| Сторінки (1/66): | « | 1 | » |
буває
не подумає
і каже все,
що думала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774228
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 30.01.2018
трохи поношена шкіра
вигорів блиск у очах
не те щоб править зневіра
підправля твої мрії страх,
перекреслює та відмовляє
булькотінням "новин". їх жах
не рахуючи логіку дня
докрадає надії в снах:
вечір радісно марив одним
та злий ранок зовсім інші
принесе тобі знову вірші
та кладе що пройшло на лице
тими стежками-рівчаками
для тихих за тобою сліз
10.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745745
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2017
чому ж?
освіта не лиш книжнії знання.
і результат її -
не тільки голови-архіви.
і не для обміну
дурницями й "граблями".
освіта може й є
коріння "за подобою" Людини?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743772
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2017
пам’яті моїх
Земних Вчителів
присвячується
Приходимо й відходимо не досконалі.
Завжди знайдеться хтось із камінцем в руці,
якому вже настане час летіти.
І ми тут можемо хотіти, не хотіти —
недосконалість чиясь інша
нас неодмінно підштовхне
той крок зробити сходами для духу…
За нами правда вибір — вверх чи вниз.
І дуже часто хочеться сказати:
дитятко Боже схаменись...
і задом йти незручно та негоже —
розвернись...
А потім трохи згодом розумієш:
що у просторі космосу те
наше страшне підземелля?
І вниз під землю — то теж до неба!
І що нам ті —
в масштабі непомітних днів й років —
що нам оті
чотири сотих світлових секунд*!
Ігор Спичак
03.05.2017, м.Київ, Борщагівка
рисунок - з інтернету
===================================
*для природодослідників:
це «умовний» час, необхідний для подолання
«середнього діаметра» Землі світлом (і душею?) у вакуумі.
Числа взято з Вікіпедії.
Розраховано (з заокругленням до сотих) ось так:
1) 40 075,16 км/ 3,14= 12 762,8 км
2) 12 762,8 км / 299 792.46 км/ сек ~ 0,04 сек
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2017
Через розбрат —
дарунок «щедрий»
від криваво-минулого
й "бувшого брата"
Вкраїна «вже традиційно»
понесла важку втрату
у муках народивши,
стражданнями зростивши
та так і не назвавши
ще одного
Нобелівського
Лауреата.
Зосталось кілька днів
йому та нам
простить
й прощення попросить
й ще на дорогу
душі близькі обійнять
та відлітать
та
зі святої
оцієї
української землі
до
самого святого
неба
відлітать.
А ми
поки живі
продовжим
й далі
картоплі зрізи з очками
в святую землю
ніжно загортати
та наливати
та їх
великих наших
поминати
та пліткувати
та жалкувати
ну от не встигли
селфі з цим…
учора зранку
класиком
іще живим…
Борисом
Іллічем
Ігор Спичак, 01.05.2017
м. Київ, Борщагівка
автор картини — Іван Черниш
фото — Ірина Спичак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017
Земля
оте пережує
з сльозами
на очах
моїх
усі оті
останки
своїх
збагачених трудом
дарів
залізних та бетонних
руд.
і викопає хтось
через мільйони літ
той клад
а може й тут,
дивуючись оновленій красі,
посадить дивний сад
якийсь Маленький Принц…
хтозна.
хтозна?
найближчі ж
сотні літ
ми мусим
править тризну
в цей день
квітневий
двадцять шостий
Фото - Констянтин Сова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730727
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2017
Еге ж диво:
і вабляча
і цнотлива!
Мадонна,
що і на землі,
але з неба —
бо вабить
кого треба!
фото - Vladimir Zhadan, КШФ
модель - Elena Larina
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729887
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.04.2017
Одне дитя щось зробить
для досвіду свого, що як
помилка бачиться учительці…
І зразу ж мамі люблячій
сім зауважень у щоденник
напише та й наказує іще:
отак, й отак роби, це не роби!
Не можна так, не треба...
Вона то наче й має рацію…
Та переповнюють ті «ні»…
І з часом в тіні ті затягне всі
між люблячими сильно
одне одного усі порозуміння.
А може то природно?
Може й треба так?
Щоб у якуюсь мить
подалі яблуко від
яблуні котилось...
То краще, ніж
під нею б тут гнило!
Лежало б й гнило...
Ігор Спичак
03.03.-03.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2017
Вінець безбріху
Я на себе одягаю
І ріжу правду-матку
вам в сонеті, в білім,
і у цім… в…-рубайю!
21.03.2017_06:21
м.Київ Борщагівка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725397
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 25.03.2017
Вітаю з професійним святом
по-справжньому дорослих Людей —
тих, що прощає і просить пробачення.
Прошу прощення за все від мене,
що Вас образило, або зупинило:
мої дії — осмислені та неосмислені,
а також мою стабільну бездіяльність;
неприємні Вам слова, сказані
на емоціях або усвідомлено;
мою не-увагу до Вас або надмірну увагу;
мої думки непристойні та недостойні,
а також моє часте не-думання;
за ті проблеми, які Вам створив
а також за ті, що не створив,
і це якоюсь мірою
обмежило Ваше зростання та радість!
Простіль мене.
Я сильно постараюсь уникати
цього в майбутньому...
Простіть?
Ваш Ігор Спичак
(фото - Ірина Спичак)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720379
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 26.02.2017
Якщо за зроблене добро
чекаєш неодмінно дяки,—
кидай собі брехать — його
комусь ти просто впарив!
