Umka

Сторінки (1/22):  « 1»

У пошуках того, чого нема…

Тепер    я    в    пошуках    твого    сторіччя,    
Серед    німого    натовпу    шука,    
Долонями    закрию    я    обличчя,    
Тепер    я    в    пошуках    твого    життя.    
Де    віднайду    ту    усмішку    твою,    
Що    дарувала    мені    сяйво    ночі?    
Розкрию    руки    і,    немов,    лечу,    
До    того    хто    мене    так    хоче…    
Та    незбагненними    залишаться    думки,    
Що    мов    полин,    лишаються    гіркими,    
Проте    пішов    ти    знов    у    свої    сни,    
Які    весна    сховала    десь    від    мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


Любовь, как она есть

Молитвами  души,  спустились  ангелы  с  небес,
Что  бы  дарить  те  чувства  неземные,
Блаженным  поглощать  невиданную  плоть,
Давать  другим  осознавать  другое,
Испить  из  чаши  верность  и  любовь.
Я  пью  его,  напиток  счастья  сладок!
Подаренный  тобою,  такого  нет  нигде!
И  только  на  моей  душе  остаток  яда,
Что  постоянно  ест  меня  во  сне.
Ты  говоришь  так  тихо  и  спокойно:  
Не  бойся,  я  всегда  буду  с  тобой…
Открою  взор:  Ты  сон?  -  И  только  взмахом  крыльев,
Ответишь  мне:  Я  ангел  твой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2013


Завіси спали, все, кінець вистави..... або Привид Опери

Я  сліпо  йшла  на  шепотіння  крил,                            
Бо  ясно  вірила  у  янгольське  дитя…                      
Ти  Привид  Опери,  а  я  Крістін,
І  нам  немає  більше  вороття.  
Твої  вуста  ведуть  мене  у  сні,  
Примушуючи  голос  мій  співати,
За  це,  тепер  готова  все  віддати,  
Щоб  зникнути  у  тій  пітьмі.
Phantom  -  яке  гучне  твоє  ім’я,  
що  прикриває  обриси  твого  обличчя,  
та  найстрашніше  то  твоя  душа,  
що  в  пошуках  кохання  вічно.  
Цей  мюзикл  не  доживе  свого  кінця,
Бо  він  закінчується  інше…
Немає  більше  того  почуття,  
Яке  було  колись,  тоді,  раніше…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110687
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.01.2009


За мною останнє слово...

Сьогодні  не  скажу  тобі  прощай,
Бо  мозок  усвідомлює  щось  інше.
Мені  не  хочеться  казати:  «Все,  бувай,
Продовження  не  буде  більше…».
Як  вітер  розжене  опалий  цвіт,
Та  він  не  звіє  стАрого  життя,
Нехай  за  нас  ридає  білий  світ,
А  ми  напишем  нового  буття.
І  хай  кружляє  в  серці  листопад,
Він  все  одно  залишиться  чекати,
Щоб  дати  час  на  білий  зорепад
Дотанцювати  те,  що  хтіли  розпочати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.08.2008


Прочитано з твої очей

Тобі  так  боляче  кохати,
А  ти  надієшся  на  сни…
Де  я,  там  холодно  чекати,
На  що  чекають  не  роки.
Ідеш,  а  я  позаду  тебе,
Мрійливим  поглядом  веду,
А  потім,  страдницьке  сказати,
Її  тихенько  розтопчу.
Навіщо?  Я  сама  не  знаю…
А  може  просто  не  скажу
Бо,  як  давно  це  не  казала,
Я  досі  мріями  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2008


фрагменти із мого життя........

...Ти  відчуваєш  сенс  мого  буття,
Та  не  відчуєш  серця  почуття,
Коли  моя  сльоза  котилась  
по  твоїх  повіках…
Здавалося  минає  все  життя
В  отій  краплині  гіркого  вина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89598
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2008


Мої думки наповнені тобою, мої вуста у пошуках тебе...

Знову…  Знову  життя  несказанне,
Ще  раз  кохання  доладне,
Ще  раз  чуттєві  признання…
Знову…  Вітер  навіює  спомин  
Вічної  тиші  печалю,
Зори  ховаючи  стоми.
Вічно…  Стукає  тиша  по  небу,
Просячи  думку  про  себе,
Все  за  життя  невимовне.
Ти,  немов  слово  летюче,
В  образі  крила  відкриєш
Щоб  принести  мені  віри...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.07.2008


Я сьогодні не скажу тобі бувай....

Ми    знову    з    тобою    зустрілись    
Під    листяним    небом    безкраї    ,                    
Де    зори    ховають    бажання,    
Думками    омріяній    далі…    
І    ще    раз,    відверте    признання    
Вустами    охопить    на    спогад,    
Щоб    наше    з    тобою    кохання    
Не    знало    тепер    перегонів.    
А    далі    з    тобою    підемо,    
До    казки,    яку    написали,    
Щоб    наші    з    тобою    бажання    
Навіки    тепер    співпадали.    
І    хай    відриваються    зорі,    
Думками    летючої    птиці,    
Легесенько    падають    долі    
Лишаючи    слід    від    зірниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2008


Я почуттів незнаних не цуратимусь....

