| Сторінки (6/502): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Все ж ті слова-
нове звучання.
Джерельної води
дзюрчання.
Коли переплести слова
з любов'ю,
хоча б тоненькою ниткою,
вони поллються музикою-
самотньою скрипкою
виграва душа .
Коли вплетеш
волосину надії,
то слова ,як окрилені мрії-
злітатимуть у найвищу вись.
За них помолись.
І зав'яжеш коли вузликом
віру,
та таким,що ніхто не розв'яже.
Бог шлях тобі вкаже.
І слова-вже не просто слова.
То є сила,тобі дана.
Ти лелій її,
заплітай колоском
зернистим.
Урожай твій хай буде
багатим і чистим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Спокутуєм гріх ми який,
що чути лишень голосіння.
І чим відкупитись?
У кого спитати?
Дай Боже прозріння.
Доки сурмітимуть
болем
скроні посивілі
матерів?
Доки заливатиметься
поле
кров'ю і тілами
невинних синів?
Звідки чекати
початку кінця,
того ненажерного звіра?
Хто простягне нам
руку спасіння?
ВІРА!
І коли вгамуються постріли,
що цілять прямо у серце,
а леза холодні-гострі
ріжуть по венах життя.
До неба невпинно
зводимо очі благальні,
скільки ще треба доводити
-не хочемо війни безжальної.
Миру й спокою просимо,
просимо снів без страху.
Відпускаємо душі синів,
мов птаху,
і запалюєм свічки-для світлого шляху.
Їм вклоняємось до землі,
яка плаче разом із нами.
Дай нам Боже перемоги
і сил
загоїти рани!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Я "адамове яблуко" цілую.
Я люблю тебе
і грішу.
І тут же прошу
і прощення і зречення.
Ми обоє приречені
на долю щасливу.
А сліз моїх злива
вже змила остатки жалю.
Не віддам тебе,
невідпущУ.
Заглядаю у кавову гущу
і бачу єднання сердець-
твого і мого.
І розлуки кінець.
Під підковою місяця срібного
вимальовую завтрашній ранок.
Ми вперше зустрінем світанок.
Ми вперше підемо у роси.
Умиємо душі.
День вчорашній загубим
у свіжих покосах.
Обійми твої міцні-
моя щоденна потреба.
Із заздрістю дивляться
сонце і небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017
Я хвилююся, як дитина.
І смішна,здається,причина.
Зустріч-після розлуки.
Не тривалої-все ж муки.
Серце часто,голосно
б'ється,
шум в голові,
душа мов трясеться
(чи то сміється)
невідомо мені.
А день погожий-чудовий,
і сонце,
вперше виглянуло
за скільки часу.
Чи пам'ятаєш, чи не остиг,
чи забути невстиг
свої почуття і серця окрасу?
Дотик рідний і обпікаючий,
погляд ніжний,
немов огортаючий,
як дим,
у якім
ми сховаємся від усіх,
від світу цілого.
Я так заскучила.
Прихилюсь до такого мого.
І одразу зникнуть
думки і сум'яття.
Ти щастя моє-
розпалив на снігу багаття.
Тож не смій більше мене покидати,
треба Вогонь доглядати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
Як прикро буває і гірко,
коли твоя "зірка"
не розуміє тебе з півслова,
з тисячі слів.
Очі заповнює гнів,
і погляд жалить ,
як кропива.
Я примхлива-
твоя мила.
Як погода -норовлива.
То сонце,то сніг,то злива.
І щоб не застудити
почуття у буднях,
вітрах-студнях-
цілуй мене
з медом у грудні,
навесні-цвітом калини,
а влітку-ароматом малини,
обіймай золотопадом восени,
пам'ять спогадом осіни
(познайомились коли).
Цілуй мене моя зірко.
Хай буде солодко нам,
а не гірко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
Подаруй Коханій
обійми,ті ,що зігрівають душу.
Їх так бракувало, коли чекала Тебе.
Подаруй Коханій вітер,
що всі думки Тобі несе.
Подаруй Коханій тепло від сонця,
що у грудях стукоче.
Подаруй Їй цю щастя мить-
Вона так цього хоче.
Подаруй Коханій погляд,
та такий,в якому тонуть
зорі і всі безкраї.
Подаруй Коханій навіть те,
чого ще немаєш.
Подаруй Коханій найдорожче,
що є-
подаруй без остатку
Себе
(і свій час і подих).
Ти побачиш,як щиро
Вона дари ці прийме-
не ховаючи подив!
Подаруй Коханій світанок
Свого життя.
І зустріньте Разом захід.
Не шкодуй-подаруй.
І час сповільнює хід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2017
Я тобі до ніг небо прихилю.
Простелю із хмарин простиню.
Розложу килимами
твої дороги.
Як безкрає те небо
Люблю.
Не тримай в очах тривоги.
Я не дам тобі приводу,
ні причини для сліз.
Обермок зірок назбираю,
хай сяють на твоєму столику вночі,
і мрії твої хай здійсняють.
Я виткаю наші долі
нитками
із любові і ніжності.
Я небо тобі прихилю -
скупайся у вранішній
його свіжості.
Я прихилю тобі небо
опівнічне
коли місяць його осяває.
Він пробачить мені, як взнає:
все найкраще у світі
я в душу твою вплітаю.
Натомість нічого не хочу,
не вимагаю,хіба
хай мені одному
твій сміх музикою лунає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017
Синя троянда-
чи така буває?
В голові промайнув якось день.
Насправді,що завгодно
бути може.
І витає мільйон
незбагненних ідей.
Оксамиту пелюстки,
і аромат.
А яким би він міг бути,
як виноград?
Теж синій,
чи краще рожевий.
Змішалися докупи
мої хочу і треба.
І ніжна,але самотня.
Хіба не бачиш,
росою з -під променів
плаче.
Бо різниться занадто сильно.
Не сприймають її таку синю
(насправді богиню).
Так і я-різнюся
з-поміж усіх,
та не журюся,
а тільки сміх
і радість викликає
життя-
я одна така.
Я одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017
Життя виснажує нам очі,
яким важко дивитися на біль.
Який ,як рана і сіль,
як попаде-ще довго щемить.
І ти людина,якщо тебе болить,
те,що наша
Ненька-як руїна,
вогнем горить.
Що мати втрачає сина,
і в цю ж мить
батька-дитина,
і кохана дружина-
у чорній хустині.
Як страшно і боляче нині.
І молотом б'є у скронях,
пульсує.
Ворог в середині країни не спить,
так само лютує.
Зносімо молитву
й прощення зносімо.
І ненависть з серця
свого покосімо.
Вижнімо вщент,
як бур'ян
і най схне.
Любов лиш поможе,
лихе прожене.
Можливо,то мало,
подумаєш ти.
Але це те ,що я
можу знести.
Не кожен наважиться вбити.
А я наважуюсь любити.
Тож буду нас боронити
молитвами за пости.
Прости нас ,Боже!
Спаси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
Сьомий лютого день
розпочався сніговим вертом.
Зима бере в руки себе,
відкриває білу конверту.
І сипле звідтіля
по усюдах
сніжинки-балеринки,
котрі радість приносять людям.
Красиві узори,
мов в'язані з
найніжнішої вовни,
укривають день і ніч
ковдрою.
І летять у танці
кружинки,
тішаться діти й дорослі.
На гарячій,червоній щічці-
краплина, та ,що була
сніжинкою досі.
Який короткий їхній вік ,
та не хвилює це зовсім.
Вони є і прийшли у цей світ
дарувати маленькі миті
щастя передовсім.
А вітер метелицю
веде окрилений.
І земля тане у білому снігу
знесилено.
Біло,свіжо,
ніжно-сніжно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
От якби об'явилося вікно на стелі.
І впустили до себе в гості
Ангели веселі.
А може й сумні.
Які їхні дні?
Такі як у нас каруселі-
то гірка,то спуск,
то ціла западина.
А ось і вершина,
і щастя галявина.
Які їхні будні,а чим
свято різниться?
Чи безустанно трудитися
їхня доля,
їх вибір,
чи Вищая воля?
А який у них сміх?
Прозорий,дзвінкий,
чи пронизаний сумом-
тремткий і щемкий.
А чи бачать вони сни,
взагалі чи знають спочинок?
Чи як бджілки трудяться
і літо,та й зиму.
В життя наше полинове
добавляють меду краплину,
чи вкраплюють віри зернину.
І немає спину запитанням,
на які б так хотілося
відповідь мати.
Час засинати.
Дрімота штовхає у спину.
Ну хоч би те віконце
привідкрилося
на хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Ти про мене вже так багато знаєш,
але по суті то є нічого.
У своїй душі
я сама досі блукаю,
шукаю істинну себе.
Не таку,як усі-особливу.
Як коштовний камінь-
кожен день виблискую новою гранню.
Я у думках втопаю.
У глинянім горшечку-
зросла геранню.
Уста сповнені солоду,
того,що відразу із хмелем.
Я п'яню тебе з холоду
із ночі до рання.
