Аленка Солнышко

Сторінки (1/27):  « 1»

наверное про осень стишо.

Неминуче  дощове  майбутнє,
Не  помітно  на  людей  чекало.
З  піхов  поржавілу  зброю,
Ніч  тягла  струною  золотою.
Мрії  крапель,  намочити  ноги,
Різали  в  повітрі  парасолі.
Розкидали  листя  непохитні  вежі,
В  Запоріжжі  дротові  мережі
                                                                         тонуть.
Обірвала  радощі  сміливо,
Не  сміливо  на  коліна  впала.
Знов  самотня  осінь.  Небо  розуміло.
Я  ж  душі  самотність  відчувала…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96684
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2008


В гостях...

Зелёный  чай.
Лимон.
Томат  растёт  за  шторой.
В  пиале  мёд.  
Орех.
Довольно  просто  всё.
Ты  в  сложный  ритуал,
Добавил  ласковые  взоры.
Зелёный  чай  плюс  чёрные  глаза.
И  это  всё?
Мы  улыбались.
«Счастья  море»  -  чашка.
А  ты  всего  глоток  отпил.
Банально,  что  во  мне  ты  видишь  человека.
Там  где  -  то  колесо  скрипит,  
Что  человек  открыл.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94449
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.09.2008


тем кто уже не ждёт

***
Выпита.      До  донышка…
Виновата  сама!
Выпито,  до  донышка,
Счастье-бездна.
Выпиты.      До  донышка…
Повезло?
Выпитым  до  донышка!
Дано:
а)  всё  испить;
б)  не  пролить;
в)  верить  себе;
г)  забыть  о  судьбе.
Забыть  прошлое!    ЖИТЬ!
Забыть  предыдущих,  ЛЮБИТЬ!
Забыть  журавля,  синица  в  руке!
Забыть  всё.  Дать  шанс  СЕБЕ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94283
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2008


как бы это назвать? не знаю.

По    окончании    школы  в  моей  характеристике  появилась  фраза,  которая    прямо  или  косвенно  повлияла  на  моё    мировоззрение.
   В  моём  классе  училась  девочка,  Вита.  Мы  обе  ходили  во  Дворец  пионеров.  Вместе  учились  рисовать.  В  те  счастливые  годы  детства  мы  почти  не  расставались.  После  занятий  шили  игрушечных  собак,  придумывали  им  загадочные  имена,  рисовали,    сочиняли  и  пели  песни,    играли  на  гитаре,  ходили  в  спортивную  секцию.  Это  была  большая  дружба,  двух  маленьких  девочек.
   Мария  Алексеевна  (бабушка  моей  подруги,  в  прошлом  учитель  русского  языка  и  литературы),  читала  нам  наизусть  Маяковского,    Ахматову,    Есенина.  Эта  славная  женщина  прививала  нам  любовь  к  поэзии,  наполняя  детские  сердца  человечностью,  добротой,  пониманием  прекрасного.  
   Бабушка  Маша  умерла  в  мае    88-го  г.,    но  я  до  сих  пор  слышу  её  любимую  фразу:  
«Чем  занимаемся  девочки?».    Признаться  честно  иногда  я  сама  себе  задаю  этот  вопрос,  и  улыбка  рождается  на  моём  лице.  Тёплые  воспоминания  детства,  они  есть  у  каждого  из  нас…
   О  чём  это  я?  Ах,  да.  Фраза,  фраза  в  моей  характеристике…  Только  не  смейтесь,  пожалуйста,  а  уж  если  смеетесь,  так  до  слёз.  
   «Дружила  с  девочкой  со  странностями»-  именно  так  было  написано  в  документе.    Обидно,  думала  я,  будучи  выпускницей  школы.  Тогда,    я  всё  пыталась    понять:  «Что  значит    это  «со  странностями»»?  Звучит  как    «с  не  нормальной».  Позвольте,  но    кто  придумал  границы  нормальности  и  сколько  тех,  кто  живёт  в  своём  мире,  со  своими  нормами  мировосприятия,  за  границей  установленных  обществом  норм?…Хотя,    так  ли  плохо  быть  странным  и  тем  самым  отличаться  от  серой  массы?
   Шло  время.  Я  вышла  замуж.  Стала  мамой.  Но,  «странность»    меня  не  покидала,  она    лишь  сменила  форму.  И  теперь  я  -  странная  женщина.  Меня  всё  так  же  окружают  люди,  только  теперь  они  называются  иначе.    Люди  искусства.    Художники,  поэты,  музыканты…  Они  всё  так  же  придают  серой  массе  «нормальных»,  свои  «странные»  оттенки.
   И  Бог  знает,  как  бы  мы  жили,  если  бы  все  были  одинаковы…    



