube]
На підвіконні кіт дрімає,
Чи бачить й він цікаві сни?
Можливо, мишку в сні спіймає,
І чує: поряд, тут вони.
Торкає мишка ось за вуса,
Вкусила зубками за хвіст.
А я дивлюся і сміюся:
Чи влаштував собі кіт піст?
Та ні! Жаліє кіт біленьку,
Він в дружбі з мишкою живе.
І розуміє це гладенька,
Та вигляд все ж не подає.
Люблю своїх маленьких друзів,
Зернятка мишці принесу.
І до кота я не байдужа:
Сметанка свіжа - поласуй.
Отак ідуть все дні за днями,
Міцніє дружба кожен день.
І в мене менше вже зітхання,
І надають мені натхнень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_AV3cQjhLVA[/youtube]
Дощ барабанить по вікні.
Чого ти стукаєш, що хочеш?
Чом не даєш ти спать мені?
Нащо ти голову морочиш ?
Не спиться, бачу, я тобі,
Зі мною в піжмурки ти граєш,
Чи, може, ти в якійсь журбі,
Сльозами в час такий ридаєш?
Течуть вони по склу струмками,
А я не можу зупинить.
Нерозуміння поміж нами:
Тебе не можу я впустить.
А ніч така - безмежне море,
А я не можу зрозуміть,
Невже у тебе якесь горе?
Все ж перестань ти сльози лить.
Дивлюсь - прислухався, мовчить,
Маленькі краплі лиш сповзають.
Учись по - нашому ти жить:
Хоч важко - люди не ридають..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns
[/youtube]
Усе про літо, осінь забуваю.
Хочу сказать їй пару слів.
Слова я гідні підшукаю,
Знайду чимало їй рядків.
Ну що сказать про жінку можна,
Оте й для неї підійде.
Красива, мила і вельможна,
Завжди з запізненням прийде.
Буває в настрої поганім,
Безперестанку сльози ллє,
То гонить хмари табунами,
Кудись, у безвість їх жене.
То заблукає в своїх мріях,
І довго в них чомусь живе.
Не розберемось в її діях:
Візьме - і лист з дерев зірве.
А ми все терпим, ми все бачим,
Її ми любим, яка є.
Стає все кращою неначе,
Хоч часто болю завдає.
Дощі, вітри, громи, завії,
Робота це її така.
А ми живем весь час в надії,
Що буде тепла і м"яка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=barrz_wrg-E[/youtube]
Шматочок літа поселю у серці,
Спиватиму ковтками до весни.
Хай для наснаги буде це джерельце,
Що нагадає про тепло мені.
Коли нагрянуть зимні буревії,
Дерева сніг закида по плече,
Не буду піддаватись настальгії,
Зимова ця фантазія втече.
Згадаю я про теплий тайничок,
Візьму із нього трошки літа.
І оживе у скрипці знов смичок,
Проллється тут мелодія пригріта.
І поверне мене у край щасливий,
Без сліз, вагання. метушні,
І радості відчую цілу зливу,
Що в час важкий - підтримка для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hdRWkzOYsQs[/youtube]
Що в тебе, осінь, на думці,
Хто знає?
Хто розгадає таємні думки?
Може, у неї самої спитаєм?
Осінь закрила усе на замки.
Ми споглядаєм за нею уважно,
Ніжитись любить на сонця теплі.
Здатна дощем, навіть снігом розважить,
Жоден листок не лишить на гіллі.
Може навіяти сум без причини,
Кине у душу краплинки жалю.
Зморе робота - то сяде спочине,
І налаштує акорд скрипалю.
Раптом затихне все - музика ллється,
Зробить чарівним самотній цей сад.
Раптом - сльоза, може, так це здається?
Плаче із нею й собі листопад.
Жінка примхлива несе вона радість,
Може, не всім догодити могла.
Чи не у цьому у осені слабкість,
Тільки й оцим вона грішна була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3q-HBFiaFAI
[/youtube]
Буває свято й в їжачка,
Коли приходять милі гості.
Не запросив лиш хижачка,
Вовка, що має зуби надто гострі.
Всі їжачка не ображають,
(У хаті гамір, сміх і лад)
І за гостинність поважають,
Його всі слухали порад.
Руденька білочка пухнаста,
Сіренький зайчик теж при них.
Була тут мишка, хвіст тоненький,
Між ними не було сумних.
Прийшли ще гості з інших казок,
Такі хороші і смішні.
Ну ось і всі... Тепер порядок...
