Віктор Цвіт

Сторінки (4/387):  « 1 2 3 4 »

Коханці

Коханці

Ми  дихаємо  вітром,
лиш  він  несе  весну
в  сади  духмяним  цвітом
на  радість  ту  одну:
зустрітися  з  тобою
стежиною  життя,
побути  щоб  собою
в  обіймах  почуттів!

Ми  дивимося  сонцем
крізь  хмари  і  туман
на  мить,  що  є  віконцем
продовжити  роман,
таємно  від  родини,
що  в  кожного  своя!
Хоча  б  на  півгодини
ми  разом,  ти  і  я!

Для  нас  любовну  пісню
співає  соловей,
як  ми  в  годину  пізню
подалі  від  людей
милуємось  зірками
на  березі  ставка,
плекаючи  роками
любов,  що  нелегка!

Нам  разом  неможливо
цвісти  одним  життям,
бо  в  кожного  щасливим
є  власне  майбуття!
Тож  цю  любов  між  нами
сховаймо  від  очей,
для  нас  про  милість  снами
у  спокої  ночей!

Віктор  Цвіт  28.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866028
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2020


Мій дім

Мій  дім

Сонце  в  небесах,
радість  в  голосах
роблять  кожен  день  чудовим!
Думи  з  теплоти,
погляд  з  доброти
пестять  почуттям  казковим!

Праця  для  душі,
спокоєм  дощів
тішить  серце,  коли  сумно!
Хобі,  як  любов,
скарбом  я  знайшов
з  ним  на  самоті  не  зимно!

Свій  дім  я  маю  всюди,
безкраїм  білим  світом,
як  поряд  добрі  люди
плекають  щастя  літом!
Зі  стін  мости  широкі
 мощу  через  всі  ріки,
хай  замість  війн  лиш  спокій
панує  в  нас  навіки!

Віктор  Цвіт  19.02.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866027
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2020


Весняний ранок

Весняний  ранок

Сміється  щастям  за  вікном
умите  росами  світання,
як  ніч  минула  милим  сном
думкам  залишивши  кохання.

Приємно  зранку  чути  спів
палкої  крихітки-синиці,
коли  мільйонів  ніжних  слів
ще  досі  сяють  у  зірницях.

Біжать  вітрами  по  гілках
в  саду  горобчики  лякливі,
а  на  заплаканих  квітках
працюють  бджілоньки  дбайливо.

Здається  все,  неначе  сном,
яким  так  любо  милуватись,
думки  смакуючи    вином
і  ні  про  що  не  хвилюватись!

Бринить  душа,  немов  струна
мелодією    теплоти
як  за  вікном  цвіте  весна
ласкавим  сонцем  з  висоти.
 Повітря  сповнює  любов
солодким  духом  лісовим
яке  вдихнувши  знов  і  знов
я  почуваюся  живим!

Віктор  Цвіт  18.02.20


 




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865936
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2020


Нерідна Україна

Нерідна  Україна

Ми  раділи,  наче  діти
розцвітаючи  як  квіти
від  думок,  що  є  надія  на  життя!

Все  гадали,  що  і  нині
ми  потрібні  Україні,
як  людині  кожній  світле  почуття!


Нас  забрали  із  Уханя
літаком  чомусь  востаннє
-  ось  тоді,  напевно,  все  й  пішло  не  так!

Нас  не  прийняли  у  Львові
люди  у  панічній  змові,
як  в  Тернополі,  лиш  Харків  нас  прийняв!

Прикро  від  розчарування,
адже  замість  співчуття
і  на  краще  сподівання
нас  зустріли  забуттям!
Нас  зустріли  українці
із  байдужістю  і  злом,
як  невірних  і  чужинців,
а  не  земляків  нутром!

Не  кидайте  в  нас  камінням!
А  рятуйтеся  прозрінням,
для  вас  ворогами  є  не  ми  сьогодні!

Ворогами  для  народу
є  війська,  що  йдуть  зі  Сходу
попри  всі  угоди  і  слова  Господні!

Прикро  від  розчарування,
адже  замість  співчуття
і  на  краще  сподівання
нас  зустріли  забуттям!
Непотрібними  для  неньки
України  стали  ми!
Їй  потрібніші  опеньки,
що  скрізь  творять  світ  тюрми!

Віктор  Цвіт  23.02.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865935
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.02.2020


Не залишай мені самотність

Не  залишай  мені  самотність

Не  залишай  мені  самотність,
коли  нам  добре  бути  разом
і  відчувати  неповторність
любові,  що  зміцніла  з  часом.

Не  забирай  у  мене  сили
спиняти  в  думах  кровотечу,
що  підрізає  мої  крила
даючи  впасти  в  порожнечу!

Якщо  лишуся  в  самоті
з  пекельним  болем  в  почутті,
-  вгамую  біль  і  оживлюсь,
і  вже  назад  не  повернусь!
Назад,  назад  в  твоє  життя,
не  повернусь  із  забуття,
немов  страждала  не  дарма
душа,  бо  дихає  сама!

Знайдімо  краще  ту  стежину
яка  серця  вестиме  наші
з  вершини  суму  у  долину,
де  радість  не  вино  у  чаші.

Не  треба  сірих  стін  між  нами
з  мостів  байдужістю  творити,
нехай  самотність  буде  снами,
з  яких  не  боляче  будити!

Не  покидай  на  самоті,
мене,  бо  стану  в  майбутті
без  тебе  жити  і  цвісти,
твої  читаючи  листи!
Бери  мене  з  собою  в  світ,
в  якому  линеш  у  політ
від  мрій  сліпучих  і  надій,
що  сяють  у  душі  моїй!

Loner  24.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863559
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020


Голос з гір

Голос  із  гір

Присвячено  рятувальникам  українських  Карпат

Кличе-кличе  вітром  в  гори
мене  голос  незнайомий,
у  словах  його  є  горе,
від  якого  він  зникомий!

Кличе  хтось  прийти  до  схилу,
де  зійшла  лавина  в  хугу
щоб  швиденько,  що  є  сили,
його  витягти  з-під  снігу!

Не  здалося  те,  що  чую
він  мені  телефонує
і  говорить  де  він  був  востаннє!
Місце  те  я  відшукаю,
його  з  пастки  відкопаю,
на  життя  явивши  сподівання!

Кличе-кличе  сонцем  в  гори
мене  голос  незнайомий,
в  лісове  розлоге  море
де  від  тиші  світ,  мов  сьомий!

Хтось  у  хащах  загубився,
панікуючи  блукає,  
хоч  навколо  подивився,
але  цих  він  місць  не  знає!

“Як  спасіння  від  прокляття
розпали  мерщій  багаття”
-  відповім  на  його  смс-ку!
І  по  димовому  сліду,
із  гори  до  нього  піду,
хай  він  цю  біду  сприйме  із  зиском!


Віктор  Цвіт  27.01.20


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863556
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Пісня про надію

Пісня  про  надію

Вона  завжди  з  тобою,  завжди  цвіте  в  тобі,
коли  у  неї  віриш  або  коли  вже  ні,
немов  ковток  повітря  на  втіху  у  журбі,
вона  прийде  зі  щастя  або  в  солодкім  сні!

Ми  з  нею  йдемо  спати  у  роздумах  про  день,
який  настане  завтра  бадьорістю  зрання,
ми  з  нею  лиш  цвітемо  багаттями  натхнень,
коли  вона  —  найкраще    для  кожного  вбрання!

ЇЇ  ми  помилково  втрачаємо  на  мить,
коли  забули  очі  про  світло  у  пітьмі!
Але  вона  тим  серцем  у  грудях  стукотить
 і  стихне  лиш  від  крапки  в  життєвому  письмі!

Вона  завжди  з  тобою,  твоєю  є  в  тобі,
її  даруєш  людям  на  щастя,  на  любов
єдиним  сяйвом  зірки,  яку  беріг  в  собі,
щоб  жити  і  радіти  довіку  знов  і  знов!

Віктор  Цвіт  27.01.20



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863312
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2020


Люби мене

Люби  мене

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді
старим  чи  молодим,  веселим  чи  сумним.
Поглянь  на  все  моє,  воно  живе  на  правді
про  те,  що  лиш  душею  малюю    день    ясним.

Не  вір  думкам  чужим,  які  почуєш  всюди
від  друзів  чи  близьких,  чи  зовсім  незнайомих,
лиш  часточку  мене  в  мені  вбачають  люди,
бо  я  для  них  завжди  у  списку  невідомих.

Люби  мене  таким,  яким  живу  без  маски,
її  не  одягаю,  коли  на  самоті
палаю  почуттями  від  побаченої  казки
якою  сяють  зорі  в  небесній  темноті!

Люби  мене  таким,  яким  цвіту  з  тобою
розмовами  у  радість,  мовчанням  у  журбі.
В  години  ці  зі  мною,  благаю,  будь  собою
плекаючи  кохання  лиш  тим,  що  є  в  тобі!

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді,
але  не  намагайся  змінити  щось  в  мені,
шукаючи  відради  думками  у  неправді
неначе  сльози  снігу  у  квітах  навесні.

Віктор  Цвіт  26.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863311
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2020


Бажання

Бажання

Коли  назвеш  свій  день  чудовим,
то  вір,  що  він  таким  і  буде
від  щастя  й  радості  казковим
з  тобою  сяяти  усюди!

Коли  всі  бачать  сум  і  хмарність,
душею  плачучи  за  сонцем,
для  тебе  день  малює  радість,
яку  плекаєш  своїм  серцем!

Коли  назвеш  когось  хорошим,
то  вір,  хтось  є  таким  насправді,
лиш  так  у  людях  ми  порошим
бажання  вірити  неправді!

В  чужих  очах  усі  погані,
коли  в  житті  вони  нещасні,
а  ти  пізнав,  що  у  бажанні
іде  в  світ  зло  чи  миті  ясні!

Тому  назви  чудовим  день,
людей  хорошими  навколо
і    хай  вогонь  твоїх  натхнень
в  тобі  не  згасне  вже  ніколи!

Поки  дивишся  на  світ
щиро  з  радістю  й  коханням
-  всюди  бачиш  щастям  цвіт,
що  цвіте  твоїм  бажанням!

Віктор  Цвіт  19.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862457
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2020


Щастя

Щастя

Серце  сповнене  весною,
мов  найтоншою  струною
мило  затремтить  у  грудях,
коли  бачу  радість  в  людях!

А  душа  моя  терпляча
почуттями  аж  гаряча,
береже,  як  таємницю,
щастя  водами  в  криниці!

Думи  весело  співають
і  птахами  з  вуст  злітають
в  небо  щирої  шаноби,
як  комусь  я  до  вподоби!

Хоч  душа  співає  з  ними
зранку  днинами  ясними,
та  відкриється  тій  втісі,
як  сховає  щастя  в  лісі!

Від  смеркання  до  світання
паленіє  від  кохання
усе  тіло  попри  втому,
що  лиш  тане  в  сні  святому!

Хоч  душа,  немов  від  світла,
від  кохання  вже  осліпла,
але  щастя  таємниця
сяє  в  небі  як  зірниця!

Віктор  Цвіт  20.01.20


 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862456
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2020


Душа в душу

Душа  в  душу

Тебе  усміхненою  бачу,
від  щастя  сяєш,  ніби  квітка,
-  таке  з  тобою  дуже  рідко,
тому  від  радості  аж  плачу!
Ти  все  мовчиш  на  запитання
про  сум,  який  тебе  турбує,
який  туманом  дні  фарбує,
від  дум  ховаючи  світання!

Тому,  коли  сумуєш  ти,
то  поряд  теж  сумую,
лиш  я  твій  біль  відчую,
що  на  душі  від  пустоти!

Якщо  не  хочеш  говорити
ні  з  ким  і  навіть  не  зі  мною,
-  я  теж  мовчатиму  з  тобою,
щоб  разом  все  це  пережити!
Не  відпускай  руки  моєї,
хоч  зовсім  байдуже  до  мене,
-    кохання  ж  досі  не  студеним
потрібне  для  душі  твоєї!

Тому,  коли  сумуєш  ти,
-  я  поряд  теж  сумую
і  через  сум  дарую
тобі  свій  погляд  доброти!
Я  вірю  твій  душевний  біль
вже  згодом  змінить  радість,
що  сили  дасть  у  слабість
вбачати  щастям  звідусіль
лиш  те,  що  я  з  тобою  поряд
в  години  радості  і  суму,
тому  хоч  цим  осяюй  думи
як  на  життя  світліший  погляд!

Віктор  Цвіт  12.01.19


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862238
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2020


Дрогобич

Дрогобич

В  золотих  обіймах  храмів,
що  палають  до  небес
блиском  сонячних  барханів
фарбами  земних  чудес!

Вуличок  вузьких  затишшя
історичний  має  слід,
як  долина  до  узвишшя
б'є  стежини  сотні  літ!

У  Дрогобич  завітаю
не  надовго  і  не  раз,
щоб  дивитись,  як  світає
у  ранковий  тихий  час!
Загублюся  в  серці  міста,
потону  в  його  красі,
бо  любов  до  нього  чиста,
в  кожній  крапельці  роси!

Місто  сяє  монументом
хоч  старим,  але  живим,
бо  для  нього  аргументом
є  плекатися  новим!

Без  тролейбусів,  трамваїв
лиш  чистішим  воно  буде,
адже  води  водограїв
доброту  несуть  усюди.


У  Дрогобич  завітаю,
хоч  на  кілька  Божих  днів,
бо  у  ньому  розцвітаю
світлом  спогадів  і  снів!
Погуляти  б  ще  по  місту
із  дівчатами  двома,
розмовляючи  про  чисту
ту  любов,  що  нас  трима!

Віктор  Цвіт  05.05.16  (ред.  27.12.19)




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862237
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2020


Фенікс

Фенікс
вірш  2

Не  минає  день  без  радості  й  любові,
поки  чути  спів  душі  у  кожнім  слові,
хай  журба  мій  світ  цілком  фарбує  сірим
-  щастям  маю  те,  що  залишилось  білим.

Не  минає  ніч  годинами  безслідно,
з  нею  бачу  сни  або  працюю  плідно.
Місяць  за  вікном  зірками  мрії  втілив,
щоб  я  у  пітьмі  у  щастя  своє  вірив.

Не  минає  мить  без  зустрічей  приємних
 і  без  почуттів  взаємних  і  таємних,
хай  мене  ніхто  в  житті  не  покохає
-  щастям  маю  те,  що  жити  надихає.

Коли  сум  впаде  на  мене,  як  прокляття,
то  відчувши  біль  я  спалахну  багаттям.
Вигорю  ущент  і  попелом  зберуся  
і  душею  знов  своєю  оживуся.

Малювати  дні,  як    їх  малює  сонце,
дивлячись  на  світ  ласкаво  із  віконця.
Сіяти  зірки  думками  в  темні  ночі,
може  щастям  їх  хтось  бачити  захоче.

Віктор  Цвіт  08.01.20








 


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861859
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2020


Завтрашній день

Завтрашній  день

Що  буде  завтра  —  нам  не  знати,
а  тільки    мріями-думками,
у  ніч  закохано  палати
і  милуватися  зірками!

Ми  хочемо,  щоб  був  вже  ранок
і  усміхнувся  день  у  вічі,
та  замість  цього  ще  на  ганок
нас  із  віконця  місяць  кличе!

