bright r

Сторінки (1/2):  « 1»

лови дітей, вони падають в жито

я  дозволив  тобі
поламати  мені  мою  вічність
а  ти?  

хай  ховається  в  кутику  ока
хай  торкається  вух
хай  віткає  з  під  самого  носа
хай  малює  корінням
хай  співає  котятам  пісні
хай  чарує  над  димом
говорить  з  морозом
читає  поеми
чатує  на  рибу
рибалить  птахів
ріже  хліб
хай  робить  що  хоче
лиш  би  тут
біля  мене

я  маю
зграю  справжніх  лисиць
не  шукай  серед  них  добрих  лиць
всі  вони  хочуть  нам  тільки  біди
хочуть  лишити  від  тебе  лиш  руки
віддерті  зі  всім  що  ти  їй  написав
обірвати  проводи  твого  життя
вкоротити  нам  подих  на  день  
втілити  в  справу  свій  план
вони  для  мене  як  темний  туман

не  вини
бо
не  винен  ти  
не  винен  бог
не  винні  зорі
тільки  той  хто  лізе
повзе  змією
до  наших  родин  
пхаючи  сморід
ковтаючи  повід
не  плач
хорони  їх
благаю
кричи
ламай
відривай
і  знишкоджуй
лише  будь  тут
зі  мною

ображай  мене
зображай  мене  кров'ю
але  я  говорила
не  страшно  вбити  людину
якщо  вбиваєш  заради  діла
якщо  вбиваєш  заради  коханого  тіла
якщо  вбиваєш  заради  роду
заради  бога
ну  перестань

вже  близько  і  скоро
настане  кінець
а  зараз
будь  ласка
carpe  diem

bright  r,  '16

--
буду  рада  коментарям  і  оцінкам
більше  можна  знайти  тут:
https://vk.com/brightriverr

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2017


лінія

перед  тобою  затилок  христа  
позаду  стоїть  діва  свята
направо  поглянь
дим
зліва  від  тебе
захоплений  рим
під  ноги  дивись
пісок
тільки  прошу!
голову  опусти
бо  як  впаде  дощ
може  змити  страх
і  всі  стануть  кусати  за  шию
кликами
бо  ти  не  боїшся  їх
як?  

вони  чемно  мовчать
за  кожне  слово  у  них
поміж  ребер  з'являється
знак
книга  каже
що  він  означає  
бракований  сміливістю  товар

я  не  знаю  що  роблю  
поміж  цих  людей
і  чомусь  теж
постійно  мовчу
і  вверх  голови
не  підніматиму
дощ  змиє  хист
а  за  ним
ховається
старий  лис
який  за  кожну  букву
написану  мною
порве
і
не  дасть
почути  свист  

можеш  віддати  цій  черзі  честь
вона  мирно  чекає  с!!!ть
що  пустить  грозу
і  намокне  шерсть

але  якщо  не  віддаш
то  станеш  в  кінець
і  так  само  як  я
будеш  тим
і  ним
бо  разом  з  першим  дощем
справжній  ти
тепер  

мрець.

bright  r,  лютий  '17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718037
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2017