| Сторінки (49/4850): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Мой дедушка, по-отцовской линии,
Царство Ему, Андрею Ивановичу, небесное,
прожил 101 год .
А в детстве, был настолько слаб,
что думали уж и не выживет.
Прослыхали, что в Святогорской Лавре
выходит к людям батюшка Исаакий Иеромонах -
прозорливый духовник.Прадед мой,
сына в охапку и скорее к нему.
Когда подошел их черёд ,
старец поглядел и сказал,
что проживет 100 лет не болея
и о Жизни своей не жалея,
так и случилось.
За любовь к Богу и смирение,
духовные подвиги, удостоился старец
дара пророчества и чудотворения.
Прожил Исаакий не долго 75 лет,
но его дела вечны и нетленны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962795
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2022
Сину, люби Україну,
як рідну Матір.
Шануй, оберігай,
не соромся, любов
свою віддай.
Бажай їй Мирного
ясного Неба.
Теплого сонечка
у кожному віконечку,
пташиного співу.
Хай квітне Вона,
немов квітка рожева,
усміхнена та весела.
Соняхи нехай до веселки
посміхаються, денному
світлу радіють.
У колодязі водиця,
хай відзеркалює зірницю.
Ранні пташки росу п'ють,
ніби з нами бесіду ведуть.
Літо шведенько
свою пісню доспівує,
стежину зелену
на жовту змінює.
Скільки сліз пролила
на стежині - Життя,
та чіпляюся за неї,
неначе дитя.
Як весною радіють птахи,
повертаючись з чужини,
так радію і я, що з дітьми
залишилася жива.
Правда втратила батьків та чоловіка,
я за ними в постійній тузі,
але оживають мої надії потроху.
Коли потухне бездонне війни кадило,
тоді і серденько моє зрадіє.
Роблю неймовірні зусилля,
на своїй стежині безсилля.
Скучила за добрим словом,
закусила тремтячу губу,примирилася згодом,
на порозі останнього притулку.
Я ніби крапля роси,
падаюча з листа,
на межі невідомого і нездоланного.
Так, я пройшла крапку повернення,
мій Дух, як орел -
посланець Неба та Землі,
він живе відповідно до Божої Істини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Тевтоніє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала...
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в тріву...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Сини мої, червоні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!
Па українських нивах, на російських,
па білоруських — я прошу, молю! —
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Із ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! —
Ну як же не сіять?
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть...
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову...
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Я, як і будь-яка інша Людина,
займаю Своє місце у цьому Світі.
Відчуваю, що допомога
приходить від предків,
навіть тих, хто давно відійшли
у Світ Інший.
Межі моєї свободи
не безмежні,
залежать від моїх можливостей,
не переоцінюю їх,
я - здорова людина,
а не псих.
Зараз, не по-моїй волі,
відкриті Двері в Нове Життя,
немає валізи набитої доверху
старими і безглуздими речами,
переходжу цей невидимий рубіж
між минулим і майбутнім,
борючись зі своїми примітивними мріями,
намагаючись не користуватися
"рожевими окулярами".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Можу думати про тебе годинами,
яким ти міг стати для мене.
Наділила тебе рисами,
яких і не мав, можливо ніколи.
Ну, найкращий з чоловіків,
само собою зрозуміло,
добрий, сміливий, молодецький,
ніжний, ласкавий, не життя,
а казка, могла бути в мріях з тобою.
Задавака, самозакоханий можливо,
та це не біда, якщо руку покласти на серце,
це приборкують роки.
Душевний, терплячий напевно,
як і я, щось же тягне один до одного,
силою тяжіння крізь літа.
Немилосердне Життя було до мене і до тебе,
раз душі тягнуться одночасно.
Ми, як листя гнане вітром в осінній порі,
боячись розлетітися в різні боки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Мого кораблика паперового,
відпускаю по-хвилям річки.
Хай Дніпро несе його ,
як блискавку Миру,
від рідної Української Землі
в дальнії краї.
Щоб його пізнавали у тую ж саму мить,
пофарбую його у жовто-блакить.
Біжи наша річечка в долини,
шлях-дорога довга у низьці днів .
Неси привітання від України,
моєї рідної Землі.
Усі народи повинні жити,
як брати, не красти чужої Землі.
Хто сіє хліб,пожне Мир,
в хто війну, пожне горе та біду.
Пильнуйте, люди, хай воєн не буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Голуби сидят на крыше,
мечтают взлететь выше.
А вот они уже в небе парят,
крыльями касаясь друг друга.
Что за умные птицы,
с любовью-то льнут, то удаляются,
разлетаясь, парят, будто прощаются,
и вновь к друг другу кидаются.
Играют в танце небесного рая,
нежностью своей покоряя.
Голубь камнем несётся к своей голубке,
а это, скажу вам, не шутки.
Птицы, а преданность какая?
"Лёгкостью"чувств воспламеняют.
Неба синева их укрыла,
как две заброшенные кометы,
лишь бы не сложили крылья,
в силу полёта поверили.
Чувства возносят высоко,
без них не взлетишь далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962121
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2022
Природная идиллия.
По небу плывут облака,
лучистая заря блещет,
утро встречая.
Смотрю на дремлющие воды Днепра,
сердце замирает,
вспоминаю прошедшие года.
Гордые чайки надо мной парят,
криком о приходе весны "говорят".
Разливаются янтарём солнечные лучи,
клубком разматывая свои нити,
рисунком паутинки.
От легкого ветерка,
первые колокольчики
склонили головки.
Живая Природа -
роскошь для народа.
Клубится туман над рекой,
шуршит ширма из остатков
старого камыша.
Утиные стайки кружат,
вьются рядочком вдоль бережка.
Весною задышало всё Пространство,
жаждет обновления,
чтоже в Жизни моей всё
без изменения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961958
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2022
Почему перемены в Жизни
наступают, когда их
меньше всего ожидают.
Сама Жизнь подводит
к новым испытаниям,
а иногда, и к разочарованиям.
Математика жизни -
сложная штука,
уводит в глубины,
как щука.
Тайны Жизни открывая
постепенно.
Идёт умеренно и не спеша,
но проверенно дыша.
Труд облагораживает человека
от века и до века.
Благодарим Природу за то,
что нам дала.
Юный и зрелый не спешно её
любит и голубит.
Она особенная,
как Королева праздника,
не дремлет и не спит,
украшает наш мир и наш быт.
Мир застывших поколений -
гладь озёр, высота гор,
Ниагарских вод водоворот.
Края Света не найти ,
сколько не иди.
Не перестаём удивляться Миру,
как ребёнок, впервые
увидавший снег,
застывший миг красоты ещё не постиг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961957
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2022
Холодно, уже вся застыла,
а шепчу себе, ничего,лижь бы была жива.
Метели по-жизни разносят всё в клочья,
минуты не важны, исчезают без заздрения,
планировала на весь жизненный путь,
мечтала, дышать на полную грудь желала.
Война, ослепила в одно мгновение,
раздела догола, онулировала всю Жизнь
без сожаления.
Не планирую теперь больше ничего,
я со впеменем уходящим теперь заодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2022
Текст песни Муслима Магомаева - О море, море...
Море вернулось
Говором чаек,
Песней прибоя
Рассвет пробудив.
Сердце, как друга,
Море встречает,
Сердце, как песня,
Летит из груди.
О, море, море,
Преданным скалам
Ты ненадолго
Подаришь прибой.
Море, возьми меня
В дальние дали
Парусом алым
Вместе с собой.
Грустные звёзды
В поисках ласки
Сквозь синюю вечность
Летят до земли.
Море навстречу им
В детские сказки
На синих ладонях
Несёт корабли.
О, море, море,
Преданным скалам
Ты ненадолго
Подаришь прибой.
Море, возьми меня
В дальние дали
Парусом алым
Вместе с собой.
С собой!
О, море, море,
Преданным скалам
Ты ненадолго
Подаришь прибой.
Море, возьми меня
В дальние дали
Парусом алым
Вместе с собой.
С собой!
С собой!
