Ольга Ващук

Сторінки (1/16):  « 1»

Гарна звичка-бути щасливим!

Гарна  звичка-  бути  щасливим.
Краща  звичка  із  звичок  усіх
Знать,  що  сонце  зійде  після  зливи,
Знать,  що  сльози  замінить  сміх.

Коли  радість  несе  кожна  днина,
Кожна  думка  і  кожен  погляд,
Знай,  ти  найщасливіша  людина
Й  почуття  це  назавжди  поряд.

Озирнись,  скільки  щастя  довкола!
Придивись,  адже  радість-  це  все.
Навіть  те,  що  зірка  ранкова
День  новий  нам  уже  несе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016


Happy end

І  кожен  фініш-це,  по  суті,  старт.

Кінець-коли  лежиш  у  склепі

А  happy  end  -  це  лиш  початок.

І  навіть,  якщо  end  не  дуже  happy.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016


***

Ніхто  не  залишить  кохану  людину.
Слова  ці  оскаржити  не  намагайся.
Якщо  ти  один  раз  забув  і  покинув,
То  більше  і  не  повертайся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016


Ти лиш люби мене

Тримаючись  за  руки  міцно-міцно,
Тебе  прошу,  не  покидай  мене...
Бо  в  цьому  світі  вже  без  тебе  тісно
І  почуття  це  просто  не  мине.

Коли  мене  й  на  хвильку  залишаєш,
Сумую  так,  як  ніби  ти
Мене  уже  назовсім  покидаєш,
Тому,  будь  ласочка,  нікуди  вже  не  йди.

Я  буду  тихою,  як  річка  в  ясну  днину,
Я  буду  знати  всі  твої  страхи,
А  ти  люби,  люби  як  ту  дитину,
Що  люблять  її  щиро  так  батьки.

Люби,  як  любиш  дощ  у  літню  спеку,
Коли  від  спраги  знемагає  тіло,
То  я  прийду,  хоча  б  з  самого  пекла-
Тобе  розрадити  завжди  хотіла  б.

Ти  лиш  люби.  Так  ніжно  до  нестями..
Люби  усюди  і  люби  завжди..
В  холодні  зимні  дні  і  літніми  ночами,
У  зливу  й  сніг..  Завжди  до  мене  йди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016


балада про мир та війну

І  був  колись  Він  на  землі.  
Жив  в  світі,  що  дихав  красою.  
Та  раптом  все  зникло  у  сірій  імлі,  
Це  ти  тінь  принесла  з  собою.  
 
Краса  твоя  була  страшна  
І  сила  була  неймовірна.  
Ти  чаруюча  й  руйнівна,  
Спокуслива  і  невірна.  
 
Ти  вкрала  у  нього  все,  
Що  було.  Забрала  собі.  
Йому  ж  залишила  на  все-про-все  
Три  друга:  Страх,  Відчай  і  Біль.  
 
Забрала  його  від  усіх,  
Закрила  його  до  темниці.  
А  разом  і  з  ним  і  Щастя  і  Сміх  
Потрапили  до  в'язниці...  
 
Забула  ти  лиш  про  те,  
Що  в  серці  його  буяють  
Оті  такі  вічні,  живі  
Три  подруги,  що  не  вмирають.  
 
Якби  не  вони,  то  пропав  би  давно.  
Вони  йому  в  всьому  допомагали.  
Дві  подруги-  Віра  й  Любов,  
А  третю  Надією  звали.  
 
І  визволили  його,  
Підняли  друга  з  колін.  
Тебе  поборола  любов,  
Бо  вірив  й  надіявся  він!  
 
Він  знову  запанував!  
За  вікнами  травень  красою  стрічає.  
Й  ніхто  тебе  більше  не  бачив  й  не  знав.  
Він  -  МИР,  а  тебе  ВІЙНА  називають.  
 
Минають  роки  й  місяці,  
Та  істина  все  ж  одна:  
Там,  дн  панують  три  подруги  ці-  
Не  буде  ніколи  царити  Війна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628235
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2015


чи знаєш ти?

Чи  знаєш  ти,  кого  чекаю?  
Чи  знаєш  ти,  про  що  мої  думки?  
Чи  знаєш  ти,  що  є  для  мене  раєм??  
Не  знаєш?  То  скажу.  Усе  це  ти!  
 
