Боднарук Ілона

Сторінки (1/10):  « 1»

Надія не вмирає!

Зводжуся  незграбно  так  на  ноги,
Перші  роблю  кроки,  мов  дитя,
Не  чекаю  й  крихти  допомого  
Від  цього  нещадного  життя.
Кажуть,  що  надія  не  вмирає,
Завжди  її  вогник  у  очах.
Я,  зціпивши  зуби,  йду  до  краю...
Певно,  в  моїх  також  він  не  зчах!
Так,  жива  ще,  віднайшлися  сили...
Бачиш,  доле,  я  іще  дишу...
Б"ється  серце,  відросли  знов  крила,
Вірю  в  краще,  мрію  і  пишу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015


Досить вже!


Збила  з  ніг  мене  вода  рушійна,
Обікрала  душу  мою  вщерть.
Те,  про  що  я  мріяла  постійно,
Забрала  з  собою  круговерть.
Понесло  мене  життя  на  хвилі,
Щось  воно  занадто  вже  штормить,
Я  пручатися  течії  не  в  силі,
Та  й  не  дасть  стихія  відпочить!
Крутить  мною  доля,  як  бажає,
Насміхається  з  мого  безсилля.
Та  невдачам  цим  межа  є,
Досить  вже  непотребу  та  гнилля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015


***

Східний  вітер,  мов  шаман
       прохолодою  сповиє.
Біль  пекучий:  твій  обман
     ще  болить,  у  серці  ниє.
Але  ж  ти  не  вартий  сліз!
       я  забуду!  з  мене  досить!
Йди  до  неї,  чуєш?  -  Йди!
         Із  зими  вертай  у  осінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015


…де нема вчорашніх нас

У  світі,  де  нема  вчорашніх  нас,
Мовчать  слова,  думки  усі  забуті.
Я  вже  далека,  не  твоя  ,  по  суті...
А  рани  ці  лікує  тільки  час.
Дарма  ще  ждеш:  окремо  я  і  ти,
Спалю  мости,  прокладені  між  нами,
Бо  стали  паралельними  світами
І  згублену  любов  не  віднайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015


…але це уже будеш не ти…

Помережане  небо  хмарками,
зачекалася  снігу  земля...
Хтось  тобі  возводитиме  храми,
Та  не  я...  це  вже  точно  не  я...

Відтепер  ми  немов  незнайомці...
(надто  гострі  для  нас  ці  кути!)
завтра  зі́́́йде  в  мені  знову  сонце,
але  це  уже  будеш  не  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015


Втечу

Вже  не  болить!  
         навіки,  без  жалю́
тебе  забуду,  
         мовби  теорему
Мости  усі
           нещадно  попалю
І  утечу  
           з  примарного  Едему.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015


… як же треба мало!

У  грудневім  небі  хмари,  наче  з  вати,
Може  вже  нарешті  падатиме  сніг?
Знаєш,  я  не  буду  більше  сумувати...
Ти  зайшов  так  легко  в  сад  чужих  утіх!
Забирай  навіки  солод  поцілунків...
Почуття  -  у  Лету!  Біль-у  небуття!
Як  же  треба  мало,  щоб  убить  стосунки,
Утопивши  щастя,  очорнить  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


… ти просто не мій!

Врекли  бідну  зиму  немов...
Нарешті  припік  морозець.
Ти  вчора  навіки  пішов...
Забула  про  тебе...  кінець!
Фінал    остогидлим  сваркам
й  любові,  що  квітла  не  рік,
Тобі  більше  шансу  не  дам!
Ти  просто  -    не  мій  чоловік!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


. . занадто золоті!

Не  соромлячись,  нашіптував  любов,
завойовував  настирно  мої  сни...
Уявив  себе  одним  із  Казанов?!  -  
Та  з  тобою  світ  мені  тісний!
Оберу  собі  найкращу  із  планет
і  шляхи,  якими  йтиму  по  житті...
Я  тікаю  із    твоїх  палких  тенет,
Затісні  вони...  занадто  золоті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015


… не чекай моїх сліз!

Перериті  дороги-шляхи...  манівцями,  в  обхід,  навпростець
не  дійти...    до  твоєї  душі,  не  достукатись  більше  (й  не  треба!)
дій  бездумних  отрута  гірка,  слів  пекучих  у  серці  свинець...
пам"ятаєш,  як  ти  дарував  лиш  для  мене  приручене  небо?

Зір  гарячих  погасли  вогні...  і  не  манить  віднині  мене
меду-зваби  твоє  джерело    -  і  нехай!  Я  щаслива  й  без  тебе!
Ця  самотність  -  не  вирок,  не  крах!  дуже  швидко  безслідно  минеш,
тож  іди,  не  чекай  моїх  сліз!  я  із  іншим  шукатиму  неба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015