Marianna Rainbow

Сторінки (1/20):  « 1»

Допінг

Твої  слова  для  мене  допінг.
У  них  згораю  я  дотла.
А  від  твого    "сонце,  гуд  морнінг"
У  мене  кругом  голова.

Твій  голос  то  для  мене  валер'янка,
І  діє  точно  так,  як  на  кота,
Топлюсь,  як  кажеш  "Ну  Мар'янка"
І  випливаю  на  "моя".

Твій  сміх  для  мене  небезпечний  вірус,
Ти  заражаєш  ним  щодня,
Поки  шукаю  в  тобі    мінус,
Ти  пишеш  код  на  двох  плюсах.

Твої  плечі  -  то  моя  фортеця,
В  якій  Рапунцель  тільки  я,
Лиш  не  тягни  знов  за  волосся,
Ти  ж  знаєш-бо  і  так  твоя.













адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021


Горіти просто треба вміти

Зробив  тату  на  її  шиї,
Між  ними  пристрасть  розпалив,
Обняв  її  так  сильно-сильно,
Ще  трохи  й  мабуть  б  задушив.

Кохання  полум'я  палало,
Палали  й  щоки  з  ним  у  такт,
Хіба  то  можна  щоб  отак  ставало?
Нестримно  жарко  в  один  час.

Чому  кохаєш  так  нестримно?
Спокійніше  себе  веди,
То  як  похмілля,  друже,  як  похмілля,
Дивись  її  в  стакані  не  втопи.

Горіти  просто  треба  вміти,
Палати  треба  полум'ям  таким,
Щоб  не  доводилось  його  гасити,
Щоб  не  прийшлось  вам  у  нім  згоріть.

Тиха  усмішка,  сором'язливий  погляд,
І  кава  стигне  на  столі,
Допий  її,  щоби  не  охолола,
Щоб  не  сказала  тихо  "Відпусти".

Зів'яли  пелюстки  троянд  на  сонці,
Зів'яла  усмішка  з  її  лиця,
Порвала  фото,  кинула  з  віконця,
Почала  жити  з  нового  листа.

Згасив  недопалок  в  задумі,
Погасли  іскри  у  його  очах,
Мовчання,  думка  невловима,
"Чому?"  зависло  на  устах.

Магнолія  цвіте  для  кожного  окремо,
Без  посмішки,  без  поглядів  палких,
Життя  розставило  свої  "так  треба",
А  час  покаже  треба  так  чи  ні...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020


"Ми"

Не  вимірюй  “ми”  у  кілометрах
Відстань  вирок  тільки  для  слабких,
Не  вимірюй  “ми”  у  дециметрах,
Наша  глибина  не  з  тих  мілких.

Не  вимірюй  “ми”  у  кілограмах
Нам  немає  діла  до  ваги,
Не  вимірюй  “ми”  у  міліграмах,
Не  задовольнити  їм  жаги.

Не  вимірюй  “ми”  у  мілілітрах,
Їм  не  погасити  наш  вогонь,
Не  вимірюй  “ми”    навіть  у  літрах,
Нас  не  помістити  між  долонь.

Не  вимірюй  “ми”  в  гектарах,
Бо  душа  не  замкнена  у  них,
Ти  вимірюй  нас  в  гітарах,
В  грі  для  вечорів  гучних.

Не  вимірюй  “ми”  у  децибелах,
Слів  гучних,  промов  палких,
Наша  тема  -  то  мовчання,
Чує  той,  хто  не  кричить.

“Ми”  вимірюй  у  терпінні,
Щоб  сповна  відчути  це  життя,
Наш  талант  бо  точно  є  у  вмінні
Зігрівать  свої  й  чужі  серця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Минають дні, минають ночі

Минають  дні,
Минають  ночі
І  карантин  колись  мине.
Засяють  твої  зорі-очі,
Коли  уздрієш  знов  мене.
Не  плач,  не  плач  в  ті  карантинні  ночі.
Любов  і  карантин  цей  прожене.

