| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
А жовтень розщедрився знову грибами.
Калинові грона налились вином.
Живі натюрморти з осіннім теплом-
Терени і глід зарясніли плодами.
Щось є від Воллона - відтінків палітра,
І подих від неба,і легкість руки.
Кладуться картинам останні штрихи
У задум.Нечутно із порухом вітру.
Здається мені ,що ця осінь в повторі.
Все крутить по колу одвічна спіраль.
Писалася осінь під старий рояль
Комусь і до нас за призначенням долі.
Зізнайтеся, жовтню, були ви знайомі!
Ці стилі,манери,ці школи... Авжеж!
Осіннє барокко,імпресій кортеж -
Огюст Ренуар, Клод Моне, Жан Гійомен.
І,певно,так є, і було так ,і буде -
Писатимуть осінь чиюсь,чи свою...
І хтось розмалює так осінь мою
Чи пензлем, чи віршем красиво у буднях...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Осене. Осене .Осене
люба моя золота !
Що ми для себе попросимо?
Літа , літа ... ! Літа
Швидко летять, галописто -
Біг догори, догори...
На хризантемах настояний
День . Говори, говори!
Ти научай мене, Осене!
Хто ж бо навчить як не ти?!
Як ті печалі непрохані
Легко без сліз обійти ,
Так , як і ти окрилено
Мріяти, вірити, жить.
Бути теплом серед інею,
Не відректися любить.
Осене, Осене, Осене,
Літа, літа! Літа....
На хризантемах настояна
Ніжна пора золота....
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Вечір, вечір, тихий вечір - осінь за вікном.
Сповиває мої плечі лагідним теплом
Ця казкова мить чарівна в рампах ліхтарів .
Кава. Свічі. Твої очі. І... не треба слів...
За вікном собі кружляє перший листопад.
Тополині і кленові "блискітки" летять.
Здійснює бажання наші осінь золота.
Пізня кава. Тихий вечір. Музика проста.
Листя, листя, наче зорі ,все летить згори.
І кохання розквітає, що не зна пори.
Це на щастя листя сипле щедро, без жалю
Осінь. Свічі. Гріє вечір і твоє: "люблю".
Вечір, вечір, тихий вечір - осінь за вікном.
Сповиває мої плечі лагідним теплом
Ця казкова мить чарівна в рампах ліхтарів.
Кава.Свічі. Твої очі. І не треба слів...
Без жалю - не шкодуючи
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895917
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Розпогодилось, віддощилося...
Літо райдужне горілиць.
Квітом – травами замаїлося.
Літо барвами полонить
Післягроззя озон настояний
На відтінках парфум Mіріс
Ген далеко пішло відлунами…
А у мене цвіте ірис
А у мене весна із літечком -
Штрихи почерку - Клод Моне
І гортензія розмаїтиста…
Жаль, не вічне усе, мине…
Миті літа, секунди осені,
Листопадові вечори
Десь між приморозками й морозами
Дим підніметься догори
Світлим спомином розістелиться,
Сколихне у душі теплом
Літо райдужне у гортензіях
У ірисах ,котре цвіло…
Липень 2020 Рожнятівщина
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Та не сполош....не зазіхай, людино! Не все на цій землі лише твоє. Тут теж притулок звірині й пташині . Тут дім усьому тому , що живе...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Старечі перші пролежні зими
Життя первісник проріза зухвало.
Ще чорний -чорний напівсонний ліс.
Ще рано…
А він прорізав дернь земну плечем.
Уперся - сила волі все долає.
На світ цей - голим, босим і з плачем…
Світає…
В весняне сонце вкутатись змикнув -
Річ парникова( не дивує те)
Зігрівся і не холодно йому .
Росте…
Нехай росте! - Весна вітає.
Нехай росте. 17.05.2020
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Де я живу ? Я там живу, в долині,
Де Лімниця торкається села.
Де ті стежки…, небес безкраї сині
П’ють воду з річкового джерела.
Де так щедротно розсипами роси
Дзвенять в досвітніх паростках яси.
Островки сіна, наче альбатроси,
Нічних страхів пильнують голоси.
Луги зелені співом солов’їним
Вільготно розсипають по землі.
Сюркотуни концерти Паганіні
Натхненно відсмичковують в траві.
Де зеленом ряхтять Зелені свята
Клечанням хата-писанка яснить
Де у гнізді малі лелеченята…
Й така прекрасна кожна божа мить…
Де так хмелію запахом черемхи.
Де в серці осідає щось на дні.
Цей дивен зелен, це усе священне,
Оте, що вічно житиме в мені
червень 2020 Рожнятівщина
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Зелен зелений!
Зелен зелений !
Так зелениться!
В душі - незбагненно ...
Зелено, зелено
Стелиться лугом
Зеленню, зеленню
до виднокругу.
Зелен зелений!
Зелен зелений !
"Трійцею" завджди
линеш до мене.
Душеньку в зелені
свою полощу
Душенька нині
як після прощі.
Силоньки в жилах
моїх прибуває
зеленом- зіллячком
Літо буяє
Знову душа
В благодаті чистилища
Духом Святим
запричастилася.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020
́Вже яблуні зайшли у тяготу.
Уже червнево замутилось небо.
Щодень вершиться так , як літу треба -
Відходить травень, забира сльоту.
Щедротно розливається теплінь:
спекота, грози субтропічні, штилі.
Напнулась на смерек далеких шпилі
Хмарна туаль - білеса світлотінь.
Пташині гнізда у чеканні - вже
без залицяльних од провадить птаство.
І засвітилась ночі зірка ясна -.
Краєчок неба з овиду іщез.
А місяць сріблом сипле навсібіч,
Дзеркалить плесо сяйвом золотистим.
У тихих водах і таких пречистих
Ставок купає зорі голубі.
Йде до Купала ... День за днем
збіжить і червень - липами одквітне.
І ми у літі, як те літо квітнем.
Із року в рік пори цієї ждем.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Забіліло все снігами,
Наче цукор під ногами.
Хрумкотить, як та морквина,
Як в салаті капустина.
Хрумкотить, наче пергамент,
Як мастиковий орнамент.
Хрумкотить, як та цукерка.
«Хрум!» – як ненажера-терка.
«Хрум!» - як від мишей підлога,
Від чобіт усі дороги.
«Хрум!» - як кедрові горішки,
Кісточка у зубках кішки
хрумкотить собі сама…
Хрумкотлива в нас зима.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816609
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 07.12.2018
В синім небі залюбки
Мчать крилаті літаки.
Простір цей – то їх стихія.
Політати маю мрію.
Коли виросту, пілотом
Стану я, мені охота
Повести таку машину
В білих хмар густу лавину.
Жде мене небес стихія.
Отака небесна мрія!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773544
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.01.2018
Фіра, бричка, коні, поні
Записались в транспорт теж,
Бо тягти угору годні
Добрий вантажу кортеж…
Прокладає хаотично
Трасу трохи і незвичну.
Але в горах незамінний.
Там працює на відмінно.
Він і справді помічний
Давній транспорт гужовий.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773543
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 26.01.2018