| Сторінки (4/386): | « | 1 2 3 4 | » |
Стелиться стежина полями, лугами.
Біжить попід річку , аж ген до села.
Я по ній ходила босими ногами...
То була найкраща у житті пора.
Та стежина люба , та стежина мила!
Тут моє дитинство всміхалось колись...
Згадка моє серце вщерть заполонила
Й непрохані сльози рясно пролились
Привела стежина додому, до хати,
Що , мов сиротина , стоїть серед трав.
Та вже не зустрінуть ні батько, ні мати,
Бо Господь до себе їх давно забрав.
Шелестять привітно берест і калина,
І розлога груша... Їй вже стільки літ!
Під нею збиралась вся наша родина,
І від щастя того веселішав світ!
Похилилась хата, облупились стіни,
Стоїть самотою на краю села.
В ній пустка вселилась , у кутках присіла,
Крає болем серце тишина німа.
Зайду я до хати , розтривожу душу...
До старих одвірків чолом прихилюся,
Поцілую стіни , з них пилюку струшу,
І у ріднім домі Богу помолюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Я щиро усміхнусь до осені,
І доторкнуся до її краси.
Милуюся я небом в просині,
В яке звелися золоті ліси.
Я пригорнуся ще разок до осені ,
Прощатися із нею дуже жаль.
Мої роки вже снігом припорошені,
Навіюють і тугу, і печаль.
Пройдусь осінніми стежинами,
Душа , здається , зовсім молода...
Спадає дощ замерзлими краплинами.
Про себе вже нагадує зима.
Незвідана , із присмаком тривоги...
Якою буде , то ніхто не знає.
Біжать у даль мого життя дороги.
Останнє листя сумно облітає ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Для неї кожен день- нестерпна мука,
Бо син в окопах ,там десь на війні.
Яка тяжка й болюча та розлука.
Думки тривожні роєм в голові.
І ніч , і день... і кожної хвилини...
Вона в думках із сином на війні.
-Чи не голодний ? Чи у бій ходили?
-Чи дуже холодно в окопах , у землі?...
Чому не дзвонить і SMS не пише?
О, Боженьку , хоч б слово написав!
Сидить в сльозах й внученьку колише,
Що Бог на радість їм усім послав.
І жде , що телефон таки задзвонить ,
Не випускає його з рук матуся
І Бога молить , дуже ревно молить,
Щоб син здоровим з бою повернувся.
І ось дзвінок! Тремтять у мами руки,
І мови дар , неначе вже пропав.
За що ж таке життя , щоденні муки?
Щоб того в світі вже ніхто не знав!
І сина голос! Що там , коло вас ,матусю?
Ви вже мені дзвонили сотню раз.
Я в телефон так часто не дивлюся,
А він розряджений і ,як на зло, погас.
Ми з хлопцями ходили на завдання,
По дорозі помолилися поспіх,
Бо думали,що битва та для нас остання...
Та Господь нас , матусю , всіх зберіг.
Синочку , рідний ! Бережись ,дитино!
Я з вами , діти , кожен день і час!
Тримайтесь разом , як одна родина,
А я молитимусь ... Молитимусь за вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ти спиш , татусю , і мене не чуєш,
І не бачиш з чорної гранітної плити.
Ти не пригорнеш вже мене, не поцілуєш,
Не скажеш ,щоб до тебе ще прийти.
Та я прийду... І буду знов молитись.
Розкажу тобі і радості й жалі:
Що я вже виріс, скоро піду вчитись...
Лиш жаль сестричок... дуже ще малі.
Увечері , коли вони лягають спатки,
Складають свої рученьки малі
І просять Бога , щоб у рай взяв татка,
Бо в пеклі був він на страшній війні.
А мати споглядає й тихо плаче...
І біль їй серце навпіл розриває.
Бо більше мужа не почує, не побачить...
Й дітей до себе міцно пригортає.
І каже їм , що батько вже у Бога,
Там спокій ... й не болять вже рани...
А їй лишилася життя тяжка дорога,
І фотографія , де разом із коханим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Синові в день його народження , присвячую
Ти , мій синочку, ти моя надіє!
В твоїх очах сіяє доброта,
А усмішка твоя мені серденько гріє...
Тебе чекаю в будні і в свята .
Тобі , рідненький , неба б прихилила,
І зірку з нього я б тобі зняла!
Ти моя гордість і міцнії крила !
Моя любов у тобі проросла.
Тебе чекали успіхи й невдачі...
Негода у житті завжди бува,
Та мужнім й сильним я тебе все бачу,
Горджусь тобою , доки ще жива.
Хай живуть в тобі , мій любий сину,
Порядність , людяність й добро!
Прошу я Господа у цю святкову днину,
Щоб в тебе завжди добре все було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Іду я по місту і так собі гадаю,
Що я не стара ще, все зробити встигаю
Із пам'яттю трішки якісь нелади...
Та то ще немає такої біди!
Не відключила чайник із розетки,
Бо згадала , що випити треба таблетки.
Пішла у кімнату й про нього забула,
Й бігом до роботи, міцно двері замкнула.
Я файно все роблю, перевіряю...
Гадаю , що пам'ять я добру ще маю.
Часом загублю , чи сховаю щось трішки...
Старий мій кричить , каже, то вже не смішки.
Дивуюсь , як в дзеркало гляну я зрання,
Бо там вже не я , а якась стара паня!
Так зморшок багато,синці кругом ока...
А була ж красива , струнка, чорноока!
Розтоптані туфлі ,щоби не душили...
Шнурки шнурувати ні нервів, ні сили!
Окуляри вдягну і дивлюся на себе...
-Моя ж ти , красуне! Прийшла старість до тебе!
Та я не здаюся , бо носять ще ноги!
За старість свою щиро дякую Богу.
Не всі мають щастя зустрітися з нею,
А я ще ступаю своєю землею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Вже нічка заглядає у вікно.
На небесах такі яскраві зорі!
Спокійно й затишно нам в тій порі було,
А нині - страх! Живем в тривозі й горі!
Он місяць , як серпочок сяє нам,
Із зорями веде тиху розмову...
Така краса , неначе Божий храм!
Коли ж той спокій повернЕться знову?
Щоб не літали вже ракети в небесах,
Й звуки тривоги діток не будили,
Щоб усміхались у щасливих снах,
І ,наяву , щоб вже без воєн жили.
За що ж ,маленьким, їм ота війна?
Такі дорослі стали... не по віку.
Скільки вже бід накоїла вона!
Земля ридає... І смертей без ліку.
О, Боже, зглянься ти на нас!
На наші біди , горе і руїни...
Хай прийде швидше перемоги час,
Й не плачуть більше діти України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Вже листопад закутався в тумани.
Холодний вітер тужить у гіллі,
З дерев зриває листячко останнє
І кидає безжально до землі.
Похмуро й холодно в осінню днину,
Мжичка з снігом цілий день січе.
Он ліс стоїть в задумі ... Лист вже скинув,
А темні хмари тиснуть на плече.
Над річкою вербичка похилилася,
Її вбрання забрала вже вода.
До смутку осіннього серцем притулилася
І в ріку холодную в тиші спогляда.
Трави- сухостої все кругом покрили,
Мокрим, прілим листям встелена земля,
А сади рамена голі розпустили
Й дивляться у поле , де сріблить рілля.
До зими холодної пора наближається,
Грудень вже ступає до нас на поріг .
Осінь вже із нами скоро попрощається,
А зима йде в гості! Буде перший сніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Присвячується нашому Герою- земляку Володимиру
Пелипіву , який загинув на війні з російськими окупантами . Пам'ять про нього вічно житиме у наших серцях!
Ой, тумани сиві нашу землю вкрили,
Не видно дороги й просвітку нема...
Всюди виростають хрести та могили,
Тужить за синами мати не одна.
І знову "двохсотим" привезли синочка,
І ридає осінь , тумани встеля,
Соколу готує ложе із листочків,
І стогне від болю зранена земля.
Як знайшли вже тіло, в мами серце мліло,
А муки чекання... хай ніхто не зна !
О, Боженьку милий, як душа боліла,
Вірить не хотіла , що сина нема.
Скільки пережила... Господа молила,
Щоб її дитину захистив , зберіг,
Перенести біль той матері несила ,
На війні синочок , як Герой поліг!
Він упав у бою за мир і за волю,
За рідну країну , за життя для нас,
Щоб ми більш не знали ні війни , ні болю,
Перемоги й миру , щоб прийшов вже час.
Скільки їх забрала та війна проклята!...
Невимовна туга нас пече вогнем,
І ридають рідні й Україна- Мати,
В серцях побратимів вічний біль і щем.
Пам'ятаймо хлопців! Вони - варті того,
Щоб за них молились й пам'ять берегли!
Не цураймось ,браття , усього святого,
То ж за нас із вами вони полягли !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Земля посивіла від горя ,руїн і від болю...
О, Боженьку милий, гірка та її сивина...
Сини у борні здобувають їй волю,
Щоб піднялась й воскресла вона.
Ворон ворожий над нею шугає ,
Рве жили і тіло кривавить її...
У серці народу ненависть палає,
І вірність страдальній землі.
Сивина у моєї землі , як морози...
Дуже болюча , але не вічна вона!
Все минеться: і війна , і руїни, і сльози,
Тільки пам'ять в серцях- все жива!
Жива та пам"ять... свіжа , ще болюча...
Подвиг Героїв житиме в віках!!!
Завжди болітиме Херсон ,БахмУт і Буча,
Й омитий кров'ю наш до волі шлях !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
В брилі солом'янім, крислатім,
Заквітчаний волошками так рясно,
В лляній сорочці , колосом вусатий...
