Альона Свиста

Сторінки (1/63):  « 1»

На мгновенье в себя

Почти  обо  всём,  что  свершила,  жалела.
Потом  принимала  себя.
А  сердце  внутри  всё  сильней  каменело,
Но  боль  покидала  меня.

Как,  впрочем,  и  люди  меня  оставляли,
Один  за  другим,  находя  иной  путь.
Они,  как  и  я  им,  мне  зла  не  желали.
Порой  просто  чувства  уже  не  вернуть.

Не  стать  снова  тем  безрассудным  ребёнком,
Который  так  верит  ещё  в  чудеса,
И  ждёт,  когда  вновь  засмеётся  он  громко
И  больше  не  будет  за  что-то  страдать.

Но  нам  не  вернуть  ничего  в  этой  жизни.
А  стоит  ли  что-то  вообще  возвращать?..
Сейчас  лишь  жалею  немного,  что  стих  мой
Написан  был  мною,  быть  может,  за  зря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933780
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2021


Устала отвечать

Я  так  устала  от  всего
И  не  хочу  больш  отвечать
Всем  тем,  кто  задаёт  вопрос:
"А  как  ты?  Как  твои  дела?"

Да,  эгоистка,  чёрт  возьми!
Когда  ж  ей  быть,  как  не  сейчас?
Меня  легко  вам  позабыть,
Когда  приходит  грустный  час.

И  вам  ведь  всё  равно,  как  мне,
Кто,  где,  зачем  и  почему?
Бессмысленно  искать  ответ...
На  Северном  мосту  стою

И  вижу,  как  прекрасна  ночь.
Какие  звёзды,  небеса.
Никто  не  может  нам  помочь,
Как  собственная  голова.

Зачем  нам  опыт?  Чтоб  терять
Наивность,  веру  в  чудеса?
Я  не  хочу  всё  принимать...
Хочу  взлететь  и  не  упасть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932701
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2021


Не осталось

Не  осталось  рядом  ничего,
Кроме  гаснущих  воспоминаний.
Не  осталось  рядом  никого,
Кроме  силуэтов  проходящих.

И  я  теперь  знаю,  почему
Не  хочу  уж  видеть  этот  мир.
В  теплый  вечер  отдаю  ему
Пол-улыбки  и  слезу.  А  ты?

Видишь  ещё  счастье  в  этом  мире?
В  людях  рядом  или  в  мелочах?
Как  мишени  в  самом  грязном  тире,
Мы  стоим  на  паперти,  дрожа.

И  не  смотрим  в  будущее,  только
Верим  в  то,  что  всё  же  ощутим
Радость  от  того,  что  светит  солнце,
Что  мы  сможем  жить,  как  захотим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930882
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021


Можно, я закричу?

Можно,  я  закричу?
Можно,  открою  глаза?
Это  неправда,  я  сплю,
Я  не  любила  тебя.

И  не  люблю,  до  небес
Нам  не  коснуться  руками.
Что,  хорошо  там  тебе?
С  ангелами  или  с  чертями?

Ты  в  том  же  мире,  что  я,
Но  мы  из  разных  планет.
Можно,  открою  тебя?
Но  потом  выхода  нет...

Значит,  закрою  себя.
Есть  невозможное  в  жизни.
Я  так  устала  страдать
В  поисках  здравого  смысла.

И  не  хочу  принимать
То,  что  творится  со  мной.
Боже,  дай  сил  отпускать
И  возрождаться  мне  вновь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2021


Захлопнулась дверь

Есть  повод  тебя  ненавидеть,
Но  я  этого  делать  не  буду.
Сколько  раз  смог  ты  обидеть
И  нечаянно  ранить  душу!
Сколько  раз  я  была  слепа,
И  ещё  не  прозрела.
Поигралась  со  мною  судьба,
А  я  с  криком  ревела:
За  что  смеет  она  так  со  мной?
За  что  тянет  за  руку
В  ночь  ступить  на  стекло  ногой,
Проколоть  насквозь  душу?
Я  же  вижу  всю  правду,  но
Не  могу  заставить  поверить
Себя  в  то,  что  давным-давно
Так  же  знала,  что  будут  потери.
Что  захлопнулась  дверь  навсегда.
Нет,  неправда,  найти  можно  выход!
Но  не  этот...  Прими  и  прощай,
Чтоб  почувствовать,  что  снова  дышишь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928805
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2021


* * *

Це  ж  скоро  зникне,  як  туман?
Полине  з  осінню  у  вирій?
І  з'явиться  новенький  шрам
Від  так  не  проханої  мрії.
Мені-то  наче  й  не  звикати,
Та  чому  ж  серце  так  болить?
Давно  не  юнеє  дівча  ти,
Але  змогла  знов  полюбить.
Проте  любов  ця  не  потрібна
Йому,  тобі,  чи  третім  всім.
Душа  вже  ж  зовсім  не  тендітна,
Сховай  це  почуття  та  вбий.
І  знову  стане  всім  комфортно.
Ще  краще  -  аби  не  було
Тебе  в  цім  світі,  о  потворо,
Залежність  -  зовсім  не  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021


Тиша

Тиша.
             Така  безмежна  і  страшна.
Зникла
             Примара,  й  далі  йде  життя.
Видко,
             Як  вдалині  зринає  день.
Бридко,
             Не  заспіваєш  більш  пісень.
Як  ти
             Посміла  знов  збудити  час?
Грати
               Реальність  заново  спая.
Далі
               Забудь  ці  дії  і  чуття.
Мало,
               Але  не  твоє  -  не  чіпай.
Тихо
               По  колу  котиться  любов.
Тільки
                 Мина  злиденних  і  потвор.
Зовсім
                   Нема  жалю,  а  чи  вини.
Тише,
                   Замкни  мене  і  збережи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


* * *

Думаешь,  стала  нормальной?
Думаешь,  можешь  любить?
Видеть,  как  сны  станут  явью?
И  ничего  не  таить?

Жизнь-то  другая  немножко,
Полно  в  ней  боли  и  тьмы.
Кто  приласкает  бедняжку?
Никто.  Сама  себе  помоги!

И  не  ищи  пониманья,
Что  кто-то  слушать  начнет,
Видеть  в  ужасном  прекрасность.
Долго  добро  не  живёт.

И  пролетит  незаметно
Эта  притворная  жизнь.
Осень  пришла  с  переменой,
Надо  ее  прекратить.

И  посмотреть,  как  родится
Чья-то  искринка  в  глазах.
Можешь  собою  гордиться:
Снова  не  ты  в  королях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2021


Да запросто

Справиться  с  болью?  Да  запросто!
Сегодня,  завтра,  вчера.
Думаешь,  ты  не  сломаешься?
Думаешь,  спрячешь  в  глазах?

А  если  спрячешь,  то  выстоишь?
Долго  так  сможешь  стоять?
И  улыбаться  бессмысленно?
За  улыбкой  ведь  не  прочитать,

Сколько  зубов  внутри  сцеплено,
Сколько  не  сказано  слов.
Всё  так  красиво,  размеренно,
Хоть  и  хотелось  бы  шторм.

