ЛіліяСтасюк

Сторінки (1/2):  « 1»

Моя, невольна-вільна Україно

Моя,  невольна-вільна  Україно,
Моя,  Пречиста  Матінко,  свята,
Як  терпиш  ти  знущання  погодинно?
Ця  біль,  як  віковічна  смерть  Христа.

Прости  нам  жадібність  і  ницість  нашу,
Прости  думки  не  гідні  висоти,
Ти  ж  бачиш  нас,  наскрізно  нашу  душу,
Що  є  у  Батьківщини  ще  сини.

Ми  прагнемо  навести  лад  в  державі,
Але  завжди  перевертні-кати  лихі
Плюндрують  землі  покидьки  картаві,
А  українці,  мов  в  бою  лише  одні.

В  бою,  як  сказано,  один  –  не  воїн.
Та  я  із  тугою  за  рідним  все  молю:
Благаю,  захисти  братів  від  воєн,
А  коли  ні,  то  іншого  прохать  буду.

Що  хоч,  залишилось  нас  так  замало,
Але  наш  дух  пробуджує  тоді,
Коли  з  буржуїв  час  здирати  сало,
І  вже  розквітнуть  коли  час  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730828
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.04.2017


Ясніє промінь у моєму серці…

Ясніє  промінь  у  моєму  серці,
Зникає  сум  і  розпач  у  моїй  душі,
Стаю  на  захист  вірно  своїй  неньці
Така  ж  рясна  вона  щороку  на  весні.

Така  невинна,  чиста  і  прозора
Щораз  квітуча  й  вічно  молода.
І  землі  не  засіяні  з  полова,
І  іншої  такої  більш  нема.

Вона  одна  –  куди  ведуть  усі  дороги
Вона  одна  –  де  сили  збракне  ворогам
Най  подолають  всі  земні  пороги
Та  царювать  на  Україні  їм  не  дам.

Вона  своєю  волею  багата,
А  незалежністю  чомусь  іще  крихка,
Своєю  незбагненністю  крилата,
Глибоко  мисляча  і  мудрістю  проста...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730827
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.04.2017