| Сторінки (27/2645): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Травню усміхнулась Богиня Ерида
Крилата дівчина з глечиком в руках.
Провісниця веселки - океаніда
Зійшла у квіт Ірису - казкою в снах.
Ерида поливає з глечика квіти,
Щоб у райськім саду - Ірис розквітав.
Щоб всміхались, і росли щасливі діти...
Для них , в цім раю соловейко співав.
Вона з'явилась на хмарці після дощу
У крапельках цілющої водиці.
Бризки зрошують дерева, квіт досхочу...
Наповняють мілкі ріки, криниці.
Збудувала місточок підкову щастя
І засяяв райдужний міст над світом.
Щоб люди вдихали єлей, як причастя
І птах милувався - пахучим квітом.
Щоб налюбуватись, як цвітуть іриси...
Метелик райдужні крильця розпустив.
Ховається під стеблом, як летять списи
Блискавиць,та дощу, що землю зросив.
Злетів білий лебідь до сонця вище хмар
Крилом нахилив блакить неба квітці.
І сяють очі щастям від пахучих чар
Як Ірис - грає музику на скрипці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
ІГОР ЖОРЖ
(Боже, яке кохання)
О Боже, яке кохання !
Насолода двох сердець.
У почутті - зірка рання
Веде долі під вінець.
О Боже, яке кохання !
В душі світає сонце.
Казкова ніч - до світання
Осяює віконце.
О Боже, яке кохання!
в бокалі п'янке вино.
Хмільне звечора до рання
Крутиться, як у кіно.
О Боже, яке кохання !
Солодких уст цілунок.
Одне є на двох бажання
Нести в серця дарунок.
О Боже, яке кохання!
Вдих, видих - рука в руці.
А у пристрасті - мовчання
І усмішка на щоці.
О Боже, яке кохання!
Ллється немов з відра дощ.
Пречисте небо - світання
Роса на пелюстці рож.
О Боже, яке кохання!
Білих лебедів політ.
Красиві слова - вітання
Тихий рай - зоряний світ.
О Боже, яке кохання!
Мед , а то гіркий полин.
Життя - рай, острів чекання
Або ти - в парі, або один.
О Боже, яке кохання!
Від спраги немов вода.
Цвітіння, а то - згорання
Оживає - квіт роса.
О Боже, яке кохання!
Буревій, злива та дощ.
Або ти слуга кохання ,
Або пан серед вельмож.
О Боже, яке кохання!
Знятись до зірок як птах.
Співать сонети коханню
І славити у піснях.
--------2-------
ЧАС ЯК ВОДА БІЖИТЬ
А час швидко ,як вода у даль біжить
Вплітає жінці в коси срібну нить.
І дивиться, як плаче дощ у вікні
І бачить сірий світ на мокрім склі.
В її очах пролетіло все життя...
І забилось в грудях серцебиття.
Ще не натішилась життям, не жила -
Вже її квіт троянда одцвіла.
Весна, як пташка злетіла у блакить
Лишилось в неї літо - тільки мить.
Лебідь відлетів у вирій, так рано -
Залишив в душі смуток і рани.
Стоїть одна мов тополя край доріг
Віє в душу холодом дощ, то сніг.
Шалений вітер здирає листя з віт...
Не тішить життя... померкнув білий світ.
Осінь зодягнулась у смуток, журбу,
Туман окутав блакить голубу.
Вже відлетіли у вирій журавлі
Згорає, як свіча день на землі.
Золота осінь шукає, ще тепла
А вже квітка троянда одцвіла.
Поміж хмар шукає сонця - листопад
На жаль не вернуть літечка назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Тривожать мою душу думки
-Не знаю, як жити без тебе?
Ти є мій Всесвіт , сонце , зірки
Моє світло і подих неба.
Ти - залишив в моїм серці слід
І душа від болю страждає.
Цвіте весна наливає плід
Брате, у ній тебе немає.
Ти - любив весну і пташки спів
Коли цвіте сад біля хати.
Малював диво казку без слів
І запалював вогник свята.
А ти тримав небо - отчий дім
Садив сад, сіяв пишні квіти.
Щоб затишно, гарно було в нім
І в моїй душі цвіло літо.
А Господь стільки таланту дав,
Мав чуйне серце ,добру душу.
Грав на акордеоні , співав...
Був щедрий, як ,батьківська груша .
Чекав мене з далеких доріг
І відкривав двері до хати.
На мої плечі впав важкий сніг
Бо втратила тебе, мій брате !
До краю літ понесу свій біль,
Що не врятувала від біди.
І сльоза сіє на рану сіль
І кажу ,тобі **прости, прости!**
Стоїть батьківська хата в журбі,
Так плачуть вікна слізьми - неба.
Закрив свої очі голубі
Душа плаче гірко - без тебе.
А Хвіртку закрито на замок
Я не можу до хати зайти.
Роблю востаннє ,як перший крок,-
Щоб в нашім раю тебе знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
А ця жінка, так схожа на весну!
У ній стільки сонця, ніжності ,краси.
Дивлюсь на її вроду чарівну
Цвіте, як квітка із чистої роси.
Білосніжна усмішка у неї
Золоте волоссячко, як синій льон.
Врода немов у квітки лілеї
Коралі на грудях з калинових грон.
Вдягнула сорочку - вишиванку
Промінь сонця розмалювали щічки.
Зашарілись вони у рум'янку
Сяють очі зорями до нічки.
Дарую квіти для жінки - весни
Білі ромашки, що цвітуть у полі.
Вона приходить, так часто у сни -
Коли цвітуть край дороги - тополі.
Чорні - чорні очі - колір ночі
А блакитно - сині очі - колір дня.
Якщо полюбиш серце жіноче
Тоді за тебе козаче піду я .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Зацвіла сакура рожевим цвітом
мов наречена вишня у саду.
Зашарілась вона над білим світом
І демонструє вроду молоду.
А вона чужинка, не українка...
І закохавсь у неї соловей.
У рожевій сукні красуня - жінка
Цвіте так сонячно поміж алей.
Сакура - дерево краси, любові
І росте корінням вглиб до землі.
В мріях злітає у краї казкові
Несуть у Самураї журавлі.
Зростає у дикій тузі до сонця
Полюбила солов'їну мову.
І зорить до небесного віконця
Веде вона із Богом розмову.
О , дай Боже, міці та сили мені !
Розуміти солов'я з пів слова.
Для нього цвісти, як вишня навесні,
Щоб два серденька вінчала мова.
Цвіте сакура, як квітуча вишня
В неї аромат солодкий, хмільний.
Стоїть гордо наче зірка Всевишня
Надихає шарм квіту чарівний.
------2--------
О Боже, яка вона красива!
В її очі закохався небокрай.
Як цвіт вишні у саду - зваблива
Манить до себе у свій квітучий рай.
Краса, як Мадонна на іконі,
Що тримає на руках грудне дитя.
Ніжна квітка весни у короні
Погляд очей незабудки в почуттях.
В мріях кружляю над нею, як птах
Хочу доторкнутись ніжно рукою.
Та не смію, бачу лиш її в снах...
Боюсь злякати - своєю жагою.
Вона приходить у казкові сни
Усміхнеться, як сонечко здалека.
як налякана поміж ясени...
Злетить у синю даль - птаха лелека.
Залебеділа душа від краси
Від біленького личка, та чорних брів.
П'ю її вроду, як квітку з роси
І тану, як білий сніг від її слів.
Чарівний голос, як дзвін у річки...
Зачепив струною на семи вітрах.
А таку красуню - гарну чічку
Я б носив вічно на своїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
О, як пахне п'янко весна над гаєм!
Росте казкове дерево цвіт розмаєм.
Цвітуть квіткові кетяги гліциній
Білі, рожеві, фіолетові, сині.
Гліцинію - зрошують чисті роси,
Як діва - весна розплела свої коси.
Квіт пахне ароматом винограду
Опадає, як ріка із водоспаду.
Гліцинія - ніжне дерево богів
У райдужнім суцвітті із райських садів.
Чарівна врода, як музика дзвінка
На струнах арфи виграє весні вона .
У неповторну красу вдихаю я
Еліксир молодості, краси та життя.
Як бджілка спиваю солодкий нектар
Душа хмеліє від цвіту весняних чар.
Пливе по небу хмарка, як медуза
Тут сходить ясним сонцем богиня Муза.
Я малюю пейзаж і пишу вірші,
Щоб подарувати - мить щастя для душі.
Цвіте ліана, як люпин у полі
Роздає у долоні щастя для долі.
Завмирає дух від трелі солов'я
Запрошую тебе друже, в цю казку я.
Гліцинію - звуть : "солодка, глюкоза",
А ще у перекладі, як" блакитний дощ".
Вона у повітрі - квітуча роза...
Прикрашає сад, розкішні двори - вельмож.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Наснилося мені рідне село
Берег Дністра - ліс, поля, гаї.
Річка - у ній кристальне джерело,
Як над нею кружляють журавлі.
Моє село - ти куточок раю
Насолоди, радості та втіх.
Тут на крилах птаха я літаю
Збираю медові груші повний міх.
Я дивлюсь на крислаті ясени
На їх міцні розлогі крони.
По між них з небес сонечко весни
Леліє мальви у бутони.
Під вікном гортензія, жоржини,
Ліловий бузок пахучий цвіт.
О скільки щастя в очах дитини!
Коли цвітуть вишні райський цвіт.
Біжу босоніж в росяні трави,
Щоб там віднайти свою весну.
Розпускаю я крильця, як пава
Милуюсь садом - п'ю цю красу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Де б я не була, в яких краях
Я завжди повертаю додому.
Я лечу в Отчий дім наче птах,
Щоб поклонитись дубу старому.
З закритими очима знайду
Дорогу, яка веде до хати.
Стару грушу, що цвіте в саду,-
Яка почастує мене, як мати.
Я бачу у снах рідну хату,
Як цвітуть райські сади вздовж села.
І в душі запалюють свято
Мальви - рожі, що квітнуть край вікна.
На березі Дністра, як в казці!
Біленькі хатки в розмаю садів.
Така благодать в божій ласці !,
Як ллється луною солов'я спів.
Сяє день в сонячнім промінні
Розливсь, як море ліловий бузок.
Так пахне п'янко у цвітінні!
У розмаю квітів - мамин садок.
Тут ліс, гаї... ставки, річка, поле
І цвітуть волошки сині в житах.
Я іду стерня в ноги коле
Шукаю свій рай у казкових снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
А я тобі здалека усміхнуся
Гляну в очі блакитно - голубі.
Перед тобою галантно вклонюся
Освідчусь у коханні, лиш тобі.
Ти ,як ясне сонечко в небокраю
Волосся золоте, як синій льон.
В очах, як в океані потопаю...
Дивлюсь, як на Мадонну з ікон.
Біленьке личко, чорні - чорні брови...
Уста, як вишні полум'ям горять.
Я тану, як сніг від твоєї мови
Хочу слухати тебе і мовчать.
Руки твої ніжні мов у лебідки,
А пальці тонесенькі, як струна.
Висока - струнка стан, як у берізки
Віночок в косах, як в саду весна.
Я поглянув у твої очі неба
Закохавсь у тебе до нестями.
І манить магнітом мене до тебе,
Щоб звінчати любов почуттями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
Ідуть удвох, рука в руці щасливі,
Як голуби воркують у цвіті вишень.
Немолоді ,як птахи сиві - сиві
Вже йде до заходу сонця їх літній день.
О, яке це щастя зустріти старість?!
Дивитись ,як сходить сонечко у вікні.
Вдвох у парі ділити сум і радість,
Вдихати в груди - квітучий сад навесні.
Слухати, як кує зозуля роки,
Як щебече соловей пісню до ночі.
Як дзвенить бистрий водограй у ріки
Цілувати сонечком уста та очі.
Ловити погляд закоханих очей
Розуміти рідну душу без зайвих слів .
Цвісти квіт трояндою серед лілей,
Щоб солодив твою душу про любов спів.
Дарувати шарм - усмішку красиву
Злітати , як птахи вище хмар у політ.
Як лебідь лебідку в грозу, у зливу...
Нести на вільних крилах у казковий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
Хай життя квітне , як вишневий сад
Співає птах пісню любові.
Осяює нам стежки зорепад
Веде у даль - світи казкові.
Озвись немов птаха із висоти
І подаруй душі - мить щастя.
Нахили небо зоряні світи
Я прийму пісню, як причастя.
Я з тобою, як сад розквітаю
Розправляю, як птах два крила .
І вище хмар до зірок злітаю
П'ю чисту водицю з джерела.
Стань для мене зіркою поміж зір
в сонячнім промінні - весною.
І струною скрипки із синіх гір
Музою - піснею дзвінкою.
Ти - в чистім полі золотий колос
Синя волошка у розмаю.
Ти - високе небо пташки голос
Пісня, яку тобі співаю .
----------2---------
ПОДАРУЙ НА ЩАСТЯ ПІСНЮ
Подаруй на щастя ніжну пісню
Ту ,що цвіте мов квітка весна.
Вона зігріє нас в осінь пізню
У танці закружляє вона.
Подаруй мені море любові
Червоні троянди в розмаю.
І намалюй вечори казкові,
Де два лебеді в небокраю.
Подаруй мені ніжність і ласку
Зоряну ніч голубу блакить.
Веди на своїх крилах у казку
Там, де чарівна скрипка дзвенить.
Подаруй мені сонечко ясне
Промінь надії завтрашній день.
Щоб цвіло для нас життя прекрасне
Світились наші очі від пісень.
Подаруй на щастя квіти землі
Волошки сині в чистім полі.
Хай нам на скрипці грають скрипалі
Запалюють свято для долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
Ти - зірка на ім'я сонце,
Яка зорить в моє віконце.
Вона колише мої сни
Малює казку квіти весни.
Ти - моя любов, рай - життя
Тобі відкриваю почуття.
Ти - є всесвіт в моїх очах
Казкова фея у моїх снах.
Ти - сонце промінь надії
Квітка, яку звати Лілія.
Ти - чиста вода з джерельця
Пташка, що звеселяє серця.
Ти - свіжий подих навесні
Є сонячний зайчик на стіні.
Ти - в саду білий цвіт вишні
Доля, що дарував Всевишній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Люби мене, як вперше, i востаннє -
І будь поряд до останньої сльози.
Зігрій теплом, як сонечко раннє,
Захисти від зим, вітру, дощу, грози.