І ніби спішу,
та все ж гордою
ланню-поважний кожен подих.
Коли сама,коли удвох.
Ти знаєш,коли я сміюся,
так щиро,що сльози течуть.
Ти знаєш,коли я молюся-
боюся,
не те щось сказать,
бо слова печуть.
Ти знаєш,як я підспівую
і зустрічаю день.
Та ніхто не знає,
де дім тих пісень.
І з якої печалі
зацвітає сміх.
Приховано від усіх.
І ніби вуаллю,
застеляє сніг
сліди,
котрі тебе привели б до знання .
І це чудово.
Я твоя загадкова.
Ти вишукуєш у мені
нотки нові.
І не знай,прошу,втоми.
Не закриваю фіранки,
(ДУШІ),
коли ми удома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Маленька сторінка із особистого.
Я людина з душою
чистою,
подекуди плямистою.
Але ж і сонце не без плям.
Така вже врода.
О,при нагоді,скажу секрет.
Маю простий рецепт, щоб
покращити настрій свій
і нервовим клітинам дати розгрузку
І додати сили-
вибираю шоколадні мотиви.
Я обожнюю шоколад.
Це та моя слабинка,
таємна зброя,
яку проти мене
використовує моя половинка.
Чорний ,
гіркий,
білий,
молочний,
бульбашковий,
будь-який-
екстра смачний!
А які бувають начинки:
родзинки,
полуничка,
карамель,
тофі і кокос
(шоколадний хаос),
і мною любимі горішки
(кеш'ю і арахіс)
викликають усмішки.
І ранок починаю не з чаю.
Бадьорить і будить мене
кавуся плюс цукерка
(бо розсерджуся).
А ще можна себе побалувати-фондю-
делікатні кубики фруктів у водоспаді-шоколаді.
А маска для губ- якраз
пасує до поцілунку
(шоколадна хитрунка ).
І не мною придумана,
але достеменно істина-
при любому розкладі-
я в шоколаді!
Обізнана))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017
Поета може образити кожен,
але,зрозуміти дано не всім.
Втім,
поета це не тривожить.
Слово-ось його дім.
І душа,і компанія,
й розрада, й щем-
той солодкий,як магія-
за ворожує вщент.
Образити, можна,звісно,
та толку із цього не буде.
Поет все спокійно забуде,
у кращому випадку-
перенесе у вірш.
Та заслуга велика,
бути оспіваним ним.
І повторяє собі, як молитву-
це моя доля,яку я несу,
і берегтиму від негод,
і спасу.
І не дам
витирати ноги
об мої святі пороги
(Душі храм)
даровані мені від Бога.
Людська тривога.
Не тримає поет образ.
Це лишній для нього груз.
Довкола лиш бачить світ прекрасним
кольоровим і ніжним
Із будь-якої краплини можна
зробити шедевр -
пером-на аркуші білосніжнім.
Тільки б спокійної днини,
або навпаки-несподіваний маневр.
Не раньте душу відкриту.
Чисту і творчу до сліз.
Її шлях земний сповнений
спадком для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017
Скільки в житті тривог,
і доріг.
Та завжди син чи дочка
повертає на рідний поріг,
де вишита сорочка.
Де мамин хліб і теплі руки.
Долаємо розлуки.
Вертаймось у край дитинства,
де літо,і сонце,і вишні.
За кожен той день
дяка Всевишньому.
За спогади мені дорогі-
калиновий цвіт ,солов'я щебет,
поля у житах,ромашках
і небо,
синє.
І хай би завжди мирне.
Мою Україну із серця ніхто не вирве.
Приколише свій біль і полише.
У багатті спалімо зброю.
Хочуть діти татів,
матері -синів,
дружини -чоловіків,
сестри- братів.
Миру хочемо ми із тобою.
Не треба нам не нашого бою.
Забула ненька,
як вставала зраненька,
забула,коли востаннє всміхалася.
Затягнулися хмари-димів.
Ллється невинна кров наша,
і вража ворогів.
Дай Боже свій гнів!
Чи Дай нам любов!
Спинити.
І знову спокійно жити.
Хай вернуться з усіх світів,
додому прилинуть.
Немає кращої Землі,
від України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2017
Кинджал моє серце пронизав.
Наскрізь,навіть душу.
Удар не від того,
від кого чекала.
Хіба я знала,
що пильність приспала.
В той дурман-обман
повірити змусив.
Не такий біль від металу,
сильніший від
погляду-кинджала
(Як жало з отрутою).
Справжня холодна зброя-
моя неволя.
Не моя доля
Удар,завданий несподівано,майже
завжди переможний.
І ти переміг.
Та як ти зміг?
Це дозволити собі.
Не викликати мене на бій,
а просто підкрастися
ззаду-
лихий твій задум.
Справдив своє бажання.
Та знай,легше
тобі не стане.
І я оживу!
А душа твоя запродана
за копійку дрібну,
і смішну.
Я не спішу загоювати
рани.
Хай точить з них
ще біль.
Пам'ятиму той ранок.
І по щоках зтікає сіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2017
Я хочу тобі закричати-
ну досить мовчати!
Я на коліна хочу упасти,
до душі припасти.
Ти знову не в мережі,
а я на межі.
Зрозумілим стає усе.
Жаліти себе не стану.
Я витримувала й не таке.
Я встану,
після удару болючого.
Очі заплющені,
молитву шепочу (сили прошу).
Тихо несподіване лихо
зношу.
І можеш зітерти мій номер
Назавжди.
Хоч я і любила.
Та кого дурю,
ще й досі люблю.
Почуття тобі непотрібне
в собі придушу.
Подарую собі нову мрію.
І вперед.
Вірю.
Та біль розчарування
не зникне.
Я до нього ніяк не звикну.
Його просто на пам'ять лишу
як згадку.
Як добре,що я пишу.
Запалю на прощання
з Любов'ю
лампадку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Уперше з тобою посварилися.
І як завжди буває,
без вагомої на те причини,
дрібниці, яку й не згадаю
зараз за мить.
А серце болить,
обливається слізьми.
Думала ми не будемо.
Тільки не ми.
Пізно.
Виявляється, не все так просто.
Взаємні образи і слова гострі.
Для чого це все потрібне?
Хіба не видно-
люблю тебе і я твоя.
На душі так огидно.
Порожнеча і німота.
Сором за двох огортає.
Я тобі вибачаю,
себе я картаю.
Хоч знаю,вина одинакова
наша.
Та хочу щоб щастям заповнена
була чаша.
І від тебе чекаю крок,
Той, що іде на примирення.
Я кохаю тебе ДО ЗІРОК!
Такою як є прийми мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Та який у мене стиль-
море без хвиль,
повний штиль.
Спрагла і хочу
щоб увірвався вітер
живий.
Сум і мою печаль
у мішок змів,
й сліду не лишив.
Поніс удаль.
А натомість розцвіте
приспаний рай-
душі коровай.
Розбурхані коси
мокрі від росів,
перлини із дна
хай хвиля виносить
(Бо рвуться і просяться).
А тіло пило б вина,
та нема.
(І не шкода)
А очі голосять у небеса.
Наче пташка у клітці рветься,
прагне злетіти.
Як вдихати хотіти
(чогось не вміти)
і марити волею.
Хіба посперечаєшся
з долею.
А вітру-змін досі немає.
Та й нічого це не міняє.
Вкотре увімкну вітряк,
так чи сяк-освіжає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017
Крадеться навшпиньки темним коридором,
сходинками скрипучими.
У чобітках невидимих як димка ,
крізь узор із павутинки
Щастя.
У двері стукає
до людини.
Аж не віриться,бідоласі,
що таке бути може.
І тримає Щастя на порозі
впустити б,і не відпустити б.
Душа в тривозі.
-Заходь же скоріше,
і не роззувайся,ти ж мабуть
по снігу ішло
тож чисто,а уже все одно.
А хочеш чайок, зігрітись
з морозу?
Чи може укутати тепленьким чим?
Та ні,роззувайся,
і викиньмо чоботи ті.
Ти більше нікуди не йдеш.
Це твоя кінцева зупинка.
Мовчання хвилинка.
Усмішка у кутиках очей.
І згодою Щастя озвалося.
І жити в людини зосталося.
Дивляться,сидячи на підвіконні
як летять із неба білі коні,
парує чайок.
І хтось рідний,не такий як усі-
своєрідний так близько,що
відчуваєш тепло.
Щастя в дім прийшло!
І ходить по ньому босе.
А чобітки вже інший хтось носить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017
Я падаю в прірву,
безодню,
у відчай.
І де ж те оспіване,
омріяне
Світло?
Не беру ніякої страховки.
Іду на віру.
Можливо,
я заслужила
тим як жила
крила.
Рук не опускаю.
Я таки їх маю!
Лечу!
Розсипаю свою вину,
відпускаю у невагомість.
Очищаю свідомість.
Вгору,ввись,
не униз.
Світло насправді є.
І кличе мене.
Я майже його торкнулася.
