Пульс

Сторінки (1/15):  « 1»

Червоно-чорна

За  вікном  дороги  край  летить
У  маршрутці  їду  стоголосій
З  стрічкою  тут  дівчина  сидить
Чорно-червонявою  у  косах

Зараз  стрічку  модно  цю  носить
На  рюкзак  надіть  чи  на  зап'ястя
Слемитись  у  ній  на  рок  тусні
Ла-ла-ла  співать  в  футбольних  страстях

Можна  селфанутись  в  інстаграм
Прокричать:  бандера  я!  а  хто  ти?
Та  без  стрічки  бачу  по  сльозам
Погляд  бабці  на  прадіда  фото

Проїзджаєм  тихо  попри  ліс
Бачу  дівчину  із  карими  очами
А  поміж  дерев  стрільців  покіс
Проростають  новими  лісами
...

Відкопай  кричить  один
Я  Андрій  Піддячий
В  матері  єдиний  син
Рідне  місто  Тячів

Передай  я  повернусь
Я  Іванців  Льова
Лиш  віддихаюсь  ледь-ледь
Сам  я  із-під  Львова

Милій  моїй  передай
Я  Андрій  із  Дубно
Що  здобуду  волю  тай
Разом  з  нею  буду.

Ну  а  матері  скажи
Тихо  неквапливо
Син  її  вже  неживий
Дуб.  Третій  кущ  зліва...

І  встають  з  дубових  крон
Як  поперед  боєм
І  прохань  летить  вагон
Жалісливим  воєм

Всі  за  стрічкою  летять
Б'ють  ногами  стерню
"ПОЯСНИ,  що  значить  їй
КРОВ  ЗА  РІДНУ  ЗЕМЛЮ!
...
Просинаюсь.  Будять.  Рівне.  Віск.
Це  кінцева  вийти  ми  вас  просим.
Хлопець  дівчині  рукою  стрічку  зніс
Привселюдно  зустрічаючи  засосом

І  лежить  та  стрічка  на  землі
Як  лежать  повстанці  у  долині
Топчуть  люди  й  не  беруть  її.
Ми  свідомі!  Слава  Україні!

Підійшов.  Підняв.  Поцілував.
Защеміло...  стисло  біля  горла.
Повз  новий  хлопчина  пробігав
 на  руці  нова  червоно-чорна...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682511
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.08.2016


Міль (16+)

Сиджу  у  шафі  -  їм  песець
Спостерігаю  дивну  сцену:
До  мене  швидко  і  шалено
Влітає  голий  молодець.

Його  я  знаю  102  дні
Та  встиг  його  вже  не  взлюбити
Як  простолюдин  графські  свити
Він  спати  не  дає  мені.

Лише  старий  людський  самець
Кудись  надовше  іде  з  дому
Самка  біжить  до  телефону
А  я  все  бачу  й  їм  песець.

Сьогодні  знаю  буде  щось,
На  шафі  схована  знімалка
В  якої  є  передавалка...
Є  все  щоб  викрити  когось.

Ось  почалось:  Місіонерська,  
Собачка,  Ложка,  Вершник,  Перська
69  -  крик  як  в  звірів  і  шоу  стартує
У  ефірі.

Дзвінок!
-  "Ховайсь!"
-  "  Куди?!"
-  "  У  Шафу!"
-  КОХАНА!!!  ДЕ  ВІН???
-  Хто?!
-  ТВІЙ  ХАХАЛЬ!!!
-  Ти  що  здурів?!  Сховай  рушницю!!!
-  МОВЧИ!!!  
Смартфон.  -  ДИВИСЯ  КИЦЮ!!!
-  Як?  Ти  все  зняв?!  СТАРИЙ  НЕГІДНИК!!!
АЛКАШ!!!
-  ШАЛАВА!!!  
-  ПРОПОВІДНИК!!!
Удар.  Істерика.  Заряд.
У  шафу  залп  -  пропав  наряд...
У  дирках  шуба.  Краплі  крові.
Швидка.  Поліція.  Побої.
Сусіди,  друзі,  поняті.
Лікарня,  суд,  старий  в  тюрмі.
У  смітнику  дирява  шуба
І  мене  викинули  грубо!!!