Справиться  с  болью?  Я  -  запросто.
Только  потом  с  этим  жить.
И  в  ночь  трясущими  пальцами
Остывший  кофе  допить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919857
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2021


* * *

Знаешь,  как  щёлкает  дверь?
Дверь  глубоко  где-то  в  сердце?
Так  каждый  раз  от  потерь
И  когда  больше  не  веришь.

Не  веришь  больше  ни  во  что.
Когда  нет  смысла  просыпаться.
И  ты  вот  так  ползёшь-живёшь.
Уйти?  Нельзя.  Уйти?  Остаться.

И  запастись  вдоволь  поп-корном,
Чтобы  смотреть  кино  других.
Всё  чаще  мрачно  и  минорно
Играет  потаскуха-жизнь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917825
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2021


Я б ці хвилини зупинила

Я  б  ці  хвилини  зупинила,
Щоб  трішки  ще  поспоглядать
Зелені  гори,  море  синє
Й  вогні,  що  в  ночі  мерехтять.

Щоби  завмерло  знову  серце
Від  неймовірного  життя.
Як  мало  нам  для  щастя  треба  -
Здоров'я  й  вміння  помічать

Усе  прекрасне  навкруги.
А  його  так  багато,  друже,
Лише  відкрийсь  і  посміхнись,
Й  знайдуться  щирі,  схожі  люди.

І  насолоджуйся  сьогодні,
Не  завтра,  через  місяць,  рік.
Поглянь,  які  прекрасні  зорі
І  йди  -  до  мрій  й  нових  орбіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021


Лишь недосказанность в словах

Лишь  недосказанность  в  словах.
Я  по-другому  не  умею.
Мне  б  научиться  отпускать
Так,  чтобы  сердце  не  немело.
Весну  встречаю  вновь  одна,
Со  слишком  уж  холодным  солнцем.
На  мир  смотрю  лишь  из  окна  -
Притворствовать  так  не  придется.
Бумага  слушает  слова
И  потихоньку  утешает.
Согреет  плед  и  теплый  чай,
А  не  добро,  что  угасает.
Как  много  мыслей,  но  зачем?
Зачем  так  много  испытаний?
Уйди,  закрой  скорее  дверь.
Больш  нет  здесь  места  для  страданий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911379
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021


* * *

Я  не  могу  тебя  винить,
Что  ты  не  спросишь,  как  дела.
Ведь  у  тебя  сейчас  та  жизнь,
Которой  я  б  не  прожила.

А  я  пишу  стихи  тебе,
Но  ты  их  даже  не  читаешь.
И  незаметно,  как  апрель,
Сквозь  пальцы  время  утекает.

Но  как  бы  не  роняла  жизнь
О  землю  нас,  лёд  или  на  пол.
Есть  тот,  кто  сможет  всё  пройти.
Ведь  это  ТЫ!  Ты  сможешь,  Мама!

И  я  смогу,  судьбу  свою
С  колен  легонько  подниму
И  твёрдо  ножками  упрусь.
И  побегу  ввысь,  полечу!

Мы  будем  счастливы.  А  ныне
Есть  тоже  счастье,  каждый  день
Оно  тебе  своей  улыбкой
Доказывает,  что  не  зря  мы  есть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021


* * *

Когда-то  ты  хотела  стать  принцессой.
Сейчас  ты  просто  хочешь  жить,
Вдыхать  весенний  свежий  ветер,
Спокойно  спать,  вольно  творить.
Да,  все  мечты  -  недолговечны,
Как  обещанья  и  слова.
Каждый  из  нас  -  не  безупречен,
Может  любить  и  убивать.
А  может,  правда,  одиноки
Мы  с  вами  все?  Ведь  до  конца
Свои  причуды  не  откроем
Мы  никому  и  никогда.
Хотя  так  сильно  будем  верить,
Что  видим  то,  чего  хотим,
Чего  искали  каждый  день  мы
В  глазах  других,  в  сердцах  других.
А  всё  так  зыбко  и  банально.
И  истину  лишь  тишина
Откроет  нашему  сознанью,
Но,  как  всегда,  не  до  конца...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910928
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2021


Я не встигаю за тобою

Я  не  встигаю  за  тобою,
Моє  безхатнєє  життя.
Часом  навалить  біль  чи  втома,
Чи  сил  лишається  катма.

Та  завжди  хочу  тебе  жити
Так,  щоб  захоплювало  дух.
Щоб  заздрила  самій  собі  я,
Бо  ти  -  нестримний  щастя  рух.

А  ти  летиш  уже  за  двері
І  відкриваєш  знов  нове.
І  те,  що  було  потаємне,
Стає  буденне  і  легке.

І  я  зриваюсь,  тільки  за,
Й  беру  від  тебе  насолоду.
Бо  ти  ж  одне  таке,  Життя,
А  я  у  тебе.  Й  все  потому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021


Чуду

Если  ты  упадёшь,
То  я  соберу,  по  кусочкам.
Ты  же  даришь  любовь
И  взамен  ее  ждёшь  так  же  точно.

Ещё  многому  веришь.
Как  хотела  бы  я,
Чтоб  убить  эту  веру
Не  смог  никто.  Никогда.

Ты  же  -  чудо!  Ты  -  жизнь!
Не  любить  невозможно.
Знай,  что  нашей  любви
Навсегда  хватит,  точно.


                                                                                 Посв.  моему  В.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908644
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2021


Давай

Давай,  піднімайся!
Замість  тебе  ніхто  не  буде!
Живи,  не  здавайся!
Хоч  здавлює  біль  тяжко  груди...

А  може,  прийдешній
День  зменшить  і  біль,  і  тривогу.
З  весною  лелеки
Повернуть  й  покличуть  в  дорогу

Нову,  невідому,
І,  може,  ще  сповнену  щастя.
Загубиться  втома,
Поринеш  в  пригоди  прекрасні.

Давай,  дихай  вільно
І  вір,  що  ти  вільна  від  всього.
Життя  не  повільне,
Тож  скорше  вертайся  до  нього...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Брехня

Чому  мені  ти  часом  брешеш?
Гадаєш,  я  не  бачу  правди?
Чи  комусь,  може,  стане  легше,
Якщо  ввести  мене  в  оману?
Та  стане  легше,  як  відкрити
Те,  що  ховаєш  у  собі.
Де  ж  буде  місце  для  довіри,
Якщо  стосунки  на  брехні?
Я  сподіваюсь,  зрозумієш
Колись  цю  істину  життя.
Нині  ж  живи  так,  як  ти  вмієш.
Я  не  учитель  чи  суддя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021


* * *

Я  буду  счастливой.  Обещаю,  честно.
Пока  не  услышу  звук  тормозов.
Жизнь  -  невероятна.  А  мир,  точно,  тесен.
И  много  похожих  есть  тем  для  стихов.

Глазами  дышу.  И  нет  остановки.
Нет  края  эмоциям,  чувствам,  слезам,
Улыбкам,  объятиям.  Здесь  нет  уловки,
Лишь  то,  что  так  хочется  нашим  сердцам.