Люби мене, як лебідь лебідку -
І веди до зірок у вільний політ.
Цілуй уста ,як сонечко квітку
Хай заздрить щастю нам увесь білий світ!
Я хочу набутись із тобою
Надивитись у твої очі неба.
А ти - цвіти для мене весною
Я нахилю тобі зіроньки з неба!
Я хочу чути твій ніжний голос,
І наслухатись із твоїх уст пісень.
Твоя мова ,як у житі колос
Дарує свято душі, як ясень день.
Ти - запроси мене на білий вальс
Обніму до себе ніжно руками.
О , який є незабутній, цей час!
Коли любов цвіте ,як цвіт між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
О скажи мені, де тебе віднайти?...
Не знаю, куди ходиш - твій маршрут в житті.
Усміхнувсь, наснивсь у казкових снах ти...
І малюю твій образ на своїм путі.
Поміж нами далека відстань - світи
Не знаю ,чи зможу впізнати тебе я?.
Доріг ,так багато на землі - мости...
Зводить долі із небес - вечірня зоря.
Ми на різних берегах із тобою
Я знаю, ти чекаєш мене край доріг.
Я прилечу, як лелека весною
Коли скресне люта зима, розтане сніг.
А може здалека тебе побачу
І впізнаю, як ідеш до мене в юрбі.
Кину пір'їнку тобі на удачу,
Як сонце, ти зійдеш в блакиті голубі.
Ти запросиш мене у свій рай - життя
У літо ,де цвіте мак червоний в полі.
У пахощах трав відкриєш почуття
Зацілуєш мої уста у любові.
Стою дивлюсь, як сяють ясно зорі
Падає зірка загадую бажання.
Пливе місяць по небу, як по морі...
Іду туди ,де сяє зірка кохання.
---------2-------
А час швидко ,як вода у даль біжить
Вплітає жінці в коси срібну нить.
І дивиться, як плаче дощ у вікні
І бачить сірий світ на мокрім склі.
В її очах пролетіло все життя...
І забилось в грудях серцебиття.
Ще не натішилась життям, не жила -
Вже її квіт троянда одцвіла.
Весна, як пташка злетіла у блакить
Лишилось в неї літо - тільки мить.
Лебідь відлетів у вирій, так рано -
Залишив в душі смуток і рани.
Стоїть одна мов тополя край доріг
Віє в душу холодом - дощ, то сніг.
Шалений вітер здирає листя з віт...
Не тішить життя... померкнув білий світ.
Осінь зодягнулась у смуток, журбу,
Туман окутав блакить голубу.
Вже відлетіли у вирій журавлі
Згорає, як свіча день на землі.
Золота осінь шукає, ще тепла
А вже квітка троянда одцвіла.
Поміж хмар шукає сонця - листопад
На жаль не вернуть літечка назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
За тебе сину, віддам своє життя
Візьму хрест піду я на муки.
Я люблю тебе, бо ти моє дитя, -
Як впадеш подам тобі руку.
Хай збуваються сину твої мрії!
І буде все окей у житті.
Ти є мій промінь сонечка надії,
Мій злет - висота у почутті.
Знаєш, я не можу спати ночами
зорю, як зірка колишу твій сон.
Коли далека відстань поміж нами
Я молюсь до пресвятих ікон.
Я бажаю сину- доброї долі!
Щасливої дороги в житті,
Рости та зростай, як колос у полі!
Хай ангел береже на путі.
Хай пані удача йде з тобою!
Осяє зорею земний шлях.
І сходить сонечко під горою
Душу - піснею звеселяє птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
О прийди до мене, мій милий Боже!
Коли є важко - у скорботні дні.
Я втратила - рідних, все найдорожче -
Цвітуть чорним цвітом сади навесні .
Захисти мене, мій Небесний Отче!
Коли чорна біда прийшла в мій дім.
Коли люта зима ранній цвіт топче
Ідуть дощі... спалюють все у дим.
Згасло моє сонце, сонця не бачу -
Не знаю, як жити на цій землі.
Витри з очей сльози ,коли я плачу
Залікуй рани у моїй душі.
Як люблячий батько обійми дитя
І вкажи мені шлях, куди іти...
Дай із неба знак, веди у життя ,
Щоб на землі - рідну душу знайти.
Дика туга осіла у моїм серці
Від безсилля опустила я руки
У самоті я живу, як у герці
Згораю, як свіча від розпуки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Доріг і стежок на землі так багато
Ти - знайди ту, що веде у божий храм.
Із далеких доріг стріне добрий тато
Залікує зболену душу від ран.
Я до неба свої очі підіймаю,
Щоб віднайти Бога сонця поміж хмар.
В душу, як ковток повітря наповняю,
Щоб прийняти ласку божу - божий дар.
О мій Господи, я все зможу з тобою!
Пройду крізь урагани, дощі, вітри.
Ти - вмиєш мене дощовою водою
До берега життя прокладеш мости.
Довіряю Небесний Царю, лиш тобі!
Стану на коліна перед тобою.
Знаю, витреш з очей гіркі сльози в журбі,
Зійдеш ясним сонечком наді мною.
Ти - серед ночі відкриєш двері мені
Нагодуєш хлібом, напоїш водою.
Відновиш сили, нахилиш небо у сні...
Благословиш мій шлях своєю рукою .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Із щирим серцем іду до людей
А люди, як пси кусають до крові.
Мудрий мовчить ,дурень йде на дуель...
Напитись хоче досхочу крові.
Я,так хочу навчитись прощати,
Усіх тих, хто кинув у мене камінь.
Щоб від болю і сліз не страждати
Хай в серці живе Бог ,кажу їм **Амінь**!
В кожного із нас свій хробак - гонор
В закутку душі притаївся юдей.
Раненій душі потрібен донор,
Щоб цвісти трояндою поміж лілей.
Гострим ножем поранили душу
І серце від болю страждає, болить.
Завжди крок вперед зробити мушу,
Щоб на цім світі із чистим серцем жить.
А на хресті розпинають любов
Ті, що цілують з поклоном ікону.
Вони ранять душу, мій Боже знов
Не чують тебе - пасхального дзвону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Я прошу тебе, мій Боже !
Увійди тихо в мій дім.
Біда мій дух тривоже,
Нема радості у нім.
Дай нам Боже, в мирі жити!
Вкажи нам земний шлях.
Щоб на землі сонцем світити
Славити життя в піснях.
Захисти мене, мій Боже!
Від недруга, ворогів.
Коли хвора зляжу в ложе
Збуди від тривожних снів.
Заливають очі сльози
від жалю і самоти.
Печуть, як люті морози
Ронять цвіт життя вітри.
Я прошу тебе, мій Боже!
Почуй голос біль землі.
Зігрій теплом серце кожне,
Щоб сонце зійшло в імлі.
Научи нас Боже, жити!
В любові творити світ.
Дерево життя зростити,
Щоб тобі дати одвіт.
Дай нам Боже, в мирі жити!
Вкажи нам земний шлях.
Щоб на землі сонцем світити
Славити життя в піснях.
Я прошу тебе, мій Боже !
Піднеси коли впаду.
Хай життя - смерть переможе!
На землі спокій я знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Ти не вір, козаку дівчино!
У нього вітер в голові.
Ти є красуня, як калина
А він зрадливий, як і всі.
Красивий не вміє любити
Він закоханий у себе.
Він знає, лиш гуляти, пити
За мить забуде за тебе.
Дівчат зваблює красень - шатен
Чорні брови карі очі
Чарує вродою зелен клен,
Коли сяють щастям очі.
А красивий любить волю
На ходу осідлає коня.
Гуляє, як вітер в полю
Шукає дівчат у сонця дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
А життя всього лиш коротка мить
В ньому є все - смуток і радість.
О, Дай Боже в мирі - життя прожить !,
Щоб зустріти глибоку старість.
Живи, твори - не думай про завтра!
Вдихай в груди - небо голубе.
Гори душею палай, як ватра!
Хай у радості - душа живе.
А життя, це подарунок Бога
Не всім дано зустріти весну.
Веде нас у даль - земна дорога
Сонце в надії будить від сну.
Здається ще вчора цвіла весна
Волошками в золотих житах.
А нині засріблилась сивина
І жовтий лист злетів наче птах.
Заходить сонце вже в тихий вечір
Золоту печатку ставить час.
Роки листям упали на плечі
Життя, як золота осінь для нас.
----- 2--------
А життя всього лиш коротка мить
В ньому є все - смуток і радість.
Дай Боже дерево життя зростить!,
Щоб зустріти глибоку старість.
Живи, твори - не думай про завтра!
Вдихай у мить - небо голубе.
Гори вогнем і палай, як ватра!
Хай, як вишневий сад - життя цвіте.
А життя, це подарунок Бога
Не всім дано зустріти весну.
Веде нас у даль - земна дорога
Сонце в надії будить від сну.
А здається вчора цвіла весна
Розквітав мак червоний в полі.
Роки сріблом вінчає сивина
Небо пише книгу життя долі.
Заходить сонце у тихий вечір
Ставить золоту печатку - час.
Золотом роки упали на плечі
Життя, як золота осінь для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
Зійшли ясно зорі у синє небо
Вечір розпустив крила, як лебідь.
Я край села тебе мила чекаю
Зорі з неба тобі нахиляю.
Місяць осяює стежку в зелен гай
Де цвіте духмяно липа розмай.
Кличе з тобою на берег любові,
Де цвітуть п'янкі ночі казкові.
Розлились росяні трави, як море...
Стою дивлюсь у небо просторе.
Впаде зірка загадаю бажання,
Щоб в тім раю знайти квіт кохання.
Вийди дівчино до мене із хати
Будем з тобою весну стрічати.
Зацілую твої уста медові
Очі, як небо синь, чорні брови.
Візьму тебе мила на свої руки,
Де ростуть зеленоокі буки.
Понесу тебе на планету щастя
Зацілую руки до зап'ястя.
О ,дай намилуюсь люба тобою!
І обійму до себе рукою.
Підем туди, де чути спів солов'я,
Щоб сказав тобі ** як кохаю я**.
Як волошка у полі врода твоя
Дивлюсь не надивлюсь на тебе я.
Так швидко минула, ця ніч з тобою
Вже світає сонце під горою.
Побудь, ще кохана не йди почекай!
Хай насіє зір тобі небокрай.
Як зійде сонечко у синю блакить
Вінцем щастя нас двох благословить.
Вже вівчар жене отару до річки
Сонце всміхнулося до водички.
Там, де ми ходили вчора з тобою
Прим'яті трави вмиті росою.
Місяць пливе на човні, як по морі
Осяюють стежки ясні зорі.
Я не хочу, так тебе відпускати
Хочу з тобою сонце стрічати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Тобі одній відкриваю почуття
Люблю до останього подиху життя.
Намріяв тебе, я колись кохана-
Бо ти є моя любов-мрія жадана.
Ти - подих весни ,мелодія життя
Моє небо , в якому розчиняюсь я.
Я так хочу доторкнутись до щоки,
Щоб відчути тепло ніжної руки.
Ти повір я твій навіки ,ти моя...
На край світу за тобою піду я.
Мені потрібна твоя ніжність ,любов
Щоб словами зігріла мою душу знов.
Ти - подих весни ,мелодія життя
Моє небо , в якому розчиняюсь я.
Я так хочу доторкнутись до щоки,
Щоб відчути тепло ніжної руки.
Зацілую уста солодкі ,як мід
Щоб у твоїй душі залишити свій слід.
Ти - скажи мені одне слово " Люблю".
Пелюстками троянд твоє ложе встелю.
-----2------
Дзвенить в мені ніжно весни струна
жива водиця із синіх гір.
Вона торкається душі до дна
Солодить цвіт з мелодійних лір.
А надворі іде дощ,- промокнеш
Ти накинь плащ на свої плечі.
Без сонця ,як дерево - зісохнеш
Не злетять до зір крила лелечі.
Без дощу міліє ріка-життя
Сохне джерело у криниці.
Стукає у грудях серцебиття
Душа прагне ковток водиці.
Розвесніє весна у садочку
Зазеленіть вмить пишні трави.
О ,як мило у райськім куточку!,
Кружляють в леті птиці-пави.
------ 3-------
Цвіти ,розквітай моє життя!
Дозрівай ,як колос у полі.
Хай дух землі зростає дитя
Буде господар своєї долі.
Один духом міцний ,як горіх
В Іншого цвіллю пахне душа.
Загубить плоди дірявий міх
І завжди позаду йде лівша.
Складаємо план ми на завтра
Все буде так ,як має бути.
Спалює мрії в огні ватра,
Щоб Бога на землі відчути.
Від дощу залізо ржавіє
Жовтіє білий аркуш паперу.
Хто, як вміє, так живе, піє...
Зоріє на Марс ,чи на Венеру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Коли зустрінеш у житті її ти
То будеш втікати, як від прокази.
Не опускайся до нижче рівня ти...
І формулюй світлі думки та й фрази.
Заздрість облиє брудом каже "прости"!
Кидає камінь словами - образи.
Пам'ятай ,що винний завжди будеш ти
Спалить, як напруга вищої фази.
А хто злий, як пес і інших не чує
Зуби гострить ,як лев на свою жертву.
Той на землі не живе ,а існує...
Без любові він не живий,а мертвий.
В підлості стільки є негативу?...
Ненависті, і дурості та й злості.
Задре ніс...зламає душу красиву
Гляне оком ,що аж ламає кості.
А чорна заздрість розпалює огонь
Зопалу на вітер кидає слова.
І насіє сивину до твоїх скронь
Немає миру ,де меч і булава.
Не знає, якому молиться Богу
І у неї немає ніц святого.
За твою доброту наставить роги
Там ,де являється - біда,тривога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
А ти романтик,лірик, справжній поет
Тобі вклоняється калина в лузі.
Сходить муза ,як сонечко у сюжет
До віть злітаються пернаті друзі.
А ти - небесний дзвін у рідній мові,
І будиш дитя від зимового сну.
Збираєш ,як у полі квіт у слові,
Щоб вплести віночок пісень у весну.
Ласкаве слово торкається сердець
Солов'я мова запалює свято.
Увінчав голову лавровий вінець
Зростає нас духовно рідна мати.
А знаєш , що ти всього лиш людина
Господь покликав в райський сад до себе.
Ти - прекрасна мить життя -божа днина
Зірка ,поміж зір ,яка сходить в небо.
Блажений той ,хто чує голос божий
Хто має талант - божий дар у руках.