Чому  жорстокі  ви  жінки?!
Не  ціните...  Несете  біль...
Коли  наступний  раз  зберетесь,
Самцем  новим  обзаведетесь,
То  дуже  прошу  -  зосередьтесь!
Щоб  не  страждала  в  шафі  міль!!!
-  





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681587
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.08.2016


У твому - " Ні"

У  твому  -  ні,  таке  ясраве  -  так!
Що  я  розгублено  заплутався  з  думками
У  твому  стані  наче  із  реклами
І  у  губах  червоних  наче  мак.

У  твому  -  "Ні",  багато  так  -  "Вперед"!
Що  мозок  мій  забув  що  має  розум.
Який  мені  кричав  що  ти  загроза
А  зараз  каже  -  "Дій"!  У  чім  секрет?

Де  почуття  не  сказане  мені?
На  тобі  ж  зараз  лиш  костюмчик  Єви.
Тваринна  хіть,  що  мають  тільки  леви
І  так  багато  -  "Так!  У  твоїх  -  "Ні".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016


Звичайна людина

У  часі  фріків  і  Кончіти  Вурст
У  час  де  унікальність  made  іn  China
Я  дзеркалу  розтягну  кути  вуст
Із  думкою  про  те,  що  я  -  звичайний.

Що  є  дитинство,  школа,  інститут
І  у  житті  єдина  є  ідея
Лишитись  сірим,  жити  наче  труп
В  портреті  вічнім  Доріана  Грея.

Не  прагнути  ні  грошей  ні  війни
Не  лізти  з  прапором  на  вічні  барикади
Лише  тихенько  з  милою  пливти
В  човні  сімейному  із  вірністю  без  зради.

Не  їздити  з  ескортом  по  містах
Не  загрібати  все  з  краю  до  краю
А  жити  просто  де  відсутній  страх
В  своїм  маленькім  побутовім  раю

Навколо  тихий  дім  -  моя  сім'я
Кохана  жінка,  любляча  дитина
Навколо  все  б/у  але  щасливий  я
Я  пересічна  і  звичайна  я  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670710
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016


Той вечір потопав у травні.

Той  вечір  потопав  у  Травні
В  ганделики  немов  Дунайські  плавні
Зпливалися  знімати  стрес
Титани  моніторних  1С.

Таксі  ліниво  плавили  пропан
На  лавочках  гросмейстерський  талан
Перевіряли  хлопці-молодці
В  яких  чуприни  й  вуса  в  молоці.

Кокетливо  гуляли  модні  мами
Пливли  з  потомством  для  самореклами
Відбилось  сонце  в  оракальній  плівці
Ганяв  малюк  птах  миру  по  бруківці.

Я  на  балконі  був  і  чай  гарячий
Підсолодив  мою  нірванну  вдачу
Відкрив  одну  з  найвидатніших  істин:
Люблю  я  своє  знахабніле  місто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664547
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.05.2016


Старість і…

До  нього  вік  прийшов  один
Нема  провин

Немає  друзів  й  ворогів
Він  так  хотів

Життя  усе  в  сірих  тонах
Відсутній  страх

Відсутність  пристрастей  і  мрій
Вир  безнадій

І  кажуть  мудрість  з  віком  йде
Що  так  буде.

Сварливість  мудрість  приведе
Щей  так  буде

Що  разом  з  віком  досвід  йде
Яка  ж  причин?

До  нього  вік  прийшов  один
Лише  один.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2016


Клятий хрущ

Я  їхав  на  мопеді
Тепер  лежу  в  канаві
Клятий  хрущ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662589
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.04.2016


Дайте автора!

О,  дайте  мені  автора!  Благаю!
О,  дайте  мені  автора!  Молю!
Йому  я  розкажу  як  я  кохаю
Його  творіння,  як  я  їх  люблю!

Як  сильно  прагну,  люди,  я  від  серця
Його  години  три  не  відпускать
І  у  обіймах  пАлких  зпересердя
Його  міцніше  і  міцніш  тримать.