Як  вітер  теплий  обійняв  рукою,
Мені  здавалося,  що  це  весна...
Ти  заховав  у  моїм  серці-скрині
Малесенькі  шматочки  почуття.
Це  сон,  а  може  це  я  тільки  марю?
Ти  прошепочеш  знову  ці  слова,
Які  залишать  слід  німий  вустами
На  образі  незнаного  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83714
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2008


Це те, що допоможе мені жити...

Цілувати  тих,  кого  не  хочеш,  
Танцювати  з  тим,  у  кого  все,  
Говорити  про  любов  із  тими,  
Хто  не  вірить  у  земне…  
Залишатися  завжди  чужими,  
Проте  мати  спільне  відчуття.  
А  мені  так  хочеться  до  тебе,  
Повернутись  до  нормального  життя…  
Я  тепер  не  вірю  у  надію,  
Адже  ти  пропав  у  її  снах…  
Залишилася  одна,  тепер  я  мрію,  
Про  незримий  і  чуттєвий  жах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83686
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2008


Це те, що я тобі ніколи не скажу...

Коли  твої  слова  торкаються  очей,
Мої  вуста  німіють  від  потоку.
Уже  здається  звикла  світ  ночей
Губити  в  пристрасті  глибоко.
Проте,  немає  слів  уже  чужих,
Вони  давно    втопились  в  поцілунку,
Але  я  знову  вірю  потай  в  них,
Щоб  повернути  старого  ґатунку.
Немає  нас,  немає  світу  день,
Усе  пропало  в  безвісті  навіки,
Усе,  і  навіть  подих  тільки  :  «Дзень»
Тихесенько  лунає  нам  повіку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82869
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.07.2008


Передчуття

Невже  отой  вогонь  в  очах,
Що  так  пече  не  тільки  тіло,
За  час  погасне,  чи,  можливо,
Навічно  згасне  в  цих  очах?
Невже,  ота  душа,  летюча,
Що  виростила  в  мені  крила,
Вогонь  печалі  обітлить?
А  може  щось  таке  існує,  
В  тобі  в  мені,  що  тільки  спить,
Що  його  пісня  колискова
Приспить,приспить…
Так,  все  можливо  ,
Навіть  те,  що  моє  серце  розіб’є
Кохання  іншої  пори,
Кохання  іншого  ґатунку….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79680
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2008


Труп нареченої

Не  боляче  уже  мені
Вогонь  до  рук  піднести,
Не  боляче  мені
Вколотися  ножем,
І  що  з  того,  що  в  неї  серце?
В  мені  ж  лиш  пустка  на  душі.....
Немов  залишились  
Ще  залишки  сльози.........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79511
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2008


Близькій людині...

Коли  твоїх  очей  торкаються  долоні,
Захоплює  життя  у  сіті  просторонні.
І  подихом  весни,  коли  зустрілись  ми,
Ховає  сон  за  гори  ці  миті  чарівні.
Не  думаєм  що  було,  що  буде,  що  прийде,
Життя,  воно,  таке  собі  -  іде,  іде,  іде.
Стіною  гори  знову  стануть  нами,
Піде  печаль  у  пошуках  кохань.
Та  ми  мовчати  будемо  –  німі,
Сказати  хочу  так,  а  кажу  ні.
Де  розуміння  там  і  шлях  іде,
А  в  нас  -  ріка,  що  в  глиб  тече.
І  боляче  почути  правди  гроно,
Та  лиш  воно  зуміє  міст  зробить  до  дону.
Не  потопи  останньої  сльози,
Бо  лиш  вона  врятує  нас  з  тобою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79510
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2008


Посвящается Виктории Нерсесян

Предсловия.
   Случайно  прочитала,  в  верхнее  строке,  о  трагедие,  которая  случилась  17  января.  Викторию  я  не  знала,  но  верю,  что  она  была  добрым  и  светлым  человеком(читая  ее  стихи),  такое  даже  врагу  не  пожелаешь.

Вечер…
Тихо  молчит  тишина,
положив  свои  руки  
на  мертвые  тела.
В  комнате  даже  часы
Бояться  нарушить  
Вечный  сон.
От  жизни  не  уйти  -
Как  будто  говорит  
стучащий  тон…
Дождь…
Покидают  души
Окровавленные  тела,
Им  будто  наплевать
На  родных  и  близких,
Но  нет!
Прокатиться  слеза,
От  усталости  ждать  надежды.
Смерть…
Забыла  закрыть  
За  собою  дверь,
Оставив  следы
Большого  горя,
От  оправданья  
Далеко  им  не  уйти,
Искушенных  злом
Убить  земное…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55636
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.01.2008


Письмо любимому...