Лікує рани ,як лист подорожній
І бачить пророчі сни у своїх снах.
Благословен той,кого обрав Господь
Дав руку, коли потопав ,той в морі .
Подарував життя ...зцілив духом плоть
Поруч із ним у радості ,і в горі.
Щасливий, той ,кому Господь дав крила
Він злітає до синіх гір ,як пташка.
І веде у блакить -небесна сила
Молиться душа Богу ,як монашка.
Господь з мертвих воскресає у життя
Сліпих, глухих, німих всіх обіймає.
У свій храм кличе безталане дитя
І святе письмо словом научає.
Мудрий є ,той у кого добра душа
У серці він любов божу плекає.
Збирає солодкі плоди до вірша
Спраглих ,голодних хлібом причащає.
Я пишаюсь ,що з роду українка
І несу прекрасне ім'я у світи.
В її жилах тече моя кровинка
Тож єднаймось у родину я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Ти більше не подзвониш мені
І, я твій голос не почую.
Прийдеш гостем тихенько у сні
І, відлуння кроків відчую.
А ти від нас пішов, так рано
І згорів миттєво ,як свіча.
Сонечко зайшло у тумани...
День весни плаче ,як дитинча.
Сонце світить ,не гріє душу
Без тебе світ збіднів до краю літ.
Знаєш за двох я жити мушу,
Щоб в усьому дати тобі звіт.
А ти сказав :"Не плач за мною
Радій життям і просто живи!".
Я личко вмиваю сльозою
Кружлять круки,а не голуби.
А без тебе, цей світ не милий!
Не тішить,що вже прийшла весна.
Стою я одна на могилі
То сніг,а то дощ в душі-зима.
Прости мені, за все рідненький!
Що мало , так була з тобою.
Вечоріє ... сонце низенько
Кряче ворон над головою.
Брате,ти - моя Україна
Тримав небо на своїх плечах.
У журбі цвіте квіт калина
І ,сумні пісні співає птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Я йду до дуба на розмову,
Щоб поговорити про життя.
Почую в саду рідну мову
Голос жайвора із небес я.
Я набирусь міці від землі
Сили у матінки природи.
І візьмуть на крило журавлі,
Де шумлять ріки -бистрі води.
Я йду до Дністра, як до брата-
І розкажу про свої жалі.
Тут моя рідна Отча хата
Зміцніє дух - в матінки землі.
Я шукаю стежку додому,
Яка веде у дитинство - рай.
Розвію жаль...життєву втому,
Щоб вдихнути у пахощі май.
Я зійду зіркою край неба
І осяю стежки вздовж села.
Намалюю друже для тебе
Красу синьоокого Дністра.
Моє село ,як квітка в полі,
Що цвіте на березі ріки.
А зірка дарує щастя долі
Єднає наш рід з божої руки.
На березі ріки ,як казці
Є пишні трави ,ліс ,діброва.
Сходить сонечко в божій ласці
Солодить нас солов'я мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Якби старий дуб вмів говорити
Він, так би розказав легенд багато.
Вчив би різних наук - дитя жити
Ждав з доріг дітей, як батько і мати.
Якби старий дуб вмів говорити
Він би розмовляв мовою солов'я.
Він навчив би рай - життя любити
Щоб в божій красі цвіла моя земля.
У дуба довгі віти ,як руки,
Він захищає від грози,та дощу.
Зелені листочки:діти,внуки
Летять пташечки до нього на прощу.
А дуб тримає небо на плечах,
Як батько є господар в своїй хаті.
Віти женуть хмари у небесах
І, радіють життям пташки крилаті.
Старий дуб, як мудрий ,добрий батько
Благословляє пташок у путь, в політ.
Коли воює вітер - безхатько
Відкриває двері пташкам у свій світ.
До дуба летять всі ластівята
Горобчик, чорний ворон,сойка ,і шпак.
Ох ,які невгамовні пташата...
Із небесних висот дають нам знак.
Відчувають ,коли буде гроза
Кружляють над кронами між верховіть.
Як лиє із неба гірка сльоза
Злітають в гніздечко до своїх віть.
Якби старий дуб вмів говорити
Він би розказав про славних козаків.
Він духом землі вміє зцілити
Він дерево мудре по між ясенів.
Якби старий дуб вмів говорити
Розвіяв віттям би сиві тумани.
Зумів зорі - небо нахилити
І співав, як жайвір пісню для мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
О, яка , то насолода - просто жити!
Прокинутись рано - зранку після сну.
А у своїх долонях ,цей світ творити
Стрічати новий день -сонячну весну.
Дивитись, як сходить сонечко у небо,
Як квітне немов би сонях у полі.
Злітати вище хмар наче білий лебідь
Крилом обіймать золоті тополі.
Хочу милуватись, як цвіте- райський сад,
Як пахнуть у росах трави шовкові.
Щоб в мріях ловити осяйний зорепад
Злітати у Всесвіт - світи казкові.
О який є чудовий ,цей прекрасний світ!
Все що створив Бог своїми руками.
Вдихаєш повітря п'янкий пахощі цвіт
І сходиш ,як зірка під небесами.
Намалюю синє небо - тобі друже!
Гори, безкраї поля, ріки, гаї.
Червону калину ,що цвіте у лузі
А на вітті ,як співають солов'ї.
На світанку відкрий вікно у райський сад
І поглянь, як цвітуть яблуні,вишні.
Як доспіла груша, солодкий виноград
Яку красу дарував нам Всевишній.
О яка , то радість ходити по землі!
Бачить, як метелик цілує квітку.
Як сюркоче цвіркун ,гудуть в рою джелі
Збирати солодкі плоди улітку.
О яке ,це щастя бачити,і чути!
Відчувати на дотик,смак кожну мить.
І дивитись,як тане сніг - місяць лютий,
Квітне весна зелене листя шумить.
А життя ,це є дар божий - божа ласка
Пливе за течією ,як водоспад.
Веде божа пташка у чудову казку
Там ,де біля хати цвіте мамин сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Йди вперед, не озирайся!
Не бійся зим,дощу та грози.
Новому дню усміхайся!
І хай не бачуть сліз вороги.
Не будуй плани на завтра!
бо все може згоріти до тла.
Життя згорає ,як ватра
Шукай між хмар сонечка тепла.
Мовчи ,і слухай розмову
Злих ,прикрих людей відпусти.
Щоб не обпектися знову
Ти спалюй до них усі мости.
Хто зрадив раз ,зрадить вдруге...
Пройде повз тебе, як чорна тінь .
Черстве ,лихе дитя люте
Летить у прірву ,як дикий кінь.
Лихий в демона купив власть
Притопче тебе він ногами.
У біді руки не подасть
І завдасть він удар словами.
Один вчить дитя робити,
Щоб досягнув сам все у житті.
Інший вчить ,щоб легко жити -
Знайти тепле місце на землі.
Якщо мати навчить дітей,
Працювати, жити в любові.
Син трудяга, а не лакей -
Є приємний ,щирий у розмові.
На батька свого старого
Син не підійме свою руку.
Дочка є добра до нього
Він не страждає від розпуки.
Не плач, не тужи за мною
А просто на цій землі живи!.
Зацвітуть сади -весною...
Вдихай у цвіт...рай- життя лови!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Один в серці зростає плід любові
А інший камінь, гострий і важкий.
Лжець -хам ,як пес покусає до крові
Бо вселився в нього демон лихий.
Розіпне на хрест, в душу цвях вбиває -
І сипе сіль на рану словами.
До ближнього свого чуття немає
Облиє брудом ,топче ногами.
А жадний за монету душу продав,
Як жабу в болото тягне на дно.
А кому довіряв, в очах низько впав -
Бо вкрав він чуже - золоте руно.
В темну ніч лізе в чужий дім крадькома
Там ,де скарб, кришталь, що блищить за склом.
В злодія встиду, і совісті нема
Вкраде чуже - ходить крутим понтом.
Дурень дбає, як свиня про свій живіт
Лиш би їсти ,пити - добре жити.
А очима стріляє за чужий пліт,
Рве ябко - нутро засолодити.
Кнур не бачить нічого крім корита
Там, де їсть , і там насрає лайном.
Підкрадеться він ,як лис шито-крито,
щоб нажитись твоїм майном , добром.
А скупий, заповідь божу не чує :
"Не вкради, на чуже не зазіхай ".
В його душі скажений звір лютує -
Гавкає , як пес і здіймає лай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Перевернулись усі мертві у могилі,
Як почули із уст папи білі думки.
" Піднести білий прапор" орді - чорній силі
А значить підписати вирок навіки.
Українці на нікого не нападали,
А трудились ,як бджоли на своїй землі .
Увірвались вбивці, мародери ,вандали
Бомбили градом, що згасло сонце в імлі.
Палії хотіли взяти Київ за три дні
В рабство народ - нескорену Україну.
На світанку розбудили її у вогні
Вигнали босу на мороз - хуртовину.
В Україні красива та родюча земля
Пси бісяться від жиру , що ми українці.
У нас гори, ріки гаї - квітучі поля
Ми господарі землі, а не ординці.
А цар каже ,:"що лєнін створив Україну",
Запалив українцям свічу ілліча.
Заклав фундамент, будував наш дім - країну
Має право нас знищити з свого меча.
На козацьких кістках цариця катерина
Поставила в золоті на неві пітер .
А Україна, не є кремлівська дитина
Мати - всієї Русі ,а не гуляй - вітер .
Піп благословляє солдат, зброю на війну ,
Щоб вбивали нас і стріляли в українців.
Солов'ї брехуни складають на нас винну
П'ємо фосфорний дощ, полин гіркий по вінця.
Я вірую в церкву святую - Бога Отця
І прошу у святих миру ,перемоги.
Я знаю , що ера кремля вже йде до кінця
І цар скине корону по волі Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Вечір, як монах у келії небесній
Стоїть край неба запалює зірки.
Малює Мадонну ніч-образ чудесний
Дарує квіти зі своєї руки.
Зійшла зірка немов у горах крокус
Розпустила пелюстку довгу косу.
Слухаю струни скрипки солов'я голос
І п'ю музику зір,як квітка росу.
Без тебе ,як місяць в небі одинокий
Виглядаю , як зірку із синіх гір.
Думками пливу у океан широкий,-
Щоб освідчитись в коханні поміж зір.
Ніч одягла бархатну сукню чорну
А на ній ясні зірки сяють ,як квітки.
А красень місяць, як козак моторний
Співає їй сонет на березі ріки.
Я чекаю тебе мила під вербою
І назбирав білі ромашки в полі.
Хочу стріти першу зірку із тобою
Освідчитись тобі в святій любові.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
А помиляються всі , навіть святі
Буває язик скаже не те, що треба.
Тільки у Ангелів серця золоті
І віддають себе у жертву, як треба.
А хто я така ,щоб святих судити
І кидать в папу зопалу важкий камінь.
Я лиш можу Бога Отця просити
Щоб перехрестив тричі і сказав: "Амінь"
Я хочу ,щоб наснивсь у сні Бог Отець
Поглянув йому в очі , як батьку сину.
Дав світлий розум, увінчав у вінець
Зупинив тих, хто нищить мою країну.
А прийде час папа залишить престол
А в історії Ватикану корону.
Зранені душі залікує ментол
А хто має знищить зло - чуму червону?...
Нехай зійде, як сонце - правда свята
Згинуть вороженьки ,як роса на сонці.
Дощ змиє все зло ,дозрівають жита...
Запанує українець в своїй сторонці.
О дай, Боже миру, зупини війну!
Всіх тих, хто взяв важку зброю в свої руки .
Із небес пошли переможну весну
Хай сонцю усміхаються діти,внуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Пам'ятаєте, шоу - пташинний бій
Голуба миру, ворона, чайку.
Як хижі птахи вели з голубом бій
Вітер ніс у світ пташину лайку.
Голуба випустив папа Франческо,
Щоб в небо на вільних крилах злетів.
А підлетів ворон,і чайка низько
Окружили ...дерли пір'я із крил.
Дивився на пташинний бій увесь світ
Сонце хижакам сліпило очі.
Вирвавсь з бою голуб злетів у політ
Небо писало - миті пророчі.
Понтифік заявляє на увесь світ ,
Щоб здались, білий прапор підняли.
Голуб -це Україна її політ
Ворон , чайка - це вбивці ,вандали.
Ні, ми не хочемо знову в "руський мір"
На Соловки, в Сибір у кайдани.
Звітувати кожен наш крок на папір
Щоб знущались із нас пси- шайтани.
Морили нас голодом і вбивали
І катували у тюрмах до смерті.
А Живим яму, могилу копали
Кров війни - із пам'яті не стерті.
Пам'ятаєм : Одесу, Бучу, Ірпінь
Київ ,Маріуполь Харків , Херсон.
Дитя бачить у снах війну - чорну тінь,
Як горять живцем люди - землі стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
А не все ,те золото ,що блищить
І не всі святі, що ходять у рясі.
Всім треба зло від добра відрізнить
Не загубитись ,в цім світі у часі.
Випромінюйте світло ,сійте добро
Не втрачайте віру у перемогу.
Хай слово буде ,як хліб і вино
Причастить ,розвіє в серці тривогу.
Папа сколихнув весь світ в промові...
Каже :" підняти білий стяг"- здатись нам.
Пролито море сліз , стільки крові,
Як пояснити , ці слова матерям?...
Світ грішний плює в лице святому?...
Папа вірний церкві - божому уставу.
Та й ріже словом, як по - живому
Каже: скласти зброю меч і булаву.
Папа - права рука Бога Отця
Молиться за нас на кожному кроці.
Він скеля церкви-храм Бога Отця
Сказав слова,що увесь світ у шоці.
Україна сотню літ у борні
Цій борні немає кінця і краю.
Спалені села, міста у вогні
А хто зупинить дику хижу зграю?!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Живе один Ладзю в Теребовлі
Гарний козак ,але все любить хвалитись.
Неспить і пише листи любовні,
Що шукає жінку , хоче женитись.
Я шукаю собі до пари жінку
Щоб вміла шити ,варити, і прати.
Була вродлива ...масажистку, -
Щоб у ліжку вміла мене приспати.
Шукав довго - не рік, не два і три,
Що стукнуло йому вже за тридцять літ.
І було в одній хаті - три сестри
І на одній із них зійшовся цей світ.
Почав він до неї залицятись,
Як виходила із своєї хати.
Причесав чуба... почав всміхатись
Підкрутив вуса ,щоб їй сказати.