Послесловие

Вита  осталась  в  далёком  детстве.  Мы  больше  не  дружим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94280
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2008


Знаешь, писать нужно прежде всего честно...

Чорний  светр  вдягни,
Обличчю  личить.
Шматочки  сердець  самотніх…
Злиття  не  вічне!
Вкрала  в  дівок  майбутніх,  
Твої  рухи.
Очі  стін  холодних.  Людей  допитливих  вуха.  
Заздрощі  мозок  точать.
Вкрию  тіло  тобою  любий.  
Хочеш?  Бажаєш?
Замовчи!
Закрий  рота,  милий!
Ти    пісню  про  мене,  самотню,  співаєш!
Знаєш,  як  тепло  мені  в  цій  казці  для  двох    дорослих…
В  останнє  кожен  день  живемо.
Дзвоник.  Таксі.  Побігли.
З’їли    порцію  щастя.  
На  сьогодні  все.  
Досить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92976
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2008


Коханому

Залишив.  Поїхав.
Самотнє  бажання.
«За  очі  світ»  -  чий  наказ?
Небо  поділось
Хмарами  вкрило,
Втіху  шукати  час.
Були.  Любили.
Щастю  раділи.
Рима  лишилась  слів.
Їли  пельмені.
Долю  ліпили.
Мрії  забрав  Львів.
«Місце  під  сонцем»,
Розбиті  цілунки.
«Не  в  зоні»  твій  телефон.
Приїдеш,    то  взнаєш,
Як  довго  чекала!
А  поки,  любий,  це  сон…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92254
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2008


Мгновение от пробуждения

Месяц  ложился  в  небесное  ложе,
Трава  утопала  в  росе.
Поющий  ручей,    устремившись  вперёд,
ритм  задавал  красе.

Цветок  полевой  ждал  встречи  с  пчелой,
Ему  подпевал  сверчок.
Ветер  играл  барашками  волн,  
За  ним  наблюдал  маячок.

Голубка  сидела,    расправив  крыло,
Учила  птенца:  "Летай!".  
Взяв  в  руки  пиалу,  подула  слегка.
То  был  утренний  чай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92247
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.09.2008


* 22

Зустрілася  з  друзями
Випила  пива
І  раптом  здалося
Все  в  житті  –  криво
Зайшла  до  крамниці
Там  люди  спітнілі
Мов  монстри  страшні
Напівлисі  й  жахливі
А  на  майдані
Лунає  мов  диво
Гурт  ДДТ
Смішно?  Правдиво!
Все  наче  дійство
Туманне  і  хтиве
Друзі  мої
За  що    залишили?
Купити  ще  яду?
Грошей  вистачає
Бути  тверезою
Сили  немає
Раптом  збагнула
На  вулиці  –  ТРАВЕНЬ!
І  зрозуміла
Знову  сама  я
Той,  що  кохаю
Десь  в  електричці
Їде.  Сумує,
Або  проклинає
Я  –  напоїла
Вкрала  у  долі
Я  –  годувала
Лишила    волі
Любий  мий,
Милий!  
Буде  хто    поруч?
Коли  усі  пійдуть
Поглянеш    праворуч
Ліворуч  озернешся
Там  порожнеча
Захочеться  бігти
Як  омога  далече…
Знаєш,  коханий?
Щастя  немає
Всі  ми  самотні
Казок  не  буває
Така  у  всіх  доля
Бути  alone
Йде  боротьба
То  долі  закон
За  мрії,  
Бажання  і  почуття
Хто  встиг  –  переміг
То  й  все  майбуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86604
рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.07.2008


