| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Вона довго дивилась крізь тебе
На пероні, де вітер блукав,
Де змітав він осінні сліди -
І нікого ніхто не чекав…
Вона сльози свої витирала
Потай, так, щоб не бачило море,
На тім пірсі, де двоє поволі
Розкривали серця самоті…
Вона дивно себе почувала:
Недостойність в кутку видихала
І, дивившись в минуле своє,
Тільки смутком покрито усе…
Вона зранку байдужістю грілась
По вікні виводила ім’я:
Чи бувало в її домі сонце?
Право мала на своє життя…
В душу лізли все думки таємні:
Він сьогодні всміхався хоч раз?
Як же боляче, що на пероні
Їм зустрітись не видався шанс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2017