| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
візьми мене ніжно за руку,
хоч і душу випив до дна.
ми смертні до першого поцілунку
і до другої склянки вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
для нового життя не потрібні вокзали,
квиток на літак і не треба нікуди йти
мені для нового життя треба мало -
забути, що саме сьогодні святкуєш ти,
не думати, де ти, чи ти там коханий
просто не думати - така простота
з пам'яті викинути мотлох минулого,
до біса б викинути
а л е с у к а я к
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
розказати, як справи у мами,
як не сплю ночами,
чи про те, що в північне місто нарешті прийшла зима?
могла б написати, що все погано,
та це не так.
я жива тут.
побут мене ковтає, часу страждати давно нема.
губиш себе у беззвучному пульсі міста,
живеш інертно, від входу до виходу,
від серця і до дверей.
життя губиться в цій рутині,
не відчуваєш, не мислиш, і не сприймаєш,
що скоро прийде кінець зими,
що юність до тебе мчить, яку не бачиш.
що гірше - не хочеш бачити.
я можу писати красиво, що жити без тебе - мука,
та ми знаємо, як усе в Колесі й колі,
звичайний хід - мертвим - землю, живим - життя,
змінити тут щось безсилі ми.
ми не знали турбот, до часу, коли біда не прийшла,
як завжди, не сама, - з ножем.
все було чудово, ось тільки зима,
у якій вперше немає тебе. фінал.
я занадто багато тобі пишу.
мої листи - у фантомах, тінях, старих будинках.
мої слова - німим.
почуття - для мертвих.
серце - знекровленим.
мільйони слів, що не будуть лежати в скринці,
в сповіщенні, виклику з пошти.
що гірше - крізь них пробивається
у кожному звуці
"ніколи".
"ми" наділили міста душею,
зараз же "я" зустрічає порожні вулиці.
пам'ять про щастя - жахлива ноша,
все вищесказане - демагогія і відсутність сенсу.
весь посил - в до болю банальній фразі:
я скучила за тим,
чого ніколи не буде
ще раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
робити вигляд, що не сумуємо,
і помирати один без одного
доволі просто - як лічити до трьох
на пальцях, холодних і лагідних
ти знаєш, нескладно вбивати ілюзії
суворим мовчанням беззвучних пустель
бути заклятими ворогами і друзями
зорі й життя читати з долоні і стелі
дуже цікаво розбити світ для усіх
через те, що колись зруйнувало твій власний
за принципом таліону, коли мільйони
однієї душі не варті
не варті одних обіймів
й одного до болю близького слова
я - той самий кружечок порожній,
що його малювати й стерти одразу
забудь образи
забудь ненависть
забудь дорогу до моїх снів
до наших з тобою днів
робити вигляд, що не сумуємо,
і помирати один без одного
наша класична гра у стосунки
можна розіграти останнє коло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016