| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
** *
[s]Кілька раз[/s] я з тобою мовчала.
Кілька раз не було в мене слів.
Кілька раз, я сказати щось мала -
Не хотіла, хоч ти й хотів.
[s]Кілька раз[/s] ти мовчав зі мною.
Щось важливе сказати не міг.
Як спитаю про нас з тобою -
Ти кудись поспішав, кудись біг.
[s]Кілька раз[/s] випадково бачились.
Кілька раз - ми не вітались.
Кілька раз ти з своїми бігав десь.
Кілька раз - ми не прощались
[s]Кілька раз[/s] випадково бачились.
Кілька раз, ніби ми - незнайомці.
Не вітались. Не обнялись. Бачились
У не вдалій ми обстановці.
[s]Кілька раз[/s] переводив ти тему.
І розказував щось смішне.
Кілька раз я лиш думала - де ми.
І коли ж це нарешті мине.
[s]Кілька раз[/s] ти проходив мимо
Кілька раз не сказав: "привіт".
Кілька раз я проходила мимо -
Оминала тебе й весь світ.
[s]Кілька раз[/s] я дивилась на тебе.
Кілька раз я сміялась. А сніг..
Падав грізно просто із неба.
Ти сміятися просто не міг.
[s]Кілька раз[/s] ти мені дзвонив.
Кілька раз я не брала трубку.
Кілька раз я тобі писала.
Ти ігнорив за всі проступки.
[s]Кілька раз[/s] ще поговорити,
Подзвонити чи написати.
Кілька раз десь в кафе посидіти.
Або ти.. Міг би просто обняти.
[s]
Кілька раз.[/s] Але все не склалось.
Попри всі наші намагання.
Довелося нас описати..
Легким-швидким словом: "прощання"
[s]
Кілька раз..[/s] По життю розійшлися.
Більш немає вже "нас з тобою".
Кілька раз.. Але ця розлука
Принесла мені стільки болі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2018
Ти захопив, забрав мої думки.
Чому всі можуть бути лиш про тебе?
З тобою день - це вічність. Й навпаки:
Без тебе мить - це вічніть, що без тебе.
Що думаю? Що думаю щомить?
Життя без тебе більше не буває.
Що написати? Напишу, ще мить.
Я напишу.. Пишу тобі: кохаю.
[quote]
В любові кожен стає поетом.
- Платон
[/quote]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2018
Захотілось усміхнутись
Завзятій людині,
І на всесвіт оглянутись
В новій одежині.
Задивилася на карту -
Куди б це податись?
Щоб розвинутись на старті-
Світом поблукатись.
З вечора зібралася -
Виїхала рано,
Мало з ким прощалася-
На серці погано.
Виринуло нове місто -
І будинки сонні.
Теплі небеса і чисті.
Теплі підвіконня.
Комусь певне добре тут,
Може навіть краще.
Мені ж чужина, як ртуть.
Й спогади пропащі.
І як в житті не сумувати,
Коли доля стисне.
В кожну мить не згадувать,
Рідний дім барвистий?
Ні хвилини не мине,
Що б просто не в муках.
Серце знатиме одне -
Додому щодуху!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759412
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.11.2017
Золотава осінь -
Золотаві хмари.
Замалють небо,
Барвами кошмару.
Серце затріпочуть
Думи мерехтливі.
Небо заворочать
У багряній зливі.
Що іще шукати?
Що знайти тут мушу?
Чи красу, чи щастя?
Чи осколки суші?
Тихо дим гуляє
По плоскому полю.
Що ти пам'ятаєш?
Чи згоріло горе?
Золотава осінь -
Золотаві хмари.
Небо - біла простинь.
Нема тут кошмарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759255
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2017
Щоб б ще написати у клуб поезії?
Що ще вам сказати? Мовою Індонезії?
Мовою гумору? Мовою суму? Мовою радощів?
Що ще створити? Скільки покласти пахощів?
Скільки зрізати клаптиків з неба?
І пензлем яким накладати краплі дощу?
Читайте ці вірші - вони як треба!
Обгорну їх і висохнуть дам я нічному плащу.
Люди, скажіть, як краще
добавити віршам настрою?
Як дати іншим вчитатись в натхненні ідеї?
Чи варто їх чистити зубною пастою?
Чи краще плутати пафосні фрази з Ґвінеї?
Скажіть, де ту посмішку краще купити?
Чи краще усмішка, а що дешевше?
А варто до віршу шматочки природи ліпити?
Що виглятиме добре й водночас лекше?
Що ще написати до клубу поезії?
Непопулярні пісні з Індонезії!
Я що підбрала невдалі пахощі?
Зараз все виправлю - всиплю радощів!
Ні, не картайся у цім натхненні,
Його ти не знайдеш навіть на Марсі!