Омар Хайам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717266
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 09.02.2017
онлайн чужих полайкала
оффлайн своїх полаяла
екс-комсомолка-матушка
й тихесенько поплакала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716814
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.02.2017
Стократ
правий був
пан Сократ
якщо чуже
собі не брать
добро
слівце
та місце
без чесной плати
й авторства визнання
осилиш легко
ти й до ста
у добрім здравії
земне перебування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716813
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017
Бажаю неодмінно на щодень
приємних тільки усвідомлень
(щораз поперед зеркалами -
срібними та «з усмішками»):
дякую-дякую, Боже, за
до 100 міцне ЗДОРОВ-я,
за миле оте з-ДА-рожжя і
за неостилі бажання та мрії…
За завше юне «а може мені»,
та доросло-мудре «а чому б і ні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
разом живемо
«взавтра-ми»
й кожен окремо
«взавтра-я»
найбільша пастка
людства —
модернеє мистецтво
не-життя —
ті всі чарівні
«взавтра»-«я»,«ми»
оті часорозчинні
«взавтра»-ями
дорогу нашого
щасливого життя
ямково-закладаєм
учорашніми взавтрами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695761
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2016
Хтось малює у віконних рамах осінь.
Віддалилось сонце - довше спить, пізніш встава.
Вітерці мов перед снігом розминаються -
те жовтувате малювання носять...
Тільки Київуенерго все ще літо, все жара!!!
м.Київ, Борщагівка, 07.10.16, 11:00, 09С
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692993
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.10.2016
пам'яті
Валерія Курінського
лише ударна хвиля
вкарбована в твої
римовані рядки
сонетів,
в звучання кольорів
картин,
в яскраве сяяння
симфоній
і виконання всіх
твоїх щоденних
тих двадцять чотирьох
годин-каприсів —
свідоцтва
твого подвигу земного —
щоденної твоєї дисципліни
зостався пам’ятник.
Якийсь десяток
тисяч сонетів,
сотні симфоній,
тисячі картин та
хіба це щось цікаве
для «широкого загалу?»
І для вкраїнської культури
то все хіба цікаво?
Щоденні вибухи
твоїх розширень
знайомий чоловіче
та непізнанний
всесвіте —
Валерій.
День пам’яті початись
мав би зі знання.
Та і по твому відбутті
знов «професійне забуття»
системой офіційной
пост-совітської «культури»
з подвижників кількох
борнею стрілось.
Та в цьому світі
не спинилось
твоє інсайтів
сповнене життя...
23.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664542
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.05.2016
Сказав же сп’яну хтось,
та й нацарапав те
«по білім чорним»
на цінному папері
найвищого закону:
що «влади джерело — народ».
І ми сліпці то так собі і уявляєм —
джерельце лиш, лише струмок
і зграйка крапель-нас неначе...
А владний троносидний люд
й веде себе як от візьму лопатку
та те джерельце і засиплю.
І в видуманім світі
тих перевернутих
вверх дном казок
ми майже всі
у теє божевілля
ладні вірить.
Насправді ж —
океаном влади
є народ!
І у такім правдивому масштабі
що важать ті вітрила
багато-векторові, стратегічні?
Ну а тим більш «вічно дирявії»
корита в «чистих» руках
придворних волоцюг?
Й помісних їхніх косооких*
очей та язиків брехливих —
князьків секретно-службних?
Усі ескадри їх всесильні
лиш у брудних калюжах,
де кожен щедро дерибанить рад
все спільне наше своє немов...
У закуліссі — там, де править компромат
приватизованих архівних справ…
Й що варті тії паперові
з приватизованих законів
й розпоряджень кораблі
ми бачили та й світ весь
бачив лишень недавно —
на героїчному майдані,
та площах і майданах
по всій дарованій
нам Господом землі...
Де ті ескадри всіх нахабних,
все-сильних біло-голубих**?
І де отой прохвесор***
пижикових шапок —
передостанній цар,
переостанній троносид?
Невже оте що ледь помітне
джерельце влади змило?
Та ні ж — ще ж
зовсім невеличкой хвилей
народу моря влади віднесло
на тисячі кілометрів —
до федерації-музею
нелюдського минулого й…
історії новітньої земного смітнику.
30.04.2016
______________________________
* «смотрящих» за квотним принципом
** членів та прибічників партії регіонів
часу кримінальної окупації (2010-2014)
*** В. Ф. Янукович, «тричі» «несудимий»
президент України
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664532
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2016
Щоб роду вижити —
"бандерівців" рождати.
Щоби народу —
нерідко на святих цих
землях і таке буває —
точніше в ворога стріляти.
Вони ж —
і те, і те зуміють...
Й, дасть Бог,
народять ще
оті святії
дівчатка
із прикладом на плечі.
07.08.2015
фрагмент фото - з сайту http://uzv.org.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661866
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.04.2016
Буває слово —
наче пісня.
І всі його
співають днями і ночами,
у нім зціляються,
щасливими стають,
і вже такі
діток
життям ведуть
та з уст в уста
передають своїм
благословенням
мов цілунок Бога.
Буває слово —
що подорожньому —
дороговказ.
І всі його
мов по уставу
той наказ
вже зразу
й кожен
на свому місці
і не на сто,
а на всі двісті
готові виконать
хоч би й ціной життя.
Буває слово — чисте
немов якийсь
за відчуттям — шедевр,
твоє що змінює
і зтишує дихання,
мов у молитві,
а вона - щоб час
в ту мить блаженства
тут також завмер.
Та лиш згадавши
його ти,
хоч був такий,
що майже вмер,
наступний крок —
вже і не йдеш —
летиш крилатий
Божий Син
чи Донечка
наступнії земнії дні…
Буває ж слово —
куля наповал
і все що трішечки
раніше написав —
"у точності
до навпаки"…
Спочатку ж Слово
було лиш у Бога…
А потім Він —
кілька разів (!!!)
Його нам дарував…
І лиш від нас
залежить,
що із Нього
на цій Землі
маленькій
з нами
та вже після
звучати
буде…
Буває слово —
наче пісня.