С собой!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2022
Люди, не переходите,
умоляю Вас, черту
дозволенного,
иначе будет на душе,
как у того, кто с работы
уволенный.
Не злоупотребляйте чуткостью
друзей, ведь лучше плыть по-жизни
стайкой карасей.
Снобизм - погибель отношений
людских, не считайте других
глупее извилин своих.
Радуйтесь каждому дню,
как последнему,
дни накладывают своё вето,
всё проходит, пройдёт и это.
Интрига Жизни в том
и заключается, что не
знаем, когда она заканчивается.
И, только, Любовь -
вечным огнём души
остаётся жить,
продолжает в Пространстве
бессмертно плыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2022
Кони чувствуют, как люди,
где ещё увидишь,такую прыть и силу,
чтобы целеустремлённо уносили.
Кони, сколь умны их глаза,
на упавшего не наступят,
только, мы, способны,
выбитого из седла, добить до кончины,
не сильно обременяя себя причинами.
Кони, а сколь нежны,
привязываются к хозяину душой,
радуются его появлению, как дети,
забрасывают гривы, иржат игриво.
Мой прадед, был козакам советчиком,
так, они, во двор на конях
через заборы скакали,
даже ворота открывать не напрягали.
Если, погибал хозяин,
у коня котилась слезинка,
и у могилы мог сутками стоять,
без питья и еды,
как застывшая скорбинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961644
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2022
День - одушевляющая сила,
озаряющая, передаюшая тепло,
с солнечными лучами за одно.
Широк диапазон , связанный
с Светом и Теплом,
с Силой солнечного зноя,
Душой и Судьбою.
Время с днём в сговоре,
энергия, как волна в Океане.
Энергию солнца собирают и деревья,
всё имеет электронное поле.
Слово же - вербальная терапия.
Здоровайтесь с деревьями, цветами,
они подарят свой аромат
и будут дружить с вами.
Давайте жалеть и животных,
у которых другой Мир, иной,
но только свой.
В нас же течёт очень древняя кровь.
Влияние оказывает на нас всех -
Парад Планет.
Нужно, Душой не возгордиться, а
не забывать молиться и соблюдать чистоту
душевную и моральную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2022
По гороскопу, я - Рак мнительный,
но иногда думаю,
лучще бы, я не чувствовала ничего...
Жизнь даёт последний шанс, а не выбор...
Люди женятся, чтобы иметь союзника,
если иначе,движение Жизни не получается,
имитация случается, как в том романсе
-"она утратила желания, уже не просится любить".
Душевная боль, страдания,
недопонимание,чтобы простить всех, нам мал даже Век...
Обладаем, казалось, свежестью восприятия,
происходящего вокруг,
но отличить не можем, кто же наш враг, а кто друг...
Новую информацию умеем внимательно слушать,
а позже оказываетя, не всю её надо было "кушать".
Отличаемся неослабевающей верой в лучшее,
а разочаровывают самые лучшие...
Углубляться в прощлое не будем,
мы его конечно не забудем.
Черновиков в Жизни нет,
этим и хорош Белый Свет.
Каждый космический уходящий Миг,
лучик дня, который сник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961532
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2022
"Ямщик, не гони лошадей,
нам некуда больше спешить"
...
Слова написаны поэтом
Николаем Александровичем
фон Риттером.
От беды не отбожишься,
что суждено не миновать.
Хочу расправить крылья,
побороть бессилие.
Обстоятельства некогда счастливой
Жизни, остались позади.
Долго ль мне гулять по Свету,
на большой дороге,
без наследства и в тревоге,
что мне Господь сулит?
Уберегу ли себя от несчастья,
не раздавит ли Жизнь своим колесом,
не окажусь ли под "разобранным мостом".
Месяц сопровождает лениво наши дни.
Мечтаем грёзами в лунной тиши,
а суеверные приметы,
согласны с чувствами Души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961411
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2022
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п"яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
вранішній порі щлях відкриває.
Крізь вікно промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюсь природній силі та красі.
Німіє подих,душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
Діти пірнають через перелаз,
барвінку - барвіночку, стелись
до нас.
Квітонько-любонько розквітай,
зеленій, сонечку ясному порадій.
Не байдужою будь до нас, до нас,
у свій променистий час.
Щоб на цій галявині ми з тобою,
раділи "сліпому" дощику,веселились,
блакитному небу поклонились.
Діти біжать, час прийшов дощика викликать:
"Дощику, дощику припусти,
зваримо тобі борщику - поїси"!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Цінність Слова Велика -
знають Віки.
Тільки Воно нетлінне.
Прийшла війна, змила, як хвилею
минуле Життя в одну мить.
І тільки з нажитого мною
залишилися живі мої вірші,
безсмертні тільки Слова,
за що їм довічна слава.
Воістину живі, тліні не піддаються,
не дивлячись на те, що в Душі -
біль непогасний, що з'їдає зсередини
безжально, криваво,
із сльозами захлинаючись, серцем від втраченого
стогнеш, але в могилу живим себе не зариєш.
Рідні пішли один за одним,
а ти, як на зло залишився,
щоб ще післявоєнне тобі дісталося...
Відновити нічого не можливо
і рідних не підняти.
Я в таких випадках завжди говорю,
що була б Душа матеріальна,
так вже б спалахнула.
А людина виносить все,
іноді не згодна, що
як на розп'ятті.
А вдуматися, що ж ми хотіли,
це розплата за розп'яття Сина Бога - Христа,
на крові Його, замішане наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Що ти зі мною робиш, не знаю.
Ніби ти постійно поруч,
відчуваю.
Пелена туману надій,
застеляє очі мрій.
Біль душевна сповна
дістала мого дна, я - одна.
Декілька років підряд
бачу той самий сон.
Ніби ти стоїш у садку,
спиною до мене,
я чекаю, що ось зараз
повернешся і я тебе впізнаю,
бо душею тепло відчуваю,
але , щось тобі повернутися
ще дуже заважає.
Сніжинками тануть
заблукалі ночі,
біжать від мене сиротливі сни.
Печаль по-минулому дана мені,
щоб шанувала ці дорогоцінні дні,
могла собі дозволити мріяти і жити.
Воістину Доля питає,
на що здібна?
Ніяковію перед Всесвітом,
його Добротою, не маю спокою.
Хочу бачити Ціль свого Життя ясно,
як полум'я у темряві свічки незгасної.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
Дожилась, мои проблемы
не нужны никому,
и я это хорошо знаю.
Даже сама убежать от них
желаю, жить по-новому
себя приучаю.
Трудно, если честно,
война, она же, как клеймо,
надеюсь даст Бог силы,
сотру с лица Земли его.
Привычка всё время
оправдываться добивает,
я её в душевных муках
утопить пытаюсь.
Хочется изменить Жизнь
к лучшему.
Необходим полёт Души,
а "гири" на ногах
тянут назад -
агрессия, наивность,
эгоизм и т.д.
Только их изжив,
Душа с полётом дружит.
Учусь владеть собой,
не падать духом.
Ведь, Бог даёт столько испытаний,
сколько Человек может вынести.
Что это очень тяжело,
сама знаю, на своей шкуре испытываю.
Люблю свою Родину,
защищаю, отдаю ей свой труд,
ведь знаю,
что безродные долго не живут.
https://youtu.be/dh3ikgLDlt4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Папка умер 25. 10. 12г
"Если гаснет настоящая Звезда,
её Свет ещё долго доходит до нас."
Папка - ты тёзка Николаю Чудотворцу,
который хлопочет пред Господом за всех людей.
Твои же хлопоты были - семья,
в трудах был праведных всегда,
всю Жизнь торопился, не мог остановиться,
отдохнуть душой и телом,
ведь сердце столько вытерпело...
Ты был наша гордость и опора,
лучшего отца на Свете нет.
Не потому, что Ты мой,
а потому, что лучшего не сыщешь
в суете мирской.
Ты был с виду гордый, не приступный,
а внутри ребёнок, сердцем широк,
каждому давал испить своей Души Исток.
