Оксана Батицька

Сторінки (1/9):  « 1»

Жовтневі барви

А  жовтень  розщедрився  знову  грибами.
Калинові  грона  налились  вином.
Живі  натюрморти  з  осіннім  теплом-  
Терени  і  глід  зарясніли  плодами.
Щось  є  від  Воллона  -  відтінків  палітра,
І  подих  від  неба,і  легкість  руки.
Кладуться  картинам  останні  штрихи
У  задум.Нечутно  із  порухом  вітру.
Здається  мені  ,що  ця  осінь  в  повторі.
Все  крутить  по  колу  одвічна  спіраль.
Писалася  осінь  під  старий  рояль
Комусь  і  до  нас  за  призначенням  долі.
Зізнайтеся,  жовтню,  були  ви  знайомі!
Ці  стилі,манери,ці  школи...  Авжеж!
Осіннє  барокко,імпресій  кортеж  -  
Огюст  Ренуар,  Клод  Моне,  Жан  Гійомен.
І,певно,так  є,  і    було  так  ,і  буде  -  
Писатимуть  осінь  чиюсь,чи  свою...
І  хтось  розмалює  так  осінь  мою
Чи  пензлем,  чи  віршем  красиво  у  буднях...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020


Осене , Осене, Осене

Осене.  Осене  .Осене  
люба  моя  золота  !
Що  ми  для  себе  попросимо?
Літа  ,  літа  ...  !  Літа
Швидко  летять,  галописто  -
Біг  догори,  догори...
На  хризантемах  настояний
День  .  Говори,  говори!
Ти  научай  мене,  Осене!
Хто  ж  бо  навчить  як  не  ти?!
Як  ті  печалі  непрохані
Легко  без  сліз  обійти  ,
Так  ,  як  і  ти  окрилено
Мріяти,  вірити,  жить.
Бути  теплом  серед  інею,
Не  відректися  любить.
Осене,  Осене,  Осене,
Літа,  літа!  Літа....
На  хризантемах  настояна
Ніжна  пора  золота....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020


І не треба слів

Вечір,  вечір,  тихий  вечір  -    осінь  за  вікном.  
Сповиває  мої  плечі  лагідним  теплом
Ця  казкова  мить  чарівна  в  рампах  ліхтарів  .
Кава.  Свічі.  Твої  очі.  І...  не  треба  слів...
За  вікном  собі  кружляє  перший  листопад.
Тополині  і  кленові  "блискітки"  летять.
Здійснює  бажання  наші  осінь  золота.
Пізня  кава.  Тихий  вечір.  Музика  проста.
Листя,  листя,    наче  зорі  ,все  летить  згори.
І  кохання  розквітає,  що  не  зна  пори.
Це  на  щастя  листя  сипле  щедро,  без  жалю  
Осінь.  Свічі.  Гріє  вечір  і  твоє:  "люблю".
Вечір,  вечір,  тихий  вечір  -  осінь  за  вікном.
Сповиває  мої  плечі  лагідним  теплом
Ця  казкова  мить  чарівна  в  рампах  ліхтарів.
Кава.Свічі.  Твої  очі.  І  не  треба  слів...
Без  жалю  -  не  шкодуючи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895917
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020


Миті літа

Розпогодилось,  віддощилося...
Літо  райдужне    горілиць.
Квітом  –  травами  замаїлося.
Літо  барвами  полонить
Післягроззя  озон  настояний
На  відтінках  парфум  Mіріс
Ген    далеко  пішло  відлунами…
А  у  мене  цвіте  ірис
А  у  мене  весна  із  літечком  -
Штрихи  почерку  -  Клод  Моне
І  гортензія  розмаїтиста…
Жаль,  не  вічне  усе,  мине…
Миті  літа,  секунди  осені,
Листопадові  вечори
Десь  між  приморозками  й  морозами
Дим  підніметься  догори
Світлим  спомином  розістелиться,
Сколихне  у  душі  теплом
Літо  райдужне  у  гортензіях
У  ірисах  ,котре  цвіло…
Липень  2020  Рожнятівщина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020


***

Та  не  сполош....не  зазіхай,  людино!  Не  все  на  цій  землі  лише  твоє.  Тут  теж  притулок  звірині  й  пташині  .  Тут  дім  усьому  тому  ,  що  живе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


Нехай росте

Старечі  перші  пролежні  зими
Життя  первісник  проріза  зухвало.
Ще  чорний  -чорний  напівсонний  ліс.
Ще  рано…
А  він  прорізав  дернь  земну  плечем.
Уперся  -  сила  волі  все  долає.
На  світ  цей  -  голим,  босим  і  з  плачем…
Світає…
В  весняне  сонце  вкутатись  змикнув  -
Річ  парникова(  не  дивує  те)
Зігрівся  і  не  холодно  йому  .
Росте…
Нехай  росте!  -  Весна  вітає.