І всі його
співають днями і ночами,
і в нім зціляються,
щасливими стають,
і вже такі
діток
життям ведуть
та з уст в уста
передають своїм
благословенням
мов цілунок Бога.
07.08.2015 - 13.04.2017 (змінено, чистий четвер)
Київ, Борщагівка
Фото - Ігор Спичак, 12.05.2011, Київ, Оболонь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2016
Любі друзі, звідки родом?
Ми всі - з Простоквашино!
Чим займаєтесь в житті?
Ми? Ми просто квасимо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
(рекомендована схема земних експериментів)
Життя — то експеримент,
а вибір «наш» чи «над нами» —
оце і є наша робота...
Хоча нам здається,
і ми життя кладемо,
щоб довести, що таки теорія
і таки «наша» теорія…
на-діяти-ся
треба
і в тому
ви-мріяти-ся
та віді*-брати,
сестро й брате,
з «до того**», з «після того***»...
та у про-це-сі
того досвіду зе-много,
що «по тобі****» най-краще —
і буде
будь-де
тобі
відритий шлях вперед
та теє бажанеє*****
синьо-птахе щас-тя,
а не якесь
не-щас-не те
по-стій!-но
«ту бі ор нот ту бі»
й «тобі чи не тобі?»
28.09.2015
———————————
*своє vidi з вічного veni vidi vici, де veni — прирівняємо до народження, vici — особистого (зазвичай не публічного) життєвого успіху
**маємо на увазі власний попередній досвід та не-власний від оточення, як особистого, так і з легенд різного формату — чи то з книг, картин, фільмів, історичного минулого, коли правдивого, коли нафантазованого имось задовго до нас
***бажане собі майбутнє, котре зазвичай відрізняється від минулого та сьогодення
**** 1) «су-мірне» масштабу твого бачення, твоїх найсміливіших життєвих мрій; 2) після тебе
***** на всіх твоїх днях народження, та всередині тебе — жевріюче завжди, поки жиєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661836
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2016
Як стало б їм падлюкам
важко красти,
якщо б самі ми їм
усе те не несли,
щоб щось «рішить»
й відмазати чиїсь сідниці
від армії чи глупоти земної
у п’яному, як правило, угарі
чи від отих усіх сувань
чого й куди попало…
з відмазкою універ-сальной
що вже так повелось …
у світі…
А після того —
що у тебе знов
"оранжеву"
надію вкрали?
07.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2016
Подарував й мені
Бог мудрість невеличку…
й сказав: здорова хай росте…
Й додав устами кума:
прививки поки не робіте…
07.08.2015
А вам вже дав Господь
апостолів
з блакитними очима?
ще ні? молітеся…
то може дасть іще…
01.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661462
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.04.2016
глина глину виробляє:
руками й пальцями.
ложкою, виделкою з ножем,
руками й паличками,
і пальцем.
і не пальцем!
13.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661402
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.04.2016
Профілактичні дози чесності
у формі диваків у владі —
для темних генералів
лиш насправді прикриття.
І як писали Вайнери* —
фашизм не зграйка хворих
у кремлі чи у рейхстазі —
то міліони інших,
котрих до смерті страх
паралізував.
Й зробив з них
ледь рухому глину.
І «перевиліпив»
немов би виклик Богу
з людини —
камяний той барельєф,
повзучий у могилку,
а вже за нею —
в спокій-рай...
Нас силились привчити,
щоби своїх почали… їсти**,
щоб «хата скраю»,
щоб варварами не вони —
ми марилися світу...
Ну що сказати тут?
брехня уже
не першу сотню літ
у тому їм святим***
таким допомагає:
щоб по команді нам усім
мовчати та голосувати...
подати «голос»,
«поряд» стати,
«стояти струнко там» та
одночасно «йти сюди»,
«сідєть», «лєжать»,
і таке далі
до маразму…
Щоб не хотілось
рідну мову
своїм маленьким
дітям передати.
Щоби й не сміли
знову ту
ненависну їм таку
чарівну
рідненьку нашу
пісню заспівати…
Й багато з нас
до цього часу ще
і я, як більшість, —
отому «дрисирований» змалля —
тремчу на крик, брехню
та казки із кремля.
Дарма що розумію щось —
в тваринному своєму страсі
з глибин «під-стільних»
битв й походів всіх…
сидить у мені раб.
10.12.2015
м.Київ, Борщагівка
————————---------------
*Аркадій та Георгій Вайнери
**голодомор 1922-1933років
*** «святим» у варварській рассєї і
воїну-загарбнику розпутному
по смерті стать «не западло» ****,
було би награбоване «бабло»****…
і все освячуючі там пожертви
хоч перед смертю… хоч і по…
**** — кримін. жаргон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661389
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2016
День гучності твойого
голосу, мій друже,
іще не закінчився
з закриттям дільниць…
а ти його знов втратив,
вирішивши не ходить,
не їздить ...бо далеко?
Ну що ж, мій милий друже, —
то ти тепер мовчи. Мовчи,
що будуть красти
і за роботу не-платити,
не-лікувати безкоштовно
й дітей твоїх не-вчити…
Світи ті наші й наших слуг
знов стрінуться тепер
не скоро... латаннями доріг,
за ніч одну "по-краше-ними"
усіма під’їздами у домі,
дитячими, що виросли
за тую ж ніч майданчиками
для бандерівців нових…
Такі ось чудеса
у нашім ріднім краї
чекаємо і переважно
творимо самі
своїм голосуванням
на тих виборах… ну і
галасуванням після них…
м.Київ, Борщагівка
25.10.2015, 11:40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661032
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.04.2016
Присвята: На вечір пам`яті Справжнього Поета України -
Валерія Курінського,
17.07.2015 р. у Т-ві "ЗНАННЯ"
Епіграф: "Вибирать на вершині - іншу
гору, щоби здолать..."
(Валерій Курінський*)
* * *
Я підбираюсь, крадучись у римі, до сонета.