Ні, не вибовкуй думки блуденні!
Ніхто їх не знайде в безмежному фарсі!
Скажіть, де продається запах слів для поезії?
В душі? У серці? Чи привозиться з Індонезії?
Скажіть, що ще написати у клуб поезії?
Про горе, про море, а може про сльози ведмежії?
Що?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759202
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 07.11.2017
Згорає в полум'ї вогонь,
Згорає в ньому знову сила -
Той відблиск щирості долонь,
Той відблиск долі, що творила.
Згорає в полум'ї й біда,
Згорає мерехтливо осінь,
Та щира усмішка свята,
І радість, що палала досі.
Згорає в полум'ї біда,
І всі ті спогади журливі,
Згорає старість молода,
Згорає в серці лиха злива.
-Де осінь? Вона вже пішла?
-Піде вже скоро тая осінь.
-А хто за нею? Чи ж зима?
-Зима давно пішла вже.. Досить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757687
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2017
Пройшли роки.
Пройшло 15 років.
Щасливих і безпомічно-сумних.
Вони прочовгали багато кроків.
Великих й неприкаянно-малих.
По цих роках, і весельчастих тернях,
Топталися всілякі місяці.
Веселі Січні, безтурботні Червні,
І Вересні з ненавистю руці.
По цих стежинах знов топтались будні,
І проповзали далі нові милі,
Як марні спогади, серця на тлі марудні,
Всі дні однак були безсилі..
По днях також топталися години,
Самотньо згаяні, вони були одні.
Їх було мало, а обпалені хвилини,
По них вже бігли, зовсім не сумні..
А вже тоді топтали час секунди,
Приводили нову біду за руку.
Оскаржені майбутнім, ще й підсудні,
Вони привозили на возах нові муки..
Минали дні,
Роки однак минали,
Лишали спогади одні,
Або нічого не лишали.
Стоп! Зупиніться! - я казала
Вони не слухали мене,
По стежці долі шлях топтали,
То день мине, то рік мине.
Куди? Куди ви йдете блудно?
В нікуди йшли собі марудно,
По стежці, де і так вже брудно,
Вони ішли і йшли і йшли..
А дні минали, роки минали,
Здавалося - мине й століття.
І що вони нам, людям дали?
Що принесли тисячоліття?
Усі пройшли, не зупинялись,
Ким ми були? І ким ми стали?
І що із нами всіма сталось?
Ми піднялись чи ми упали?
Роки несли з собою досвід?
Несли його, тоді кидали..
Лишали по дорозі ослід,
Протоптаною стежка стала..
Вони не будуть зупинятись -
Про це лиш з часом зрозуміла,
Тепер піду з ними прощатись,
Куди вони підуть - їх діло.
27.10 - 28.10.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757569
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2017
Колись це борошно було,
Тепер млинці,
Колись все радістю цвіло,
Тепер малюю папірці..
Давно нема тепер вже часу
на що й до чого.
Давно не п'ю я більше квасу
після розмови..
Мовчить задумливе мовчання,
Кричать трибуни,
Крізь ті занудливі ридання,
Тягнуться струни.
Години й дні бездушно плачуть
Біжать дахи
Сміються малі діти й скачуть
Не залюбки..
Печаль все хниче біля ганку
Немає вітру, немає ранку
Я застрягаю у багнюці
А скрізь багнети
Кричать задумливі зітзання
Не із планети.
Щось кличе вітер, не затихає
Мовчить мовчання, бо слів не має..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
()
Ці файли видалено
Лиш питання - навіщо
Ми малюємо гори
І стираєм все, що вище
Ми бачим уявне цунамі
Якісь заучуєм аксіоми
Ми тікаєм від щастя,
Бо не знаємо, хто ми...
А потім зникає ранок,
Тоне в полум'ї сила,
Коли усе втрачено,
То шкодуєм, що безсилі
Всі файли видалено,
Щоб ніхто не бачив,
ВСі звуки заглушено
Щоб не почути овацій
Ми вважаєм, що все втрачено
А не втрачено нічого,
Потрібно тільки йти вперед
Без лиходійства усього
І незплежно від змін
Не соромитись свого
Так, це важко
Просто докласти зусиль до цього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2017
Пливли думки по місту, як по морю
І спотикались об осінній дощ
Останній слід нагадував про горе
Із кожним днем вдивляючись у борщ
Слова летіли, наче блискавки весняні
Душа щеміла, залишилися дірки
Нема більш плачу, лиш сліпе мовчання
І невимовно змучені думки
Печаль чомусь з світанком говорила
Про щось шепталась з піснею весна
А я мовчала і сумна сиділа
Здавалося, існує лиш стіна
Майбутнє є, в нього існують крила
Заводить в небуття усі думки все знов
Ну піднімись, у тебе є ще сила
Я піднімаюсь, всесвіт ще не охолов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731113
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.04.2017
Сонце сяє, сонце гріє
Квітень й травень не спішать
Думи в космосі леліють
Хмари ввечері біжать
Наче осінь, що та осінь
Наче квіти й вітерець
Тихо літо наступає...