Зашла согреться

Ты  крадёшь  меня  у  другого
Я  краду  тебя  у    другой
Ненавижу  за  это  себя
И  тебя  кляну  порой
Ты  считаешь  меня  своей?
Ты  назвал  меня  королевой?
Королевой  своих    соплей  !
Я  от  этого  багровею
Я  от  этого  счастья  кричу!
И  не  сплю  порою  ночною
А  когда  ты  рядом  -  молчу
Всё  боюсь  расстаться  с  тобою
Да!  Боюсь,  что  уйдёшь,    к  другой
К  той,  что  ещё  не  встретил
Я  молю,  останься  со  мной!
Я  твоя!  Разве  ты  не  заметил?
Не  слышал  стонов  моих?
Я  молчала?  Я  всё  терпела?
Я  закрыла  рот  на  засов!
О  любви  говорить,  не  смела.
А  теперь  вот  сижу  в  ночи
И  крапаю  не  складные  строки
Вспоминаю  жир  на  печи
Запах  роз  и  твои  упрёки
Что  не  помню  совсем,    добра
Что  Есенина  звали  Серёгой
Что  Россия  для  нас  так…  бла-бла
Что  хохлы  все  просто,  Боги!
Мне  давно  на  них  наплевать
На  героев,  святых  и  не  очень
А  пошли-ка  в  постель,  воевать?!
Кто  первый  из  нас  с  тобой  кончит?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86594
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.07.2008


ВСЕМ....