Сльозами  вірус  не  проженеш,
Змарніють  щоки,  вихуда  лице,
Як  не  крути,  його  ще  ти  ожениш,
Ти  не    сумуй,  куди  він  там  втече?

Ще  б  пак,  закрили  всю  округу,
Сидить  удома,  пише  лист  тобі,
Щоб  висловити  ту  нестерпну  тугу,
Хоч  якось  та  й  порадити  собі.

Листи  уже  й  відправив,  не  хвилюйся,
Пером  лиш  крапку  дострочив,
Ти  лиш  на  нього  то  не  дуйся,
Його  також  цей  хаос  з  толку  збив.

Таке  творилося  тільки  в  тих  серіалах,
Що  ви  разом  дивились  навесні,
Гадали,  як  то  жити  в  драмах,
Поки  в  такій  не  опинилися  самі.

Та  кожна  драма  -  то  чиясь  наука,
Людей  помучить,  змучиться  й  піде,
Така  вже  є  природа  муки,
Ніхто  усе  життя  так  не  живе.

Пройде  весна,  наступить  літо,
А  літо  пройде,  буде  осінь  золота,
Так  що,  мала,  ми  ще  злітаєм  в  Кіто,
Не  вішай  носа,  ти  ще  молода.








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020


Помітила як твоє серце билось

Помітила,  як  твоє  серце  билось,
І  іскру  в  погляді  палку,
Весна  у  тобі  розбудила
Й  без  того  ту  любов  п'янку.

Помітила,  як  пожвавішав  голос,
Як  у  твоєму  погляді  тону,
Сховай  мене  від  світу  у  обіймах
І  тільки  в  них  відчую,  що  живу.

Помітила  тендітний  дотик,
Як  квітка  зніжена  в  росі,
Так  біля  тебе  я  розквітла,
Живу  неначе  уві  сні.

Помітила  як  глибоко  торкає
Бурхлива  течія  твоїх  думок,
І  як  багато  означає  та  кожна  мить,
Проведена  удвох.

Помітила    очей  зелених  спалах,
І  космос  що  ховається  у  них,
Моїй  кометі  було  там  чудово,
Вона  помітила,  що  він  їй  дім.

Помітила  я  рідну  душу  поруч,
Надійну  й  сильну  водночас,
У  тобі  я  знайшла  свій  спокій,
З  тобою  загубила  час.

Давай  не  будемо  його  шукати,
Час  сам  знайде  нас  вже  старих,
Рука  у  руку  будем  навесні  тікати,
Щоб  не  догнав  нас  і  не  розділив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Пробудження серця

Душа  утретє  розквітає🌸,
В  шаленім  ритмі  стукотить👩‍❤️‍👨,
Бо  серце  ніби  оживає💖,
Воно  живе,  бо  любить  і  горить🔥.

Холодне,  що  давно  вже  розлюбило👿,
Знову  налилось  ніжністю  й  теплом🌞,
Так  ніби  вперше  полюбило😺,
Так  ніби  рай  один  на  двох🥰.

І  знову  крутиться  у  тверезій  голові✨
Закоханим  не  треба  хмелю😜,
У  них  шампанське  бризкає  з  очей🍾,
Уста    у  них  налиті  спілим  медом🍭

Закоханим  не  треба  зорі🌠,
Бо  рідні  очі  ближче  ніж  вони  👁️
Їм  байдуже,  чи  є  зірки  на  небі💫,
Коли  є  рідне  сонце  на  землі🌞

Не  втямки  їм  як  цокає  годинник⌚,
У  сонця  поруч  на  руці💛,
Такий  смішний  й  безглуздий  той  лічильник,😏
Коли  у  своєму    вимірі  вони💞.

Вони  не  бачать  що  несе  їм  доля😾,
Не  чують  грізних  окликів  від  тих👽,
У  кого  серце  вже  похолодніло🥶,
У  них  воно  бо  ще  горить🔥.