При Жизни твоей, в любви своей
признаться не стыдилась,
видно не зря торопилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960877
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
Осень нашла отраженье
в томном взгляде твоих зеркал.
Тают мыльные пузыри дождя,
как надежды ушедшего лета.
Говорят - время лечит,
да, но и своё взамен берёт,
золотом серебрит проседь.
Терпкой черёмухой пахнет осень.
Сердце теребя,
просьбы льются до небес,
прося чудес.
Последний лист облетает,
ножки грею в носочках,
а цветочки всё больше дарят в горшочках,
но я им искренне рада,
несут в моё сердце отраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960875
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
Чому, тепло твоїх долонь
для мене втрачено?
Чому у погляді твоєму
посмішка ховається?
Та і Природа не хоче балувати,
гатить сніжно,сиджу дома одна,
а тобі мабуть смішно.
Холодні мої мрії,
наче у полоні, або застрягли
подумки в очікуванні
на життєвому пероні.
Безсонні, одинокі ночі,
чекають безодню твоїх очей.
Долі віддаю свою волю.
У снах пророчих насолоду шукаю,
будні ж з сумом проводжаю.
Літа у поклоні,
як стрімкі коні мчать
й на перепони Життя не зважають,
відлік свій продовжують,
скроні сріблом торкають,
але марафон Буття все ж таки поважають.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Холодно без тебе повір,
чи шумить вітер за вікном,
чи хльостає дощ,
та хоч і сніг,
все одно на Душу сум наліг.
Нікого не хвилює жива я, чи може вже ні,
плачу зараз чи сміюся.
Пояснити складно,
чому такий поворот Долі
на цьому життєвому полі.
Усім байдуже, добра чи зла,
страждає чи радіє моя Душа.
Знову я сама, на всю ніч сумна.
Чому так, що бачу тебе тільки в снах.
Де ти блукаєш у цьому Світі,
а може і в тобі плаче самотня Душа.
Ніяка сльоза мені не помічниця,
а скрізь так багато людей.
І десь там поміж них,
ти міряєш кроками доріжку,
очікуєш сердешну посмішку...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Літо з нами прощається,
у листопадову пору.
Пірнаю з головою
у різнокольоровий вирій.
Щастя відцуралось у Священу
Покрову...
Нас лякають страхами сніжними,
зимними...
Літо - "малесеньке життя",
пішло в забуття.
Осінь на порозі,
обіцяє бути жаринкою,
вона приходить з любовію
в золотом, чарівном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Не хочу на своей лодке
плыть против течения.
Ты - моё земное притяжение.
Прими в свой караван движения.
Желания, что идут изнутри,
моё естество,мой Свет,
с этими желаниями сложно жить,
но интереснее, они меня держат,
как поплавок, над стихией
жизненных вод.
Они помогают различить
настоящее от ненастоящего,
учат умению дерзать.
Не хочу боль свою замечать,
живя под звёздами,
не смея взор поднять.
Хочу ещё расправив крылья
полетать.
Обидно, что и детям ничем
не могу помочь,
ведь родители тоже нужны
здоровые и богатые,
а не с жизненными заплатами.
И нет смелости всё с начала начать,
когда себя особо жаль.
В разрушенном саду Жизни моей
и луна тускнее,
и стужей сковано сердце,
отдавшись горю,
боюсь потерять ещё и себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2022
Вокруг столько хороших,
отзывчивых людей.
Почему из миллиона лиц,
я падаю перед ничтожной ниц...
Это Судьба , в очередной раз ,
решила посмеяться,
от обиды сердце готово разорваться...
Кто другому роет могилу,желает зла,
получит и свою Варфоломеевскую ночь до сна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960434
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2022
Ти набуваєш радості,
душевного спокою і солодкості,
якщо не дозволяєш собі слабкості.
Яскраві миті щастя
освітлюють твій Світ,
якщо ти не один.
Серце велике,
як свідомість,
вмістище великих почуттів
і визнання.
Бути в чиємусь серці,
означає любов'ю бути напоєним,
а не самотністю
растроєним.
Розкрите серце -
акт покори,
Душі твоїй вічній
розрада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Осінь шепоче.
Облиш сумніви свої.
Ослаб своє стомлене тіло.
Пусти в серце надію.
Нехай обміліє нестримна
злива сліз, відчепиться лихо.
Щоб усмішка не полишала
лагідні вуста.
Не дай мені Боже стояти
під чужими дверима,
ковточка любові
бажаю сміливо.
Нехай залише мій дім,
безкрайність темноти і холоду.
Знаю, якби брязкало у кишені,
то й друзів багацько поруч було,
та я не спішу на життєве дно,
тримаюся, борюся.
Кинула свій дім,
зруйнований війною,
Душа не знаходить спокою.
Та вже інший Край
для життя знайшла,
таке воно життя.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Камин – сохраняет домашний очаг,
сближает нас, стремимся к нему без конца,
согреть наши сердца.
А, если, в сборе большая семья,
раскрываются в откровенности наши чувства.
Манит огонь своей красотой,
искры-блестки воспламеняют добротой душу,
направляют ее только на хорошее,
с откровенностью дружим мы.
Нервы расслаблены до предела,
с удовольствием берусь за новое дело.
Поленьев треск тоску уносит,
сближает нас, обняться просит.
Огонь – живое воплощение мысли о тепле,
добре, о сказочной поре,
где вместе с домовичком налажен быт
и жизнь ключом кипит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960239
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2022
Звезды, возрождаясь,
сбрасывают пелену газа и пыли,
так нужно и нам,
пылать настоящей Жизнью,
отбрасывая злобу и ничтожные поступки.
Многих сжигает жажда наживы,
в то время, когда рядом едва живы.
Уже даже сама Планета бунтует,
ей нашего тепла недостает.
Господь породил нас по своему подобию,
то почему не стремимся к его заповедям,
не рассуждаем, куда несут нас наши ноги.
Друг друга не ругайте,
а, как та пчелка, мёда из цветка,
ума собирайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2022
У бузковій купелі купаюся,
ніжності й любові набираюся.
Ми - жінки, на весну схожі,
на її мовчазну красу.
Дарує вона нам свою Віру ,
Надію та Любов,
радість бузкову вічну знову і знову.
Ніби зіроньки,
її цвітіння наряд.
Несе бузковий азарт любові,
після дивовижного
зимового сну.
В її честь дзюрчать струмочки,
пробуджують горду красу.
Для смутку немає причин,
першими каплями зроблено почин.
Мережево бузкової краси,
жене печаль минулого, полохливого,
вдихаю аромат цієї зливи щасливої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Мой город родной в дымке утренней росы,
с оттенком бирюзы.
Он помнит мой первый крик,
рождения на свет в утренний рассвет.
Люблю тебя, сердечно обойму,
историей ушедшей в души глубину.
Мой город Дебальцево невелик,
но дорог мне, как жизни лик.
Он знает все мои шаги,
от первого - до этих дней,
каждый с историей своей.
Года осенней порой облетают –
свой след в жизни оставляют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Благодарю Господа,
что жива незримая нить
между нами,
заботу его по-всякчас ощущаю.
Прошу, дай Господи Мира
над моей головой и Душе покой.
Солнценосный, дай в Жизни просвет,
чтоб от войны не остался даже след.
За твою доброту, тебя сердечно
благодарю,верю тебе бесприкословно,
молитвою кроткою...
Thank the Lord
that an invisible thread is alive
between us,
I feel his concern every time.
Please, God bless
over my head and peace of mind.
Sun-bearing, give a light in Life,
so that not even a trace of the war remains.
For your kindness, you cordially
thank you, I believe you unquestioningly,
soft prayer...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959936
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2022
В сяйві краси бірюзи,
купається кожна краплина роси.
Прокидається ранок,
сором'язливий місяцю зникає,
Під серпанком вже панує красуня зоря.
Морок ночі геть подався,
а її блиск у простір увірвався,
все заполонив навкруги золотом
відбірних перлин.
В сяйві краса створена саме такою
великою, а не сумною.
