| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
Порви усі листи, сподівання, печалі.
Тут нічого складного, мабуть просто вітер невдач.
Я знайду твої сни, розпалю й догорять вони запахом ранкової кави,
Крізь сніданкову втому нав'язливо шепотітиму: "Хей, не плач".
Намалюю кілька уявних замків нашою кров'ю,
Начеплю окуляри рожеві повище, хай дивляться.
Розфарбую крізь призму життя обличчя твоє білою фарбою.
Загорнуся поглибше в себе, душа - не виставка .
Безневинною радістю знову колись сміятимусь,
Уявляючи, що я щойно родилася.
Твої очі стануть для мене новою спрагою
Безкінечних питань "де ж я тут провинилася?"
Ніжні губи на мить застигнуть у пам'яті.
Ні, не можна, шкідливо щоразу ворушити спогади.
Моя гордість лишилася знову на самоті,
Випий, котику, твоєму спокою потрібні проводи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2017
Просто вільна, без крил за спиною
Та вже й без зайвої ваги,
Не стримує душу нічого,
Тепер мені все до снаги.
Наче вільна, та чи надовго?
Поки серця хтось не полонить.
Поки цю божевільную змову
Знову хтось не розворушить.
Не займайте, просто залишіть.
Я хочу бути вільною до скону.
Для себе буду королевою століть,
Поки ніяка челядь не скине корону.
Я буду жити так, як хочу лише я.
Ніколи більше ви не знайдете такої,
Так само й не забудете моє ім'я.
Кажіть, що хочете, я просто буду собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2017
Коли усі сумніви зникнуть,
І внутрішніх демонів всіх до одного кинеш у Тартар.
Тоді знайдеш в собі цілий океан, не море,
Ось саме це буде твій новий старт.
Теплий пісок залізатиме у всі шпаринки,
Шалений літній танець душі вже не спинити.
Вже зрозуміло, що не потрібні ніякі половинки,
Лише щоб морський бриз не припиняв бриніти.
Всі слова вже написані, нових і не треба.
І сонце посміхається, махає рукою.
Збираєшся до нього в обійми, до неба,
Бо шлях до свободи ти виборола кров'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726031
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2017
На жаль у серці всіх не приютити,
Потрібно вибрати когось одного.
Нехай це важко, хай буде боліти,
Але так буде чесно. перед собою, перед ними, перед Богом.
Не виказані клятви повиснуть у повітрі,
Весняні грози змиють і печалі й втому.
І мить не втримати в шаленім вітрі,
Так само кожного не поселити в себе вдома.
Не кожного так можна полюбити,
Не кожен зможе витерпіти сварки.
Не кожного так поцілуєш, щоб простити,
Не всіх зможеш відмовити від чарки.
Лише один, навіки твоїм ставши,
Довершить всі історії, зізнання.
І навіть від безвиході упавши,
Він називатиме тебе своїм коханням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725136
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.03.2017
Ласкаво просимо до раю,
Лиш будьте обережні, витирайте ноги.
Можливо хочете ви кави, чаю?
Стомились, мабуть, з довгої дороги.
Шлях сюди довгий, нелегкий,
Не кожному судилося дістатись.
Якщо вже тут, проходьте, гостю дорогий.
Дозвольте трішечки про вас дізнатись.
Як звати вас? Які у вас гріхи?
Коли на світі білому з'явились?
Не пам'ятаєте? Ах, ви не один такий.
Чимало тут з зізнанням забарились.
Що ж, правила такі: любити
Усе, що тільки бачиш навкруги,
Постійно посміхатись, не грубити,
І сіяти лиш доброти сади.
Сюди важко потрапити, важко знайти
В своєму серці справжній шлях до раю.
Та не потрібно рай шукати, збираючи сліди.
Щоб світ здавався ним потрібно дуже мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725135
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2017
Бути твоїм ліхтариком,
Світити лише для тебе.
Щоб не розтанув маревом
Боятись поглянути в небо.
Ранку чекати з острахом,
Знову і ще раз спалахую,
Щоб не закінчити пострілом,
Стану я вільною птахою.
