Козак Дума

Сторінки (1/4):  « 1»

А тепер про погоду*

Біля  ратуші,  в  Франківську,  „сніговійком“
промочив  Євген  „штанці-санчата“.
Мабуть  в  школі  з  мови  мав  він  круглу  двійку,
бо  не  зміг  навчитися  писати.
У  запалі  недолугий  віршуванець
передав  куті  гіркого  перцю.
Швидкоруч  „напоетичив“  так  засранець,
що  тулились  „ліки“  вже  „до  серця“.
Ще  й  львів‘ян  з  франківцями  зіткнути
спробував  лобами  мимоходом.
Ось  такі  „шедеври“  словоблуди
пишуть  про  погоду  для  народу.

15.11.2016

[i]*  Пародія  на  твір  Євгена  Юхниці  „Івано-Франківська  зима":  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700630  
[/i]
Івано-Франківська  зима

Через  площу,  біля  Ратуші,  до  лавки,
На  своїх  штанцях-санчатах  -  сніговійком
Долітаю,  й  продавщиці  :  м,яко,  ніжно:
--Чи  у  Вас,  до  серця,  є  гарячі  ліки?
--Ти  франківець?
--Ні.
--То  ось  горнятко  кави.
Покупці  ж  загомоніли  й  розсміялись,
Й  пригощали  чимсь,  й  дискутували  жваво,
Чи  ще  є  десь  місто,  як  Франківська  радість...

За  вітринкою,  сніг  -  помагав  місцевим.
Особливо,  у  знущаннях  з  тих,  хто  з  «Лева».
Я  ж,  в  уяві,  поетичив  –  королеву,
Яка  до  Ратуші,  до  нас  –  снігами,  з  неба..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700709
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.11.2016


Враження дилетанта

Мандрую  сайтом  день  і  ніч,
читаю  твори,  мрію.
Але  ярких  не  бачу  свіч,
нічого  щось  не  гріє…

Багато  пишуть  аби-як,
дають  тижневу  норму.
Нема  думок,  все  так  чи  сяк,
що  вже  й  казать  про  форму…

Один  свій  твір  побудував
на  краснім  лише  слові.
Забув,  про  що  ж  сказати  мав,
згубив  всю  суть  в  полові.

Другий  свої  думки  не  зміг
у  вірш  перетворити.
Й  помилок,  як  в  собаки  бліх,
про  що  там  говорити…

Проте  все  ж  є  одинаки
у  цім  буденнім  морі.
Вони,  мов  справжні  світляки
нам  сяють  на  просторі.

А  щоб  окреслити  межу,
от  дав  же  Бог  таланту,
про  першу  серед  них  скажу  –
про  Моренець  Світлану.

Із  серця  ллються  її  твори,
хоча  далеко  вже  не  панна,
в  них  почуттів  бурхливе  море
і  все  то  –  Демиденко  Ганна.

А  також  вельми  до  душі,
як  пише  свої  твори,
дзвінкі  пісні  й  п‘янкі  вірші,
ще  Олександр  Печора.

Хай  вибачають  мені  метри,
яких  в  цім  вірші  не  назвав.
Та  свої  творчі  міліметри
і  так  я  ледве  подолав…

22.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696013
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.10.2016


Запалала зоряниця

Загорілась  зоряниця  на  сході  країни,
третій  рік  нога  московська  топче  Україну.
Третє  літо  гинуть  люди  і  палають  хати,
третю  осінь  нас  ґвалтують  „брати“-супостати.

Все  гримить,  усе  палає,  рвуть  землицю  гради…
Час  іде,  все  тяжча  ноша  –  треба  вибирати!
Та  немає  куди  дітись  бідному  народу  –
дорогою  стала  плата  за  нашу  свободу.

Нема  миру,  нема  правди,  немає  надії,
що  залишать  нас  в  спокої  вороги  лихії.
Станем,  браття-козаченьки,  з  ворогом  до  бою,
захистим  Вкраїну-неньку,  як  завжди,  собою.

Вип‘єм,  други  дорогії,  цю  гіркую  чашу,
захистимо  рідну  Матір  і  майбутнє  наше.
Лиха  щоб  й  війни  не  знали  хоч  наші  нащадки,
а  жили  і  розквітали  в  мирі  і  достатку.

Запалала  зоряниця,  сяйво  на  півнеба...
Знову,  браття-козаченьки,  вибирати  треба!

20.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695650
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2016


Налетіла чорна хмара

Налетіла  чорна  хмара,  затягла  все  небо,
знову  військо  запорізьке  вже  збирати  треба.
Нашу  матір  Україну  юди  розпинають  –
брешуть,  крадуть  оптом,  вроздріб  і  міри  не  знають.

[i][b]Годі,  браття-козаченьки,  гірку  чару  пити,
знов  скрутні  часи  настали  –  Неньку  бороніте!
[/b][/i]

Ой,  скоріш  сурміте  в  труби  та  паліть  багаття,
поспішіть  на  Запоріжжя,  козаченьки-браття.
Бийте  в  дзвін  мерщій  на  сполох  і  збирайте  раду  –
треба  всім  нам  в  круг  ставати,  щоб  здолати  зраду!

[i][b]Годі,  браття-козаченьки,  гірку  чару  пити,
знов  скрутні  часи  настали  –  Неньку  бороніте!
[/b][/i]

Били  друзі  москалів  ми,  били  жидовинів,
ще  й  татар  повоювали  аж  за  морем  синім.
Куштувала  польська  шляхта  шабель  наших  гострих,
мандрували  і  в  Європу  ми  не  раз  у  гості.

[i][b]Годі,  браття-козаченьки,  гірку  чару  пити,
знов  скрутні  часи  настали  –  Неньку  бороніте!
[/b][/i]

І  летіла  наша  слава  попереду  коней.
Слава  Ненці,  слава  Богу  і  святій  іконі!
Ворогам  давали  раду,  з  чортом  вже  знайомі.
Чи  ж  ладу  не  наведемо  ми  у  ріднім  домі?!

[i][b]Годі,  браття-козаченьки,  гірку  чару  пити,
бо  святі  часи  настали  –  Неньку  захистіте![/b][/i]

17.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694958
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2016