Іде вже серпень впевнено і вчасно.
Такий господар... на плечі коса,
Поля хлібів ,аж душу зігрівають!
Блакитне небо і садів краса...
А пташки його співом зустрічають!
Спекотний , загорілий , жнивовий,
Добрий трудяга ,щедрий на покоси!
Він урожай збере уже новий,
І радо по стерні пройдеться босий!
Жнива завершить.На токах хліби
Такі дорідні і такі багаті!
Та лиш би спокій... , щоб кінець війни,
Щоб не стріляли орки ті прокляті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Милий краю , моя Україно!,
Зранена пташко моя...
Припадаю до тебе уклінно,-
Найдорожча у світі земля.
Заквітчана садами і полями ,
У росах із дзвінкого кришталю,
Солов"їними наповнена піснями
І дзвінким кУ-кУ в запашнім гаю.
Яка красива ти, і щедра , і родюча!,
Та ллється кровця на твоїх полях...
І крають душу нам Херсон і Буча,
Кров"ю омитий наш до Волі шлях.
Орда рашистська , вороги прокляті,
Нашу волю розпинають на хресті.
Та ми не скоримось ! Ми стоїмо завзято
За мир і щастя в нашому житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Моє село ... Та що ж тобі сказати?
-Люблю тебе... живу тобою я!
Моє коріння тут , і батько й мати,
І гріє щедро батьківська земля.
У травах в'ється рідная стежина,.
По ній спішу додому залюбки.
В саду видніє затишна хатина,
В якій дитинства гомонять роки.
Моя бабуся - пташечка сивенька
Мене привітно зустрічала край воріт.
Казала ніжно , що я "квіточка маленька",
Й співали пташки... І радів весь світ!
І мальви пишно квітли коло хати,
Родила дичка чорні ягідки.
Збирала в полі маки і блавати
Й сплітала пишні, запашні вінки.
І легкий вітер розвівав волосся,
І сонце пригрівало у чоло.
Шуміло тихо золоте колосся...
Так любо , мило , затишно було!
Цей теплий спогад гріє мою душу,
У моїм серці , наче птах співа!
Люблю село... І в цім признатись мушу...
Спішу туди , допоки ще жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
-За що ж ви, нелюди, убили мого сина?...
Він свою рідну землю захищав...
Двохсотим повернувся в домовині,
На полі бою, як Герой ,упав.
Такий ще молодий був і вродливий,
І добре серце мій синочок мав...
Підступний ворог, лютий , юродивий
Безжалісно життя його забрав.
Герою шану віддавали на колінах,
І "Кача" душу розривало на шматки...
За ним ридала ненька Україна,
Схилились в тузі бойові брати.
Оті , що разом хліб і біль ділили,
Ішли назустріч смерті у бою...
Молились разом , Господа просили,
Щоб дав їм сили вистоять в строю.
Рідним прапором покрили домовину,
Світ оповився болем мовчазним...
Зібрав Герой і друзів , і родину,
Усе село прощалося із ним.
Мати зчорніла... Очі , мов в тумані,
Ридала гірко, обіймаючи труну.
Серце стискалося у боліснім прощанні...
-Чому мій син?... О, Боженьку , чому?...
До кінця днів її життя - нестерпна мука,
Кривавих ран не гоїть ,навіть, час.
Не дочекалася невістки й внуків,
Бо син-Герой, віддав життя за нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Вже літній вечір розпустив крило...
Земля за день втомилася від спеки.
Дрімає між садочками село.
Спів солов"їв доноситься здалека.
Виспівують , витьохкують вони,
Й цьвіркун у стиглім житі не вгаває.
Розперезались... Та які там сни!
Мелодія , аж душу розриває!
Яка краса і благодать в селі!...
Так терпко пахнуть ніжні матіоли.
У небі зірочки розсипались ясні,
І місяць світить ясно , як ніколи.
Дорога рідна, що веде в село,
Осяяна , неначе серед днини...
О , Боже мій, як добре тут було!...
Спішу в село... додому , до родини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Розстріляне небо , і зір сумні очі,
Непроглядні тумани з дощем...
Земля у руїні і плач серед ночі,
А в дУшах людей біль і щем...
Стривожені ,зболені ,у темних підвалах,
Господа молять , щоб спас їм життя,
Крики , ридання у свіжих завалах...
Із уст матерів - ворогам прокляттЯ!
В траншеях холодних , серед руїни,
У ворожім пекельнім вогні,
Мужньо стоять вояки України,
В кривавій , жорстокій борні.
Наша земля рясно кров'ю омита
І сльозами удів й матерів...
Та прийде пора , і на ній вродить жито,
Як пам'ять про наших Героїв- синів!
Вистоїмо, виборемо ! Відбудуєм руїни,
Бо в жилах тече вольна кров.!
І воскресне , розквітне земля України ,
Запанують в нас мир і любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Свої сподівання , душевні тривоги,
І бачення світу у моїх очах...
Складні перехрестя , життєві дороги ,-
Усе це злилося у моїх віршах.
В них небо безкрає веселкою грає,
І рідна домівка й молитва свята,
І мамина пісня , що всіх зігріває ,
У щасті і в горі прожиті літа.
В них - душа моя з кожним словом у парі,
Рідна мова , мов спів солов"я!
В них -моє слово світить сонцем з-за хмари,
Тут - Україна ,чарівна красуня моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Скриплять ,старечо ,край дороги ясени,
Вже й крони посивіли в них могутні...
Немов дрімають ... Сняться віщі сни,
Згадують літа всі незабутні.
Вони стоять уже тут довгі роки.
Шумлять гіллям , із вітром гомонять.
І битий шлях цей,і ті поля широкі
Судилось їм весь вік охоронять
Від бурі , сніговиці і від гроз.
В тіні не раз прохожі спочивали.
Наслухались всього : байок , порад , погроз,
Шуміли ... І нікому не сказали.
А скільки таємниць у їх гіллі,
І скільки сивини у їхній кроні.
Стоять , як велети , край шляху ,у імлі,
Село здаля , неначе на долоні.
Багато бачили дерева на віку...
Наша історія записана в листочки:
Війни і голод, злидні в повитку,
Мужні в борні наші сини і дочки.
А нині , їм судилось споглядати,
Як солдата везли "на щиту",
Як божЕволіла від горя мати...
Їм не забути біль оту гірку.
І заскрипіли крони ясенів,
Схилили ,в тузі ,своє дуже віття...
Але підняв їх подих весняних вітрів ,
І віра в те , що прийде пора літня!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Стомили свої крилонька лелеки...
Летять птахи у ріднії краї,
Долаючи такі шляхи далекі...
Привітний клекіт шлють своїй землі.
Кружляють у блакитному просторі,
Озерця й ріки , споглядаючи здалля...
Чому поля стемніли неозорі?...
Чому димить в пожарищах земля?...
Де ділись білі хати і ліси безкраї ?...
І гнізд нема ,що звили навесні...
Залізні , дивні птахи небо крають,
Це- наяву , не у страшному сні.
І якісь звуки, з болем , ріжуть тишу,
Такі страшні , аж крилонька тремтять.
Летять лелеченьки , країну не залишать...
Нові їм гнізда треба будувать.
Вони летять із клекотом привітним
Своїй стражденній , зраненій землі...
Прийде пора-наша земля розквітне,
У гніздах пташечки утішаться малі.
Зростуть , зміцніють ,сил нових прибуде,
Прикриє небо помах дужих крил!
Наша земля цвісти садами буде,
Й нестиме вЕсну вірних птахів клин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Вони стріляли в Україну ,
Незламну , сильну , солов'їну
В особі мужнього солдата,
Що здивував геройством ката.
Він стояв втомлений війною,
Та вогонь горів в очах героя...
До ворогів ненависть сильна ,
А в серці- Україна вільна!
Війну пройшов ,він все побачив,
І ворогам він не пробачить,
Що сплюндрували землю нашу...
В душі він проклинає рашу.
В голові думка - гідно триматись,
Хоч у полоні , та не здаватись!
Ворогу в очі , серед руїни ,
Звучала Слава для України!
І лють ворожа , і черга в груди...
Народ Героя наш не забуде!
Ми переможемо ! Буде держава!
Слава Україні ! Героям слава!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Подих весни вже лине над полями,
Над лісом , гаєм , бистрою рікою.
Курличе в синім небі журавлями...
Та на душі нема у нас спокою.
Весні б радіти , сонечку, пташині,
І першій квіточці , і бруньці на гіллі...
Війна затьмарила усю красу ту нині
І коїть лихо на моїй землі.
А небо , Боже ! Наше рідне небо!
Ракети й дрони рвуть його блакить...
Скільки сил і мужності нам треба,
Щоб страх і біль увесь цей пережить.
Стоять під Бахмутом наші сини-герої...
На полі бою закипає кров...
І кожен клаптик земленьки святої
Рятує мужність , віра і любов.
Ми молимось за вас наші герої,
І просим Бога , щоби вас зберіг.
І віримо , що прийде Перемога,
З весняним квітом ступить на поріг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Коли ми постаріємо з тобою...
Та вже ж постарілися ми.
Усе життя пройшли обоє,
Лежить наш путь вже до зими.
Щоб не згубитись в хуртовині,
То будем вкупці , до кінця...
Стояли ж перед Богом двоє,
Коли ставали до вінця.
Клялись у вірності й любові,
Серця тремтіли , наче птах.
Які ж то дні були чудові...
А вже сьогодні ми в літах.
Хтось вже не чує, хтось не бачить,
У когось серденько болить.