Що хоче взяти її за жінку,
Щоб пасла гуси і його корови.
І була ,як топ модель на ринку
Щира, лагідна ,і знала три мови.
Вона була феська язиката
І мала підвішений довгий язик.
Гострий розум не тре адвоката
Скажи : "Чому не жонатий , ти - мужик"?...
Хочеш вибирати собі жінку
А ходиш у корчму на сто грам щодня.
А ти потри мені ззаді спинку
А тоді і візьми мене на коня.
Скажи : "Чи у тебе є машина?...
У кишені ,чи доляри шелестять".
- Я ,як намальована дівчина
Вмію жартувати, співать , танцювать.
- Я не люблю раненько вставати
І шукаю чоловіка, щоб був пан.
Щоб завіз мене на море , в Штати...
Добрий був до мене ,як широкий лан.
Приносив до ліжка мені каву
І зранку до ночі носив на руках.
Я спала до обіду, як пава...
Злітала у мріях на його плечах.
О , я з тобою не звару кашу
Буду голодний ходити увесь вік.
Хочу Наталю ,а не Наташу...
Щоб для неї був я друг,і чоловік.
Так не знайшов Ладзю собі дівки,
Щоб варила йому борщі, капусту.
А без любові, немає жінки
одна худа, як шкапа ,друга тлуста.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Втратила свою владу люта зима
креснуть сніги від променя сонця.
Усміхнулась березню рано весна
Майорять тюльпани до віконця.
Пливе на човні ясен день у світи
на біленькій хмаринці в тумані.
Впав дощ і райдуга будує мости,
Де ябунь цвіт в саду на світанні.
Сонечко зійшло у небесну блакить
Градусник показує плюс десять.
Цей прекрасний час - на мить не зупинить!
І вруниться вже вербова парость.
Зеленіють, так трави на долині,
Ще де неде лежить біленький сніг.
Розцвіли крокуси на полонині
І бірюзовий став світ край доріг.
Так пахне чебрець,звіробій румянок
Над ними кружля в круговерті птах.
Співає божа пташка"Добрий ранок"
Ясне сонечко осяює у поля шлях.
Весна малює чудові картини
В горах, ще сніг ,так пахне смерека.
Так хочеться літечка - квіт жоржини
Милуватись раєм,як птах здалека.
Гумор
Живе один Ладзю в Теребовлі
Гарний козак ,але все любить хвалитись.
Неспить і пише листи любовні,
Що шукає жінку , хоче женитись.
Я шукаю собі до пари жінку
Щоб вміла шити ,варити, і прати.
Була вродлива ...масажистку, -
Щоб у ліжку вміла мене приспати
Шукав довго не рік не два і три ...
Що стукнуло йому вже за тридцять літ.
І було в одній хаті - три сестри
І на одній із них зійшовся цей світ.
Почав він до неї залицятись,
Як виходила із своєї хати.
Причесав чуба... почав всміхатись
Підкрутив вуса ,щоб її сказати.
Що хоче взяти її за жінку,
Щоб пасла гуси і його корови.
І була ,як топ модель на ринку
Щира, лагідна ,і знала три мови.
Вона була феська язиката
І мала підвішений довгий язик.
Гострий розум не тре адвоката
Скажи, чому не жонатий ти мужик?...
Хочеш вибирати собі жінку
А ходиш у корчму на сто грам щодня.
А ти потри мені ззаді спинку
А тоді і візьми мене на коня.
Скажи, чи у тебе є машина?...
У кишені ,чи доляри шелестять.
Я ,як намальована дівчина
Вмію жартувати, співать , танцювать.
Я не люблю раненько вставати
І шукаю чоловіка, щоб був пан.
Щоб завіз мене на море , в Штати...
Щирий був до мене ,як широкий лан.
Приносив до ліжка мені каву
І зранку до ночі носив на руках.
Я спала до обіду, як пава...
Злітала у мріях на його плечах.
О , я з тобою не звару кашу
Буду голодний ходити увесь вік.
Хочу Наталю ,а не Наташу...
Щоб для неї був я друг,і чоловік.
Так не знайшов Ладзю собі дівки,
Щоб варила йому борщі, капусту.
А без любові, немає жінки
одна худа, як шкапа ,друга тлуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Стоїть в задумі над Дніпром Тарас
І тихим словом світу промовляє.
Не бійся сину ,що є важкий час !
І хай Господь Бог тобі помагає!.
Борись, за волю, за Україну
Не бійся ніколи своїх ворогів.
Захищай дім , свою батьківщину
І гостри меча проти сучих синів.
Жени скаженого пса із хати ,
Що зрадив тебе у життєвім бою.
А хто не шанує рідну мати
Той здохне, як скотина в лайні, гною.
Ти - не вір москалеві ,як псові
Він має гострі зуби ,довгий язик.
Покусає до болю, до крові,
Як свиня у лайні він жити привик.
Нема в нього нічого святого
Лиш хоче добре спати, їсти , пити.
Слухає бусурмана лихого
Гострить зброю ,щоб сина твого вбити.
Він кров'ю потом писав "Заповіт"
Снився садок вишневий коло хати.
Жив у неволі ,ярмі стільки літ
І любив до сліз - Україну мати.
За неї вдень , вночі моливсь Богу
Чув він голос , як стогне земля мати.
Поет - пророк відчував тривогу
Коли зрадять холуї - казнокради.
Ревуть над Дніпром високі хвилі
Рвуть із коріння дуба ,граба,клена.
Ростуть хрести , квіти на могилі
В огні ,крові - Україна злиденна.
В сиру яму ховають кращий цвіт
Старенька мати у чорній хустині.
На краю безодні ,цей божий світ
Обрубані вільні крила пташині.
Спалений тихий рай : села, міста
Ясен світ почорнів від вогню,диму.
В полі згорів колос - пшениць , жита
Як має люд пережити цю зиму?...
Ситі кнурі дорвались корита
Купують яхти, розкішні палати.
Ведуть темні справи шито-крито
Славних синів б'ють до смерті, до страти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
А душа моя немов свіча
Горить ,палає, як зірка в небі.
І у ній дзвенить вода гірська,
Щоб напоїти серця в потребі.
Прийди до мене в мій тихий рай
Коли стомився ти із дороги.
Я зорею зійду в небокрай
І осяю твій путь -сонцем Бога.
А душа моя немов пташка
Поведе тебе аж до синіх гір.
У смутку, радості ,як важко
І запалить свято - музику зір.
А душа моя немов квітка
Нетлінна ,і нев'януча весна.
Місія моя на білім світку
Зігріть твою душу коли зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Щастя ,це коли мир на землі
Бачиш ,як сходить сонце у вікні.
Коли в'ють гніздечко журавлі
Біля хати цвіте сад навесні.
Щастя ,це коли всі здорові
Є батьки, чоловік, діти, внуки.
Розуміють тебе з пів слова
Твоє серце не знає розпуки.
Щастя ,це коли в душі весна
Відчуваєш за спиною крила.
Ти -щаслива, п'яна без вина...
Для чоловіка -кохана,мила.
Щастя, це -затишок у домі
Хліб на столі ,будень наче свято.
Коли ти - пан у своїм домі
І збуваються мрії крилаті.
Щастя ,це чути голос божий
Іти за божим світлом вздовж життя.
Впасти ,як листок подорожній
Згоріти як зірка в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Свічки запалені у руках
Читають молитву на колінах.
Під вітрами синьо -жовтий стяг
Край доріг стрічає мати сина.
А ще вчора стояв у борні
І Захищав свій дім -Батьківщину.
А нині він лежить у труні
Мати із очей лиє сльозину.
Ні , ти не вмер - сину дорогий!
А лиш притомився із дороги.
У моїм серці - вічно живий
І став Небесним воїном - Бога.
Над домовиною ридає
Цілує зранене тіло, руки.
Стиха колискову співає
і мліє від горя і розпуки.
Коли мати ховає сина
Гасне для неї сонце на землі.
Без нього вона сиротина
В'яне, як квітка у осінній млі.
Дозволь сину, нахилю небо!,
Щоб цвів на могилі червоний мак .
Ти моє сонце -білий лебідь,
Наснись у снах дай, мені з неба знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
А сьогодні не до гумору мені
Настрою нема , коли країна плаче.
Дні за днями згорають в пеклі, огні
І душа за тобою плаче козаче.
Вчора бомбили Київ, нині мій Львів
Одесу ,Харків, Запоріжжя , та й Дніпро.
І безсоними ночами нема снів
І течуть ріки крові...та й літає НЛО.
Летять шахеди ,і гудуть сирени,
І всі ми є смертні люди на цій землі.
Скажений москаль ножем ріже вени
Житя не життя ...сонце сховалось в імлі.
А нині у Львові мій дім бомбили
Був під прицілом садочок і дві школи.
Злі москалі у вікнах скло розбили
Розбите скло мою душу ріже, коле.
Дикі шакали стріляють у життя
Матері ховають синів до могили.
Не дожило до весни... мертве дитя...
Зруйнували дім , і у попіл спалили.
А чому цар на троні, спокійно спить?...
Не мучить його совість,що гинуть люди.
Спалена моя земля... душа кровить...
Жахіття війни пече мене в грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Тануть, білі сніги із високих гір
Кресне лід - тала вода у річці.
Дзвенить водограй мелодійних лір
Всміхнулось рано сонечко - Марічці.
Поглянь мамо , вже до нас іде весна !
Зацвіли білі проліски в лісах.
Зійшло ясне сонечко до вікна
Душа злітає до зірок наче птах.
Вдалечінь вітер розганяє хмари
Голубіють сонячно- небеса .
Пташки паруюються до пари,
Так п'янко пахне в маю - божа краса.
Зазеленів смерековий ліс, трави
Зацвіли фіалки сині - сині.
Глянуло сонечко із заграви
І цвітуть сади рясно в Україні.
Красуня вишня немов наречена
Одягла біленьку сукню , фату.
Лелека прилетів до ясеня
І стрічає сонечко ранню весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Люди є різні і всім не догодиш
Один ,як дощ , а інший сонце золоте.
А чим більше добра людям, ти - робиш
Ті плюють в душу, і забувають про те.
Одна людина є немов би вірус -
А інша, як водиця - бальзамовий лік.
Один сіє негатив - на папірус
А інший ясні зорі із небесних рік.
Від дурного наберешся фальші, лжі
А від мудрого світла і сонце правди.
Злосний каменем гострить тупі ножі
А добрий словами дасть тобі поради.
А одна людина є міцна ,як сталь
А інша ламка, і нетривка наче скло.
Лихий несе в душу смуток,і печаль
А добрий , як птах візьме на своє крило.
Хворіє душа від дикого звіра
Він із твого серця п'є гарячу кров.
Жаба в болоті втрачає довіру,
Де панує заздрість, там вмирає любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Ти зіграв свою роль у житті
Театр закрив штору на ключ двері.
І , згасло світло у почутті
Ти - написав "Прощай"на папері.
А що вчора було - загуло,
Що завтра буде - ніхто не знає.
А наш рай снігами замело
І , найкраща квітка помирає.
А хто кому потрібен - знайде
І , збудує мости до серденька.
На край світу за коханою піде, -
Як зірка у ніч до місяченька.
Витру із твоїх очей сльозу
Обійму ніжно - ніжно до себе.
Стану, як орел крилом в грозу
Розвію чорні хмари у небі.
Коли згаснуть твої почуття
І зів'яне наче квітка - любов.
Ніхто не верне - юні літа
В заметіль зими зігріє любов.
---- 2--------
А за вікном іде дощ
Сонечко зайшло у туман.
Течуть ручаї із площ
І, ясен день у імлі - обман.
А Життя,як не було
Сплило за рікою у даль.
І вчорашнє відцвіло...
У моїй душі - дика печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Чорноокий вечір ,як циган молодий
Моргає зі під брів вабить до себе.
І, летить до ясних зір ,як кінь вороний
Там, де циганка ніч - голубить небо.
Зоряна ніч, така казкова, духмяна,
Так пахнуть росяні трави медами.
Пливе із під моїх ніг земля - кохана
Шукаю твій образ - під небесами.
Приспів:
Я украду тебе мила у сонця дня
Повезу у рай на берег любові.
Зацілую солодкими устами я
І, до ніг встелю квіти волошкові.
Допоки зоряна ніч ,як вино пянка.
Люби мене, як вечір ніч циганку.
І , допоки ллється музика чарівна.
Цілуй,цілуй мої уста до ранку.
Ти-розпали у моїм серденьку вогонь
Хай в грудях палають мої почуття.
Ніжно- ніжно доторкнися моїх долонь,
Щоб трояндою цвіла для тебе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Так хочеться на землі просто жити
І,як принцеса вірити в казку.
Стати під дощ печаль із серця змити
Одягти у щастя на бал маску.
Так хочеться трішки чуда і дива
Під музику з милим танцювати.
Щоб ,як вишня була я красива
З ним до зірок я могла літати .
Так хочеться творити прекрасним світ
І змалювати рай - блакить неба.
В полі ,як пломеніє -маковий цвіт
У росах пишні квіти для тебе.
Дивитись, як цвіте вишневий сад,
Як пахнуть у росах трави медами.
Ловити ясні зорі - Зорепад,
Як птах оспівати життя піснями .
Так хочеться вдихнуть у рай весну
Жайвором злетіти на берег ріки.
У лісі знайти філку чарівну
Нарвати у букет зоряні квітки.
Так хочеться дарувати любов
Всім тим ,хто увійде у твій храм душі.
На зоряній вервичці з молитов
Покласти на вівтар в офіру вірші.
-----2-------
Летять роки наче пелюстки
І ронить красу найкраща квітка.
Пливуть, так за водою роки
І гасне найяскравіша зірка.
Летять роки немов би птахи
І злітають у зоряні світи.
Зупинись час - не забирай роки!
Прошу, земний путь осяй мені ти.
Зірко намалюй казковий рай
В спогадах у юну весну веди.
Насій ясних зір із небокрай
Хай солодить плід вишневі сади.
Я птахою полину у сад,
Де розквітають мрії цвіт вишні.
Хай дарує нам щастя зорепад
Серце зігріє зірка Всевишня.
Летять роки немов би коні
Не стримати їх не наздогнати.
Букет троянд в моїй долоні,
Яких я хочу у цвіт вдихати.
-----' 3-----
Ти моя любов ,мій рай життя
Бачу тебе на крилах літаю.