Люблю  ли  себя?  О,  всенепременно!
Весь  мир  пропускаю  сквозь  струны  души.
Понять  ли  автобусу,  что  время  от  времени
Я  жду  и  не  жду  его  в  этой  тиши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901443
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2021


Устала

Ты  ведь  знаешь,  что  я  тоже  когда-то  уйду?
Порой  хочется,  чтобы  пораньше.
Наверное,  лишь  потому,
Что  тогда  уже  притворяться

Я  перестану.  Устала,  молчу.
Да  просто  нет  смысла  в  словах.
Так  вот  жизнь  свою  протянул
От  края  и  до  конца.

Я  не  каюсь,  а  надо.  Души
В  сердце  так  никогда  и  не  будет.
Вставай!  Делай!  Кивай!  Говори!
Ползай!  Плачь!  Пусть  жалеют  и  судят!

А  вы  гляньте  в  пустые  глаза.
Пустота  -  ни  ничто,  осознанье
И  принятие  где-то  себя
Каким  есть  бесполезным  созданьем.

А  в  зрачках  -  неприметная  боль,
А  за  ней  -  одиночество,  вечность.
Насыпь  больше  на  раны  мне  соль,
Чтоб  смогла  я  вкусить  свою  бренность.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900165
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2021


Лишь я пойму

Люблю  одиночество.
Люблю,  когда  сердце  разбито.
Порою  так  хочется,
Чтобы  никто  не  услышал,

Как  сердце  стучит.
Но  даже  мне  всё  равно.
Лишь  улыбка  горит
На  моём  лице.  И  в  окно

Ярко  солнышко  светит,  и  я...
Я  так  радуюсь  лишь  от  того,
Что  кто-то  живёт,  где-то  там,
Даже  если  не  встречу  его

Никогда  больше  в  жизни  своей.
Так  вот  это  значит  любить?
Нет,  любви,  к  сожалению,  нет.
Это  -  жизнь!  Веселей  быть  живым!

Ещё  лучше  -  влюблённым  быть  в  жизнь.
Наслаждаться  рассветом,  закатом,
Тёплым  чаем,  книгой  и  быть
Тем,  кем  хочется,  а  не  кем  надо.

Я  от  стука  сердца  возьму
Стимул  видеть  прекрасное  в  мире.
Я  весьма  благодарна  ему!
Ведь  он  учит  живой  быть  и  сильной.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2021


Слишком многого

Мы  ведь  ждём  от  них  слишком  многого,  правда?
Мы  же  лечим,  калечим,  рисуем  новую  жизнь.
Часом  хочется  крикнуть  в  тиши  полной  "Мама!"
И  услышать  хоть  от  кого-то  "Держись!".

Часто  хочется  всё  же  понять,  чего  хочет,
Что  живёт  где-то  в  сердце,  а  может,  в  мозгах.
Абсолютного  нет  ничего,  идеального  тоже.
Правду  знает  лишь  тот,  кто  живёт  в  твоих  снах.

Но  и  он  однозначно  тебе  не  ответит,
Зачем  я,  зачем  ты,  зачем  всё?
Может,  мы  слишком  много  мечтаем  на  свете?
Может,  всё  -  безобразно-абсурднейший  сон?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898846
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2020


***

Я  там  одна.
Да  и  здесь,  впрочем,  тоже.
Выпью  до  дна.
Да,  никто  не  поможет.
Не  разрешу.
И  желающих  нет.
Отдам  перу
Слёзы  прожитых  лет.
Даже  добро
Убегает  из  сердца.
Пусто,  темно.
Светлым  чувствам  нет  места.
Ты  не  поймёшь,
Как  и  я  тебя  тоже.
Мы  ведь  живём
Лишь  свою  жизнь.  Проходим
Каждый  свой  путь,
Хоть  и  соприкасаясь.
Я  всё  прощу.
Впрочем,  это  не  важно.
Я  не  грущу.
И  ты  тоже  не  будешь.
Просто...  пишу...
Всё  равно  позабудем.
Много  так  лжи.
Но  она  ль  виновата?
Просто...  живи...
Каждым  днём  наслаждаясь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896503
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2020


Нити

Всякий  из  нас  состоит
Из  множества  тоненьких  ниток.
И  каждая  из  них  хранит
Те  или  иные  события.

Затронешь  что-то  из  детства  -
И  прольётся  человека  душа.
От  воспоминаний  не  деться
И  стереть  их  нам  никак.

Можно  скрутить  в  узелок
Такие  все  чёрные  нити.
Может,  развяжется  он
Со  временем  или  забытым

Останется  где-то  в  углу
Твоего  малого  сердца.
Я  вот  никак  не  пойму  -
Неужели  все  травмы  из  детства?

Или  мы  сами  себе
Накрутили  множество  нитей?
Но  не  важно,  сколько  потерь
Или  предательств  ты  видел.

Не  важно  ничто.  Никогда.
В  ночь  уплывает  туман.
В  сердце  моём  нить  одна  -
Это  нить  под  названьем  "Семья".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894280
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2020


***

Ти  вже  ідеш?  А  ми  ще  й  не  вітались.
Уже  летиш  в  тумани  і  дощі.
І  я  не  встигла  тобі  розказати,
Як  цього  року  ми  хотіли  жить.

Як  грілися  під  твоїм  щедрим  сонцем,
Як  слухали  мотив  твого  дощу,
Як  виглядали  крізь  тумани  у  віконце,
Пісень  співали  під  іскри  вогню.

Пробач  мені,  що  часом  я  хворію
І  тебе,  Осінь,  не  вітаю  так,  як  слід.
Та  насолоджуватися  тобою  завжди  вмію,
Бо  ти  одвічно  у  душі  моїй.

Знову  заварю  чай,  дістану  теплий  пледик.
Знов  напишу  вірша,  порину  у  думки.
Злітають  до  тепла  знову  лелеки.
Знову  минає  Осінь,  та  лишає  слід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020


***

Велика  правда  -  у  малесеньких  очах,
Бо  тільки  діти  вміють  так  любити
І  щиро  дивуватись  від  життя.
Як  жаль,  що  подорослішають  діти.

І  правди  майже  не  лишиться  серед  них.
Лише  тоді,  коли  слід  виплакати  душу,
Коли  зустрінуться  з  такими  ж,  як  вони.
А  потім  втратять  ще  сотні  ілюзій.

Велика  правда,  що  її  нема.
Проте,  як  діти,  можем  ми  любити
Це  подароване  єдинеє  життя
Й  цінити  те,  що  нам  щастило  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


***

Хочется  драмы.  
И  чтобы  -  фанфары.  
Но  вокруг  -  пустота
И  лишь  сердца  удары.

Хочется  чуда,
Но  увы  -  не  будет.  
В  каждой  минуте  -
Боль  и  простуда.

Хочется  чувства,  
Но  чтобы  не  чувствовать,  
Чтобы  предчувствовать,  
Что  будет  в  будущем.  

Хочется  счастья,  
Чтобы  нашлось,  
Чтобы  сбылось
И  не  ушло.  

Хочется  вечности...  
Неважно,  в  чем.  
Но  важно,  чтоб
Найти  ее.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887320
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2020


Живи

Живи  так,  как  будто  завтра  умирать
И  больше  нам  не  жить  на  этом  свете.  
Тогда  покажется  красивее  луна
И  каждый  раз  закаты  и  рассветы.
 