Тож  поки  ніч  —  милуймось  нею,
 надвір  узявши  чашку  кави
і  сіймо  подумки  своєю
надію  у  майбутні  справи!

Коли  сонце  зійде
милим  і  новим  днем
-  цілий  світ  розцвіте
життєдайним  вогнем!
Позирнемо  в  той  світ
як  настане  наш  час,
щоб  сказати  “Привіт”
щастю,  що  жило  в  нас
вчора  завтрашнім  днем!

Віктор  Цвіт  14.01.20

   



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861858
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2020


Прийду до тебе

Прийду  до  тебе  

Прийду-прийду  до  тебе  вітром
і  втішу  словом  теплоти,
воно  звучатиме  зі  світлом,
як  буде  ранок  доброти.

Прийду  з  дощем  або  з  грозою,
немов  знайомимося  ще,
прийду,  коли  ти  не  зі  мною,
моє  тепло,  -  це  все,  що  є.

Прийду  я  піснею  кохання,
яка  сподобалась  тобі,
як  те  не  здійснене  бажання,
її  тримаєш  у  собі.

Прийду  я  днем  в  твоє  вікно,
теплом  твої  зігріти  очі,
які  студенні,  наче  дно,
пройняті  холодом  від  ночі.

Прийду-прийду  повітрям  літнім,
коли  вже  осінь  в  почуттях,
коли  любов  є  димом  мутним
і  порожнеча  в  відчуттях.

Прийду-прийду  із  неба  сонцем,
яке  виходить  із-за  хмар
до  тебе,  мов  самотнім  серцем,
якому  ти  єдиний  дар.

Люблю  усе  навколо  себе,
як  поруч  радістю  є  ти,
мов  світ  увесь  живе  для  тебе
і  я  живу,  лиш  там,  де  ти.

Віктор  Цвіт  25.04.16  (ред.  17.12.19)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859469
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2019


Східниця

Східниця

Серпантином  з  Бориславу
через  гори  лісові
їду  в  пошуках  заплави
у  години  снігові!

Біля  першої  хатини
вийду  й  любо  подивлюсь
на  смереки  та  ялини
і  у  Східницю  спущусь!

Східниця  —  річкова  долина!
Східниця  —  гарная    дівчина!
Східниця  —  місце  для  родини
радо  провести  години!
Східниця  —  тиша  передмістя!
Східниця  —  затишне  обійстя!
Східниця  —  чудо-санаторій  
в  чистоті  й  красі  прозорій!

По  стежинах  до  вокзалу
через  перше  джерело
лину  радісно  й  помалу,
наче  серцем  повело!

Замилуюся  красою
цього  гарного  села
і  вмиваюся  сльозою,
від  любові,  що  цвіла!
Та  любов  була  до  Бога,
що  дарує  нам  цей  час,
адже  світ  пізнати  змога
   -    це  знайти  у  тиші  спас!

Віктор  Цвіт  09.04.16  (ред.  26.12.19)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859468
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.12.2019


Давай шепотіти

Давай  шепотіти

Давай  шепотіти,  
про  щось  шепотіти,
допоки  нам  разом  
побути  є  час!
Давай  шепотіти
тим  сонцем,  що  сяє,
допоки  немає
від  чого  тремтіти!

Давай  шепотіти
про  світ,  що  між  нами,
де  сум  лише  снами
приходить  вночі!
Давай  шепотіти
про  наше  кохання,
що  нам  від  світання
дарує  ключі!

Давай  шепотіти,
не  треба  боятись,
тікати  й  ховатись
як  місяць  в  туман!
Не  буду  питати,
у  тебе  питати
про  що  ти  бажаєш
навіки  мовчати!

Я  хочу  радіти
з  тобою  радіти
як  птахом  летіти
у  хмарах  пухких!
Щоб  все,  що  між  нами
ні  з  ким  не  ділити
-  давай  шепотіти
в  обіймах  палких!

Віктор  Цвіт  17.12.19



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858807
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019


Поглянь мені у вічі

Поглянь  мені  у  вічі

Поглянь  мені  у  вічі,
там  сяють  життям
недоспані  ночі
із  тим  почуттям,
яким  я  то  квітну,  то  вмираю,
як  день  в  самоті  проживаю!

Поглянь  мені  у  вічі,
там  літом  в  думках
душа  когось  кличе
піти  по  стежках
тонути  в  ромашках  серед  поля,
яка  не  тяжка  була  б  доля!

Знайди  хоч  хвилинку,
дай  щастя  краплинку,
-  я  хочу  зустрітись
і  в  темряві  ночі
в  твої  ясні  очі
з  любов'ю  дивитись!  
Не  треба  ні  слова,
коли  так  чудово
в  обіймах  мовчати!
Лиш  погляд  у  вічі
і  ми  вже  охочі
душею  кохати!

Як  важко  радіти
тобі  з  кожним  днем,
шукаючи  в  квітах
надію  вогнем
-  поглянь  мені  у  вічі,  не  вагайся
і  сонцем  зі  мною  залишайся!

Віктор  Цвіт  16.12.19














адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858806
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019


Щасливий

Щасливий

Свого  щастя  не  шукаю
теплим  вітром  у  полях,
свого  щастя  не  чекаю
сонцем,  що  осяє  шлях.

Моє  щастя  завше  поряд
у  думках  і  у  словах,
ним  завжди  палає  погляд,
бо  моя  душа  жива!

Собі  щастя  не  благаю
тим  повітрям  для  думок,
своє  щастя  я    ховаю
сяйвом  посеред  зірок!

Моє  щастя  лиш  для  мене
і  відоме  лиш  мені,
а  для  інших  незбагненне,
як  нові  чиїсь  пісні!

Своє  щастя  не  дарую
подарунком  доброти,
бо  без  нього  засумую
солов'єм  без  теплоти!

Своє  щастя  тільки  зможу
розділити  як  любов,
як  знайду  дівчину  гожу
що  цвіла  б  ним  знов  і  знов!  

Віктор  Цвіт  01.12.19






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858320
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2019


Ти моє все

Ти  моє  все

Милий  погляд  твій
полум'ям  надій
у  думках  моїх
розтоплює  сніги!
В  нього  залюблюсь
любо  усміхнусь,
бо    очам  твоїм
лиш  радість  до  снаги!

Ніжний  дотик  твій
мрією  всіх  мрій
почуття  палкі
пробуджує  в  мені!
Зігріваюсь  ним
в  час  холодних  зим
наче  ті  ламкі
сніжинки  на  вікні!

Знаю,  не  встою  перед  вродою  твоєю,
тож  лише  скажу:  ти  є  зіркою  моєю!

Ти  сонце  на  небі
тому  я  до  тебе
лину  вітром  в  полі
через  хмари  долі!

Ти  квітка  весняна,
що  серцю  жадана,
тож  з  тобою  всюди
щасливим  завше  буду!

Любий  голос  твій
ніби  подих  мій,
що  дає  життя
мені  і  в  забутті!
Тільки  ним  живу
в  сні  і  наяву,
поки  почуття
коханням  золоті!

Вірю,  що  любов  між  нами,  взаємна  
поки  разом  нам  ще  бути  приємно!

Тим  сонцем  на  небі,
зірками  в  далебі
чи  тим  вітром  в  полі
тікаючи  від  долі!

Тим  цвітом  весняним
у  горі  незнаним
квітнемо  красою
як  любість  є  росою!

Віктор  Цвіт  10.12.19



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858319
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2019


Любов2

Любов2

Хтось  про  неї  мріє  все  життя,
хтось  шукає  зіркою  на  небі,
хтось  осяє  нею  почуття
і  палає  сонечком  в  далебі!

Хтось  про  неї  створює  вірші,
хтось  про  неї  заспіває  пісню,
хтось  чекає  часом  для  душі
у  годиноньку  нічную  пізню!

В  кожного  вона  завжди  своя,  
не  моя  і  навіть  не  твоя,
в  кожного  для  неї  різний  час,
хоч  вона  єдина  для  нас!
Любов!

Хтось  її  цінує,  ніби  скарб,
а  для  когось  вона  стала  лихом,
хтось  її,  як  найяснішу  з  фарб
бачить  в  кожному  веселим  сміхом!

Хтось  її  дарує  просто  так
небайдужим,  друзям  і  коханим,
а  для  когось  є  вона,  як  знак
того,  що  нарешті  став  жаданим!

Пристрасті  минають,  а  вона
ще  палає  в  серці  тим  вогнем,
що  п'янить  і  тішить  без  вина
і  лише  міцніє  з  кожним  днем!
Це  щира  любов!

Віктор  Цвіт  28.10.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857939
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2019


Хочу бути там де ти


Хочу  бути  там  де  ти

Ти  усміхаєшся  до  себе,
малюючи  в  думках
ласкаве  сонце  й  чисте  небо
і  квіточку  в  руках.

Для  тебе  радість  стала  світом,
в  якому  ти  живеш,
а  твої  очі  сяють  літом
яким  в  душі  цвітеш!

Коли  мені  сумно,
ти  радість  мені  даруєш,
тому  і  не  дивно,
що  сонцем  для  мене  існуєш!

Щоб  квіткою  на  душі  цвісти,
щоб  радість  свою  життям  нести,
щоб  щастя  з  любов'ю  заплести
я  хочу  бути  там,  де  ти!

У  тебе  так  чимало  друзів,
здавалося  мені,
бо  ти  завжди  на  білій  смузі
стрічаєш  ночі  й  дні!

В  житті  насправді  ти  самотня,
але  не  так,  як  я,
бо  в  мене  мрій  і  дум  лиш  сотня,
а  в  тебе  ще  є  сім'я!

Якщо  цього  хочеш,
то  я  у  житті  тебе  знайду
і  в  мить,  як  ти  плачеш,
на  себе  візьму  твою  біду!

Щоб  квіткою  на  душі  цвісти,
щоб  радість  свою  життям  нести,
щоб  щастя  з  любов'ю  заплести
ми  разом  навіки  я  і  ти!
Щоб  сонцем  щодня  себе  знайти,
щоб  річкою  до  мрій  текти,
щоб  впавши  звестися  й  знову  йти
я  хочу  бути  там,  де  ти!

Віктор  Цвіт  01.12.19



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857938
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2019


Не сам

Не  сам
Щільно  двері  зачини
у  сумний  і  сірий  світ,
руйнувати  припини
сумом  свій  душевний  цвіт.

Усміхнися  всім  вітрам,
хмарам,  бурям  і  дощам,
відчини  свій  серця  храм,
бо  з  тобою  я  не  сам.

Вранці  сонцем  спалахни,
прокидаючись  від  сну
і  тепло  своє  вдихни
щоб  відчув  в  собі  весну.

Непотрібно  жодних  слів,
щоб  любов  пізнати  нам,
бо  коли  твій  чую  спів,
то  сьогодні  я  не  сам.

На  роботі  як  є  час,
що  так  сумно,  аж  за  край,
то  згадай  щасливих  нас
і  мелодію  цю  грай.

В  телефоні  номер  мій
подарунком  є  твоїм,  
бо  з  тобою  я  від  мрій
почуваюсь  не  самим.

Віктор  Цвіт  14.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853790
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2019


Не сумуй

Не  сумуй

Відчуваєш  пустоту,
що  заповнює  всі  думки,
забуваючи  доброту,
що  втішала  б  теплом  руки.

В  ніч  вдивляєшся  в  самоті,
мов  чекаєш,  що  прийде  хтось,
бо  любов  ще  не  в  забутті
почуттям  ще  являє  щось.

Твої  очі  як  ті  зірки,
що  шукають  своїх  зірок,
але  всюди  одні  хмарки,
посірілий  світ  без  квіток.

Ти  питаєш  себе:  Чому?
Ти  питаєш  себе:  За  що?
Була  ж  вірною  лиш  йому,
а  для  нього  це  вже  ніщо.

Не  сумуй,  не  сумуй
за  ним,  бо  це  не  варто!
Не  сумуй,  не  сумуй,
йому  любов  є  жартом!
Усміхнись,  подивись
на  те,  як  сяють  квіти!
Відчинись,  повернись
у  світ  зі  свого  світу!

Непомітно  минає  час
днями,  тижнями  з  року  в  рік,
в  серці  вогник  той  ще  не  згас,
а  душа  вже  не  робить  крик.

І  от  сталось  одного  дня,
стріла  іншого,  як  життя,
зрозумівши,  що  ви  рідня,
відчуваючи  майбуття.

Не  сумуй,  не  сумуй
із  ним,  бо  він  коханий,
не  сумуй,  не  сумуй
як  милий,  непоганий!
Обійми,  поцілуй
за  те,  що  завше  поряд!
З  ним  радій  і  цінуй
його  ласкавий  погляд!

Віктор  Цвіт  03.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853789
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2019


Симпатія2

Симпатія2

Зранку  радісно  чекаю,
у  віконце  виглядаю
як  з  пітьми,  яка  зникає
сонечко  зійде.
Бо  по  вулиці  ранковій
в  тиші  щастя  загадковій,
мило  в  курточці  пуховій
дівчина  пройде.

Час  виходити  із  хати,
щоб  іти  її  шукати,
щоб,  зустрівши,  розказати
любо  про  одне,
що  сподобалась  одразу,
що  доводить  до  екстазу
що  прийму  не  як  образу
враження  сумне.

Ще  мене  вона  не  знає
чи  подібних  оминає,
чи  така  любов  жахає,
мов  раптовий  блиск?
Може  в  неї  є  коханий
наймиліший  і  жаданий,
тож  подумати  старанно
все-таки  є  зиск!

Все  в  житті  несправедливо,
тож  не  варто  вередливо
жити  сумно  і  сварливо
 птахом  в  самоті.
Адже  день  настане  інший
і  знайдеться  хтось  миліший,
хто    шукав  тебе  як  ліпше
щастя  у  житті.

Віктор  Цвіт  24.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853527
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.11.2019


Дівчина-квітка

Дівчина-квітка

Роблячи  подих,
щастя  вдихаєш
в  серце  своє.
Сумнівів  жодних
не  відчуваєш,
кажеш  моє.

Сонце  ласкаве  
радує  очі
радісним  днем.
На  все  цікаве  
линеш  охоче
духом-вогнем.

Мрії  казкові
і  слова  ніжні
пестять  тебе.
В  миті  ранкові
квіткою  вишні
бачиш  себе.

Лишень  відчувши
біль  твій  і  радість
я  аж  зацвів.
Щастям  забувши
сум,  як  на  милість
тебе  зустрів.

Дівчино-квітко,
чом  я  так  рідко
бачу  тебе
щасливою  з  кимось?
Як  тобі,  квітко,
щастя  не  видко
радуй  себе
життєво  хоч  чимось.

Творячи  світло
настроєм  зранку
лиш  усміхнись.
Сонячним  вітром
йди  на  альтанку
і  подивись.
Як  сходить  сонце
в  небо  з  туману
темних  ночей.
День  як  віконце
є  океаном
твоїх  очей.

Дівчино-квітко,
чом  я  так  рідко
бачу  тебе
щасливою  з  кимось?
Будучи  свідком,
підійду  швидко,
втішу  себе,
моя  мрія  здійснилась.