Літали пахощі смачні.
Накрили стіл усим, що мали,
Пахнючі з сиром пироги,
Усіх цікавість тут тримала,
Ледь дочекатися змогли.
Хазяїн ставить самовар,
Смачненькі бублики на в"язці,
Запах на хату всю узвар...
Усі чекають тут розв"язку.
Хазяїн яблучко розрізав,
Усім дісталось по шматочку.
Усіх гостей він поважав.
Пили всі чай у холодочку.
А у кутку стояв цимбал,
Коли поїли - танцювали.
Улаштували справжній бал,
І хором всі пісні співали...
-------------------------------------
А потім гості розійшлися,
Хтось у казки свої пішов.
А їжачок не сам лишився,
Бо вірних друзів тут знайшов.
Все! Дякую за увагу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dAbn_puM70U[/youtube]
Ну ось і знову ми у казці,
Ну як живе там їжачок?
Він по знайомій ходить стежці,
Чимало має колючок.
Не думав він про цю пригоду-
Удача яблучко дала.
Не втратив він таку нагоду,
В осінній день його спасла.
В той час цей сад був колоьровим,
Пухнаста ковдра розцвіла.
До цього він ( їжачок) не був готовим,
Була надія так мала.
Поніс те яблучко в коморку,
Ні-ні, не буде смакувать.
Навіть ніякого доторку...
Хотіння треба вгамувать.
Ще довго ним він милувався,
Дививсь на нього залюбки,
Своїм терпінням дивувався,
Нехай позаздрять їжачки.
Свою хатинку укрив листям,
Хай буде тепло їм обом.
Один лиш вітер дуже злився,
Хотів у них вчинить погром,
Та де не взявся дрібний дощик,
І крила вітру намочив.
А їжачок згадав про плащик,
Що від дощу обох укрив...
---------------------------------
А що було далі?
До їжачка прийшли ось гості,
Солодко яблучко те пахло...
Далі ще буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=C3Kp9bXP1e4[/youtube]
Сумує яблунька в саду,
Настала осінь вже холодна.
І все тепер не до ладу,
Ця деревинка безпорадна.
Висить на самому вершечку,
Червоне яблучко смачне.
Розфарбувала осінь щічку,
Воно красується...смішне.
Не знає яблучко, що осінь,
З вітрами й холодом іде.
Йому не страшно усе зовсім,
На землю скоро ж упаде.
Від холодів сховає листя,
Його так мама береже,
Оце лиш вітер віє з злістю,
Що задививсь на нього вже.
Отак і сталось, як гадалось,
Упало яблучко в траву,
І їжачкові вже дісталось,
Подумав: Так з ним й проживу...
----------------------------------------
Пригоди яблучка цікаві,
Колись про них я розкажу.
Для діток будуть, як забави,
У іншу казку я біжу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ckEb4w3RI48[/youtube]
Осінній сум заплутавсь в павутинні,
Повис на гілках сірим полотном,
На квітах пізніх в білій хуртовині,
І здоганяв тумани табуном.
Для нього час осінній - заморочки,
Тепер він в силі всіх нас засмутить.
Він може зазирнуть у всі куточки,
Ну що від нього може захистить?
Осінній сум буває і високий,
Бринить, немов обірвана струна.
Поселить у душі якійсь неспокій,
Хіба за це його така вина?
То потече за річкою глибокою,
А то захоче мовчки посидіть.
Надасть душі жаданого вже спокою,
Тому його нема за що судить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QH39JbR3Zt4[/youtube]
Дарую цей вірш своїй хорошій подружці -
Ніні Незламній... Хай осінь ця буде для вас щасливою.
------------------------------------------------------------
Оглядає осінь володіння,
Чи хороший спадок їй від літа?
І в душі розлилось потепління,
Це тепло і зараз скрізь розлито.
Почекаю! Нащо руйнувати
Те, що будувалося з трудом?
Треба лише фарби підібрати,
Це зробити зможе все цілком.
У саду самотнім зупинилась,
Тиша тут панує навкруги.
То нічого – трохи запізнилась,
Треба все ж себе перемогти.
Озирнулась з думками сумними:
Може, кольоровим зробить сад,
І дозволить тут співать пташині?
Тільки б не зробить все невпопад.
І про це все думала – гадала,
Сонця пригрівали промінці.
Ненароком раптом задрімала,
І чомусь їй снились літні сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kPgQox0GijI[/youtube]
Не міняє осінь панораму,
Не руйнує літнє ще тепло.