До форми дихання, котра із римувальника поета,
(справжнього поета!) в його буденному житті й диханні-
слові з його набожних сьогодень повторень огранить.
Так, що коли вже будуть тіло хоронить,
портрет зі стрічкою нести не треба.
Бо всі, хто прийде помянуть і провести до неба,
щасливі будуть - він пройшов земний свій путь.
(Котрого окрім нього, та ще хіба Самого Бога,
суті за видимим земним нам не дано збагнуть.)
Й тим їх він надихнув відчути свої пута, і скинути…
Та Волі Божої слова нечутні у земнім до себе осягнути
І те, що "лиш своє" побачити, зліпити, згартувати
в своїм життя горні - в своїм сьогодні-до-вершини-дні.
м. Київ 14.06-16.07.2015р.
--------------------------------
* http://avtodidaktika.com
В.А. Куринский Автодидактика: тезисы и сонеты.
фото - http://www.tumasoff.com/photo/mountains
https://youtu.be/W13aGfcYqek?t=2h8m35s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661030
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2016
Так перед Батьківщиною не зручно...
І то святе — борги всі вчасно віддавати...
Але чому вона — усупереч всьому людсько-
му — від тебе вимагає брата убивати?
Й якщо ви їй вже так заборгували,
що і життя — щоб відплатить — ніщо,
спитати хочеться вас, дорогенькі,
для чого ж в борг так влазити було?
Коли та Батьківщина б`є вас ззаду,
так, що від болю зорі та не втримати сьози,
то краще, дорогенькі, не залазьте
до страшної тієї Батьківщини у борги!
22.10.2015 01:10
м.Київ, Борщагівка
переклад з російської за інтернет-публікацією Леоніда ФІЛАТОВА
Пред родиной, конечно, неудобно…
Долги, конечно, надо отдавать…
Но почему она — в уплату долга —
С вас требует кого-то убивать?
И коль у вас пред ней долги такие,
Что даже жизнь — в уплату их — пустяк,
То хочется спросить вас, дорогие,
Зачем же вы одалживались так?
Коль родина удар наносит сзади,
Да так, что аж в глазах потом круги,
То лучше, дорогие, не влезайте
Вы к этой страшной родине в долги!
Леонид Филатов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660815
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.04.2016
Життя - то храм, а рідне в нім - ікона,
так часто ледь помітна у кутку,
так часто запроторена у млу
традиції, чи правила, канона...
Життя - то храм. Й нелюблячи не можна,
не можна в ньому нудьгувати-жить, й тим злу
служить, як стільки нас нещастних слу-
жить, все навкруг полонячи презирством сонним.
Життя - то храм. І небо в нім - налой,
І зоряная біблія його, й мило-
дій лад його у принципі священний -
він споконвіку створений живим,
щоби розраду віднаходили у нім
й тривали звуком, перетворюючись в тіні...
переклад з російської за публікацією:
Курінський В. О. Почуй небуденне: Сонети.-
К.: Укр. письменник, ВиР, 1993.- с. 3. -
Російською мовою
13.05.2015
https://youtu.be/W13aGfcYqek?t=2h3m50s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660812
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.04.2016
одні вбивали слово мені рідне.
забороняли. щоб і не писали.
другі — до того ще — так лицемірно,
щиро та підло їх критикували...
а ми сьогодні
їм усім підтримку даємо
у тім, щоб слово рідне
нам на землі цій рідній не звучало —
ми просто не читаємо його...
чий злочин більший?
і чий важчий гріх?
і хто ще може щось змінить?
25.10.2015
м.Київ, Борщагівка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660579
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2016
Прости, Господь, мені той гріх,
що зветься щирою любов’ю,
жар сподівань і жар утіх
ще не освячених Тобою.
Прости, осмілився, що я
сказать люблю очам дівочим.
Душа, що змучена моя
без неї жити вже не хоче…
Прости, Господь, й благослови —
в Твоїх руках Твої ж бо діти —
часи нам наші відцвісти,
горіти й жаром духмяніти.
Благослови нам жар утіх
і сподівань вогонь. Натхнення
в життях, що стрінемо, усіх,
нам запалити в Твоє Ймення.
Прости, Господь, й благослови
нас друзями і ворогами.
Твої ж бо діти — Ти й є ми
Ти зажадай прожити нами.
Прости, Господь, й благослови
нас дітьми й внуками, і мами
хай няньчать наші за сто літ
праправнучок з праправнучками.
Прости, Господь, й благослови
наш гріх і наші сподівання...
Прости, прости й благослови
нам сповідь нашу і вінчання…
м. Київ, 23.05.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Оті Слова — самі і є Закон
Буття людського цілісно-живого
твого й мого тут на землі і тут на небі
і ті, що скажеш у якійсь халепі —
ті теж законом у життя твоє ввійдуть
і будуть правити й тобі "допомагати" жити
не треба друже мій занадто сильно
бідкатись й тужити, що мов того й того не маєш
того й того робить не хочеш, і тим та тим — не є
зверни увагу вже на слово, на своє,
тобі котре постійно у душі звучить—
і тисячами голосів всього, що у тобі
тим ехом-хором голосно лунає
й почуй і зрозумій — воно що означає?
на всі достойні здивування Божії творіння
лише твоя молитва — «НІЧОГО СОБІ»???
25.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2016
«На»-дія-ти себе забувши якомога
більше і за законом все-збереження
всього удосталь ти отримаєш того,
що світу цьому щедро віддаєш:
любови — то любови, зла — то зла,
а перетравленої їжі — то сам знаєш
чого навколо себе і в собі — оте лише
віддавши дуже щедро — оте і маєш...