Пригорнути крилом твою голову,
Лебедину пісню співаючи.
І загинути в вічному мороці,
У вікно тебе виглядаючи.
Ти побачиш тіло холодне,
По щоці пробіжить одинока сльоза.
Вмить подумаєш, треба сховати,
Але раптом вона ще хоч трохи жива?
Помацаєш пульс десь під горлом у пташки,
Відчуєш, що мабуть його і нема.
Зберешся з думками, візьмеш лопату
Й копатимеш яму таємно, наче будеш ховати слона.
Я сидітиму, усміхаючись,
Біля ліжка на небесах.
Може й справді нам не судилося?
Може й справді це не наша вина?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
Мій коханий інтроверт,
Я для тебе ще не розцвіла.
І, потрапивши в невпинний круговерт,
Зрозуміла, що собою так і не була.
Мій коханий, любий друже,
Холодно мені чомусь.
Ти ж від мене відвернувся
Й, на прощання, усміхнувсь.
Я не знаю слів достатньо,
Щоб тобі про все розповісти.
Я сумую. Може знаєш?
Ти допомагав мені цвісти.
І в полоні дивних весен
Я тримаю все в собі.
Ну а це добіса важко,
Тож пишу тобі вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
Ось, трішки мого божевілля.
Я не винна, воно у мені живе.
І творить у душі свавілля,
Хоча, воно вже рідне таке.
Його я люблю, і його ж проклинаю,
Без нього не можу, із ним іду в бій.
Із ним просинаюсь і спати лягаю.
Йому завжди раді у хаті моїй.
Я дихаю ним, і ним надихаюсь,
Я знаю, така вже на світі доля моя.
Нести божевілля у маси, і каюсь,
Воно захопило моє власне "я".
Пробачте всі ті, хто досі ще вірить
У правильність світу, в несправжність дива.
Я знаю, потрібно лише захотіти,
Й твоя божевільність теж стане жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724310
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2017
Маленький хлопчик пише лист герою,
Колись йому теж боронити землю цю.
Виводить гарно букви й думає про зброю,
Про те, як холодно і страшно там бійцю.
"Ти там тримайся,- хлопчик пише,-
Спасибі, що бережеш моє життя.
Я тут чекаю, повертай скоріше.
І вбережи країну, для нас, для майбуття.
Як виросту, я теж буду боротись.
За маму, за Вітчизну, за сестру.
За те, щоб було солодко сміятись,
За те, щоб більш не класти побратима у труну."
Стиска конверт маленький хлопчик,
В надійні руки мамі віддає.
Чекатиме, що прилетить горобчик
І відповідь солдата принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2017
Ти мов воїн величний і мужній,
Я ж маленька, беззахисна і ледь смішна.
Заховаєш мене у обіймах потужних,
І забуду на мить, що я ще жива.
Три хвилини, десять чи двадцять
Непомітно спливатиме час.
Вдих, видих, вдих, видих і ще раз,
І вже не земне тяжіння триматиме нас.
Ти знову мені посміхнешся,
Тихий погляд торкнеться очей.
Полум'я раптом між нами займеться,
Зсередини витягне кілька забутих речей.
Рука до руки, нехай світ зачекає,
Бо поки ми разом усе до снаги.
Нехай наша ватра постійно палає,
І вітер безжальний не заховає наші з тобою сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Чому ти близько і водночас так далеко?
А я не можу знову спокій зберегти?
Де ж ти літав, моя лелеко?
Куди іще захочеться тобі піти?
Яких чудес ще люди не відкрили,
Таким ти дивом став мені моїм.
Нехай відріжуть й двадцять разів крила,
Один твій погляд зцілить їх навік.
Я тобі душу так і не відкрила,
А ти уже й забув наш сонячний політ.
Хоча ніхто нам не завадить сховати всі вітрила,
Забувши страх і сором, відчути цей магніт.
Квітка, яка не розцвіла, вона і не зів'яне.
Наше кохання буде вічно жить.
Допоки полум'я в моєму серці не розтане.
Допоки ця симфонія звучить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Сиділи тіні й думали про смерть
Вона далеко, але наче й близько.
