Merian

Сторінки (1/7):  « 1»

Сузір'я амальгами

Я  ходитиму  за  тобою  назирці  
забуватиму  слова  промови 
піду  за  тобою  аж  у  Африку снів
у хитросплетення  марень
на  слонах  білого  рифу  
намалюєш  останню  сходинку  
солоними  пучками  пальців  
перехрестишся  тричі  насамкінець  
ні  не  прощай,  ще  побачимось  

Це  лише  сну  густа  амальгама
де  під  шкірою  бродять  родимки  
і  чекають  доторку  сонця
щоби  проявити  на  шкірі  карту  сузір'їв  
(що  вкаже  нам  правильний  шлях)
як  проявляються  старі  фотографії  у  вишневій  тягучій  темряві  
так  з-під  шкіри  проступає  наше  майбутнє
ще  з-перед  закладин  світу  


Фантасмагорія  переплетених  рук
прорвані  греблі  пам'яті
боже  світла  поклади  руку  на  очі  мої
не  можу  вгадати  твого  доторку  впізнати  голосу  
Захололі  промені  у  сітківці
застигають  ніби  холодець  із  кропом
грецькі  палати  часопростору  
чаї  лимонні  дерева  їхні  тіні  заплетені  в  твоє  волосся  
Так  багато  очей  за  тобою  спостерігають
з  тривогою риб-рибенят
і  багато  чорної-пречорної  ікри  як  на  небі  
коло  за  колом  кружляючи  
сузір'я  упираються  гострими  зорями  в  шкіру  

Кінець  сну

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854813
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.11.2019


Великоднє

Душа  як  писанка  святиться  у  долонях
Восковий  дощ  стікає  по  щоці
І  котиться  барвистий  сонця  сонях
Звучать,  дзвенять  в  тарелі  неба  промінці
 
А  їй  вторитть  землі  таріль  музична
Зеленорогі  олені  Карпат
І  косівські  коричнево-коричні
орнаменти  дзвенять
 
Хвощі  розкриють  парасолі  древні
Неначе  жвавих  ящірок  сліди
І  листям  вибухнуть  у  червні
Старі  ліси  -    ходім  туди!
 
Ми  перші  тут.  Ніхто  ще  вмирав.
Ніхто  ще  не  народжувався  з  болю
Все  просто  є,  записане  на  струнах  трав
чорнявими  зернятами  бемолів..
 
Передчуття  життя.  Довірлива  і  боса
Іде  твоя  душа  назустріч  дню
У  кошику  долонь  насіння  проса
Видзьобує  пташа  вогню

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661943
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.04.2016


Музичне

1.

Музика

слів  ще  не  вимовлених
не  висловлених
навіть  не  подуманих
пливе  десь  із  темряви  серця
як  світло  рідного  вікна
і  знаєш,  що  там  тебе  чекають
осінні  фіалки  і  чай
книги  старенькі

Музика

блакитна  зоря
така  філігранно-тонка
на  холодному  небі
аж  опадає  сніжинками
як  передчуття  радості
поки  сльози  ще  не  розтанули




2.

Танцюю  на  межі  хвиль
хвалу  Твою
із  срібним  сонцем
із  срібними  бубенцями  на  зап'ястях
і  Ти  мені  —  музика


І  вже  накрили
сині  крила  гір
що  вже  не  виплисти
не  випірнути
тільки  народитися  заново


На  вершині  хвиль  танцювати  хвалу
далекою  і  невпізнаваною
маски  міняти  венеціанські
щотакту


Бо  ви  не  зрозуміли
не  прийшла  я  шукати  любові
бо  ви  не  відчули
що
наше  серце  єдине
б'ється  сховане  в  надрах  світу


Не  відчули
як  гори  зрушуються  від  цього  серцебиття
і  тануть
і  я  розтаю́  як  хмара
і  відроджуюсь  в  його  ритмах
танцем  на  межі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652519
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.03.2016


Ношу в собі голос…

́Ношу  в  собі  голос  того  юнака,

Що  відійшов  від  тебе  засмучений

Бо  часто  відходжу,  блукаю

І  смуток  спадає  вологим  пухнастим  туманом

На  сонце  Твоє…

 

Та  голос  тих  тих,  що  повертаються

до  Єрусалиму  стає  голоснішим

Голос,  що  додому  повертається,

Як  луна  вертається  до  того,

Хто  слово  мовив

У  тиші  предвічній

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649594
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.03.2016


Пілігрими

Ми  таємні  печаті  літа

На  плечах,  на  вустах,  на  чолі.

Ми  -  як  сонячна  повінь  розлита

В  розімлілих  обіймах  землі.



Заблукали  у  нетрях  раю

Пілігрими  покинутих  веж.

Наші  погляди  догорають

Вогниками  електромереж.



У  далекому  білому  замку

В  лабіринті  незнаних  слів

Триста  років  граєм  в  мовчанку

І  давно  живемо  напів...



На  пів...світу,  ...голосу,  і  так  далі

Що  забули  обличчя  своє

В  дзеркалах  розбитих  впізнали

Вже  коли  нас  немає

Ти  Є

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649592
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2016


Сніги

Сніги  такі,  що  вже  не  добреду.

Від  слів  лишилась  курява  завії.

Любов-  як  смерть.

Метелики  на  віях.

І  біла  Україна  у  снігу.

 

Болить  мені  твоя  тремка  печаль

І  опадає  інеєм  вчорашнім

Зірок  метеоритова  печать

На  перестиглий  спогадів  мурашник.

 

Твої  сліди  навколо  мого  серця

Змовкають...  І  згортаються  бинтами

Пухнасті  кошенята.  Ллється

Дорога  полотняна

 

Останній  день  перед  початком  світу.

Тамую  голос  твій  як  біль

Та  все  ж  іду  у  сиво-світлу

Метеликову  заметіль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648684
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2016


Триликий день…

***
Триликий  день  оглядає  вершини
Сміється  розкуто  на  кутні  зуби  
В  структурі  дерев  зганяє  поспіх  
об’ємами  світлотіні

Світанок  дощем,  а  полудень  вітром  
розстелить  печальну  дорогу  на  вечір
де  чаплі  кричатимуть  тихо  і  тоскно
і  питимуть  з  синіх  келихів  осінь

Так  просто:  в  коліс  не  виростуть  крила
з  бруківки  не  виросте  раптом  соняшник…
День  учорашній  всміхається  холодно,
краплини  дощу  одягаються  в  біле.

Триликий  день  книгу  сонця  розгорне
поставить  печать  на  останній  сторінці
Сьогодні  вмирати.  Останній  погляд:
Краплини  дощу  одягаються  в  чорне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648682
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2016