Дівчино-квітко
чи  тобі  видко,
що  я  з  тобою
давно  вже  знайомий?
Ти  є  та  квітка,
що  цвіте  рідко,
кличе  з  собою
у  світ  милий  сьомий?

Віктор  Цвіт  14.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853526
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2019


Не зупиняйся


Не  зупиняйся

Завтрашній  ранок  настане  вчорашнім,
той  самий  настрій,  ті  самі  думки!
Чи  то  не  тепло  в  затишку  домашнім,
чи  посіріли  життя  сторінки?

Зранку  як  завше  ідеш  на  роботу,
яка  потрібна  лиш  тільки  тобі!
Може  то  втома  сховала  висоти,
на  яких  щастя  ти  бачиш  в  собі!

Добре  чи  сумно  у  тебе  на  серці,
йди  у  майбутнє  і  усміхайся!
З  часом  все  тане  росою  на  сонці,
лиш  не  здавайся,  не  зупиняйся!

Радість  на  тебе  давно  зачекалась
бабиним  літом  ясним  за  вікном!
Чом  ти  кохання,  як  літа  злякалась,
адже  той  хлопець  зі  світлим  нутром?


Чом  він,  як  вирок,  чекає  нестерпно
на  кожне  слово  холодне  твоє?
Чом  він  душею  без  тебе  тим  серпнем
бачить  кохання  осіннім  своє?

Добре  чи  сумно  у  тебе  на  серці
роби  свій  вибір  і  цим  пишайся!
Сяй  почуттями,  як  фарби  в  веселці
тільки  ніколи  не  зупиняйся!

Віктор  Цвіт  14.10.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853480
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2019


Дівчина

Дівчина

Вона  квітне  на  очах,
ніби  квіточка  весняна
і  палає  по  ночах,
наче  зіронька  незнана!

Усміхається  мені,
мов  читала  мої  думи,
як  приходила  у  сні
щастям  у  години  суму!

Дівчина,  дівчина,  дівчина  краса,
світлая,  ніжная,  чиста,  як  роса!
Підійду,  обійму  і  скажу,  що  я
у  житті,  уві  сні  —  радість  лиш  твоя!

Якщо  осінь  на  душі
огортає  все  туманом,
її  очі  не  чужі
не  введуть  мене  в  оману!

Щастям  є  на  все  життя
мить,  побути  з  нею  поряд,
адже  маю  в  майбуття
не  самотній,  любий  погляд!

Дівчино,  дівчино,  дівчино  моя!
Ясная,  теплая,  як  нічна  зоря!
Поцілуй,  обійми  і  не  відпускай,  
та,  як  я  у  тобі,  рястом  проростай!

Дівчино,  дівчино,  дівчино  весна,
у  житті  ти  моя  днинонька  ясна!
Ніч  мине,  сон  мине  і  прокинусь  я,
як  печаль,  як  любов,  як  душа  твоя!


Віктор  Цвіт  22.10.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853479
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2019


Наречена

Наречена

Серце  тьохкає  шалено,
ніби  пташка  лісова
і  від  цього,  мов  щоденно
радість  лине  у  слова.
Очі  сяють  сонцем  зранку
від  щасливих  тих  думок,
що  з  проміннями  серпанку
у  майбутнє  зробиш  крок.

Одягнула  сукню  білу
і  на  голову  фату,
адже  нині  маєш  силу
на  дорогу  в  світ  святу.

Ти  сьогодні  наречена
того  чудо-юнака,
із  яким  благословенна
у  життя  твоя  ріка.
Усміхайся  як  ті  квіти
чарівні  в  твоїй  руці,
хай  любов  для  вас  є  світом
з  поцілунком  на  щоці.

На  руці  твоїй  обручка,
а  в  душі  нова  весна,
в  ній  ти  вже  не  одиначка,
а  кохана  і  ясна.
Він  тепер  твоя  фортеця,
твоя  радість  і  біда,
бо  між  вами  скрізь  збереться
любість  чиста,  як  вода.

На  щоці  твоїй  палають
сльози  щастя  і  тепла,
цвісти  ніби  закликають
із  єдиного  стебла.

Ти  сьогодні  наречена
того  чудо-юнака,
із  яким  благословенна
у  життя  твоя  ріка.
Хай  між  вами  буде  згода,
ніжність,  ласка,  доброта,
за  вікном  ясна  погода
тішить  літом  всі  літа.

Віктор  Цвіт  23.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850590
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2019


Вчителька

Вчителька

Усміхненим  до  школи
я  весело  іду,
бо  з  дому  сум  ніколи
з  собою  не  веду,
щоб  ти  мені  зраділа,
як  прийдеш  на  урок,
щоб  ти  в  мені  любила
до  знань  мій  світлий  крок.

Дивлюся  в  твої  очі,
як  мамині  вони,
бо  стомлені  від  ночі,
яка  забрала  сни.
Так  хочу  обійняти
і  втішити  тебе,
як  важко  уявляти
без  втіх  твоїх  себе.

Вчителько  моя,
ти  сонце  моїх  днів!
Вчителько  моя,
ти  світло  моїх  снів!
Матінко  моя,
допоки  я  живий,
сяю,  як  твоя
надія  на  день  новий!

Додому  любо  кличеш,
як  осінь  настає.
За  нами  гірко  плачеш,
як  травень  розтає!
Та  завше  ти  щаслива,
як  сяйвами  зірок
всім  учням  так  важливо
прийти  на  твій  урок.

Вчителько  моя,
ти  вічно  молода!
Вчителько  моя,
ти  квітам  всім  вода!
Матінко  моя,
за  все,  що  є  в  мені,
піснями  солов'я
я  дякую  тобі!

Віктор  Цвіт  06.10.19


 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850588
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.10.2019


Знайди себе

 
Знайди  себе

Знайди  в  собі  сили  мріяти,
щоб  подумки  щастя  сіяти,
як  бачиш  сірим  світ.
Навчатись  не  пізно  доброті,
як  сонцем  палаєш  в  самоті
чи  танеш,  ніби  лід!

Знову    плаче  за  вікном
дощ  своїм  небесним  сном,
сном,  який  несе  в  життя,
де  нестримні  почуття!
Бачу  в  тому  сні  себе,
в  мить,  коли  зустрів  тебе
і  втонув  в  твоїх  очах,
ніби  місяць  у  ночах.

Ми  раділи  і  цвіли,
ніби  квітами  жили,
я  в  тобі,  а  ти  в  мені
так  проводячи  всі  дні.
Раптом  в  радості  й  журбі
непотрібним  став  тобі,
тож  тепер  дивлюся  в  небо
і  повторюю  про  себе.

Знайди  в  собі  сили  мріяти,
щоб  подумки  щастя  сіяти,
як  бачиш  сірим  світ.
Навчатись  не  пізно  доброті,
як  сонцем  палаєш  в  самоті
чи  танеш,  ніби  лід!

Літо  бавить  ще  теплом,
чисте  небо,  ніби  скло,
а  вночі    не  зовсім,
бо  настала  осінь.
Ігноруєш  ти  мене,
мов  чекаєш,  що  мине
моя  любов  до  тебе,
бо  інша  тобі  треба.

З  часом  ти  все  зрозумієш,
як  від  пристрасті  прозрієш,
у  якій  так  довго  ти,
щастя  прагнула  знайти.
Не  сумуй  тоді,  не  варто,
мов  кінець  є  новим  стартом.
Враз  цвістимеш  як  нова,
лиш  згадай  мої  слова.

Знайди  в  собі  сили  мріяти,
щоб  подумки  щастя  сіяти,
як  бачиш  сірим  світ.
Навчатись  не  пізно  доброті,
як  сонцем  палаєш  в  самоті
чи  танеш,  ніби  лід!

Віктор  Цвіт  26.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849678
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2019


Біла акація

Біла  акація

Квітне  акація  біла
хмарками  ніжних  думок,
наче  теплом  всього  тіла
те  почуття  до  зірок!
Чом  же  ти,  дівчино  мила?
Чом  же  ти,  дівчино  мила,
любістю  дух  запаливши,
моє  серденько  розбила?

Квіти  ці  білі  й  духмяні
ніжать  мій  погляд  на  світ,
наче  ті  щічки  рум'яні
і  тих  очей  самоцвіт!
 Чом  же  ти,  дівчино  мила?
Чом  же  ти,  дівчино  мила,
серце  своє  зачинивши,
швидко  мене  розлюбила?

Травень  залишить  до  літа
любий  акації  цвіт,
з  ним  вся  природа  зігріта
літечку  скаже:  “Привіт!”
Чом  же  ти,  дівчино  мила?
Чом  же  ти,  дівчино  мила,
мені  “пробач”  не  сказавши,
іншого  вже  полюбила?

Віктор  Цвіт  26.05.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849677
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2019


Дух природи

Дух  природи

Усміхнеться  сонце,
заспіває  пташка,
заскрипить  віконце
враз  од  вітру  важко.

Хай  в  думках  сьогодні
барвами  світання
сяють  не  холодні
почуття  кохання!

Розцвітуть  фіалки
ніжні,  синьоокі,
вкриє  листя-скалки
всі  гілки  високі.

Хай  в  думках  сьогодні
зеленіють  всії
мрії  благородні
і  палкі  надії!

Розплетуться  лози
на  вербі  старенькій
і  почнуться  грози
з  дощиком  тепленьким.

Хай  в  думках  сьогодні
теж  настане  літо,
щоб  цей  світ  в  безодні
став  реальним  світом!

Віктор  Цвіт  22.04.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833823
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2019


Великдень

Великдень

Малює  кожен  у  собі
думками  писанку  свою,
яка  щасливить  у  журбі
життям,  що  наче  у  раю.
Немає  з  нами  в  ньому  суму
і  навіть  натяків  на  злість,
лише  ясні,  чудові  думи,
в  яких  лунає  добра  вість!

Христос  воскрес
у  нашім  світі,
Христос  воскрес
заради  нас,
щоб  ми  цвіли,  неначе  квіти,
щоб  для  добра  був  наший  час!

Любов  у  нас  одна,  від  Бога,
яку  даруємо  чи  ні,
у  ній  живе  до  щастя  змога,
що  нам  являється  у  сні.
Тому  малюємо  душею
яскраву  писанку  в  житті,
яке  розділене  межею
того,  що  є  від  майбуття.

Христос  воскрес
на  небі  сонцем,
Христос  воскрес
весняним  днем,
щоб  ми  жили  із  добрим  серцем
і  благодать  несли  вогнем.

Віктор  Цвіт  27.04.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833821
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.04.2019


Синевир

Синевир

Є  в  Карпатах  миле  місце,
хочеш  —  вір  або  не  вір,
там  у  тиші  б'ється  серцем
діви  Синь  і  хлопця  Вир,
серед  гір  в  малій  долині
дивне  озеро  одне,
до  якого  тягне    й  нині
всіх  туристів  і  мене.

Від  мелодії  сопілки
народилась  там  любов
і  розквітла  аж  настільки,
що  чарує  знов  і  знов,
ніби  в  озері  водою
є  ті  світлі  почуття,
що  із  долею  гіркою
не  пізнали  забуття.

Синевир,  Синевир,
дім  кохання  серед  гір,
де  завжди  живе  весна,
де  є  він  і  є  вона.
Синевир,  Синевир
є  між  нами,  лиш  повір,
глибиною  ніжних  слів,
чистотою  почуттів.

   Не  важливо,  біль  чи  горе,
не  важливо,  що  як  гори,
долі  дві  і  два  життя
поміж  хмар  без  майбуття.
Як  поєднує  кохання,
мов  щоранку  те  світання,
сильним,  щирим,  золотим,
світлом  сонячним  святим.

Віктор  Цвіт  17.02.19











   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833757
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2019


Почуття

Почуття

Тільки  погляд  твій
моє  осяє  серце!
Тільки  дотик  твій
пробудить  щастям  дух!
Серед  моїх  мрій
ти  цвітеш  як  сонце
ранками  надій,
що  приводять  мене  в  рух!

Всі  слова  твої
пам'ятаю  дивом,
а  думки  твої
вже  сплітають  нас  життям!
Ночі  й  дні  мої
йдуть  про  тебе  співом,
адже,  як  свої,
миті  зву  ці  почуттям!

Тільки  там,  де  ти
по  життю  цвісти!
Тільки  там,  де  ти
всю  любов  нести!
Цілий  світ  для  нас,
щоб  провести  час
задля  майбуття,
де  є  почуття!

Тільки  там,  де  ти
спільний  сум  знайти!
Тільки  там,  де  ти
разом  два  світи!
Не  між  нами  знов
буде  забуття,
поки,  як  любов
гріє  почуття!

Віктор  Цвіт  22.04.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833755
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2019


Їду у Карпати

 

Їду  у  Карпати

Поміж  горами  в  долині,
що  втонула  у  ялині,
є  хатинонька  одна,  що  мене  манить.

Там  душею  золотая
живе  діва  молодая,
що  кохає  все  на  світі,  все  на  світі.

Ой  поїду,  їду  у  Карпати,
із  тією  дівою  гуляти,
щастя  кращого  не  відшукати,
аніж  з  нею  в  часі  заблукати.

Зве  за  річкою  стежина
через  ліс  на  схил  вершини,
до  старенької,  охайної  хатини.

Усміхнеться  мені  сонцем
там  кохання  у  віконце
що  життям  шукав  щоночі  і  щоднини.

Ой  поїду,  їду  у  Карпати,
в  спокої  гірському  потопати,
у  якому  легко  малювати
світ,  якого  легко  покохати.

Їй  пісні  всі  почуттями,
що  живуть  двома  життями
я  співатиму  із  вітром  ніжно-ніжно.

Їй  словами  і  думками
і  негрішними  руками
даруватиму  лиш  миті  щастя  втішно.

Ой  поїду,  їду  у  Карпати,
з  милою  дівчиною  гуляти,
бо  любов  із  нею  слід  чекати,
від  якої  зась  назад  вертати.


Віктор  Цвіт  09.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821910
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Я був сьогодні вдома

Я  був  сьогодні  вдома

Я  був  сьогодні  вдома,
а  зараз  вже  не  там.
Ще  від  дороги  втома
зі  мною  сам-на-сам.
Сьогодні  маму  бачив,  
прощаючись  на  мить
 душею    знову  плачу,
а  серденько  болить.

Якби  десь  жити  поряд
і  бачити  щодня
коханий  мамин  погляд,
мов  квітку  бджоленя.
Колись  і  це  здійсниться,
як  мрія  присвята,
яка  не  раз  насниться
і  щастям  розцвіта.

Чекає  праця  завтра
мене  буденним  днем,
але  домашня  ватра
не  мре  під  тим  дощем.
Дім  душу  спас  від  болю
розвіявши  той  сум,
що  досі  власну  долю
я  творю  зовсім  сам.


Якби  ж  не  так  далеко
квітчатися  життям,
якби  ж  було  так  легко
звикати  почуттям
до  сірого    й  чужого,
залишивши  свій  край,
заради  дня  нового
з  надіями  про  рай.

Віктор  Цвіт  16.12.18



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821909
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Дівчина з кавою

Дівчина  з  кавою

Сонцем  живе  в  моїх  очах
дівчина  мила,
її  забути  по  ночах
снами  несила.
Гляну  на  неї  і  лечу,
маючи  крила,
наче  від  мрії  не  втечу,
що  мене  стріла.