Чи змінять щось слова тепер?
чи буде ще колись душі так тісно?
Чи може погляд вивернути долю
І закохати двох розтоптаних людей?
Чи зможе сонце повернути волю,
Щоби уникнути небажаних смертей.
Чи серце змовчить, коли на папері,
Побачить до болю знайомі слова?
Та чи відчиняться потрібні двері,
Коли побачать, що хтось раптом ожива?
Чи зможуть тіні знову говорити,
Без будь-яких обмежень правду, й навіки?
Лиш вірні можуть ще раз полюбити,
І слів там не потрібно. Лиш мовчи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017
Я повільно схожу розуму.
Цікаво, як зійду остаточно стане легше?
Буду лежати, шурхотіти ковдрою
І в забутті боліти буде менше.
Він не хотів, я точно знаю,
Мене ні ранити, ні знову полюбити.
А я собі шматочки серця відрізаю,
Бо не уявляю як без нього жити.
Притисну руки до грудей, заплющу очі,
Його обличчя знову пригадаю.
Увесь твій стан плекатиму всі дні і ночі,
Усмішка, плечі, руки знов зі мною.
Ти спатимеш, а я в білій палаті
Сміятимусь на всі усюди.
Забуду де нормальність й де залізні грати,
Лиш буду вірити, що ти мене почуєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017
Я зможу бути котом.
Щоб приносити людям радість,
Безтурботно гуляти, махати хвостом,
Тертись об ноги, викликаючи жалість.
Не п'яніти швидко від невтомних утіх,
А дарувати навколишнім ніжність.
Буде вже не важливо, хто впав, а хто зміг,
З усіх поривань залишиться лише вірність.
Знайду собі віру, покращиться зір,
Побачу у темряві безліч відтінків,
Зрозумію нарешті хто справжній звір,
Навіть не знаючи їхніх учинків.
М'якенькою лапкою торкнуся землі,
На крилах із шерсті умить пронесусь,
Утечу від людей, бо вони завше злі,
Віднайду незалежність. І...знову проснусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723701
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2017
Коли падаєш в прірву
Варто намагатися вижити?
Чи може прийняти усе як є?
Чіплятися за гіллячки,
Дерти руки у кров
Чи летіти і насолоджуватись польотом?
Коли падаєш усе безнадійно,
Незалежно від того, борешся чи ні.
У будь-якому випадку впадеш.
Хіба хтось зловить тебе за руку.
Але тебе ніхто не зловив і ти падаєш далі.
Ти пролетів сотню метрів і нічого не змінилося.
Тоді приходить думка:"А чи падаю я взагалі?"
Намагаєшся встати, але підлоги нема.
Ну що ж, окей, падаємо далі,
Бо більше нічого не залишається.
Аж тут Ти впав. Виявляється, це боляче.
Але чому ти ще живий?
Що не дозволило тобі померти?
Чи, може, ти маєш для чогось жити?
Роздроблені кістки, біль нестерпний,
Шукаєш, чи не видно ніде уламків мозку або черепа.
Нема. Значить цілий.
Знову стараєшся стати на ноги.
А вони не хочу вставати.
Тому ти повзеш.
А чому ти повзеш?
Ти не знаєш?
Бо щось у тобі до останнього хоче жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723700
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 15.03.2017
Твоє волосся, очі, губи.
Маленька постать, та така прекрасна.
Тобі не треба гучних слів, широкої фігури.
Лиш полум'яний світ все навкруги прикрасить.
Порух руки, тремтіння слів потрібних,
Ти запахом мене чаруєш враз.
Підтримаєш рукою в мить падіння,
А потім зникнеш без зайвих образ.
Я пам'ятаю кожен погляд,
В усі шпариночки душі моєї він проник.
Ти дав надію, щастя, вогник,
А потім раз. І просто зник.
Як маю я чогось чекати?
Вже краще кинутись каменем вниз.
Ніж час від часу згадувати і благати,
Щоб ти прийшов і до себе притис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2017
Таинственная незнакомка,
Что таишь ты в себе, дорогая
В сердце томное, словно иголкой
Войдешь неожиданно, на стихи вдохновляя.