Скажіть  наївні  ті  ідеалісти💌,
Що  би  не  було  тішаться  вони🥳,
Тримають  щастя  ідучи  за  руки👫
Ану  ж  бо    й  ви  своє,  зловіть🌠

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020


Губи усе пам'ятають

Губи  усе  пам'ятають,
Розмови  до  ранку  палкі,
Солодкі  слова  на  прощання
І  жарти  дотепні  твої.

Шкіра  усе  пам'ятає,
Тендітний  дотик  рідної  щоки,
Рука  моя,  що  так  шукає,  
Прихисток  у  руці  твоїй.

Очі  усе  пам'ятають,
Іскри  в  погляді  твоїм,
По  очах  я  прочитаю,  
Більше,  ніж  по  сотнях  слів.

Серце  усе  пам'ятає,
Пришвидшення  його  биття,
Палючий  біль  після  прощання,  
Чекання  єдності  буття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020


По струнах душі

́Дихати  в  одному  ритмі,
Слухати  його  серцебиття,
Подивлюсь  в   зелені  очі,
І  розпалиться  іскра.
Полум'я  горить  між  нами,  
Жарко  стало  не  на  жарт,
Червоніють  наші  щоки,
 І  серця  єднає  такт.
У  сплетінні  рук  жагучих
Ми  палаємо  дотла,
Ловим  погляди  цікаві,
Зупинитися  пора.
Нам  несила  зупинитись,
Серце  любляче  горить
Видих,  вдих  і  розчинитись,
Чую,  як  рука  тремтить.
Я  не  можу  пояснити,
Слів  не  вистачить  ніяк,
Та  й  не  треба  тих  нотацій,
Кожен  розуміє  сам,
Як  кохаєш-  відчуваєш,
Що  як  дихаєш-  палаєш,
Що  у  серці  є  то  наше,
Усе  ж  інше  то  пропаще.
Світ  завалиться  хоть  завтра,  
Впаде  місяць  на  траву,  
Та  не  впустить  рука  моя
Руку  люблячу  твою.
Відчуваю  кожен  подих,
Кожну  мить  ціную  я,
Поки  б'ється  наше  серце,
Поки  любиться  душа.
В  п'яних  любощах  так  добре,
Ще  хоча  б  одна  нам  мить,
Зупинити  час  охота,
І  куди  ж  він  так  біжить?
Хай  застигне  все  навколо
Хай  зупиниться  кіно,
Ще  раз  стисну  твою  руку,
Щоб  відчув  моє  тепло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018


Мовчати у тиші неба

Мовчати  у  тиші  неба,
Ковтати  красу  зірок,
У  теплий  осінній  вечір,
У  тиші,  лиш  ми  удвох.
Ми  дві  планети  у  небі,
Серед  сотень  яскравих  зір,  
Ми  застигли  у  часі,
Він  для  нас  повністю  зник.
Лиш  тихий  цокіт  стрілки,
Десь  далеко  на  стіні,
Поверне  нас  у  кімнату,
Так  швидко  вже  час  пробіг.
І  знову  вертаємся  в  реальність,
І  знову  життя  біжить,
Чекаємо  знову  ночі,
Щоб  вічність  зловити  на  мить.
Позичити  вічності  в  неба,
Безмежність  у  душу  внести,
І  хоч   трішки  відчути  подих,
Що  пронизує  і  п'янить.
Я  хочу  напитись  зі  спраги,
Подовше  побути  тут,
Під  зоряним  ніжним  небом,
Кольору  очей  твоїх.
Колись  ми  будем  щоночі,
Мовчати  у  тиші  зір,
А  поки  лишається  промінь,
Надії  і  теплих  слів.
А  поки  ми  дві  планети,
Далекі  і  близькі  нараз,
Та  спраглі  іскри  запальної,
Повні  світлих  начал.
Наше  світло  затьмарить  сонце,
У  ритмі  наших  сердець,
Появиться  нове  багаття,  
Яке  не  загасить  час.
У  душі  тільки  мрії  є  світлі,
У  душі  тільки  світле  чуття,
Разом  ми  велике  ціле,
Поодинці  нас  більше  нема.
Хай  не  сходить  ще  сонце  на  обрій,
Хай  зірки  нам  показують  шлях,
До  майбутнього  нашої  стежки,
У  зірках  ми  знайдемо  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017


У пошуках вічного

Уночі,  коли  стемніє,  
Небо  сповнене  зірок,
Тисячі,  мільйони  різних,
І  для  кожного  своя.