Погляд  її,  як  сніг  Карпат,
сяє  яскраво,
а  всі  думки,  як  аромат
свіжої  кави.
Не  намилуюся  в  житті
нею  ніколи,
мов  почуття  у  забутті
не  захололи.

Дівчина  з  кавою
лине  назустріч,  як  сонце,
що  над  загравою
в  день  відчиняє  віконце.
Сліпну    від  радості
завше,  коли  її  бачу
в  світі  буденності
щастям,  якого    не    втрачу.

Думи  про  неї  не  помруть
світлом,  як  смеркне,
навіть  роки  їх  не  зітруть,
як  любов  зникне.
Щиро  радію  тільки  їй
поглядом      ніжним,
адже  я  з  нею  сам  не  свій,
будучи  грішним.

Дівчина  з  кавою
лине  назустріч  коханням,
ставши  ласкавою
митю,    що    збулась  бажанням.
Квітну  від  почуття
завше,  коли    вона  поряд,
мов  мене  в  майбуття
манить  її  милий  погляд.

Віктор  Цвіт  29.11.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817192
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


7 кольорів

7  кольорів

Будуть  кольором  червоним,
почуття  мої  до  тебе,
адже  полум'ям  безсонним
від  них  сяю  аж  до  неба.

Будуть  кольором  рожевим
миті  радісні  з  тобою,
бо  лишаюся  веселим,
зустрічаючись  з  журбою.

Наше  щастя  життєдайне
квітне  кольором  зеленим,
з  ним  на  диво  незвичайне
світ  навколо  є  натхненним.

Ніжним  кольором  блакитним
лине  злагода  між  нами,
ніби  морем  мрій  привітним
де  ми  ніжимось  вітрами.

Жовтим  кольором  світання
від  надії  сяють  очі.
Білим  кольором  мовчання
домалює  тишу  ночі.

Чорним  кольором  не  зникнуть
миті  холоду  й  печалі,
повирують  і  затихнуть
а  от  ми  живемо  далі.

Серед  мрій,  думок  і  снів
сім  є  наших  кольорів,
як  краса  ночей  і  днів,
як  багатство  королів.
Як  біда  без  них  житті,
то  душею  їх  собі
милуй  світом  в  майбутті
що  цвітиме  і  тобі.

Loner  06.11.18





 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817191
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


Забери мене у свої сни

Забери  мене  у  свої  сни

Як  не  можеш  забути
миті  щастя  зі  мною.
Як  не  можеш  відчути
себе  знову  самою.
Не  потрібно  страждати,
серце  мучити  сумом.
Варто  просто  поспати,
дати  свіжості  думам.

Як  не  хочеш  любити
вже  нікого,  крім  мене.
Як  боїшся  згубити
своє  літо  зелене.
Не  потрібно  тікати
від  життя  в  пітьму  ночі,
щоб  душею  шукати,
мов  зірки,  мої  очі.

Забери  мене  у  свої  сни,
ними  йтиму  я  до  тебе,
як  зі  снігу  квіти  щовесни,
як  щоранку  миле  сонце  в  небо.

Нам  не  бути  разом  у  житті
тільки  іменами  на  стіні
то  зустріньмося  в  почутті,
лиш  поклич  мене  уві  сні.

Як  не  згодна  втрачати
найсвітлішу  надію.
Як  не  згодна  мовчати
про  нездійснену  мрію.
Я  тебе  розумію,
підбадьорюю  снами,
а  в  житті  не  посмію
стати  горем  між  вами.

Ти  самотня  із  іншим,
хоч  тебе  він  кохає,
почуваючись  гіршим,
бо  тебе  ще  не  знає.
Не  ламай  йому  крила,
вір  йому,  я  благаю,
а  мене,  моя  мила,

бери  в  сни,  як  до  раю.

Забери  мене  у  свої  сни,
ними  йтиму  я  до  тебе,
як  зі  снігу  квіти  щовесни,
як  щоранку  миле  сонце  в  небо.

Нам  не  бути  разом  у  житті,
не  пізнати  щастя  у  коханні,
лиш  зустрітися  у  почутті
що  зійде  зірками  при  світанні.

Віктор  Цвіт  06.11.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814992
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


Місяць

Місяць

Сяє  місяць  поміж  хмар
днем  у  ночі  прохолодні,
мов  душа,  що  має  дар  
із  яким  лиш  зорі  згодні.

Тиша  сковує  весь  світ
поглинаючи  всі  звуки,
в  когось  з  нею  щастя  цвіт,
а  у  когось  тяжкі  муки.

День  минає,  ніби  сон,
свій  втрачаючи  фасон,
бо  на  самоті  чекаю  ночі.
Тінь  скидаючи  із  пліч,
вийду  місяцем  у  ніч,
щоб  свої  осяювати  очі.

Місто  тоне  у  саду
що  цвіте  з  приходом  ночі
в  його  барвах  я  знайду
час  на  роздуми  охоче.

Як  зі  мною  буде  хтось,
то  ми  йдемо    у  майбутнє,
якщо  сам,  то  краю  щось,
щось  палюче  й  незабутнє.

День  минув,  неначе  сон,
в  ньому  втратив  я  фасон
і  на  самоті  чекаю  ночі.
Тінь  скидаючи  із  пліч,
вийду  місяцем  у  ніч,
щоб  свої  осяювати  очі.

Loner  22.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814990
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2018


Жовтень

Жовтень

Ніби  листя,  пожовтіли
найтепліші  почуття,
а  всі  мрії  полетіли
журавлями  в  забуття.
Не  лишилося  нічого,
крім  зірок-надій  ясних.
Не  лишилося  нікого,
крім  байдужих  і  сумних.

Мов  калина,  червоніє
мила  радість  у  думках,
лише  з  нею  я  зумію
себе  втримати  в  руках.
Ще  на  щастя  є  надії,
ще  є  слово  доброти,
тож  душею  ще  веснію,
ніби  цвіт  від  теплоти.

Ночі  і  дощі  холодні
заберуть  всі  літні  дні,
застудивши  вже  сьогодні
сонця  промені  ясні.
Та  не  варто  сумувати,
коли  жовтень  за  вікном,
поки  вмієш  ще  кохати
цілий  світ  своїм  нутром.

Не  важлива  пора  року,
а  важливий  стан  душі,
як  з  тобою  йдуть  під  руку
люди  зовсім  не  чужі.
Не  засмучує  погода,
як  жорстокі    ті  серця,
що  шукають  лиш  нагоди
вбити  радість  до  кінця.
 
Віктор  Цвіт  20.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812354
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2018


Осінь

Осінь

Постелила,  ніби  постіль,
осінь  листя  по  землі,
яке  дні  і  ночі  поспіль
вона  ніжила  в  теплі:
у  теплі  зірок  яскравих
і  безхмарних  ясних  днів,
як  одне  із  тих  ласкавих
почуттів  і  любих  слів.

Зачаровують  мій  погляд
її  шати  золоті,
з  ними  ніби  досі  поряд
те.  що  здавна  в  забутті:
літня  радість  і  усмішка,
щастя  від  простих  розмов,
я  без  них  сумую  трішки,
забуваючи  любов.

Усміхнеться  в  небі  сонце,
як  надія,  що  жива,
ніби  в  милий  світ  віконце,
де  моя  душа  співа.
Не  любив  раніше  осінь
за  холодні  дні  і  ночі,
а  тепер  я  інший  зовсім,
бо  від  неї  сяють  очі.

Постелила,  ніби  постіль,
осінь  листя  по  землі,
з  ним  я  всі  години  поспіль
буду  сяяти  в  імлі:
у  імлі  думок  байдужих
і  жорстокості  сердець,
де  палає  у  калюжах
мій  душевний  промінець.

Loner  28.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812352
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2018


Зірки


Зірки

Як  зірки  в  нічному  небі
 духом  сяємо  в  пітьмі,
 щастям  маючи  для  себе
мить  побути  на  одні.

Як  зірки,  живемо  разом
і  окремо    в  той  же  час.
Попри  бідам,  суму,    кризам
ще  не  згас  ніхто  із  нас.

Хоч  між  нами  лише  крок,
щоб  зустрітись,  залюбитись,
та  на  відстані    думок
з  цього  шляху  легко  збитись.
Всі  в  житті  ми    є  людьми,
тільки  душі,  ніби  зорі,
сяють  ніжністю  з  пітьми,
не  лишаючи  нас    в  горі.

Як    захмарить      сумом  небо
то  забудемо  про  те,
що    ми  є  самі  для  себе
тими,  хто  в  пітьмі  цвіте.

Не  затьмарює  журба,
поки    наші  зорі  сяють.
 Не    поглине  нас  юрба
тих,  хто  лиш  цього  чекають.


Хоч  між  нами  лише  крок,
щоб  зустрітись,  залюбитись,
та  на  відстані    думок
з  цього  шляху  легко  збитись.
Всі  в  житті  ми    є  людьми,
на  душі  зірками  ставши
 світлом  сяяти  з  пітьми,
доброті  себе  віддавши.

Loner  11.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811722
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018


День і ніч

День  і  ніч

Журяться  без  ночі
від  утоми  очі,
адже  вдень  не  сяють
ні  місяць,  ні  зірки.

В  зорях  мої  мрії
тліють  від  надії,
що  настане  ранок
з  твоїм  дотиком  руки.

На  душі  моїй
цвітеш  ти  квіткою,
як  в  самоті  своїй
я,  мов  за  кліткою.

День  і  ніч
творять  час,
що  щасливить  нас,
попри  сум
і  холод  дум,
щоб  в  серцях  не  згас
вогонь  кохання.

Плаче  дух  без  сонця,
миючи  віконця
зливою  нічною
із    темряви    небес

Адже  чорним  небом
бачу  кругом  себе
в  самоті  печаль,
гіршим  із  чудес.

Тільки    з  ясним  днем
палають  почуття
щастям  про  едем,
який  ми  звемо  майбуттям.

День  і  ніч,
як  два  світи
разом,  мов  я  і  ти,
попри  біль,
що  звідусіль
готовий  з  ніг  знести.
День  і  ніч
творять  час,
що  щасливить  нас,
попри  сум
і  холод  дум,
щоб  в  серцях  не  згас
вогонь  кохання.

Loner  07.10.18




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811721
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018


Шукаю тебе

Шукаю  тебе

Твої  шукаю  очі
щодня  і  щоночі
у  поглядах  яскравих,
що  сяють,  як  зірки.

Шукаю  ніжний  голос,
що  мій  підвищить  тонус
теплом  від  слів  ласкавих,
що  ллються,як    річки.

Поглянути  б  на  тебе,
промовити  б:  “люблю”,
притиснути  б  до  себе,
-  для  цього  все  й  роблю!
Живу  лише  тобою,
шукаючи  в  житті
тим  щастям  і  журбою,
якими  в  майбутті
мене  чекаєш.

Палаю    почуттями,
бо    досі  до  безтями
кохаю  все  прекрасне,
що  сповнює    цей  світ.

Можливо  саме  в  ньому,
ти  граєш  незнайому,
з  якою  не  погасне    
любові    ніжний  цвіт.


Поглянути  б  на  тебе,
промовити  б:  “люблю”,
притиснути  б  до  себе,
-  для  цього  все  й  роблю!
Живу  лише  тобою,
шукаючи  в  житті
тим  щастям  і  журбою,
якими  в  майбутті
мене  чекаєш.

Віктор  Цвіт  06.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809794
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018


Вчителька

Вчителька

Золотиться  осінь  листям  за  вікном,
але  сонце  досі  радує  теплом.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Згадую  про  тебе  думами  з  добром.

Літніми  птахами  мила  дітвора
лине  до  шкільного  рідного  двора.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Бачитись  з  тобою  вже  й  мені  пора.

Знов  прийду  до  школи  учнем  на  урок
адже  до  дитинства  для  душі  лиш  крок.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Ти  найяскравіша  від  усіх  зірок.

Червонить  калина  всю  мою  любов
до  твоїх  наставлень  і  простих  розмов.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Восени  до  тебе  йтиму  знов  і  знов.

Рідною,  як  мама,  завше  будеш  ти,
адже  лиш  з  тобою  зміг  себе  знайти.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Я  до  тебе  в  школу  хочу  знов  прийти.

Ти  в  душі  для  мене  вічно  молода,
кожне  твоє  слово,  як  жива  вода.
Вчителько  моя!  Вчителько  моя!
Завдяки  тобі  осінь  золота!

Віктор  Цвіт  05.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809793
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018


Уві сні

Уві  сні

Сон.  Це  тільки  сон.
Прокинутись  немає  сил.
Сон,  сліпучий  сон,
не  бачу  навіть  своїх  крил.
Тінь  і  журба.
Щодня  від  них  в  облозі  живу,
як  та  верба,
в  воді,  але  ще  не  попливу.

Почути  б  хоч  слово
від  того,  хто  поряд
і  кинути  б  погляд,
у  вічі  ясні.
Але  мовчу  знову,
думками  про  сонце
втішаючи  серце,
своє  уві  сні.

День.  Це  тільки  день,
що  сонцем  в  небі  падає  в  ніч.
День,  як  сірий  день,
коли  в  думках  до  суму  лиш  клич.
Світ!  Мій  щастя  світ!
Від  радості  прокинуся  враз.
Свій  плекати  цвіт,
піти  зі  сну  і  мій  настав  час.

Промовлю  лиш  слово
і  серцем  співаю
про  те,  як  кохаю,
як  мрію  й  живу.
Все  буде  чудово,
як  маю  надію
 як  досі  ще  вмію
цвісти  наяву.

Loner  07.09.18




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808890
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018


Толерант

Толерант

Не  скажу  ні  слова
у  відповідь  журбі,
а  почну  розмову
думками  у  собі.

Хай  моє  мовчання
за  мене  скаже  все,
тим,  хто  без  вагання
біду  в  словах  несе.

Не  скажу  ні  слова
байдужості  очей,
хай  цвіте  розмова
для  місячних  ночей.

В  ночі  ці  безсонні
від  світлих  почуттів
словом  у  долоні
є  радість  двох  життів.

Слово  лиш  для  щастя,
що  зближує  серця
квітами  і  листям
кохати  до  кінця.
В  тиші  і  розмові,
у  сяйві  і  пітьмі
теплотою  в    слові,
живемо  ми  самі.

Не  скажу  ні  слова
на  ставлення  лихе,
 бо  у  сварці  мова,
як  дерево  сухе.

Адже  правда  різна
бо  в  кожного  своя,
ніби  зброя  грізна,
з  якою  ти  -  вояк.

Тільки    для  любові,
тільки  для  краси,
слово  в  моїй  мові,
як  крапелька  роси.

Житиме  у  ньому
частиночка  мене,
що  не  знає  втоми,
 як  щастя  час  мине.

Loner  15.09.18














адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807937
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2018


Чекаю осені

Чекаю  осені

Чекаю  осені
росою  на  землі.
Чекаю  осені,
ховаючись  в  імлі
від  спеки  літньої,
грози  і  від  дощів
любов'ю  пізньою,
що  зріла  на  душі.

Чекаю  осені
калиною  в  лісах.
Чекаю  осені,
шукаючи  в  словах
достиглих  ягід-мрій
і  листя  золоте
дорогами  надій
у  світ,  де  все  цвіте.