Дзвінок-
я проснулася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Не хочу писати вірші
як солодка вата,
приторні, нудкі.
Хіба маю догоджати-
вони мої.
Так іноді просто хочеться
створити щось таке,
щоб слова дзвеніли у вухах,
відлунням дійшли до небес.
На гілці кіт-філософ
гойдається і муркотить.
Зустрілися поглядом-
зачарував вмить.
Тільки він мене розуміє
у нестримності душі.
А самому б хотілося
з молоком вірші.
На придачу пряник.
Історія бере початок.
Я пишу не за мідяник,
маю іншу оплату-
за усмішку і радість,
за вогник в очах.
Дорога моя розплата-
нерозуміння страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Пляма на білому аркуші
така схожа на крила Метелика-
дивна.
Бракує лишень узору,
такого як у павича пір'їна.
Легкий змах-
ось ти на квітці,
і уста солодкі від меду,
подих вітру,поцілунок сонця,
свіжість роси.
А що більше треба!
І я милуюся,
собі дивуюся-
це ж всього тільки плямка,
чи моя забаганка.
Та що б не було,
це мене привело
до відомого.
І ми можемо бути
Метеликами.
Нам для цього
все подаровано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2017
Де ви Ангели мої,озвіться.
Засурміть,задзвоніть,
поверніться.
І крильми укрийте прошу,
як дитина захистку хочу.
Не часто до Вас навертаю,
та сьогодні-бачите,
на колінах.
Благаю.
Бережіть тих хто мені дорогий.
В час тривожний,
недобрий такий.
Але як добре,що віру маю.
Половину болю Вам відділяю.
Знаю,ця ноша не є легкою.
Заповнені думи мої гіркотою.
Але ж нам по дорозі,
іти в один бік.
Душу спраглу любов'ю
напоїть.
А може ту ношу розгубим,
той тягар-
покинем засихати в пустелі.
Ікони святі попід стелю,
і свічка палахкотить.
Блаженна молитви мить.
І капають сльози зі свічки,
чи то з моїх очей.
Чи то Ангели
зронили усмішку.
Новий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017
І струною натягнутою пружно,
і димком-парою від чаю
увіходить сум осоружно,
і дозволу мене не питає.
Огортає тенетами міцно,
і до волі вже так не близько,
а до неї вже так далеко.
І увінчую день відблиском
тих надій,що ще жевріють
цвітом-іриском.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017
Я замріяно тебе ніби слухаю,
та насправді-не чую ні слова.
Бо закохано в очах втопаю
і важливішого немає нічого.
А мить сама собою ідеальна
затишний столичок-кав'ярня.
І аромати кави зливаються
з ароматом кохання.
Тут багато таких столиків,
за якими зароджується світло
до життя і ніжності,
дотику легкого-вершкової свіжості,
і "передсмертного бажання"*міцності.
В туманах очей бездонних
готова блукати щодня.
І мало,мало вічності
на мої почуття!
*(Death Wich Coffe- найміцніша кава)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Я БЕЗ Тебе не можу жити.
Я БЕЗ Тебе не мислю свій день.
Я БЕЗ Тебе не бачу світла,
тільки тьма і не чую пісень.
Лиш з Тобою моє щастя.
Лиш з Тобою дихають груди
на повну силу.
Ти як вітер нестримний із поля
життя пробудила.
Тільки разом судилося бути.
І в коханні кожна мить.
Я БЕЗ Тебе не Я, лиш з Тобою
Серце так ніжно щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
Це та дрібничка,що робить мене щасливою.
Це той всесвіт,який в собі ношу.
Це коли ти називаєш мене красивою,
а я тебе люблю
І нічого не прошу.
Це коли вітер бере і несе
мою мрію за хмари.
Це коли ми рука в руці
щасливою парою.
Це коли місяць у вікно не дає
нам спати,
а зорі співають пісні.
І обійми твої окрилені
навесні .
Це краплина любові,
що з неба упала.
Це те світло в мені,
якому згаснути я не дала .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
У голові безліч думок бринить,
та жодної чомусь не можу вловить.
Всі летять-миготять і нікотра не хоче спинитися,
а мені так зараз конче виговоритися.
Вже сьогодні час інший-кращий,
Легше дихається ,але думається досі важче.
Обтяжують душу питання буденні,
і злетіти їй не дають злиденні.
Одну ноту все ж ловлю на ходу-
як я життя люблю,
Люблю всіх і кожну хвилину,
веселковими барвами розфарбовую свою днину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017
Я зараз у краї чужім,
і кому тут потрібні мої вірші.
Не цікавить нікого навіть твоє ім'я.
Як це прикро-чужбина.
Я й сама від утоми паду ,
і змоги писати,і сили не маю.
Як же я свій дім кохаю,
як же думками додому лечу.
Обіймаю синів і матусю,
і вдихаю повітря святе,
що пронизане щастям й горнуся
До водиці,що пам'ять в мені береже.
Що духмяними квітами-травами
Ряснить кожного року поля.
Не буває кращого місця
Чим рідна домівка і наша земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Хіба важко сказати:" так",
коли я тебе благаю.
Хіба важко сказати:"добре",
коли я тебе зупиняю.
Хіба важко просто змовчати
тоді,коли хочеш кричати,
в очах усе прочитати-
й не йти.
Далебі з чужими інакше,
і байдуже,мабуть.
Як же по правді важко
серце чиєсь збагнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Здивований місяць не сміє питати,
а питання бринить у очах.
Як кохана ти могла не впізнати
зради в його словах?
Як довірливо скинула
з плечей ніжних хустину.
І ніби послушна дитина
душу свою віддала.
Та хіба вже щось зміню.
Тільки місяць і я
оплакуєм спомин
Того бездум'я.
Розумінням освітлює
Мою він ніч.
Вже ніколи не скину
хустини із пліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017
Скільки проходить облич
і всі просто красиві,
не тими рисами вроди,
а тими,що є людьми
і від природи
єдині ми.
Якби добре було,
щоб кожен відчув
те чиєсь поряд тепло
і забув
куди йшов
і спішив.
А чого зупинився?
Бо загубився,
скоріш залюбився
в життя,
те що дихає ,сяє очима
І журба за плечима.
Ти прекрасна людино.
Відчуй це,вдихни.
Скільки проходить облич
по швидкісному пероні.
А ти обіч ,у своєму
вагоні,
і милуєшся ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017
Мандруючи стежками спогадів
впізнаю багато причин для
радості.
Не бур'яном зростають погляди,
і не брудними водами
политі руки,
було добро і муки,
до неба благаючі стогони.
Та нескоренною встояла
і принесла до нині себе
все ж людиною тою,
яка погляд додолу не гне.
Відчайдушні були бажання,
нерозумні,молодаві тривоги,
та іншої не бажаю дороги
ніж котрою життя веде.
Час від часу вертаюсь на станції
на котрих пам'ятається досвід.
Я люблю все,що було,
і досі
несу світло і миру розсип.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Стій мить,стій!
Бо ведуть мене на розстріл.
Стій!
Покладу тобі на пристіл
купу пожовклих листів.
Ненаписаних і непрочитаних.
Стій! І увір,
мною ще не допито
те вино,
що по вінця налито.
Чи не мені призначено було?
Стій!Зупинись!
Дай поглянути ввись!
Стій мить,стій!
Хай ворог мій
не радіє так рано.
Стій!
І на останок,
хочу вдихнути цей світанок.
І впустити, ще раз хоч у очі
ті сонячні промені прості,
що для когось були подаровані.
Та чогось не мені.
Стій мить!Стій!
Постояти з тобою так хочу.
Бо вже зараз в іншу мить
нічого більш не побачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Я тут не в змозі щось змінити,
тільки Творець.
В мені просіяв,наче жито
початок і кінець.
Чи то встаю,чи засинаю-
одною думкою живу.
Чи все призначене сповняю,
чи вірно я соТобі служу?
Увірвані від серця зови
і кличні думи-орачі.
Саджу і Я тепер жита-
а люди -збирачі,
врожай знайдуть через літа,
коли вже мої скроні
усрібняться,небоги,
а може й небеса
проляжуться мені під ноги.
І буде здійснене письмо,
що недаремно б'ю пороги
в серцях тих збирачів.
Відпущено мені тривоги
і вживлено надію.
Я тихо сію,сію,сію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Мене бентежать твої Очі,
в які безустанно дивитися хочу.
Мене бентежать уста твої,
тремкі такі і п'янкі.
Мене бентежать руки твої,
ніжні і наче колиска.
Бентежить твій голос-
з чорних перлин
долина із вод чистих.
І бентежить мене та весна,
що в душі моїй заселилася
з того часу,
як я
в Очі твої
вдивилася;
як втопилася в твоїх устах
і руках розтопилась
мов стрічка,
що вплетена в косах-
полонив
голос річки.
І страх,
не бентежить мене
опівнічний.
Вже нема мені вороття,
затривожена тобою навічнО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Я присипаю цукровою пудрою
кожен день,
в якому загублено
море пісень.