Пісок-час пролетить і гірко-ю тебе при-
сипе та віднесе куди подалі мильні
пухірці твоїх земних ілюзій, залишивши
тобі лиш спогади тебе про тебе — у світі
іншого нема. Усі, що поряд — мізансцена
для твойого добра, чи мо страху, чи бід-
ка-(ню-че)-н-ня і зла… ну чи НА-ДІЇ…
25.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660346
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2016
по "Тіні Сізіфа"
(Ліна, "300 п.")
Сизифів труд — ложки, тарілки,
виделки, ніж... борщик, салат...
щодня по кілька разів їсти…
і що ж? все скочується взад!
15.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660181
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2016
Всі люблять розгадувати інших,
та ніхто не любить бути розгаданим.
Франсуа де Ларошфуко
душа коли болить?
коли не віддала!
у ней
така
потреб природа,
а не як
у земних тілах —
у тіла
трохи "по-земному "зла" —
болить,
коли чогось нема…
09.12.15
м.Київ, Борщагівка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2016
Прислуга й паства при дворі
мамоно-царственного трону
нітрохи не змінилась —
мо на відсоток лиш якийсь…
Гомеопатією правди й честі
у наших владних коридорах
навряд чи вдасться нам зцілити
усі оті гангрени й мета-стази...
Якби були ми «не такі» «по-
європейськи» до тої "нашої",
такої нині модної хвороби*
з тобою брате толерантні,
сказав би кожен, хто притомний:
лиш «на-но-ніж» у силах то зцілить,
і буде по-людськи й гуманно
заражених скоріше усипить...
Але допоки лише «обрані»
іще у темнії часи совітів,
ті «вкушені» давно «зло» славлячі,
лукаві наші слуги, прокляті
на райській цій твоїй й моїй землі
довіку пекло нам творити,
підселені** по колу ходять й ходять
біля того дирявого корита,
то першим постраждає в тім не зло,
тотально у яке закутана
уся ота «свята» прид-вор-на свита, —
ростки чеснот людських би зберегти…
——————————————————
*коррупції
**духовні нащадки розбійників-чекістів,
посланих будувати совітську владу в Україні
11.11.2015 - 13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659286
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2016
читаючи Ліна «300»
всі живемо в кредит
обкрадаєм себе
не стаємо майстрами
та комусь матерями
проминають роки...
суєти. суєти!
і по тому не ста-
нем віршами й піснями.
й позабудемо тих
хто були перед нас
у цім Божім краю —
й полягли в чорноземи
від в ягнячому ху-
трі тих вовків-братів
чиїх слів дослуха-
лись не раз вже даремно
й дослухаємось нині
й діялоги ведем
і за слово дає-
мо зубами вчіплятись
пацієнтам душев-
но згангрененим тим
що модерні гібри-
ди людини й лука-
вого князя. чи кня-
зя чи може й царя…
по-розсіяних здав-
на безбожних племен...
програ-мова-ні зма-
лку брехнею росій-
ських казок ждати чу-
да й порожньому тро-
ну вклонятись...
всі живемо в кредит
обкрадаєм себе
не стаємо майстрами
та комусь матерями
16.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2016
ну дай
мені
хоча б якусь надію —
хоча б пошли мене кудись…
за чимсь…
хоча б у часі
як не у просторі.
лиш не відмов.
від мрій моїх
не відмовляй
й словечка самі кріпкі
хоч може і дурні
мені замов
за мене —
«та все у тебе вийде»
і я дурний
повірю
і… зміняться життя…
такі ми
…примітивні
18.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2016
спиною до спини
сплять мої красуні
а на листках в стрічки
із ручки у долоні
виходять, що перекипіли
в душі моїй слова-дихання
й лягають у зітхання-рими
(і якби це було останнє —
воно щасливе)
й сьогодні-день переді мною
він знову відкрива
оновлений із дихань-партитур
«о, дайте два!»
вінок, терновий що,
небесних у земнім мелодій
16.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659005
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.04.2016
слова поезії —
то діагностика
душі ознак
життєвих
невидимих до часу
на лиці та тілі
симптомів
людськості хвороб
а музика —
система лікувальна,
котра із
у ямах
душ всіх наших
залипання
їх витягнути всилі
якщо не на горбок
то на
більш-менш рівнину
точно
15.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2016
для наших
до-мислі*-в
поезія та музика
як гігієна тіла
як довго не помити —
якось тхне…
поезія та музика —
як мило та вода
коли про них надовго
забуває із нас земних хто —
не всі то зразу
бачить можуть
та нюхом чують всі…
——————————
*внутрішній діалог
15.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658757
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2016
квадратні ями
що нам ся зостали
від тих дорожніх
все-сезонних дятлів
там на дорозі
у них
так зручно
совість хоронить
як повезе —
там знову до весни полежить
і все-високим
в нашім царстві
дятлам
із німбами та Божой бородой в руках
по кабінетиках та ресторанах
спокійно все зостале дерибанить
наколядоване отим
«грошей нема»
й на-далі
по-благословить
усе тоте зколупувать та хоронить
як на-дадуть в конвертику
без напису та марочки
достойнеє підтвердження
трудам
13.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658508
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2016
живем
просрочену
дитячу мрію
позавчорашню
мрію живемо
давно
вже треба би
зробити переоблік
на популярну
дуже вже
тепер
щоби нічого не робити
тему —
ЗАРАДИ ЧОГО?
13.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2016
Хто на охоті — функціонально той хижак.
Хто спить чи спочива, чи сонно втомлено
іде кудись, чи мо щось напів-сонно робить —
на тому усім зрячим жертви знак.
А жертву як уже і не з’їдять, хоча б надкусять.
І все тут чесно, по природі.
Все згідно з тим як хто собі на день-сьогодні
у тім житті-спектаклі вибрав ролі…
14.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658263
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2016
німий та грішний проповідник
на какофонну музику свого дихання
нанизую різнокаліберні сліпі слова
котрі стають всьому новим "спочатку…"
і дуже часто
Слава Богу
не почутий
молюсь —
хоч би не пригоріть у полум'ях земних...