Народилася  Надін  Гордімер  20  листопада  1923  року  в  родині  ювеліра  в  маленькому  шахтарському  селищі,  неподалік  від  ЙоганнесбургаУ  40...50-х  роках  у  Північно-Африканській  Республіці  затверджувався  апартеїд,  росла  расова  дискримінація,  були  заборонені  шлюби  між  людьми  різного  кольору  шкіри.  Сама  письменниця  згадувала,  що  в  дитинстві  сприймала  «власну  білу  шкіру»  як  ознаку  переваги,  і  тільки  згодом  начебто  пережила  друге  народження.В  країні  склалася  для  творчої  інтелігенції  вкрай  негативна  ситуація:  було  заборонено  і  спалено  12  тис.  книг  –  від  Мопассана  до  Хемінгуея  і  Фолкнера;  більшість  письменників,  зокрема  Пітер  Генрі  Абрахамс  і  Алекс  Ла  Гума,  емігрували.Перша  збірка  розповідей  письменниці  «Віч-на-віч»  побачила  світ  у  1949  р.,  а  в  1953    вийшов  її  перший  роман  «Брехливі  дні»,  де  молода  героїня  Хелен  проходить  таку  ж  еволюцію,  як  і  письменниця.  Творчість  Гордімер  відбило  всю  складність  суспільно-політичних  обставин,  характерних  для  Півдня  Африки  ,хоча  Гордімер  завжди  підкреслювала,  що  не  була  рупором  політичних  ідей.Роман  Гордімер  «Земля  іноземців»  (1958)  –  багатопланова  картина  йоханнесбургського  суспільства  середини  1950-х  років,  побачена  очима  молодого  англійця-журналіста  Тобі  Ходда.Роман  «Любов  з  нагоди»  (1963)  -  це  розповідь  про  втечу  героя  від  жорстокості  світу  у  своє  особисте,  ізольоване  життя.  Протягом  багатьох  років  роман  був  заборонений  до  друку  в  ПАР.1966  рік  –  написано    роман  «Загублений  буржуазний  світ».  Він  повною  мірою  відобразив    зростаюче  в  Гордімер  почуття  самотності  й  відокремленості.  Протягом  деякого  часу  цей  роман  також  був  під  забороною.  У  романах  «Почесний  гість»  і  «Охоронець»  (останній  став  лауреатом  Букерівскої  премії)    інтонація  Гордімер  ще  більш  песимістична,  почуття  ізоляції  ще  більш  відчутне.  Роман  «Донька  Бургера»,  написаний  1979,  також  піддавався  цензурному  переслідуванню.Світовий  резонанс  мав  роман  «Народ  Джулая».  У  центрі  сюжету  –  родина  архітектора  Смайзла.  Покинувши    Йоганнесбург,  родина  оселилася    у  власного  слуги.  Глибоко  психологічно  Гордімер  показує  відносини  між  жителями  села  і  родиною  білих,  аналізує  соціальну  і  культурну  безодню  між  ними.  Потім  вийшли  романи  «Іграшка  природи»,  та  «Сказання  мого  сина»  ;  серед  збірників  розповідей  слід  зазначити  «Шість  футів  землі»,    «Слід  П'ятниці»,    «Не  підлягає  оголошенню»,  «Супутники  Лівінгстона»  ,    «Напевно,  в  понеділок»,  «Обі`йми  солдата».Роман  «Липневі  люди»,  збірник  розповідей  «Щось  десь  там»    і  два  інших  романи  –  «Забави  природи»  і  «Історія  мого  сина»    знову  підтверджують  вірність  Гордімер  своїй  постійній  темі  –  проблемам  життя  в  ПАР.  Якось  Гордимер  помітила,  що  всі  її  твори  складають  єдину  книгу.  І  романи,  і  десятки  її  розповідей  пронизує    як  тема  расизму,  так  і  осуд  егоїзму  і  роз'єднаності  між  людьми,  бездуховності  і  нетерпимості.Кілька  разів  Гордімер  висували  на  Нобелівську  премію.  У  1991  році      Нобелівська  премія  була  присуджена  Надін  Гордімер  «за  літературну  творчість».Збірка  «Стрибок»  та    інші  розповіді,  що  вийшли  незабаром  після  вручення  Гордімер  Нобелівської  премії,  свідчать  про  віртуозність  письменниці  в  техніці  «малого  жанру»  та  розмаїтість  манери.  У  романі  «Поруч  із  мною  –  нікого»    Гордимер  розповідає  історію  Віри  Старк,  яка  цілком  присвятила  своє  життя  політиці  в  надії  таким  чином    краще  зрозуміти  саму  себе.  У  1999  році  вийшла  книга  «Життя  в  надії  та    в  історії:  Нотатки  про  наше  століття»,  куди  ввійшли  статті  та  лекції  Надін  із  проблем  літератури,  культури,  прав  людини  і,  ясна  річ,  про  її  роботу  та  життя  в  ПАР.  Романи,  розповіді  і  статті  Надін  Гордімер,  власниці  багатьох  почесних  звань  і  нагород,  перекладені  двадьцятьма  п`ятьма  мовами  світу.А  ось  ще  однин  цікавий  факт  з  життя  Надін  Гордімер.  Надін    Гордімер  ,  була  пограбована  у  своєму  будинку  в  Йоганнесбурзі.Як  пише  британська  газета  Таймс,  троє  неозброєних  грабіжників  побили  82-літню  жінку  після  того,  як  вона  відмовилася  віддати  їм  обручку,  і  замкнули  її  в  коморі.  Як  свідчить  поліція,  письменниці  не  завдали  серйозних  травм,  однак  у  неї  забрали  всі  гроші  та  ювелірні  прикраси.Пограбування  відбулося  пізно  ввечері.  Крім  Гордімер  у  будинку  знаходилася  покоївка,  яку  також  замкнули  разом  з  письменницею.Як  відзначає  видання,  у  більшості  своїх  творів  Гордімер  відображає  жорстокість  апартеїду,  негри  зазвичай  змальовуються  жертвами,  а  не  зловмисниками,  у  той  час  як  за  реальних  обставин  пограбували  її  чорношкірі.Наприкінці  пропонуємо  до  вашої  уваги  уривок  з  твору    Надін  Гордімер  «Злочин  совісті».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63444
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.03.2008


*_20

Чем  славиться  ВЕСНА?
Экзаменами.  Сессиями.
Котами-пьяными,  кричащими.
Мечтами  человечьими.
Дождями  и  ветрами.
Цветами  первыми.
Туманами  холодными.
Травою  раннею,  весеннею.
Восьмыми  мартами
И  первыми  апрелями.
Постом  Великим,
Пасхою,  весельями.
Потом  –  грозою
И  цветущими  деревьями.
Любовью  первою.
Ответно  –  безответною.
Весна  пришла.
Лишь  наблюдай,  да  радуйся.
Живи  до  ЛЕТА!
ВЕСНОЙ-весеннею…

