| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Покотилось, покотилось
Сонце з неба ввечері...
Край дороги похилилась
Верба, мов приречена.
Засмутилась коло неї
Червона калина....
Плачуть разом на могилі
Мати та дівчина.
Плаче мати: поховала
Вже другого сина.
Плаче дівчина: коханий
У бою загинув -
Воював за Україну,
За щастя, за волю.
Стогне вітер, плаче з ними
Від суму та болю...
Раптом чують голос тихий,
Здається із неба:
“Не плачь, мамо! Не плачь, мила!
Не плачьте! Не треба!
Нехай плаче ворог лютий
Гіркими сльозами!
А я буду, завжди буду
Десь поруч із вами.
Я побачу перемогу
Моїх побратимів
Й подивлюся, як квітує
Моя Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2017
Маленька донечка біжить,
Пита:”Матусю, де мій тато?”
“Пішов у небо ,- їй кажу,
Щоб Україну захищати,
Щоб наша не була земля
Ніколи ворогом розп'ята.”
Щебече весело маля,
Гука, шукає в небі тата...
Та плаче серденько моє:
Війна забрала чоловіка.
Кров українську ворог п'є-
Та захлинеться він довіку.
І чутно навіть звіддаля:
Гармати рвуть Вкраїни груди...
Заколосяться знов поля,
Та не повернуться з них люди:
Сини, батьки, чоловіки,
Одружені і наречені...
Кремезні, молоді, стрункі.
Освідчені і не учені...
Середніх літ та юнаки,
Чорняві, русі, рано сиві...
Всі - українські козаки
Сміливі, сильні та красиві...
Всі ті, що захищали нас,
Й свое життя не шкодували.
У цей важкий воєнний час
За волю голови поклали.
Не злине пам'яті ріка
І вдячності ріка не злине...
Зростає донька в козака.
Та жити буде Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685564
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Майдан... - Вкраїна без кайдан...
В боях свободу здобуто.
А наші славні козаки
Є мирні люди, як ніхто.
Якщо, як гість та друг, прийдеш,
Гостинну зустріч в нас знайдеш.
Але якщо, як лютий звір,
Тебе навчать любити мир.
Цвітуть сади, шумлять поля...
Багата сонячна земля,
Ти будеш жить та процвітать.
Народну волю не здолать.
Майдан... - Вкраїна без кайдан...
В боях свободу здобуто.
А наші славні козаки
Є мирні люди, як ніхто.
Поздоровляю всіх з Днем Незалежності!
Бажаю щастя та процвітання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Закружились вдруг деревья в хороводе,
Закивали ветру буйному навстречу.
Прячась, месяц молодой за тучей бродит.
Звезды позабыл зажечь июльский вечер.
Заморгали фонари, от ветра жмурясь.
Засверкала в небе молния сердито.
Жаркий вечер потемнел, угрюмо хмурясь:
Ожиданье в вязком воздухе разлито.
Истомились от жары дома и люди:
Ноздри окон отворили, задыхаясь.
В сердце радость и тревога: буря будет!
И трепещет сердце, ветром наслаждаясь...
Замер ветер, на мгновенье все затихло...
И захлопал клен в зеленые ладоши
В восхищении от первых крупных капель -
Долгожданного дождя живых горошин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2016
Встане Ненька — Україна, осяяна сонцем,
У сорочці вишиваній й відкриє віконце
У широкий світ чудовий, де небо синіє,
Де у мирі та любовi діточки радіють.
Подивиться, як працюють - її прикрашають,
Один одне розуміють, щиро розмовляють.
Та їх мова співучая квітне - розквітає,
Мов веселий соловейко, у гаю співає.
Гляне Мати — Україна та й сама зрадіє,
Скаже, радо посміхнувшись: “Збулась моя мрія:
Стали діти мої вільні у своїй країні.
А їх ворог вiковiчний лежить в домовині.”
І згадає всіх полеглих за волю синочків
Та й захмарять сльози гіркі її сині очі...
Знов, зітхнувши зтиха, скаже: “Пам'ятайте, діти,
Треба чесно й без розбрату вам в злагоді жити.
І тоді не зможе ворог волю відібрати,
А я буду вас любити, як лагідна мати.”́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683731
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.08.2016
Мне этот день так часто снится,
Что я у моря и бегу:
Волна за мной вдогонку мчится
И лижет след на берегу...
...Бегу... И брызги за спиною,
Как будто яркий звездопад.
Как будто детство вновь со мною,
Как много-много лет назад...
Морские волны тихо плещут :
Плетут из пены кружева.
И от сверкающего солнца
Слегка кружится голова.
Какое счастье раствориться
В огромном куполе небес!
С морской водою будто слиться
Душою, жаждущей чудес.
Испить веселья полной мерой,
А сердце силой напоить.
И жить с такою твердой верой,
Что счастья больше нет, чем жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682459
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2016
Бушевало и гремело
Лето обреченно.
Молнии чертили белым
Ярко... в небе черном.
Струй упругих туго струны
Натянуло небо -
Ночи в бледном свете лунном
Дождь играл аллегро.
Листья весело плясали
В такт дождю хмельному.
Ветра вздохи подпевали
За окошком грому.
Встречу нашу подарило
На излёте лето.
Душу счастье озарило
Молний ярким светом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2016
Мне приснился сон чудесный вчера:
Бродит Время по дорогам Добра -
Расцвела планета будто весной,
И земляне распрощались с войной.
Тишина такая — души слышны:
Научились говорить без войны.
Научились вдруг язык понимать,
О котором стали все забывать.
Тот язык для них и сложен и прост.
Путь к нему лежит всегда через мост.
Мост зовется этот просто — Любовь.
Обретают люди крылья здесь вновь.
Перешла я и взлетела легко.
Как же здорово летать высоко!
Небо крыльями опять обнимать...
Вот бы явью сну когда-нибудь стать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681392
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2016
Дай, Бог, мне силы жить после любви:
Дышать, не задыхаясь без объятий;
Чтоб навсегда исчезли в забытьи
Ее глаза, ...в толпе чтоб не искать их;
Чтоб не оглохнуть от ее шагов,
Что, удаляясь, мне казались громом;
Чтобы душа вздохнула от оков:
От чувств и слов, застрявших в горле комом;
Чтоб отказаться от ее тепла,
Что кралось в сердце сладкою истомой;
С руки проститься с легкостью крыла
Таким знакомым взмахом невесомым...
Дай, Бог, мне силы жить после любви!
Я счастлив, что не смог ее обидеть...
Прошу теперь меня благослови
Простить ее и не возненавидеть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681162
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2016
Встане Ненька — Україна, осяяна сонцем,
У сорочці вишиваній й відкриє віконце
У широкий світ чудовий, де небо синіє,
Де у мирі та любовi діточки радіють.
Подивиться, як працюють - її прикрашають,
Один одне розуміють, щиро розмовляють.
Та їх мова співучая квітне - розквітає,
Мов веселий соловейко, у гаю співає.
Гляне Мати — Україна та й сама зрадіє,
Скаже, радо посміхнувшись: “Збулась моя мрія:
Стали діти мої вільні у своїй країні.
А їх ворог вiковiчний лежить в домовині.”
І згадає всіх полеглих за волю синочків
Та й захмарять сльози гіркі її сині очі...
Знов, зітхнувши зтиха, скаже: “Пам'ятайте, діти,
Треба чесно й без розбрату вам в злагоді жити.
І тоді не зможе ворог волю відібрати,
А я буду вас любити, як лагідна мати.”́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681143
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016