Оксамит троянди-
п"янкий на дотик аромат,
можна гіркий шоколад!
Не відмовлюся від ласки
сонця,
що зайшло без дозволу
у віконце.
А вночі
мигтять ліхтарі,
ті,що на небі зорі,
опускаючи своє зітхання
до самої землі-
на ростерзання.
І Ванількою пахне моя душа,
і озвуться сторицею.
Принеси мені Кохання,
тільки не з корицею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
Талою водою стечу по Твоїй щоці,
маревною зорею
зайду в передранішні сни.
Відчайдушними увірвуся мусонами
на поріг душі.
Лагідними тромбонами
лунатимуть дні.
У серпанку світанку
роса з ночі.
Від вчорашньої битви
впали ті тумани на очі.
Молоді наші спогади
ще в хаосі повік
заплутані досі.
По розлитому щастю
ходимо босі.
А десь поруч буднів метушня.
за вікном пробудилося сонце.
Я твоє ніжне-нічне кошеня.
Прихистилась у Твоїй долоньці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
Я собі збережу цю мить,
коли серце незграбно щемить
і боїшся впустити диво,
я люблю вершки з чорносливом.
Мить і дійсно незвична,
коли це було,
щоб шуміло,гуло
і щоки червоні,
думки ніби коні
стрімголов.
Гублюся в словах,
і рухи заковані,
я думала,все це поховане,
а воно ожило.
Серпантином спадає усмішка.
Ти королева-не сіра мишка.
Ненаважуюсь очі підвести,
хіба може мені так повезти,
чи це долі знову насмішка.
Я страхаюся зробити крок,
щоб у прірву не впасти вкотре.
Це все ж щастя,
чи знову урок
чи подій нашестя.
Але коли ж тоді буду жити
як не зараз і не тут.
Відпускаю той кнут,
котрим себе карала.
Хай буде що буде,
ця мить настала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Мандрівна чарівнице,
де цього разу була,
і який рецептик новий
принесла?
Чи то буде тортик,
чи ніжне тістечко,
а може десертик
шоколадне сердечко?
Щоб не було,
знаю,смачне
надзвичайно,
відразу спокушає.
Вершки і полуничка-
порція щастя
невеличка.
Ванільне морозиво
з крихтами радості-
це моя слабість.
Еклерики фірмові,
начинка білкова,
легка ,невагома.
А зверху сиропчик
шафрановий шлейф-
справжній кайф.
Тисячі смаків пудингів,
кексів, чизкейків
і море коктейлів.
Щербету й лукуму
особлива увага,
від мілкшейку
наснага.
І ніжний,повітряний
замок "Тірамісу"
в книгу рецептів
занесу.
Ей любителі і гурмани,
чекаємо у чарівниці-мами.
Кожен день є новина,
нова країна,
безліч ідей.
Зроби смачним свій день.
Можеш добавити
кави філіжаночку,
і розбавити буднів
паняночку.
Розвеселити когось,
це ж чудово
вуаля-і готово!
В усе,що я написала
родзинку поклала,
а може й перчинку,
не запам"ятала.
Кому що попаде
тому те і буде,
і хай мене не забуде)))
Р.S.Бажаю "смачного" життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Наче привиди спогади
душу ятрять.
Не дають вільно вдихнути
-забути б.
Очі заплакані,
пальці болять,
немож ворохнути
-забути б.
Думки круками
в голові кружать
і крукають
-забути б.
Біль зради,
біль розлуки,
сильний біль
-забути б.
Відпустити у небеса
навіки,
опускаю повіки.
Наука
-яку б забути.
І самотня струна
зачіпає велике
серце,
в якому пам"ятю
б"ється
мелодія осені.
Ці спогади,завжди,
непрохані гості.
Мабуть,
мушу пам"ятати,
щоб
помилок
не повторяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Мерщій Обійми мене,
як ніч обіймає світ,
багровими обіймами сонця.
Як мати свою кровинку.
Як джерело тішить землю,
як соловей заливає сад піснею
сильно -немислимо.
Я так шалено хочу
обіймів міцних і ніжних.
Серед днів холодних і
сніжних.
Серед сумних туманів.
Серед чужих обманів.
Ніщо так не вміє зігріти,
як руки твої
коханий.
Ніхто так не розуміє,
як погляд твій
бажаний.
Притулюся тихенько
клубочком.
Невагомою стану і впущу
дотик у душу.
І серед розкошу
свіжого,чистого
віднайдеш найзатишніше місце.
Воно твоє по праву-
прийми.
Прошу
обійми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Мерехтіли у небі зорі,
вітер носив колискові,
попід вікна розсипаючи Сни.
Засни,шепотіли-засни.
Ліс гойдався у своїм мовчанні,
ніхто не втручався з повчанням,
і леліяли трави ноги,
ті ,що босі і без тривоги.
Що ступали росою холодною,
і шукали спраглу,голодную
ще неприспану долю,
увірались до болю.
Ніч зустріла світанок,
і наостанок
шле йому поцілунок,
дивний дарунок.
І так повторяється тисячі літ,
чи уже мільйон,
а кому відомо.
Лиш одне достеменно,
це незмінно,напевно.
Як за стрілкою,по колу
водить їх бажання,
з"єднатись не можуть ніколи-
нещасливе кохання.
Так ,як сонце зійде-день
розбудить,
так і нічка його не розлюбить.
І цим світ підпирає,
у вікно заглядає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Я заснула,
гном мені наснився.
Із величезним мішком
появився.
А у ньому дивина-
сяють зорі і хвиля морська
накриває бережно
місяця,
який апельсини кидає,
в ріку-молоко попадає.
І думаєш таке не буває?
Повір,існує ще іншеє
диво-
коли птаха
на крилах
несе острови.
А на них розпускаються
веселки.
На льоту випадають дощі
мрій і фіалки.
І кружляє і сипле нам сни
і надію
у мрію,
бажання весни-
лиш засни.
Під мости
пропливає хмара.
А ізнизу догори
крапить цукеркова роса-
наймовірна краса.
Все,що встигла побачити
крізь дірку в мішку-
дарує усмішку.
Закидає на плечі
знов гном свою ношу.
Показати більше не прошу.
Бо розумію,достатньо
побачила.
Що доля призначила
щиро прийми.
І впускай в життя казку
хоч на хвилю,хоч напів.
Сподіваюся,висновок
вспів
закинути в пазуху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Ось мить-і все кудись
летить.
Лиш на секунду ти піддаєшся
і все руйнуєш сама.
Що так довго сміється
пустота.
Жорстоко розбила,
те що любила,
те що так довго творила.
Як можна,скажи,
спускати всі пси на одного,
свого дорогого,
не з"ясувавши перш,
хто каже правду,
а хто бреше.
Мінливість настрою,
як та погода-
непередбачувані умови,
іде своїм ходом.
Сама докручуєш гайки,
які би треба попускати.
Тепер проси впустити в хату,
пустити знову в серце.
Яке,можливо,і не обізветься,
після концертів твоїх.
Актор театру-драми,
кому ти граєш роль?
Кого цікавить твоя епіграма,
введи новий пароль.
Так винна,та на коліна не впаду.
Трохи підберу гордість,попрошу
простити слабкість людську.
Чи вірніше слабинку жіночу.
Я ревную тому,що,лиш завжди
бути поруч хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Майбутній вірш
з чого почати,
яку тему зачепить?
Завжди саме мене
чіпає,сьогодні
якось наче спить.
Задрімав мій музик
тихенько.
Стало одразу сумненько.
І порожні,здається,думки.
Хоч бери акварельні фарбки.
І стою,мов чекаю
на милість.
Що ж зробила не так?
Чи втомила?
Чи то знак?
Що пора зупинятися.
Ой,не хочеться як!
Може каву міцненьку?
Цукерку солоденьку?
Може відпустку узяв?
І мені не сказав!?
Попередити мав,
мусив!
Бо повірити змусив,
що так буде щодень:
перелив із пісень
і думок-камінчиків,
що сяють від промінчиків
очей читаючих,
не все прощаючих.
Ну як мені бути,
і де роздобути,
і як повернути
свій муз?
Хіба образила?
Чи щось пропустила
важливе?
Несила!
Вернися-мирися.
І вже більше не йди.
А як йдеш,
то залиш хоч
сліди.
Ті крихти
по яких маю знайти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
В мені знов
розцвітає любов.
Бережно,
неквапно,
але безупинно.
І серце невинно
штовхає в полон.
Любов до сонця,
до неба,
хмарини,
до босоногої дитини,
до кожної хвилини
і людини.
До ненависті і до зла.
Заповнюю світлом
добра і тепла
сповна.
І сідаю в човен життя
з новими вітрилами,
ангельськими крилами
огорнена земля.
Подорожній іди до мети.
В дорозі тобі щасти.
Відкинь страхи і
осуд,
чаша життя - не посуд.
То є океан особливий,
і які води у нього наливаєш
ті і черпаєш,
ті то і п"єш.
