| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Ви спитаєте, чи я люблю Україну?
Я скажу вам так.
За землю її родючу,
за лани квітучі, за рідний край.
Ви спитаєте, чи я не навиджу Україну.
Я скажу вам так.
За владу ії дурную, за ненажерливих люде,
якщо їх можна так назвать.
Ми раби свого життя,
ми раби нещасной долі...
А чи нам бачити в майбутньому,
хоч трішечки волі?
Чи прийдудь до влади
розумні й добрі люди?
Чи у людей якісь вже вади,
ці хворі ненажери є повсюди...
Чи встановлять в країні справедливість й порядок?
Чи будем ми їсти щоранку сніданок?
Чи вже не мати надію на майбутнє?
Бо щасливе життя у нас давно відсутнє.
А чи в нас буде життя, а не виживання?
За стільки років на них працювання.
Поки що, я скажу "дякую" владі,
за право дихати та існувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657303
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2016