хоча б не звуглитись дочасно
у полумях земних печ(ал)ей...
й лиш зрідка думаю —
хто ж є моя паства?
я, лише я…
ну й трішечки мене
у моїх дітях
ледь зосталося щось
в знайомих
в колись друзях…
14.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658261
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2016
як за травою і асфальтом
не видно нам землі
ми ж не повинні думать
що там — її нема
а часто у всі сторони
летять і гудзики, і зуби
і як з фонтана бризкає
не слина навіть, а "слюна"
коли ми свій конфлікт
в часи совітів запроторений
у душі, що те зросійщення
на наших землях — не чума
за стіл чи мо на вулиці вино-
сим і старих друзів з дитсадка
своїх на дух не переносим,
бо нам щось хтось із брехунів
пообіцяв поперед виборів
чергових. на кріселко заліз
над нами ся сміє і дулі щедро
коли ми що попросим — нам сує
а ми за ту брехню боротись
звикли щиро. бо змалку при-
вчені. й вона нам із газет —
єдина правда. І "бога нєт"
ота чи інша вже яка отрава
нам баранам що хліб із салом
поживна сутність всюд нам
проросте. ми дон-кі-хоти
на сальце-рильця із бігбордів
знов молимся і вдома й по
маршрутках. й надіємось,
що котресь з них й нам щось
корисне принесе в своїм
поході із протягнутой рукой
в рахунок ненародженим
іще з тобою нашим землякам
допоки будем вірить тим
собакам-брехунам?
що? допоки живем?
25.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658024
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2016
хто зна
чи мо кричати
чи кохати
чи воювати
чи тікати
на все оте
у формі тіло
бажано тримати
25.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658023
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.04.2016
Що зміниться, коли в народу церкви всі забрать?
Переробить в склади для краденого краму
усі мечеті, синагоги й храми?
вже слава Богу той експеримент гуртом пережили
хоча триває до цих пір і ще тримає нас за руки й ноги
й паралізує думи, почуття
оте в часи совітів замінивше
прапрадідівське «Господи прости»
батьківське «ну такую ж мать»
й облагорожене, модерне, котре найпершим чую звідусіль —
те "нічого собі"…
на щось нове, що нам звенить, звучить, блищить чи мо й гірчить
щоби від напів-сну — комфортної "по-денщини» збудить
Що враз всі перестануть гріхувать
коли їх знову всі відбудувать…
усі оті мечеті, синагоги й храми
хай і на тих самих місцях?
лиш трохи зміняться молитви
десь років може через сто
коли слова оті
без віри, що про віру,
у час коротенький батькам
ще 100% довіри
разів зо пять
із покоління в покоління перейдуть.
Чи стануть знов
"фундаментом буття"
основою і стержнем віри?
котрий всі грішнії ілюзії
в воцерковльонно-
цілісне життя
земне скріпить…?
Чи мо по тому як о-грішне бо земне
за нашу чим щирішу десятину
то тим щиріше
святий отче освятить…?
Та, ні!
Лиш коли наше щире
«Господи,
прости й благослови»
оті "такую мать" та "нічого собі»
замінить...
11.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658011
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.04.2016
щасть твоїх цукрові мікроміньятюри
гірь твоїх засолоні террикони сумні
все то ти носиш постійно в собі
у святій галереї — твоїм закороткому дні
людино модерна, в твоєму вікні
примруженім мо, чи розплющенім щиро
усі ті шедеври для світу надцінні
побачить із свого несила здалля
і музику вчути твоїх говорінь-літургій
буденних годин, біжучи навіть поряд...
о ти зупинись, заспокойсь і помрій
згадаймо отут прямо в нашім пахучім болоті
з полиць погребів під-суєтних* там цирк де і драма
голгофи та луври твої та … мої, у котрих лише
ми з тобою живі…
------------------------------------------------
*з глибин пам’яті, підсвідомості
11.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658010
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.04.2016
слухаючи сонети
Валерія Курінського
(1939- 2015)
у виконанні*
народної артистки
Галини Яблонської
Базіка хтось: уже нема Культури в Україні.
Ну що Ви, друже-московіте, ось вона жиє!
Послухайте, й відчуйте те небесне і земне
у їх єдиному пориві — отім часу повільнім
плині, котрий бере за все живе, що є іще
в тобі тут всередині — частинки Бога в нас —
осколки від душі. Ну і той час мені як Спас
у суєті, що завжди нам ще щось до рук сує
щоби за те триматись та ще поки не злітати
назовсім. Зовсім до небес. А поки жити тут:
чогось хотіти та боятись, чекать в надії
мо щось ще буде з нас таких малих-малих земних
у цім житті великеє. Таке, що до небес
аплодисментом зазвучить... Ну і батьків потішить…
01.08.2015, в редакції від 05.04.2016
---------------------------------------------------
*https://youtu.be/W13aGfcYqek?t=1h1m35s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657328
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2016
Несамовитий шелест тих етюдів-днів
листків послухаєш молитви — мов би
нікому окрім Бога не потрібних
Всі на землі вже досконалії живуть…
Раби тієї каруселі і їхні
жертви в цім раю-та-пеклі
на землях Кия-урбану
сто-ликого
Вкраїни-неньки сина
пустелі душ із міражами
в хронічній клептоманії
й самообмані...
тихенько й
громогласно
промовляють у мені
чиїсь минулі
чи майбутні
дні
12.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657316
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.04.2016
Фасуємо любов
в профілактичних дозах
в своїх немов би
під наркозом —
життє-снах
в своїх за-сотні-й-тисячі-
-кілометрових дружбах
та що там —
в телефоно-скайпо-сім’ях
й шлюбах…
В які як Бог й пошле кого
у ці зпустелені
та розпусте-лєні
(бо без любови
та благословення
дарма, що може
й «закадилені в церквах»)
земні любовні ігри злі —
то чудо й щастя
щастя та біда...