Но  и  живи,  как  будто  завтра  не  умрем,  
А  будем  вечными  мы  на  земле.
Любовью  и  теплом  заполним  дом,
В  сердцах  оставим  память  о  себе.
 
Живи  для  счастья  или  для  любви,  
Живи  как  часть  чего-то  большего.  Пусть  имя
Твое  запомнит,  может,  и  один,  
Но  кто-то  самый  главный  и  любимый.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884086
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2020


***

Знаешь,  мама,  я  старею.  
Жизнь  куда-то  все  летит.  
Меньше  сплю,  больше  болею,  
Прячу  строчки  седины.
 
А  душа  -  дитя,  ей-богу,  
Не  взрослеет  никогда.
Хоть  дырявая  немного,  
Раны  принесли  года.  

Ты  не  бойся,  не  упасть  мне,  
Лишь  споткнуться  вновь  могу.  
Но  ошибки  -  это  счастье,  
Это  опыт,  сила,  ум.

Пусть  года  летят  куда-то,
В  никуда...  Мы  все  в  делах.
Стой!  Как  тишина  прекрасна,  
Как  прекрасен  каждый  час!

Ловлю  дождь  как  свой  катарсис,
Возрождается  душа.
Мне  для  счастья,  мама,  надо
Лишь  здоровья  для  тебя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874071
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.04.2020


***

Час  за  часом  я  считаю
Дни,  что  медленно  идут.  
Книгу  новую  листаю
И  бреду  в  дом,  где  не  ждут.  

Дышать  нечем,  задыхаюсь,  
Но  и  продолжаю  жить.  
Отпустить  тебя  пытаюсь
И  тебя,  всех  отпустить.  

Свет  во  тьме  такой  красивый,  
Напротив  -  грустные  глаза.
Что-то  происходит  в  мире,  
Что  заставит  поменять

Взгляды  на  семью,  работу,  
На  суть  жизни  и  любви,  
Отбивая  всю  охоту
Или  возрождая  жить.  

Ждать  -  так  трудно,  неизбежно.  
Ждать,  чтоб  разрешили  жить.  
А  пока  -  чуть  опустевший
В  окно  наблюдаю  мир.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870683
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2020


***

Може,  це  весна  там  стукає  у  гості.
Може,  це  тепло  крокує  на  поріг.  
Може,  буде  щастя  і  не  буде  горя.  
Може,  підуть  геть  ці  бентежні  дні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2020


***

Бежит  несчастье  по  дороге,  
Летит,  спешит,  
Чтоб  приземлиться  у  порога,  
Ворваться  в  жизнь;

Чтобы  нарушить  её  радость,  
Загнать  в  углы,  
Чтоб  вызвать  слёзы  и  усталость,  
Услышать  крик.

Но  не  на  тот  порог  ступило
И  не  сломать
Ему  того,  к  кому  спешило,
Не  растоптать.

Улыбкой  тучи  разгоняя,
Вновь  ловит  жизнь
И,  рук  от  бед  не  опуская,  
Стремится  ввысь.

Ты  не  сломаешь  её,  горе,  
Она  сильна,  
Хотя  в  глазах  -  глубоком  море  -
Живет  печаль...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864061
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.02.2020


***

Чому  нема  нікого  поряд
В  скрутні  часи?  
Люди  говорять  лиш,  говорять,  
Душа  ж  мовчить.

Вона  мовчить,  бо  вже  зотліла,
Дива  чекала,  та  дарма.  
Хотіла,  щоб  літати  вміла  -
І  наяву,  не  лиш  у  снах.

Потрібно  кожному  одне  -
Щоб  ніби  слухали,  сприймали
Тебе  таким,  яким  ти  є  -
Без  гриму,  масок  і  без  фальші.

А  сенсу  і  в  цьому  нема  -
Якась  пітьма...  і  більш  нічого.  
Чому  ж  в  цей  час  я  знов  одна?!  
І  без  порад  -  в  нову  дорогу...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861801
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.01.2020


Привіт, життя!

Привіт,  життя!  Це  я...  
А  ти  таке  прекрасне,  
Хоч  хтось  не  поміча,
А  хтось  -  плаче  від  щастя.

Похмурі  сірі  дні
Лиш  вчать  тебе  любити,  
А  біль  від  втрат  чи  злість  -
Нікуди  їх  не  діти...

Та  і  не  треба  ними
Заповнювати  серце  -  
Аж  так,  щоб  не  лишилось
Для  радості  озерця:

Для  сонячного  дня,  
Для  ніжності  кохання,  
Для  нового  життя,  
Пригод,  умінь,  зізнання.

Дякую  долі  за  науку,  
За  кожен  день  і  кожну  ніч!  
Цінити  кожну  мить  я  мушу  -
Бо  не  повториться  ця  мить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861082
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 12.01.2020


Не помітила

Я  й  не  помітила,  як  ти  прийшла,  
Як  знов  думки  одвічні  налетіли.  
У  тебе  більше  не  прошу  тепла,  
Хоча  його  б  ще  так  хотілось...  

Ще  хочеться  прожити  новий  день,  
Почути  сміх  дитячий  спозаранку,
Побачити,  як  стежечка  веде
До  батьківського  золотого  ганку.  

Та  я  приймаю  день  таким,  як  є
І  спробую  його  урозуміти.  
Подруго  Осінь,  годі  рюмсати  дощем,  
Хапатись  за  яскраві  пізні  квіти,  

Ховатися  у  шумові  вітрів,  
Серед  пожовклих  барв  трави,  дерев,  
Не  оминути  часу  вічний  плин  -
Ти  знов  за  кілька  місяців  підеш.  

Пробач,  що  мало  так  епітетів  тобі,  
Рука  все  рідше  до  пера  береться...
Таке  життя.    Але  тебе  любить
Не  перестану.  І  назавжди  в  серці

Моїм  залишишся  ти,  Осінь,  як  сестра
Чи  паралель  душевна.  Трішки  тепла,  
Красива,  мудра,  іноді  сумна,
З  чашкою  кави  або  чаю  терпким.

Все  важче  бачити  ту  мить  життя,  
Яка  несе  красу  у  новий  день.
Та  обіцяю  її  помічать,  
Навіть  коли  ти  вкотре  підеш  геть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019


Ливень

В  парке  под  шум  дождя
Я  гуляю  одна.  
Рядом  нету  тебя,
И  так  будет  всегда.
Так  прекрасно  вокруг  -
Тишина  и  цветы.  
Взять  бы  руку  твою
И,  смеясь,  здесь  пройти.  
Выпить  лате  с  сиропом,  
Но  фургончик  закрыт.  
Видно,  что  непогода
Не  приносит  прибыль.  
А  ведь  жизнь  так  прекрасна  -
Каждый  вот  такой  миг.  
Все  проходит  напрасно?  
Нет,  зачем  тогда  жить?  
Вспоминаю  племяшку,  
Его  смех  и  объятья.
Как  же  ищем  мы  счастья
И  смысл  жизни  в  них  часто  -
Детях.  Но  и  их  смех
Станет  реже  с  годами
Появляться  на  свет.  
Что  поделать,  бывает.  