Покинуть  літом  уві  сні
мене  думки  про  тебе,
злетять  в  годиноньки  нічні
вони  зірками  в  небо.
Ранковим  сонцем  в  почуттях
не  те  кохання  зовсім
палає  сяйвом  майбуття,
тому,  чекатиму  на  осінь.

Чекаю  осені,
як  тону  у  журбі.
Чекаю  осені,
зневірившись  в  собі.
Хай  золото  її
із  щебетом  птахів,
години  всі  мої
позбавлять  від  страхів.

Чекаю  осені
плодами  за  добро.
Чекаю  осені,
як  спокою  нутром.
Шукати  час  себе
у  чомусь  іншому,
шукаючи  тебе
у  світі  більшому.
Якщо  покинуть  уві  сні
мене  думки  про  тебе
і  стануть  вітром  навесні
коханням  гріти  небо.
Ранковим  сонцем  у  мені
зотліє  світ  без  тебе,
тому  я  осені  в  пітьмі
чекатиму  для  себе.

Віктор  Цвіт  15.09.18


 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807936
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018


Літо

Літо

Літо  букетом  ромашки  цвіте,
літо  коханням  між  нами  живе
листя  зелене  очам,  мов  святе
як  і  хмаринка,  що  тихо  пливе.

Сонце  ласкаве  дарує  нам  день
щастям  тонути  в  обіймах  краси,
серце  палає  багаттям  натхнень
адже  всі  думи,  як  краплі  роси.

Літо  приходить  щороку  в  життя,
як  неймовірне,  палке  почуття,
хоч  скоро    осінь,  туман  і  дощі,
літо  ще  з  нами,  у  нашій  душі.

Літо  в  черешнях  і  вишнях,    як  сон,
про  найсолодший  на  весь  білий  світ,
теплий  для  всіх  і  жаданий  сезон,
що  перетворить  на  плід  кожен  цвіт.

Літо  покличе  усіх  на  пікнік
з  дому,  з  роботи  у  тишу  дзвінку
може  не  так  все,  як  було  торік,
бо  час  тече  все  водою  в  струмку.

Літо  приходить  щороку  в  життя,
миттю  яскравості  без  забуття,
хоч  скоро  осінь,  а  потім  зима,
літо  завжди  в  собі    кожен  трима.

Віктор  Цвіт  21.08.18




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807495
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


Самотня прогулянка

Самотня  прогулянка

По  вулиці  порожній
піду  у  самоті,
годиноньки  тривожні
кохати  в  теплоті,
хорошими  думками,
якими  сяє  день
і  мріями-зірками,
що  освітляють  тінь.

В  навушниках  гучніше
я  музику  зроблю,
щоб  сяяти  ясніше
від  того,  що  люблю.
Люблю  усе,  що  маю
у  серці  і  в  житті
і  все,  що  відчуваю
ще  теплим  в  почутті.

Прогуляюсь  в  самоті
нехай  ніхто  не  заважає,
шукати  радість  в  почутті,
якого  кожен  зневажає.

Душею  подивлюсь  на  світ,
навколо  буде  все  яскравим.
Нічого  не  лишає  слід,
лиш  те,  що  стало  нелукавим.

На  вулиці  порожній
подалі  від  людей,
думки  усі  тотожні
до  чарівних  ідей.
Живу  я  тільки  ними,
лишаючи  журбу,
яка  словами  злими
повернеться  в  юрбу.

Любов  моя  від  болю
сильнішає  вогнем,
йому  лиш  дам  я  волю
в  очах  палати  днем.
Нехай  мене  минають
байдужі  й  боязкі,
яких  не  зігрівають
відносини  близькі.

Прогуляюсь  в  самоті,
за  вітром  віючи  свій  сум,
відкрию  серце  доброті,
коли  мовчу  і  зовсім  сам.
Навколо  бачу  лиш  туман,
в  якому  добре  видно  світло
далеким  світом  без  оман,
де  ще  кохання    кимось  квітло.

Loner  04.09.18
.










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807494
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


Двері

Двері

Цвітуть  садами  навесні
в  обіймах  радості  думки,
які  з'являлись  уві  сні
тим  теплим  дотиком  руки.

Мабуть  торкаються  душі
жадані  щастя  і  любов,
які  веселками  дощі
красою  ніжать  знов  і  знов.

Коли  ж  я  двері  відчиняю,
то  розумію,  що  дарма,
дарма  усе  це  відчуваю,
мені  взаємності  нема.
Думки  зіллються  з  почуттями
і  в  ніч  розвіються,  як  дим,
як  залюбився  до  безтями,
то  знов  залишуся  самим.

Цвітуть  в  зимові  вечори
ще  не  забуті  ті  думки,
і  все  дарують  кольори,
теплом  і  ласкою  руки.

І  знов  торкаються  душі,
жадані  щастя  і  любов,
то  сірі  почуття  чужі,
знаходять  за  дверима  схов.

Як  часто  двері  відчиняю,
то  розумію,  не  дарма
ті  болі  в  серці  відчуваю,
свого  в  чужому  знов  нема.
Думки  злилися  з  почуттями
і  сяють  днями  у  мені,
яких  любити  до  нестями
я  буду,  як  святі  пісні.

Loner  13.09.18
 

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807068
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018


Любов і мандри

Любов  і  мандри

Ми  втечемо  в  інший  світ,
зустрічати  там  світання,
що  осяє  щастям  цвіт
квітів  нашого  кохання.

Ми  втечемо  від  журби
і  від  метушні  міської
до  самотньої  верби,
що  на  річкою  вузькою.

Там  забудемо  про  біль
в  тихім  шепоті  вітрів,
щоб  без  будь-яких  зусиль
кожен  радістю  прозрів.
Там  забудемо  про  час,
хай  минає  день  за  днем,
як  життя  нове  для  нас,
від  кохання  є  вогнем.

Вже  не  знайде  нас  ніхто,
мов  провалимось  крізь  землю,
бо  приймаємо  авто,
за  ту  затишну  оселю.

В  ній  нам  добре  буде  вдвох,
бути  разом  під  вербою
у  епоху  всіх  епох
залишатися  собою.

Утечемо  в  наший  світ,
хай  вже  нас  ніхто  не  знайде,
щастю  скажемо:  “Привіт”
разом  будемо  там  завжди.
Там  лиш  мрії  чарівні
і  надії  наші  сильні,
як  маршрути  мандрівні,
від  яких  в  житті  ми  вільні.

Віктор  Цвіт  13.08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807065
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018


Омріяний день



Омріяний  день

Повітряним  змієм
душею  помрію,
літаючи  в  небі  журби.
А  вітер  шепоче,
про  те,  що  я  хочу  
палати  зорею    в  юрбі.

День,  ніби  сон,
засяє  і  гасне  за  мить.
Ніч,  як  мусон,
грозою  у  думах  гримить.

Не  бачу  нічого,
крім  того  ясного
зігрітого  сонцем  життя.
Несуть  радість  мрії,
як  іскри  надії,
розпалюючи  почуття.

День,  ніби  сон,
цвіте  все  думками  в  мені,
в  затінку  крон,
співаючи  світлом  пісні.

Нервують  усюди
мене  тільки  люди,
що  спокій  порушують  мій.
На  темряву  ночі
не  дивляться  очі,
як  жити  не  можу  без  мрій.

День,  ніби  світ,
де  є  ще  частинка  мене,
поки  є  цвіт
любові,  що  сном  не  мине.

Loner  30.08.18








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806421
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2018


Світло у очах


Світло  у  очах

Коли  день  згасає  слід  за  сонцем
і  зірками  сяє  по  ночах,
вір,  що  день  ще  сяє  за  віконцем,
милим  світлом  у  твоїх  очах.

Коли  сум  усі  зруйнує  мрії,
ніби  повінь  всю  красу  весни,
в  них  іще  ледь  жевріють  надії,
забери  хоч  їх  у  свої  сни.

Як  слова  всі  зміняться  мовчанням
і  душі  все  боляче  стає,
вір,  що  ніч  мине,  прийде  світання
світлом,  що  в  очах  твоїх  ще  є.

Як  тебе  ніхто  не  розуміє,
всюди  лиш  журба  і  самота,
знай,  душа  від  цього  лиш  міцніє,
сили  дасть  радіти  доброта.

Днем  завжди  палають  твої  думи,
і  зірками  сяють  по  ночах,
щастя  ти  вже  маєш,  годі  суму,
щастям  є  те  світло  у  очах.

Loner  04.09.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806420
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2018


Коли в очах живе любов


Коли  в  очах  живе  любов

В  твоїх  очах  таємний  світ,
який  теплом  лишає  слід.
Все  ним  цвіте  в  моїй  душі,
стають  теплішими  дощі,
дощі  холодні,  ніби  лід.

Я  оживу  яскравим  днем,
бо  серце  спалахне  вогнем.
Тобі  думками  усміхнусь
коли  на  тебе  подивлюсь,
немов  з  тобою  мій  едем.

Слова  зникають  для  розмов,
коли  в  очах  живе  любов
і  ми  від  щастя  мовчимо.
Серця  звикають  до  весни
яка  забрала  наші  сни
і  ми  в  житті  вже  не  спимо.

В  твоїх  очах  палає  день,
що  став  колискою  натхнень.
 Мене  рятуєш  від  журби,
немов  від  злісної  юрби,
в  якій  живу  я,  як  мішень.

Лише  від  погляду  твого
тону  від  почуття  свого.
Цвіту  удень  і  уночі
зорею  щастя  в  далечі,
життям  плекаючи  його.

Слова  зникають  для  розмов,
коли  в  очах  живе  любов
як  світ  зі  світла  і  тепла.
Лише  в  мовчанні  почуття
освітить  сонцем    майбуття
яке  затьмарює  імла.

Віктор  Цвіт  03.09.18





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805751
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018


Не самотньо



Не  самотньо

«Самота  -  це  світ,  в  якому  пізнаєш  самого  себе.»

Не  самотньо,  поки  сяє  погляд.
Не  самотньо,  хоч  нікого  поряд.
Тільки  мрії  ощасливлять  душу,
як  надії,  берегти  їх  мушу.

Не  самотньо,  хоч  і  сам,  ні  з  кимось,
не  самотньо,  як  займаюсь  чимось,
як  сьогодні,  завтра  не  зі  мною,
буде  любість  квітнути  весною.

Не  сумую,  не  журюсь
і  не  ображаюсь,
самотини  не  боюсь,
навпаки,  тримаюсь.
Буду  краще  я  ні  з  ким,
аніж  з  ким-завгодно,
жити  з  почуттям  палким
щиро  й  благородно.

Не  нервую,  як  навколо  сяє
те,  чого  ще    у  житті    немає:
те  кохання  з  почуттям  взаємним
і  світання  з  дотиком  приємним.

Не  сумую  квіткою,  що  в`яне,
досі  вірю,  що  мій  день  настане,
ще  зустріну  свою  половину,
і  в  кохання  пташкою  полину.

Не  сумую,  не  журюсь
і  не  ображаюсь,
самотини  не  боюсь,
в  ній  я  знов  рождаюсь.
Варто  бути  тільки  з  тим,
з  ким  це  так  приємно,
хай  лишуся  знов  самим,
біль  існує  не  даремно.

Loner  28.08.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805749
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2018


Літо



Літо

Літо  букетом  ромашки  цвіте,
літо  коханням  між  нами  живе
листя  зелене  очам,  мов  святе
як  і  хмаринка,  що  тихо  пливе.

Сонце  ласкаве  дарує  нам  день
щастям  тонути  в  обіймах  краси,
серце  палає  багаттям  натхнень
адже  всі  думи,  як  краплі  роси.

Літо  приходить  щороку  в  життя,
як  неймовірне,  палке  почуття,
хоч  скоро    осінь,  туман  і  дощі,
літо  ще  з  нами,  у  нашій  душі.

Літо  в  черешнях  і  вишнях,    як  сон,
про  найсолодший  на  весь  білий  світ,
теплий  для  всіх  і  жаданий  сезон,
що  перетворить  на  плід  кожен  цвіт.

Літо  покличе  усіх  на  пікнік
з  дому,  з  роботи  у  тишу  дзвінку
може  не  так  все,  як  було  торік,
бо  час  тече  все  водою  в  струмку.

Літо  приходить  щороку  в  життя,
миттю  яскравості  без  забуття,
хоч  скоро  осінь,  а  потім  зима,
літо  завжди  в  собі    кожен  трима.

Віктор  Цвіт  21.08.18





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804729
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018


Телефонуй

Телефонуй

Серце  палає  мов  зоря,
що  яскравіше  всіх  зірок
щастям  осяяла  моря
в  часі  загублених  думок.

Радість  збудила  почуття
вибухом  наднових  надій,
адже  не  знає  забуття
щира  любов  зі  світлих  мрій.

Телефонуй  мені  щодня,
просто  питай  про  те,  як  я,
дай  спалахнути  знов  і  знов,
враз  відчуваючи  любов.
Телефонуй  мені  вночі
і  подаруй  свої  ключі
щоб  я  прийшов  туди,  де  ти,
разом  з  тобою  зацвісти.

Очі  осліпли  від  тепла,
бо  відчуваю  всим  нутром,
що  кожна  мрія  ожила,
яка  була  недавно  сном.

О  як  чудово  в  самоті,
чути  приємний  голос  твій,
мов  бачу  світло  в  темноті
і  йду  за  ним  до  царства  мрій.

Телефонуй  мені  щодня,
просто  питай  про  те,  як  я,
дай  спалахнути  в  темноті
і  не  втонути  в  пустоті.
Телефонуй  мені  вночі,
і  я  засяю  в  далечі
місяцем  снів  серед  зірок,
адже  до  щастя  тільки  крок.

Віктор  Цвіт  21.08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804727
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018


Хобі

Хобі

Як  настане  вільний  час
від  роботи  і  турбот,
я  думками  лину  враз
до  омріяних  висот
і  займуся  тільки  тим,
чим  живе  моя  душа,
а  все  інше,  ніби  дим
в  нічне  небо  вируша.

Чашка  кави  на  столі,
лампа  сяє  щастям  в  тінь,
а  думки,  як  кораблі,
відпливають    в  далечінь,
щоб  знайти  нових  скарбів,
від  яких  цвіте  любов,
до  усього,  що  в  собі
так  плекаю  знов  і  знов.

Займуся  тим,  у  чому  весь  мій  світ,
займуся  тим,  у  чому  моя  суть,
бо  проливаю  невпинно  кров  і  піт
заради  щастя,  яким  літа  цвітуть.

Залишився  в  самоті
через  власні  помилки,
ніби  зірка  в  темноті
загубився  за  роки.
Щоб  не  згаснути  в  собі,
щоб  не  втратити  себе,
дам  рішучий  бій  журбі,
поки  серце  не  слабе.

Не  цікаво  всім,  нехай,
те,  що  істинно  моє,
та  приємно  мати  край,
де  я  маю  все  своє.
Адже  хобі  для  душі,
як  повітря  той  ковток,
як  те  сонце,  як  дощі,
як  до  радості  місток.