Иль вино тебя порождает,
И бросает ко мне в обьятья,
Или вправду ты, неземная,
Испустилась со своего распятья.
Аромат твоих тонких духов
Никогда не забудут поэты,
Лишь ты выводишь из призрачных снов
Вдохновенья поэмы, стихи и сонеты.
То являешься, вновь пропадаешь,
Выбиваешь оружие с рук.
А раз нету тебя, я забуду о славе
И покину навеки свой лук.
Но какой бы жизнь с тобою
Трудной и горькою не была,
Принимаю тебя, восхваляю,
И приветствую звоном меча.
Ты станешь моей белой птицей
Я тебя буду сладко беречь.
Пока не сбежишь молча волчицей
И слёзы исчезнут, словно груз с плеч.
Ты уходишь к другому, а я ничего не тая,
Любить тебя буду, как хулиган.
Лишь разок бы взглянуть вновь на тебя
На твой нежный и хрупкий стан.
И в агонии нервной тебя позову
Словно маму, на смертном одре.
Лучше быть у тебя в плену,
И сгореть на твоей простыне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723563
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2017
Не закохуйся в мене. Я зло.
Те невпинне, що в тобі проснеться.
Кошмар, що наче помело
Вимете усе із твого серця.
Не закохуйся в мене, не треба,
Я ж бо думки твої не спиню.
Бо як грім серед ясного неба,
В одну мить назавжди пропаду.
Ти залишишся сам, наодинці,
Я ж полину до нових світів.
Я не зможу лишитись на місці,
І запалювати твої вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2017
А що, як завтра ти помреш?
Як зміниться від цього твій останній день,
Коли ти знатимеш, що він останній.
Коли ти знатимеш, що він останній,
Відкриєш очі прямо на світанні?
Як ти ходитимеш на цій землі?
Як ти ходитимеш на цій землі?
Чи будуть дні твої сумні?
Чи буде розум твій бажати злого?
Чи буде розум твій бажати злого
Від розуміння, що це ненадовго.
І зовсім скоро ти помреш.
Лише подумай: завтра ти помреш.
А що з собою в інший світ візьмеш?
Куди підуть твої думки, коли тебе не стане?
Куди підуть твої думки, яких уже немає,
Коли ти зрозумієш, що завтра помираєш.
Спитай себе, а чи готовий ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
Я - загубилася.
Загубилася в тобі.
Чи все мені примарилось?
І я знайшла тебе в собі?
Я загубилася, пропала.
Мене немає й не шукай.
Я розчинилася, мов мара,
Як цукор. Ну а ти - мій чай.
Я- твоя книга. Ти- мене читай.
Повільніше кожну сторіночку гортай,
Ретельно всі секрети відшукай,
Все глибше мене для себе відкривай.
А як прочитаєш - бери у руки ручку,
Чистий листок паперу - і пиши.
Пиши нашу історію, малюй картину.
Прошу одне: закінчувати не спіши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Ти красивий. І в кожному твому недоліку
Є трішечки правди, трішечки волі й краси.
Ти красивий навіть коли ти сердишся,
Коли впевнений в тому, що нікому не покажеш скупої сльози.
Ти прекрасний, коли смієшся,
Тоді видно світло твоєї душі.
Ти незвичний, навіть коли здається,
Що звичайні усі думки твої.
Ти чудовий, навіть коли я забула
Хто ти, що ти, де ти і як.
Ти просто умієш мене надихати,
А це, мабуть, вже добрий знак.
Ти сміливий, коли потрібно,
Я ж смілива, коли поруч ти.
Хоч цього зовсім не видно,
Та з тобою можна відкривати нові світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Холодні стіни моїх похмурих дум
Зводять усі старання нанівець,
І в голові лиш вітер, вже остогидлий шум,
Мелодії, що оминають хату навпростець.
Під невичерпним тиском суєти,
Обов'язків, що підкрадаються позаду,
Тебе з'їдає тихим порухом руки
Усе, що мусиш виконати, наче серця зраду:
Все те, що вже набридло і абсурд.