Ні за які гроші таку велич не купиш,
обличчя сяє посмішкою.
Не лякає навіть перша сивина -
вона блиск благородства життя.
Не можемо бути зовні юні й досі,
хіба лише в душевній спокусі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Планета на нас обиделась...
А она хрупкая и нежная,
как женщина.
Мы её унизили,
обпахабили, как нелюди...
А теперь трепещим, яко голуби,
просим у Бога помощи...
Всё, что вокруг нас - игра,
не шутите, только с Богом.
Он с нами настолько рядом,
что в это даже трудно поверить,
Он Отец и знает каждого из нас
рождение и конец...
Эти секунды, минуты, часы -
есть наши прожитые дни.
Наше время каждому
отмеряно,
имейте силу покоя...
Тештесть своей семьей,
но готовьтесь к одиночеству,
сами в этот Мир приходим,
сами с него уйдём,
ничего с собою не возьмём...
В детстве главная для нас - мать,
в юности - любимая,
В старости думаем только о своих детях,
к сожалению, забываем о себе...
Я познаю свою печаль,
принимаю её, чтобы она стала Светлою
и я не стыдилась сама себя.
Цените каждый миг нашего Земного Бытия!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959819
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2022
Не залишайте на потім - любов в серці, що виникла.
Не залишайте на потім - мету в житті дозрілу.
Не залишайте на потім - щастя запалеє в Душу.
Не залишайте на потім - ідею в дорозі дорожню.
Не залишайте на потім - дружбу по-життю зміцнілу.
Не залишайте, щоб жалістю себе не покривати.
Не залишайте, щоб сльозою застиглої себе не
умивати.
Не залишайте, і Доля за сміливість віддячить,
вогнище Життя буде займатиметься,
а не просто тліти,
і щодня буде казкою чарівною співати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Проходят, пролетая,
столетия,
как в строках
междометия,
складывая Тысячелетие
в один Миг.
Мы, пропитаны
энергией солнца.
Даже, не одна энергия
на нас влияет,
а целый Огромный
Кристалл,
настривая, во всю силу,
нас на Любовь
ко всему Миру,
на гармоничную
атмосферу, движимую
на подъём и
стабилизацию жизни.
Всё зависит от контакта
и взаимодействия
людей, мыслящих в унисон.
Я, приоритет отдаю семье,
и сильно люблю людей,
а если обидят,
тихонько отойду, поплачу,
сочту за не удачу.
Жду благоприятный период в Жизни.
В определённой мере,
мне нужно реализоваться
в своей сфере.
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959707
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2022
Сину, люби Україну,
як рідну Матір.
Шануй, оберігай,
не соромся, любов
свою віддай.
Бажай їй Мирного
ясного Неба.
Теплого сонечка
у кожному віконечку,
пташиного співу.
Хай квітне Вона,
немов квітка рожева,
усміхнена та весела.
Соняхи нехай до веселки
посміхаються, денному
світлу радіють.
У колодязі водиця,
хай відзеркалює зірницю.
Ранні пташки росу п'ють,
ніби з нами бесіду ведуть.
Літо шведенько
свою пісню доспівує,
стежину зелену
на жовту змінює.
Скільки сліз пролила
на стежині - Життя,
та чіпляюся за неї,
неначе дитя.
Як весною радіють птахи,
повертаючись з чужини,
так радію і я, що з дітьми
залишилася жива.
Правда втратила батьків та чоловіка,
я за ними в постійній тузі,
але оживають мої надії потроху.
Коли потухне бездонне війни кадило,
тоді і серденько моє зрадіє.
Роблю неймовірні зусилля,
на своїй стежині безсилля.
Скучила за добрим словом,
закусила тремтячу губу,примирилася згодом,
на порозі останнього притулку.
Я ніби крапля роси,
падаюча з листа,
на межі невідомого і нездоланного.
Так, я пройшла крапку повернення,
мій Дух, як орел -
посланець Неба та Землі,
він живе відповідно до Божої Істини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Останнє листя,
покидає гілля.
Минула літня,
заквітчана пора,
як музична легка сповідь.
По-переду, снігом укриті
простори, довгії ночі,
короткії дні.
Зима - пора люта,
завиває голосами
вовчими, панують вітри,
гнуться дерева,
холодна заметіль.
Темне, синє небо,
здається ближче,
хмари дивляться
з безодні,
тягарем тяжких дум
завислі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
"И, отдам тебе,
хранимые во тьме,
сокровища и сокрытые
богатства, дабы ты
познал, что Я - Господь..."
Книга Пророка Исаии 45,3.
Давайте осознаем себя
любимыми детьми Господа,
дарящими радость
с вдохновением другим,
но, если пытаешься
"урвать от Жизни",
завидуешь другим,
будешь по-жизни один,
разочарован и уязвим.
Кто щедро делится с другими,
весёлый, жизнерадостный
человек, тот и продлевает
свой век.
Знающий людей,
побеждающий других -
силён,
знающий же себя - просвещён,
а побеждающий самого себя -
могуществен и умён.
Давайте другим,
делитесь и Вселенная
не замедлит дать вам
ещё больше,
сами убедитесь.
Мы - прекрасные
Божественные создания
и заслуживаем всего
самого наилучшего в Жизни.
Нам дан огромный потенциал
от Сил нашей Матушки - Земли,
чтобы "сдвинуть горы мы смогли".
Обогащение Жизни -
называется счастьем,
а Знание гармонии -
постоянством.
Мы, следуем Законам Земли,
а она только Законам Неба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2022
На узбіччі росте вишня.
Пилюку вітер несе по дорозі,
болять ноги , вже йти я не взмозі.
Зупиняюся під її тінню,
як добре, що проросла тут гідно.
Вишне, дозволь з тобою поспілкуватись,
ніде нам один від одного ховатись.
Віти шумлять,
мабуть, людську мову таки розуміють,
дорогоцінну прохолоду дарують безцінну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Мы, во Вселенной,
зёрнышки поколенья.
С детства, спрашиваем -
Мама, а Бог, есть?
Да, отвечала, иначе
не было бы конца
Жизни и её начала.
Когда выросли,
сами Веру и Истину
ищем, знаем,
нет живого места
на Земле, каждый
кусочек кровью полит в борьбе.
Руку согласия подлости
не протягиваем, Правду ищем
в себе.
Минуты лживые, по мере сил,
оттягиваем, не озвучиваем во вне.
Господь с Вами, говорим,
сориться не собираюсь,
я вас прощаю
и сама каюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959420
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.09.2022
По гороскопу, я - Рак мнительный,
но иногда думаю,
лучще бы, я не чувствовала ничего...
Жизнь даёт последний шанс, а не выбор...
Люди женятся, чтобы иметь союзника,
если иначе,движение Жизни не получается,
имитация случается, как в том романсе
-"она утратила желания, уже не просится любить".
Душевная боль, страдания,
недопонимание,чтобы простить всех, нам мал даже Век...
Обладаем, казалось, свежестью восприятия,
происходящего вокруг,
но отличить не можем, кто же наш враг, а кто друг...
Новую информацию умеем внимательно слушать,
а позже оказываетя, не всю её надо было "кушать".
Отличаемся неослабевающей верой в лучшее,
а разочаровывают самые лучшие...
Углубляться в прощлое не будем,
мы его конечно не забудем.
Черновиков в Жизни нет,
этим и хорош Белый Свет.
Каждый космический уходящий Миг,
лучик дня, который сник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2022
Журавлиным клином ,
души улетают с Земли.
Полёт болезнен и дивен.
Храм Души нам здесь
надо беречь, а мы
в Суете-сует не помним
данный Обет.
Только, во-второй половине
Жизни, страх пронизывает
не приятным холодком мысли,
об узких вратах Рая,
Жизни нашей укоризны.
Феномен Души , до конца
не изучен, но мучит
загадкой сущей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2022
Ох, рябина...
Я знаю твои аллеи,
брожу тобой любуясь,
Висят твои гроны-подружки,
алым пламенем бунтуя.
Прижавшись друг к дружке тесно,
дождинки встречаешь смело...