Авжеш.
Я заповнюю себе любов"ю,
не зважаю
на місяць уповні
і що до краю.
Якоря з душі викидаю
і долаю нове буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Холонуть почуття.
Я,мабуть,сама себе
в тебе закохала.
Тебе принцом зробила,
розмалювала.
Та реальність гірка,
і буденність сіренька.
Надія,що ти ідеал
дуже маленька.
Різниця у віці.Не різниться
до різниці в думках.
Душа до душі не лягає.
А серцю бракує,
не вистачає
в тобі життя.
Якого немає,
якого не є.
Твоє і моє вперто
не хоче нашим ставати.
То як будувати
разом,коли кожен окремо,
своє має кредо.
Сама закохалася,
сама й розлюбила.
І що воно було
уже не доймеш.
Як будеш на вулиці
на зустріч іти,то і не підійдеш.
Ти вибач помилку мою
незумисну.
Хай все буде добре
у кожного з нас.
І думка,що просить
захистку-
настане ще час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Хіба таке можливо,
це так неначе злива,
це цілий ураган
звалився...
Громом розгнівився.
Ця новина-моє убивство,
то жах
із найстрашніших снів.
І ти, не просто розлюбив-
ти зрадив-
вбив!
Немає в світі таких слів,
які
змогли б тебе
омити.
Безкінечності не стане,
щоб тебе простити.
Мабуть,
мене треба винити.
Хіба можна так любити?
Хіба можна себе на олтар
жертвою приносити?
Краще не жити.
Ніж знати,що можеш
когось ще кохати.
Що когось там обіймаєш,
тими руками,
які я цілувала,
тими устами,
яким себе віддавала.
Вірити не хочу.
Не можу у серце впустити.
Прийняти таке і жити.
Як?
Дай мені небо знак!
Як маю душу звільнити?
Як віри не втратити?
Не хочу любити!
Серце своє заморожу,
на височенну огорожу
замкну-навіки.
Не пущу до себе муки.
Час не є ліки.
Коли рана,як всесвіт велика.
Коли ти вдихаєш біль звідусіль.
Так,сумна історія,нічого
не вчить.
Кохання мить!
Хіба варте воно ціни,
яку маю за нього платить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017
Гойдається на каруселях
розпатланий мрійник.
Усміхається всім
і вірить ,нещасний,
що світ цей прекрасний,
гармонійний.
Що сонце для нього
сходить щоранку.
А місяць і зірка
(його коханка),щасливая пара.
Веселка-заграва має все ж
більше відтінків,
варто пильніше вдивитися
тільки.
А дощова хмара
то манна з небес,
то чудо з чудес,
бо дарує калюжі,
в яких відбивається небо
і ти в нього стаєш,
ніби у вічність падеш.
Як мало для щастя треба,
насправді краплина,
вітер в волоссі і каруселька
і трошечки мрії впустити у серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017
Все якось заплутано,
ніби попутано
ниток клубок.
Бери повідок,
погуляй з своїм щастям.
Та міцно тримай,
не впусти,
бо закриті мости,
ті ,що назад.
Не оглядайся.
Парком пройди.
Перехожим всміхайся.
А серце щемить від краси.
Міцно,міцно в обіймах
між листям гуляє,
щастя твоє
і мабуть не знає
що сумуєш ти.
Та ти в очі заглянь,
і впусти його в серце.
Повідочок зніми,
хай воно приживеться,
сил набереться.
Хай в тобі розіллється
і зірве береги.
Бережи,
те що щастям зоветься,
а яке воно в тебе
знаєш лиш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Верхівка айзберга мого
укрита первоцвітом
і дивним виглядає літо,
коли за шибками
лютує завірюха,
тепленька шапочка
на вухах.
І літо...
Літо у душі.
Яскраве,барвисте,гаряче
і соком полите-
екзотично-маняще.
А ти в рукавичках,
не страшно в мороз,
бо в тобі цвіте літо
і гріє всього.
Цвіте поцілунком,
і піснею вітру,
розпускається візерунком,
не придумаєш кращу палітру.
О,вершина гори,
а де ж середина
де підніжжя,бере
пізня година.
І париш над усім,
над собою зовсім.
В собі літо несеш
і роздаєш,
по дорозі сиплеш і губиш.
Літа смак не забудеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Із білим снігом
кружляє мрія моя
весняна,
оповита невидимим
сумом і димом,
налітає на гілки,
де чорна земля
застеляє своїм
пелерином.
Наймовірна краса.
Над скрипучим снігом
веселка ожива
і бавиться із світлом.
Де промінь глянув
стало ніжно,
а там десь
далі сніжно.
Зимно і не видно
де гуляє весна.
Та вона є і ти знаєш,
що точно прийде.
І віриш,
що здійснення принесе
із своїм квітом,
із радості цвітом.
А поки що-ковдрина,
сніжно-ніжна пелерина
свої права показує,
ціну весняної мрії вказує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017
Сліпуче біле світло
занурюєшся в майбутнє,
а виринаєш нині,
мов колискова дитині-
наспівана,
наколисана,
вітрами пронизана,
підхоплена,
понесена,
залишена,
нечесана.
Нахмурилися брови,
підковані підкови,
несуться в синє море
основ основи.
Ніби,
згустились хмари,
там де отари,
сіріє день,
чи дзень-дзелень,
Манила та невидимая сила,
і зачарований летиш,
розплющиш очі-
знову спиш.
І диво
намотує тобі на сни
пісні своєї
весни.
Яка пахне гірською
травою,
джерела росою.
Тшшшшш.
Тихенько...
Заплющ знову очі легенько.
І віконце відкрито тобі,
заграй на струні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017
Азарт вже пропав,
але час ще не настав
щоб здаватися.
Боротися,треба
не вагатися
і не впускати сумніви
в серце,
бо на ланцюг
прив"язують
страхи
наші пориви
і неважливо.
Б"ють барабани,
ти підданий
чи цар,
відірви ту печаль ,
що сковує,
заховує
справжнього тебе.
Позичай у неба
сміливості ( відваги ),
а у землі-
спокою і наснаги.
І не давай собі
заснути на ходу.
Бери свою ношу-булаву
в праву руку свою,
а хочеш-у ліву,
то не важливо.
Тільки бери
і гордо іди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2017
Мелодія вітру сумна
кружляє в оголених вітах,
душа знеболена одна
в старих засохлих квітах.
Тебе немає вже давно,
час беззупину лине.
Ми пам"ятаєм все одно
ціле життя-кожну хвилину.
І різні були почуття,
події,дії,вчинки...
За життя душа не знала каяття,
тепер має пожинки.
Ми молимось за тебе
так і знай,
і свічка невгасає,
життя твоє наша печаль,
відхід твій ту печаль не тає.
Скорбота серце огортає,
і ти на небі пам"ятай,
і на землі ми пам"ятаєм.
Ти спочивай і знай
ми за пристанком твоїм наглядаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2017
В її очах я бачу пристрасть,
вона манить мене все дальше,
і вже нема чого мовчати.
Кричати...
Хочу я !
ЇЇ б не знати.
Без вороття.
Вже пізно
щось міняти.
Ціле життя-
позаду
лишаю,
мов безпорадний.
Іду на погляд той звабливий.
На прив"язі-
без сили.
Тікати.
Та де ж то ся сховати
неможливо.
І знати б вчому її чари
най буде так вівчаре.
Здаюся добровільно,
бо хочу сильно,сильно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Не боюся не те щось сказати,
бо розвалені мої грати
і розбиті вщент окови
моя зброя-моє слово.
Образити не маю думки
чи обманути,то не моя справа,
лиш чисті мов вітру сльозинки
слова - діаманту оправа.
Різні-хвилюючі,тихі,
мирні,вражаючі,мов вихрі.
Бентежити може одна навіть
літера,
а слово буває як лікар,
як зілля цілюще
для рани,
лиш було б правильно обране.
Так,не боюся ,вже не маю
кордонів,
ні заборон,ні забобонів.
А маю лиш блаженную
не роботу,
а душі потребу-
а більшого і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
А для чого мені
чужі відчуття?
Свої іще безпуття.
Та беру до уваги,
хоч не додає наснаги.
А навіщо мені чужі думки?
Коли мої- роєм
гудуть у голові,
а тут ще й чужі.
Та беру до уваги
для рівноваги.
А для чого погляд чужий?
Коли мій такий
особливий.
Та беру до уваги,
насилу.
І чого чуже мене має
чіпати?
Треба своє пантрувати.
Та беру до уваги, все ж
у світі сам не живеш.
І іноді без охоти
мусиш чуже сприймати
і до уваги брати.
Щоб не існувати
а жити.
Просто сприймати й
любити
все таким яким є,
чуже воно чи своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Любов -сліпа,
полюбиш і Козерога,
впертого такого,
але такого твого.
Майже золотого,
чи платинового,
чи бриліантового,
чи простого,
полюбиш любого
свого.
І без значення
і різниці
чи має умовні одиниці,
чи джипи є у нього.