Яке вже не потрібне й застаріле.
Враз виривається із серця бунт.
Та почуття вини повстання придушило.
Ось так із дня у день мусиш покірно йти,
Разом із стадом в непомітну прірву,
Звикати можеш до щоденної сльози,
Що окропить твій шлях у нескінченну вирву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722846
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2017
Через тисячі зим,
Через сотні чужих океанів
Ти прийди, припливи немов сни.
І крізь люті сніги,
Нездоланні таємні тумани
Обійми мене, поцілуй, пригорни.
У очі твої безмежні погляну,
Щоб побачити те, чого не було
І не буде ніколи на світі таке, як між нами.
Я скажу: «Сумувала»
І притисну до серця руками чоло,
Щоб побачити те, чого в світі іще не було.
Засоромишся, зніяковієш,
Ніжні ямочки твоїх щік усміхнуться мені.
Здивуєшся: «Як це незвично, коли про тебе складають вірші».
Бути музою дивно, та водночас велично,
Кожен порух душі твій зловлю в невловимі сіті,
Ти прикличеш натхнення, яке припливе у човні.
І я знатиму, ти у безпеці.
Зовсім близько, в серці моїм,
І сподіватимусь не почути: «Він ніколи не буде твоїм».
Зігрію подихом руки,
Віддам усе, що у серці ношу,
Аби нарешті почути: «Ти моя, я нікуди тебе не пущу».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017
Я для тебе перетворилась в звичку?
У сигарету, без якої гірше,
Коли потреба затягнутись переважає усі інші?
Важко покинути, коли вже звик щоранку
Вдихати запах кави, нестепних сигарет,
Коли чекаєш ніжних усмішок на ганку,
Та звичних справ, рутини лет.
Ти кажеш, нащо тобі робити те,
Що твоїм примхам не до ладу?
Потрібно жити так, що було зле
Печінці, голові і веселитися на славу.
Але якщо так хочу жити я?
Відкину усі правила і запитання.
Ти засмутишся, як постійно сумувала я,
Та мені буде байдуже на всі благання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017
Коли на землю опускається ніч,
А в повітрі відчувається уже весна,
Я буду думати, про що ти спиш,
І чи не з'явиться у твоїх снах іще одна.
Завжди чекатиму від тебе теплих слів,
І на останок міцно обіймати.
Ти своїм холодом мене зігрів,
Про що ж сьогодні будеш спати?
Не треба більше пелюстків троянд,
Ні подарунків грізних, шматків неба.
Бо за вікном світитиме моя зоря,
Відколи ти забрав моє серце до себе.
А ніч покриє всіх, і океан
На ледь відчутних хвилях провесни
Прилине в край вічних страждань,
Аби тебе в царство Морфея провести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017
Ламай мене, давай, я твоя
Або цілуй, або бий, більш ніяк.
Не світи мені, мов вечірня зоря.
Я зовсім не корабель, а ти не маяк.
Обіймай, лікуй мої рани,
Лише ти мій кат і хранитель.
Не займай давні шрами.
Та...як хочеш, ти ж тепер повелитель.
Ні, я не плачу, сліз уже немає.
Та і ти не той, і з мене смієшся.
Я вже не відчуваю, але серце кохає.
Та невже ти так легко здаєшся?
Здаюся! Ось білий прапор.
Руки вгору, а там побачимо.
Життя це вічний маніпулятор.
А я погляд твій вічно в собі ховатиму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Говори, говори, говори.
Говори, аби говорити.
Що-небудь, лиш тільки кажи
Й давай мені сили жити.
Співай, кричи, говори
Пошепки, та не мовчи.
Не чекай реакції, просто твори-
Й говори, говори, говори!
Не смій засинати, не смій забувати:
Хто ти і навіщо ти тут.
Не бійся сказати, зубами порвати
Усе на своєму шляху.
Піднятись на гору і в прірву упасти
Не бійся- це все не біда.
Страшніше мовчати, бо можуть украсти,
Все те що для тебе - життя.
Не бійся програти, дрібниці ця гра,
Знайди своє світло й кричи.