Рано ты покраснела,
к ранней зиме видать,
но тебе нет дела,
у тебя своя прекрасная
благодать.
Алые щечки рябины меняют
осени картину.
Туман любит тебя,
как брат,обнимает, голубит,
рад за твой шикарный наряд.
Я осень ждала не напрасно,
красные кисти гордо повисли,
манят дотронуться губами,
обнять её гордую, стройную.
Опадаешь жаром горьким, алым, пряным.
Я с тобой, как в семействе подруг,
не одинока и не грустна,
красными кораллами украшена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959217
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.09.2022
Хочу тебе подарить,
ясный лучик
солнечного Света.
Хочу тебе подарить,
зарю рассвета.
Хочу тебе подарить,
след Кометы летящей,
с высоты бесконечной,
настоящей.
В Жизни ничего
не возможного нет,
если мы любим ,
и хотим меняться.
Тяжело , один на один,
с бедою оставаться.
Для тебя, доступно
сердце моё,
пользуйся его открытостью,
или любить тебя позволь,
или вытрави из сердца
эту боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959098
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.09.2022
В'ється стежка Життя...
Ми - плоди Землі,
в неї і повертаємося.
Дивлюся, рік вдався врожайним.
Буйно взійшла пшениця,
заколосилася важкими колоссями,
міцно налилася -
любо - дорого подивитися.
У лісі свіжий вітерець дмухнув,
гість чудесний, піднебесний.
Пташки заспівали,
сонечко засіяло над верхівками дерев,
недалеко чути дзвін струмка
з прозорою водицею,
пригоршнями напуваючи кожну дівицю,
яка проходила чи то по-полю,
чи по-лузі в полуничну пору.
Хочу і я відчувати красу Життя,
не хочу, щоб від мого болю,
плакали навіть Янголи від жалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Хочу выдохнуть всю боль,
что за Жизнь скопила,
а вдохнуть радость и любовь,
сколь осталось силы...
Ведь нам с тобой ашнадцать лет
и не ниже,
свечой гарящей каждый день
таем от безсилья.
Жизнь серебрит виски не жалея,
скользят наши взгляды лаская,
то выше, то ниже,
ищут пристанища в жизненной нише...
Как стрелы летят наши дни.
Только цвёл одуванчик - облетел,
только трава была зелена,
уж с ароматом сено...
Знаю, не остыло наше время на Земле,
ещё будет и дождь, и снег,
будет счастлив каждый Человек,
но почему мы с тобой - нет...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.09.2022
Если гвоздь забивает женщина,
это вызывает кривую улыбку,
на себе испытала.
Если же забивает мужчина,
в этом чувствуется сила.
Мои стихи всегда выявляют душевную наготу.
Всё плохое пропускаю через душу-сито,
уроки жистокости "мотаю на ус",
может в этом и есть мой плюс.
Унижение порой не выносимо, но
"сор с избы не выносила".
Человек триединое начало -
Дух, Душа и Тело.
Все нуждаемся в любви,
нас особенно быстро учит беда -
каждым прожитым днём,
ценности переосмысливать
даёт право сполна.
Мурашки по-телу -
уходящее сердечное тепло,
удержать не хватает огня,
к сожалению, поздно
это поняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958873
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2022
Такую же осень, я видела
уже не одну.
Года мои косит на ходу.
Прощения не просит,
мигом пролетает,
туман в молочной дымке купает,
зиму тайно встречает.
На душе тоска безудержная,
осенней купелью окутанная.
Осенняя граница уступает
свои права не удержимо.
Утренней лёгкой дымкой
покрывает весь простор,
осенней задержавшейся
ошибкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2022
Невольно услыхала,
как женщина, смеясь,
назвала себя -
куклой без души.
Как я ей завидую,
меня душевная боль,
буквально, преследует.
До невозможного ранима,
причём, за всех и всё
такая боль.
А ведь я, так сильно
никого не волную,
знать, моя тревога впустую.
Думаю, такой родилась,
изменить Гены не возможно,
да и очень сложно.
Нежностью меня Жизнь
не баловала, в теплых объятиях
не засыпала,я на неё не в обиде,
но в глубине души ,
заноза всё-таки пилит.
Зачем без него закаты,
зачем без него рассветы,
зачем гибнут в них
мои памфлеты.
Почему, наши души играют,
как дети , в прятки,
собирают горечи осадки.
Зачем я живу,
как в ночи беспроглядной,
мечтая о белых днях,
как о защите на моих
путях.
Любовь много терпит,
и всё покрывает,
на это я с надеждой
и уповаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958738
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2022
Виноградная гроздь
в бокале янтарём сияет.
Моё богатство - кровь восполняет.
Душу трепетом наполняет,
Жизнь продлевает.
Синева Небес поднимает с колен,
жажду жизненных перемен.
А они подвластны только Богу,
Его и молю...
Я жить хочу и буду,но то, что
случилось со мной, вовек не забуду.
Когда молоды, вся Жизнь впереди,
а позже, каждый день,
как её маленькая тень.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958654
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2022
Хочу бути для тебе бузком,
фіалкою, незабудкою, трояндою,
щоб усі аромати Світу обкутали
тебе тонко в обіймах ніжних.
Щоб долоня, стикаючись з твоєю,
почуттями окрилена,
пелюстками-пальцями падала на постіль.
Фіалка, у блакиті очей купала,
незабудка, як небо обіймала,
троянда яскраво-червоним кольором губ балувала.
Надкуси, як яблуко,
щоб нікому не дісталася.
Душу в полон візьми, щоб з твоєю не розлучилася.
Що робити мені з сердечною любов'ю зухвалою,
жити без неї бридко.
Не знаю, чий ти зараз,
але серце хоче зупинити цю годину.
Ну чому, серце моє любить,
якщо навіть себе губить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Стучусь в твоё сердце
без спроса,
как заблудившаяся в стужу.
Решилась теребить твою Душу.
Ожидаю тепла и счастливых моментов,
хочу быть рядом,
чтобы было кого встречать,
ждать твои шаги,
слышать трепет сердца.
Ветерок весенний налетел,
качает строптиво сирень.
Начинается новый день.
Сердце хочет в нём растворится,
чаще биться.
Мне "горе от ума",
глаз бездна глубока...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.09.2022
Мы не каторжники цепями гремящие,
а свободные люди, свободной страны,
все в ней должно быть настоящим,
от правды-матки никуда не уйти.
Трудно порой, но мы ждем - перемелиться,
будет дешевле сахар и мука, правда, порой не верится,
но к лучшему стремиться пора.
Пришла весна, воспарит она и в душах наших,
облегчит груз житейских забот,
жизнь должна стать краше,
ведь трудится неистово народ.
Страна не Шагреневая кожа,
рвать ее на куски нельзя,
только в едином желании лучшего,
возродиться сможет она.
Давайте не будем топить свою честь
в чистой воде бриллиантов,
нам нужно для своих детей
стать настоящим гарантом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958414
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2022
Киевское раннее утро.
Осязаю утреннюю тишину.
Созерцаю спящие ещё окна.
Туманная дымка оседает,
как роса...
Свежо, легко дышится на полную грудь.
Скоро проснётся людской "муравейник",
зашумят потоком улицы,
будто улей пчёл.
Защебечит и птичий оркестр.
Счастлива, что родилась на Свет,
в такой же ранний рассвет.
Хочется попросить у Бога прощения
за все мысли-недоразумения.
Ощущаю ценность Бытия,
вот она Родная Земля.
В восторге Душа,
сердце подскочило от радости.
Пришло в голову,
сколь ценен и хрупок Белый Свет.
Понимаю, нельзя себя вести беспечно,
как малые дети,
которым ещё нет дела до всего Мира.
Ощутила сладость весеннего утра сполна,
жаль только, что я пока одна...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958325
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.09.2022
Стелеться туман густою пеленою.
Прокидається ранок тихесенько,
малює майбутнього дорогу легесенько.
Марю його чарами,
зустрічаю новий день з наснагою.