Мають значення
лиш ті глибокі очі,
в які хочеться дивиться.
Очі Козерога мого,
очі-ночі.
І пишу тобі
опівночі
не будь сильно норовливий,
все одно приборкаю,
осідлаю.Твої слабкі місця я знаю.
Я відчуваю
кожною
тебе клітинкою.
І невагомою пір"їнкою
паду тобі на повіки,
Будем разом навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Не вимикай світло
у моїй душі,
хай хоч трошки
світить і гріє
мене і ще когось
мені дорогого.
Заміни усі лампочки
на ті ,що енергію
зберігають
і не став крапочки,
де кома сенс не втрачає.
Вимикач зроби євро-
одинарний
і світи побільше,
щоб день не був марний.
Так багато енергії
маю,
можу позичити
вмикаю.Не вимикаю
вольти непотрачені.
І місто засяяло б,
якби дізналося,
скільки лампочок
ще в мені назбиралося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Читаю книжку,
події сумні.
Переживаю в собі
без лишку
і зайвого.
Все ніби звичайно,
але оживають у голові
герої і постаті,
які нам послані,
що перегукуються
з нашими репостами.
Занурюєшся глибше,
серце б"ється швидше.
Наймовірний пульс
і відчуваєш імпульс,
що гуде у вухах.
Страх.
Події реальні,
чи видумані,
розрізняється важко.
Несумісності і звісно
в натяжку,
реагувати на все
і надалі несе
вир подій,
захоплюючий.
Ще не видно кінця
твору того,
ти не знаєш нікого,
Мариш видінням,
чудодійним прозрінням,
чи читач,чи творець
все одно,
молодець.
Бо не кожен насмілиться
відкривати душу.
Заглянути будь-хто може
потривожить,
насмітить,ятрить.
Змушу
себе не закрить
той прозорий портал,
що мене поєднав
із вищою думкою,
найкращим стосунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Неначе чорновик
моє життя пописане.
Мов на вітру розхристане,
холодом пронизане.
Скільки життів проходить
повз щоденно,
проходять тихо,
безнатхненно.
А скільки ще пройде?
Чи рідна шлях знайде?
Чи стрінеться мені,
в заплутаності днів?
З потайної шухляди
дістаю оригінал.
Доля дає сигнал.
Зелене світло
на дорозі моїй,
промелькнуло щось рідне,
знайоме та невідоме
водночас,
і вже не здається
згаяним час
на роки-пошуки.
Трава буяє нескошена,
і поле моє ромашкове
чи макове,
але зі смаком.
Чорновик нарешті
схований,
а може похований.
Починається новий
забіг,
достатку повен ріг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Ароматні рожеві ворсинки
малинки,
неповторний смак
і врода природи
передає багатство.
Чай на прокат,
без цукру й свободи,
еліксир сили
і втоми,
мікстура спокою-
все із собою.
Бери,насолоджуйся.
Пий і жий.
Та не залий,
не втопи момент.
Час-інструмент
вмій скористати,
максимум взяти.
У бій іти не варто,
коли ліпше мир.
Малиновий вир
огортає,
рай
настає
і хто ще не знає
той пізно встає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Фари світлом засліпили,
рушає вже,
везе тебе далеко,
від мене везе
милий.
Та невже,
розлука нас спіткала,
клубок подій змотала
і розділяє нас
кілометраж,
і згас
ото вогник в очах.
Знаю,можливо,
не довгий розлуки час,
та все ж він є,
і це вбиває
і сповільняє.
Чи навпаки,
зміцнить,
і зустрічі мить
буде прекрасна.
Ніби все ясно.
Але не просто.
Рушає автобус.
Сумний погляд
в вікні,
ти все одно
є в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Лягаю-тебе згадаю,
серед ночі встаю
знов про тебе думаю.
Очі закриваю
і ти мені ввижаєшся,
музику слухаю
а голос твій причувається.
Як іду і паду-встаю,
але руку я хочу твою.
І каву п"ю запашну
вдихаю присутність твою.
Промінь сонця мене ніжить,
та дотик твій ніжніший.
Час невпинно біжить,
а ти мій найрідніший.
І вдивляюся.
І вслухаюся.
І вдихаю.
І доторкаюся
до усього світу по-трошки
та найбільше до тебе хочу.
І пускаюся мов ріка берегів,
молю щоб ти мене зігрів,
зловив мов неприрученого
звіра
і не відпускав ніколи,
була б щаслива.
У обіймах твоїх заручена
наречена прекрасно-змучена,
відчуваю,що ми приречені,
бути разом назначено.
І усмішку я з уст відпускаю
най летить,тебе відшукає.
Мій звіролов милий
Кароокий і чорнобривий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Я просто хочу бути щаслива,
Хіба це щось особливе.
я просто хочу бути кохана
із вечора до рана.
Я просто хочу у небо дивитися
і знати ,
що можу молитися
і прощати.
Я просто хочу бачити
усмішку завжди в душі.
І просто не має значення,
для кого пишу вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017
Очі хитренькі,як у кішечки,
засмійся трішечки.
Тихенько мурличу
під ковдрочку кличу.
І ручкою ніжно так
спинку погладжу,
за вушко укушу
кохати змушу.
Мур-мур моя киця
хай нам насниться
стакан молочка
і м"ягенька подушечка-
ти моя душечка.
Лоскочу скільки схочу,
ідемо на полювання
на шалене кохання.
Мяв-мяв,знову хочу
заглянути в очі,
темні, як ніченька
ти моя кицінька.
Не пущу,не пущу
аж до світання.
і не дам заснути
моє кохання.
Мрррр,хитрунець,
не втечеш вже нікуди.
На обід тебе збуджу,
а потім залюблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017
О нещасна ти,
і не вродлива,
ще й косу причепили тобі,
а колись була може мила,
коли по душу нову приходила.
Усі тебе бояться,
і я мабуть теж.
Ти ,в принципі, і не винна
як і всі свій хрест несеш.
Робота ,мабуть, не важка,
душа ж невагома
і вміє літати.
Та на грудях оскомина
може лягати.
Плач голосіння і страх
твої супутники одвічні,
друзі чи підопічні.
А як ти обираєш?
Чи не ти це рішаєш?
Чомусь ,захотілося
тебе пожаліти,
бо всі ми мов діти.
І ти ,мабуть,чиясь дитина.
Ох!Життя половина
позаду.А яка половина вперед?
Чи може хвилина,
що скажеш?
Чи може підскажеш,
коли настане та мить
відходу
мого
із роду.
Щоб їх підготовить,
чи це не можливо.
Спілкуючись з смерттю,
а ти навіть не вперта,
проста і утомлена,
мабуть невиспана.
А чи була кохана?
Хоч колись,
помолись.
Мені стає легше,
може
і тобі допоможе.
Прихились
на сумну деревину
і прости не розумну людину.
Життя нас лякає
і заставляє жорстокими
бути.
Та треба забути.
Та пам"ятати маєм,
що безцінний час гаєм.
Час прощатися із тобою,
сподіваюся,
не до скорої зустрічі.
Вибач.Ще хочу хоч трохи
пожити.
Та що я верзу-
хочу довго,багато,
щасливо.
І так ,мабуть ,хочуть усі.
Ти пиши нам листи
дощами
сльозами.
І ще раз прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Опівнічною квіткою
зацвітає мій сад,
червоною ниткою
із серця град.
Ллється злива не синя
а сива,
а може все таки мила
гуляє в саду.
І проситься біла грива
чи на радість,чи на біду.
А зеленокосі роси
впали на тінь по зорі,
зорі золотоволосі,
які прекрасні кольори.
Усе зафарбовано доречно,
і фантазувати не гречно,
а може влучно
щоб не скучно
додати трохи фарб
у кожну сферу,
щоб освіжити атмосферу.
Чи щоб змінити стиль,
або шторм або штиль.
А якщо море було б
не хвилею,
а фіолетовою пружиною,
яка намотує
салатовий дим-
це був би екстрим.
От ,що можуть зробити
відтінки
посувають на задній план
стінки,
додають соку у нектаринки.
Хоча,
вони і без того ідеальні,тож
мабуть все реальне
достатньо продумане,
і не варто крутити думами,
і залишити всю справу
природі,
і будемо в нагороді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017
Це так,неначе зловити птаха на льоту,
один змах, і ти з ним в висоту
мчиш-летиш,
мовчиш-кричиш,
але щасливий
до безмежжя.І не доймеш
як може бути так
ти лиш людина
чи ти птах?
Та воля польоту іде із серця,
твоєї невичерпної скрині.
Хмари торкаються повік
при цій чудовій днині.
А промінь ніжить твоє волосся,
заплітає у нього любов
немов
колосся.
Зі швидкістю світла і
невагомості
летиш у гості
до піднебесся,
багатим вернешся.
Озолотиться душа,
очі засяють.
Кращого в світі нема
коли душі літають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2017
Ти залишив у мене в шафі
свою кофтину,
і твій запах ввібрали речі мої.
