| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Куди поділися слова,
не можу їх знайти
Я встигла звикнути до вас,
а треба вже іти...
Та все ж я небо не зберу
у склянку на вікні
І всіх тримати в рюкзаку
також не до снаги
А так не вистачає вас,
Таких близьких і рідних,
що я гублюсь, тону весь час
у муках непотрібних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
Ти ідеш в незнаний світ,
розчиняючись у ньому
Залишаючи свій слід
на природи тлі живому
Гори бруду і сміття,
губить все отруйний вітер
Убиваючи життя
гаддю у землі й повітрі
Програмований процесс:
люд гуртується у натовп
Проти сонця і небес
сірі мури будувати
Серед зоряних садів
виростають мертві квіти
І зриваються плоди,
що не встигнули дозріти
Світ іде у небуття
але сонце дасть нам сили
І пробудиться земля,
чорний сон зітре в руїни
Ми збудуємо мости
до небес, зірок далеких
Щоб відкрити всі шляхи
світлу, що не знає смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2017
Як вогонь, що поволі зникає,
нащі душі летять у безмежність
Тільки мить і у всесвіті тиша
все сховає й слідів не залишить
Як вода, що ховає колишнє
і несе у незнані глибини
Ми ідем крізь ліси і пустелі,
а за нами зростають руїни
Як земля, що ховає смарагди
і народжує золоті злитки
В сяйві дня і крізь темряву ночі
у своїх серцях ми несем світло
Як повітря, нестримне і дике,
що зриває з дерев жовте листя
Відкриваючи шлях у незнане
летимо над загубленим містом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719676
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 22.02.2017
У променях сонця лежить край далекий
і марить стежками той світ
За крилами ночі танцюють тіні
і все, що не зряче - те спить
Там зранені землі і лагідні трави
гукають до себе в полон
Там дзеркало часу ховає щасливих
у п'яний хмільний туман
Я слухаю Місяць, його дзвінке сяйво
мене забирає у казку
Такі ніжні барви, його таємниці
у серці народжують ласку
Розтане у ночі, порушиться вітром
і душу мою заспокоїть
Я хочу поринути у теплі хвилі
небесної річки живої...
Злетіти у небо і там залишитись,
пролитись дощем над безоднею
І сонячною росою напитись
прозорою і холодною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716086
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.02.2017