Хтось докучає , хтось пробачить,
Отак стараємося жить.
Сядемо вкупці під вербою,
Що понад річкою , в селі.
Обнімемось, старий, з тобою,
Літа згадаєм молоді.
В житті було всього доволі:
Радості , невдач й біди,
Та все пройшли ми разом ,двоє,
Час замітав наші сліди.
Ти обнімеш мене за плечі,
Поправиш пасмо сивини.
І поцілуєш... так , до речі,
Бо вже дорослі в нас сини.
І внуки , наче пташки милі,
Такі рідненькі , дорогі для нас,
Живім старенький , поки ще у силі,
І Божий день для нас ще не погас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Наснився сон , що знов іду до мами...
Спішу знайомою стежиною в полях.
І біль в душі мене пече вогнями,
А сльози градом по моїх щоках...
Я ж знаю , що в хаті пустка поселилась,
Що над річкою, у рідному селі...
Перехрестилась й Богу помолилась,
І поклонилась низько до землі.
І тій стежині , що вела до хати,
Й криничці, де напилася води...
Дивлюсь..., а двері відкриває мати
Й гостинно просить: "Донечко ,зайди!"
Така усміхнена і лагідна матуся,
В біленькій хустці ,як завжди була...
А я до неї ніжно так тулюся,
Моя душа від щастя завмира.
Та раптом спохмурніло в нашій хаті,
І чорне павутиння на стіні...
Сіра пташина сіла на загаті
Та заглядає сумно у вікні.
І стукіт в шибку сірої пташини,
Старі одвірки рипнули в імлі...
Мати пішла за лічені хвилини,
Всміхнувшись тепло й лагідно мені.
Прокинулась... чоло зросив холодний піт
І серце б'ється , наче в грудях тісно...
Допоки ми , допоки білий світ
Спішіть до мами , щоб не було пізно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Актору народного театру ім. Леся Курбаса , вірному синові України , прекрасній , світлій людині Сергію Копотілову присвячується...
Не доспівав ти пісню солов'їну,
Скільки в театрі ще б зіграв ролей...
Та впав на полі бою за Вкраїну,
За мир і спокій для усіх людей.
З портрета усміхаєшся дитинно,
Такий добрячий , щирий і простий.
А скільки їх... О , ненько , Україно,
За тебе гинуть в час цей нелегкий.
Плаче небо серед зими дощем,
Туман жалю і болю над землею
В серцях краян великий біль і щем,
Герой прощається із світом і ріднею.
Тужать брати , що з ними воював,
Старенька мати , діти і дружина.
Смуток в очах, мов птах німий застиг...
Тужить за сином Мати -Україна!
Душа летить до Бога,до небес
Там тисячі їх , уже ціле військо...
Дай, Господи, щоб край наш вже воскрес,
Щоб не кровила доля українська .
Вічна і світла пам'ять тобі , наш Герою!
Герої не вмирають !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Різдво прийшло до нас на Україну.
Сумне воно... Святвечір у сльозах...
Кати зробили скрізь страшну руїну,
Сумно дивитись на увесь цей жах.
Маріуполь , Херсон, Бахмут і Буча...
Скільки болю там , смертей і сивини...
Нам Бог поможе, Перемога неминуча!
За все відплатять ворогам сини!
За спалені усі міста і села,
За діток , що залишились без батьків,
За тих , в кого ялинка невесела,
І в укриттях звучить про волю спів.
За кожну матір й кожного солдата,
Й діток невинних , що у небесах,
Прийде катам і помста і розплата!
Господь почує нас у молитвах.
Він бачить нас у вольному пориві,
Міцних , нескорених , неначе моноліт.
Ми переможемо і будемо щасливі!
Наш подвиг дивуватиме весь світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Коли вже ніченька настане,
На небі зірочка зійде,
Тоді на землю України,
Святитель Миколай прийде.
І не впізнає України,
Бо тут розруха і руїни,
Летять ракети в небесах...
Тяжкий до Волі дуже шлях.
І вій серен , і укриття...
Не втішне у дітей життя,
І плач, і розпач , й гіркі сльози...
І мерзнуть ніжки у морози.
І кровця ллється , гинуть вої ,
Вони Святі - наші герої!
Діти в молитві просять Бога ,
Щоб вже скоріше Перемога.
Миколай на все дивився ,
І дуже сильно засмутився ,
І пригорнув усіх дітей,
До свого серця , до грудей.
Приніс дарунків їм багато ,
Щоб вони теж відчули свято ,
А як рушав вже у дорогу,
Святитель помолився Богу.
За мир і спокій в Україні,
Міста і села , що в руїні...
За діточок , щоб добре жили ,
І більш ніколи не тужили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Боже наш ,захисти Україну!
Досить крові , і горя й смертей!
Дивиться світ на наш біль і руїну,
І на вбитих невинних дітей.
Боже милий , спаси й сохрани ,
Сил додай у смертельній битві!
Хай не гинуть вже більше сини,
Просим , Боже ,тебе ми в молитві.
Щоб більше не було нових хрестів,
Бо їх вже є досить , о Боженьку милий.
Край від болю і бід посивів...
Тисячі вже героїв в могилах.
Чинять вороги великий гріх,
За їхні звірства покарай їх ,Боже!
Захисти Героїв нам усіх,
Хай вистоїть народ наш й переможе!
Хай більш не плачуть діточки малі ,
І в небо не злітають ангелята,
Вороги хай згинуть у імлі,
А їх війна навік буде проклята !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Р ястом і барвінком закосичена,
І щедро вмита росами -сльозами...
Д олею нещасливою помічена,
Н аша нене,шлях твій теренами,
А вороги споконвіку знущаються з нами.
З емля горить у полум'ї війни,
Е хо болю в душах , як струна.
М ужньо б'ються дочки і сини.
Л юбов безмежна ! Подвиг ожива!
Я к вистоїмо у цім пекельнім бою ,
Ми ще воскреснем , нене , із тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
У горнилі боїв гартуєш свою волю,
К ожен крок землі , омитий рясно кров'ю...
Р озруха , болі , сльози і молитви ...
А синочки , йдуть вперед , до битви,
Ї й, своїй землі , даруючи і спокій , і життя .
Н астане день і Перемоги радісна година!
А ворог згине ! Буде вічно жити Україна !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Непосидюча , гамірлива і прудка,
Тендітна , наче квіточка у полі,
То наша Аня - внучечка така!
Її ми нині зичим щастя й долі.
П'ять літ тому ,на Анни ,народилась,
Свята принесла їй своє ім'я,
Й на світ маля вона благословила...
Батьки раділи і уся рідня.
Промінчик радості і світла у віконці,
Малює , пише , в танцях, аж горить!
Пишне волосся , аж сія на сонці...
Як таку кралю можна не любить!
А очі , щоб сказати , слів немає...
Веселі промінці у них горять.
Щебече все , про щось розповідає,
Так хочеться її поцілувать...
І пригорнути до грудей свою кровинку,
Нашу потіху і розраду теж...
Нашу внучку, дорогу дитинку,
І побажати щастя їй без меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Нині осінь ,така ж , красуня золотава,
Затишна й мила , як була й колись...
Але в неї під листячком рана...
В її очі сумні подивись.
В її тернові бездоннії очі,
де смуток вселився й тривога...
В них жорстокі бої серед ночі,
І ,молитва-звертання до Бога.
Небо плаче і вмивається дощами...
Димить воно , палає не прикрите,
То осінь ридає разом із нами,
За синами , що в бою убиті.
Та осінь буде повік незабутня ,
Бо скільки вже крові пролито...
Це - битва за Волю й майбутнє,
Щоб в мирі і спокої жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
У нас Вітчизна - понад усе,
К атів російських подолаємо в бОю.
Р ашистам новий день поразку несе,
А їх земля покрилась вже ганьбою.
Ї х лють і звірства не забути нам
Н а довгі роки , на тисячоліття.
Ц іною крові ми здобудем Миру храм,
І в пам'яті залишаться війни жахіття.
Слава Героям України !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Зажурилась осінь , дощиком сплакнула,
Бо мороз сріблястий марнує красу.
В пелені туманів , наче потонула...
Розвіває вітер золоту косу.
У поривах вітру , листя облітає,
Кружляє в повітрі , наче заметіль,
То вже панна осінь свій наряд скидає,
А бабине літо летить звідусіль.
Мерехтливо сяє у погожу днину,
На сухім бадиллі сріблом виграє.
Прибрало у лузі червону калину...
Міниться на сонці , чари роздає .
Ех , бабине літо ... Зима вже в дорозі,
Вже скоро настануть перші холоди.
Літа пролітають... Зупинить не в змозі...
Осінь притрусила листячком сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
На відстані руки - судьба гаряча ...
На відстані життя - небесна вись,
У полум'ї горить, сумує , плаче...
Ти перед боєм в небо помолись.
Журавлиним сумом хмари оповились,
Там журавленьків в небі - тисячі...
Вони вже всі у раю поселились,
Господь їх біль тримає на плечі.
Їм легко , світло, рани вже без болю,
АнгЕльські хори гарно так звучать,
А тут бої... Життя на міннім полю...
Спіши , щоб Бога в молитвах обнять.
Господь всесильний! Він тебе почує.
Твоє прохання - біль із молитов...
Дасть сили , витримки і рани залікує,
Життя врятує віра в Бога і любов.
Ми молимось за Вас , рідненькі! І Ви моліться перед кожним боєм . Господь добрий ,він почує ваші молитви! Повертайтесь живими!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Ой , чого ти плачеш , вербо кучерява?
Чого розгубила листочки свої ?
