| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Пішли дощі... нехай собі іде!
На землю йде, чи може лісом.
Депресія ось-ось в тобі помре.
Ха! Вже котиться до біса!
Вірші писать? Чому ж тоді сумні?
Зима із снігом вже не за горами.
Ми люди. Люди - добрі і дурні
І щастя все ж керує нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
В осінній вечір - сам не свій.
Схоплю ряднину, чаю, книгу
І полечу до диких мрій
Аби ці маги розтопили кригу.
Я осінню метелик не розкритий
У коконі із подушок сиджу
І куцим покривалом вкрившись
Сумні вірші про дощ пишу.
Осінній дощ - предвісник ностальгії,
Осінній я - сенсей журби.
Нарешті всі забуті мрії
Прилинули поближче до Зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
Вона пахла оксамитом,
А скрізь лежав густий туман,
Здавалося, що ми в Парижі,
Де я ніколи не бував.
Вона сиділа біля мене,
А я сидів десь вдалині
Й вода, що крапала із неба
Стікала в мене по чолі.
Вона дивилася на хмари,
А я дивився їй в лице.
Обоє ми, лише примари,
Ми зараз, ніби не живем.
А потім вітер підійнявся,
Їй стало холодно, а я
Чим швидше з місця підірвався
І одягнув на неї піджака.
Вона дивилася на мене,
А я дивився їй в лице.
Обоє ми, взлітаємо до неба,
Ми зараз, ніби не живем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Це якась небилиця,
Або просто обман!
Ти вночі мені снишся,
Найсвітліший туман.
Ти неначе прозорий,
Я завжди таким був.
І ми тихі, як зорі,
Бо ніхто нас не чув.
Ти неначе піжама,
Ти окутав мене,
Ти складне орігамі,
Та життя, що живе.
А я просто людина.
Я людина і все.
Що знайду, те і кину,
Та не кину тебе.
Ти зникаєш, як мрії
І кидаєш мене.
Залишився один я
Знов чекати тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671889
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.06.2016