Чекаю  я  щовечора  від  тебе  
Хоча  б  "Привіт",  хоча  би  "  Як  ся  маєш?".  
Для  щастя  мені  більшого  й  не  треба,  
Лише  скажи,  чи  ти  мене  чекаєш?  
 
Заполонив  собою  увесь  простір...  
Усі  думки,  всі  мрії,  усі  згадки.  
І  як  живу  без  тебе  досі,  
Я  вже,  насправді,  і  не  маю  гадки.  
 
Ти-  Океан...  І  я  в  тобі  тону.  
Я  без  страху  пливу  за  течією.  
Ти  й  є  мій  рай!  Чи  візьмеш  ще  одну  
Русалоньку,  що  хоче  стать  твоєю?  
 
Чи  скажеш  ти,  на  кого  ти  чекаєш?  
Чи  скажеш  ти,  про  що  твої  думки?  
Чи  скажеш  ти  ,  що  є  для  тебе  раєм?  
Чи  скажеш:  "Все  це  тільки  ти"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015


"Розлучниця"

Вона  іде...Велична  і  щаслива.
Легка  хода...i  "PRADA"  на  плечі.
Її  обличчя  сяє  так  грайливо,
А  серце  їй  пронизують  мечі...

"Розлучниця"-  хтось    кине  вслід  немило..
Та  це  не  так!Не  вірте  тим  словам.
І  можу  я  сказати  вам  сміливо-
Не  вірте,  взагалі,  злим  язикам!

Вона  ж  кохає!Щиро  і  невинно...
Душа  її  омріяно  літає.
А  серце?Його  ранять  беззупинно...
"За  що?"-  щодня  у  здогадках  себе  питає.

Її  обличчя  -  юне  й  білосніжне
Щоночі  омивається  слізьми..
Для  неї  треба  лиш  те  слово  ніжне,
Яке  бурхливо  обговорюють  всі  ЗМІ...

Їй  треба  трішечки  того  кохання,
Яке  зігріло  б  її  розум  й  душу.
А  поки-  марні  всі  надії  й  сподівання,
Сльозами  ранить  кожен  вечір  тишу...

Для  всіх-  у  неї  все  ЗАВЖДИ  прекрасно,
Для  себе  ж-  гірше  вже  нема  куди...
Та  поки  день,  здавалося  б,  все  ясно:
Не  треба  ти  нікому!  Сама  собі  іди...

Й  вона  іде...Велична  і  "щаслива"...
Легка  хода...і  "PRADA"  не  плечі...
Хоч  вдень  вона  весела  і  грайлива,  
Та  справжня  вона  тільки  уночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015


матір-берегиня

Жінка-матір...Наче  берегиня...
Вона  завжди  іде  на  допомогу..
Бо  кожна  матір-це  богиня...
Хоча  й  чекає  іноді  підмоги..

Коли  ж  далеко  ти  від  дому,
Молитва  лине  в  чисте  небо...
Не  дивлячись  на  старість  й  втому,
Матуся  молиться  за  тебе...

І  вдома  робить  всю  роботу,
І  втомлюється,  звісно  ж,  дуже...
Візьме  собі  твої  турботи...
Не  стався  до  цього  байдуже...!

Як  тільки  можеш-  подзвони.
Для  мами  радість  це  велика!
І  про  життя  погомони.
Побачиш  щастя  у  очах  безліку...

І  головне,ніколи  не  забуть,
Що  мати-це  єдина  жінка  в  світі,
Пройшовши  весь  життєвий  путь,
Не  забувала  своїх  любих  діток...

Нарви  їй  квітів!Подаруй  від  серця...
Не  тільки  в  свято,але  й  кожен  день
І  хай  з  очей  її  сльоза  проллється....
Та  не  від  смутку!щастя  від  лишень...

Моїй  коханій  мамусі*ти  в  мене  найкраща....не  дивлячись  на  всі  негаразди  і  непорозуміння,я  тебе  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628046
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2015


Слова, слова і знов слова…

Слова,слова,слова  і  знов  слова...
Пусті,гучні  й  такі  холодні...
Із  слів  ми  косимо  жнива,
А  потім  поїдаєм,  мов  голодні...

Жеремо  жадібно  думками,
І  пережовуєм  в  душі,
Смакуємо  слова  ночами
Чи  залишаємо  на  білім  аркуші...