біда…
біда…
Хоча по-справжньому біда —
коли хтось відбува...
ото біда...
Ну а приходить — щастя...
хоч на котромусь
місяці безсоння
у миті того божевілля
мо і подумаєш балда — біда
біда…
біда…
Коли вже тії біди підростуть
та вийдуть в люди
неначе наші із собой
забравши душі
тоді
чекаєм раю
і думаєм
коли вже й як прийде ота
від цього муки-світу
«рятівна»…
Та наступа «мент істини» —
оаза уже без болю
та самообману…
біда?
тим хто зостанеться
за прапрадревньою традицієй
мого народу —
то таки да,
біда...
У заурбанених оцих часо-пустелях
любов тобі, душі, що відбува
терапевтичні дози
вже міряє не у піпетках...
любов тоді вже — «як з відра»
і дев’ять
й сорок
й рік…
й щороку, дасть Бог, на Великдень...
09.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657058
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.04.2016
Тебе життя принижує,
а ти, йому помстившись,
у відчаї псуєш своє коріння
й обламуєш ростки
свого майбутнього…
Так ми для себе непомітно,
не розуміючи того,
батькам вкорочуємо вік
й дітей своїх вирубуємо мрії
руйнуючи таку
іще чи вже
крихку їх віру в себе…
В священній міста
на учорашній каві ворожбі
та суєті служіння
чужим чиїмось цілям...
01.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657057
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.04.2016
Мов духів злих
ледь видимі роддоми —
то на дорозі
прямокутнії ямки-пройоми,
що під квадратно-гніздові
дверцята дубел
ще до цих пір
святих асфальто-дятлів
на родовому-дереві-
дорозі-треку-автобані
життя твого короткого
земної суєти.
Вони завжди —
невчасно випадаючі су(ч)ки.
Як кажуть у народі —
із-низо-спино-рослих,
таких, що ледь не
стали золотими, тисяч рук —
гілок обрубаних
урбану-часу слугами лихими —
стандартними
програмами
шкільними…
Ті прямокутнії ямки —
талантів незліченних
братськії могили...
Як хочеш стати
в чомусь справжнім майстром —
то вчи уроки
свойого життя
до самого кінця,
не лише до диплома,
що наче синя-чи-червона
відмітка твойого знання...
Насправді ж — чорна мітка
для все-лукавого
все-знайства.
Й відзнака вища
зкаменілого міщанства
у зовні ще живім Тобі —
транзитнім храмі вічної Душі —
Дитя
Господнє…
29.05.2015
-------------------------------------
*спочатку мало бути слово «освіти»,
але помилково вийшло це, котре більш
точно відображає назву "того процесу"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656871
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.04.2016
Садисти ми з своїми — не з чужими.
Чужому що ти скажеш? Найгірше —
взяв його й подалі вже кудись послав…
Ресурси ділимо завжди з своїми:
квартири й гроші, іграшки і час —
кому з малими гратися із нас
й розказувати чи читати щось,
коли вони сидять, а чи лежать
і слухають мов миші…
Коли й кому послухати старих...
Чи мо хоч раз їх вислухать колись...
Це ж просто, щоби і вони відчули
у нас любов до них та захотіли —
подовше ще пожить. Хоча би просто
посидіти із ними поряд, ще краще
ув обіймах тиші. Мов би за те колись
віддячили їм миші…
Й не будемо повчати навзаєм
із панцира своєї суєти що їм, і як,
й чому із залишками їхніх літ робити.
Уже сказали, схоже майже все,
що мали із повчальним тоном на землі.
Настав вже час із вдячним тоном
і прощенням щось їм таке сказати,
що не у той манер, коли ще меж
що буде тут дозволено в житті
почав чи почала ти тільки пізнавати
ну і робив, робила все усім наперекір…
То не постійно — то якийсь було
лиш час, проте щодня, рутинні вправи
заперечень правил — твоє обмежень
допустимих світу пізнання…
Невже у тому ти ще до сих пір
не вправен чи не вправна?
21.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656870
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.04.2016
Треную память на ймена
віршем своїм — диханням-словом
і відчуваю, що ось-ось
мойого пензля молодого
мазками буду тренувати память
я на земні подоби «Лику Бога»
а слух — звучанням всесвіту
в його земної іпостасі — що музика
з кружлянь, вібрацій,
і прямо- й дуже
криво-лінійних
танців
тіл моїх
земних й небесних
у хороводі з всесвітом —
повстанцем з попелу
і у парі з всесвіткою —
музою ніжною
земною і небесною
моєю…
дружиною
16.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Даровано нам
саме повне
відчуття…
Немов у казці живемо життя:
не розумієш чи пливеш по хвилях
а чи столицей їдеш одної з самих-
самих європейських ти держав,
у котрій Бог, даруючи народам землі,
хранить тут центр Європи забажав.
І знаєш, що в дорозі є найбільший шок?
У нашім з найжирніших на Землі земель краю?
Найбільший шок — коли вже не гойдає:
Чому це? Я ж неначе їхав? Я стою?
А може — не помітив як — в раю?
Таких як ми до раю вже пускають?
І посеред столиці — мов по хвилях
чи як по пральній дошці…
Я відчуваю, що живий — бо душу
ще перуть...
У рай чи пекло поки не беруть...
17.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Нудистсько-суєтнії понеділки
щоденно-вірних атеїстів,
нудистсько-суєтні голгофи
других – з надієй «першим» потойбік»
І свято-п’ятниці одних,
ну чи недільні ранки інших —
щотижня — ледь підталий лід
хмільних урбано-біо-рік:
релакси та запої, чи причастя —
з кагору ложки натщесердце
ті миттєвії сп’яніння — обряди
«істин» що «в вині» тих пізнання.