Проливной  теплый  дождь
Распугал  всех  вокруг,  
Но  -  спасибо,  что  мне
Ты  еще  верный  друг.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834479
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.05.2019


Я так устала без тебя

Я  так  устала  без  тебя...
Устала  жить,  не  видя  цели.
Так  хочется  везде  порхать,
А  не  тащиться  еле-еле.
Я  так  устала  от  того,
Что  нет  тепла  другого  рядом,
И  что  не  вижу  никого,
Кто  бы  утешил  одним  взглядом.
Кто  просто  бы  поговорил,
Вот  так  -  присел  и  тихо  начал  -
О  жизни,  смерти  и  любви,
Не  разу  взгляда  глаз  не  пряча.
И  нежно  за  руку  бы  взял,
Сказав,  что  в  этом  наша  вечность.
И  это  тот,  кто  б  смог  принять
Мою  всю  злость  и  всю  сердечность,
Все  крики  раненой  души,
Обличье  самой  некрасивой.
Кто  смог  бы  прошептать:  "Прости
За  то,  что  долго  не  был  близким,
За  то,  что  жизнью  до  тебя
Дышал,  не  ведая  о  счастье,
Но  теперь  -  вместе  навсегда,
Уже  не  будет  черной  краски.
Прости,  что  раньше  не  пришел,
А  может,  так  и  было  надо...
Но  хорошо,  что  я  нашел
Мою  последнюю  отраду".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759101
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2017


Будь тим, хто любить життя

Будь  тим,  хто  любить  життя  -
Таке  одне,  неповторне,
Якого  більше  нема,
І  вже  не  буде  якого.
Це  неймовірне  чуття,
Як  грає  з  тобою  промінням
Каштана  крона  рясна  -
То  блисне,  то  листям  закриє;
Як  грає  легкий  вітерець,
Що  хочеться  очі  заплющити,
Підняти  до  сонця  лице  -
І  дотик  природи  відчути  лиш.
І  в  радість  коротенький  дощ  -
Як  гість,  що  забіг  на  хвилинку,
Від  сотні  дрібних  крапельок
Лиш  хочеш  залитися  сміхом.
Як  радісно,  що  є  життя.
Як  хороше,  що  є  цей  світ.
Як  добре,  що  є  у  нас  час,
Якому  радіємо  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759097
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.11.2017


***

Зів'яле  листя,  сонні  ще  квартири
Мина  мій  зір.  Кудись  собі  іду,
Бо  хочу  жити  у  цім  сірім  світі.
Чи  барв  багато  в  ньому  я  знайду?
Якась  депресія,  бо  ба  -  надворі  осінь.
Ні,  я  не  скаржусь,  то  не  самота!
Я  маю  друзів  чи  втрачаю  їх  поволі?..
Лиш  ти  зі  мною  назавжди,  моя  журба.
Закрапа  дощик  холодно  на  плечі,
Туман  покриє  світлу  далечінь.
Прийду  додому  і  дістану  теплий  пледик,
Заварю  кави  і  завмру  в  вікні  на  мить.
Ти  знов  проходиш  тихою  ходою  
По  цій  землі,  і  по  душі  моїй.
Скоро  природа  в  сні  завмре  німому.
І  ти  підеш,  лишивши  ці  думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758259
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.11.2017


***

Завтра  осень.  Родная,
Я  тебя  так  жду,  так  скучаю.
Снова  хочется  думать  про  все,
Поразмыслить  над  тем,  что  прошло.
Взять  тетрадь,  теплый  кофе  и  плед,
И  писать  о  тебе,  о  себе,
Самым  теплым  теплом  насладиться.
Всегда  кажется  -  ты  только  снишься.
Но  вот  нет:  тихо  листья  шуршат,
Красным  золотом  ярко  горят.
Еще  злые  мухи  кусают,
Но  пришла  их  пора  -  исчезают.
Что,  старушка,  ты  снова  грустишь?
Мы  с  тобой  до  снегов  будем  жить
И  кружить  в  тихом  вальсе  вдвоем
Под  шум  ветра  и  песенки  гроз.
Ливень  смоет  все  наши  печали,
Мы  забудем  о  том,  что  устали.
И  от  осени  к  осени  снова
Я  счастливо  грустить  вновь  готова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751530
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.09.2017


***

Куди  поділось  золоте  дитинство?
Золотокоса  осінь,  підкажи?
Як  і  у  всіх,  на  потяг  полетіло?
Ні,  залишилось  в  серці  у  моїм.
Я  думала,  що  ти  завжди  старенька
Серйозна  пані  з  купою  думок,
А  ти  сьогодні  сонячно-весела
І  прагнеш  конче  все  нових  пригод.
Свої  голівки  простягли  до  сонця  
Грибочки,  позбиралися  в  гурти
І  сім'ями,  а  то  і  по  одному
На  сонці  гріються,  коричневі  й  руді.
І  пахнуть  звідусюди  сушки  з  листя,
Та  тільки,  жаль,  на  смак  не  скуштувать.
Я  серед  лісу  загубила  двадцять  літ  десь
Й,  розкривши  рота,  граюся  дівчам.
І  доторкнуся  пальцями  кори  -
Що  ти,  осико,  бачила  сьогодні?
Який  пташки  тобі  зіграли  спів?
Чи  ти  сумуєш,  що  надворі  осінь?
Вже  хмари  позбирались  до  дощу,
Може,  поллє,  а  може,  і  додому
Устигну,  і  до  кухні  забіжу,
Щоб  заварити  чаю  з  кардамоном.
Виводить  стежка  з  лісу  до  села,
Тихенький  вітер  сплітує  думки.
Невже  дитинства  золотого  більш  нема?
Ні,  залишилось  в  серці  у  моїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751517
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.09.2017


***

В  саду,  де  пахне  яблуками  осінь
І  з  неба  ллється  сонячне  тепло,
Де  вітер  грає  у  моїм  волоссі,
Ураз  ненач  дитинство  ожило  -
В  моїх  думках,  у  серці  і  у  мріях,
Так  тепло  і  приємно  на  душі.
Ти  знов  даруєш  новії  надії,
Щоб  ми  як  свято  кожен  день  жили.
Тебе  чомусь  чекаю  я  найбільше;
Може,  тому,  що  мудра  і  красива
Ти  завжди,  і  у  свої  грози,  зливи
Сховати  можеш  ти  усе  на  світі.
Я  вірю  в  те,  що  для  таких,  як  я,
Тебе  сам  Бог,  чи  хто  там,  сотворив,
Золотокоса  осінь,  подруго-журба,
Ти  ж,  правда,  знов  зі  мной  поговориш?
Ти  скажеш,  що  усе  не  вічне  на  землі,
Як  жовтий  лист,  розвіється  за  вітром
Або  згниє,  проспавши  до  весни,
Хоча  в  душі  воно  нас  не  покине.
Люблю  тебе,  сестра  пухнастих  айстр,
Дочка  вогню  і  мати  урожаю.
Вже  вкотре  ти  зустрінеш  радо  нас,
А  ми  -  тебе.  Може,  пробудиш  краще
У  цьому  світі  і  у  цих  серцях.
Я  знов  ловлю  проміння  твого  сонця,
Запашність  вітру,  солодкість  в  дощах,
Вітаю  тебе  і  вклоняюсь,  Осінь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751319
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2017