Там  ось  зірка  засвітилась,
Зачалось  нове  життя,
Там  упала  й  покотилась,
І  людини  вже  нема.

Кожна  зірка  особлива,
Більш  такої  вже  нема.
Вона  так  само,  як  людина,  
Тільки  світить  іздаля.

Люди  дивляться  на  зорі,  
Кожен  дума  щось  своє,
А  мені  б  лиш  полетіти,
У  безмежні  небеса.

В  небесах  знайду  я  спокій,
Там  лиш  вічність  і  любов,
Там  знайду  я  того  Бога,
Що  шукаю  знов  і  знов.

Де  ти,  зірко,  озовися,
Я  благаю  не  мовчи,
Забери  мене  з  собою,
До  Ісуса  приведи.

Ти,  Ісусе,  серце  моє,
Хочу  чути  голос  твій,
Бачити  крізь  твої  очі,
Цей  безмежно  гарний  світ.

Хочу  жити  із  тобою  в  серці
Кожен  день  свого  життя,
Не  блукати  там,  де  темно,
Бо  тебе  там  не  бува.

Хочу  бачити  лиш  світло,
Хочу  лиш  його  нести,
Чути  тільки  сміх  і  радість,
А  без  Бога  нікуди.

Хай  безмежність  нас  огорне,
Лиш  у  ній  знайдем  життя,
Й  уночі,  коли  всі  сонні,
Полетимо  у  небеса.

Будемо  між  зір  летіти,
Станемо  одною  з  них,
Серед  космосу  безодні,
Знайдем  вічність  хоч  на  мить.

Хай  та  мить  триває  вічно,
Хай  ніколи  не  згаса
Той  вогонь  у  душі  нашій,
Хай  радіють  небеса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017


Ти живи, живи зі змістом

Не  плями  душі  своєї,
Бо  вона  в  тебе  одна,
Бруд,  що  ти  заллєш  у  неї,
Відмить  справа  не  легка.
Всякі  чвари,  крик,  образа,
Лиш  страждання  приведуть,
Рани,  що  вони  залишать,
Біль  і  розпач  принесуть.

Не  плями  душі  своєї,
Бо  у  бруді  проживеш,
Це  життя  для  всіх  яскраве,
А  для  тебе  темне  і  зле.
Рани,  що  на  дні  душі  заляжуть,
Стануть  тяжким  тягарем,
Через  кілька  літ  покажуть,
Що  життя  твоє  марне.

Ти  живи,  живи  зі  змістом,
Із  любов'ю  до  людей,
Ти  даруй  їм  своє  світло,
Свою  радість,  блиск  очей.
Нехай  з  усмішки  твоєї,
Буде  радість  у  серцях,
Безупину,  без  вагання
Хай  єднаються  серця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017


Твої очі

Твої  очі  розкажуть  більше,  
Аніж  сотні,  мільйони  слів,  
Серед  сотень  і  тисяч  інших
 Твої  очі  такі  одні.

Твої  очі,  то  зорі  ясні,
Що  освічують  шлях  вночі,
Твої  очі,  то  гори  високі,
Що  так  важко  сягнути  їх.

Твої  очі  -  сонце  яскраве,
Що  із  зливи  в  душі  сумній,
Творять  веселку  яскраву,
Що  дарує  світло  усім.

Твої  очі  ,  то  блискавки  спалах,
Твої  очі  озер  блакить,
То  вогонь  душі  твоєї,
Що  так  тішить  усіх  й  веселить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2017


А ми живемо так, немов літаєм.

А  ми  живемо  так,  немов  літаєм,
Немов  під  нами  цілий  світ
І  без  зупинки,  без  привалу,
Упертим  кроком  йдемо  в  бій.