Та їх всенощні
клуби, бдіння —
зібрання-сховок «від»
чи «в пошуках» гріха…
Тут добре перемішано усе
і інстинктивне скотство
й омріяне небесне
ув суєті плетінь
всіх ви-правдо-ву-вань себе
собі — лише собі та… Богу.
Самообману і у тім й по тім —
гріхопадінь...
Нам ближні зразу щось
за звичкой заперечать,
а потім —
лиш кивають
співчутливо і з надієй,
що навзаєм послухаєм й кивнем,
коли вони свої…
почнуть декламувать…
«лиш би було кому
колись нас відспівать»
коли нудисти знову
спочити на той світ готові будем…
11.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656318
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.04.2016
Ворон перед-до-світний
спів в містах
зовсім інакше будить,
ніж будили нас
у селах рідних солов’ї.
І може саме від того будіння
ми всі весь день
та ніч за ним такії злі?
Зате ми знаємо,
хто нашої пустої суєти вина —
то все вона,
накаркала!!!
А може просто
у село назад
вже повернутися
настав нам час?
Уже мо час...
16.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656317
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.04.2016
піски твого урбано-хроносу
зжирають кілометро-кроки
до дружнього рукопожаття
до поцілунку перед сном
палкого чи
напів-
схололого
у залишках, в хвостах —
у експонентах побутових
не завше
«джаст ін тайм*»-о-логістичних
«серйозних справ»:
з полиць ТЦ** до холодильника,
пізніше — столу
і потім — з часом —
в царство поліетилено-труб
ну а «традиції»
пивні й «пив?»«ні!»
докльовують
зосталі крихти
твоїх вечорів
09.12.2015
----------------------------------------
*з ангійської just in time - точно в строк
**ТЦ – торговий центр
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655989
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.03.2016
все далі й далі
мчить земля від неба
за дюймом дюйм
за сантиметром сантиметр
ми лише так насправді живемо
все інше — лиш фантазії та спогади туманні
про кілометри й сотні, тисячі
щоденних тих телепортацій
твоїх мо піших, на колесах, чи мітлі
ну в смислі — літаку чи кораблі...
коли іще ти там,
де небу до землі так низько
і з ніг тебе ще не збиває,
що тут на ній буває дуже слизько
бо сльози
щоб тебе очистить
дуже близько
лиш натуральним бодіартом
мо на тиждень
синці на згадку
про те твоє космічне зіткнення
з землею
і не вбива ще
кіл гріха у твоє серце
оце усе…
в часи коли ще люди-ноги
навколо тебе лиш були
та зрідка із людьми-дітьми
за руку небо ще тримали
і час ще йшов тоді помалу
й тобі питалося про все
у мами «вже коли» й «коли»,
та «папа, де?», «чому?» «чому?»
і на гіганській й водночас
маленькій цій землі
ще не материки були
були лиш островки
де ти як вдома був
куди хотілося завжди
та непомітно так
все ближче й ближче
вже схиляється земля
й до твого неба...
25.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655988
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.03.2016
Весняна мряка
Шелест мокрих шин
Ледь потемніли куполи
лиш золото як і було
і навіть краще —
бо вже не сліпить так
Для дихання смачніше
те ледь зволожене повітря
Аптеки продають
лише по пів-відра
дитячого сиропчику
від кашлю
І зарубіжно-мовне
спілкування з уже
киянином давно
скляних справ майстром
із Кавказу
нажаль, без перспектив
замовлення —
технічно все елементарно
та він мене
не
розуміє просто
коли я мовою
своєю говорю
чому йому
я маю віддавати свої гроші?
Біжу скоріш додому
до гіпсо-паперової нори в бетоні
Бо сумнівне то задоволення
бродити Києвом
у мряку та
без парасолі
І особливо —
ранньою весною
24.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655950
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 30.03.2016
любово-генераторнії
виробництва —
медові місяці
чи просто дні
а може й
миті
зціляють наші душі
втомлюють тіла
та в світ цей
запроторюють вже інші
для їх вже
втом та зцілень
та спогадів по тім
дасть Бог
у образі онуків
про ті піщинки часу
неземні
земних творінь —
любово-генераторні
медові місяці
а може й
миті...
09.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655948
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 30.03.2016
то нелегка робота
підмітить щось
впіймати відчуття
спинити час
нарити ті набори букв
у попелищах непрочитаних книжок
щоб не лиш нам краса тих слів
незвичних комбінацій
намиста, пояси, кайдани
щоб все оте на музику дихання
твого та читача лягло
щоб відчуття котре було
і пульс того зачарування
і серце мо що теж якраз
занадто билось
від відчаю чи злості, чи страху
забилось вже в тональності
надії, прощення, любові…
то нелегка робота —
і не посильна нам вона
земним —
її творить Господь
а ми —
лиш писарі Його
15.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655655
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 29.03.2016
Виринає з сутінків день
відбула
але ще не скінчилась
ніч
снігом чистим
чисто
прибрано геть усе
щедра цей рік зима
і дарма
що вже восьмий день у весні.
Тиха посмішка на вустах
і в очах
у жінок що стрічаю
всіх
все забулось — проблеми й вік
їхня доля часами лиха
їх зима
і у душах навколо — сніг
всі страхи і гріхи
цього світу
біль і жах
все виносять
тендітні плечі їх
бо є
восьмий цей день
є весна!
Всі пророцтва лихі
із блакитного з пультом
вікна
забуває то все
бо у неї в душі —
весна
сьогодні
й нині
восьмий
день її!
Виринає з сутінків ніч
вже відбув
але ще не скінчився
день
снігом чистим
чисто
прибрано геть усе
щедра цей рік зима
та дарма
ми вже восьмий день у весні!!!
08.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655652
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.03.2016