Чому твоя доля , наче чорна хмара?
В огні обгоріли коси чарівні...
Купаю я гілля , змиваю журбу я,
Нап'юся водички із лона ріки,
Може ще окріпну , бо щось знемоглася,
Освіжу коріння , стовбур і гілки.
Я бачила небо над лугом палало,
Лебедине згоріло в сухостої гніздечко.
Лебедята горіли ... моє серце ридало,
А поранений лебідь кричав недалечко.
Лебідка крильми діточок захищала...
Із останньої сили билась об берег ріки.
Та горів очерет,не згасала заграва...
Біль такий , не забудеш й роки.
В небі гуркіт...Тріщало у полум'ї гілля,
Земля , аж здригалась від грому...
Страшна та війна, то - людське божевілля,
Не потрібна ніколи й нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
́Падає дощ за вікном ,
А в душі біль і сльози...
Війна чорним крилом ...
Скрізь невтішні прогнози.
Падає дощ , плаче з нами...
Землю змочив до тла.
В серці біль за синами,
Що забрала війна.
Кровоточать , ятряться рани...
Звірства бачить весь світ.
Ворог лютує поганий
На нашій землі стільки літ.
Падає дощ , плаче небо,
Хмари чорні, як наша журба...
Лиха такого нам більше не треба,
Скільки бід принесла та війна.
Падає дощ ,як злуба,
Рани вмиває і долі....
Вистоїть моя країна люба
Прийдемо до миру і волі!
Падає дощ з переливами ,
Сонце ☀️ виходить з-за хмар!
Ми ще будемо , нене, щасливими,
Перемоги приймем Божий дар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Х ризантеми терпко пахнуть на світанку,
Р озквітли так, неначе справжній рай.
И І я стою , милуюся на ґанку,
З ібравши в душу почуттів розмай.
А вони квітнуть райдужно й барвисто,
Н емов намисто різних кольорів,
Т оркає вітер ніжно їх й врочисто,
Е дем такий, що аж немає слів!
М ене чарує та краса квіткова,
И Їх ніжний шепіт , тиша світанкова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
С паси нас , Господи , в тяжку годину,
У серцЯ мужність й віру нам подай,
М и захищаєм неньку Україну.
У душах біль пече за рідний край.
Є днаймося браття, бо в єдності-сила!
О сінь нашим крилам сили додає!
С иньоока , золотава , щедра й мила
І де до нас, з руїни постає ...
Н астане мир , нас не здолає вража сила !
Ь
Господь наснагу й віру нам дає !
О ,Господи, дай ПЕРЕМОГИ в боях !Дай доброї і
щасливої дороги до неї нашим хлопцям, зміцни їх крила , дай їм сили . Захисти і сохрани!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Україна - понад усе ( акровірш)
У неї краса барвінкова...
Калина й верба, солов'їна мова
Рідна така і серцю мила,
А пісня народна дає нам крила.
Її знамено- блакить й колосся
Найкраще ,мирне ! В небо знялося!
А українці за честь і волю стоять стіною...
Падають в бою за землю свою.
О, Боже милий , подай нам сили!
Не буде ворог нам рвати жили!,
Ані топтати простори наші.
Дамо ми відсіч ворожій раші.
У наших душах вогонь палає,
Серце в любові за рідним краєм.
Еге ж , за нього ми й помираєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Знов айстри квітнуть на моїй землі,
Творять різнобарвні заметілі.
Осінні квіти - ніжні й чарівні,
І гордовиті трохи... й дуже милі.
Їх осінь уплела у свій вінок
І заквітчала гронами калини.
До чорнобривців- маминих квіток
Вони голівки мило прихили..
Іх вітерець цілує на світанні,
А сонце гріє личенька в росі,
Щоб дні для них ще не були останні,
І світ радів їх зоряній красі.
Щоб заморозки трохи зачекали,
Хай айстри квітнуть у моїм саду!
Щоб дні осінні сонцем ще сіяли,
А вітер пестив вроду молоду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
У горнилі війни гинуть твої сини,
К ати московські тебе розпинають.
Р осійські брати себе звали вони,
А тепер нас безжально вбивають.
Ї м Господь заплатить , бо він бачить усе,
Н ас в боях він хранить й захищає,
А російську орду ненависну і злу
Господь покарає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Не хилися у лузі ,калино , червона,
До неба , до сонця піднось свої грона.
Скріпися в корінні, пусти нові віти,
Щоб в мирі зажили дорослі і діти.
Розквітни.калино, на рідному полі,
Земля твоя варта вже кращої долі.
Збери свої сили у стовбурі своїм,
Щоб вітер не кинув , не знищив до болю.
Засмійся ,калино,своїми квітками,
Хай щастя і доля засяють між нами.
Кріпися ,калино, щоби не зігнулась,
Щоб ненька воскресла , щоби посміхнулась!
З днем Незалежності , мої дорогі одноклубники! З днем Незалежності моя мужня , героїчна,нездоланна , ненько-Україно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Пишно квітнуть чорнобривці коло хати,
У росі суцвіттячком бринять.
Щовесни їх насівала мати,
Щоб світ красою й серденьком обнять.
Зорять під вечір квіти бархатОві,
Як зорі світять у душі моїй.
Скільки краси у них і материнської любові,
І спогадів прекрасних й світлих мрій.
Я так люблю,як пахнуть чорнобривці!
Їх запах рідний ,хоч такий терпкий...
І соловей співа в саду на старій сливці,
І мамин погляд -рідний й дорогий.
Її любов світилася у кожній квітці,
Плекала їх , як діточок малих...
В сорочці вишитій , в білесенькій хустинці
Мені матуся сниться поміж них.
І руки мами пестять ніжні квіти,
Я бачу їх ... мозоль на мозолі...
І знову сію чорнобривці - мами квіти,
На своїй рідній , росяній землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Сивіє літо полинами...
Гірчить нестерпно на душі.
Воно сумує разом з нами,
І сльози - градом в спориші.
Вони тепер не пахнуть літом,
А терпким запахом війни.
Липень не радує нас квітом,
Бо гинуть на війні сини.
Ятриться біль у серці мами,
І сиві пасма на чолі.
Так гірко пахне полинами ,
Бо ллється кровця на землі.
І небо плаче знов дощами,
Вмиває зранені поля,
Щоб ожила , щоб оновилась,
Моя сплюндрована земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
На полях колись росло жито,
А трави вмивали роси.
Тепер вони в крові , кулями збиті,
Хрести звелись в небо, згоріли покоси.
Згоріли покоси і люди згоріли
В тім пеклі , що зветься війною.
В стражданнях і горі матері посивіли...
Мій краю , що буде з тобою?
Сумує небо й плаче знов дощами,
Туманом сивим землю покриває.
Вітер розносить тугу над полями,
У вись небесну до синів злітає.
А скільки ж їх , відважних , молодих
На небі, де спокій , й не болять вже рани...
Там сам Господь піклується за них,
Нема ні зради , болю , ні обмани.
Вони з небес зорять на свій народ,
Благають нас усім єством збагнути-
Без єдності та всіх людських чеснот,
Нам Україні Волю не здобути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Терпко пахнуть матіоли у саду,
Вечірня тиша землю огортає...
Я маминим подвір"ячком іду,
А серце біль і смуток огортає...
Колись тут весело і гамірно було.
Тепер лиш пустка поселилась у хатині.
І пахли матіоли на усе село,
Ще й пару квіточок згубилося до нині.
У бур"янах тендітні розцвіли.
Блідо-рожеве личко- ніжне диво...
До сонця квітоньки дрібненькі простягли,
І пахнуть ,як в дитинстві , так красиво!
Ноги пече безжально кропива,
Полин гірчить , як біль у мою душу...
Прийду до хати , поки ще жива,
І пил із стін своїх рідненьких струшу.
До одвірочка притулюся чолом,
Згадаю дні такі близькі й далекі...
Усю родину за одним столом,
Й на хаті у гнізді своїм лелеки.
Та все минулось. Бач , життя таке...
Нічого вже не вернеш в цьому світі...
Живе лиш в серці почуття палке,
Струни душі його теплом зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Був день червневий , світлий й легкокрилий,
У квітах й росах, в запахах отав.
Він пам'ятний мені і дуже милий...
Господь в цей день нам внучку дарував.
І море втіхи було в нашій хаті,
Я , як бабуся стала на поріг.
Всі були радісні, і щастям , аж крилаті,
Просили Бога , щоб дитя беріг.
Росла Христинка ,сонечком світилась...
Русяві коси ,мов хлібів розлив,
Спокійна,добра , ввічлива і мила...
Таке дитятко! Хто б не полюбив ?
І вже сьогодні - десять років Христі,
Святковий день,чудовий ювілей!
В лляному платтячку , в чарівному намисті,
Чекає в гості , з класу, всіх дітей.
Здорова будь нам ,пташечко рідненька,
Іди із честю завжди по житті,
Хай долі стежечка буде тобі рівненька,
Досягнень й успіхів тобі у майбутті.
Свої вітання в день цей посилаєм
І просим Господа за тебе в молитвах.
Цілуємо , любимо і міцно обіймаєм!
Лети наше вітання , наче птах!
В чужину, до нашої Христинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Ми не станемо ніколи на коліна,
Не знищить ворог і не зІгне нас!
Вистоїть цю біль пекельну Україна,
В цей нелегкий і тривожний час !
Ми стоїмо за рідний край стіною ,
Не віддамо ні клаптика землі!
Народе мій! Кріпись і йди до бою!
Дивись , несуть на крилах весну журавлі...
Хай та весна розквітне не у крові ,
А в росах ,що на трави упадуть.