Від солодких слів - цвітуть почуття
Пісні про любов тобі співаю.
Я намалюю літній вечір
І розплету пишні коси твої.
Обійму ніжно-ніжно плечі
Погляну у очі неба твої.
Візьму тебе на свої руки
І понесу на берег любові.
Розіллються рікою звуки,
Хвилями море трави шовкові.
Від погляду йде земля з під ніг
Бачу тебе ,як сад розквітаю.
Від цілунку уст тану ,як сніг
Тебе кохана люблю ,кохаю.
Ти - не впускай зиму у серце
Бо мерзне цвіт душа від морозу .
Хай любов ллється, як з джерельця
І цвітуть на щастя нам мімози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
Зайшло сонечко за хмари і дощить
Холодно ...лютує лютень серед літа.
За тобою синочку душа болить
Гаснуть зорі у трави...і в'януть квіти.
О, дозволь нахилити небо тобі!
Насіяти маки червоні - квіт весни.
До віть калини злетяться журавлі
Заколишуть сину твої тривожні сни.
Обпалені крила в соколят нині
Вирване живе серденько у ясенів.
Несуть калиновий цвіт в домовині
І , оплакують матері своїх синів.
Я в твою честь сину запалю свічу!
На твоїй могилі посаджу калину.
Виплачу біль душі краплями дощу
А ти сонцем зігрій мене любий сину.
О, дозволь нахилити небо тобі!
Насіяти маки червоні - квіт весни.
До віть калини злетяться журавлі
Заколишуть сину твої тривожні сни.
О, допоки світить сонце на землі
Небо тримає на руках-божа днина.
Хай родить золоте зерно на ріллі
Сяють щастям очі - в батька, брата, сина.
Дощ змиє - кров на обпаленій землі
У полі зазолотіє лан у житах.
Зійде рано сонечко весни в імлі
Для тебе сину буде цвісти мак в піснях.
О, дай Боже ,щоб закінчилась війна
Вертались до матері сини додому.
Принесла перемогу нам , ця весна
Загоїла в серці рани біль і втому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
А ти пішов із життя ,так рано,-
Залишив по - собі роздуми життя.
Це лиш особливим - Богом дано:
Відчути,творити ,цей світ - мить буття.
А ти- малював картини ,цей світ
І у своїх долонях тримав небо.
Ровесник весни - моїх юних літ
Мати земля встеляє квіт для тебе.
Я хочу всім розказати про тебе
Про що ти мріяв, думав і ,що читав.
Ти посланець - Ангел божий неба,
І, у важкий час країну захищав.
Шляхетний , добрий, ввічливий юнак
Пішов на війну у цей жорстокий бій.
Відважній воїн,та справжній козак
Залишив у моїм серці образ свій.
В руках запалена свічка горить
На колінах стоять у смутку люди.
Ти молодий тобі жити ,любить
А невимовна печаль, жаль у грудях.
Ти птахом злетів увись в тумани
Схилив старий дуб голову у журбі.
В серці глибока рана у мами
Плаче ,цілує чоло,руки тобі.
А ти любив у шахмати грати
Із братом останню партію зіграв.
Пішов на схід країну захищати
На полі бою за нас життя віддав.
А ти красень принц немов із казки
Був найкращий мачо у школі на балу.
Був у пеклі, де злети ,поразки...
За Україну пролив кров свою.
Як птах закружляв під небесами
І плаче тато за тобою сину.
Мама вмиває рани слезами
Не відпускає дитя в домовину.
Присвята Мазуру Михайлу із села Чайкович.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Присвята Мундуру Івану жителю села Чайкович .
ЦЕЙ ЮНАК ЗРОСТАВ НА ОЧАХ
Цей юнак зростав на моїх очах
Немов у полі мак -первоцвіт весни.
За спиною мав крила немов птах
Злітав до зір,там де шумлять ясени.
Згадую його ,як був маленький,
Як дитиною бігав на подвір'ї.
Немов ясне сонечко світленький
Світив далеко , як либідь сузір'ї.
Очі сині , русяве волосся
Любив він читати вірші про життя.
Багато пережить довелося
Справжній мачо - козак ,а в душі дитя .
А він моїх батьків близький сусід
Бачила, як у дитинстві грав футбол.
В моєму серці залишив свій слід
Усміхнений красень ,був на коні лорд.
Тато навчив його працювати
Орати,сіяти зерно у полі.
Щоб вмів хліб насущний шанувати
І був господарем своєї долі.
Мама вела до церкви за руку,
Щоб чув голос божий, і любив Бога.
Шанував батьків їхню науку
І у житті була світла дорога.
За ровесників він був дорослий
Любив,так життя , і цей прекрасний світ.
Літав ,як орел хлопчисько кожний
Але знав порядок, ще з дитячих літ.
А коли прийшла біда у наш дім
Взяв автомат, щоб свій край захищати.
Там у пеклі бачив смерть , вогонь ,дим
Віддав життя за Україну мати.
Плаче ,так сестричка за тобою
І ,тато схилив голову у журбі.
Мама гладить волосся рукою
Цілує сину глибокі рани тобі.
Кажуть ,що герої не вмирають
І ,Що будуть жити вічно на землі.
Але матері синів ховають...
Один за одним летять ,як журавлі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Я сонцем весни зацілую долоні
Подихом зігрію душу твою.
Моя любове я у твоїм полоні
Ти взяла у полон душу мою.
Я наче лебідь лечу до твого вікна
Серденько за тобою зітхає.
А я твоє літо ,а ти моя весна...
Зірка рання ,яка надихає.
А там ,де ти - тече ріка із синіх гір
Є море квітів , шепет буйних трав.
Дзвенить жива водиця мелодійних лір
І, для двох сердець сходить сонце із заграв.
Я йду по місячній дорозі до зірок
Падає яскрава зірка рання.
Я нарву букет фіалок поміж квіток
Подарую тобі своє кохання.
------- 2--------
А ти пішов із життя ,так рано,-
Залишив по - собі роздуми життя.
Це лиш особливим - Богом дано:
Відчути,творити ,цей світ - мить буття.
А ти- малював картини ,цей світ
І у своїх долонях тримав небо.
Ровесник весни - моїх юних літ
Мати земля встеляє квіт для тебе.
Я хочу всім розказати про тебе
Про що ти мріяв, думав і ,що читав.
Ти посланець - Ангел божий неба,
Ти - у важкий час країну захищав.
Шляхетний , добрий, ввічливий юнак
Пішов на війну у цей жорстокий бій.
Відважній воїн,та справжній козак
Залишив у моїм серці образ свій.
В руках запалена свічка горить
На колінах стоять у смутку люди.
Ти молодий тобі жити ,любить
А невимовна печаль, жаль у грудях.
Ти птахом злетів увись в тумани
Схилив старий дуб голову у журбі.
В серці глибока рана у мами
Плаче ,цілує чоло,руки тобі.
А ти любив у шахмати грати
Із братом останню партію зіграв.
Пішов на схід країну захищати
На полі бою за нас життя віддав.
А ти красень принц немов із казки
Був найкращий мачо на шкільнім балу.
Був у пеклі, де злети ,поразки...
За Україну пролив кров свою.
Як птах закружляв під небесами
І плаче тато за тобою сину.
Мама вмиває рани слезами
Не відпускає дитя в домовину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Ніби вчора в іншому житті
Була я молода,та красива.
Вище хмар злітала в почутті
Співала пісні ,як пташка мила.
І, малювала пальцем на склі
Любов,що придумала я сама.
В мріях злітала,як журавлі
Та сприймала ,це життя жартома.
Здавалось, життя безкінечне...
Перейду поле,а там рай-життя.
Не боялась, як вечір смеркне...
Поміж зір цвіла трояндою я.
І, я босоніж йшла по стерні,-
Щоб зібрати хліб золотий колос .
Слухала музику в тишині
Милої пташки золотий голос.
Вміла слухати , та мовчати
Дивилась ,на цей світ в окулярах.
Навчилась різні ролі грати
І бачила ангела на хмарах.
Була молода, та красива
І, йшла під дощем до цілі,мети.
Щоб не плакать - Бога молила,
Щоб до кінця, це життя пройти.
Жила я на іншій планеті
Сміялась, любила жартувати.
Писала вірші у сюжеті,
Щоб цей світ тобі подарувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Я нахилю тобі ясне сонце
Вечірню зірку блакить неба.
Прилечу пташкою до віконця
Заспіваю пісню для тебе.
Ти є моя пісня-казковий рай
Так хочу набутись з тобою.
О, співай пташко, мене надихай!
Нехай дзвенять струни весною.
Ти дарунок долі мого життя
Моєї весни - зірка рання.
Від ласкавих слів цвітуть почуття
Розквітає ,як сад кохання.
О, я так люблю тебе ,кохаю
Будую до серденька мости.
Я без тебе , як свічка згораю...
У снах являєшся - ти ,ти ,ти.
Твоя врода ,то чиста водиця
Розцвіла, як вишня у саду.
Ти - красуня немов би жар - птиця
За тобою на край світу піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
А завтра, завтра розцвіте весна
Зійшло ясне сонечко вже високо.
Сонячний зайчик скаче до вікна
Відкриває двері у світ широкий.
Рання весна стоїть на порозі
Сонечко, як діамант сяє з небес.
День розправив плече при дорозі
Сіє зерно в поле - тисячу чудес.
Розпустила пишні коси верба
Стоїть ,як пава на березі ріки.
Дарує квіти -блакить голуба
Букет фіалок зі своєї руки.
А завтра,завтра розцвіте весна
Розтане лютий ,як білий -білий сніг .
Зацвіте пянкий бузок край вікна
Весна зелений килим встелить до ніг.
Умаїть вишня сад біля хати
Защебе соловей пісні про любов.
Край села буду весну стрічати,
Щоб воскреснути, жити у пісні знов.
Пташка мала зв'є гніздечко в стрісі
Сонячній весні зрадіє калина.
Розпустить листячко на горісі
Душу звеселить - пісня лебедина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Згадай ,той день -лютневий світанок
Коли у твій дім увірвалась війна.
Як в огні згорав- зимовий ранок
Голосив на увесь світ :"війна , війна".
Ти не втрачала надію - в цю мить
Не впасти духом,не згоріти в огні.
Боролась за життя , щоб вічно жить
І, за краще майбутнє , у цій борні.
Життя до смерті всього - один крок
У тебе лишилась - одна тільки мить.
Вражий син цілив на життя курок
Ти - молода... хотіла, жити ,любить.
За одну лиш, мить, ти - б все віддала,
Щоб побачити, як сонце світає.
В цім пеклі - надію не втрачала,-
Що біда в Україні - світ з'єднає.
На роздуми часу, так немає...
Коли твоє життя на волосинці.
У вогні все у попіл згорає
Коли на землі, у хаті- чужинці.
О,страждальна мати- Україно!
Ти йшла крізь огонь ,як по лезі бритви.
Втрачала найкращий цвіт калино,-
Щоб сонце миру зійшло у цій битві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Я дякую тобі Боже,за життя
І за все , що дав мені у цім житті.
Ти мій духовний батько ,я твоє дитя
Віддаю уклін і кажу " Дякую тобі "
Господь -мій вчитель, лікар, мій Отець
Мій вірний друг, є опора -Надія.
Звінчав мою голову у вінець,-
Щоб цвіла квіткою -душа Лелія.
До Бога я іду ,як до батька
Несу йому свої радості,жалі.
Коли ллє сльози -душа журавка
Осяює путь далеко від землі.
До Бога я іду, як в Отчий дім
Знаю відкриє двері серед ночі.
Тут знайду тепло , розраду у нім
Коли зима, і вітер віє в очі.
До Бога я іду у божий храм,-
Щоб почути слово,і причаститись.
Щоб на терезах життя - ні на грам...
Не похитнутись,за життя - молитись.
З Богом я пройду свій тернистий шлях
Все зможу зробити ,все подолаю.
Злечу вище хмар до висот,як птах
І віднайду радість - куточок раю.
А Господь все чує і все бачить,
Дасть руку, коли над прірвою стою.
За провину, як батько пробачить
Нагодує ,напоїть душу мою.
Я з Богом у щасті, біді ,в горі
Коли я безпомічна, та безсила.
Він моє світло - маяк на морі
Підіймає до берега на крилах.
А Господь - спасіння, порятунок,
Зцілює глибокі рани душі.
Коли пече сіль землі - полин трунок
Сходить яскравим сонцем у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
А мама хотіла,щоб я грав на скрипці
А я тримаю небо у своїх руках.
І ,життя тримається на волосинці
Я захищаю свій край у диких степах.
А мама хотіла,щоб я грав на скрипці
І дарував щастя блаженну мить - людям.
Вишивала долю у голубій нитці
На сорочці - золотий хрестик на грудях.
А мама хотіла ,щоб я грав на скрипці
І лилась музика ,як із джерела.
Ніс палку любов України у серці
І ,у світи розправляв ,як птах два крила.
А мама хотіла,щоб я грав на скрипці
І співав веселі пісні ,а не сумні.
Щоб я жив щасливо ,а не ,як у герці
І зростав до сонця, як зелен клен навесні.
А мама хотіла,щоб я грав на скрипці
І ,щоб дзвеніла мелодія зір у даль.
Щоб наді мною кружляли білі птиці
Душу зігрівала зоряна вуаль.
А мама хотіла,щоб я грав на скрипці
Щоб від струн розквітали сади навесні.
А у неї глибокі шрами на серці
Мати Україна - у крові, у вогні .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
О, які красиві ви, мадам?...
Яке у вас волосся і плечі.
А я півжиття за вас віддам,-
Щоб поруч бути з вами в цей вечір.
О,які прекрасні ви, мадам?...
Усмішка ангела ,душа - дитя.
А я вам стільки років не дам
Для мене ви, миле юне дівча.
Я живу в полоні любові
Надією вашою зігрітий.
Дозвольте леліяти у слові...
До ваших ніг стелити квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
Я поставлю на паузу любов
Щоб зрозуміти ,хто потрібен мені.
Якщо прийдеш у сни до мене знов
Я згорю,як рання зірка в почутті.
Давно ми не бачились з тобою
Здається минуло сто літ життя.
Спливає,так швидко час рікою
В моїй душі,ще цвітуть почуття.
А я крізь світи лечу до тебе
На крилах мрій у нашу - рай весну.
А наді мною сяє зоряне небо
Будить в снігах,як пролісок від сну.