Неповторні миті пам`ятаю,
безжальну дорогу життя долаю.
За крок до любові,
нестерпний біль душі приховую.
Серце повагою до Країни наповнюю.
"Ми - сіль поту рідного свого народу".
Любіть Батьківщину,
рідну свою Вкраїну.
Не цурайтеся її мови та культури.
Многая літа їй бажаю,
хай ніщо в її процвітанні нам не заважає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
Лист опадает багряным золотом,
шаг сделан к зиме безропотно.
Удивителен запах осени,
деревья наряд свой сбросили.
Осенняя Земля
дарами полна,
только ветер - гуляка,
её покой тревожит,
не хочет стоять на стороже.
Череду одиноких дней уже не считаю,
зачем досаждать душевному раю,
кричать, что погасли глаза,
скотилась жалости слеза,
что хочу сердце открыть,
да некому,
хочу душу согреть ,
да приголубить,
чтоб не стояла у дороги
на распутье.
Не счесть километров,
пройденных по Земле,
но не хватает несколько
метров, на пути
к единственному тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2022
Вечер, спят усталые окна,
в них отражается Луна сияя,
как молодая.
Сквозь мглу ночи,
сердце болью кричит,
стонет, не молчит.
Ушёл, вырвана надежда из рук,
рухнул её мост,
стоивший потуг.
Ушёл, прощения не попросил,
сжёг крылья надежды,
печалью поспешной.
Не будет всё, как прежде.
Ушёл, улетучились мечты,
но забыть тебя мне сложно,
не хватает сил.
Одиночество моё кричит вдогонку,
сердцу колко, огради от лжи
мою головоломку.
Город засыпает,он боли
моей не знает.
Свет фонарей во тьме тает.
Прости, но я украду твой покой,
даже, если ты не со мной.
Ты останешся последним патроном
моей обоймы,
высока плата за любовь,
она объявила свой бой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2022
Проще, когда глаза в глаза.
Сердце многое сможет сказать.
Думала, терпенье перевесит всё -
ошибалась,
силы не безграничны,
караулит усталость.
Когда не исчерпана любви криница,
ты в ней топиться не спеши,
будет не одна ещё зарница,
на пути утренней росы.
Гордыня нам мешает жить,
лишь помогает
"белыми нитками" шить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2022
Зелёная Планета -
ты , прекрасна!
Цветёшь для нас,
чтоб радовать наш глаз.
С Космоса - ты,
голубая и зелёная,
живая и одухотворённая.
Земля - родной наш Дом,
так наведём же порядок
в нём.
На ней, жить нашим детям,
внукам, правнукам -
грядущим поколениям,
по сердцам нашим велению.
Прекрасны Солнце и Луна,
и звёздное, ночное небо
безбрежное, манящее своей
романтикой нежною.
Познать небесные дали
хочет человек, но мал
ему отпущен век.
Может грядущим поколениям ,
это удастся -
откроются небесные
трассы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957977
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2022
Найкраща музика Життя -
співи птиць, шепіт дібров,
дзвін річок, водоспадів...
Вона і весела, і сумна ,
несе наснагу, не втомлює
і не набридає.
Ці звуки вічні та ліричні.
Але ж, якщо ти живеш
лише для себе,
то чого ти вартий...
Мала дитина вперше куштує сніг,
лимону частинку,
реагує, то є вперше,
в друге сприймає вже
з відкритими долонями - впізнає...
Надалі по-життю вже все стає
звичайним, закриваємо очі -
відчуваємо усі аромати
буденного життя,довкілля...
Лише серце залишається
завжди відкритим Всесвіту...
Не ходіть аби в чому,
одягайте й Душу Вашу
в нові шати, нової людини,
тоді й з полегшенням підете далі,
не будете знати та мати печалю...
Віддавайте тепло любові не баріться,
пристрастю своєю діліться,
полум'ям палайте, в захопленні
повсякчас прибувайте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
К Небу тянем руки,
просьбы и стенания.
В Мире не достаёт
друг к другу понимания.
Слышим голос Разума,
а внемлем ли?
Ранимые, средь бела дня,
как котята слепые.
Ищем защиту,
а находим ли?
Ищем любви,
да не разминуться бы.
Судьба правит свой бал,
страшно оказаться лишним
на Её Празднике Жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957769
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.08.2022
Уж слышен, запах конца лета.
Осень на "носу"...
Птицы улетят
в страны дальние,
загрустят мои дни
одинокие,печальные.
Дождик попадет за воротник,
ценить буду каждый
теплый миг.
Мы - "недотроги",
намочим в лужах ноги...
Сентябрь колдует в осеннюю пору,
прошу, подари на счастье подкову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957768
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.08.2022
Подари мне липа
медовый плен на губы.
Подари березка в ушки
серёжки золотые.
Тополиный пух лёгкость свою подари.
Кленовый шепот листьев
сердечко утоли,
полёт Души во мне не глуши.
Прошлое туманом окутано
жажду забыть.
Романтики в Жизни не достаёт,
но неистово рвусь в полёт,
хотя думаю и птицам не легче.
Каждому на Земле своя Судьба,
свой Удел.
Иной собаке легче живётся, чем человеку,
но Жизнь дело не простое, испытывает нашу Волю.
Раньше мы отвечали только за свои поступки,
а сейчас будем отвечать и за наши мысли.
Меняется Пространство и Время не стойте на месте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957666
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2022
Замужем быть,значит за мужем,
хорошо устроить свою Судьбу,
если иначе, обезоружен,
идёшь с каждым годом ко дну.
Каждый, сам решает свою Судьбу,
притирка характеров
не зря даётся, но не всем
она удаётся.
От любви - летом прохлада,
как в тени.
Зимой - душевное тепло.
Весной - ощущение полёта.
Осенью - укрываемся проседью,
но любви, всё равно,
просим мы.
Где найти хорошие слова,
чтоб извлечь боль с душевного дна.
Развиваю свой потенциал,
впитываю восприятие Мира.
Нам необходимо понимание Мира,
желание осветлить его.
Живите в позитиве,
ведь, где-то, иной куску хлеба рад.
Энергия нам позволяет
двигаться вперёд.
Идёт переустановка прошлого,
новое время, верю, приходит.
Мои пожелания окружающему Миру,
стройте, не разрушайте,
тепло душ восполняйте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957590
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2022
Опыт прошлой Жизни велик.
Учит нас не прогибаться под Мир.
Но я, к осенней поре Жизни,
оказалась не готова.
Не нашлась на счастье подкова.
Уносит меня осенняя дождинка,
как невесомую пылинку.
Грустная, дождливая пора,
буд-то и сурова,
но я люблю эту пору...
Норовит дождь бить по-лицу...
А, мне и не хочется от него
не скрыться, не убежать,
в нем неистовая благодать...
Он не хочет меня обижать,
просто силы набрал в полете с высоты,
до нашей земной красоты....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957441
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2022
Скажите, скажите откуда
несётся мелодия Рая,
с Душою она, как подруга,
в обнимку со мною играет.
Скажите, скажите откуда
бурлит эта Сила Земная,
Жизнь капель-прохладу
смело преодолевая.
Откуда, откуда
Небесная Воля над нами,
сердца покоряет
безмерной чувственной волной,
как цунами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2022
Синяя птица, синяя птица, синяя.
Любовь мою унесла строптивая.
В высь поднебесную,
в высь бескрайнюю,
оставив меня одинокою и крайнею.
Силы небесные, силы светлые, вечные.
Не оставьте меня без веры в бесконечное.
Нравлюсь тебе или не нравлюсь
сердцем своим горю и плавлюсь.
Ты согнул в подкову жизнь мою грешную,
оставив в душе надежду, как море безбрежную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.08.2022
Сейчас ночь,
Мир спит спокойно.
Звёздный шатёр
мерцает огнём.
Луна серповидна,
молодостью своею
завидна.
Большая Медведица
разлеглась всласть.
Падает, стремительно
сгорая, звезда,
загадывать желание
пришла пора.
С годами,
меняемся мы,
меняются и наши желания.