Не звертай з своїх пошуків, це ж бо жага.
Й говори. Говори! Говори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659137
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2016
На ніч казочку слухала я
І уявити собі не могла,
Що та казочка чарівна,
І це доля моя.
Чарівник, що ту казку складав,
Мирно й тихо мене присипляв,
А я слухала і не знала,
Що чарівника того вже кохала.
Неначе дитина чекала продовження,
Заснути без нього уже не могла.
Душа моя тоді відчула відродження
І стала немов нова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
На добраніч, милий мій,
спи спокійно.
Не чекаючи солодких снів,
Спи вільно.
Я прийду до тебе уночі
Тихо вкрию,
Тайни серця всі свої
Тобі відкрию.
На добраніч, милий мій,
Спи спокійно,
Пам'ятай, що завтра знову бій,
Спи вільно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Закриєш вікна, двері,
Сховаєшся в собі.
Весь біль тримати в себе.
Ні-людям. Ні-брехні.
Для чого жити далі?
І куди завтра йти?
Живеш, немов в підвалі,
Без горя й радості.
І сонце заховалось
Й так боляче душі.
Чого ж ти так злякалось?
Бо ти живеш у сні...
Цей світ жорстокий, хворий,
Лиш ти в самотині
Закриєш вікна, двері
І скажеш світу:"Ні!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2016
Мамо, я - поет
Можливо, не досить вдалий.
Не написав ще поем і сонет.
Але ж те, що було - немарно?
Я зірок із неба ще не дістав
І не ринув птахом до неба
Я лиш на першу сходинку став
На вічному шляху до тебе...
До тебе, Небесний світило,
Я руки свої простягну
Й молитимусь невміло, але щиро
І Вічную правду колись я збагну.
Попрошу я миру у Тебе,
Творця, що талант мені дав.
Щоб побачили люди у небі
Знак, що навіки засіяв.
Я невпинно благатиму долю,
Щоб бійці повернулись живі.
І в молитві складу я долоні
За мир на рідній землі.
Я не буду просити багато:
Тільки хай життя тут завжди цвіте.
Щоб знайшов я й у мороці свято
І талант не покинув мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644448
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.02.2016
Коли хтось добирається до самісінького твого серця,
сам того не знаючи,
Коли Він стає ближчим, як ніхто до цього,
просто твоїм.
І вже неважливо, яка між вами вами відстань, час і простір.
І вже неважливо, хто ви- друзі чи вороги.
Ви просто удвох ідете цією дорогою.
І неважливо куди, головне просто разом іти.
Коли вже не помічаєш різниці,
За вікном дощ чи сніг чи буревій,
Гарний настрій лише тоді,
Коли Він лише твій.
І з ним прохолодно у спеку,
Тепло у люті морози.
Тебе просто гріє тепло його серця.
Коли вже неважливо літати чи падати,
Головне, щоб поруч був Він.
Коли неважливі любові градуси,
Бо в крові вже і так адреналін.
Коли хочеш зробити усе, лише щоб побачити
Його посмішку на устах, обійняти.
Все одно, чи з цього щось вийде.
Ти хочеш усе це прийняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Я хочу мирне небо... й поруч ти
Ідеш, тримаючи мене за руку.
Ми йдемо разом до мети.
І від людей ми відганяєм смуток.
Ми в жовто-блакитних кольорах
Піднімемо дух України!
І подолаєм разом страх
За долю Неньки-батьківщини.
Я вірю: разом ми переможем ворогів,
І відійдуть війська з кордонів рідної країни.
Любов зігріє нас і захистить,
Вона пройде до всіх: дорослих і до кожної дитини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
У далечі замріяній іскристій
Застигли зорі в мерехтливій тиші.
А місяць, боячись порушити її,
Зробивсь колискою у золотій імлі.
Усе навколо дихає у сні
Й зозулине кування стихло.
Лиш хвилі щось розказують мені
Про сенс життя, про щастя і про лихо.
Дерева нахилились до води
І слухають зі мною шепіт хвилі.
А я всім серцем рвусь туди
Де дім мій і де серцю люди милі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643904
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.02.2016