Час ще є, це не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017
Летять роки, всі сповнені зітхання,
Повалені в снігу, відкриті до вагання,
Встають віки, лишаються питання...
Але в душі не замовкають дорікання...
Чи ж є у цьому зміст, в душі повстання!
Пройшли мільйони років хмарноцвіттям
Життя мінялось крізь кожне століття
З'являлись і зникали люди знов,
А що вони несли у світ? Любов?
А день минає, як й тисячоліття,
У пилі й смороді нове століття,
У довгих муках оживає людство знов,
А що ж нестиме далі? Чи любов?
Багато втрат, сумнющої печалі,
Коли втрачаєш всіх, цей сум тебе вбиває,
Чи хочеться тут відродитись знов?
А що тримає в світі цім? Любов?
Як сон, сніги розтали, темно в травах,
Ростуть й зникають новії держави,
А люди все ж воюють знов і знов?
Де в світі є добро? Де є любов?
Якщо і варто ще на світі жити,
То мабуть лиш аби цей світ змінити,
Ми всі зникати будем знов і знов,
Але не зникне в світі більш любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729641
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 20.04.2017
Полюбити літо ми приречені
Бо улітку воля знову спечена
І так добре складаються речення
Влітку, воно ж приречене
І ти можеш гуляти, радіти
ДЗ ночами не мусиш робити
Нате воно і є літо
Як його не любити?
А як полюбити осінь?
Вона нас знедолила зовсім
Більш не пахне повітря волею
Воно пахне лише квасолею
І школа марнує роки
Щодня однотонні уроки
Не можеш ні відпочити
Чи просто нормально пожити
А зиму легше любити
Хтось каже, вона сіє лихо
Та доказів цьому немає
А сніжки радо кидаю
Легко бути щасливим
Якщо ти не захворієш
Холод на герць викликаєш
А руки потім зігрієш
І весну легко любити,
Бо тоді розквіють квіти
Тоді розквітає мрія
З'являється нова надія.
І Весною хвилі буття
Переповнюють почуття
Лине радість твоя бурхлива
Мінється доля, мов злива
І настає знову літо
Ніби ж є чому порадіти
Але швидко літа минають
А спогади улітають
Я скоро у себе спитаю:
"Де ж ти дитинство поділа ?"
Відповідь очевидна -
Я в школі його загубила
Ми приречені літо любити
І не любить тебе, осінь
Пробач, але ти невинна
Це школа розвела нас зовсім
Осінь, ти теж прекрасна
По-своєму романтична
Колись я нудьгу забуду
І подорож буде готична
Колись також твої барви
Включу у список чудовий
Але вибачай, не зараз,
Коли я закінчу школу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016
Давненько люди знали тільки сушу
Хоч помічали далечінь морів
казали "Я розвідать море мушу!"
І вирушили сотні кораблів
Чорна зоря на місто тихо впала
І довелося нам створити ліхтарі
І ми помітили нічне заграво
Дізналися про космос взагалі
Спочатку темінь панувала всюди
Тоді з;явилось чудо на землі
Вже в космос вирушили перші люди
Аби пізнати марево зорі
Колись з;явилось тільки перше слово
А зараз міріади наших слів
Така розвинута людськая мова
Що вже мільйони створених віршів
Напевно, всі ми зроблені мінливо
Такими сотворив нас Бог,
Ми вроджені творити диво
Воно почнеться з наших перемог.
Агов, вперед, відкриємо прекрасність!
І на землі багато чудних див,
Наук й мистецтва толерантність
Що рід людський озолотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Краєм кімнати, конвалії карі
Сміються сміхом сріблинним...
Довгі, далекі, дальнії далі
Віють вітром вітринним...
Можливо, майже можливі мрії,
Задумані зайвим завданням.
Навіяні, ніби невпинні надії
білим бридким благанням.
Віяні всесвітом важко відкритим
Вогненно-вологі вітрила.
Мріють майбутні моря мерехтливі
Про пальми пливучої пилі.
Можливо, майже можливі мрії
Дарма довго душа десь діє.
Загублено, загнуто, забрано...
Тихо!
Раптово, ранок рушіє
Невдачі, Нещастя, Недолі,
Забудь! Замрій захмарні заходи.
Здійснити зможем забуте знов,
За будь-якої погоди!
Втрачене, віри віхола
Поверне, поновить плиття!
Добро ділами дотворимо,
Жвавій, жалісливе життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016