Natalia Palishko

Сторінки (1/1):  « 1»

Роси

Ранкова  прохолода  манить  росами,  тонкий  аромат  квітів  пробуджує  після  короткого  сну.  Я  знову  босоніж  ступаю  у  цей  куточок  раю,  такий  приємний  і  живий...  Цілий  світ  і  ти.  Йдеш  босоніж,  вдихаєш  цей  п'янкий  та  до  болю  знайомий...  Солодкий  ранок.  Мій  ранок!  
Тиша,  ні,  не  та  тиша  про  яку  подумав  ти.  Тиша  роси,  квітів,  ранкова  тиша...  В  ній  чути  краплі  води,  шелест  трави  що  тріпоче  від  подиху  світу.  Чуєш?  То  дихає  наше  все,  наш  дивовижний  край.  
Тихше,  затягнув  свою  пісню  соловейко,  не  лякай,  послухаймо,  ось  тут,  присядь...  
А  вдалечі  гроза  збирається,  вже  летять  пахощі  літнього,  такого  теплого  і  довгожданного  дощу.  Грозового  дощу.  
Тиша.  Лишень  ти  і  цілий  світ.  Наш  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675880
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016