P.S.  Писать  про  пиво  как-то  не  корректно,  но  и  ему  место  быть  ВЕСНОЙ,  на  лавке…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63430
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.03.2008


*_18

Мне  лист  шептал  о  чём-то  упавший,
Казалось  он  просто  плачет...
Быть  может  о  лете  уже  прошедшем,
А  может  о  жизни  угасшей...
А  может  просто  о  нашей  разлуке,
Ставшей  преградой  меж  нами...
А  ветви  тонкие,  нежные    руки,
Сыпали  вновь  листами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61768
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.03.2008


*_17

В  городе  моём  уже  слышны  капели
В  город  мой  уже  стучит  весна.
Моей  земле  холода  надоели
Весна  эта  к  стати,  она  мне  нужна

Посмотри  в  глаза  тем,  кто  уже  не  верит
Выйди  из  игры  и  останься  живой.
Ты  хочешь  услышать  плачь  первой  капели,
Но  ветер  зовёт  тебя  в  новый  бой.

Всё  кричит  стой,  но  это  напрасно,
Весна  зовёт  и  манит  тебя
Весна  за  окном  и  это  прекрасно
Весна  за  окном,  прошли  холода.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61557
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.03.2008


*_16

Окна,  они  так  просты
Они  так  просты  и  прозрачны.
За  ними  скрывается  счастье,
Окна  -  хранители  счастья.
Не  важно  с  какой  стороны,
На  улице  ты  или  дома
Ты  смотришь  в  окно...
Знакомо?
И  думаешь,  где-то  там  счастье...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61466
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.03.2008


*_15

Небо    –    бесконечность    звёзд
Город    –    тысячи    судеб.
Я    звоню    тебе,
Мне    нужно    слышать    твой    голос.
Будь    рядом.    Молю!    Замерзаю…
Многие    надменны,
С    фальшивой    улыбкой.
Светила    тоже,    
Одно    ярче,
Другие    мерцают.
Что    бывает,    когда    умирают    люди…
Звёзды    тоже    не    вечны.
Мы    можем    быть    ближе,
Набрать    номер    не    сложно.
Сколько    цифр,    между    теми,
Кто    смотрит    на    нас    с    неба?…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60475
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.02.2008


*_14

И  все  живя  в  миру  мы  Бога  славим.
Кто  ненавистью,  злобой,  кто  тоской.
Другой  -  любовью,  уваженьем,  славой.
Но  всё  же  больше,  ГЛУПОСТЬЮ  ЛЮДСКОЙ.
А  что  же  Он?  Великий,  тихий,  СЛАВНЫЙ?
Такое  чувство  будто  он  уснул  на  ВЕК.
Устал,  лёг  спать...забыл  о  нас...
Ч-ч-ч-ч  Тише!  Как  думаешь,
Что  снится  Богу?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60465
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.02.2008


*_13

Дайте  мне  с  грязью  весенней  слиться,
Я  хочу  распуститься  и  выбросить  цвет.
Я  хочу  облаком  в  небо  внедриться,
Жаль  только  сил  моих  нет.
Я  не  хочу  быть  дворнягой,
Мне  уж  не  нужен  приют.
Мне  не  нужен  хозяин!
Я  хозяин  тут!
Мне  надоело  всех  слушать,
И  быть  перед  всеми  слугой.
Я  теперь  равнодушна,
Я  иду  в  новый  бой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60095
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.02.2008


*_12

С  добрым  утром,  моё  Солнце!
Загляни  в  одно  оконце.
И  согрей  дыханьем  Деву,
Что  нуждается  в  тепле.
Прикоснись  лучём  к  реснице,
Обожги  объятьем  тело.
Разожги  любовь  былую
Что  открыта  лишь  Тебе.
Ну,  а  если  не  захочешь
И  пройдёшь  как  прежде  мимо,
Дева  будет  ждать  ответа
И  встречать  рассветы  сново...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60088
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.02.2008