Творець  він  чуда,  автор  абсолюту
Закон  держави  написав  він  гордо
О  дайте  мені  автора!  Благаю!
Я  з  вдячністю  потисну  йому  горло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662571
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.04.2016


Пункт в колекції

Він  малював  її  портрети  словом
Він  надихався  виглядом  чарівним
Він  захлинавсь  у  щасті  від  розмови
Яку  із  ним  вела  його  царівна

Він  вИкупав  її  у  своїй  долі
Він  викарбував  в  серці  її  погляд
Він  начисто  віддався  її  волі  
Відкривши  свою  душу  всю  на  огляд

Він  помирав  від  щастя  відчайдушно
Він  віддававсь  лиш  натяку  надії
Коли:  "Ти  мій"  -  прошептане  на  вушко
Сплело  тіла  як  в  битві  ярих  зміїв...

Закінчилась  банально  епопея:
Без  права  на  рестарт  чи  на  корекції.
Для  нього  вона  -  світ,  а  він  для  неї
Лише  маленький  пункт  її  колекції.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016


Своє

Живу  серед  людей
Між  пристрастей  і  снів
Ілюзій  та  ідей
Живу  так  як  хотів.

Не  бути  як  усі!
Не  йти  на  повідку!
Не  жити  як  усі!
Ховаючись  в  кутку!

І  знати  хто  я  є.
І  знати  куди  йти.
І  битись  за  своє
На  шлЯху  до  мети!

І  мати  своє  я,
Не  грати  іншу  роль.
"Жебрак  у  короля"
Бо  так  сказав  король?

Служити  їхнім  "Так"
Забувши  свої  "Ні"?
Не  буду!  Бо  життя
Заплутаю  в  брехні.

Жебрак  у  короля?
Скажу  як  Я  хотів!
Що  краще  буду  я  
Король  у  жебраків!

Де  свій  серед  своїх
Ношу  своє  ім'я
І  серед  іших  всіх
Пишаюсь  своїм  "Я"!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2016


Ще одне вибач.

Я  без  тебе  зовсім  сам  не  свій
Я  без  тебе  як  без  пилки  пилорама
Я  без  тебе  Дон  Кіхот  без  мрій
Я  без  тебе  як  без  виборців  Обама

Я  без  тебе  як  машина  без  коліс
Я  без  тебе  колія  без  рейсів
Я  без  тебе  як  без  коней  віз
Олігарх  без  грошей  повних  кейсів

Я  без  тебе  хмара  без  дощу
Я  без  тебе  римоблуд  без  рими
Шерлок  Холмс  без  скрипки  і  плащу
Путін  я  без  ватників  і  Криму

Я  без  тебе  -  без  води  Дніпро
Я  без  тебе  серце  без  ударів
Без  пісень  і  жартів  Фігаро
Дамблдор  ,  без  тебе  я,  без  чарів.

Я  без  тебе  як  без  Сема  -  Дін.
Без  драконів  ніжна  Даєнеріс
Як  без  лампи  й  джина  Алладін
Як  без  "Г"  і  палички  я  Тетріс

Я  без  тебе  як  без  Боні  -  Клайд
Без  позначень  політична  карта
Як  без  Джекіла  я  дикий  Хайд
Як  без  Леоніда  мертва  Спарта

Я  і  ти  ми  вічний  Янь  та  Інь
Я  і  ти  ми  Ніч  і  Денне  світло
Повернись.  Пробач.  Зустрінь.
Я  без  тебе  вже  ніколи  не  розквітну.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016


Знервований звір.

Мій  звір  знервовано  гарчить.
Мій  звір  голодний  і  ревучий
Лише  краплина,  лише  мить
Він  відірве  ланцюг  тріскучий
І  в  ярості  повстальних  збуджень
Буде  крушить  крушить  крушить!

Мій  звір  замучений  і  злий
Він  сила  в  ящику  пандори.
Він  ураган  посеред  мли
Він  лютий  виродок  покори
Яку  брехливі  можно  хори
Йому  століттями  лили

Мій  звір  не  сам.  Він  не  один!
Між  зграї  він  таких  же  звірів
Яких  з  придуманих  провин
Травили  в  діях  і  у  вірі
І  у  тюремному  ампірі
Кайдани  благом  нарекли.