Живу

Девочке  больно,  девченка  одна,
Но  боль  утихает,  проходят  года.
Одиночество  давит  черных  тонов.
Нету  и  дружбы,  не  то,  что  любовь.
Люди  чужие,  они  не  поймут...
Люди  не  знают,  как  шрамы  пекут.
Люди  не  видят,  как  плачет  весна...
Она  и  не  плачет,  уже  никогда.
Сочится  кровь  сквозь  сжатые  пальцы,
Сжаты  и  зубы,  чтоб  не  кричалось.
Оборваны  все  нити  к  мирам.
Ты  не  одна  из,  ты  просто  Одна.
Чтоб  неповадно  было  уже,
Чтобы  не  верила  людской  суете,
Чтоб  не  ходила  по  звездному  стеклу,
В  пепел  сжигая,  бредя  в  темноту
Сердце  -  факел  в  повисшей  руке.
Ты  и  не  там,  но  уже  и  не  здесь.
Ты  не  найдешь,  но  и  не  потеряешь,
Жизнь  не  живешь,  а  лишь  проживаешь.
Врешь  и  себе,  чтобы  вновь  улыбаться,
А  эта  улыбка  -  лишь  новая  маска.
Сердце?  Оно  лишь  умеет  стучать.
Слышишь?  Живи,  если  хочешь  страдать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751303
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.09.2017


***

Нет  чувств,  и  нет  уж  желаний,
Нет  рядом  почти  никого.
Я  уже  за  любовь  не  страдаю  -  
Это  детского  мира  кино.
Я  живу  для  тех,  кто  остался,
Пока  воздухом  дышат  они,
И  пишу...  Нельзя  не  писать  мне,
Хоть  один  в  полугодие  стих.
Память  выбрала  много  моментов,
Вот  они  и  ложатся  в  слова.
Мы  для  памяти  -  как  диссиденты,
Не  умеем  хранить  и  прощать,  -  
Это  тяжкое  ремесло
Я  пытаюсь  постичь,  дойти  сути,
Вот  и  пробую  снова  перо,
Лишь  оно  меня  не  осудит.
Выше  ворот  поднять  от  пальто
И  за  челкой  глаза  свои  спрятать,  -
Вот  и  все  -  ты  снова  никто,
Тот  прохожий,  что  просто  шел  рядом.
Только  там,  глубоко-глубоко,
Еще  тлеет  остаток  души:
Если  б  меньше  нам  было  терять,
Может,  дольше  ей  было  бы  жить.
Я  вцеплюсь  зубами,  когтями
За  всех  близких,  их  рано  не  дам
Той  капризной,  с  косой  острой,  даме,
Что  никто  не  умеет  прогнать.
Строки  выгорят,  как  и  душа,
В  жизни  главное  -  день  настоящий.
Сердце  шепчет:  "Не  ждать,  а  прощать",
Быть  с  родными  -  лучшее  счастье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750108
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.09.2017


***

Вона  зійшла,  так  тихо  і  спокійно,
Тримаючись  за  поручні  знайомі,
Що  кожен  рік  хапає  злотим  листом.
А  я  тримаю  сонце  ще  в  долоні.
Те  сонце  тепле  і  таке  привітне,
Неначе  тихий  дощ,  що  за  вікном.
Стаю  вже  схожа  на  прозорий  вітер,
І  ми  з  ним  граєм  пісню  в  унісон:
Я  -  про  думки  і  почуття  одвічні,
Він  -  акварельний  розбризк  навкруги,
І  ми  такі  маленькі,  непомітні
В  чудній  країні  осені-журби,
Тепла  і  барв  -  барв  найдивніших  в  світі,
Це  злото  душ,  не  брошок,  не  перснів.
Хіба  ж  я  можу  тебе  не  любити,
Коли  ти,  осінь,  і  в  душі  моїй
Знаходиш  знову  вічні  паралелі?
Чи  то  є  ти,  чи  то  і  я  сама?
І  знов  насняться  дивні  акварелі
Твого  осіннього,  життєвого  листа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750104
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2017


Карпатам

Я  б  віддала  вам  серце  своє,  гори,
Аби  лишилось  з  вами  на  віки.
Захоплююсь  завжди  вашим  спокоєм,
Красою,  силою  і  духом  прадідів.

Там,  де  Дівочі  сльози  протікають,
Де  через  річку  пробива  Пробій,
Де  Гук  на  пів-Карпат  дзвінко  лунає,
Стає  спокійніше  і  серцю,  і  душі.

Підкорена  Говерла  -  як  початок
До  нових  зрушень,  змін  в  своїм  житті.
Я  вічно  вас  любитиму,  Карпати:
Ваші  каміння,  полонини  і  ліси.

Я  віддаю  вам  серце  своє,  гори,
І  повернуся  ще  сюди  не  раз.
Хай  знов  від  вас  відвозить  мене  потяг,
Та  досі  чую  спів  трембітаря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750007
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2017


27

Останнє  літнє  сонце  зігріває
Мене,  людей,  усе  на  цій  Землі.
Я  двадцять  сьомий  рік  вже  проводжаю.
Куди  поділись  ви,  літа  мої?
Неначе  вже  старесенька  бабуся,
Що  у  житті  не  бачить  сенс  ніде;
І  водночас  ще  не  нагуляна  дівуля,
Що  прагне  так  побачити  усе  -
Усю  красу  життя,  усіх  народів,
Все,  що  устигнеться  за  свій  короткий  вік,
Або  ж  лиш  насолоджуватись  вдома
Від  затишку,  родини,  слів  близьких.
Одна  піщинка  в  всесвіті  безмежнім,
Хіба  ж  я  можу  щось  урозуміть?
Але  думки  все  йдуть  і  йдуть  за  межі,
І  з  ким  би  їх  можливо  розділить?
Десь  півжиття  минуло,  не  спитавши,
Чи  я  хотіла  так  його  прожить.
А  самота  була  і  буде  завше
Чи  між  людей,  чи,  просто,  у  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746356
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 16.08.2017


***

Щасти  тобі,  моє  кохання,
В  цьому  нелегкому  житті.
Рости,  від  вечора  й  до  рання
І  буйним  цвітом  розцвіти.
Нехай  тобі  твій  шлях  широкий
Укаже  день.
Я  вже  не  вчую  твої  кроки,
Без  мене  йдеш.
Забуть  тебе  я  не  всесильна,
Прости,  пробач.
По  наших  серцях  божевільно
Пройшовся  кат.
Ти  всі  витримував  світанки,
Усі  голки,
Але  думки  не  всі  вчитать  зміг,
Мені  вгодить.
Такі  уже  людськії  долі,
Без  вороття;
Вони  дарують  нам  то  болі,
То  щасть  крихтя.
Мені  тебе  подарувала
Моя  мана,
Та  я  і  в  цьому  не  спізнала,
Де  сенс  буття.
Зашерхли  рани,  загрубіли,
Забули  суть.
Перегоріло,  прогриміло,
Амінь,  мабуть.
Моя  вузенькая  стежина
Не  допуска,
Щоб  зайвая  яка  людина
По  ній  пішла.
Таке  хороше  ти  та  миле,
Зростай,  пишайсь,
Плекай  майбутнюю  дружину,
Дітей  плекай.
Люби  лиш  тих,  хто  буде  поруч,
Цінуй  життя,
Хоч  ця  примхливая  дорога,
Буває,  ямки  підкида.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017


Диалог

-  А  ты  представь,  что  это  я.
В  один  дождливый  теплый  день
Ты  взгляд  поднимешь  на  меня
И  скажешь  тихое  "Привет".