Привет  мой  милый  и  родной,  
мой  нежный  мальчик  озорной!
Ну  как  твои  дела?  Ну  как  ты  сам?
 Как  армия?  Как  Ростислав?
Ну  как  любовь?  Ну  как  надежда?  
Еще  живут?  Или  исчезли?
А  я  одна,  как  осень  -  одинока,  
как  ветер  в  поле,  как  луна…
Брожу  и  вею,  смыслю  тоже  
«когда  придет  весна  моя?»
Я  так  пуста,  я  так  небрежна,
 я  так  верна  и  безнадежна…
Мне  боль  не  скрыть  и  веру  тоже.
 Я  жду  тебя,  и  ты  ведь  тоже?
Еще  совсем  немного  стало...
 Еще  одна  зима  осталась…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55543
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.01.2008


Посвящается

Зачем  слова?  ...ведь  глаза  сами  говорят…
Одень  очки,  слепой  влюбленный!
Не  для  того  мы  рождены,
Что  б  по  дороги  пройденной  идти.
Ты  слеп,  душа  твоя  немая,
Ты  лжец,  рожденный  в  рае…
Ты  мой,  и  больше  не  уйти!
Любовь….  скажи,  ему,  скажи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55525
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.01.2008


Из глубины души...

Відчуття  кохання  -
Бентежить  і  захоплює,
В  безодню,
В  якій  не  має  краю,
Краю  почуттям..


Я  вірю  у  надію,хочу  жити!
Не  для  себе,  не  для  когось,
А  кохати  й  відчувати...
Мудрець  сказав:
"Кохання  -  це  не  мрія,  а  реальність,  
І  хто  не  вірить  в  нього  -  той  мертвець!"


Життя  немов  безкрає  небо,
То  хмарне,
То  блакитна  даль,
То  сонце,  що  так  вабить,
То  темрява,  якій  нема  кінця.


Повір,назавжди,  і  навіки
Ти  не  один!  ...  і  нас  так  мало...  
Ми  зорі,  
Що  так  падають  на  землю,
Ми  янголи,  
Коли  злітаєм  в  височінь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55524
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2008


Слова

Слова  -остры,  они  как  меч,
Пронзают  душу,  пронзают  тело...
В  них  тайна  смысла  и  вины,
В  них,  правда,  ложь  и  горе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55484
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2008


Мысли

Я  не  ангел…  
Какая  сложная  жизнь  человека,  она  не  сравнится  с  тяжкими  адскими  муками  самого  дьявола.  Это  сплошная  пропасть,  которою  человек  должен  идти  всю  свою  жизнь,  достигнув  таки  ее  днища.  
То  ты  взлетаешь  в  этой  пропасти,  и  одна  только  мысль  об  том,  что  ты  немного  выше  взлетел,  что  твоя  жизнь  как  будто  становится  дольше,  дольше  от  дна  пропасти,  заставляет  тебя  переживать  минуты  славы  и  радости.  Но  порою  в  жизни,  да  что  порою,  буду  честна,  всю  твою  жизнь  на  земле  постигают  одни  неудачи.  Ты  падаешь.…  Взлететь  уже  труднее…  
Но  на  самом  деле  все  не  так,  это  только  мелкое  осознание  человека  о  его  не  долгой  и  скоропостижной  жизни.  Потому  что  жизнь  –  это  одна  дорога  и  нет  на  ней  никаких  преград  и  никаких  взлетов,  никаких  падений…  
Человек  сам  себе  создает  проблемы.  В  этом  я  точно  убедилась.  
Быть  человеком  -  это  самая  сложная  мука.  
Я  не  ангел…  
Я  грустный  демон  в  царстве  людей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55459
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2008


Вознесения

Печали  в  жизни  нет  противоядья,
Ты  сможешь  победить  ее  сама,
Иди,  улыбайся,  нет  ее  понятья,  
Когда  грустишь  ты,  сидя  у  окна…
Ведь  в  жизни  всякое  случиться  может,
Ведь  ты  живешь  ни  день,  ни  два,
Иди,  и  просто  улыбайся,
Навстречу  каждому  кому  она  верна…
Отпустит  камень  сердце,  душу,
Который  так  тянул  тебя  на  дно,
И  сможешь  ты  тогда  очистить  душу,
Которая  печалиться  давно…
И  легкий  ветер  волосы  раздует,
Под  теплым  солнцем,  чистая  река,
И  каждый  день  прекрасней  будет,
Ты  просто  улыбайся  ей  всегда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55449
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2008


Падшие друзья

Я  ухожу,  друзья,
Закрыв  за  собою  дверь…
Я  ухожу,
Не  оставляя  тень…
Мир  вздрогнет,  рушиться  вода
И  по  теченью  понесет  меня  река…
Я  улыбнусь,  в  последний  раз  для  вас
И  унесу  с  собою  тайны  ваших  глаз!
Мы  на  одной  земле  –  но  все  не  так,
Отобразиться  мир  ваш  на  глазах…
Упало  ваше  небо,  крах…
     …и  путь  что  нес  вас  на  руках.
Я  ухожу,  друзья,
Не  потому,  что  мы  дружили  долгие  года,
А  ухожу,  что  ваше  небо  затмило  вам  глаза…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55447
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.01.2008