У мирі , щасті ,злагоді й любові...
Життя ж за неї хлопці віддають.
Спаси нас, Господи , у цім кривавім герці,
Синів від смерті і поранень захисти.
Дай їм мужність і відвагу в серці,
Щоб свою землю рідну вберегти !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Театр для нього- все його життя,
Йому віддав свою любов і сили.
За це терпів сибірське заслання,
Та вороги дух Леся не зломили.
Він збирав і терни , і зірки
Своєї творчості, що нЕсла подих Волі.
Успіх на сцені... Згодом катівні , Соловки...
Правди не вбили , не зігнули долі.
Його життя - це приклад для всіх нас,
Його мистецтво житиме в народі.
Пам'ять про нього не стирає час,
А дух його витає на свободі.
Як сильний вітер дух його витає
І сіє зерна правди на землі.
У нашім серці дружно проростає,
І світить нам дороги у імлі.
Він тут , із нами, всіх нас окриля,
Він оживає, бореться,знов ролі грає!
Його шанує рідная земля,
Лесь Курбас в пам'яті народу не вмирає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Вони прилетіли на рідне озерце,
В лебідки забилось від радості серце...
А лебідь кружляє , крилом обіймає,
У втомлені очі її заглядає.
До сонця, аж грають на озері хвилі ,
Обоє красиві, схвильовані й милі...
Прибули щасливо на ріднії води,
Бог дав сили крилам і трохи погоди.
Із вітром летіли до рідного краю,
Де тихе озерце їх завжди чекає.
Підтримував лебідь лебідку крилом,
Так добре летілося в парі обом.
І ось рідний берег ! Верба похилилась,
Й на пару вродливу привітно дивилась.
Згадала вона лебедине гніздечко,
Що звили лебеді ось тут , недалечко.
В густім очереті лебідка сиділа,
А лебідь з любов'ю розчісував крила...
І вивели діток пухнастих , красивих,
Любов лебедина, то - справжнє диво!
І знов прилетіли , у парі кружляють,
Розправили крила , у воду пірнають.
Змивають у водах із пір'ячка втому,
Бо довгим політ був до рідного дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
С ловом добрим твою душу я зіггрію ,
Т оркнуся серцем до твоїх тривог.
А як спіткнешся у житті, то зрозумію,
Р адію завше , що з тобою Бог.
Ш елестом думки тихо приголублю,
А все тому , що тебе , сЕстро люблю !
С кажу тобі , щоб ти була здорова,
Е хом любові хай душа бринить!
С правна бабуся , матінка чудова,
Т ебе хай серце більше не болить!
Р адіють діти , онуки , вся наша родина,
А ти - ювілярка! Мати , бабуся ,сестричка,
І просто , хороша людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
М ені вона від Господа дана.
О держала її із Божих рук , як дар прийняла.
Я скрава , добра,щедра , чи сумна...
Д о свого серця завше прихиляла.
О звалась всяко : холодом й теплом...
Л юбов'ю в серці серед хуртовини.
Я кою б моя доля не була... ,
то даровизна Божа для людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Нахилилося сонечко до обрію ,
Небо малинОво розцвіло.
Нічка обіцяє бути доброю,
Над ставком дріматиме село.
На хатиночках засвітяться віконечка,
Небо зодЯгне зоряну красу.
Нагукають матері на синів й донечок.
Ніжки , бо, втомили вже , змочили у росу.
На столі чекає вже вечеря їх ,
Налите молоко, і хліб , що тільки з печі.
Наїлись досхочу , і лине тихий сміх...
На сон вже клонить діток пізній вечір.
Насняться їм сади і річечка,
На даху хОванка в старенькому хліві.
На небі місяць і ясні зорі - свічечки...
Настала тиха нічка у селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Життя злетіло , наче бистрі коні,
А за плечима - роки чималі...
І внучки рученька уже в моїй долоні,
І сивини вже пасма на чолі.
Старалась жити так, як Бог велів,
Нікому не робити боляче і слізно,
Щоб було більше світлих і погожих днів,
Щоби не каятись ,і щоб не було пізно.
Я зустрічала ранки у росі,
І на полях трудилася до ночі.
У праці забувала негаразди всі,
Часом сльоза лиш затуманить очі.
Думками линула в минулі дні,
Коли синів малесеньких плекала.
Назустріч бігли і всміхалися мені ...
За мить оцю усе б в житті відала.
А згодом - вже дорослі і змужнілі,
Мої сини розбіглись по світах ...
Я вже не та ... Вже скроні посивілі,
І сум і радість в мене на очах.
Радію я за дітей , що всі зросли здорові,
І за внучаток - пташечок малих,
І за любов в синівськім щирім слові...
Усе життя молитимусь за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
У день святковий,
На Святої Ганни,
Народилося у нас
Дівчаточко гарне.
З того часу промайнуло
Вже чотири роки...
Виросла наша красуня,
Краля кароока!
Гарна така , як квіточка,
Радіє, сміється...
І рухлива й бешкетлива,
Все її вдається.
І грається , і співає,
Ще й гарно малює...
У садочок уже ходить,
З дітками танцює.
І енергії у неї
Великі запаси,
Не посидить і хвилечки,
Нема завжди часу.
Будь весела щебетушко,
Пташечко маленька ,
Рости добра і щаслива
Й завжди здоровенька.
Ми цілуєм тебе нині,
Й міцно обіймаєм!
Приїзжай до нас у гості,
Ми завжди чекаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Що то з тою головою,
Пам'яті ні трішки:
То забуду , то сховаю...
То ж уже не смішки.
Якось пішла я до склепу,
Все собі купила:
Гречки килу, рису ,дріжджів пачку,
Все в пакет зложилам.
І попленталась додому
Й по дорозі думаю,
Спечу Міськові роґальків,
Ней з ґарбатом хрумає.
Прийшла , раздва роздягнулась,
В фартушок ся вбрала.
Пару яєць, маргарини,
Молочка додала.
Замісилам файно тісто,
В рушник загорнула,
І поставилам до сонця
Тай надвір майнула.
Дала свині і ціплятам,
Спуталам їндичку,
Бо з виводком вже об'їла
На буряках гичку.
І погнала я до хати,
Щоб пекти роґальки.
По дорозі ще спинилась...
Пару слів до Гальки.
Прилітаю я до хати,
Де стоїть митниця,
Розкутую рушника,-
На дні - паляниця.
Ніц не виросло , ні грама,
Що таке за чудо ?!
Може дріжджів не додала?
Дивитися буду...
Цілу хату обшукалам ,
Холодильник, креденс.
Пакет сто раз вивиртала...
Що ж то за єнтерес?
Ніби тямлю в пакет клалам,
І платилам гроші...
Певно в склепі я забула.
Голова - на воші!
Я тісто перемісила
Ще й маку додала.
І виложила на пательні
Чугунній , глибокій.
Спеклам Міськові паляницю,
Й маю чистий спокій.
Сів си Місько на дивані,
Взєв горнє ґарбати,
І моє "ізобритєньє"
Став собі жувати.
Жує , крекче , прицмакує...
Що то нині, Лизавето ,
В нас якась подія ?
Така добра паляниця,
Як на Маковія!
Я до Міська підморгнула,
А він жує з смаком...
В склепі дріжджі я забула,
Голова вже з браком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Сільські жінки дуже гарні,
Вони натуральні...
Ні манік'юру, ні педик'юру,
Мають добру ще й натуру.
Вміють випрати й зварити,
Господарку обробити.
дати лад усій господі,
Щей трудяться на городі.
Загорілі , як на морі,
Ввечері не лічать зорі ...
Ледь приплентають до хати,
"Відрубон.".. лягають спати.
А як Схід зарум'яниться,
Вже працює молодиця ,
Обійде всю ґосподарку ,
Ще й затіє мужу сварку.
Утренню йому відправить,
Щей прокльонами добавить
Щоб напився наостанок...
Отакий то в баби ранок!
Ні фітнесу , ні салонів ,
Ні косметики й кулонів...
Лишень сапка і городи,
Щоб все встигнуть за погоди.
От такі діла в селі:
Природа , праця , мозолі.
Вода чиста із криниці
Й натуральні молодиці.
Мають сало і ковбаси ,
Самогоночки запаси.
Урожаї - із землі !
Що ж поганого в селі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
Ой мамо , мамо , вишенько біла,
Хмаринкою в небі пливеш,
До неба я зводжу свій погляд несміло...
Десь в Царстві Небеснім живеш.
Відлетіла душа твоя світла до Бога,
А скільки в ній було тепла!
Нелегкою була життєва дорога,
Та ти все зробити змогла.
На плечі твої тендітні , жіночі,
Ліг чималенький тягар:
Робота, городи, шиття серед ночі...
І двоє діток - Божий дар!
Все кіски заплетені, плаття в горошки,
Які ти нам шила сама.
Ніколи не плакала , не жалілась ні трошки...
Для нас лиш, матусю , жила.
Ти вчила добра нас , до Бога любові,
До праці привчала , бо жити нелегко було...
І звучало тепло у твоїм материнському слові,
Яке все життя у нашому серці жило.
Ти нас рідна зростила і дала нам крила,
Бо життя, то нелегкий політ.
Твоє слово напутнє , то є правда і сила,
З яким ми йдемо стільки літ.
15 років тому відійшла у вічність моя найкраща в світі матуся. Вічна пам'ять і Царство небесне тобі , моя найдорожча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Не плач ,дівчино , і не журися ,
Бо сльози згублять красу твою .
Ти за козака Богу молися,
І за щасливу долю свою.