Слова  породжують  у  нас  надії...
Та  сподівання  марні.Як  завжди...
Лиш  вчинками  ти  виконаєш  мрію,
Лиш  дії  приведуть  нас  до  мети!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015


Квіти для неї

Він  так  схожий  на  неї...
Вона  ж  -  геть  на  нього  не  схожа...
Що  твориться  з  її  душею??
Невже,вона  гадає,  що  він  просто  перехожий.??

Але  ж  в  мить,  коли  погляд  зустрівся,
То  зімліла  від  щастя  душа...
Осад  спогаду  в  ній  поселився,
А  на  очі  навернулась  сльоза...

І  пішов  він  на  зустріч  до  неї,
Розповість  їй  хотів  оте  все,
Що  творилось  з  його  душею...

Та  вона  не  хотіла  і  чути,
Адже  боляче  було  її
Серцю,що  жило  спокуте
Вже  три  роки  в  кохання  імлі...

І  сказавши  слова  роковії,
Показавши  на  вихід  
..бігом....
Вибіг  красень  з  дитячої  мрії..

Як  дізналась  вона  пізніше,
То  ж  та  зустріч  остання  була...
Адже  хлопця,  що  вибіг  з  подвір"я
Вже  давно  в  живих  нема...

І  несе  на  могилу  ті  квіти,
Що  колись  дарував  він  її...
А  у  неї  вже  дорослі  діти
Розійшлись  на  шляхи  чужі...

Серце  знову  покрила  тривога
І  поранила  душу  стріла...
Не  дыйшла  та  бабуся  порога,
Як  упала  уже  не  жива...

І  лежить  вона  в  сумі  спокута.
Постаріла  її  краса...
По    щоці  знову  раптом  пробігла
Велика  срібляста  сльоза...

А  над  нею  засмучені  діти...
І  б"ються  в  спогадах  внуки  малі...
На  могилу  упали  ті  квіти,
Що  приніс  він  колись  їй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627790
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 11.12.2015


…до вірності зірок політ


Промінчик  сонця  я  вкраду  з-за  хмари  
І  покладу  його  тобі  в  долоню,
Щоб  щастя  завжди  було  по-між  нами
І  щоб  всміхнулась  доля  нам  з  тобою.

На  крилах  мрій  ми  летимо  по  зорі  ,  
Торкаючись  руками  неба.
А  мрії  всі  оті  такі  прозорі!
Чого  ж  іще  нам  для  польоту  треба?  

І  знов  вдихаєм  повні  груди  щастя,  
А  крила  наснесуть  все  вище,вище....  
Так  хочеться  в  безодні  тій  пропасти,  
Бо  ж  там  немає  вітру  зла,що  свище.  

Бо  ж  там  немає  ні  брехні,ні  кривди,  
Немає  там  ненависті  людської,  
А  всі  ті  люди  злі-згори,мов  привиди,  
Що  бротять  по  землі  без  доброти,любові...  

А  ми  з  тобою  досі  ще  в  польоті  ,  
Хоч  й  не  насправді,а  лишень  уявно.  
Ми-долі  нашої  пілоти!  
І  радість  ця  уявна-для  нас  явно,  
Це  трішки  більше,а  ніж  просто  мрія...  

Та  час  минає,  і  спускатись  треба  
Туди,де  решта  всіх  блукає...  
Бо  ж  нам  з  тобою  було  мало  неба,  
То  ж  нас  тепер  Земля  чекає...  

Та  повернувшись  у  реальність,  знову  
Так  хочеться  здійснити  той  політ.  
Політ  до  щастя  і  любові,  
До  вірності  зірок  політ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Моя кохана Україно

Моя  кохана  Україно,
Ти  знов  у  полум"ї  вогню.
З  тебе  хочуть  зробити  руїну,  
Але  ми  побудуєм  стіну!

Ця  стіна  буде  з  нас  -  українців!
Непорушною  стане  вона.
Ми  не  пустим  до  тебе  чужинців,
Люба,  знай  -  ти  тепер  не  одна.

Кришталеву,  важку  сльозу  болю
Ми  змахнемо  з  твого  лиця!
Ми  кістками  ляжем  за  волю!
Ми  боротимемось  до  кінця!