Я люблю тебе , люблю,кохаю,
І іду до тебе наче в перший раз.
Чи почуєш мене, я не знаю?...
Знаю, що ти -любов , мій скарб-алмаз .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
А я тебе не бачила,так давно
Згорають ,як зорі дні за днями.
На вчорашній день дивлюсь ,як у кіно
Спливає стрічкою хмара поміж нами.
Там за хмарами ,де голуба блакить
Сходить ясне сонечко в тумані.
Летить туди душа, у Всесвіт зорить-
Мережить рожеві мрії у коханні.
Вечір розплітає моє волосся
Стрічає край неба першу зірку .
Я тебе чекаю,люблю ,ще досі...
Лечу в твої обійми , як лебідка.
Шукаємо рай- закохану весну
У духмяних травах золоте літо.
Оту ,жадану квіточку чарівну
Що надихає , дарує сонячне світло.
Я ходжу один,ти одна без пари
Час пливе ,як річка за водою.
Давай злетимо ,як птахи вище хмари
З'єднаємо свої серця любовю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Я нахиляю сину небо тобі,-
Щоб цвіла цвіт калина на могилі .
Хай Сонце світить, коли день у журбі-
На вітті співають пісню пташки милі.
Співай пташко , неси пісню у світи!,
Що ллється невинна кров і йде війна.
Хижа орда спалює в життя - мости
Плаче мати за сином і мліє вона.
О, ні ти не вмер ,ти у наших серцях!
Будеш у цвіті калини вічно жити.
Ти оживеш із мертвих ,як фенікс птах, -
Щоб вічний вогонь та свічу запалити.
Хай голуб принесе мир в Україну!
Запанує щасливе життя на землі.
Хай слава лине у світи про сина,
Як він стояв на смерть у жорстокій борні.
Хай розтане сніг ,стихне хуртовина
Прийде весна і принесе перемогу.
З війни стрічає мати свого сина
Пісня прожене із душі біль, тривогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Колись прийде час, впадеш безсилий...
Згасне сонце -ясень день за горою.
Зложеш крила,як птах сизокрилий
В мить померкне увесь світ - над тобою.
Зупиниться серце, у жилах кров
Закриєш очі і схолоне тіло .
Запапалять свічі для молитов -
І над тобою запахне кадило.
Ангел небесний візьме на крила
Понесе, де немає зими у даль.
Заплаче голубка твоя мила
І виллє море сліз, свій смуток та жаль.
Зима замете твій слід на землі
Загубиться у снігах життєвий шлях.
Жалісно ,так заграють скрипалі
Буде жити ім'я твоє у піснях.
Зійде сонцем із - захристя Господь
Поведе за руку у вічність тебе.
Душа до небес ,землі - твоя плоть
Заплаче сльозою- небо голубе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Ти подаруй мені весну
У травах заквітчане літо.
Цілунком розбуди від сну
На крилах мрій неси по - світу.
Я знайду найкращі слова
Запалю свято - вогник щастя.
Бо любов-водиця жива
Для спраглих сердець, то причастя.
Не спалюй до серця мости,-
Там, де є любов-там є життя.
А якщо любиш мене ти,
То плекай - у душі почуття.
Ми ,як два птахи з тобою
Стомлені від життєвих доріг.
Згубили наш рай весною
Мете зима на цвіт- білий сніг.
Ми йдемо в золоту осінь
Шукаєм закохану весну.
Зорить душа в небо просинь
Шукає тепло літа - квіт весну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
А ти дивився в дзеркало на себе
Чи бачив відображення лиця?...
О,скажи , чи нема Бога для тебе?...
Чи пізнав свій образ, ти до кінця?...
А ти свою душу лихому продав
Та за гроші , - не купиш довіру.
І, ти у цім житті різні ролі грав :
Йшов до слави за золоту ліру.
За моєю спиною гостриш ножі
Забув добро ,хто дав життя тобі.
Ти- перейшов межу , і живеш во - лжі
Регочеш, коли хто в смутку, в журбі.
А ти не зрозумів суть життя-буття
Інтригант, в якого - дика заздрість.
Хвалишся ,усім , що король "я ,я ,я "...
До чого привела - твоя жадність?...
А ти знаєш, ти впав у моїх очах,
Коли зняв із свого лиця маску.
Твоя розмова, це постріл : "бах - бах -бах"
Веде невинне ягня у пастку.
А я довіряла тобі ,як другу
Ділила радість,печаль з тобою.
В тебе бурні фантазії -недуга
І ти - наш рай розтоптав ногою.
Ні ,ти не святоша ,не Ангел білий
Ти жадна,скупа -базарна баба.
Так , ти є талант, і пес озвірілий...
Згубив себе ,як в болоті жаба.
_______2_______
О , дозволь нахилити небо тобі
І посадити калину на могилі .
Хай Сонце світить, коли день у журбі-
На вітті співають тобі пташки милі.
Співай пташко неси пісню у світи!,
Що ллється невинна кров і йде війна.
Хижа орда спалює в життя - мости
Плаче мати за сином і мліє вона.
О, ні ти не вмер ,ти у наших серцях!
Будеш у цвіті калини вічно жити.
Ти оживеш із мертвих ,як фенікс птах, -
Щоб вічний вогонь та свічу запалити.
Хай голуб принесе мир в Україну!
Запанує щасливе життя на землі.
Співає мати колискові сину -
До віть ясеня несуть щастя журавлі.
Стрічає синів, дочок - Україна
Живі квіти встелять до ніг край дороги.
Хай розтане сніг ,стихне хуртовина-
Прийде весна і принесе перемогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Ти подаруй мені весну
У травах заквітчане літо.
Цілунком розбуди від сну
На крилах мрій неси по - світу.
Я знайду найкращі слова
Запалю свято - вогник щастя.
Бо любов-водиця жива
Для спраглих сердець, то причастя.
Не спалюй до серця мости,-
Там, де є любов-там є життя.
А якщо любиш мене ти,
То плекай - у душі почуття.
Ми ,як два птахи з тобою
Стомлені від життєвих доріг.
Згубили наш рай весною
Мете зима на цвіт- білий сніг.
Ми йдемо в золоту осінь
Шукаєм закохану весну.
Зорить душа в небо просинь
Шукає тепло літа - квіт весну.
-------2------
День за днем ідуть у сиві тумани
І розчиняються краплями роси.
І у моїй душі цвітуть тюльпани
Ніжні, гарні квіти - щастя і краси.
О, сонечко насій квіти у полі
А у житах волошки сині- сині.
І Вінчай віночком барвінку - долі
Лебедів кохання в Україні.
На край неба зійшло весняне сонце
Тане сніг зими талою водою.
Та й заглянуло у моє віконце
Вітає із блакить неба -весною.
Ластівка мала в'є гніздечко в стрісі
Соловей в садочку соло співає .
Заврунилось листячко на горісі
А вишня у білу фату вдягає.
О моє сонечко -сонце золоте!
Виглянь із - за сніжних хмарок у небо.
Хай у травах квітка любові цвіте
В озерці купається білий лебідь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Дзвенить ніжно мелодія скрипаля
Розлились дзвінко струни рікою.
У тім раю, від октав цвіте земля...
Квітне весна - для нас із тобою.
Я запрошую тебе на вальс -бастон,
Щоб з'єднались серця у любові.
Грає ніжно скрипка і акордеон
Скрипаль веде - у світи казкові.
Під музику скрипки танцюй зі мною
Розправ плечі лебедині крила.
Обійму тебе до себе рукою, -
І , нахилю зорі - тобі мила.
Кохана - Твоя рука в моїй руці
Цвіту від щастя ,як мак у житах.
Чарує твоя усмішка на щоці
Ти - стала музою в моїх піснях.
Я п'ю музику зір -медовий нектар
На сонячних струнах - блаженну мить.
Тану ,як білий сніг від твоїх чар -
від погляду ,що як діамант блищить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Я голову покладу на твоє плече
Буду спати міцно-міцно до весни.
Ти-цілунком сонця розбуди мене
На крилах неси ,де стрункі ясени.
А там у чистім полі біля тополі
Розцвіли сині волошки у житах.
Сонце дарує весні - квіти любові
Ллється музика рікою у піснях.
Дивиться у очі явір яворині
І освідчується їй у любові.
Цілує уста козак гарній дівчині
Обняв ніжний - ніжний стан,пестить у слові.
Я люблю тебе кохана до безтями
Полечу за тобою на край світу.
Хай не буде більш розлуки поміж нами
Любов зігріває сонечком літа.
Повторення від 20 06 2023 року.
У бірюзових очах у сто карат
Відзеркалює діамант -блакить неба.
В шляхетній красі ,як солодкий цукат
Розквітає квітка троянда для тебе.
Троянда королева поміж квіток
Неймовірної краси горда панянка.
Закоханий робить до щастя один крок, -
Щоб цілувать уста, як сонечко зранку.
Йдемо у листопад - в золоту осінь
Шукаємо квітку - закохану весну.
Злітаємо птахом у небо просинь, -
Поміж зірок шукаємо,оту одну.
Щастя ,це у твоїх руках синиця
Не шукай ніколи журавля у небі.
Бережи любов ,бо вона криниця
У леті, для лебідки -опора лебідь.
А кохання,це гармонія в душі
Безмежний океан ,та тихий шепіт трав.
Романтика ,і лірика у вірші...
Чарівна музика високих октав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Вже сонце сідає тихо за горою
Вечір чекає - Мадонну ніч - край неба .
Розлилась солодка музика струною
Грає на флейті пісню білий лебідь.
А я прийду до тебе піснею весни
І сонечком багряним на світанку.
Поведу у жита, де стрункі ясени,-
Зацілую солодкі уста до ранку.
Я мила, так люблю тебе... люблю,люблю,-
Як волошки, п'янкі квіти у полі.
Красивим Твоїм ім'ям - зірку я назву,-
Щоб з'єднала навіки - наші долі.
А я візьму твої руки до своїх рук
Затанцюємо у танці у парі.
І притулю до себе ,як осику бук
Злетимо до зір, вище поміж хмари.
Мадонна ніч ,як поезія у слові
Манить у рай музики до ясних зір.
Розквітають квіти - паростки любові
У серці почуття - з синіх - синіх гір.
Я п'ю ніжну музику -медовий нектар
Із сонячних диво струн голос скрипки.
Намалюю тобі сни ,як місяць казкар
Подарую щастя ,як лебідь для лебідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Зимове сонце світить, та не гріє-
У променях сонечка - небо голубе.
Розстеливсь густий туман ...день маліє
А хочеться, так відчути - тепло земне.
Зимове сонце світить ,так яскраво,
Що осліпило мої очі у снігах.
Дивиться із небес мило , ласкаво-
Дарує землі блаженну мить - у піснях.
А погода міняється ,як мода
І ,пробивається підсніжник у снігах.
Пахне весною, в тіні прохолода , -
Як сонечко сяє , то цвіте в небесах.
Зимове сонечко, таке багряне
Край неба наче ясна зірка осяйна.
Золотіє проміння полум'яне -
Голосить світу : ,"що скоро буде весна".
Зимове сонце світить ,та не гріє
Падає білий сніг... навкруги, як в раю.
У засніжених хмарах - день маліє
І ,стрічає край неба - зіроньку свою.
Зимове сонце сяє немов алмаз
Блищить ,і випромініє під ногами.
Зайде по -між сніжні хмари, згасне враз -
Шукає ранню весну під небесами.
Ясне сонце немов золота ріка
Ллє проміннячко золотаве до землі.
Творить цей світ прекрасним - божа рука,
Дарує нам ранні проліски у красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Я нап'юсь твоєї любові
Розвеснію,як ябуневий цвіт.
Приголублю тебе у слові
Нахилю блакить неба -увесь світ.
Зацілую,як сонце квітку
І лебединим крилом обійму.
О, розквітай -мій райський цвітку!
До твого серденька стежку знайду.
Полюбив гарну вроду твою,-
Як вишня в саду ніжний-ніжний стан.
Погляд твій зачепив душу мою
Блиск синіх очей немов діаман.
Подарую троянди білі
В них океан -високі почуття.
Захищу від зим,заметілі-
Зігрію Сонцем літа тебе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Я не люблю зиму, місяць лютий
Коли падає дощ, ллє ,як із відра.
Як білий день у заперті скутий
В сніжнім небі немов велика діра.
У калюжі, водичці дощовій
Стоять сумні дерева босі, голі.
Пташка мережить мрії у сувій
Шукає сонечко - небо на волі.
Зима без снігу, течуть ручаї
Капає бурулька зі стріхи, даху.
У пелену хмарки скрились плаї
Каркає ворон на голубку птаху.
Спить ,ще білий ведмідь у берлозі
А значить ,ще не скоро буде весна.
Як стане березень на порозі
І тоді із снігом розстане зима.
А градусник показує плюс п'ять
Змінивсь глобальний клімат на планеті.
А у Карпатах сніг, гори димлять -
Зима йде до старту...стоїть, на злеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Очима ти мені сказав :"люблю"
І обійняв мене ніжно рукою.
Із тобою милий ,як у раю...
Стою, як за кам'яною горою.
А, я від щастя на сьомім небі
Від почуттів розцвіла цвіт весною.
Я твоя лебідка, ти -мій лебідь
На край світу полечу за тобою.
Поглядом торкнувся мого серця
Я зарумяніла немов би вишня .
Ми ,як два лебіді у озерця
Малює нам казку - зірка Всевишня.
Ти зачепив душу мою без слів
Я твої думки по очах читаю.
І б'ється серденько від почуттів
Я люблю тебе мій милий, кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
А на цій землі є такі місця, -
Що від краси дух завмирає.
Тече ріка - життя з джерельця
Від співу пташки душа співає.
О, життя зупинися на мить!...
Дай намилуюсь божим раєм.
Тут музика струною дзвенить
Цвіте весна квітучим маєм.
А тут сонях, як сонце у полі
Цвітуть червоні маки в житах.
Літо дарує щастя долі
І , ллється музика зір у піснях.
Я лечу птахою у рай літа,
Де трави зелені у росі.
Для мене цвітуть ніжно квіти
І, я воскресаю у цій красі.
А тут світає сонечко рано
У промінні квітне -небокрай.
Божа пташка співа сопрано
На струнах хвиль виграє водограй.
Тут немає заметілі зими
Будить від сну - Аве Марія.
Небесний дзвін ,як сонце весни
Дарує земне тепло -надію.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Сірий колір, є сірий він не буде -білий
Хоч, ти його до глянцу, до блиску натри.