-  А  ты  представь,  что  я  сейчас
Одной  дорогой  прохожу
С  тобой,  ступаем  тихо  в  такт
Друг  другу  и  дождю.

-  А  ты  представь,  что  я  пришла
Сегодня,  завтра,  нет  -  вчера,
Тебя  за  плечи  обняла,
Сказав:  "Привет,  любовь  моя".

-  А  я  взглянул  в  твое  лицо
И  молча  за  руку  повел
Ступить  вдвоем  на  то  крыльцо,
Которое  ведет  в  наш  дом.

-И  больше  не  было  печалей.
И  приходили  вновь  дожди.
-  А  мы  день  ото  дня  встречали
Рассветы  вместе,  как  и  их.

А  ты  представь,  что  это  жизнь,
И  что  от  взгляда  лишь  зависит,
В  чью  душу  в  этот  смотришь  миг,
И  чью  откроешь,  чью  покинешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2017


***

Таких,  как  ты,  на  самом  деле,
Рукой  подать.
Одни  расскажут,  что  не  смели,
Другим  же  просто  наплевать.
А  ты  закроешь  двери  тихо,
На  старом  кресле  вновь  уснешь,
Укрывшися  кусочком  ситца,  -
Давно  забытое  кино.
Лишь  два  огня  где-то  в  углу,
Как  угольки,  сияют  кротко:
Быть  может,  это  старый  друг
Или  глазища  у  котенка.
Но  ничто  больше  не  тревожит,
И  все  забыто,  все  прошло.
Рука  прохожего  не  вздрогнет,
Здесь  нет  людей,  уже  давно.
От  этого  сейчас  не  грустно,
Да  память  тоже  подвела.
Ценить  бы  жизненный  поступок,
Но  поздно,  даже  жизнь  прошла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727736
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.04.2017


***

В  душе  мы  романтики,
А  с  виду  идиоты.
В  придуманные  тайники
Запрятываем  грезы.
Мы  улыбаемся  от  мира  -
От  его  маленьких  чудес:
Вон  папа  слушает  малышку
И  пробует  ее  совет;
Вон  листья  -  много  желтых  листьев!
Вон  дождь  -  какой  же  милый  он;
Вон  чьи-то  добрые  улыбки,
И  многолюднейший  перрон.
Моя  прокуренная  куртка
Так  хочет  новых  приключений!
Но  где  ты,  мой  веселый  спутник?
Подъезд  закрыт,  пусты  балконы.
-Ау,  -  шепчу  я  средь  Днепра.
-Ау,  -  Народов  Дружбы,  -  что  вы
Не  подаете  голоса?
Я  к  вам  на  жизнь,  может,  извольте?
Зачем  о  том,  что  трудно  нам?
Что  мысли  так  уже  достали?
Я  предлагаю:  "Пьем  за  дам!",
Мужчины,  вы  уж  постарайтесь.
Я  запеваю,  тише,  тише,
Мой  голос  всю  меня  прольет.
Я  буду  помнить,  жаль,  что  мир  нам,
Романтикам,  всегда  не  тот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727735
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.04.2017


Біда не ходить одна…

Біда  не  ходить  одна,
А  йдуть  одна  за  одною,
Хоч  знають,  що  не  зламать
Нас  їм  ніколи  з  тобою.
Нехай  ламається  світ,
Горять  моря,  океани,
Я  знаю,  що  в  цім  житті
Усе-усе  подолаю.
І  за  мільйони  зірок,
Там,  де  ти  бачиш  мене,
Теж  знай,  що  кожен  урок
Кроком  в  новий  буде  день!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2017


***

Осталось  сказать  тебе  только  одно:
"Прощай!  Спасибо,  все  было  классно,"
Но  смелости  нет  у  меня  для  того,
Чтоб  никому  говорить  эту  фразу.
Прохладно  сегодня,  домой  подвезешь?
Набросишь  на  плечи  мои  свою  куртку?
Обнимешь,  согреешь  душевным  теплом,
Два  кофе  и  сникерс  на  ужин  нам  купишь?
Мне  так  неудобно  терять  твое  время  -  
Те  дни  и  минуты,  которых  и  нет.
Пойдем  со  мной  в  сны,  там,  если  поверить  -  
Наш  сон,  для  меня  хоть,  на  миг  оживет.
Забудем  о  том  мы,  что  в  мире  родились,
Что  где-то  искали  таких  же,  как  мы,
А  не  получалось  -  мы  злились  и  злились,
А  злость  -  это  чувство,  достойно  вины.
Я  знаю,  что  вечер  тобой  лишь  украшу,
Что  ты  лишь  услышишь,  о  чем  я  молчу.
Прости,  но  себя  уже  больш  не  обманешь  -  
Тебе  не  позволю,  я  первой  уйду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2017


***

Рано  ще  для  втрати  всіх  надій,
Та  вони  пішли,  не  поспитавши.
Пізно  для  творіння  нових  мрій,
А  старі  втрачаються  назавжди.
Страшно  на  початкові  кінця,
Коли  все  пірна  у  порожнечу.
Сумно,  що  нікого  більш  нема,
Хто  би  другом  був  міцним  у  плечах.
Байдуже,  що  завтра  новий  день,
Сонце  знову  зійде  для  добра.
Перетерплять,  як  завжди,  сотні  сердець,
Але  Бога  в  них  уже  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717485
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.02.2017


Одного зимового дня

Одного  зимового  дня
На  землю  посипався  сніг,
І  сонце  сяйнуло  здаля,
Аби  пробудити  усіх.
Та  ринули  всі  в  дивний  сон,
Де  казку  шепочуть  сніжинки,
Стрибаючи  через  хмаринки
Й  танцюючи  з  вітром  танок.
Забрав  сон  турботи  земні,
Аж  доки  не  прийде  весна,
Й  поринемо  в  нові  світи,
Шукаючи  знову  тепла.
А  нині  -  заварюєм  чай,
Радіємо  затишку  дому
І  молимось,  щоби  нікому
Його  не  бажалось  зламать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717141
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.02.2017


***

Вскрыть  вены  -  и  плыть  по  этим      рекам
В  холодной,  почти  исчезнувшей  крови.
Сейчас  где  мы?  Вернемся  ли  с  рассветом
Такими  же,  как  были  до  любви?
Такими  же,  как  были  до  ударов
Обид  и  сплетен,  смерти  и  потерь?
Такими  же,  как  были  мы  взаправду,
А  не  с  притворностью  актерской,  что  есть  впредь?
Ну  и  вообще  -  уйдет  ли  эта  ночь
Иль  будет  тикать  вечно,  час  за  часом?
Дай  руку  иль  позволь  тебе  помочь.
Я  буду  рядом,  слышишь?  Буду  рядом!
Я  посмотрю  с  тобой  на  ту  звезду,
В  которой  затаила  все  секреты,
В  которой  все  мои  мечты  живут,
В  ту,  что  и  ты,  ведь  так,  послал  приветы?
И  не  дано  пройтись  по  этим  линиям.
Что  это  -  страх  или  желанье  жить?
В  них  есть  что-то  от  вечности  сподвижное,
Пусть  помнят  это,кто  устанет  жить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716933
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.02.2017