Віктор  Цвіт  11.08.18







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804096
рубрика: Вірші, Ода
дата поступления 22.08.2018


Ніч на двох

Ніч  на  двох

Сяють  в  небі  зорі
в  радості  і  горі,
мов  розсипані  думки,
у  яких  надія,
що  здійсниться  мрія,
через  місяць  чи  роки.

Дивимось  з  тобою
ми  на  них  з  журбою,
мов  коротка  ніч  для  нас,
щоб  намилуватись
і  не  хвилюватись,
що  настав  прощатись  час.

Ніч  на  двох  -  щаслива  ніч
в  тиші  під  чистим  небом,
де  серця  наші    коханий  клич
ніжить  солодким  медом.

Клопоти  і  втому
ми  лишили  вдома
днем  зими  і  самоти,
щоб  знайти  ту  радість,
розпалити  милість
і  втекти  від  пустоти.

Дивлячись  на  небо
ніжимо  для  себе
найтепліші  почуття,
у  яких  ті  ж  ночі
сяйвом  тішать  очі,
зорі  сіючи    в  життя.

Ніч  на  двох  -  жадана  ніч,
мить  чарівних  побачень,
що  врятує  від  протиріч
тих,  хто  душею  плаче.
Ніч  на  двох  -  кохана  ніч,
від  усіх  найтепліша,
адже  між  нами  яскрава  річ
в  темряві  ще  світліша.

Віктор  Цвіт  13.08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803231
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Муза

Муза


Сяє  сонце  у  думках
мріями-зірками,
сяє  радість  у  очах
милими  квітками,
є  тепло  в  моїх  руках
для  палких  обіймів,
бо  приходить  по  ночах
героїня  фільмів.

Гріє  щирістю  вогонь
почуття  нестримне,
знову  втрапило  в  полон
моє  серце  зимне,
від  журби  гірких  безсонь
не  страждаю  тяжко,
адже  кличе  у  Верон,
дівчинонька-пташка.

Тільки  з  нею  є  життя,
світом  майбуття,
тільки  з  нею  всі  дощі
стихнуть    на  душі.
лиш  вона  -  єдиний  друг,
що  бадьорить  дух,
їй  дарую  всю  любов
і  сумую  знов.

Я  питаю  у  зірок
про  ясну  дорогу,
що  відчинить  днем  замок,
впустить  до  порогу,
де  один-єдиний  крок
і  звільнюсь  від  суму,
бо  цілющі  із  думок,
про  кохану  думи.

Жити  будемо  удвох
на  горі  вітрами,
і  любов,  як  сфагнум-мох
всі  загоє  рани,
кожен  день  піде  за  трьох
адже  добре  разом
йти  пліч-о-пліч  до  епох,
що  розчулять  часом.

Тільки  з  нею  є  життя,
світом  майбуття,
тільки  з  нею  всі  дощі
стихнуть    на  душі.
лиш  вона  -  моя  одна,
теплая  весна,
що  дає  мені  любов
як  сумую  знов.

Віктор  Цвіт  09.08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803229
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Вибір за тобою

Вибір  за  тобою

Можеш  працювати  все  життя,
щоб  не  помічати  ту  самотність,
що  на  сум  міняє  почуття,
як  на  гріш  обмінюють  коштовність.

Можеш  відчувати  забуттям
час,  який  присвячуєш  роботі,
бо  не  він  будує  майбуття,
а  лише  тримає  у  скорботі.

А  життя  те  справжнє  за  вікном,
ніжить  сонцем  літні  краєвиди,
серце  зігріваючи  теплом,
попри  негаразди,  попри  біди.

Можеш  мандрувати  для  душі
автостопом  по  усьому  світі,
слухаючи  музику  дощів,
дивлячись  як  розцвітають  квіти.

Можеш  все  покинути  й  піти,
мов  струмок,  який  покинув  гору,
бо  життя  його  -  вперед  текти,
поки  не  впаде  в  щасливе  море.

Вибір  за  тобою,  треба  йти,
досить  себе  струмом  мордувати,
дух  повинен  квітами  цвісти,
серце  -  лиш  радіти  і  кохати.

Можеш  працювати  все  життя,
живучи  в  ілюзіях  ранкових,
та    як  хочеш  світле  майбуття,
йди  через  ліси  до  гір  квіткових.

Віктор  Цвіт  05.08.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802299
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018


Каледонська весна

Каледонська  весна

 Опуститься  в  долину
густий  туман  із  гір,
ховаючи  стежину
яка  веде  у  бір.
Гірський  пейзаж  навколо
зникає  у  імлі,
лиш  сон  літає  кволо,
як  хмароньки  малі.

Між  тишею  і  боєм,
між  смертю  і  життям
вартує  римський  воїн
з  тривожним  почуттям:
чи  виживе  сьогодні
він  знову,  чи  помре
у  тій  боїв  безодні,
що  душі  всіх  бере.

Є  втіхою  для  серця,
йому  на  цій  війні,
той  дім  біля  озерця
далеко  вдалині.
Чекає  в  ньому  Ула,
дівчинонька-весна,
яка  ще  не  забула
про  нього  в  своїх  снах.

Вона  із  грізних  кельтів,
з  якими  йде  війна,
за  волю  аж  до  смерті
 росте  її  ціна.
Він  з  третьої  когорти,
Четвертий  легіон,
що    ніс  мечем  стандарти,
порядок  і  закон.

Розквітнуло  кохання
між  ними  на  війні,
як  світло  від  світання
в  годиноньки  нічні.
Коли  з  наказом  вбити
прийшов  в  її  село,
не  зміг  не  полюбити
дівча,  яке  цвіло.

Коли  скінчиться  служба
і  зникнуть  меч  і  щит,
то  пробудиться  дружба
і  другом  стане  брит.
Покине  він  свій  табір,
піде  в  далекий  дім,
тримаючи  за  намір,
забути  біль  і  дим.

До  озера  гірського
у  глибині  лісів,
далеко  від  міського
життєвий  шлях  привів.
Про  нього  не  забула,
плекала  почуттям,
кохана,  ніжна  Ула
усим  своїм  життям.

Віктор  Цвіт  04.08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802298
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018


Спогад

Спогад

Як  з  тобою  поряд
вже  нема  нікого,
буде  тільки  спогад,
що  було  до  цього.
А  було  кохання
щире  і  тендітне,
та  через  вагання
згасло  безотвітне.

Як  з  тобою  поряд
лиш  думки  яскраві,
що  яснять  твій  погляд
днинами  в  заграві.
Лиш  один-єдиний  
спомин  ніжить  ранком
та  в  нічні  години
 тінь  яснить  за  ганком.

Спогадом  живу  в  тобі,
щоб  втішати  у  журбі,
мрії  сіючи  в  думки
ніжним  дотиком  руки.
Сили  не  знайду  в  собі,
щоб  забутись  в  далебі,
тож  я  спогадом  весни
все  приходжу  в  твої  сни.

Як  заплачеш  гірко
дивлячись  на  зливу,
то  запалиш  зірку,
що  народить  диво.
Засмієшся  радо,
адже  є  надія,
бо  цвіте  ще  садом
незабута  мрія.

Спогадом  прийду  в  твій  світ,
принесу  весняний  цвіт,
адже  був  завжди  твоїм,
як  причал  і  милий  дім.
Оживлю  тебе  я  знов,
нагадавши  про  любов,
що  не  вмерла,  а  жива,
поки  серце  ще  співа.

Віктор  Цвіт  30.07.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801691
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Два серця і стріла


Два  серця  і  стріла

Намалюю  на  вікні  
два  серця  і  стрілу,
хай  палають  як  вогні,
крізь  темряви  імлу.
В  них  живуть  немов  світи
мої  мрії  і  думки,
в  них  живеш  світанням  ти.

Спалануть  вони  на  сонці,
хмаринками  тепла,
що  розтануть  у  долонці
із  дотиком  до  скла.
Але  почуття  ясні,
наяву  і  уві  сні,
від  роси  життя  рясні.

Два  серця  на  згадку,
нас  надихнуть  початком,
кохання  стрілою,
мене  зведуть  з  тобою.
Немає,  немає
теплішого  нічого,
від  слова:  «кохаю
тебе  і  більш  нікого».

Як  застуджує  життя
осінь  вітром  і  дощем,
то  всі  мрії  забуття
гаснуть  золотим  плащем.
Болем  промине  зима,
стане  слабшою  пітьма,
бо  кохання  нас  трима.

Сяють  дивом  в  кожний  день
два  серця  і  стріла,
як  слова  усіх  пісень
яких  любов  сплела.
В  них  надія  є  на  те,
що  і  завтра  зацвіте,
любов-сонце  золоте.

Віктор  Цвіт  01.08.18







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801690
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Доброта



Доброта

Буду  в  небі  сонцем
сіяти  весну,
сяючи  віконцем
у  блакить  ясну.
Розжену  всі  хмари,
полум`ям  душі,
подолавши  чари
шквалів  і  дощів.

Буду  течією
мчати  по  річках,
маючи  своєю,
ніжність  у  думках.
Розгатю  всі  греблі,
змию  всі  мости,
щоб  сі  води  теплі
милісно  нести.

Буду  білим  птахом,
тішити  ліси,
 як  пожежа  прахом,
знищить  цвіт  краси.
Крилами  у  попіл
сію  день  новий,
від  якого  потім
знову  світ  живий.

Буду  ким  захочу  
щоб  любов  нести,
вдень  чи  в  тиші  ночі
радістю  цвісти.
Серце  не  втрачає
щастя  неземне,
бо  цвіте,  я  знаю,
навіть  як  саме.

Хоч  немає  поряд
дівчини-весни,
тільки  теплий  погляд,
що  чарує  сни,
Хоч  немає  друзів,
тільки  бруд  розмов,
та  лишуся  в  дусі,
щоб  нести  любов.

Віктор  Цвіт  25.07.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801481
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018


Дні без тебе

Дні  без  тебе

Дні  без  тебе  плинуть  так  повільно,
як  роки  без  радості  й  розмов.
Я  ж  тебе  кохав,  Моя  царівно!
Чом  же  в  самоті  лишився  знов?

Зникло  відчуття  тепла  від  слова,
тож  мовчу,  щоб  не  здіймати  сум.
Серденько    моє  розбите  знову
зрадою  твоїх  таємних  дум.

Як  гроза    нічне  розпалить  небо
спалахами  тисячі  надій,
я  відкрию    істину  для  себе,
що  любов  -  це  сонце  моїх  мрій.

Сірим  став,  неначе  на  світлині,
від  журби  й  байдужості  весь  світ,
 знайду    спокій  у  гірській  долині
адже  щастя  там  лишило  слід.

Дні  без  тебе  плинуть  так  повільно
танучи  туманом  серед  гір.
Знай  же,  тільки  ти,  Моя  царівно,
та,  яку  кохаю  до  сих  пір.

Віктор  Цвіт  17.07.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801480
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018


Марина

Марина

Ніби  чайка  білокрила,
полечу  до  моря,
як  радіти  вже  несила
від  журби  і  горя.

Там  осяє  мої  очі
дівчина-перлина,
що  назвалась  серед  ночі
іменем  Марина.

Вітер  пестить  її  ноги
хвилями  легкими,
щоб  забула  про  тривоги
мріями  палкими.

Сонце  пестить  її  плечі
дотиком  ласкавим,
щоб  не  знала  холоднечі
серденьком  яскравим.

Зачаруюся  душею
мов  побачив  чудо
і  думками  над  землею
йду  за  нею  всюди.

Лиш  вона  ота  єдина,
хто  мене  хвилює,
мила  дівчина  Марина,
що  життям  існує.

Перевтілюся  дельфіном,
припливу  до  скелі,
коли  день  ясним  рубіном
в`є  небесні  стелі.

З  ніччю  йде  до  океану
дівчинонька  моря,
душу  тішити  кохану
поки  сяють  зорі.

Віктор  Цвіт  21.07.18











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800868
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018


Горнятко кави

Горнятко  кави

Зупинюся  я  на  мить,
відкладу  на  потім  справи,
хай  душа  моя  летить
милим  жайвіром  у  трави.
Не  потрібно  теплих  слів,
ані  втіхи,  ні  забави,
тільки  мрій  солодкий  спів
і  мале  горнятко  кави.

Відпущу  усі  думки,
тихим  вітром  поміж  хмари,
хай  знайдуть  тепло  руки,
що  наклала  дивні  чари.
Це  було  не  так  давно
і  не  має  зовсім  слави,
ми  зустрілись,  як    в  кіно,
за  малим  горнятком  кави.

Відпочину  від  пригод,
від  напруження  і  втоми,
свій  розклавши  монопод
задля  фото  у  альбоми.
Хай  не  буде  же  на  сум
ні  найменшої    підстави,
мене  битиме,  як  струм,
щастя  із  горнятка  кави.

Віктор  Цвіт  18.07.18

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800867
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018


Нове кохання

Нове  кохання

Ми  з  тобою  зовсім  різні,
ніби  небо  і  земля,
але  разом  ще  не  пізно
все  почати  із  нуля.

На  побачення  щоночі
кличуть  нас  ясні  зірки,
що  розпалять  наші  очі
іншим  щастям  на  роки.

Хай  між  нами  лиш  мовчання
і  так  мало  милих  слів,
ще  не  пізнє  сподівання
лити  знов  серцями  спів.

Лиш  єдиний  крок  назустріч
і  цвістиме  почуття
білим  місяцем  на    північ,
що  веде  в  нове  життя.

Час  забути  нам  з  тобою,
про  минулі  сірі  дні,
щоб  єдналися  любов`ю
дві  душі,  як  два  вогні.

Хай  несе  на  небо  сонце
найясніші  дні  для  нас,
що  осяють  два  віконця
тлом  надії,  що  не  згас.

Віктор  Цвіт  07.07.18













.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800191
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018


Підтримка


Підтримка

Легко  говорити:  "Не  журись".
Не  тобі  ж  думки  спадають  болем.
Співчуттям  цілющим  не  скупись,
дай  нову  надію  в  лісі  полем.  

Легко  говорити:  "Усміхнись".
 Не  твоя  ж  душа  так  гірко  плаче.
Все  покинь  і  часом  поділись,
як  твоє  серденько  ще  гаряче.

Пожурися,  я  з  тобою  пожурюсь,
усміхайся,  я  з  тобою  посміюсь.
Ніби  сонце  серед  радості  й  біди,
буду  другом  і  коханим  назавжди.

Легко  докоряти  за  гріхи,
а  в  своїх  ти  каєшся  хоч  трохи?
Не  буди    минулого  страхи,
а  веди  до  кращої  епохи.

Легко  відступити  чи  втекти,
тільки  цим  ти  зрадиш  свої  мрії.
Йди  вперед,  не  бійся  самоти,
щастя  й  там  любов`ю  душу  гріє.

Помиляйся,  я  з  тобою  помилюсь.
Не  здавайся,  я  за  тебе  поборюсь.  
Ніби  сонце  серед  радості  й  біди,
буду  другом  і  коханим  назавжди.

Віктор  Цвіт  31.05.18







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800190
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018


Багаття в темноті

Багаття  в  темноті

Незнаний  світ  в  моїй  душі,
немає  в  ньому  дум  жорстоких,
лиш  є  ті  мрії  не  чужі,
що  сяють  сонцем  гір  високих.