Мгновенья Жизни
начинаем ценить,
как птицы раненные.
Песчинки песочных часов
убегают от нас неумолимо,
с быстротою летящих
слов непримиримых.
Даже, настоящая минута,
не повторится больше никогда,
она принадлежит Вечности,
пришла ко мне ниоткуда
и уйдёт в никуда
в Потоке Космической
бесконечности.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2022
Уставшая Душа,
ей что-то не спится,
листает Жизни страницы,
как рябиновые бусинки перебирает.
Каждый день, как кино,
свою тропинку протаптывает,
каждую минутку
счастливую записывает, бережет,
созерцает, будто со стороны,
на все мои перипетии грустные.
Счастья в нём недаставало,
но немало чего зато познала.
Грустная Жизни дорожка была,
но я с неё не свернула,
Крест свой дотянула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2022
Помолимся за Небесного Отца
и Мать - Богородицу,
помолимся за Земную Мать
и Отца Земного,
и свою Родину.
Помолимся за Планету,
пока она зелёно - голубая,
как отголосок далёкого неземного Рая.
Помолимся за детей и родных,
чтоб счастье на Земном Пути
не обмануло их.
Сохраним все чувства земные в букете,
чтоб не были мы друг другу
слепые и глухие.
Страшно представить ,
сколь век наш короток,
а мы ведь планируем на сто
лет вперёд, пренебрегая
сроком.
Сколь велики ожидания,
обращённые к небесам,
в минуты покаяния.
Так, будем же жить здесь
и сейчас, не израсходывая
бесплодно жизненный запас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956825
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2022
"Кто поэт?
Он сумасшедший или странник?
Или просто красит ярмарки в Раю."
Поэт Юхница Евгений.
Осень, дождинкой
стучит в моё окно.
Пьянит запах листвы,
последние теплые дни.
Ветер шепчет на ушко,
об уходе летней поры.
Спелые яблоки
градом падают вниз,
прекрасен осенний каприз.
У осени свой компас...
Извивается дорожка Жизни,
она не терпит промедления,
приветствует только вдохновение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956600
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2022
Батьківщина - велике поняття...
Згадую дитинство,
сильні татові руки,
вони захищали, оберігали,
любили, піддержували...
Приходив з роботи
і кожного дня,приносив щось
їстівне
від чарівного зайця...
Бігла, раділа, вірила.
З покоління в покоління,
почуття дитинства не змінні.
Згадую, як мій малий зустрічав
вже мене з роботи, очікував
кіндер-сюрприз, дуже радів,
коли маленькі іграшки
не повторювались , а були інші.
Батьківщина - це ми українці, єдина родина...
Зараз у нас нелегке життя,
але ми віримо у краще майбуття,
покоління змінюється поколіннями
та прагнення до кращого життя
палає у душах наших,
ніби невгасима свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Моя Україна, моя Батьківщина,
моя Колискова, Любове моя!
Ти вистоїш знаю,
бо Бога благаю,
щоб дав тобі Миру, Любові, Добра...
Сильніша ти стала, згуртована,славна,
ми віримо в тебе, ніби мале дитя...
Нехай в році новому,
збуваються мрії, печалю не буде,
на моєму Донбасі не буде війни,
й панує спокій на всій Україні,
бо гинуть невинні й молоді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и нежеланной.
Какое счастье самой любить,
надеяться с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать приближение шагов и ждать.
Какое счастье, если это всё есть,
но не каждому от Судьбы такая Честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956124
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2022
Почему несбывшееся зовёт нас?
Воздушная акварель
осенних картин
кличет нас
в свой Волшебный Мир…
Пьяный запах листвы
сжимает виски.
Голубизна неба
кружит смело.
Алмазная россыпь росы,
на остатках зелени,
нежно дрожит.
Кучи опавших листьев
в свой плен манят,
дразнят.
Лето облачком ушло,
дождинками, как “пятками кивая”…
Улетучиваются года,
невзирая на жизненные
перипетии, стоим,
как всегда, у очередной
жизненной линии…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955882
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2022
Ой стрибунцю,стрибунцю,
ти з доріженькі своєї заблукав, заблукав,
та й на моєму підвіконні переспав,переспав,
з мандрівочки вирішив перепочити, перепочити,
сили набратися й далі полетіти.
У чистім полі, на вільному просторі,
поранені крильця відростуть, відростуть,
радощів тобі вкажуть путь.
Зашаріється квітневе поле
вересневим різнотрав'ям,
милуватись будеш зрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Плекаймо думки про краще життя,
до старого вже не буде вороття.
Дуже дорогою ціною свобода дається,
море крові за неї л'ється,
підскакує серце від відлуння тривоги,
та у підвал не біжу, бо не донесуть ноги.
Родини розлітаються, як птахи у вирій,
хто повернеться, а хто вже і ні,
тяжкі наші дні.
Дбайливо зберігаю мамини вишиті картини,
на них хрестиком і квіти, і наші деревця,
уся природна українська краса,
скільки ж поклала матуся своєї праці та тепла.
Кожна вишита картина спомин про неї,
немов дивний сад, залишає слід
у наших серцях,
щоб не забували ми звідки родом,
який наш родовід,
плекали діток своїх
з любовію до них...
Слава моїй Україні, рідній Батьківщині!
Боже, допоможи перемогти нашим захисникам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Я, как роза на снегу…
В чём моя вина?
Может, опоздала,
поздно расцвела.
Может не приглянулась,
потому и не сорвали,
снегом забросали.
Может, не теми грезила мечтами.
Может, мало, чтобы глаза,
как звёзды, светом лучистым,
непокорённым.
Может, видна была не дообласкана душа,
из пучины Жизни ёё мглистой,
но никогда не была на сцене Жизни
артисткой.
Такой розе априори лежать бы
на краю моей постели
в любви ожерелье,
а не испытывать душу
в эту снежную стужу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955548
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2022
В Душе проснулась ранняя весна,
с радостным журчанием талой воды,
где долгие метели остались позади.
Сердце сжимает нежность,
будто после долгого сна,
велика любви цена.
Нежность переполняет всё моё ество,
чувствую стук собственного сердца,
стремлюсь в неведомое наконец.
Солнышку улыбаюсь,
проживаю неизбывное его
тепло и ласку.
Хочу чувствовать себя по-жизни
любимой, желанной, защищённой.
Слышать в ответ, ты – моя жемчужина,
ты – мой рассвет.
Прошу, счастье, протяни мне руку,
пусть горе больше не шепчет мне на ухо.
Знаю, тебя в продаже нет,
всё трудом достаётся,
только тогда гармония,
как музыка льётся,
уходит в небытие негатив.
Только тот, кто улыбается сквозь слёзы,
приказывает Судьбе даже
в лютые морозы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955450
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2022
Будь, як лозинка, покірна,
під вітром віпростатись гідна.
Бережи усмішки своїх рідних та близьких,
харизму бережи свою - успіху допоможе твоєму.
Щоб не було невдачі,
бережи серця силу та свою вдачу.
Навчись слухати там, де говорять,
а говорити там, де хочуть тебе слухати.
Закрий дверцята душі від слабкості та смутку.
Не залишайся без надії, віри та любові.
Не відступай без бою, не має серце спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Ніччю, посміхаються зірки з Небес.
Місячні, срібні, розкішні промені,
наповнюють усі щилини.
Ти спиш безтурботно
у полоні днин.
Вітер доносить
далекий стогін любові,
у її внутрішньому полум'ї,
згорає соромливість.
Ти спиш безтурботно...
А десь далеко,
Любов навіть зорю над морем
уранці запалює...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Парижская стена "Я люблю тебя".
Эта стена призвана объединять
и привлекать Мир и Любовь в сердца
людей.
Стена Любви - это стена размером 40м2
на Монмартре в сквере Жана Риктюса.
Её создали в 2000 году известный
каллиграф Фредерик Баром и
художник Клэр Кито,
задумка создателей уличного
шедевра - помочь преодолеть языковой
барьер, мешающий людям разных
национальностей находить общий язык.
