Наталка_Сріблянська

Сторінки (1/7):  « 1»

Спогад

Сумно  на  душі,  холодно  і  лячно,
Погляну  у  вікно  з  надією  в  життя!
А  там  лиш  пустота,  голо  все  і  мрачно!
І  спогад  про  красу  летить  у  забуття!

А  як  закрию  очі,  аби  згадать  по  казку...
Про  золото  дерев,  про  листя  оксамит.
Відразу  все  чудово!  Життя  фарбую  в  краску!
О,  Боже,  як  я  хочу  цю  зупинити  мить!

А  час  летить,  на  крилах  сподівання!
І  дощ  співає  пісню.
Про  що?  Не  знає  й  сам!
Як  хочеться  мені,  щоб  пісня  називалася  "Кохання"!
А  крапельки  дощу,  щоб  танцювали  нам!

Я  посміхнусь...
Стою  сама  в  кімнаті.
А  за  вікном  вже  пізня  осінь  без  надій!
І  дощ  іде,  і  час  летить,  а  я  сиджу  в  халаті,
Гадаючи  про  радість  від  нездійсненних  мрій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30433
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


***

Заберіть  мене,  будь  –  ласка,  в  казку.
Там  де  сонце  й  літо  цілий  рік,
Там  вдягну  я  на  обличчя  маску
Й  буду  посміхатися  весь  вік.

Я  дружити  буду  із  царівною,
На  хмаринках  буду  спочивать.
І  танок  станцюю  я  повільний
Й  усмішку  для  квітів  дарувать.

Одягну  розшиту  щастям  сукню,
Й  крильця  із  ранкової  роси.
Паличку  чарівну  віднайду  я
Срібло  заплету  у  дві  коси.

Все  навколо  буде  там  чарівне.
Казка,  казка  –  світ  дитячих  мрій.
Я  боюсь  дорослішати  „сильно”
Й  залишати  серце  без  надій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30431
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


Моїй душі...

Болить  душа...Так  сильно!Боже,  мій!
Так  тяжко  жити  в  світі!
Я  й  не  знала...
Єдине  що  я  хтіла  -  просто  жить!
Та  Доля  мені  інше  розказала!

Ти  повела  мене  далеко,
в  інший  світ!
Там  не  сміються  діти  і  не  має  ласки!
Там  не  біжить  від  праці  гіркий  піт!
Й  ніхто  не  заспіває  наніч  казки!

Ой,  що  ж  робить?...
Я  так  люблю  казки,
І  пісню  мамину  про  сонечко  і  квіти!
А  там  лише  одні  страшні  куски...
Життя  мого...І  спогади  про  літо!

Там  смерть  живе,  там  холод  і  біда  -
"Три  вірні  друга"  нашого  будення!
А  ти,  о  рідна,  Доле,  молода,
Чому  пішла  шляхами  сьогодення?

Я  так  хотіла  бачити  весну!
І  очі  мамині,  що  радістю  налиті!
Я  так  любила  бігать  "на  ходу",
І  яблука  любила  "не  помиті"!

Та  час  іде...
І  Доля  підроста...
Уже  доросла,  має  вже  "свій  розум"!
Там  чом  ведеш  у  те  брудне  сміття
Ту  дівчинку,  на  сонечко  що  схожа?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


Осінь

Осінь  -  сестричко!
Не  ховай  своє  личко!
Дай  мені  напитись  сльозоми  дощу!
Хочу  скуштувати  урожай  багатий,
Золотаве  листя  в  косу  заплету!

І  підем  з  тобою  ...
у  чарівну  казку.
Там  де  живе  радість,щастя  і  любов.
Там  я  розфарбую  все  у  жовту  краску,
Мені  не  потрібна  світу  цього  кров!

Будемо  ми,  Осінь,  в  казці  разом  жити!
Золото  в  волосся  будем  заплітать!
Одягатись  будем  у  багаті  шати!
Будемо  співати  й  горечка  не  знать!

Нащо  нам  цей  світ?!
Правда,  сестро  -  осінь!
Нащо  нам  ці  сльози,  горе  й  чорна  кров?
Нам  же  не  потрібна  сивина  в  волоссі!
Я  боюся,  Осінь,  повертатись  знов!

І  заплаче  Осінь  холодом  осіннім!
Закричу  душею  в  прірву  забуття!
Осінь,  рідна  сестро,  нам  нема  спасіння!
Ти  йдеш  в  нашу  казку,
Я  в  чуже  життя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30420
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


Нехай, перебіситься молодість!

Нехай,  перебіситься  молодість!
Які  це  святі  слова.
У  кожного  свої  бісики,
У  кожного  десь  голова.

А  молодість  гордістю  царською
У  серце  кидає  все  жар...
Розпалює  розум  і  душу...
Рятуй  же  нас  Доле!!!  Пожар...

І  Біс  той  з  хвостом  і  рогами
Танцює  у  нас  в  голові.
А  всі  лиш  розводять  руками:
"Нічого...  Пройде...  Молоді..."

Та  й  правду  же  кажуть  -  проходить.
І  вже  сидячи  на  софі,
Лиш  спогади  й  сльози  надходять
Про  дні  "золоті  -  молоді".

Нехай,  перебіситься  молодість!
Так,  правда,  які  це  слова.
У  кожного  свої  бісики.
Аби  лиш  знайшлась  голова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30419
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


Пробач

Ти  вибачай,  але  тут  все  моє...
І  не  кажи,  будь-ласка,  що  я  жадна!
Зберу  у  руки  все  життя  своє,
Повір,  що  навіть,  тінь  піде  за  мною  владно!

Піду  далеко,  мабуть,  десь  на  Схід...
Просто,  люблю  дивитися  на  Сонце...
Тобі!?  Тобі  назавжди  я  закрию  вхід!!!
Не  стій  у  мене  більше  під  віконцем!

Чому  стоїш?  Чом  дивишся  ти  так???
Тікай  у  іншу  сторону,  благаю!!!

Пробач  мене,  пробач  мене..  прощай...
Пробач,  за  те  що  я  тебе  кохаю...

_____________________________

Ти  вибачай  за  сльози  і  за  сміх,
Ти  вибачай  за  гордість  і  за  сором
Пробач  за  страх,  за  радість  і  за  гріх
Пробач,  що  в  серці  залишивсь  лиш  порох...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007


А що таке життя ???

А  що  таке  життя  ???  Всього  лиш  пару  років....
Хоч  декому  щастить  прожить  до  ста...
Коралові  вуста,  щасливі  карі  очі...
У  дзеркалі  дитяча  вся  краса.

А  потім,  час  пройшов...Пішов  десь  із  роками...
А  звабливі  вуста  вже  не  такі...
на  них  багато  фарби,  мабуть,  не  тої  гамми...
Тому  що,  очі  теж  якісь  «слизькі».

Вік  знов  летить,  у  піжмурки  все  грає.
І  хочу,  я  сказать  Вам  -  виграє...
І  тіло  вже  не  те,  і  часу  вже  не  має
У  дзеркальце  всміхнутися  своє.

Ідут  роки...  куди?  Може  спитати???
Агов!!!  Не  хочуть  слухати  мене...
Я  їм  всміхаюсь  ...  та  зморшки  винуваті.
Так  сильно  обіймають  все  лице...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30416
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2007