Ворогів  ми  проженемо  миттю,
Зникне  їх  триколор  угорі,
Щоби  там  майоріли  блакиттю
Синьо-жовті  твої  прапори!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Лиш актори ми…

Знов  догорає  свічка  на  столі.
Чиєсь  життя?  Чи  може  просто  вогник?
Таких,  як  я,  у  світі  сотні,  тисячі,
Що  по  життю  пливуть  неначе  човник.

Він  лиш  виходить  в  океан  життя,
Попереду  довга,  важка  дорога
До  кращого  майбутнього,  буття.
Можливо,  щастя  там?  А  може  і  тривога?

Але  тОго  ніхто  точно  не  знає,
Бо  лиш  актори  ми,  нам  ролі  роздали.
Та  хтось  ту  п'єсу  дописати  забуває,
І  нам  доводиться  дописувать  самим.

Самі  ми  обираємо  з  ким  плити:
Берем  коханих,  друзів  чи  сім'ю...
Самі  ми  обираємо,  як  жити:
По  правді  чи  на  вигоду  свою...

Ми  кожну  стрічку  пишем  по-новому.
Хтось  пише  й  грає  так,  щоб  знали  всі,  
А  хтось  приховує  свій  біль,  свій  жаль  і  втому
І  не  дає  на  людях  впасть  й  сльозі.

Та  що  б  ми  не  творили,  не  писали,
Як  би  не  грали,  а  кінець  для  всіх  один...
Але,  все  ж  граймо  так,  щоб  нас  запам'ятали,  
Щоб  критики  "На  бісс!"  сказать  могли!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2015


Коли я повернусь

Коли  я  повернусь,
Зустрінь  мене
Тихим  шепотом,
Міцними  обіймами.

Коли  я  повернусь,
Розкажи  мені
Як  жив  досі,
Як  житимеш  нині  ти.

Коли  я  повернусь,
Зроби  чаю  нам.
Я  всміхнусь  і  скажу:
"  Пробачаю  я..."

Коли  я  повернусь,
Й  ти  пробач  мені,
Що  стільки  днів  і  ночей
Ми  не  бачились.

Коли  я  повернусь,
Обіцяй  мені,
Що  не  станем  чужими
І  зайвими...

Коли  я  повернусь,
Мене  вже  не  пускай.
Обійми  і  скажи:
"  Ти  мій  рай...  ",

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


Дороги, траси…

Дороги,  траси,  мегаполіс-
Життя  кипить...
А  кожен  радіє,  що  в  душу  заліз...
Бодай  і  на  мить.

Фальшиві  посмішки  і  щира  злість
Шановні,ми  деградуєм
І  серед  сірих  висоток  і  широкої  траси
Ми  самотньо  блукаєм...
Людей  ми  ділим  на  фінансові  стани  і  раси
Усе  щось  шукаєм.

Шукаєм  вірність,любов,почуття
А  самі  що?!
За  фальшиві  стосунки  віддаєм  життя...
І  навіщо?!

Ми  деградуєм,  шановні  мої  друзі..
І  з  часом  все  більше...
Почуваюмось  не  зручно  в  своєму  ж  крузі..
Вже  навіть  собаки  добріші...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627125
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2015


Мамо, пам'ятаєш?. .

 

 Мамо,памятаєш  як  малим
 Я  казав,  що  буду  захищати
 Нашу  рідну  землю  від  чужих  –
 Тих,  що  хочуть  в  нас  її  забрати.

           Мамо,  я  дотримав  свого  слова,
           Хоч  і  довелось  життя  віддати,
           Мамо,  я  ж  хотів,  щоб  наша  мова
           Скрізь  без  перешкод  могла  лунати.


Мамо!  Я  за  себе  не  боявся!
Думав  за  майбутнє  України!
Мамо,  вибач,  що  не  повертався,
Не  дзвонив,  і  вибач,  що…загинув.

Мамо,  я  по-іншому  не  міг!
Я  благаю,  мила,  зрозумій!
Мамо,  я  за  Батьківщину  зліг,
Я  виконував  обов'язок  свій!

 
Мамо,  як  мене  згадаєш  –  посміхнись,
І  не  плач  за  тим,  що  я  загинув.
Згадуй  тільки  те,  як  я  колись
Захищав  тебе  і  Україну.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627122
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2015