Тепле літо ходить поміж нами,
Хоч воно крихке, неначе скло.
Чемно нагадає все ж про себе,
Ранками торкне своїм крилом.
Хмарами затягне синє небо,
Витканим пухнастим полотном.
День прийде і ніби знову літо,
Все ще визирає із-за хмар.
Треба ж так чекати їй уміти,
І нема із осінню в них чвар.
Поки йде все тихо і спокійно,
Краплі сліз не витіснять росу.
І нащо між ними тепер війни,
Нащо руйнувать таку красу.
І стоять вони на перехресті
Двох доріг, та треба розійтись.
Знає літо добре ціну честі,
Просто відійти отак без сліз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yJXSURnhXPM[/youtube]
Час бува - гортаєм сторінки,
Визира з незвідки епізод.
Сніг засипав давні ті роки,
Повернути вже нема нагод.
Довго іще думаєш-гадаєш,
Як таке все ж статися могло?
Що питати, відповідь ти знаєш:
Може, все від серця відлягло?
Як з життя цю вирвати сторінку,
Пізно починати новий лист.
Чом, душе, не знаєш ти спочинку,
Та який у цьому уже зміст?
Віджило, потухло, заржавіло,
Та в душі ще іскорка горить,
І ти знов вертаєшся несміло,
Хоч помалу серце защемить.
І шукаєш в тім й свою провину,
Бо любила ти так, як могла,.
І нема до ранку думкам спину,
Нащо ти все, пам"ять, зберегла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6rXDZ4lGMYk
[/youtube]
Осінній ранок подививсь уважно:
Який подарувати новий день?
Дорогу дню вступив поважно,
І трішечки зітхнув чомусь лишень.
Десь сонце заховалося у хмарах,
Туман зіткав прозоре полотно.
Це осінь розуміється у чарах,
І володіє ними так давно.
Вона все зробить тільки, як захоче,
Побачим кольоровим увесь світ.
І голови усім цим заморочить,
Що ніби це розцвів знов первоцвіт.
Проллє дощі без страху, безупинно,
Подумає - сміливий її крок.
Та ці думки всі змінить за хвилину,
І не візьме із цього свій урок.
А то нагонить сльози безпросвітні,
І плачем ми, не знаючи причин.
Це зможе легко осінь ця амбітна,
Та ми їй не завадимо нічим.
Отак живем в покорі до зими,
А потім підкоряємось й до неї.
Приймем від неї білі килими,
Слід поважать й зимові привілеї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5KZhiYVOPn0[/youtube]
Маленькі крапельки дощу,
Ліниво падали із неба.
Ну як напитись досхочу?
Земля все мріяла, їй треба.
Та краплі ці спивала спека,
Ковтала швидко раз - по - раз.
Про дощик мріяла й смерека,
Вода - не тільки для прикрас.
Умиє листячко зелене,
І зовсім іншим стане світ,
І швидше сік піде по венах,
Бо зараз спеки давить гніт.
Оці думки її журливі,
Почули квіти і кущі,
Похилі трави пожовтілі,
Про роси мріяли в тиші.
А дощ уважно все це слухав,
(Ударив грім, як навесні).
І по вікні так довго стукав...
Чи це приснилося мені?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6YJ7tRb6Wao[/youtube]
Коли покличу - відгукнися,
Вже осінь впала на ріллю.
Куди спішиш ти? Зупинися,
Тебе за руку я візьму.
Я поведу тебе стежками,
Які пройти ще не змогли,
І піде осінь поряд з нами,
Не бійся сірої імли.
Ми все здолаєм разом, поруч,
Пройдем цю осінь без страху.
Все опануєм, ми все зможем.
Не збитись тільки б із шляху.
Ступай сміливо в осінь нову,
Ти вір! Вона не підведе.
З зимою в неї нема змови,..
Ця осінь тільки що гряде...
І будуть дні ще кольорові,
і запала багрянцем сад.
Та зрозумій мої три слова:
Те літо не вернеш назад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rUt02xSaHoo[/youtube]
Ну ось зустрілись, осінь, знову,
І в котрий раз кажу: "Привіт! "
Тебе беру я за основу,
Ступай сміливо на поріг.
То ж будь красива і удачна,
Як жінка в сонячнім вінку!
За все хороше будем вдячні,
Полюбим ми тебе таку.
Придай в нелегкі дні нам сили,
Безлад в країні пережить.
Про це не раз тебе просили,
Навчи по - справжньому любить.