Якщо його їсть ржа , то твій дух безсилий
Прийде час ,він впаде у очах ниць із згори.
Він носить на лиці рожеві окуляри
І на людях святоша ,Ангел небесний.
Пише Люсі високі слова -мемуари
Продав лихому душу блазень облеслий.
А папугай любить ,так хвалитись : я, я, я,
Знайшов собі пару на мітлі бефану.
А горобець, не переспіває солов'я
Бо немає від Бога хисту, талану.
Він хитрий, як циган вміє крутити світом
І, торгується ,як на базарі купець.
Пускає в очі дим ...притягує магнітом
За ширмою супер -мен ,та герой-боєць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
О, які прекрасні в Україні вечори!
Тут Мадонна ніч малює диво- казку.
Із осокою розмовляють явори
Небокрай дарує благодать -божу ласку.
Заглядає милий місяченько у вікно
Колише малят у дубовій колисці.
Циганка ніч ,духмяна п'янка,як вино...
Квітне, буяє вишневим цвітом на листі.
А тут ,як люстерко відзеркалює річка
Із синіх гір тече джерельна водиця.
Дарує нам мить щастя -зоряна нічка
І співає пісню про любов біла птиця.
А тут лунає мелодія для двох сердець
Запрошує закоханих у земний рай.
Зоряна ніч сплітає золотий вінець
І сіє щастя в наші долоні - небокрай.
Так пахне п'янко матіола вечорами
У квітучім розмаю трояндовий рай.
Надихає два серденька почуттями...
Ти - мене коханий обніми люби , кохай.
Любіть Україну, так ,як батька..., як мати
Вона ,як ясне сонце для нас єдина.
Мрійте, вона навчить вас ,як птах літати
І ,вознесе до зірок мова солов'їна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Подаруй любов, яку звати "щастя"
І квіти ,що цвітуть у вранішній росі.
І, хай казкові сни мені насняться, -
Щоб цвіла трояндою, як цвіт у красі.
Цілуй мене пристрасно, як вперший раз
Мої руки... і солодкі ,як мід уста.
Знайди найкращі ,ніжні слова із фраз...
І, хай всміхаються світу -мої літа.
Я хочу буть щасливою з тобою!
Коханою жінкою відчути тебе.
В заметіль зими цвісти квіт весною
Злітати до зірок - у небо голубе.
Хай розквітають сади , шумлять гаї
Звучить музика ,лунає спів солов'я.
Сяють щастям ,як зорі очі твої,-
як лебеді в парі будемо ти і я.
Повторно.
КВІТКА ЩАСТЯ
Подарую любов ,яку звати "щастя"
І , Мільйон троянд встелю до ніг тобі.
Хай казкові сни тобі мила насняться
Намалюють рай- блакиті голубі.
Я зацілую пристрасно ,як вперший раз
Твої руки ...солодкі ,як мід уста.
Віднайду між зір найкращі слова із фраз
Поведу у рай ,де осінь золота.
Я хочу бути щасливим із тобою
Обожнювати та кохати тебе.
Набутись , наговоритись із тобою
Щоб була тільки ти - небо голубе.
Хай розквітають сади,цвітуть гаї
Звучить музика, лунає спів солов'я.
Сяють щастям ,як зорі - очі твої.
Ти - квітка щастя ,яку кохаю я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Чорні брови розкішні коси
Усмішка ,та ямочки на щоці.
Розцвіла ,як волошка у росах
Щасливий, як твоя рука в руці.
Дивлюсь на тебе не надивлюсь
І, малюю очима твій портрет .
Тобі немов Богині молюсь
І до півночі співаю сонет.
Я люблю тебе, я кохаю,
Освідчуюсь тобі у любові.
До серця стежку прокладаю
Хочу цілувать уста медові.
Обожнюю, боготворяю,
Від твоєї вроди тану, як сніг.
З тобою у мріях літаю...
Встеляю квіти троянди до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Не збудуєш щастя на чужому горі
На брехні, обмані не знайдеш - божий рай.
Один є не воїн у бурхливім морі
Ти борись за щастя... Надії не втрачай.
А люди одягають маску на лице
На відстані важко пізнати :" хто є хто".
А коли впадеш пізнаєш життя-райце...
Хто був з тобою щирий, хто грав у кіно.
А хто робить добро, тому ніж у ребро
Підлий сексот не спить язиком белькоче.
У його корито насип зерна відро,
Свиня обгадить все, і лайном притопче.
А заздрість , як цариця сидить на троні
Воює з мечем хоче всім керувати.
Вона сліпа тримає щастя в долоні
Не вміє берегти дружбу ,шанувати.
Люди , як звірі жорстокі, та зрадливі...
Покусають до крові, лишають шрами.
Увійдуть в довіру змії юродиві
І стопчуть твій рай ,що дано небесами.
Пересій зерно від полови крізь сито
Ти пізнаєш хто недруг, а хто є твій друг.
Приходять лживі шито- крито
Доводять до сліз, душевних недуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
О, ні!...
Так вже не буде ,як колись...
Став жорстокий світ ,інші люди.
Не здавайсь ,за життя борись!...
Молись, коли болить у грудях.
Плач тобі не допоможе,
Не гніти душу, не терзай.
Молись щиро ,дай на Боже -
На добро надію не втрачай.
Не бійся труднощів ,проблем
Повір, ти -сильний,і все зможеш.
Не падай духом від проблем
Повір ,із Богом ти все зможеш .
Часу мало, не багато...
Бережи рідних, і подзвони.
Відчуєш біль від утрати
Згориш від докору, від вини.
Чому додому не дзвонив
Близьким у біді не допоміг.
Чом бездушним на землі жив
І не спішив на рідний поріг.
Втрачаємо рідних, друзів
Щоденно свіча згорає.
Розвесели, тих хто в тузі...
В самоті, від болю страждає.
Коли можеш роби добро
Зумій прощати ,та любити.
І не встромляй ножа в ребро,
Щоб із очей сльози не лити.
Не будь зверхнім, та байдужим!
Не кидай зопалу слова.
Не впадь лицем в калюжу!
І пам'ятай, що душа жива!...
Життя двічі не прожити
І вже не буде, так , як колись...
Навчись прощати , любити...
За здоров'я рідних помолись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
А, ти не ревнуй мене кохана
на світі для мене ти, є лиш одна.
Найдорожча, єдина, жадана
У моєму серці квітуча весна.
Знаєш, мені нікого не треба, -
Хочу, щоб поруч ти зі мною була.
І, світила сонечком із неба
В саду трояндою для мене цвіла.
О, подай мені свою руку мила
Поведу тебе у казковий сад.
Я так хочу ,щоб ти була щаслива
І ,насіяв нам щастя зорепад.
Ніхто не розлучить нас із тобою
Ні, холодна зима, ні злі вітри.
Звінчали ясні зорі нас судьбою...
Смуток,і печаль із очей зітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Впасти, і захворіти не дай, Боже
І бути безпомічним, як дитя.
Як здоровий зляже у біле ложе
Пізнає, усю суть життя-буття.
Коли на волосинці твоє життя,
То борись за нього до останку.
Не падай духом...І молись ,як дитя
Вдихай у пречисте небо зранку.
Ціни на ліки є такі космічні
Підіймають все вгору, та й вгору.
Люди стали бездушні, та цинічні,-
Як впадеш,- ніхто не підійме хвору.
Лиш віра, надія дає сили, -
Щоб піднятись хворому із постелі.
Від жару тіла, кипить кров в жилах-
Йде обертом голова ,як у пустелі.
У лікарнях нема води, світла
Обшарпані ,та обдерті палати.
В розбите вікно стукає вітер
Дивишся на білий світ через ґрати.
Посидиш біля хворого на мить,
Захворієш від його страждань, болю.
Усі ми хочемо на світі жить,
Щоб намилуватись,цим світом вволю.
Впасти, захворіти не дай, Боже!
Треба необхідні всі ліки купити .
Навіть місце та й постільне ложе...
Тре мати бабло ,щоб біль зупинити.
Так хочеться віддячитись лікарям
За те,що підіймають на ноги.
Бо деякі прощаються із життям...
І відлітають ,як пташки до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Батьківська хата-це рай душі
А у вишневім саду спів пташки.
Це є святиня, як ллють дощі
Захистить від зим, коли нам важко.
Не продавайте батьківську хату,-
У якій скруті, ви б не були.
Вона зігріє ,як рідна мати
Веде у дитинство, де росли.
Не продавайте батьківську хату,-
Пам'ятайте- святий заповіт.
Тут звили гніздечко батько, мати
Малювали нам казковий світ.
Не продавайте батьківську хату,-
Цей куточок раю на землі.
У ній стільки сонечка багато
Несіть їй щастя ,як журавлі.
Знайдіть ключі до отчої хати,-
Як стомились з життєвих доріг.
Калина стріне ,як рідна мати
Відкриє двері на рідний поріг.
Тут святі ікони у рушниках
На світлинах ,вся рідня -батьки.
Життя тече ,як вода у струмках
Пам'ять повертає молоді роки.
Не продавайте батьківську хату,-
Що єднає родину, наш рід.
Тре підтримувати, доглядати...
І засолодить душу ,як мід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Поплач, моя душа поплач...
І вилий море сліз із очей.
Довів тебе до сліз палач
Регоче із тебе фарисей.
Дурню нічо не докажеш
Хоч голову об стінку розбий.
Йому хліб медом помажеш
А він обгадить тебе лакей.
Ти проси в Бога розради.
Помолись "Отче наш "до ікон.
А він дасть добрі поради
Загоїть твої рани, біль, стон.
А хто кривдить свою матір
Батькові він честі не дає.
Того кусає лихий в хаті
Не , як людина , як звір жиє.
Поплач моя душа ...поплач,
Як плачуть малесенькі діти.
Ніхто не є суддя, палач
Не має право тя судити.
Впустила у свій світ змію
І п'є кров вампір -кровопивця .
Розпинають душу твою
І хоче смерті твоєї вбивця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Прийди до мене, ти в цю хвилину
І не відкладай час на завтра.
Віднайду для тебе час, годину...
Від радості, згорю ,як ватра.
Коли впаду, ляжу в біле ложе,
Безсилий, немічний, та слабкий.
Наді мною плакати, не гоже...
Не жалій, характером -стійкий.
Прийми мене таким ,яким я є...
Коли в біді, сумний, веселий.
Хай відчує біль серденько твоє
Вознесе ,як Ангел до хоралу.
Обійми ласкавими словами
Сонечком серед зим відігрій.
Боготвори, люби небесами...
Я стану Всесвітом з твоїх мрій.
Не треба плакати ,ридать за мною
Як відійду, ляжу в домовину.
Це є життя, змирись із судьбою...
Прости мені всяку провину.
Ти у душі образу не тримай,
Відпусти минуле, те що було.
Зроби крок, першим руку подай...
Щоб твоє серце щастя одягнуло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Я дякую Боже, за все тобі,
За життя - неба очі голубі.
За віру, любов, світлу надію,
І за райдужну квітучу мрію.
Я дякую Боже, за земний шлях,
Що злітаю я до зірок, як птах.
За всяке добро, що дав ти мені,
За квіточку у травах навесні.
Я дякую Боже, за крила пташки
За те ,що даєш сили, коли важко.
За повітря, яким дихаю , живу...
За святу церкву, причастя, корогву.
Я дякую Боже, що мене спас,
Що ти ведеш мене у новий час.
І благословив у благодаті
І збулись мрії мої крилаті.
Я дякую Боже, за науку,
Що в біді подаєш мені руку.
За сонце, що підіймає від сну
За заметіль зими, та квіт весну.
Я дякую Боже за батьків,
Що оживаю від солодких слів.
За брата, якого дуже люблю -
Прожени від нього всяку біду.
Я прошу тебе, Боже благаю!
Дай нам мир, мій небесний Владарю!
Прожени із землі всіх ворогів
Поверни із війни усіх синів.
Дай нам волю та щасливу долю!
Орати сіяти зерно в полю.
Зібрати золоті плоди, жнива,
Щоб Україна з руїн розцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2024
Вийшов старий батько до воріт
З чужих країв дітей виглядає.
І дивиться, на цей божий світ
І, як свічка від туги згорає.
На старість болять ноги, руки,
Гнітять, не раз душу важкі думки.
В журбі страждає від розпуки
І дивиться на небо на хмарки.
Чекає, коли стихнуть дощі,
Коли мине зима, хуртовина.
До весни, так далеко... вночі -
Не спиться... І плаче, як дитина.
Розлетілись з гнізда, як пташки
У житті свою долю шукати.
Батькові на серці, так важко
Не може їх до себе обняти.
Чекає дзвінка зранку до ночі
Хоче чути ,як живуть вони.
Щоб дали вісточку найдорожчі
подзвонили дочки та сини.
Не ображайтесь на них ,не треба!́́́
Подзвоніть до них допоки не пізно.
Підтримайте духом в потребі
Хай душа ваша не плаче слізно.
А помиляються всі у житті!
За пазухою важуий камінь не носіть.
На землі всі ми грішні, не святі
І прощення один в одного просіть.
Працював, недосипав, обмерзав
Хотів, щоб діти в достатку жили.
Вчив багато літ, освіту дав,-
Щоб у собі людину зростили.
Розійшлись з отчого порогу
І Цураються немічних стариків.
Додають серденьку тривогу
Стали байдужі до своїх батьків.
У душі радості немає,
Як голуб сивий, зморшки на чолі.
Думає про них ...час вертає -
І згадує, як були ще малі .
А на старість батьки, як діти
Хочуть чути добре слово від нас.
Потрібно обняти, зігріти...
У потребі віднайти для них час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
А мій брат, то моя - Україна
Тримає отчий дім на своїх плечах.
До калини злітає пташина
І оспівує мамин рай у піснях.
А у брата очі сині - сині
Немов би у неба голуба блакить.
Красень немов сонце на калині
Зігріє душу, коли вона дощить.
Він моя порада, найкращий друг,
Захищає мене від біди, тривог.
Його слово лікує від недуг
І він мій Ангел - охоронець, мій Бог.
Добре серденько і щира душа,
Від його рук ,все цвіте ,як у раю.
Я п'ю водицю, як із джерела -
Вдома, у цій красі я воскресаю.
Дякую, брате за твою любов,-
Що підтримуєш мамину світлицю.
В наших венах тече батьківська кров
Дзвенить ручаєм небесна криниця.