*_11

Пишу  я  новую  строку-
Открыта  новая  страница.
Смотрю  на  небо  и  кричу:
"  Я  постараюсь  НЕ-Е    ВЛЮ-БИТЬ-СЯ!".
Я  обещаю:  не  гореть,
Не  быть,  и  не  летать,  как  птица.
смотрю  на  небо  и  молю:
"О  БОЖЕ!  ДАЙ  МНЕ,  НЕ-Е  ВЛЮ-БИТЬ-СЯ!".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59926
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.02.2008


*_10

Ты  говоришь,  что  люди  не  меняются?
И  Слон  не  станет  извиваться,  как  Змея?
Что  круги  ада  только  начинаются?
Но  посмотри!  О  Боже!  Это  Я!

Р.S.  Меняла  всех  и  вся,
           Меняла  всё...
           Увы...
           Но  только  не  себя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58635
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.02.2008


*_9

Спросил  однажды:"Пишешь?"
"Да,  пишу!",  ответ  мой  был,
Ведь  этим  я  дышу.
Дышу  любовью,  грёзами,  мечтой.
Пишу  о  тех,  кто  рядом  был  сомной.
О  тех  кто  был,  кто  есть,  и  кем  жила.
Вином  поила,  и  сама  пила.
Вино  разлуки  -  горькое  вино,
Вино  любви...как  сладостно  оно
Напитки  разные  мне  довелось  испить
Но  жажду  уталив  вновь  хочется  нам  пить
Творения  писать,  достаточно  легко.
Как  от  судьбы  уйти,  по  дальше,  далеко...
Допить  до  дна,  никапли  не  разлив  
И  ощутить  как  сладостен  прилив...


Р.С.  Люди  напишите  хоть  что  то:)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57841
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2008


*_8

Научи  меня  любить,  холод  в  сердце.
Обнажи!  Пора  заняться  делом!
Рубанком  снять  шипы...
А  может  проще,  
разбудить  лепестки  прикосновеньем?
Телом.
Ты  большое,  горячее  солнце.
Я  песчинка,  твоей  звёздной  пыли.
Люби  меня  за  преданность  и  веру.
Прости  роптание  и  бессилие.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57715
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.02.2008


*_6

На  кухне  бардак
Разбросаны  вилки
Немыты  стаканы
Тарелки  немыты
Причины  искать  ни  к  чему,
Всё  понятно.
Порядка  не  жди,
Коль  душа  не  на  месте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57711
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.02.2008


*_5

Закурила  опять  сигарету
Может  бросить?Махнула  рукой.
Отказаться  от  вредных  привычек?
Но  тогда,  что  мне  делать  с  тобой?
И  встречая  тебя  понимаю.
Привыкаю  к  тебе,  привыкаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57710
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.02.2008


*_4

You  cry  and  cry,  
Tomorrow  you  will  die.  
You  think  you  strong  like  amethyst,  
But  you  get  to  psychologist.  
You  know  that  is  the  best  your  way,  
But  you  don’t  achieve  this,  no  way  
You  talking  no  you  lays,  
They  rings  every  and  every  days.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56125
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.01.2008


*_3

Я  люблю  простоту
Ту,  что  проще  простого,  
А  ещё  пустоту,
В  жизни  много  пустого.
Ненавижу  людей,
С  ними  боль  и  потери
Я  люблю  тишину
И  открытые  двери…

Дверь  открыта,  входи
Это  проще  простого.
Что  принёс?  Пустоту?
В  жизни  много  пустого.
Полюбила  тебя…
Снова  боль  и  потеря.
Я  люблю  тишину
И  открытые  двери…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56124
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.01.2008


*_2

Что    может    хуже    быть    обид?
Сказала:  «  Разочарования».
Когда    душа    уж    не    болит,
А    сердцу    не    страшны    страдания,

Когда    вокруг    лишь    пустота,
И    заменяет        шум    –    молчание.
Вот    наступила    тишина,
И    в    вакуум    падает    сознание.

Была    готова    променять
Слова,    любовь    и    ожидание.
Была    готова    оправдать,    себя…
Но….        Нет    мне    оправдания.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55460
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2008