Твоя молитва злине до Бога ,
Господь почує слова палкі.
Дуже велика твоя тривога,
Безсонні ночі й думки гіркі
Бог дасть козаку наснаги й сили ,
І тій війноньці прийде кінець...
Все буде добре , як ти просила,
Станете в парі ви під вінець.
І зростуть дітки в мирі й любові,
Поллється в домі радість і сміх,
Моліться щиро за дні чудові ,
Щоб ваше щастя Господь зберіг.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Ой, тумани сиві мою землю вкрили,
Не видно дороги й просвітку нема ...
Всюди виростають хрести і могили,
Тужить за синами мати не одна.
І знову двохсотим нам везуть синочків,
І ридає осінь , тумани встеля,
Соколам готує ложе із листочків...
І стогне від болю зранена земля.
І калина ронить криваві коралі,
Вітер сушить сльози,тугу розвіває...
Задивилась мати, як журавка в далі,
Де душі синочків Господь зустрічає.
І молиться щиро звечора і зрання...
Мамина молитва до небес летить,
І благає Бога ,щоб війна остання,
Щоб люди у мирі могли в світі жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Ой тумани ,осінні тумани ,
Рідну землю мою облягли,
Плаче осінь рясними дощами ,
Бо пора вже іде до зими.
Дує вітер розхристаний в гаю,
Всі багрянці вже кинув до ніг.
Хмари в небі до купи збирає,
Холоднішає... Буде вже сніг.
Уже грудень стоїть на помості,
Закружляли сніжинки малі...
То зима поспішає у гості,
Срібну казку шепоче мені.
Вже й калина повірила в диво,
Ягідки у сніжинках блистять...
Так святочно кругом і красиво...
Дні зимові до нас вже спішать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
Гори , моя свічко,щоб душі зігріти.
Їх мільйони ... багато дуже...
Хай не згасить тебе сильний вітер.
Щоб людям не було байдуже
До лиха ,що звалося Голодом,
Створеного штучно , підлістю...
І стукає серце в грудях зболено.
Пом'янімо загиблих з гідністю!
Замучених , заживо захоронених
Ворогом, у рідній родючій землі,
Старих , молодих і діток обездолених,
Пом'янімо сьогодні в кожнім місті й селі.
Гори, моя свічко ! Не гасни , палай !
Хай в світі стане світліше!
Людському свавіллю хай буде край ,
Щоб Голоду й воєн не було. більше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
У долині , серед сухостою,
Шипшина загорілася вогнями.
Похмурий день милується красою,
Багряними , рясними ягідками.
Вже мжичку ,з снігом, небо розсіває,
У туман закуталась долина...
З сухого різнотрав'я , що дрімає,
Нам душу гріє вогником шипшина.
Не згасне вогонь під дощами,
Бо вітер прилине й роздмухає жар,
А поле накриє туманів плащами...
І горить кущ шипшини ... Не згасити пожар !
Це остання краса осені ,яку я зустріла учора, серед сухого різнотрав'я і оголених
дерев ,у долині, неподалік від с. Мислова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Тихо... Тихо навкруги,
Дрімають поля і луги.
Тумани розляглись кругом,
Земля прощається з теплом.
Укрилась з листя килимком,
На небі хмари вже клубком...
А на ріллі ,он ворон кряче,
Дощі полили все добряче.
Холодний вітер часто дує,
Й мороз вже ранками чарує,
Вбирає в срібло все кругом...
Вже пізня осінь за вікном.
Була багряна ,пишна панна,
Тепер розхристана , невбрана...
Із сумом скинула багрянці,
Й летить від нас в прощальнім танці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Край дороги калина в намисті
Задивилася тихо у даль...
Розлетілись листочки барвисті...
Жаль красу , ой, як її жаль.
Не сумує калина , не плаче,
Лиш ягідки на вітрі тремтять...
Не займай мене , вітре -козаче ,
Хочу, в красі, я ще постоять
Своїм подихом обійми ,вітречку,
Не марнуй лиш ягідки й гілля...
Осінь ніжно цілує намистечко,
Й до морозів лишає вбрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Падає листя ... , падає...
Стелиться ніжно до ніг.
Листопадом нас осінь радує,
Що ступає до нас на поріг.
А листячко вертиться , крутиться ,
В повітрі , немов заметіль...
До нього я хочу торкнутися,
Та вітер несе звідусіль.
Кружляє в прощальному танці,
Під мелодію тихих дощів,
Земля одяглася в багрянці,
І світ від краси захмелів.
Намисто горить на калині,
Шипшина в коралях сія...
Туман простелився в долині,
А на полі сріблиться рілля .
Вже відлітає , мов пташина ,осінь,
І наступають перші холоди.
Мороз і сніг , і неба темна просинь
І дзеркало студенної води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Уже сумує осінь за вікном,
Вінок багряний вітер розвіває.
Туман поліг у полі , за селом.
Мороз сріблястий трави застеляє.
І ліс стоїть , як велет на горі,
Розкидав вітер вже його багрянці.
І холодно , і мрячно надворі,
І теплий плед , і чай гарячий в склянці...
І роздуми про літечко пливуть ,
І осінь , що так швидко вже минає,
І люди в зиму з острахом ідуть,
Ніхто не знає , що на нас чекає.
Так хочеться спокою і тепла ,
Затишку й добра у кожній хаті,
Щоби любов із нами все жила ,
Усі були здорові та багаті !!!
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Я хочу туди, де у росах стежки,
Де сади тяготіють від плоду,
Я хочу туди , щоб пройтись залюбки,
Й скуштувати джерельную воду.
Я хочу в той рай, де дитинство моє
Забавлялось в піску біля річки.
Там все рідне таке і знайоме, своє,
Кожен горбик, стежини , потічки.
Я лину в хатину, що сховалась в садках,
Де подвір'ячко в мальвах розквітло.
Материнське тепло , як промінчик в квітках...
Було затишно , світло, привітно.
Ще б раз пройтися рідними стежками
До мами ,на наш хутір , за селом,
Де пироги смачненькі із шкварками,
І вся родина за одним столом.
Я хочу в світ дитинства завітати,
Хоч трішки , на хвилиночку, на мить,
Коли живі іще бабуся,батько й мати...
Цей спогад гріє душу... і болить...
З курли журливим лине небесами,
Вмивається сльозами ,як дощем...
Живе той спогад в серці разом з нами,
Допоки ще на світі ми живем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Запитаю в поля , де росте тополя,
Запитаю в річки , де мріє верба ...
Ой чого тернова в України доля ?...
Ой чому невтішна у неї судьба?...
До калини в лузі серцем пригорнуся,
Піднесу до сонця кетяги й гілля.
Я за Україну Богу помолюся,
Бо стогне від болю зранена земля.
Хрести і могили рідну землю вкрили,
Гинуть наші хлопці на Сході в боях
Материнські душі чаєчками квилять...
Рясно вмитий кров'ю наш до Волі шлях.
Освіти нам , Боже , дорогу тернову,
Дай нам сили вийти із пекла війни,
Щоби ми у мирі всі зажили знову
Й живими вернулись Герої- сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Я з осінню зустрілась tet а tet ,
Зазирнула в її очі , мов ожинки.
Із айстр подарувала їй букет
І попросила зупинитись на хвилинку.
Вона мені всміхалась таємниче,
Торкала вітром в косах сивину,
Сльозу втирала на моїм обличчі,
І задивлялась в неба синяву.
Була привітна , щедра , золотава,
Із хризантемами у пишному вінку.
Вона мені багрянець дарувала,
І радості й тривоги на віку.
Вже пролетіла пташка златокрила,
В моєму серці її жар горить.
Я так її усе життя любила,
В душі струна неспокою бринить.
Моя зима вже стане на порозі,
Як не крути , а йде до холодів.
Стою в задумі на життя дорозі...
Курли прощальне лине журавлів.
Дякую Богу , що подарував мені ще одну золоту осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
Задощила осінь ... Задощила...
І тумани землю облягли...
Вмивається красунечка- калина,
Щоб кетяги свіженькими були.
А сонця ще так хочеться калині ,
Щоби налились соком ягідки.
Стоїть красуня в полі при долині,
Де край села видніються садки.
Замріялись , стоять собі розкішні ,
Плоди додолу ніжне гнуть гілля...
Осінній дощ похлюпує , паріще,
Ним вже упилась матінка-земля,
В небі тужливо десь курли лунає ,
Нам шлють своє прощання журавлі...
Жовтіє лист й поволі облітає...
І мокрий припадає до землі .
То осінь вже в свої права вступила,
Вона примхлива й чарівниця теж...
Ліси й сади , немов позолотила,
Її красі ціни немає й меж !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Коли веду розмову про село,
В моїй душі бринить струна любові.
Воно в трудах невтомних все жило,
І діти тут ростуть такі чудові.
Колисані під співи солов'їв ,
На полях і на розкішних луках,-
Це зміна хліборобська для батьків,
Їх радість , іх надія і наука.
Навчили ,змалку ,прихилитись до землі ,
Пізнати радість , що дарує поле,
Щоб хліб насущний був все на столі,
Батько в селі святу земельку оре.
І перебравши від батьків науку,
Всі діточки , то поміч у селі...
І під зозулі мелодійне ку-ку ,
Пасуть гусей соколики малі.
Згодом корів...потім беруть і рало,
І трактора із плугом , чи коня,
У них розваг і відпочинку мало,
Бо не оброблена до ладу ще земля.
А вечорами , хованки до ночі,
Хоч комарі спокою не дають,
Додому повертають неохоче,
Бо ноги вже втомились , не несуть.