На стене фраза - "Я люблю тебя" написана
311 раз на 250 языках Мира.
Красные блики символизируют
разбитые сердца.
Стена стала излюбленным местом встречи
для влюблённых пар и свадебных фотосессий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2022
Я сумна…
Я сумна, в очікуванні
весняного тепла.
Цієї казкової,духмяної,
запашної пори.
Вікна їй на зустріч відчиню,
вдихну солодкий вітерець,
вірю, що божевільна радість
повернеться зповна,
вона мої бажання зна.
Вишина Небесна тишею заворожить,
провину мою перед нею пробачить,
що лила до неї сльози,
як незряча.
Лунає дивна весняна мелодія,
я перед нею смішна - знедолена.
Впізнаю її красу,
що повертається не згаса.
А моє Життя перед нею зараз,
як навмання "сліпої у коноплях".
Є надія, що зглянеться вона до мене
мовчазною своєю красою,
й пітьма згине в забуття.
Не хочу стояти у Долі на колінах,
Душею бути розірваною днинами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Батько казав, ти схожа на прабабцю
й по життю смиренна,
тяготи життя сприймаєш, як і вона бувало, буденно.
Порала сім'ю з дев'ятьох душ.
Коли вона, бідная,спала та відпочивала,
ніхто й не бачив.
Остання лягала, ще й кожній дитині на піч то яєчко,
то солодкого пиріжка давала.
А ми, каже, робимо вигляд, наче спимо,
а самі, як гороб'ята, за нею очима стріляємо.
Вранці прокидаємося,
а вона вже з печі сніданок рогачем тащить,
молоком вранішнім пригоща.
Жила її піклуванням уся велика сім'я.
Та коли одного разу піч потухла,
кожен зрозумів, що прийшла тяжка смуга.
Вона пішла з життя тихенько, буденно,
як завинила, що зранку обіду ще не зварила.
Тоді, казав батько, я зрозумів, малий Миколка,
як буває на серці колко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Ой, мамо рідненька,
не забуду довіку,
як Ви з татом пісню співали,
останню в її житті.
Він знав, що нічим тобі допомогти вже не в силах,
взяв гапмонь та й заграв, як той лебідь сивий.
Ти на плече йому поклала безсилу голівку,
а мені хотілося завити на всю нашу домівку.
Він співав, ти шепотіла радо,
а потім згадав, як Ви зустрічались,
та й удосвіта, цілуючись, прощались,
як він хрестив те місце , де Ви сиділи,
щоб щастя вашого не зурочили.
Більше шістдесяти років Ви разом прожили,
як тих голубів пара,
розганяли разом чорнії хмари.
На жаль, на дітях, тобто на мені,
любов та щастя відпочивають,
радості дозовано дають, серце крають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Верба аід вітром склонилася,
мов молода дівчисько з тоскою вклонилося.
Гай шумить десь там далеко,
а вона на березі одинока, мов тая лелека.
Не сумуй, прилетить пташка,
зів'є на тобі гніздечко,
повеселішає і твоє сердечко.
Весна листячком вбере твою красу,
милуватись можна буде в ранішню росу.
Вік твій на те й даний,
щоб п'янити красою пряною.
Під тінню твоєю знайде відпочинок
кожна зневірена й втомлена людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Заради тебе вірші пишу,
заради тебе дихаю, живу.
Заради тебе сподіваюсь на краще,
як билиночка у життєвому полі броджу.
На долю не нарікаю, зазираю у майбуття,
на краще життя сподівюсь,
хоч віра моя слабка.
Таємниці думок - словами промовляю.
Судьбі корюся - не журюся.
Інколи тікаю сама від себе,
багато ж чого не вдається,
та серце не дає залишитися у журбі, б'ється.
Розвійтеся з вітром, пелюстки думок важких.
Бо ніщо не зміниться у Світі,
світять зорі, як завжди раніше,
тільки серце моє б'ється
з кожним днем значно тихіше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Вік у кожного свій.
Пливти по небові бажань хочеться вкрай.
Сміливо, крізь хмари,блискавки грози,
пташкою вільною в гай,
в край щастя й долі за небокрай.
Сонечко осінь загортає,
зиму білу зустрічає.
Нічка виспатися дню дає.
Серце дороге моє
гарячим вогнем любові палає,
слухати себе заважає.
Сяйво осені радощів додає.
Доле, вибач, якщо не скорилася,
як той гай без листя лишилася.
Пісня пахощі осені проливає,
серце щастям наповнює.
Вітчизна уквітчана вінком осені, як наречена,
водою окроплена свяченою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Три місяці дома не була,
гнана клятою війною,
щемне для серця вороття,
його з пам'яті не зітреш ніколи.
Нікому не дай Бог
такої війни, як у наші дні,
купають Україну у біді.
Від Росії, нам треба
сталевим дротом відгородиться,
й забути, як воно зветься...
А українцям, щоб у житті на все хватало
і було більше,
ніж раніш.
Бо, як каже кожен наш солдат -
попереду Перемога,
немає вороття назад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячи втіхи.
Прошу - Небес Свіча, не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно, усьому.
Бо коли прийде стапість,
радіст сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
знеславлені літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх у життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Українські зоряні роси -
як коралі дорогоцінного життя,
дихають ними поеоси,
"хоч греблю ними гати" на золотії жнива.
Люблю чарівну Українську Природу,
повнить груди щедрістю сповна,
дарує нам цю красу в повне цілковите аолодіння,
для примноження Всесвітнього Добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
На узбіччі росте вишня.
Пилюку вітер несе по дорозі,
болять ноги, вже йти я не в змозі.
Зупиняюся під її тінню,
як добре, що проросла тут гідно.
Вишне, дозволь з тобою поспілкуватись,
ніде нам одне від одного ховатись.
Віти шумлять,
мабуть людську мову таки розуміють,
дорогоцінну прохолоду дарують, безцінну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п"яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
вранішній порі щлях відкриває.
Крізь вікно промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюсь природній силі та красі.
Німіє подих,душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Сповита мрією,
заколисана надією.
У безкраї душєю вирую,
серцем кохаю, сумую.
Обманюю себе,
що буде все інакше,
вірити хочу у Життя краше.
Не боюся зіркою впасти, згоріти,
а боюся відлетіти у безсмертя,
не вимоливши у Господа милосердя.
Без біди - не кличуть,
в щасті - забувають,
тільки рідне пам'ятають,
серце ним крають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Вітерець дмухнув в лице
шовковистим подихом,
ласкавим та ніжним,
мов пір'ячком лебединим іскристим,
смуток зігнав з нього, ласкаючи вії.
В цей час хрозуміла,
що я на краще не втрачаю надії.
Вітерцю, віднеси від мене печаль погану,
а натомість залиши лише віру
і душевну наснагу мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Український пейзаж надзвичайної краси,
знайомий нам з колиски - бірюзи...
У потоці гірських гір Яремчі,
бачимо сили незкінченні.
Вклонитися треба чарівній
Українській Природі чемно,
вона терпить усі наші печалі не даремно.
Якби не боліли ніжки,
я б перейшла ці високі гори пішки.
За що ворог знищує цю велич та красу,
несе попіл та біль у нашу Душу?
Незабаром ми подолаємо цього нелюда та змія,
заквітне веснянкою моя рідна Країна.
Зашаріються дівчатка в українських віночках,
у вишиванках - сорочках.
Надзвичайний подвиг наше сьогодення
та не даремні ці зусилля.
Щоб жадібний ворог-ворон,
мав на своєму путі самі скелі і провалля та розколини.
Жадібно ковтаючи шматки моєї України не гребує нічим,
губить навіть життя малих дітей та сиріт.
Перетворемо ж друзі наши рани на мудрість.
Ми їх загоємо та будемо рушати далі...
Пишатися будьмо своєю Батьківщиною,
жовто-блакитним стягом,
Землею рідною, по котрій босоніж будуть бігати наші
малі українці,котрі у дворі гуляють та співають про Україну питають,
чому вона рідная зажурилася...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022