molochevska

Сторінки (1/2):  « 1»

Не писать

не  писать  о  том,  какой  была,  есть  и  буду,
не  строчить  ежегодно,  убить  фантазию.
не  юлить:  "если  хочешь..",  не  быть  занудой.
не  молчать:  "если  честно..",  не  знать  о  правилах.

не  купаться  в  омуте,  не  водиться  с  чертями,
не  пускать  утонувших  в  своё  течение.
не  искать  твою  весть.  обрести  людей.
и  на  два  миллиграмма  поднять  настроение.

не  искать  оправданий  себе  и  ему  же.
запретить  это  имя  в  "моїй  країні".
помнишь,  как  убеждала  "одной  быть  лучше"?
обманула  друзей,  повелись  и  родные.

как  тошнило?  ты  помнишь?  остальное  всё  -  сказки.
не  ищи  смысл  там,  где  кончалась  жизнь  трижды.
не  простишь  никогда  за  притворство  под  маской?
так  зачем  ты  идешь,  так  за  чем  же  бежишь  ты?  

просыпаться  пора,  пить  глинтвейн  и  малину.
осень  -  чудное  время:  и  серость,  и  краски.
разреши  себе  жить,  не  держись  за  корзину..
я  пишу  всё  легко,  но  уже  есть  отмазки.

ни  один  алкоголь  не  залечит  простуду,
и  никто  с  незнакомых  не  видит  мурашек.
не  бросаться  в  тупик  "будупомнить/забуду".
выдох.  вдох.  выдох.  вдох.  я  не  буду  вчерашней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760289
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2017


Це найгірші весна, зима, осінь

Це  найгірші  весна,  зима,  осінь,  
Які  я  колись  би  могла  уявити.  
Ти  не  повірииш,  але  ця  жорстокість  
Достатньо  підбила  життєвий  мій  вирій.  

Це  найгірші  наївність,  думки  і  мрії,-  
Там  наркотики  б'ють  о  дванадцятій  ночі,  
Там  краплини  спадають  на  її  чорні  вії,  
Там  краплини  спалили  її  чорні  очі.  

Це  найгріші  сполучники:  "ми",  "нас",-  не  було.  
Я  нарешті  здала́сь.  Цей  кінець  некрасивий.  
Не  роби  так  ні  з  ким  -  це  залишиться  мулом  
На  глибокій  душі,  де  щоранку  б'ють  хвилі.  

Це  найгірші..  це  ти,  який  став  безіменним.  
Ну  і  що  ти  зробив?  Ще  одна  мінус  пісня.  
Опалило  вогнем,  що  було  незбагненним,  
І  тепер  так  пече,  хоч  і  стало  на  місце.  

Взагалі  без  стосунків:  ні  дружби,  нічого.  
Хтось  зник  рівно  таким,  як  колись  і  з'явився.  
Я  ніколи  не  мала  настільки  чужого,  
Щоб  так  швидко  забув  і  вкінці  не  вклонився.  

Через  день  або  два,  через  тиждень  чи  більше,  
Коли  Вам  неодмінно  захочеться  спати,  
Обіцяю:  та  ніч  буде  в  тебе  найгірша.  
І  з  тих  пір  ти  не  зможеш  мене  забувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2017