Із них засмаглих, стомлених, бешкетних,
Ростуть робочі , вчені , вчителі...
Плеяда людей добрих , світлих , чесних,
Багато їх , що виросли в селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Ой , що ж то за осінь в зеленім вінку,
Ой , хто ще тай бачив красуню таку ?
Намисто калини вплела у вінок,
І з літом пішла у прощальний танок.
А літо кружляє свій танець прощання,
Хвилина для радості в нього остання.
І сонечко гріє , немов до безтями,
Та пахне ще літо кругом полинами.
А осінь в тумани вже ранки убрала,
Роса на травичці холодною стала.
Сади ваговиті , немов при надії...
До сонечка гріються , про осінь їх мрії.
Така молода і красива та осінь,
Ще трошки і кине на небо вже просинь.
Золотом вкриє ліси і долини,
Дощем зацілує намисто калини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Я жінка ... Просто жінка...
Буваю і весела, і сумна.
В душі я щира і привітна українка,
У моїм серці - рідна сторона.
В думках, я наче вільний птах літаю,
Бо хочу все осмислити й зробити.
Стежину протопчу ,бо добре знаю,
Що легше йтимуть у майбутнє діти.
Сад посаджу , щоби вродив він рясно,
І зерно , щоб заврунилось з ріллі...
Щоб у душі завзяття не погасло
Й свята любов до Матінки-землі .
Її я хочу дітям в спадок передати,
Щоб в їх серцях вона вселилась теж.
Горіти , вірити, добра в цей світ додати...
Любов до краю , щоб не знала меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Розквітають чорнобривці у моїм краю,
Вмиваються росою і дощами.
Мов зачарована ,на стежці я стою ,
Що стільки літ вела мене до мами.
Думками лину я в дитинство знов ,
Згадую матусі добрі , ніжні руки.
Її велику і святу любов,
І біль й тривоги, зустрічі й розлуки.
А чорнобривці квітнуть коло хати ,
Зоріють квітами... І спогади ясні.
Їх щовесни все насівала мати,
Ці ніжні квіти , горді й чарівні.
Вони так пахли терпко вечорами,
Зоріли в тихе небо над селом.
Згадався ніжний , теплий погляд мами
І вся родина разом за столом.
В букеті красувались чорнобривці
І вишивана скатертина на столі.
А батько роздавав дітям гостинці,л
І ми раділи , пташечки малі.
Вдивляюсь я у зоряні суцвіття,
У чорнобриві гами кольорів...
І лине спів пташок десь в верховіттях
І світ у спогадах , від. щастя захмелів.
До осені літа злетіли журавлями,
І знову квітнуть чорнобривці у селі...
Ці ніжні квіти , наче дотик мами,
Зціляють душу кожен раз мені.
Хай квітнуть чорнобривці коло хати,
Найкращі квіти рідної землі.
Щасливі ми , доки жива ще мати .
І нас чекає в рідному селі.
,
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Вже кружляє літо свій танок прощання,
Поміж трав пахучих у лугах й полях...
Умилось росою холодною зрання,
І біжить до осені у казкових снах.
На стерні колючій подряпало ніжки,
В ранкових туманах , наче в пелені,
Мружиться до сонця , щоб зігрітись трішки
Й дарувати людям ще погожі дні.
В хусточці барвистій , губки вже надуло,
Дощиком сплакнуло ще в останній раз,
У люстерко річки сумно зазирнуло,
Бо прийшов прощання невблаганний час.
Назбирало в лісі ожин повну жменьку,
І пташкам послало прощання своє...
Зібралось в дорогу... Й пішло потихенько
До тої межі , де вже осінь поволі встає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Наливаються вишні в саду,
Пахнуть сонцем, росою і літом,
Я до нього сьогодні іду,
І милуюся трав пишним квітом.
По стежині іду, як колись ще ішла,
На трави упали вже роси...
І так легко мені, аж співає душа,
Поскладавши роки у покоси.
А сад так привітно гойдає гіллям,
Затишно мене зустрічає...
Під ногами батьківська земля ,
Моє серце теплом зігріває.
Назбираю я в жменьку вишень,
Що зцілять , мов Святеє Причастя.
І подякую Богу за день,
І за мить , що назвала я щастям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Колючий глід й тендітна, ніжна рожа,
Красуються за парканом, удвох ,собі...
Що їх звело? Жага життя, чи днина непогожа?
Чи поєднались , щоб покласти край журбі ?
Рожечка вплелася у зеленім вітті,
Наче наречена , що найкраща в світі.
В надвечір'ї тихім,в сердечній розмові
Зустрічають, в парі ,зорі вечорові.
Глід ще молоденький ,кроною вродливий,
Захистив красуню від вітрів і зливи...
Зрослися корінням , квіточки на вітах,
Божий день стрічають і гіллям, і квітом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Викупаюсь в росах я ранкових,
Води джерельної нап'юся досхочу,
Наслухаюсь пісень пташок чудових...
Й думками у дитинство полечу .
У ту хатину, що в саду стояла,
Де спокій і блаженство , й тишина...
Бабуся тут привітно зустрічала ,
Від щастя, аж світилася вона.
Долівка вимазана глиною до свята,
І домотканна скатертина на столі.
Душа щаслива , радісна , багата...
Найкраще місце на усій землі!
Тут пахло хлібом , молоком, медами,
Й затишком віяло із кожного кутка.
Тут образи й світлини з рушниками,
Й молитва бабці щира і свята.
А пісня , в свята , як вона звучала!,
Коли дідусь про козаків співав.
І я , маленька , тихо замирала,
Й садок вишневий в шибку заглядав
А мальви , на причілку , біля хати ,
Мов , капелюшки , різних кольорів!
Моє дитинство ... Що ж тобі сказати?
Найкращим ти було ! І більш немає слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021
Ти вся червнева ,дівчинко моя:
Уста-черешні , очі , то край неба,
А коси, немов, хлібів розлита течія...
Усю красу ту, Бог зібрав для тебе!
В очах промінчик радості бринить ,
І ніжний щебіт на устах дитячих...
Бажаю в щасті і здоров"ї жить,
Здійснення мрій , добра тобі й удачі.
Іди життям лишень із добрим квітом-
То мами й тата доні заповіт.
Живи, радій і милуйся цим світом,
Щасливих , мрійних , плідних тобі літ!!!
Присвячую своїй внучці Христинці , в день її народження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Стеляться тумани димкою густою,
І лютує вітер , наче очманів.
Плачуть , квилять чайки ,низько,над водою,
Чорний ворон кряче десь серед полів.
Скрипить яворина , і берізка плаче,
Верболози ронять листя край ріки...
Ой чого ж ти тужиш ,молодий козаче?,
Ой чого невтішні в голові думки?...
Вчора побратима снайпером убито...
Ми завжди з ним разом були , мов брати.
Як тепер без друга ? Як без нього жити?
Може моя черга вже за ним іти ?...
Скільки їх забрала та війна проклята,
Чи когось болить це , чи пече вогнем?
Лиш ридають рідні й Україна-Мати,
Й в серцях побратимів - вічний біль і щем.
Пам'ятайте ж хлопців , вони варті того,
Щоб за них молились й пам'ять берегли.
Не цурайтесь ж ,браття , усього святого,
То за нас із вами вони полягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Червневий день нам сонечком сміється,
Пташки співають на усі лади ...
Нехай Вам, друзі , радісно живеться,
Щоб ви не знали горя і біди.
У злагоді і мирі проживайте,
І друзів пам'ятайте повсякчас...
Діліться радістю ,минуле пригадайте,
Щоб вогник дружби в душах не погас.
Щоб дружба була віддана і світла ,
І вірна до останніх наших днів...
Жертовна, щира, щоб душа розквітла
Від добрих справ і від хороших слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Ще один день й весна нас залишає,
Хоч радості й тепла не дала нам сповна.
Відшуміла , відцвіла... Їі вже час минає...
Подякуй Богу ,що вона в твоїм житті була.
Хай Бог пошле нам літо щедре на покоси,
І залікує людські болі і жалі,
Щоб в горі не сивіли материнські коси ,
Щоб мир настав і спокій на землі.
В здоров'ї й щасті хай живуть вже люди.
Вогонь любові в душах , щоб не згас!
Весни сумної більше хай не буде...
Пора цвітіння , то - найкращий час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Цвітуть каштани в моїм ріднім місті,
Своїми свічами у гіллі мерехтять...
Мов в перлах , наче в білому намисті,
Обіч дороги красені стоять.
Мене стрічають дивною красою,
Рідним порухом крилатого гілля...
Дощем омиті й ранньою росою,
Виблискують іх свічі нам здалля.
Вони є свідками усіх подій у місті...
І радісних , цікавих і гірких.
Та тайну бережуть в зеленім листі,
Бо ж вітер від краси завмер, притих...
Блакитне небо ніжно їх голубить,
Воркують горлиці серед зелених віт...
Така краса! Та хто ж її не любить?!
Казковий, світлий ,милий Божий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Розцвів бузок коло моєї хати...
Хизується красою серед слив.
І линуть в надвечір'я аромати...
Весняний запах все заполонив.
Бузок цвіте... І милує й чарує,
Хвилює душу подихом весни.
А вітер- легінь гілочки цілує,
Гойдає квіти , пестить його сни.
Вже перші зорі в небі засіяли,
І місяць , мов серпочок угорі...
Вечірні роси вже на трави впали...
Так затишно і благодатно в цій порі.
Зозуля ку-ку дзвінко посилає...
Хай літ щасливих пташка накує!
Така краса , що серце завмирає...
Травневий вечір чари роздає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Запахом трав наповнилась земля
І буйним цвітом ранок заквітчала.