Замерзаю

Я  за  любов  ладна  життя  віддати.
Я  б  за  тобою  в  пекло  чи  у  рай!
Я  за  спиною,  руку  лиш  подати,
А  ти  не  чуєш  крику  цих  страждань.
Тебе  шукала  в  веснянім  тумані,
Та  не  знайшла  і  в  мареві  зими.
І  я  іду  замерзлими  стежками,
Й  сама  не  усвідомлюю  куди.
Здають  вже  руки  в  холоді  німому,
Та  серце  не  проймає  навіть  він,
Бо  там  давно  від  холоду  і  болю
Все  стало  сніжно-кам'яним...
Я  вже  не  знаю,  чи  колись  розтане,
Чи  вірить  буду  в  цей  шалений  світ,
Лиш,  як  Єсенін,  прокричу  у  груди:
-  Серце,  не  буть  тобі  вже  молодим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017


***

Якесь  моє  перо  не  чарівне,
В  ньому  немає  бездоганних  слів,
Доволі  темне,  часом  не  збагнеш,
Чого  мій  внутрішній  порив  хотів;
Чого  той  демон  просить  знов  і  знов:
Щоб  було  сумно,  в  сумові  -  краса,
Бо  заодно  і  серце,  й  темна  кров,
Лиш  розум  прагне  їм  позаважать.
І  те  перо  дарує  відпочинок
І  від  реальності,  і  від  буденних  бід.
Ти  створюєш  свій  світ,  свою  дитину,
Трохи  відмінною  від  інших  всіх.
Якби  не  ти,  перо,  ця  темна  ляпка
Була  би  просто  плямою  в  однім  
Із  аркушів  щоденника  флегматця,
Який  чимало  втратив  у  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713368
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 20.01.2017


***

Мне  надоело  это  странное  кино,
Где  все  такие...  люди-паровозы,
И  постоянно  что-нибудь  увозят,
И  их  самих  глотает  горизонт.
Сейчас  как  будто  март  пришел,
Весна  должна  все  оживлять,
А  за  окном  снежок  пошел,
Уже  белым-бела  земля.
Не  различаю  четырех  сезонов,
Они  -  как  долгая  одна  зима,
Лишь  иногда  врываюсь  в  свою  осень,
Но  в  ней  мне  тоже  не  найти  себя.
Я  -  паровоз  с  одним  всего  вагоном,
Но  в  нем  так  сложно  что-нибудь  найти,
А  пассажиры  здесь  совсем  не  ходят,
Один  лишь  машинист  сидит.
Уже  отбросила  слова  и  титры
Жду  в  тишине,  и  в  темноте  гляжу,
Быть  может,  кто  на  рельсы  мои  прыгнет,
А  я  его,  наверно,  раздавлю.
Актеры  лишь  запоминают  роли,
Часто  не  слушают  слова  других,
Как  и  не  слышно  в  гуле  паровозов,
Какие  души  у  стальных  машин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712895
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.01.2017


***

Любимый  кофе  и  дождь.
Я  грею  руки  о  чашку.
И  что  мне  нужно  еще?
Для  счастья  мало  так  надо.
Улыбка  мамы  моей,
Любимый  голос  сквозь  трубку.
И  быть  бы  только  в  семье,
А  не  бежать  по  распутьям.
Но  сердце  хочет  бежать,
Оно  увидеть  стремится
И  что-то  хочет  понять
С  того,  что  в  ночь  ему  снится.
И  жизнь  летит  во  мгновеньях,
И,  вроде,  зря  не  теряешь
Ты  ни  одно  из  них.  Веришь,
Что  так  ты  жизнь  наполняешь,
Что  ты  спешишь  в  мире  жить!
А  не  тянуться  по  дням.
Но  что-то  сердце  молчит,
Ему  чего-то  так  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712647
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.01.2017


***

Когда-то  ты,  наверное,  простишь
Иль  позабудешь  рано  или  поздно.
Это  нормально,  что  сейчас  грустишь
И  что  тебе  обидно,  больно.
Когда-нибудь  ты  все  поймешь
И  в  пламень  бросишь  желтую  страницу,
Хотя  ей  вечно  суждено  пылиться,
Когда  ты  даже  на  покой  уйдешь.
Когда-нибудь  все  будут  друг  для  друга
Друзьями.  И  не  станет  больш  врагов,
Обид,  предательств,  лжи  и  предрассудков,
Лишь  то,  что  (мы  поймем)  вечно  живет.
Когда-то...  Будем  ждать  этой  минуты,
Ну  а  пока  -  будем  учиться  жить.
Быть  может,  сможем  всех  мы  полюбить,
Так  сильно,  что  прощать  не  будет  нужно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712503
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.01.2017


***

Я  вже  його  не  впізнаю  -  
Чийсь  там  відбиток  обличчя.
Стільки  ходити  по  краю
І  не  зірватись  у  прірву...
Чути,  як  цокає  день,
Місяць  і  десятиліття.
Ти  не  дивись  на  мене,
Тінь  тільки,  а  не  обличчя.
Дзеркала  твоєї  душі
Трохи  безумством  заповнені.
Тихо,  та  не  шепочи
З  другом,  уявою  створеним!
Я  це  кажу  тобі  в  очі,
Очі,  які  опускаються.
Плакати  вона  не  хоче...
Граєшся  з  силою...  граєшся.
Раз,  два,  і  три  -відпочили.
Знову  той  самий  процес:
Зранку  зробити  розчіскою
Зачіску.  От  і  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712227
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 14.01.2017


***

Як  дивно  дні  ідуть  за  днями,
Не  зупинить,  не  запитать:
-  Що  ви  залишите  за  нами?
Мабуть,  не  будуть  залишать.
Поглянеш  на  старечий  вік:
Є  і  повага,  і  є  страх,
Що  будем  ми  такі  ж  колись,
Втративши  нерви,  сили  та
Здоров'я.  Але  ці  думки
Даремні,  бо  над  неминучим
Немає  сенсу  взагалі
Думати.  Прийде  час  -  прибуде.
Як  пілігрим,  блукаєш  всюди,
Нема  притулку  для  душі.
А  дні  ідуть,  проходять  люди,
Були  чужі  -  стали  свої,
А  потім  знов  чужими  стали,
І  знов  пішли  у  далечінь.
Мабуть,  їх  теж  ці  дні  забрали.
То  хоч  одного  залишіть!
Хай  буде  друг  чи  співрозмовник.
Та  ви  глухі,  вам  не  до  нас.
Які  б  не  проливали  сльози,
Ви  далі  йдете.  Вам  не  жаль.
Та  і  жаліти  нащо  те,
Що  з  порожнечі  породилось
Абсурдним,  і  що  відійде
У  порожнечу  ту  ж,  все  згине.

А  дні  летять.  Летять  літа.
Мина  життя.  Мина  епоха.
Не  зупинить.  Не  запитать.
Нитка  життя  тчеться  потрохи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711960
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2017