Ти мій мужчина-рідний і дорогий.
І коли ти не поруч
я кофтину беру,
аромат той вдихаю,живу
відчуваю ніби ти обіймаєш,
мене
огортаєш ,
закутуєш наче
не можу інакше.
Ти мій.Як не люблю
розлуки
з тобою
навіть на хвилю,
для мене то муки,
чекаю й рахую,
скучаю.
Й вдихаю знов і знов
аромат що дарує любов.
Ти залишив мені у шафі.
Приходи поскоріш
одягни і носи.
А як будеш у справах іти
Не забудь забути ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2017
Зараз у моїй душі
немов воєнні дії,
розгортаються події,
розвивається сюжет,
чи буде з мене поет?
Питання...
Мій вибір чи заслання,
і може не доречне порівняння.
Та так воно і є,
все суперечне.
Борюся із самою собою,
із власним хочу і бажанням,
переконанням.
Та реальність термосить,
не пускає,не просить-
Вимагає
бути приземленішою,
та я вже не хочу.
Відчуваю,що знаю,
що знаю, що зможу
в собі це зростити,
і мирно щоб жити
конфлікт вичерпаю,
білий прапор кидаю.
О розум,змирися з душею.
ЇЇ вибір мені рідніший,
вірніший,
ближчий,
мабуть найдорожчий
який вибираю.
Сприймаю й чекаю
вердикту життєвого,
судді надважливого,
голосу милого-
читача вередливого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Ми будуємо собі ілюзії,
повітряні замки,
та реальність часто розвіює,
скидає наші планки.
Безжально нас приземляє,
комусь і крила обрізає.
Та це зовсім не означає,
що Мрія сенс втрачає.
Скоріш навпаки-
тримай міцніш кермо
Життя свого,
рулюй куди тобі пасує,
і най ніщо не псує
керунку твого.
Найкращим другом
обирай Віру, а в поміч
хай буде Надія,
закріплена Любов"ю Мрія
немає права не здійснитись,
і доти буде тобі снитись,
допоки в руки до тебе не прийде.
А ти вже крізь час нову хочеш
видивитись
Вершину.
Ну що ж-
Щасливо.
Вперед БЕЗ зупинок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Запах ванілі,шоколаду,
Різдвяний аромат.
Я випікаю солодощі,
до найкращих свят.
Видно з хмаринки
Янголят,
Сиплють вони сніжинки,
дітям смішинки,
радіє Земля.
В цей час благодатний
Хай Мир настає
з Різдвяними святами.
І поруч із кожним
поселиться мрія,
справжня і ніжна
Надія
що все буде добре.
Вір лиш безмежно,
а Небо поможе
беззастережно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Морфей повів мене сьогодні
у своє царство,
у вир неможливого чи дійсного
казкових снів дійство.
Я побувала в тих краях
незвіданих,
літала з птахами наймовірними.
У кольорах я мала пензель
і помагала малювати,
ніхто не може того знати,
допоки там не опинився,
на чудасії надивився.
Тепер відомо вже мені,
що у житті
по-іншому усе можливо.
Запроси до себе у сни диво
І винеси його на яв,
дарує крила...І мчить той
відчайдух-і рух
кожен наступний прекрасний
все темне стає ясним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Мандариновими усмішками
зустрічає грудня кінець,
Подарунками-пакунками
І спорожнілий гаманець.
Золотими дощиками
прикрашені вітрини,
Метушня і черги,
Знову мандарини.
Бо без їхнього запаху,
Хіба можливе свято
Ялиночки засяяли,
усмішок багато.
І люди в собі будять
Надії-мрії,сподівання
І всі чекають дива
В дванадцять ударів вірять.
Лунають усюди колядки,
В спродажі є все,окрім щастя.
Комусь,воно міряється злитками,
А комусь і мандаринки старче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017
Мов на розігрітій пательні
минає життя.
Всі аж підскакують від жару,
А ти спокійно так береш гітару
і щось мугикаєш під ніс.
Не забиваєш голову дурницями,
мудрими лицями
чи небилицями з новин.
Живеш розважно,своїм темпом,
Підспівуючи низьким тембром,
І просто все,
В одному слові сенс-
Денс.
Незворушно і стабільно
музика веде тебе,
У вухах тільки ноти
нехай біда мине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2017
Чіпаю замок, колодку і защіпку
ще засуваю
На сто ключів замикаю,
Та все це марно,не врятувало
Кохання шлях до серця, все ж ,знайшло.
І там, де мабуть, й не шукало.
Серденько біднеє само здалось.
Відкрилося і знову
Оті тривожні почуття
і безкінечні застороги
Не зупиняють його.
А воно зруйноване, розбите
Лежать розкидані уламки скла,
Колишні, ще свіжі, рани, не зажиті
Лікую новим відчуттям.
І світло, те що зародилось
Осяює вперед.
Не бійся, а довірся
Змирися і прийми.
Тобі щасливим бути?
Вирішуєш лиш ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
Не згадуй,я прошу
Забудь
зі мною тільки будь.
Думками
Піснями
Руками.
Відпусти,прийми.
Хай вже зникне
Привикле,
А нове хай живе.
Росте
І рунтує
Старі,розшарпані каное
Вони вже не попливуть,
Най спокійно тонуть
У часі.
Наразі
Зі мною будь,
і побачиш,
Не маєш чого
Орати минуле-
Воно затонуло.
Ми зараз є
І тому так важливо
Впустити в життя наче
Диво
Нові хвилювання
І мрії
Кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
Не буду я рук бруднити,не буду
тебе вбивати.
кате -ти маєш жити,ти маєш знати
Як зірка у небі вгасає
коли Україна знов сина втрачає.
Хай муки огненні і пекло
настигнуть тебе на Землі
Святій.
Яку хотів ти топтати,
Живи,катюго,живи.
І всі твої автомати не варті
Ні краплі з життя,
Живи-і мордуйся мій "брате",
Не буде тобі каяття!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
Будь зі мною до світання
моє кохання.
Моє натхнення,
Спокій і неспокій мій
Чарівний.
Шаленства вбрання
приміряю,
А дзеркало шепоче,
кричить
Пасує тобі щастя мить!
І я розумію, що вже те
Не зніму
Не зміню.
Морозно стає.
Відчуття пекуче
На устах солодких,
Та чому ж короткі
Ночі такі.
Не приходь світанку,
Зупинися час,
Бо душа тріпоче,
Обіймів хоче,
Хоче більше...
А світ най поспить,
зачекає,
Коли одна душа навколішки
Благає
Потерпіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
Моя помста холодна,
продумана
А гаряче лиш серце моє,
Закохаю тебе в себе я
Отямишся пізно буде.
Розрахунок чіткий,
розмальований,
І вловити не зможеш мету.
Закохаю тебе зламаного,
Все змету на шляху.
І не думай,що просто
минеться,
Не втечеш від самого себе.
Серце сповільнено б"ється
Оповите коханням мене.
Так,помста солодка,
але наслідок має гіркий.
Відчуваю,що ти вже не ворог,
А так само коханий мій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016
Заробітчанство-то не штука,
То праця тяжка,
Та найбільша мука-
То тая туга за рідним домом,
За подихом вітра із поля,
За маминим добрезним
сніданком,
І за дітьми-
Яких ти покидаєш.
У шляхи вирушаєш.
Шукаєш
Срібло-Злото.
Та то все неначе болото,
Що затягує на роки.
І ти стаєш чужинцем
На своїй землі,
І ти стаєш лиш гостинцем
Для дітей своїх.
І рідні ниті не рвуться,
Та втрачають колір любові,
І стають потребою зелені
Оповиті.
Мозолями твоїми.
Як розірвати цей круговир,
Мов заражений люд
Заробітками
Статками.
Заробітчанство з
наслідками...
Про які інколи згадуєш пізно
А в голову вже налізло
Тих скорботних думок-
Зозульок.
Не тебе вже чекають
Лиш клунок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016
У цім двобої
із собою
Я знемагаю
Та все ж беру верх
Перемагаю.
Відкриття чи то звершення
Початок-завершення,
Яка вже різниця.
Сама плутаниця.
переможна хода,
До гори голова,
Відчуття описати то важко,
Гордість ,а може пиха.
Розберися в собі
Моя пташко.
Ти чарівна,чаруюча,
Дивна,
Божевільна,
Але не пасивна.
Пахне лавром вінок
Що в душі почепила,
Який дав тобі крила
І таланту пучок,
А може вітрила?.
Суть одна-
В цьому всьому
До свого дому
Ти вже інша прийдеш
Перемогу несеш
У собі.
І забрати уже
Ніхто не зможе,
І не потривожить
Сумнів тепер тебе.
Ти вже шлях свій обрала,
Його покохала,
Його закохала,
І себе віддала
на той жертовник.
Пиши тепер щоденник
Новий відлік,
Новий старт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
Очі-весна,зелені ,пахучі
Як ніжна трава,
Кропивка жалюча.