Той  бій  за  правду,  за  свободу,
За  щастя,  волю  для  народу,
За  усмішку,  за  щирий  сміх,
Щоб  він  лунав  усюди  й  скрізь.

Та  боротьба  складна  й  тривала,
Вона  єднає  нас  усіх,
Бо  тільки  разом,  духом  сильні,
Полетимо  в  широкий  світ.

Наповнимо  той  світ  любов'ю,
Облетимо  його  скоріш,
Щоб  всюди  була  наша  воля,
І  наше  світло  було  скрізь.

Те  світло  допоможе  жити,
Зніме  кайдани  з  рук  людських,
І  лиш  тоді  настане  щастя  
І  сміх  гучний  по  всій  землі.

Тоді  то  ми,  козацькі  діти,
Прославився  наш  рідний  край,
Будем  плекати  Україну  
У  своїх  люблячих  серцях

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016


Підніми свої очі угору

Підніми  свої  очі  угору,  
Подивись  далеко  в  світи,
Нехай  погляд  твій  буде  високо,
Мов  той  сокіл  уважно  дивись,
Не  проспи  тії  миті  щасливі,
Не  впусти  свого  щастя  навік,
Бо  без  нього  людині  не  жити,
Бо  без  нього  і  муки,  і  біль.
Не  женися  за  грішми,  юрбою,
Вона  щастя  в  собі  не  таїть,
Краще  тішся  цією  весною  
І  люби,  що  дарує  нам  світ  !
Оглянися  на  сонце  яскраве,
Оглянися  на  квіточки  цвіт
І  на  серці  з'явиться  спокій,
І  душа  розквітне  умить.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2016


Майдан

Сонце  сильно  зажурилось,  
Як  на  землю  подивилось,
Як  побачило  в  Україні
Безпорядки  і  руїни.
Похмурніло,  засмутилось,
З  горя  хмарою  накрилось.
Так  вже  плаче,  так  банує
І  до  беркута  прямує,
Щоб  людей  урятувати  
Від  насильства  і  гармати.
Сонце  каже  і  вмовляє:
'Люди  годі  воювати'.
Бо  той  беркут-  дикі  люди,  
Без  законів  й  правосуддя.
Сонце  плаче,  сонце  просить,
Голосно  воно  голосить:
'Беркут,  беркут  схаменіться,
На  людей  хоч  подивіться'.
Беркут  совісті  не  має,
Ані  гідності,  ні  жалю.
Це  сволота,  це  не  люди,
Вони  всюди,  всюди,  всюди.
Сонце  думає,  гадає,
Ясно  сяє,  сяє,  сяє,
Щоб  сволоту  зупинити,
Дикий  беркут  засліпити,
Своїм  ясненьким  промінням
Вносить  людям  живу  віру,
Що  зло  скоро  переможуть
І  разом  зможуть,  люди  зможуть.
Сонце  ходить  і  гуляє
І  людей  охороняє,
Бо  сволота  нападає,
Наші  ж  також  не  вгавають,
Вперто  йдуть  і  не  здаються,
За  свободу  нашу  б'ються,
За  свободу,  волю  гинуть,
Краще  й  в  небо  вже  полинуть*,
Ніж  безпомічну  покинуть  
Нашу  неньку  Україну,  
Нашу  волю,  нашу  силу,
Нашу  єдність,  нашу  славу.
Нашу  дружнюю  громаду.
*  -  віддати  Богові  душу

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2016


Люблю тебе, мій край єдиний.

Люблю  тебе,  як  промінь  сонця,
Як  світло  ранньої  зорі,
Люблю  тебе,  як  шум  біля  віконця
Струнких  берізок  надворі,
Люблю  тебе,  як  запах  квіток
В  саду  чудовім  навесні,
Люблю  тебе,  як  радість  діток,
Їх  сміх,  веселощі,  пісні,
Люблю  тебе,  як  спів  пташиний
У  лісі  вранці  навесні,
Люблю  тебе  ,  мій  край  єдиний,  
І  мову,  звичаї,  пісні,
Люблю  ті  соняшники  в  полі
І  ту  червоную  калину,
Люблю  Той  стяг,  і  тую  волю,
Люблю  ту  славну  Україну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684697
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2016