Любить й не зрадить Батьківщину,
Будь щедрим, добрим до людей.
І ще: роздмухать ту жарину,
Щоб йшло тепло з людських грудей.
Багато ще просить хотіла,
(Я знаю: чула ти мене).
Але всього просить не сміла,
Прохання хай не промайне...
--------------------------------
Мої хороші Друзі і Читачі!
Бажаю Вам щасливої осені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qxLSUG-HqKE[/youtube]
Куди поділось літо,
І де його шукать?
Чи в осінь перелито,
Хто може це сказать?
--------------------------
За все подякую я літу:
За те, що мріялось - збулось,
За неймовірну красу цвіту,
Що й пережити довелось.
Всі негаразди я відкину,
Залишу тільки теплі дні.
Цвітіння білого жасміну,
Не раз побачу ще у сні.
На згадку літо намалюю,
Тобі відправлю у листі.
Можливо, цим тебе здивую,
Відчую радість на лиці.
Шматочок літа візьми в серце,
Надійне місце в нім знайди.
І в нім, неначе по веселці,
Про літо згадками пройди.
А в мене мрії вже про осінь,
Її зустріну без жалю,
І запрошу її я в гості.
Про дні хороші я молю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HimAJTqS56c
[/youtube]
Куди поділось літо,
І де його шукать?
Чи в осінь перелито,
Хто може це сказать?
Можливо, заморилось,
Ледь дихає теплом.
Так мало залишилось,
Пора віддать престол.
Ні краплі в нього суму,
Ні жалю, ані сліз,
Лиш мучить одна дума:
Збирати час валіз.
Ну що з собою взяти,
Хіба тепло сердець,
Що будуть зігрівати,
Як прийде морозець?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t-0s19zAe7k[/youtube]
Троянди в ранішній росі,
Ти дарував колись для мене.
Я була рада цій красі,
Вони палали так вогненно.
Були так схожі на світанок,
Який окрасив горизонт.
Та все було без обіцянок,
Це просто квітів був сезон.
Роса упала з ніжних квітів,
Було так боляче тоді.
Розвіяв пахощі іх вітер,
А дні пливли, як по воді.
Немало днів уже минуло,
Давно вже квіти відцвіли.
Але чомусь все знов вернулось,
Ось так любили, як могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dDSZf2KKjyI[/youtube]
Пролітали лебеді над хатою,
Розтривожив душу крик птахів,
Що здалися хмаркою крилатою,
Вісники останніх літніх днів.
Так багато в вас, птахи, загадок,
Чи не душі це летять земні?
У природі є завжди порядок,
Потайки прийшли думки мені.
То чому ж тоді ми часто плачем,
Як почуєм голосний їх крик?
І в той час не можемо інакше,
Із журбою дивимся їм всід.
Ми когось там хочемо впізнати,
І почути рідні голоси.
Довго сум не можемо здолати,
Важко втримать в час такий сльози.
Ми махаєм довго їм рукою,
Та слабка надія - повернуть,
Поки вже не зникнуть за горою...
Побажаєм їм щасливу путь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vV_b2HGRlF8
[/youtube]
Дивлюсь на зірку Безіменну,
Чом не дали їй ще ім"я?
Чи й вона дивиться на мене,
Чи й не тому така смутна?.
Яке ім"я їй підібрати,
Щоб красивіше серед всіх?
Могла щоб промінь посилати...
Ім"я дають, та не наспіх.
На неї Місяць задивився:
"Де ж ти взялася тут, скажи?"
Та ні! Він геть не помилився:
Десь поряд є такі ж світи..
Але лиш тут життя є вічне,
Воно без краю і кінця.
Воно назАвжи безконечне...
Яка ж сумна картинка ця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MwjbfA8hju0[/youtube]
Кудись летять, летять думки,
Як пташки ніжні, легкокрилі.
Хіба закриєш на замки?
Зробить не можемо - безсилі.
Коли безсонна ніч, як море,
Не можуть спати і вони.
А небо темне, неозоре,
Все ж забувають і про сни.
В той час нема їм перешкоди,
Мені все хочуть догодить.
Чекають все ж моєї згоди.
Я дозволяю їм летіть.
Тоді чекаю з нетерпінням,
Хіба у ніч таку нам спать?
Та лише сон - одне спасіння,
Як діток буду колихать..
Уже сіріє небо темне,
А сон тупцює під вікном,
Та ви літали недаремно,
Торкнулись радості крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020