Завжди  чекаю  одного,
як  хтось  назве  мене  коханим,
але  всі  бачать  не  того,
кого  вважають  богом  даним.

Запалю  сонце  у  очах,
що  не  заходить  по  ночах.
Посію  зорі  у  думках,
себе  тримаючи  в  руках.
Осяю  ранком  почуття,
нехай  ведуть  у  майбуття.
Я  буду  всюди  в  самоті,
палати  щастям  в  темноті.

Знайду  спасінням  від  журби
весну  ласкаву  і  вродливу,
накрившись  лозами  верби,
перечекаю  сумну  зливу.

Розтопить  серце  від  зими
лише  дівчина  небайдужа,
що  є  тим  янголом  з  крильми
і  цим  на  злих  людей  несхожа.

Запалю  сонцем  у  очах,
для  неї  місяць  по  ночах.
Посію  зорі  у  думках,
для  неї  щастям  у  роках.
Осяю  ранком  почуття
і  їй  покажу  майбуття.
Ми  разом  всюди,  як  святі
багаття  щастя  в  темноті.

Віктор  Цвіт(Спіцин  Євгеній)  13.05.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791861
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Травень

Травень

Квітнуть  каштани,  квітнуть,
лампами  білих  снів.
Стихнуть  тривоги,  стихнуть,
від  найтепліших  слів.
Теплим  дощем  з  грозою
змиється  пил  розмов,
радісною  сльозою
зранку  цвіте  любов.

Тліє  кульбаба,  тліє,
зорями  у  траві.
Сіє  думками,  сіє,
ніжність  світи  нові.
Мріями  про  прекрасне
любо  блищить  бузок,
адже  любов  не  згасне
щастям  для  всіх  казок.

Сяє  намистом,  сяє,
диких  конвалій  цвіт.
Знає  серденько,  знає,
серця  твого  отвіт,
мила  моя  дівчино,
днино  мого  життя,
злиймося    воєдино
в  кроці  до  майбуття.

Миє  купава,  миє,
листячка  у  воді.
Криє  нас  любість,  криє,
поки  ще  молоді.
Снігом  летить  з  тополі
з  вітром  лапатий  пух,
як  у  житті  дві  долі
творять  до  щастя  рух.

Віктор  Цвіт  07.05.18





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791860
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Омріяна

Омріяна

Хто  ця  дівчина  чудова,
люба  осінь  чи  весна?
Лиш  про  неї  всюди  мова
чи  то  в  думах,  чи  у  снах.

Завше  хочу  лиш  одного,
знов  побачити  її,
щоб  позбавити  сумного
сенсу  почуття  свої.

Я  щодня  її  шукаю
поміж  тисячі  облич,
своїм  щастям  все  чекаю
той  ласкавий  її  клич.

Не  зважатиму  на  інших,
лиш  на  неї  подивлюсь,
хай  вона  не  є  з  найліпших,
тільки  в  неї  залюблюсь.

Місяченьку,  вірний  друже
ти  даєш  всім  мріям  схов,
то  скажи,  благаю  дуже,
де  живе  моя  любов?

Зазирни  в  її  віконце,
покажи  їй  уві  сні,
що  прийде  до  неї  сонце
дарувати  дні  ясні.

Віктор  Цвіт  01.05.18






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789796
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018


Шукаємо себе

Шукаємо  себе

Ми  шукаємо  себе
в  сяйвах  зоряних  ночей
тим  сузір’ям,  що  цвіте
в  небі  дивом  для  очей.
Як  не  радує  тебе
ясна  сонячна  блакить
і  не  радує  мене
біла  хмарка,  що  летить.

Ми  шукаємо  себе
серед  квітів  у  траві
почуттям,  з  яким  тепер
наші  думоньки  живі.
Якщо  слово  не  несе
ні  надії,  ні  краси,
то  весна  –  це  наше  все,
що  душею  не  проси.

Ми  шукаємо  себе
поміж  тисячі  пісень
тим  героєм,  що  плете
лози  щастя  кожен  день.
Як  згубився  у  журбі
богом  даний  сенс  життя,
як  не  бачимо  в  собі
віру  в  світле  майбуття.

Щоб  радіти  знов  і  знов,
відчуваючи  любов,
куди  б  наший  шлях  не  йшов,
ми  шукаємо  себе.

Ми  є  щастям  у  житті,
яке  згодом  хтось  знайде
і  багаттям  в  почутті
у  майбутнє  приведе.

Віктор  Цвіт  30.04.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789795
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018


Дівчина з мого життя

Дівчина  з  мого  життя

Ми  зустрілись  випадково,
як  на  небі  дві  зорі,
що  палають  загадково
при  ясній  нічній  порі.

Всі  думки  цвіли  між  нами
міріадами  квіток,
із  яких  ми  досі  снами
в’ємо  любості  вінок.

Не  забуду  я  про  тебе,
дівчино  з  мого  життя,
поки  очі  тішить  небо,
поки  вірю  в  майбуття.

Більшого  мені  й  не  треба,
маючи  твої  думки,
щастям  бережу  для  себе
дотик  ніжної  руки.

Розійшлись  ми  кораблями
в  океані  всіх  надій,
щоб  лишитись  королями
у  своєму  царстві  мрій.

Усміхнусь  тобі  взаємно
зустрічаючи  в  житті,
бо  з  тобою  так  приємно
чути  радість  в  почутті.

Як  любов  до  тебе  вбити,
дівчино  з    мого  життя?
Як  без  тебе  далі  жити
і  знайти  нове  буття?

От  почати  б  все  спочатку,
та  не  схоче  хтось  із  нас,
тож  залишимо  загадку,
щоб  знайшов  відгадку  час.

Віктор  Цвіт  17.04.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788191
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


Все минає

Все  минає

Все  минає  білим  сном,
що  насниться  ще  не  раз,
як  погаслий  за  вікном
незабутній,  денний  час.

Довго  тлітимуть  думки
жаром  неспалимих  мрій,
 поки  не  прийдуть  роки
часом  для  нових  надій.

Серце  плаче,  як  дитя,
горем  втрати  й  самоти,
все  шукаючи  життя
білим  птахом  з  висоти.

Тим  життям  цвіте  любов
у  весняному  саду
теплотою  від  розмов,
як  до  тебе  знов  прийду.

Як  же  хочеться  забути
лиш  про  те,  що  все  минає.
Як  же  хочеться  відчути
тільки  те,  що  так  кохаю.
От  якби  все  повернути,
що  сьогодні  вже  не  маю,
та  не  зможу  обманути
час,  що  лине  і  спливає.

Все  минає:  добре  й  зле,
не  вертай  його  думками,
у  майбутнє  ще  позве
щастя  ніжними  руками.

Ще  цвістимуть  почуття,
поки  серце  ще  живе,
ще  покращиться  життя
як  цікавить  щось  нове.

Часто  хочеться  забути
лиш  про  те,  що  все  минає.
Дуже  хочеться  відчути
тільки  те,  що  так  кохаю.
От  якби  все  повернути,
що  сьогодні  вже  не  маю,
та  не  зможу  обманути,
час,  що  лине  і  спливає.

Віктор  Цвіт  19.04.18





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788190
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


Третій

Третій

Прозора  стіна  між  нами
спустилася  почуттям,
роз’ятривши    давні  рани,
що  гоїлись  забуттям.

Хоч  досі  шукаю  очі
що  будять  в  мені  любов,
хоч  досі  чекаю  ночі
тим  часом  палким  розмов.

Для  тебе  я  номер  третій,
знайомий  чи  просто  друг.
Живу  на  своїй  планеті
героєм  твоїх  наруг.
Покинув  твої  тенета,
але  не  очистив  дух.
Це  щастя  чи  вендета
по  колу  мій  творить  рух?

Байдужістю  твої  думи
застуджують  кожен  день,
приносячи  хмари  суму
словами  з  усіх  пісень.

Ще  досі  ловлю  твій  погляд,
питаючи  в  себе  знов:
чом  я  не  з  тобою  поряд
плекаю  життям  любов?

Для  тебе  я  номер  третій,
коханий,  але  не  твій.
Ми  рідні  лиш  в  інтернеті
багаттями  спільних  мрій.
Між  нами  широким  світом
ще  з’єднані  всі  мости,
Тож  може  весняним  цвітом
нам  дано  ще  раз  цвісти?

Віктор  Цвіт  16.04.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787839
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018


Квіти кохання

Квіти  кохання

Сніг  розтанув  на  душі,
всі  думки  стекли  рікою,
адже  в  серці  не  чужі
мрії  тішаться  весною.

Квіточками  по  траві
спалахнуть  нові  надії,
мов  між  нами  знов  живі
почуття  є  золотії.

Заспіває  у  саду
соловей  про  тебе  пісню,
 проганяючи  біду
із  думок  в  годину  пізню.

Задивлюся  на  зірки
в  тім  садочку  до  світання,
щоб  звела  нас  на  роки
нічка  квітами  кохання.

Лиш  з  тобою  у  житті
я  забув  про  самоту,
не  лишивши  в  забутті
теплоту  і  доброту.
Знаю,  ти  ще  не  моя,
але  я  давно  вже  твій,
як  омріяна  зоря,
сяю  щастям  від  надій.

Віктор  Цвіт  13.04.18










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787838
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018


Ворон

Ворон
(інша  версія)

Буду  вороном  без  тебе
пізнавати  самоту,
позираючи  у  небо,
відчувати  теплоту.

Не  здійснилася  з  тобою
моя  мрія  про  життя,
обертаючись  журбою
про  казкове  майбуття.

Буду  жити  наодинці
із  вогнем  своїх  думок,
у  пошарпаній  хатинці
що  виходить  на  ставок.

Там  розтануть  безнадії
від  багаття  почуттів,
знов  народжуються    мрії
як  мереживо  світів.

Поки  вірю  і  радію
поки  світ  люблю,
- сумувати  не  зумію
і  усе  стерплю.
А  коли  зустріну  милу
дівчину-весну
- злії  чари  втратять  силу,
вернуться  до  сну.

Ставши  вороном  без  тебе,
осідлаю  вітерець
і  шукатиму  для  себе
найтихіший  острівець.

Угамую  в  серці  болі,
зачиняючись  в  собі,
вийду  радістю  з  неволі
ніби  листя  на  вербі.

Може  літніми  ночами
 я  побачу  уві  сні
любу  мрію,  що  з  роками
вже  цвістиме  навесні.

Поки  вірю  і  радію
поки  цілий  світ  люблю,
- сумувати  не  зумію
і  себе  не  погублю.



Віктор  Цвіт  28.03.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784894
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018


Фіалка


Фіалка

Твої  очі,  як  зірки,
поведуть  мене  у  світ,
що  є  берегом  ріки
золотих  коханих  літ.
Там  живе  моя  весна
порятунком  від  зими,
щастя  сіючи  у  снах,
яке  вчора  стріли  ми.

Твоя  врода  неземна
сяє  сонцем  у  думках,
як  настала  ніч  сумна
панувати  у  роках.
Не  холоне  від  тепла
моє  серце  почуттям,
коли  квітка  зі  стебла,
любо  тішиться  життям.


Ти  фіалкою  цвітеш,
синьоокая  моя
і  кохання  все  несеш
в  серце  співом  солов’я.
Замилуюся  тобою
забуваючи  про  час,
що  до  літа  йде  весною
і  розлучить  згодом  нас.


Віктор  Цвіт  17.03.18


 








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784609
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018


Мрія

Мрія

Я  залюблений  в  твої  очі,
в  твої  руки  сповнені  тепла,
тільки  ти  мої  осяєш  ночі
і  думками  вбережеш  від  зла.

Спалахне  багаттям  серце  любо,
як  почую  милий  голос  твій,
а  душа,  немов  від  сонця  небо,
зацвіте  у  сяянні  надій.

Кожен  день  з  тобою  є  весною,
що  розтоплює  сніги  журби
теплотою,  любістю  святою
що  дорожчі  за  усі  скарби.

Всі  мої  тривоги  через  тебе
як  між  нами  села  і  міста
простягли  великим  шляхом  небо,
давши  мрію,  що  така  проста.

Згодом  повернуся  додому,
щоб  тебе  обійняти  знов
і  розказати  як  самому
тяжко  нести  свою  любов.

Добре  хоч  ти  завжди  зі  мною,
де  б  я  не  був  і  де  б  не  жив.
Кожна  розлука  є  сумною
з  тими,  кого  я  полюбив.

Віктор  Цвіт  04.03.17







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780248
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018


Зіронька

Зіронька

Зіронько  небесна,
ти  сонце  всіх  думок,
лиш  з  тобою,  чесно,
течу,  немов  струмок.
Течу  з  вершини  світу
в  озера  і  річки,
свого  шукати  цвіту,
що  сплівся  у  пучки.

Може  тією  весною  красною
зустріну  я  її,
дівчину,  що  не  мине  стороною
роки  життя  мої.
Хай  не  навіки,  а  на  хвилину
залишиться  вона
ніби  духмяний  дух  від  жасмину
з  яким  відійде  весна.

Зіронько  небесна
ти  царство  моїх  мрій,
в  якому  є  чудесна
єдина  із  надій.
Без  неї  я  щоденно
лечу,  мов  сизий  птах,
а  серденьку  студено
вже  стало  навіть  в  снах.

Може  тим  ранком  літнім  ласкавим
зустріну  я  її,
діву,  що  бачить  дивом  яскравим
всі  почуття  мої.
Хай  і  погане,  хай  і  хороше
між  нами  зацвіте,
як  та  ромашка,  що  запорошить  
проміння  золоте.

Зіронько  небесна
ти  теж  на  самоті,
бо  місяць  знов  нечесно
покинув  в  темноті.
Весна  чи  літо  нині,
чи  осінь,  чи  зима,
без  любості,  що  хлине,
вже  значення  нема.

Може  тією  своєю  зорею
зустріну  я  її,
діву,  що  любо  вгамує  душею
досади  всі  мої.
Хай  не  позаду  днини  похмурі
і  ночі  дощові,
поки  ще  грають  серця  на  бандурі,
допоки  й  ми  живі.

Віктор  Цвіт  26.02.18

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780247
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018


Нічні побачення

Нічні  побачення

Коли  вийде  серед  ночі
білий  місяць  в  небеса,
я  погляну  в  твої  очі
і  побачу  чудеса,
ними  будуть  серед  тиші
оживати  почуття
тим  багаттям  на  узвишші,
що  веде  до  майбуття.

Стане  тінню  поміж  нами
та  прихована  любов,
чарувати  думи  снами
в  нескінченності  розмов.
Ніч  сховає  нас  пітьмою
від  жорстокості  життя,
що  розлучить  знов  з  тобою
денним  світлом  забуття.

Хай  же  ранок  не  настане,
ніч  лишаючи  для  нас,
бо  без  нього  не  розтане
наодинці  милий  час.
Хай  ще  місяць  пестить  думи
білим  золотом  надій
і  рятує  нас  від  суму,
щастя  творячи  із  мрій.

Віктор  Цвіт  19.02.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778140
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018


Дух троянди

Дух  троянди

В  кожному  серці  є  тепло
миттю,  що  сповнена  життя,
після  якої  потекло
думами  світле  почуття,
в  зоряні  ночі,  в  ясні  дні,
ніби  та  сонячна  ріка,
сіяти  квіти  навесні,
щоб  їх  торкалася  рука.