Роздуми над війною

Чому  скажи,  о  сонечко  ясне,  в  нас  долі  не  було  й  немає?
Чому  на  наші  рідній  стороні  москаль  нас  знову  убиває?
Чому  так  гірко  сльози  пролива  старенька  матір  за  свою  дитину,
Що  вмерла  у  жорстокість  тім  бою  за  нашу  неньку,  нашу  Україну?
Чому  так  гірко  стогне  наш  Дніпро,
Чому  так  плаче  сонце  при  долині?
Чому  так  сумно  десь  удалині  дівчині,  ось  отій  дівчині?
За  що  скажи,  о  сонечко  ясне,  дитя  те  тіло  своє  загубило?
За  що  скажи  те  молоде  хлопча  свою  голівоньку  навік  схилило?
За  що  так  стогне  той  Дніпро,  
Старий  дідусь,  що  спокою  чекає?
За  що  так  гірко  плаче  те  дівча?
Чи  не  за  те  хвилюється  уся  та  наша  дружняя  громада,
Чи  не  за  те  так  плаче  сонечко  за  тим  далеким  небокраєм?
Нехай  не  плаче  та  дівчина  десь  у  далекій  стороні,
Хай  щастя  знайде  тая  мати  в  своїй  нестерпній  тій  журбі.
Хай  сонце  зійде  й  усміхнеться  на  нашій  рідній  стороні,
Хай  Бог  нам  щиро  помагає  у  нашій  тій  нелегкій  боротьбі.

Слава  Україні!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684695
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.08.2016


Політ життям.

Ми  не  живемо,  ми  літаєм,
Під  небом,  високо,  за  краєм,
Вдалині,  де  зорі  сяють,  де  місяць  й  сонечко  блукають,
Де  стелиться  наша  дорогах,
Де  наш  Чумацький  іде  Шлях,  
Де  птах  шукає  свою  долю,
Де  рай  існує  і  для  нас,
Де  щастю  не  буває  міри,
Де  не  згасає  наш  вогонь,
Де  не  буває  зовсім  болю,
Де  тільки  пахощів  розмай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2016


Промінь життя.

Немає  вчора  і  ніколи  вже  не  буде,
Воно  немов  пішло  у  забуття,
Є  тільки  світле  завтра  і  майбутнє,  
Мов  промінь  у  нове  життя.

Той  промінь  нам  дає  надію,
Дає  натхнення,  снагу  до  життя,
Він  дійсно  творить  нашу  мрію,
Наші  думки  і  наші  почуття.

Той  промінь  змушує  нас  пориватись  
У  довгі  мандри  стежками  життя,
Щоразу  падаючи  підніматись  
І  знову  йти,  йти  у  майбуття.

Той  промінь  вчить  нас  прощаватись
З  минулим  й  всім,  що  там  було,
Знову  і  знову  прокидатися,
Що  би  не  сталось,  що  би  не  було.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2016


Море

А  море  нам  про  вічність  шепотіло,
І  подув  вітру  крила  дарував,
Щоб  ми  замріяно  летіли,
Назустріч  хвилям,  ген  за  небеса.
Щоб  ми  над  скелями  ширяли,
Щоб  підкорили  цілий  світ,
Щоб  хвилі  нас  не  зупиняли,
Щоб  вітер  віяв  у  наш  бік.
Щоб  наша  воля  панувала,
Щоб  не  згасав  вогонь  душі,
Щоб  ми  незламні,  духом  сильні,
Ішли  і  знов  в  нелегкий  бій.
 Тоді  цей  вітер  з  моря  нам  поможе  жити,
Дасть  сили  знову  йти  вперед,
Не  озиратись,  не  жаліти
За  миттю,  що  ось-ось  мине.
Той  вітер  дасть  нам  сили  і  натхнення,
Поможе  в  горі  і  біді,
І  буде  сміх,  і  буде  радість,
І  буде  щастя  на  землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2016