Поважають усі на роботі
І трудиться, як трудівниця - бджола.
Любить дітей, внуків і у ноті -
Сіє для них квіти, щоб цвіла земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Я із того роду ,покоління...
Хто шанує батьків , каже : їм на "ви".
Мій рід , це калинове цвітіння,
Як працює ,не здіймає голови.
Вчили батьки старших поважати
І цілувати свого батька в руку.
Слухати свою матір, змовчати...
Не входити у чужий дім ,без стуку.
А мій рід трудиться немов бджоли
Носить на золотих крильцях солод мід.
Зростають у гніздечку соколи...
Оре, і сіє зерно козацький рід.
Тут біля хати немов у казці
Розквітає цвіт яблунь у розмаю.
Родять груші, вишні в божій ласці
Злітають журавлі до зелен гаю.
В моєму краю родюча земля
Смерекові ліси,поля, діброви.
Бистрі ріки, біля ставу верба,-
Тут дзвенить ніжна солов'їна мова.
Як вдягає весна вишиванку
І злітають до її віть солов'ї.
Сонце будить від сну на світанку
Оспівати красу рідної землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
А я згадую Різдво - Отчий дім,
Дитячий сміх, як дзвін лунав у нім.
Як колядували вечорами
Божий святий дух витав над нами.
Сходила перша зірка над світом
І морозець щипав щічки вітром.
Зима у благодаті на землі
Малювала сніжні узори на склі.
Ми із братом, ще маленькі діти
Любили мамин рай, сад і квіти.
Стрічали першу зірку у вікні
Ловили мить щастя - зорі ясні.
Ще вдень ми нарядили ялинку
У цукерки, горіх, мандаринку.
Радості та щастю не було меж, -
Як завітав дід мороз до нас теж.
В білих рушниках сяє світлиця
А мама, як бджілка трудівниця.
Напекла, наварила на свята
Частує нас,чим хата багата.
Перша зірка зорить у віконце.
На вишитім обрусі - хліб ,як сонце.
Запалена свічка мертвим горить
Усі моляться до ікони, у цю мить.
Господар несе дідуха до хати
Славить боже дитя Марію мати.
В сінях солому розстелили
І всяке добро благословили.
В бідній стаєнці народивсь Ісус
Стелять духмяне сіно під обрус.
Пахне риба, рум'яні пампушки
Кутя, голубці, та грибна юшка.
Зима лютувала , заметілі
А ми ,як голуби білі-білі.
Воркували ,чекали вечері
Колядникам відкривали двері.
Із зіркою йде вертеп до хати
Три царі ,Ангел став нас витати.
Жидівка гроші у торбу збирає
Циганка краде ковбасу , моргає.
Зорями осяяний свят вечір
Місяць малював казку малечі.
Пахло дванадцять страв на столі
У Ніч Різдва - справжній рай на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
У твоїх очах іскряться зорі
В них купаюсь немов у морі.
Вони кольору синього неба -
Білим птахом лечу до тебе.
Я, як лебідь розпустив крила...
В заметіль лечу до тебе мила.
З твого личка п'ю насолоду
Із джерел краси -чисту воду.
Ти -ясне сонце - моє кохання
Поміж зірок -зірка світання.
А ти -найдорожчий скарб у житті
Мій осяйний алмаз в почутті.
Думаю про тебе дні і ночі
У снах шукаю твої очі.
Ти- моя музика -ніжна струна...
Пісня з синіх гір -юна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Не ховайсь дівчино, від мене за фіранку!
Знай, віднайду я ключі до твого серця.
Вийде до воріт твоя мати зранку
Попрошу : напитись водиці з відерця.
Матінка покличе тебе із хати,
Щоб принесла мені кухлик до криниці.
Я буду, як соловей щебетати...
І нап'юсь твоєї вроди, як водиці.
В неї чорні брови, смагляве личко,
Немов красуня Мадонна на картині.
Золоте волосся, а в косах стрічка...
Зорю в твоє вікно бачу очі сині.
Малюю, як художник твою вроду
І дивлюсь ,не надивлюсь мила на тебе .
А Господь дав долі ,як нагороду,-
Щоб слухав твій голос пташко, милий щебет .
Твої очі ,як блакитний небокрай,-
Як сині волошки, що цвітуть у житах.
О , вийди дівчино у зелений гай!
Я, обійму крилом лебедя наче птах.
О, не втікай від мене ,як дика лань
Зупинись, хочу з тобою говорити.
Ти є мій найдорожчий скарб із надбань...
Повір, буду на руках тебе носити.
В горах Карпатах , там на Верховині,
Де сяють наче смарагд - смереки стрункі.
Дівоча краса , як волошки сині
Закохують у себе , ці квіти п'янкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Падає ,падає білий сніг
Зацвіли сніжинки самоцвітом.
Забіліла земля край доріг
Немов біла лебідка над світом.
Вже завітала зима до нас
Одягла у шубку ,рукавиці.
О, який , є цей блаженний час
коли коляда йде до світлиці.
Відкрила браму у небеса
встеляє біленький килим до ніг.
Зима творить диво, чудеса...
до сонця немов алмаз блищить сніг.
Йде із вертепом Україна
Колядує від хати до хати.
До вечері спішить родина
Витає Ісуса Марію мати.
---------2------
А ,я згадую Різдво -Отчий дім,
Як дитячий сміх скрізь лунав у нім.
Як колядували вечорами
Божий святий дух витав над нами.
Сходила перша зірка над світом
І, морозець щипав щічки вітром.
Всюди божа благодать на землі
зима малювала узори на склі.
Ми із братом, ще маленькі діти
Любили мамин рай сад, і квіти.
Стрічали першу зірку у вікні
Ловили мить щастя - зорі ясні.
Ще вдень ми нарядили ялинку
Цукерки ,горішки ,мандаринку.
Радості ,і щастю не було меж, -
Як завітав дід мороз до нас теж.
В білих рушниках сяє світлиця.
А мама ,як бджілка трудівниця.
Напекла, наварила на свята
Частує нас,чим хата багата.
Перша зірка зорить у віконце.
На вишитім обрусі, хліб ,як сонце.
Запалена свічка мертвим горить
Усі моляться в тиші, у цю мить.
Господар несе дідуха в хату
А за ним діти вінчують мати.
В сінях солому розстелили
На всяке добро благословили.
В бідній стаєнці народивсь Ісус
Стелять духмяне сіно під обрус.
Пахне риба, рум'яні пампушки
кутя, голубці, та грибна юшка.
Зима лютувала , заметілі
А ми ,як голуби білі-білі.
Воркували ,чекали вечері
Колядникам відкривали двері.
Із зіркою йде вертеп до хати
Три царі ,Ангел став нас витати.
Жидівка гроші у торбу збирає
Циганка краде ковбасу , моргає.
Зорями осяяний свят вечір
Місяць малював казку малечі.
Пахло дванадцять страв на столі
У Ніч Різдва - справжній рай на землі.
-------3-------
Нині Різдво - величне свято
Україна в скорботі сумує.
Печаль, журба, смуток у хаті
Молиться за тих, кого бракує.
А нині в Україні війна
Спалила наш рай, у руїни дім...
В душі радості , втіхи нема...
Плаче мати ,бо нема сина в нім.
У вікно заглядає зірка
Кличе на вечерю мати сина.
Чекає із війни ,плаче гірко...
В домовині спить її дитина.
Пішов на війну не вернувся
Серденько щемить від болю за ним.
Білим Ангелом повернувся
Запалив пам'яті свічу живим.
Йде фосфорний дощ на святвечір
І сирена гудить у ніч Різдва.
Від вражих рук плаче малеча
І молиться за мир- душа жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
А люди бувають немов би Боги
Творять цей світ своїми руками.
І, цвітуть для нас сади, поля , луги...
Звеселяє нас пташка піснями.
Я назву твоїм ім'ям зірку в небі
Оспіваю твою мила красу.
Намалюю казку ,як білий лебідь
Твій образ до ясних зір вознесу.
Я дивлюсь на тебе мов на ікону,
Освідчуюсь тобі у коханні.
Дарую в руки троянду червону
Слухаю твою мову у мовчанні.
На крилах понесу на острів щастя
Там ,де цвіте весна -казковий рай.
Зацілую уста, руки до зап'ястя...
Ти мене кохана : "люби, кохай"
Ми, як голуби у парі з тобою
Злетимо до зір -сонячних орбіт.
Звінчаємо наші серця весною, -
Щоб удвох у леті був легкий політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
О, заграй скрипалю пісню про любов ,
Хай серед зими душа цвіте весною!
Вечірня зоря веде у казку знов
Дарує віночок пісень нам з тобою.
Хай на струнах скрипки музика дзвенить!
Стихне за вікном сніговій, метелиця.
Для двох сердець дарує прекрасну мить
І , на килимі - сніжні квіти стеляться.
А сніг іде, падає та кружляє,
У цім блаженстві немов би алмаз блищить.
Де живе любов, там душа співає...
Закоханих - білий лебідь благословить.
О, заграй скрипалю веселі пісні!
Запроси на свято лебедів кохання.
Хай збуваються мрії, дзвенять пісні
І малює казкові сни - зірка рання.
Хай серце не знає смутку, та журби!...
У мріях злітає у даль до ясних зір.
Хай знаходять пари білі голуби!...
У долоні ловлять щастя із синіх гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Ти - моя весна, а я твоє літо -
І на крилах мрій лечу у твій світ.
Ти як райдужний світанок над світом
Квітну до сонця немов вишні цвіт.
Ти - моя осінь, а я твій листопад...
Вітром розплітаю твої коси.
Поміж хмар ловлю сонячний променад
Тану, як сніг , що падає в осінь .
Ти, як писана княгиня на троні
Я дивлюсь, не надивлюсь на тебе.
Немов чарівна троянда в бутоні
Вдихаю у твій аромат - небо.
Ти - моя ніжна квіточка кохана,
Мій острів щастя - куточок раю.
У білій фаті вишня заквітчана
Віночок пісень із водограю.
Вабить твоя врода, усмішка мила...
Часто, ти приходиш у сни мої.
Як птах до зірок розправляю крила
Зорю до ночі у вікна твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
А звабний погляд у голові туман
Постріл у серце і душевна біль.
Зіб'є із путі грішна любов- обман
Грає ролі, танцює водевіль.
Не моргай до мене із під чорних брів
Ти - не мій принц із моєї казки.
Я не вірю у любов без почуттів
Дружбу- без поваги, добра ,ласки.
Не зваблюй у свій рай, мене козаче!
Не дури голову собі ,мені.
Нехай від обману душа не плаче...
Не приходь до мене навіть у сні.
А дівчат ,як зір не порахувати...
А ти заграєш до мене зранку.
А не треба мені сонет співати
Під вікном про кохання співанку.
Не той красень ,що має чорні вуса
Знає гарні слова говорити.
Той козак, що творить дива, чудеса...
Вміє любить, на руках носити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
А мороз лютий добрався до пятки
Трясе тіло із ніг до голови
Вірус ставить на грудь свої печатки
Не падай духом ,читай молитви.
Як темніє в очах , йде кругом земля
Лікуйся ,за своє життя - борись.
Коли впадеш безсилий ,як немовля.
Пий гарячий чай, і Богу молись.
На все свій час ,треба все пережити
Подумати про своє здоров'я.
Ніколи не треба нити, спішити...
Молись ,молитва ,лік - твоя зброя.
Вір, одужаєш...не втрачай надію
Віддай Богу в руки своє життя .
Жени із душі тугу, ностальгію ...
Будь сильний... і мине біда оця.
Ти -набирайся сили і терпіння!
Знай, береженого Бог береже.
В Бозі наше життя, спасіння...
Дає випробування, і ложе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Цей чарівний голос -діамант України
Оспівує велич життя , красу землі.
Від колиски аж до сивини -син Калини
В солов'я пісню закохані журавлі.
О, Віват королю -української пісні!
Неповторний голос -лік, на душу бальзам.
Як з джерела водиця лунають слова ніжні
Ведуть у казку запалюють свято нам.
Сонячно так сяє, як зірка поміж зірок,
І віддає тепло свою любов людям.
Від пісні завмирає серденько у квіток
І, в сніжну зиму цвіте весна у грудях.
Маестру стоячи аплодують скрипалі
І встеляють мільйон троянд до його ніг.
Красивий, голос жене смуток ,тугу, жалі
Від співу стихає заметіль , тане сніг.
Як співає пісню : "Два кольори", " Ясени"
Душа вдягається в щастя ,вишиванку.
Голос немов сопілка колише цвіт весни ,
Як море прозоре дзвенить на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Запроси мене, сонечко у квітучий гай!,
Щоб від щастя кружляла, як голуби білі.
Хай розіллється у п'янких пахощах розмай
Насниться мені рай літа у заметілі.
О, мій сизокрилий птах - полюби, закохай!
І неси до зір синьооких на крилах мрій.
Хай намалює нам прекрасну мить небокрай
Квітнуть світлі почуття поміж білих лелій.
Намалюй на полотні землі - пейзаж літа!
В горах Карпатах, красуні смереки стрункі.
Ліс, діброву, у смарагдових травах квіти,
На схилах водоспад і мелодії дзвінкі.
Нап'юсь очима від спраги земної краси
З цілющого джерела чистої водиці.
Зашумлять листям столітні дуби із роси
На вітті защебечуть пісні білі птиці.
Запроси мене, сонечко у казковий рай!
туди, де немає печалі, смутку, журби.
Розтопи променем, сніжні хмари з небокрай,
Хай воркують, голубляться в парі голуби.
Повторно подаю, помилково видалила попередній вірш.
О, БОЖЕ ДАЙ ЦЮ ЗИМУ ПЕРЕЖИТИ.
Я ,так чекала ,що прийде Листопад
Подарує мені хризантеми білі.
А прийшла у гості зима ...снігопад
Замітають наш рай сніги...заметілі.
Ще вчора всміхалась осінь золота
І під музику вітру кружляло листя.
Від морозу в'яне квітка, обліта...
Падає холодний дощ ,то сніг імлисто.
Йде зима і так далеко до весни
Мороз у білосніжну шаль окутав сад.
Зима малює дітям казкові сни
Вкриває землю білим пухом - снігопад.
О, Боже ,дай цю зиму пережити!
Дочекатись, діждатись ранньої весни.
У своїх руках добро людям творити
Слухати у тиші ,як шумлять ясени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023