В них можна дивитися,
А можна топитись.
І зачаровують
І заколисують,
І серце твоє, мов намисто
нанизують.
І цвітом злітає усмішка їхня
Неповторная пісня солов"я.
Очі-зеленючі
звабливо-болюче
Несуть відчуття.
Ти вже потонув,
І не хочеш рятунку,
І несеш в своїм клунку
Дарунки життя.
Все б віддав,якби мав,
А можна і більше.
Закружляли у танці
Очі-обманці
І нема вороття.
Очі бунтують,лютують,
А радіють немов дитя.
Їх кохаю любі-вдень і вночі
Зеленії очі -весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016
То не фарс і не гра,
То кохання струна
Увірвала мені всю душу.
І Тебе себе любити я змушу.
Грай мелодіє нова і дивна,
Мені досі ще не знайома,
Буду я тобі вірна
Тобою ведома.
Хай ця роль другорядна
Манірна,
Та я згідна.
Мій Боже,
Я згідна на все
що та струна несе.
Хіба таке диво можливе,
Поступаюся я,
Неважливо
Стало все.
Притупило мої зазіхання
На життя безтурботне
Кохання.
Як боротися з цим
Я маю.
З таким вперше
життя зіштовхає.
Та одне достеменно я знаю
Я кохаю!!!
Грай моя струно,
Безупинно,
Наче серце моє
в чомусь винне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
По крупинках маю тебе
збирати,
Щоб усього знайти.
Як без відчаю відшукати
Підкажи куди йти.
Світ до краю заповнений
Тінями пустоти.
Розпізнати- стали вагомими
ночі мої і дні.
І очей безтурботливих
На шляху була тьма,
Лиш одні путь осяять
змогли б крізь віки.
О. Зустрінься мета,
Мого ходу-приходу.
Без пуття йду дорогою
мов всюдиходом,
То у пошуку пристані
чи забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
Прихильність неба заслужила,
Чи то покарання?
І за котрі такі заслуги,
Чи за страждання?
Сама не вірю, не розумію,
Хіба я щось умію?
Так,я бачу,відчуваю
Цей світ прекрасний-я сприймаю
Незвичайно,може трохи мислю
Та ні на кого я не тисну.
І не заставляю.
Чи так дивитися й хотіти,
Чи намагатися,як я
Та марно це.
Ми просто діти,
в гостях в життя,прийшли з небес.
Метелики крильцятами літають,
А що мене тримає над землею
І не знаю,
та теж літаю.
Це є чудесне відчуття,
сама собі бажаю
Без кінця,
так хай буде
Мій дух мене веде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
Я ще так не вставала
В обіймах заграва.
Лялькова вистава ,
Чи п"єса сумна.
Ми все граємо ролі,
Скоріше чиїсь аніж свої.
Другорядного плану-
Піднімися з дивану,
Пробудись від лежання.
Бо каменем станеш,
Під який вода не тече.
Течія ,що несе
Барви
У руки тобі дає фарби
Бери їх і розмалюй
Свою роль.
Створи цікаву замітку,
Випусти пташку з клітки.
Заграла заграва
Знов.
Піднімаються арки,
Наповнені чарки
Ритмом життя.
Стань творцем
Не лінися
Не барися
Схаменися,
До поки є час.
Що дарований саме для нас
Помолися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
Я згубила уже усі дати,
Відколи почала писати,
І події проходять повз
Чи крізь мене.
Це прикметник ,а може
Іменник.
Невідомо.
Все заплутано стало,
І втома,
Дається в знаки.
Наперед спішу-забігаю
Все чекаю,шукаю.
Нове-
Не простившись з старим,
Забуваю
Лік усьому ,що йде.
І годинник мені не друг,
Не лягаю і не встаю,
Я без рахунку тепер живу.
Лиш лічу
Миті щастя.
Не по кількості, а по зорям,
Які виринають із моря,
Тих безмежних вітрин,
Слів-перлин.
Хіба варте життя підбивання,
Коли сенсу немає в нім.
Все безцінне -не в кількості
Тайно.
Воно є,безглузде це міркування
Хтось то має це прочитати
І я навіщось це маю писати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
Я в руках тримаю і грію
Свою незахищену мрію.
І хочу її у вись відпустить,
Та боюся,чи долетить.
Вітре-братику -ти підхопи,
У синеє небо неси,
А ти- щира пташино
Йому поможи.
Бо важлива "надмрія"
Всього світу надія.
Щоб до Сонця попала,
І не пропала.
І не згубила
Своєї мети.
Бачу,бачу-всміхається
Сонце ясне,
Мрія моя збувається
Правда-невже?
Промінь з неба що ніжно
спускається,
Дрогоцінний дарунок несе,
І дає оповите мов золотом
Життя безцінне-людське!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
У рідному краї,
У своїй оселі,
Де стіни веселі
Пороги стрічають,
І впізнають.
І дихають груди,
Мов дзвони.
І відчувають
Сили приплив,
Душі перелив.
Слова і звучання,
Джерельця дзюрчання,
А сонце ласкаве,
І ниви в колоссі-
Різноголосім.
Де мрії народжуються
дитинства мого.
І варто ,хоч інколи,
Сюди повертати.
І всі свої старти
Звідси брати.
Бо дух тут збережений
Роду твого,
І сили ти черпаєш
Саме з нього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Я збудувала собі фортецю,
Непідступну,захищену муром.
Може і виглядаю я самодуром
Та кого обходити має-життя моє.
В моїм світі прекрасно і мирно
А турботи на енному плані,
Не стою я по струнці "смирно",
Я володарка своїм бажанням.
І ніхто не наказує
Направо чи наліво
Іти куди я маю
Сама собі вирішаю.
І можете даремно не лізти
З порадами " добрими " своїми-
Стоять ,як цербери,грізно
На захисті в мене
Конвоями
Мої думки-охоронці,
В обладунках тяжезних
Підковані.
Не пропустять чужих і непроханих-
Тільки свої пройдуть, тільки мої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Образи людини гатунку нуль
рівні нулю))
Я не сприймаю їх,
Ігнорую.
Хіба може нуль поцінити
Чи сміятися
Чи любити?
Ані смутку не зна,
Ні жалю-
Усе рівно нулю.
Тож не треба псувати днини
І свої нервові клітини,
Через лепет
Якогось нуля,
Заслуга його-хіба співчуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Ти мене коли приземляєш
Сам не знаючи крила даєш,
І смішний і простий
Мій найкращий і рідний.
Голос твій дорогий і густий
І характер такий своєрідний-
Не пустий.
Я приймаю твої протести
І радію- бо знаю
Що ти любиш,
І то не для преси
Я теж кохаю.
Не бунтуй, не сперечайся,
Обійми і ніжно мовчи.
Скільки б ти не змагався
Переможемо все одно "ми".
Спільно діяти-все обумовлено,
Та маю звичку робити відступ,
Не вважай це за підступ.
Лиш додати нам хочу азарту,
Та немає більшого фарту,
Ніж та доля що нас звела-
Подарунок зробила вона.
Знай, коли я посміхаюся
То є щира подяка тобі,
Возвеличуєш моє серце-
Можеш брати його собі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Кати заслуговують страти!
За біль жагучої втрати.
О Боже, мій милий,прости
Жахітливі думки, як пости
Постають в голові,майже сивій
Притупляючи в серці молитву
Й ведучи мене теж на ту битву
Де я сам вже неначе кат.
Як звільнитись з полону,-несила
І не бачу просвітку в голові своїй майже сивій.
Сурмлять Ангели-б"ють на тривогу
Я не ту обираю дорогу.
Та сам я це розумію,
Чи здолати помсти бажання зумію.
Тілом своїм не володію.
Де ти кате?-Я хочу стріляти!
Я хочу забути,й не знати.
Нащо стрівся мені на путі
Провокуючи вени мої.
Поможи мені Боже відпустити це зло,
Допоки не з"їло моє нутро.
Хоч отруєні вже думки
Та якась жевріє гранчина
Хіба вбивцею стати причина
З молоком передалась мені?-Ні!!!!
Не буду я руки ,бруднити.
На коліна паду-до землі.
Роде мій -ти маєш встояти
Ми не вбивці на своїй землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
В таку негоду-непогоду
Я десь крокую і сміюсь
Радію щиро і тривогу
Дощем змиває з вуст.
Так дивно може комусь
А може, і мені
Що я іду-що я щаслива
Та я від того тільки дива
Сама не впізнаюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016
Я компроміс той відшукаю
щоби пробачити саму себе
Весь час чогось не вистачає
Та це мине-
Як все минає.
Нові дощі,нові вітри
І день все новий
Щось нам несе,дарує щось
когось самі ми відпускаєм
і віднайти так хочемо когось.
І десь береться розуміння
Немов гроза,немов прозріння
Що ти не сам і не сама
Знайти примирення -коріння
Свого початку і кінця.
Я визнаю свої помилки,
Та я прощаю їх собі
Нема святих на цій розвилці
Життя безкінечних доріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016