Он сад зацвів, біліється здалля ...
Весна скрізь білий цвіт порозсипала.
Вітерець несе біленькі пелюстки
І розсипає їх по трав зеленім оксамиті.
І око милують тюльпанів квітки,
А жовті ромашки , мов сонцем налиті.
Співають оду пташечки весні,
Сховавшись, в цвіті на старенькій сливі.
На серці легко , радісно мені...
І хочеться , щоб дні весни були щасливі.
Без воєн і хвороб, без сліз і крові,
Без лицемірства , зла , незгод...
Дай , Боже , щоб у злагоді й любові
Вже проживав мій змучений народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021
Р одина тут моя живе,
І пахне хліб і м'ята,
Д е ревно завжди жде мене
Н ад ставом рідна хата...
А ставок не дрімає , завжди зустрічає!
Х ай долі мальвами цвітуть,
А горе все минеться...
Т ато і мама завжди ждуть,
А в хаті , лиш добро ведеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
Край віконця матуся вишивала
Сорочку біленьку мені.
Із любов'ю кожен хрестик клала,
І співала про весну пісні.
Щоб була щаслива моя доля,
Вишивала по-весняному квітки...
І листочками зеленими із поля,
Прикрашала золотисті колоски.
У кожен хрестик душеньку вкладала,
Підбирала і узори й ниточки,
Щоб сорочка доні пасувала,
Вишивала із барвінку квіточки.
Волошки і маки у стиглому житі,
І грона калини вплелися у вишиття.
Святою любов'ю ті узори шиті,
Оберіг від мами на усе життя.
Вишита сорочка душу зігріває,
Згадка про тривоги і радісні дні.
Тут любов матусі в квітах розцвітає,
І у тій сорочці найкраще мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
Весна садами знову розцвіта,
Замріялась , неначе на весіллі,
Їй до лиця білесенька фата,
Пташки співають їй пісень у гіллі.
Щебечуть так , аж заливаються вони,
На всі лади виспівують в гайочку,
Де вже бузок моргає до весни,
Зодівшись у фіолетову сорочку.
Тюльпани, в росах ,келихи дзвінкі
Підносять , щоб весна була щаслива,
Щоб квітли трави медоносні ,не гіркі,
Теплом й любов'ю світ заполонила.
А вишні , груші , яблуні в садах,
Весні милують очі білим цвітом!
І луг кульбабками,до сонечка, пропах...
Весна цвіте ! І йде на зустріч з літом!
Ми так чекали мирної її,
Щоб всі минули біди і страждання,
Щоб заспівали дзвінко столов'ї
Щоб в світі та війна була остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
Розцвів світанок у півоній пелюстках ,
Умив їх щедро ранньою росою...
Виблискують перлини на квітках,
Милуюсь щовесни я їх красою.
То мати насадила пишних квітів,
Червоних і рожевих , білих , наче сніг.
Ці квіточки мої, найкращі в світі...
Моєї долі світлий оберіг.
Заціловані і сонцем і вітрами,
Вони так пишно квітнуть у саду.
І відчуваю тут присутність мами,
І її бачу гарну й молоду.
Вітають ранок запахом і квітом,
Голівками вклоняються мені.
Іду... й милуюся я білим світом...
Красою квітів й матінки -землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Х--рани нас, Господи , від горя і біди,
Р-адій із нами в нашім вдохновенні.
И-леєм наші душі омиротвори,
С-пасіння нам пошли в часи стражденні.
Т-оркнися благодаттю ти до нас,
О-світи дорогу всім нам грішним,
Скеруй її , у цей нелегкий час.
В-сели надію нам на краще, дай спасіння,
О-чисти нас від скверни і гріхів.
С-паси від болю, мук і потрясіння...
К-ривдити , щоб нас уже ніхто не смів...
Р-озраду нам подай... Щоб лиху край...
Е-хом страждання линуть наші болі...
С-паси нас ,Боженьку , на тім життєйськім полі.
Елей- оливкове масло, використано , як илей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2021
Вона прекрасна , разом з сумом й болем.
Ехом тривожним у серцях лунає...
Світить сонцем над життєйським полем.
Навкруги все росте,квітне , оживає...
А нам боротись за світ сонця треба...
Життя триває...
Все буде добре!
Дасть Бог усе зміниться на краще
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Білокора берізко , красуне тендітна,
Чом ,в зажурі, самотньо схилилась ?
-Рости ,простягай своє гілля до світла,
А ти ,сестро, чомусь зажурилась...
-Як же мені не журитись?
Як у диму і пожарищах поле...
Все гине довкола... не можу дивитись,
Війна сіє смерть й людське горе.
В скорботі схилилось обпалене гілля,
Плачуть бруньки своїм соком.
Та війна , то людське божевілля...
У світі страшнім та жорстокім.
Спокою нема серед ночі ...
Не птиці , а кулі сюди прилітають,
Гинуть хлопці... Дивлюсь в їхні очі...
Вони всі так жити бажають.
Заросло вже моє поле полинами,
Дими туманом землю облягли...
Колись гіллям шуміла над житами,
Тепер , стою на полі бою і журби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Не тривожте тишу ранкову ,
Що дрімає в пахучих лугах...
Їй доспівує нічка свою колискову...
Багряніє вже схід в небесах.
Встає сонце й проміння купає
У водах стрімкої ріки...
Вітер верби розлогі гойдає,
І цілує вагітні бруньки.
Позіхають старі очерети,
Хвиля їх будить від снів.
Ранні пташки виводять сонети...
Увесь берег чарує їх спів.
Трави ,в росах, до сонечка сяють...
Вже й мурахи між ними снують.
Чайки крилами воду торкають,
І хвилі , мов райдуги б'ють.
Уже й сонце на водах відбилось,
Купає проміння своє...
Все навкруг ожило ,розбудилось
День новий , у красі , настає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Весняний подих лине над полями,
І свіжістю нам душу аж п'янить...
Гаї наповнились пташиними піснями,
І ліс грайливо з вітром гомонить.
Весна квітуча впевнено ступає,
Несе тепло ,і сонце, і небес блакить...
І журавлів курли привітне нас вітає,
І чайка, що над озером летить.
А он лелеки , собі гніздо зробили
На дубі ... А йому вже стільки літ!
Вони вже дужі крила розпустили,
Клекочуть в парі... Шлють весні привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Ой квітню мій , квітню,
Чом сиплеш снігами?
Чом вітри холодні
Пронеслись полями?
Ти ж в нас ясночолий,
Славний місяченько.
Дай подих весняний,
Щоб квітло серденько.
Наші душі-струни,
Вже тремтять від болю...
Гинуть наші діти,
Десь на Сході в бою.
І страшна хвороба.
Люд наш забирає.
Плаче , квилить серце,
Що робить не знає.
Брехня й безробіття
Бредуть поміж люди,
То якесь жахіття...
Доки так ще буде?
Всі ці наші болі
Пережити треба.
Лиш би всім здоров'я
Та мирного неба.
Віри та надії,
Що біда минеться.
Господь нам поможе,
Пригорне до серця.
І розквіне квітень
Барвіноком хрещатим,
Доживем щасливо
Великдень стрічати.!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Зустрічає мене тут завжди
Верба старенька на краю дороги.
Під нею , в затишку, є десь мої сліди,
Дзвенить моє дитинство босоноге
Разом росла я з нею і раділа,
Сонечку і дощику , й веселці...
Ніколи гілочку зламати не посміла,
Біль озивався у маленькім серці.
Вербичка розпускала свої коси,
Зростало щедро молоде гілля.
Дощі поїли й споришеві роси,
Давала сили матінка-земля.
Літа летіли вихору вітрами,
Та не зламали, не знищили гілля.
Стоїть верба-красуня над полями...
Її я бачу, ще як йду , здалля.
Вона мій погляд зачаровує красою,
І спогадом, що так в душі теплить...
Іду на хутір , як колись , росою,
Де верба ніжно з вітром гомонить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Пам'ятаю тебе... пам'ятаю...
Твої очі й усмішку ясну.
Зустрічаю тебе... зустрічаю,
У думках , уже котру весну.
А вона у той рік буяла,
Трави в лугах запашні...
Пісня серця для тебе звучала,
А твої одкровення - мені...
І птахи заливалися в гаї,
Ми щасливі удвох були...
Усе квітло у веснянім розмаї,
Цілував чистий подих весни.
Він незабутній і світлий,
Та хмільний, як вино у той час...
І твій погляд , як небо , блакитний,
В моїм серці і досі не згас.
Крізь життя ту весну пронесла я,
І той погляд, що душу п'янив...
Мій коханий , тебе пам'ятаю...
Звучить із болем весняний мотив.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Пройдусь по травах ,зранку, по росі,
Всміхнусь до сонця у чарівні миті...
Скупаюсь щедро в ранішній красі,
Нарву букетик у достиглім житі.
Я волю дам своїм думкам- пташатам,
Нехай летять у ріднії краї...
Де отча хата , де чекає мати...
Літа найкращі там живуть мої.
Живуть собі , стежинами мандрують...
У річці мочать ніженьки малі...
Роки дитинства душу знов лікують,
Ведуть мене в садочки і в гаї.
В рідних краях моя душа співає,
Ця світла пісня в серденьку бринить.
Вселилась там й ніколи не змовкає...
Вітром любові відгомін летить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Війною й хворобами скалічена,
Ехо болюче в серцях завмира...
Смутком увінчана,горем помічена,
Нас квітом ,як завжди, дивує вона.
Але сумне її цвітіння ... Молимо Бога за спасіння !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021