В  кожному  слові  є  добро
радістю,  що  цвіте  в  душі,
сіючи  щастям  у  нутро
милості  серця  не  чужі.
Від  доброти  усіх  розмов
любу  надію  оживить
в  темноті  полум’ям  любов
що,  мов  троянда,  червонить.

Як  немає  теплоти,
то  немає  й  доброти,
а  без  них  кожне  серце  кличе  в  мандри,
щоб  не  знати  самоти,
не  відчути  пустоти,
а  шукати  дім,  де  є  ще  дух  троянди.

Віктор  Цвіт  18.02.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778139
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018


Гірська хатина

Гірська  хатина

Придбаємо  з  тобою
на  потяг  два  квитки,
прощаючись  з  журбою,
як  з  нічкою  квітки.
Поїдемо  за  щастям
до  чарівних  Карпат,
де  завше  раді  гостям
господарі  всіх  хат.

Зустрінемо  там  ранок
у  спокої  долин,
як  сонячний  серпанок
торкається  вершин.
Підемо  по  стежині
від  річки  догори,
до  білої  хатини
яку  січуть  вітри.

Сніг  з  морозом  сіє  славу,
нам  даруючи  забаву:
віднайти  на  лижах  сили
підкоряти  гірські  схили.
Хай  до  верху  бугель  тягне,
адже  серце  любо  прагне:
знову  їхати  донизу,
і  радіти  попри  кризу.

На  нас  чекає  Кремінь,
Ільза  або  Тростян,
палаючи  крізь  темінь
гостинністю  селян.
Тож  мусимо  чекати,
наступної  зими,
з  якою  у  Карпати
повернемося  ми.

Сніг  з  морозом  творить  славу,
подаруючи  забаву:
віднайти  на  лижах  сили
підкоряти  гірські  схили.
Хай  до  верху  бугель  тягне,
адже  серце  дуже  прагне:
знову  їхати  донизу,
і  радіти  попри  кризу.

Віктор  Цвіт  12.02.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777746
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


Романтика

Романтика

До  вподоби  сонце  в  небі,
до  вподоби  хмари  білі,
в  них  знаходимо  для  себе
щастям  думи  не  зотлілі.

В  думах  тих  усе  прекрасне,
що  палає  в  кожнім  серці,
дивом  сонця,  що  не  згасне
кольорами  у  веселці.

До  вподоби  ліс  і  гори,
степ  широкий  і  безкрайній,
в  них  знайдемо  власне  море
радістю  в  красі  звичайній.

В  морі  тому  найсвітліші
проведемо  разом  днини,
тільки  в  ньому  нам  тепліше
почуттями  щохвилини.

Попри  сум  і  всі  тривоги
ми  знайдемо  щастям  всюди
світлі  мрії,  як  дороги,
від  яких  нам  добре  буде.

Дивом  творить  світ  між  нами
лиш  романтика  життєва,
що  народжена  вітрами,
як  любов  одна,  миттєва.

Віктор  Цвіт  22.01.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777744
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018


Хвилина

Хвилина

Ми  з  тобою  зовсім  різні,
ніби  небо  і  земля,
бути  разом  надто  пізно,
щастям  сяючи  здаля.
Наша  будь-яка  розмова
є  холодною,  як  лід,
мов  якась  душа  зимова
поміж  нами  лине  вслід.

Почуття  усі  прекрасні
прикипіли  до  думок,
а  вуста  мовчать  нещасні,
пересохли,  мов  струмок.
Осліпила  нас  байдужість
стінами  похмурих  снів,
пробудивши  всю  безглуздість
що  звільняє  біль  і  гнів.

Ніч  забрала  наші  днини
зорями  на  небеса,
не  лишилось  ні  години
на  любов  і  чудеса.
Але  серце,  як  дитина,
хоче  казку  почуттям,
її  дасть  одна  хвилина,
чарівним  ковтком  життя.

На  роботі  ми  колеги
трохи  рідні  і  чужі,
як  у  морі  два  ковчеги,
все  тримаємо  в  душі.
Тільки  казкою  хвилина
оживляє  хоч  на  мить
світ  між  нами,  як  краплина
квіточку,  що  міцно  спить.

Віктор  Цвіт  11.01.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770876
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018


Зимова квітка

Зимова  квітка

Дві  сніжинки  закружляють
білим  вітром  танець  мрій,
сріблом  ночі  оживляють
згасле  вогнище  надій.
Знову  полум’я  займеться
дужим  диханням  зими,
і  бураном  понесеться  
осипати  з  неба  сни.

Світ  навколо  починає
потопати  у  імлі,
навіть  сонце  засинає,
ледве  тліючи  в  золі.
Всюди  полум’я  палає,
завиваючи  вогнем
жаром  землю  застилає,
що  і  ночі  стали  днем.

Серед  полум’я  і  жару
насінина  проросте,
від  морозного  удару
поведе  стебло  товсте
і  вікно  мого  світання
срібним  листям  заплете,
що  від  подиху  кохання
диво-квіткою  цвіте.

Більше  сум  не  потурбує,
а  замерзне  за  вікном,
бо  крізь  нього  не  фарбує
мої  думи  сірим  тлом.
Знову  сповнилась  розмова
сміхом,  радістю  життя,
адже  квіточка  зимова
розтопила  почуття.

Ось  тому  на  все  дивлюся
із  любов’ю  і  теплом,
помилятись  не  боюся,
хоч  і  жертвую  крилом.
Хай  прийде  розчарування
і  журбою  замете,
але  з  диханням  кохання
знову  щастя  зацвіте.

Віктор  Цвіт  10.01.18

 





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770875
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018


Намалюю за вікном

Намалюю  за  вікном

Намалюю  за  вікном
зачаровану  весну,
пригадавши  милим  сном
тую  дівчину  ясну.
Її  дотик  на  собі
відчуваю  уночі,
коли  тону  у  журбі,
ніби  місяць  в  далечі.

Думками  про  неї  цвітуть  ранні  квіти,
як  правда  ідеї,  що  ми  досі  -    діти,
бо  віримо  в  казку,  у  вічне  кохання,
даруючи  ласку  росою  світання.

Намалюю  за  вікном,
незабутній  літній  бриз,
від  якого  я  нутром
спалахну,  неначе  хмиз.
У  полоні  почуття
зрозумію  головне,
лиш  любов  несе  в  життя
ранком  щастя  чарівне.

Думками  про  неї  звучить  кожна  пісня,
як  правда  ідеї,  що  досі  не  пізно
ще  раз  полюбити  ту  дівчину-мрію
щоб  знов  оживити  замерзлу  надію.

Намалюю  за  вікном
осінь  теплу,  золоту,
випиваючи  вином
свою  власну  самоту.
Павутинками  весь  час
пролетить  єдиним  днем,
ним  я  згадую  про  нас,
поринаючи  в  едем.

Думками  про  неї  кружляють  сніжинки,
як  правда  ідеї  про  дві  половинки,
що  згодом  зійдуться  у  казці  зимовій
і  щастям  займуться  в  заграві  ранковій.

Віктор  Цвіт  08.01.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770524
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018


Любов і тиша

Любов  і  тиша

Щастя  не  покине  наш  дім
ні  на  день,  ні  на  ніч,
хоч  між  нами  буря  чи  грім,
чи  вітри  протиріч.

Радістю  рятує  тепло
у  обіймах  палких,
від  яких  нам  добре  було
без  думок  тих  важких.

Весело  багаття  тріщить,
зігріваючи  нас,
іскрами  яскраво  блищить,
зупиняючи  час.

Кожен  вечір  так  провести
нам  приємно  завжди
і  коханням  в  тиші  плести
для  життя  без  біди.

Бідою  є  розлука  хоч  на  мить!
Бідою  є  мовчання  в  самоті!
 Без  тебе  моє  серденько  щемить,
неначе  все  хороше  в  забутті!

В  очах  твоїх  палає  спокій  мій!
В  руках  твоїх  живе  моїм  життям
нестримна  теплота  усіх  надій,
яку  ми  звемо  світлим  почуттям.

В  нас  нема  потреби  в  словах,
щастя  є  і  без  них
відчуттям,  яке  жене  страх
із  думок  голосних.

Тишею  ми  творимо  світ
своїх  мрій  і  бажань,
що  розтопить  будь-який  лід
у  вогні  сподівань.  

Віктор  Цвіт  01.01.18



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770523
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018


Новорічний

Новорічний

День  востаннє  догорає,
засіваючи  зірки,
із  якими  вирушає
рік  опівночі  в  думки.
Хай  з  собою  забирає
він  журбу  до  забуття,
а  у  спогадах  лишає
найтепліше  почуття.

Сніг  надворі  прикрашає
білим  пухом  цілий  світ,
по  якому  поспішає
в  кожну  хату  щастя  цвіт
запалати  на  ялинці
міріадами  вогнів
і  нести  у  мандаринці
ціле  море  теплих  слів.

Дім  гірляндами  палає
і  святковий  гнеться  стіл,
хай  у  серці  не  згасає,
а  черпає  нових  сил,
та  любов,  що  зігрівала
в  сум  і  в  радість  цілий  вік
і  надію  нам  давала
знов  зустріти    новий  рік.

Віктор  Цвіт  31.12.17















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768983
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017


Завтрашнє світання

Завтрашнє  світання

Думки  засніжені  від  мрій
гаряче  серце  застудили,
створивши  казку  із  надій,
життєву  радість  розбудили.

В    очах  палає  ясний  день,
який  ще  зможе  нашим  стати,
явившись  дивом  із  пісень,
яке  не  стомлююсь  чекати.

Тривалим  сном,  між  нами  сяє    світ
 і  білим    тлом  ще  зближує  в  житті,
 бо  в  почутті  не  в’яне  щастям  цвіт,
який  цвіте  світанням  в  майбутті.

В  твоїх  руках  ще  є  тепло,
яке  багаттям  душу  гріє,
коли  блищатиме,  як  скло,
журба,  що  тихо  іній  сіє.

До  тебе  вся  моя  любов,
як  обіцяв,  не  захолола,
лише  змінилась  від  розмов,
які  розлука  розколола.

Тривалим  сном,  який  засяяв  світом,
кохання  нас  триматиме  в  житті,
як  почуття,  яке  не  втратить  цвіту,
бо  зацвіте  світанням  в  майбутті.

Віктор  Цвіт  27.12.17









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768694
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


Снігопад

Снігопад

Білий  сніг  кружляє  за  вікном,
чистоту  приносить  із  небес,
на  очах  народжуючи  сном
дивний  світ,  що  сповнений  чудес.

Від  краси  тієї  навкруги
почуття  осліплює  любов,
білим  тлом  з’єднавши  береги
 на  річках,  які  замерзли  знов.

Як  приходить  казкою  зима,
моє  серце  злого  не  трима,
адже  стала  білою  пітьма
до  тебе.
Розмалює  вікна  морозець,
чарами  закоханих  сердець,
що  в  житті  створили  острівець
для  себе.

Заблищить  у  сяйвах  ліхтарів
снігопад,  освітлюючи  ніч
сірим  днем,  що  досі  ще  сірів
від  вогню  маленьких  білих  свіч.

Всі  думки,  в  яких  пануєш  ти,
відпущу  сніжинками  в  політ,
на  душі,  я  зможу  їх  знайти
тим  вогнем,  що  будить  цілий  світ.

Як  приходить  казкою  зима
хуртовину  диханням  здійма,
знай,  що  ти  від  щастя  не  сама
на  світі.
Я  прийду  до  тебе  в  заметіль,
вітром  потепління  звідусіль,
обернувши  памороззю  біль
на  квіти.

Віктор  Цвіт  26.12.17



,















 

 



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768421
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017


Квітка, що цвіте

Квітка,  що  цвіте

Теплотою  рук  ласкавих
увійду  в  твоє  життя,
теплотою  дум  прекрасних
подарую  майбуття.
Досить    образів  лукавих,
щоб  ховати  почуття,
час  лишити  світ  нещасних,
як  журбу  до  забуття.

Дуже  радісно  і  мило
усміхаюся  тобі,
як  побачу  твої  очі
своїм  щастям  у  юрбі.
Ти  мені  даруєш  силу
не  замкнутися  в  собі,
коли  мучуся  щоночі
я  без  тебе  в  далебі.

Все  віддам  за  день  з  тобою,
щоб  втекти  від  самоти,
все  віддам  за  ніч  з  тобою,
щоб  не  знати  пустоти.
Хай  всі  відстані  між  нами
щастя  нитками  сплете,
звеселяючи  піснями
про  ту  квітку,  що  цвіте.

Ми  знайдемо  своїм  домом
нашу  радість  і  мовчання,
зачаруємо  всі  мрії
дивом  кожного  світання.
Хай  навіки  світлим  тоном
сяють  наші  всі  бажання
попри  біди  й  буревії,
як  на  краще  сподівання.

Все  віддам  за  день  з  тобою,
щоб  втекти  від  самоти,
все  віддам  за  ніч  з  тобою,
щоб  не  знати  пустоти.
Коли  бачать  світло  очі,
то  коханням  ще  росте
і  вкрашає  дні  і  ночі,
наша  квітка,  що  цвіте.

Віктор  Цвіт  17.12.17









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768420
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017


Симпатія

Симпатія

Спалахне  в  мені  вогнем
 загадкове  почуття,
що  несе  чудовим  днем
у  думки  нове  життя.

Від  тепла  його  пісень
квітне  серце  і  душа,
коли  музою  натхнень
є  дівчина  не  чужа.

До  вподоби  її  очі,
що  блищать  весняним  сонцем
і  засліплюють  всі  ночі
милим,  сяючим  віконцем.
До  вподоби  її  думи,
що  зігріють  в  прохолоду,
в  них  немає  сліз  і  суму,
лиш  життєва  насолода.

Оживе  тривалим  сном,
неймовірне  майбуття,
а  буденне  за  вікном
дочекалось  забуття.

Від  світань  і  до  смеркань,
моїм  світом  є  вона,
королева  всіх  бажань,
від  яких  прийшла  весна.

Віктор  Цвіт  13.12.17













   





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765700
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017


Сни

Сни

Минули,  наче  уві  сні,
мої  з  тобою  світлі  дні,
розтанувши  вечірніми  загравами.

Пригадую  лиш  погляд  твій,
що  ніжився  у  сяйвах  мрій,
коли  туман  стелив  любов  над  травами.

Не  сяє  сонце  як  тоді,
не  сіє  іскри  по  воді,
ховаючись  за  хмарами  нерадісно.

На  землю  спокій  листям  ліг,
чекаючи  на  перший  сніг,
з  яким  мені  на  серці  буде  болісно.

Бо  в  житті  кохання,  ніби  сни,
що  буяють  квітами  весни,
у  яких  сміються  дві  душі,
щастям  проливаючи  дощі.
Та  настав  прокинутися  час
долею,  яка  розлучить  нас,
 щоб  думками  в  денній  самоті
знов  на  сни  чекати  золоті.

Думки  кохання  і  слова
нові  приховують  дива,
 вночі  їх    видно  зорями  яскравими.

Палає  місяцем  душа,
яка  сама  себе  втіша,
обіймами  надій  і  мрій  ласкавими.

Віктор  Цвіт  08.12.17

   









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765698
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017