Мій  звір...  у  кожному  він  є!
Він  воєм  своїм  будить  зграю
Яка  не  спить,  яка  встає
І  тверезіє  і  взвиває
Бо  бачить  право  свого  раю
Й  готова  гризтись  за  своє!

Мій  звір  знервовано  гарчить...
Лише  краплина...  Лише  мить!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659714
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2016


Гра в генетиків

Давай  пограємось  в  генетиків  з  тобою.
Щоби  сусіди  прокричали  :"Жесть!"
На  свинях  щоб  стрибати  як  ковбої
І  стригти  з  них  жовто-блакитну  шерсть.

А  потім  схрестимо  асфальт,  дорогу  й  розум,
Щоб  не  боявсь  гібрид  морзів  і  штормів
Щоб  переносив  спеку,  град  і  грози
І  сам  себе  ремонтувати  вмів

З  реальністю  ми  схрестимо  освіту,
А  потім  із  реальністю  закон
Мандатну  тупість  схрестимо  і  біту
Страшну  реальність  і  казковий  сон

Ми  зробим  так,  щоб  всім  жилося  краще
Схрестивши  совість  і  машини  патріархів
Відповідальність  схрестим  й  медицину
А  пенсії  з  прибутком  олігархів.

Фігур  скелетних  схрестимо  із  салом
Додавши  щирість  і  культурну  поведінку
Відродим  вид  якого  дуже  мало:
Відверту,  вірну  українську  жінку.

Бо  ми  генетики  -  є  професіонали
А  там  керують  хитрі  самозванці
Схрестили  "шось"  і  щоб  воно  їх  не  шукало
У  Межигірях  своїх  схрещують  лиш  пальці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658998
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2016


Я так кохаюся.

Я  так  кохаюся  в  тобі
Ти  мій  недільний  ніжний  ранок
І  промінь  сонця  на  сніданок
В  моїм  малюється  вікні

Я  так  кохаюся  в  тобі
Моя  пухнаста  ніжна  ковдра
Ти  завжди  вірна,  завжди  добра
В  тобі  -  як  в  райських  врат  скобі.

Я  так  кохаюся  в  тобі
Ранкова  чаю  філіжанка
Ти  моя  пристрасна  коханка
З  гарячим  смаком  на  губі

Я  так  кохаюся  в  тобі
Мій  ранішній  тепленький  душе
На  тебе  я  молюся,  друже
Ти  сили  надаєш  мені.

Я  так  кохаюся  в  тобі
Мій  вихідний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658567
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 10.04.2016


Твій українець

Справжній  українець,  вкусивши  сальце
За  жодних  обставин  не  втратить  лице
він  не  є  раб,  він  вітер  вільний!
Не  боїться  ні  влади  ні  божевільні!

Близький  оступивсь?  -  його  це  пече!
не  лишить  в  біді  -  підставить  плече.
Його  вдача  щира  і  серце  гаряче
За  новий  день  Богові  він  завжди  вдячний

Цей  українець  плює  на  свій  страх:
Він  на  барикадах  а  не  в  кущах.
Сталева  душа    і  вогонь  у  очах
З  ордою  на  шаблях,  або  на  мечах

Він  захищає  свою  територію:  
Мову,  культуру,  свободу,  історію
Запалює  світло  у  повній  пітьмі  
І  цей  Українець  живе  у  тобі.

Памятає  коріння  й  родинне  тепло
В  нього  паска  на  Пасху.  Кутя  -  на  Різдво
На  Покрову  -  молитва.  На  Трійцю  -  гаївка.
Андрія  -  гадання.  Маланки  -  щедрівка.

Цей  українець  свої  має  свята:
Коли  святкувати,  коли  працювати
На  День  Незалежності  він  в  вишиванці
на  перше  травня  -  з  картоплею  вранці.

Я  в  себе.  Я  вдома.  Одне  ясно  знаю
Що  моя  хата  з  найкращого  краю!
Де  дух  волі  в  серце  надію  вселяє
Де  плавиться  сталь  й  де  трембіта  лунає.

Доля  мені  дарувала  гостинець.
Дякую  Господи.
Твій  українець)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658484
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.04.2016