 Нехай  росте.  17.05.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020


Де я живу

Де  я  живу  ?  Я  там  живу,  в  долині,  
Де  Лімниця  торкається  села.
Де  ті  стежки…,  небес  безкраї  сині
П’ють  воду  з  річкового  джерела.
Де  так  щедротно  розсипами  роси
Дзвенять  в  досвітніх  паростках  яси.
Островки  сіна,  наче  альбатроси,
Нічних  страхів  пильнують  голоси.
Луги  зелені  співом  солов’їним
Вільготно  розсипають  по  землі.
Сюркотуни  концерти  Паганіні
Натхненно  відсмичковують  в  траві.
Де  зеленом  ряхтять  Зелені  свята
Клечанням  хата-писанка  яснить
Де  у  гнізді  малі  лелеченята…
Й  така  прекрасна  кожна  божа  мить…
Де  так  хмелію  запахом  черемхи.
Де  в  серці  осідає  щось  на  дні.
Цей  дивен  зелен,  це  усе  священне,
Оте,  що  вічно  житиме  в    мені
червень  2020  Рожнятівщина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


Зелен зелений

Зелен  зелений!
Зелен  зелений  !
Так  зелениться!
В  душі  -  незбагненно  ...
Зелено,  зелено
Стелиться  лугом
Зеленню,  зеленню
до  виднокругу.
Зелен  зелений!
Зелен  зелений  !
"Трійцею"  завджди
линеш  до  мене.
Душеньку  в  зелені
свою  полощу
Душенька  нині
як  після  прощі.
Силоньки  в  жилах
моїх  прибуває
зеленом-  зіллячком
Літо  буяє
Знову  душа
В  благодаті  чистилища
Духом  Святим
запричастилася.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020


Відходить травень

́Вже  яблуні  зайшли  у  тяготу.
Уже  червнево  замутилось  небо.
Щодень  вершиться  так  ,  як  літу  треба  -
Відходить  травень,  забира  сльоту.

Щедротно  розливається  теплінь:
спекота,  грози  субтропічні,  штилі.
Напнулась  на  смерек  далеких  шпилі
Хмарна  туаль  -  білеса  світлотінь.

Пташині  гнізда  у  чеканні  -  вже
без  залицяльних  од  провадить  птаство.
І  засвітилась  ночі  зірка  ясна  -.
Краєчок  неба  з  овиду  іщез.

А  місяць  сріблом  сипле  навсібіч,
Дзеркалить  плесо  сяйвом  золотистим.
У  тихих  водах  і  таких  пречистих
Ставок  купає  зорі  голубі.

Йде  до  Купала  ...  День  за  днем
збіжить  і  червень  -  липами  одквітне.
І  ми  у  літі,  як  те  літо  квітнем.
Із  року  в  рік  пори  цієї  ждем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020


Хрумкотлива зима

Забіліло  все  снігами,  
Наче    цукор  під  ногами.
Хрумкотить,  як  та  морквина,
Як  в  салаті  капустина.
Хрумкотить,  наче  пергамент,
Як  мастиковий  орнамент.
Хрумкотить,  як  та  цукерка.
«Хрум!»  –  як  ненажера-терка.
«Хрум!»  -  як  від  мишей  підлога,
Від  чобіт  усі  дороги.
«Хрум!»  -  як  кедрові  горішки,
Кісточка  у    зубках  кішки
хрумкотить  собі  сама…
Хрумкотлива  в  нас  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816609
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 07.12.2018


Небесна мрія

В  синім  небі  залюбки
Мчать  крилаті  літаки.
Простір  цей  –  то  їх  стихія.
Політати  маю  мрію.
Коли  виросту,  пілотом
Стану  я,  мені  охота
Повести  таку  машину
В  білих  хмар  густу  лавину.
Жде  мене  небес  стихія.
Отака  небесна  мрія!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773544
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.01.2018


Гужовий транспорт

Фіра,  бричка,  коні,  поні
Записались  в  транспорт  теж,
Бо  тягти  угору  годні
Добрий  вантажу  кортеж…
Прокладає  хаотично
Трасу  трохи  і  незвичну.
Але  в  горах  незамінний.
Там  працює  на  відмінно.
Він  і  справді  помічний
Давній  транспорт  гужовий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773543
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.01.2018